ЕТНОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ ЕКОБЕЗПЕЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ : Этнокультурные ФАКТОРЫ экобезопасного РАЗВИТИЯ УКРАИНЫ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ШЕВЕЛЬ АНЖЕЛІКА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 392:502.175 (477) (043.3)

ЕТНОКУЛЬТУРНІ ЧИННИКИ ЕКОБЕЗПЕЧНОГО
РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

09.00.12 – українознавство (філософські науки)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
кандидат філософських наук,
професор
Русин Мирослав Юрійович

Київ - 2012

ЗМІСТ
ВСТУП.........................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ В
ДОСЛІДЖЕННІ ЕТНОКУЛЬТУРНИХ ЧИННИКІВ
ЕКОБЕЗПЕЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ......................................10
1.1 Екологічна безпека України: поняття, сутність, класифікація.......10
1.2 Специфіка екобезпечного розвитку та його принципи...................26
1.3 Структурно-функціональна характеристика екологічної культури
в загальній концепції екобезпечного розвитку………………….…39
1.4 Етнокультурні чинники як дієвий механізм екологічного розвитку
України.................................................................................................61
Висновки до першого розділу................................................................108

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ ЕКОБЕЗПЕЧНОГО
РОЗВИТКУ УКРАЇНИ НА ГРУНТІ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ
ТРАДИЦІЇ...............................................................................................112
2.1 Подолання техногенних загроз шляхом інституціоналізації
етнокультурних чинників екобезпеки............................................112
2.2 Ціннісні орієнтації ставлення українського народу до природи.............................................................................................126
2.3 Проблеми адаптації традиційного природокористування у
виробленні оптимальної моделі екобезпечного розвитку України....................................................................................................136
2.4 Екологічна досконалість українського суспільства – шлях
формування моделі екобезпечного розвитку..................................162
Висновки до другого розділу.................................................................168
ВИСНОВКИ...........................................................................................................170

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................173

ВСТУП
Актуальність теми дослідження Однією з найгостріших задач, що постали перед Україною, є проблема екологічної безпеки, щo зумовлена передусім катастрофічним станом усіх екосистем (атмосфери, гідросфери, літосфери, біосфери). Вплив негативних чинників антропогенного походження на природне оточення сьогодні значно перевищує компенсаційні можливості біосфери. У свою чергу, суспільство йде «услід» за екологічними подіями, не випереджаючи їх, і реагує лише на наслідки у формі регіональних катастроф.
Економіка України, яка десятиліттями формувалася без урахування об’єктивних потреб та інтересів народу, належної оцінки екологічних можливостей окремих регіонів, стала однією з екологічно «найбрудніших». Вона перенасичена хімічними, металургійними, гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями. Отруйним тягарем на природу України лягають забруднені, пересичені пестицидами і отрутохімікатами грунти і водойми, радіаційне забруднення. І це звичайно не весь перелік негативних факторів, які призвели до оголошення 1 серпня 1990 року всю територію України зоною суцільного екологічного лиха.
Крім того, слід враховувати ще й той факт, що землю України топтав не один завойовник, інколи по багато сотень років. Приходили на її терени й народи, які залишали рідні краї і знаходили тут свою Батьківщину. Ще когось тримали тут силоміць або спокушували щедротами краю. Все це, природно, не могло не накласти відбитку і на цілісність еколого-етнічного середовища в Україні, не могло не породити монстрів та химер, які є спільнотами (Л. Гумільов), що позбавлені традиційної екологічної культури і не набули ще нових регулятивних механізмів налагодження своїх взаємин із довкіллям. І як наслідок, ми спостерігаємо вздовж всієї історії нашої країни поруйноване природне середовище, яке негативно впливає на здоров’я людини, вкорочує їй віку; порушений внутрішній світ породжує внутрішній дискомфорт, депресію тощо. Тому, враховуючи загрозливий стан довкілля в Україні, вплив етнокультурних чинників, потрібно знайти шляхи екобезпечного розвитку нашої країни.
Загальновідомими в контексті пошуку екологічної парадигми співжиття людини і природи стали наукові праці М. Абіха, В. Вернадського, Д. Габора, Е. Гертнера, Е. Гірусова, А. Гора, О. Джарині, Ж. Дорста, Р. Дюбо, П. Ерліха, І. Коломбо, Б. Коммонера, В. Крисаченка, Е. Ласло, В. Лося, М. Медоуза, М. Месаровича, Г. та Е. Одумів, К. Паавера, Р. Парка, Е. Пестеля, А. Печчеї, П. Тейяр де Шардена, Я. Тінбергена, А. Урсула, Б. Уорда, Дж. Форреста, Г. Хефлінга, В. Хьосле.
Досить плідно в контексті екокультурного розвитку суспільства працюють українські вчені: В. Андрущенко, Г. Балюк, Г. Білявський, О. Васюта, В. Вербицький, Т. Галушкіна, Т. Гардащук, М. Горін, Б.Данилишин, М.Демчишин, К.Дергачова, Є.Камінський, А.Качинський, М. Кисельов, О. Кіндратець, В. Крисаченко, А. Кудряченко, Л. Мельник, Г. Марушевський, Я. Мовчан, В. Мокрий, М. Ожелечко, С. Позняк, Л. Руденко, А. Сальнікова, С. Семенець, А. Сіленко, С. Степаненко, А. Толстоухов, О. Таріко, М. Хилько, І. Черваньов, С. Чумаченко, В. Шевчук, А. Яцик та ін.
Але попри значну кількість публікацій потенціал українознавства у сфері досліджень екологічних проблем, які об’єктивно мають глибокий соціальний зміст використовується повільно. Аналіз праць з проблеми етнокультурних чинників екобезпечного розвитку України свідчить, що, порівнюючи з іншими галузями знань, де напрацьовано й опубліковано чимало важливих результатів, в українознавчій науці зроблено недостатньо. Це й обумовило вибір теми даної дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Наукові проблеми державотворення України» (№ 019U015201) та науково-дослідної теми філософського факультету (№ 06БФ041-01) «Філософія та політологія у структурі сучасного соціо-гуманітарного знання».
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у виявленні впливу етнокультурних чинників у регулюванні екобезпечного розвитку. Досягнення мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:
- здійснити філософський аналіз постановки та теоретичного розв’язання проблеми етнокультурних чинників екобезпечного розвитку України;
- розкрити сутність поняття «екологічна безпека» та дати йому власне визначення;
- визначити зміст поняття «етнокультурні чинники» та проаналізувати вплив етнокультурних чинників на формування моделі екобезпечного розвитку;
- з’ясувати можливості подолання техногенних загроз шляхом інституціоналізації етнокультурних чинників екобезпеки;
- дослідити ціннісні орієнтації ставлення українського народу до природи;
- з’ясувати питання адаптації традиційного природокористування у виробленні оптимальної моделі екобезпечного розвитку України;
Об’єктом дисертаційного дослідження є екобезпечний розвиток України.
Предметом дослідження є етнокультурні чинники, що здатні покращити екологічний стан України, убезпечити суспільство від екологічної катастрофи.
Методи дослідження. Головним методологічним інструментарієм дисертації є фундаментальні дослідницькі засади наукового аналізу – принципи історизму, об’єктивності, системності, цілісності, причинності, єдності, прогнозування та інші специфічні наукові методи.
Принцип об’єктивності дозволив неупереджено проаналізувати: наукові розробки як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, що розглядають екобезпечний розвиток на рівні світосистеми та регіональних структур; міжнародні документи ООН, ЮНЕСКО, ЮНЕП з питань охорони навколишнього природного середовища; матеріали конференцій, міждержавних угод і конвенцій, різних статистичних та інформаційних збірників. Історичний та порівняльний аналіз дозволив з’ясувати еволюцію та сучасний стан природних екосистем. Застосування логіко-семантичного підходу дало змогу проаналізувати базові елементи понятійно-категоріального апарату етнокультурних чинників екобезпечного розвитку. Структурно-функціональний метод дозволив тлумачити предмет дослідження як ціле, як систему з її структурними компонентами, проаналізувати взаємодію національних і міжнародних природоохоронних стратегій у контексті сучасного політичного процесу. Системний та аксіологічний підходи, принципи причинності та прогнозування сприяли комплексному аналізу ціннісних орієнтирів ставлення українського народу до природи.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим цілісним науковим дослідженням, у якому на основі широкого кола джерел і наукової літератури виявлено вплив етнокультурних чинників на екобезпечний розвиток України. У цьому контексті обґрунтовано ряд положень, які відзначаються новизною і виносяться на захист:
- отримало подальший розвиток положення про етнокультурні чинники як процесуальне втілення екологічної культури: традиції природокористування (землеробство, скотарство), що характеризувалися екофільністю, відсутністю протиставлення природного та штучного, а також - відсутністю як прагнення підкорити світ природи, так і тенденції до пасивного підкорення йому; ландшафтотворення; система етнічних символів (символи хлібу, землі, води, вогню, обереги, представники флори та фауни), що представляють певне довкілля у його вихідному життєдайному значенні. У той же час вони будять специфічні переживання та асоціації, пов’язані з життям саме на цій землі;
- запропоновано авторське визначення поняття «екологічна безпека» як стан, за якого всі складові природного оточення, за рахунок балансування взаємовпливів природних, технічних і соціальних систем, формування природо-культурного середовища, є оптимальними для нормального функціонування і розвитку, або коли людська діяльність здійснюється в режимі мінімізації шкідливих впливів на природу. Визначено, що екологічна безпека є новою фундаментальною загальнолюдською потребою, невід᾿ємною частиною системи загальної безпеки. Однак для подолання екологічної кризи цього визнання недостатньо. Необхідно, насамперед, визнати цю проблему найбільш фундаментальною, такою, що має абсолютний пріоритет перед іншими проблемами, які стоять перед людством, зрозуміти, що вона вимагає об'єднання природних і гуманітарних наук, створення нової загальнонаукової парадигми суспільних наук, зовсім іншого уявлення про місце людини в біосфері;
- встановлено, що екологічна ситуація в Україні є надзвичайно складною і загрозливою для буття українського народу, але не є фатально незворотною, її покращення цілком можливе на основі етнокультурних чинників екобезпечного розвитку; обґрунтовано, що основним фактором формування екологічної культури особистості є створення єдиної системи освіти та виховання, орієнтованої на пріоритетність етнокультурних чинників екобезпечного розвитку;
- уточнено положення про те, що з усіх можливих стратегій розвитку вимогам сучасної української дійсності перехідного періоду і майбутній перспективі відповідає вироблена з врахуванням світової практики стратегія екобезпечного розвитку, яка може здійснюватись тільки в межах сформованості екологічної культури, що є цілепокладаючою діяльністю людини (включаючи і наслідки такої діяльності), спрямованою на організацію та трансформацію природного світу (об’єктів та процесів) відповідно до власних потреб та намірів;
- виявлено ціннісні орієнтації ставлення українського народу до природи. Показано, що екологічні цінності є важливою складовою соціокультурних орієнтацій суспільства та особистості, їх якісна своєрідність проявляється через розуміння специфіки фундаментального відношення «людина-природа» з урахуванням комплексних процесів взаємовпливу й взаємозалежності обох сторін даного відношення (гуманізація природи і натуралізації людини); досліджено питання адаптації етнокультурних чинників у виробленні оптимальної моделі екобезпечного розвитку України;
- обгрунтовано характер і тенденції техногенних загроз. Показано важливість етнокультурних чинників у реагуванні та попередженні техногенних загроз, для України надзвичайно важливо зуміти розумно розпорядитися дарами природи, вміло використати цей сприятливий та надзвичайно вагомий чинник в ході проведення реформ економічного розвитку; узагальнена політико-правова практика екологічної безпеки.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропоновані автором теоретико-методологічні підходи до аналізу етнокультурних чинників екобезпечного розвитку України можуть бути використані для удосконалення чинних нормативно-правових документів, які врегульовують екологічну складову національної безпеки держави, враховані при розробці механізмів та напрямків політики національної безпеки у екологічній сфері, з метою підвищення їх ефективності. Запропоновані наукові висновки можуть також використовуватись у науково-дослідницькій діяльності – для подальшої розробки теоретичних та прикладних проблем, пов’язаних з виробленням стратегії екологічного порятунку України; у навчальному процесі при викладанні курсів з соціальної філософії, культурології, українознавства, безпеки життєдіяльності та інших спеціальних дисциплін, які передбачають вивчення етнокультурних чинників. Дане дослідження може бути також використане для продовження науково-дослідної роботи в даному напрямку, для теоретичного і методологічного забезпечення громадського екологічного руху та екологічної політики.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки і положення наукової новизни одержані автором самостійно на основі результатів, отриманих у процесі дослідження.
Апробація результатів дисертації. Результати наукового пошуку були оприлюднені автором у виступах на таких наукових зібраннях: на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукова спадщина академіка М. М. Гришка» (м. Глухів, 12-13 квітня 2005 р.); Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Стан і перспективи розвитку духовної культури особистості в умовах розгортання глобалізаційних процесів» (м. Рівне, 15-16 листопада 2007 р.); Третій Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Соціум. Наука. Культура» (м. Київ, 29-31 січня 2008 р.); Першій міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Фундаментальні та прикладні дослідження в біології» (м. Донецьк, 23-26 лютого 2009 р.); Другій Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченої пам’яті академіка М. М. Гришка «Перспективи розвитку сучасної біології: тенденції і напрямки» (м. Глухів, 8-9 жовтня 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України (присвячена пам’яті відомих полтавських зоологів І. Д. Іваненка, М. І. Петрика)», (м. Полтава, 28-29 березня 2007 р.); Четвертій Міжнародній науковій конференції «Молодь та поступ біології» (м. Львів, 7-10 квітня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України» (м. Полтава, 23 - 25 листопада, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва» (м. Сколе, 1-4 червня 2010 р.); Міжнародному екологічному форумі «Довкілля-2010» (м. Київ, 26-28 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Краєзнавство і туризм у соціокультурному розвитку особистості» (м. Глухів, 24-25 лютого 2011 р.) Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми професійної і технологічної освіти» (м. Курск, 17-20 листопада 2011 р.).
Публікації. Впровадження результатів дослідження здійснювалося у формі наукових публікацій – п’яти статтях, що були вміщені у фахових виданнях, затверджених ВАК України та дванадцяти тезах опублікованих матеріалів конференцій.
Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів (логічно поділених на підрозділи), висновків та списку використаних джерел (227 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 191 сторінок, з них обсяг основного тексту 172 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В умовах загострення екологічної кризи, яка загрожує основам існування цивілізації, проблема забезпечення екологічного компонента безпеки висувається на одне із найпріоритетніших місць у національній безпеці. Спроби, що приймаються для виходу з положення, яке склалося за допомогою прийняття локальних заходів у рамках концепцій охорони природи, раціонального використання природних ресурсів виявилися малопродуктивними і не зупинити деградацію екологічних систем.
Тому з усіх можливих стратегій розвитку вимогам сучасної української дійсності перехідного періоду і майбутній перспективі відповідає вироблена з врахуванням світової практики стратегія екобезпечного розвитку, яка може здійснюватись тільки в межах сформованості екологічної культури, що є цілепокладаючою діяльністю людини (включаючи і наслідки такої діяльності), спрямованою на організацію та трансформацію природного світу (об’єктів та процесів) відповідно до власних потреб та намірів.
Реалізація навіть найкращих стратегій розвитку вимагає не тільки «ревізії» та реформування економічного государства, але і «государства душі», пошуку та практичної реалізації нових світоглядних орієнтирів, екологізації на цій основі всіх форм суспільної та індивідуальної свідомості і гармонізації всіх аспектів духовно-практичного освоєння дійсності, що особливо важливо для сучасного і майбутнього українського суспільства.
Основне завдання держави, яка поставила собі за мету організацію своєї внутрішньої і зовнішньої діяльності на засадах екологічної культури, в створенні такого матеріалу, який гарантував би людині реальну свободу поведінки у соціально-політичному середовищі у поєднанні з відповідальністю за це середовище.
Основним фактором формування екологічної культури особистості є створення єдиної системи освіти та виховання, орієнтованої на пріоритетність етнокультурних чинників екобезпечного розвитку. Враховуючи всю сукупність сучасних реалів, можна стверджувати, що проблемами екологічної освіти і виховання, формування екологічної культури – це складні багатовимірні проблеми при постановці та розв’язанні яких необхідно враховувати соціально-економічні, політичні, науково-теоретичні і методологічні та етико-моральні чинники, жоден з яких не може бути самодостатнім сам по собі, оскільки під кутом зору кожного з них формується дещо однобічний образ, своєрідна модель бачення вказаних проблем і тільки в своїй єдності і спрямованості вони здатні забезпечити якщо не перехід до нових форм і вимірів людського буття, то хоча б усвідомити неадекватність старих та прагнення пошуку нових, поставити саму людину в проблемну ситуацію.
Етнокультурні чинники, це: традиції природокористування (землеробство, скотарство), що характеризувалися екофільністю, відсутністю протиставлення природного та штучного, а також — відсутністю як прагнення підкорити світ природи, так і тенденції до пасивного підкорення йому; ландшафтотворення; система етнічних символів (символи хлібу, землі, води, вогню (Берегиня), обереги, представники флори та фауни), що представляють певне довкілля у його вихідному життєдайному значенні. У той же час вони будять специфічні переживання та асоціації, пов’язані з життям саме на цій землі.
Історичний розвиток української спільноти демон¬струє традиційний пріоритет природи як базової цінності. Саме з рідною землею, довкіллям, любов до яких прищеплювалася з молоком матері, пов’язувалися наші традиційні чесноти: героїзм, відданість своїй землі і своєму краю, хазяйновитість. Таке ставлення до власної традиційної культури передавалося із покоління в покоління через механізми соціального виховання, закріплювалося через усну народну творчість, а пізніше - через україн¬ську класичну літературу. Природа не виступала фоном, на тлі якого розгорталися події, - вона завжди була дієвою особою.
Традиційні способи життя в природі заслуговують на вивчення та аналіз за сучасних умов уже хоча б тому, що екологічні кризи в межах традиційних форм природокористування були явищем рідким і загрозливим хіба що для усталеного добробуту спільнот, але не для сис¬теми природи. Хоча таких традиційних форм співжиття людини з природою залишається дедалі менше, багато з них ще можна реконструювати з тих численних їх фрагментів, що відбилися в на¬явних нині етнокультурах чи їхніх залишках.
Екологічна криза призводить до незворотної деформації етнічного та культурного розмаїття, цілих пластів в історії людства. Традиційні методи взаємодії людини а природного довкілля вичерпали себе. Виникла нагальна потреба зміни основоположних парадигм існування людства. Кризова ситуація, яка склалася в країні, зумовлює необхідність переосмислення основоположних світоглядних орієнтацій, вимагає радикального вдосконалення людських якостей.
Серед життєвих цінностей сьогодення пріоритетними все більш визнаються екологічні. Ми можемо захоплюватися естетичними цінностями, але людство все більше усвідомлює, що без елементарних екологічних цінностей (чистого повітря, питної води, продуктів харчування) воно не зможе існувати. Сьогодні на домінуючі позиції все більше виходить екологічна проблема, саме вона складає основу життєдіяльності суспільства. Уникнення екологічної кризи є справою дуже складною. До того ж тут поки що багато декларацій та не достає продуманих реальних зусиль. Для вирішення цієї проблеми, необхідне поєднання постійно здійснюваних емпіричних досліджень з теоретичним осмисленням цієї проблеми, виявлення її філософської основи. Одним із важливих аспектів цієї основи є визначення екологічних цінностей.
Екологічні цінності є важливою складовою соціокультурних орієнтацій суспільства та особистості, їх якісна своєрідність проявляється через розуміння специфіки фундаментального відношення «людина-природа» з урахуванням комплексних процесів взаємовпливу й взаємозалежності обох сторін даного відношення (гуманізація природи і натуралізації людини).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Аболіна Т.Г. Етос і мораль у сучасному світі / Т.Г. Аболіна, А.М. Єрмоленко, О.О. Кисельова та ін. – К. : ПАРАПАН, 2004. – 200 с.
2. Адаменко О.М. Наш майбутній дім – Екоєвропа: роман життя, науки і кохання: в 4 т. / О.М. Адаменко. – Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2007. Т.4. – 2007. – 428 с.
3. Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернізації, врахування міжнародного досвіду / Н.В. Беліцер, С.В. Бугаєв, Я.О. Варивода та ін. – К : Український незалежний центр політичних досліджень, 2004. – 234 с.
4. Алексеенко И.Р. Последняя цивилизация? Человек. Общество. Природа / И.Р. Алексеенко, Л.В. Кейсевич. – К. : Наукова думка, 1997. – 411 с.
5. Андреєва Т.Т. Становлення етичних аспектів відношення «людина-природа»: автореф. дис. … канд. філософ. наук / Андреєва Т.Т.; Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди. – К, 2002. – 21с.
6. Амоша О.І. Людина та навколишнє середовище: економічні проблеми екологічної безпеки виробництва / Амоша О.І. – К. : Наукова думка, 2002. – 345 с.
7. Баландин Р.К. Природа и цивилизация / Р.К. Баландин, Л.Г. Бондарев. – М. : Мысль, 1988. – 391 с.
8. Бауер М.Й. Екологічні знання у контексті формування світоглядних цінностей суспільства: дис. канд. філософ. Наук / Бауер М.Й. – К : Наукова думка, 1998. – 180 с.
9. Бачинський Г.О. Основи соціоекології / Г.О. Бачинський, Н.В. Беренда, В.Д. Бондаренко та ін. – К. : Вища школа, 1995. – 238 с.
10. Бегека А.Д. Україна: природа і людина (історичний аспект) / Бегека А.Д. – К. : Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2001. – 259 с.
11. Бегека А.Д. Нариси з історії охорони природи (від найдавніших часів до ХІХ століття) / А.Д. Бегека. – К. : Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 1996. – 311 с.
12. Бруннер К. Представление о человеке, концепция социума: два подхода к пониманию общества / К. Бруннер // Thesis. Мир человека. – 1993. – № 3. – С. 50–61
13. Бідзюра І. Сталий розвиток. Порядок денний на 21 століття / І. Бідзюра // Віче: Теоретичний і громадсько-політичний журнал. – 2004. – №6. – С.65-69
14. Білорус О., Мацейко Ю. Імперативи сталого розвитку в епоху глобалізації / О. Білорус, Ю. Мацейко // Економічний часопис ХХІ. – 2002. – №3. – С.12-18
15. Бодюк А.В. Нормативно-правові акти природокористування: Довідник / А.В. Бодюк, М.К. Ковальчук, М.В. Кочур. – Ірпінь. : Накова думка, 2006. – 542 с.
16. Бойчук Ю.Д. Екологія і охорона навколишнього середовища / Ю.Д. Бойчук. – Суми : Університетська книга, 2002. – 321 с.
17. Боков В.А., Лущик А.В. Основы экологической безопастности / В.А. Боков, А.В. Лущик. – Симферополь : СОНАТ, 1998. – 245 с.
18. Бондаренко Г. Щоб не скінчився світ / Г. Бондаренко // Людина і світ. – 1995. – №11–12. – С.16-18
19. Борейко В.Є. Краткий курс экологической этики / В.Є. Борейко. – К. : Киевский эколого-культурный центр. 2004. – 254 с.
20. Борщук Е.М. Людина і природа в системі продуктивних сил суспільства / Е.М. Борщук. – Львів. : Вид-во Львівська Комерційна Академія, 2002. – 567 с.
21. Бровдій В.М. Системоутворюючі закони екології: навчальний посібник з екології / В.М. Бровдій. – К. : Наукова думка, 2002. – 345 с.
22. Булатов М.О. Філософія ноосфери / М.О. Булатов, К.С. Макєєв, В.П. Загороднюк, Л.А. Солонько. – К. : Наукова думка, 1995. – 152 с.
23. Буравльов Е.П. Основи сучасної екологічної безпеки / Е.П. Буравльов. – К. : Інститут транспорту нафти, 1999. – 240 с.
24. Бутченко Л.І. Природа в житті українського народу / Л.І. Бутченко. – К. : Лібра, 2007. – 184 с.
25. Васюта О.А. Екологія і політика: У 2 т. Том 1. / О.А. Васюта, С.І. Васюта, Г.Г. Філіпчук. — Чернівці : Зелена Буковина, 1998. – 424 с.
26. Васюта О.А. Проблеми екологічної стратегії України в контексті глобального розвитку / О.А. Васюта. – Тернопіль : Зелена Буковина, 2001. – 124 c.
27. Варго О.М. Екологічна свідомість як умова становлення екологічного суспільства: автореф. дис. … канд. філософ. наук / Варго О.М.; Харківський національний автомобільно-дорожній університет. – Харків, 2006. – 21 с.
28. Васюта О.А. Екологія і політика: У 2 т. Том 2. / О.А. Васюта, С.І. Васюта, Г.Г. Філіпчук. – Чернівці : Зелена Буковина, 1998. – 478 с.
29. Васюта О.А. Екологічна політика України на зламі тисячоліть / О.А. Васюта. – К. : КиМУ, 2003. – 211 с.
30. Васюта О.А. Екологічна політика: національні та глобальні реалії / О.А. Васюта. – Чернівці. : Зелена Буковина, 2004. – 432 с.
31. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский. – М. : Айрис-пресс, 2007. – 574 с.
32. Висоцька О.Є. Моральні цінності як основи взаємодії суспільства з природою: дис. канд. філос. наук / О.Є. Висоцька; Дніпропетровський національний університет. – Дніпропетровськ, 2002. – 194 с.
33. Вишневський І. Засвоїти уроки Чорнобиля / І. Вишневський // Вісник НАН України. - №4. – 2004. – С.45-50
34. Вівчарик М.М. та ін. Українська нація: шлях до самовизначення / М.М. Вівчарик, П.П. Панченко, В.І. Чмихова. – К. : Вища школа, 2001. – 226 с.
35. Владимиров А.А. Взаимосвязь современной экологической ситуации и военной политики капиталистических госсударств. Философско-социологический анализ: дис. канд. философ. наук / А.А. Владимиров. – М., 1990. – 190 с.
36. Гавриленко О.П. Геоекологічне обгрунтування проектів природокористуваня / О.П. Гавриленко. – К. : Ніка-центр, 2007. – 432 с.
37. Гайналь Т.О. Єдність гносеологічного та соціально-практичного в контексті гуманістичного відношення людини до природи: автореф. дис. … канд. філософ. наук / Гайналь Т.О.; Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 205. – 21с.
38. Гардашук Т.В. Сучасний екологізм: теоретичні засади та практичні імплікації: дис. д-ра філософ. наук / Т.В. Гардашук; НАНУ, Інститут філософії. – К, 2006. – 360 с.
39. Гардашук Т.В. Екологічна політика та екологічний рух: сучасний контекст / Т.В. Гардашук. – К. : Наукова думка, 2000. – 126 с.
40. Гардашук Т.В. Концептуальні параметри екологізму / Т.В. Гардашук. – К. : ПАРАПАН, 2005. – 200 с.
41. Генсірук С.А. та ін. Історія лісівництва в Україні / С.А. Генсірук, О.І. Фурдичко, В.С. Бондар.; за ред. С.А. Генсірука. – Львів : Світ, 1995. – 424 с.
42. Голубець М.А. Від біосфери до соціосфери / М.А. Голубець. – Львів : Поллі, 1997. – 251 с.
43. Глухів і округа. Вип.1. Збірник наукових праць Глухівського міського краєзнавчого музею. – Глухів : РВВ ГДПУ. – 2008. – 132 с.
44. Гладкий М.П. Трансформація смисложиттєвих орієнтирів за умов сучасної екологічної ситуації в Україні: автореф. дис. … канд. філософ. наук / Гладкий М.П.; Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. – К., 2002. – 20 с.
45. Гончаренко О.М., Лисицин Е.М., Вагапов В.Б. Поняття національної безпеки в контексті національних інтересів України / О.М. Гончаренко, Е.М. Лисицин, В.Б. Вагапов // Наука і оборона. – 2002. - №1. – С.18-23
46. Гончаренко М.М. Екологічна криза як чинник трансформації соціоприродної системи (соціально-філософський аналіз): автореф. дис. … канд. філософ. наук/ Гончаренко М.М.; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К, 2005. – 22 с.
47. Гор А. Земля у рівновазі. Екологія і людський дух: Пер. з англ. / ВГО «Україна. Порядок денний на ХХІ століття»; Інститут сталого розвитку / А. Гор. – К. : Інтелсфера, 2001. – 394 с.
48. Грабовська І. Ментальність. Особистість. Екологія / І. Грабовська. – Київ, 1997. – 40 с.
49. Грабак Н.Х. Сучасні екологічні проблеми та шляхи їх подолання / Н.Х. Грабак. – Миколаїв : МДГУ ім. Петра Могили, 2007. – Т.1. – 2007. – 348 с.
50. Гриньов В.Б. Нова Україна. Якою я її бачу / В.Б. Гриньов. – К. : Абрис, 1995. – 123 с.
51. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / М.С. Грушевський. – К. : Наук. думка, 1991. – (Пам’ятки іст. думки України). Т. 1. – 1994. – 736 с.
52. Грушевський М.С. На порозі нової України. Гадки і мрії / М.С. Грушевський – К. : Наукова думка 1991. – 122 с.
53. Губський Б.В. Внутрішні і зовнішні фактори економічної безпеки України // Проблеми забезпечення економічної безпеки і сталого розвитку України: Матер. круглого столу (28 грудня 1999 р.) / Відп. ред. Пирожков С.І, Губський Б.В., Сухоруков А.І. – К. : НІУРВ, 2000. – С.17-18.
54. Гуцуляк Г.Д. Еколого-економічні проблеми сталого розвитку природокористування / Г.Д. Гуцуляк. – Чернівці : Прут, 2009. – 164 с.
55. Данилюк І. Безпека нації та її екологічна складова / Крисаченко В.С., Степико М.Т., Мостяєв О.І., Теслюк С.С. та ін. Україна: крок у ХХІ століття (соціально-пслітичний аналіз). – К.: Інститут філософії НАН України, 2002. – 288 с.
56. Дергачов В.В. Международная экологическая безопасность. Концептуальный и практический аспекты / В.В. Дергачов. – М. : Наука., 1996. – 204 с.
57. Деркач В.Л. Теорія прийняття рішень при розв’язанні екологічних проблем (філософсько-методологічні аспекти): дис. канд. філософ. наук / Деркач В.Л.; НАНУ, Інститут філософії. – К, 2000. – 188 с.
58. Дегодюк Е.Г., Дегодюк С.Е. Правові основи екологічної безпеки України / Е.Г. Дегодюк // Безпека життєдіяльності. – 2007. – №4. – С.22-26
59. Deep Ecology for the Twenty-First Century / Ed. by G. Sessions. – Shambhala, 1995. – 485 p.
60. Дзісь Г.В. В епіцентрі людської біди / Г. В. Дзісь. – К.: Артек, 2003. – 124 с.
61. Дмитроца О.С. Екологічна культура як політичне явище: суть і проблеми формування / О.С. Дмитрова. – Л. : Науковий світ, 1995. – 236 с.
62. Дондюк А.М. Традиція як спосіб людського буття: дис. канд. філософ. наук / Дондюк А.М.; Інститут філософії. – К., 1996. – 174 с.
63. Дробноход М. Стійкий екологічно безпечний розвиток: український контекст / М. Дробноход // Дзеркало тижня. – № 21 (345) 2 – 8 червня 2001. – С.25-29
64. Дробноход М. Пріоритети стійкого екологічно безпечного розвитку / М. Дробноход // Освіта і управління. – 1997. – № 3. – С. 5-18
65. Евтух В.Б. Етнополітика в Україні: правничий та культурологічний аспекти / В.Б. Евтух. – К.: УАННП «Фенікс», 1997. – 431с.
66. Екологічна енциклопедія: У 3 т. – К.: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2006. – Т. 1: А-Е. – 432 с.
67. Екологічні виміри глобалізації / Кисельов М.М., Гардашук Т.В., Зарубицький К.Є. та ін. – К. : Вид. ПАРАПАН, 2006. – 260 с.
68. Екологічна безпека держави: матеріали Всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів, (Київ, 16-17 квітня 2008р). / відп. ред. Г.М. Франчук / Національний авіаційний університет. – К. : НАУ, 2008. – 238 с.
69. Екологічна безпека промислово розвиненого регіону: правовий аспект: Монографія / Н.В. Барбашова; Донецьк. держ. акад. упр. – Донецьк, 2002. – 227 с.
70. Екологія та природні багатства України: Загальноукраїнський проект. – К. : Новий світ, 2004. – 235 с.
71. Екологія і сучасність: Методичний матеріал на допомогу популяризації екологічних знань в бібліотеках / Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека / Т.О. Гуртова (укл.). – Д., 2001. – 90 с.
72. Економіка природокористування і охорони довкілля: Щорічник наук. праць / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України / Данилишин Б. М. (відп. ред.). – К., 2005. – 376 с.
73. Економіка природокористування і охорона довкілля: [зб. наук. праць / відп. ред Б.М. Данилишин]. – К. : РВПС України НАН України. – 2000. – 238 с.
74. Екосередовище і сучасність / [упоряд.: С.І. Дорогунцов, М.А. Хвесик, Л.М. Горбач, П.П. Пастушенко]. – К. : Кондор, 2006. – 423 с.
75. Етнокультурні та етноантропологічні чинники в регіональному контексті: на прикладі історії Запорізького краю XIX-XX ст. / І.П. Аносов, Л.В. Афанасьєва, О.С. Арабаджі та ін. – Мелітополь : Скрипторий, 2002. – 196 с.
76. Ефимова Е.И. Экологическая культура: Проблемы становления / Е.И. Ефимова. – М. : Главное унитарное предприятие «Научно-технический центр по безопасности в промышленности», 2001. – 232 с.
77. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Є.П. Желібо, Н.М. Заверуха, В.В. Зацарний. – К. : Каравела, 2004. – 328 с.
78. Задубрівська О.М. Парадигмально-тематичні трансформації екологічних досліджень: методологічний аспект: дис. канд. філософ. наук / Задубрівська О. М.; Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича. – Чернівці, 2006. – 171 с.
79. Закон України про охорону навколишнього природного середовища // Екологічне законодавство України: Законодавчі акти. – Полтава : Полтавський літератор, 1997. – Ч. 1. – С. 11-78.
80. Заповідні скарби Сумщини / Під загальною редакцією Т.Л. Андрієнко. - Суми : Видавництво «Джерело», 2001. – 208 с.
81. Захлебный А.Н. Школа и проблемы охраны природы. Содержание природоохранительного образования / А.Н. Захлебный – М. : Педагогика, 1981. – 184 с.
82. Захматов В.Д. Техногенна аварія у Львівській області / В.Д. Захматов // Безпека життєдіяльності. – 2007. – №8. – С.13
83. Збереження біорізмаїття: традиції та сучасність / Т. Гардашук; Управління охорони земельних ресурсів, екомережі та збереження біорізноманіття. – К.: Хімджест, 2003. – 119 с.
84. Зверев И.Д. Экология в школьном обучении: Новый аспект образования / И.Д. Зверев. – М.: Педагогика, 1980. – 240 с.
85. Зеркалов Д.В. Екологічна безпека: управління, монітринг, контроль / Д.В. Зеркалов. – К. : КНТ, 2007. – 412 с.
86. Злупко С. Наука про органічний розвиток людини і довкілля (Передумови виникнення екогомології) / С. Злупко // Вісник НАН України. –№10. – 2002. –С.15-20
87. Зозуля І. Українська нація та її безпека: новий погляд на національну безпеку України / І. Зозуля // Право України. – 2004. – №5. – С.141-150
88. Івановський В.В. Вплив інформаційної інтервенції на масову свідомість українського суспільства: дис. канд. філософ. наук / В.В. Іванівський; Житомирський державний університет імені Івана Франка. – Житомир, 2007. – 150 с.
89. Івашура А.А. Еколого-економічний світогляд і традиції природокористування в українській культурі: монографія / А.А. Івашура, О.П. Винник. – Харків : Видавництво ХДЕУ, 2006. – 91с.
90. Ігнатенко М.Г. Екологія і економіка природокористування: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / М.Г. Ігнатенко. – К. : Айлант, 2002. – 257 с.
91. Ілляшенко І.О. Стратегія забезпечення природно-техногенної (екологічної) безпеки у великих містах України / І.О. Ілляшенко. – К. : Еконт, 2005. – 82 с.
92. Ісаєнко В.М. Екологічна безпека – основний чинник еколого-збалансованого розвитку України у ХХІ столітті / В.М. Ісаєнко, Г.О. Білявський // Екологічний вісник. – 2007. – №4 . – С.14-18
93. Історико-культурна спадщина Глухівщини: матеріали міжвузівської науково-практичної конференції, присвяченої 1000-літтю м.Глухова (27-28 жовтня 1992 р.). – Глухів, 1992. – 131 с.
94. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: аналіз, прогноз, оцінка та державна політика / А.Б. Качинський, Г.А. Хміль. – К. : НІСД, 1997. – 340 с.
95. Качинський А.Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення / А.Б. Качинський. – К. : НІСД, 2001. – 312 с.
96. Качинський А.Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні методи / А.Б. Качинський. – К.: Інститут проблем національної безпеки, Національна академія служби безпеки України, 2004. – 235 с.
97. Качинський А.Б. Екологічна політика й екологічна безпека України / А.Б. Качинський // Екологічний вісник. – 2003. – №11-12. – С.22-27
98. Кафарський В. Нація і держава: Культура, Ідеологія, Духовність / В. Кафарський. – Івано-Франківськ. : Плай, 1999. – 341 с.
99. Кисельов М.М. Національне буття серед екологічних реалій / М.М.Кисельов, Ф.М Канак. – К. : Тандем, 2000. – 320 с.
100. Кисельов М. Екологічна свідомість українців: традиція та сьогодення / М. Кисельов // Вісник НАН України. – 1998. – № 7-8. – С.23-29
101. Кисельов М.М., Крисаченко В.С., Гардашук Т.В. Методологія екологічного синтезу / М.М. Кисельов, В.С. Крисаченко, Т.В. Гардашук. – К. : Наукова думка, 1995. – 158 с.
102. Книш І.В. Екологічне знання в сучасному освітньому дискурсі: дис. канд. філософ. наук / Книш І. В.; Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка. – Суми : Університетська книга, 2008. – 121 с.
103. Ковальчук Н.Д. Символічний лад української культури / Н.Д. Ковальчук. – К.: Знання України, 2002. – 345 с.
104. Ковальчук Н.Д. Символічні структури етнокультурного процесу в Україні: дис. канд. філософ. Наук / Ковальчук Н.Д. – К. : НАНУ, Інститут філософії, 2007. – 104 с.
105. Колісник О.В. Категорія ментальності та її прояви в українській культурі: культурологічний аспект: дис. канд. філософ. наук/ Колісник О.В.; Київський університет імені Т. Шевченка. – К., 1997. – 186 с.
106. Концептуальні виміри екологічні свідомості / М.М. Кисельов, В.Л. Деркач, Т.В. Гардашук та ін. – К. : ПАРАПАН, 2003. – 312 с.
107. Конституція України. – К.: Українська правнича фундація, 1996. – 55 с.
108. Корабльова А.І. Екологія: взаємовідносини людини і середовища / А.І. Корабльова. – Донецьк : Поліграфіст, 1999. – 211 с.
109. Кочержинський Ю.О. Два шляхи розвитку людства: симбіотичний і паразитичний, відповідні їм етики й екології, або про природні причини сучасної катастрофи людства й довкілля та засоби їх подолання. Найповніше і й достовірне – про найдавніших предків українців / Ю.О. Кочержинський. – Ніжин : Аспект – Поліграф, 2007. – 168 с.
110. Крисаченко В.С. Людина і біосфера: Основи екологічної антропології / Міжнародний фонд «Відродження» / В.С. Крисаченко. – К. : Заповіт, 1998. – 688 с.
111. Крисаченко В.С. Природа і етнос / В.С. Крисаченко. – К. : Наукова думка, 1994. – 234 с.
112. Крисаченко В.С. Людина: мислення і реальність / В.С. Крисаченко, О.І. Мостяєв. – К. : Наука, 2001. – 168 с.
113. Крисаченко В.С. Природні катастрофи: легенди, гіпотези, факти / В.С. Крисаченко. – К. : Політвидав.України, 1989. – 105 с.
114. Крисаченко В.С. Роль естествознания в формировании научного мировозрения молодёжи / В.С. Крисаченко. – К. : Наука, 1987. – 132 с.
115. Крисаченко В.С. Україна у цивілізаційних вимірах: пошук аналогій та інновацій. Крисаченко В.С., Степико М.Т., Мостяєв О.І., Теслюк С.С. та ін. Україна: крок у ХХІ століття (соціально-пслітичний аналіз). – К. : Інститут філософії НАН України, 2002. – 288 с.
116. Крисаченко В.С. Україна: крок у ХХІ століття (соціально-політичний аналіз) / [В.С. Крисаченко, О.І. Мостяєв, М.Т. Степико та ін.]. – К. : Луцьк, 2002. – 345 с.
117. Крисаченко В.С. Українознавство: хрестоматія – посібник / В.С. Крисаченко. – К. : Либідь, 1996. – 234 с.
118. Крисаченко В.С. Україна: природа і люди / В.С. Крисаченко., О.І. Мостяєв. – К. : НІСД, 2002. – 623 с.
119. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика / В.С. Крисаченко. – К. : Заповіт, 1996. – 352 с.
120. Крисаченко В.С. Екологія. Культура. Політика: Концептуальні засади сучасного розвитку / В.С. Крисаченко, М.І. Хилько. – К.: Знання, 2001. – 597 с.
121. Крисаченко В.С. Динаміка населення: популяційні, етнічні та глобальні виміри: монографія / В.С. Крисаченко. – К. : НІСД, 2005. – 368 с.
122. Крисаченко В.С. Образ України у світовій культурі: природні та духовні виміри / В.С. Крисаченко. – К. : Накове товариство «Софія – Оранта, 2007. – 430 с.
123. Крисаченко В.С. Глобальні виклики сучасності і стійкий розвиток України / В.С. Крисаченко // Екологічний вісник. – №2. – 2005. – С.14-20
124. Культура і побут населення України. – К. : Либідь, 1993. – 457 с.
125. Кутырев В.А. Культура и технология: борьба миров / В. А. Кутырев. – М. : Прогресс-традиция, 2001. – 123 с.
126. Куць О.М. Етнополітичні аспекти розбудови української держави / О.М. Куць, Ю.О. Куць. – Х. : Видання журналу «Березіль», 1999. – 145 с.
127. Лаптев И.Д. Испытание разума / И.Д. Лаптев. – М. : Педагогика, 1986. – 34 с.
128. Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології / І. Левицький. – Л. : Наукова думка, 1876. – 456 с.
129. Леонова А.О. Державна етнокультурна політика в сучасній Україні: теорія і практика / А.О. Леонова. – К. : ДАКК, 2005. – 345 с.
130. Лисиченко Г.В. Природний техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління / Г.В. Лисиченко. – К. : Наукова думка, 2008. – 542 с.
131. Ліпкан В. А. Національна безпека України: нормативно-правові аспекти забезпечення / В. А. Ліпкан. – К. : Текст, 2003. – 180 с.
132. Лозко Г.С. Етнологія України. Філософсько-теоретичний та етнорелігієзнавчий аспект / Г.С. Лозко. – К. : АртЕк, 2004. – 304 с.
133. Любіч О.О. Екологія та культура / О.О. Любіч., О.О. Гаца. – К. : Українське національне відділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності 2004. – 70 с.
134. Людина і довкілля. Антологія: У 2 кн. Кн. ІІ: Людина і довкілля в українській духовності / [упоряд., автор вступ. розділів, біогр. довідок та коментарів В.С. Крисаченко]. – К. : Заповіт, 1995. – 432 с.
135. Маєр-Абіх К.М. Повстання на захист природи. Від довкілля до спільносвіту / К. М. Маєр-Абіх. – К. : Лібра, 2004. – 235 с.
136. Марушевський Г.Б. Загальні коментарі Національного екологічного центру України до проекту «Концепції сталого розвитку України» / Г.Б. Марушевський. – К. : Наука, 2003. – 124 с.
137. Марушевський Г.Б. Етика збалансованого розвитку / Г.Б. Марушевський. – К. : Центр екологічної освіти та інформації, 2008. – 440 с.
138. Марушевський Г.Б. Транскордонне співробітництво громадських екологічних організацій України, Росії, Білорусі в басейні Дніпра / Г.Б. Марушевський, А.О. Шведов, Л.В. Токмак // Екологічний вісник. –№1. – 2005. – С.16-20
139. Махмуд А.А., Хилько Н.И. Политическая константа экологической безопасности / А.А. Махмуд, Н.И. Хилько. – К. : Знання, 1999. – 250 с.
140. Мельник Л.Г. Основи стійкого розвитку / Л.Г. Мельник. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2006. – 383 с.
141. Микитюк О. Мельник М. Екологія людини / О. Микитюк, О. Злотін, В. Бровдій. – Х. : ХДПУ, «ОВС», 2000. – 346 с.
142. Міжнародна науково-практична конференція «Традиційна народна культура: збереження самобутності в умовах глобалізації»: тези доповідей. – Х. : Регіон-інформ, 2004. – 204 с.
143. Молотова О.М. Філософсько-методологічний аналіз процесу трансформації сучасного екологічного світогляду: дис. канд. філософ. наук/ Молотова О.М.; Київська медична академія післядипломної освіти імені П.М. Шупика. – К, 2005. – 125 с.
144. Навколишнє природне середовище в Україні – проблеми та нагальні завдання (доброзичливий погляд). – К. : DANCEE – Данське екологічне співробітництво із Східною Європою, 2003. – 86 с.
145. Надточій П.П. Екологічна безпека: навчальний посібник / П.П. Надточій, Т.М. Мислива. – Житомир : Державний агроекологічний університет, 2008. – 284 с.
146. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2006 році. – К. : Наукова думка, 2007. – 236 с.
147. Національна безпека України в етно-ментальному та міжнародному вимірах / О.Г. Данильян, О.П. Дзьобань, Ю.Ю., Калиновський, Н.І. Моісеєва. – Х. : Наука, 2004. – 165 с.
148. Національна екологічна політика України: оцінка і стратегія розвитку: документ підготовлено в рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Оцінка національного потенціалу в сфері глобального екологічного управління в Україні» / Ф.О. Доннел, Джарти Василь, В. Шевчук та ін.; Програма розвитку ООН, Глобальний Екологічний фонд. – К. : Науковий світ, 2007. – 184 с.
149. Новікова О.Ф. До проблеми визначення пріоритетів та складових національної безпеки України / О.Ф. Новікова, Г. В. Покотиленко // Стратегічна панорама. – 2003. – №2. – С.100-112
150. Ноосферогенез і гармонійний розвиток / В.Я. Шевчук. Г.О. Білявський, Ю.М. Саталкін, В.М. Навроцький. – К. : Геопринт, 2002. – 178 с.
151. Олійник Я.Б. Природні та етнокультурні феномени України / Я.Б. Олійник, В.В. Стецюк. – К. : ВКФ «Стафед – 2», 2003. – 111с.
152. Ольсевич Ю.Я. Критика экологической критики / Ю.Я. Ольсевич, А.А. Гудков. – М. : Мысль, 1989. – 321 с.
153. Оніщенко І.Г. Основи етнодержавознавства / І.Г. Оніщенко. – К. : В-во Европейського університету, 2003. – 289 с.
154. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням / За ред. Л.Г. Мельника та М.К. Шапочки. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2005. – 759 с.
155. Основи стійкого розвитку / За ред. Л.Г. Мельника. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2006. – 325 с.
156. Охорона навколишнього середовища/ відп. ред Я.Б. Олійник. – К. : Ніка-Центр, 2006. – 264 с.
157. Паламарчук В.О. Еколого-економічні та соціальні нариси з проблем природокористування / В.О. Паламарчук, Є.В. Міменкін, П.І. Коренюк, В.О. Паламарчук. – Донецьк : Пороги, 2004. – 258 с.
158. Перга Т.Ю. Україна в Індексі Екологічно Усталеного Розвитку: реалії та перспективи на майбутнє / Т.Ю. Перга // Екологічний вісник. – №1. – 2005. – С.18-23
159. Пірен М.І. Етнополітика в Україні: соціо-психологічний аналіз / М.І. Пірен. – К. : Університет «Україна», 2007. – 190 с.
160. Пиджаков А.Ю. Советская экологическая политика 1970-х – начала 1990 годов / А.Ю. Пиджаков. – М. : СПб: Изд-во СПбУЭФ, 1994. – 160 с.
161. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 10-15
162. Природно-ресурсна сфера України: проблеми сталого розвитку та трансформацій / Під загальною редакцією чл.-кор. НАН України Б.М. Данилишина. – К. : ЗАТ «Нічлава». – 2006. – 704 с.
163. Природа і етнос / Кисельов М.М., Мороз С.А. та ін. [відп. ред. В.С. Крисаченко]. – К. : Наукова думка, 1994. – 208 c.
164. Природокористування: методологічні та соціальні аспекти оптимізації. – К. : Наукова думка, 1992. – 270 с.
165. Про підсумки роботи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у 2006 році та головні завдання на 2007 рік // Екологічний вісник. – 2007. – №1. – С.12-16
166. Проблеми збереження та відновлення біорізноманіття в Україні / Д.М. Гродзинський, Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Т.М. Черевченко. НАНУ, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного. – К. : Вид. Дім «Академперіодика», 2001. – 129 с.
167. Пригожий И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: новый диалог человека с природой / И. Пригожий, И. Стенгерс. – М. : Прогресс, 1986. – 432 с.
168. Рева П.П., Кулинич Л.Я. Екологія для всіх / П.П. Рева, Л.Я. Кулинич. – К. : Вища школа, 1985. – 230 с.
169. Рибалов О.О. Вступ до екологічно зрівноваженого природокористування: навч. посіб. [для студ. за профільним спрямуванням 0708 усіх форм навчання] / О.О. Рибалов. – Суми : СумДУ, 2002. – 273 с.
170. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре / Г. Риккерт. – М. : Республіка, 1998. – 345 с.
171. Рудницький С. Нинішня географія // Людина і довкілля. Антологія: у 2-х кн.- кн. 2: Людина і довкілля в українській духовності / упор. Крисаченко В. С. – К. : Заповіт, 1995 р. – 450 с.
172. Рябікова Г.В. Охорона природи і екологізація виробництва як передумова сталого розвитку / Г.В. Рябікова // Екологічний вісник. – №1. – 2005. – С.20-26
173. Савчук Б. Українська етнологія / Б. Савчук. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2004. – 560 с.
174. Саєнко Т.В. Екологічна освіта в Україні – досягнення і перспективи / Т.В. Саєнко // Екологічний вісник. – 2004. – №5. – С.20-25
175. Салтовський О.І. Основи соціальної екології: курс лекцій / О.І. Салтовський. – К. : МАУП, 1997. – 238 с.
176. Сафранов Т.Я. Екологічні основи природокористування / Т. Я. Сафранов. – Львів. : Новий світ, 2000. – 345 с.
177. Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси / Л.І. Сидоренко. – К. : Видавець ПАРАПАН, 2002. – 450 с.
178. Ситник Г. Національна безпека України крізь призму регіоналізму та глобалізму / Г. Ситник // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2002. – №4. – С.32-40
179. Скуратівський В.Т. Берегиня: худож. оповіді, новели / В.Т. Скуратівський. - К. : Радянський письменник, 1987. – 278 с.
180. Солодкий В.Д. Основи екологічної безпеки / В.Д. Солодкий, Л.Л. Товажнянський, Ю.Д. Сакара. – Харків : НТУ ХПІ, 2002. – 540 с.
181. Стан природно-техногенної безпеки України та основні напрямки підвищення її рівня / Б.Є. Патон, В.В. Дурдинець (керівники проекту); Міністерство України з питань н/с та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи НАНУ. – К. : Науковий світ, 2001. – 456 с.
182. Степико М.Т. Буття етносу: витоки, сучасність, перспективи (фіософсько-методологічний аналіз) / М.Т. Степико. – К. : Знання, 1988. – 342 с.
183. Стійкий екологічно безпечний розвиток і Україна: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Ф.В. Вольвач, М.І. Дробноход, В.Г. Дюканов та ін. – К. : МАУП, 2002. – 342 с.
184. Стоєцький В.Ф. Сучасний стан техногенної безпеки в Україні та напрями підвищення ефективності запобіжних заходів / В.Ф. Стоєцький // Безпека життєдіяльності. – 2007. – №11. – С.29-35
185. Сторонський Л.М. Куди рухатися далі? Із роздумів про деградацію довкілля / Л.М. Сторонський. – К. : Наука, 2008. – 151 с.
186. Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти: зб. статей за матер. між нар. конф. – К. : Сатсанга, 2001. – 321 с.
187. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С. Власюка. – К. : НІСД, 2002. – 864 с.
188. Сухина И.Г. Экологический императив в конткультуры в контексте проблемы отношения человека к природе: дис. канд. филос. наук: 09.00.04./ И. Г. Сухина / Таврический национальный унивеситет имени В.И. Вернадского. – Симферополь, 2004. – 217 с.
189. Табачник Д.В. Україна на перехресті геополітичних інтересів / Д.В. Табачник, А.С. Гальчинський. – К. : Знання України, 2002. – 260 с.
190. Тарасов Л.В. Презентація освітньої галузі «Людина і світ» в інноваційній освітній моделі «Екологія та розвиток» / Л.В. Тарасов, Н.В. Кочубей, Т.Б. Тарасова. – Суми. : Університетська книга, 2002. – 124 с.
191. Теслюк А., Теслюк С. Цивілізація в контексті взаємодії людини і техніки. Крисаченко В.С., Степико М.Т., Мостяєв О. І., Теслюк С.С. та ін. Україна: крок у ХХІ століття (соціально-пслітичний аналіз). – К. : Інститут філософії НАН України, 2002. – 288 с.
192. Тихонов Н.Е. Актуальные проблемы экологической политики КПСС // Вопросы истории КПСС. – 1988. – № 3. – С. 71–85
193. Ткач М. Різновиди символіки / М. Ткач // Українська культура. – №1. – 1994. – С.30-37
194. Толстоухов А. В. Філософія природи / А. В. Толстоухов. – К. : ПАРАПАН, 2006. – 205 с.
195. Толстоухов А.В. Екобезпечний розвиток: пошуки стратегем / А.В.Толстоухов, М.І. Хилько. – К. : Знання України, 2001. – 333 с.
196. Традиційна народна культура: збереження самобутності в умовах глобалізації: Міжнародна науково-практична конференція. – Х. : Регіон-інформ, 2004. – 62 с.
197. Трансформація інституціонального механізму природокористування в умовах глобалізації: екологічні імперативи та системні суперечності / [З.В. Герасимчук, І. М. Вахович, В.А. Голян, А.О. Олексюк]. – Луцьк. : Настир’я, 2006. – 226 с.
198. Трегобчук В. Концеція сталого розвитку для України / В. Трегобчук // Вісник НАН України. – 2002. – №2. – С. 33−34
199. Туниця Т.Ю. Збалансоване природокористування: національний і міжнародний контекст / Т.Ю. Туниця. – К. : Знання, 2006. – 300 с.
200. Туниця Ю.Ю. Екологічна Конституція Землі. Ідея. Концепція. Проблеми / Ю.Ю. Туниця. – Львів : Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2002. – 298 с.
201. Тутківський П. Загальне землезнавство / П. Тутківський. – К. : Держвидав України, 1927. – 496 с.
202. Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки / Національний інститут стратегічних досліджень. – К, 2004. – 343 с.
203. Українознавство: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. М. І. Обушного. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 672 с.
204. Український соціум / Власюк О.С., Степико М.Т. та ін. / За ред. В.С. Крисаченка. – К. : Знання України, 2005. – 792 с.
205. Універсальні виміри української культури / О.С. Кирилюк, В.С. Горський, Б.О. Парахонський та ін. – Одеса : Наука, 2000. – 234 с.
206. Управління у сфері охорони довкілля та природокористуваня в Україні: проблеми та шляхи їх вирішення / О. Білобран, В. Котляренко. – К. : ВЕГО «МАМА-86», 2003. – 213 с.
207. Усатенко Т.П. Українська національна школа: минуле і майбутнє / Т.П. Усатенко. – К. : Наукова думка, 2003. – 285 с.
208. Філіпчук Г.Г. Екологічна політика і соціокультурна парадигма сталого розвитку / Філіпчук Г.Г. // Екологічний вісник. – №3. – 2004. – С.34-39
209. Філософія етнокультури та морально-естетичні стратегії громадянського самовизначення.: збірник наукових статей. – Чернігів : ЦНТЕЛ, 2006. – 456 с.
210. Франчук Г.М. Урбоекологія / Г.М.Франчук, В.М. Ісаєнко. – К. : НАУ, 2003. – 321 с.
211. Ханжин Б.М. Экофилософия: приложение принципов экофилософии к практике природоохоронной деятельности / Б.М. Ханжин. – М. : Компания Спутник, 2001. – 256 с.
212. Хилько М.І. Екологічна безпека України: у запит