Соціокультурний контекст музейної комунікації : Социокультурный контекст музейной коммуникации

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

СОШНІКОВА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

УДК 130.2 + 316.286 (477)

Соціокультурний контекст музейної комунікації

09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Науковий керівник:
КОРАБЛЬОВА НАДІЯ СТЕПАНІВНА,
доктор філософських наук, професор

Харків – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………….................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ
МУЗЕЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ЯВИЩА
1.1. Філософсько-антропологічні основи комунікативного підходу у музеєзнавстві………………………………………………………………….…….11
1.2. Основні концепції семіотики предметно-просторових відносин……...…...25
1.3. Музейна комунікація в системі «суспільства споживання»:
постмодерні ретрансляції музейно-культурної спадщини………………...….....43
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1………………………………………………….…55
РОЗДІЛ 2. ПРЕДМЕТНІ ФОРМИ І ПРОСТОРОВІ ВІДНОСИНИ
В МУЗЕЙНІЙ КОМУНІКАЦІЇ
2.1. Мова предметних форм і просторових відносин…………………...…….….57
2.2. Художньо-естетичне сприйняття предметного середовища музею…......…80
2.3. Предметно-експозиційний простір як провідна технологія музейної комунікації…………………………………………………...………………….….99
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2………………………………………...………....110
РОЗДІЛ 3. МУЗЕЙНИЙ ЛАНДШАФТ ЯК ОСЕРЕДДЯ
ІСТОРИЧНОЇ І КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ
3.1. Концептуальна модель музейного ландшафту України:
культурософський вимір………………………………………………...………..112
3.2. Музей як інститут соціокультурної пам’яті в умовах
інформаційного суспільства…………………………………………………..….141
3.3. Культурно-освітня діяльність як важливий елемент музейної
комунікації…………………………………………………………………….......159
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3…………………………………………………...169
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………....171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...175

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Звернення до проблеми музейної комунікації набуває особливої актуальності у часи радикальних цивілізаційних трансформацій. Зрушення, що відбуваються у високотехнологічному інформаційному суспільстві, несуть у собі як конструктивні, так і деструктивні можливості. Їх усвідомлення, відкриття нових соціокультурних перспектив, ефективна просвітницька політика потребують теоретичного аналізу проблеми музейної комунікації. Культура може успішно розвиватися тільки за умов творчого засвоєння спадщини попередників – це є підставою для майбутнього суспільного розвитку. Світоглядні зміни, що відбулися у сучасному суспільстві, пов’язані з впровадженням філософсько-культурологічної парадигми, яка базується на розповсюдженні нового типу соціально-гуманітарного знання, орієнтованого на вивчення людини у всій різноманітності її взаємозв’язків з цивілізацією, суспільством, родиною та іншими чинниками. Відбулося становлення культурно-антропологічної картини розвитку людства і суспільства ґрунтованої на універсальних цінностях і смислах. Сформувалася «нова соціальна історія», яка залучила до предмета свого дослідження сферу людської свідомості як невід’ємну структуру соціального життя, необхідну для пояснення системи ідей і понять, що лежать в основі будь-якої людської дії. З’явилися нові методики пізнання – наприклад, у вигляді створення моделі світу як знакової системи конкретного суспільства.
Впровадження нового типу соціально-гуманітарного знання відобразилося на діяльності культурних інститутів. Сьогодні ставлення до культурної спадщини пов’язане із зростанням ролі музею як інституту, покликаного вирішувати певні завдання пошуку світоглядних і інтелектуальних орієнтирів соціокультурної адаптації людини у сучасному мультикультурному світі. При переході від однієї соціокультурної реальності до іншої музейні установи зазнають значних змін, що зумовлює необхідність теоретичного осмислення та всебічного аналізу сучасного музею як багатофункціонального інституту культурної пам’яті з функціями накопичення, збереження, ретрансляції матеріальних і духовних цінностей. В цьому контексті музей розглядається як інформаційна система, спрямована на передачу інформації семіотичними засобами через предметно-просторове середовище, як особливий канал інформаційного зв’язку, що опосередковує і суб’єктно-об’єктні, і інформаційні контакти, необхідні для формування особистості.
Філософські узагальнення дозволять означити фундаментальні цінності культурного буття української нації, представленого музейними колекціями, визначити місце людини в успадкуванні і передачі цих цінностей. Науковий пошук у цьому напрямку вимагає відокремлення філософської теоретичної сфери аналізу від культурно-емпіричного матеріалу в дослідженні музейної комунікації, осмислення феномену музею через аналіз його комунікативних можливостей.
Отже, актуальність дослідження зумовлена:
по-перше, неповнотою філософсько-антропологічного осмислення статусу сучасного музею як культурного феномену, специфіка якого полягає у збиранні, зберіганні та експонуванні предметів, що наділені гносеологічним, онтологічним і аксіологічним характеристиками;
по-друге, необхідністю визначення методологічних підстав розгляду музею як культурної форми і місця музейної комунікації у культурному просторі;
по-третє, потребою аналізу ролі музейної комунікації в аспекті взаємодії музею з іншими соціокультурними інститутами, насамперед, з освітянсько-педагогічними та ідеологічно-виховними.
Ступінь наукової розробленості проблеми. Поняття музейної комунікації тільки стає предметом філософської рефлексії, тому базовими для філософсько-антропологічного осмислення феномену музейної комунікації є роботи Г. М. Маклюена, Д. Камерона, Е. Хупер-Грінхілла, Е. Александера, Т. Шоло, К. Хадсона, Н. Коссонса, К. Шрайнера, Ю. Ромедера, З. Бонамі, Ф. Вайдахера, М. Гнедовського, Т. Полякова. До феномену музейництва зверталися у своїх працях Дж. К. Дана, Б. Джулман, Ф. Дж. Кеньон, Х. Е. Майерс, Д. Керод, Н. Меррімен, А. Парбел та ін. Смисл існування музею досліджували М. Федоров, П. Флоренський, О. Луначарський. Заслуговують на увагу позиції Т. Беннета, І. Карпа, Р. Хьюіссона, Д. Портера, Дж. Томпсона, Й. Ульдалла, які розглядали проблеми взаємодії музеїв з іншими соціокультурними інститутами.
Загальнонаукове визначення поняття комунікації містять праці К.Шеннона, У. Уівера, Г. Ласуелла, У. Шрамма, Д. Берло. При виборі методологічних орієнтирів були використані роботи М. Шелера, К. Ясперса, М. Бубера, Ю. Хабермаса, О. Больнова, К. Апеля, А. Єрмоленко, Л. Ситниченко, в яких з філософсько-антропологічних і культурологічних позицій подано різноманітні аспекти соціокультурного підходу до теорії комунікації. Суттєве значення в дослідженні комунікативного буття людини має онтологічний підхід до культури (Є. Бистрицький, І. Бичко, А. Бичко, М. Попович, В. Малахов, С. Пролеєв, І. Старовойт, Л. Ушкалов, Р. Додонов, Н. Хамітов та ін.). Зв’язок теми дослідження з філософсько-педагогічною проблематикою обумовив звернення до праць М. Култаєвої, Н. Корабльової, І. Степаненко, Н. Родіонової.
Змістовну інформацію про символічне значення різноманітних предметів – побутових, виробничих, ритуальних, а також про семантику просторових відношень, в які ці предмети вступають один з одним і з людьми, міститься у численних роботах філософів, етнографів, археологів, істориків матеріальної і духовної культури (праці Г. Сковороди, Е. Касірера, О. Шпенглера, Ж. Бодрійяра, Ч. Пірса, Ч. Морріса, Г. Лотце, І. Фолькельта, Ф. Вейле, М. Бахтіна, Яна Мукаржовського, Е. Тайлора, Дж. Фрезера, Л. Леві-Брюля, К. Леві-Стросса, Ф. Боаса, Л. Штенберга, Г. Кнабе, Ю. Ліпса, Ю. Лотмана, Г. Маслова, Б. Рибакова, І. Харитоновича та інших).
В дисертаційному дослідженні широко використаний емпіричний музеєзнавчий матеріал, який містять класичні праці вчених-музеєзнавців В. Антоновича, Д. Багалія, М. Петрова, М. Сумцова, М. Біляшівського, Ф. Ернста, Ф. Шміта, І. Свєнціцького, В. Дубровського, в яких порушувалось широке коло питань музейництва: роль музеїв у житті суспільства, збереження та дослідження національних пам’яток, реєстрації колекцій, формування музейної мережі, наукові та експозиційні пошуки. Також використані роботи сучасних вітчизняних дослідників музейної справи – Ю. Омельченка, Г. Скрипник, Л. Великої, Р. Маньковської, А. Хведася, М. Ткаченка, О. Крука, Є. Ярошенка, І. Дворкіна.
Слід зазначити, що в більшості праць, присвячених музейній комунікації, теоретично осмислюються її актуальні проблеми, підкреслюється роль і значення тих тенденцій, які чітко виявляються в динаміці розвитку сучасного музею. Результати таких численних досліджень змісту та закономірностей музейної комунікації ефективно формують необхідний контекст міждисциплінарного підходу, але вони мають бути доповнені філософсько-антропологічним аналізом конкретних емпіричних даних.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі теоретичної та практичної філософії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна в межах комплексної наукової теми «Філософія і розмаїття соціокультурних світів».
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Актуальність теми та ступінь її наукової розробленості зумовили мету дисертаційного дослідження, а саме: на основі філософсько-антропологічного аналізу виявити специфіку соціокультурного контексту музейної комунікації.
Досягнення мети передбачає необхідність постановки і виконання таких завдань:
- дослідити, спираючись на аналіз сучасної комунікативної філософії, основні форми, поняття, методи, з яких традиційно поставала проблема комунікативного феномену;
- усунути понятійно-термінологічні розбіжності стосовно визначення сутності музейної комунікації;
- розглянути через еволюцію поняття «музейна комунікація» особливості її включення до проблемного поля філософії культури;
- здійснити структурний аналіз музейної комунікації, виявити її рівні і сфери, визначити особливості їхньої взаємодії;
- провести логіко-семантичний аналіз предметних форм і просторових відносин в музейній комунікації, розкрити семіотичну сутність музейного предмету;
- окреслити траєкторію культурної пам’яті через співвіднесення її з історичною та соціальною пам’яттю в музейному ландшафті;
- розкрити ефективність експозиційних естетичних форм як особливих просторових семіотичних систем.
Об’єктом дослідження є культурно-антропологічний вимір музейної комунікації у її множинних репрезентаціях.
Предметом дисертаційного дослідження є соціокультурний контекст музейної комунікації.
Теоретико-методологічні засади дослідження. Вибір методів дослідження зумовлений необхідністю розробки інструментарію, який дозволив би синтезувати принципи філософського аналізу відповідно до особливостей об’єкта і предмета дисертаційного дослідження, його мети, завдань та джерельної бази. У дисертації застосовано комплексну методологію, що передбачає поєднання методів структурно-функціонального і порівняльного аналізу. Через історичну реконструкцію та залучення системно-теоретичного підходу визначено закономірності введення понять раціонального пізнання та можливості їх імплікацій в музейну комунікацію. Це забезпечило комплементарність семіотики і герменевтики.
Застосування міждисциплінарного підходу дозволило залучити до джерелознавчої бази дослідження і концептуалізувати результати мистецтвознавчих, культурологічних, історичних, літературознавчих досліджень, що дало змогу розглянути музейну комунікацію у ширших соціокультурних контекстах. Для одержання найбільш достовірних результатів дослідження застосовуються філософські, загальнонаукові та спеціальні музеєзнавчі методи, що дозволило уникнути схематизації та редукції, намітити шляхи діалогу різних духовних традицій.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в комплексному філософсько-антропологічному осмисленню музейної комунікації як системи комунікативних засобів, за допомогою яких здійснюється передача різноманітних смислів через музейне предметно-просторове середовище як особливий канал інформаційного зв’язку.
Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження конкретизується у таких положеннях:
уперше:
– виокремлено культурософську і філософсько-антропологічну структуру музейної комунікації, елементами якої є всі рівні і сфери музейної діяльності, де експозиція є провідним комунікативним каналом, оскільки саме в ній виявляється внутрішня, символічна, часто знакова, суть речей;
– доведено, що музейна комунікація є соціокультурною технологією ствердження якісно нового ступеня цивілізаційного розвитку суспільства як інформаційного, здатного оптимально використовувати інформацію у всіх її проявах;
удосконалено:
- поняття «культурна пам’ять» поряд з існуючими («історичною», «національною» пам’яттю) в контексті досліджень феномену музейної комунікації, що дозволило посилити значення музеєфікаційної складової мультикультурного континіуму сучасної України;
– розуміння музейної комунікації як структурної складової системи «музей», рух і розвиток якої обумовлений спільними тенденціями метасистеми культури;
– визначення місця культурософського потенціалу музейної експозиції як основного каналу музейної комунікації, який еволюціонує у ході загального розвитку культури та розвивається шляхами, що відповідають вимогам часу і соціокультурній ситуації у цілому;
дістало подальший розвиток:
– культурософське обґрунтування музею як історично обумовленого багатофункціонального інституту соціокультурної пам’яті, за допомогою якого реалізується потреба у відборі, збереженні і репрезентації специфічної групи об’єктів, що усвідомлюється суспільством як цінність, котра підлягає передачі з покоління в покоління;
– обгрунтування міждисциплінарної концепції формування гуманістичної свідомості громадян України музейно-комунікативними засобами .
Теоретичне і практичне значення дослідження. Висновки та теоретичні положення дисертаційної роботи можуть бути використані для подальшого філософсько-культурного дослідження феномену музейної комунікації. Практичне значення дослідження полягає у демонстрації можливостей функціонального використання музейної комунікації у різних соціальних практиках, у культурній творчості. Це може удосконалити механізм формування суспільної свідомості, національного менталітету, який впливає на такі значущі елементи національного світогляду, як самоідентифікація та самооцінка, ідеали і цілі, що, в свою чергу, буде сприяти ствердженню української нації як самодостатньої одиниці світової мультикультурної спільноти в умовах глобалізації. Розробки та матеріал дослідження можуть бути використані при читанні курсів лекцій з філософії культури, культурології, естетики, музейної справи, у виховній роботі з молоддю.
Особистий внесок здобувача. Усі теоретичні положення і висновки у дисертації та наукових публікаціях дисертантки розроблені нею особисто.
Апробація результатів дисертації здійснена на таких всеукраїнських і міжнародних науково-практичних конференціях: «Освіта і доля нації» (Харків, 2009, 2010); V – VI та XII – XVII Сумцовських читаннях (Харків, 1999-2001, 2006-2011);: ХІІ Харківських міжнародних Сковородинівських читаннях «Університетська філософія в ретроспективі та перспективі (до 200-річчя Харківської університетської філософії)» (Харків, 2005); Всеукраїнській науковій конференції «Григорій Сковорода: глобальне і національне». (Харків, 2007); Всеукраїнській науковій конференції «Григорій Сковорода: образ світлої людини на всі часи» (Харків, 2008).
Публікації. Головні положення та результати дисертації подані у 6 статтях у наукових фахових виданнях та у 16 інших наукових статтях і тезах доповідей у збірниках матеріалів всеукраїнських та міжнародних конференцій (загальний обсяг – 9,8 умовно-друк. арк.)
Структура дисертації. Мета, завдання і логіка дослідження, його методологічні засади визначили структуру роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел (403 найменування, з них – 61 найменування іноземної літератури). Загальний обсяг дисертації – 210 сторінок, з них основного тексту – 174 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Важливим засобом піднесення української національної свідомості, як свідчить проведений аналіз, стали музейні заклади, які у складних історичних умовах свого функціонування зуміли зберегти і донести до нас унікальні пам’ятки культури, які яскраво демонстрували самобутність українського народу. Саме в музеях України широко представлені багатовікові традиції, матеріалізована історія українського народу. Поступово збільшується вага музеїв в контексті виховних завдань, музеєзнавство розглядається як невід’ємна галузь не тільки культури, але й науки і освіти. Важливе суспільне значення має естетична функція музею. У цьому контексті слушною є думка М. Грота про неминучість синтезу мистецтва та філософії у минулому: «Коли філософія та мистецтво зрозуміють свої істинні завдання, вони мають злитися воєдино, і філософія стане змістом мистецтва і дасть йому свідомий внутрішній смисл. Мистецтво ж стане формою вираження філософії і зробить її більш доступною людству і тим самим більш плідною»[108, c. 174]. Виходячи з подібної настанови, можна розглядати музей як комунікативний простір – контакт публіки з мистецтвом і культурою через постійну музейну експозицію.
Таким чином, на основі принципів і понять сучасної комунікативної філософії та сучасної соціокультурної ситуації обґрунтовано положення про філософсько-антропологічний, комунікативний характер музейної діяльності. На підставі дисертаційного дослідження зроблено висновки, найважливішими з яких є такі:
- розмаїття зв’язків музею та суспільства дає підстави розглядати музей як сукупність інформаційних взаємодій, де можна виокремити спрямовані впливи на особу, групу, на культуру, суспільство в цілому;
- музейна комунікація є особливим феноменом, що впливає на буття людини в культурі, механізми формування індивідуальної і суспільної свідомості, національний менталітет;
- музейна діяльність пов’язана з процесом культурної комунікації, що має інформативно-знаковий характер і є наслідком безперервного процесу виникнення одних значень та втратою інших.
- реалізується комунікативна функція музею через виявлення комплексу значень, притаманних речі. Саме через предметно-речові форми музейної експозиції передається значна частина інформації, необхідна для формування особистості;
- аналіз семіотики предметно-просторових відносин дав змогу визначити, що в процесі музейної комунікації через різноманітні процедури з символами відбуваються операції з тими «ідеальними» предметами, що уособлюють для об’єктивації цінності свідомості певної соціальної групи, етносу, індивіда тощо,
- одним з основних каналів музейної комунікації є експозиція, де виявляється внутрішня, символічна, часто знакова і образна суть речей, які містять у собі іконічний елемент, котрий функціонує за логікою іконічного знаку;
- особливість музейного речового світу полягає в тому, що його існування перевершує вік людини і постає конкретно-чуттєвим ланцюгом, який пов’язує історичні часи;
- завдяки використанню чуттєвих образів конкретна ціль стає діагностичною, що підвищує ефективність експертної оцінки її досягнення. Виконуючи цю оцінку, експерти-автори експозицій порівнюють результати діяльності, що оцінюються з образами, які асоціюються у них з конкретними цілями експозиції. Творча інтерпретація музейних пам’яток, підпорядкована інтелектуальним і художнім здібностям авторів, здатна виявити трансцендентну сутність речей, перемкнути кут зору сучасника з актуально-соціального на культурно-історичне і тим самим перетворити образне експозиційне середовище на канал комунікації;
- розробка «музейного образу» в його понятійній та предметній формі, розвиваючись від суто естетичних побудов у бік створення сюжетно-художніх концепцій, дозволяє принципову можливість виходу за межі індивідуального досвіду. Самі музейні об’єкти перестають бути рутинними та «профаними» об’єктами – а стають ефективними засобами об’єктивізації цілей культурного виховання нації. Це дозволяє створити дидактичний матеріал нової генерації музейної експозиції розрахованої на людину візуальну. Виконання подібних цілей практично неможливо перевірити, оскільки вони є спільними для дуже широкого кола об’єктів (відвідувачів музеїв), тому функція загальної цілі полягає лише в орієнтації та мотивації суб’єкта-творця експозиції. Загальна ціль вмотивована чуттєвими конкретними образами, які як правило більшість суб’єктів ( творців і ідеологів експозицій) визнаються як такі, що є діагностованими через відповідні реакції об’єктів (відвідувачів), що корелює з ефективністю експертної оцінки. Хоча такі оцінки є внутрішньо суперечливими, оскільки засновані на витісненні об’єкта з процедури оцінювання результативності, а тому є ймовірними. Експозицію можна умовно поділити на 2 групи – перша – об’єкти, які символізують незмінну чи усталену цінність; друга – ті, які з’явилися під час формування нових смислів. Ця остання група може змінювати свій зміст залежно від контексту;
- експозиція структурно знаходиться у двох семантичних шарах. Перший, який явно використовується у комунікаціях, другий, який мається на увазі як цінність, яка неявно присутня. Ментальні цінності пов’язані як «об’єкт і соціокультурний контекст», «знак і смисл», «предмет і суб’єкт», «предмет і об’єкт». Кожна група понять має свою семантику і створює смисловий простір культури, а неявна прихована семантика може генерувати нові смисли, які ще народжуються. Вони пов’язані між собою і своїм семантичним контекстом нелінійно, що породжує феномен саморозвитку. Одиничні предмети можуть бути осмисленні як окремі прояви загального. Завдяки цим поняттям структурується комунікативний простір, як семантичний простір, який моделює культурну історію, що тривала тисячоліття чи століття за малий проміжок часу створення відповідної експозиції. Отже музейна комунікація може бути позначена як культурна дія, що прискорює семантичну еволюцію;
- на сучасному етапі в створенні експозицій музеїв спостерігається розвиток, утвердження і реалізація теоретичних основ і принципів, розроблених у ході еволюції експозиційного майстерства в цілому;
- музей визначається як історично обумовлений багатофункціональний інститут соціокультурної пам’яті, за допомогою якого реалізується суспільна потреба у відборі, збереженні, і репрезентації специфічної групи культурних і природних об’єктів, що усвідомлюються суспільством як цінність, що підлягає передачі з покоління в покоління;
- сучасні українські музеї стоять на традиційно державницькій позиції, вважаючи себе закладами, до завдань яких входить формування соціокультурної свідомості громадян України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аверинцев С. С. Классическая греческая философия как явление историко-литературного ряда / С. С. Аверинцев // Новое в современной классической филологии / отв. ред. С. С. Аверинцев. – М., 1979. – С. 41–81.
2. Аверинцев С. С. Неоплатонизм перед лицом Платоновой критики мифопоэтического мышления [Электронный ресурс] / С. С. Аверинцев. – Режим доступа: www.gemer.info/bibliotek_Buks/Literat/aver/neopl_per.php. – Загл. с экрана.
3. Аверинцев С. С. Символ [Электронный ресурс] / С. С. Аверинцев. – Режим доступа: www.gemer.info/bibliotek_Buks/Literat/aver/simv.php. – Загл. с экрана.
4. Адорно Т. Эстетическая теория / Т. Адорно. – М. : Республика, 2001. – 527 с.
5. Акуленко В. І. Охорона пам’яток культури в Україні 1917–1990 рр. / В. І. Акуленко. – К. : Вища школа, 1991. – 274 с.
6. Аммиан Марцеллин. Римская история / Аммиан Марцеллин ; пер. с латин. Ю. А. Кулаковского ; А. И. Сонни ; вступ. ст. Л. Ю. Лукомского. – М. : Алетейя, 1996. – 558 с. – (Сер. «Античная библиотека». Античная история).
7. Ананьев В. Г. Пространственное различие / В. Г. Ананьев. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1955. – 188 с.
8. Антонович В. Музей / В. Антонович // Историко-статистические записки об учебных и учебно-вспомогательных учреждениях императорского университета Святого Владимира. – К., 1884. – С. 60–76.
9. Апель К. О. Трансформация философии / К. О. Апель. – СПб. : Логос, 2001. – 344 с.
10. Аркин Д. Е. Искусство бытовой вещи : очерки новейшей художественной промышленности / Д. Е. Аркин. – М. : ИЗОГИЗ, 1932. – 162 с.
11. Армстронг К. Краткая история мифа / К. Армстронг. – М. : Открытый мир, 2005. – 160 с.
12. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие / Р. Арнхейм. – М. : Прогресс, 1974. – 392 с.
13. Арон Р. Вступ до філософії історії : Есе про межі історичної об’єктивності / Р. Арон. – К. : Український центр духовної культури, 2005. – 578 с.
14. Артеменко А. П. Проблема історичного факту в сучасній філософії історії : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / А. П. Артеменко. – Х., 2001. – 20 с.
15. Артемьева Е. Ю. Психология субъективной семантики / Е. Ю. Артемьева. – М. : Наука, 1980. – 128 с.
16. Ахунов В. М. Отечественная школа музейной коммуникации в современном социокультурном мире [Электронный ресурс] / В. М. Ахунов. – Режим доступа: www.jeducation.ru/4_2008/108.htnl. – Загл. с экрана.
17. Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования (1655–1905) : в 2 т. / Д. И. Багалей, Д. П. Миллер. – Репринт. изд. – Х. : Фолио, 2004. – Т. 1–2.
Т. 1: XVII–XVIII вв. – 568 с.
Т. 2: XIX-й и начало XX века. – 973 с.
18. Багалей Д. И. Краткий очерк истории Харьковского университета за первые 100 лет его существования (1805–1905) / Д. И. Багалей, Н. Ф. Сумцов, В. П. Бузескул. – Х. : Тип. Дарре, 1906. – 329 с.
19. Багров Г. Г. Культурно-історична пам'ять в контексті проблеми часу: автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії»/ Г. Г. Багров. – К., 1996. – 22 с.
20. Байбурин А. К. Семиотический статус вещей и мифология / А. К. Байбурин // Материальная культура и мифология : сб. ст. / отв. ред. Б. Н. Путилов. – Л., 1981. – С. 215–226. – (Сб. Музея антропологии и этнографии, т. 37).
21. Барт Р. Мифологии (Анализ современной массовой культуры как знаковой системы) / Р. Барт. – М. : Изд-во им. Сабашникових, 1996. – 312 с.
22. Басин Е. Л. Социальный символизм (некоторые вопросы взаимодействия социальной структуры и культуры) / Е. Л. Басин, В. М. Краснов // Вопросы философии. – 1971. – № 10 – С. 164–172.
23. Баумгартен А. Эстетика. /А. Баумгартен // История эстетики : в 5 т. / под ред. М. Ф. Овсянникова. –М. : Искусство, 1964. – Т. 2 : Эстетические учения XVII–XVIII веков. – С. 452–456. – (Памятники мировой эстетической мысли).
24. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики : Исследования разных лет / М. М. Бахтин. – М. : Художественная литература, 1975. – 502 с.
25. Беззубова О. В. Музей как объект философско-антропологического исследования [Электронный ресурс] / О. В. Беззубова. – Режим доступа: www.antrjpologu./ru/ru/text/bezzubova/sunp12_40.htnl. – Загл. с экрана.
26. Беззубова О. В. Теория музейной коммуникации как модель современного образовательного процесса [Электронный ресурс] / О. В. Беззубова. – Режим доступа: www.antrjpologu./ru/ru/text/ bezzubova/ teory. htnl. sunp12_40.htnl. – Загл. с экрана.
27. Бергсон А. Творческая эволюция / А. Бергсон. – М. : Канон-Пресс ; Кучково поле, 1998. – 384 с.
28. Берк Э. Философское исследование о происхождении наших идей возвышенного и прекрасного / Э. Берк. – М. : Искусство, 1979. – 237 с.
29. Берлинський М. Ф. Історія м. Києва / М. Ф. Берлинський ; підгот. тексту до друку, передм. та комент. М. Ю. Брайчевського. – К. : Наукова думка, 1991. – 320 с.
30. Бичко І. В. Українська ментальність і проблеми гуманізації національної вищої освіти / І. В. Бичко // Розбудова держави. – 1993. – № 3. – С. 58–63.
31. Бодрийяр Ж. Общество потребления [Электронный ресурс] / Ж.Бодрийяр. – Режим доступа: knigosite.ru/librari/books/26581. – Загл. с экрана.
32. Бодрийяр Жан. Система вещей / Ж. Бодрийяр. – М. : Рудомино, 1995. – 168 с.
33. Больнов О. Ф. Философия экзистенциализма. Философия существования / О. Ф. Больнов. – СПб. : Лань, 1999. – 222 с.
34. Бондар М. М. Нариси музейної справи / М. М. Бондар, Г. Г. Мезенцева, Л. М. Славін. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1959. – 191 с.
35. Бринкман А. Э. Пластика и пространство как основные формы художественного выражения / А. Э. Бринкман. – М. : Изд-во Всесоюзной Академии архитектуры, 1935. – 173 с.
36. Брунер Дж. Онтогенез речевых актов / Дж. Брунер // Психолингвистика: [сб. ст.] / сост. А. М. Шахнарович ; предисл. Р. М. Фрумкиной. – М., 1984. – С. 21–49.
37. Бубер М. Проблема человека / М. Бубер ; пер. с нем. Н. Кушнира.– К. : Ника-Центр; Вист-С, 1998. –132 с.
38. Бусев М. А. Теоретико-методологические проблемы семиотического подхода к искусству / М. А. Бусев. – М. : Информ. центр по проблемам культуры и искусства. – 1978. – 96 с.
39. Бэлл К. Значимая форма / К. Бэлл // Современная книга по эстетике / пер. с англ. Э. Н. Глаголевой, общая ред. и вступ. ст. А. Егорова. – М., 1957. – С. 121–360.
40. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка / К. Бюлер. – М. : Прогресс, 1993. – 501 с.
41. Бычков В. В. Малая история византийской эстетики / В. В. Бычков. – К.: Путь к истине, 1991. – 407 с.
42. Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів / Д. Вазарі. – К. : Мистецтво, 1978. – 318 с.
43. Вайдахер Ф. Загальна музеологія / Ф. Вайдахер. – Львів : Літопис, 2005. – 632 с.
44. Велика Л. П. Музейне експозиційне мистецтво / Л. П. Велика. – Х. : Харк. держ. акад. культури, 2000. – 160 с.
45. Ветров А. А. Семиотика и ее основные проблемы / А. А. Ветров. – М. : Политиздат, 1968. – 264 с.
46. Виппер Б. Р. Введение в историческое изучение искусства / Б. Р. Виппер ; предисл. Т. Н. Ливановой. – М. : Изобразит. искусство, 1985. – 288 с.
47. Виппер Б. Р. Искусство Древней Греции / Б. Р. Виппер. – М. : Наука, 1972. – 270 с.
48. Вінок М. В. Гоголю: Гоголь і час : збірник / упоряд. В. В. Сосідко. – Х. : Прапор, 1989. – 254 с.
49. Волошинов В. Н. Марксизм и философия языка. Основные проблемы социологического метода в науке о языке / В. М. Волошинов. – 2-е изд. – Л. : Прибой, 1980. – 176 с.
50. Волошкіна С. А. Державна картина галерея Харкова в період окупації (1941–1943 рр.) / С. А. Волошкіна // Матеріали наукової конференції, присвяченої 110–річчю Харківського художньо-промислового музею / упоряд. О. Й. Денисенко, Л. Л. Рибальченко. – Х., 1996. – С. 54–60.
51. Вольтер Ф. М. Эстетика. Статьи. Письма. Предисловия и рассуждения / Ф. М. Вольтер ; пер. с фр. Л. Зониной, Н. Наумовой, Э. Линецкой ; сост. и вступ. ст. В. Я. Бахмутского, ред. М. Ф. Овсянникова [и др.]. – М. : Искусство, 1974. – 391 с.
52. Вулли Л. Ур халдеев / Л. Вулли ; пер. с англ. и предисл. В. В. Струве. – М. : Изд-во вост. лит-ры, 1961. – 255 с.
53. Вундт В. Система философии / В. Вундт ; пер. с нем. А. М. Водена. – СПб. : Л. Ф. Пантелеев, 1902. – VIII, 436 с.
54. Гадамер Х.-Г. Істина і метод : у 2 т. / Х.-Г. Гадамер ; пер. з нім. О. Мокровольського. – К. : Юніверс, 2000. – Т. 1–2.
Т. 1 : Герменевтика I. Основи філософської герменевтики. – 457 с.
Т. 2 : Герменевтика II. Доповнення, покажчики. – 488 с.
55. Гаев Г. И. Христианство и языческая культура / Г. И. Гаев // Атеистические чтения : сборник. – М., 1989. – С. 303–309
56. Ганзен В. А. Восприятие целостных объектов / В. А. Ганзен. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1974. – 152 с.
57. Гафарова Ю. В. Пространство музея: постмодернистское прочтение / Ю.Гафарова [Электронный ресурс]. / Ю. В. Гафарова. – Режим доступа: www.antrjpologu./ru/ru/text/gafarova/studia.01_12.htnl. – Загл. с экрана.
58. Гегель Г. В. Ф. Эстетика : в 4 т / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; под. ред.. с предисл. М. Лифшица. – М. : Искусство, 1968–1973. – Т. 1–4.
Т. 1. – 1968. – XVI, 312 с.
Т. 2. – 1969. – 326 с.
Т. 3. – 1971. – 621 с.
Т. 4. – 1973. – 676 с.
59. Гелнер Е. Розум і культура. Історична роль раціональності та раціоналізму / Е. Гелнер. – Х. : Акта, 2004. – 296 с.
60. Геродот. Історії / Геродот ; ред. П. П. Толочко [та ін.] ; АН України. Ін-т археології. – К. : Наукова думка, 1993. – 575 с.
61. Гете И. В. Об искусстве / И. В. Гете ; сост., вступ. ст. и примеч. А. В. Гулыги. – М. : Искусство, 1975. – 623 с.
62. Гибсон Дж. Восприятие как функция стимуляции / Дж. Гибсон // Хрестоматия по ощущению и восприятию / под ред. Ю. Б. Гиппенпрейтер и М. В. Михалевской. – М., 1975. – С. 152–171.
63. Гилберт К. История эстетики : пер. с англ. / К. Гилберт, Г. Кун ; [спец. ред. и послесл. М.Ф. Овсянникова]. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1960. – 684 с.
64. Гиляров А. Н. Предсмертные мысли ХХ в. во Франции. Очерк миропонимания современной Франции по ее крупнейшим литературным произведениям / А. Н. Гиляров. – К. : Тип. С. В. Кульженко, 1901. – 664 с.
65. Глазычев В. Л. Композиция как мыслительная деятельность (к постановке проблемы) / В. Л. Глазычев // Теория композиции в советской архитектуре / под ред. Л. И. Кирилловой. – М., 1986. – С. 213–226.
66. Глазычев В. Л. Образы пространства (проблемы изучения) / В. Л. Глазычев // Творческий процесс и художественное восприятие : [сборник] / отв. ред. Б. Ф. Егоров. – М., 1978. – С. 159–174.
67. Грановская Р. М. Восприятие и модели памяти / Р. М. Грановская. – М. : Наука, 1974. – 362 с.
68. Грановская Р. М. Восприятие и признаки формы / Р. М. Грановская, И. Л. Березная, А. Н. Григорьева. – М. : Наука, 1981. – 86 с.
69. Григорьева Н. И. Мифологическая образность в диалогах Платона : автореф. дис. … канд филос. наук : 09.00.03 «История философии» / Н. И. Григорьева. – М., 1992. – 24 с.
70. Грушевицкая Т. Г. Основы межкультурной коммуникации / Т. Г. Грушевицкая, В. Д. Попков, А. П. Садохин ; под ред. А. П. Садохина. – М. : Юнити, 2003. – 352 с.
71. Губерський Л. В. Культура. Ідеологія. Особистість / Л. В. Губерський, В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко. – К. : Знання України, 2005. – 578 с.
72. Гуманистическая мысль итальянского Возрождения: переводы с латинского и итальянского языка XVI века [Текст] : научное издание / РАН, Науч. совет "История мировой культуры", Комиссия по культуре Возрождения; сост., авт. вступ. ст., отв. ред. Л. М. Брагина. – М. : Наука, 2004. – 357 с.
73. Гумилев Л. Н.Этногенез и биосфера земли / Л. Н. Гумилев ; под ред. В. С. Жекулина. – 2-е изд., испр. и доп. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1989. – 496 с.
74. Гуревич А. Я. Изучение ментальностей: социальная история и поиски исторического синтеза / А. Я. Гуревич // Советская этнография. – 1988. – № 6. – С. 16–25.
75. Гьосле В. Практична філософія в сучасному світі / В. Гьосле ; пер. з нім. А. Єрмоленко. – К. : Лібра, 2003. – 247 .
76. Данилевич В. Е. Музей изящных искусств и древностей при Харьковском университете (1805–1905) / В. Е. Данилевич. – Х. : Печатное дело, 1910. – 18 с.
77. Данилевский Г. П. Доклад Харьковской городской думе по вопросу об открытии промышленно-художественного музея в г. Харькове / Г. П. Данилевский. – Х. : Тип. Гордона, 1882. – 11 с.
78. Данилов В. В. Екатеринославский областной музей им. А. Н. Поля / В. В. Данилов // Исторический вестник. – 1907. – Т. 107. – № 3. – С. 1021–1032.
79. Даниэль А. М. Регулярное поле изображения как объект семиотического анализа / А. М. Даниэль, С. М. Даниэль // Теоретические проблемы дизайна. Методологические аспекты социологических и историко-культурных исследований : [материалы конф.] / под. ред. В. Р. Аронова, С. О. Хан-Магомедова. – М., 1979. – С. 75–80.
80. Дашенкова Н. М. Роль символу в конструюванні реальності: автореф. дис. …канд. філос. наук : 09.00.01 «Онтологія, гносеологія, феноменологія» / Н. М.Дашенкова. – Х., 2006. – 16 с.
81. .Дворкін І. В. Трансформація музейної справи Наддніпрянщини у 1805–1920 рр. (за матеріалами Полтавської, Харківської, Чернігівської губерній та м. Києва) : автореф. дис. …канд. істор. наук : 07.00.01 «Історія України» / І. В. Дворкін. – Луганськ, 2009. – 20 с.
82. Делез Ж. Что такое философия? / Ж. Делез, Ф. Гваттари ; пер. с фр. С. Н. Зенкина. – СПб. : Алетейя, 1998. – 286 с.
83. Демосфенова Г. Л. К проблеме художественного образа в дизайне / Г. Л. Демосфенова // Труды ВНИИТЭ. Техническая эстетика. – М., 1980. – Вып. 23. – С. 38–47.
84. Демчук Р. В. Храм Софії у символічному просторі Русі–України / Р. В. Демчук. – К. : КМ Академія, 2008. – 163 с.
85. Деррида Ж. Глобализация.Мир.Космополитизм / Ж. Деррида ; пер.с. фр. Л. Ольшанского // Космополис. – 2004. – № 2. – С. 125–140.
86. Деякі основні напрямки вдосконалення діяльності музеїв на сучасному етапі : тематичний збірник наукових праць / відп. ред. Н. Г. Ковтанюк. – К. : Держ. іст. музей УРСР, 1990. – 120 с.
87. Дидро Д. Эстетика и литературная критика : пер. с фр. / Д. Дидро ; вступ. ст. В. Бахмутского. – М. : Худож. лит., 1980. – 659 с.
88. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / Диоген Лаэртский ; под ред. А. Ф. Лосева ; АН СССР, Ин-т философии. – М. : Мысль, 1979. – 620 с.
89. Довжук І. В. Основи музеєзнавства : навч. посібник / І. В. Довжук. – Луганськ : Східноукр. нац. ун-т ім. В. І. Даля, 2008. – 163 с.
90. Додонов Р. А. Этническая ментальность: опыт социально-философского исследования / Р. А. Додонов. – Запорожье : Тандем-У, 1998. – 192 с.
91. Доклад о музее Изящных искусств. – Х. : [Б. в.], 1882. – 4 с.
92. Долгий В. М. Архаическая культура и город / В. М. Долгий, А. Г. Левинсон // Вопросы философии. – 1971. – № 7. – С. 91–102.
93. Дубровский В. В. Музеи на Украине / В. В. Дубровский. – Х. : ДВУ, 1929. – 59 с.
94. Дюркгейм Э. Социология и теория познания / Э. Дюркгейм // Хрестоматия по истории психологии : Период открытого кризиса (начало 10-х гг. – середина 30-х гг. ХХ в.) / под ред. П. Я. Гальперина, А. Н. Ждан. – М. : Изд-во МГУ, 1980. – С. 212– 235.
95. Ермоленко А. М. Этика ответственности и социальное бытие человека: Современная немецкая практическая философия / А. М. Ермоленко. – К. : Наукова думка, 1994. – 199 с.
96. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія / А. М. Єрмоленко. – К. : Лібра, 1999. – 487 с.
97. Журба О. І. Київська археографічна комісія 1843–1921 : Нарис історії і діяльності / О. І. Журба ; АН України. Археографічна комісія. Ін-т укр. археографії. – К. : Наукова думка, 1993. – 184 с.
98. З минувшини Подніпров’я (Збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої Міжнародному дню музеїв, 17 травня 1994 р.). – Дніпропетровськ : Дніпро, 1995. – 177 с.
99. Загоровский Н. Открытие Харьковского Епархиального церковно-археологического общества и музея при нем 19-го мая 1913 г / Н. Загоровский. – Х. : Епархиальная тип., 1913. – 18 с.
100. Закон Української РСР «Про охорону і використання пам’яток історії та культури». – К. : Будівельник, 1980. – 22 с.
101. Закон України «Про охорону археологічної спадщини» // Археологія. – 2004. – № 3. – С. 116–125.
102. Закон України «Про туризм» № 324/95 від 15 вересня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995 – № 31. – С. 241.
103. Закони України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації». За станом на 16 червня 2011 року / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентарське вид-во, 2011. – 32 с.
104. Земан И. Познание и информация. Гносеологические проблемы кибернетики / И. Земан ; пер. с чеш. Р. Е. Мельцера ; спецред. и предисл. А. Д. Урсула. – М. : Прогресс, 1966. – 253 с.
105. Зиммель Г. Проблемы философии истории / Г. Зиммель. – М. : Книжное дело, 1898. – 166 с.
106. Зинченко В. П. Формообразование в дизайне и вопросы визуальной культуры / В. П. Зинченко, А. Г. Устинов // Труды ВНИИТЭ. Техническая эстетика. – М., 1975. – Вып. 2. – С. 176–213.
107. Золберг В. Какова цена успеха? / В. Золберг // Museum. – 1995 – № 86. – C. 60–62.
108. Иваньо И. Очерк развития эстетической мысли Украины / И. Иваньо. – М. : Искусство, 1981. – 423 с. – (Эстетическая мысль народов СССР).
109. Иконников А. В. Коммуникативная роль предметной среды. Эстетические и семиотические аспекты продуктов дизайна / А. В. Иконников // Труды ВНИИТЭ. Техническая эстетика. – М., 1982. – Вып. 38– С. 219–227.
110. История европейского искусствознания. Вторая половина ХІХ в. – начало ХХ в. (1871–1917) : в 2 кн. – М. : Наука, 1988. – Кн. 1–2.
Кн. 1. – 472 с.
Кн. 2. – 292 с.
111. История европейского искусствознания. От античности до конца XVIII в. / [Б. Р. Виппер, Т. Н. Ливанова]. – М. : Изд-во АН СССР, 1963. – 436 с.
112. Ідея культури : Виклики сучасної цивілізації / [ Бистрицький Є. К., Пролеєв С. В., Кобець Р. В., Зимовець Р. В. ] . – К. : Альтерпрес, 2003. – 192 с.
113. Історія української культури / за заг. ред. І. П. Крип’якевича. – К. : Либідь, 2002. – 651 с.
114. Каган М. С. Мир общения. Проблема межсубъектных отношений / М. С. Каган. – М. : Политиздат, 1988. – 315 с.
115. Каган М. С. Философия культуры / М. С. Каган. – СПб. : Петрополис, 1996. – 416 с.
116. Камерон Д. Ф. Музеи – современному человеку / Д. Ф. Камерон. // Курьер ЮНЕСКО. – 1970. – № 10. – С. 22–32
117. Кант. И. Сочинения : в 6 т. Т. 4 / Иммануил Кант ; под. общей ред.. В. Ф. Асмуса. – М. : Мысль, 1965. – 544 с.
118. Кареев Н. И. Основные вопросы философии истории / Н. И. Кареев. – М. : Тип. А.И. Мамонтова и К, 1883.
Т. 1 : Критика историософических идей и опыт научной теории исторического прогресса – VI, 456 с.
Т. 2. – 400 с.
119. Карпенко И. В. Философское пространство культуры: человек философствующий и человек повседневности / И. В. Карпенко. – Х. : Изд-во ХНУ имени В. Н. Каразина, 2006. – 291 с.
120. Кассирер Э. Философия символических форм / Э. Кассирер ; пер. С. А. Ромашко. – СПб : Университетская книга, 2002. –Т. 1–3.
Т. 1 – 210 с.
Т. 2. – 280 с.
Т. 3. – 398 с.
121. Каталог Екатеринославского областного музея им. А. Н. Поля. – Екатеринослав : Тип. губернского правления, 1916. – 426 с.
122. Каталог книг и художественных собраний и древностей при Харьковском университете. – Х., 1890. – 40 с.
123. Каталог Черниговского соединенного музея. – Чернигов, 1915. – 86 с.
124. Кацнельсон И. С. Тутанхамон и сокровища его гробницы / И. С. Кацнельсон. – М. : Наука, 1976. – 152 с.
125. Качиа Ф. Коммуникация и музей: интервью с д-ром Хансгердом Хелленкемпером / Ф. Качиа // Museum. – 1984. – № 141. – С. 8–13.
126. Керам К. В. Боги, гробницы, ученые / К. В. Керам ; пер. с нем. А. С. Варшавского. – М. : Изд-во иностр. лит., 1963. – 398 с.
127. Киевский музей западного и восточного искусства. Каталог западноевропейской живописи и скульптуры. – М. : Искусство, 1961. – 175 с.
128. Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів. (Експозиція). – К. : Держ. вид-во образотворчого мистецтва і музич. л-ри УРСР, 1958. – 78 с.
129. Киян О. Володимир Антонович: Історик і організатор «Київської історичної школи» / О. Киян. – К. : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. – 490 с.
130. Клепіков А. О. Феномен комунікації в світі культури : автореф. … канд. філос. наук : 09.00.04 «Філософська антропологія, філософія культури» / А. О. Клепіков. – К., 1996. – 27 с.
131. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление. У истоков человеческого интеллекта / Ф. Кликс. – М. : Прогресс, 1983. – 302 с.
132. Кнабе Г. С. Историческое пространство и историческое время в культуре Древнего Рима / Г. С. Кнабе // Культура Древнего Рима : в 2 т. / под. ред.. Ю. К. Колосовской. – М., 1988. – Т. 2. – Гл. 3.– С. 245–357.
133. Козеллек Р. Минуле майбутнє : Про семантику історичного часу / Р. Козеллек ; пер. з нім. В. Швед. – К. : Дух і Літера, 2005. – 375 с.
134. Колінгвуд Р. Дж. Ідея історії / Р. Дж. Колінгвуд ; пер. з англ. О. Мокровольського. – К. : Основа, 1996. – 615 с.
135. Колісник О. В. Категорія ментальності та її прояви в українській культурі : культурологічний аспект : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.04 «Філософська антропологія, філософія культури» / О. В. Колісник – К., 1997. – 18 с.
136. Коньшина Г. Є. Трансформація соціальної пам’яті в інформаційному суспільстві : автореф. дис. …канд. філос. наук : 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Г. Є. Коньшина. – Х., 2008. – 14 с.
137. Корабльова В. М. Покоління в полі культури: Множинність репрезентацій / В. М. Корабльова ; Міністерство освіти і науки України, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. – 179 с.
138. Корабльова Н. С. Багатовимірність рольової реальності: ролі та маски – лик та личини / Н. С. Корабльова. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2008. – 331 с.
139. Коростовцев М. А. Писцы Древнего Египта / М. А. Коростовцев ; под ред. А. С. Четверухина. – СПб. : Нева ; Летний сад, 2001. – 368 с.
140. Кот С. Українські культурні цінності в Росії: Перша спроба повернення 1917-1918 / С. Кот, О. Нестуля. – К. : Соборна Україна, 1996. – 320 с.
141. Краткий указатель музея Одесского общества истории и древностей. – Одеса, 1919. – 108 с.
142. Краткий указатель предметов, помещенных в Киевском городском музее древностей и искусства. – К. : Тип. В. Уварова, 1902. – 36 с.
143. Кресальний М. Й. Софійський заповідник у Києві: Архітектурно-історичний нарис / М. Й. Кресальний. – К. : Держбудвидав УРСР, 1960. – 427 с.
144. Кримський С. Б. Архетипи української культурі / С. Б. Кримський // Вісник НАН України. – 1998. – № 7–8. – С. 74–87.
145. Крук О. І. Розвиток музейної справи в Україні (кінець 1950-х -1980-ті рр.) : автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 «Історія України»/ О. І. Крук. – Х., 2000. – 20 с.
146. Кулінська С. З. З історії розвитку музейної справи в Києві : (Друга половина ХІХ ст.) / С. З. Кулінська // Краєзнавство. – 2000. – № 1–2. – С. 151–153.
147. Култаєва М. Д. Нова німецька еволюційна педагогіка: тенденції і можливості / М. Д. Култаєва // Філософія освіти. – 2006. – № 1. – С. 109–122.
148. Культурне будівництво в УРСР. Важливіші рішення Комуністичної партії і Радянського уряду 1917–1959 рр. : збірник документів : в 2 т. – К. : Держвидав політ. л-ри УРСР, 1959–1961.
Т. 1 : 1917 – червень 1941 / упоряд. З. І. Зобіна, Г. О. Кравченко,Ю. Б. Медвєдєв [та ін.]. – К., 1959– 879 с.
Т. 2 : Червень 1941 – 1960 / упоряд. І. Л. Бутич, В. С. Скорина, О. Й. Коробкова [та ін.]. – К., 1961. – 663 с.
149. Курбатов С. В. Історичний час як детермінанта творчого процесу : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.08 «Естетика» / С. В. Курбатов. – К., 2002. – 20 с.
150. Леви-Стросс К. Структурная антропология / К. Леви-Стросс. – М. : Наука, – 1983. – 536 с.
151. «Лексикон латинський» Є. Славинецького. «Лексикон словено-латинський» Є. Славинецького та А.Корецького-Сатановського / підгот. до вид. В. В. Німчук. – К. : Наукова думка, 1973. – 541 с.
152. Лекторский В. А. Субъект, объект, познание / В. А. Лекторский. – М. : Просвещение, 1980. – 358 с.
153. Леонтьев А. А. Формы существования значения / А. А. Леонтьев // Психолингвистические проблемы семантики : в 2 т. / отв. ред. А. А. Леонтьев, А. М. Шахнарович. – М., 1983 – Т. 1. – С. 96–141.
154. Ліндсей Д. Коротка історія культури: Від доісторичних часів до доби Відродження: в 2 т / Д. Ліндсей ; пер. з англ. В. та Л. Герасимчуків. – К. : Мистецтво, 1995. – Т. 1–2.
Т. 1. – 235 с.
Т. 2. – 254 с.
155. Лиотар Ж. Состояние постмодерна. [Электронный ресурс] /Ж.Лиотар. – Режим доступа: www.gemer.info/bogoslov_Buks/Philos/Liot/index.php. – Загл. с экрана.
156. Липа Ю. Бій за українську літературу / Ю. Липа. – К. : Дніпро, 2004. – 351 с.
157. Липс Ю. Происхождение вещей. Из истории культуры человечества / Ю. Липс ; пер. с нем. В. М. Бахта ; ред. и предисл. С. А. Токарева. – М. : Иностр. лит, 1954. – 485 с.
158. Лобановський Б. Б. Мистецтво другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст. / Б. Б. Лобановський, П. І. Говдя. – К. : Мистецтво, 1989. – 206 с.
159. Логвиненко А. Д. Зрительное восприятие пространства / А. Д. Логвиненко. – М. : Изд-во МГУ, 1981. – 224 с.
160. Лосев А. Ф. Бытие – имя – космос / А. Ф. Лосев ; вступ. ст. А. А. Тахо-Годи ; послесл. В. П. Троицкого, Л. А. Гоготишвили ; коммент. И. И. Маханькова. – М. : Мысль, 1993. – 958 с.
161. Лосев А. Ф. История античной эстетики: Итоги тысячелетнего развития : в 2 кн. / А. Ф. Лосев. – М. : Искусство, 1992–1994. – Кн. 1–2.
Кн. 1. – 1992. – 656 с.
Кн. 2. – 1994. – 603 с.
162. Лосев А. Ф. Философия имени / А. Ф. Лосев. – М. : Изд-во МГУ, 1990. – 270 с.
163. Лосев А. Ф. Эстетика Возрождения / А. Ф. Лосев. – М. : Мысль, 1982. – 624 с.
164. Лосєв І. В. Історія і теорія світової культури: європейський контекст / І. В. Лосєв. – К. : Либідь, 1995. – 224 с.
165. Лотман Ю. М. Семиосфера / Ю. М. Лотман. – СПб. : Искусство-СПб, 2000. – 704 с.
166. Луначарский А. В. Собрание починений : в 8 т. Литературоведение. Критика. Эстетика. Т. 5. Западноевропейские литературы. Статьи, доклады, предисловия, рецензии (1904–1931) / А. В. Луначарский ; ред. Р. М. Самарин. – М. : Худож. лит., 1965. – 756 с.
167. Лурия А. Р. Язык и сознание / А. Р. Лурия ; под ред. Е. Д. Хомской. – М. : Изд-во МГУ, 1979. – 320 с.
168. Макаренко М. Музей мистецтв УАН (б. ім. Б. І. та В. М. Ханенків): Провідник / М. Макаренко. – К. : Червоний шлях, 1924. – 142 с
169. Макаров А. М. Світло українського бароко / А. М. Макаров. – К. : Мистецтво, 1994. – 287 с.
170. Маклюэн Г. М. Понимание медиа. Внешние расширения человека. Электронный ресурс] / Г.Маклюэн. – Режим доступа: www . gemer . info/ bogoslov_Buks/ Philos/ index_philos.php. – Загл. с экрана.
171. Маланюк Є. Ф. Нариси з історії нашої культури / Є. Ф. Маланюк. – К. : Обереги, 1992. – 79 с.
172. Маньковська Р. В. Краєзнавчий музей в Україні: історія і сучасність / Р. В. Маньковська // Краєзнавство. – 2000. – № 1–2. – С. 153–159.
173. Маньковська Р. В. Музеєзнавство в Україні : питання теорії і практики (1917-1914 рр.) : автореф. дис. … канд.. істор. наук : 07.00.01 «Історія України» / Р. В. Маньковська. – К., 1997. – 21 с.
174. Маркузон В. Ф. О специфике художественного языка предметно-пространственной среды. Семиотический аспект / В. Ф. Маркузон // Труды ВНИИТЭ. Техническая эстетика. – 1979. – Вып. 20. – С. 11–31.
175. Маркузон В. Ф. Семиотика и художественные проблемы предметно-пространственной среды / В. Ф. Маркузон // Эстетические проблемы дизайна. – М., 1978. – С. 50–58.
176. Массон В. М. Страна тысячи городов / В. М. Массон. – М. : Наука, 1966. – 151 с.
177. Матье М. Э. Искусство древнего Египта / М. Э Матье. – М. : Искусство, 1970. – 198 с.
178. Махінчук М. Г. Переяславський скарб Михайла Сікорського / М. Г. Махінчук ; вступ. ст. Л. І. Андрієвського. – К : Криниця, 2005. – 302 с.
179. Мезенцева Г. Г. Музеєзнавство (по матеріалах музеїв УРСР) / Г. Г. Мезенцева. – К. : Вища школа, 1980. – 120 с.
180. Метельова Т. О. Людина в історії: пошук системних закономірностей / Т. О. Метельова. – К. : Укр. книга., 2002. – 447 с.
181. Місія та можливості музею на сучасному етапі : Всеукр. наук. конф. до Міжнар. дня музеїв (Харків, 25 травня 2007 р.) : доповіді та матеріали. – Х. : Золоті сторінки, 2008. – 104 с.
182. Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие / А. Моль. – М. : Мир, 1966. – 352 с.
183. Монтебелло Ф. оборотная сторона успеха в популярности музеев / Ф. Монтебелло // Museum. – 1991. – №168–169. – C. 89–91.
184. Мосс М. Техники тела / М. Мосс // Общества.Обмен. Личность / М. Мосс. – М., 1996 – С. 242–263.
185. Мостепаненко А. М. Проблема универсальности основных свойств пространства и времени / А. М. Мостепаненко. – Л. : Наука, 1989. – 232 с.
186. Мощенко К. Академік Микола Біляшівський як музейний робітник / К. Мощенко // Український музей. – К., 1927. – 3б. 1. – C. 4.
187. Музееведение. Проблемы культурной коммуникации в музейной деятельности / отв. ред. В. Ю. Дукельский ; М–во культуры РСФСР, АН СССР, НИИ культуры. – М. : НИИ культуры, 1988. – 218 с.
188. Музеї на межі тисячоліть : минуле, сьогодення, перспективи : (зб. тез доповідей та повідомлень Міжнар. наук. конф., присвяч. 150-літтю від дня заснування Дніпропетр. іст. музею ім. Д. І. Яворницького). – Дніпропетровськ : Вересень, 1999. – 177 с.
189. Музей в современном обществе. Поиски новых решений. (По материалам конференции музейных работников, состоявшихся в гг. Москве и Екатеринбурге в 1998 г.). – М. : ГЦМСИР, 1999. – 233 с.
190. Музей Слобідської України ім. Г. С. Сковороди: Бюлетень. – Х. : [Б. в.], 1926–1927 р. – № 2–3. – 83 с.
191. Музей Слобідської України ім. Г. С. Сковороди: Бюлетень. – Х. : [Б. в.], 1925. – № 1. – 45 с.
192. Назарчук А. От классической теории – к теории коммуникативного действия (смена парадигмы в социальной теории) [Электронный ресурс] /А.Назарчук. – Режим доступа: www.gemer.info/ bogoslov_Buks/ Philos/ Article/ nazar_otklas.php. – Загл. с экрана.
193. Нариси з історії українського мистецтва / за заг. ред. В. Г. Заболот-ного. – К. : Мистецтво, 1966. – 670 с.
194. Николаев В. Г.М.Маклюэн и его книга «Понимание средств коммуникации». [Электронный ресурс] /В. Николаев. – Режим доступа: www.abc-globe.com/ nicol-makluan.htm. – Загл. с экрана.
195. Нікітенко Н. М. Свята Софія Київська : історія в мистецтві / Н. М. Нікітенко ; Нац. заповідник "Софія Київська" ; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – К. : Академперіодика, 2003. – 332 с.
196. Образовательные и воспитательные задачи современных музеев. Сборник статей по вопросам художественного воспитания народных масс и детей / под ред. Л. Г. Оршанского. – СПб. : [Б. и], 1914. – 78 с.
197. Овсійчук В. А. Українське мистецтво другої пол. XVІ – першої пол. XVII ст. Гуманістичні та визвольні ідеї / В. А. Овсійчук. – К. : Мистецтво, 1985. – 175 с.
198. Огієнко І. І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу / І. І. Огієнко. – К. : Довіра, 1992. – 140 с.
199. Огнев’юк В. О. Людина, культура, історія / В. О. Огнев’юк, Кравченко П. А. ; [наук. ред. Пащенко В. О.]. – К. : Ґенеза, 1999. – 157 с.
200. Омельченко Ю. А. История музейного строительства на Украине. 1917–1932 гг. (На материалах музеев исторического и краеведческого профиля) : автореф. дис. … канд. истор. наук / Ю. А. Омельченко. – К., 1972. – 27 с.
201. Омельченко Ю. А. Музейне будівництво на Україні в 1921–1945 рр. / Ю. А. Омельченко // Український історичний журнал. – 1975. – № 3. – С. 122–128.
202. Омельченко Ю. А. Охорона пам’яток і музейне будівництво на Україні в перші роки Радянської влади / Ю. А. Омельченко // Український історичний журнал. – 1972. – № 1. – С. 102–108.
203. Основи законодавства України про культуру : прийняті Верховною Радою України 14 лютого 1992 р. № 2117 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – С. 294.
204. Отчет Киевского художественно-промышленного музея имени государя імператора Николая Олександровича за 1909–1915 гг. – К. : Тип. Кулеженко, 1909–1915.
за 1909 г. – 19 с.
за 1910 г. – 37 с.
за 1911 г. – 24 с.
за 1912 г. – 31 с.
за 1913 г. – 37 с.
за 1914 г. – 35 с.
за 1915 г. – 37 с.
205. Памятники древнеегипетского искусства в собрании Полтавского краеведческого музея: Каталог выставки. – Полтава : [Б. и], 1966. – 62 с.
206. Парахонський Б. Бароко: поетика і символіка / Б. Парахонський // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – № 6. – С. 16–20.
207. Петрарка Ф. Эстетические фрагменты / Ф. Петрарка ; пер., предисл., примеч. В. В. Бибихина. – М. : Искусство, 1982. – 367 с.
208. Петров Н. И. Записки о состоянии церковно-археологического музея и Общества при Киевской духовной Академии за первое десятилетие их существования (1872–1882) / Н. И. Петров // Труды Киевской духовной Академии. – 1882. – № 12. – С. 441–448.
209. Петров Н. И. Муравьевская коллекция в церковно-археологическом музее при Киевской духовной академии / Н. П. Петров. – К. : Тип. Давиденко, 1878. – 24 с.
210. Петров Н. И. Указатель церковно-археологического м