ЦІННІСНІ ЗАСАДИ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ПРИНЦИПИ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ (АСПЕКТ ФІЛОСОФІЇ КУЛЬТУРИ) : Ценностные основы И ОПЕРАЦИОННЫЕ ПРИНЦИПЫ мультикультурализма (АСПЕКТ ФИЛОСОФИИ КУЛЬТУРЫ)

Краткое описание

Міністерство внутрішніх справ України
Харківський національний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

БАНДУРКА АННА СЕРГІЇВНА

УДК 130.2:314.7:394

ЦІННІСНІ ЗАСАДИ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ПРИНЦИПИ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ
(АСПЕКТ ФІЛОСОФІЇ КУЛЬТУРИ)

Спеціальність 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник –
Тягло Олександр Володимирович
доктор філософських наук, професор

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………….………..
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ І ПІДСТАВИ ЇЇ ФІЛОСОФСЬКОГО ДОСЛІДЖЕННЯ…...………..
1.1. Зліт і падіння мультикультуралізму: постановка проблеми філософського дослідження…………...…………….……………..
1.2. Концептуальні й методологічні підстави дослідження мультикультуралізму………………………….…………………….
Висновки до першого розділу……...…...…………..……………... 4

13

13

29
50
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ: ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ ЦІННОСТЕЙ…………………………...
2.1. «Світла» і «темна» сторони абсолютної індивідуальної свободи………………………………....……………………………
2.2. Еволюція розуміння індивідуальної свободи в класичному лібералізмі…………………………………………………………...
2.3. Метаморфози розуміння свободи у марксизмі й соціальному лібералізмі…………………………………………………………...
2.4. Чи сумісні цінності лібералізму і націоналізму?......................
Висновки до другого розділу………………..………...……………
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ: АСПЕКТИ ФІЛОСОФІЇ КУЛЬТУРИ ТА ФІЛОСОФІЇ ПОЛІТИКИ…...... ........
3.1. Управління багатокультурністю – сучасний напрям досліджень філософії культури……………….……………………
3.2. Особливості управління багатокультурністю наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття…………………………………...……...
3.3. Оновлення засад лібералізму і концепція диференційованих за групами прав………………………….…………………………..
3.4. Множинність мультикультуралізмів та їх типологій…......….
3.5. До оцінки стану і перспектив мультикультуралізму................
Висновки до третього розділу………………..……………….........

РОЗДІЛ 4. ОПЕРАЦІЙНІ ПРИНЦИПИ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ…………………………………………...
4.1. Витоки толерантності та її різновиди………………................
4.2. Толерантність у різних соціальних полях…………..…...……
4.3. Від толерантності до діалогу і полілогу…………….....……...
Висновки до четвертого розділу………………………..…...……..
ВИСНОВКИ………...……………….. ……………………..…………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….....……...………
ДОДАТОК. ТОМАС ГІЛЛ ГРІН. ЛЕКЦІЇ ПРО ПОЛІТИЧНИЙ ОБОВ’ЯЗОК (ФРАГМЕНТИ)………………….……………………….

ВСТУП

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю поглибленого пізнання іманентної сучасному світові багатокультурності та вироблення оптимальних інструментів управління нею. З початку 70-х років у Канаді, Австралії та низці інших країн у такому зв’язку було розроблено і запроваджено політику мультикультуралізму. Хоча з часом мультикультуралізм набув всесвітнього поширення і, до певної міри, продемонстрував свою плідність, але на тлі загалом позитивної історії у ХХ столітті початок ХХІ приніс радикальну «зміну курсу»: це знайшло вираження у заявах державних діячів кількох країн Європи про «смерть мультикультуралізму» (канцлер ФРН А. Меркель, прем’єр-міністр Великої Британії Д. Кемерон та ін.). Проте низка політиків і вчених тримається іншої думки, у той чи інший спосіб ставлячи під сумнів правильність негативної оцінки наявного стану та перспектив мультикультуралізму. Розв’язання суперечності вимагає переходу від констатацій політичної практики чи феноменологічних міркувань до осягнення сутності мультикультуралізму через його багатоаспектне філософське дослідження. Для України актуальність розвідок у цьому напрямку є очевидною, оскільки культурне розмаїття притаманне їй не тільки історично, а й з огляду на все ширше залучення до різноманітних за природою і наслідками глобалізаційних процесів.
В осягненні сутності мультикультуралізму важливим виступає його дослідження в аспекті філософії культури. Французький антрополог і філософ К. Леві-Строс ще у середині ХХ століття дійшов висновку про необхідність збереження багатокультурності у сучасному світі, якому загрожують монотонність та уніформність. Багатокультурність була визнана не просто тимчасовим феноменом, а однією з базових цінностей, що становить необхідний ресурс «кумулятивної історії» і подальшого поступу людства, окремих суспільств. Разом з тим французький мислитель відзначив пов’язані з багатокультурністю утруднення і небезпеки. Дві ці суперечливі обставини зумовлюють необхідність шукати і виважено підтримувати варіативний «оптимум розмаїття» культур на всіх рівнях. Розгляд мультикультуралізму в такому аспекті, з одного боку, сприяє потрібній для виявлення його сутності глибині та повноті, а з іншого – збагачує сучасну філософію культури.
Дискурс мультикультуралізму дотепер залишається мінливим полем виявлення різнорідних позицій, зіткнення суперечливих ідей і концепцій, які часто-густо ще знаходяться у стані розвитку чи перевірки. Суто філософська розробка дисертаційної проблематики теж представлена гетерогенною множиною дослідницьких підходів і результатів. Експлікація ціннісних засад мультикультуралізму виводить далеко за межі його існування як такого – у філософську класику, представлену, зокрема, творами М. Бердяєва, І. Берліна, Й. Гердера, Т. Гріна, І. Канта, Дж. Локка, Дж. С. Мілля, А. Сміта, Ф. Енгельса, Д. Юма. Сучасна розробка цієї складової дисертаційної проблематики пов’язується, перш за все, з іменами відомих у світі науковців і філософів – У. Бека, С. Бенхабіб, А. Валіцького, М. Вевйорки, Ю. Габермаса, Е. Гелнера, Н. Глейзера, Т. Еріксона, В. Кимлічки, К. Леві-Строса, Е. Сміта, Ч. Тейлора, С. Холла. Загальне розуміння належного управління багатокультурністю як особливим «розширеним порядком» спрямовується синтезом відповідних ідей Ф. фон Гайєка, К. Поппера та І. Пригожина, а осягненню його операційних принципів, зокрема принципу толерантності, сприяють студії М. Волцера, М. Дамміта, Дж. Кері, С. Мендус, П. Рікера, Б. Рубла, Р. Сеннета, Д. Хейда, К. Хілла та ін.
Важливі дослідження мультикультуралізму виконуються з кінця ХХ – початку ХХІ століття в Росії. До кола актуальних у межах проблематики дисертації входять ідеї та результати П.С. Гуревича, А.А. Гусейнова, В.О. Лекторського, В.А. Лукова, В.С. Малахова, В.М. Межуєва, В.Г. Федотової, а також Т.В. Волкової, Ю.Ю. Гафарової, Л.О. Коробейнікова, Т.С. Кондратьєвої та ін. Протягом 2011 року у Москві відбулися два «круглих столи» – «Що означає крах мультикультуралізму?» та, за участю низки провідних українських філософів, «Єдність світу і розмаїття культур». Вони підтвердили практичну гостроту і, разом з тим, амбівалентність теоретико-філософського бачення багатокультурності та мультикультуралізму, необхідність подальших досліджень як з огляду на глобальну ситуацію, так і на локальні обставини у нових незалежних державах.
Низка релевантних студій різних аспектів мультикультуралізму і дотичних питань проведена українськими фахівцями Є.К. Бистрицьким, О.О. Бірюковою, С.О. Бондаруком, Н.О. Висоцькою, К.А. Дяченко, В.Б. Євтухом, І.В. Карпенком, А.Ф. Колодій, С.А. Криловою, М.Д. Култаєвою, В.А. Малаховим, М.В. Поповичем, В.В. Прокопенком, С.В. Пролеєвим, І.В. Степаненко, В.П. Степаненком, М.В. Триняк, О.В. Тяглом, О.А. Ярошем та ін. Та попри значний обсяг досліджень і широке коло важливих ідей та результатів, вони відповідають переважно «політичній» складовій дискурсу мультикультуралізму. Обсяг розвідок у межах «культурної» складової, включаючи і аспект філософії культури, виявляється значно меншим, причому ця тенденція є спільною для українськомовної, російськомовної і англомовної царин відповідного дискурсу. Усунення зазначеної диспропорції заради повноти і глибини теоретичного осягнення та ефективності практикування мультикультуралізму стимулює його дослідження саме в аспекті філософії культури.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у Харківському національному університеті внутрішніх справ відповідно до плану «Пріоритетні напрями наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2010-2014 роки», п. 2.7 «Концептуальні засади запобігання, протидії та усунення наслідків правопорушень в мультикультурному соціумі за умов суспільних трансформацій».
Мета дослідження – системне розкриття сутності мультикультуралізму через експлікацію й оцінку його ціннісних засад та операційних принципів в аспекті філософії культури. Досягнення поставленої мети передбачало вирішення наступних завдань:
- виявити ціннісне осердя передумов виникнення мультикультуралізму через історико-філософське дослідження еволюції класичного лібералізму, а потім – компаративний аналіз виявлених цінностей і цінностей марксизму, націоналізму, комунітаризму;
- експлікувати сучасне розуміння багатокультурності та сутності мультикультуралізму в аспекті філософії культури у зв’язку з відповідною експлікацією в аспекті філософії політики;
- розробити типологію мультикультуралізму і на цій підставі ідентифікувати та аргументовано оцінити низку реальних його втілень;
- співвіднести поняття терпимості і толерантності, насамперед через їх історико-філософський аналіз;
- уточнити сучасне розуміння толерантності та прослідити варіативність її проявів у різних полях соціокультурного простору;
- виявити співвідношення толерантності з діалогом і полілогом у системі операційних принципів мультикультуралізму.
Об’єкт дослідження – мультикультуралізм як науково-філософська рефлексія багатокультурності та сукупність підходів управління нею.
Предмет дослідження – ціннісні засади та операційні принципи мультикультуралізму в аспекті філософії культури.
Методи дослідження загалом визначаються підходом до багатоманітності культур як до певного «розширеного порядку», стосовно якого актуальне застереження Ф. фон Гайєка щодо рецидивів «згубної самовпевненості розуму». Тому робота ґрунтується на визнанні принципової обмеженості спроб людського розуму вичерпно осягнути, точно спрогнозувати і скерувати, особливо протягом більш-менш значних періодів часу, еволюцію далеких від стабільності відкритих складних систем, до яких зазвичай відносяться різні людські культури.
Експлікація ціннісного осердя передумов і сучасних засад різних типів мультикультуралізму як підстави оцінки його реальних утілень потребує поєднання історичного методу дослідження релевантного матеріалу, в основному починаючи з Нового часу, і компаративного аналізу, предметом якого є цінності лібералізму, марксизму, комунітаризму і націоналізму. Адекватне розуміння такого гетерогенного матеріалу вимагає виконання базових вимог герменевтики щодо врахування соціальних, загальнокультурних і власне філософських контекстів створення чи побутування його фрагментів. У виробленні робочої типології мультикультуралізму, в уточненні сучасного розуміння і співвідношення понять терпимості та толерантності, діалогу і полілогу тощо було застосовано системний підхід.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у системному розкритті сутності мультикультуралізму через експлікацію й оцінку його ціннісних засад та операційних принципів в аспекті філософії культури. Одержані у такий спосіб результати не тільки глибше і повніше розкривають сутність та розмаїття виявів мультикультуралізму, надають підстави коректнішої їх оцінки та визначають оптимальні засади належного управління багатокультурністю, а й наповнюють філософію культури сучасним вмістом.
Наукова новизна конкретизується у таких положеннях.
Уперше:
• побудовано багаторівневу типологію мультикультуралізму, яка включає інклюзивний і неінклюзивний його типи; інклюзивний мультикультуралізм, в свою чергу, охоплює ліберальний і комунітаристський мультикультуралізми, тоді як неінклюзивний мультикультуралізм – різні типи політики виключення за моделями асиміляції, сегрегації та ін.; інклюзивний ліберальний мультикультуралізм далі поділяється на типи залежно від об’єкта управління: інклюзивний ліберальний мультикультуралізм щодо національних меншин, інклюзивний ліберальний мультикультуралізм щодо легальних мігрантів і т.д. Ця типологія є відкритою для подальших уточнень, зокрема через урахування способу виключення (пряме, непряме), способу управління (централізоване, нецентралізоване) тощо;
• доведено, що беззастережні заяви про «смерть мультикультуралізму» припускаються помилки поспішного узагальнення, оскільки стосуються лише низки втілень неінклюзивного мультикультуралізму, зокрема, у Німеччині та Франції, до певної міри у Великій Британії. Негативний досвід мультикультуралізму виключення не можна ігнорувати, але неприпустимо й абсолютизувати, тим більше, що цінність багатокультурності він так чи інакше зневажає. Інклюзивний мультикультуралізм, зокрема сучасний ліберальний мультикультуралізм, ґрунтується на прийнятних для Західної цивілізації цінностях і у її межах зберігає валідність;
• у вітчизняній філософії введено в обіг фрагменти основної роботи одного з творців соціального лібералізму Томаса Гілла Гріна «Лекції про принципи політичного обов’язку» і здійснено порівняльний аналіз його поглядів з поглядами основоположників марксизму.
Розвинуто розуміння:
• суголосності ціннісних засад і програм ліберального націоналізму та ліберального мультикультуралізму, а також зближення ліберального мультикультуралізму та комунітаристського мультикультуралізму за умови, зокрема, що перший послідовно уникатиме «ексцесів свободи», а другий – «ексцесів етатизму» чи «тиранії більшості»;
• істотної обмеженості точного прогнозування і централізованого управління людськими культурами як «розширеними порядками», тобто відкритими та зазвичай далекими від рівноваги гетерогенними за складом системами;
• системи операційних принципів мультикультуралізму, яка включає складні за змістом і варіативні залежно від поля соціокультурного простору принципи управління – терпимості, толерантності, а також діалогу і полілогу.
Уточнено:
• актуальний для сучасної ситуації в Україні нормативний зв’язок нації та культури: на відміну від твердження, що «люди хочуть бути політично об’єднаними з усіма тими, і лише тими, хто поділяє їхню культуру» (Е. Гелнер), аргументовано, що люди хочуть бути політично об’єднаними з усіма тими, і лише тими, хто поділяє їхню «соцієтальну культуру», тоді як у «не-соцієтальних» аспектах культурного буття (суто релігійному, мистецькому і т.п.) у межах однієї політичної нації нормальним є індивідуалізм та плюралізм;
• суттєву для сучасного ліберального мультикультуралізму концепцію диференційованих за групами прав, зокрема через обґрунтування необхідності різної зовнішньої протекції не тільки для культур меншин, а і культур (автохтонних) більшостей, особливо за умов їх відносної слабкості, що є важливим у визначенні сучасної етнокультурної політики в Україні;
• родові поняття терпимості та толерантності, а також співвідношення їх видів. При цьому акцентовано увагу на межах толерантності, поза якими вона правомірно переходить у нетолерантність, а також на сумісності толерантності з раціональною критикою чи законним примусом;
• види і способи виявлення терпимості і толерантності в різних полях соціокультурного простору, зокрема у полі науки і у полі релігії.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що на відміну від порівняно більш поширених студій мультикультуралізму в аспекті філософії політики чи філософії освіти фокус дисертаційного дослідження визначається аспектом філософії культури. Розвинуте розуміння мультикультуралізму істотно розширює підстави критичного осмислення наявних сьогодні труднощів з багатокультурністю та заяв про «смерть мультикультуралізму». Вказано засади і принципи виваженого управління багатокультурністю, що має значення для наукового обґрунтування та практичного проведення етнокультурної політики за умов націєбудування, зокрема і в Україні. Матеріал і результати дисертації можуть бути використані у навчальному процесі у вишах України, зокрема в загальному курсі філософії, а також у курсах з сучасних проблем філософії культури, філософії політики, філософії освіти, філософської антропології тощо.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою, основні її положення і висновки знайдені й обґрунтовані здобувачем особисто. Те саме стосується публікацій, за виключенням однієї фахової статті, де здобувачу належить 80% тексту (крім окремих деталей опису еволюції різновидів толерантності та роз’яснення їх співвідношення), а також спорідненого есе з подібними застереженнями .
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження було представлено і обговорено на низці міжнародних та всеукраїнських конференцій, засідань «круглих столів» і т.п. наукових заходів, а саме: на «круглому столі» за темою «Практична філософія перед викликами сучасності» (Харків, ХНУВС, 2010); на VII Таврійських читаннях «Анахарсіс» (Крим, ТНУ ім. В.І. Вернадського, 2011); на науково-практичній конференції «Ідеологія в сучасному світі» (Київ, КНУ ім. Тараса Шевченка, 2011); на «круглому столі» за темою «Людина у ХХІ столітті: тенденції, засоби і перспективи змін» (Харків, ХНУВС, 2011); на Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету» (Київ, КНУ ім. Тараса Шевченка, 2012); на ХIХ Міжнародній молодіжній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Ломоносов» (Москва, МДУ ім. М.В. Ломоносова, 2012).
Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено у 12 публікаціях, з яких 6 статей у фахових виданнях з філософських наук (одна (№3) у співавторстві з О.В. Тяглом), решта – у інших виданнях (4, одна з яких (№8) у співавторстві з О.В. Тяглом) і матеріалах міжнародних наукових конференцій (2).
Структура й обсяг дисертації обумовлені поставленою метою та дослідницькими завданнями. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і одного додатку. Повний обсяг дисертації – 227 сторінок, з них основного тексту 200 сторінок. Список використаних джерел налічує 23 сторінки (205 найменувань, з них 48 англійською мовою).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження еволюції лібералізму як основного річища виникнення мультикультуралізму доходить висновку, що станом на кінець ХІХ століття розуміння серцевинної тут цінності індивідуальної свободи знайшло відображення у сукупності понять про негативну та позитивну індивідуальну свободу. Проте суттєво, що всі виявлені різновиди свободи і відповідні відношення між індивідуумами визнавалися тільки у ліберальному суспільстві, яке вважалося за вище відносно інших. «Інші індивідууми» могли бути позбавленими свободи не тільки в силу внутрішньої природи їх культур, а й ззовні – з боку «вищої» культури, яка виконувала у цьому випадку суто патерналістську місію «вдосконалення нижчих». З огляду на цей лінійно-прогресистський поділ на «нижчих» і «вищих» стає зрозумілим: лібералізм ХІХ століття, включаючи соціальний лібералізм Т. Гріна, ще не усвідомив цінності багатокультурності, сформувавши істотні, але не достатні передумови виникнення мультикультуралізму.
Ґенеза націоналізму збагатила необхідні передумови мультикультуралізму, хоча й у потенційно суперечливий спосіб. Проведений аналіз показує, що етнонаціоналізм є в цілому йому ворожим, тоді як сучасний ліберальний націоналізм в цьому відношенні є реальним ресурсом. Актуальний для Україні нормативний зв’язок нації та культури наразі є таким: на відміну від твердження в дусі Е. Гелнера, що «люди хочуть бути політично об’єднаними з усіма тими, і лише тими, хто поділяє їхню культуру», слід підтримати тезу, що люди хочуть бути політично об’єднаними, тобто складати політичну націю, з усіма тими, і лише тими, хто поділяє їхню «соцієтальну культуру», тоді як у «не-соцієтальних» аспектах культурного буття у межах однієї політичної нації нормальним є індивідуалізм та плюралізм.
У середині ХХ століття К. Леві-Строс артикулював основи сучасного макроскопічного розуміння багатокультурності. Він не тільки констатував природність розмаїття людських культур, а й аргументував цінність багатокультурності. Тому багатокультурність, з одного боку, слід зберігати і «рятувати», хоча, з іншого боку, з нею пов’язані певні утруднення і небезпеки. Ці суперечливі обставини примушують шукати рухливий «оптимум розмаїття» культур і виважено управляти ним, визначаючи новий напрям досліджень філософії культури.
Макроскопічний аналіз багатокультурності і основ управління нею у межах філософії культури доповнюється мікроскопічним, який доходить до індивідуумів та відносно невеликих груп у складі крупних культурних спільнот і по суті є філософсько-політичним. Цей останній не є однорідним, включаючи, перш за все, взаємодіючі лінії комунітаристів і лібералів. Сучасні ліберали визнають за можливе і необхідне враховувати різного роду групи меншин, як і диференційовані за групами права – на доповнення до традиційної уваги до індивідуумів, індивідуальних прав і свобод. Однак підхід щодо диференційованих за групами прав слід розширити до визнання ситуативно-залежної зовнішньої протекції не тільки меншин, а й (автохтонної) більшості суспільства. Зазначені застороги важливі у формуванні мультикультурної політики за умов націєтворення, в тому числі й в сучасній Україні.
В дисертації розроблено оригінальну багаторівневу типологію мультикультуралізму, яка дозволяє довести: негативний досвід Німеччини, Франції та Великої Британії поєднує те, що переважно він є досвідом прямого чи непрямого мультикультуралізму виключення. Цей досвід не можна ігнорувати, але неприпустимо й абсолютизувати, тим більше, що мультикультуралізм виключення так чи інакше зневажає цінність багатокультурності, обстоюючи пригнічення, а не належне управління нею. Натомість інклюзивний мультикультуралізм, зокрема сучасний ліберальний мультикультуралізм, хоча і не є «абсолютним та миттєвим» способом розв’язання складних проблем, проте ґрунтується на прийнятних для Західної цивілізації цінностях і у її межах зберігає певний потенціал управління багатокультурністю.
У пошуках ефективних варіантів управління багатокультурністю, зокрема на основі інклюзивного мультикультуралізму, необхідно враховувати застереження Ф. фон Гайєка проти «згубної самовпевненості розуму» щодо культур та їх асоціацій як особливих «розширених порядків».
Виважене управління багатокультурністю має ґрунтуватися на системі операційних принципів, найбільш відомим з яких наразі є принцип толерантності. Важливий поділ толерантності на види здійснюється на підставі врахування природи сторін цього відношення. Толерантність універсальна, але не безмежна, припускаючи раціональну критику чи адекватну силову протидію іншому, що виходить за певні межі. Розуміння і практики толерантності мають як схожості, так і відмінності у різних полях соціокультурного простору (наука, релігія та ін.).
З толерантністю системно пов’язані діалог і полілог. Нетривіальні випадки врегулювання відносин між культурними групами чи окремими їх представниками зазвичай вимагають врахування конкретних вихідних умов та більш-менш широкого контексту. Тому ефективне управління багатокультурністю здійснюється як обмежений вихідними умовами цілісний полілог, лише у найпростішому наближенні звідний до «суми» складових діалогів. Через відкритість складного полілогу до зовнішніх впливів у поєднанні з нестабільністю, особливо природною для початкових кроків міжкультурної комунікації, навіть найкраще управління багатокультурністю матиме більш-менш ймовірний характер.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Леви-Стросс К. Раса и история / К. Леви-Строс // Леви-Строс К. Путь масок; [пер. с. фр., сост., вступ. ст. и примеч. А.Б. Островского]. – М.: Республика, 2000. – С. 323-356.
2. Toffler A. Powershift. Knowledge, Wealth, and Violence at the Edge of the 21st Century / Alvyn Toffler. – New York, Toronto, etc.: Bantam Books, 1991. – 611 p.
3. Култаєва М. Локальне у лабіринтах всесвітнього суспільства: методологічний аспект / Марія Култаєва // Філософська думка. – 2011. – № 4. – С. 49-63.
4. Найєм М. Хакери вийшли на зв’язок [Електронний ресурс] / Мустафа Найєм // Українська правда. – 02 лютого 2012. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2012/02/2/6948362/view_print/.
5. Рено Ф. Мультикультуралізм / Філіп Рено // Європейський словник філософії. Лексикон неперекладностей. Наукові керівники проекту: Барбара Кассен і Костянтин Сігов; [пер. з фр.]. – Вид. друге, виправл. – К.: Дух і літера, 2011. – Т. 1. – С. 326-329.
6. Lection 11: Multiculturalism: Melting Pot, Salad Bowl, or Simmering Cauldron? [Еlectronic resource] / Liverpool Cathedral. – Access mode: http://www.liverpoolcathedral.org.uk/1113/section.aspx/1112/multiculturalism_melting_pot_salad_bowl_or_simmering_cauldron.
7. Reverend Canon Dr Jules Gomes. Multiculturalism: Melting Pot, Salad Blow, or Simmer Caldron? [Еlectronic resource] / Jules Gomes. – Access mode: http://www.liverpoolcathedral.org.uk/userfiles/Multiculturalism_BWB_11_pdf.
8. Пилинський Я.М. Сучасна концепція багатокультурності має українське коріння / Я.М. Пилинський // Практична філософія перед викликами сучасності. – Харків: ХНУВС, 2011. – С.26-38.
9. Кругляк О. Політика багатокультурності Канади: цілі та наслідки / Орест Кругляк // Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернізації, врахування міжнародного досвіду. – К.: Український незалежний центр політичних досліджень, 2004. – С. 219-232.
10. Кимлічка В. Лібералізм і права меншин / Вілл Кимлічка; [пер. з англ.. Руслан Ткачук; гол. ред. і автор передм. Дж. Перлін; наук. ред. І. Лизогуб]. – Харків: Центр Освітніх Ініціатив, 2001. – 176 с. – (Демократична освіта).
11. Canadian Multiculturalism [Еlectronic resource] // Access mode: http://publications.gc.ca/Collection-R/LoPBdP/CIR/936-e.htm.
12. Мамонова В.А. Мультикультурализм: разнообразие и множество [Электронный ресурс] / В.А. Мамонова // Credo New. – 2007. – № 2. – Режим доступа: http://credonew.ru/content/view/606/32.
13. The Charter of Rights and Freedoms [Еlectronic resource] // Explore the Virtual Charter. – Access mode: http://charterofrights.ca/en/27_08_01.
14. Canadian Multiculturalism Act [Еlectronic resource] // Department of Justice. Canada. – Access mode: http://laws-lois.justice.gc.ca/acts/c-18.7/page-1.html#h-1.
15. Основи демократії: [навч. посібн. для студентів вищ. навч. закладів] / за заг. ред. А. Колодій. – К.: Вид-во «АйБі», 2002. – 684 с.
16. Денисенко М.Б., Хараева О.А., Чудиновских О.С. Иммиграционная политика в Российской Федерации и странах Запада [Электронный ресурс] / М.Б. Денисенко, О.А. Хараева, О.С. Чудиновских. – Москва: ИЭПП, 2003. – 314 с. – Режим доступа: http://www.archipelag.ru/agenda/povestka/povestka-immigration/org_ustroistvo/Australia/
17. Harles J.C. National Identity, Multiculturalism, and Immigrant Integration in Trans-Atlantic Perspective: Canada, the United States, and France Compared; [Paper presented at the annual meeting of the MPSA Annual National Conference, 2008-04-03, Palmer House Hotel, Hilton, Chicago, IL] [Electronic resource] / J.C. Harles. – Access mode: http://www.allacademic.com/meta/p266773_index.html.
18. Висоцька Н.О. Дискусійні питання мультикультуралізму в американському соціумі / Н.О. Висоцька // Концепція мультикультуралізму. – Київ: Стилос, 2004. – С. 16-29.
19. Lehmann-Haupt Ch. A Multiculturalism With Regrets [Electronic resource] / Christopher Lehmann-Haupt // The New York Times. – March, 20, 1997. – Access mode: http://nytimes.com/1997/03/20/books/a-multiculturalism-with-regrets.htmk&papewanted=print.
20. Рубл Б. Прагматизм і плюралізм як рушії розвитку великого міста (Чикаго «позолоченої доби», Москва «срібного віку» та Осака епохи Мейджі)/ Блер Рубл. – К.: Стилос, 2010. – 404 с.
21. Сеннет Р. Плоть гражданственности. Мультикультурный Нью-Йорк [Электронный ресурс] / Ричард Сеннет; [перевод с английского Андрея Захарова] // Неприкосновенный запас. – 2010. – № 2. – Режим доступа: http://magazines.russ/ru/nz/2010/2/se16.html.Сеннет Р.
22. Триняк М.В. Інтеркультурна комунікація: освітній вимір / М.В. Триняк. – Харків: ХНАДУ, 2011. – 248 с.
23. Дяченко К.А. Честь у життєвому світі людини: філософсько-антропологічний аналіз: автореф. … дис. на здобуття наукового ступеня канд. філос. наук: 09.00.04 / Катерина Анатоліївна Дяченко, Харківський нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Харків.: [б.в.], 2004. – 18 с.
24. New Labour Becouse Britain Deserves Better [Еlectronic resource] // Archive of Labour Party Manifestos. – Access mode: http//www.labour-party.org.ua/manifestos/1997/1997-labour-manifesto.shtml.
25. Грушевський М. Як жив український народ. Коротка історія України: [вид. 2-е., репринтне відтворення] / Михайло Грушевський. – Київ: РОВО «Укрвузполіграф», РВЦ «Орбіта», 1991. – 112 с.
26. Попович М. Нариси історії культури України: [2-е. вид., нгл.. ] / Мирослав Попович. – К: «АртЕк», 2001. – 720 с.
27. Кучма Л. Украина – не Россия / Леонид Кучма. – М.: Время, 2003. – 560 с.
28. Lexicon of Terms and Concepts in Public Administration, Public Policy and Political Science: [supervised by Ken E. McVicar]. – Kyiv: Osnovy Publishers, 1994. – 442 p.
29. Конституція України. – К.: ТОВ «Видавництво “Юридична думка”». 2006. – 120 с.
30. Тищенко Ю. Вступ / Юлія Тищенко // Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернізації, врахування міжнародного досвіду. – К.: Український незалежний центр політичних досліджень, 2004. – С. 7-10.
31. Євтух В. Досвід вирішення етнонаціональних проблем: концептуальні засади і практичні заходи / Володимир Євтух // Актуальні питання вітчизняної етнополітики: шляхи модернізації, врахування міжнародного досвіду. – К.: Український незалежний центр політичних досліджень, 2004. – С. 13-36.
32. Проект Закону про Концепцію державної етнокультурної політики України [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z-web_n/webproc4_1?pf3511+42769.
33. Політологія: [навч. посібник для вузів] / упоряд. та ред. М. Сазонова. – Харків: Фоліо, 1998. – 735 с.
34. Попович М.В. Витоки мультикультуралізму / М.В. Попович // Концепція мультикультуралізму. – Київ: Стилос, 2005. – С. 8-15.
35. Бандурка А.С. Чи є перспективи в українського націоналізму? / А.С. Бандурка // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». – 2011. – № 984. – Вип. 44. – С. 166-169.
36. Eugen Borisov. Ідея мультикультуралізму зжила себе – Патріарх Кирило [Еlectronic resource] / Eugen Borisov // News Market. – 13.03.211. – Access mode: http//www.newsmarket.com.ua/2011/03/idea-multikulturalizmu-zzhila-sebe-patriarh-kirilo/.
37. Основи демократії: [підручник для студентів вищих навчальних закладів; за заг. ред. А.Ф. Колодій; третє видання, оновлене і доповнене]. – Львів: Астролябія, 2009. – 832 с.
38. Бондарук С.О. Досвід західних демократій та мультикультурний розвиток в Україні / С.О. Бондарук // Розвиток демократії та демократична освіта в Україні: [Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції (Одеса, 24-26 травня 2002 р.]. – Київ: АйБі, 2003. – С. 115-125.
39. Малахов В. Зачем России мультикультурализм? [Электронний ресурс] / В. Малахов // Мультикультурализм и трансформация постсоветских обществ. – М.: Институт этнологии и антропологии РАН, 2002. – С. 48-60. – Режим доступа: http://antropotok.archipelag.ru/text/a062.htm.
40. Карпенко І.В. Інтенціональність філософського знання та формування життєвої програми людини повсякденності / І.В. Карпенко // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». – 2012. – № 992. – Вип. 45. – С. 7-14.
41. Карпенко И.В. Философское пространство культуры / И.В. Карпенко. – Х.: ХНУ им. В.Н. Каразина, 2006. – 292 с.
42. Грей Дж. Про негативну і позитивну свободу / Джон Грей // Лібералізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2002. – С. 583-602.
43. Тейлор Ч. Мультикультуралізм і «Політика визнання» / Чарльз Тейлор. – К.: Альтпрес, 2004. – 172 с. («Сучасна гуманітарна бібліотека»).
44. Multiculturalism: examining of politics of recognition / Charles Tailor et al.; edited and introduced by Amy Gutmann. – Princeton, NJ: Princeton University Press, 1994. – xv, 175 p.
45. Un/Settled Multiculturalism: Diasporas, Entanglements, “Transruption” [Еlectronic resource] / edited by Barnor Hesse. – London and New-York: Zed Books, 2000. – 263 p. – Access mode: http://books.google.com.ua/books?id=KiWYDGkcipQC&printsec=ku&source=gbs_atb#v=onepage&q&f=false.
46. World Conference of Cultural Policies. Problems and Prospects (Mexico City, 26 July – 6 August 1982). CTL-82/MONDIACULT/3 [Еlectronic resource electronic resource]. – Access mode: https://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:5kGidkDYfvwJ:unesco.unesco.org/images/0004/00493/059367eb.pdf.
47. Our Creative Diversity. Report of the World Commission on Culture and Development. Summary Version. CTL-96/WS-6 [Еlectronic resource]. – July 1996. – Paris. – 66 р. – Access mode: http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:W-9JUYIo:unesco.unesco.org/images/0010/001055/105586e.pdf.
48. Investing in Cultural Diversity and Intercultural Dialogue. UNESCO World Report. Executive Summary. CTL-2009/WS/9 [Еlectronic resource]. – Paris: UNESCO, 2009. – 36 p. – Access mode: http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:rBLuRqyvzkJ:unesco.unesco.org/images/0018/001847/184755e.pdf.
49. Бистрицький Є. Конфлікт культур і методологія толерантності / Євген Бистрицький // Філософська думка. – 2011. – № 4. – С. 102-118.
50. Кимлика У. Современная политическая философия: введение / Уилл Кимлика; [пер. с англ. С. Моисеева]. – М.: Изд. Дом Гос. Ун-та Высшей школы экономики, 2010. – 592 с.
51. Мультикультурализм и трансформация постсоветских обществ / под ред. B.C. Малахова и В.А. Тишкова. – М.: Институт этнологии и антропологии РАН, 2002. – 356 с.
52. Что означает крах мультикультурализма? [Электронний ресурс] // Вестник аналитики. – 2011. – № 3(45). – С. 79-20. – Режим доступа: http://iph.ras.ru/uplfile/histan/kruglye_stoly_pdf/chto_oznachaet_krach_multИkulwturalИzma_.pdf.
53. Единство и многообразие культур (материалы «круглого стола» украинских и российских философов) [Электронный ресурс] // Вопросы философии. – 01.10.2011. – Режим доступа: http://vphi.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=379&Itemid=52.
54. Єдність світу і розмаїття культур. Матеріали круглого столу українських та російських філософів // Філософська думка. – 2011. – № 4. – С. 5-48.
55. Розрив між багатими і бідними в Україні у 5 разів більший, ніж у Європі [Електронний ресурс] // Тиждень. – 28 серпня 2011 р. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/29341.
56. Черненко О. Азаров розповів про співвідношення бідних і багатих в Україні [Електронний ресурс] / Ольга Черненко // Голос UA. Інформаційна агенція. – Режим доступу: http://www.golosua.com/ua/main/article/ekonomika/20120323_azarov_rasskazal_o_sootnoshenii_bednyih_i_bogatyih_v_ukraine-.
57. Kymlicka W. Multicultural Citizenship: A Liberal Theory of Minority Rights / Will Kymlicka. – New York: Oxford University Press, Inc., 1995. – 280, vii p.
58. Колодій А. Американська доктрина мультикультуралізму і етнонаціональний розвиток України [Електронний ресурс] / Антоніна Колодій // Агора. – 2008. – Випуск 6: Україна і США: взаємодія у галузі політики, економіки, культури і науки. – C. 5-14. – Режим доступу: http://political-studies.com/?p=578.
59. Концепція мультикультуралізму / відп. ред. С.О. Гомілко – Київ: Стилос, 2005. – 144 с.
60. Волкова Т.П. Теория мультикультурализма как синтез философских концепций либерализма и коммунитаризма. Дисс. на соискание ученой степени канд. филос. Наук: 09.00.03 [электронный ресурс] / Т.П. Волкова. – Мурманск, 2006. – 174 с. – Режим доступа: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/156590.html.
61. Пролеєв С.В. По той бік мультикультуралізму: сугестивність вимог проти раціонального пізнання / С.В. Пролеєв // Концепція мультикультуралізму. – Київ: Стилос, 2004. – С. 61-78.
62. Білий О.В. Політика визнання як комунікативна утопія / О.В. Білий // Концепція мультикультуралізму. – Київ: Стилос, 2004. – С. 79-85.
63. Мультикультуралізм і його майбутнє [Електронний ресурс] // Експрес Online. – 17.08.2011. – Режим доступу: http://www.expres.ua/main/2011/08/17/48857.
64. Практична філософія перед викликами сучасності: [зб. наук. ст.] / редкол. О.М. Бандурка (голова редкол.) [та ін.]. – Харків: ХНУВС, 2011. – 286 с.
65. Бандурка О.М., Тягло О.В. Практична філософія перед викликами сучасності / О.М. Бандурка, О.В. Тягло // Європейські перспективи. Науково-практичний журнал. – 2011. – № 1. – С. 207-210.
66. Почему философы не спешат хоронить мультикультурализм [Электронный ресурс] // Отдел новостей и СМИ. Радио ООН. – 17 ноября 2011 года. – Режим доступа: http://unmultimedia.org/radio/russian/archives/100442.
67. Августин. О благодати и свободном произволении / Августин // Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этика. – М.: Мысль, 1987. – С.532-557.
68. Кюнг Г. Великие христианские мыслители / Ганс Кюнг; [пер. с нем. О.Ю. Бойцовой]. – СПб.: Алетейя, 2009. – 442 с.
69. Семенов-Тянь-Шанский А. Православный катехизис [Электронный ресурс] / А. Семенов-Тянь-Шанский. – Режим доступа: http://azbuka.ru/dictionary/10/semenov_tyan_shansky_pravoslavny_katehisiz_03_all.shtml#ba09.
70. Катехизис Католической Церкви. Изд. 4-е [Электронный ресурс]. – [М.:] Культурный центр Духовная библиотека, [2001]. – 813 с. – Режим доступа: http://krotov.info/acts/20/2vatican/kateh_00.html.
71. Пико делла Мирандола Дж. Речь о достоинстве человека / Джованни Пико делла Мирандола // Эстетика Ренесанса: [Антология. В 2-х т.]. – М.: Искусство, 1981. – Т.1. – С.248-265.
72. Мак’явеллі Н. Державець // Нікколо Мак’явеллі. Флорентійські хроніки. Державець; [переклад з італійської А. Перепадя]. – К.:Основи,1998. – С.393-463.
73. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М.: Мысль, 1972. – 623 с.
74. Манан П. Інтелектуальна історія лібералізму / П’єр Манан; [пер. з фр.]. – К.: Дух і літера, 2005. – 216 с.
75. Локк Дж. Два трактата о правлении / Джон Локк // Локк Дж. Соч. в 3-х т. – М.: Мысль, 1988. – Т.3. – 135-405.
76. Сміт А. Система природної свободи / Адам Сміт // Лібералізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2002. – С. 626-630.
77. Кант И. Кант – Гарве / И. Кант // Кант И. Трактаты и письма. – М.: Наука, 1980. – С. 616-617.
78. Кант І. Критика чистого розуму / І. Кант; [пер. з нім. Та прим. І. Бураковського]. – К.: Юніверс, 2000. – 504 с.
79. Гулыга А.В. Кант сегодня / А.В. Гулыга // Кант И. Трактаты и письма. – М.: Наука, 1980. – С. 5-42.
80. Кант И. О поговорке «Может быть, это и верно в теории, но не годится для практики» / И. Кант // Кант И. Сочинения в шести томах. – М.: Мысль, 1965. – Т. 4, ч. 2. – С.60-106.
81. Popper K. Reflections on the Theory and Practice of the Democratic State / Karl Popper // Popper K. The Lesson of this Century: With Two Talks on Freedom and the Democratic State. – London and New York: Routledge, 1997. – P.65-80.
82. Mill J.S. On Liberty and Other Essays / John Stuart Mill. – Oxford, New York: Oxford University Press, 1991. – 592, xxxv p.
83. Мілль Дж. С. Індивідуальна свобода і межі суверенності індивіда / Джон С. Мілль // // Лібералізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2002. – С. 424-440.
84. Кант И. Предполагаемое начало человеческой истории / И. Кант // Кант И. Трактаты и письма. – М.: Наука, 1980. – С. 43-59.
85. Губман Б.Л. Современная философия культуры / Борис Губман. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2005. – 536 с. (Серия «Humanitas»).
86. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология / К. Маркс, Ф. Энгельс // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения [2-е издание]. – М.: Изд-во политической литературы, 1968. – Т. 3. – 650 с.
87. Энгельс Ф. Анти-Дюринг / Ф Энгельс // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения [2-е издание]. – М.: Изд-во политической литературы, 1968. – Т. 20. – С. 5-488.
88. Бердяев Н.А. Истоки и смысл русского коммунизма: [репринтное воспроизведение издания YMKA-PRESS, 1955 г.] / Н.А. Бердяев. – М.: Наука, 1990. – 224 с.
89. Кестлер А. Слепящая тьма / Артур Кестлер; [пер. с англ. А.А. Кистяковского]. – М.: АСТ: Астрель: Полиграфиздат., 2010. – 317, [3] c.
90. Енциклопедія політичної думки / за ред. Девіда Міллера; [перекл. з англ. за ред. Н. Лисюк]. – К.: Дух і Літера, 2000. – 472 с.
91. Філософія політики: [підручник] / авт.-упоряд.: В.П.Андрущенко (кер.) та ін. – К.: Знання України, 2003. – 400 с.
92. Філософія політики: [хрестоматія: у 4 т.] / авт.-упоряд.: В.П.Андрущенко (кер.) та ін. – К.: Знання України, 2003. – Т.ІІ. – 370 с.
93. Грін Т. Ліберальне законодавство і свобода контракту/ Т. Грін // Лібералізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2002. – С. 659-675.
94. Грін Т. Про різні значення слова свобода/ Т. Грін // Лібералізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2002. – С. 441-457.
95. Green T. Lectures on the Principles of Political Obligation [Еlectronic resource] / Thomas Green. – Kitchener: Batoche Books, 1999. – 191p. – Access mode: http://soccerv2.mcmaster.ca/~econ/ugcm/3ll3/green/obligation.pdf.
96. Бандурка А.С. Концепція індивідуальної свободи Томаса Гріна / А.С. Бандурка // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». – 2012. – № 992. – Вип. 45. – С. 166-169.
97. Бандурка А.С. Концепція свободи Томаса Гріна / А.С Бандурка// Грані. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. – 2012. – № 4 (84). – С. 56-61.
98. Бандурка А.С. Концепция свободы Томаса Грина [Электронный ресурс] / А.С. Бандурка // Материалы ХIХ Международной молодежной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов». – М.: МГУ, 2012. – Режим доступа: http://lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2012/1923/39772_dd68.pdf.
99. Заблоцький В. Лібералізм: ідея, ідеал, ідеологія / В. Заблоцький. – Донецьк: Янтра. 2001. – 368 с.
100. Перлін Дж. Про основи демократії / Дж. Перлін // Демократичне поліціювання. – Львів: Астролябія, 2011. – С. 15-35.
101. Tyler C. Thomas Hill Green [Еlectronic resource] / С. Tyler // The Stanford Encyclopedia of Philosophy. – Access mode: http://plato.stanford.edu/entries/green/.
102. Берлін І. Два концепти свободи / І. Берлін. // Лібералізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2002. – С. 531-567.
103. Кантор-Спербер М. Философия либерального социализма: [Электронный ресурс] / М. Кантор-Спербер // Неприкосновенный запас. – №6 (38). – 2004. – Режим доступа: http://magazines.russ.ru/nz/2004/38/kanto1.html.
104. Поспеловский Д. Тоталитаризм и вероисповедание [Электронный ресурс]/ Д. Поспеловский. – Москва: Издательство «Библейско-Богословский институт» св. Апостола Андрея, 2003. – Режим доступа: http://www.agnuz.info/tl_files/library/books/pospelovskiy_tot_i_vera.
105. Хайек Ф.А. Дорога к рабству / Фридрих Август фон Хайек; [пер. с англ.]. – М.: Новое издательство, 2005. – 264 с. – (Библиотека Фонда «Либеральная миссия»).
106. Бек У. Национальное государство: утрата суверенитета / У. Бек // Глобализация и идентичность: Хрестоматия / сост. Т.С. Воропай. – Харьков: Эксклюзив, 2007. – С.79-85.
107. Dummett M. Tolerance / M. Dummett // La нгл. nce aujourd’hui. Analyses philosophiques. Document de traval pour le XIXe Congress mondial de philosophie (Moscou, 22-28 août 1993). – UNESCO: Paris, 1993. – P.15-23.
108. Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху / Е. Сміт; [пер. з нгл.. М. Климчука і Т. Цимбала] – Київ: Ніка-Центр, 2006. – 320 с.
109. Крисаченко В.С., Степико М.Т., Власик О.С. та ін. Українська політична нація: ґенеза, стан, перспективи / за ред. В.С. Крисаченка. – К.: НІСД, 2003. – 656 с.
110. Вайда А. Націоналізм шкодить. Краще творити культуру, ніж героїчно вмирати [Електронний ресурс] / Андрій Вайда // Українська правда. Історична правда. – 09 серпня 2011 року. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/08/09/50668/.
111. Возняк Т. Неонацизм і ВО «Свобода» [Електронний ресурс] / Тарас Возняк // Українська правда. – 27 жовтня 2011 року. – Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2011/10/27/6708115/.
112. Міхновський М. Націоналізм – всесвітня сила / Микола Міхновський // Націоналізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2000. – С.159-160.
113. Рибак А.І. Ставлення до демократії у політичній думці ОУН 1940-1950-х років / А.І. Рибак // Наукові записки. Політичні науки. – 2006. – Т. 57. – С. 37-43.
114. Габермас Ю. Громадянство і національна ідентичність / Юрген Габермас // Умови громадянства: [зб. нг.]; відп. Ред. Варт ван Стінберген. – К.: Український Центр духовної культури, 2005. – С. 49-70.
115. Shils Ed. The virtue of civility: Selected essays on liberalism, tradition, and civil society / Edward Shils; Steven Elliott Grosby. – Indianapolis: Liberty Fund, 1997. – 395 p.
116. Бандурка А.С. Национальный контекст развития гражданского общества / А.С. Бандурка // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». – 2011. – Т. 24(63), № 3-4. – С.321-327.
117. Гелнер Е. Нації та націоналізм / Ернст Гелнер // Націоналізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2000. – С. 292-310.
118. Валіцький А. Чи можливий ліберальний націоналізм? / Анджей Валіцький // Націоналізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2000. – С.804-821.
119. Касьянов Г. В. Теорії націй та націоналізму / Г.В. Касьянов. – Київ: Либідь, 1991. – 352 с.
120. Коротаев А. В. Джордж Питер Мердок и школа кросс-культурных исследований / А. В. Коротаев // Бюллетень: Антропология, меньшинства, мультикультурализм. – Краснодар, 2003. – № 3. – С. 19-74.
121. Гердер Й.Г. Мова і національна індивідуальність / Йоган Г. Гердер // Націоналізм. Антологія. – К.: Смолоскип, 2000. – С.37-45.
122. Гафарова Ю.Ю. Мультикультурализм, транскультурность и «новое» понятие культуры / Ю.Ю. Гафарова // Фундаментальные проблемы культурологи. – Т. 7. Культурное разнообразие: теории и практики. – М., СПб.: Новый хронограф, Эйдос, 2009. – С. 29-37.
123. Прокопенко В.В. Про філософсько-світоглядні засади сучасних мультикультурних практик / В.В. Прокопенко // Практична філософія перед викликами сучасності. – Харків: ХНУВС, 2011. – С. 75-83.
124. Fukuyama F. Friedrich F. Hayek, Big-Government Skeptic [Еlectronic resource] / Friedrich Fukuyama // The New-York Times Sunday Book Review. – May 6, 2011. – Access mode: http://www.nytimes.com/2011/05/08/book/review/f-a-hayek-big-government-skeptic.html?pagewanted=all.
125. Хайек Ф.А. Пагубная самонадеянность. Ошибки социализма / Фридрих Август фон Хайек; [пер. с англ]. – М.: Изд-во «Новости» при участии изд-ва “Catallaxy”, 1992. – 304 c.
126. Пригожин И. От существующего к возникающему: Время и сложность в физических науках / И. Пригожин; [пер. с англ.; подF ред. Ю.Л. Климонтовича]. – М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., 1985. – 328 с.
127. Тягло О.В. Роздуми Карла Поппера щодо теорії та практики демократичної держави / О.В. Тягло // Постметодика. – 2010. – №1(92). – С.2-10.
128. Инвестирование в культурное разнообразие и диалог между культурами. Всемирний доклад ЮНЕСКО. Рабочее резюме. CTL-2009/WS/9 [Электронный ресурс]. – Париж: ЮНЕСКО, 2009. – 36 с. – Режим доступа: http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:05ZJfu5JuKwJ:unesco.unesco.org/images/0018/001847/184755R.pdf.
129. Култаєва М.Д. Мультикультуралізм та його альтернативи: теоретичні розвідки німецької соціально-філософської думки / М.Д. Култаєва // Концепція мультикультуралізму. – Київ: Стилос, 2004. – С. 30-42.
130. Волцер М. Коментар / Майкл Волцер // Тейлор Ч. Мультикультуралізм і «політика визнання». – К.:Альтпрес, 2004. – С. 92-96.
131. Рамкова конвенція про захист прав меншин [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_055.
132. Mendus S. Choice, Chance and Multiculturalism / Susan Mendus // Multiculturalism Reconsidered: “Culture and Equality” and its critics edited by Paul Kelly. – Oxford: Рolity, 2005. – 243 p.
133. Вевьерка М. Формирование различий [Электронный ресурс] / Мишель Вевьерка; [пер. с англ. Н.Н. Могутновой] // Социологические исследования. – 2005. – № 8. – С. 13-24. – Режим доступа: http://ecsocman.hse.ru/data/9691923/1219/002.WIEVIORKA.pdf.
134. Колодій А. Доктрина мультикультуралізму: перспективи модифікації у нових державах із неконсолідованими націями [Електронний ресурс] / Антоніна Колодій // Демократичне врядування: науковий вісник. – 2011. – Вип. 8. – Режим доступу: http://political-studies.com/wp-content/uploads/2012/kolodij-2011-81.pdf.
135. Шумлянський С.В. До питання про відносини між мовними групами у двомовному суспільстві (на прикладу України) / С.В. Шумлянський // Наукові записки. Політичні науки. – 2006. – Т. 57. – С. 30-36.
136. Бірюкова О.О. Тест на справжній мультикультуралізм: від теоретичних засад до втілення у життя / О.О. Бірюкова // Практична філософія перед викликами сучасності. – Харків: ХНУВС, 2011. – С. 38-49.
137. После мультикультурализма: Европа и ее иммиграты. Лекция Владимира Малахова 27 января 2012 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://polit.ru/article/2012/01/27/malakhov/.
138. Furnham A., Bochner S. Culture shock: Psychological reaction to unfamiliar environment / Arthur Furnham and Stephen Bochner. – London: Methuen & Co. Ltd., 1986. – xx, 303 p.
139. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология / Т.Г. Стефаненко. – М.: Институт психологии РАН, «Академический проект», 1999. – 320 с.
140. Тейлор Ч. Демократическое исключение (и «лекарство» от него) [Еlectronic resource] / Чарльз Тейлор // Мультикультурализм и трансформация постсоветских обществ. – М.: Институт этнологии и антропологии РАН, 2002. – 356 с. – Access mode: http://antropotok.archipelag.ru/text/a061.htm.
141. Никитаев В. Мультикультурализм и машины этничности [Электронный ресурс] / Владимир Никитаев // Русский журнал. – 2011. – Режим доступа: http://www.russ.ru/pole/Mul-tikul-turalizm-i-mashiny-etnichnosti.
142. Eriksen T.H. Diversity versus Difference: Neo-Liberalism in the Minority Debate [Еlectronic resource] / Thomas Hylland Eriksen / The Making and Unmaking of Difference. – Bielefeld: Transaction, 2006. – P. 13-36. – Режим доступу: http://folk.uio.no/geirthe/Diversity.html.
143. Hall S. Conclusion: The Multi-cultural Diversity [Еlectronic resource] / Stuart Hall // Un/Settled Multiculturalism: Diasporas, Entanglements, “Transruption”. – London and New-York: Zed Books, 2000. – P. 209-240. – Access mode: http://books.google.com.ua/books?id=KiWYDGkcipQC&printsec=ku&source=gbs_atb#v=onepage&q&f=false.
144. Turner T. Multiculturalism and Anthropology / Terence Turner // Cultural Anthropology. – 1993. – № 8(4). – P.411-429.
145. Buechsenschuetz U. Bulgaria’s Ethnic Turks Raise Issue of Forced Assimilation [Еlectronic resource] / Ulrich Buechsenschuetz // RFE/RL NEWSLINE. – 25.02.2003. – Vol. 7, No. 36, Part II. – Access mode: http://groups.yahoo.com/group/balkanhr/message/5132.
146. Thatcher M. Interview for Woman’s Own (“no such thing as society”) [Еlectronic resource] / Margaret Thatcher. – September 23, 1987. – Access mode: http;//www.margaretthatcher.org/sppeches/displaydocument.asp?docid=106689.
147. Коробейников Л.А. Мультикультурализм: открытый дискурс / Л.А. Коробейников // Вестник Томского государственного университета. – 2009. – №326 (сентябрь). – С. 61-63.
148. Канцлер ФРН: останні роки продемонстрували провал концепції мультикультуралізму в країні [Електронний ресурс] // РБК-Україна. – 17.10.2010. – Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/newsline/kansler-frg-poslednie-gody-prodemonstrirovali-proval-17102010015500.
149. Радтке Ф.-О. Дилемма немецкого социального государства в обращении с иммиграцией [Электронный ресурс] // Центр независимых социологических исследований. – Режим доступа: http://www.cisr.ru/files/publ/Migr_Radtke.pdf
150. Майоров Е. Мультикультурализм в Германии умер [Электронный ресурс] / Е. Майоров // International Agency InterRight. – 18.10.2010. – Режим доступа: http://www.inright.ru/articles/politics/20101018/id_395/.
151. Германии потребуется 500 тысяч иммигрантов в год [Электронный ресурс] // International Agency InterRight. – 08.09.2010. – Режим доступа: http://www.inright.ru/articles/news/id_3870/.
152. Oldham Independent Review. One Oldham, One Future [Еlectronic resource]. – Panel Report. 11 December 2001. – Access mode: http://www.oldhamir.org.ua/OIR%20Report.pdf.
153. Community Cohesion: A Report of the Independent Review Team Chaired by Ted Cantle [Еlectronic resource]. – Access mode: http://image.guardian.co.uk/sys-files/Guardian/documents/2001/12/11/communitycohesionreport.pdf.
154. Key Points of the Cantle Report [Еlectronic resource] // The Guardian. – 11 December 2001. – Access mode: http://www.guardian.co.uk/uk/2001/dec/11/race.world5.
155. Кондратьева Т.С. Великобритания в ловушке мультикультурализма [Электронный ресурс] / Т.С. Кондратьева // Перспективы. Фонд исторической перспективы. – Режим доступа: http://www.perspektivy.info/printphp?ID=103826.
156. Forrest R. and A. Kearns. Social Cohesion, Social Capital and Neighborhood / Ray Forrest and Ade Kearns // Urban Studies. – 2001. – Vol. 38, # 12. – P.2125-2143.
157. Посол Великобритании в Украине ответил на вопросы читателей Корреспондент.net [Электронный ресурс] // Корреспондент.net. – 27 февраля 2012 года. – Режим доступа: http://korrespondent.net/ukraine/politics/1323482/print.
158. Беспорядки в Лондоне: что стало искрой [Электронный ресурс] // Euronews. – 09.08.2011. – Режим доступа: http://ru.euronews.com/2011/09/09/behind-the-london-riots-a-multiple-of-causes.
159. Nicolas Sarkozy joins David Cameron and Angela Merkel view that multiculturalism has failed [Еlectronic resource] // Daily Mail Reporter. – 11.02.2011. – Access mode: http://www/dailymail.co.uk/news/article-1355961/Nicolas-Sarkozy-joins-David-Cameron-Angela-Merkel-view-multiculturalism-failed.html.
160. Крамли Б. Беспорядки в Париже и Лондоне: история о двух городах [Электронный ресурс] / Брюс Крамли // Иносми. – 11 августа 2011 г. – Режим доступа: http://www.ansar.ru/analitics/2011/08/11/19286.
161. Paris Riots Underscored by Cultural Tension [Еlectronic resource] // npr.– November 29, 2007. – Access mode: http://www.npr.org/templates/story/story.php?storyId=16730453.
162. A new wave of riots in Paris: Chinese residents up in arms [Еlectronic resource] // The French Journey. – 21 June 2010. – Access mode: http://www.thefrenchjourney.com/a-new-wave-of-riots-in-paris-chenese-residents-up-in-arms.
163. Jennings J. Citizenship, Republicanism and Multiculturalism in Contemporary France [Еlectronic resource] / Jeremy Jennings // Brit. J. Pol. Sci. – 2000. – Vol. 30. – P. 575-598. – Access mode: http://faculty.unlv.edu/gbrown/hist362/Sp08%20readings/jennings_multiculturalism.pdf.
164. Ярош О.А. Мультикультуралізм і криза довіри: межі толерантності / О.А. Ярош // Концепція мультикультуралізму. – Київ: Стилос, 2004. – С. 128-131.
165. Марин Ле Пен: Олланд быстро разочарует Францию [Электронный ресурс] // News 2. – 7 мая 2012 г. – Режим доступа: http://news2.ru/story/349912/.
166. Бандурка А.С. Сім облич мультикультуралізму / А.С. Бандурка // Гілея: науковий вісник: [збірка наукових праць]. – К.: ВІР УАН, 2012. – Вип. 60 (5). – С. 29-36.
167. Heyd D. Introduction [Еlectronic resource] / D. Heyd // Toleration: An Elusive Virtue. – Princeton (NJ): Princeton University Press, 1996. – P.3-17. – Access mode: http://www.questia.com/PM.qst&a=o&d=99853397.
168. Лучицкая C.И. Евреи [Электронный ресурс] / С.И. Лучицкая // Словарь средневековой культуры. – М.: РОССПЭН, 2003. – С. 164-170. – Режим доступа: http://www.ec-dejavu.net/j/Jew.html.
169. Брати Капранови. Україна для китайців? [Електронний ресурс] / Брати Капранови // Українська правда. – 29 лютого 2012 року. – Режим доступу: http://www.pravda.com/articles/2012/02/29/6959714.
170. Душенко К.В. Веротерпимость в Речи Посполитой эпохи Реформации / К.В. Душенко // Человек: образ и сущность (Гуманитарные аспекты). Толерантность и архитектоника эмоций. – М.: ИНИОН РАН, 1996. – С. 101-107.
171. Hill Ch. Toleration in seventeenth-century England: Theory and practice / Christopher Hill // The Politics of Toleration in Modern Life. – Durham: Duke University Press, 2000. – P.27-43.
172. Тягло О. Англійські витоки (релігійної) толерантності / О. Тягло // Практична філософія перед викликами сучасності. – Харків: ХНУВС, 2011. – С.164-173.
173. Locke J. An Essay Concerning Toleration [Еlectronic resource] / John Locke // Locke J. A Letter Concerning Toleration and Other Writings. – Indianapolis: Liberty Found, 2010. – P. 105-140. – Access mode: http://oll.libertyfind.org/?option=com_staticx&staticfile=show.php%3Ftitle=2375.
174. Локк Дж. Опыт веротерпимости / Джон Локк // Локк Дж. Соч. В 3-х т. – М.: Мысль, 1988. – Т. 3. – С. 66-90.
175. Локк Дж. Послание о веротерпимости / Джон Локк // Локк Дж. Соч. В 3-х т. – М.: Мысль, 1988. – Т. 3. – С. 91-134.
176. Mendus S. Toleration and the Limits of Liberalism / Susan Mendus. – Basingstoke and London: Macmillan, 1989. – ix, 171 p.
177. Лекторский В.А. О толерантности, плюрализме и критицизме / В.А. Лекторский // Вопросы философии. – 1997. – № 11. – С. 46-54.
178. Александрова С.О. Межі й антиподи толерантності як суперечливої суспільної цінності / С.О. Александрова // Грані: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. – 2011. – № 1(75) січень-лютий. – С.54-58.
179. Декларація принципів толерантності // Міграція і толерантність в Україні. – Київ: Стилос, 2007. – С. 175-181.
180. Крилова С.А. Краса відносин у суспільстві: толерантність та любов / С.А. Крилова // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». – Х., 2012. – № 992. – Вип. 45. – С. 48-53.
181. Рикер П. Терпимость. Нетерпимость. Неприемлемое / П. Рикер; [пер. с французского языка Андрушко В.А.] // Collegium. – 1994. – №2-3. – С. 3-14.
182. Тягло О.В. Толерантність у сучасному світі: досвід міждисциплінарного дослідження / О.В. Тягло // Вісник Харківського державного університету. – 1998. – № 414. Наука і соціальні проблеми суспільства. – С. 130-137.
183. Бандурка А.С. До проблеми розуміння толерантності / А.С. Бандурка, О.В. Тягло // Гілея: науковий вісник: [збірка наукових праць]. – К.: ВІР УАН, 2012. – Вип. 58(3). – С. 299-303.
184. Тягло О. Що таке сучасна толерантність? / О. Тягло // Міграція і толерантність в Україні. – Київ: Стилос, 2007. – С.143-148.
185. Бандурка А.С. До питання про межі толерантності / А.С. Бандурка // Міжнародна наукова конференція «Дні науки філософського факультету – 2012» (18-19 квітня 2012 р.). Матеріали доповідей та виступів. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012. – Ч. 5. – С. 90-92.
186. Уолцер М. О терпимости / Майкл Уолцер; [пер с англ. яз. И. Нюрнберг]. – М.: Идея-Пресс, Дом интеллектуальной книги, 2000. – 160 с.
187. Рекомендації з питань поліцейської діяльності в багатонаціональному суспільстві [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osce.org/documents/hcnm/2006/02/17982_uk.pdf.
188. Toulmin S.E. The Uses of Argument / S.E. Toulmin. – Cambridge: Cambridge University Press, 1958. – 261 p.
189. Бурдье Пьер. Социальное пространство: поля и практики / Пьер Бурдье; [пер с франц.; отв. ред перевода, сост. И послесл. Н.А. Шматко]. – М.: Институт экспериментальной социологии; СПб.: Алетейя. 2007. – 576 с. – (Серия «Gallicinium»).
190. Воспоминания о Л.Д. Ландау: [сб.] / отв. ред. академик И.М.Халатников. – М.: Наука, 1988. – 352 с. – (Серия «Ученые СССР. Очерки, воспоминания, материалы»).
191. Грегорі М. Про філософію, дітей та заборонені теми / Мон Грегорі; [переклад з англійської та примітки О.В. Тягла] // Вісник програм шкільних обмінів. – 2007. – № 31. – С. 18-19.
192. Степаненко І. Антропологічні межі толерантності в контексті педагогічної практики / Ірина Степаненко // Філософські діалоги’2010. – Вип. 4, ч.1: Філософсько-антропологічні читання: Творча спадщина В.І. Шинкарука та сьогодення. – К.: Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2010. – С. 282-288.
193. Delbrück M. Mind from Matter. An Essay of Evolutionary Epistemology / Max Delbrück. – Palo Alto, Calif.: Blackwell Sci. Publ., 1986. – ix, 290 p.
194. Cartwright N. How the Laws of Physics Lie [Еlectronic resource] / Nancy Cartwright. – N.Y.: Oxford Univ. Pres., 1983. – 225 p. – Access mode: http://www.oxfordscholarship.com/view/10/10.1093/0198247044.001.0001/acprof-9780198247043.
195. Капица П.Л. Эксперимент. Теория. Практика: [статьм, выступления] / П.Л. Капица. – М.: Изд-во «Наука», 1977. – 352 с.
196. Каплан А.Б. От «охоты за ведьмами» к толерантности / А.Б. Каплан // Человек: образ и сущность (Гуманитарные аспекты). Толерантность и архитектоника эмоций. – М.: ИНИОН РАН, 1996. – С. 52-86.
197. Reeves T. Archbishop Fulton J. Sheen: Catholic Media’s Greatest Star [Еlectronic resource] / Thomas Reeves // Catholic Education Recourse Center. – Access mode: http://www.catholiceducation.org/articles/media/me0018.html.
198. Corey, George. Tolerating Religion / George Corey. // The Politics of Toleration in Modern Life. – Durham: Duke University Press, 2000. – P.45-63.
199. Бехабиб С. Притязание культуры / Сейла Бенхабиб; [перевод с англ.. В.Л. Иноземцева]. – Москва: Логос, 2003. – 247 c.
200. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахиін. – М.: Искусство. 1979. – 424 с. (Из истории сов. эстетики и теории искусства).
201. Межуєв В. Діалог як спосіб міжкультурного спілкування в сучасному світі / Вадим Межуєв // Філософська думка. – 2011. – №4. – С.90-101.
202. Федотова В. Єдність і багатоманітність куль