ФІЛОСОФСЬКА РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРОБЛЕМИ ТІЛЕСНОСТІ В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ВИМІРІ МОДЕРНУ : ФИЛОСОФСКАЯ РЕКОНСТРУКЦИЯ ПРОБЛЕМЫ телесности в социокультурном ИЗМЕРЕНИИ МОДЕРНА



  • Название:
  • ФІЛОСОФСЬКА РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРОБЛЕМИ ТІЛЕСНОСТІ В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ВИМІРІ МОДЕРНУ
  • Альтернативное название:
  • ФИЛОСОФСКАЯ РЕКОНСТРУКЦИЯ ПРОБЛЕМЫ телесности в социокультурном ИЗМЕРЕНИИ МОДЕРНА
  • Кол-во страниц:
  • 176
  • ВУЗ:
  • Національний університет біоресурсів і природокористування України
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • Кабінет міністрів України
    Національний університет біоресурсів і природокористування України


    На правах рукопису

    БУРІК МАРИНА ЛЕОНІДІВНА


    УДК 130.2:165.31:159.9.016.1+17.022.1


    ФІЛОСОФСЬКА РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРОБЛЕМИ ТІЛЕСНОСТІ В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ВИМІРІ МОДЕРНУ


    26.00.01 – теорія та історія культури (філософські науки)




    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата філософських наук

    Науковий керівник
    Павлова Олена Юріївна
    доктор філософських наук, доцент

    Київ – 2012








    ЗМІСТ
    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1
    ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДГРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТІЛЕСНОСТІ 10
    Підрозділ 1.1. Основні поняття сучасної концепції тілесності 10
    Підрозділ 1.2. Філософська реконструкція проблеми тілесності в домодерній культурі 23
    Висновки до першого розділу 52
    РОЗДІЛ 2
    ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ ТІЛЕСНОСТІ В КУЛЬТУРІ МОДЕРНУ 57
    Підрозділ 2.1. Специфіка соціокультурних засад формування тіла доби Модерну 57
    Підрозділ 2.2. Варіанти вирішення проблеми тілесності в розробках новоєвропейського раціоналізму 69
    Підрозділ 2.3. Емпіризм як стратегія осягнення тілесності 88
    Висновки до другого розділу 103
    РОЗДІЛ 3
    РЕЦЕПЦІЯ МОДЕРИХ КОНЦЕПТІВ ТІЛЕСНОСТІ В ПРОЦЕСІ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАСТАНОВ КЛАСИЧНОЇ КУЛЬТУРИ 109
    Підрозділ 3.1. Феноменологічна тематизація тілесності в інтерсуб'єктивному просторі культури 109
    Підрозділ 3.2. Постмодерністські стратегії трансцендентування тіла 132
    Висновки до третього розділу 154
    ВИСНОВКИ 158
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 162









    ВСТУП

    Актуальність та доцільність дослідження. У контексті сучасних світових соціокультурних процесів проблема тілесності, а також стратегії її формування і реабілітації, набувають актуальності. Оскільки культурні трансформації вимагають освоєння людиною власної тілесності, подолання репресивного характеру її функціонування, особливо важливо виробити її правильне теоретичне розуміння. Саме тому українська філософська думка, що є невід’ємною частиною світового філософського процесу, звертається до цієї проблеми.
    Таким чином, дане дослідження є актуальним з декількох причин. По-перше, сучасність акцентує увагу на таких вимірах соціокультурного буття як феміністичні рухи, сексуальна поведінка, якість життя людей з обмеженими можливостями, трансплантація органів, штучне моделювання тіла і тощо. Це вимагає обґрунтування аксіології тілесної культури, а також забезпечення адекватних умови формування здорового тіла у відповідності з культурними настановами. По-друге, такі завдання мають базуватися на ретельному дослідженні трансформації тілесності та її проблематизації у контексті модерної культури, адже саме в цю епоху формуються сучасні закономірності розвитку тіла людини як соціокультурного феномену. Актуальність дослідження проблематики тіла також зумовлена необхідністю подолання редукції людини як до суб’єкта свідомості, так і до організму, що неможливе поза виявлення процесуальності її тілесної природи. Реабілітація людини тілесної пов’язана з переосмисленням мета-наративів Модерну. Запропонований ракурс дослідження свідчить про те, що дана проблема є актуальною не лише для теорії та історії культури, але й для управління розвитком культурних практик.
    Теоретичним підґрунтям дослідження концептуалізації тіла у домодерній культурі, від якої відштовхуються представники філософського Модерну у спробі осягнути феномен тіла, слугували роботи таких мислителів: в межах класичної філософії – праці представників самої Античності – Платона, Арістотеля, а також їх дослідників – Ф.Асмуса, Г.Гегеля, Р.Гордезіані, Е.Ільенкова, В.Кессіді А.Лосєва, М.Мід, А.Чанишева, В.Панченко. Теологічні метаморфози уявлень про дихотомію тіла та душі аналізуються на працях А.Аврелія, Т.Аквінського, а також сучасних медієвістів – М.Блока, Ж.Ле Гоффа, Н.Трюона. Ренесансна реабілітація тілесності відслідковується в працях Л.Да Вінчі, Д.Бруно, Н.Кузанського.
    Теоретичні засади розуміння тілесності у соціокультурному просторі Модерну, а також модерна логіка формування культури тіла досліджується на засадах робіт Т.Адорно, З.Баумана, М.Вебера, Ю.Габермаса, К.Маркса, М.Хоркхаймера.
    Останнім часом проблема тілесності стала однією з найпопулярніших на пострадянських теренах. Постійно проводяться дослідження тих чи інших аспектів проблеми тілесності. З сучасних російських та українських дослідників варто відмітити розробки І.Биховської, М.Бровка [14], Є.Гредновської, В.Личковаха, Б.Маркова, М.Ольховик, Ю.Семьонової, В.Сухачьова, М.Цой, І.Грєбнєва та інших.
    Аналіз проблеми тілесності у модерній думці здійснюється, в першу чергу, на матеріалі робіт класиків новоєвропейського раціоналізму (Р.Декарт, Г.Лейбніц, Б.Спіноза), емпіризму (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Д.Локк), французьких просвітників (П.Гольбаха, Д.Дідро, Ж.Ламетрі, Ж.-Ж.Руссо). Саме завдяки цим, філософам формуються засади класичного ідеалу раціональності, з позицій якого концептуалізується модель тіло-механізм. Для аналізу даних стратегій були залучені роботи П.Гайденко, В.Лекторського, М.Мамардашвілі, Б.Тернера, А.Турена, К.Фішера.
    У процесі переосмислення настанов Модерну відбувається детрансценденталізація свідомості та критика абсолютизації моделі тіла-об’єкту у контексті феноменологічного концепту інтерсуб’єктивності. Це створює підвалини для виходу за межі механістичного розуміння тіла, яке характерне для соціального атомізму Модерної культури. Обґрунтування феноменології тілесності відбувається в роботах Е.Гуссерля, М.Гайдеггера, М.Мерло-Понті, П.Рікера, Ж.-П.Сартра, В.Подороги та інших. Дослідження їхнього доробку, а також постмодерністських стратегій трансцендентування тіла, у роботах П.Бурд’є, Ж.Дельоза, М.Фуко дозволяє окреслити шляхи виходу за межі характерної для Модерну редукції тіла до механістично репрезентованого організму.
    Аналіз ступеня наукової розробки теми свідчить про те, що попри існування значного масиву літератури, в якій більшою чи меншою мірою висвітлюються різні аспекти обраної для дослідження проблеми, все ж стан її наукового осмислення не можна визнати достатнім. Проблема тілесності довгий час була маргінальною для класичної філософії, що редукувала людину до суб’єкта трансцендентальної свідомості. Більшість філософів, що висунули ряд цінних зауважень щодо обраної нами проблеми не зверталися до її ретельної розробки. Все ж, варто зазначити, що розвиток тілесності та концептуалізації тіла у контексті європейської модерної культури вивчений недостатньо. На подолання цього недоліку і спрямоване дане дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах основного напряму теоретичних досліджень кафедри філософії Національного університету біоресурсів і природокористування України. Тема дослідження затверджено проблемною вченою радою Природничо-гуманітарного ННІ, Національного університету біоресурсів і природокористування України протокол № 4 від 25 листопада 2008 року.
    Мета дослідження полягає у філософській реконструкції соціокультурної логіки тілесності доби Модерну. Реалізація поставленої мети зумовила необхідність розв’язання таких взаємопов’язаних задач:
    - дослідити ретроспективу філософської проблематизації тілесності в домодерній культурі;
    - базуючись на теоретичних здобутках сучасного філософсько-культурологічного дискурсу, уточнити специфіку соціокультурних засад формування тіла людини за доби європейського Модерну;
    - визначити у чому полягає спільне підґрунтя вирішення проблеми тілесності новоєвропейським раціоналізмом;
    - проаналізувати стратегії осягнення проблеми тіла людини емпіризму як напряму філософії європейського Модерну;
    - визначити роль феноменологічної теми вихідної тілесної центрованості ego у концептуалізації тілесності в процесі трансформації настанов класичної культури;
    - визначити постмодерністські стратегії трансцендентування тіла.
    Об’єктом дослідження виступає концепт «тілесності» у європейському культурологічно-філософському дискурсі.
    Предметом дослідження трансформація та концептуалізація тілесності в соціокультурному вимірі європейського Модерну.
    Теоретико-методологічна основа дослідження. Складна, багатогранна природа предмету дисертаційного дослідження вимагає перш за все історичного підходу, що нерозривно пов’язаний з використанням порівняльно-історичного методу дослідження. Завдяки йому стало можливим розглянути еволюцію ідей і теорій з урахуванням конкретно-історичних умов їх виникнення та розвитку культури Модерну у ракурсі проблеми тілесності. Діалектичний метод дозволив реконструювати логіку трансформації та концептуалізації тілесності за доби Модерну. Принцип наукової об’єктивності і всебічності потребує використання аналітичного методу дослідження, що передбачає вивчення першоджерел філософської, культурологічної та історичної літератури за темою.
    При проведенні аналізу соціокультурного контексту проблеми тілесності були проаналізовані методологічні настанови феноменології, зокрема розуміння тілесної центрованості інтерсуб’єктивного світу культури. Завдяки використанню комплексного методологічного підходу стало можливим розглянути процес проблематизації та концептуалізації тілесності, з урахуванням надбань теорії та історії культури, соціальної філософії, філософської антропології, філософії культури, культурної антропології.
    Наукова новизна дисертації. Вперше здійснена філософська реконструкція способу формування та концептуалізації тілесності в соціокультурному вимірі Модерну. Досліджені соціокультурні підстави генези концепцій тілесності у філософії європейського Модерну. Також були проаналізовані їх витоки у домодерній культурі та рецепція у культурі Постмодерну. Основні ідеї та висновки, що становлять наукову новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:
    - уточнено специфіку філософської проблематизації тілесності в домодерній європейській культурі від універсалізму Античності (де домінує метафора тіла-Космосу) до аскетизму Середньовіччя (теологічна дихотомія душі і тіла);
    - вперше досліджена специфіка соціокультурних засад формування тіла доби Модерну: індустріальне суспільство продукує опозицію сфер публічності та приватності в організації тілесності людини. З одного боку, формується опосередковано репресивний характер функціонування колективного тіла, а з іншого – створюються приватні сфери культивування тіла індивіда;
    - вперше доведено, що спільним підґрунтям вирішення проблеми тілесності новоєвропейським раціоналізмом є секуляризація та раціоналізація уявлень про опозицію душі і тіла. Абсолютизація суб’єкта мислення, у якого елімінуються соматичні параметри, має амбівалентний зв'язок з «механікою тілесних дій» (метафора тіла-механізму);
    - вперше проаналізовано ґенезу стратегій осягнення проблеми тіла людини емпіризмом як напрямом філософії європейського Модерну. Відбуваються зрушення в бік автономності «тілесної субстанції». Тим самим тіло людини вперше в історії філософії стає центром філософських досліджень, а функції свідомості і навіть «державне тіло» розуміються як похідні від тіла окремого індивіда. Проте, методологія емпіризму обмежується телеологією органів, продукує метафору тіла-організму;
    - розвинуто розуміння того, що тема вихідної тілесної центрованості ego, яка у тематичному просторі феноменологічних розробок є умовою інтерсуб’єктивного зв’язку культурного простору, створює підвалини для виходу за межі механістичного розуміння тіла, яке характерне для соціального атомізму модерної культури. Через неї у феноменології розкривається проблема допредикативності та історичності тілесного досвіду. В цьому контексті феноменологія відштовхується від раціоналізованого і секуляризованого концепту тілесності доби Модерну;
    - уточнено специфіку постмодерністських стратегій, що у руйнівному пафосі мета-наративів модерної культури і логомахії, викривають субстанційну єдність тіла, обґрунтовуючи форми його трансцендентування («трансгресія» М.Фуко, «габітус» П.Бурд’є, «тіло без органів» Ж.Дельоз).
    Особистий внесок в розробку теми дисертації. Дисертація є самостійною роботою. Висновки й положення наукової новизни одержані самостійно.
    Теоретичне і практичне значення дослідження визначається новизною і сукупністю положень, які виносяться на захист. Використані у роботі підходи та одержані з їх допомогою теоретичні положення можуть слугувати методологічною базою для подальшої розробки проблем тілесності, то осягнення людини як цілісного феномену. Виведені положення удосконалюють філософські та культурологічні поняття та категорії.
    Основні ідеї та висновки дисертації можуть бути використані у процесі розробки, вдосконалення та викладання загального нормативного курсу з культурології, філософії, спецкурсів з історії філософії та теорії культури у вищих навчальних закладах, а також при підготовці відповідних підручників, посібників та різноманітних навчально-методичних розробок з даної тематики.
    Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом обговорення дисертаційних матеріалів і роботи в цілому на спільному засіданні кафедр філософії та культурології Національного університету біоресурсів і природокористування України. Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення у доповідях на міжнародних конференціях: Людина, світ, суспільство: міжнародна наукова конференції до 175-річча філософського факультету, Київ. КНУ ім. Т.Шевченка, 21-22 квітня 2009 р.; Всеросийская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых с международным участием, посвященная году Учителя в рамках ІІІ общегородской ассамблеи «Красноярск. Технологии будущего» Красноярск, гос. пед. ун-т им. В.П. Астафьева, 20-21 мая 2010г.; Дні науки філософського факультету – 2011, Київ. КНУ ім. Т.Шевченка 20-21 квіт. 2011 р.
    Публікації. Результати наукового дослідження висвітлені у 7 одноосібних наукових публікаціях, з них – 4 статті у фахових наукових виданнях.
    Структура дисертації зумовлена логікою дослідження, що випливає з поставленої мети та основних задач. Робота складається зі вступу, трьох розділів (7 підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 176 сторінок, з них 14 сторінок займає список використаних джерел, що складається з 141 позиції.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Універсалізм людської тілесності виражається в динаміці всіх форм античної культури від пануючої метафори тіла-космосу до естетичного принципу пластичності. В цілому універсалізм тілесності античної культури є похідним від специфіки «концентрації живої праці» (М. Вебер). В цьому контексті стає зрозумілим діалектичне ставлення Античності до тіла окремого раба: воно негативне, оскільки наявна кількість рабів є актуальним обмеженням суспільної сили господаря, але тілесність в цілому проектується як універсальна характеристика Космосу. Ідеал калокагатії як єдності істини добра і краси передбачає характеристики гармонійно розвинутого тіла. Останнє розуміється не лише як підпорядковане душі, але і як задане нею, та у взаємодії з навколишнім світом визначає її, адже певне виховання і формування тіла, є запорукою розкриття та виховання певних якостей душі (Арістотель). Розвиток домодерної думки демонструє поступову диференціацію тіла і душі від визначення другої як функції тіла (душа як дихання) до розуміння її як джерела руху тіла. Середньовічна редукція античного універсалізму тілесності стає підґрунтям модерного рішення даної проблеми.
    В соціокультурному вимірі Модерну з перетворенням ремесла на мануфактуру, а потім і на машинне виробництво, тіло індивіда почало визначатися окремою виробничою функцією. Вона здійснюється вже не за логікою тіла індивіда, опосередкованого знаряддями праці, а саме за загальною логікою колективного тіла, яке і виготовляє кінцевий продукт. Від універсальної тілесності людини абстрагуються певні рухи. З подальшим розвитком товарного виробництва цей процес дедалі поглиблюється. Тілесність індивіда, з одного боку, з необхідністю функціонує як часткова функція колективного тіла і визначається ним як зовнішньою силою, що носить опосередковано репресивний характер, з, іншого, Модерн починає формувати практики компенсаторного культивування тіла індивіда (комфорт, мода, насолода). Тіло окремого індивіду потрапляє в зону приватного, на противагу трансцендентальним структурам свідомості. Диференціація цих функцій позначається на опозиції раціоналізму та емпіризму в філософії Модерну.
    Початок доби Модерну характеризується секуляризацією та раціоналізацією опозиції душі та тіла. В новоєвропейському раціоналізмі людина редукується до постаті мислячого суб’єкту, а тілесні характеристики до протяжності. Проблема тілесності у період Модерну постала в такому вигляді: яким чином протяжне людське тіло може діяти розумно у світі протяжних речей? В цілому раціоналістичні варіанти рішення проблеми тілесності демонструють амбівалентну єдність механіки та телеології. Модерна метафора тіла-механізму зберігає досі свою культурну значимість. Об'єктивне мислення, значення якого абсолютизувала новоєвропейська філософія, приводить нас до втрати контакту з перцептивним досвідом, являючись між тим його наслідком і природнім продовженням.
    Емпіризм вперше ставить тіло в центрі філософської рефлексії. Проте, абсолютизація фізичних параметрів індивіда формує телеологію органів (кожен орган маю чітко фіксовану функцію), що стане підставою критики у процесі подальшого розвитку культури. Прорив в розумінні значення тіла людини як базового феномену буття, хоча відбувся за доби Модерну в емпіричному напрямку філософії (зокрема обґрунтування парадоксальності «поза-тілесної субстанції»), проте не міг тут бути послідовно проведений в умовах класичного ідеалу раціональності, зорієнтованого на абсолютизацію культу розуму. Розвиток емпіризму веде до редукції тіла до організму (стабільна система органів з чітко диференційованими, біологічно визначеними функціями), оскільки в ситуації культурного атомізму індивід на емпіричному рівні ототожнюється зі своїми соматичними параметрами. Отже тіло як і у раціоналістичному напрямку модерної філософії так і у філософії емпіризму розуміється як механістично репрезентований організм. Відкидаючи поняття душі емпірики все ж не могли вийти за межі того поняття тіла, що сформувалося у опозиції до останнього, а отже заперечуючи один бік дихотомії душі і тіла все ж не змогли вийти за її межі.
    Феноменологія відштовхується від секуляризованого тлумачення тіла, притаманного філософії Модерну. У феноменологічній філософії було обґрунтовано тілесну центрованість ego, що є для її представників підставою інтерсуб’єктивного зв’язку культурного простору. У такий спосіб відбувається подолання розуміння людини як суб’єкту трансцендентальної свідомості (характерне для модерного раціоналізму). Феноменологія тіла визначає його як "вісь" життєвого світу світу культури (М. Мерло-Понті), а не лише як "провідника буття у світ". Тема вихідної тілесної центрованості ego, створює підвалини для своєрідного виходу за межі механістичного розуміння тіла. Через неї у феноменології розкривається проблема допредикативності та історичності тілесного досвіду, та виводиться поняття тіла насамперед як культурного феномену. В цьому контексті феноменологічна проблематизація тілесності створює підвалини для виходу за межі настанов "епістеми класичного раціоналізму"(М. Фуко).
    Багатовимірність детермінації тіла індивіда тілом культури визначається відносно-самостійними культурними полями, що розвиваються за логікою культури як цілого. Цей факт констатує філосфсько-культурологічний дискурс Постмодерну (П. Бурд’є). Підкреслюється процесуальність та онтологічна укоріненість тіла індивіда у (знову ж таки процесцальному) тілі культури. Тіло розглядається не лише як детерміноване, але і як маніпульоване на рівні найменших рухів (нескінченно мала влада) (Фуко). Критика модерної телеології органів найбільш яскраво представлена в дельзовському варіанті розуміння проблеми тілесності через концепт «тіла без органів». Через нього абсолютизується процесуальність тіла, констатується унеможливлення фіксації функцій тіла як окремих органів. В цілому філософський Постмодерн здійснює релятивізацію чіткої структури тіла, виявляє амбівалентність співвідношення механіки та телеології тіла людини. Реабілітація «людини тілесної» передбачає подолання абсолютизації біологічних стратегій її інтерпретації та обґрунтування її культурного змісту.
    «Пригоди тіла» (Ж. Ле Гофф) в західноєвропейській культурі розкриваються в динаміці метафор тіла-космосу, тіла-механізму, тіла-організму, тіла без органів. Метафори тіла-механізму та тіла-організму, що були відпрацьовані в культурі Модерну і легітимовані новоєвропейською філософією, досі функціонують в культурних схемах сучасності, пояснюють людині її «становище в Космосі». В цьому сенсі можна погодитися з Ю. Габермасом, що Модерн залишається незавершеним проектом. Останній культивував гасло влади розуму над тілом, але результатом ґенези модерних практик став культурний контроль за тілом. Власні розумові, моральні й естетичні здібності не викликають сумнівів, не потрапляють в центр уваги, тоді як невідповідність тіла культурним стандартам є загально очевидністю, предметом переживання, постійного неспокою і невдоволення. Тому тілесність є проблемою не лише для теорії культури, але й для управління розвитком культури як тілесної цілісності, що визначає тіло індивіда.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Адорно Т.В. Эстетическая теория. / Эстетическая теория / Теодор Визенгрунд Адорно; [пер. с нем.]. – М.: Республика, 2001. – 526 с. – ІSBN 5-250-01806-8.
    2. Аквинский Ф. О единстве интеллекта против аверроистов / Фома Аквинский; [пер. с лат.Ю. В. Подороги]. // Благо и истина:классические и неклассические регулятивы – Москва: Институтт фмлософии, 1998. – C. 192-212.
    3. Аристотель. Никомахова этика / Аристотель; [антологія / упоряд.: В. Шкода]. // Философы Греции. Основы основ: логика, физика, этика – Москва.: ЗАО «Издательство „ЭКСМО – Пресс”», 1999. – C. 793-1027. – ІSBN 5-04-003348-6. – (Серия "Антология мысли")
    4. Аристотель. О душе / Аристотель [перевод П.С.Попова, испр. и доп. М.И.Иткиным с примеч. А.В.Сагадеева] : соч. в 4-х т. – Т.1. – М.: Мысль, 1976. – C. 371-448.
    5. Аристотель. Политика / Аристотель; [перевод С.А. Жебелева]: сочинения в 4 т. Т. 4. – М.: Мысль, 1983.
    6. Аристотель. Эвдемова этика. / Аристотель; [перевод с древнеrpеческоro Т.В.Васильева, Т.А.Миллер, М.А.Солопова] – М.: ИФ РАН, 2005. – 448 с. – ІSBN 5-9540-0025-5 –(Серия "Философская классика: впервые на русском")
    7. Аристотель. Экономика/ Аристотель [Перевод Г. А. Тароняна] // «Вестник древней истории», 1969. – № 3.
    8. Асмус В.Ф. Античная философия. / Валентин Фердинандович Асмус. – [3е изд.]. – M.: Высшая школа, 2001. – 400 с.
    9. Бабаева А.В. Формирование «социального тела» в европейской культуре / Анна Владимировна Бабаева. // Социальная аналитика ритма. Сборник материалов конференции – СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2001. – C. 21-23.
    10. Барт Р. Избранные работы: Семиотика, Поэтика. / Ролан Барт; [Пер. с фр.]. – М.: Прогресс, 1989. – 616 с.
    11. Бауман З. Индивидуализированное общество. / Зигмунт Бауман; [пер. с англ. под ред В. Л. Иноземцева]. – М.: Логос, 2002. – 324 с.
    12. Беркли Д. Сочинения. / Джордж Беркли; [Сост., общ. ред. и вступит. статья И. С. Нарского]. – М.: Мысль, 2000. – 560 с. – ІSBN 5-244-00947-8. – (Серия "Классическая философская мысль")
    13. Бодрияр Ж. Система вещей. / Жан Бодрияр; [пер. с франц. и сопроводительная статья С. Зенкина]. – М: Рудомино – 218 с. – ІSBN 5-7380-0156-7.
    14. Бровко М.М. Мистецтво: філософсько-культурологічні виміри /Микола Миколайович Бровко. – Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2008. – 235 с.
    15. Бруно Д. Философские диалоги: О Причине, Начале и Едином. О бесконечности, вселенной и мирах. / Джордано Бруно [перевод: М.А.Дынник]. – М.: Алтейя, 2000.
    16. Бурдье П. За ангажированное знание/ Пъер Бурдье [пер. с фр. Бухарина М.] // Неприкосновенный запас, 2002. – № 5(25).
    17. Бурдье П. Мужское господство / Пъер Бурдье [пер. с фр. Марковой Ю.В.]. // Социальное пространство: поля и практики – М.: Институт экспериментальной социологии, 2005. – C. 286—364.
    18. Бурдье П. Начала /Пъер Бурдье [пер. с фр. Шматко Н.А.]. – М.: Socio-Logos, 1994. – 288 с.
    19. Бурдье П. Социология политики /Пъер Бурдье [пер. с фр. Шматко Н.А.]. – М.: Socio-Logos, 1993. – 336 с.
    20. Бурдье П. Структура, габитус, практика / Пъер Бурдье [пер. с фр. Шматко Н.А.] // Журнал социологи и социальной антропологи, 1991. – № 2. – C. 40-58.
    21. Быховская И.М. Физической культура как практическая аксиология человеческого тела/ Ирина Марковна Быховская // Теория и практика физической культуры, 1996. – № 2. – C. 19-27.
    22. Бэкон Ф. Новая Атлантида / Фрэнсис Бэкон; [Пер. с англ. З.Е.Александровой, А.Н.Гутермана, С.Красильщикова, Е.С.Лагутина, Н.А.Федорова]. // Сочинения в двух томах Т. 2. – М.: "Мысль", 1978. – C. 485-518. – (Серия "Философское наследие")
    23. Бэкон Ф. Новый органон или истинные указания для истолкования природы / Фрэнсис Бэкон; [Пер. с англ. З.Е.Александровой, А.Н.Гутермана, С.Красильщикова, Е.С.Лагутина, Н.А.Федорова]. // Сочинения в двух томах. Т. 2. – М.: "Мысль", 1978. – C. 7-214. – (Серия "Философское наследие")
    24. Вебер М. Избранное. Образ общества. / Макс Вебер; [пер. с нем.]. – М.: Юрист, 1994. – 704 с. – ІSBN 5-7357-0048-0. – (Серия "Лики культуры")
    25. Вебер М. История хозяйства: Город. / Макс Вебер; [пер. с нем.]. – М.: Канон-пресс-Ц, Кучково поле, 2001.
    26. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма. / Макс Вебер; [пер. с нем.]. – К.: Основы, 1994. – 261 с.
    27. Вебер М. Социальные причины падения античной культуры / Макс Вебер; [пер. с нем. Е. Петрушевская, ред. и сост. С. Левит]. // Вебер М. Избранное. Образ общества – М.: Юрист, 1994. – C. 447-466. – (Серия "Лики культуры")
    28. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление. / Владимир Иванович Вернадский; [отв. ред. А.Л. Яншин]
    – Москва: Наука, 1991.
    29. Вольтер. Кандид, или Оптимизм" Перевод с немецкого доктора Ральфа с добавлениями, которые были найдены в кармане у доктора, когда он скончался в Миндене в лето благодати господней. / Вольтер; [Пер. с фр. Ф. Сологуба]. – М.: "РИПОЛ КЛАССИК", 1997. – 848 с.
    30. Гадамер Г.Г. Искусство и подражание / Ганс Георг Гадамер: [пер. с нем.]. // Актуальность прекрасного – М.: Искусство, 1991. – C. 228-241.
    31. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XVII—XVIII вв.): Формирование научных программ нового времени. / Пиама Павловна Гайденко. – М.: Наука, 1987. – 447 с.
    32. Гален А. О систематике антропологии / Гален Арнольд; [перевод А. Филиппова]. // Проблема человека в западной философии (сост. и послесл. П.С. Гуревича; Общ. ред. Ю.Н. Попова). – Москва: Прогресс, 1988. – C. 152–201.
    33. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии. / Георг Вильгельм Фридрих Гегель; [пер. с нем.], Кн.1. – СПб: Наука, 1993. – 350 с.
    34. Гегель Г.В.Ф. Эстетика в 4 томах. Т. 2 / Георг Вильгельм Фридрих Гегель;[ пер. с нем. Б.Г. Столпнер]. – М.: Искусство, 1968. – 312 с.
    35. Гесиод. Теогония. / Гесиод; [пер. В.В. Вересаева, О.П. Цыбенко]. – М.: Лабиринт, 2001. – 254 с.
    36. Гесіод. Роботи та дні / Гесіод; [переклад В.Свідзинського]. // Антична література: Хрестоматія. Упорядник О.І.Білецький – К.: Радянська школа, 1968. – C. 116-126.
    37. Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданського / Томас Гоббс; [пер. с англ.]. // Сочинения в двух томах Т. 2. – М.: "Мысль", 1991. – C. 731.
    38. Гомер. Илиада. / Гомер; [пер. Н.И.Гнедича]. – М.: Наука, 2008. – 576 с.
    39. Гомер. Одиссея. / Гомер; [пер. В. Жуковский]. – М.: Белый город, 2004. – 672 с. – ІSBN 5-7793-0785-7.
    40. Гомілко О.Є. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі. / Ольга Євгеніївна Гомілко. – Київ: Наукова думка, 2001. – 340 с.
    41. Гредновская Е.В. Дискурс как телесная практика / Елена Васильевна Гредновская // Вестник Южно-Уральского государственного университета, 2008. – вип. 10, № 6. – C. 117-121.
    42. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. / Эдмунд Гуссерль; [пер. с нем. А.В.Михайлова]. – М.: Дом интеллектуал, 1999. – 336 с. – ІSBN 5-7333-0192-9.
    43. Гуссерль Э. Картезианские размышления. / Эдмунд Гуссерль; [пер. с нем. Д.В.Скляднева]. – СПб. : Наука, Ювента, 1998. – 315 с.
    44. Гуссерль Э. Основные проблемы феноменологии. / Эдмунд Гуссерль; [пер. с нем.]. – СПб. : Наука, Ювента, 2004. – 368 с.
    45. Да Винчи Л. О ложных науках / Леонардо Да Винчи [пер.]. // Избранные произведения в 2 томах. Т. 1. – М.: АТС, 2000. – C. 111-121. – (Серия "Классическая философская мысль")
    46. Да Винчи Л. О природе, жизни и смерти / Леонардо Да Винчи [пер.]. // Избранные произведения в 2 томах. Т. 1. – М.: АТС, 2000. – C. 146-156. – (Серия "Классическая философская мысль")
    47. Да Винчи Л. О строении человека и животных. О частях тела и их функциях / Леонардо Да Винчи [пер.]. // Избранные произведения в 2 томах. Т. 1. – М.: АТС, 2000. – C. 354-383. – (Серия "Классическая философская мысль")
    48. Дарвин Ч. Происхождение человека и половой отбор. / Чарлз Дарвин [пер с. англ. И. Сеченов, ред. Е. Сапунцова] в 2 книгах. – Москва: Терра-Книжный клуб, 2009. – ІSBN 978-5-275-02251-3.
    49. Декарт Р. Метафизические размышления / Рене Декарт; [пер. с фр. и лат. В. В. Соколова]. // Рене Декарт Избранные произведения – М.: Государственное издательство политической литературы, 1950. – C. 319-408.
    50. Декарт Р. Описание человеческого тела. Трактат об образовании животного / Рене Декарт; [пер. с фр. и лат. В.В.Соколова]. // Рене Декарт Избранные произведения – М.: Государственное издательство политической литературы, 1950. – C. 545-592.
    51. Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и открывать истину в науках /Рене Декарт; [пер. с франц. Г. Г. Слюсарева]: сочинения в 2 т. – М.: Мысль, 1989 – Т.1 –654 с. – (Серия "Филос. наследие; Т. 106")
    52. Делез Ж. Логика смысла. / Жиль Делез; [пер. с фр.]. – М.: "Раритет", Екатеринбург: "Деловая книга", , 1998. – 480 с.
    53. Делез Ж. Спиноза. / Жиль Делез [пер. с франц Я.И. Свирский]. – М.: ПЕР СЭ, 2001. – 480 с. – ІSBN 5-9292-0036-Х.
    54. Делёз Ж., Гваттари П.-Ф. Анти-Эдип: Капитализм и шизофрения /Жиль Делёз, Пьер-Феликс Гваттари; [Пер. с фр.]. – Екатеринбург: У-Фактория, 2007. – 672 с. – ІSBN 978-5-9757-0192-3. – (Серия "Philosophy")
    55. Делёз Ж., Гваттари П.-Ф. Тысяча плато. Капитализм и шизофрения /Жиль Делёз, Пьер-Феликс Гваттари; [Пер. с фр.]. – Екатеринбург: У-Фактория, 2010. – 895 с.
    56. Деррида Ж. Глобализация. Мир. Космополитизм/ Деррида Жан; [пер. с фр. Д. Ольшанского] // Космополис, 2004. – № 2 (8). – C. 125—140.
    57. Дидро Д. Письмо о слепых, предназначенное зрячим / Дени Дидро; [Составление, редакция, вступительная статья и примечании В.Н.Кузнецова. Пер. с фр. П.С.Попова, И.Б.Румера, В.К.Сережникова и др.]. // Сочинения в двух томах Т. 1. – М.: Мысль, 1986. – C. 275-322. – (Серия "Философское наследие. Том 97")
    58. Драч Г.В. Рождение античной философии и начало антропологической проблематики. / Геннадий Владимирович Драч. – Москва: Гардарики, 2003. – 318 с.
    59. Ильенков Э.В. Вопрос о тождестве мышления и бытия в домарксистской философии / Эвальд Васильевич Ильенков. // Диалектика – теория познания. Историко-философские очерки – М., 1964. – C. 21-54.
    60. Ильенков Э.В. Диалектическая логика: Очерки истории и теории. / Эвальд Васильевич Ильенков; 2-е изд., доп. – М.: Политиздат, 1984. – 320 с.
    61. Ильенков Э.В. Философия и культура. / Эвальд Васильевич Ильенков. – Москва: Политиздат, 1991. – 464 с.
    62. Канарский А.С. Диалектика эстетического процесса. / Анатолий Станиславович Канарский. – К., 2008. – 378 с.
    63. Кант И. Критика чистого разума. / Иммануил Кант; [Пер. с нем. Н. Лосского сверен и отредактирован Ц. Г. Арзаканяном и М. И. Иткиным; Примеч. Ц. Г. Арзаканяна] – М.: Эксмо, 2007. – 736 с. – ІSBN 5-699-14702-0.
    64. Косяк В.А. Людина та її тілесність у різних формах культури: досвід філософської інтеграції: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук: 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури. / Валерій Андрійович Косяк. 2006. – 430 с.
    65. Кузанский Н. Книги простеца / Николай Кузанский [пер.]. // Сочинения в 2 томах. Т. 1. – М.: Мысль, 1983. – C. 360-460. – (Серия "(Филос. наследие; Т. 80)")
    66. Ламетри Ж.О.д. Человек-машина. / Жюльен Офре де Ламетри;[пер]. – М.: "Мысль", 1976.
    67. Ле Гофф Ж., Трюон Н. История тела в средние века. / Жак Ле Гофф, Николя Трюон; [пер. с французскаого Е.Лебедевой]. – М.: Текст, 2008. – 192 с. – ІSBN 78-5-7516-0696-1.
    68. Лейбниц Г.В. Монадология / Готфрид Вильгельм Лейбниц; [перевод Е.Н. Боброва]. // сочинения в 4-х т Т. 1. – М.: «Мысль», 1982. – C. 413-429.
    69. Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленной гармонии / Готфрид Вильгельм Лейбниц; [ред. и сост. В.В.Соколов, пер. с лат. и нем. Я.М.Боровский и др.]: сочинения в 4-х т. . Т. 2. – М.: Мысль, 1983.
    70. Лекторский В.А. Эпистемология классическая и неклассическая. – М.: Эдиториал, 2001. – ІSBN 5-8360-0225-8.
    71. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна. / Жан-Франсуа Лиотар; [перевод с французского Н. А. Шматко]. – М.: Институт экспериментальной социологии, 1998. – 160 с.
    72. Локк Д. Два трактата о правлении. 1689 / Джон Локк; [Перевод с анг. и лат. Ю.М.Давидсона, Е.С.Лагутина, Ю.В.Семенова, Н.А.Федорова и др.]. // Сочинения в трех томах в 3 томах. Т. 3. – М.: Мысль, 1988. – C. 135-406. – (Серия "Филос. Наследие. Т.103")
    73. Локк Д. Мысли о воспитании / Джон Локк; [Пер. с анг. и лат. Ю.М.Давидсона, Е.С.Лагутина, Ю.В.Семенова, Н.А.Федорова и др.]. // Сочинения в трех томах в 3 томах. Т. 3. – М.: Мысль, 1988. – C. 407-614. – (Серия "Филос. Наследие. Т.103")
    74. Лосев А.Ф. Гомер. / Алексей Федорович Лосев. – М., 1960. – 350 с.
    75. Лосев А.Ф. Двенадцать тезисов об античной культуре / Алексей Федорович Лосев. // История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития. Книга 2 в 8 томах. Т. 8. – М: Фолио; АСТ, 2000. – C. 396-408.
    76. Лосев А.Ф. История античной эстетики (ранняя классика). / Алексей Федорович Лосев. – М.: Государственное издательство "Высшая школа", 1963. – 583 с.
    77. Лук’янець В.С. Виникнення постмодерну: Премодерн. Модерн. Постмодерн / Валентин Сергійович Лук’янець. // Лук’янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн – Київ: Абрис, 1998. – C. 18-63.
    78. Мальтус Т.Р. Опыт о законе народонаселения /Томас Роберт Мальтус [Пер. с. Англ.]. – Петрозаводск: Петроком. , 1993. – 139 с. – ІSBN 5-87338-009-0. – (Серия "(Шедевры мировой экономической мысли). Т.4.")
    79. Мамардашвили М.К. Картезианские размышления. / Мераб Константинович Мамардашвили. – М.: Прогресс, Культура, 1993. – 352 с.
    80. Марков Б.В. Философская антропология: очерки истории и теории. / Борис Васильевич Марков. – СПб.: Лань, 1997. – 384 с.
    81. Маркс К. Экономически-философские рукописи 1844 года // К.Маркс, Ф.Энгельс: соч. в 50 т., 2 издание Т. 42. – Москва: Политиздат, 1955-1981.
    82. Маркс К. Экономические рукописи 1857-1859 годов. Т. 46 / Карл Маркс; [пер. с. нем.]: К.Маркс, Ф.Энгельс: соч. в 50 т., 2 издание.
    83. Маркузе Г. Одномерный человек. / Герберт Маркузе; [пер. с англ., послесл., примеч. А.А. Юдин, саост., предисл. В.Ю. Кузнецова]. – М.: ООО "Издательство ACT", 2002. – 526 с.
    84. Мерло-Понти М. Видимое и невидимое. / Морис Мерло-Понти; [пер. с франц.]. – СПб., 2006. – 400 с.
    85. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия (1945) /Морис Мерло-Понти; [Пер. с фр. под ред. И. С. Вдовиной, С. Л. Фокина]. – СПб.: Ювента; Наука, 1999. – 603 с. – ІSBN 5-02-026807-0.
    86. Мид М. Культура и мир детства : Избр. произведения. / Маргарет Мид [Пер. с англ. и коммент. Ю. А. Асеева; Сост., авт. послесл., с. 5-30, и отв. ред. И. С. Кон]. – М.: Наука, 1988. – 429 с.
    87. Миклухо-Маклай Н.Н. Статьи и материалы по антропологии и этнографии народов Океании. / Николай Николаевич Миклухо-Маклай. // Собрание сочинений в 6-ти томах. Т. 3. – М.: Наука, 1993.
    88. Морган Л.Г. Древнее общество или исследование линий человеческого прогресса от дикости через варварство к цивилизации. / Льюис Генри Морган [пер. с. англ.]. – Л., 1933.
    89. Морган Л.Г. Лига Ходеносауни, или ирокезов /Льюис Генри Морган [пер. Е.Бломквист]. – Москва: Наука, 1983.
    90. Науменко Л.К. Материализм и постмодернизм / Лев Константинович Науменко. // Матеріалізм та емпіріокритицизм» – шедевр світової думки: міжнар. наук.-практ. конфер., 27-28 листопада 2008 р.: матеріали. – К.: НТУУ «КПІ», 2008. – C. 154-158.
    91. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. Книга для всех и ни для кого. / Ницше Фридрих [Пер. Ю. Антоновский]. – Санкт-Петербург: Азбука-классика, 2008. – 336 с. – ІSBN 978-5-91181-742-8. – (Серия "Азбука-классика")
    92. Панченко В.І. Скульптура в контексті соціокультурних вимірів тілесності / Валентина Іванівна Панченко. // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія №7. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія: зб. наукових праць – К. Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. – №17(30). – C. 195-208. – (Серия "17(30)")
    93. Платон. Горгий / Платон [пер. с древнегреческого С.П.Маркиша] // Платон. Собр. соч. в 3 т. Т. 1. – М.: Мысль, 1968. – C. 447-528.
    94. Платон. Государство / Платон [перевод А.Н.Егунова]. // Платон. Соб. соч. в 3 томах. Т. 3. – М., 1971. – C. 327-354.
    95. Платон. Политик / Платон; [перевод С.Я.Шейнман-Топштейн] // Платон. Законы. – М.: Мысль, 1999. – C. 257-311.
    96. Плеснер Х. Ступени органического и человек: Введение в философскую антропологию. / Хельмут Плеснер; [пер. с нем]. – Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2004. – 368 с. – ІSBN 5-8243-0510-2.
    97. Подорога В.А. Феноменология тела. Введение в философскую антропологию. / Валерий Александрович Подорога – Материалы лекционных курсов 1992-1994 годов. – М.: “Ad Marginem”, 1995. – 340 с. – ІSBN ISBN 5-88059-0062.
    98. Рассел Б. История Западной философии и ее связи с политическими и социальными условиями от античности до наших дней. / Бертран Рассел: в 3 кн., 3-е изд., стереотип. – М.: Академический проект, 2000. – 768 с.
    99. Рикардо Д. Начала политической экономии и налогового обложения. / Давид Рикардо; [пер. с. англ.]. – М.: Госполитиздат, 1955. – 539 с.
    100. Рикер П. Введение к “Идеям I” Э. Гуссерля / Поль Рикер; [пер. с франц]. // Феноменология искусства; [антология / сост. К.М.Долгов] – М.: ИФРАН, 1996. – C. 73-94.
    101. Рикер П. Конфликт интрепретаций. Очерки о герменевтике /Поль Рикер; [пер. с франц]. – М.: Канон-Пресс, 2002. – 624 с.
    102. Руссо Ж.Ж. Об общественном договоре. Трактаты. / Жан Жак Руссо; [Пер. с фр. А.Д. Хаютина и В.С. Алексеева-Попова]. – М.: КАНОН-пресс, 1998. – 416 с.
    103. Сартр Ж.-П. Бытие и ничто. / Жан-Поль Сартр; [Пер. с фр.]. – M., 2000. – 638 с.
    104. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. / Адам Смит; [пер. с англ.]. – М.: Эксмо, 2007. – 960 с. – ІSBN 978-5-699-18389-0
    105. Спенсер Г. “Die Prinzipien der Sociologie", einzige vom Vertasser autorisierte deutsche Ausgabe, II Bd, Stuttgart, 1887. Р. 5—21. // В. Зомбарт Социология; [перевод И.Д. Маркусона] – Ленинград: Мысль, 1926. – C. 34-47.
    106. Спиноза Б. Краткий трактат о Боге человеке и его счастье / Бенедикт Спиноза; [перевод с голландского под. ред. А.И.Рубина]. // Спиноза Б. Избранные произведения в 2 томах Т. 1. – М.: Издательство политической литературы, 1957. – C. 68-183.
    107. Спиноза Б. Основы философии Декарта, доказанные геометрическим способом // Спиноза Б Избранные произведения в 2 томах Т. 1. – М.: Издательство политической литературы, 1957. – C. 184-285.
    108. Спиноза Б. Этика / Бенедикт Спиноза; [перевод с латинского Н.А.Иванцова]. // Спиноза Б Избранные произведения в 2 томах Т. 1. – М.: Издательство политической литературы, 1957. – C. 359-618.
    109. Сухачев В.Ю. Страсти по Декарту: между метафизикой cogito и телесной практикой / Вячеслав Юльевич Сухачев // Вестник Псковского Вольного Университета. – Псков: Возрождение, 1995 – T. 2. – № 4. – C. 18-29.
    110. Тайлор Э.Б. Антропология: Введение к изучению человека и цивилизации /Эдуард Бернетт Тайлор [пер с англ.]. – С.-Петербург: Издание И.И. Билибина и Ко, 1882. – 445 с.
    111. Тейлор Э.Б. Первобытная культура. / Эдуард Барнетт Тейлор ; [пер. с англ.]. – М.: Политиздат, 1989. – ІSBN 5-250-00379-6.
    112. Тернер Б. Современные направления развития теории тела / Брайан Тернер [пер. с. англ. О.Оберемко] // THESIS, 1994. – вып. 6, – C. 137-167.
    113. Тимошенко М.А. Человеческое тело как культурная форма: диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук: 24.00.01- "Теория и история культуры" /Тимошенко Марина Александровна. – Нижний Новгород, 2009. – 226 с.
    114. Тульчинский Г.Л. Слово и тело постмодернизма. От феноменологии невменяемости к метафизике свободы// Вопросы философии, 1999. – № № 10. – C. 35-53.
    115. Уайт Л. Избранное: Эволюция культуры. / Лесли Уайт [пер. с англ.]. – Москва: РОССПЭН, 2004. – 1064 с. – ІSBN ISBN 5-8243-0483-1.
    116. Фейербах Л.А. История философии. Т. 2 / Людвиг Андреас Фейербах; [пер. с нем.]. – М.: «Мысль», 1974. – 480 с.
    117. Фишер К. История новой философии: Рене Декарт /Куно Фишер; [пер. с нем.]. – М.: АСТ, 2004. – 496 с. – ІSBN 5-17-024743-5.
    118. Фуко М.П. Археология знания. / Мишель Фуко; [Пер. с фр.]. – Киев: Ника-Центр, 1996. – 208 с.
    119. Фуко М.П. Власть и тело / Мишель Фуко; [Пер. с фр. С. Ч. Офертаса]. // Интеллектуалы и власть: Избранные политические статьи, выступления и интервью – М.: Праксис, 2002. – C. 384.
    120. Фуко М.П. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы / Мишель Фуко; [пер. с франц. В. Наумова]. – М.: Ad Marginen, 1999. – 460 с.
    121. Хeйзинга Й. Осень Средневековья в 3 томах. Т. 1 / Йохан Хeйзинга [пер. с нидерланд. Вступ. ст. и общ. ред. Уколовой В.И.]. – М.: Издательская группа «Прогресс» - «Культура», 1995. – 416 с.
    122. Хабермас Ю. Модерн – незавершенный проект / Юрген Хабермас; [пер. с нем.]. // Вопросы философии, 1992. – № 4. – C. 40-53.
    123. Хабермас Ю. Философский дискурс о модерне. / Юрген Хабермас; [пер. с нем.]. – М.: Издательство «Весь Мир», 2003. – 416 с.
    124. Хайдеггер М. Бытие и время. / Мартин Хайдеггер; [пер.с нем. В.В. Бибихин]. – М.: Ad Marginem, 1997. – 452 с.
    125. Хайдеггер М. Основные понятия метафизики. / Мартин Хайдеггер; [пер. с . нем и комм. В. В. Бибихина]. – М.: Республика, 1993.
    126. Чанышев А.Н. Аристотель. Второе дополненное издание. / Арсений Николаевич Чанышев. – М.: Мысль, 1987. – 224 с.
    127. Челлини Б. Жизнь Бенвенуто, сына маэстро Джованни Челлини, флорентинца, написанная им самим во Флоренции. / Бенвенуто Челлини; [пер. с итал. М.Лозинского; вступит. ст. и примеч. Н.Томашевского]. – М.: Худ. лит., 1987. – 495 с. – (Серия "Литература эпохи Возрождения")
    128. Шеллер М. Положение человека в космосе / Макс Шелер; [перевод с А. Филиппова]. // Проблема человека в западной философии (сост. и послесл. П.С. Гуревича; Общ. ред. Ю.Н. Попова) – Москва, 1988. – C. 31-95.
    129. Шопенгауер А. Мир как воля и представление в 5 томах. Т. 1 / Артур Шопенгауэр [пер. Ю.И.Айхенвальда] – М.: Московский Клуб, 1992. – 396 с.
    130. Шпенглер О. Закат Европы /Освальд Шпенглер [авт. вступит, статьи А.П. Дубнов, авт. комментариев Ю.П. Бубенков и А.П. Дубнов]. – Новосибирск: ВО "Наука". Сибирская издательская фирма, 1993. – 592 с. – ІSBN 5-02-029879-4.
    131. Юберсфельд А. Читать театр / Анна Юберсфельд [пер. и коммент. С. Исаева]. // Как всегда — об авангарде: Антология французского театрального авангарда – М.: ТПФ «Союз театр»: Изд-во ГИТИС, 1992. – C. 194—195.
    132. Artaud A. "Douze Textes inédits", in 84 nos. 5-6. Paris, 1948. –
    133. Бурдье П. Замечания об антиномии коллективного протеста // Социологическое пространство Пьера Бурдьё / Пъер Бурдье [пер. с фр. ]. URL: http://bourdieu.name/content/zamechanija-ob-antinomii-kollektivnogo-protesta.
    134. Бурдье П. Некоторые свойства полей // Социологическое пространство Пьера Бурдьё / Пъер Бурдье [пер. с фр. ]. URL: http://bourdieu.name/content/nekotorye-svojstva-polej
    135. Гольбах П.А. Система природы, или О законах мира физического и мира духовного // Электронная библиотека Грамотей / Гольбах Поль Анри; [Пер. с фр. П.С.Юшкевича.]. URL: http://www.gramotey.com/?open_file=1269073216#TOC_id466019.
    136. Frazer J. Totemism and exogamy /Jon Frazer – London, 1910.
    137. Jevons F. The place of Totemism in the evolution of Religion./Frensis Jevons – London, 1900.
    138. Mac-Lennan J. Prehistoric times /Jon Mac-Lennan – London, 1865.
    139. Ree J. Subjectivity in the 20th Century / J. Ree / New Literary History. Т. 26. – C. 205-217.
    140. Touraine A. Critique of modernity/ Tr. by D. Macey. Oxford UK & Cambridge USA: Blackwell 1995. –
    141. Welton D. The Body./The Body – Malden, Mass and Oxford: Blackwell Publishers, 1999.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины