КРЕАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК СПОСІБ ІНКУЛЬТУРАЦІЇ ЛЮДИНИ В СУЧАСНИЙ СОЦІУМ : КРЕАТИВНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ КАК СПОСОБ инкультурации ЧЕЛОВЕКА В СОВРЕМЕННЫЙ СОЦИУМ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

КУЗЬМІЧЕНКО ІННА ОЛЕГІВНА

УДК 130.2 + 141.2

КРЕАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК СПОСІБ ІНКУЛЬТУРАЦІЇ ЛЮДИНИ В СУЧАСНИЙ СОЦІУМ

Спеціальність 09.00.04 – філософська антропологія, філософія культури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник –
Журба Микола Анатолійович,
кандидат філософських наук, доцент

Луганськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1 ФЕНОМЕН ВОЦИВІЛІЗОВАНОСТІ ЛЮДИНИ У КУЛЬТУРНИХ ВИКЛИКАХ XXI СТОРІЧЧЯ ……………………………… 12
1.1. Креативність як домінуючий імператив розвитку сучасної культури та цивілізації ………………………………………………………...................... 12
1.2. Інструментальні фактори інкультурації особистості у контексті креативної діяльності людини………………………………...………………. 33
1.3. Амбівалентність ідентифікації особистості в сучасній цивілізації… 46
РОЗДІЛ 2 ТРАГІЗМ РЕАЛІЗОВАНОГО БУТТЯ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ………………………………………………………………………. 61
2.1. Артефакти як наслідок соціально-культурних обставин буття постреалізованої людини……………………………………………………… 61
2.2. Імперативність гуманістичної корекції цивілізаційного базису людського буття …..…………………................................................................ 88
2.3. Культурна екзистенція воцивілізованої людини…………………….. 103
РОЗДІЛ 3 ГУМАНІЗАЦІЯ ВОЦИВІЛІЗОВАНОСТІ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ…………………………………………………...…..………………... 127
3.1. Емоційна складова воцивілізованості ……………………………….. 127
3.2. Інкультурованість як процес освоєння людиною культури та цивілізації……………………………………………………………………….. 142
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….. 159

ВСТУП

У наш час становлення особистості здійснюється на тлі нестабільності соціальних процесів та зіткнення культурних цінностей, що поряд із катастрофічним впливом усезростаючих потоків інформації ускладнює культурну самоідентифікацію людини і робить процес її інкультурації надзвичайно складним і внутрішньо суперечливим. Культура – це творча діяльність по перетворенню природи і суспільства, а творчість, в свою чергу, формує особливості культурного світу людини (Н. Багдасарьян), тому процес входження людини у простір культури уже початково обумовлений творчістю, яка в проекції буттєво-орієнтованої свідомості постає у вимірах креативності та креативної діяльності.
Креативність, як багатомірний феномен людської особистості, викликала і викликає значний інтерес науковців своєю соціальною затребуваністю й суперечливими характеристиками. Враховуючи її аксіологічну різноплановість у діяльнісному вияві (вона може бути деструктивною, неусвідомленою, утилітарною тощо), можна стверджувати, що в процесі інкультурації людина або виходить до "істинної" творчості з її антропоцентричними установками, або її активність, орієнтуючись на екстенсивну модель, виходить на рівень деструктивності, обумовленої конформістськими установками.
Сьогодні майже всі глобальні проблеми людства є наслідком деструктивної креативності (М. Кузнєцова, О. Щьолкіна): техногенна цивілізація, розвиток якої обумовлений освоєнням емпіричної реальності за допомогою винаходу нових речей і технологій, сьогодні опинилася на межі можливостей свого існування. Сучасна креативна діяльність людини вимірюється лише критеріями новизни і економічної доцільності, і це вносить істотні зміни у структуру соціальних уявлень про сенс творчості як джерело свободи, людської гідності, правди, цілісності, що призводить, у свою чергу, до наростаючого відчуження людини від природи, своєї діяльності, від самої себе.
Треба наголосити, що у даному дослідженні креативність цікавить не як інструмент здійснення консьюмерістських відносин у царині реалізованого буття, а, насамперед, як цілісно-стимулююча особистісна якість, що змушує особистість утверджувати своє майбутнє як людини культурної – Homo Cultures, і втілює "повноцінність" людської природи, здатної знайти і реалізувати відповіді на виклики сучасності. Тому наповненість креативності людинодомірними потенціями передбачає збереження і розвиток духовного потенціалу людства у процесі інкультурації особистості. Це передбачає істотний "зсув" у екзистенційній позиції кожної людини в напрямку розвитку духовної спроможності, бо без світоглядного, духовного контексту творча діяльність людини не спроможна на конструктивні вияви. У цьому контексті розгляд креативності у діяльнісному вияві саме з позицій філософської антропології дозволяє напрацювати систему знань про сутнісні характеристики досліджуваного феномена, його зміст, структуру, основні правила розвитку та ролі у мінливій соціокультурній ситуації. Необхідність філософської рефлексії креативної діяльності, що вкорінена саме у динаміці соціокультурних процесів суспільства, диктується реальними потребами у пошуку шляхів виходу з існуючих криз і нових регулюючих людську діяльність світоглядних орієнтирів, що забезпечує актуальність теми дослідження.
Креативність розглядається у єдності культурних, соціальних, особистісних аспектів. У цьому напрямку зацікавленість викликають праці Г. Альтшуллера, М. Аркадьєва, І. Касавіна, В. Келле, Д. Реут, Т. Орлової, М. Челомбітської. Психологічні аспекти креативності висвітлені А. Адлером, Г. Айзенком, А. Маслоу, С. Рубінштейном, Е. Фроммом, К. Юнгом. Екзистенціальну природу креативного акту досліджено в роботах М. Бердяєва, B. Біблера, Р. Мея, П. Флоренського, C. Франка тощо.
У дослідження сутності творчості, яке має пряме відношення до поняття "креативність", особливий вклад внесли наступні дослідники: В. Барулін, Ю. Бохеньський, Л. Бузунова, Б. Галімов, Г. Гегель, Е. Гуссерль, М. Каган, І. Кант, Н. Клюкіна, В. Лекторський, Н. Некрасова, К. Ольховіков, С. Політико, М. Селюч, Ю. Сичьов, С. Скляренко, Н. Французова, Ф. Шеллінг, Т. Шумілін тощо. Обумовленість творчого розвитку особистості процесами інкультурації розглянуто у працях JI. Виготського, В. Зінченко, М. Коула, Ю. Лотмана, С. Рубінштейна.
Проблема входження особистості у культуру завжди була предметом глибокої зацікавленості науковців і дослідників: А. Адлер, А. Арнольдов, С. Арутюнов, М. Бахтін, Д. Белл, B. Біблер, Л. Бромлей, Л. Виготський, Е. Гросс, П. Гуревич, І. Ільїн, К. Клакхон, О. Леонтьєв, М. Мамардашвілі, А. Маслоу, Д. Мацумото, К. Роджерс, С. Рубінштейн, А. Садохін, Е. Тайлор, М. Херцковіц, М. Шелер, О. Шпенглер тощо.
Компетентність, яка знаходиться у діалектичній єдності з креативністю, привертала увагу дослідників у контексті аналізу різних аспектів проблеми людини та її буття в світі. Вона актуалізується у зв'язку з осмисленням викликів сучасної цивілізації (Г. Арендт, К.-О. Апель, Б. Вандельфельс, М. Кастельс, І. Карпенко, Е. Тоффлер), у контексті пошуків "нової етики" (М. Конш, Е. Левінас, Г. Марсель, П. Рікер). Філософсько-рефлективне поле аналізу компетентності особистості формується і розвивається завдяки дослідженням її окремих різновидів – компетентності культурної (І. Бестужев-Лада, К. Ерлі, М. Розов, А. Флієр), професійної (Е. Зеєр, А. Маркова, В. Сластьонін), комунікативної (Ю. Габермас, Ю. Жуков, А. Сікурел), соціальної (А. Брушлинський, О. Мачехіна, Р. Ульріх) тощо.
Теоретичний аналіз сучасної наукової літератури показав, що існування екстенсивної моделі креативності значною мірою пов'язане з існуванням та розвитком техніки і технологій, як однієї з ознак реалізованого буття людини. У числі попередників сучасного філософського дискурсу проблем техніки можна назвати Ф. Дессауера, Ж. Еллюля, М. Гайдеггера, К. Ясперса. Техніка є елементом культури, тому вихід у простір культури при дослідженні техніки визволяє від однобічного її розуміння тільки як засобу виживання людини (Н. Багдасарьян, Ф. Пашков, Н. Попкова, В. Шубін). Багатомірний вплив техніки на соціальний прогрес розглянуто у працях сучасних дослідників: Д. Белла, М. Бердяєва, Дж. Гранта, Г. Тавризяна, Л. Титаренко, О. Тоффлера, В. Половінкіна. Аналіз взаємозв’язку розвитку суспільства і техніки розглянуто у роботах В. Булатова, В. Горохова, Л. Грехема, П. Енгельмейєра, В. Розіна, Х. Ленка, К. Мітчема, А. Хунінга; особливості технічної творчості – у роботах Г. Альтшуллера, О. Попова.
Поява нових винаходів у сфері техніки і технологій стає сьогодні самоціллю, виробництво нового випереджає потребу у ньому. У перелік фундаментальних цінностей техногенного суспільства епоха постмодерну внесла свої корективи – набув особливої ваги комфорт зі своїми "одвічними супутниками": прагненням матеріального достатку і гонитвою за речами. Аналізу феномена комфорту присвячено дослідження А. Альгіна, М. Бердяєва, В. Бичкова, М. Гайдеггера, В. Дієва, В. Ісаєва, Д. Канемана, Ю. Карякіна, Д. Кейнса, Х. Лівраги, М. Мамардашвілі, А. Маслоу, С. Строєва. Емоційна складова так званої воцивілізованості аналізується на основі праць С. Дьорінг, О. Воєводіна, І. Смірнова, К. Пігрова.
Вивченню притаманних людській природі механізмів (імперативів), які примушують людину діяти, відступаючи від логіки прагматизму, конформізму, завуальованого неототалітаризму, тобто ефективно забезпечують гуманістичну корекцію цивілізаційного базису людського буття, присвячені праці таких учених, як: О. Гужва, М. Журба, В. Ісаєв, Ю. Кам’янська, Г. Карпенко, І. Сухина, В. Товарниченко тощо.
Розглянути майстерність як "прирощену", набуту особистісну якість, яка є закономірним підсумком і показником інкультурації, цілісності, креативності, що дозволяє людині вийти за межі певної логіки, нарративу, долучитися до трансцендентного дозволили праці А. Бергсона, О. Лосєва, М. Лоського, А. Маслоу, Ф. Ніцше, В. Соловйова, А. Тойнбі, Л. Толстого, П. Флоренського, А. Шопенгауера.
Для реалізації мети дослідження ми спиралися передусім на праці тих українських вчених, які торкалися аналізу проблеми креативності: Н. Карамишева (природне та штучне як властивості креативних об’єктів), Г. Монастирецька (креативність як лінгвістичний феномен), К. Ніколенко (методологічні принципи креативності), О. Оніщенко (художня творчість у контексті гуманітарного знання), О. Поліщук (інтуїція як чинник креативності), Т. Федотова (креативний продукт художньої творчості).
Усе вищевикладене засвідчує, що накопичено значний матеріал різного рівня узагальнення про феномен креативності, але як спосіб успішної інкультурації особистості креативну діяльність вивчено недостатньо: мало дослідженим є механізм "наповнення" її аксіологічної матриці соціокультурними змістами; недостатньо розглянуто емоційну складову "воцивілізованості" людини у реалізованому бутті, як елемент стримування чи стимулювання її розвитку, а також імперативність набуття майстерності як умови і результату інкультурації сучасної людини.
Враховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що проблема вироблення і застосування системного і комплексного підходу до концептуалізації креативної діяльності як способу інкультурації особистості у сучасний соціум залишається іще не вирішеною остаточно і потребує філософської рефлексії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в контексті інтегрованої програми наукових досліджень Інституту філософії і психології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Об’єкт дисертаційного дослідження – креативність особистості у реалізованому бутті.
Предмет дослідження – креативна діяльність як умова оновлення людини та соціуму.
Мета дисертаційного дослідження полягає у комплексному дослідженні соціокультурних сенсів креативної діяльності сучасної людини.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
- дослідити креативність людини у діяльнісному вияві як соціокультурний феномен;
- виявити соціально-професійні фактори інкультурації особистості у реалізованому бутті та їх взаємозв’язок з креативною діяльністю людини;
- проаналізувати сутність реалізованого буття людини в умовах сучасної антропологічної асиметрії культури та цивілізації у контексті креативної діяльності людини;
- обґрунтувати доцільність використання у філософсько-антропологічному обігу поняття "зона особистісного комфорту", яке фіксує дистанційованість "воцивілізованої" людини від світу;
- розкрити сутність майстерності як складової креативної діяльності людини і шляху до гуманітету її реалізованого буття та дослідити умови, що дозволяють її розглядати у якості атрибуту людського буття і способу реалізації істинної природи людини.
Методи дослідження. Дослідження має міждисциплінарний характер через складність його предмету. Використовуються наступні методи: порівняльно-історичний метод, який дозволяє розглянути наявні підходи щодо визначення онтологічної сутності креативності у бутті людини; феноменологічний метод, пов’язаний з особливостями прояву креативності; діалектичний метод, що дає можливість розглянути креативність і компетентність у взаємозв’язку; метод аксіологічного аналізу, який акцентував дослідницьку діяльність на ціннісних аспектах культури і сприяв виявленню найбільш суттєвих характеристик інкультурації і креативної діяльності особистості як способу її забезпечення; а також поєднання системно-структурного і синергетичного підходів при вивченні феномена комфорту; у контексті екзистенційного підходу сформульовано розуміння креативності в якості атрибутивної характеристики людського буття (як способа самоактуалізації особистості). У дослідженні питань забезпечення процесів інкультурації використані й такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, узагальнення, аналогія тощо.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше проведено дослідження креативної діяльності людини як способу її інкультурації в сучасний соціум, а також окреслено підходи до її вивчення.
Основні ідеї та висновки, які становлять наукову новизну і виносяться на захист, полягають у наступному:
- розширено погляд про креативність і креативну діяльність людини на основі аналізу їх онтологічної сутності через діалектичний взаємозв’язок із компетентністю в сучасних соціокультурних очікуваннях;
- у якості соціокультурного чинника інкультурації особистості вперше розглянуто і проаналізовано соціально-професійну компетентність як цілісну інтеграційну особистісну якість, а також як запоруку повернення соціального оптимізму сучасній спільноті й надання стимульованій нею креативній діяльності людинодомірних виявів;
- уведено у науковий обіг поняття "інженерність мислення", як штучно привнесеної логікою прагматизму особистісної риси сучасної воцивілізованої людини, позбавленої у світогляді метафізичних підстав і атрибуту Вічності, яка примушує людину залишатися усередині меж своєї професійної компетентності, не дозволяючи виходити до істинної гуманізованої творчості і майстерності, і, як наслідок, веде її до елімінації з позитивно-ціннісних вимірів буття й культури;
- запропоновано до філософсько-антропологічного тезаурусу з метою розширення конструктивного погляду на грані життєвого світу особистості поняття "зона особистісного комфорту", що характеризується структурованістю часу і простору у відповідності з мотиваційно-потребнісною та ціннісно-орієнтаційною системами особистості, стабільністю і самодостатністю змістодіяльнісних структур її життя, автоматизмом, технологічністю, репродуктивністю її мислення, паттерним існуванням та має здатність до трансформації;
- поглиблено уявлення про основи набуття майстерності, як наслідку креативної діяльності і шляху до внутрішньої цілісності особистості та її гармонізації у реалізованому бутті.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Дослідження механізмів функціонування креативності особистості розширює простір пошуків сучасної філософської антропології та філософії культури. Одержані результати дають можливість визначити сутність, місце і роль креативності в бутті людини, що дозволяє збагатити теоретичну основу дослідження її складних і неоднозначних проявів. Матеріали дисертації можуть використовуватись у подальших наукових дослідженнях у філософії культури, філософській антропології, культурології, педагогіці. Основні положення дисертаційного дослідження було використано при підготовці інструктивно-методичної документації і апробовано в лекційних курсах: "Філософія", "Інформаційна культура", "Педагогічна антропологія".
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки і положення наукової новизни одержані автором самостійно на основі результатів, отриманих у процесі дослідження.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дослідження апробовано на 6 (шести) наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції "Релігія, релігійність, філософія та гуманітарні знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспект" (Луганськ – Рубіжне, 21-23 грудня 2010 р.); 6-а международна научна практична конференция "Honors high School – 2010" (София, 17-25 November, 2010); III Міжнародній науково-практичній конференції "Релігія, релігійність, філософія та гуманітарні знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспекти" (Луганськ – Рубіжне, 27-29 грудня 2011 р.); VII Mezinarodni vedecko-prakticka konference "Vedecky prumysl evropskeho kontinentu – 2011" (Praha, 27 listopadu – 5 prosincu 2011 roku); IV Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарного знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспекти " (Луганськ – Рубіжне, 30-31 травня 2012); Міжнародній науково-практичній конференції "Наука та сучасність" (Київ, 28 березня 2012 р.).
Публікації. Результати дослідження викладено у 10 працях, у тому числі: 5 статей у провідних наукових фахових виданнях, 5 публікацій – у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій 3,7 д.а., які належать особисто авторові.
Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (221 найменування). Повний обсяг дисертації – 181 сторінка (158 сторінок – основна частина).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження креативності як багатомірного та наповненого різноманітними змістами феномену людської особистості через її компетентність дозволило виявити їх взаємозалежність та взаємообумовленість, а також розкрити шляхи до подолання деструктивної креативності воцивілізованої людини. Таким чином, креативність, "переломлюючись" через соціальний оптимізм та "МИ-онтологію" постає однією з умов успішної інкультурації і стає імпульсом до зміни доцільної діяльності людини та її самої.
Проведене дослідження дає можливість зробити наступні висновки:
– з’ясовано, що проблема креативності людини посідає одне з чільних місць у філософській антропології і містить приховані резерви збалансування антропологічної асиметрії сучасної культури і цивілізації. Зміст, що наповнює "матрицю" креативної діяльності, залежить від рівня і якості знань, умінь, досвіду особистості, тобто її компетентності, і є інтегральною якісною характеристикою ефективності її доцільної діяльності. Відносини креативності і компетентності є діалектичними: компетентність є підґрунтям креативності, у свою чергу саме креативність дозволяє долати обмежуючі характеристики компетентності, тим самим сприяючи її розвитку на більш високому рівні;
– встановлено, що поверненню соціального оптимізму, а також однією з умов успішної інкультурації особистості є набуття нею соціально-професійної компетентності, як якісної характеристики реалізованого буття людини, за допомогою якої вона залучається до креативної діяльності, в якій її дії, почуття, розум і прагнення наповнюються соціально значимим змістом, і яка могла б, набуваючи нову функцію у цілісності, стати новоутворенням особистості, що невілює у людині "воцивілізованість". Така компетентність, як цілісна система моральних і духовних цінностей, мобілізаційна готовність до того або іншого виду діяльності, норм поведінки і механізмів взаємодії з навколишньою дійсністю, побудованих на принципах "МИ-онтології" є запорукою повернення гуманістичного начала у креативність;
– встановлено, що об'єкти техніки і технології, утворюючи складну структуру – техносферу, основними компонентами якої виступають: артефакти, знання, діяльність, – не ізольовані у ній, а є також елементами соціокультурної сфери, тобто забезпечують не тільки процеси життєзабезпечення людини, але й її соціалізацію і інкультурацію. Виявлено, що логіка технічних артефактів сьогодні штучно нав’язується логіці буття людини, тим самим насаджуючи у ній інженерність мислення, що веде до елімінації людинодомірності (з діяльності, буття, культури), бо логіка зробленості суперечить логіці Вічності, а, отже, і культури. З’ясовано, що виникненню ескалації інженерності в усі сфери буття сучасної людини, що надає їй ознак техносуб’єкта (сьогодні не людське привноситься у інженерну діяльність, а інженерність привноситься у людське), сприяє освіта, як "інструмент" культурної трансмісії, яка сьогодні здебільше спирається на конвергентне мислення і налаштована лише на формування професійної компетентності, оминаючи її культуротворчий аспект;
– враховуючи, що прагнення сучасної людини до комфорту є чуттєвим віддзеркаленням задоволення базових потреб особистості, емоційним відношенням людини до буття тут і зараз встановлено, що "зона особистісного комфорту" є породженням простору цивілізації, обслуговуючим механізмом сучасної цивілізованої спільноти, світового консьюмерізму, "запобіжним механізмом" цивілізації, який не дає людині вийти у простір істинної культури, долучитися до трансцендентного. Набуття людиною компетентності є розширенням зони комфорту, а однією з умов, імпульсом виходу за її межі є олюднена креативність, сконцентрована у майстерності;
– встановлено, що майстерність проявляється у діяльності особистості, але не зводиться тільки до неї. Сутність майстерності, її стрижень і рушійна сила – в цілісній особистості людини, в її позиції, реалізації власної системи цінностей, помножених на знання, досвід, світосприйняття. І якщо людина, яка володіє соціально-професійною компетентністю є творцем і творінням (суб’єктом і об’єктом) культури, то майстер – це удосконалене її творіння і медіаційний посередник, "місток" між простором культури і цивілізації, покликаний долати їх асиметрію. Процес набуття майстерності є шляхом до внутрішньої об’ємної цілісності та невід’ємною складовою процесу інкультурації людини, її закономірним підсумком і показником.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Назаретян А.П. Цивилизационные кризисы в контексте Универсальной истории / А.П. Назаретян. – М. : ПЕР СЭ, 2001. – 239 с.
2. Цанн-кай-си Ф. Маркс о гуманизме как решении "загадки истории" / Фёдор Цанн-кай-си, Людмила Андреева // Здравый смысл – 2009. – № 2 (51). – С. 40 – 43.
3. Кузнецова М.А. Творчество как атрибут человеческого бытия : автореф. дис. на соискание наук. степени докт. филос. наук : спец. 09.00.13 "Философская антропология, философия культуры" / М.А. Кузнецова. – Волгоград, 2012. – 43 с.
4. Ісаєв В.Д. Реальність людини / В.Д. Ісаєв. – Луганськ : Глобус, 2006. – 136 c.
5. Исаев В.Д. Человек в пространстве цивилизации и культуры / В.Д. Исаев. – Луганск : Світлиця, 2003. – 188 с.
6. Розин В.М. Философия техники : история и современность / Розин В.М. – М. : ИФ РАН, 1997. – 283 c.
7. Федоров Ю.В. Антропологічна криза : вимисли та реальність / Федоров Ю.В. / Гілея : науковий вісник. Збірник наукових праць / Гілея : наук. вісник. зб. наук. пр. – К. : ВІР УАН. – 2012. – Випуск 58 (№3). – 790 с.
8. Зубарєва О.Г. Творчість як соціокультурний феномен / О.Г. Зубарєва // Гілея : наук. вісник. зб. наук. пр. – К. : ВІР УАН. – 2012. – Випуск 56 (№ 1). – 716 с.
9. Философия : Энциклопедический словарь / [под ред. А.А. Ивина]. – М. : Гардарики, 2004. – 1072 с.
10. Даниляк Р.П. Суб’єкт творчості як споглядач нестереотипного / Даниляк Р. П. // Гілея : наук. вісник. зб. наук. пр. – К. : ВІР УАН. – 2012. – Випуск 59 (№ 4). – 850 с.
11. Поліщук О.П. Художнє мислення : естетико-культурологічний дискурс : [монографія]. / Олена Поліщук – К. : Вид. ПАРАПАН, 2007. – 208 с.
12. Аксьонова В.І. Культурна дифузія і акультурація в контексті розвитку комунікативної парадигми глобалізації та інформаційного суспільства / Аксьонова В.І. // Гілея : наук. вісник. зб. наук. пр. – К. : ВІР УАН. – 2012. – Випуск 56 (№ 1). – 716 с.
13. Суханцева В.К. Метафизика культуры / В.К. Суханцева – К. : Факт, 2006. – 368 с.
14. Вейнингер О. Последние слова / О. Вейнингер. – Киев : Наука, 1995. – 255 с.
15. Кравченко А.И. Культурология : учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.] / А.И. Кравченко. – М. : Академический проект, 2002. – 496 с.
16. Соколов Э.В. Культурология. Очерки теории культуры / Э.В. Соколов. – М. : Высш. шк., 1994. – 280 с
17. Сухина І.Г. Про ціннісний зміст людинотворчої ролі культури / Сухіна І.Г. // Гілея : наук. вісник. зб. наук. пр. – К. : ВІР УАН. – 2011. – Випуск 55 (№ 12). – 647с.
18. Столяренко Л.Д. Культурология : учеб. пособ. / Столяренко Л.Д., Самыгин С.И., Сущенко Л.Г. – М. : ИКЦ "МарТ", 2006. – 352 с.
19. Культурология : учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.]. / [под научн. ред. проф. Г.В. Драча]. – [8-е изд.]. – Ростов н/Д : Феникс, 2005. – 576 с.
20. Флиер А.Я. Культурология для культурологов : учеб. пособ. [для студ. высш. шк.]. / А.Я. Флиер – М. : Академический проект, 2000 – 496 с.
21. Тульчинский Г.Л. Рациональность : насилие или жизненная компетентность / Тульчинский Г.Л. // Рациональность и свобода. – СПб : СПб ГУ, 2005. – С. 10 – 15.
22. Хомский Н. Аспекты теории синтаксиса : пер. с англ. / Н. Хомский – М. : Изд. Моск. ун-та, 1972. – 259 с.
23. Хуторской А.В. Ключевые компетенции и образовательные стандарты [Электронный ресурс] / Хуторской А.В. // Интернет-журнал "Эйдос". – 2002. – 23 апреля – Режим доступа к журн. :
http://eidos.ru/journal/2002/0423.htm.
24. Зимняя И.А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. Авторская версия / И.А. Зимняя // Россия в Болонском процессе : проблемы, задачи, перспективы : труды метод. семин. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 40 с.
25. Равен Д. Компетентность в современном обществе : выявление, развитие и реализация / Д. Равен. – М. : Когито-Центр, 2002. – 396 c.
26. Черноусов И.В. Формирование социальной компетентности личности – важная задача высшего профессионального образования / И.В. Черноусов // Вестник Тамбовского университета. – Серия 2: "Гуманитарные науки". – Тамбов, 2007. – Выпуск 6 (50). – С. 17 – 20.
27. Делор Ж. Образование : необходимая утопия / Жак Делор // Образование : сокрытое сокровище. (Learning: The Treasure Within) – UNESCO, 1996. – 31 с.
28. Оскарссон Б. Базовые навыки как обязательный компонент высококачественного профессионального образования / Оскарссон Б. // Оценка качества профессионального образования : Доклад 5 / [под общ. ред. В.И. Байденко, Дж. ван Зантворта], Европейский фонд подготовки кадров (ЕФО), Проект ДЕЛФИ. – М., 2001.– 268 с.
29. Хуторской А.В. Общепредметное содержание образовательных стандартов / А.В Хуторской // Проект "Стандарт общего образования" – М., 2002. – 186 с.
30. Шишов С.Е. Понятие компетенции в контексте качества образования / С.Е. Шишов // Стандарты и мониторинг в образовании – 1999. – № 2. – С. 30 –34.
31. Леднев В.С. Государственные образовательные стандарты в системе общего образования : теория и практика / Леднев В.С., Никандров Н.Д., Рыжаков М.В. – М. : НПО "МОДЭК", 2002 – 382 с.
32. Фельдбаум А.А. Методы теории автоматического управления / Фельдбаум А.А., Бутковский А.Г. – М. : Наука, 1971. – 743 с.
33. Швырев В.С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы / Швырев В.С. – М. : Наука, 1988. – 176 с.
34. Тульчинский Г.Л. Рациональность : насилие или жизненная компетентность? / Тульчинский Г.Л. // Виктор Александрович Штоф и современная философия науки. – СПб : СПБ ГУ, 2007. – С. 213 – 246.
35. Стребулаев И. Чему учат в бизнес-школе? Мировой опыт для России. Лекция [Электронный ресурс] / И. Стребулаев – 31 марта 2012. – Режим доступа :
http://www.polit.ru/article/2012/03/20/strebulaev/#%D0%B52.
36. Хуторской А.В. Компетентность как дидактическое понятие : содержание, структура и модели конструирования / А.В. Хуторской, Л.Н. Хуторская // Проектирование и организация самостоятельной работы студентов в контексте компетентностного похода : Межвузовский сб. науч. тр. / [под ред. А.А. Орлова]. – Тула : Изд-во Тул. гос. пед. ун-та им. Л.Н. Толстого, 2008. – Вып. 1. – С. 117 – 137.
37. Торп С. Коучинг : руководство для тренера и менеджера / С. Торп, Дж. Клиффорд. – СПб, "Питер ", 2004. – С. 26 – 27.
38. Подлиняев О.Л. Теория и практика гуманистического мировоззрения учителя на основе личностно-центрированного подхода (в системе вузовского и послевузовского образования) : автореф. дис. на соискание науч. степени док. пед. наук : 13.00.08 – "Теория и методика профессионального образования" / О.Л. Подлиняев – Хабаровск, 1999. – 36 с.
39. Безуглый Д. МКП : Магический квадрат – Колесо компетентности [Электронный ресурс] / Безуглый Д.– Режим доступа :
http://www.system-approach.ru/2009/10/competence-wheel/.
40. Кузьміченко І.О. Комфорт як "запобіжний клапан" цивілізації / Інна Кузьміченко // Схід. : аналіт.-інформ. журнал. – 2012. – № 1 (115). – С. 153 – 156.
41. Швейцер А. Культура и этика / А. Швейцер; [пер. с нем. Н.А. Захарченко; Г.В. Колшанского]. – М. : Прогресс, 1973. – 340 с
42. Зеер Э.Ф. Модернизация профессионального образования: компетентностный подход: учеб. пособие. / Э.Ф. Зеер, A.M. Павлова, Э.Э. Сыманюк – М. : МПСИ, 2005. – 216 с.
43. Чошанов М.А. Гибкая технология проблемно-модульного обучения : метод. пособие / М.А. Чошанов – М. : Народное образование, 1996. – 201 с.
44. Городецкий В.В. Формирование профессиональных компетенций как психолого-педагогическая проблема [Электронный ресурс] / Городецкий В.В. // Сборник научных трудов СевКавГТУ. – Серия "Гуманитарные науки". – 2008. – № 6. – Режим доступа к журн. : http://science.ncstu.ru/articles/hs/2008_06/09.pdf/file_download.
45. Татур Ю.Г. Компетентностный подход в описании результатов и проектировании стандартов высшего профессионального образования : Материалы ко 2-му заседанию методол. семинара (28 сент. 2004 г.) / Ю.Г. Татур – М. : Исследоват. центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 16 с.
46. Гришахова Н.А. Компетентностный подход в обучении взрослых / Н.А. Гришахова // Материалы к 3-му заседанию методол. семинара (28 сент. 2004 г.) – М. : Исследоват. центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. – 16 с.
47. Педагогика : учеб. пособ. [для студ. пед. уч. завед.]. / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н. Шиянов. – М. : Школа-Пресс, 1997. – 512 с.
48. Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Н.В. Кузьмина.– М. : Высш. шк., 1990.– 119 с.
49. Маркова А.К. Психологический анализ профессиональной компетентности учителя / А.К. Маркова // Советская педагогика. – 1990. – № 8. – С. 82 – 88.
50. Лукьянова М.И. Психолого-педагогическая компетентность учителя : диагностика и развитие / Лукьянова М.И. – Ульяновск : ИПК им. Ульянова, 1996. – 144 с.
51. Мутовкина О.М. Слагаемые профессиональной компетентности преподавателя иностранных языков / О.М. Мутовкина – Волгоград, 2001. – 188 с.
52. Иголкина М.И. Компетентностный подход в целевой подготовке будущих инженеров / Сибирский педагогический журнал. – 2007. – № 14 – С. 104 – 116.
53. Цыгулева М.В. Определение профессиональной компетентности инженера / Цыгулева М.В. – 2009. – Режим доступа :
http://e-conf.nkras.ru/konferencii/2009/Cyguleva.pdf.
54. Чурляева Н.П. Многошаговый процесс обучения, как движение в направлении увеличения компетентности студента по траектории, заданной учебными модулями / Н.П. Чурляева // Вестник Сиб. гос. аэрокосмич. ун-та. – 2006. – № 1/1. – С. 123 – 127.
55. Мачехина О.Н. Формирование социальной компетентности старшеклассников на основе проектно-контекстного подхода в современном образовательном процессе / О.Н. Мачехина // Преподавание истории в школе. – 2007. – № 5 – С. 15 – 19.
56. Куницина В.Н. Социальный интеллект и социальная компетентность / Куницина В.Н. // Б.Г. Ананьев и ленинградская школа в развитии современной психологи : науч.-практ. конференция. – СпбГУ, 1995. – С. 34 – 36.
57. Коблянская Е.В. Психологические аспекты социальной компетентности : дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 / Е.В. Коблянская. – СПб. : СПб ГУ, 1995. – 210 с.
58. Белицкая Г.Э. Типология проблемности социального мышления личности / Г.Э. Белицкая // Психология личности в условиях социальных изменений. – М., 1993. – С. 75 – 81.
59. Цветков В.В. Формирование социальной компетентности сельских школьников : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Цветков Виталий Владимирович. – Великий Новгород, 2002 – 155 c.
60. Гиддингс Ф.Г. Основания социологии (The principles of sociology) : Анализ явлений ассоц. и соц. орг. / Ф.Г. Гиддингс; [пер. с англ. М.В. Лучицкой]. / Под ред. М.В. Лучицкого. – Киев-Харьков : Юж.-рус. кн. изд-во Ф.А. Иогансона, 1898. – 500 с.
61. Кон И.С. Открытие "Я" / Кон И.С. – М. : Политиздат, 1978. – 367 с
62. Кон И.С. Социология личности / И.С. Кон – М. : Политиздат, 1967. – 200с.
63. Учурова С.А. Социальная компетентность : определение сущности и поиск путей развития / С.А. Учурова // Известия УрО РАО. Образование и наука. – 2007. – Приложение № 2 (6). – С. 105 – 112.
64. Абульханова-Славская К.А. Социальное мышление личности : проблемы и стратегии исследований / К.А. Абульханова-Славская // Психологический журнал. – 1994. – Т. 14 – № 4. – С. 39 – 53.
65. Мудрик А.В. Социальная педагогика : учеб. [для студ. высших учеб. завед.] / [под ред. В.А. Сластенина]. – [6-е изд., доп.]. – М. : Академия, 2007. – 223 с.
66. Малая О.Г. Развитие социальной компетентности личности в условиях корпоративной культуры : автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.05 "Теория, методика и организация социально-культурной деятельности" / О.Г. Малая – М., 2005. – 23с.
67. Гарашкина Н. Диагностика профессиональной компетентности / Н. Гарашкина // Социальная педагогика. – 2003. – № 4. – С. 80 – 84.
68. Болотов В.А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В.А. Болотов, В.В. Сериков // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 8 – 14.
69. Зимняя И.А. Общая культура и социально-профессиональная компетентность человека / И.А. Зимняя // Проф. образование : журнал. – 2006. – № 2. – С. 18 – 21.
70. Коршунов С.В. Подходы к проектированию образовательных стандартов в системе многоуровневого инженерного образования / Коршунов С.В. // Россия в Болонском процессе: проблемы, задачи, перспективы : труды методол. сем. – М. : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2005. – 386 с.
71. Зимняя И.А. Социально-профессиональная компетентность как целостный результат профессионального образования (идеализированная модель) // Актуальные проблемы качества образования и пути их решения в контексте европейских и мировых тенденцій : материалы XV Всероссийской научно-метод. конф. – М.-Уфа : Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2005. – С. 10 – 19.
72. Нагимова Н.И. Модель формирования социально-профессиональной компетентности у обучающихся в учреждениях начального профессионального образования / Н.И. Нагимова // Профессиональное образование. Приложение "Педагогическая наука – практике. Новые исследования". – М. : ИСОМ, 2006. – № 5. – С. 94 – 100.
73. Фрейд 3. Я и Оно. Труды разных лет / Фрейд 3. – Тбилиси : Мерани, 1991. – . –
Т. 1 – 1991. – 398 с.
Т. 2 – 1991. – 427 с.
74. Доброносова Ю.Д. Самоідентифікація перед сучасними викликами : інтенсифікація множинності і незавершеності / Ю.Д. Доброносова // Практична філософія. – К., 2011. –№ 2 (40) – С. 84 – 93.
75. Кудря І.Г. Сучасні типи ідентичності в інформаційному суспільстві / І.Г. Кудря // Практична філософія – К., 2011. – № 2 (40) – С. 93 – 99.
76. Палагута В.І. Перспектива та актуальні проблеми розробки теорії самоідентификації суб’єкта – соціальної теорії ХХI ст. / Палагута В.І. // Гілея : наук. вісник. зб. наук. пр. – К. : ВІР УАН. – 2012. – Випуск 58 (№ 3). – 790 с.
77. Теліженко Л.В. Проблема ідентичності людини як проблема її цілісності: постнекласичний підхід / Л.В. Теліженко // Практична філософія. – К., 2010 – № 4 (38). – С. 163 – 171.
78. Бурова О.К. Человек в поисках идентичности: от потери – к обретению / О.К Бурова // Практична філософія. – К., 2010. – № 4 (38). – С. 147 – 157.
79. Шляков Д.В. Социально-профессиональная идентификация учителя : социологический анализ : автореф. дис. на соск. науч. степени канд. социол. наук : спец. 22.00.06 "Социология культуры, духовной жизни" / Д.В Шляков. – Ростов-на-Дону, 2008 – 26 с.
80. Мегрелішвілі М.О. Дезорганізація суспільства як наслідок взаємодії конструктивних і деструктивних процесів / Мегрелішвілі М.О. // Гілея : наук. вісник. зб. наук. пр. – К. : ВІР УАН. – 2012. – Випуск 58 (№ 3). – 790 с.
81. Бим-Бад Б.М. Амбивалентность как категория агогики. Часть 1 [Електронный ресурс] / Б.М. Бим-Бад // Официальный сайт автора – 2011. – Режим доступа:
http://www.bimbad.ru/biblioteka/article_full.php?aid=106&binn_rubrik_pl_articles=70.
82. Мир словарей. Философский словарь [Електронный ресурс]. Режим доступа:
http://mirslovarei.com/content_fil/ambivalentnost-142.html.
83. Хабайлюк В.В. Психологічні особливості амбівалентності як чинника розвитку особистості в ранньому юнацькому віці в умовах сім'ї : дис. канд. психол. наук : 19.00.07 [Електронний ресурс] / В.В. Хабайлюк.– 2007. – 235 с. – Режим доступу:
http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/251382.html.
84. Кирий В.Г. Амбивалентные системы : философия, теория, практика / В. Г. Кирий. – Изд-во ИрГТУ, 2009. – 87 с.
85. Эстетика : словарь / [под общ. ред. А.А. Беляева и др.]. – М. : Политиздат, 1989. – 47 с.
86. Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Парсонс; [пер. с англ. Л. А. Седова и А. Д. Ковалева под ред. М. С. Ковалевой]. – М. : Аспект Пресс, 1998. – 270с.
87. Батыгин Г.С. Профессионалы в расколдованном мире / Г.С. Батыгин // Этика успеха : вестник исследователей, консультантов и ЛПР. – 1994. – № 3. – С. 9 – 19.
88. Вебер М. Наука как призвание и профессия. Избранные произведения / М. Вебер; [пер. с нем. А.Ф. Филиппов, П.П. Гайденко]. – М. : Прогресс, 1990. – С.707 – 735.
89. Философия техники : история и современность / [под ред. Розина В.М.] – М. : ИФ РАН, 1997. – 283 с.
90. Грэхэм Л.Р. Призрак казненного инженера : технология и падение Советского Союза / Л.Р. Грэхэм; [пер. с англ. А. Стручков]. – СПб. : Европейский дом, 2000. – 184 с.
91. Энгельмейер П.К. Философия техники / П.К. Энгельмейер – Вып. 1. – М., 1912. – 96 с.
92. Ленк Х. Размышления о современной технике / Ханс Ленк; [пер. с нем. под ред. В.С. Степина]. – М. : Аспект-пресс, 1996. – 183 с.
93. Митчем К. Что такое философия техники? / К. Митчем; [пер. с англ. под ред. В. Г. Горохова]. – М. : Аспект Пресс, 1995. – 149 с.
94. Горохов В.Г. Введение в философию техники : учеб. пособие [для вузов по специальностям "Философия" и "Философия техники"] / В.Г. Горохов, В.М. Розин – М. : Инфра-М, 1998. – 221 с.

95. Агранович Б.Л. Основные принципы формирования национальной доктрины инженерного образования России / Б.Л. Агранович, Ю.П. Пахолков // Новые образовательные технологии в стратегии духовного развития общества. – Новосибирск : ГЦРО, 2000. – С. 24 – 38.
96. Тиллих П. Систематическая теология : в 3 т. / Тиллих П. – СПб. : Университетская книга, 2000. – . –
Т. 3 : [пер. О. Я. Зоткиной]. – 2000. – 413 с.
97. Фокин Ю.Г. Преподавание и воспитание в высшей школе: Методология, цели и содержание, творчество : учеб. пособие [для студ. высш. учеб. заведений]. / Фокин Ю.Г. – М. : Издательский центр "Академия", 2002. – 224 с.
98. Сидоров П. Синдром эмоционального выгорания [Електронний ресурс] / Павел Сидоров // Медицинская газета – 2005. – № 43 (8 июня 2005 г.) – Режим доступа:
http://medgazeta.rusmedserv.com/2005/43/article_1322.html.
99. Хоркхаймер М. Диалектика Просвещения. Философские фрагменты / Хоркхаймер М., Адорно Т. – М.-СПб. : Медиум, Ювента, 1997. – 312 с.
100. Гужва О.П. Драма історії в історико-філософському дискурсі / Гужва О.П. / Гуманітарний часопис : зб. наук. праць. – Харків : ХАІ, 2011. – № 4. – 129 с.
101. Домбровская Т.И. Онтология эстетического сознания (антропологический подход) / Т.И. Домбровская // Філософські дослідження : зб. наук. пр. СНУ ім. В. Даля. – Вип. № 10. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009.− Вип. 10. − 260 с.
102. Рачков В.П. Техника и ее роль в судьбах человечества / В.П. Рачков. – Свердловск, 1991. – 328 с.
103. Экология человека : Словарь-справочник / [под общ. ред. Н.А. Агаджаняна]. – М. : ММП "Экоцентр", издательская фирма "КРУЕС", 1997. – 208 с.
104. Юзвишин И.И. Основы информациологии : учеб. / И.И. Юзвишин – [2-е изд., перераб. и доп.] –М. : Международное издательство "Информациология"; "Высшая Школа", 2000. – 517с.
105. Динамика техносферы : социокультурный контекст. "Круглый стол " в МГТУ им. Н.Э. Баумана // Alma mater. – 1997. – № 2. – С. 26 – 31.
106. Багдасарьян Н.Г. Профессиональная культура инженера : механизмы освоения / Багдасарьян Н.Г. – М. : Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1998. – 258 с.
107. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление : (Неопубликованные фрагменты) / В.И. Вернадский // Вопр. истории естествознания и техники. – 1988. – №. 1 – С. 66 – 79.
108. Симоненко О.Д. Сотворение техносферы / О.Д. Симоненко – М. : SvR-Apryc, 1994. – 112 с.
109. Демиденко Э.С. Техногенное развитие общества и трансформация биосферы / Э.С. Демиденко, Е.А. Дергачева – М. : Красанд/URSS, 2010. – 288 с.
110. Моисеев Н.Н. Человек и ноосфера / Н.Н. Моисеев – М. : Мол. Гвардия, 1990. – 351 с.
111. Кудрин Б.И. Технетика : новая парадигма философии техники (третья научная картина мира) / Б.И. Кудрин – Томск : Изд-во Том. ун-та, 1998. – 40 с.
112. Гнатюк В.И. Закон оптимального построения техноценозов / В.И. Гнатюк. – М. : Изд-во ТГУ – Центр системных исследований, 2005. – 384 с.
113. Кудрин Б.И. Введение в технетику / Б. И. Кудрин – Томск : ТГУ, 1993. – 552 с.
114. Кудрин Б.И. Античность. Символизм. Технетика / Б. И. Кудрин – М. : Электрика, 1995. – 120 с.

115. Гнатюк В.И. К вопросу о реальности технической и реальности гипертехнической / В.И. Гнатюк // Техногенная самоорганизация и математический аппарат ценелогических исследований – М. : Центр системных исследований, 2005. – С. 229 – 237.
116. Биология и культура / [под. ред. И.К. Лисеева] – М. : Канон+; РООИ "Реабилитация", 2004. – 528 с.
117. Будыко М.И. Эволюция биосферы / М.И. Будыко – Л. : Гидрометеоиздат, 1984. – 488 с.
118. Гнатюк В.И. Лекции о технике, техноценозах и техноэволюции / В.И. Гнатюк – Калининград : КПИ ФСБ РФ, 2000. – 41 с.
119. Кричевский С.В. Критика технетики / С.В Кричевский // Трансценцентностъ и трансцендентальность техноценозов и практика Н-моделирования (будущее инженерии): материалы V Межд. науч. конфер. по философии техники и технетике (Калининград, 26-28 января 2000). / [ред. и сост. Б.И. Кудрин]. – Вып 12. – М. : Центр системных исследований, 2000. – С. 46 – 55.
120. Попкова Н.В. Антропология техники : Проблемы, подходы, перспективы / Наталья Владимировна Попкова – М. : Книжный дом "ЛИБРОКОМ", 2012. – 352 с.
121. Кинелев В.Г. Проблемы инженерного образования в России / В.Г. Кинелев // Высшее образование в России. – 1993. – № 2 – С. 19 – 20.
122. Мэмфорд Л. Миф машины / Л. Мэмфорд – М. : Директ-Медиа, 2007. – 800 с.
123. Бейлін М.В. Концепт "техніки" як соціокультурний феномен / М. В. Бейлін // Практична філософія – 2010. – № 3 (37) – С.121 – 125.
124. Митин В.С. Инженерное образование на пороге XXI века / В.С. Митин, В.Ф. Мануйлов – М. : Изд. дом Русанова, 2006. – 356 с.

125. Петикова Т.Н. Компетентностно-ориентированная технология подготовки конкурентоспособных специалистов инженерного профиля в сельскохозяйственном вузе : автореф. дис. на соиск. наук. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 "Теория и методика профессионального образования" / Т.Н. Петикова – Самара, 2008. – 20 с.
126. Волкова Я. Что есть, то есть. Чего нет, того не было / Яна Волкова // Русский журнал. – Режим доступа к журналу:
http://russ.ru/pole/CHto-est-to-est-.-CHego-net-togo-ne-bylo.
127. Закесе X. Что такое альтернативная техника? / X. Закесе // Философия техники в ФРГ. – М., 1989. – С. 420 – 422.
128. Ясперс К. Современная техника / К. Ясперс // Новая технократическая волна на Западе. – М. : "Прогресс", 1986. – С. 119 – 146.
129. Глобалистика : Энциклопедия / [гл. ред. И.И. Мазур, А.Н. Чумаков]. – М. : ОАО Издательство "Радуга", 2003. – 1328 с.
130. Эллюль Ж. Другая революция / Ж. Эллюль // Новая технократическая волна на Западе. – М. : "Прогресс", 1986. – С. 147 – 152
131. Сколимовски К. Философия техники как философия человека / К. Сколимовски // Новая технократическая волна на Западе. – М. : "Прогресс", 1986. – С. 240 – 249.
132. Ортега-и-Гассет Х. Размышления о технике / Ортега-и-Гассет Х. // Вопросы философии. – 1993. – № 210. – С. 32 – 68.
133. Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс – М. : Республика, 1994. – 527с.
134. Грант Д.П. Философия, культура, технология : перспективы на будущее / Д.П. Грант // Новая технократическая волна на Западе. – М. : Прогресс, 1986. – С.153 – 162.
135. М. Хайдеггер. Семинар в Ле Торе, 1969 / М. Хайдеггер // Вопросы философии. – 1993. – № 210. – C. 123 – 151.
136. Философия Мартина Хайдеггера и современность: сб. ст. / АН СССР, Ин-т философии; [редкол. : Мотрошилова Н.В. (отв. ред.) и др.] – М. : Наука, 1991.– 253 с.
137. Философия техники в ФРГ / [сост.: Ц.Г. Арзакаияп, В.Г. Горохов]. – М.: Прогресс, 1989. – 528 с.
138. Традиционная и современная технология : (филос.-методол. анализ) / [отв. ред. В.М. Розин] – М., ИФРАН, 1998. – 233 с.
139. Новая технократическая волна на западе / [отв. ред. Гуревич П.С.]. – М. : "Прогресс", 1986. – 452 с.
140. Тавризян Г.М. Философы XX века о технике и "технической цивилизации" / Г.М. Тавризян – М. : РОССПЭН, 2009. – 210 с.
141. Журба М.А. Естетична доцільність як феномен імперативності (на аналізі економічної діяльності): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук: спец. : 09.00.04 "Естетика" / М.А. Журба. – Луганськ, 2008. – 16 с.
142. Попкова Н.В. Антропология техники : Становление. – М. : Книжный дом "Либро-KOM"/URSS, 2009. – 344 с.
143. Попкова Н.В. Введение в философию техники / Н.В. Попкова – Брянск : Изд-во БГТУ, 2006. – 316 с.
144. Попкова Н.В. Техногенное развитие и техносферизация планеты / Н.В. Попкова – М. : ИФ РАН, 2004. – 260 с.
145. Попкова Н.В. Философия техносферы / Н.В. Попкова. – М. : Книжный дом "Либрокоми"/URSS, 2009. – 344 с.
146. Попкова Н.В. Философская екология / Н.В. Попкова. – М. : Книжный дом "Либрокомй"/URSS, 2010. – 328 с.
147. Колин К. Информационная цивилизация / Колин К. – М. : Ин-т проблем информатики РАН, 2002. – 112 с.
148. Попович М. Бути людиною / М. Попович. – К. : Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2011. – 223 с.
149. Кушнир Е.Я. Антропологический характер современных трансформаций системы духовных цинностей / Кушнир Е.Я. // Філософські дослідження : зб. наук. пр. СНУ ім. В. Даля. – Випуск № 16. – Луганськ : вид-во СНУ ім. В. Даля, 2012. – 308 с.
150. Горлинський В.В. Інформаційні виклики і ціннісні пріоритети суспільства / В.В. Горлинський // Практична філософія. – 2010. – № 4 (38).– С. 98 – 106.
151. Кумеда Т.А. Ціннісні орієнтації особистості в сучасному українському суспільстві / Т.А. Кумеда // Практична філософія. – 2010. – № 4 (38). – С. 211 – 217.
152. Товарниченко В.О. Імператив і модуси сучасної наукової раціональності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.01 "Онтологія, гносеологія, феноменологія". / В.О. Товарниченко. – Сімферополь, 2004. – 20 с.
153. Ісаєв В.Д. Естетична імперативність цивілізації та культури : монографія / Ісаєв В.Д., Журба М.А. – Луганськ : вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. – 188 с.
154. Ісаєв В.Д. Естетична імперативність : здобутки та поразки соціуму : навчальний посібник / В.Д. Ісаєв, М.А. Журба. – Луганськ : вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. – 304 с.
155. Журба М.А. Художня рефлексія естетичної імперативності у просторі некультури / Журба М.А // Культура народов Причерноморья: науч. журнал. – 2010. – № 177 – с. 168 – 171.
156. Журба М.А. Онтологічна концепція естетичної імперативності в філософських поглядах Г.В.Ф. Гегеля / Микола Журба // Схід : аналіт.-інформ. журнал. – 2008. – № 2 (86). – С. 90 – 93.
157. Кам’янська Ю.В. Імперативи людської життєдіяльності у техногенній цивілізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 "Соціальна філософія та філософія історії" / Ю.В. Кам’янська. – Львів, 2005. – 20 с.
158. Кам’янська Ю.В. Імперативні засади людської життєдіяльності у техногенній цивілізації / Ю.В. Кам’янська // Філософський вісник : тези звіт. наук. конф. філос. фак-ту. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – Вип. 2. – С. 70 – 72.
159. Кам’янська Ю.В. Етнічний та техногенний виміри культурного поступу / Ю.В Кам’янська // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. Львів. філіалу Української академії державного управління при Президенті України. – Львів : ЛФ УАДУ Кальварія, 1999. – Вип. 1. – С. 191–202.
160. Кам’янська Ю.В. Філософія техніки : спроба класифікації / Ю.В. Кам’янська // Людинознавчі студії: зб. наук. праць ДДПУ ім. І. Франка. – Дрогобич : Вимір, 2000. – Вип. 2. – С. 144 – 153.
161. Сухина І.Г. Екологічний імператив контркультури в контексті проблеми відношення людини до природи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.04 "Філософська антропологія, філософія культури" / І.Г. Сухина. – Сімферополь, 2004. – 20 с.
162. Сухина И.Г. Экологический императив контркультуры / И. Г. Сухина. // Творческое наследие В.И. Вернадского и современность: сб. трудов 2-й Международной науч. конф. (Донецк, 10-12 апреля 2001 г.) – Донецк: Донбасс, 2001. – С. 445 – 452.
163. Бахарев В.В. Экологическая культура как фактор устойчивого развития социума / В.В. Бахарев – Ульяновск : УлГУ, 1999. – 447 с.
164. Будыко М.И. Глобальная екология / М.И. Будыко – М. : Мысль, 1977. – 326 с.
165. Демиденко Э.С. Экотехнологический апокалипсис, или "конец света" природного человека / Демиденко Э.С. – Брянск : Изд-во "Очаг", 1993. – 50 с.
166. Реймерс Н.Ф. Надежды на выживание человечества. Концептуальная екологія / Н.Ф. Реймерс – М. : Изд. центр "Россия молодая", 1992. – 364 с.

167. Журба М.А. До питання про імперативність естетичної доцільності / М.А. Журба // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: матер. ХХІ Між. наук.-практ. конф. (Донецьк, 18 травня, 2007р.) / М-во освіти і науки України, Донецька обл. держ. адміністрація, Донецький державний інститут штучного інтелекту. – Донецьк : Наука і освіта, 2007. – С. 53 – 55.
168. Мисюра Ю.М. Естетичне виховання і гуманізація особи / Ю.М. Мисюра // Мультиверсум. Філософський альманах / [гол. ред. В.В. Лях]. – К., 2010. – Вип. 7 (95). – 240 c.
169. Ватковська М.Г. Філософсько-освітні парадигми та проблеми самореалізації / Ватковська М.Г. // Культура народов Причерноморья : науч. журнал – 2011 – № 200 – 156 с.
170. Карпець Л.А. Професіоналізм як синтез освіти, знання і виховання / Л.А. Карпець // Практична філософія. – 2010 – № 2 (36). – С. 76 – 79.
171. Ридлер А. Цели высших технических школ / А. Ридлер // Бюллетень политехнического общества. – 1901. – № 3 – С. 133.
172. Розин В.М. Философия техники : история и современность / Розин В.М. – М. : ИФРАН, 1997. – 283 с.
173. Горохов В.Г. Технические знание в современной культуре / В.Г. Горохов, В.М. Розин. – М. : Об-во "Знание" РСФСР, 1987. – 309 с.
174. Грэхэм Л.Р. Призрак казненного инженера : технология и падение Советского Союза / Л.Р. Грэхэм; [пер. с англ. А. Стручков]. – СПб. : Европейский дом, 2000. – 184 с.
175. Гончаров С. М. Основи педагогічної праці / С.М. Гончаров – Рівне : Волинські обереги, 2001. – 256 с.
176. Шубин В.И. Культура. Техника. Образование : учеб. пособ. [для техн. ун-тов] / В.И. Шубин , Ф.Е. Пашков. – Д. : ДИИТ, 1999. – 193 с.
177. Рыжов В.П. Наука и искусство в инженерном деле / В.П. Рыжов – Таганрог : РТУ, 1995 – 226 с.
178. Рополь Г. Техника как противоположность природы / Г. Рополь // Философия техники в ФРГ. – М., 1989. – С. 203 – 222.
179. Юзвишин И.И. Информациология / И.И. Юзвишин – М. : Информациология, 1996. – 221 с.
180. Розов М.А. Рассуждения об интеллигентности, или пророчество Бам-Грана / М.А. Розов // Вестник высшей школы. – 1989. – № 6. – С. 12 – 19.
181. Воеводин А.П. Перформативные механизмы социальной регуляции / А.П. Воеводин // Філософські дослідження : зб. наук. пр. СНУ ім. В. Даля. – Вип. № 12. – Ч. 1. – Луганськ : вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. – С. 204 – 223.
182. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания / Б.Г.Ананьев. – М. : Наука, 2001. – 272 с.
183. Воеводин А.П. Эстетическая антропология : [монография] / А.П. Воеводин. – Луганск : РИО ЛГУВД им. Э.А. Дидоренко, 2010. – 368 с.
184. Смирнов И.В. буре страсти [Электронный ресурс] / Игорь Смирнов // Звезда – 2011. – № 10. – Режим доступа :
http://magazines.russ.ru/zvezda/2011/10/sm14.html.
185. Пигров К.С. Философия в сенсорных пространства / К.С. Пигров // Звучащая философия: сб. материал. конф. – СПб : 2003. – С. 147 – 158.
186. Карякин Ю.Ф. Достоевский и Апокалипсис / Ю.Ф. Карякин – М. : Фолио, 2009. – 704 с.
187. Добридень О.В. Суспільство споживання в умовах соціокультурних трансформацій : теоретико-методологічний аналіз / Добридень О.В. // Гілея : наук. вісник. зб. наук. пр. – К. : ВІР УАН. – 2012. – Випуск 58 (№3). – 790 с.
188. Общество комфорта и философия риска [Электронный ресурс] / Х.А. Ливрага // Новый акрополь – 2003. – №1 (34). – Режим доступа к журн. :
http://www.newacropolis.ru/magazines/1_2003/Obshestvo_komf_i_fil.
189. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл – М. : Прогресс, 1990. – С. 54 – 69.
190. Фаулз Дж. Коллекционер / Дж. Фаулз; [пер. И. Бессмертная]. – М. : Вагриус, 2000. – 376 с.
191. Саторин Игорь. Зона комфорта [Электронный ресурс] / Игорь Саторин // Рrogressman.ru – 2011. – Режим доступа :
http://progressman.ru/2011/04/cage/.
192. Лазарев Ф.В. Вселенная культуры : стратегемы и ценности / Ф.В. Лазарев, Брюс А. Литтл. – Симферополь : СОНАТ, 2005. – 192 с.
193. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек – Прогресс-Традиция, 2000. – 381 с.
194. Чурмантаєв П.С. Дослідження особливостей поведінки особистості в контексті "суспільства ризику" / Чурмантаєв П.С. // Гілея : наук. вісник. зб. наук. пр. – К. : ВІР УАН. – 2012. – Випуск 57 (№2). – 746 с.
195. Ерофеенко Т. Философия риска и архетипы риска [Электронный ресурс] / Тихон Ерофеенко, Владислав Лебедько // Архетипические исследования. – 2011. – № 3. – Режим доступа к журн. :
http://www.kafedramtai.ru/almanac/403-tikhon-erofeenko-vladislav-lebedko-philosophy-of-risk-and-risk-archetypes.html].
196. Гурин П.С. Маргинальная антропология [Электронный ресурс]. / П. С. Гурин – Саратов, 2000. – 237 с. – Режим доступа :
http://www.philosophy.ru/library/margin/index.html.
197. Беовульф; Старшая Эдда; Песнь о Нибелунгах : [средневек. эпос] / [вступ. ст. А. Гуревич; ил. В. Носков]. – М. : Художественная литература, 1975. – 751 с.
198. Штайрер Й. Харизма руководителя и управленческие архетипы [Электронный ресурс] / Й. Штайрер // Проблемы теории и практики управления. – 2001. – № 4. – Режим доступа :
http://vasilievaa.narod.ru/ptpu/17_4_01.htm.
199. Васильев Ю.Ю. Бинарная оппозиция "живое – мертвое" в русской традиционной культуре : на материале отечественного фольклора : дис. ... кандидата филос. наук : 24.00.01 / Васильев Юрий Юрьевич. – М., 2010. – 194 с.
200. Строев С.А. Цивилизация комфорта против мира жертвы [Электронный ресурс] / Сергей Александрович Строев – Режим доступа :
http://russoc.kprf.org/News/0000790.htm.
201. Федоров Ю.В. Що ми знаємо про феномен виродження (дегенерації)? / Ю.В. Федоров // Гілея : наук. вісник. зб. наук. пр. – К. : ВІР УАН. – 2012. – Вип. 57 (№ 2). – 746 с.
202. Хаксли О. О дивный новый мир / О. Хаксли – М. : Тера-книжный клуб, 2002. – 620 с.
203. Никитиy А.А. Эмоциональный интеллект и художественное мышление [Электронный ресурс] / А.А. Никитиy. – Режим доступу :
http://art-center.khabonline.com/nauchnye_statji/mocional_nyj_intellekt_i_ hudozhestvennoe_myshlenie/.
204. Сухина И.Г. О ценностном содержании человекотворческой роли культуры / Сухина И.Г. // Гілея : наук. вісник. зб. наук. пр. – К. : ВІР УАН. – 2011. – Вип. 55. – С. 366 – 373.
205. Субетто А.И. Диалектика снятия противоречий личностного и профессионального измерений в становлении личности [Электронный ресурс] / А.И. Субетто // "Академия Тринитаризма" – Режим доступа:
http://www.trinitas.ru/rus/doc/0105/002a/01050007.htm.
206. Устюгова Е.Н. Культура и стили / Е.Н. Устюгова // Метафизические исследования. – СПбГУ, 1997. – Выпуск 5. Культура. – C. 32 – 45.
207. Лебедько В. Магия в профессии и творчестве [Электронный ресурс] / Владислав Лебедько – С. - Петербург, 2003. – Режим доступа :
http://svitk.ru/004_book_book/16b/3471_lebedkomagiya_v_professii_i_tvorhestve.php.
208. Пол