Фесенко Галина Григорівна. Культурфілософські дискурси міських ландшафтів. : Фесенко Галина Григорьевна. Культурфилософскую дискурсы городских ландшафтов. Fesenko Halyna Hryhorivna. Cultural and philosophical discourses of urban landscapes.



  • Название:
  • Фесенко Галина Григорівна. Культурфілософські дискурси міських ландшафтів.
  • Альтернативное название:
  • Фесенко Галина Григорьевна. Культурфилософскую дискурсы городских ландшафтов. Fesenko Halyna Hryhorivna. Cultural and philosophical discourses of urban landscapes.
  • Кол-во страниц:
  • 421
  • ВУЗ:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2018
  • Краткое описание:
  • Фесенко Галина Григорівна. Назва дисертаційної роботи: "Культурфілософські дискурси міських ландшафтів. "





    Харківський національний університет міського господарства
    імені О. М. Бекетова
    Міністерство освіти і науки України
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Міністерство освіти і науки України
    Кваліфікаційна наукова
    праця на правах рукопису
    ФЕСЕНКО ГАЛИНА ГРИГОРІВНА
    УДК 130.2 : 911.375 : 911.53
    ДИСЕРТАЦІЯ
    КУЛЬТУРФІЛОСОФСЬКІ ДИСКУРСИ МІСЬКИХ ЛАНДШАФТІВ
    спеціальність 26.00.01 – теорія та історія культури (філософські науки)
    Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    __________________ Г. Г. Фесенко
    Науковий консультант: Білик Ярослав Михайлович, доктор філософських
    наук, професор
    Харків – 2018




    ЗМІСТ
    ВСТУП………………………………………………………………… 25
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЛАТФОРМА
    ДОСЛІДЖЕННЯ ……………...…………………………... 43
    1.1. Міські ландшафти у концептуальному просторі «природа
    культура: історіографія проблеми……………………………… 43
    1.2. Теоретико-методологічні основи дослідження міських
    ландшафтів….................................................................................. 78
    Висновки до розділу 1…………………………………………... 121
    РОЗДІЛ 2. ГЕОСОФСЬКІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ МІСЬКИХ
    ЛАНДШАФТІВ....................................................................... 125
    2.1. Ландшафт як просторовий феномен міста….………………..... 125
    2.2. Місто як сакральний ландшафт: культуртеософський дискурс....... 146
    2.3. Екофілософський дискурс міських ландшафтів…..................... 165
    Висновки до розділу 2…………………………………………... 186
    РОЗДІЛ 3. ФІЛОСОФІЯ УРБО-ДИЗАЙНУ: МОРФОГЕНЕЗ
    МІСЬКИХ ЛАНДШАФТІВ ..……………………………... 189
    3.1. Морфологія містопланувальних практик.................................... 189
    3.2. Філософія урбо-дизайну сучасних міст...……………………… 206
    3.3. Ландшафт міста у контексті філософії безпеки.………………. 224
    Висновки до розділу 3…………………………………………... 240
    РОЗДІЛ 4. СОЦІАЛЬНА ІНКЛЮЗІЯ МІСЬКОГО ЛАНДШАФТУ.... 242
    4.1. Гендерночутливі локації міста………………………………….. 242
    4.2. «Дружній до дитини» міський ландшафт:
    культурфілософський дискурс …………………………………. 254
    4.3. Молодіжні ландшафти міста у філософсько-урбаністичній
    інтерпретації……………………………………………………... 265
    Висновки до розділу 4…………………………………………... 276
    24
    РОЗДІЛ 5. КУЛЬТУРОТВОРЧІ МІСЬКІ ЛАНДШАФТИ:
    ФІЛОСОФСЬКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ КОНТЕКСТИ
    КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ…...……………………………………. 279
    5.1. Креативні трансформації міських ландшафтів...……………… 279
    5.2. Ландшафтні трансформації у сучасних містах:
    комунікативний вимір…………………………………………... 303
    5.3. Міські ландшафти у культурно-національному проекті:
    вітчизняний контекст урбаністики…...………………………… 329
    Висновки до розділу 5…...……………………………………… 347
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………….. 349
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………… 355
    ДОДАТКИ………………………………………………………………. 404
    Додаток А. Акти впроваджень результатів дисертаційного
    дослідження……………………………………………….. 404
    Додаток Б. Список опублікованих праць за темою дисертації та
    відомості про апробацію результатів дисертаційного
    дослідження………………………………………………... 410
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційному дослідженні вирішено наукове завдання
    розширення дослідницького поля урбаністики за рахунок введення міського
    ландшафту як предмету культурфілософської рефлексії та сформульовано
    висновки, що відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:
    1. З’ясовано, що головною методологічною засадою урбаністичного
    дослідження є інтегративний принцип, який дає можливість подолати
    однобічний погляд конкретно-наукових розвідок та сформувати цілісну
    систему знань про міський ландшафт. Міський ландшафт постає складним
    концептом, теоретико-методологічна розробка якого потребує, крім
    залучення конкретно-наукового знання, й філософського мислення.
    Культурфілософський підхід зумовлює залучення до предметної сфери
    урбаністичного дослідження тих елементів ландшафтознавства, які мають
    засадниче значення для розгляду міських ландшафтів як інструменту
    культурного самовираження. Ландшафт формується складною взаємодією
    природних, культурних, соціоісторичних характеристик та інтерпретується
    в діапазоні місця людини у місті як об’єкта, що змінюється під впливом
    міських культурних умов, так і активного суб’єкта, який своєю діяльністю
    змінює середовище навколо себе.
    2. Обґрунтовано концептуальні зрушення від «території» до «місця»,
    що методологічно виявилися у переході від позитивізму до множинності
    підходів в осмисленні міських ландшафтів. Геософська позиція щодо
    міського ландшафту дозволяє осмислювати демарковані за соціальними та
    культурними ознаками локації через концепт детериторизаціїретериторизації. Запропонований у дослідженні смислотворчий горизонт
    геософського витлумачення міського ландшафту дозволив окреслити
    350
    епістемологічні особливості ландшафтознавства від об’єктноантропогенних до суб’єктно-перцептивних.
    3. Засвідчено, що теокультурний вимір міських ландшафтів
    визначається метафізичною орієнтованістю «ціннісної вертикалі» міських
    ландшафтів. У християнській культурній традиції місто, виявляючись через
    ідею соборності людини (збирання її у цілісність, як аналог Храму
    Небесного), поставало «формою життєтворення». Обґрунтовано феномен
    європейського урбанізму ХІІ – ХV ст. в контексті зрушень у філософськорелігійні оцінці міста від «місця гріха та морального занепаду» до
    «найкращої форми для матеріального та морального існування людини».
    Есхатологічність християнської концепції Градів дозволяє виявляти
    особливі смисли тео-культурного ландшафту міста, зокрема, як право на
    місто як право на спасіння. Висвітлено урбаністичні особливості
    сформованого у християнській культурі сакрального ландшафту
    географічного простору (Єрусалим, Київ, Константинополь та ін.).
    4. Ретроспективний огляд урбаністичних трансформацій на рівні
    зв’язків натури та культури засвідчив особливості їх виявлення у
    домодерних, модерних та постмодерних ландшафтах. Зазначено, що
    концепція екологічного містопланування ландшафтів, що розроблялася в
    межах екологічного урбанізму, ландшафтної архітектури, органічного
    гуманізму, глибинної екології, ґрунтується на ідеї «вирощування» природи у
    місті як саду. А це, зі свого боку, вимагає від міст не тільки рівноваги
    натури і культури, а й відкритості культурного ландшафту до природи. У
    розумінні культурного ландшафту важливу роль відіграє характер інтеграції
    містян з природою, їхня екологічна ландшафтна активність, здатна
    витворювати екодизайн міста у цілому.
    5. Культурфілософські витлумачення домодерних та модерних урбоформ дозволяють окреслити особливості містопланувальних традицій.
    351
    Морфогенез міст дає розуміння того, як міські ландшафти перетворювалися,
    набували іншої якості та цінності – від окремішного з боку природи топосу
    до космологічного та антропоцентричного. Через усю урбо-історію
    проходить тема ідеального міста, що експлікується під впливом античної
    філософії Платона та стоїків, християнського богослов’я, ренесансної
    філософії гуманізму. Досліджено семантичні параметри ідеального
    містопланування в контексті культурно-історичних особливостей доби
    античності, середньовіччя, ренесансу, модерну.
    6. Представлено концептуальні естетичні зрушення у
    містопланувальній морфології у напрямку від геометричної до геоморфної
    моделі. Замість симетричної функціональності міської забудови, нелінійний
    постмодерний урбодизайн ґрунтується на конкретно-географічних та
    культурно-історичних особливостях міських ландшафтів. Визначено
    інтеграційну роль скульптури у творенні сучасних міських ландшафтів, на
    відміну від традиційної як візуальної домінанти. Доведено, що
    постмодерний міський дизайн стає ближчим до містян через організацію
    урбаністичний ліній для різноманітних соціальних комунікацій та виявлення
    громадянської активності.
    7. Філософсько-урбаністичний аналіз засвідчив просторову
    різнорідність феномену безпеки, як на фізичному, соціальному, так і
    ментальному рівнях. Антропологічний контекст безпеки дозволяє виявляти
    ціннісні координати міських ландшафтів: ті, що інтегрують міську
    спільноту, і ті, що дестабілізують. Проаналізовано специфіку творення
    безпечних ландшафтів постіндустріальних міст; доведено, що
    «повсякденна впевненість» містян підтримується цифровими ландшафтами
    «розумного міста». Ціннісним орієнтиром урбаністичних трансформацій
    стає не стільки ідея відсутності небезпек для містян, скільки забезпечення
    просторової свободи для їхньої самоактуалізації.
    352
    8. Висвітлено особливості постмодерної концептуалізації
    гендерночутливих міських ландшафтів через долання бінарної
    опозиційності маскулінного та фемінного. Філософсько-урбаністичне
    окреслення гендерночутливих міських локацій здійснено із застосуванням
    аналітичних інструментів детериторизації та ре-територизації та
    врахуванням соціальних контекстів просторових зв’язків містян. Висвітлено
    тенденції своєрідної фемінізації міста шляхом інтеграції у міський
    ландшафт «дружніх до жінок» урбан-практик двох типів: репродуктивних
    («турботи про інших») та емансипаторних («право на власний голос»).
    Представлено філософську концептуалізацію гендерночутливих міських
    ландшафтів на основі постмодерної ідеї про поваго до різноманіття та
    соціальної інклюзії.
    9. Філософсько-урбаністичні інтерпретації ландшафтів засвідчили
    концептуальні зрушення в організації дитячих урбан-локацій. Модерністські
    містопланувальні практики обмежуються системою координат безпеки
    повсякденного буття дітей, постмодерні – включають ігрові локації у
    публічний простір міста, чим розширюють граничні межі присутності дітей
    у місті та їхні можливості для самовираження, творчого розвитку у ньому.
    Дитяче середовище концептуалізовано різними локаціями відповідно до
    окреслення ролі дітей у міській громаді: як об’єкта турботи з боку дорослих,
    а також виявлення суб’єктності ужитті громади міста. Урбан-практики, що
    відкривають публічний простір міста для дітей привносять нові смисли,
    цінності у філософію міста, формують місто «дружнім до дітей». Концепція
    дружнього до дітей міського ландшафту окреслює урбан-систему ціннісних
    координат: безпечність, доступність, естетичність, потенціал для творчості.
    10. Культурфілософська інтерпретація «молодіжного ландшафту»
    міста висвітлила його аксіологічні контексти: забезпечення повсякденної
    впевненості та підтримка культуротворчої діяльності. Підкреслено статус
    353
    молоді у місті як носія нової (креативної) культурної реальності. Відповідно
    філософська концептуалізація питання присутності молоді у місті здійснена
    у напрямку розгортання характеристик урбан-локацій, у яких можливим є
    вияв творчої суб’єктності молоді. Доведено, що молодь виробляє
    унікальний досвід ландшафтного активізму екологічної, культурної,
    політичної спрямованості; їхні урбан-втручання здатні привнести нові
    смисли, значущі цінності для міста.
    11. Окреслено креативну топографію сучасних міст як форми ревіталізації деградованих локацій. Звертається увага на характер естетичних
    втручань митців у вуличний простір. Підкреслюється цінність арт-практик
    не тільки як способу творення естетичного у місті, а й культурного
    перетворення містян. Філософсько-антропологічні характеристики
    креативних міських локацій представлено на теоретичному підґрунті, що
    складається «на межі» естетичного судження, філософської антропології,
    критики культури, філософії присутності. Отримує подальший розвиток ідея
    про креативність як спосіб підтримувати культуротворчу діяльність містян,
    а також долати просторову відчуженість, посилювати соціальну довіру.
    Висвітлено ідею, що креативні локації спроможні виробити спільноту, яку
    єднає не тільки нетрадиційне мистецтво, а й стремління до вітальних
    ландшафтних перетворень.
    12. Виявлено специфіку комунікативного морфогенезу міських
    ландшафтів («співмірні» з людиною, «відчужені», «ре-віталізовані»).
    Доведено, що діалогічність міжсуб’єктної взаємодії містян створює умови
    для подолання їхньої просторової відчуженості та розширює граничні межі
    просторової свободи. Запропоновано філософський напрямок пізнання
    ландшафтів з позиції виявлення їхньої «партисипативної спроможності»,
    участі містян у практиках ре-віталізації міських локацій. Філософськокомунікаційна опція міського простору як інтерсуб’єктного дозволяє
    354
    виявити сутнісні взаємозв’язки між характером облаштування публічних
    просторів та рівнем діалогічно-консенсусних комунікацій містян. Містяни,
    як учасники комунікацій, витворюють у процесі свого спілкування
    різноманітні типи інтерактивності й одночасно продукують нові просторові
    урбоформи.
    13. Концептуально осмислено ландшафтний підхід, що зміщує
    акценти в оцінці «вкоріненості» національної культури у бутті міста від
    монументальної архітектури до системи міських цінностей. Зазначається,
    що міські ландшафти охоплюють локації як геофізично, так і комунікативно
    (через події, що у них відбуваються). Особливий фокус культурного
    пізнання міських ландшафтів утворюється урбан-практиками національного
    святкування. Філософсько-урбаністичний аналіз ландшафтних
    трансформацій українських міст з погляду рівня включеності у національне
    буття засвідчив наявність в меморіальних ландшафтах українських міст
    практик «реабілітації» національного буття, реартикуляції старих місць
    пам’яті і витворення нових. Стверджується, що українським містам потрібна
    більш потужна культурна артикуляція локацій та мнемоніка топосів.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины