РЕФЛЕКСІЯ КОНЦЕПТІВ “АЗІЙСЬКИЙ СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА” К. МАРКСА І “ЦИВІЛІЗАЦІЯ” А. ТОЙНБІ В ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКОМУ КОНТЕКСТІ : РЕФЛЕКСИЯ концепта "АЗИАТСКИЙ СПОСОБ ПРОИЗВОДСТВА" К. МАРКСА И "ЦИВИЛИЗАЦИЯ" А. Тойнби в историко-философском КОНТЕКСТЕ

Краткое описание

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Г. КОРОЛЕНКА

На правах рукопису

ВОЩЕНКО Вікторія Юріївна

УДК 330. 123. 7(5): 330. 44: [94+1] (043)

РЕФЛЕКСІЯ КОНЦЕПТІВ “АЗІЙСЬКИЙ СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА” К. МАРКСА І “ЦИВІЛІЗАЦІЯ” А. ТОЙНБІ В ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКОМУ КОНТЕКСТІ

09.00.05 − історія філософії

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Науковий керівник
КРАВЧЕНКО Петро Анатолійович,
доктор філософських наук, професор

Полтава-2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1. 1.Ідейні джерела та ступінь наукової розробки теми………………………11
1. 2. Визначення понять та особливості методології дослідження……...........25
Висновки до розділу І…………………………………………………………….40

РОЗДІЛ ІІ

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ КАТЕГОРІЙ “АЗІЙСЬКИЙ
СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА” К. МАРКСА І “ЦИВІЛІЗАЦІЯ”
А. ТОЙНБІ
2. 1. Історико-філософські ретенції та протенції концепту “азійський
спосіб виробництва” К. Маркса………………………………………….........42
2. 2. Історико-філософські ретенції та протенції концепту
“цивілізація” А. Тойнбі..........................................................................................67
2. 3. Концептуальний ізоморфізм категорій “азійський спосіб
виробництва” і “цивілізація”……………………………………………………82
Висновки до розділу ІІ…………………………………………………………...93

РОЗДІЛ ІІІ

КОНЦЕПТИ “АЗІЙСЬКИЙ СПОСІБ ВИРОБНИЦТВА”
К. МАРКСА І “ЦИВІЛІЗАЦІЯ” А. ТОЙНБІ У
СУЧАСНОМУ ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ
3. 1. Сучасна деконструкція формаційної та цивілізаційної теорій….............95
3. 2. Прогностичний потенціал концептів К. Маркса і А. Тойнбі…………..113
3. 3. Евристична цінність концептів для осмислення української історії …128
Висновки до розділу ІІІ…………………………………………………………150

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………152

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………..……………………….157

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У контексті розробки універсального методологічного підходу до вивчення і розуміння історії надзвичайно важливим є вирішення проблеми походження, розвитку і занепаду культур, локальних цивілізацій та різноманітних культурно-історичних типів державних і цивілізаційних утворень. Сучасні глобалізаційні процеси, які зумовлюють перехід від роз’єднаності етносів, окремих соціокультурних спільнот, держав до їхньої єдності, активізують інтерес як до специфіки цивілізаційного розвитку загалом, так і до виявлення трансформацій, які відбуваються на рівнях локальних, регіональних та етнокультурних утворень. Внаслідок цього залишається відкритим і дискусійним питання щодо подальшого конституювання сучасної моделі суспільного розвитку. Здобутки і досягнення історико-філософської науки також зумовлюють необхідність створення нового комплексного підходу до розуміння історії шляхом синтезу ключових елементів формаційного і цивілізаційного схематичних конструктів.
На сьогодні філософи, історики, соціологи, культурологи пропонують безліч варіантів розуміння співвідношення різноманітних схем періодизації історичного розвитку: від “механічного” об’єднання теорії формацій із концепцією цивілізацій до повного їх протиставлення і розведення на різні полюси. При цьому головним джерельним підґрунтям є філософія історії Карла Маркса і Арнольда Тойнбі як головних фундаторів вищезгаданих моделей суспільного поступу. Спираючись на рефлексію змісту концептів “азійський спосіб виробництва” і “цивілізація”, ми пропонуємо власний варіант розуміння й концептуалізації співвідношення та взаємодоповнення Марксової і тойнбіанської інтерпретацій історії. Історико-філософський аналіз процесу становлення, сутності та ізоморфізму змісту даних категорій сприятиме формуванню нових засад для розуміння формаційного й цивілізаційного підходів, а також підвищенню плідності їхнього застосування при дослідженні всесвітньої та вітчизняної історії.
Наприкінці ХХ століття у вітчизняній історико-філософській науці відбувається поступовий відхід від монопольного становища теорії формацій, котру витісняє цивілізаційна концепція. Філософське осмислення суспільного розвитку переважно ґрунтується на визнанні унікальності й неповторності локальних цивілізацій та їх культурно-історичних типів. Разом із тим, жодна модель розуміння і періодизації суспільного руху належним чином не охоплює усі важливі аспекти історії України. Тому залишається відкритим питання методологічного оновлення української історичної та історико-філософської науки.
Для виявлення закономірностей історичного розвитку нашої країни потрібен комплексний підхід, який бере до уваги специфіку взаємодії різноманітних політичних, соціально-економічних та культурно-духовних факторів. З огляду на це, ми і звертаємося до аналізу категорій “азійський спосіб виробництва” К. Маркса (для дослідження особливостей соціально-економічного розвитку) й “цивілізація” А. Тойнбі (з метою визначення культурно-цивілізаційної приналежності українських земель).
Таким чином, актуальність теми визначається:
− по-перше, новими дослідженнями з історії філософії, які сприяли конституюванню різних варіантів співвідношення формаційної і цивілізаційної теорій;
− по-друге, необхідністю розробки нового комплексного методологічного підходу до розуміння історії з урахуванням сучасних тенденцій суспільного розвитку, зумовлених процесами глобалізації;
− по-третє, унікальністю географічного розташування нашої країни, що зумовило специфічний шлях її історичного розвитку на межі двох макроцивілізацій – Сходу і Заходу.
Досліджувана проблема привертала увагу багатьох науковців. Азійський спосіб виробництва був предметом вивчення для таких радянських учених, як Є. Варга, Ю. Качановський, В. Нікіфоров, Р. Нуреєв, Ю. Семенов. Вони робили спроби визначити зміст Марксового концепту, його роль і місце у схемі історичної періодизації. Цивілізаційна проблематика представлена у працях сучасних українських філософів, а саме: І. Бойченка, І. Бредуна, Г. Виноградова, Г. Волинки, Т. Глушко, В. Головка, В. Гончаревського, І. Гончаренка, В. Загороднюка, Б. Канівця, В. Космини, П. Кравченка, Б. Кучменка, Н. Мозгової, Д. Музи, І. Немчинова, Ю. Павленка, Ю. Пахомова, Т. Розової, В. Скоблика, І. Ткаченка, В. Шейка. Серед російських учених необхідно відзначити О. Воробйову, Л. Карпову, Т. Махаматова, О. Полякова, Є. Рашковського, В. Уханова, А. Фоміна, Є. Чепікова, Я. Шемякіна. Серед зарубіжних дослідників проблему азійського способу виробництва вивчали Е. Вельскопф, К. Вітфогель, М. Годельє, Ж. Сюре-Каналь, Ж. Шено. Полеміка з приводу філософських ідей А. Тойнбі представлена у працях П. Гейла, Р. Коллінгвуда, У. Макнейлі, Г. Мейсона, М. Перрі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах планового комплексного наукового проекту кафедри філософії Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка за темою: “Культурно-історична детермінація розвитку людського потенціалу в процесі формування громадянського суспільства” (ДР № 0111U000701). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка від 25 грудня 2008 року, протокол №7 (уточнена 26 травня 2011 року, протокол №15).
Мета і завдання дослідження. Метою є історико-філософський аналіз змісту концептів “азійський спосіб виробництва” К. Маркса й “цивілізація” А. Тойнбі.
Реалізація поставленої мети забезпечується постановкою і послідовним розв’язанням таких дослідницьких завдань:
− визначити методологічні засади та ідейні джерела рефлексії концептів “азійський спосіб виробництва” й “цивілізація”;
− виявити історико-філософські ретенції і протенції концептів “азійський спосіб виробництва” К. Маркса й “цивілізація” А. Тойнбі;
− показати концептуальну подібність категорій “азійський спосіб виробництва” й “цивілізація” шляхом аналітичного зіставлення їхнього змісту;
− проаналізувати версії сучасної інтерпретації формаційного й цивілізаційного підходів до вивчення історії та варіанти їхнього співвідношення;
− розкрити футурологічне значення схематичних конструктів історії К. Маркса й А. Тойнбі;
− установити евристичну цінність концептів К. Маркса й А. Тойнбі для осмислення історії України і з’ясувати їх роль в оновленні методологічної бази української історичної та історико-філософської науки.
Об’єкт дослідження − новітні ситуативні модифікації та оригінальні концепти “азійського способу виробництва” К. Маркса й “цивілізації” А. Тойнбі як авторські модальності тлумачення й розуміння історії та суспільного розвитку.
Предмет дослідження − конституювання, конотації та евристичний потенціал категорій “азійський спосіб виробництва” й “цивілізація”.
Теоретико-методологічними засадами дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних філософів, фахівців у галузі історії філософії та методології науки. В основу пошукової роботи покладено комплекс філософських та загальнонаукових методів і принципів.
У процесі дослідження використовувалися:
− принципи об’єктивності, системності, цілісності, єдності історичного та логічного, детермінізму, розвитку і взаємозв’язку, сходження від абстрактного до конкретного, які визначали методологічний інструментарій дисертації;
− порівняльно-критичний метод – для вивчення структурних елементів сучасних підходів до розуміння історії;
− системно-аналітичний метод – для узагальнення наукових концепцій дослідників щодо вивчення концептів “азійський спосіб виробництва” К. Маркса й “цивілізація” А. Тойнбі;
− метод аналогій – для пошуку спільних рис досліджуваних категорій;
− герменевтичний метод – для тлумачення змісту текстів першоджерел;
− метод історіографічного синтезу – для формулювання й систематизації досліджуваного матеріалу.
У роботі використовувався методологічний потенціал праць таких західних філософів та істориків: К. Віттфогель, Г. Гегель, І. Гердер, М. Годельє, Ф. Енгельс, Л. Морган, Ж. Сюре-Каналь, С. Хантінгтон, Ж. Шено.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні аналізу концептів “азійський спосіб виробництва” й “цивілізація” і доведенні ізоморфізму у змісті даних категорій. З огляду на це запропоновано новий варіант розуміння співвідношення формаційного й цивілізаційного підходів до вивчення історії суспільного розвитку, сутність якого полягає у логічному доповненні й розширенні теорії формацій концепцією цивілізацій. Категорії “азійський спосіб виробництва” і “цивілізація” уособлюють та позначають дискретні параметри загального руху суспільно-історичного розвитку й виступають суттєвими чинниками наукового підґрунтя для розробки нової моделі його розуміння.
Новизна наукових результатів міститься у таких положеннях, що виносяться на захист:
Уперше:
− доведено, що поняття “азійського способу виробництва” К. Маркса та “цивілізації” А. Тойнбі у певних моментах фокусують зміст, де формаційна й цивілізаційна концепції поєднуються в єдине семантичне поле, обумовлене й визначене концептуальним ізоморфізмом змісту даних категорій;
− показано евристичний потенціал концептів “азійський спосіб виробництва” й “цивілізація” для пошуків оновленого методологічного підходу до вивчення особливостей української історії та суспільно-історичного розвитку;
− встановлено, що концепти “азійський спосіб виробництва” й “цивілізація” у їх обопільному використанні сприятимуть конструюванню та відтворенню особливостей логіки суспільно-історичного розвитку українських земель, оскільки семантичне, змістовне та логічне поле їхнього змісту відкрите для імплантації та аналізу головних моментів політичної, соціально-економічної та духовно-культурної сфери такого розвитку, для дослідження унікальної історичної долі українського народу, його самобутньої культури у синтезові її цінностей із здобутками культур інших народів.
Уточнено:
− футурологічне значення схематичних моделей розуміння історії та соціально-історичного розвитку К. Маркса й А. Тойнбі, що полягає у передбаченні переходу людства до глобальної світової цивілізації, об’єднаної на засадах духовно-культурної єдності;
− поліваріантність тлумачень змісту категорій “азійський спосіб виробництва” К. Маркса й “цивілізація” А. Тойнбі, яка зумовлюється належністю автора до певної епохи, країни, суспільно-політичної організації тощо.
Одержали подальший розвиток:
− систематизація сучасних наукових концепцій, присвячених інтерпретації формаційної та цивілізаційної теорій, а також можливих варіантів їх оновлення і доцільності використання у філософських та історичних дослідженнях;
− знання щодо суспільно-історичних умов конституювання вчення про “азійський спосіб виробництва” К. Маркса та “цивілізації” А. Тойнбі.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів зумовлене сукупністю теоретичних положень і висновків, що виносяться на захист. Отримані в дисертації результати складають певну методологічну базу для подальших пошуків нового підходу до тлумачення соціально-історичного розвитку.
Положення й висновки дисертації надають можливість більш детально зрозуміти закономірності суспільно-історичних процесів, діалектичну єдність локально-цивілізаційного й загальнолюдського, допомагають визначити роль і місце українського народу у світі цивілізацій і віднайти Україні свою цивілізаційно-культурну приналежність.
Одержані у дисертації висновки можуть бути використані:
− у науково-дослідницькій роботі для вивчення динаміки становлення й розвитку світових цивілізацій, а також при розробці методологічних підходів та конструюванні схем світової й вітчизняної історії;
− у навчальному процесі для викладання курсів з історії філософії, соціальної філософії, філософії історії, соціальної культурології, соціології, історіографії, історії, історії економіки та економічної думки, а також при написанні підручників і навчальних посібників з цих дисциплін;
− у суспільному житті для успішного впровадження у практику державобудівничої концепції, а також для становлення культурно-історичної свідомості та громадянської позиції особистості.
Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки й положення наукової новизни базуються на основі результатів, одержаних автором у процесі дослідження.
Апробація результатів дисертації. Положення дисертації, її концептуальні ідеї обговорювалися на засіданнях кафедри філософії Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, а також були оприлюднені на наступних наукових та науково-теоретичних конференціях: “Ірраціональне підґрунтя раціональності (колізії, взаємовпливи, взаємопереходи): Всеукраїнська науково-теоретична конференція” (Полтава, 2009); “Проблеми культурної ідентичності: локальний та глобальний контексти: Міжнародна наукова конференція” (Рівне, 2010); “Культурно-цивілізаційні процеси, тенденції їх розвитку у сучасному світі та в Україні: Міжнародна науково-практична конференція” (Полтава, 2010); “Європейський вибір України: філософсько-антропологічні параметри осмислення: Всеукраїнські філософські читання” (Київ, 2010); “Актуальні проблеми релігієзнавства: Всеукраїнська наукова конференція” (Полтава, 2010); “Історико-філософські читання, присвячені Всесвітньому дню філософії 2010” (Полтава, 2010); “Людиноцентризм як основа гуманітарної політики України: освіта, політика, економіка, культура: Всеукраїнська конференція” (Київ, 2011); “Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарного знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспекти: Міжнародна науково-теоретична конференція” (Рубіжне, 2011).
Публікації. Основні результати дослідження викладені у тринадцяти наукових публікаціях, 7 із яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України для філософських наук, 6 – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура роботи зумовлена специфікою об’єкта, предмета, визначеної мети та завданнями дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають у себе вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (19 сторінок, 198 позицій, у тому числі 3 джерела іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації становить 175 сторінок, основний текст займає 154 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У процесі даного дослідження, виходячи із запропонованого в роботі тлумачення концептів “азійський спосіб виробництва” К. Маркса і “цивілізація” А. Тойнбі, було здійснено рефлексію змісту даних категорій в історико-філософському контексті. Підбиваючи підсумки, можна зробити наступні висновки:
1. Визначено методологічні засади та ідейні джерела рефлексії концептів “азійський спосіб виробництва” К. Маркса і “цивілізація” А. Тойнбі, що ґрунтуються на філософських працях, присвячених історії філософії та методології науки. Окрім філософських і загальнонаукових методів, дисертантка звертався до методологічної бази, використаної у роботах К. Маркса і А. Тойнбі. Великий спектр тлумачень змісту досліджуваних категорій пов’язаний із значною кількістю наукових дискусій з приводу їх конотацій. Визначено ті риси вищезгаданих концептів, які сприяють об’єднанню категорій “азійський спосіб виробництва” К. Маркса і “цивілізація” А. Тойнбі у єдине семантичне поле, що становить підґрунтя дослідження.
2. Установлено, що історико-філософськими ретроспективами концептів “азійський спосіб виробництва” К. Маркса і “цивілізація” А. Тойнбі слугували соціально-ідеологічні чинники, котрі визначали “дух епохи”, а також здобутки і надбання суспільної думки, які становили ідейно-джерельну базу конституювання вищезгаданих категорій. Історико-філософськими перспективами даних концептів є особливості інтерпретації їх змісту і визначення місця в історичному процесі. Концепт азійського способу виробництва був об’єктом дискусій у 20 – 80-х роках, проте питання щодо сутності і доцільності його вживання залишилось відкритим. Сьогодні науковці звертаються до Марксової категорії у контексті формування нового підходу до розуміння формаційної періодизації суспільно-історичного розвитку, а також у ракурсі визначення її співвідношення із цивілізаційною концепцією. Історико-філософський аналіз концепту “азійський спосіб виробництва” К. Маркса проводився паралельно із філософською рефлексією концепту “цивілізація” А. Тойнбі. Цивілізаційний підхід до розуміння суспільного розвитку визначає дискретною одиницею історії окремі локальні соціокультурні утворення – цивілізації, які проходять конкретні стадії розвитку і взаємодіють у просторі і часі.
3. Доведено ізоморфізм змісту концептів “азійський спосіб виробництва” К. Маркса і “цивілізація” А. Тойнбі, що проявляється у взаємному переході ключових ознак однієї категорії в іншу і робить можливим взаємне співвідношення їх як рекурсивних систем. Така семантична подібність пояснюється наступними твердженнями: категорії “азійський спосіб виробництва” К. Маркса і “цивілізація” А. Тойнбі є монадами історичного руху і вживаються для позначення більш високого рівня розвитку суспільства у порівнянні з первісним колективом. Східні цивілізації за економічними і суспільно-політичними ознаками є соціокультурними утвореннями азійського способу виробництва, оскільки розвиваються традиційним шляхом. Звідси можна стверджувати, що Марксова схема суспільно-економічних формацій є окремим випадком цивілізаційної теорії А. Тойнбі, яка тлумачила історичний процес як розвиток і взаємодію у просторі і часі окремих цивілізацій. Формаційна концепція є логічною конструкцією історії європейських країн, на прикладі яких К. Маркс довів закономірність переходу людства до формації вільної індивідуальності – комунізму. Решта цивілізацій визначалися як азійський спосіб виробництва. З огляду на це, обидві схеми періодизації суспільного розвитку мають спільну фокусну точку, що об’єднує їх у єдине смислове поле – ізоморфізм категорій “азійський спосіб виробництва” і “цивілізація”.
4. У ході аналізу варіантів сучасної інтерпретації формаційного і цивілізаційного підходів до розуміння історії систематизовано версії їх сучасної деконструкції. Виокремлено дві наукові позиції стосовно даної проблеми. Перша – конфронтаційна – наголошує на принциповій іншості двох схематичних моделей суспільного розвитку та недоцільності їх співвідношення; друга – узгодженості – пропонує варіанти обєднання цивілізаційної та формаційної концепцій на основі спільних рис і утворення нового універсального методологічного підходу до розуміння історії. Доведено, що жодна з окреслених схем не спроможна адекватно і логічно показати закономірності всесвітньо-історичного розвитку. Постає необхідність їх діалектичного синтезу на основі спільних концептуальних засад, якими є концепти “азійський спосіб виробництва” К. Маркса і “цивілізація” А. Тойнбі.
5. Показано футурологічний потенціал цивілізаційної і формаційної концепцій, що актуалізує їх використання у сучасних історичних дослідженнях. Прогностичне значення окреслених методологічних підходів виявляється у своєрідному передбаченні результатів глобалізаційних процесів сучасності і переходу людства до інформаційного суспільства. Проведено паралелі між формаційною і цивілізаційною схемами періодизації суспільно-історичного розвитку та теорією постіндустріального суспільства. К. Маркс зазначав про неминучість встановлення комунізму, тобто постекономічної формації вільної індивідуальності, де головною цінністю буде інформація, А. Тойнбі – про єдину макроцивілізацію, що об’єднається на основі духовно-культурної спадщини людства. Даний прогноз є виправданим лише за умов поєднання формаційної і цивілізаційної теорій, оскільки сучасна глобалізація охоплює не лише політичні та соціально-економічні, але і духовно-культурні фактори.
6. Визначено евристичний потенціал категорій “азійський спосіб виробництва” К. Маркса і “цивілізація” А. Тойнбі для осмислення історії України та оновлення її методологічної бази. Історичний розвиток українських земель виходить за межі формаційного і цивілізаційного тлумачення, оскільки є складним багатофакторним соціокультурним процесом. Дані концепти схематично відображають усі важливі аспекти суспільного руху в історичній ретроспективі і свідчать про унікальність подальшого шляху розвитку. Наша країна належить до цивілізацій, що мають дочірні зв’язки із цивілізацією-праматір’ю і цивілізацією-наступницею, тобто є аффільованим суспільством, інтегралом аффіляцій. Це, у свою чергу, зумовлює унікальну історичну долю: українські землі, маючи духовно-культурний зв’язок з еллінським світом, породили суспільство азійського способу виробництва (російську ортодоксальну цивілізацію з центром у Москві), а відтак Україна є носієм рис західного і східного соціокультурних типів, адаптованих на національному ґрунті. Історико-філософська рефлексія концептів “азійський спосіб виробництва” К. Маркса і “цивілізація” А. Тойнбі виявила наукову цінність категорій для досліджень у галузі української історії.
7. У дисертації установлено, що на сучасному етапі розвитку українського суспільства актуалізується необхідність запозичення досвіду сусідніх країн та його адаптація на національному ґрунті. Глобалізаційні процеси сьогодення актуалізують необхідність вибору зовнішньополітичного вектору кожної країни, що визначається особливостями соціально-економічного, політичного та духовно-культурного розвитку. Необхідно брати до уваги як позитивні, так і негативні наслідки входження до світового глобального простору, адже паралельно з визначними здобутками постіндустріального суспільства існує загроза успадкування породжених ним негативних тенденцій, а саме криз і катастроф техногенної цивілізації. Для України найбільш правильною є орієнтація на євроінтеграцію, проте позитивний ефект для розвитку нашої держави матиме вдале поєднання здобутків і досягнень сусідніх народів та опора на власний культурно-історичний досвід. Лише такий унікальний шлях забезпечить нашій країні побудову сучасного техногенного суспільства на основі верховенства права і демократії.
Подальші наукові розвідки повинні бути спрямовані на дослідження доцільності використання концепту “азійського способу виробництва” К. Маркса для вивчення історії сучасних країн Азії, Африки і Латинської Америки, а також особливостей їх включення у процеси світової глобалізації. Актуальною є проблема використання для філософського осмислення сучасної історії категорії “локальна цивілізація” та її співвідношення із поняттям “глобальна цивілізація”, а також детальний аналіз таких явищ, як “позитивна глобалізація”, взаємообмін між культурами Сходу та Заходу, наслідки загострення антагоністичного протистояння двох макроцивілізацій. Важливим напрямом дослідження є питання розробки нового комплексного методологічного підходу до вивчення світової та вітчизняної історії на основі досліджених нами концептів та подальші історико-філософські пошуки у даному контексті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авдиев В. Рабовладение на Древнем Востоке / В. Авдиев // История в средней школе. – 1934. − № 2. – С. 12–20.
2. Аксьонова В. Метафізичний дискурс у контексті цивілізаційного розвитку України / В. Аксьонова, І. Скловський // Перспективи. – 2008. − № 4. – С. 3–9.
3. Алексєєв Ю. Лекція 4. Специфіка історичної науки. Періодизація та цивілізаційний підхід до осмислення історичного процесу / Ю. Алексєєв // Вступ до історії: Курс лекцій: Методологічні засади історичної науки у світлі сучасних соціокультурних, філософських та історичних досліджень. – К. : КІСУ, 2001. – Вип. 1. – С. 47–67.
4. Алексеева Н. Диалог цивилизаций: Восток – Запад / Н. Алексеева, А. Сёмушкин // Вопрсы философии. – 1998. − № 2. – С. 173–177.
5. Андрєєва О. Дослідження концепту цивілізаційного підходу з точки зору політичного пізнання / О. Андрєєва // Політологічний вісник. – 2009. − № 41. – С. 54–63.
6. Андрущенко Т. Теоретико-методологічні засади та історичні спроби аналізу цивілізацій: від Платона до Маркса / Т. Андрущенко // Гілея. – 2009. – Вип. 18. – С. 220–226.
7. Андрущенко Т. Зближення цивілізацій в епоху глобалізації: можливості реальні і абстрактні / Т. Андрущенко // Гілея. – 2009. – Вип. 27. – C. 314–321.
8. Афанасьєв О. Чи достатнім є формаційний підхід у курсі соціальної філософії? / О. Афанасьєв // Філософські пошуки. – 1998. – Вип. І (V − VI) – С.355–357.
9. Барг М. Цивилизационный подход к истории: дань конъюнктуре или требование науки? / М. Барг // Коммунист. – 1991.  №3. – С. 27–35.
10. Баскин М. Монтескье / М. Баскин. – М. : Мысль,  1965. – 190 с. (Мыслители прошлого).
11. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество [Електронний ресурс] / Д. Белл. Режим доступу до тексту: http://www.humanities.edu.ru/db/msg/51994.
12. Бергсон А. Два источника морали и религии / А.Бергсон; пер. с фр., послесловие и примечания А. Гофмана. – М. : “Катон”, 1994.–384 с. (История философии в памятниках).
13. Бердяев Н. Самопознание: Сочинения. / Н. Бердяев. – М.: Изд-во Эскимо; Харьков : Изд-во Фолио, 2005.–640 с. (Антология мысли).
14. Білан С. Формаційний і цивілізаційний підходи до історії / С. Білан // Гуманітарний вісник. – 2006. – Вип. 24. – С. 185–199.
15. Бредун І. Розвиток концепції локальних цивілізацій і правова культура / І. Бредун // Образи часу – Образи світу. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2008. − № 813. – С. 203–207.
16. Буданова В. В основі концепції історії стародавнього світу – цивілізаційний підхід: (Змістові лінії курсу) / В. Буданова // Історія в школах України: Науково-методичний журнал. – 2005. − № 2. – С. 24–27.
17. Варга Е. Очерки по проблемам политэкономии капитализма. – М. : Политиздат, 1965. – 383 с. (Академия наук СССР. Институт мировой экономики и международных отношений).
18. Василенко Ю. Схематизм і схеми історичного процесу / Ю. Василенко // Вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Розділ ІІ. Соціальна філософія та філософія історії. – 2008. − № 12. – С. 95–100.
19. Васильев Л. История Востока: В 2 т. [Учеб. по спец. „История”]. / Л. Васильев. – М. : Высш. шк., 1998. – 495 с.
20. Васильев Л. Что такое “азиатский” способ производства? / Л. Васильев // Народы Азии и Африки. – 1988. − № 3. – С. 65–75.
21. Васильева Л. Философия развития цивилизаций / Л. Васильева // Социально-гуманитарные знания. – 2005. − № 1. – С. 108–119.
22. Вашкевич В. Феномен історичного процесу: соціально-філософський аналіз / В. Вашкевич // Гілея. – 2009. – Вип. 18. – С. 156–163.
23. Виноградов Г. Росія та Україна на рубежі XVII – XVIII століть: відносини “дочірньої” і “пасербницької” цивілізації (в контексті концепції А. Тойнбі) / Г. Виноградов, В. Головко // Нива знань. – К., 1997. − № 4: Україна і Росія: досвід історичних зв’язків та перспективи співробітництва. – С. 163−166.
24. Від “третього шляху” до “євразійських пріоритетів” (від редакції) // Політична думка. – 1995. − № 2 – 3. – С. 71–73.
25. Віттфогель К. Концепция Восточного общества [Електронний ресурс] / Режим доступу до тексту: http://sociolog.in.ua/view_person.php?id=228
26. Wittfogel K. The Ruling Bureaucracy of Oriental Despotism: A Phenomenon that Paralyzed Marx / K. Wittfogel // The Review of Politics. – 1952. – No 15. Vol. 3. – P. 350 – 359.
27. Волик Н. Теорія марксизму – це прометеїв вогонь чи вогонь пекла: за і проти / Н. Волик // Філософські семінари. – 2011. – Вип. 8. – С. 140–142.
28. Воробьёва О. А. Тойнби: опыт постижения истории / О. Воробьёва // Новая и новейшая история. – 2006. − № 5. – С. 86–98.
29. Воробьёва О. “Между прошлым и настоящим”: типы дискурсов в творчестве А. Тойнби / О. Воробьёва // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. – Переяслав-Хмельницький, 2004. – Вип.15. – С. 238–249.
30. Ганчев П. Глобализация цивилизации и необходимость новой формы философии / П.Ганчев // Вопросы философии. – 2007. − № 8. – С.160–165.
31. Гарнет У. Українське питання та майбутнє Росії / У. Гарнет // Політична думка. – 1994. − № 4. – С. 71–79.
32. Гегель Г. Философия истории / Г. Гегель; пер. А.М. Водена. – М. : Соцэкгиз, − 1935. – 470 с. (Сочинения; т. 8).
33. Гердер И. Идеи к философии истории человечества. / И. Гердер. – М.: Наука, 1997.–703 с.
34. Гецко Ю. Цивілізаційний підхід в українській історичній науці / Ю. Гецко // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства / Науково-дослідний інститут українознавства. – К., 2008. – Т. 20. – С. 302–308.
35. Глотов Б. Культурно-цивілізаційна ідентифікація українського народу. Автореферат на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук. – Дніпропетровськ, 2008. – 32 с. (Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара).
36. Годелье М. Азиатский способ производства: стимулирующий концепт с ограниченным аналитическим значением / М. Годелье // Общество, среда, развитие. – 2007. − № 1. – С. 3–18.
37. Годельє М. Понятие азиатского способа производства и марксистская схема развития общества / М. Годелье // Народы Азии и Африки. – 1965. − № 1. – С.102–104.
38. Гончаревський В. Структура цивілізаційної побудови А. Дж. Тойнбі / В. Гончаревський // Вісник Київського національного університету імені Т. Шевченка. Історія. – 2007. − №91 – 93. – С.136–139.
39. Гончаревський В. Вплив західноєвропейської історичної думки на формування цивілізаційного підходу в сучасній українській історичній науці / В. Гончаревський // Соціальна історія. Науковий збірник. – 2008. – Вип. IV. – С. 157–165.
40. Гончаревський В. Дослідження середньовічної історії України у контексті використання цивілізаційного підходу в сучасній вітчизняній історіографії / В. Гончаревський // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. − № 4 (51). – С. 98–102.
41. Гончаревський В. Україна в процесі європейської інтеграції: цивілізаційний вимір в сучасній вітчизняній історіографії / В. Гончаревський // Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. − Вип. 27. – К. : УНІСЕРВ, 2008. – С.82–88.
42. Гончаревський В. Парадокс і гармонія філософсько-історичних поглядів А. Тойнбі / В. Гончаревський // Збірник наукових праць / Харківський національний університет імені Г. Сковороди. Серія “Історія та географія”. – 2005. – Вип.18. – С. 36–41.
43. Гончаренко І. Формування цивілізацій А. Тойнбі у сучасному прочитанні / І. Гончаренко // Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 75 (Частина ІІ). – 2008. – С. 190–199.
44. Гусейнов Э. Сравнительный анализ учений о формации и цивилизации / Э. Гусейнов // Аспирант и соискатель. – 2009. − № 1. – С. 40–46.
45. Данилевский Н. Россия и Європа / Н. Данилевский; сост., послесловие и комментарии С. Вайгачева. – М. : Книга, 1991. – 574 с. – (Историко-литературный архив).
46. Диалог украинской и русской культур: Материалы междунар. научн.-практ. конф. (24 – 25 окт. 1996 г.). Укр. об-во русской культуры “Русь”. – К., 1997. – 234 с.
47. Діалог культур: Україна в світовому контексті: Матеріали перших міжнар. філос.-культурол. читань: Міжвуз. Збірник наук. праць. – Львів : Каменяр, 1996. – Вип. 1. – 175 с. – Вип. 2. – 180 с.
48. Дилигенский Г. “Конец истории” или смена цивилизаций? / Г. Дилигенский // Цивилизация. – 1993. – Вып.2. – С.44–62.
49. Дискуссия об азиатском способе производства: По докладу М. Годеса. Издание 2-е. – М. : Книжный дом “ЛИБРОКОМ”, 2009. – 184 с. (Размышляя о марксизме).
50. Дьяконов И. Проблемы собственности. О структуре общества Ближнего Востока до середины ІІ тыс. до н. э. / И. Дьяконов // Вестник Древней Истории. – 1967. − №4. – С.13–35.
51. Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави. У зв’язку з дослідженнями Льюіса Моргана. / Енгельс Ф. – К. : Політвидав України, 1981.  186 с.
52. Ерасов Б. Цивилизации: Универсалии и самобытность / Б. Ерасов; [Отв. ред. Н. Зарубина]. – М. : Наука, 2002. – 524 с.
53. Ерасов Б. Социальная культурология: учеб [для студ. вузов] / 3-е изд., доп. и перераб. – М. : Аспект Пресс, 2000. – 591с.
54. Залізняк Л. Минуле та майбутнє Східної Європи очима А. Тойнбі / Л. Залізняк // Україна: людина, суспільство, природа. Третя щорічна наукова конференція, присвячена 400-й річниці народження і 350-й річниці смерті Петра Могили. Тези доповідей. – К. – 23 – 24 січня 1997. – С. 9–11.
55. Ильин Г. Рабство и Древний Восток / Г. Ильин // Народы Азии и Африки – 1973. − № 4. – С. 51–60.
56. Ільїн В., Кулагін Ю. Філософія: Підручник: В 2ч. – Ч. ІІ. Актуальні проблеми сучасності / В. Ільїн, Ю. Кулагін. – К. : “Альтерпрес”, 2002. – 480 с.
57. Иноземцев В. Теория постиндустриального общества как методологическая парадигма российского обществоведения / В. Иноземцев // Вопросы философии. – 1997. − № 10. – С. 29–45.
58. Ионов И. Проблема сравнительного анализа изучения цивилизаций в национально-историческом контексте / И. Ионов // Цивилизация. – 1993. – Вып.2. – С. 134–147.
59. Ионов И. Функции цивилизационнного сознания / И. Ионов // Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. – 2008. – Вип. 3. Частина І. – С.26–44.
60. История цивилизации: цивилизационный процесс: учебное пособие / За ред. Ю. Кожурина. Мордовский государственный педагогический институт – Саранск, 2000. – 186 с.
61. Йосипенко С. Філософія історії в історико-філософському дослідженні / С. Йосипенко // Філософська думка. – 2007. – №1. – С. 3−14.
62. Канівець Б. Спосіб дії понять “виклик” і “відповідь” в історіософії А. Тойнбі / Б. Канівець // Вісник Житомирського державного університету імені І. Франка. – 2008. − № 42. – С. 3–7.
63. Канівець Б. Філософія історії А. Тойнбі: співвідношення свободи і закономірності в історії / Б. Канівець // Вісник Київського національного університету імені Т. Шевченка. – 2010. – Вип. 99. – С. 9–13.
64. Карпова Л. Становление теоретических и методологических основ концепции локальных цивилизаций / Л. Карпова // Научный вестник МГТУ ГА серия История, философия, социология. – 2005. − № 95 (13). – С. 74–78.
65. Качановский Ю. Рабовладение, феодализм или азиатский способ производства? Спор об общественном строе древнего и средневекового Востока, доколониальной Африки и доколумбовой Америки / Ю. Качановский. – М. : “Наука” Главная редакция восточной литературы, 1971. – 287 с. (Академия наук СССР Институт востоковедения).
66. Келле В. Соотношение формационного и цивилизационного подходов к анализу исторического процесса / В. Келле // Цивилизация. – 1993. – Вып.2. – С. 26–34.
67. Киссель М. Джамбаттиста Вико / М.Киссель. – М. : Мысль, 1980. – 197 с. – (Мыслители прошлого).
68. Климова Г. Цивилизация как социальное качество общества / Г. Климова // Харківський національний університет імені В. Каразіна. Вісник. Серія Філософія. Філософські перипетії. – 2001. − № 53. – С. 105–108.
69. Ковалёв А. Ещё раз о формационном и цивилизационном подходе / А. Ковалёв // Общественные науки и современность. – 1996. − № 4. – С. 97–108.
70. Корецкий В. Глобализация и марксистский взгляд на всемирно-исторический процесс / В. Корецкий // Вестник Московского университета. Серия 18. Социология и политология. – 2007.  № 2. – С.18–26.
71. Костомаров Н. Две русские народности. – Бюро пропаганды худ. лит. Союза писателей Украины. – К. : Майдан, 1991. – 72 с.
72. Корякин В. Цивилизационный и формационный подход к истории: возможен ли синтез? / В. Корякин // Личность, культура, общество. – 2009. – Том ХІ. Вып.3 (№50). – С. 341–348.
73. Космина В. Проблема когерентності історичного процесу і методологія історії / В. Космина // Схід. – 2010. − № 1. – С. 87–91.
74. Космина В. Методологічні контроверзи “Дослідження історії” А. Тойнбі / В. Космина // Український історичний журнал. – 2007. – Вип. 5. – С. 145–158.
75. Космина В. Глобалізація і зіткнення цивілізацій / В. Космина // Світова цивілізація і міжнародні відносини. – 2002. − № 1 (3). – С. 37–48.
76. Космина В. Історичний факт у цивілізаційному аналізі історії / В. Космина // Історичний журнал. – 2008. № 1. – С. 47–62.
77. Космина В. Органіцистська методологія в теоріях локальних цивілізацій / В. Космина // Культурологічний вісник: Науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – 2007. − Вип. 18. – С. 34–40.
78. Кравченко П. Вітчизняний культурно-історичний досвід у системі сучасного державотворення (Соціально-філософські аспекти). – К. : ГЕНЕЗА, 2001. – 332 с.
79. Кравченко П. Цивілізаційна самоідентифікація українців у порівняльному аспекті “Схід − Захід” / П. Кравченко // Філософські семінари. – 2011. – Вип. 8. – С. 76–88.
80. Крадин Н. Современные проблемы теории всемирно-исторического процесса / Н. Крадин // Вестник Новосибирского государственного университета. Серия: История, философия. – 2007. – Т. 6. − № 1. – С. 113–124.
81. Кремень В. Україна в геополітичному просторі: об’єктивні тенденції і суб’єктивні очікування / В. Кремень // Політика і час. – 1993. − № 10. – С. 17–22.
82. Круш П. Цивілізаційний підхід у дослідженні проблеми регулювання сучасної економічної системи / П. Круш // Формування ринкових відносин в Україні. – 2006. − № 6 (60) – С. 36–41.
83. Кузьо Т. Європа чи Євразія? Стратегія для України / Т. Кузьо // Розбудова держави. – 1996. − № 6. – С. 14–16.
84. Кульчицький С. Як орієнтуватися в плині історичного часу? / С. Кульчицький // Історія та правознавство. – 2010. – № 14. – С. 2−5.
85. Кульчицький Я. Цивілізаційний підхід до порівняння сучасних еколого-економічних систем / Я. Кульчицький // Науковий вісник. – 2005. – Вип. 15.3. – С. 175–179.
86. Кучменко Б. Пошуки духовного оптимізму в соціально-політичній філософії Арнольда Тойнбі (історіографічний огляд) / Б. Кучменко, Е. Кучменко // Наукові записки. Історичні науки – 2008. – Т. 78. – С. 62–67.
87. Левандовський В. “Захід” і “Схід” як опозиція в європейській соціальній філософії: концепт “орієнтального деспотизму” / В. Левандовський // Політологічні читання. – 1995. – № 2. – С. 3–47.
88. Левандовський В. Україна і Росія як опозиція “Захід − Схід” в європейській соціальній філософії (середина ХІХ – перша третина ХХ століття): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук. – К., 1994. – 21 с.
89. Любутин К. Основания философии истории Маркса / К. Любутин, П. Кондрашов // Свободная мысль-ХХI. – 2007.  № 6. – С.139–148.
90. Лях В. В пошуках альтернативного майбутнього / В. Лях // Філософська і соціологічна думка. – 1993. − №. 6. – С. 28–35.
91. Мак-Нил В. Цивилизация, цивилизации и мировая система / В. Мак-Нил // Цивилизация. – 1993. – Вып.2. – С. 18–26.
92. Маркс К. Критика Готської програми / К. Маркс [Передм. Ф. Енгельса]. – К. : Політвидав України, 1978. – 48 с.
93. Маркс К. Форми, що передують капіталістичному виробництву / К. Маркс, Ф. Енгельс // Твори пер. з 2-го рос. вид. – К. : Політвидав України. Т.46. – Ч.1. – 1982. – 515с. (Ін-т історії партії при ЦК Компартії України – філіал Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС).
94. Маркс К. Метод політичної економії / К. Маркс, Ф. Енгельс // Твори пер. з 2-го рос. вид. – К. : Політвидав України. Т.46. – Ч.1. – 1982. – 515с. (Ін-т історії партії при ЦК Компартії України – філіал Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС).
95. Маркс К. До критики політичної економії / К.Маркс; пер. з першого нім. вид. за ред. Д.Рабіновича. – К. : Партвидав ЦК КП(б)У, 1935. – 286с.
96. Маркс К. Немецкая идеология. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М. : Политиздат, 1988. – 574 с. – (Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС).
97. Маркс К. Майбутні результати британського панування В Індії / К.Маркс, Ф.Енгельс; пер. З 2-го рос. вид. – К. : Політвидав України. Т.9. – 1962. – 674 с. (Ін-т історії партії при ЦК Компартії України – філіал Ін-ту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС).
98. Марцинюк І. Проблеми сучасної української історіографії в контексті концепції світової історії Арнольда Тойнбі / І. Марцинюк // Історична наука на порозі ХХІ ст.: підсумки та перспективи. – Х. − 1995. – С. 143–148.
99. Масаев М. Научная парадигма и интервальный метод: соотношение. Понятие парадигмального образа в философии истории / М. Масаев // Культура народов Причерноморья. – 2001. − №. 21. – С. 210–221.
100. Масалов О. Соборність та цивілізація / О. Масалов // Гілея. – 2009. − № 27. – С. 139–146.
101. Махаматов Т. О диалоге цивилизаций / Т. Махаматов // Вестник Финансовой академии. – 2007. − № 1. – С. 109–115.
102. Мейман М., Сказкин С. К вопросу о непосредственном переходе к феодализму на основе разложения первобытнообщинного способа производства / М. Мейман, С. Сказкин // Вопросы истории. – 1960. − № 1.–С. 75 – 99.
103. Мельник А. Інтерпретація історії в українській філософсько-освітній думці / А. Мельник // Філософія освіти. – 2005. − № 2. – С. 152–161.
104. Мерло-Понти М. Временность. [Електронний ресурс]. Режим доступу до тексту: http://gzvon.pyramid.volia.ua/biblioteka/kafedra_filosofii/molchanov/html.
105. Метельова Т. Місце України в загальнолюдській спільності / Т. Метельова // Розбудова держави. – 1994. − № 6. – С. 58–63.
106. Миголатьев А. Философия цивилизации / А. Миголатьев // Социально-философские знания. – 2004. − №1. – С. 108–126.
107. Мирошников О. Этнокультурные проблемы в концепциях А. Тойнби и Л. Гумилёва: сравнительный анализ / О. Мирошников // Гуманітарні науки: Науково-практичний журнал. – 2004. − № 1. – С. 164–170.
108. Мишечкін Г. Теоретико-методологічна база української історичної науки: на шляху оновлення (90-ті рр. ХХ – початок ХХІ ст.) / Г. Мишечкін // Схід. – 2008. – С.123–125.
109. Морган Л. Древнее общество / Л. Морган; пер с англ. под ред М.О.Косвена. – Л. : Изд-во Ин-та народов Севера ЦИК СССР, 1934. – 352с. (Научно-исследовательская ассоциация Ин-та народов Севера ЦИК СССР; Материалы по этнографии; т. 1).
110. Мотрошилова Н. Варварство как оборотная сторона цивилизации / Н. Мотрошилова // Вестник Моск. ун-та. Сер.7. Философия. – 2006. − №4. – С.49–60.
111. Муза Д. К вопросу о кризисе современной цивилизации / Д. Муза // Ноосфера. – 2002. – Вип. 1. – С. 93–98.
112. Муза Д. Евразийская цивилизация: идеолого-теоретический фантом или историческая реальность? / Д. Муза // Ноосфера і цивілізація. – 2005. − Вип. 2 (5). – С. 62–73.
113. Муза Д. Восточнохристианская цивилизация: инварианты политического порядка существования / Д. Муза // Ноосфера і цивілізація. – 2007. – Вип. 5 (8). – С. 61–74.
114. Муза Д. Проект Восточнохристианской цивилизации: попытка историологической концептуализации / Д. Муза // Практична філософія. – 2009. − № 2. – С.147–159.
115. Мун А. Сущность концепции “восточного общества” К. А. Виттфогеля и ее истоки / А. Мун // Известия Российского государственного педагогического университета имени А. И. Герцена. – 2009. − № 101. – С. 27–34.
116. Никифоров Н. Восток и всемирная история / Н. Никифоров. – М. : “Наука” Главная редакция восточной литературы, 1975. – 350 с. – (Академия Наук СССР Ин-т востоковедения).
117. Никольский Н. Частное землевладение и землепользование в Древнем Двуречье (К истории Вавилонско-ассирийского общества в ІІІ – І тыс. до н.э.) / Н.М. Никольский. – Минск : Изд-во АН БССР, 1948. – 159 с. (АН БССР Ин-т истории).
118. Никольский Н. К какой общественно-экономической формации принадлежит общество Древнего Востока / Н. Никольский // История в средней школе. – 1934. – № 2. – С. 4–11.
119. Никольский Н. Рабство в Древнем Двуречье / Н. Никольский // Вестник древней истории. – 1941. − № 1. – С. 45–63.
120. Нуреев Р. Сравнение экономических систем во времени: формационные подходы к анализу / Р. Нуреев // Экономический вестник Ростовского государственного университета. − 2010. – Т.8. − №1. – С.130–139.
121. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства: Навч. посібник [для студ. гуманітарних факультетів вищ. навч. закл.] / Ю.В. Павленко. – К. : Либідь, 1996. – 360 с.
122. Павленко Ю. Три підходи до розуміння світового історичного процесу / Ю. Павленко // Політична думка. – 1997. − № 1. – С. 151–164.
123. Пантин В. Ритмы общественного развития и переход к постмодерну / В. Пантин // Вопросы философии. – 1998. − № 7. – С. 3–13.
124. Пантин И. Марксизм: историческое самопознание / И. Пантин // Вопросы философии. – 2009. − № 7. – С. 12–24.
125. Парахонський Б. Південно-східний вектор / Б. Парахонський // Політика і час. – 1998. − № 3. – С. 3–6.
126. Пасько І. Громадянське суспільство і національна ідея. (Україна на тлі європейських процесів. Компаративні нариси.) / І. Пасько, Я. Пасько. – Донецьк : ЦГО НАН України, УКЦентр, 1999. – 184 с.
127. Пахомов Ю. Цивілізаційні виклики і сучасна Україна / Ю. Пахомов // Політична думка. – 1997. − № 1. – С. 165–172.
128. Пилипенко Г. Формаційний і цивілізаційний підходи: методологічні проблеми застосування / Г. Пилипенко // Академічний огляд / Academy Review 2007. − № 1. – С.5–9.
129. Поляков А. Цивилизация как социальная система: теория, типология и метод / А. Поляков // Вопросы истории. – 2007.  № 11. – С.52–63.
130. Попков Ю. Евразийская цивилизационная общность народов: ценности и константы развития / Ю. Попков, Е. Тюгашев, Х. Цоохуу, Х. Цэдэв // Гуманитарные науки в Сибири. – 2007. − № 3. – С. 91–95.
131. Попович М. Європа – Україна – праві і ліві / М. Попович. – К. : Центр громадян. просвіти “Київське братство”, 1996. – 108 с.
132. Пристанский И. Цивилизационный и формационный подходы в науке истории государства и права: достоинства и недостатки / И. Пристанский // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 2007. − № 6. – С. 44–46.
133. Потапенков А. Культура и цивилизация в историко-философском контексте / А. Потапенков, В. Потапенков // Культура народов Причерноморья. – 2005. − № 69. – С. 132–136.
134. Ракитов А. Цивилизация, культура, технология и рынок / А. Ракитов // Вопрсы философии. – 1992. − № 5. – С. 3–15.
135. Рашковский Е. Востоковедная проблематика в культурно-исторической концепции А. Дж. Тойнби (опыт критического анализа). – М. : Изд-во “Наука”, 1976. – 196 с. (Академия наук СССР Институт Востоковедения).
136. Рашковский Е. Цивилизационная теория: познание истории – познание современности / Е. Рашковский // Мировая экономика и международные отношения. – 2008.  № 8. – С.76–84.
137. Рашковский Е. Цивилизационная теория: познание истории – познание современности / Е. Рашковский // Мировая экономика и международные отношения. – 2008.  № 9.  С.84–88.
138. Реєнт О. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу. / О. Реєнт // Український історичний журнал. – 1999. − № 3. – С.3 – 22.
139. Россия и Запад: взаимодействие культур. (Материалы “круглого стола”) // Вопросы философии. – 1992. − № 6. – С. 3–49.
140. Руденко Р. До питання про цивілізаційний підхід в історії / Р. Руденко // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Формування національних і загальнолюдських цінностей в українському суспільстві”. – Харків, 2006. – С. 277–279.
141. Рябчук М. Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення / М. Рябчук. – К. : Критика, 2000. – 303 с.
142. Сайко Э. Методологические аспекты стадиального подхода к изучению цивилизации как явления всемирно-исторического процесса / Э. Сайко // Цивилизация. – 1993. – Вып.2. – С. 102–111.
143. Селезнёв А. Всемирно-исторический процесс как взаимодействие цивилизаций / А. Селезнёв // Философия и общество. – 2003. − № 4 (33). – С. 5–15.
144. Селезнёв А. Всемирно-исторический процесс: общественно-экономические формации, цивилизации и межформационные революции / А. Селезнёв// Философия и общество. – 2005. − № 2. – С. 18–38.
145. Семенов Д. Цивілізаційний підхід в історичній регіоналістиці (на прикладі співпраці між країнами Східної Європи та Латинської Америки в 1990-ті роки.) / Д. Семенов // Схід. – 2009. − № 9 (100). – С. 93–97.
146. Семёнов Ю. Социальная философия А.Тойнби: Критич. Очерк / Ю.Семёнов. – М. : Наука, 1980 – 200 с. – (АН СССР, Ин-т философии).
147. Сен-Симон К.-А. Избранные сочинения: в 2-х т. – Т. 1. / К.-А. Сен-Симон; пер. с. франц. под ред. и коммент. Л.С. Цвейтлина. Вступ ст. В. Волгина. – М. – Л. : Изд-во АН СССР, 1949. – 467с. (АН СССР).
148. Сидорук В. Теорія цивілізацій А. Тойнбі / В. Сидорук // Географія та туризм: науковий збірник. – 2007. – Вип. 1. – С. 146–149.
149. Синенко Ю. О соотношении формационного и цивилизационного подходов к типологии государства / Ю. Синенко // Закон и право. – 2007. − № 4. – С. 97–98.
150. Синиця А. Аналітична та постмодерна парадигми дослідження філософії історії / А. Синиця // Вісник Львівського університету. Серія філософські науки. – 2009. – Вип. 12. – C. 92–99.
151. Сільвестрова О. Філософський аспект поняття “штучна історія” / О. Сільвестрова // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Розділ ІІ. Соціальна філософія та філософія історії. – 2008. − № 12. – С.118−122.
152. Скоблик В. Історія Русі-України ХІ – ХVІІІ ст. у контексті міжцивілізаційних відносин (особливості тойнбіанської інтерпретації) / В.Скоблик // Український історичний журнал. – 1998. − № 5. – С.16–25.
153. Скуратівський В. Євразійський синдром / В. Скуратівський // Політична думка. – 1995. − № 2 – 3. – С. 81–88.
154. Слонов Н. Сосуществование цивилизаций как взаимная аффиляция / Н. Слонов // Вестник Поволжской академии государственной службы. – 2007. − № 13. – С. 134–139.
155. Социальная философия. Учебник. / Под общей редакцией Андрущенко В., Горлача Н. Киев-Харьков : Издательский центр “Единорог”, 2002. – 736 с.
156. Старкин Ю. Формационный подход: за и против / Ю. Старкин // Вестник Московского государственного областного университета. Серия “Философские науки”. – 2009. − № 3. – С. 153–157.
157. Старовойт І. Збіг і своєрідність західноєвропейської і української ментальностей: Філософсько-історичний аналіз / І. Старовойт. – К. – Тернопіль, 1997. – 256 с.
158. Степаненко В. Національно-державне будівництво і проблема соціокультурної ідентичності / В. Степаненко // Політологічні читання. – 1994. − № 1. – С. 3–21.
159. Стёпин В Демократия и судьбы цивилизации / В. Стёпин, В. Толстых // Вопросы философии. – 1996. − № 10. – С. 3–18.
160. Стёпин В. Философия и эпоха цивилизационных перемен / В. Стёпин // Вопросы философии – 2006. − № 2. – С. 16–26.
161. Стріха М. Українська держава і культура: спроба пошуків взаємодії на тлі світового досвіду / М. Стріха // Розбудова держави. – 1996. − № 11. – С. 50–53.
162. Струве В. Рабство в Древнейшем Сумире / В. Струве // Известия Государственной Академии Истории материальной культуры (ИГАИМК). – 1934. − Вып. 97. – С.5–30.
163. Струве В. Хеттское общество, как тип военного рабовладельческого общества / В. Струве // Известия Государственной Академии Истории материальной культуры (ИГАИМК). – 1934. − Вып. 97. – С.45–66.
164. Струве В. Понятие “азиатский способ производства” / В. Струве // Народы Азии и Африки. – 1965. − №1. – С.104–109.
165. Струве В. Наёмный труд и сельская община в Южном Междуречье конца ІІІ тысячелетия до н.э. / В. Струве // Вестник древней истории. – 1948. − № 2. – С. 13–33.
166. Стучевский И. Храмовая форма царского хозяйства Древнего Египта / И. Стучевский. – М. : ИВЛ, 1962. – 125 с. (АН СССР Ин-т народов Азии).
167. Сюре-Каналь Ж. Африка Западная и Центральная / Ж. Сюре-Каналь. – М. : ИВЛ, 1961. – 336с. (АН СССР).
168. Сюре-Каналь Ж. Традиционные общества в Тропической Африке и марксистская концепция “азиатского способа производства” / Ж. Сюре-Каналь // Народы Азии и Африки. – 1965. − №1. – С. 101–102.
169. Ткаченко І. Порівняльний аналіз цивілізаційних моделей розвитку в роботах А. Тойнбі та С. Хантінгтона / І. Ткаченко // Дослідження світової політики. Збірник наукових праць. Випуск 21. – К., 2002. − С. 219–229. (Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України).
170. Тойнби А. Постижение истории: Пер. с англ. / Сост. Огурцов А.П.; Вступ. ст. Уколовой В.И.; Закл. ст. Рашковского Е.Б. – М. :Прогресс, 1996. – 608 с. (Историческая библиотека).
171. Тойнби А. Цивилизация перед судом истории: Сборник / А. Тойнби. Пер. с англ. – М. : Изд. гр. “Прогресс”: “Культура”. – СПб : “Ювента”, 1996. – 480с. – (Историческая библиотека).
172. Toynbee A. A study of History / A. Toynbee. – London etc. : Oxford university press, 1961. – Vol.8. – 627 p.
173. Toynbee A. Civilization on trail / A. Toynbee. – London etc. : Oxford university press, 1969. – 478 p.
174. Трофимова Р. “Локальные цивилизации” и взаимодействие в них культурных и экономических факторов / Р. Трофимова // Вестник Финансовой академии. – 2001. − №2. – С.43–50.
175. Тюменев А. Государственное хозяйство Древнего Шумера / А.