ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КРИТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ ІМАНУЇЛА КАНТА В АНАЛІТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХХ СТОЛІТТЯ : ИНТЕРПРЕТАЦИЯ КРИТИЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ Иммануила Канта в аналитической философии ХХ ВЕКА

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет «Києво-Могилянська академія»

На правах рукопису

ЦИБА В’ячеслав Миколайович

УДК 1(091)”19”

ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КРИТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ ІМАНУЇЛА КАНТА
В АНАЛІТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ ХХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 09.00.05 – історія філософії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
МІНАКОВ Михайло Анатолійович,
доктор філософських наук, доцент

Київ  2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ
ІНТЕРПРЕТАЦІЙ КРИТИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ 14
1.1. Дослідження критичної філософії на тлі історико-філософського повороту в аналітичному дискурсі 14
1.2. Джерельна база інтерпретацій кантівської філософії 36
1.3. Історичні рамки дослідження 53
1.4. Висновки до розділу
55
РОЗДІЛ 2. РЕЦЕПЦІЯ КАНТОВОЇ ГНОСЕОЛОГІЇ В АНАЛІТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ МОВИ 57
2.1. Лінґвістичний варіант трансцендентального ідеалізму у «Логіко-філософському трактаті» Людвіґа Вітґенштайна 59
2.1.1. Засади пізнання і проблема онтології у «Трактаті» 59
2.1.2. Атомістична картина світу і роль суб’єкта 69
2.1.3. Логічна необхідність і природа мови 75
2.2. Семантична редукція трансцендентальної аналітики 82
2.2.1. Критика дедукції категорій у філософії обіжної мови Джона Остина та Ґілберта Райла 82
2.2.2. Проблема самосвідомості і категорійна єдність судження 92
2.2.3. Сутність і структура первинної апперцепції 99
2.3. Висновки до розділу 122

РОЗДІЛ 3. ПРОДУКТИВНА РЕКОНСТРУКЦІЯ КАНТІВСЬКОЇ ТЕОРІЇ ДОСВІДУ

125
3.1. Завдання і принципи метафізики досвіду Пітера Стросона 126
3.1.1. Логічний каркас світу та метод дескриптивної епістемології 126
3.1.2. Ідентифікація індивідів і арґумент аналогії 130
3.1.3. Критика трансцендентального ідеалізму 137
3.2. Аналітичний арґумент об’єктивності і єдності пізнання 143
3.2.1. Несинтетична концепція єдності свідомості 143
3.2.2. Зв'язок онтології та епістемології: експлікація понять 148
3.2.3. Аналітичний арґумент як дедукція єдності досвіду 154
3.3. Висновки до розділу 170

ВИСНОВКИ 173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КЧР – Кант І. Критика чистого розуму. Цит. за: Kant I. Kritik der reinen Vernunft (2-te Aufl.) // Kant’s gesammelte Schriften, herausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften. –– Berlin : PAW, 1904. – Bd. III. – 740 S.
Трактат – Вітґенштайн Л. Логіко-філософський трактат. Цит. за: Витгенштейн Л. Логико-философский трактат / Wittgenstein L. Tractatus logico-philosophicus // Витгенштейн Л. Философские работы. Часть I / Сост., вступ. статья и прим. М. С. Козловой. Пер. с нем. М. С. Козловой и Ю. А. Асеева. – М. : Гнозис, 1994. – С. 1–73.
МС – Стросон П. Ф. Межі сенсу. Цит. за: Strawson P. F. The Bounds of Sense : an Essay on Kant's Critique of Pure Reason. – London : Routledge, 1995. – 296 p.
МДК – метафізична дедукція категорій
ТДК – трансцендентальна дедукція категорій
ТА – трансцендентальний арґумент
А-дедукція – дедукція категорій розсуду у першому виданні Критики чистого розуму (1781)
В-дедукція – дедукція категорій розсуду у другому виданні Критики чистого розуму (1787)

ВСТУП

Актуальність дослідження. Обґрунтування об’єктивності пізнання відкриває простір для зв’язку між філософськими традиціями. В аналітичній філософії проблема обґрунтування пов’язана з проблемою достатності філософських доказів. Трансцендентальний ідеалізм та аналітичну філософію зближують три головні теми. По-перше, для аналітичних мислителів трансцендентальна теорія судження, заснована на критичному методі, відображає в собі і пов’язує в систему інші складові Кантової думки (моральну, політичну, релігійну філософії), що є конкретними випадками його теорії свідомості. По-друге, узгодження суб’єктивної достовірності та аподиктичної необхідності об’єднує і кантіанців, і аналітиків у їх пошуку остаточних доказів проти скептицизму. Нарешті, Кантів метод критики долає утруднення натуралізму та спекулятивної метафізики через виявлення антиномічності їх логічних пресупозицій. Тому розв’язання філософських проблем вимагає від обох традицій залучення логіко-семантичного аналізу понять.
У рамках лінґвістичного повороту у філософії ХХ століття семантичне перетлумачення теорій пізнання збіглося з реактуалізацією ідей критицизму. Кантове питання про значущість синтетично-апріорних суджень було продовжене в аналітичній епістемології дискусією про статус категорій та суджень метафізики. Загалом аналітичним інтерпретаціям теоретичної філософії Канта притаманні такі особливості: по-перше, прагнення перевірити дедуктивні системи, взірцем яких є кантівський трансценденталізм, на формальну несуперечливість; по-друге, з’ясування відношення між класами понять у подібних системах, виокремлення в них продуктивного «залишку» для розробки теорії значення; по-третє, залучення трансцендентальної арґументації для доповнення теорій каузальної референції. Реалізація зазначених цілей відобразила внутрішній характер трансформацій, яких зазнав аналітичний рух.
Значної уваги заслуговує вивчення історико-філософського повороту в колі аналітичних мислителів, результатом якого стали звернення до спадку континентальної філософії і поява аналітичного кантіанства. Для української філософської спільноти обрана тема актуальна ще й тому, що окреслює перспективи міжпарадигмального діалогу. Важливість даної теми підкреслюється також доцільністю висвітлення змін, що їх переживає зарубіжна історико-філософська методологія.
Ступінь розробленості проблеми. Рецепція й аналіз положень трансцендентального ідеалізму аналітичними дослідниками мали складну передісторію. Першими спробами філософів-аналітиків розкрити потенціал та логічну обґрунтованість критичної філософії стали праці Дж. Мура [193] та Б. Расела [59]. Британська історико-філософська наука в особі Н. Кемпа Сміта [179] та Г. Прічарда [203] створили для аналітиків канон кантознавчих студій.
Важливою тенденцією в аналітичному кантознавстві стало дослідження проблем референції у межах трансцендентальної доктрини. С. Кернер [183] обстоював погляд, згідно з яким дедукція чистих понять неможлива, оскільки концептуальний каркас для них завжди є динамічним і опосередкований контекстом досвіду. В. Квайн [219] поставив питання про доцільність розрізнення аналітичного й синтетичного суджень поза межами репрезентаційної логіки. Альтернативна позиція, представлена підходами П. Ґрайса та П. Стросона [153], доводила пряму залежність між логікою предикації та можливістю предметної ідентифікації, і тим самим повернула кантівській дистинкції наукову правомочність.
Особливе місце в історії рецепції кантівської філософії займають дослідження Е. Стеніуса [223], П. Ґардінера [148] та Дж. Пастора [53], які простежили концептуальне та історичне тло кантіанських мотивів у філософії «раннього» Л. Вітґенштайна, зокрема завдяки прямому впливу на нього А. Шопенгауера, з’ясували, що кантіанське підґрунтя у пізньому позитивізму та лінґвістичній філософії пояснюється рівноцінною орієнтацією логіцизму та кантіанства на подолання спекулятивної метафізики.
У контексті реалізації П. Стросоном проекту дескриптивної метафізики [228, 232] нового осмислення набула трансцендентальна теорія досвіду. У працях його сучасників Ґ. Бьорда [123] та Дж. Бенета [119, 121] історико-філософський аналіз не тільки доповнює, а й обґрунтовує іманентну критику цих доктрин. Впливовими у цей час стають підходи, які переформулювали питання про межі понять трансценденталізму у термінах семантики повсякденної мови. Опонуючи представникам гейдельберзької школи самосвідомості, Дж. Фіндлі [142–143], а згодом і П. Ґаєр [156–158] запропонували підхід, який дав змогу описати аналітичний арґумент Стросона через процедуру послаблення трансцендентальної дедукції. Така тенденція дала змогу Б. Страуду [234–235] проголосити кантівську філософію прототипом сучасної теорії арґументації. Протиставляючи свої ідеї подібному баченню, Е. Брюкнер [127–128], Р. Рорті [65–66, 212–215] та М. Ґрем [152] намагалися показати недостатність трансцендентального доказу для подолання скептицизму, головним чином зважаючи на властиву останньому самореферентність засновків. У рамках аналітичного кантіанства цю дискусію детально розглянув Г.- Й. Ґлок [150], дійшовши висновку про її визначальність для доведення об’єктивності світу. Американський науковець В. Ґонзалес [151] розкрив спробу дескриптивної метафізики сполучити кантівські ідеї з ученням модерного натуралізму.
Водночас більшості аналітичних інтерпретацій кантівської думки властиве поєднання конструктивної критики програми Стросона та її історико-ґенетичної корекції. Характерною рисою аналітичного кантознавства стала диференціація в ньому напрямків, що породило таке неординарне явище як аналітичне кантіанство, представлене творами К. Америкса [108–110], Л. Бека [118], П. Ґаєра, Г. Елісона [102–106], В. Карла [130–131], П. Кітчер [181–182] та ін. Своєрідним маркером цієї течії є дотримання нею балансу між «натуралістичним» та «ідеалістичним» підходами до теоретичного спадку Канта. Аналіз тенденцій у сучасному англомовному кантознавстві був би однобоким без використання доробку К. Вестфаля [243], П. Гакера [159–160], Р. Ганни [161], Н. Ґарвера [149], Дж. ван Леве [238], Т. Рок мора [63–64, 209], Е. Туґендгата [237], Д. Штурма [236]. Увага цих науковців зосереджена на окремих аспектах інтерпретацій кантівської філософії, крізь призму яких можна простежити еволюцію аналітичної епістемології та її історико-філософської методології.
Проблема історико-філософського впливу також перебувала у фокусі уваги вітчизняної традиції, особливістю якої є системний підхід на основі принципу історизму, оприявнений у дослідженнях О. Богомолова [6], Г. Григоряна [17], А. Дегутіса [18], М. Козлової [31], В. Лекторського [39], Т. Панченко [51–52], Г. Тевзадзе [75], А. Троєпольского [80]. Працям згаданих дослідників властиві комплексне поєднання історико-порівняльного та системного рівнів критики. Серед фахівців, зусилля яких спрямовані на розкриття особливостей сучасного кантіанства, слід згадати роботи російських науковців В. Брюшинкіна [8], В. Васильєва [11–12], В. Жучкова [21], О. Круглова [37], В. Молчанова [44], В. Суровцева [73–74], В. Чалого [88–89], С. Чернова [90].
Сучасний стан розробки українськими філософами вказаної тематики перебуває на стадії динамічного підйому. Серед філософів, які досліджують кантіанську та аналітичну традиції, слід назвати І. Алексюка [2], Ю. Джулая [19], В. Козловського [33–34], М. Мінакова [43], К. Покотила [55], В. Терлецького [76], Ю. Федорченка [81–84]. Значний внесок у розуміння комунікативного повороту у трансцендентальній традиції зробили дослідження Є. Бистрицького [10], В. Бугрова [9], А. Єрмоленка [20]. Історико-ґенетичний аналіз впливу ідей критицизму на становлення німецької класичної філософії та дискусії в сучасній епістемології здійснювали у своїх працях А. Лой [40], В. Лях [41], О. Маєвський [42], М. Попович [56], Л. Ситниченко [70]. Нову генерацію істориків філософії, що вивчають особливості аналітичної епістемології в її стосунку до філософії свідомості репрезентують дисертаційні дослідження Т. Білоус [5], Є. Виноградова [13], О. Зубчика [23], О. Комар [35], А. Лактіонової [38], Н. Муравенко [48], В. Петрушенка [54], А. Синиці [69], розвідки Л. Шенгерій [92], І. Кисляковської [30] та І. Чорноморденка [91].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі філософії та релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська академія” у рамках планової теми наукових досліджень «Філософія в контексті культури: історія і сучасність» (державний реєстраційний номер 0110U001268) та «Історико-філософське пізнання: теорія і методологія (державний реєстраційний номер 0110U001271)».
Об’єктом дослідження є рецепція критичної філософії І. Канта в філософії ХХ століття. Предметом наукового аналізу є інтерпретації аналітичними філософами ХХ століття епістемологічних засад критичної філософії І. Канта.
Метою роботи є аналіз інтерпретацій кантівських ідей в контексті розвитку аналітичної філософії ХХ століття та їх значення для тематичного зближення двох традицій.
Реалізація поставленої мети конкретизується в наступних завданнях:
– простежити еволюцію інтерпретацій аналітичними філософами засад філософії І. Канта;
– з’ясувати характерні особливості рецепцій доктрини трансцендентального ідеалізму в аналітичній філософії;
– на прикладі порівняння варіантів трансцендентального ідеалізму І. Канта та Л. Вітґенштайна встановити спільність предметного поля та відмінність розробки філософами понять досвіду, суб’єктивності та логіки;
– довести продуктивність логіко-семантичного аналізу кантівської дедукції категорій, здійсненого представниками лінґвістичної філософії;
– розкрити передумови, методологічні засади та поняттєвий апарат реконструкції П. Стросоном трансцендентальної теорії досвіду;
– показати необхідну єдність онтології, епістемології та логіки для розробки моделі пізнання, стійкої до критики з боку скептицизму;
– довести сутнісне значення кантіанських ідей для подолання аналітичною філософією її парадигмальної та методологічної замкнутості.
Методологічна база дослідження. Поставлені завдання передбачають залучення загального та спеціального методологічного інструментарію. У межах дослідження історико-філософську реконструкцію поєднано з методом логіко-семантичного аналізу. У своєму викладі ми послуговуємося проблемно-хронологічним підходом з метою відтворити історичний контекст інтерпретацій критичної філософії.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що вперше у вітчизняній історико-філософській науці було окреслено значущість інтерпретацій критичного ідеалізму І. Канта для формування постпозитивістської аналітичної епістемології, доведено, що витоки цього процесу, закладені трансцендентальною логікою Л. Вітґенштайна, набули експлікації в метафізиці П. Стросона та сучасному аналітичному кантознавстві.
Досягнуті у дослідженні результати засвідчують його наукову новизну і відображені у відповідних положеннях:
– встановлено, що для інтерпретацій аналітичними мислителями кантівських ідей властива еволюція у декілька етапів: 1) доповнення «раннім» Л. Вітґенштайном трансцендентальної критики свідомості критикою мови, продовжене семантичною редукцією основних трансцендентальних понять, здійсненою мислителями оксфордської школи; 2) реконструкція кантівської теорії досвіду згідно з принципами дескриптивної метафізики П. Стросона; 3) формування аналітичного кантіанства у руслі синтезу ідей філософії повсякденної мови та дескриптивної метафізики;
– з’ясовано, що для рецепції аналітичними мислителями трансцендентального ідеалізму характерні: пере формулювання термінологічного апарату цієї теорії, орієнтація на функціональну спорідненість трансцендентальної та формальної логік, розгляд критицизму як інваріанту феноменалізму; крім того, тлумачення кантівської думки залежали від контексту розвитку власне аналітичної філософії, визначеного формуванням логічного атомізму, теорії мовленнєвих актів, дослідження адекватності умов значущості судження структурі концептуальної схеми, пошуком універсальної моделі арґументації;
– встановлено, що трансцендентальний та трансцендентально-лінґвістичний варіанти ідеалізму, представлені І. Кантом та Л. Вітґенштайном, мають спільну основу у визначенні умов істинності судження, якими є: визнання трансцендентальної логіки частиною загальної логіки, розрізнення у пропозиційній структурі речення об’єктивного значення та суб’єктивної достовірності, конститутивна функція категорій; водночас відмінність у розумінні філософами досвіду, суб’єктивності та логіки зумовлена різницею обраних ними методологічних стратегій у питанні про первинність стосунку значення і поняття;
– доведено, що семантичний аналіз дедукції категорій, здійснений представниками лінґвістичної філософії через редукцію апріорних понять до функцій судження, є продуктивним за умови єдиних правил логічного поділу для трансцендентальної та формальної логік, визнання субординації категорій та категоріальної природи самосвідомості;
– виявлено, що передумовами реконструкції П. Стросоном кантівського вчення про досвід є дослідження відповідності форм судження у буденній мові концептуальним схемам мислення та пошук адекватної структури єдності пізнання та свідомості; методологічною засадою реконструкції є логічний аналіз понять критицизму, на основі якого дескриптивна метафізика формує власний категоріальний апарат (партикулярія, ідентифікативна референція, аналітичний арґумент, принцип значущості);
– підтверджено тезу про те, що інтерпретації трансцендентальної доктрини в межах аналітичної традиції є результатом переосмислення єдності понять логіки, онтології та епістемології; специфіка цієї єдності полягає у тому, що судження, яке претендує на об’єктивність, повинно містити референційний, пропозиційний та предметний компоненти;
– доведено, що значення кантіанських ідей для аналітичної філософії полягало у реформуванні натуралістичних теорій досвіду, формуванні антискептичної арґументації, стимулювало переосмислення філософами-аналітиками власної традиції та стало початком діалогу з німецьким кантознавством. Водночас суперечливе прочитання кантіанських ідей було зумовлене розробкою філософами-аналітиками арґументу об’єктивності на основі принципу верифікації та запереченням ними концепції апріорі.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Особливість дисертаційного дослідження полягає у застосуванні методики, яка поєднує історико-філософський та концептуальний підходи до інтерпретацій філософії Імануїла Канта у творах аналітичних мислителів. Результати дослідження можуть бути залучені до подальших наукових розвідок, при підготовці навчальних матеріалів з таких дисциплін як “Епістемологія”, “Філософія мови”, “Сучасна зарубіжна філософія”.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням, зорієнтованим на розв’язання поставлених завдань, результати якого представлено у висновках, що відображають авторську позицію. Публікації за темою дисертації здобувачем здійснено без співавторів.
Апробація результатів дослідження. Основний зміст, головні положення та висновки дисертаційного дослідження були обговорені в рамках історико-філософського семінару в Національному університеті “Києво-Могилянська академія” (27 січня 2011 р.).
Результати дисертаційного дослідження були також оприлюднені на Міжнародній конференції «VІ Харківські студентські філософські читання» (Харків, 2–3 квітня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету Київського Національного університету ім. Т. Шевченка» (Київ, 21–22 квітня 2009 р.); V Міжнародній студентсько-аспірантській конференції «Філософія: Нове покоління» (Київ, 25–27 лютого 2010 р.); Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету Київського Національного університету ім. Т. Шевченка» (Київ, 21–22 квітня 2010 р.).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено у 4 публікаціях (загальним обсягом 2,3 друк. арк.), опублікованих у фахових виданнях та в 4 тезах доповідей.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел. Загальний обсяг тексту дисертації складає 201 сторінку, з яких 175 – основного тексту. Список використаних джерел включає 247 позицію, у тому числі – 147 джерел іноземними мовами.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У процесі нашого дослідження було з’ясовано тенденції, що спричинили появу інтересу до кантівської філософії серед представників аналітичної філософії, а також окреслено ті особливості, яких цей інтерес набув упродовж періоду інтерпретацій критичного ідеалізму І. Канта.
Висновки, яких ми дійшли, полягають у наступному:
1. Динаміка опрацювання кантівських ідей в аналітичній філософії ХХ ст. пройшла декілька етапів. Ознакою першого етапу стало доповнення Л. Вітґенштайном трансцендентальної критики свідомості критикою мови, продовжене Дж. Остином та Ґ. Райлом. Другий етап відкрила реконструкція П. Стросоном кантівської теорії досвіду згідно засад дескриптивної метафізики. Специфікою третього етапу було формування у 1960-80-ті роки течій в аналітичному кантіанстві у рамках дискусії про продуктивність метафізики П. Стросона, в ході якого виокремилися три гілки, які ми умовно називаємо історико-філософським кантознавством (Дж. Бенет, К. Вестфаль, Т. Рокмор, Г. Метьюз), реалістичною та ідеалістичною школами аналітиків-кантіанців. До реалістів-кантіанців прийнято зараховувати П. Стросона, П. Ґаєра, П. Кітчер, Р. Ганну, Б. Страуда, близькими до них є позиції Я. Гінтикки та Л. Бека. Ідеалістичний напрямок представляють, передовсім, Г. Елісон, К. Америкс, Дж. Фіндлі. Аналіз етапів становлення аналітичного кантознавства засвідчує, що на першому етапі такою настановою була деструкція метафізичної традиції з перспективи встановлення умов поняттєвої виразимості. Для другого етапу характерне подолання рефлексивних принципів на користь принципів емпіричного підтвердження. Третій етап примітний намаганням кантознавців знайти у понятті єдності свідомості спільне поле для філософії мови та філософії свідомості. Стратифікація кантознавства в аналітичному середовищі триває досі. Значною мірою зміни у цьому плані відбуваються завдяки співпраці з континентальними, зокрема німецькими, філософами.
2. Тематична спорідненість кантівської теорії з аналітичною епістемологією обумовлюється з’ясуванням умов істинності та підстав об’єктивного судження. Підтвердження думки про те, що вплив трансцендентальної традиції на аналітичну можливий при допущенні первісного зв’язку засобів логічного опису, онтологічної можливості та епістемологічного пояснення. Саме таку модель запропонував у своїй праці «Межі сенсу» П. Стросон. Відповідно методологічна відмінність обох настанов зберігає значливість для повноти розуміння філософських проблем, адже логічний аналіз та трансцендентально-логічне конструювання досвіду постають у стосунку взаємного доповнення.
3. Прикладом поєднання понять логіки, онтології та епістемології став трансцендентально-лінґвістичний ідеалізм Л. Вітґенштайна, в якому кантівська концепція судження була звільнена від апріоризму і доповнена критикою «чистої мови». Важливим здобутком цього проекту була відмова від суб’єктивного конституювання осмисленості, втілена в логічному соліпсизмі. Одним з пояснень такого рішення є утримання від пустих значень, іншим – значний вплив на становлення світогляду Вітґенштайна ідей кантіанця А. Шопенгауера. Учні Вітґенштайна Дж. Остин і Ґ. Райл провели аналіз кантівської таблиці категорій і відношення категорій до універсалій, в ході якого було встановлено, що: чисті (несхематизовані) категорії неможливі; класифікація типів суджень випливає не з природи логіки, а з загального наміру Канта, тож на подібних засадах емпіричний синтез здійснюватися не може.
4. Ключові положення дескриптивної метафізики Стросона зводяться до кореляції поняттєвої схеми та граматичної структури судження. Утім, протиставлення матеріальних і психологічних предикатів, і відповідно слабкість аналогії при поясненні ментальних станів інших осіб спонукали мислителя вдатися до переформулювання кантівської моделі досвіду в термінах натуралістичної картини пізнання. Водночас відмова від синтетичного апріорі дистанціює Стросона від поля кантівських інтенцій і ініціює реконструкцію трансцендентального ідеалізму за принципом значущості. Непослідовність натуралізму виявляється в тому, що Стросон прагне здолати суб’єктивне джерело очевидності, зробивши логічний стрибок від умов концептуалізації досвіду до логічних засад світу, не пов’язаних із суб’єктом. Оскільки підхід Стросона не експлікує загальні поняття, альтернативні категоріям, він сам зазнав модифікації від дескриптивної до ревізіонерської метафізики. Разом з тим, провокативний характер програми Стросона забезпечив появу нової генерації кантознавців в англомовному світі.
5. Неоднозначність кантіанських тенденцій в аналітичному середовищі пов’язана з пошуком несуперечливого доказу об’єктивності знання, яким є трансцендентальний арґумент. Для прибічника трансценденталізму вузловим моментом зв’язку логіки й онтології є можливість конституювати змісти суб’єктивних переживань, для філософа-аналітика між репрезентацією дійсності та самоатрибуцією ментальних станів існує пряма залежність. Трансцендентальна арґументація складається з епістемічного засновку та висновків про загальну значущість предметного досвіду. Особливістю такого доведення є його самореферентна основа, яку епістемологи ідентифікують з пропозиційною установкою. З огляду на приналежність філософа до тієї чи іншої гілки аналітичного кантознавства, подібний доказ реконструюється в одній з частин «Критики чистого розуму» – в дедукції категорій, аналогіях досвіду або «Спростуванні ідеалізму».
6. Проведене дослідження засвідчує, що філософія Канта стала каталізатором внутрішніх змін в сучасній епістемології, сприяла становленню аналітичного кантознавства, чим прискорила історико-філософський поворот в аналітичному середовищі, а також обумовила зближення континентальної та англосаксонської традицій на ґрунті розробки граничного доказу достовірності пізнання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Айдукевич К. Проблема трансцендентального идеализма в семантической формулировке [Текст] / К. Айдукевич // История философии. – 1999. – № 5. – С. 154–171.
2. Алексюк І. А. Імплікатури спілкування як прагматичний різновид висловлювань [Текст] / І. А. Алексюк // Мультиверсум. Філософський альманах : Зб. наук. праць. – Вип. 25. – К. : Укр. центр духов. культури, 2001. – С. 186–194.
3. Баумейстер А. О. Онтологія та аналітика чистого розсудку / А.О. Баумейстер [Текст] // Маґістеріум. – Вип. 3. Історико-філософські студії. – К. : НаУКМА, 2000. – С. 27–37.
4. Беркли Дж. Трактат о принципах человеческого знания, в котором исследованы главные причины заблуждений в науках, а также основания скептицизма, атеизма и безверия [Текст] / Дж. Беркли // Беркли Дж. Сочинения / Сост., общ. ред. и вступ. статья И. С. Нарского. – М. : Мысль, 1978. – С. 149–247. – (Серия «Философское наследие»).
5. Білоус Т. М. Роль ідеалізації у сучасній формальній епістемології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.01 «Онтологія, гносеологія, феноменологія» [Текст] / Т. М. Білоус. – К., 2005. – 18 с.
6. Богомолов А. С. Английская буржуазная философия ХХ века [Текст] / А. С. Богомолов. – М. : Мысль, 1973. – 318 с.
7. Бородай Ю. М. Воображение и теория познания : Критический очерк кантовского учения о продуктивной способности воображения [Текст] / Ю. М. Бородай. – М. : Высшая школа, 1966. – 150 с.
8. Брюшинкин В. Н. О логических ошибках в кантовской таблице суждений [Текст] / В. Н. Брюшинкин // Кантовский сборник. – 2008. – № 2 (28). – С. 7–22.
9. Бугров В. А. Спроба порівняльного розгляду аналітичної філософії [Текст] / В. А. Бугров // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Серія : Філософія. Політологія. – 2007. – Вип. 87. – С. 12–15.
10. Быстрицкий Е. К. Научное познание и проблема понимания [Текст] / Е. К. Быстрицкий. – К. : Наукова думка : Ин-т философии АН УССР, 1986. – 134 с.
11. Васильев В. В. Подвалы кантовской метафизики (Дедукция категорий) [Текст] / В. В. Васильев. – М. : Наследие, 1998. – 160 с.
12. Васильев В. «Маргинальная» метафизика Канта [Текст] / В. Васильев // Логос. – 1997. – № 10. – С. 100–107.
13. Виноградов Є. Г. Конструктивістські тенденції в сучасній аналітичній філософії : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філос. наук : 09. 00. 05 «Історія філософії» [Текст] / Є. Г. Виноградов ; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. – Л., 2001. – 187 с.
14. Витгенштейн Л. Дневники 1914 – 1916 / Под общ. ред. В. А. Суровцева [Текст] / Л. Витгенштейн. – М. : Канон+ ; РООИ «Реабилитация», 2009. – 400 с.
15. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат / Wittgenstein L. Tractatus logico-philosophicus [Текст] / Л. Витгенштейн // Витгенштейн Л. Философские работы. Часть I / Сост., вступ. статья и прим. М. С. Козловой. Пер. с нем. М. С. Козловой и Ю. А. Асеева / Людвиг Витгенштейн. – М. : Гнозис, 1994. – С. 1–73.
16. Горский В. С. Историко-философское истолкование текста [Текст] / В. С. Горский. – К.: Наукова думка : Ин-т философии АН УССР, 1981. – 206 с.
17. Григорян Г. П. Витгенштейн и Стросон о проблеме чужих сознаний [Текст] / Г. П. Григорян // Историко-философский ежегодник. – М. : Наука, 1986. – С. 191–207.
18. Дегутис А. Ю. Онтологическая проблематика в современной аналитической философии [Текст] / А. Ю. Дегутис // Проблемы онтологии в современной буржуазной философии / Отв. ред. Т. А. Кузьмина. – Рига : Зинатне, 1988. – С. 205–225.
19. Джулай Ю. Р. Бубнер і трансцендентальний арґумент І. Канта [Текст] / Ю. Джулай // Філософська думка. – 2009. – № 2. – С. 97–105.
20. Єрмоленко А. М. Комунікативна практична філософія : Підручник [Текст] / А. М. Єрмоленко. – К. : Лібра, 1999. – 488 с.
21. Жучков В. А. Роль кантовского воображения в структуре сознания [Текст] / В. А. Жучков // Воображение как познавательная способность : Как возможно творческое воображение : Материалы конференции. – М. : Издательство МГУ им. М. Ломоносова, 2001. – С. 33–39.
22. Заиченко Г. А. К вопросу о критике современного английского позитивизма [Текст] / Г. А. Заиченко. – Х. : Изд-во Харьковского ун-та, 1971. – 172 с.
23. Зубчик О. А. Континентальні витоки аналітичної філософії : Історико-філософське дослідження : дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філос. наук : 09. 00. 05 «Історія філософії» [Текст] / О. А. Зубчик. – К., 2005. – 178 с.
24. Кант И. Материалы к «Критике чистого разума» (рукописные наброски и лекции по метафизике) [Текст] / И. Кант // Кант И. Из рукописного наследия (Материалы к «Критике чистого разума», Opus postumum) / Под ред. В. А. Жучкова, пер. с нем. В. В. Васильева и С. А. Чернова / Иммануил Кант. – М. : Прогресс – Традиция, 2000. – С. 15–320.
25. Кант І. Пролегомени до кожної майбутньої метафізики, яка може постати як наука [Текст] / Пер. з нім. В. Терлецького / І. Кант. – К. : ППС-2002, 2005. – LIV, 178 с. – (Серія наукових перекладів «ΖΕΤΕΣΙΣ»).
26. Кант І. Рефлексії до критики чистого розуму / Пер. з нім. й лат., прим. І. Бурковського, ред. А. Лоя [Текст] / І. Кант. – К.: Юніверс, 2004. – 464 с. – (Серія «Філософська думка»).
27. Кант И. Логика. Пособие к лекциям 1800 [Текст] / И. Кант // Кант И. Трактаты и письма / Отв. ред. и авт. вступ. статьи А. В. Гулыга / Иммануил Кант. – М. : Наука, 1980. – С. 319–444. – (Серия «Памятники философской мысли»).
28. Кант И. Письмо Ламберту от 2 сентября 1770 г. [Текст] / И. Кант // Кант И. Трактаты и письма / Отв. ред. и авт. вступ. статьи А. В. Гулыга / Иммануил Кант. – М. : Наука, 1980. – С. 520–523. – (Серия «Памятники философской мысли»).
29. Кебуладзе В. Вислів Канта «думки без споглядань порожні, споглядання без понять сліпі» у феноменологічній перспективі [Текст] / В. Кебуладзе // Філософська думка. – 2008. – № 6. – С. 155–164.
30. Кисляковська І. В. Кантівська епістемологія : кола в доведенні [Текст] / І. В. Кисляковська // Практична філософія. – 2009. – № 4. – С. 25–31.
31. Козлова М. С. Философия и язык. Критический анализ некоторых тенденций эволюции позитивизма ХХ века [Текст] / М. Козлова. – М. : Мысль, 1972. – 254 с.
32. Козловський В. Звернення до джерела : підтвердження власної думки чи пошук іншого сенсу? [Текст] / В. Козловський // Могилянський історико-філософський семінар. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – Вип. 1 : 2003–2005. – Відп. ред. і упоряд. Ткачук М. Л. – С. 85–91.
33. Козловський В. Метафізика і психологія Імануїла Канта : витоки і рецепція [Текст] / В. Козловський // Наукові записки НаУКМА. — Т. 89. Філософія та релігієзнавство. — К. : Видавничий дім «КМ академія», 2009. — С. 16–22.
34. Козловський В. Моделі реконструкції кантівської антропології [Текст] / В. Козловський // Могилянські історико-філософські студії. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 39–105.
35. Комар О. В. Обґрунтування пропозиційного знання в сучасній аналітичній епістемології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.01 «Онтологія, гносеологія, феноменологія» [Текст] / О. В. Комар. – К., 2004. – 18 с.
36. Копцев И. Д. О трансцендентальной дедукции как форме речи в “Критике чистого разума” [Текст] / И. Д. Копцев // Кантовский сборник. – Калининград, 1986. – Вып.11. – С.39–47.
37. Круглов А. Н. Понятие каузальности у Канта [Текст] / А. Н. Круглов // Иммануил Кант: наследие и проект. Научное издание / Под ред. В.С.Степина, Н.В. Мотрошиловой. – М. : Канон+, 2007. – С.189–201.
38. Лактіонова А. В. Нормативність в конституюванні лінгвістичних одиниць : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.01 «Онтологія, гносеологія, феноменологія» [Текст] / А. В. Лактіонова. – К., 2005. – 19 с.
39. Лекторский В. А. Аналитическая философия сегодня [Текст] / В. А. Лекторский // Вопросы философии. – 1971. – № 2. – С. 87–105.
40. Лой А. Н. Сознание как предмет теории познания [Текст] / А. Н. Лой. – К.: Наукова думка : Ин-т философии АН УССР, 1988. – 246 с.
41. Лях В. В. Мудрість, розум, автентичність існування [Текст] / В. В. Лях // Філософські дискурси раціональності / В. В. Лях, В. С. Пазенок, Я. В. Любивий, К. Ю. Райда, О. М. Йосипенко, В. М. Куплін, Л. А. Ситніченко, О. М. Соболь. – К., 2010. – С. 405–427.
42. Маєвський О. Л. Дві непереконливі відповіді на питання про логіко-онтологічний базис фрагментарного знання [Текст] / О. Л. Маєвський // Практична філософія. – 2005. – № 2. – С. 220–226.
43. Мінаков М. А. Історія поняття досвіду : Монографія [Текст] / М. А. Мінаков. – К. : Парапан, 2007. – 380 с.
44. Молчанов В. И. Кантовская экспликация априоризма : анализ или интерпретация? [Текст] / В. И. Молчанов // Иммануил Кант : наследие и проект. Научное издание / Под ред. В.С.Степина, Н.В. Мотрошиловой. – М. : Канон+, 2007. – С. 135–152.
45. Монк Р. Чи був Расел аналітичним філософом? [Текст] / Р. Монк // Філософська думка. – 2010. – № 2. – С. 130–144.
46. Мур Дж. Э. Достоверность [Текст] / Дж. Э. Мур // Язык, истина, существование (Библиотека аналитической философии). – Томск: Изд-во Том. ун-та, 2002. – С. 41–62.
47. Мур Дж. Защита здравого смысла [Текст] / Дж. Мур // Аналитическая философия : Становление и развитие (Антология) / Общ ред. и сост. А. Ф. Грязнова. – М. : Дом Интеллектуальной книги, Прогресс-Традиция, 1998. – С. 130–154.
48. Муравенко Н. Ю. Смисл та вираз як проблема філософії, логіки та методології науки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.02 «Діалектика і методологія пізнання» [Текст] / Н. Ю. Муравенко. – О., 2008. – 20 с.
49. Остин Дж. Истина [Текст] // Остин Дж. Три способа пролить чернила : Философские работы / Пер. с англ. Кирющенко В.; вступ. статья В. Кирющенко, М. Колопотина / Джон Остин. – СПб. : Изд-во «Алетейя» : Изд-во С. – Петерб. ун-та, 2006. – С. 138–155.
50. Остин Дж. Чужое сознание [Текст] / Дж. Остин // Философия. Логика. Язык : Пер. с англ.. и нем. / Сост. и предисл. В. В. Петрова. М. : Прогресс, 1987. – С. 48–95.
51. Панченко Т. Н. Дескриптивная метафизика Питера Стросона [Текст] / Т. Н. Панченко // Вопросы философии. – 1979. – № 11. – С. 158 – 167.
52. Панченко Т. Н. Питер Стросон в роли аналитического интерпретатора кантовской философии [Текст] / Т. Н. Панченко // Вопросы теоретического наследия Иммануила Канта. – Калининград, 1980. – Вып. 5. – С.91–109.
53. Пассмор Дж. Сто лет философии [Текст] / Дж. Пассмор ; пер. с англ. Л. Б. Макеевой. – М. : Прогресс-Традиция, 1997. – 496 с.
54. Петрушенко В. Л. Знання як форма зв’язку свідомості і буття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філос. наук : спец. 09.00.02 «Діалектика і методологія пізнання» [Текст] / В. Л. Петрушенко. – Одеса, 2003. – 36 с.
55. Покотоло К. Метафізика самосвідомості Дітера Генріха [Текст] / К. Покотило // Філософська думка. – 2000. – № 5. – С. 95–108.
56. Попович М. В. Понимание и знание : философские аспекты [Текст] / М. В. Попович // Доказательство и понимание : монография / М. В. Попович, С. Б. Крымский, А. Т. Ишмуратов и др. – К. : Наукова думка : Ин-т философии АН УССР, 1986. – С. 5–32.
57. Пролеєв С. Історико-філософське джерело як епістемологічна проблема [Текст] / С. Пролеєв // Могилянський історико-філософський семінар. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – Вип. 1 : 2003–2005. – Відп. ред. і упоряд. Ткачук М. Л. – С. 73–80.
58. Рассел Б. Исследование значения и истины [Текст] / Б. Рассел ; пер. с англ., под общ. ред. Е. Е. Ледникова. – М. : Дом Интеллектуальной Книги, 2000. – 400 с.
59. Рассел Б. Проблемы философии [Текст] / Б. Рассел ; пер. с англ. В.В. Целищева. – Новосибирск : Наука, 2001. – 314 с.
60. Решер Н. Взлет и падение аналитической философии [Текст] / Н. Решер // Аналитическая философия : Становление и развитие (Антология) / Общ ред. и сост. А. Ф. Грязнова. – М. : Дом Интеллектуальной книги, Прогресс-Традиция, 1998. – С. 455–465.
61. Рикер П. История и истина [Текст] / П. Рикер ; пер. с фр. И. С. Вдовина, А. И. Мачульская. – СПб. : Алетейя, 2002. – 400 с. – (Серия «Gallicinium»).
62. Рикер П. Осмысленное действие как текст [Текст] / П. Рикер // Социологическое обозрение. – 2008. – Том 8. – № 1. – С. 25–43.
63. Рокмор Т. Кант о репрезентационизме и конструктивизме [Текст] / Т. Рокмор // Иммануил Кант: наследие и проект. Научное издание / Под ред. В.С.Степина, Н.В. Мотрошиловой. – М. : Канон+, 2007. – С. 90–104.
64. Рокмор Т. Натурализм как антикантианство [Текст] / Т. Рокмор // Эпистемология и философия науки. – 2009. – Т. XXII. – № 4. – С. 14–29.
65. Рорти Р. Американская философия сегодня [Текст] / Р. Рорти // Аналитическая философия : Становление и развитие (Антология) / Общ ред. и сост. А. Ф. Грязнова. – М. : Дом Интеллектуальной книги, Прогресс-Традиция, 1998. – С. 433–453.
66. Рорти Р. Философия и зеркало природы [Текст] / Р. Рорти ; ред. и пер. с англ. В. В. Целищева. – Новосибирск : Изд-во Новосибирского ун-та, 1997. – 320 с.
67. Руднев В. Предисловие переводчика [Текст] / В. Руднев // Малкольм Н. Состояние сна. – М. : Прогресс ; Культура, 1993. – С. 5–32.
68. Савченко А. И. Кант и неопозитивизм. Проблема метафизики [Текст] / А. И. Савченко // Критические очерки по философии Канта / Под ред. В. И. Шинкарука. – К. : Наукова думка : Ин-т философии АН УССР, 1975. – С. 288–298.
69. Синиця А. С. Логіко-семантичні концепції мови в аналітичній філософії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.05 «Історія філософії» [Текст] / А. С. Синиця. – Л., 2010. – 19 с.
70. Ситниченко Л. А. Першоджерела комунікативної філософії : Навч. посібник для гуманіт. вузів [Текст] / Л. А. Ситниченко. – К. : Либідь, 1996. – 176 с.
71. Страуд Б. Аналитическая философия и метафизика [Текст] / Б. Страуд // Аналитическая философия: Избранные тексты. – М. : Изд-во МГУ, 1993. – С. 159–174.
72. Стросон П. Ф. Идентифицирующая референция и истинностное значение [Текст] / П. Ф. Стросон / Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Радуга, 1982. – Вып. 13 . – С. 109–133.
73. Cуровцев В. А. Автономия логики : Истоки, генезис и система раннего Витгештейна [Текст] / В. А. Суровцев. – Томск : Изд-во Томского университета, 2001. – 306 с.
74. Суровцев В. А. Аналитическая философия : всеобщее и нюанс [Текст] / В. А. Суровцев // Вопросы философии. – 2010. – № 8 . – С. 11–16.
75. Тевзадзе Г. В. Структура трансцендентальной апперцепции [Текст] / Г. В. Тевзадзе // Вопросы философии. – 1971. – № 5. – С. 135–139.
76. Терлецький В. М. Трансцендентальна філософія і онтологія [Текст] / В. М. Терлецький // Кантівські студії 1999 : Щорічник кантівського товариства України. — К.: Тандем, 2002. — С. 200–211.
77. Ткачук М. Академічна філософія як феномен [Текст] / М. Ткачук // Наукові записки НаУКМА. — Т. 18. Філософія та релігієзнавство. — К. : Видавничий дім «КМ академія», 2000. — С. 52–58.
78. Ткачук М. Роль джерелознавства в історико-філософському пізнанні [Текст] / М. Ткачук // Могилянський історико-філософський семінар. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – Вип. 1 : 2003–2005. – Відп. ред. і упоряд. Ткачук М. Л. – С. 69–73.
79. Тондл Л. Проблемы семантики [Текст] / Л. Тондл ; пер. с чеш. Зуева Ю. И., Корчагина А. А; под ред. проф. Уемова А. И. – М. : Прогресс, 1975. – 463 с.
80. Троепольский А. Н. Кант и возможность положительной теоретической метафизики как науки [Текст] / А. Н. Троепольский // Логическое кантоведение. – Калининград, 1998. – Вып. 4. – С.254–266.
81. Федорченко Ю. В. До проблеми Я трансцендентальної апперцепції [Текст] / Ю. В. Федорченко // Мультиверсум. Філософський альманах : Зб. наук. праць. – Вип. 40. – К. : Укр. центр духов. культури, 2004. – С.53–61.
82. Федорченко Ю. Кантівський шлях до таблиці категорій [Електронний ресурс] / Ю. Федорченко // Режим доступу до журн.: http://www.kant.ho.ua/journal/6.html. – Назва з екрану.
83. Федорченко Ю. Проблема повноти таблиці категорій [Електронний ресурс] / Ю. Федорченко // Режим доступу до журн.: http://www.kant.ho.ua/journal/1.html. – Назва з екрану.
84. Федорченко Ю. В. Проблема субстантивації конституентів та ідеї розуму [Текст] / Ю. Федорченко // Філософська думка. – 2006. – № 1. – С. 25–39.
85. Философия Канта и современный идеализм [Текст] / Отв. ред. Андреева И.С., Григорьян Б. Т. и др. – М. : Наука, 1987. – 271 с.
86. Фогель У. К вопросу о системных идеях Канта [Текст] / У. Фогель // Иммануил Кант : наследие и проект. Научное издание / Под ред. В.С.Степина, Н.В. Мотрошиловой. – М. : Канон+, 2007. – С.40–50.
87. Фреге Г. О смысле и значении [Текст] / Г. Фреге // Фреге Г. Логика и логическая семантика : Сборник трудов / Под ред. проф. Б. В. Бирюкова. – М. : Аспект Пресс, 2000 – С. 230–246.
88. Чалый В. А. “Аналитический аргумент” П.Ф. Стросона : интерпретация и критика [Текст] / В. Чалый // Критическое мышление. Логика. Аргументация. – Калининград, 2003. – С. 197–209.
89. Чалый В. А. Некоторые аспекты интерпретации «Критики чистого разума» сэром Питером Стросоном [Текст] / В. Чалый // Кантовский сборник. – Калининград, 2004. – Вып. 24. – С. 88–106.
90. Чернов С. А. Субъект и субстанция : трансцендентализм и философия науки [Текст] / С. А. Чернов. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1993. – 260 с.
91. Чорноморденко І. В. Епістемологічні можливості та епістемологічні межі знання [Текст] / І. В. Чорноморденко // Мультиверсум. Філософський альманах : Зб. наук. праць. – Вип. 60. – К. : Укр. центр духов. культури, 2007. – С. 202–209.
92. Шенгерій Л. М. Методологія, логіка, аналітика в класичній європейській філософії [Текст] / Л. М. Шенгерій // Філософські обрії. – 2010. – № 24. – С. 20–29.
93. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление [Текст] / А. Шопенгауэр // Шопенгауэр А. Собрание сочинений : В 2 т. / Пер с нем.; общ. ред. А. Чанышева. / Ин-т философии. – М. : Наука. – 1993. – Том 1. – 672 с. – (Памятники философской мысли).
94. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление [Текст] / А. Шопенгауэр // Шопенгауэр А. Собрание сочинений : В 2 т. / Пер с нем.; общ. ред. А. Чанышева. / Ин-т философии – М. : Наука. – 1993. – Том 2. – 672 с. (Памятники философской мысли).
95. Хинске Н. Значение проблемы метода в мышлении Канта. О связи догматического, полемического, скептического и критического метода [Текст] / Н. Хинске // // Иммануил Кант : наследие и проект. Научное издание / Под ред. В.С.Степина, Н.В. Мотрошиловой. – М. : Канон+, 2007. – С. 64–77.
96. Хинтикка Я. Информация, дедукция и a priori [Текст] / Я. Хинтикка // Хинтикка Я. Логико-эпистемологические исследования : [сб. избр. статей / сост., вступ. статья и общ. ред. В. Н. Садовского и В. А. Смирнова]. – М. : Прогресс, 1980. – С. 158–181 (Логика и методология науки).
97. Циба В. М. Вітґенштайн і Кант : критичні моделі трансценденталізму [Текст] / В. М. Циба // Практична філософія. – 2010. – № 1. – С. 212–219.
98. Циба В. М. Проблема рефлексії в аналітичній філософії : натуралістичне тлумачення [Текст] / В. М. Циба // Практична філософія. – 2008. – №. 4. – С. 215–226.
99. Циба В. М. Трансцендентальний об’єкт як підстава для Канта і проблема для Стросона [Текст] / В. М. Циба // Маґістеріум. – Вип. 39. Історико-філософські студії. – К. : НаУКМА, 2010. – С. 38–43.
100. Юм Д. Трактат о человеческой природе, Или попытка применить основанный на опыте метод рассуждения к моральным предметам [Текст] / Д. Юм // Юм Д. Сочинения : в 2 т. / Под общ. ред., со вступит. статьей и прим. И. С. Нарского. – М. : Мысль, 1966. – Т.1. – 847 с., илл. – (Философское наследие).
101. Adickes E. Kant und das Ding an sich [Текст] / Erich Adickes. – Tübingen : Mohr, 1924. – 161 S.
102. Allison H. E. Apperception and analycity in the B-Deduction [Текст] / Henry Allison // Idealism and Freedom: Essays on Kant’s Theoretical and Practical philosophy. – Cambridge ; Cambridge University press, 1996. – P. 41–52.
103. Allison H. E. Kant's Transcendental Idealism: An Interpretation and Defense [Текст] / Henry Allison. – New Haven ; London : Yale University press, 1983. – 389 р.
104. Allison H. E. On naturalizing Kant’s transcendental psychology // Idealism and Freedom : Essays on Kant’s Theoretical and Practical philosophy [Текст] / Henry Allsion. – Cambridge ; Cambridge University press, 1996. – P. 53–66.
105. Allison H. E. The Kant-Eberhard Controversy [Текст] / Henry Allison. – Baltimore ; London : The Johns Hopkins University press, 1973. – 186 р.
106. Allison H. E. The non-spatiality of Things in Themselves for Kant [Текст] / Henry Allison // Journal of the History of Philosophy. – 1976. – Vol. 14. – No.3. – P. 313–321.
107. Ameriks K., Stolzenberg J. Einleitung [Текст] / Karl Ameriks, Jurgen Stolzenberg // Deutscher Idealismus und die analytische Philosophie der Gegenwart, herausgegeben von Karl Ameriks und Jürgen Stolzenberg. – Berlin : Walter de Gruyter & Co, 2005. – S. 1–9. – (Internationales Jahrbuch des deutschen Idealismus).
108. Ameriks K. Interpreting Kant's Critiques [Текст] / Karl Ameriks. – Oxford : Clarendon press, 2003. – 350 р.
109. Ameriks K. Understanding Apperception Today [Текст] / Karl Ameriks // Kant and Contemporary Epistemology / ed. by P. Parrini. – Dordrecht : Kluwer, 1994. – P. 331–347. – (The University of Western Ontario Series in Philosophy of Science, Volume 54).
110. Ameriks K. Kant’s Transcendental Deduction as a Regressive Argument [Текст] / Karl Ameriks // Kant–Studien. – 1978. – Vol. 69. – Iss. 3. – S. 273–287.
111. Aquila R.E. Necessity and Irreversibility in the Second Analogy [Текст] / Richard Aquila // History of Philosophy Quarterly. – 1985. – Vol. 2. – No. 2. – P. 203–215.
112. Aquila R. Two Kinds of Transcendental Arguments in Kant [Текст] / Richard Aquila // Essays On Kant's Critique of Pure Reason / ed. by J. N. Mohanty and R. W. Shahan. – University of Oklahoma Press, 1982. – P. 1–19.
113. Austin J. L. How to Do Things with Words [Текст] / John Longshaw Austin. – Oxford : Clarendon press, 1962. – 168 p.
114. Austin J. L. Is there A priori Concepts? [Текст] / John Longshaw Austin // Austin J. L. Philosophical Papers / ed. by J. Urmson and G. Warnock. – Oxford : Clarendon press, 1961. – P. 1–22.
115. Ayer A. J. Concept of a person and other essays [Текст] / Alfred Jules Ayer. – London : Macmillan, 1963. – 272 p.
116. Ayer A. J. Language, Truth and Logic [Текст] / Alfred. Jules Ayer. – London : Penguin Books, 1990. – 206 p.
117. Banham G. Kant’s Transcendental Imagination [Текст] / G. Banham. – New York : Palgrave Macmillan, 2005. – 331 p.
118. Beck L. W. Did the Sage of Königsberg have no Dreams? [Текст] / Lewis Beck // Kant’s Critique of Pure Reason / eb. by P. Kitcher. – Lanham, Boulder, New York, Oxford : Rowman & Littlefield Publoshing, Inc., 1998. – P. 103–116.
119. Bennett J. Kant's Analytic [Текст] / Jonathan Bennett. – Cambridge : Cambridge University Press, 1966. – 254 р.
120. Bennett J. Learning from six Philosophers : Descartes, Spinoza, Leibniz, Locke, Berkeley, Hume [Текст] / Jonathan Bennett. – Oxford ; New York : Oxford University Press, 2001. – Vol. 1. – 424 p.
121. Bennett J. Strawson on Kant [Текст] / Jonathan Bennett // The Philosophical Review.– 1968. — Vol. 77, № 3. – P. 340–349.
122. Bergmann G. Strawson’s Ontology [Текст] // Bergmann G. Logic and Reality / Gustav Bergmann. – Madison : The University of Wisconsin press, 1964. – P. 171–192.
123. Bird G. Kant's Theory of Knowledge : An Outline of One Central Argument in the Critique of Pure Reason [Текст] / Gram Bird. – London : Routledge & Kegan Paul, 1962. – 212 р.
124. Bird G. Kant and Strawson’s Descriptive Metaphysics [Текст] / Gram Bird // Strawson and Kant / ed. by H.–J. Glock. – Oxford : Oxford University Press, 2003. – P. 67–86.
125. Brandt R. The Table of Judgments : Critique of Pure Reason A67–76; B92–101 [Текст] / Reinhard Brandt / trans. and ed. by E. Watkins. – Atascadero : Ridgeview Publishing Co., 1995. – 147 p. (North American Kant Society Studies in Philosophy, Vo. 4).
126. Bronstein D. Basic Particulars [Текст] / Donald Bronstein // Philosophy of Science. – 1973. – Vol. 40. – No.1. – P. 88–96.
127. Brueckner A. Transcendental Arguments I [Текст] / Anthony Brueckner // Nous. – 1983. – 17. – P. 551–575.
128. Brueckner A. Transcendental Arguments II [Текст] / Anthony Brueckner // Nous. – 1984. – 18. – P. 197–224.
129. Burtt E. A. Descriptive Metaphysics [Текст] / Ernst Burtt // Mind. – 1963. – Vol. 72. – P. 18–39.
130. Carl W. Die Transzendentale Deduktion der Kategorien in der ersten Auflage der Kritik der reinen Vernunft : ein Kommentar [Текст] / Wolfgang Carl. – Frankfurt am Main : Vittorio Klostermann, 1992. – 247 S.
131. Carl W. Kant’s first Drafts of the Deduction of the Categories [Текст] / Wolfgang Carl // Kant’s Transcendental Deductions : Studies in Kant and German Idealism / ed. by E. Förster. – Stanford : Stanford University press, 1989. – P. 3–20.
132. Chisholm R. M. The Foundations of Knowing [Текст] / Roderick Chisholm. – Minneapolis : University of Minnesota press, 1982. – 217 p.
133. Chung Tse. S. Strawson’s Methaphysical Theory of Subject and Predicate [Текст] / Chung Tse // The Philosophy of P. F. Strawson / ed. by L. E. Hahn. – Carrondale : Southern Illinois University press, 2003. – P. 373–382. – (The library of living philosohers, vol. XXVI).
134. Collins R. The Sociology of Philosophies. A global Theory of Intellectual Change [Текст] / Randall Collins. – Cambridge ; London : The Belknap Press of Harvard University Press, 2000. – XIX, 1098 p.
135. Cottingham J. Why should Analytic philosophers Do History of Philosophy ? [Текст] / J. Cottingham // Analytic Philosophy and History of Philosophy / ed. by T. Sorell & G. A. J. Rogers. – Oxford : Clarendon press, 2005. – P. 25–41 (Mind Association Occasional Series).
136. Crone K. Vorbegrifflishes Selbstbewußtsein bei Kant? [Текст] / Katja Crone // Kant in der Gegenwart / ed. by J. Stolzenberg. – Berlin ; New York : Walter de Gruyter, 2007. – S. 149–165.
137. Davidson D. On the Very Idea of a Conceptual Scheme [Текст] / Donald Davidson // Proceedings and Addresses of the American Philosophical Association. – 1973–1974. – Vol. 47. – P. 5–20.
138. Davies K. The Concept of Experience and Strawson’s transcendental Deduction [Текст] / K. Davies // Immanuel Kant : Critical assessments / ed. by R. F. Chadwick and C. Cazeaux. – Vol. II. Kant’s Critique of pure reason. – London ; New York, 1992. – (Critical Assessments of Leading Philosophers Series). – P. 201–203.
139. Dwyer D. J. Wittgenstein, Kant and Husserl on the Dialectical Temptations of Reason [Текст] / D. J. Dwyer // Continental Philosophy Review. – 2004. – No. 37. – P. 277–307.
140. Ellis J. M. Wittgensteinian Thinking in Theory of Criticism [Текст] / J. M. Ellis // New Literary History. – 1981. – Vol.12. – No. 3. – P. 437–452.
141. Engel S. M. Wittgenstein and Kant [Текст] / S. Morris Engel // Philosophy and phenomenological research. – 1970. – Vol. 30. – No. 4. – P. 483–513.
142. Findlay J. Kant and the Anglo-Saxon Criticism [Текст] / J. Findlay // Proceedings of the Third International Kant Congress / ed. by L. W. Beck. – Dordrecht : Reiel Publishing Company, 1972. – P. 128–148.
143. Findlay J. N. Kant and the Transcendental Object : A Hermeneutic Study / Joseph Findlay. – Oxford : Clarendon press, 1981. – 392 р.
144. Fogelin R. J. Wittgenstein. The 2nd ed. [Текст] / Robert Fogelin. – London & New York : Routledge & Kegan Paul Ltd., 1995. – 255 p.
145. Friedman M. Kant’s Theory of Geometry [Текст] / Michael Friedmann // The Philosophical Review. – 1985. – Vol. 94. – No. 4. – P. 455–506.
146. Friedmann M. Reconsidering Logical Positivism [Текст] / Michael Friedmann. – Cambridge : Cambridge Universuty Press, 1999. – 252 p.
147. Garber D. What’s philosophical about the History of Philosophy [Текст] / Daniel Garber // Analytic Philosophy and History of Philosophy / ed. by T. Sorell & G. A. J. Rogers. – Oxford : Clarendon press, 2005. – P. 129–146 (Mind Association Occasional Series).
148. Gardiner P. Schopenhauer [Текст] / Patrick Gardiner. – London : Penguin Books, 1963. – 312 p. – (Key Texts : Classical studies in the history of ideas).
149. Garver N. This Complicated Form of Life : Essays on Wittgenstein [Текст] / Newton Garver. – New York : Open Court Publishing, 1994. – 316 p.
150. Glock H.-J. Strawson and Analytic Kantianism [Текст] / Hans-Johann Glock // Strawson and Kant / eb. by H.-J. Clock – Oxford : Clarendon press, 2003. – P. 15–42.
151. Gonzalez W. J. P. F. Strawson’s Moderate Empiricism : the philosophical basis of his approach un the theory of knowledge [Текст] / Wittorio J. P. Gonzalez // The Philosophy of P. F. Strawson / ed. by L. E. Hahn. – Carrondale : Southern Illinois University press, 2003. – P. 329–358. – (The library of living philosohers, vol. XXVI).
152. Gram M S. Transcendental Arguments [Текст] / Moltke S. Gram // Nous. – 1971. – Vol. 5. – No. 1. – P. 15–26.
153. Grice H. P., Strawson P. F. In Defense of a Dogma [Текст] / Herbert Paul Grice, Peter Frederick Strawson // Philosophical Review. – 1956. – Vol. LXV. – P. 141–159.
154. Grier M. Kant's Doctrine of Transcendental Illusion [Текст] / Michelle Grier. – Cambridge : Cambridge University Press, 2001. – 315 р.
155. Gustafson D. Are Strawson’s persons immortal? [Текст] / D. Gustavson // Philosophical studies : An International Journal for Philosophy in the Analytic Tradition . – 1967. – Vol. 18. – No. 3. – P. 45–47.
156. Guyer P. Kant and the Claims of Knowledge [Текст] / Paul Guyer. – Cambridge ; New York ; New Rochelle ; Melbourne ; Sydney : Cambridge University Press, 1987. – 482 р.
157. Guyer P. Kant on Apperception and a priori Synthesis [Текст] / Paul Guyer // American Philosophical Quarterly. – 1980. – Vol. 17. – P. 205–211.
158. Guyer P. Psychology and the Transcendental Deduction [Текст] / Paul Guyer // Kant’s Transcendental Deductions : Studies in Kant and German Idealism / ed. by E. Förster. – Stanford : Stanford University press, 1989. – P. 47–68.
159. Hacker P.M.S. Insight and Illusion : Themes in the philosophy of Wittgenstein [Текст] / Peter Hacker. – Oxford Clarendon press, 1986. – 341 p.
160. Hacker P.M.S. On Strawson's Rehabilitation of Metaphysics [Текст] / Peter Hacker // Hacker P.M.S. Wittgenstein : Connections and Controversies. – Oxford : Clarendon Press, 2001. – P. 345–370.
161. Hanna R. Kant and the Foundations of Analytic Philosophy [Текст] / Robert Hanna. – Oxford : Clarendon press, 2001. – 312 р.
162. Hatfield G. The History of Philosophy as Philosophy [Текст] / Gary Hatfield // Analytic Philosophy and History of Philosophy / ed. by T. Sorell & G. A. J. Rogers. – Oxford : Clarendon press, 2005. – P. 83–128 (Mind Association Occasional Series).
163. Henrich D. Idenity and Objectivity [Текст] / Dieter Henrich // Henrich D. The unity of reason : Essays on Kant’s philosophy / Ed. and itroduction by R. L. Velkley; trans. by J. Edwards, L. Hunt, M. Kühn, G. Zöller. – Cambridge ; London : Harvard University Press, 2003. – P. 123–208.
164. Henrich D. On the unity of subjectivity [Текст] / Dieter Henrich // Henrich D. The unity of reason : Essays on Kant’s philosophy / Ed. and itroduction by R. L. Velkley; trans. by J. Edwards, L. Hunt, M. Kühn, G. Zöller. – Cambridge ; London: Harvard University Press, 2003. – P. 17–54.
165. Henrich D. The Proof-Structure of Kant’s Transcendental Deduction [Текст] / Dieter Henrich // The Review of Metaphysics. – 1969. – Vol. 22. – No.4. – P. 640–659.
166. Hinsch W. Erfahrung und Selbstbewußtsein [Текст] / W. Hinsch. – Hamburg : Felix Meiner Verlag, 1986. – 114 S.
167. Hintikka J. Are Mathematical Truths Synthetic a Priori? [Текст] / Jaakko Hintikka // The Journal of Philosophy. – 1968. – Vol. 65. – No. 20. – P. 640–651.
168. Hintikka J. Kant’s Transcendental Method and His Theory of Mathematics [Текст] / J. Hintikka // Topoi. – 1984. – Vol.3. – P. 99–108.
169. Hintikka J. Logic, language-games and information : Kantian themes in the philosophy of logic / Jaakko Hintikka. – New York : Oxford University press, 1973. – 291 p.
170. Hoppe H.- G. Synthesis bei Kant [Текст] / H.-G. Hoppe. – Berlin : Walter de Gruyter, 1983. – 252 S.
171. Horstmann R. P. Die metaphysische Deduktion in Kants ’’Kritik der reinen Vernunft’’[Текст] / Polf-Peter Horstmann // Probleme der ’Kritik der reinen Vernunft’, hrsg. von B. Tuschling. – (Kant-Tagung) Marburg, New York : W. de Gruyter, 1984. – S. 15–33.
172. Horstmann R. P. Kant und Carl über Apperzeption [Текст] / Polf-Peter Horstmann // Kant in der Gegenwart, (ed.) J. Stolzenberg. – Berlin; New York: Walter de Gruyter, 2007. – S. 131–147.
173. Kaminsky J. Language and Ontology [Текст] / Joseph Kaminsky. – Carbondale & Edwardsville : Southern Illinois University press, 1969. – 318 p.
174. Kant I. Kritik der Urteilskraft [Текст] / Immanuel Kant // Kant’s gesammelte Schriften, herausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften. –– Berlin : PAW, 1907. – Bd.V. – 521 S.
175. Kant I. Kritik der reinen Vernunft (2-te Aufl.) [Текст] / Immanuel Kant // Kant’s gesammelte Schriften, herausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften. –– Berlin : PAW, 1904. – Bd.III. – 740 S.
176. Kant I. Kritik der reinen Vernunft, 2. Auflage 1787 [Текст] / I. Kant // Kant I. Werke. Zweisprachige deutsch-russische Ausgabe, herausgeber N.Motroschilova, T.Dlugatsch, B.Tuschling und U.Vogel. – Bd. II.1 / Кант И. Сочинения на немецком и русском языках: В 4 т. / Подгот. к изд. Н. Мотрошиловой, Т. Длугач, Б. Тушлингом и У. Фогель. – Том II, часть 1. – М. : Наука, 2006. – 1081 с.
177. Kant I. Kritik der reinen Vernunft (1-te Aufl.) [Текст] / Immanuel Kant // Kant’s gesammelte Schriften, herausgegeben von der Königlich Preußischen Akademie der Wissenschaften. –– Berlin : PAW, 1903. – Bd.IV. – S. 3–252.
178. Kant I. Prolegomena zu einer jeden künftigen Metaphysik, die als Wissenschaft wird auftreten können. Sechste Auflage, mit Einleitung, Beilagen, Personen und Sachregister, herausgegeben von Karl Vorländer [Текст] / Immanuel Kant. –– Leipzig : Felix Meiner Verlag, 1920. – XLVI, 207.
179. Kemp Smith N. A commentary to Kant's “Critique of pure reason”[Текст] / Norman Kemp Smith. – London : Macmillan, 1918. – 651 р.
180. Kenny A. The Philosopher’s History and the History of Philosophy [Текст] / Anthony Kenny // Analytic Philosophy and History of Philosophy / ed. by T. Sorell & G. A. J. Rogers. – Oxford : Clarendon press, 2005. – P. 13–24 (Mind Association Occasional Series).
181. Kitcher P. On interpreting Kant’s Thinker as Wittgenstein’s ‘I’ [Текст] / Patricia Kitcher // Philosophy and Phenomenological Research. – 2000. – Vol. LXI. – No. 1. – P. 33– 63.
182. Kitcher P. Kant’s Transcendental Psychology [Текст] / Patricia Kitcher. – Oxford ; New York : Oxford University press, 1999. – 296 p.
183. Körner S. Kant [Текст] / Stephen Körner. – London; New York : Penguin books, 1955. – 230 p.
184. Körner S. Transcendental Tendencies in Resent Philosophy [Текст] / Stephen Körner // The Journal of Philosophy. – 1955. – Vol. 63. – Is. 19. – P. 551–561.
185. Lovejoy A. The Great Chain of Being. A Study of the History of an Idea [Текст] / Arthur Lovejoy. – Cambridge ; London : Harvard University press, 1936. – 382 p.
186. Malcolm N. Knowledge and Certainty : Essays and Lectures [Текст] / Norman Malcolm. – Ithaca : Cornell Universuty press, 1975. – 244 p.
187. Mandelbaum M. The History of Ideas, Intellectual History and the History of Philosophy [Текст] / Maurice Mandelbaum // History and Theory. – 1965. – Vo. 5. – Beiheft 5. – P. 33–66.
188. Mandelbaum M. The History of Philosophy : Some Methodological Issues [Текст] / Maurice Mandelbaum // The Journal of Philosophy. – 1977. – Vo. 74. – No. 10. – P. 561–572.
189. Matthews H. E. Strawson on transcendental idealism [Текст] / Henry Matthews // The philosophical Quarterly. – 1969. – Vol. 9. – No. 76. – P. 204–220.
190. Melnick A. Kant’s Analogies of Experience [Текст] / Arthur Melnick. – Chicago : University of Chicago Press, 1973. – 178 p.
191. McDougall D. A. “Descriptive” and “Revisionary” Metaphysics [Текст] / David McDougall // Philosophy and Phenomenological Research. – 1973. – Vol. 34. – No. 2. – P. 209–223.
192. Moore A.W. Wittgenstein and Transcendental Idealism [Текст] / A. Moore // Wittgenstein and His Interpreters: Essays in Memory of Gordon Baker / ed. by G. Kahane, E. Kanterian and O. Kuusela. – Oxford : Basil Blackwell, 2007. – P. 174–199.
193. Moore G. E. Kant’s Idealism [Текст] / G. E. Moore // Proceedings of the Aristotelian Society. – 1903. – Vol. IV. – P. 127–140.
194. Moore G. E. Proof of an External World [Текст] / George Moore // Moore G. E. Philosophical Papers. – New York : Collier books, 1962. – P. 126–148.
195. Nowotny V. Die Struktur der Deduktion bei Kant [Текст] / Viktor Nowotny // Kant-Studien. – 1981. – No. 72. – Iss. 1–4. – S. 270–279.
196. Paton H. J. Kant’s Metaphysics of Experience, 2 vols [Текст] / Howard Paton. – London: George Allen & Unwin, 1936. – Vol. I. – 585 p.
197. Paton H. J. The Key to Kant’s Deduction of the Categories [Текст] / Howard Payton // Mind. – 1931. – Vol. 40. – Is. 159. – P. 310–329.
198. Pears D. F. The False Prison. A Study of the Development of Wittgenstein’s Philosophy [Текст] / David Pears. – Oxford : Oxford University зress, 1987. – Vol. I. – 195 p.
199. Pereboom D. Self-Understanding in Kant’s Transcendental Deduction [Текст] / D. Pereboom // Synthese. – 1995. – No. 103 (April). – P. 1–42.
200. Popkin R. Philosophy and the History of Philosophy [Текст] / Robert Popkin // The Journal of Philosophy. – 1985. – Vol. 82. – No. 11. – P. 625–632.
201. Prauss G. Kant und das Probleme der Dinge an sich [Текст] / Gerold Prauss. – Bonn: Bouvier Verlag, 1974. – 238 s.
202. Prichard H. A. Appearances and Reality [Текст] / Harold Prichard // Mind. – 1906. – Vol. 15. – P. 223 – 229.
203. Prichard H. A. Kant’s Theory of Knowledge [Текст] / Harold Prichard. – Oxford : Clarendon press, 1909. – 324 p.
204. Putnam H. The Analytic and the Synthetic [Текст] / Hilary Putnam // Putnam H. Philosophical Papers: in 3 vols. – Cambridge : Cambridge University press, 1975. – Vol. 2. – P. 33–69.
205. Putnam H. ’’Two Dogmas’’ Revisited [Текст] / Hilary Putnam // Putnam H. Philosophical Papers: in 3 vols. – Cambridge : Cambridge University press, 1983. – Vol. 3. – P. 87–97.
206. Reich K. The Completeness of Kant’s Table of Judgements [Текст] / Klaus Reich ; trans. by J. Kneller and M. Losonsky. – Stanford : Stanford University Press, 1992. – 132 p.
207. Ricouer P. The hermeneutical function of distanciation [Текст] / Paul Ricoeur // Philosophy today. – 1973. – Vol. 17. – No. 2. – P. 129–141.
208. Ricouer P. The rule of metaphor [Текст] / Paul Ricoeur ; trans. by R. Czerny, K. McLaughlin and J. Costello. – London ; New York : Routledge Classics, 2004. – 454 p.
209. Rockmore T. In Kant’s Wake: Philosophy in the Twentieth Century [Текст] / Thomas Rockmore. – Oxford : Blackwell Publishing, 2006. – 213 p.
210. Rogers G. A. J. Locke, Therapy and Analysis [Текст] / G. A. J. Rogers // Analytic Philosophy and History of Philosophy / ed. by T. Sorell & G. A. J. Rogers. – Oxford : Clarendon press, 2005. – P. 161–177 (Mind Association Occasional Series).
211. Rosenberg J. F. Transcendental Arguments revisited [Текст] / Jay F. Rosenberg // Immanuel Kant : Critical assessments / ed. by R. F. Chadwick and C. Cazeaux. – Vol. II. Kant’s Critique of pure reason. – London : New York, 1992. – P. 363–372. – (Critical Assessments of Leading Philosophers Series).
212. Rorty R. Strawson’s Objectivity Argument [Текст] / Richard Rorty // Review of Metaphysics. – 1970. – No. 24. – Р. 207–244.
213. Rorty R. The Historiography of Philosophy : Four Genres [Текст] / Richard Rorty // Philosophy in History : Essays on the Historiography of Philosophy / ed. by R. Rorty, J. B. Schneewind, Q. Skinner. – Cambridge : Cambridge University Press, 1984. – Р. 49–76.
214. Rorty R. Transcendental Arguments, Self-Reference, and Pragmatism [Текст] / R. Rorty // Transcendental Arguments and Science : Essays in Epistemology (eds. P. Bieri, R.–P. Horstmann, L. Krüger). – Dordrecht, Holland : D. Reidel Publishing Company, 1979. – P. 77–104.
215. Rorty R. Verificationism and Transcendental A