ПРОБЛЕМА СПІВВІДНОШЕННЯ МОВИ І МИСЛЕННЯ У ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНІЙ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ: ЕДМУНД ГУСЕРЛЬ, МАКС ШЕЛЕР, ҐУСТАВ ШПЕТ : ПРОБЛЕМА СООТНОШЕНИЯ ЯЗЫКА И МЫШЛЕНИЯ В трансцендентальной феноменологии: ЭДМУНД Гуссерль, Макс Шелер, ГУСТАВ Шпет

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет «Києво-Могилянська академія»

На правах рукопису
УДК 1(091)+130.121

ГРИГОРИШИН Сергій Вікторович

ПРОБЛЕМА СПІВВІДНОШЕННЯ МОВИ І МИСЛЕННЯ
У ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНІЙ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ:
ЕДМУНД ГУСЕРЛЬ, МАКС ШЕЛЕР, ҐУСТАВ ШПЕТ

Спеціальність 09.00.05 – історія філософії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
МІНАКОВ Михайло Анатолійович,
доктор філософських наук, доцент

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ МОВИ І МИСЛЕННЯ
У ФІЛОСОФСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ 12
1.1. Проблема співвідношення мови і мислення у феноменології
як предмет історико-філософського дослідження 12
1.2. Методологічні засади дослідження мови і мислення
у феноменології 49
1.3. Історичні рамки дослідження 54
Висновки до розділу 1 61

РОЗДІЛ 2. МОВА І ПРОБЛЕМАТИКА РЕДУКЦІЙ
У ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНІЙ ФЕНОМЕНОЛОГІЇ 62
2.1. Роль мови в утриманні від суджень про існування
у феноменології Е. Гусерля 64
2.1.1. Вчення Е. Гусерля про судження 66
2.1.2. Розрізнення суджень про сутності і суджень ейдетичної
загальності 81
2.1.3. Праструктура судження у допредикативному досвіді 87
2.2. Способи редукції символічного у феноменології М. Шелера 96
2.2.1. Поняття індивідуально значущих сутностей 98
2.2.2. Поняття індивідуально значущих висловлювань 108
2.2.3. Асимволізація як альтернативне прочитання редукції 114
Висновки до розділу 2 118

РОЗДІЛ 3. КОРЕЛЯЦІЯ МОВИ І МИСЛЕННЯ
У СТРУКТУРАХ ІНТЕНЦІЙНОСТІ 120
3.1. Поєднання мови і мислення у теорії інтенційності Е. Гусерля 121
3.1.1. Корелятивні перетини мови і рефлексії 122
3.1.2. Ноезо-ноематичні кореляції інтенційності 128
3.1.3. Модифікації смислу у структурі ноеми 134
3.2. Інтерпретація ноезо-ноематичної структури у феноменології
Ґ. Шпета 139
3.2.1. Розрізнення індивідуального поняття і поняття про
індивідуальне 141
3.2.2. Розрізнення ноематичного смислу і ноетичного осмислення 146
3.2.3. Розрізнення логічного і ноематичного смислів у
ноезо-ноематичній структурі 152
Висновки до розділу 3 157

ВИСНОВКИ 158

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 161

ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлена розумінням цінності мови і мислення для пізнання речей. В історії філософії мову традиційно розглядали як зайве опосередкування між розумом і речами. Феноменологія ж запропонувала дивитись на мову і мислення як на шлях «до самих речей».
Друга половина ХХ ст. та початок ХХІ ст. стали періодом другого народження феноменології. Саме у цей час науковці проявляють жвавий інтерес до рукописної і друкованої спадщини Е. Гусерля та його послідовників. Аналіз філософських ідей Гусерля засвідчив увагу засновника феноменології до зв’язку між мовою і мисленням. З огляду на це мова у її кореляції з мисленням стала однією з провідних тем у феноменологічних дослідженнях.
Феноменологія минулого століття запропонувала широкий спектр ідей для визначення місця мови у філософії. Особливу увагу було зосереджено на питанні про роль судження і висловлювання у структурі свідомості. Результатом численних феноменологічних студій стало визнання того, що мова радше звужувала, аніж розширювала межі пізнання. Тому характерною ознакою феноменології ХХ ст. залишалося прагнення головним чином досліджувати феноменологію мислення, що виявлялося у значній зацікавленості феноменологів темою інтенційності. Утім, проблема мовного аспекту у теорії інтенційності ще не набула комплексного історико-філософського розгляду.
З’ясування співвідношення мови і мислення є обов’язковою умовою для прояснення фундаментальної феноменологічної теми редукції. Таку залежність можна обґрунтувати чіткою тезою феноменології Гусерля про те, що редукції трансформують усталене бачення мови і мислення. Принципово, щоб відмінність між пізнаним у природній настанові та настанові феноменологічній здобула пояснення, що відповідає досягненням сучасної феноменології й історії філософії.
У зв’язку з цим постає необхідність заглибитися в історико-філософський контекст, у якому питання редукції та інтенційності вперше було розглянуто з позиції трансцендентальної феноменології. У такому аспекті проблематика редукцій найповніше висвітлена у роботах Е. Гусерля та М. Шелера, а інтенційність – у працях Е. Гусерля і Ґ. Шпета.
Такі факти пояснюють нагальну потребу історико-філософського аналізу співвідношення мови і мислення у трансцендентальній феноменології. Дослідження структури мови і мислення у феноменологічному тлумаченні допоможе знайти відповідь на питання про особливість змістів свідомості, що постають у трансцендентально-ейдетичній настанові, а опис кореляції мови і мислення має пояснити специфіку існування нередукованого залишку чистої свідомості. Зрештою, розкриття співвідношення мови і мислення надає можливість з’ясувати їхнє походження.
Ступінь наукової розробленості теми. Опрацювання проблеми співвідношення мови та мислення має складну і тривалу історію. Філософія з середини ХІХ ст. шляхом спроб і помилок невпинно наближалася до теми мови у річищі мислення. До таких спроб належать концепція чистих понять у науковченні Б. Больцано, концепція судження і теорія інтенційності в емпіричній психології Ф. Брентано, ідея вторинних феноменів в експериментальній психології К. Штумпфа, теорія предметності у реалістичній філософії А. Майнонга тощо. Ці та близькі до них мислителі дотримувалися радикально протилежних поглядів на мову: від ідеї про мову як зайвого посередника у розкритті таємниці процесів мислення до думки про визнання реального існування у мисленні реально неіснуючих речей. Можна сказати, що філософія чекала теорії, яка гармонійно поєднала би протилежні тенденції у розумінні співвідношення мови і мислення.
Гусерль заклав основи феноменології всеосяжною теорією мислення, яка не суперечила уявленням попередників про мислення і мову. Однак поступовий перехід філософа до трансценденталізму зумовив виникнення трьох ідей, кожна з яких поривала зі спадком попередньої психології і навіть дотрансцендентальної феноменології. Перша ідея – про необхідність очищення мислення від усього, що не є самим мисленням, друга – про те, що акти мислення у своєму охопленні є чистою трансцендентальною свідомістю, третя – про визнання допредикативного походження феноменів чистої свідомості. Ці думки значною мірою ґрунтувалися на аналізі філософом співвідношення мови і мислення.
На початку ХХ ст. перше покоління феноменологів запропонувало альтернативні проекти, у кожному з яких невід’ємною частиною була тематизація проблеми мови. Так, А. Пфендер [112–113] розвивав учення про співвідношення мови і мислення у рамках логіки та психології, А. Райнах [115–117] вивчав проблему судження у межах логіки, Д. фон Гільдебранд [17–20] розглядав мову і мислення у контексті етики й теології. Дослідження Л. Ландґребе [82] й О. Фінка [160] стосувалися кореляції мови і мислення у контексті історико-філософського опису інтенційності. Р. Інґарден [59–62, 180–181] та М. Ґайґер [15] аналізували мову у сфері естетики і теорії пізнання. Пильну увагу до мови і мислення демонструють онтологія Я. Конрад-Мартіус [72], теорія пізнання Б. Шварца [127] та теологія Е. Штайн [146]. Основним результатом роботи названих феноменологів стало заперечення цінності для аналізу співвідношення мови і мислення питань про специфіку трансцендентальної свідомості та наявності у ній допредикативного досвіду. Звідси стає зрозумілою недовіра цього кола філософів до потреби розроблення проблеми редукції. Так чи інакше, але аналіз походження мови та мислення й опис специфіки їх взаємодії у трансцендентальному контексті залишилися незатребуваними.
У другій половині 1960-х рр. до дискусії про роль співвідношення мови і мислення долучається група аналітичних філософів. У центрі їхньої уваги перебувало питання про мовний та/або онтологічний статус ноеми і смислу. Активними полемістами були Д. Фьолесдал [161–163] і Дж. Моханті [190–193], кожен з яких представив власну інтерпретацію поняття інтенційності. Згодом свої міркування про мовний аспект інтенційності та мовний редукціонізм запропонували Я. Гинтика [167], С. Кенінгем [156], П. Симонс [204], Дж. Драмонд [157–159], С. Кроувел [155], Г. Філіпс [196], Д. Сміт [206]. Наслідком тривалої дискусії, спрямованої на уточнення позицій, був розрив між тлумаченням інтенційності у Гусерля та її розумінням у середовищі аналітичних філософів. Таку закономірність помітили вже Д. Кар [154] та Е. Марбах [187]. Сьогодні аналітична рецепція проблеми співвідношення мови та мислення у феноменології поступово втрачає свою актуальність і стає предметом аналізу для науковців, які в історико-філософській перспективі порівнюють феноменологію й аналітичну філософію.
Така ситуація зумовила потребу уважнішого вивчення рукописної та друкованої спадщини Гусерля. Тому вже з 1950-х рр. і до цього часу розгляд проблеми співвідношення мови і мислення у сучасних дослідників феноменологічної філософії ґрунтується переважно на публікаціях з серії «Гусерліана». Серед значної кількості філософів, які дотримуються філософського й історико-філософського підходу до проблеми кореляції мови і мислення у феноменології, варто виокремити таких: Ф. Матенс [188–189], Д. Кукал [185], П. Вандевельде [213], К. Бейер [151–152], І. Керн [183–184], Л. Риццолі [199], Ж. Бенуа [150], Л. Родемаєр [200], В. де Пальма [195], К. Ієрна [179], Е. Орт [194], К. Гельд [166], М. Риши [197], Л. Тенґелі [212]. Дослідження цих філософів становлять цінність у плані реконструкції філософського контексту теорій судження, смислу, ноеми, досвіду тощо. Але загальною ознакою робіт названих філософів є те, що жоден із них не пов’язує співвідношення мови та мислення з допредикативним і домовним джерелом походження феноменального досвіду. Теорії мови і мислення існують окремо, а теорії допредикативного досвіду – окремо. Тому нагальною є потреба комплексного дослідження цих феноменологічних теорій.
Історико-філософську цінність для розуміння проблеми співвідношення мови і мислення у феноменологічній філософії мають фундаментальні розвідки К. Шумана [202–203] та Г. Шпіґельберґа [207–211], що спеціально присвячені історії розвитку трансцендентальної феноменології. Суттєвий прогрес у розумінні теми мови і мислення у Гусерля періоду «Ідей І» став можливий після виходу праці Н. Мотрошилової [98–100]. Роботи З. Какабадзе [64], Б. Вальденфельса [11–12], П. Прехтля [106], В. Молчанова [94–97], Г. Л. ван Бреди [153], Т. Вонґера [214], О. Чернякова [126] та Д. Разеєва [114] постають прикладом поєднання історико-філософського та феноменологічного досліджень. Осмислення ролі Гусерля, Шелера і Шпета як особистостей та мислителів знаходяться у дослідженнях Т. Марциновської [87–88], Т. Щедриної [147–148], Ю. Келлі [182], М. Фринґса [164], А. Гаардта [125, 165]. Однак роботи цих авторів охоплюють широке коло тем, де співвідношення мови і мислення посідає важливе, але зовсім не центральне місце. Тому експлікація теми співвідношення мови і мислення у контексті їхнього походження повинна отримати нове, ґрунтовніше, висвітлення.
Вітчизняна філософія має свою традицію дослідження феноменології у рамках історії філософії. Розв’язанню широкого спектра проблем феноменології та історії трансцендентальної філософії присвячені роботи таких українських дослідників, як-от: Є. Бистрицький [8–10], І. Бичко [3–4], А. Богачов [6], А. Єрмоленко [52], О. Зарапін [54–56], В. Кебуладзе [66–70], С. Кошарний [73–77], В. Левченко [83], А. Лой [84], М. Мінаков [92–93], В. Окороков [105], Є. Причепій [107–109], О. Роджеро [118], Л. Сотниченко [121], О. Тимохін [122–123], С. Шевцов [128], С. Шевченко [129]. Утім, подальший розвиток вітчизняної традиції дослідження феноменологічної філософії потребує окремої роботи, цілком присвяченої співвідношенню мови і мислення у феноменології.
Об’єктом дослідження є досвід осмислення мови і мислення у феноменологічній філософії.
Предметом дослідження є концептуальні засади розуміння співвідношення мови і мислення у феноменологічних вченнях Е. Гусерля, М. Шелера і Ґ. Шпета.
Метою роботи є аналіз співвідношення мови і мислення у трансцендентально-феноменологічних концепціях Е. Гусерля, М. Шелера і Ґ. Шпета.
Реалізація поставленої мети передбачала розв’язання таких завдань:
– розкрити ключову роль концепції судження у взаємозв’язку мови і мислення в теорії редукції Е. Гусерля;
– з’ясувати місце індивідуально значущої сутності в кореляції мови і мислення у теорії асимволізації М. Шелера;
– окреслити фундаментальну роль ноематичного смислу в кореляції мови і мислення у межах теорії інтенційності Е. Гусерля;
– визначити місце смислу у співвідношенні мови і мислення в межах теорії інтенційності Ґ. Шпета.
Аналіз співвідношення мови і мислення у вченнях Е. Гусерля, М. Шелера, Г. Шпета здійснено за допомогою феноменологічного й історико-порівняльного методів дослідження. Феноменологічний метод дав змогу виявити базові поняття, їхній контекст і роль у цьому контексті, а також допоміг відстежити функції та визначити статус таких понять. На основі історико-порівняльного методу визначено коло авторів та їхні роботи, у яких центральною темою є співвідношення мови і мислення, а також пояснено наявність спільного й особливого, схожого та відмінного у поняттях через їх систематичне порівняння.
Наукова новизна результатів дослідження конкретизується у таких положеннях:
– доведено, що процедура редукцій у феноменології Е. Гусерля виявляє зв’язок мови та мислення у судженнях через з’ясування відмінності між судженнями про сутність і судженнями ейдетичної загальності;
– обґрунтовано, що відмінність судження про сутність від судження ейдетичної загальності у філософії Е. Гусерля полягає в існуванні у судженні ейдетичної загальності допредикативної складової, яка слугує свідченням того, що предикація суджень відбувається на базі допредикативного досвіду;
– визначено, що процедура асимволізації у філософії М. Шелера оприявнює взаємозв’язок мови і мислення, який стає фундаментальним критерієм розрізнення індивідуально значущого висловлювання та індивідуально значущої сутності;
– виявлено, що у феноменології М. Шелера відмінність індивідуально значущої сутності від індивідуально значущого висловлювання полягає у наявності домовної даності в індивідуально значущій сутності;
– з’ясовано, що кореляція мови і мислення у теорії інтенційності Е. Гусерля виявляє конститутивну роль ноематичного смислу в ноемі;
– доведено, що специфіка структури ноеми в інтенційній свідомості зумовлена допредикативним походженням ноематичного смислу;
– показано, що у теорії інтенційності Ґ. Шпета співвідношення мови і мислення посідає центральне місце у розрізненні логічного та ноематичного смислів;
– виявлено, що у феноменології Ґ. Шпета ноематичний смисл, на відміну від логічного, має домовне походження, однак пріоритетним для філософа є визначення смислу у межах логіки.
Теоретичне і практичне значення дисертації полягає в тому, що запропонована інтерпретація співвідношення мови і мислення у феноменології дає змогу розв’язати проблему існування, дії та вираження допредикативного досвіду найзручнішим чином – через аналіз еволюції теорій мови і мислення у феноменології Е. Гусерля, М. Шелера і Ґ. Шпета.
Крім того, отримані у дисертаційному дослідженні результати можуть бути використані під час викладання таких навчальних курсів, як «Феноменологія», «Філософія мови», «Філософія», «Гносеологія», «Новітня філософія».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах планової теми кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» «Філософія в контексті культури: історія і сучасність» (державний реєстраційний номер 0110U001268).
Особистий внесок здобувача. Розв’язання комплексу поставлених завдань, оформлення їх у положення та висновки, що відповідають основному змісту дисертації, автор здійснив самостійно. Усі публікації за темою дисертації надруковано без співавторів.
Апробація результатів дослідження. Зміст, основні положення та висновки дисертаційного дослідження було обговорено на засіданнях кафедри філософії та релігієзнавства НаУКМА (2009–2010).
Окремі результати дисертаційного дослідження було викладено у доповідях автора на IV Всеукраїнській міждисциплінарній конференції «Філософія: Нове покоління» (Київ, 26–28 лютого 2009 р.); VІ Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів «Харківські студентські філософські читання» (Харків, 2–3 квітня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету – 2009» (Київ, 21–22 квітня 2009 р.); І Міжнародній конференції молодих учених «HSS-2009: Гуманітарні та соціальні науки» (Львів, 14–16 травня 2009 р.); VIII Могилянському історико-філософському семінарі у рамках Міжнародної конференції «Дні науки в НаУКМА» (Київ, 28 січня 2010 р.); V Всеукраїнській міждисциплінарній конференції «Філософія: Нове покоління» (Київ, 25–27 лютого 2010 р.); Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету – 2010» (Київ, 21–22 квітня 2010 р.).
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено у трьох статтях загальним обсягом 1,7 друк. арк., які опубліковано у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація містить вступ, три розділи та висновки. Обсяг дисертації становить 160 сторінок основного тексту і 24 сторінки списку використаних джерел, що складається з 215 найменувань (66 із них – іноземними мовами).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Підсумуємо результати та зробимо висновки з аналізу співвідношення мови та мислення у феноменологічній філософії Е. Гусерля, М. Шелера і Ґ. Шпета. Шляхом історико-порівняльного аналізу та за допомогою феноменологічного методу визначено точки синтезу мови і мислення – судження ейдетичної загальності у редукціях і ноематичний смисл у структурі інтенційності.
Шляхом історико-порівняльного аналізу та за допомогою феноменологічного методу визначено точки синтезу мови і мислення – судження ейдетичної загальності у редукціях і ноематичний смисл у структурі інтенційності.
На підставі аналізу текстів Е. Гусерля, М. Шелера і Ґ. Шпета з’ясовано, що ці філософи визнають, іноді в полемічному руслі, визначальний характер допредикативного походження суджень і смислів для формування картини світу у феноменологічній настанові. Гусерль і Шелер у 1910-х рр. писали про даності, що передують мисленню і мові: перший – про нередукований залишок у чистій свідомості і про судження ейдетичної загальності, другий – про домовну даність у відредукованій свідомості та про індивідуально значущі висловлювання. Тоді ж Гусерль і Шпет дійшли висновку про те, що у структурі інтенційності допредикативна домовна даність зберігається у функції наділення ноеми смислом.
Як з’ясовано у дисертації, теорія судження у феноменології Е. Гусерля заснована на розрізненні покладальних і непокладальних суджень. Будь-яке судження є висловлюванням і у такому сенсі цілком входить до феноменології мови. Непокладальне судження почало відігравати ключову роль у трансцендентальній феноменології. Гусерль розрізняє судження про сутності та судження ейдетичної загальності. Перша редукція трансформує будь-які судження у непокладальні. Обидва види суджень є непокладальними і слугують основою для висловлювань у феноменологічній настанові. Відмінність судження ейдетичної загальності від судження про сутність полягає у тому, що судження ейдетичної загальності походить з допредикативного досвіду. Саме цим пояснюється існування феноменологічного залишку у чистій свідомості.
Із теорією судження у філософії Гусерля хронологічно збігається побудова теорії індивідуально значущих сутностей у феноменології Шелера. Близьким до поглядів Гусерля є Шелерове тлумачення редукції як основного тла для взаємодії мови та мислення. Редукція у Шелера названа асимволізацією. Світ перенасичений символами, природна настанова спрямована на їхнє дослідження. Але за мовним символом існує сутність, що помітна лише за умови зміни настанов. Нова трансцендентальна настанова виникає внаслідок операцій асимволізації світу та є теоретико-пізнавальним критерієм виявлення сутностей, що мають домовне походження. Однак такі сутності виражено у специфічних висловлюваннях, які Шелер називає індивідуально значущими. Відмінність індивідуально значущих сутностей від індивідуально значущих висловлювань полягає у предикативному характері таких висловлювань та допредикативному походженні окреслених сутностей.
Мова і мислення у теорії інтенційності Е. Гусерля відіграють ключову роль у формуванні ноематичного смислу. У ноемі виявлено функцію осмислення як базового складника для розуміння взаємопоєднання мови і мислення. Аналіз поняття смислу показав, що той утворює перетини між ноетичними і ноематичними структурними компонентами інтенційності. Однак найбільшою цінністю було визнано те, що смисл походить із домовного допредикативного джерела.
Аналіз мови і мислення у теорії інтенційності Ґ. Шпета виявив, що у центрі допредикативної проблематики перебуває запроваджене Гусерлем поняття ноеми. У ноемі базовим мовним елементом постає ноематичний смисл. Однак повторний аналіз засвідчує наявність у ноематичному смислі допредикативного складника. Шпет порушує питання про аргументи на користь наділення ноеми смислом. На відміну від Гусерля, російський філософ проблематизує це твердження, але доходить висновку, що ноема має специфічне наповнення смислом, який разюче відрізняється від логічного тлумачення смислу. Критерієм існування допредикативної основи в інтенційному акті є беззаперечна наявність поєднувального елементу між ноематичним смислом і ноетичним осмисленням, яким може бути лише домовна допредикативна основа будь-якого висловлювання у феноменологічній настанові. У такій структурі ноетичне осмислення є актом мислення, а ноематичний смисл – мовним вираженням домовної феноменальної даності чистої свідомості, яка походить із допредикативного досвіду.
Таким чином, висновками дослідження є: 1) аналіз співвідношення мови і мислення виявив допредикативне походження суджень ейдетичної загальності у теорії редукції Е. Гусерля; 2) опис взаємозв’язку мови і мислення у теорії асимволізації М. Шелера показав, що в основі індивідуально значущого висловлювання лежить індивідуально значуща сутність, котра має домовне походження; 3) аналіз співвідношення мови і мислення у теорії інтенційності Е. Гусерля засвідчив їхній нерозривний зв’язок, існування якого доводить допредикативне походження та конститутивну функцію ноематичного смислу; 4) опис співвідношення мови і мислення у теорії інтенційності Ґ. Шпета виявив домовне походження ноематичного смислу та мовне походження логічного смислу.
Зрештою, пошук «самих речей» показує, що річ «виринає» з допредикативного досвіду та є феноменально даною у мисленні і мові.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аляєв Г. Є. Явище зі смислом : Густав Шпет в історіографії російської філософії [Текст] / Г. Є. Аляєв // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Філософія. Політологія. – 2006. – № 80. – С. 23–27.
2. Ананьева Е. М. Густав Шпет и его наследие. У русских истоков структурализма и семиотики (обзор международной конференции) [Текст] / Е. М. Ананьева // Вопросы философии. – 2008. – № 8. – С. 173–177.
3. Бичко І. В. Феноменологія Е. Гусерля : методологічний поворот [Текст] / І. В. Бичко // Феноменологія і філософський метод : щорічник Українського феноменологічного товариства 1999 р. / відп. ред. А. Л. Богачов. – К. : Тандем, 2000. – С. 22–28.
4. Бичко І. В. Густав Шпет як історик філософії [Текст] / І. В. Бичко // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Філософія. Політологія. – 2006. – № 80. – С. 6–14.
5. Блуд О. О. Мова як трансценденція : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.01 «Онтологія, гносеологія, феноменологія» [Текст] / О. О. Блуд ; Київський нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – К., 2007. – 18 с.
6. Богачов А. Л. Філософська герменевтика : підруч. [Текст] / А. Л. Богачов. – К. : Курс, 2006. – 406 с.
7. Борисов Е. Б. «Явление и смысл» Г. Шпета в контексте развития феноменологии Э. Гуссерля [Текст] / Е. Б. Борисов // Явление и смысл. Феноменология как основная наука и ее проблемы / Г. Шпет. – Томск : Водолей, 1996. – С. 183–191.
8. Быстрицкий Е. К. Научное познание и проблема понимания [Текст] / Е. К. Быстрицкий. – К. : Наук. думка, 1986. – 136 с.
9. Быстрицкий Е. К. Мировоззрение личности в свете философской традиции : проблема единства сознания, знания и самосознания [Текст] / Е. К. Быстрицкий // Мировоззренческая культура личности : философские проблемы формирования / В. П. Иванов. – К. : Наук. думка, 1986. – С. 89–175.
10. Быстрицкий Е. К. Феномен личности : мировоззрение, культура, бытие [Текст] / Е. К. Быстрицкий. – К. : Наук. думка, 1991. – 292 с.
11. Вальденфельс Б. Вступ до феноменології [Текст] / Б. Вальденфельс ; пер. з нім. М. Д. Култаєвої. – К. : Альтерпрес, 2002. – 176 с. – (Сучасна гуманітарна бібліотека).
12. Вальденфельс Б. Мотив чужого [Текст] / Б. Вальденфельс; пер. с нем. С. Логвинова, О. Шпараги, Т. Шитцовой. – Мн. : Пропилеи, 1999. – 197 с.
13. Вороновська Л. Г. Свідомість і мова : філософсько-релігієзнавчий аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.11 «Релігієзнавство» [Текст] / Л. Г. Вороновська ; Київський нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – К., 2008. – 20 с.
14. Гайдич Н. М. Фреге і Гуссерль : проблема основ логіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.06 «Логіка» [Текст] / Н. М. Гайдич ; Ін-т філос. ім. Г. С. Сковороди НАН України. – К., 2004. – 20 с.
15. Гайгер М. Феноменологическая эстетика [Текст] / М. Гайгер ; пер. с нем. В. Куренного // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 331–348. – (Реалистическая феноменология).
16. Геринг Ж. Заметки о сущности, существе и идее [Текст] / Ж. Геринг ; пер. с нем. В. Куренного // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 282–294. – (Реалистическая феноменология).
17. Гильдебранд Д. фон. Смысл философского вопрошания и познания [Текст] / Д. фон Гильдебранд ; пер. с нем. В. Куренного // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 176–199. – (Реалистическая феноменология).
18. Гильдебранд Д. фон. Cogito и познание реального мира [Текст] / Д. фон Гильдебранд ; пер. с нем. В. Куренного // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 200–222. – (Реалистическая феноменология).
19. Гильдебранд Д. фон. Эстетика [Текст] / Д. фон Гильдебранд ; пер. с нем. В. Куренного // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 439–450. – (Реалистическая феноменология).
20. Гильдебранд Д. фон. Способы участия в ценностях [Текст] / Д. фон Гильдебранд ; пер. с нем. Е. Глазурина // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 708–739. – (Реалистическая феноменология).
21. Голуб І. О. Феноменологічне обґрунтування пізнання психічного : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.01 «Онтологія, гносеологія, феноменологія» [Текст] / І. О. Голуб ; Київський нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – К., 2007. – 16 с.
22. Голуб І. О. Співвідношення феноменологічної та емпіричної психології в контексті трансцендентальної феноменології Е. Гусерля [Текст] / І. О. Голуб // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Філософія. Політологія. − 2006. − № 76−79. − С. 128−131.
23. Григоришин С. В. Ідея універсальної граматики Е. Гусерля [Текст] / С. В. Григоришин // ІV Харківські студентські філософські читання : матеріали міжнародної наукової конференції / відп. за вип. І. В. Карпенко. – Х., 2007. – С. 54–56.
24. Григоришин С. В. Досвід і розуміння [Текст] / С. В. Григоришин // Український гуманітарний огляд. – 2008. – № 13. – С. 40–56.
25. Григоришин С. В. Визначення ноематичного смислу у трансцендентальній феноменології Густава Шпета [Текст] / С. В. Григоришин // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. – 2009. – Т. 89. – С. 23–28.
26. Григоришин С. В. Співвідношення мови і мислення у феноменології Едмунда Гусерля [Текст] / С. В. Григоришин // VІ Харківські студентські філософські читання : матеріали міжнародної наукової конференції (Харків, 2–3 квітня 2009 р.) / відп. за вип. І. В. Карпенко. – Х., 2009. – С. 14–15.
27. Григоришин С. В. Термін «кореляція» у трансцендентальній феноменології [Текст] / С. В. Григоришин // Дні науки філософського факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка : міжнародна наукова конференція (Київ, 21–22 квітня 2009 р.) : матеріали доповідей та виступів / відп. за вип. С. В. Руденко. – К., 2009. – Ч. 3. – С. 21–23.
28. Григоришин С. В. Термін «модифікація» у трансцендентальній феноменології [Текст] / С. В. Григоришин // Міжнародний молодіжний фестиваль наук : матеріали І Міжнародної конференції молодих учених (Львів, 14–16 травня 2009 р.) / відп. за вип. О. Л. Березко. – Львів, 2009. – С. 290–291.
29. Григоришин С. В. Синтез мислення і мови у вченні про судження Едмунда Гусерля [Текст] / С. В. Григоришин // Мандрівець. – 2009. – № 1. – С. 80–85.
30. Григоришин С. В. Мова як феномен культури в контексті розвитку трансцендентальної феноменології [Текст] / С. В. Григоришин // Філософська думка. – 2009. – № 1. – С. 54–65.
31. Гуссерль Э. – Шпет Г. Письма [Текст] / пер. с нем. В. И. Молчанова // Логос. – 1992. – № 3. – С. 233–242.
32. Гуссерль Э. Идеи к чистой феноменологии и феноменологической философии. Том 1. Общее введение в чистую феноменологию [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. А. В. Михайлова. – М. : Дом интеллектуальной книги, 1999. – 336 с. – (Классика философии).
33. Гуссерль Э. Логические исследования. Том 1. Пролегомены к чистой логике [Текст] / Э. Гуссерль // Логические исследования. Картезианские размышления / Э. Гуссерль ; пер. с нем. Э. А. Берштейна. – Мн. : Харвест ; М. : АСТ, 2000. – С. 5–288.
34. Гуссерль Э. Философия как строгая наука [Текст] / Э. Гуссерль // Логические исследования. Картезианские размышления / Э. Гуссерль ; пер. с нем. Э. А. Берштейна. – Мн. : Харвест ; М. : АСТ, 2000. – С. 667–743.
35. Гуссерль Э. Логические исследования. Том 2. Исследования по феноменологии и теории познания [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с. нем. В. И. Молчанова // Собрание cочинений / Э. Гуссерль. – Т. 3 (1). – М. : Дом интеллектуальной книги, 2001. – 473 с.
36. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. Д. В. Скляднева. – СПб. : Владимир Даль, 2004. – 400 с.
37. Гуссерль Э. Основные проблемы феноменологии [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. А. А. Анипко // Основные проблемы феноменологии / Э. Гуссерль. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – С. 225–306. – (Горизонты феноменологии).
38. Гуссерль Э. Чистая психология и науки о духе, история и социология. Чистая психология и феноменология. Интерсубъективная редукция как редукция к психологически чистой субъективности [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. А. А. Анипко // Основные проблемы феноменологии / Э. Гуссерль. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – С. 307–319. – (Горизонты феноменологии).
39. Гуссерль Э. План лекции 1910/11 гг. (об интерсубъективности) [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. А. А. Анипко // Основные проблемы феноменологии / Э. Гуссерль. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – С. 320–321. – (Горизонты феноменологии).
40. Гуссерль Э. Имманентная философия – Авенариус [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. А. А. Анипко // Основные проблемы феноменологии / Э. Гуссерль. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – С. 322–326. – (Горизонты феноменологии).
41. Гуссерль Э. [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. А. А. Анипко // Основные проблемы феноменологии / Э. Гуссерль. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – С. 327–340. – (Горизонты феноменологии).
42. Гуссерль Э. [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. А. А. Анипко // Основные проблемы феноменологии / Э. Гуссерль. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – С. 341–343. – (Горизонты феноменологии).
43. Гуссерль Э. Воспоминание, поток сознания, вчувствование [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. А. А. Анипко // Основные проблемы феноменологии / Э. Гуссерль. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – С. 344–350. – (Горизонты феноменологии).
44. Гуссерль Э. апперцепция и аппрезентация. [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. А. А. Анипко // Основные проблемы феноменологии / Э. Гуссерль. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – С. 351–353. – (Горизонты феноменологии).
45. Гуссерль Э. [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. А. А. Анипко // Основные проблемы феноменологии / Э. Гуссерль. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – С. 354–356. – (Горизонты феноменологии).
46. Гуссерль Э. [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. А. А. Анипко // Основные проблемы феноменологии / Э. Гуссерль. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – С. 357–358. – (Горизонты феноменологии).
47. Гуссерль Э. [Текст] / Э. Гуссерль; пер. с нем. А. А. Анипко // Основные проблемы феноменологии / Э. Гуссерль. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – С. 359–364. – (Горизонты феноменологии).
48. Гуссерль Э. Идея феноменологии : пять лекций [Текст] / Э. Гуссерль ; пер. с нем. Н. А. Артеменко. – М. : Гуманитарная академия, 2008. – 224 с. – (Гуманитарная академия).
49. Гусерль Е. Досвід і судження. Дослідження з генеалогії логіки [Текст] / Е. Гусерль ; пер. з нім. В. І. Кебуладзе. – К. : ППС-2002, 2009. – 356 с.
50. Густав Шпет : жизнь в письмах. Эпистолярное наследие [Текст] / отв. ред. Т. Г. Щедрина. – М. : РОССПЭН, 2005. – 720 с. – (Российские пропилеи).
51. Густав Шпет и современная философия гуманитарного знания [Текст] / под ред. Т. Г. Щедриной. – М. : Языки славянских культур, 2006. – 464 с.
52. Ермоленко А. Н. Этика ответственности и социальное бытие человека (современная немецкая практическая философия) [Текст] / А. Н. Ермоленко ; НАН Украины, Институт философии. – К. : Наук. думка, 1994. – 200 с.
53. Зайцева З. Н. Немецко-русский и русско-немецкий философский словарь [Текст] / З. Н. Зайцева. – М. : Изд-во Москов. ун-та, 1998. – 320 с.
54. Зарапін О. В. Герменевтична феноменологія вчинку як апріорі морального пізнання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.01 «Онтологія, гносеологія, феноменологія» [Текст] / О. В. Зарапін ; Таврійський нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Сімферополь, 2003. – 19 с.
55. Зарапин О. В. Феноменология как метод гуманитарного знания [Текст] / О. В. Зарапин // Ученые записки ТНУ. Философия. Социология. – 2005. – Т. 18 (57). – № 2. – С. 119–127.
56. Зарапин О. В. Феноменологическая реконструкция историко-философского текста [Текст] / О. В. Зарапин // Культура народов Причерноморья. – 2001. – № 23. – С. 60–69.
57. Иванова-Георгиевская Н. А. Ирония как универсальная стратегия чтения [Текст] / Н. А. Иванова-Георгиевская // ДОКСА. – 2004. – № 5. – С. 89–97.
58. Іванова-Георгієвська Н. А. Повідомлення : про принципи витлумачення тексту [Текст] / Н. А. Іванова-Георгієвська // ДОКСА. – 2006. – № 10. – С. 10–11.
59. Ингарден Р. Введение в феноменологию Эдмунда Гуссерля [Текст] / Р. Ингарден ; пер. с норвеж. А. Денежкина и В. Куренного. – М. : Дом интеллектуальной книги, 1999. – 224 с.
60. Ингарден Р. Двухмерность структуры литературного произведения [Текст] / Р. Ингарден // Исследования по эстетике / Р. Ингарден ; пер. с польск. А. Ермилова и Б. Федорова. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1962. – С. 21–39.
61. Ингарден Р. Литературное произведение и его конкретизация [Текст] / Р. Ингарден // Исследования по эстетике / Р. Ингарден ; пер. с польск. А. Ермилова и Б. Федорова. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1962. – С. 40–71.
62. Ингарден Р. О различном познавании литературного произведения [Текст] / Р. Ингарден // Исследования по эстетике / Р. Ингарден ; пер. с польск. А. Ермилова и Б. Федорова. – М. : Изд-во иностр. лит-ры, 1962. – С. 114–154.
63. Инишев И. Н. Феноменология как метод и как спонтанный эффект [Текст] / И. Н. Инишев // ДОКСА. – 2009. – № 14. – С. 9–19.
64. Какабадзе З. М. Проблема «экзистенциального кризиса» и трансцендентальная феноменология Эдмунда Гуссерля [Текст] / З. М. Какабадзе. – Тбилиси : Мецниереба, 1966. – 160 с.
65. Калиниченко В. В. Заметки об интенциональности [Текст] / В. В. Калиниченко // Логос. – 2007. – № 6 (63). – С. 98–127.
66. Кебуладзе В. И. К вопросу о трансформации феноменологического метода [Текст] / В. И. Кебуладзе // Феноменологія і філософський метод : щорічник Українського феноменологічного товариства 1999 р. / відп. ред. А. Л. Богачов. – К. : Тандем, 2000. – С. 105–111.
67. Кебуладзе В. І. Феноменологічне поняття інтелектуальної інтуїції та його обґрунтування в філософії Густава Шпета [Текст] / В. І. Кебуладзе // Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство. – 2002. – Т. 20. – С. 86–90.
68. Кебуладзе В. І. Феноменологія : навч. посіб. [Текст] / В. І. Кебуладзе. – К. : Майстер-клас, 2005. – 120 с.
69. Кебуладзе В. І. Місце і роль твору Едмунда Гусерля «Досвід і судження» у розвитку феноменологічної філософії [Текст] / В. І. Кебуладзе // ДОКСА. – 2009. – № 14. – С. 299–311.
70. Кебуладзе В. І. Історія розвитку феноменологічної філософії в Україні [Текст] / В. І. Кебуладзе // Філософська думка. – 2009. – № 1. – С. 5–12.
71. Кобец Р. В. Исток как парадигма философской рефлексии [Текст] / Р. В. Кобец // Феноменология и гуманитарное знание : материалы международной конференции / отв. ред. А. Л. Богачев. – К. : Тандем, 1998. – С. 78–84.
72. Конрад-Мартиус Я. К вопросу об онтологии и теории явления реального внешнего мира [Текст] / Я. Конрад-Мартиус ; пер. с нем. В. Куренного // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 244–281. – (Реалистическая феноменология).
73. Кошарний С. О. Біля джерел філософської герменевтики : В. Дільтей і Е. Гуссерль [Текст] / С. О. Кошарний. – К. : Наук. думка, 1992. – 124 с.
74. Кошарний С. О. Феноменологія Гусерля і проблема подолання соліпсизму [Текст] / С. О. Кошарний // Феноменология и гуманитарное знание : материалы международной конференции / отв. ред. А. Л. Богачев. – К. : Тандем, 1998. – С. 4–21.
75. Кошарний С. О. Загроза соліпсизму і феноменологічні альтернативи цій загрозі [Текст] / С. О. Кошарний // Феноменологія і філософський метод : щорічник Українського феноменологічного товариства 1999 р. / відп. ред. А. Л. Богачов. – К. : Тандем, 2000. – С. 120–134.
76. Кошарний С. О. Феноменологічна концепція філософії Едмунда Гусерля. Критичний аналіз [Текст] / С. О. Кошарний. – К. : Укр. центр духовної культури, 2005. – 372 с.
77. Кошарний С. О. Філософія і культура у контексті онтологічного вчення класичної феноменології (Е. Гусерль) [Текст] / С. О. Кошарний // Філософська думка. – 1998. – № 4–6. – С. 118–144.
78. Кутняк І. М. Феномен свідомості в інтеракціях «життєвого світу» людини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» [Текст] / І. М. Кутняк ; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. – Львів, 2005. – 21 с.
79. Ладов В. А. Проблема тематизации смысла в контексте методов феноменологии и аналитической философии языка : дисс. на соискание уч. степени канд. филос. наук : спец. 09.00.01 «Онтология и теория познания» [Текст] / В. А. Ладов ; Томский гос. ун-т. – Томск, 2001. – 111 с.
80. Ладов В. А. Язык феноменологии [Електронний ресурс] / В. А. Ладов. – Режим доступу: http://www.humanities.edu.ru/db/msg/18848. – Назва з екрана.
81. Ладов В. А. Интенциональность в языке : проблема выразимости [Текст] / В. А. Ладов // Рабочие тетради по компаративистике. Гуманитарные науки, философия и компаративистика. – СПб. : Сайт Web-кафедра философской антропологии, 2003. – С. 103–108.
82. Ландгребе Л. Интенциональность у Гуссерля и Брентано [Текст] / Л. Ландгребе ; пер. с нем. Р. Громова // Логос. – 2002. – № 2 (33). – С. 33–39.
83. Левченко В. Г. В поисках утраченного тела [Текст] / В. Г. Левченко // ДОКСА. – 2006. – № 10. – С. 72–87.
84. Лой А. М. Сознание как предмет теории познания [Текст] / А. М. Лой. – К. : Наук. думка, 1988. – 246 с.
85. Лях В. В. Вступ [Текст] / В. В. Лях, О. М. Йосипенко // Світоглядно-методологічні інновації в західноєвропейській філософії / В. В. Лях [та ін.] ; НАН України, Ін-т філос. ім. Г. С. Сковороди. – К. : Укр. центр духовної культури, 2001. – С. 3–7.
86. Мавринский И. И. Трансцендирование и редуцирование теории познания в лекциях Э. Гуссерля «Идея феноменологии» [Текст] / И. И. Мавринский // Идея феноменологии / Э. Гуссерль. – М. : Гуманитарная академия, 2008. – С. 5–32.
87. Марциновская Т. Д. Густав Густавович Шпет – жизнь как проблема творчества [Текст] / Т. Д. Марциновская // Психология социального бытия / Г. Г. Шпет ; под ред. Т. Д. Марциновской. – М. : Ин-т практич. психол. ; Воронеж : МОДЭК, 1996. – С. 5–27.
88. Марциновская Т. Д. Г. Г. Шпет : парафраз на современную тему [Текст] / Т. Д. Марциновская // Философско-психологические труды / Г. Г. Шпет ; отв. ред. Т. И. Артемьева, М. С. Гальцева, В. А. Кольцова, Т. Д. Марциновская. – М. : Наука, 2005. – С. 454–468. – (Памятники психологической мысли).
89. Матюшина І. І. Комунікативна природа смислу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.02 «Діалектика та методологія пізнання» [Текст] / І. І. Матюшина ; Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. – Одеса, 2007. – 17 с.
90. Мерло-Понти М. Феноменология восприятия [Текст] / М. Мерло-Понти ; пер. с франц. под ред. И. С. Вдовиной, С. Л. Фокина. – СПб. : Ювента ; Наука, 1999. – 608 с.
91. Мерло-Понти М. О феноменологии языка [Текст] / М. Мерло-Понти // Знаки / М. Мерло-Понти ; пер. с франц. И. С. Вдовиной. – М. : Искусство, 2001. – С. 95–110.
92. Мінаков М. А. Досвід та походження знання [Текст] / М. А. Мінаков // Практична філософія. – 2005. – № 2. – С. 212–219.
93. Мінаков М. А. Історія поняття досвіду [Текст] / М. А. Мінаков. – К. : Парапан, 2007. – 380 с.
94. Молчанов В. И. Аналитическая феноменология в Логических исследованиях Эдмунда Гуссерля [Текст] / В. И. Молчанов // Собрание сочинений / Э. Гуссерль. – Т. 3 (1). – М. : Дом интеллектуальной книги, 2001. – С. XIII–CVII.
95. Молчанов В. И. Опыт и коммуникация (Вместо предисловия) [Текст] / В. И. Молчанов // Исследования по феноменологии сознания / В. И. Молчанов. – М. : Территория будущего, 2007. – С. 7–24. – (Университетская библиотека Александра Погорельского).
96. Молчанов В. И. Время и сознание : критика феноменологической философии [Текст] / В. И. Молчанов // Исследования по феноменологии сознания / В. И. Молчанов. – М. : Территория будущего, 2007. – С. 29–191. – (Университетская библиотека Александра Погорельского).
97. Молчанов В. И. Различение и опыт : феноменология неагрессивного сознания [Текст] / В. И. Молчанов // Исследования по феноменологии сознания / В. И. Молчанов. – М. : Территория будущего, 2007. – С. 197–454. – (Университетская библиотека Александра Погорельского).
98. Мотрошилова Н. В. Принципы и противоречия феноменологической философии [Текст] / Н. В. Мотрошилова. – М. : Высшая школа, 1968. – 127 с.
99. Мотрошилова Н. В. Специфика феноменологического метода [Текст] / Н. В. Мотрошилова // Критика феноменологического направления современной буржуазной философии. – Рига : Зинатне, 1981. – С. 28–73.
100. Мотрошилова Н. В. Идеи І Эдмунда Гуссерля как введение в феноменологию [Текст] / Н. В. Мотрошилова. – М. : Феноменология-Герменевтика, 2003. – 720 с.
101. Муравенко Н. Ю. Язык и идеальная предметность смыслов в феноменологии Гуссерля [Текст] / Н. Ю. Муравенко // ДОКСА. – 2004. – № 6. – С. 115–124.
102. Муравенко Н. Ю. Смисл та вираз як проблема філософії, логіки та методології науки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.02 «Діалектика та методологія пізнання» [Текст] / Н. Ю. Муравенко ; Одеський нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2008. – 12 с.
103. Мясников В. С. Густав Шпет : труды и годы [Текст] / В. С. Мясников // История как проблема логики. Критические и методологические исследования : материалы : в 2 ч. / Г. Г. Шпет ; под ред. В. С. Мясникова. – М. : Памятники исторической мысли, 2002. – С. 5–32. – (Памятники исторической мысли).
104. Нєфєдєв С. М. Границі предметності у феноменології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.01 «Онтологія, гносеологія, феноменологія» [Текст] / С. М. Нєфєдєв ; Таврійський нац. ун-т ім. В. І. Вернадського. – Сімферополь, 2004. – 20 с.
105. Окороков В. Б. К проблеме трансформации внутреннего смысла предмета в феноменологии Г. Шпета [Текст] / В. Б. Окороков // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Філософія. Політологія. – 2006. – № 80. – С. 30–33.
106. Прехтль П. Введение в феноменологию Гуссерля [Текст] / П. Прехтль ; пер. с нем. И. Н. Инишева. – Томск : Водолей, 1999. – 96 с.
107. Причепій Є. М. Феноменологічна теорія свідомості Е. Гусерля [Текст] / Є. М. Причепій. – К. : Наук. думка, 1971. – 103 с.
108. Причепій Є. М. Проблема обґрунтування наук в феноменології Е. Гусерля [Текст] / Є. М. Причепій // Феноменология и гуманитарное знание : материалы международной конференции / отв. ред. А. Л. Богачев. – К. : Тандем, 1998. – С. 22–25.
109. Причепій Є. М. Вступне слово [Текст] / Є. М. Причепій // Феноменологія і філософський метод : щорічник Українського феноменологічного товариства 1999 р. / відп. ред. А. Л. Богачов. – К. : Тандем, 2000. – С. 3–9.
110. Пролеев С. В. Метафизическое поражение феноменологии [Текст] / С. В. Пролеев // Феноменология и гуманитарное знание : материалы международной конференции / отв. ред. А. Л. Богачев. – К. : Тандем, 1998. – С. 84–93.
111. Пролеев С. В. Власть метода и феноменология [Текст] / С. В. Пролеев // Феноменологія і філософський метод : щорічник Українського феноменологічного товариства 1999 р. / відп. ред. А. Л. Богачов. – К. : Тандем, 2000. – С. 151–159.
112. Пфендер А. Логика [Текст] / А. Пфендер ; пер. с нем. В. Куренного // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 223–243. – (Реалистическая феноменология).
113. Пфендер А. Мотивы и мотивация [Текст] / А. Пфендер ; пер. с нем. В. Близнекова // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 451–480. – (Реалистическая феноменология).
114. Разеев Д. Н. В сетях феноменологии [Текст] / Д. Н. Разеев. – СПб. : Изд-во С. Петерб. ун-та, 2004. – 222 с. – (Горизонты феноменологии).
115. Райнах А. О феноменологии [Текст] / А. Райнах ; пер. с нем. Д. Атласа и В. Куренного // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 349–373. – (Реалистическая феноменология).
116. Райнах А. К вопросу о теории негативного суждения [Текст] / А. Райнах ; пер. с нем. В. Куренного // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 481–542. – (Реалистическая феноменология).
117. Райнах А. О сущности движения [Текст] / А. Райнах ; пер. с нем. В. Куренного // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 614–630. – (Реалистическая феноменология).
118. Роджеро А. Н. Язык и проблема понимания в системе теоретического знания [Текст] / А. Н. Роджеро // Понимание как логико-гносеологическая проблема : сб. науч. труд. / отв. ред. М. В. Попович. – К. : Наук. думка, 1982. – С. 69–91.
119. Савин А. Э. Эпохе и трансцендентальная редукция в лекционном курсе Гуссерля «Первая философия» [Текст] / А. Э. Савин // Топос. – 2009. – № 2–3 (22). – С. 7–32.
120. Серкова В. А. Феноменологическая дескрипция [Текст] / В. А. Серкова. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2003. – 320 с. – (Горизонты феноменологии).
121. Ситниченко Л. А. Першоджерела комунікативної філософії [Текст] / Л. А. Ситниченко. – К. : Либідь, 1996. – 176 с.
122. Тимохин А. М. Рефлексия нормативности : стратегии обоснования [Текст] / А. М. Тимохин, О. В. Зарапин // Культура народов Причерноморья. – 2001. – № 22. – С. 191–194.
123. Тимохин А. М. Нормативный текст как «феномен» этического дискурса [Текст] / А. М. Тимохин // Ученые записки ТНУ. Философия. Социология. – 2002. – Т. 14 (53). – № 1. – С. 67–72.
124. Ткачук М. Л. У пошуках російської філософії : Густав Шпет [Текст] / М. Л. Ткачук // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Філософія. Політологія. – 2006. – № 80. – С. 18–23.
125. Хаардт А. Эдмунд Гуссерль и феноменологическое движение в России 10-х и 20-х годов [Текст] / А. Хаардт // Вопросы философии. – 1994. – № 5. – С. 57–63.
126. Черняков А. Г. Онтология времени. Бытие и время в философии Аристотеля, Гуссерля и Хайдеггера [Текст] / А. Г. Черняков. – СПб. : ВРФШ, 2001. – 460 с.
127. Шварц Б. Проблема заблуждения в философии [Текст] / Б. Шварц ; пер. с нем. Д. Атласа // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 420–438. – (Реалистическая феноменология).
128. Шевцов С. П. Язык как обнаружение реальности [Текст] / С. П. Шевцов // ДОКСА. – 2004. – № 6. – С. 50–60.
129. Шевченко С. Л. Автентичність екзистенції в «негативному» та «позитивному» екзистенціалізмі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.05 «Історія філософії» [Текст] / С. Л. Шевченко ; Ін-т філософії імені Г. С. Сковороди НАН України. – К., 2009. – 19 с.
130. Шелер М. Феноменология и теория познания [Текст] / М. Шелер // Избранные произведения / М. Шелер. – М. : Гнозис, 1994. – С. 195–258. – (Феноменология. Герменевтика. Философия языка).
131. Шелер М. Философское мировоззрение : сб. ст. [Текст] / М. Шелер // Избранные произведения / М. Шелер. – М. : Гнозис, 1994. – С. 1–128. – (Феноменология. Герменевтика. Философия языка).
132. Шелер М. Ordo Amoris [Текст] / М. Шелер // Избранные произведения / М. Шелер. – М. : Гнозис, 1994. – С. 339–377. – (Феноменология. Герменевтика. Философия языка).
133. Шелер М. Формализм в этике и материальная этика ценностей [Текст] / М. Шелер // Избранные произведения / М. Шелер. – М. : Гнозис, 1994. – С. 259–337. – (Феноменология. Герменевтика. Философия языка).
134. Шелер М. Философские фрагменты из рукописного наследия [Текст] / М. Шелер ; пер. с нем. М. Хорькова. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2007. – 384 с. – (Bibliotheca Ignatiana : Богословие, Духовность, Наука).
135. Шелер М. Философские фрагменты из записных книжек [Текст] / М. Шелер ; пер. с нем. М. Л. Хорькова // Топос. – 2004. – № 1 (8). – С. 27–42.
136. Шелер М. О сущности философии и моральной предпосылки философского познания [Текст] / М. Шелер ; пер. с нем. Д. Атласа // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 134–161. – (Реалистическая феноменология).
137. Шестов Л. И. Письма Л. И. Шестова к Г. Г. Шпету [Текст] / Л. И. Шестов // Густав Шпет : жизнь в письмах. Эпистолярное наследие / отв. ред. Т. Г. Щедрина. – М. : РОССПЭН, 2005. – С. 323–341. – (Российские пропилеи).
138. Шпет Г. Г. Явление и смысл. Феноменология как основная наука и ее проблемы [Текст] / Г. Г. Шпет. – Томск : Водолей, 1996. – 192 с.
139. Шпет Г. Г. – Гуссерль Э. Ответные письма Г. Шпета [Текст] / пер. с нем. В. И. Молчанова // Логос. – 1996. – № 7. – С. 123–133.
140. Шпет Г. Г. Один путь психологии и куда он ведет [Текст] / Г. Г. Шпет // Психология социального бытия / Г. Г. Шпет ; под ред. Т. Д. Марциновской. – М. : Ин-т практич. психол. ; Воронеж : МОДЭК, 1996. – С. 28–48.
141. Шпет Г. Г. Внутренняя форма слова (этюды и вариации на темы Гумбольдта) [Текст] / Г. Г. Шпет // Психология социального бытия / Г. Г. Шпет ; под ред. Т. Д. Марциновской. – М. : Ин-т практич. психол. ; Воронеж : МОДЭК, 1996. – С. 49–260.
142. Шпет Г. Г. Проблемы современной эстетики [Текст] / Г. Г. Шпет // Психология социального бытия / Г. Г. Шпет ; под ред. Т. Д. Марциновской. – М. : Ин-т практич. психол. ; Воронеж : МОДЭК, 1996. – С. 373–412.
143. Шпет Г. Г. История как проблема логики. Критические и методологические исследования : материалы : в 2 ч. [Текст] / Г. Г. Шпет ; под ред. В. С. Мясникова. – М. : Памятники исторической мысли, 2002. – 1168 с. – (Памятники исторической мысли).
144. Шпет Г. Г. Философско-психологические труды [Текст] / Г. Г. Шпет ; отв. ред. Т. И. Артемьева, М. С. Гальцева, В. А. Кольцова, Т. Д. Марциновская. – М. : Наука, 2005. – 479 с. – (Памятники психологической мысли).
145. Шпет Г. Г. Глава из рукописи [Язык и смысл. Ч. 1] [Текст] / Г. Г. Шпет // «Я пишу как эхо другого…» : Очерки интеллектуальной биографии Густава Шпета / Т. Г. Щедрина. – М. : Прогресс-Традиция, 2004. – С. 354–378.
146. Штайн Э. К проблеме вчувствования [Текст] / Э. Штайн ; пер. с нем. В. Близнекова // Антология реалистической феноменологии / под ред. Д. Атласа и В. Куренного. – М. : Ин-т философии, теологии и истории Св. Фомы, 2006. – С. 657–693. – (Реалистическая феноменология).
147. Щедрина Т. Г. «Я пишу как эхо другого…» : Очерки интеллектуальной биографии Густава Шпета [Текст] / Т. Г. Щедрина. – М. : Прогресс-Традиция, 2004. – 416 с.
148. Щедрина Т. Г. Наследие Г. Г. Шпета в контексте современного гуманитарного знания [Текст] / Т. Г. Щедрина // Вопросы философии. – 2009. – № 6. – С. 177–183.
149. Якуц Р. Р. Феноменологічна та семіотична інтерпретації настанов комунікації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.01 «Онтологія, гносеологія, феноменологія» [Текст] / Р. Р. Якуц ; Київський нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – К., 2006. – 21 с.
150. Benoist J. Linguistic Phenomenology [Текст] / J. Benoist // Meaning and Language : Phenomenological Perspectives / ed. by F. Mattens. – Dordreht : Springer, 2008. – P. 215–236. – (Phaemenologica ; band 187).
151. Beyer Ch. Intentionalität und Referenz. Eine sprachanalytische studie zu Husserls transzendentaler Phänomenologie [Текст] / Ch. Beyer // Husserl Studies. – 2003. – Vol. 19. – № 3. – S. 217–224.
152. Beyer Ch. Noematic Sinn : General Meaning-Function or Propositional Content? [Текст] / Ch. Beyer // Meaning and Language : Phenomenological Perspectives / ed. by F. Mattens. – Dordreht : Springer, 2008. – P. 75–88. – (Phaemenologica ; band 187).
153. Breda H. L. van. Die Rettung von Husserls Nachlass und die Gründung des Husserl-Archivs [Текст] / H. L. van Breda // Geschichte des Husserl-Archivs / hrsg. von R. Bernet. – Dordrecht : Springer, 2007. – S. 1–37.
154. Carr D. Interpreting Husserl : Critical and Comparative Studies [Текст] / D. Carr. – Ottawa : Kluwer, 1987. – 304 p. – (Phaenomenologica ; part 106).
155. Crowell S. Husserlian Phenomenology [Текст] / S. Crowell // A Companion to Phenomenology and Existentionalism / ed. by H. L. Dreyfus and M. A. Wrathall. – Oxford : Blackwell Publishers, 2006. – P. 9–30. – (Blackwell Companions to Philosophy ; part 35).
156. Cunningham S. Language and the Phenomenological Reductions of Edmund Husserl [Текст] / S. Cunningham. – Martinus Nijhoff : Den Haag, 1976. – 102 p. – (Phaemenologica ; band 70).
157. Drummond J. J. An Abstract Consideration : De-Ontologizing the Noema [