ПОНЯТТЯ ГУМАНІЗМУ В ЕКЗИСТЕНЦІЙНІЙ ФІЛОСОФСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ ХХ СТ.: КАРЛ ЯСПЕРС, МАРТІН ГАЙДЕҐҐЕР, ЖАН-ПОЛЬ САРТР : ПОНЯТИЕ ГУМАНИЗМА в экзистенциальной философской традиции ХХ СТ.: Карл Ясперс, Мартин Хайдеггер, Жан-Поль Сартр

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

МАНДРИЩУК ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА

УДК 1 (4) (09) : 165.742

ПОНЯТТЯ ГУМАНІЗМУ
В ЕКЗИСТЕНЦІЙНІЙ ФІЛОСОФСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ ХХ СТ.:
КАРЛ ЯСПЕРС, МАРТІН ГАЙДЕҐҐЕР, ЖАН-ПОЛЬ САРТР

Спеціальність 09.00.05 – історя філософії

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник
ЯРОШЕНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА,
кандидат філософських наук, доцент

Львів – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4 ……
РОЗДІЛ 1
ДЖЕРЕЛА, ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. ПОНЯТТЯ ГУМАНІЗМУ В ЕКЗИСТЕНЦІЙНІЙ ФІЛОСОФСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ ХХ СТ.: КАРЛ ЯСПЕРС, МАРТІН ГАЙДЕҐҐЕР, ЖАН-ПОЛЬ САРТР

12
1.1. Джерела та історіографія дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 …………………….
1.2. Теоретико-методологічні засади дисертаційної роботи . . . . . . . . . . . . . 21 ……………………………
1.3. Поняття гуманізму в його історико-філософському розвитку . . . . . . . . 29 …………………………….
1.4. Розрізнення філософії екзистенції та екзистенціалізму . . . . . . . . . . . . . 46 ...
Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57 ………….
РОЗДІЛ 2
ПРОБЛЕМА ЕКЗИСТЕНЦІЇ
У ФІЛОСОФСЬКИХ КОНЦЕПЦІЯХ МАРТІНА ГАЙДЕҐҐЕРА, КАРЛА ЯСПЕРСА, ЖАНА-ПОЛЯ САРТРА

60
2.1. Передумови виникнення філософії екзистенції та
екзистенціалізму. Термін “екзистенція” . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 ……………
2.2. Екзистенція як спосіб існування Dasein
у філософії Мартіна Гайдеґґера . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73 …………..
2.3. Екзистенція як самобуття у філософії Карла Ясперса . . . . . . . . . . . . . . . 85 ………..
2.4. Визначення поняття екзистенції Жаном-Полем Сартром . . . . . . . . . . . . 97 ……
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107 ………..

РОЗДІЛ 3
КРИЗА КЛАСИЧНОГО ГУМАНІЗМУ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ЧАС:
ЖАН-ПОЛЬ САРТР, МАРТІН ГАЙДЕҐҐЕР, КАРЛ ЯСПЕРС

110
3.1. Проект екзистенціалістичного самотворення:
Гуманізм Жана-Поля Сартра . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110 ……..
3.2. Поняття гуманізму у філософії Мартіна Гайдеґґера . . . . . . . . . . . . . . . 120 ……….
3.3. “Прийдешній гуманізм” Карла Ясперса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135 …….
3.4. Критика класичного гуманізму Карлом Ясперсом, Мартіном
Гайдеґґером і Жаном-Полем Сартром. Співвідношення класичного
та екзистенційного підходів до розуміння гуманізму . . . . . . . . . . . . . . 151 ………..
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 165 ………..
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167 ………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172 ……….

ВСТУП

Актуальність і доцільність теми дослідження. З часу свого виникнення питання про гуманізм стає дедалі актуальнішим, а сам термін “гуманізм” все більш вживаним, навіть у повсякденній мові поширилося використання таких слів, як “гуманізм”, “гуманний”, “негуманний”, “людський”, “нелюдський”, “тваринний”. Особливо гострою стала необхідність людини в гуманізмі в останні сторіччя. Як свідчення цього, ми можемо спостерігати утворення різноманітних гуманістичних організацій у всьому світі, часті дискусії, що стосуються гуманістичної проблематики, видання книг, присвячених питанню про гуманізм, тощо. Причину такого високого росту зацікавленості людини в гуманізмі можна пояснювати як реакцію на зміну самого способу життя людини, пов’язаного зі швидким ростом техніки, з екологічними проблемами, із глобалізацією, урбанізацією, що, незважаючи на певні позитивні моменти, все-таки, негативно впливають на людину. Але окрім цього, однією із причин постає та, що гуманізм для людини ХХ–ХХІ ст. почав асоціюватися вже не тільки з порятунком, але й з небезпекою.
Саме події Другої світової війни змусили поглянути на людину та проблему гуманізму з іншого боку. Адже, попри багатовіковий досвід розвитку гуманізму, ці знання не допомогли уникнути кровопролиття, агресії та насильства. Для розв’язання зазначеної проблеми в другій половині 40-х років ХХ ст. намітились два головних шляхи:
– або, повертаючись до найкращих традицій, ще більше закцентувати увагу на гуманістичному вихованні людини, яке, вірогідно, просто підупало;
– або поставити питання про переосмислення класичного гуманізму, по-новому поглянути на людину крізь призму даного поняття.
Одними із перших мислителів, які по-новому підійшли до проблеми гуманізму, були: Жан-Поль Сартр, Мартін Гайдеґґер та Карл Ясперс. Зацікавившись людською екзистенцією (внаслідок чого виникли такі філософські напрямки, як філософія екзистенції та екзистенціалізм). Вони, в контексті цієї проблематики, заново осмислили феномен гуманізму, одночасно піддавши критиці його класичне розуміння. Першим торкнувся питання про гуманізм Ж.-П. Сартр із працею «Екзистенціалізм – це гуманізм» (1946), за ним – М. Гайдеґґер із працею «Лист про гуманізм» (1947) і далі К. Ясперс із роботою «Про умови і можливості нового гуманізму» (1949), яка в Україні ще не досліджувалася.
Незважаючи на вагомі відмінності у підходах вказаних мислителів до поняття гуманізму, одним із основних моментів, через який їх можна включити до однієї сфери розгляду (не кажучи вже про те, що дані роботи постали як реакція одна на іншу) є той, що тут вже йдеться не лише про гуманне (людське) як певний ідеал, до якого людина повинна прагнути, а значною мірою, про те, чим є людина у своїй сутності, й питання про гуманізм зосереджується навколо питання про екзистенцію людини та її сутність. Сьогодні, коли гуманізм часто пояснюють по-різному, людина все більше стає дезорієнтованою у сучасному світі і багато понять потребують нового з’ясування та уточнення. Зважаючи на те, що К. Ясперс, М. Гайдеґґер і Ж.-П. Сартр намагалися визначити не тільки значення поняття гуманізму, а й коло проблем, пов’язаних із класичним підходом до його пояснення, дослідження поняття гуманізму в екзистенційній філософській традиції ХХ ст. постає необхідним етапом розуміння як феномена гуманізму загалом, так і самої людини. В пропонованій роботі здійснюється дослідження поняття гуманізму у філософських концепіях К. Ясперса, М. Гайдеґґера та Ж.-П. Сартра, обґрунтовується необхідність розгляду поняття “гуманізм” через питання про сутність людини та необхідність переосмислення класичного поняття гуманізму в ситуації ХХІ ст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри теорії та історії культури “Людина в сучасному світі: філософсько-культурологічні виміри” (0110U003155) та кафедри історії філософії “Основні проблеми становлення та розвитку української філософії” (0110U003156) філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Мета дисертаційного дослідження: визначити суть і специфіку екзистенційного розуміння поняття гуманізму у філософських концепціях К. Ясперса, М. Гайдеґґера та Ж.-П. Сартра.
Її досягнення можливе за умови розв’язання таких необхідних завдань:
– з’ясувати класичне розуміння гуманізму в європейській історико-філософській традиції з визначенням його ідейних джерел, основних смислових характеристик та етапів історичного становлення;
– розкрити історичні передумови формування гуманістичної проблематики екзистенційними філософами ХХ ст.: К. Ясперсом, М. Гайдеґґером і Ж.-П. Сартром;
– розглянути поняття екзистенції у філософії К. Ясперса, М. Гайдеґґера і Ж.-П. Сартра;
– дослідити поняття гуманізму у філософських концепціях К. Ясперса, М. Гайдеґґера та Ж.-П. Сартра у взаємовідношенні з проблемою екзистенції;
– з’ясувати взаємозв’язок Сартрового, Гайдеґґерового і Ясперсового підходів до розуміння гуманізму та визначити причину їх критики класичного гуманізму;
– розкрити відмінність між класичним гуманізмом та екзистенційним гуманізмом ХХ ст., і означити їхню роль у житті людини.
Об’єкт дослідження: філософська спадщина класиків екзистенційної філософської традиції ХХ ст. (К. Ясперса, М. Гайдеґґера та Ж.-П. Сартра).
Предмет дослідження: поняття гуманізму у філософських концепціях К. Ясперса, М. Гайдеґґера та Ж.-П. Сартра.
Методи дослідження. Для найповнішої реалізації поставлених завдань і досягнення зазначеної мети у дисертації було використано такі загальнонаукові та філософські принципи і методи:
– принципи історизму та системності, за допомогою яких було вивчено та узагальнено джерельну базу дослідження;
– загальнонаукові методи (аналіз, синтез, узагальнення та ін.) використано як необхідні інструменти розкриття та осмислення кожної окремої теоретичної проблеми, що стосувалася теми дослідження;
– філософсько-антропологічний підхід дав змогу розглянути людину як особливий вид істоти, що відмінний від будь-якого іншого сущого, здатної до осмисленого існування, до запитування про буття, до самотворення і творення цінностей;
– герменевтичний метод, завдяки якому було здійснено спробу зрозуміти та пояснити феномен гуманізму на основі з’ясування його місця та функцій в західноєвропейській філософській і культурній традиції;
– історико-компаративний метод дозволив на основі історичних аналогій та паралелей виявити спільне та відмінне між класичним і некласичним екзистенційним гуманізмом, між філософією екзистенції та екзистенціалізмом, а також порівняти специфіку поглядів К. Ясперса, М. Гайдеґґера і Ж.-П. Сартра на проблему гуманізму.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному, на основі компаративного аналізу, дослідженні поняття гуманізму в Ясперсовому, Гайдеґґеровому та Сартровому розуміннях, внаслідок чого було розкрито особливості кризи та критики класичного гуманізму першої половини ХХ ст. в Європі.
До тверджень, які мають наукову цінність і характеризують новизну дисертації, включено такі положення, які виносяться на захист:
– з’ясовано, що римське гуманістичне виховання (humanitas) не тотожне грецькому вихованню (παιδεία), хоча Ціцерон й переклав грецьке слово παιδεία терміном humanitas. Відмінність полягає в тому, що humanitas – виховання згідно з певним ідеальним образом людини, а παιδεία – виховання в найширшому значенні;
– доведено, що філософія екзистенції, екзистенціалізм та екзистенціальна філософія є відмінними одне від одного філософськими напрямами, які, однак, відносяться до єдиної екзистенційної філософської традиції ХХ ст.;
– встановлено, що під поняттям екзистенції К. Ясперс розуміє самобуття (Selbstsein) людини, М. Гайдеґґер – спосіб буття особливого сущого, названого ним ось-буття (Dasein), Ж.-П. Сартр – існування, яке не визначається наперед заданою сутністю;
– з’ясовано, що під поняттям гуманізму Ж.-П. Сартр окреслює самотворення людини згідно самостійно встановленого самопроекту, а М. Гайдеґґер – турботу людини про людське, тобто сутнісне людини;
– вперше досліджено поняття гуманізму у філософській концепції К. Ясперса, що було здійснено на основі аналізу до цього часу ще невідомої в українській історико-філософській думці його праці «Про умови і можливості нового гуманізму»; за К. Ясперсом, гуманізм – теорія виховання, застосування якої є підґрунтям для основної мети людини – проявлення її екзистенції;
– обґрунтовано, що філософські погляди К. Ясперса, М. Гайдеґґера та Ж.-П. Сартра на проблему гуманізму перебувають у тісному взаємозв’язку, який полягає у виявленні та подоланні кризи класичного гуманізму: К. Ясперс та Ж.-П. Сартр критикують класичний гуманізм за ідею виховання згідно з ідеальним образом людини як кінцевої мети людського розвитку; а М. Гайдеґґер – за турботу про людське, в якій ще не розглядається взаємовідношення людини з істиною буття;
– розкрито відмінність між екзистенційним та класичним розуміннями гуманізму, яка полягає в тому, що екзистенційне розуміння, на відміну від класичного, ґрунтується не лише на вихованні людини згідно з певним ідеалом людини (людського, humanitas), але його основою є питання про сутність людини, тобто не про те, чим людське має бути, а про те, що таке людське.
Практичне значення одержаних результатів полягає в детальнішому з’ясуванні поняття гуманізму у філософії М. Гайдеґґера і Ж.-П. Сартра та в дослідженні поняття гуманізму у філософії К. Ясперса, а також у виявленому взаємозв’язку постановки та вирішення проблеми гуманізму цими філософами. Практичне значення має і дослідження проблеми розмежування філософії екзистенції та екзистенціалізму, що допомагає заповнити деякі прогалини в процесі дослідження історії західноєвропейської екзистенційної філософської думки, а також поглибити розуміння екзистенційної філософської традиції, традиційних та інноваційних її компонентів. Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані для підготовки лекційних курсів з історії філософії, етики, філософської антропології та інших філософських дисциплін; спецкурсів, присвячених проблемі гуманізму, філософії екзистенції та екзистенціалізму і дотичних до них питань.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаною науковою роботою автора. Всі ідеї праці та її висновки належать авторові. У тих випадках, коли використовувалися думки інших дослідників, щоразу називалося джерело.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи обговорювалися на наукових семінарах і засіданнях кафедри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка. Крім того, головні тези дисертаційного дослідження оприлюднювалися на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях: “Діалектика духовних процесів” (Дрогобич, 2009), “Духовність. Культура. Людина” (Львів, 2010), “Традиція і культура. Феномен діалогу: традиція і сучасність” (Київ, 2010), “Сучасний соціокультурний світ: головні парадигми та перспективи розвитку” (Львів, 2010), “Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарного знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспекти” (Луганськ, 2011).
Статті у фахових виданнях:
1. Мандрищук Л. Гуманізм як творення людської сутності в екзистенціалізмі Сартра / Л. А. Мандрищук // Науковий вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Сер. “Філософські науки”. – 2010. – № 27. – С. 85–90.
2. Мандрищук Л. Проблема гуманізму у філософії Мартіна Гайдеґґера / Лариса Мандрищук // Філософські пошуки. – 2009. – Вип. 29. – С. 234–244.
3. Мандрищук Л. Проблема розрізнення філософії екзистенції та екзистенціалізму / Л. А. Мандрищук // Наука. Релігія. Суспільство. – 2010. – № 3. – С. 26–31.
4. Мандрищук Л. Роль грецької пайдеї у становленні римського гуманізму / Лариса Мандрищук // Вісн. Львів. ун-ту. ім. Івана Франка. Сер. “Філософські науки”. – 2010. – Вип. 13. – С. 134–141.
Тези доповідей на конференціях:
1. Мандрищук Л. Екзистенціальний підхід до тлумачення гуманного у філософії М. Гайдеґґера / Лариса Мандрищук // Діалектика духовних процесів (Дрогобич, 14–17 травня 2009 р.). – Дрогобич, 2009. – Вип. 2. – С. 26–27..
2. Мандрищук Л. Відмінність філософії екзистенції від екзистенціалізму / Мандрищук Лариса Анатоліївна // Духовність, Культура, Людина (Львів, 15–16 квітня 2010 р.). – Львів, 2010. – С. 153–155.
3. Мандрищук Л. Гуманізм Ж.-П. Сартра: відмінне та спільне з традицією класичного гуманізму / Лариса Мандрищук // Тези звітної наукової конференції філософського факультету ЛНУ ім. Івана Франка. – Львів, 2011. – Вип. 8. – С. 135–137.
4. Мандрищук Л. Гуманізм як філософсько-етичне поняття: витоки та формування змісту / Лариса Мандрищук // Тези звітної наукової конференції філософського факультету ЛНУ ім. Івана Франка. – Львів, 2010. – Вип. 7. – С. 169–171.
5. Мандрищук Л. Проблема екзистенції у філософії Ф. Шеллінґа та С. К’єркеґора / Мандрищук Л. // Сучасний соціокультурний світ: головні парадигми та перспективи розвитку (Львів, 28–29 квітня 2010 р.). – Львів, 2010. – С. 18–20.
6. Мандрищук Л. Екзистенційна комунікація К. Ясперса / Л. А. Мандрищук // Традиція і культура. Феномен діалогу: традиція і сучасність (Київ, 12–20 листопада 2010 р.). – Київ, 2010. – Ч. 1. – С. 30–31.
7. Мандрищук Л. Сучасний гуманізм та його зв’язок з культурою / Мандрищук Л. А. // Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарного знання у сучасному інформаційному просторі: національний та інтернаціональний аспекти (Луганськ, 17–19 травня 2011 р.). – Рубіжне ; Луганськ, 2011. – Ч. 1. – С. 122–125.
Структура дисертації зумовлена логікою висвітлювальних проблем, яка випливає з мети та завдань дослідження. Робота складається зі вступу, 3 розділів (які містять 12 підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 192 сторінки (із них 171 сторінка основного тексту). Список використаних джерел містить 217 позицій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Незважаючи на великий успіх розвитку класичного гуманізму, в 40-і роки ХХ ст. піднімається питання про його критику та про пошук нового альтернативного гуманізму, в якому не містилися б ті недоліки, що були виявлені в класичному гуманізмі. Одними із перших, хто виступив із такою критикою, були К. Ясперс, М. Гайдеґґер та Ж.-П. Сартр, які у своїх роботах про гуманізм представили нове бачення феномена гуманізму, а також подали певні формулювання та розв’язки цієї проблеми. Отже, досліджуючи поняття гуманізму в його історико-філософському розвитку, проблему розмежування філософії екзистенції, екзистенціалізму та екзистенціальної філософії, поняття екзистенції та поняття гуманізму у філософських концепціях К. Ясперса, М. Гайдеґґера та Ж.-П. Сартра, ми дійшли до наступних висновків:
1. Проаналізовано, що існує багато різних підходів до визначення терміна “гуманізм”. З’ясовано, що найпоширенішими є два його значення (широке та вузьке):
– гуманізм як світогляд, певний спосіб мислення, де основними ідеями постають розуміння людини як цінності, акцентування уваги на її свободі, гідності, збереженні людського життя, а також робиться наголос на морально-етичному ставленні людини до людини та світу взагалі;
– гуманізм як ідейна течія епохи Відродження.
2. Продемонстровано: незважаючи на те, що Ціцерона прийнято вважати першим відкривачем humanitas (в значенні гуманізму), до цього часу ще тривають дискусії з приводу правильності такої версії. На думку окремих дослідників, поняття humanitas в значенні гуманізму використовувалося ще до Ціцерона, в так званому “колі Сціпіона”, куди входили найвідоміші римські мислителі ІІ–І ст. до н. е. А Ціцерон це слово перейняв і розвинув. Однак в роботі доводиться, що все ж таки Ціцерона потрібно вважати першовідкривачем humanitas, оскільки перші документальні факти відсилають саме до його праць:
а) в дисертації обґрунтовано той факт, що humanitas виникає на основі Ціцеронового перекладу грецького слова παιδεία, яке означає виховання, освіту, просвіту, формування характеру;
б) виявлено, що поняття humanitas Ціцерон використовує в таких основних значеннях: “освіченість”, “мудрість”, “добре ставлення людини до оточуючих людей”, “цивілізованість”, “людськість як антипод дикості, тваринності”.
3. Встановлено, що хоч humanitas в значенні гуманізму походить від грецької пайдеї, але зміст цих двох слів є відмінним. Грецька пайдея означувала грецьке виховання, освіту в найширшому значенні, а римський гуманізм – виховання згідно з визначеним ідеалом людини, який полягає в тому, що розглядає людину як ту, котрій властиве і людське (благородні і добрі риси людини), і тваринне начало (неблагородні риси людини) одночасно. Отже, гуманістичне виховання покликане виховувати в людині людське, що є протилежним до тваринного.
4. Цей римський ідеал гуманної людини в кожну наступну епоху дещо змінювався, підпадаючи під умови та потреби людини того часу, в якому вона жила. Проте основний зміст гуманізму зберігався завжди, а саме – виховувати людину відповідно до гуманістичного ідеалу людини. Доведено, що з критикою такого класичного гуманізму вже в першій половині ХХ ст. виступили К. Ясперс, М. Гайдеґґер та Ж.-П. Сартр, котрих зараховують до єдиної філософської екзистенційної традиції ХХ ст., хоча вони й належать до різних філософських напрямів: К. Ясперс та М. Гайдеґґер – до філософії екзистенції, Ж.-П. Сартр – до екзистенціалізму.
5. Встановлено, що назва “філософія екзистенції” (Existenzphilosophie) виникла завдяки Ф. Гайнеманну 1929 р. Він означив нею модерну філософію, що ґрунтувалася на принципах раціоналізму та ірраціоналізму, і зарахував сюди філософію К. Ясперса та М. Гайдеґґера. Обґрунтовано, що екзистенціалізм виникає на основі філософії екзистенції. Назву “екзистенціалізм” в обіг вводить Ж.-П. Сартр, до представників якого він зачислив не лише себе, а й К. Ясперса і М. Гайдеґґера, внаслідок чого намітилися тенденції до змішування філософії екзистенції та екзистенціалізму. Цьому сприяла і мовна особливість під час перекладу цих назв іншими мовами. Як реакція на таку ситуацію, в Німеччині в 40–50-х роках ХХ ст. розгорнулася дискусія стосовно уточнення цих понять. Визначено основну відмінність філософії екзистенції від екзистенціалізму, яка полягає в тому, що Ж.-П. Сартр, створивши екзистенціалізм, висунув одну із найголовніших його тез: існування (екзистенція) людини передує її сутності (есенції). Цей екзистенціалістичний підхід не сприйняв ані К. Ясперс, ані М. Гайдеґґер. Окрім філософії екзистенції та екзистенціалізму, в цей час з’являється ще й екзистенціальна філософія (Existentialphilosophie). У дисертаційній роботі доведено, що цей філософський напрям виник для позначення філософії М. Гайдеґґера, оскільки саме цей мислитель вперше використовує поняття “екзистенціальний” (existential) та “екзистенціал” (Existential).
6. Обґрунтовано, що основною причиною виникнення екзистенційної філософської традиції стало поширення філософських текстів С. К’єркеґора, в яких мислитель використовує поняття “екзистенція” у новому значенні, а саме – для позначення виключно людського існування, оскільки тільки людина в своєму існуванні здатна рефлексувати про власне існування.
7. Встановлено, що латинський термін existentia виник на основі перекладу М. Вікторином грецького ὕπαρξις і першопочатково означав реальне існування у формі. Вже у Т. Аквінського поняття екзистенції почало розглядатися у співвідношенні із поняттям есенції в значенні існування, актуалізації сутності, яка безпосередньо творилася та задіювалася Богом. В подальшій історико-філософській думці поняття екзистенції зберігало свій загальний смисл – як існування, аж до С. К’єркеґора, коли він його означив як виключно людське існування. Іншого значення поняття екзистенції набуває і в екзистенційній філософській традиції ХХ ст.:
а) поняття екзистенції (Ek-sistenz) М. Гайдеґґер розглядає як спосіб існування Dasein (ось-буття), сущого, яке ставить питання про смисл буття;
б) у К. Ясперса поняття екзистенції має значення самобуття (Selbstsein) людини. Самобуття людини є найістотнішим, найсправжнішим, чим є конкретна людина. Тільки як екзистенція людина розуміє власний зв’язок із трансценденцією;
в) під поняттям екзистенції Ж.-П. Сартр розуміє існування, яке не визначається наперед заданою сутністю, а як таке існування, в якому сутність людини вперше тільки й може творитися. Причому цю сутність людина формує самостійно, наперед себе проектуючи.
8. Виявлено взаємозв’язок підходів К. Ясперса, М. Гайдеґґера та Ж.-П. Сартра до проблеми гуманізму, що полягає в одностайній критиці класичного гуманізму та, певним чином, діалогічності їхніх праць про гуманізм.
9. Першим розпочав критику класичного Ж.-П. Сартр («Екзистенціалізм – це гуманізм», 1946). Вона ґрунтувалася на запереченні основного принципу гуманізму, згідно з яким загальний образ людини є її метою та найвищою цінністю. Натомість Ж.-П. Сартр пропонує власний екзистенціалістичний гуманізм: людина самостійно і творчо планує свій саморозвиток, внаслідок чого і формує свою людськість. Услід за Ж.-П. Сартром, критику класичного гуманізму підіймає М. Гайдеґґер («Лист про гуманізм», 1947). Класичний гуманізм М. Гайдеґґер визначає як метафізичний, тобто такий, що не розглядає ще жодного відношення людини до істини буття. Згідно з М. Гайдеґґером, такий гуманізм опускає справжнє людське, адже людина відрізняється від всього іншого сущого тим, що їй властиве таке відношення, питання про яке метафізика ще не висуває. К. Ясперс («Про умови і можливості нового гуманізму», 1949) вбачає вагомий недолік класичного підходу до проблеми гуманізму в тому, що гуманістичний ідеал людини розглядається як кінцева та завершальна мета розвитку людини. За К. Ясперсом, такий підхід хибний, тому “прийдешній гуманізм” (kommende Humanismus) повинен бути лише підґрунтям для іншої мети – “висвітлення” власної екзистенції та здобуття внутрішньої незалежності.
10. Розгляд проблеми критики класичного гуманізму К. Ясперсом, М. Гайдеґґером та Ж.-П. Сартром показав, що класичне розуміння гуманізму приховує у собі певну небезпеку, незважаючи на те, що воно виконує і важливу необхідну виховну роль. Ця небезпека полягає в тому, що класичний гуманізм, визначаючи “людське” лише як найкращі властивості та риси людини, та, виховуючи людину згідно з цим загальним образом “людського”, дезорієнтує людину в тому, чим насправді є те “людське”, тобто сутнісне людини. Адже “людське” є не тільки найкраще в людині, але й те, що класичний гуманізм називає “тваринністю”. Отже, К. Ясперс, М. Гайдеґґер та Ж.-П. Сартр, акцентуючи увагу саме на цьому моменті, намагалися “скоригувати” класичний гуманізм, ще краще прилаштовуючи його до запитів сучасної та майбутньої людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Аббаньяно Н. Структура экзистенции. Введение в экзистенциализм. Позитивный экзистенциализм / Николо Аббаньяно ; [пер. c итал. А. Зорина]. – СПб. : Алетейя, 1998. – 505 с.
2. Аверинцев С. Классическая греческая философия как явление историко-литературного ряда // Сергей Аверинцев. Образ античности / Сергей Аверинцев. – СПб. : Азбука-классика, 2004. – С. 106–149.
3. Аристотель. Метафизика / [пер. c др. греч. А. Кубицкий, ред. В. Асмус] // Аристотель. Сочинения в 4 т. / Аристотель. – М. : Мысль, 1976. – Т. 1. – С. 63–368. – (Философское наследие).
4. Асмус В. Античная философия : учебн. пособ. [для студ. и аспир. філос. факульт. и отдел. университ.] / В. Ф. Асмус. – М. : Высшая школа, 1976. – 543 с.
5. Батлук О. Цицерон и философия образования в Древнем Риме / Батлук О. В. // Вопросы философии, 2000. – № 2. – С. 115–140.
6. Батлук О. Философия образования Сенеки: кризис цицероновского идеала / Батлук О. В. // Вопросы философии, 2001. – № 1. – С. 143–160.
7. Бердяев Н. Самопознание: опыт философской автобиографии / Н. А. Бердяев. – М. : Книга, 1991. – 448 с.
8. Бердяев Н. Царство духа и царство кесаря // Н. А. Бердяев. Царство духа и царство кесаря / Н. А. Бердяев. – М. : Республика, 1995. – С. 288–356. – (Мыслители ХХ века).
9. Беслюбняк О. О. Гуманістичні інваріанти екзистенціалізму: Ж.-П. Сартр та Н. Аббаньяно : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.05 „Історія філософії” / О. О. Беслюбняк. – К., 2007. – 16 с.
10. Бибихин В. Дело Хайдеггера / В. Бибихин // М. Хайдеггер. Время и бытие: статьи и выступления ; [пер. с нем. В. Бибихина.] – М. : Республика, 1993. – С. 3–14. – (Мыслители ХХ века).
11. Бычков В. Эстетика поздней античности / Виктор Бычков. – М. : Наука, 1981. – 326 с.
12. Богомолов А. Современный экзистенциализм: «поворот» или кризис? / А. Богомолов // Философия марксизма и экзистенциализма: (очерки критики єкзистенциализма) : сборник статей / [А. Богомолов, И. Нарский, Т. Ойзерман и др.] ; под ред. Л. Литвинова. – М. : Изд. Моск. у-та, 1971. – С. 217–235.
13. Больнов О. Философия экзистенциализма / Отто Фридрих Больнов ; [пер. с нем. С. Никулина]. – СПб. : Лань, 1999. – 222 с. – (Мир философии).
14. Бофре Ж. Диалог с Хайдеггером. Греческая философия / [пер. с франц. В. Быстрова] // Жан Бофре. Диалог с Хайдеггером : в 4 кн. / Жан Бофре. – СПб. : Владимир Даль, 2007. – Т. 1. – 253 с.
15. Брагина Л. Итальянский гуманизм. Этическое учения XIV–XV веков / Л. М. Брагина. – М. : Высшая школа, 1977. – 254 с.
16. Бур М. Немецкий экзистенциализм и рефашизация идеологии в Западной Германии / Манфред Бур ; [пер. с нем. А. Судакова] // Вопросы философии, 1962. – № 12. – С. 105–116.
17. Бурдах К. Реформация. Ренессанс. Гуманизм / Конрад Бурдах ; [пер. с нем. М. Левина]. – М. : РОССПЭН, 2004. – 205 с. – (Книга света).
18. Вейсман А. Греческо-русскій словарь / А. Д. Вейсман. – [5-е изд.]. – СПб. : Изданіе автора, 1899. – 1370 к.
19. Войтыла К. Основания этики / Кароль Войтыла ; [пер. польс. под ред. Н. Трауберг] // Вопросы философии, 1991. – № 1. – С. 29–60.
20. Габитова Р. Человек и общество в немецком экзистенциализме / Габитова Римма Михайловна. – М. : Наука, 1972. – 224 с.
21. Ґадамер Г-Ґ. Істина і метод: основи філософської герменевтики / Ганс-Ґеорґ Ґадамер ; [пер. з нім. О. Мокровольський]. – К. : Юніверс, 2000. – Т. 1. – 457 с. – (Філософська думка).
22. Гадамер Х-Г. Мартину Хайдеггеру 75 лет / [пер. с нем. А. Лаврухина] // Ханс-Георг Гадамер. Пути Хайдеггера: исследования позднево творчества / Ханс-Георг Гадамер. – Мн. : Пропилеи, 2007. – С. 23–37.
23. Гадамер Х-Г. Экзистенциализм и философия экзистенции / [пер. с нем. А. Лаврухина] // Ханс-Георг Гадамер. Пути Хайдеггера: исследования позднево творчества / Ханс-Георг Гадамер. – Мн. : Пропилеи, 2007. – С. 8–22.
24. Гайденко П. Прорыв к трансцендентному: новая онтология ХХ века / П. П. Гайденко. – М. : Республика, 1997. – 495 с. – (Философия на пороге нового тысячелетия).
25. Грабович Г. Шевченко і псевдоморфози гуманізму / Григорій Грабович // Критика, 2007. – № 3. – С. 12–18.
26. Грималь П. Цицерон / Пьер Грималь ; [пер. с фр. Г. Кнабе]. – М. : Молодая гвардия, 1991. – 544 с. – (Жизнь замечательных людей. Сер. Биогр.; Вып. 717).
27. Грицанов А. Гуманизм / А. Грицанов // История философии. Энциклопедия / [гл. ред. А. Грицанов]. – [2-е изд]. – Мн. : Интерпрессервис, Книжный Дом, 2001. – С. 271. – (Мир энциклопедий).
28. Губман Б. Западная философия культуры ХХ в. // Б. Л. Губман. Современная философия культуры / Б. Л. Губман. – М. : Росспэн, 2005. – С. 9–290.
29. Гуманізм: сучасні інтерпретації та перспективи / [Пазенок В., Лях В., Соболь О., Райда К., Єсипенко Д., Пархоменко Т. і ін.] ; під ред. В. Пазенка. – К. : Укр. Центр дух. к-ри, 2001. – 379 с.
30. Дахній А. Й. Проблема співвідношення людини і техніки в екзистенціальній духовній традиції: дис. ... кандидата філософ. наук : 09.00.05 / Дахній Андрій Йосипович. – Львів, 1996. – 142 с.
31. Декомб В. Современная французская философия / Винсент Декомб ; [пер. с фр. М. Федоровой]. – М. : Весь Мир, 2000. – 337 с. – (Тема).
32. Долгов К. От Киркегора до Камю: Философия. Эстетика. Культура / К. М. Долгов. – М. : Искуство, 1990. – 395 с.
33. Дробницкий О. Моральная философия: избранные труды / О. Г. Дробницкий. – М. : Гардарики, 2002. – 524 с. – (disciplinae).
34. Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / [упор. Б. Кассен, К. Сігов, А. Васильченко]. – К. : Дух і літера, 2009. – Т. 1. – 570 с.
35. Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей / [упор. Б. Кассен, К. Сігов, А. Васильченко]. – К. : Дух і літера, 2011. – Т. 2. – 488 с.
36. Жильсон Э. Средневековый гуманизм и Ренессанс / Этьен Жильсон ; [пер. с фр. Р. Гальцевой] // Новая Европа. – М., 1996. – № 8. – С. 35–48.
37. Зайцева З. Немецко-русский и русско-немецкий философский словарь / З. Н. Зайцева. – М. : Изд-во МГУ, 1998. – 319 с.
38. Зелинский Ф. Античная гуманность // Ф. Ф. Зелинский Ф. Соперники христианства: статьи по истории античных религий / Ф. Ф. Зелинский. – СПб. : Алетейя, 1995. – С. 201–240. – (Античная библиотека).
39. Зиннурова Л. Гуманизм: происхождение, сущность, роль в обществе / Зиннурова Л. І. // Вісник СевДТУ: філософія. – 2009. – Вип. 94. – С. 90–97.
40. Зотов А. Буржуазная философия середины XIX – начала XX века : [учеб. пособие для филос. фак.] / Анатолий Зотов, Юрий Мельвиль. – М. : Высшая школа, 1988. – 520 с.
41. Ільїн В. Апологія ірраціонального. Філософія для тебе / В. В. Ільїн. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – 232с.
42. Ільїн В. Український гуманізм: тотожність раціонального та ірраціонального (три ступені сходження до істини) / В. В. Ільїн. – К., 1999. – 412 с.
43. Йегер В. Пайдейя. Воспитание античного грека / Вернер Йегер ; [пер. с нем. А. Любжина]. – М. : Греко-лат. каб. Шичалина, 2001. – Т. 1. – 393 с.
44. Йегер В. Пайдейя. Воспитание античного грека (эпоха великих воспитателей и воспитательных систем) / Вернер Йегер ; [пер. с нем. М. Ботвинника]. – М. : Греко-лат. каб. Шичалина, 1997. – Т. 2. – 334 с.
45. Кант І. Критика чистого розуму / Іммануїл Кант ; [пер. з нім. І. Бурковського]. – К. : Юніверс, 2000. – 501 с.
46. Киссель М. Философская эволюция Сартра / М. Киссель // Философия марксизма и экзистенциализма: (очерки критики єкзистенциализма) : сборник статей / [А. Богомолов, И. Нарский, Т. Ойзерман и др.] ; под ред. Л. Литвинова. – М. : Изд. Моск. у-та, 1971. – С. 136–163.
47. Коли О. Кьеркегор / Оливье Коли ; [пер. с фр. Е. Калантарова]. – М. : Астрель : АСТ, 2009. – 192 с. – (Университетская бибилиотека).
48. Кондзьолка В. Історія середньовічної філософії : навч. посіб. / В. В. Кондзьолка. – Львів : Світ, 2001. – 320 с.
49. Конох М. Філософія екзистенціалізму : навч. посіб. / Конох М. С., Бабічева Т. А. . – Дніпродзерджинськ : ДДТУ, 2009. – 126 с.
50. Коплстон Ф. История средневековой философии / Фредерик Чарлз Коплстон ; [пер. с англ. И. Борисовой]. – М. : Энигма, 1997. – 512 с. – (История духовной культуры).
51. Кувакин В. Твой рай и ад: человечность и бесчеловечность человека (Философия, психология и стиль мышления гуманизма) / Валерий Кувакин. – СПб. : Алетейя. – М. : Логос, 1998. – 360 с.
52. Кузнецов В. Жан-Поль Сартр и экзистенциализм / В. Н. Кузнецов. – М. : Из-во Москов. ун-та, 1969. – 285 с.
53. Кьеркегор С. Гармоническое развитие в человеческой личности эстетических и этических начал // Серен Кьеркегор. Несчастнейший / Серен Кьеркегор. – М. : Библ.-богосл. инст. св. ап. Павла, 2002. – С. 103–234. – (Религиозные мыслители).
54. Кьеркегор С. Заключительное ненаучное послесловие к «Философским крохам» / Сёрен Кьеркегор ; [пер. с дат. Н. Исаевой и С. Исаева]. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. у-та, 2005. – 680 с. – (Профессорская библиотека).
55. Кьеркегор С. Страх и трепет / Сёрен Кьеркегор ; [пер. с дат. Н. Исаевой и С. Исаева]. – М. : Республика, 1993. – 383 с. – (Библиотека этической мысли).
56. Леви-Строс К. Три вида гуманизма / [пер. с фр. А. Островского] // Клод Леви-Строс. Первобытное мышление / Клод Леви-Строс. – М. : Терра, 1999. – С. 16–18. – (Библиотека философской мысли).
57. Левинас Э. Гуманизм другого человека / [пер. с фр. А. Парибка] // Эммануэль Левинас. Время и другой. Гуманизм другого человека / Эммануэль Левинас. – СПб. : Высш. религ.-филос. школа, 1998. – С. 123–245.
58. Лепп І. Християнська філософія екзистенції / Іняс Лепп ; [пер. з фр. В. Лях ы О. Марштупенко]. – К. : Пульсари, 2004. – 148 с. – (Християнські філософи ; № 4).
59. Лиотар Ж.-Ф. Хайдеггер и “евреи” / Жан-Франсуа Лиотар ; [пер. с фр. В. Лапицкого]. – СПб. : Аксиома, 2001. – 187 с. – (Критическая библиотека. ХХ век).
60. Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні: ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії XV – початку XVII століття / Володимир Литвинов. – К. : Основи, 2000. – 472 с.
61. Лукач Г. Экзистенциализм / Георг Лукач ; [пер. с нем. И. Болдырева] // Вестник московского университета : философия, 2005. – № 5. – С. 23–48.
62. Лях В. До читача / Віталій Лях // Габріель Марсель. Homo viator. Пролегомени до метафізики надії. – К. : Пульсари, 1999. – С. 5–7. – (Християнські філософи).
63. Лях В. Щодо можливості формування нової парадигми гуманізму / В. В. Лях // Цивілізація на роздоріжжі: пошуки філософсько-світоглядних орієнтирів : збірник вибр. матер. наук. конфер., семін. та кругл. столів. – К., 1998. – Вип. 2. – С. 32–36. – (Інститут ім. Г. С. Сковороди НАН України).
64. Лютий Т. Екзистенціальна аналітика Dasein і проблема Ніщо / Тарас Лютий // Philosophia prima: метафізичні питання. – К., 1998. – Вип. 3: 2000. – С.35–52.
65. Лютий Т. Екскурс в історію понять «гуманізм» і «антигуманізм» / Тарас Лютий // Філософські діалоги: Людина. Історія. Розум: за матеріалами філософських читань пам’яті І.В. Бойченка. – 2011. – Вип. 5. – С. 99–114.
66. Лютий Т. Нігілізм: анатомія Ніщо / Тарас Лютий. – К. : Парапан, 2002. – 296 с.
67. Малахов В. Еманюель Левінас: погляд із Києва / Віктор Малахов // Левінас Е. Між нами. Дослідження думки-про-іншого. – К. : Дух і літера, 1999. – С. 267–285.
68. Мамардашвили М. К критике экзистенциалистского понимания диалектики / Мераб Мамардашвили // Вопросы философии, 1963. – № 6. – С. 108–120.
69. Маритен Ж. Знание и мудрость / [пер. с фр. Л. Степачева] // Жак Маритен. Знание и мудрость / Жак Маритен. – М. : Научный мир, 1999. – С. 7–131.
70. Маритен Ж. Интегральный гуманизм / [пер. с фр. Б. Губмана] // Маритен Ж. Философ в мире / Жак Маритен. – М. : Высшая школа, 1994. – С. 52–135. – (Библиотека философа).
71. Маритен Ж. От Бергсона к Фоме Аквинскому. Очерки метафизики и этики / Жак Маритен ; [пер. с фр. В. Гайдамака]. – М. : Инс. филос., теол. и ист. св. Фомы, 2006. – 215 с. – (Bibliotheca Ignatiana).
72. Менде Г. Очерки о философии экзистенциализма / Г. Менде ; [пер. с нем. А. Мысливченко и Е. Фроловой]. – М. : ИИЛ, 1958. – 255 с.
73. Мысливченко А. Проблема свободы в экзистенциализме / А. Мысливченко // Философия марксизма и экзистенциализма: (очерки критики єкзистенциализма) : сборник статей / [А. Богомолов, И. Нарский, Т. Ойзерман и др.] ; под ред. Л. Литвинова. – М. : Изд. Моск. у-та, 1971. – С. 45–57.
74. Мовчан В. Етика : навч. посіб. / В. С. Мовчан. – [3-тє вид.] – К. : Знання, 2007. – 483 с.
75. Мотрошилова Н. Драма жизни, идей и грехопадения Мартина Хайдеггера / Н. В. Мотрошилова // Философия Мартина Хайдеггера и современность : сб. научн. трудов / отв. ред. Н. Мотрошилова. – М. : Наука, 1991. – С. 3–52.
76. Мотрошилова Н. Экзистенциализм / Нелли Мотрошилова // История философии: Запад-Россия-Восток. (Философия ХХ века) / [под ред. Н. Мотрошиловой и А. Руткевича]. – М. : Греко-лат. каб. Ю. Шичалина, 1999. – Кн. 4. – С. 3–94.
77. Нестеренко В. Вступ до філософії: онтологія людини / В. Г. Нестеренко. – К. : Абрис, 1995. – 336 с.
78. Німецько-український словник гуманітарних наук / [ред.-упоряд. В. Кебуладзе]. – К. : Дух і Літера, 2009. – 156 с.
79. Нойманн Э. Глубинная психология и новая этика / Э. Нойманн ; [пер. с англ. Ю. Донец]. – СПб. : Академический проект, 1999. – 208 с. – (Библиотека зарубежной психологии).
80. Огурцов А. Экзистенциалистская мифология языка (М. Хайдеггер) / А. Огурцов // Философия марксизма и экзистенциализма: (очерки критики єкзистенциализма) : сборник статей / [А. Богомолов, И. Нарский, Т. Ойзерман и др.] ; под ред. Л. Литвинова. – М. : Изд. Моск. у-та, 1971. – С. 87–98.
81. Онищук О. В. Концепція людської екзистенції Сьорена К’єркеґора : дис. ... канд. філос. наук : 09.00.05 / Онищук Оксана Василівна. – Львів, 2008. – 192 с.
82. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: монографія / Соломія Павличко. – [2-ге вид]. – К. : Либідь, 1999. – 447 с.
83. Пазенок В. Проблема гуманізму в сучасній світовій філософії / В. С. Пазенок // Цивілізація на роздоріжжі: пошуки філософсько-світоглядних орієнтирів : збірник вибр. матер. наук. конфер., семін. та кругл. столів. – К., 1998. – Вип. 2. – С. 29–31. – (Інститут ім. Г. С. Сковороди НАН України).
84. Паславський І. З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці ХVI – першій третині XVII ст. / І. В. Паславський. – К. : Наукова думка, 1984. – 127 с.
85. Пашук А. Нариси з історії філософії середніх віків : навч. підручник / Андрій Пашук. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2007. – 648 с.
86. Петрова М. Просопография как специальная историческая дисциплина (на примере авторов Поздней Античности Макробия Феодосия и Марциана Капеллы) / Майя Петрова. – СПб. : Алетейя, 2004. – 230 с. – (Интеллектуальная история в текстах и исследованиях).
87. Петрушенко В. Иов, или о человеческом самостоянии (исследования, эссе, размышления) : [сборник] / Виктор Петрушенко. – Львов : Новый-Свет-2000, 2008. – 340 с.
88. Петрушенко В. Мартин Хайдеггер: тематическое единство философии (к 120-летию со дня рождения) / Петрушенко Виктор // Філософські пошуки. – Львів, Одеса : Cogito-Центр Європи, 2009. – Вип. ХХХІ. – С. 93–105.
89. Петрушенко В. Філософська школа як екзистенціальна подія і проект / Петрушенко Віктор // Філософські пошуки. – Львів ; Одеса : Центр Європи, 2004. – Вип.16. – С.12–20.
90. Платон. Бенкет / Платон ; [пер. з давньогрец. У. Головач]. – Львів : УКУ, 2005. – 176 с.
91. Платон. Кратил / [пер. с др. греч. В. Соловьева] // Платон. Апология Сократа, Критон, Ион, Протагор / Платон. – М. : Мысль, 1999. – С. 613–682. – (Классическая философская мысль).
92. Платон. Софист / [пер. с др. греч. С. Ананьина] // Платон. Сочинения в трех томах / Платон. – М. : Мысль, 1970. – Т.2. – С. 319–399. – (Философское наследие).
93. Попович М. Антропоцентризм і гуманізм: минуле та сьогодення / М. Д. Попович // Гілея: науковий вісник. – К., 2010. – Вип. 40 (10). – С. 250–257.
94. Райда К. Гуманізм, екзистенціалізм та постекзистенціалістське мислення / К. Ю. Райда // Цивілізація на роздоріжжі: пошуки філософсько-світоглядних орієнтирів : збірник вибр. матер. наук. конфер., семін. та кругл. столів. – К., 1998. – Вип. 2. – С. 37–39. – (Інститут ім. Г. С. Сковороди НАН України).
95. Райда К. Екзистенціальна філософія. Традиція і перспективи / Костянтин Райда. – К. : Парапан, 2009. – 328 с.
96. Райда К. Історико-філософське дослідження постекзистенціалістського мислення / К. Ю. Райда. – К. : Укр. Центр дух. к-ри, 1998. – 213 с.
97. Райда К. Щодо специфіки гайдеґґерівського тлумачення феномена екзистеціального / Райда Костянтин // Мультиверсум. – К., 1998. – № 1. – С. 33–47.
98. Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. От Романтизма до наших дней / Дж. Реале, Д. Антисери ; [пер. с итал. С. Мальцевой]. – СПб. : Петрополис, 1997. – Т. 4. – 880 с.
99. Реале Дж. Западная философия от истоков до наших дней. Средневековье (От Библейского послания до Макиавелли) / Дж. Реале, Д. Антисери ; [пер. с итал. С. Мальцевой]. – СПб. : Петрополис, 1997. – Т. 2. – 368 с.
100. Рьод В. Шлях філософії: XIX–XX століття / Вольфґанґ Рьод ; [пер. з нім. М. Култаєвої, В. Кебуладзе, В. Терлецького]. – К. : Дух і Літера, 2010. – 368 с.
101. Сартр Ж.-П. Буття і ніщо: нарис феноменологічної онтології / Жан-Поль Сартр ; [пер. з фр. В. Лях, П. Таращук]. – К. : Основи, 2001. – 854 с.
102. Сартр Ж.-П. Нудота / [пер. з нім. В. Борсука, О. Жупанського] // Сартр Ж.-П. Нудота. Мур. Слова / Жан-Поль Сартр. – К. : Основи, 1993. – С. 3–182.
103. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм / Жан-Поль Сартр ; [пер. c фр. А. Санина] // Сумерки богов / [сост. и общ. ред. А. Яковлева]. – М. : Политиздат, 1990. – С. 319–345. – (Библиотека атеистической литературы).
104. Сафрански Р. Хайдеггер: германский мастер и его время / Рюдигер Сафрански ; [пер. с нем. Т. Баскаковой]. – М. : Мол. гвардія, 2002. – 614 с. – (Жизнь замечат. Людей: Сер. биогр.; Вып. 822).
105. Сковорода Г. Наркисс : [твори, вірші, переклади, байки] // Григорій Сковорода. Світ ловив мене, та не впіймав / Григорій Сковорода. – Х. : Фоліо, 2006. – С. 64–109.
106. Соболь О. Постмодерн: доля гуманізму в європейській філософії / О. М. Соболь // Цивілізація на роздоріжжі: пошуки філософсько-світоглядних орієнтирів : збірник вибр. матер. наук. конфер., семін. та кругл. столів. – К., 1998. – Вип. 2. – С. 39–41. – (Інститут ім. Г. С. Сковороди НАН України).
107. Современная буржуазная философия : учеб. пособие для студ. и аспир. филос. факул. / [под ред. А. Богомолова]. – М. : Высш. школа, 1978. – 582 с.
108. Соколов В. Средневековая философия : учеб. пособ. для студ. и аспир. филос. фак. и отдел. универ. / В. В. Соколов. – М. : Высш. школа, 1979. – 447 с.
109. Соловьев Э. Экзистенциализм / Соловьев Э. Ю. // Вопросы философии, 1966. – № 12. – С. 76–88.
110. Стрельцова Г. К критике концепции экзистенциальной диалектики Жан-Поля Сартра / Галина Стрельцова // Философия марксизма и экзистенциализма : [сб. научн. трудов / ред. Л. Литвинова]. – М. : Изд. Москов. ун., 1971. – С. 164–188.
111. Табачковський В. Людина – Екзистенція – Історія / Віталій Табачковський. – К., 1996. – 123 с.
112. Тавризян Г. Феноменологический «антипсихологизм» и проблема интуиции в экзистенциализме / Г. Тавризян // Философия марксизма и экзистенциализма: (очерки критики єкзистенциализма) : сборник статей / [А. Богомолов, И. Нарский, Т. Ойзерман и др.] ; под ред. Л. Литвинова. – М. : Изд. Моск. у-та, 1971. – С. 57–87.
113. Тавризян Г. Проблема человека во французком экзистенциализме / Г. М. Тавризян. – М. : Наука, 1977. – 139 с.
114. Теренций. Самоистязатель / Теренций ; [пер. с лат. А. Артюшкова] // Теренций. Комедии. – Харьков : Фолио, 2001. – С. 111–205. – (Библиотека античной литературы).
115. Трофимук М. Латинсько-український словник / Мирослав Трофимук, Олександра Трофимук. – Львів : ЛБА, 2001. – 693 с.
116. Трубецкой С. Курс истории древней философии / С. Н. Трубецкой. – М. : Владос, 1997. – 576 с.
117. Тузова Т. Ж.-П. Сартр: бытие – это то, на что вы отваживаетесь / Тамара Тузова // Путь в философию : [антология / упоряд.: И. Вдовина, А. Зыкова]. – М. : Универс. книга, 2001. – С. 174–183. – (Humanitas).
118. Утченко С. Цицерон и его время / С. Л.Утченко. – [2-е изд.]. – М. : Мысль, 1986. – 347 с.
119. Фалëв Е. Герменевтика Хайдеггера / Е. В. Фалëв. – СПб. : Алетейя, 2008. – 221 с.
120. Федье Ф. Хайдеггер: Анатомия скандала / Франсуа Федье ; [пер. с фр. В. Быстрова]. – СПб. : Владимир Даль, 2008. – 249 с.
121. Філософія : навч. посіб. / [за ред. І. Надольного]. – К. : Вікар, 1997. – 584 с.
122. Філософський енциклопедичний словник / [за ред. В. Шинкарука]. – К. : Абрис, 2002. – 741 с.
123. Финкелстайн С. Экзистенциализм и проблема отчуждения в американской литературе / Сидни Финкелстайн ; [пер. с англ. Э. Медниковой ]. – М. : Прогресс, 1967. – 319 с.
124. Фрагменты ранних греческих философов. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики / [отв. ред. И. Рожанский]. – М. : Наука, 1989. – Ч. 1. – 575 с. – (Памятники философской мысли).
125. Фромм Э. Человек для самого себя / Эрих Фромм ; [пер. с нем. Е. Жуковой] // Фромм Э. Психоанализ и этика. – М. : Республика, 1993. – С. 19–191. – (Библиотека этической мысли).
126. Хайдеггер М. Бытие и время / Мартин Хайдеггер ; [пер. с нем. В. Бибихина]. – СПб. : Наука, 2002. – 450 с.
127. Хайдеггер М. Время картины мира / [пер. с нем. В. Бибихина] // Мартин Хайдеггер. Время и бытие: статьи и выступления / Мартин Хайдеггер. – М. : Республика, 1993. – С. 41–62.
128. Хайдеггер М. Наука и осмысление / Мартин Хайдеггер ; [пер. с нем. В. Бибихина] // Мартин Хайдеггер. Время и бытие: статьи и выступления. – М. : Республика, 1993. – С. 238–253.
129. Хайдеггер М. Что это такое – философия? / Мартин Хайдеггер ; [пер. с нем. Е. Ознобкиной] // Вопросы философии, 1993. – № 8. – С. 113–123.
130. Хайдеггер М. Что такое метафизика? / Мартин Хайдеггер ; [пер. с нем. В. Бибихина]. – М. : Академ. Проект, 2007. – 303 с.
131. Хофмайстер Х. Что значит мыслить философски / Х. Хофмайстер ; [пер. с нем. А. Рукавишников, Д. Разеев]. – СПб. : Изд. СПб. ун-та, 2006. – 448 с. – (Профессорская бибилиотека).
132. Хюбшер А. Мыслители нашего времени / А. Хюбшер ; [пер. с нем. И. Саца]. – М. : Изд. иностр. литер., 1962. – 353 с. – (Для научных библиотек).
133. Черенков М. М. Філософсько-історичне переосмислення європейського гуманізму : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. філос. наук : спец. 09.00.03 „Соціальна філософія та філософія історії” / М. М. Черенков. – Донецьк, 2003 р. – 17 с.
134. Экзистенциализм // Буржуазная философия ХХ века / [под ред. М. Лебедевой]. – М. : Политиздат, 1974. – С. 216–258.
135. Юнг К. Проблемы души нашего времени / [пер. с нем. под ред. В. Поликарпова] // Карл Юнг. Дух в человеке, искусстве и литературе / Карл Юнг. – Мн. : Харвест, 2003. – С. 153–359.
136. Ярошенко Т. До проблеми специфіки філософії С. К’єркеґора / Ярошенко Тетяна // Людина: Становлення і розвиток. Філософські пошуки. – Львів ; Одеса : Центр Європи, 1997. – Вип. IV. – С. 87-91.
137. Ясперс К. Введение в философию / Карл Ясперс ; [пер. с нем. под ред. А. Михайлова]. – Мн. : Пропилеи, 2000. – 191 с. – (Схолия).
138. Ясперс К. Психологія світоглядів / Карл Ясперс ; [пер. з нім. О. Кислюка, Р. Осадчука]. – [6-е вид.]. – К. : Юніверс, 2009. – 464 с. – (Філософська думка).
139. Abbagnano N. Humanism / N. Abbagnano ; [transl. by N. Langiulli ; ed. by P. Edwards] // The Encyclopedia of Philosophy. – New York ; London : Macmillan, 1967. – V. 4. – P. 69–72.
140. Allan D. Die Philosophie des Aristoteles / Allan D. J. ; [übers. u. hrsg. v. P. Wilpert]. – Hamburg : Felix Meiner, 1955. – 215 S.
141. Arendt H. What is Existenz Philsophy / Hannah Arendt ; [ed. by D. Moran a. Th. Mooney] // The Phenomenology Reader. – London : Routledge, 2002. – P. 345–361.
142. Barrett W. What is Existentialism? / William Barrett ; [ed. by W. McBride] // The Development and Meaning of Twentieth-Century Existentialism. – New York ; London : Garland, 1997. – P. 33–63.
143. Baruzzi A. Philosophieren mit Jaspers und Heidegger / Arno Baruzzi. – Würzburg : Ergon, 2001. – 131 S.
144. Biemel W. Martin Heidegger mit Selbstzeugnissen und Bilddokumenten / Walter Biemel. – Hamburg : Rowohlt, 1991. – 179 S.
145. Bollnow О. Deutsche Existenzphilosophie und französischer Existentialismus / Otto Friedrich Bollnow // Zeitschrift für philosophische Forschung, 1948. – Bd. 2. – S. 231–243.
146. Bollnow О. Existenzphilosophie / Otto Friedrich Bollnow. – [4 Aufl.]. – Stuttgart, 1955. – 137 S.
147. Bollnow O. Französischer Existentialismus / Otto Friedrich Bollnow. – Stuttgart : Kohlhammer, 1965. – 224 S.
148. Bühler Ch. Humanismus / Ch. Bühler // Brockhaus. Die Enzyklopädie in 24 Bänden. – Leipzig : Brockhaus GmbH, 2001. – Bd. 10. – S. 312–313.
149. Chernyakov A. Das Schicksal des Subjektbegriffs in Sein und Zeit / Alexei Chernykov // Reihe der Österreichischen Gesellschaft für Phänomenologie. Siebzig Jahre Sein und Zeit. Wiener Tagungen zur Phänomenologie 1997 / [hg. v. H. Vetter]. – Frankfurt a. M. : Peter Lang, 1999. – Bd. 3. – S. 175–187.
150. Cicero. The Academics of Cicero / Cicero ; [transl. by R. James]. – London : Machmillan a. Co., 1885. – 365 p.
151. Eib M. Der Humanismus und sein Einfluss auf das Eheverständnis im 15 Jahrhundert / Maja Eib. – Berlin : LIT, 2001. – 137 S.
152. Einsiedel Ch. Jaspers neuer Humanismus – Der Mensch im Spannungsfeld zwischen Technik und Politik / Christian Einsiedel. – München : Grin, 2000. – 21 S.
153. Existenz [Електронний ресурс] // Wikipedia. – Режим доступу: http://de.wikipedia.org/wiki/Existenz
154. Farias V. Heidegger und der Nationalsozialismus / Victor Farias ; [aus Span. u. Frz. übers. v. K. Laermann]. – Frankfurt a. M. : Fischer, 1989. – 440 S.
155. Figal G. Heidegger zur Einführung / Günter Figal. – Hamburg : Junius, 1992. – 193 S.
156. Flatscher M. Die Sprache als die Sprache des Anderen. Überlegungen zum Verhältnis zwischen Heidegger und Levinas / Matthias Flatscher // Humane Existenz. Reflexionen zur Ethik in einer pluralistischen gesellschaft / [hg. v. K. Dethloff, Ch. Natmessnig, R. Staubmann]. – Wien : Parerga, 2007. – S. 37–54.
157. Gellius A. Noctes Atticae : lat.-engl. = Attic nights / Aulus Gellius ; [transl. by J. Rolfe]. – London : Loeb classical library, 1927. – Bk.6–13. – 531 p.
158. Gethmann C. Existenz / C. F. Gethmann // Enzyklopädie Philosophie und Wissenschaftstheorie / [hg. v. J. Mittelstraß, J. Metzler]. – Stuttgar, Weimar : Metzler, 2005. – Bd. 2. – S. 448–449.
159. Habermas J. Heidegger – Werk und Weltanschauung / Jürgen Habermas // Farias V. Heidegger und der Nationalsozialismus / [aus Span. u. Fz. übers. v. K. Laermann]. – Frankfurt a. M. : Fischer, 1989. – S. 11–37.
160. Heidegger M. Brief über den Humanismus // Martin Heidegger. Wegmarken. Gesamtausgabe / Martin Heidegger. – Frankfurt a. M. : Vittorio Klostermann, 1976. – Bd. 9. – S. 312–364.
161. Heidegger M. Einleitung zu «Was ist Metaphysik?» // Martin Heidegger. Wegmarken. Gesamtausgabe / Martin Heidegger. – Frankfurt a. M. : Vittorio Klostermann, 1976. – Bd. 9. – S. 365–383.
162. Heidegger M. Die Frage nach dem Ding. Zu Kants Lehre von den Transzendentalen Grundsätzen // Martin Heidegger. Gesamtausgabe. II. Abtelung: Vorlesungen 1923–1944 / Martin Heidegger. – Frankfurt a. M. : Vittorio Klostermann, 1984. – Bd. 41. – 254 S.
163. Heidegger M. Platons Lehre von der Warheit // Martin Heidegger. Wegmarken. Gesamtausgabe / Martin Heidegger. – Frankfurt a. M. : Vittorio Klostermann, 1976. – Bd. 9. – S. 203–238.
164. Heidegger M. Sein und Zeit / Martin Heidegger. – Tübingen : Niemeyer, 1967. – 437 S.
165. Heidegger M. Vom Wesen der Wahrheit // Martin Heidegger. Wegmarken. Gesamtausgabe / Martin Heidegger. – Frankfurt a. M. : Vittorio Klostermann, 1976. – Bd. 9. – S. 177–202.
166. Heinemann F. Existenzphilosophie: lebendig oder tot / Fritz Heinemann. – Stuttgart : Kohlhammer, 1963. – 216 S.
167. Heinemann F. Jenseits des Existentialismus / Fritz Heinemann. – Stuttgart : Kohlhammer, 1957. – 246 S.
168. Herder J. Wort und Begriff der Humanität / Johann Herder // Was ist Aufklärung? Thesen und Definitionen / [hg. v. E. Bahr]. – Stuttgart : Reclam, 2008. – S. 37–43.
169. Hessen J. Existenzphilosophie. Grundlinien einer Philosophie des menschlichen Daseins / Johannes Hessen. – Essen : Vg. v. Chamier, 1947. – 106 S.
170. Holz H.-H. Jean Paul Sartre. Darstellung und Kritik seiner Philosophie / Hans-Heinz Holz. – Meisenheim : Westkulturvg. A. Hain, 1951. – 139 S.
171. Humanismus [Електронний ресурс] // Wikipedia. – Режим доступу : http://de.wikipedia.org/wiki/Humanismus
172. International Humanist and Ethical Union 1952–2002: past, present and future / [ed. by B. Gasenbeek and B. Gogineni]. – Utrecht : de Tijdstroom uitgeverij, 2002. – 148 p.
173. Internationale Humanistische und Ethische Union [Електронний ресурс] // Wikipadia. – Режим доступу : http://de.wikipedia.org/wiki/Internationale_Humanistische_und_Ethische_Union
174. Jaeger W. Humanismus und Theologie / Werner Jaeger. – Heidelberg : Kerle, 1960. – 78 S.
175. Jaspers K. Existenzerhellung. Bd. 2. von Philosophie / Karl Jaspers. – Berlin : Springler, 1932. – 441 S.
176. Jaspers K. Existenzphilosophie: Drei Vorlesungen Gehalten am Freien Deutschen Hochstift in Frankfurt a. M., September 1937 / Karl Jaspers. – Berlin ; Leipzig : Walter de Gruyter, 1938. – 86 S.
177. Jaspers K. Der philosophische Glaube / Karl Jaspers. – München : Piper, 1948. – 136 S.
178. Jaspers K. Die geistige Situation der Zeit / Karl Jaspers. – Berlin : Walter de Gruyter, 1932. – 191 S.
179. Jaspers K. Filozofia egzystencjі: wybór pism / Karl Jaspers ; [przełoż. D. Lachowska, A. Wołkowicz]. – Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1990. – 458 s. – (Biblioteka myśli współczesnej).
180. Jaspers K. Kleine Schule des philosophischen Denkens / Karl Jaspers. – München : Piper, 1965. – 183 S.
181. Jaspers K. Notizen zu Martin Heidegger / Karl Jaspers ; [hg. v. H. Saner]. – München : Piper, 1989. – 352 S.
182. Jaspers K. Philosophische Weltorientierung / Karl Jaspers. – Berlin : Springler, 1932. – 340 S.
183. Jaspers K. Über Bedingungen und Möglichkeiten eines neuen Humanismus // Karl Jaspers. Rechenschaft und Ausblick. Reden und Aufsätze / Karl Jaspers. – München : Piper, 1951. – S. 265–292.
184. Jaspers K. Vernunft und Existenz / Karl Jaspers. – Groningen : Wolters, 1935. – 115 S.
185. Jaspers K. Vom Ursprung und Ziel der Geschichte / Karl Jaspers. – München : Piper, 1949. – 349 S.
186. Jaspers K. Von der Wahrheit // Karl Jaspers. Philosophische Logik / Karl Jaspers. – München : Piper, 1947. – Bd. 1. – 1102 S.
187. Jaspers K. Was ist Existentialismus // Karl Jaspers. Aneignung und Polemik. Gesammelte Reden und Aufsätze zur Geschichte der Philosophie / Karl Jaspers. – München : Piper, 1968. – S. 497–501.
188. Kampits P. Jean-Paul Sartre / Peter Kampits. – München : Beck, 2004. – 174 S.
189. Krings H. Existenzphilosophie / H. Krings // Lexikon für Theologie und Kirche / [hg. v. J. Höfer u. K.Rahner]. – Freiburg : Herder, 1959. – Bd. 3. – 1344 Sp.
190. Landmann M. Philosophische Anthropologie: menschliche Selbstdarstellung in Geschichte und Gegenwart / M. Landmann. – [5 Aufl.]. – Berlin : Walter de Gruyter, 1982. – 225 S.
191. Lexikon der Ethik / [hg. v. O. Höffe]. – [4 Aufl.]. – München : Beck, 1992. – 330 S.
192. Luckner A. Martin Heidegger: «Sein und Zeit». Ein einführender Kommentar / Andreas Luckner. – Paderborn ; München ; Wien ; Zürich : Schöningh, 1997. – 191 S.
193. Mager K. Wissen als Verrat an der Freiheit der Existenz? Zum Problem der Subjektivität bei Karl Jaspers / Kurt Mager // Perspektiven der Philosophie. – Amsterdam ; New-York : Rodopi, 2006. – Bd. 32. – S. 163–182.
194. Müller M. Existenzphilosophie im geistigen Leben der Gegenwart / Max Müller. – Heidelberg : Kerle, 1949. – 113 S.
195. Nietzsche F. Fünf Vorreden zu fünf ungeschriebenen Büchern: 5. Homer’s Wettkapf // Friedrich Nietzsche. Sämtliche Werke. KSA in 15 Einzelbänden / [hg. v. G. Colli u. M. Montinari] / Friedrich Nietzsche. – München : Walter de Gruyter, 1988. – Bd. 1. – S. 783–793.
196. Online-Wörterbuch Englisch-Deutsch [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dict.cc/englisch-deutsch/e206.php
197. Ott H. Martin Heidegger. Unterwegs zu seiner Biographie / Hugo Ott. – Frankfurt a. M. : Campus, 1988. – 355 S.
198. Pfeiffer R. Von den geschichtlichen Begegnungen der kritischen Philologie mit dem Humanismus // Pfeiffer R. Ausgewählte Schriften. Aufsätze und Vorträge zur griechischen Dichtung und zum Humanismus / Rudolf Pfeiffer. – München : Beck’sche Verlagsbuchhandlung, 1960. – S. 159–174.
199. Riefenthaler H. Brennpunkt Wirtschaftsethik: Humanistischer Existentialismus versus Humankapitalismus / Helma Riefenthalter // Humane Existenz. Reflexionen zur Ethik in einer pluralistischen gesellschaft / [hg. v. K. Dethloff, Ch. Natmessnig, R. Staubmann]. – Wien : Parerga, 2007. – S. 217–225.
200. Röd W. Der Weg der Philosophie von den Anfängen bis ins 20. Jahrhundert: von 17. bis 20. Jahrhundert / Wolfgang Röd. – München : Beck, 1996. – Bd. 2. – 637 S.
201. Saner H. Jaspers / Hans Saner. – Hamburg : Rowohlt, 1991. – 186 S.
202. Sartre J.-P. Warheit und Existenz / Jean-Paul Sartre. – Hamburg : Rowohlt, 2006. – 159 S.
203. Schrader G. Existential Philosophy: Resurgent Humanism / G. Schrader // The Development and Meaning of Twentieth-Century Existentialism / [ed. by W. McBride]. – New York ; London : Garland, 1997. – P. 225–268.
204. Schütz E. Existenz und Humanismus. Sartres und Heideggers Stellung zur Humanismusfrage in pädagogischer Sicht / E. Schütz. – Köln : WS, 1984/85. – 117 S.
205. Sloterdijk P. Regeln für den Menschenpark. Ein Antwortschreiben zum Brief über den Humanismus [Електронний ресурс] / Peter Sloterdijk. – Режим доступу : http://www.genethik.de/genethics/menschenpark.htm
206. Stoddart W. Lossky´s Palamitism in the light of Schuon [Електронний ресурс] / William Stoddart. – Режим доступу : www.sacredweb.com/online_articles/sw6_stoddart.pdf
207. Św. Tomаsz z Akwinu. Byt i istota / Święty Tomasz z Akwinu ; [prz. M. Kpąpiec]. – Lublin : KUL, 1994. – 238 s.
208. The New encyclopaedia Britannica: micropaedia. In 32 volumes / [ed. in c