ПРОБЛЕМА ТВОРЧОСТІ В ФІЛОСОФІЇ М. О. БЕРДЯЄВА : ПРОБЛЕМА ТВОРЧЕСТВА В ФИЛОСОФИИ Н. А. БЕРДЯЕВА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТ УКРАЇНИ
Державний заклад
«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

На правах рукопису
ЧЕКЕР НАТАЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА

УДК 1(091)(470) Бердяєв

ПРОБЛЕМА ТВОРЧОСТІ В ФІЛОСОФІЇ М. О. БЕРДЯЄВА

Спеціальність 09.00.05 — історія філософії
Дисертація на здобуття вченого ступеню
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
Титаренко Сергій Анатолійович,
доктор філософських наук,
професор

Луганськ — 2012

ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження концепції творчості, запропонованої М. О. Бердяєвим 10

1.1. Огляд критичної літератури 10
1.2. Методологія дослідження 38
Висновки до розділу 1 56
Розділ 2. Еволюція поглядів М. О. Бердяєва на творчість. М. О. Бердяєв – В. С. Соловйов: точки тяжіння й відштовхування 59
2.1. Розвиток поглядів М. О. Бердяєва в період до 1916 р. (формування початкової концепції творчості) 59
2.2. Еволюція поглядів від "Смислу творчості" до екзистенціального повороту (з кінця 1910-х до поч. 1930-х рр.) 76
2.3. Підсумкова концепція творчості М. О. Бердяєва (останній період) 92
2.4. М. О. Бердяєв – В. С. Соловйов: два підходи до розуміння творчості 107
Висновки до розділу 2 124
Розділ 3. Основні ідеї концепції творчості М. О. Бердяєва 128
3.1. Персоналістичний смисл творчості 128
3.2. Творчість і сенс життя 145
3.3. Творчість і Тео-антропос 162
Висновки до розділу 3 180
Висновки 184
Список використаних джерел 191

ВСТУП

Актуальність дослідження. Проблематика творчості є актуальною для сучасної епохи, що характеризується багатьма теоретиками як постмодерн. Мозаїчна й ігрова свідомість сучасності, так чи інакше, стикається із питанням про можливість знаходження адекватних ціннісних установок, здатних служити смисловими орієнтирами життєдіяльності людини. Оригінальні варіанти підходів до проблематики смислотворчості, що склалися в російській релігійній філософії першої половини XX століття, мають значимий потенціал для відновлення смисложиттєвих координат сьогоднішнього кризового світу.
Концепція М. О. Бердяєва дозволяє осмислити важливі грані кризи європейської гуманістичної культури. Зокрема, М. О. Бердяєв аналізує причини того, чому культура Нового часу приходить до виродження гуманістичних ідеалів, стандартизації життєдіяльності особистості, створення спектру засобів, що породжують усереднені, регламентовані життєві установки, до формування людини маси. А атомізована людина маси, яка не розвиває і не відчуває творчих потенцій у собі, на думку філософа, стає опорою таких політичних рухів і партій, що створюють тоталітарні режими.
Отже, сучасне звернення до творчої спадщини М. О. Бердяєва, в якій зазначена проблематика займає провідне місце, сприятиме більш глибокому розумінню перспектив розвитку суспільства, культури, особистості, виробленню позитивної творчої життєвої позиції і пошуку духовних особистісних орієнтирів у сучасних умовах культурних трансформацій, глобалізації й інформатизації світового простору.
Розгляду творчої спадщини М. О. Бердяєва присвячено багато дослідницьких робіт. Докладний огляд критичної літератури за тематикою дисертаційного дослідження наведено у підрозділі 1.1.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексної теми кафедри філософії Луганського національного аграрного університету «Розвиток філософських і соціально-політичних наук в Україні: історичний і сучасний контекст» (державний реєстраційний номер 0108U008510).
Об'єкт дослідження – філософська спадщина М. Бердяєва.
Предмет дослідження – проблематика творчості у філософії М. Бердяєва.
Мета й завдання дослідження обумовлені основною проблемою, об'єктом і предметом аналізу обраної теми.
Метою дисертаційного дослідження є аналіз особливостей концептуалізації проблематики творчості у філософії М. Бердяєва. Поставлена мета передбачає рішення таких завдань:
• визначити методологічні принципи цілісної реконструкції концепції творчості, представленої у філософській спадщині М. О. Бердяєва;
• розглянути відбиття специфіки розумових процедур, містико-релігійного досвіду філософа в усвідомленні й артикуляції ним творчого покликання людини;
• дослідити еволюцію поглядів М. О. Бердяєва на творчість;
• розкрити персоналістичний смисл концепції творчості;
• проаналізувати смисложиттєві орієнтири, що визначені розумінням творчості як не-напередвизначеної Бого-людської взаємодії й реконструювати значеннєве підґрунтя основних ідей творчої концепції М. О. Бердяєва;
• виявити базові відмінності концептуальних підходів до проблеми творчості у філософських системах М. О. Бердяєва і Вол. Соловйова;
• охарактеризувати специфіку теоантропологічного дискурсу М. О. Бердяєва стосовно проблематики творчості.
Матеріал дослідження. На сьогодні у Росії й Україні опубліковані всі основні роботи М. О. Бердяєва. Саме на їхньому ґрунті проводилася більшість досліджень. Однак у ході вивчення ми зіткнулися з суттєвою проблемою. М. О. Бердяєв неодноразово вказував на незавершеність текстуального втілення своїх задумів, невідповідність формулювань, виражених у текстах, глибині досягнутого ним розуміння. З огляду на це, ми приходимо до висновку, що, крім явної проблеми неадекватного вираження засобами мови позараціонального інтуїтивного досвіду філософа, наявна ще одна проблема. М. О. Бердяєв писав для певного кола своїх сучасників, і, прагнучи бути почутим і зрозумілим, він погоджував свої ідеї з їхнім світоглядним досвідом і вподобаннями. Ми робимо висновок про присутність у філософській спадщині М. О. Бердяєва двох типів першоджерел. Що, у свою чергу, приводить нас до необхідності пошуку таких першоджерел, у яких би погляди мислителя виражалися найбільш відкрито, «інтимно».
В ході написання дисертації ми звертаємося до архівів, частина яких зберігається в РДАЛМ (м. Москва, Росія), а також до матеріалів, опублікованих у закордонній літературі (із приватних колекцій і з Паризької частини архіву філософа). Як джерела, важливі, на наш погляд, не тільки остаточні варіанти текстів, але й нариси, переробки раніше опублікованих творів, конспекти лекцій і доповідей, особиста переписка. Особливо важливими нам здалися робота «Самопізнання», закордонна переробка книги «Смисл творчості», конспекти лекцій «Основи християнства» (розділи, присвячені проблемі сенсу життя) і «Основні проблеми філософії як пізнання сенсу життя» (20-ті – 30-ті рр.). У ході роботи над дисертацією також були вивчені роботи дослідників творчості російського філософа, теоретичні розробки з питань розглянутої в дисертації проблематики.
Методи. Дослідження здійснене в рамках філософсько-антропологічного екзистенціального дискурсу. Обґрунтування обраної методології спиралося на історико-філософські і методологічні роботи авторитетних дослідників другої половини ХХ – початку ХХІ століття: А. Аржаковського, Г.-Г. Гадамера, Р. Гальцевої, П. Гайденко, М. Громова, Ф. Джеймісона, В. Дильтея, О. Єрмічова, Д. Жданова, В. Зеньковського, В. Кувакіна, О. Лосєва, М. Лосского, М. Мамардашвілі, Н. Мотрошилової, В. Розіна, С. Хоружего та інш. Важливе значення для методології дисертації мав новітній доробок сучасного дослідника філософії М. Бердяєва, С. Титаренка.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонаукові принципи аналізу: системності, цілісності, єдності логічного й історичного.
Для відтворення індивідуальних ознак творчої спадщини М. О. Бердяєва застосовується, по-перше, ідеографічний метод, по-друге, метод іманентної інтерпретації (як загальний підхід до вивчення внутрішньої логіки „творчого світу” філософа). Методи психоаналітичного, когнітивного, лінгвістичного, феноменологічного аналізу, герменевтичного тлумачення текстів (для аналізу першоджерел).
Нами задіяно також елементи компаративного методу (для дослідження характеру рецепції М. О. Бердяєвим історико-філософських ідей і релігійних впливів його епохи); аналітичний метод (в обробці теоретико-методологічної літератури).
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше:
• обґрунтована цілісна методологія дослідження концепції творчості М. О. Бердяєва на основі синтезу екзистенціального й герменевтичного підходів;
• виявлені психологічні, значеннєві й ідейно-світоглядні засади концептуалізації феномену творчості у філософії М. О. Бердяєва;
• досліджена, стосовно проблематики смислотворчості, «бриколяжна» логіка мислення філософа;
• спираючись на книгу Ф. Джеймісона «Постмодернізм, або Культурна логіка пізнього капіталізму», виявлено, що філософію творчості М. О. Бердяєва можна віднести до своєрідного релігійно-філософського модернізму, з виходом на синергійний, «гераклітівський» тип філософствування;
• проаналізована еволюція концептуалізації творчості у філософських роботах М. О. Бердяєва, осмислені парадигмальні відмінності у філософських дискурсах М. Бердяєва й Вол. Соловйова;
• комплексно проаналізовані курси лекцій М. О. Бердяєва «Основи християнства» (розділи, присвячені проблемі сенсу життя) і «Основні проблеми філософії як пізнання сенсу життя», які не публікувалися;
• виявлений і детально проаналізований персоналистічний смисл концепції творчості М. О. Бердяєва, охарактеризована специфіка теоантропології мислителя, у контексті його філософії творчості.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження. Отримані результати можуть бути використані для подальших досліджень специфіки концептуалізації творчості в російської філософії Срібного століття. Зокрема, аналіз лекцій М. О. Бердяєва про сенс життя розширює уявлення про особливості розгляду філософом смисложиттєвої проблематики у контексті феномену творчості. Компаративний аналіз парадигмальних основ філософствування М. О. Бердяєва, здійснений у дисертаційній роботі, може стимулювати подальші дослідження в наміченому напрямі.
Практичне значення роботи визначено тим, що результати цього дослідження можуть бути використані в практиці викладання у ВНЗ при читанні загальних і спеціальних курсів з історії російської філософії.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що ним:
• поглиблені методологічні засади аналізу філософії М. О. Бердяєва, запропоновані С. Титаренком, стосовно аналізу концепції творчості;
• проведене концептуальне зіставлення бердяєвського тлумачення творчості з модернізмом і постмодернізмом (на підставі методології аналізу естетичних стилів, викладеної в роботі Ф. Джеймісона «Постмодернізм, або Культурна логіка пізнього капіталізму»);
• запропонований аналіз парадигмальних розходжень філософських концепцій творчості М. О. Бердяєва й Вол. Соловйова;
• здійснений комплексний аналіз текстів лекцій М. О. Бердяєва, присвячених проблематиці особистісного сенсу життя.
Апробації. Результати дослідження були представлені в доповідях на ХХ Міжнародній науково-практичній конференції «Роль науки, релігії й суспільства у формуванні моральної особистості» (Донецьк, 2009), Міжнародній науковій конференції «Філософські виміри сучасної соціальної реальності» (Донецьк, 2011), Міжнародній науково-теоретичній конференції «Філософія освіти в контексті історико-філософського знання» (Дніпропетровськ, 2011), Міжнародній науково-практичній конференції КІБІТ «Студент-Дослідник-Фахівець» (Київ, 2011), Міжнародній науковій конференції «Російська філософія: історія, методологія, життя» (Полтава, 2011), Міжнародній науковій конференції «Есхатологічна проблематика у філософії й культурі російського Срібного століття» (Дрогобич, 2012), V – VІІІ Таврійських Читаннях «АНАХАРСІС» (Крим, 2009 – 2012), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Духовно-інтелектуальне становлення особистості в соціокультурному контексті» (Стаханов, 2011), Міжрегіональній науково-практичній конференції «Микола Бердяєв – апостол вільного духу» (Луганськ, 2009), а також на наукових семінарах кафедри філософії Луганського національного аграрного університету. Результати дослідження використовувалися в лекційному курсі «Філософія» для студентів Луганського національного аграрного університету.
Публікації. З проблеми дослідження опубліковано 12 статей, 8 із яких вийшли в наукових спеціалізованих виданнях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (166 позицій). Обсяг основної частини роботи – 190 сторінок, повний обсяг – 209 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Завершуючи дослідження, підкреслимо, що в дисертаційній роботі нами розглянуті основні методологічні принципи, що дозволяють цілісно реконструювати проблематику творчості у філософській спадщині М. О. Бердяєва. Як психологічна основа смислотворчості філософа розглянута підвищена інтенсивність його емоційності й своєрідне світосприйняття, які фундували пошук адекватних засобів вираження ним «інакшості» свого досвіду – інакшості стосовно словесно-понятійної й художньо-музичної організації звичайного світогляду.
У якості безпосередньої смислової основи філософування М. Бердяєва виявлена протоформічність його мислення. Саме протоформи думки виступають для Бердяєва в ролі регулятива організації внутрішнього досвіду. За допомогою протоформічного осмислення Бердяєв намагається досягти вираження самої процесуальності переживання досвіду. Протоформічність задає особливу векторність смислопороджувальної активності, і результує у своєрідній ритмічній структурності текстуальності його філософських робіт. М. Бердяєву властива особлива логіка розумового пошуку, яку ми називаємо «кругове» мислення або, використовуючи термін, запропонований С. Титаренком, – «бриколяж».
М. Бердяєв темпераментно й темпорально «збігається» зі своєю епохою, потрапляючи у відносини резонансу з її радикально-революціоністськими настроями. Це призводить до загострення двох найважливіших аспектів його філософування: особистісного «укорінення», «занурення» свого життєвого світу у власні світоглядні інтуїції й гностичного характеру релігійно-філософського пошуку. З опорою на роботу Ф. Джеймісона «Постмодернізм, або Культурна логіка пізнього капіталізму», виявлено, що філософування Бердяєва можна віднести до своєрідного релігійно-філософського модернізму, з переходами в синергійний, «гераклітівський» тип філософування. В ідейно-світоглядній спрямованості філософських пошуків Бердяєва можна виділити православно-мистічні, романтичні й гностичні аспекти, а також спроби мислителя привести їх до суперечливо-динамічної цілісності через духовно-особистісне перетворення.
Еволюція концепції творчості Бердяєва відбувалася в три етапи. У перший період, до 1916 р., відбувається початкове оформлення проблематики творчості. В 1916 р. була створена перша концептуальна модель творчості. На поч. 1930-х рр. відбувається «персоналистічний поворот» у філософуванні Бердяєва. Підсилюються христоцентричні тенденції. Переосмислюється й доосмислюється проблематика свободи. Відбувається серйозний зсув акцентів, у порівнянні з «Смислом творчості». Якщо раніше Бердяєв стверджував, що людина є образом і подобою Бога тому, що творча сила є образ і подоба Божественного Духа в дусі людському, то тепер йдеться про те, що образ і подоба Божа є особистість, що зустрічається з надособистісним, з іншими особистостями, з Богом у спілкуванні й любові. Усяке справжнє спілкування, прилучення, любов є творчість. Творчість, таким чином, набуває глибинної перспективи. Пізня концептуалізація творчості в Бердяєва характеризується посиленням есхатологічної проблематики.
Період написання «Смислу творчості» визначається М. Бердяєвим як період «бурі й натиску» у його філософуванні. Це виражається в напруженому очікуванні кінця «занепалого» позабожественного світу, наближення революційної творчої релігійної епохи. Говорячи про «третю релігійну епоху» Бердяєв має на увазі насамперед досягнення людиною творчої самостійності, «творчого дорослішання».
Творчість у раннього М. Бердяєва різко протиставляється пасивному прийняттю, сприйняттю, покірності. Міркування про творчість виражаються у своєрідній «бриколяжній» техніці, загостренні й наступному знятті бінарних опозицій. Стиль викладу характеризується владністю, афористичністю, наближається до літератури потоку свідомості. Первинно Бердяєв вирішує три групи питань: про походження й засади людської творчості; про спрямованість і можливості творчості; про те, що заважає творчості, тобто обмежує й деформує творчу активність людини. Особистість розуміється як щось, що самооблаштовується навколо творчого джерела, що пробудилося в духовній глибині. Саме через ідею творчості світ «знаходить» динамічну єдність, а особистість – надособисті енергійні джерела. Проблема особистості як така ще не займає центральної позиції у філософських міркуваннях мислителя у цей період.
У книгах «Про призначення людини», «Я і світ об’єктів» Бердяєв окремо зупиняється на розгляді співвідношення вічності й часу, створюючи ніби два «виміри» світу: екзістенціально-особистісний, цілісний, залучений, причетний до вічності й об’єктивований, розірвано-множинний, вимірюваний числом, тимчасовий. Важливим стає розрізнення творчості особистісної й не-особистісної. Істинною творчістю як смислопородженням й смислоутверджнням є творчість особистісна.
У філософській автобіографії М. Бердяєв говорить про вироблення в останні роки життя своєї остаточної філософії. У цей період мислитель переходить на позиції своєрідного езотеричного реалізму, «христоцентризм» у його філософуванні переміняється «пневмоцентризмом». В останній період М. Бердяєв намагається затвердити якусь синтетичну діяльність, що поєднує споглядання й дію – профетичну містику. Основну характеристику профетичної містики філософ бачить у внесенні в світ нового значеннєвого смислу й, таким чином, у перетворенні суб’єктів світу.
Філософія Бердяєва персоналістична вже у своїх початкових інтуїціях. Увага мислителя концептуально зосереджена на Бого-людській, творчій взаємодії, тобто на діалозі й співробітництві суб’єктів. Людина має свободу духа, що повинна бути реалізована як позитивна, особистісно оформлена творчість. При цьому важливим стає усвідомлення, а точніше «прийняття» трагедійності творчої долі людини у світі, що потребує просвітленості божественною благодаттю для досягнення особистісної повноти.
М. Бердяєв намагається провести думку про те, що творчість, по-перше, не обмежена формально-релігійною сферою діяльності, і, по-друге, не передбачає досягнення стійкого стану, але є своєрідною формою буттєвості, духовним цілісним перетворенням, виходом із занепалого, тимчасового стану світу. В істинній реальності (у Вічності) все внутрішнє одне одному. Це є констатацією понятійної невимовності первинного досвіду, що підводить до проблематики не-понятійного, протоформічного його осмислення. Це також стимулює М. Бердяєва до активного опрацювання концепції Духа, що характеризує пізні його роботи.
Виявлено концептуальну своєрідність розкриття теми свободи в остаточній філософії Бердяєва. Мислитель виділяє три різноякісних типи свободи. Перша свобода – доонтологічна свобода, що передує буттю. Вона процесуальна й не може бути визначена в понятті, тому що не має сутнісного характеру. Друга свобода – це свобода досконалості, Божественна свобода. Третя свобода, яка «прибирає» суперечності перших двох, можлива лише через творче зусилля людини.
Божественна потенція – це творча здатність людини, завдяки якій вона може, кинувшись назустріч Божественної благодаті, «перелаштувати» свою діяльність на спільну з Богом ціль – творчість як теургічний процес породження краси. Акт творення світу Богом первісно не завершений. Творець створює людину з іншого для себе «матеріалу» першосвободи для того, щоб людина могла дати вільну прибуткову відповідь Богові й, таким чином, привнесла новий смисл у творення світу. Через спокуту, через Божу любов прокладається шлях до творчого здійснення людини, до реалізації нею внутрішньої надмірності творчої сили. Тобто, християнське спокутне одкровення підготовляє нову епоху творчості як одкровення людини.
Відповідно до Бердяєва істинна (первісна) природа людини цільна, а тому андрогінна. Такою він вважає й природу Христа. Реально ж існуюча людина, людина після гріхопадіння – це людина що розпалася (половинчаста), яка загубила свою цілісність. Статевість є трагедією людини. Наприкінці часів людина знову знайде цілісність й, отже, повноту творчого дару.
М. Бердяєв виявляє реальну людину існуючою у двох світах – світі емпіричної видимості й духовної даності. Виходячи з того, на який світ орієнтована людина – таких характеристик набуває її земна природа. Мислитель постулює творчість не просто як релігійну дію. Теми творчості й антропології для Бердяєва взаємопроникають одна одну. Одкровення творчості обґрунтовує в нього антропологію. У свою чергу антропологія є тим фундаментом, на якому будується прояснення творчої ролі людини у всесвітній історії й у метаісторії. Він формулює нову антропологію, нове тлумачення людини як творчої релігійної істоти.
Входження в нову релігійну епоху – духовна революція, здійснювана людиною. Через усвідомлення й прийняття своєї творчої місії людина переходить на граничну внутрішню глибину, де й зустрічає Христа. Бердяєв пише, що людина є мікротеос: Бог народжує в собі первісну людяність для того, щоб людина змогла розкрити в собі первісну Божественність. Важливу роль у міркуваннях Бердяєва займає концепт Безосновного (Ungrund), уявлення про яке Бердяєв запозичує у Я. Бьоме, додаючи до його розуміння істотні зміни. Безосновність для Бердяєва – це, насамперед, одна з початкових властивостей боголюдських відносин, те, що робить ці відносини вільними, не структурованими, такими що породжують новизну, творчими.
Бердяєв остаточно вибудовує своє філософствування як міжсуб’єктну співтворчість людини й Бога, що максимально можлива у «зустрічі» цілісної людської й Божественної природи (енергії), тобто в духовній взаємодії. Саме спробою вираження творчості як живих відносин, містично співвіднесених з Бого-людською таємницею, таємницею Трійцевості й визначається специфіка концептуалізації теми творчості й знаходження засад для неї в граничній для Бердяєва проблематиці Духа.
Погляди М. Бердяєва й Вол. Соловйова, маючи безліч граней зіткнення, парадигмально різні. У роботі «Основна ідея Вол. Соловйова» Бердяєв говорить про те, що ця ідея – ідея боголюдства. Бердяєв розробляє у своїх філософських міркуваннях ту ж ідею. Але, якщо в Соловйова ця ідея похідна від ідеї всеєдності, будучи її вищим, «завершальним» утіленням, то в міркуваннях Бердяєва – це первинна інтуїція. У його міркуваннях Боголюдство має два аспекти. Перший аспект – Бого-людство як якась перманентна діалогічність, взаємодія Божественної Особистості й особистостей людських. Другий аспект результує в ідеї перетвореної людини – теоантропоса, що вбирає у своєму духовному пориві в себе єдність світу, що перетворюється ним, і Божественних енергій.
Творчість для М. Бердяєва, також як і для Вол. Соловйова, теургічна, веде до обожування людини й світу. Але М. Бердяєв відходить від містичного панентеїзму Вол. Соловйова й приходить до містичного діалогизму. Для нього людина не самодостатня без Бога тому, що є «невід’ємним» учасником Бого-людського творчого, вільного діалогу. Бог створює людину як своє інше, наділяючи її творчою самостійністю. І основне життєве завдання людини – стати гідною цього дару, навчитися користуватися своєю свободою.
Для філософа важлива тематика смислу конкретного людського життя. Розуміння сенсу життя в Бердяєва носить динамічно-персоналістичний характер, що суперечить традиції пошуку архітектоніки смислу, пошуку структурних обґрунтувань присутності смислу. Для нього народження смислу відбувається при входженні Духа в конкретну реальність Бого-людських відносин.
Тема сенсу життя для філософа – тема інтимна, тому в його друкованій спадщині ми зустрічаємо лише окремі цитати, окремі дотики до цієї проблематики. Постановка проблеми сенсу життя, конкретно-особистісного смислу, припускає достатню опрацьованість проблеми особистості, до чого Бердяєв приходить не відразу. У дисертації проаналізовані раніше не публіковані курси лекцій: «Основи християнства» (з великими самостійними розділами, присвяченими проблемі смислу людського життя) і «Основні проблеми філософії як пізнання сенсу життя», присвячені проблематиці сенсу життя.
У цілому для філософської системи мислителя наріжними є дві таємниці: таємниця воскресіння й таємниця творчості. Перша з них усвідомлюється як якась гранична таємниця, що задає смисл. Друга – динамічно вибудовує парадигмальність бердяєвського філософування. Сенс життя полягає в цілісній реалізації людини, що включає як вільне сходження людини до Божественної висоти, так і творче перетворювальне оволодіння людським духом світовою даністю.
Головний концепт, що дозволяє зрозуміти численні складні, часом суперечливі висловлення Бердяєва – це концепт «Бого-людські відносини». Досконалий стан припускає найбільш повну актуалізацію цих відносин. Установлено, що антропологічні міркування російського філософа мають характер діяльнісної релігійної метаестетики. Творчість має два аспекти: тимчасово-процесуальний (пов’язаний із творчістю культури) – як вивільнення із влади повсякденності, наближення епохи Духа, й цільовий (вічний) – як породження краси.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С. С. Ритм как теодицея / С. С. Аверинцев // Аверинцев С. С. Связь времен / отв. ред. К. Сигов. – К. : Дух i лiтера, 2005. – 448 с. – С. 408 – 411.
2. Аляев Г. Е. Николай Бердяев и теория государства / Г. Е. Аляев // Метаморфози свободи: спадщина Бердяєва у сучасному дискурсі (до 125-річчя з дня народження М. О. Бердяєва) : Український часопис російської філософії. Вісник Товариства російської філософії при Українському філософському фонді. Вип. 1. – К. : Вид. ПАРАПАН. – 2003. – 648 с. – Укр., рос. – С. 262 – 269.
3. Андреев А. Л. Искусство, культура, сверхкультура (Философия искусства Н. А. Бердяева) / Андреев А. Л. – М. : Знание, 1991. – 64 с.
4. Аржаковский А. А. Журнал «Путь» (1925 – 1940): Поколение русских религиозных мыслителей в эмиграции / Антуан Аржаковский ; пер. с фр. Д. Власов. – К. : Феникс, 2000. – 656 с.
5. Барабашев А. Г. Философия как схематизм образного мышления [Электронный ресурс] / А. Г. Барабашев. – Режим доступа к тексту : http://www.philosophy.ru/library/kn_book/01.html
6. Бахтин М. М. Проблема текста в лингвистике, филологии и других гуманитарных науках. Опыт философского анализа / Михаил Михайлович Бахтин // Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / сост. С. Г. Бочаров ; текст подгот. Г. С. Бернштейн и Л.В. Дерюгина ; примеч. С. С. Аверинцева и С. Г. Бочарова. – М. : Искусство, 1979. – 424 с. – С. 281 – 307. – (Из истории сов. эстетики и теории искусства).
7. Безносов Б. Г. Послесловие: неподведённые итоги Николая Бердяева / Б. Г. Безносов // Бердяев Н. А. Истина и откровение. – СПб. : Изд-во Русского христианского гуманитарного института, 1996. – С. 327 – 349.
8. Белый А. Между двух революций. Воспоминания : в 3 кн. — Кн. 3. / А. Белый ; под ред. В. Вацуро, Н. Гей, Г. Елизаветина и др. ; подг. текста и ком. А. Лаврова. — М. : Худ. лит., 1990. — 670 с.
9. Бердяев Н. А. Алексей Степанович Хомяков / Бердяев Н. А. // Бердяев Н. А. Собрание сочи¬нений. – Т. V. – Париж : YMCA-Press, 1997. – 578 с. – С. 9 – 202. – Режим доступа к тексту: http://krotov.info/library/02_b/berdyaev/1912_6_01.html
10. Бердяев Н. А. Великий инквизитор // Бердяев Н. А. Новое религиозное сознание и общественность / Николай Бердяев ; сост. и ком. В. В. Сапова. – М. : Канон+, 1999. – 464 с. – С. 58 – 89. – (История философии в памятниках).
11. Бердяев Н. А. Дух и реальность: Основы богочеловеческой духовности / Николай Бердяев // Бердяев, Н. А. Дух и реальность: Основы богочеловеческой духовности. Я и мир объектов: Опыт философии одиночества и общения. – М. : АСТ : АСТ МОСКВА : ХРАНИТЕЛЬ, 2007. – 381, [3] с. – С. 5 – 206. – (Философия. Психология).
12. Бердяев Н. А. Духовные основы русской революции. Опыты 1917 –1918 гг. – СПб.: РХГИ, 1998. – 432 с.
13. Бердяев Н. А. Из этюдов о Я. Бёме. Этюд І. Учение об Ungrund’e и свободе / Н. Бердяев // Путь (Париж) / под ред. Н. А. Бердяева и Б. П. Вышеславцева. – Февр. 1930. – № 20. – С. 47 – 79.
14. Бердяев Н. А. Истина и откровение. Пролегомены к критике Откровения / Николай Бердяев ; сост. и послесл. В. Г. Безносова, примеч. Е. В. Бронниковой. – СПб. : Изд-во Русского Христианского гуманит. ин-та, 1996. – 384 с.
15. Бердяев Н. А. Кошмар злого добра: О книге И. Ильина «О сопротивлении злу силою» / Н. Бердяев // Путь (Париж) / под ред. Н. А. Бердяева и Б. П. Вышеславцева. – Июнь – июль 1926. – № 4. – С. 103 – 116.
16. Бердяев Н. А. Миросозерцание Достоевского / Николай Бердяев // Достоевский Ф. Post scriptum. Сборник / Федор Достоевский – М. : Эксмо, 2007. – 848 с. – С. 7 – 168. – (Антология мысли).
17. Бердяев Н. А. Мистика и религия // Бердяев Н. А. Новое религиозное сознание и общественность / Николай Бердяев ; сост. и ком. В. В. Сапова. – М. : Канон+, 1999. – 464 с. – С. 7 – 57. – (История философии в памятниках).
18. Бердяев Н. А. Новое религиозное сознание и история / Н. А. Бердяев // Биржевые ведомости. – М., 18 ноября 1916 г. – Режим доступа к тексту : http://krotov.info/library/02_b/berdyaev/1916_11_18_244.htm
19. Бердяев Н. А. Новое Средневековье. Размышление о судьбе России и Европы. [Электронный ресурс] / Николай Бердяев. – Режим доступа к тексту : http://krotov.info/library/02_b/berdyaev/1924_21.html
20. Бердяев Н. А. О назначении человека / Николай Бердяев. – М. : АСТ : АСТ МОСКВА : ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – 478, [2] с. – (Философия. Психология).
21. Бердяев Н.А. Опыт эсхатологической метафизики. Творчество и объекти¬вация // Бердяев Н. А. Царство Духа и Царство Кесаря / Н. А. Бердяев. – М. : Республика, 1995. – С. 164 – 287.
22. Бердяев Н. А. О рабстве и свободе человека. Опыт персоналистической метафизики // Бердяев Н. А. О назначении человека. О рабстве и свободе человека / Николай Бердяев. – М. : АСТ : АСТ МОСКВА : ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – 640 с. – С. 5 – 265. – (Philosophy).
23. Бердяев Н. А. Основная идея Вл. Соловьева / Николай Бердяев // Бердяев, Н. А. Диалектика божественного и человеческого / сост. и вступ. ст. В. Н. Калюжного. – М. : АСТ ; Харьков : Фолио, 2005. – 620, [4] с. – С. 582 – 589. – (Philosophy).
24. Бердяев Н. А. Основные проблемы философии как познания смысла жизни. Типы духовной жизни / Н. А. Бердяев. – Крайние даты: 1935 – 1936. Количество листов: 22 л. Способ воспроизведения – автограф. – РГАЛИ. Шифр ф. 1496, оп. 1, ед. хр. 68.
25. Бердяев Н. А. Основные проблемы философии как познания смысла жизни. Типы духовной жизни / Н. А. Бердяев. – Крайние даты: 1935 – 1936. Количество листов: 22 л. Способ воспроизведения – рукопись рукой Е. Ю. Рапп. – РГАЛИ. Шифр ф. 1496, оп. 1, ед. хр. 69.
26. Бердяев Н. А. Основы християнства. Христианство и современность / Н. А. Бердяев // Конспекты лекций. Крайние даты: 1925 – [1939]. Количество листов: 62 л. Способ воспроизведения – автограф. – РГАЛИ. Шифр ф. 1496, оп. 1, ед. хр. 57.
27. Бердяев Н. А. Основы християнства. Христианство и современность / Н. А. Бердяев // Конспекты лекций. Крайние даты: 1925 – [1939]. Количество листов: 132 л. Способ воспроизведения – рукопись рукой Е. Ю. Рапп. – РГАЛИ. Шифр ф. 1496, оп. 1, ед. хр. 58.
28. Бердяев Н. А. Откровение о человеке в творчестве Достоевского // Бердяев Н. А. Философия творчества, культуры и искусства : В 2 т. / Н. А. Бердяев. – Т. 2. – М. : Искусство, 1994. – С. 15 – 176.
29. Бердяев Н. А. О христианском пессимизме и оптимизме. По поводу письма прот. Сергия Четверикова / Н. Бердяев // Путь (Париж) / под ред. Н. А. Бердяева и Б. П. Вышеславцева. – Янв. – март 1935. – № 46. – С. 31 – 36.
30. Бердяев Н. А. Письма В. Эрну, Вяч. Иванову и Голлербаху / Н. А. Бердяев // Взыскующие града: хроника частной жизни русских религиозных философов в пись¬мах и дневниках. – М. : Школа «Языки русской культуры», 1997. – Режим доступа к тексту : http://krotov.info/library/02_b/berdyaev/1997grad.html
31. Бердяев Н. А. Предисловие // Бердяев Н. А. Новое религиозное сознание и общественность / Николай Бердяев ; сост. и ком. В. В. Сапова. – М. : Канон+, 1999. – 464 с. – С. 5 – 6. – (История философии в памятниках).
32. Бердяев Н. А. Проблема человека. К построению христианской антрополо¬гии / Н. А. Бердяев // Путь (Париж) / под. ред. Н. А. Бердяева и Б. П. Вышеславцева. – Март – апр. 1936. – № 50. – С. 3 – 26.
33. Бердяев Н. А. Самопознание (варианты набросков, 20-е гг.) / Н. А. Бердяев. – РГАЛИ. Шифр ф. 1496, оп. 1, ед. хр. 13.
34. Бердяев Н. А. Самопознание (Опыт философской автобиографии) / Николай Бердяев ; сост., предисл., подг. текстов, ком. А. В. Вадимовна. – М. : Книга, 1991. – 448 с.
35. Бердяев Н. А. Смысл истории / Николай Бердяев. – М. : Мысль, 1990. – 176 с. – (Литературные памятники).
36. Бердяев Н. А. Смысл творчества (вариант текста, 20-е гг.) / Н. А. Бердяев. – Гл. 1 – 6. – РГА¬ЛИ. Шифр ф. 1496, оп. 1, ед. хр. 11.
37. Бердяев Н. А. Смысл творчества // Н. Бердяев. Собрание сочинений. – Т. 2: Смысл творчества (с «Фрагментами» и поздними вставками) / Н. Бердяев. – Paris : YMKA-Press, 1991. – 449 с.
38. Бердяев Н. Смысл творчества / Николай Бердяев. – М. : АСТ : АСТ МОСКВА : ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – 414, [2] с. – (Философия, Психология).
39. Бердяев Н. А. Спасение и творчество. Два понимания христианства / Николай Бердяев // Путь. – Янв. 1926. – № 2. – С. 26 – 46. – Режим доступа к тексту : http://krotov.info/library/02_b/berdyaev/1926_308.html
40. Бердяев Н. А. Судьба России. Опыты по психологии войны и национальности // Бердяев Н. А. Падение священного русского царства: Публицистика 1914 – 1922 гг. / Николай Бердяев ; вступ. ст., сост. и прим. В. В. Сапова. – М. : Астрель, 2007. – 1179 с. – С. 15 – 206. – (Социальная мысль России).
41. Бердяев Н. А. Трагедия культуры / Н. А. Бердяев. – 1931. Способ воспроизведения – рукопись рукой Е. Ю. – Рапп. – РГАЛИ. Шифр ф. 1496, оп. 1, ед. хр. 64.
42. Бердяев Н. А. Философия неравенства // Бердяев Н. А. Философия свободы / Н. А. Бердяев. – Харьков : Фолио, 2002. – С. 477 – 728.
43. Бердяев Н. А. Философия свободного духа. Проблематика и апология христианства / Николай Бердяев // Бердяев, Н. А. Диалектика божественного и человеческого / сост. и вступ. ст. В. Н. Калюжного. – М. : АСТ ; Харьков : Фолио, 2005. – 620, [4] с. – С. 15 – 338. – (Philosophy).
44. Бердяев Н. А. Философия свободы / Николай Бердяев. – М. : Путь, 1911. – 281 с. – Режим доступа к тексту : http://www.krotov.info/library/02_b/berdyaev/1911_05_00.html
45. Бердяев Н. А. Христос и мир // Бердяев Н.А. Философия творчества, куль¬туры и искусства: В 2 т. / Н. А. Бердяев. – Т. 2. – М. : Искусство, 1994. – С. 274 – 290.
46. Бердяев Н. А Царство Духа и Царство Кесаря // Бердяев Н. А. Царство Духа и Царство Кесаря / Н. А. Бердяев. – М. : Республика, 1995. – С. 288 – 356.
47. Бердяев Н. А. Чтения о смысле жизни / Н. А. Бердяев // Конспект лекций. Отрывки. Крайние даты: 1935 – 1936. Количество листов: 4 л. Способ воспроизведения – автограф. – РГАЛИ. Шифр ф. 1496, оп. 1, ед. хр. 66.
48. Бердяев Н. А. Экзистенциальная диалектика божественного и человеческого / Николай Бердяев // Бердяев, Н. А. Диалектика божественного и человеческого / сост. и вступ. ст. В. Н. Калюжного. – М. : АСТ ; Харьков : Фолио, 2005. – 620, [4] с. – С. 341 – 498. – (Philosophy).
49. Бердяев Н. А. Я и мир объектов: Опыт философии одиночества и общения / Николай Бердяев // Бердяев, Н. А. Дух и реальность: Основы богочеловеческой духовности. Я и мир объектов: Опыт философии одиночества и общения. – М. : АСТ : АСТ МОСКВА : ХРАНИТЕЛЬ, 2007. – 381, [3] с. – С. 207 – 381. – (Философия. Психология).
50. Бердяева Л. Ю. Профессия: жена философа / сост., авт. предисл. и ком. Е. В. Бронниковой. — М. : Мол. гвардия, 2002. – 262 с. : ил. – (Мемуар. сер. ; Вып. 1). – Режим доступа к тексту: http://krotov.info/library/02_b/berdyaev/de1936trush_00.html
51. Бубер М. Я и Ты / Мартин Бубер // Квинтэссенция : филос. альманах / под ред. В. И. Мудрагея ; сост. Бойцова О. Ю., Греков Л. И., Замилов Д. А. – М. : Политиздат, 1992. – 400 с. – С. 294 – 370.
52. Булгаков С. Н. Свет Невечерний (Созерцания и умозрения). [Электронный ресурс] / Сергей Булгаков. – Режим доступа к тексту : http://krotov.info/libr_min/b/bulgakovs/gakov_s_014.html
53. Булгаков С. Н. Философия хозяйства (Мир как хозяйство). [Электронный ресурс] / Сергей Булгаков. – Режим доступа к тексту : http://krotov.info/libr_min/b/bulgakovs/gakov_s_021.html
54. Визгин В. П. Бердяев и Шестов: спор об экзистенциальной философии / В. П. Визгин // Историко-философский ежегодник 2001. – М. : Наука, 2003. – С. 303 – 324.
55. Гайденко П. П. Мистический революционаризм Н. А. Бердяева / Пиама Гайденко // Бердяев Н. А. О назначении человека. – М. : Республика, 1993. – 383 с. – С. 5 – 18. – Режим доступа к тексту: http://krotov.info/lib_sec/04_g/gay/gaiden.html
56. Гальцева Р. А. Sub specie finis (Утопия творчества Н. А. Бердяева) / Гальцева Рената Александровна // Гальцева Р. А. Очерки русской утопической мысли ХХ века. М. : Наука, 1991. – 208 с. – С. 10 – 76.
57. Гальцева Р. А. Иск к разуму как дело спасения индивида (Гносеологический утопизм Л. Шестова) / Гальцева Рената Александровна // Гальцева Р. А. Очерки русской утопической мысли ХХ века. М. : Наука, 1991. – 208 с. – С. 77 – 119.
58. Гальцева Р. А. Николай Бердяев – философ творчества и теоретик культуры / Р. А. Гальцева // Н. А. Бердяев. Философия творчества, культуры и искусства. Т. I / предисл. Р. А. Гальцевой. – М. : Искусство, Лига, 1994. – 542 с. – С. 7 – 36.
59. Герцык Е. К. Николай Бердяев / Е. К. Герцык // Бердяев Н. А. Самопознание (опыт философской автобиографии) ; сост., предисл., подг. текстов, ком. А. В. Вадимовна. – М. : Книга, 1991. – 448 с. – С. 354 – 371.
60. Голлербах Е. А. К незримому граду: Религиозно-философская группа «Путь» (1910 – 1919) в поисках новой русской идентичности / Е. А. Голлербах. – СПб. : Алетейа, 2000. – 560 с.
61. Горных А. А. Деконструкция / А. А. Горных, А. А. Грицанов // Постмодернизм. Энциклопедия / сост. и науч. редакторы А. А. Грицанов, М. А. Можейко. – Мн. : Интерпрессервис ; Книжный Дом, 2001. – 1040 с. – С. 196 – 198. – (Мир энциклопедий).
62. Горных А. А. Джеймисон / А. А. Горных // Постмодернизм. Энциклопедия / сост. и науч. редакторы А. А. Грицанов, М. А. Можейко. – Мн. : Интерпрессервис ; Книжный Дом, 2001. – 1040 с. – С. 217 – 222. – (Мир энциклопедий).
63. Громов Михаил. Россия, Украина и Европа в творчестве Николая Бердяева / Михаил Громов, Наталья Куценко // “Дух-душа-тіло” як проблема філософії та культури російського Срібного віку. Вип. 17. Матеріали Міжнародної наукової конференції 2011 р. / Ред. колегія: В. С. Возняк (головний редактор), В. В. Лімонченко, В. С. Мовчан. – Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2011. – 423 с. – С. 214 – 231.
64. Даренський В. Ю. Евристичність концепцiï «протоформ» мислення у дослiдженнi діалогічних процесiв / Віталій Даренський // Фiлософськi дослiдження : зб. наук. пр. Схiдноукр. нац. ун-ту iм. В. Даля. – Вип. 5. – 2004. – 266 с. – С. 85 – 93.
65. Двуреченская Т. А. Философские взгляды В. С. Соловьёва и Н. А. Бердяева / Двуреченская Т. А. – М., 2001. – 48 с.
66. Дьяченко Г. В. Символ в философском дискурсе Н. Бердяева: лингвокогнитивный аспект : дис. на соискание ученой степени кандидата филологических наук : спец.10.02.02 – русский язык. / Дьяченко Галина Викторовна. – Луганск, 2008. – 258 с.
67. Евлампиев И. И. История русской метафизики в ХIХ – ХХ веках. Русская фи¬лософия в поисках абсолюта. Ч. 1. / И. И. Евлампиев. – СПб.: Алетейя, 2000. – 415 с.
68. Ермичев А. А. Творчество и культура в философии Н.А. Бердяева / А. А. Ермичев // Религия и свободомыслие в культурно-историческом процессе. – СПб. : РХГИ, 1991. – С. 106 – 116.
69. Ермичев А. А. «Я всегда был ничьим человеком...» / А. А. Ермичев // Н. А. Бердяев: pro et contra. Кн. 1 / сост., вступ. ст. и прим. А. А. Ермичева. — СПб. : РХГИ, 1994. – 573 с. – С. 8 – 22. – (Русский путь, т. І).
70. Жданов Д. А. Возникновение абстрактного мышления / Дмитрий Жданов. – Х. : Изд-во Харьк. ун-та, 1969. – 176 с.
71. Зеньковский В. История русской философии / Зеньковский Василий Васильевич. – М. : Академический проект, 2001. – 880 с. – С. 716 – 735. – (Summa).
72. Зеньковский В. В. Проблема творчества. По поводу книги Н. А. Бердяева «Смысл творчества. Опыт оправдания человека» / В. В. Зеньковский // Н. А. Бердяев: pro et contra. Кн. 1 / сост., вступ. ст. и прим. А. А. Ермичева. – СПб. : РХГИ, 1994. – 573 с. – С. 284 – 305. – (Русский путь, т. І).
73. Иванов Вяч. Старая или новая вера? / В. И. Иванов // Н. А. Бердяев: pro et contra. Кн. 1 / сост., вступ. ст. и прим. А. А. Ермичева. – СПб. : РХГИ, 1994. – 573 с. – С. 306 – 313. – (Русский путь, т. І).
74. Из записных книжек. (Бердяев о себе) // Дмитриева Н. К. Философ свободного духа (Николай Бердяев: жизнь и творчество) / Н. К. Дмитриева, А. П. Моисеева – М. : Высш. шк., 1993. – 271 с. – С. 265 – 267. – Режим доступа к тексту: http://krotov.info/library/02_b/berdyaev/1939_481.htm
75. Короткая Т. П. В поисках новой рациональности: Религиозная философия в России конца XIX – начала XX в. / Т. П. Короткая. – Минск, 1994. – 194 с.
76. Крымский С. Б. Ценностно-смысловой универсум Н. А. Бердяева / С. Б. Крымский // Метаморфози свободи: спадщина Бердяєва у сучасному дискурсі (до 125-річчя з дня народження М. О. Бердяєва) : Український часопис російської філософії. Вісник Товариства російської філософії при Українському філософському фонді. Вип. 1. – К. : Вид. ПАРАПАН. – 2003. – 648 с. – Укр., рос. – С. 6 – 12.
77. Кувакин В. А. Религиозная философия в России: Начало XX века / В. А. Кувакин. – М. : Мысль, 1980. – 309 с.
78. Кувакин В. А. Экзистенциализм / В. А. Кувакин // Русская философия: Энциклопедия / под общ. ред. М. А. Маслина; сост. П. П. Апрышко, А. П. Поляков. – M. : Алгоритм, 2007. – 736 с. – С. 708 – 710.
79. Ламперт Е. Письмо Бердяеву / Е. Ламперт. – РГАЛИ. Шифр ф. 1946, оп. 1, ед. хр. 445.
80. Левицкий С. А. Экзистенциальный диалог. Н. Бердяев и Л. Шестов / С. А. Левицкий // Но¬вый журнал. – Нью-Йорк, 1964. – Кн. 75. – С. 218 – 227.
81. Лосев А. Ф. Русская философия / А. Ф. Лосев // Лосев А. Ф. Философия. Мифология. Культура / сост. Ю. А. Ростовцев, вступ. ст. А. А. Тахо-Годи. – М. : Политиздат, 1991. – 525 с. – С. 209 – 236. – (Мыслители XX века).
82. Лосский Н. Гл. ХVI. О. Н. А. Бердяев // Лосский Н. О. История русской философии / Николай Онуфриевич Лосский ; пер. с англ. – М. : Советский писатель, 1991. – 480 с. – Библиотека «Вехи» – [Электронный ресурс]. – Режим доступа к тексту : http://www.vehi.net/nlossky/istoriya/16.html
83. Лундберг Е. Творчество как спасение / Е. Лундберг // Мысль и слово : Философский ежегодник. Т. I / под ред. Г. Г. Шпета. – М., 1917. – С. 277 – 296.
84. Мамардашвили М. К. Кантианские вариации / Мамардашвили М. К. // Квинтэссенция : филос. альманах / под ред. В. И. Мудрагея ; сост. Бойцова О. Ю., Греков Л. И., Замилов Д. А. – М. : Политиздат, 1992. – 400 с. – С. 120 – 157.
85. Маритен Ж. Письма к Н. А. Бердяеву 1926 – 1936. / Ж. Маритен // Путь. Международ¬ный философский журнал. – 1992. – № 2. – С. 316 – 350.
86. Мейер А. А. Новое религиозное сознание / А. А. Мейер // Н. А. Бердяев: pro et contra. Кн. 1 / сост., вступ. ст. и прим. А. А. Ермичева. – СПб. : РХГИ, 1994. – 573 с. – С. 280 – 284.
87. Миненков Г. Я. Динамика универсализма и партикуляризма в интерпретации Н. А. Бердяева / Г. Я. Миненков // Н. А. Бердяев и единство европейского духа / под ред. Владимира Поруса. – М. : Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2007. – 336 с. – С. 38 – 56. – (Серия «Религиозные мыслители»).
88. Мотрошилова Н. В. Николай Бердяев: Философия жизни как философия духа и западная мысль XX века / Н. В. Мотрошилова // Историко-философский ежегодник 2001. – М. : Наука, 2003. – С. 249 – 268.
89. Муза Д. Е. Понятие «событие» в свете основной антиномии историософии Николая Бердяева / Д. Е. Муза // Метаморфози свободи: спадщина Бердяєва у сучасному дискурсі (до 125-річчя з дня народження М. О. Бердяєва) : Український часопис російської філософії. Вісник Товариства російської філософії при Українському філософському фонді. Вип. 1. – К. : Вид. ПАРАПАН. – 2003. – 648 с. – Укр., рос. – С. 325 – 331.
90. Несмелов В. И. Догматическая система Святого Григория Нисского / В. И. Несмелов. – Книга напечатана по главам в серии приложений к журналу «Православный со¬беседник» за 1887 – 1888 гг.
91. Николай Бердяев и Лев Шестов. Переписка и воспоминания / Публикация Наталии Барановой-Шестовой // Континент. – № 30. – 1981 (IV). – С. 293 – 313.
92. Океанская Ж. Л. «Философия имени» отца Сергия Булгакова в контексте поэтической метафизики конца Нового времени : Автореф. дис. на соискание учёной степени доктора культурологии : спец.24.00.01 – теория и история культуры. / Океанская Жанна Леонидовна. – Шуя, 2010. – 44 с.
93. Окороков В. Б. Русский путь к трансцендентальности (бытие и свобода в творчестве Н. Бердяева и С. Франка / Окороков В. Б. // Колізії синтезу філософії і релігії в історії вітчизняної філософії (до 180-річчя Памфіла Юркевича та 130-річчя Семена Франка) : Український часопис російської філософії. Вісник Товариства російської філософії при Українському філософському фонді. – Вип. 7. – Полтава : АСМІ, 2007. – 636 с. – Укр., рос. – С. 167 – 180.
94. Письма Николая Бердяева / Публикация В. Аллоя // Минувшее. – Вып. 9. – М. : Откр. о-во : Феникс, 1992. – 510 с. – С. 294 – 325.
95. Полторацкий Н. П. Бердяев и Россия. Философия истории России у Н.А. Бердяева / Н. П. Полторацкий. – Нью-Йорк, 1967. – 236 с.
96. Порус В. Н. Н. А. Бердяев: эсхатология свободы / В. Н. Порус // Н. А. Бердяев и единство европейского духа / под ред. Владимира Поруса. – М. : Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2007. – 336 с. – С. 145 – 178. – (Серия «Религиозные мыслители»).
97. Пролеев С. В. Культурно-исторические различия разума / С. В. Пролеев // Метаморфози свободи: спадщина Бердяєва у сучасному дискурсі (до 125-річчя з дня народження М. О. Бердяєва) : Український часопис російської філософії. Вісник Товариства російської філософії при Українському філософському фонді. Вип. 1. – К. : Вид. ПАРАПАН. – 2003. – 648 с. – Укр., рос. – С. 103 – 118.
98. Пронякин В. И. Отечественная и западная метафизика: нормативные и креативные основания мировоззренческой самоидентификации / В. И. Пронякин // Метаморфози свободи: спадщина Бердяєва у сучасному дискурсі (до 125-річчя з дня народження М. О. Бердяєва) : Український часопис російської філософії. Вісник Товариства російської філософії при Українському філософському фонді. Вип. 1. – К. : Вид. ПАРАПАН. – 2003. – 648 с. – Укр., рос. – С. 186 – 192.
99. Редлих Р. Философия духа Н.А.Бердяева / Роман Редлих. – Мюнхен, 1972. – 64 с. – Режим доступа к тексту: http://krotov.info/library/02_b/berdyaev/de_redlih.html
100. Розанов В. В. Николай Бердяев. Смысл творчества. Опыт оправдания человека // Розанов В. В. Русская мысль / В. В. Розанов ; [сост., предисл., коммент. А. Н. Николюкина]. – М. : Алгоритм, Эксмо, 2006. – 576 с. – С. 491 – 497. – (Философский бестселлер).
101. Розанов В. В. «Святость» и «гений» в историческом творчестве // Розанов В. В. Русская мысль / В. В. Розанов ; [сост., предисл., коммент. А. Н. Николюкина]. – М. : Алгоритм, Эксмо, 2006. – 576 с. – С. 497 – 504. – (Философский бестселлер).
102. Розанов В. В. Новая религиозно-философская концепция // Розанов В. В. Русская мысль / В. В. Розанов ; [сост., предисл., коммент. А. Н. Николюкина]. – М. : Алгоритм, Эксмо, 2006. – 576 с. – С. 504 – 515. – (Философский бестселлер).
103. Розанов В. В. Религия и национализм // Розанов В. В. Русская мысль / В. В. Розанов ; [сост., предисл., коммент. А. Н. Николюкина]. – М. : Алгоритм, Эксмо, 2006. – 576 с. – С. 548 – 554. – (Философский бестселлер).
104. Розин В. М. Культурология: Учебник ; 2-е изд., перераб. и доп. / В. М. Розин. – М. : Гардарики, 2003. – 462 с.
105. Савельева М. Ю. Парадоксальная сущность творческих способностей (полемика Фрейда с Достоевским) / Савельева М. Ю. // Ф. М. Достоевский и канун третьего тысячелетия. Становление и развитие классической русской философской традиции: от И. В. Киреевского до Д. Л. Андреева [Текст] / отв. ред. Аляев Г., Суходуб Т. / Общ. рус. фил. при Укр. фил. фонде; Центр гум. образ. НАН Украины; Укр. Акад. русистики. – К. : Киев. Русь, 2010. – 357 с. – (серия «Украинский журнал русской философии. Вестник Общества русской философии при Украинском философском фонде»; вып. 5 – 6). – С. 48 – 67.
106. Семёнов С. Н. Философская антропология Н. А. Бердяева и славянофильство / Семёнов С. Н., Семёнова А. Н. // Философский космос России. Памяти Н. А. Бердяева : Материалы научной конференции. – Уфа, 1998. – 350с. – С. 40 – 56.
107. Сербиненко В. В. Бердяев и софиология / В. В. Сербиненко // Историко-философский ежегод¬ник 2001. – М. : Наука, 2003. – С. 273 – 282.
108. Сербиненко В. В. Софиологическая тема в творчестве Н. Бердяева / В. В. Сербиненко // Метаморфози свободи: спадщина Бердяєва у сучасному дискурсі (до 125-річчя з дня народження М. О. Бердяєва) : Український часопис російської філософії. Вісник Товариства російської філософії при Українському філософському фонді. Вип. 1. – К. : Вид. ПАРАПАН. – 2003. – 648 с. – Укр., рос. – С. 118 – 126.
109. Силантьева М. В. Экзистенциальная диалектика Н. А. Бердяева о соотношении философии, религии и культуры / Силантьева М. В. // Религиоведение. – 2005. – № 1. – С. 80 – 88.
110. Синельникова Л. Н. Парадоксы концепта русскость (на материале поэзии и философии) / Л. Н. Синельникова // Наук. записки Луган. нац. пед. ун-ту. – Вип. 6. [Норми та парадокси свiдомостi й мислення]. – Луганськ : Альма-матер, 2006. – 438 с. – С. 14 – 39.
111. Сирин Исаак. Слова подвижнические / Исаак Сирин. – М. : Правило веры, 2002. – 715 с.
112. Смирнов В. Пленник свободы. Философия Н. Бердяева и христианство / В. Смирнов // Кубань. – 1991. – № 8. – С. 81 – 87.
113. Соловьев В. С. Оправдание добра. Нравственная философия / Соловьев В. С. // Соловьев В. С. Сочинения в 2 т. – Т.1 ; сост., общ. ред. и вступ. ст. А. Ф. Лосева и А. В. Гулыги ; примеч. С. Л. Кравца и др. – М. : Мысль, 1988. – 892, [2] с., 1 л. портр. – С. 47 – 548. – (Филос. наследие. Т. 104).
114. Соловьев В. С. Чтения о Богочеловечестве / Владимир Сергеевич Соловьев / ред., вступ. статья и комментарии С. П. Заикина. – СПб. : Издательская Группа "Азбука-классика", 2010. – 384 с. – С. 37 – 240.
115. Стародубцева Л. В. Разорванная вечность: парадокс времени в эсхатологической перспективе / Л. В. Стародубцева // Н. А. Бердяев и единство европейского духа / под ред. Владимира Поруса. – М. : Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, 2007. – 336 с. – С. 195 – 206. – (Серия «Религиоз