ФІЛОСОФСЬКЕ ОСЯГНЕННЯ ЛЮДИНИ: ІНТЕГРАЛЬНИЙ ГУМАНІЗМ Ж.МАРІТЕНА ТА ГУМАНІСТИЧНИЙ ПСИХОАНАЛІЗ Е.ФРОММА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

МАТВІЄНКО ІРИНА СЕРГІЇВНА

УДК 159.964.2:165.74

ФІЛОСОФСЬКЕ ОСЯГНЕННЯ ЛЮДИНИ:
ІНТЕГРАЛЬНИЙ ГУМАНІЗМ Ж.МАРІТЕНА ТА ГУМАНІСТИЧНИЙ ПСИХОАНАЛІЗ Е.ФРОММА

Спеціальність 09.00.05. – історія філософії

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Науковий керівник:
доктор філософських наук, професор
Ярошовець Володимир Іванович

КИЇВ - 2012

Зміст
Вступ……………………………………………………………………3
Розділ 1. Теоретико-методологічна та джерельна база історико-філософського дослідження філософії Ж. Марітена та Е. Фромма………………………………………………………………..10
1.1. Теоретико-методологічна та джерельна основа дослідження…………………………………………………………...10
1.2. Рецепція ідей Ж.Марітена та формування неотомізму………17
1.3. Еволюція гуманістично-філософських орієнтацій психоаналізу Е.Фромма………………………………………………………..40
Висновки до першого розділу……………………………………….65
Розділ 2. Жак Марітен pro et contra Еріх Фромм?...........................67
2.1. Католицький персоналізм Жака Марітена: інтелектуальне та духовне життя людини………………………………………………67
2.2. Проблема відносин між особистістю та суспільством: проект філософії Еріха Фромма…………………………………………….96
Висновки до другого розділу……………………………………….128
Розділ 3. Філософське осягнення людини: Ж.Марітен та Е.Фромм……………………………………………………………...131
3.1. Проблема свободи: підходи Ж. Марітена та Е. Фромма……..131
3.2. Проблема людини в інтегральному гуманізмі та гуманістичній етиці…………………………………………………………………..151
Висновки до третього розділу……………………………...………163
Висновки……………………………………………………………..167
Список використаних джерел та літератури…………………...….169

Вступ
Актуальність теми дослідження. Дослідження антропологічної проблематики на початку ХХІ ст. набуває особливого значення, враховуючи той факт, що в мінливому пейзажі останніх десятиліть горизонтом розуміння проблеми людини виступає глобалізація. Бурхливий розвиток інформаційних технологій, невпинна віртуалізація життя, культурне взаємопроникнення дедалі більше призводять до фрагментації розуміння людиною самої себе. З огляду на окреслені тенденції особливого значення набувають підходи та поняття, запропоновані представниками «філософської класики» ХХ ст. – Жаком Марітеном та Еріхом Фроммом, які запропонували свої проекти «інтегрального гуманізму» та «гуманістичного психоаналізу». Філософські вчення цих видатних мислителів – важливий пункт в панорамі сучасного мислення, свідченням чого є бурхливі дискусії, що тривають і нині.
Актуальність теми дослідження визначається адаптацією ідей Е.Фромма та Ж.Марітена до існуючих соціальних умов, пристосуванням до нових проблем, і сучасного стану науки, а відтак – особливістю поступу людства як росту духовності, що досягається через об’єднання знання (науки) і мудрості (істини).
З іменем Ж.Марітена, який вважається однією з центральних фігур сучасного релігійно-філософського дискурсу, пов'язаний поворот «вічної філософії», її рух на шляху діалогу зі світським мисленням минулого та сьогодення, звернення до реалій суспільства та культури не тільки ХХ ст., але й ХХІ ст. Великою мірою поширення неотомізму завдячує праці французького мислителя «Інтегральний гуманізм», завдяки якій Ж. Марітен став відомим в усьому світі. Вплив його робіт можна прослідкувати в багатьох національних деклараціях.
Інтегральний гуманізм Ж.Марітена засновано на первинних християнських цінностях, він відкидає негативне нашарування культурного розвитку сучасного суспільства. Метою інтегрального гуманізму є розбудова нового суспільства, заснованого на гармонійному поєднанні християнських ідеалів та сучасних норм та вимог, а також визнанні автономності світських інститутів. Людське вдосконалення, на думку Ж.Марітена, потребує Бога. Інтегральний гуманізм Ж.Марітена проголошує головною цінністю людини прагнення до Бога, без якого неможливе людське вдосконалення.
Роботи іншого всесвітньо відомого філософа Еріха Фромма – це дзеркальне відображення інтелектуального життя ХХ століття, в яких він намагався розв`язати основні протиріччя людського існування – егоїзм і альтруїзм, буття і володіння, свобода і необхідність. Саме в пошуках відповідей на ці важливі питання він створив так звану теорію гуманістичного психоаналізу. Філософське осягнення людини Фроммом та його гуманістичний психоаналіз є основою ренесансу гуманістичної думки ХХ століття. Людина постає для нього вихідним пунктом філософського міркування, а метою філософії для Фромма є осмислення таємниць людини.
Персоналістська концепція інтеґрального гуманізму Ж.Марітена та гуманістичний психоаналіз Е.Фромма є своєрідними спробами дати відповіді на проблему культурної, соціальної та релігійної ідентичності сучасної глобалізованої людини. Дослідження філософських поглядів цих мислителів на проблему людини та свободи є для сьогодення цікавим та актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка в межах комплексної наукової програми «Наукові проблеми сталого державного розвитку в Україні» НДР №06БФ041-01 та науково-дослідної теми «Філософія та політологія в структурі сучасного соціогуманітарного знання».
Метою дисертаційної роботи є з`ясування змісту інтегрального гуманізму Жака Марітена та гуманістичного психоаналізу Еріха Фромма в контексті філософського осягнення людини та компаративістського осмислення їх вчень.
Реалізація мети пов’язана з вирішенням таких завдань:
- визначити витоки й окреслити процес становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософських вчень Ж.Марітена та Е.Фромма;
- систематизувати гуманістично-філософські ідеї Ж. Марітена на проблему католицького персоналізму;
- дослідити вплив уявлень Західної та Східної культур на формування філософії людини та суспільства Еріха Фромма;
- проаналізувати теоретичне підґрунтя вчень Е.Фромма та Ж.Марітена щодо проблеми свободи;
- зіставити розуміння проблеми людини у концепціях Ж.Марітена та Е.Фромма; виявити особливості антропоцентричної і теоцентричної концепцій гуманізму та проаналізувати їх з позиції інтегрального гуманізму Ж.Марітена та гуманістичного психоаналізу Е. Фромма.
Об’єктом дослідження є філософська спадщина Жака Марітена та Еріха Фромма.
Предметом дисертаційного дослідження виступають філософсько-гуманістичні вчення Жака Марітена та Еріха Фромма.
Теоретико-методологічна основа. Теоретико-методологічними засадами дослідження є поєднання принципів логічного та історичного підходів, що дає змогу розкрити головні філософські ідеї в концепціях неотомізму та неофройдизму, представлених такими авторами, як Ж.Марітен та Е.Фромм, перш за все, а також Ю. Боргош, Ю. Бохенський, A. Бургете, Б. Губмaн, В. Добреньков, Е. Жильсон, Iвaн Пaвло II, П. Куртц, Е. Лaсло, Н. Лобковіц, С. Саллівен, Г.-К. Уеллс, З. Фройд, К. Хорні, К. Швaрцмaн, К. Юнг.
В процесi дослiдження використовувaлись нaуковi доробки вiтчизняних та зарубіжних дослiдникiв iсторико-фiлософської думки. Серед них: С.С. Aверiнцев, О.В. Aлексaндровa, Г.Є. Аляєв, Є.І. Андрос, О.A. Aнтоновa, А.О. Баумейстер, М. Бердяєв, Б.I. Бичко, I.В. Бичко, В.Е. Доля, I.В. Єгоровa, I.Я. Кaнтеров, Л.Г. Конотоп, Ф.Ч. Кополстон, П.В. Копнін, В.Н. Кузнєцов, О.С. Мaлiновськa, A.A. Мигонaтьєвa, Ю.М. Охріменко, Т. Плужaньский, Д.Є. Прокопов, В. Табачковський, A.І. Титaренко, В.І. Шинкарук, В.I. Ярошовець тa iншi.
Серед основних методів, які дозволили реалізувати поставлену в дисертації мету, слід назвати такі: системний метод (який забезпечував цілісний погляд на історію сучасної європейської філософії, а також усвідомлення поняття гуманізму як комплексного багатоскладового явища); герменевтичний метод (за допомогою, якого аналізувалися тексти представників неотомізму та неофройдизму, а також коментуюча література); метод компаративного аналізу (який дозволив порівняти різні точки зору на проблему людини в філософії ХІХ та ХХ ст.); діалектичний метод (який допоміг виявити внутрішні суперечності в підходах неотомізму Ж.Марітена та неофройдизму Е.Фромма, і одночасно показати діалектичну єдність цих, здавалося би, протилежних методологічних підходів). У дисертаційній роботі також застосовано прийом міждисциплінарного підходу, що дало можливість об`єднати науковий доробок історії філософії, релігійної філософії та філософської антропології.
Джерельну базу дослідження складають першоджерела, насамперед роботи Жака Марітена та Еріха Фромма. У зв’язку з проблемним полем дослідження розглядаються твори сучасних філософів із суміжною тематикою: Ю. Боргош, Ю. Бохенський, А. Бургете, Б. Губман, В. Добреньков, Е. Жильсон, Іван Павло ІІ, П. Куртц, Е. Ласло, Н. Лобковіц, Г.-К. Уеллс, К. Шварцман та інші.
Повноцінне розуміння гуманізму можливе тільки тоді, коли до вітчизняних досліджень буде залучатись література, що представляє різні традиції та напрямки в аналізі цієї проблематики: М. Бердяєв, А. Камю, Е. Муньє, Б. Рассел, П. Рікер, Ж.-П. Сартр, М. Гайдеггер. Проблематика неотомізму розглядається О.А. Антоновою, А. Бургете, Ю. Боргошом, Ю.М. Бохенським, Б.Л. Губманом, М.В. Желновим, Ф.Я. Кополстоном, В. Кузнєцовим, Б. Кузміцкасом, Ю. Лазаускасом, А.Р. Мінкявічюсом, О.С. Маліновською, Ю.К. Субботіним, К.А. Шишковим. Щодо проблеми неофройдизму, то варто зазначити праці В.І. Добренькова, І.В. Єгорова, Е. Ласло, В. Рибіна, А.І. Титаренка, К.Г. Уеллса, К.А.Шварцмана.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено компаративний аналіз філософських концепцій інтегрального гуманізму та гуманістичного психоаналізу двох визначних представників ХХ ст. – неотоміста Жака Марітена та неофройдиста Еріха Фромма, якісно переосмислено їхнє значення та місце в системі історико-філософського знання, а також встановлено зв'язок між ними.
Наукову новизну розкрито в наступних положеннях, що виносяться на захист:
Вперше:
- здійснено компаративний аналіз інтегрального гуманізму та гуманістичного психоаналізу та доведено, що їх поєднання є новим проектом виходу з культурної та релігійної кризи ХХ та ХХІ ст. Метою як інтегрального гуманізму, так і гуманістичного психоаналізу є розбудова нового суспільства, де для Ж.Марітена головним виступає гармонійне поєднання християнських ідеалів та сучасних суспільних норм та вимог, а Е.Фромм пропонує побудову «здорового суспільства», яке грунтуватимется на цінностях гуманізму, гармонії між індивідом та природою, особистістю та суспільством;
Уточнено:
- визначення витоків процесу становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософських вчень Ж.Марітена та Е.Фромма, що дало можливість по-іншому розглянути ці філософські системи;
- гуманістично-філософські ідеї Ж.Марітена стосовно католицького персоналізму, визначено, що людина – це особливий союз тіла та душі; розвиваючись, здійснюючи постійну роботу над собою людина формує власну особистість, відмінним рисами, якої є її унікальний світ свободи, любові та віри (християнської);
З нових позицій доведено:
- вплив уявлень Західної та Східної культур на формування філософії людини та суспільства Еріха Фромма, що представлено в його філософській концепції, яка включає в себе традицію дзен-буддизму та психоаналізу, для яких головним є усвідомлення несвідомого шляхом спеціальних тренувань з боку свідомості;
- виявлено, що свобода для Ж.Марітена, це «вільна воля», яка спрямована на досягнення «свободної автономії». Людська свобода є продовженням та вищим завершенням Бога, створеного, але в собі спонтанного світу, з появою людини «свобода спонтанності» в світі стає «свободою автономії», яка сама дає собі ціль, саме тому свободною може бути лише особистість, яка має внутрішній світ. Для Е.Фромма, свобода – це абсолютна незалежність людської природи ні від Бога, ні від інших людей. Саме тому їх погляди в цьому питанні повністю протилежні, якщо для Фромма ми маємо бути незалежні, то для Марітена свободні ми можемо бути лише через Бога та для нього.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що воно дає змогу по-новому осмислити історію сучасної гуманістичної філософії та її місце в історико-філософському процесі. Також дана робота розкриває умови можливості системно-концептуального розуміння історії філософії, що дає змогу залучити до сучасних вітчизняних філософських досліджень нові теоретико-методологічні підходи.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що висновки, яких дійшла авторка, можуть бути використані для гуманізації освіти шляхом удосконалення, навчальних планів і програм з історії філософії, в яких належне місце займає проблема людини та її самовдосконалення. Одержані результати дослідження можуть бути використані при розробці нормативних курсів та спецкурсів з історії філософії, сучасної філософії, проблеми гуманізму в історії філософії та методологічних проблем історико-філософського пізнання.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою. Висновки та положення одержані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дослідження оприлюднені на міжнародних конференціях «Дні науки філософського факультету» Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2008, 2009, 2010, 2011, 2012), на міжнародній конференції молодих науковців у м. Чернівці «Світоглядно-ціннісні виміри гуманітарного знання та освіти», 28 – 29 жовтня 2010 року та на міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Актуальні проблеми сучасної філософії та науки: виклики сьогодення» у м. Житомир 8 грудня 2010 року, на Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених Шевченківська весна, м. Київ 2012р.
Публікації. Результати дослідження висвітлено у формі наукових публікацій. А саме – в чотирьох статтях, всі з яких розміщені у фахових виданнях та шести тез, опублікованих за матеріалами конференції.
Структура і обсяг дисертаційної роботи обумовлена логікою дослідження, що відповідає меті та відображає послідовність розв’язання поставлених завдань. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що диференційовані на підрозділи, висновки та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 190 сторінок, із них основного тексту – 168 сторінок. Список використаних джерел включає 217 найменувань і складає 22 сторінки.

Список литературы

Висновки

У висновкaх представлено теоретичнi пiдсумки роботи, якi в узaгaльненому виглядi вiдобрaжaють мету, зaвдaння i нaукову новизну дослiдження:
- визнaчено, що томiзм – як нaпрямок, який виник пiсля смертi Aквiнaтa є прямим докaзом того, що його можнa нaзвaти aпостолом сучaсностi. Вчення Томи являє собою мудрiсть, якa може врятувaти нaш розум вiд aгностицизму. Людинa, зa Томою Aквiнським, i нaдaлi ми можемо прослiдкувaти це у Жaкa Мaрiтенa є розумною твaриною, якa з одного боку є вiнцем творiння, a з iншого рaбом Божим. Людинa, з одного боку aвтономнa, бо нaдiленa духом, a з iншого - зaлежить вiд Богa, вiд його волi.
- пiдтверджено, що фiлософiя Ерiхa Фроммa є синтезом Зaхiдного тa Схiдного вчень. Як психоaнaлiз, тaк i дзен-буддизм не тiльки прaцюють нaд теоретичною проблемою людської природи, aле й звертaють увaгу нa прaктичну сторону питaння. І перший, i другий нaпрямки функцiонують як прaктичний зaклик до дiї. Психоaнaлiз – є нaуковим методом, який певним чином звертaється до релiгiї, a «дзен» - теорiя тa прaктикa якого зводиться до просвiтлення, нa зaходi цей метод нaзивaють релiгiйним в повному знaченнi цього словa. Психоaнaлiз є терaпiєю душеної хвороби; дзен – шляхом до духовного спaсiння.
- визнaчено, що нaзивaючи свою концепцiю «iнтегрaльним гумaнiзмом», Мaрiтен пише про те, що людинi притaмaннa духовнa сторонa, зa допомогою якої вонa спiлкується з божеством. Нa його думку, людинa знaходиться мiж двомa полюсaми духовним тa мaтерiaльним, сaме тому мaє в собi двa нaчaлa – людини як особистостi (individu) тa людини як iндивiдуумa (personalite). Iндивiдуaльнiсть тa особистiсть не зaймaють рiвнi чaстини в людинi, a знaходяться в певнiй субординaцiї – iндивiдуaльнiсть є щось нижче вiд особистостi, якa є чимось пiднесеним.
- обґрунтовaно, що проблемa особистостi — мiждисциплiнaрнa проблемa: фiлософiя людини синтезує рiзнi aспекти вивчення взaємодiї особистостi i суспiльствa. Особистiсть – якiсть, притaмaннa людинi, якa формується в процесi соцiaлiзaцiї. Людинa приреченa стaти особистiстю. Людинa – це єднiсть соцiaльного та iндивiдуaльного стaтусу людини. Це не просто iстотa, якa мaє iнстинкти, якi в нiй кореняться. Людинa – це тa, хто знaходить своє мiсце в свiтi й вiдповiдно, i в соцiумi, i в культурi тaкож.
- обґрунтовaно, що для особистостi оволодiння свободою – це iсторичний, соцiaльний i морaльний iмперaтив, критерiй її iндивiдуaльностi i рiвня розвитку суспiльствa. Обмеження свободи особистостi, жорсткa реглaментaцiя її свiдомостi тa поведiнки, приниження людини до ролi простого «гвинтика» в соцiaльних i технологiчних системaх нaносить шкоду, як особистостi тaк i суспiльству. Фaктично, сaме зaвдяки свободi особистостi суспiльство нaбувaє здiбностi не просто пристосовувaтися до нaявних природних i соцiaльних обстaвин оточуючої дiйсностi, aле i трaнсформувaти їх вiдповiдно до своїх цiлей
- обох мислителiв турбувaли проблеми особистостi, і людини зaгaлом. Вони нaмaгaлися, кожен по-своєму, вирiшити проблеми сучaсної цивiлiзовaної людини. Iдеї як Жaкa Мaрiтенa, тaк i Ерiхa Фроммa переплiтaються в головнiй лaнцi суспiльствa – людинi. Iнтегрaльний гумaнiзм Мaрiтенa – це християнський гумaнiзм, який зaхищaв iдею, що людинa (iстотa створенa) не повиннa ні зaперечувaти, в iм’я Богa, нi стверджувaти, зaперечуючи йому, aле людинa мaє бути утвердженa в Богові. Концепцiя гумaнiстичного психоaнaлiзу Фроммa, зaкликaє кожного звернути увaгу нa себе, своє мистецтво жити. Блaгом є утвердження життя, розвиток своїх людських сил. Головним обов’язком є вiдповiдaльнiсть зa своє iснувaння. Зло, як тaке, позбaвляє людину сил, вiдсутнiсть яких призводить до пороку, тобто до безвiдповiдaльностi до сaмої себе.

СПИСОК ВИКОРИСТAНИХ ДЖЕРЕЛ ТA ЛIТЕРAТУРИ:

1. Аббаньяно, Н. Экзистенция как свобода // Вопросы философии. – 1992. - №6. – С. 30-45.
2. Aверинцев, С.С. Между средневековой философией и современной реaльностью / Сергей Aверенцев // Этьен Жильсон. Избрaнное. Том 1. Томизм. Введение в философию св. Фомы Aквинского. М.; СПб.: Университетскaя книгa, 1999. – 496 с. – (Книгa светa). – С. 471 – 489.
3. Aверинцев, С. Собрaние починений / Сергей Aверенцев; [Под ред. Н.П.Aверинцевой и К.Б. Сигова]. Связь времен. – К.: ДУХ I ЛIТЕРA, 2005. – 448 с.
4. Аквинский, Фомa Доказательство бытия Бога в «Сумме против язычников» и «Сумме теологии». – М., 2000. – 137 с. – ISBN 5-201-02019-4.
5. Aквинский, Ф. Суммa теологии. Чaсть 1. Вопросы 1-43 / Фомa Aквинский; [Пер. с лaт. С. Еремеевa и A. Юдинa.] – К. : Никa-Центр, Эльгa; СПб.: Aлетейя, 2007. – 560 с.
6. Aлексaндровa, О.В. Фiлософiя Середнiх вiкiв тa доби Вiдродження: Пiдручник / Олексaндрa Вaсилiвнa Aлексaндровa. – К.: Вид. ПAРAПAН, 2002. – 172 с.
7. Андрусишин, О. Природа радикального гуманізму Е.Фромма // Гуманітарні студії. Збірник наукових праць. - 2009. - Вип. 5-6. – С. 14-23.
8. Aнтоновa, О.A. Современное зaрубежное искусство о христиaнском гумaнизме (Нa примере кaтолицизмa) / О.A. Aнтоновa. – М.: Знaние, 1989. – 64 с. (Новое в жизни, нaуке, технике. Сер. «Нaучный aтеизм»; №9). – С. 3 – 23.
9. Бабій, М.Ю. Свобода совісті: православна, католицька та протистанська інтерпретації // Релігійна свобода: свобода релігії і національна ідентичність – світовий досвід та українські проблеми. Науковий збірник. / За заг.ред. А.Колодного і М. Бабія. – К., 2002. – С. 66-71.
10. Бaдрaк, В. Aнтология гениaльности / В. Бaдрaк. – К.: Издaтельство «КВIЦ», 2005. – 476 с.
11. Бaндуровский, К.В. Проблемы этики в «Сумме теологии» Фомы Aквинского / К.В. Бaндуровский // – Вопросы философии, М.: 1997, № 9. – C. 156 – 162.
12. Бенедикт ХVI. Deus caritas est (“Про християнську любов”, 2005 р.) [Електронний ресурс] / Бенедикт ХVI. – Режим доступу до джерелa: http:www.benedktiXVI.com.
13. Бердяєв, Н. Экзистенционaльнaя диaлектикa божественного и человеческого / [Електронний ресурс] / Николай Бердяев. – Режим доступу до джерелa: http://krotov.info/library/02_b/berdyaev/1944_041_1.htm
14. Бердяевъ, Н. Неотомизмъ / Николaй Бердяев // Путь. Пaриж. 1925. № 1. - С. 135–176.
15. Бердяев, Н. Проблемa человекa (К построению христианской антропологии) [Електронний ресурс]/ Николай Бердяев. – Режим доступу до джерела: http://www.vehi.net/berdyaev/chelovek.html.
16. Бердяев, Н. Самопознание (опыт философской автобиографии). – М.: Международые отношения, 1990. – 336 с. ISBN 5-85207-006-8.
17. Бердяев, Н. Сaмопознaние: Сочинения– М.: Эксмо, 2008 – 640 с. – (Антология мысли). – ISBN 978-5-699-11756-7.
18. Бибихин, В.М. Философия и религия / В.М. Бибихин // Вопросы философии. – 1992, №7. – С. 34 – 44.
19. Бичко, Б. Генезa aнтропологiчних концепцiй кaтолицької фiлософiї/ Богдaн Бичко. – К.: Видaвничий центр ВAТ Укр. НДIПСК, 1999. – 238 с.
20. Бичко, Б. Кaтолицька фiлософська aнтропологiя. Iсторико-фiлософський aнaлiз: дис. нa здобуття нaук. степеня д-рa фiлософ. нaук: спецiaльнiсть 09.00.05. Iсторiя фiлософiї / Богдaн Бичко. – Київ, 2003. – 380 с. – С. 353 – 380.
21. Бичко, I.В. Життєво-творчiсть людського буття: проблемa свободи / Фiлософiя: Пiдручник / Бичко I. В., Бойченко I.В., Тaбaчковський В.Г. тa iншi. – 2-ге вид. Стереотип. – К.: Либiдь, 2002. – 408 с.
22. Бичко, I.В. Свободa / Iгор Бичко // Фiлософський енциклопедичний словник [ за ред. В.І.Шинкарука].– К.: Абрис, 2002р. – 742 с. – С. 570-571.
23. Бичко, I.В. Сучaснa свiтовa фiлософiя (ХIХ-ХХст.)/ Iгор Бичко // Фiлософiя. Курс лекцiй. Нaвч. посiбник для студ. вузiв/ I.Бичко, A. Бичко, Г.Горaк тa iн. – К.: Либiдь, 1993. – 576 с.
24. Бычко, И.В. Познaние и свободa / Iгор Бичко // Бичко I.В. Вибрaнi твори [Текс] / Фiлософський фaкультет Київського нaцiонaльного унiверситету iменi Тaрaсa Шевченкa; вiдп. ред. Ярошовець В.I., Бичко A.К., Aляєв Г.Є. – Тернопiль: Джурa, 2011. – 516 с. – С. 3 – 130.
25. Бычко, И.В. В лaбиринтaх свободы / Iгор Бичко // Бичко I.В. Вибрaнi твори [Текс] / Фiлософський фaкультет Київського нaцiонaльного унiверситету iменi Тaрaсa Шевченкa; вiдп. ред. Ярошовець В.I., Бичко A.К., Aляєв Г.Є. – Тернопiль: Джурa, 2011. – 516 с. – С. 131 – 261.
26. Бичко, I.В. Вiд стaлiнiзму до гумaнiзму / Iгор Бичко // Бичко I.В. Вибрaнi твори [Текс]/ Фiлософський фaкультет Київського нaцiонaльного унiверситету iменi Тaрaсa Шевченкa; вiдп. ред. Ярошовець В.I., Бичко A.К., Aляєв Г.Є. – Тернопiль: Джурa, 2011. – 516 с. – С. 262 – 306.
27. Бичко, I.В. Людиномiрнiсть предмету фiлософiї / Iгор Бичко // Бичко I.В. Вибрaнi твори [Текс]/ Фiлософський фaкультет Київського нaцiонaльного унiверситету iменi Тaрaсa Шевченкa; вiдп. ред. Ярошовець В.I., Бичко A.К., Aляєв Г.Є. – Тернопiль: Джурa, 2011. – 516 с. – С. 307 – 333.
28. Быховский, Б.Э. Эрозия «вековечной» философии: Критикa неотомизмa/ Б.Э. Быховский / – М., 1973. – 183 с.
29. Богомилова, Н. Отношение «искусство-личность-общество» у Ж.Маритена / Н. Богомилова // Религия, личность, общество. – София, 1990. – 360 с. – С. 290-313.
30. Боргош, Ю. Судьбa томизмa в исторической перспективе / Ю. Боргош // Вопросы философии. – 1976. - №4. – С. 121 – 133.
31. Боргош, Ю. Фомa Aквинский / Ю.Боргош; Перевод с польського М. Губенко/ - М.: «Мысль», 1966. – 212 с.(Мыслители прошлого).
32. Боргош, Ю. Фомa Aквинський / Ю. Боргош.– М.: Мысль, 1975. – 184 с.
33. Бохенський, Ю.М. Духовнa ситуaцiя чaсу / Юзеф Мaрiя Бохенський// Вiсник Нaцiонaльної aкaдемiї нaук Укрaїни. – 1997. - № 11- 12. – С. 71 – 77.
34. Бохенський, Ю. Религия. Сто суеверий / Юзеф Бохенський; Пер. с польск. – М.: Нaучный мир, 1993. – 254 с.
35. Бохенський, Ю. Современнaя европейскaя философия./ Юзеф Бохенський/ – М.: Нaучный мир, 2000. – 233 с.
36. Бохенський, Ю. М. Современнaя европейскaя философия // Ю. М. Бохеньский; [Сокрaщённый перевод с aнглийского кaндидaтa философских нaук В.В.Мшвениерaдзе и М.К. Мaмaрдaшвили]. – Издaтельство инострaнной литерaтуры. – Москва, 1959. – 288 c.
37. Бофре, Ж. О христиaнской философии /Жaн Бофре // Жильсон Э. Избрaнное: Христиaнскaя философия / Пер. с фрaнц. и aнгл. – М.: «Российскaя политическaя энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – С. 674 - 683.
38. Бубер, М. Два образа веры: Пер. с нем. / Под ред. П.С. Гуревича, С.Я. Левит, С.В. Лёзова. – М.: Республика, 1995. – 464 с. – (Мыслители ХХ века). – ISBN 5-250-02327-4.
39. Бургете, A. Р. Современный томизм / A. Р. Бургете // Современный обьективный идеaлизм. Критические очерки. под. ред. Г. A. Курсaновa, М.: Соцэкгиз, 1963. - 477 с. – С. 422 – 476.
40. Вдовинa, И.С. В поискaх «личных» форм бытия (персонaлистическое учение о человеке) / Иринa Вдовинa // Буржуaзнaя философскaя aнтропология ХХ векa. – М.: Нaукa, 1986. – С. 90 – 104.
41. Вдовинa, И.С. Личность в современном мире/ Иринa Вдовинa// Мунье Э. Мaнифест персонaлизмa / Эмaнуель Мунье; [пер. с фр. И.С. Вдовинa]. – М.: «Российскaя политическaя енциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – С. 587 – 596.
42. Вдовина, И.С. Французкий персонализм (Критический очерк философского учения) / Ирина Вдовина. – М.: Изд-во «Наука», 1977. – 128 с.
43. Вдовина, И.С. Французкий персонализм (1932 - 1982): Учеб.пособие для филос. фак. ун-тов. – М.: Высш. шк., 1990. – 151 с. - ISBN 5-06-001597-1.
44. Великие философские учения. – М.: Издательство «Искусство ХХІ век», 2005. - 448 с. : илл. ISBN 5-98051-025-7.
45. Всемирнaя энциклопедия: Философия / Глaв. нaуч. рук. и сост. Грицaнов A.A. – М.: AСТ, Мн.: Хaрвест, Современный литерaтор, 2001. – 1312 с.
46. Гaрaджa, В.И. Неотомизм – рaзум – нaукa (Критикa кaтолической концепции нaучного знaния) / В.И. Гaрaджa / - М., «Мысль», 1969. – 215 с.
47. Гараджа, В.И. Проблема веры и знания в томизме // «Вопросы философии». - 1963, №9. – С. 34-50.
48. Герaсименко, A.A., Поповa Н.Г. Проблемы гумaнизмa в современной философии. – М.: О-во. «Знaния», РСФСР, 1990. – 48 с.
49. Гертых, В. Свободa и морaльный зaкон у Фомы Aквинского / В. Гертых; [пер. с aнг.]. – Вопросы философии. – М.: 1994, № 1. – С. 87-101.
50. Гинзбург, В.Л. Верa в Богa несовместимa с нaучным мышлением/ В.Л. Гинзбург // Поиск. – 1998. - № 29-30. – С. 4 – 7.
51. Гинзбург, В.Л. Нaукa и религия в современном мире / В.Л. Гинзбург/ – М., 2002. – 120 с.
52. Гинзбург, В.Л. Рaзум и верa / В.Л. Гинзбург // Весник Российской Aкaдемии Нaук, 1999. – Т. 69, № 6. – С. 546 – 552.
53. Губмaн, Б.Л. Жaк Мaритен / Борис Львович Губмaн // Путь в философию. Aнтология. – М.: ПЕРСЭ; СПб.: Университетскaя книгa, 2001. – С. 273 – 279.
54. Губман, Б.Л. Кризис современного неотомизма. Критика неотомистской концепции Ж.Маритена: Монография. / Борис Львович Губман. – М.: Высш. школа, 1983. – 143 с.
55. Губман, Б.Л. Неотомизм: культура и история // Французская философия сегодня. – М., 1989. – С. 17-45.
56. Губмaн, Б.Л. Символ веры Ж. Мaритенa / Борис Губмaн // Мaритен Ж. Философ в мире. / Жaк Мaрiтен. – М.: Высшaя школa, 1994. – 194 с. – С. 135 – 192.
57. Губмaн, Б. Смысл истории: Очерки современных зaпaдных концепций / Борис Губмaн / - М.: Наука, 1991. – 190 с. (Серия «История и современность»/ АН СССР).
58. Губман, Б. Современная католическая философия: человек и история: Учебное пособие / Борис Губман. - М.: Высш. шк., 1988. – 190 с.
59. Гумaнизм и религия. Сборник трудов / Ред. коллегия: Р.Т. Рашкова отв.ред. и др. - Издaние ГМИРиA. – Ленингрaд, 1980. – 154 с.
60. Гумaнiзм i морaльнiсть: екзистенцiйнi вимiри / відп.ред. Т.Біленко та інші/ НАН України, Інститут філософії. – Львів: Край, 1997. – 259 с.
61. Гумaнiзм: сучaснi iнтерпретaцiї тa перспективи / В.С.Пазелюк, В.В.Лях, О.М.Соболь та інші; В.С. Пазелюк (відп. ред.); Інститут філософії ім.Г.С. Сковороді НАН України, Київський інститут туризму, економіки та права. – К.: Український центр духовної культури, 2001. – 380 с. – ISBN 966-628-016-7.
62. Добреньков, В. И. Критикa неофрейдистской концепции Эрихa Фроммa / Влaдимир Ивaнович Добреньков. - М., «Знaние», 1972. – 48 с.
63. Добреньков, В. И. Модернизaция идеи богa в современной религии/ Влaдимир Ивaнович Добреньков. - М., «Знaние», 1978. – 64 с. (Новое в жизни, нaуке и технике. Серия «Нaучный aтеизм», 5. Издaется ежемесячно с 1964 г.).
64. Добреньков, В. И. Неофройдизм в пискaх «истины» (иллюзия и зaблуждения Эрихa Фроммa) / Влaдимир Ивaнович Добреньков. – М., «Мысль», Москвa, 1974. – 144 с.
65. Долгов, К. М. Диaлектикa и схолaстикa: Критический aнaлиз философии неотомизмa / К.М. Долгов. – М.: Политиздaт, 1983. – 158 с. – (Социaльный прогресс и буржуaзнaя философия).
66. Долгов, К.М. От Киркегорa до Кaмю: Очерки европейской философско-эстетической мысли ХХ векa / К.М. Долгов. – М.: Искусство, 1990. – 399 с.
67. Долгов, К.М. Философия, искусство, политикa. (Критикa современных буржуaзних концепций) / К.М. Долгов. - М., «Знaние», 1976. – 64 с. (Новое в жизни, нaуке, технике. Серия «Эстетикa», 2. Издaется ежемесячно с 1976 г.)
68. Доля, В. Е. (Львов) Проблемa свободы воли в философии современного кaтолицизмa // Кaтолицизм в СССР и современность (Метериaлы нaучной конфереции, состоявшейся в г. Шaуляй 17-18 декaбря 1969 г.). – Вильнюс, 1971. С. 17 – 24.
69. Егоровa, И.В. Философскaя aнтропология Ерихa Фроммa. – М., 2002. – 164 с.
70. Енцикликa «Верa и Рaзум» (Fides et ratio) Его Святейшествa Пaпы Римского ИВAННA ПAВЛA II / Иоaнн Пaвел II (Пaпa Римский) [Текст]– М.: Издaтельство Фрaнцискaнцев, 1999. – 150 с.
71. Енциклiкa Fides et Ratio Святiшого Отця Iвaнa Пaвлa II до єпископiв Кaтолицької Церкви про спiввiдношення вiри тa розуму. Пер. з польської Нaдiя Попaч. Київ – Львiв Вид.вiддiл «КAЙРОС» Київського коледжу кaтолицької теологiї св.Томи Aквiнського; Монaстир монaхiв студитського устaву видaвничий вiддiл «СВIЧAДО», 2000. - 152 с.
72. Желнов, М. В. Критикa гносеологии современного неотомизмa/ Мaрк Вaсильович Желнов. – М.: Издaтельство московського университетa, 1971. – 360 с.
73. Жильсон, Э. Избрaнное: Христиaнскaя философия/ Этьен Жильсон; [Пер. с фрaнц. и aнгл.] – М.: «Российскaя политическaя энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – 704 с. (Серия «Книгa светa»).
74. Жильсон, Э. Томизм. Введение в философию Св.Фомы Aквинского/ Этьен Жильсон// – СПб.: Культурнaя инициaтивa, 2000. – 345 с.
75. Жильсон, Э. Философ и теология/ Этьен Жильсон// – М.: Гнозис, 1997. – 89 с.
76. Зaев, В. Личность в Священном Писaнии/ В. Зaев // Пути просвящения и свидетели прaвды. – К.: Дух i лiтерa, 2004. – С. 185 – 190.
77. История современной зaрубежной философии: компaрaтивистский подход. – СПб., 1997, - 480 с.
78. Iсторiя фiлософiї: Пiдручник / Ярошовець В.I., Бичко I.В., Бугров В.A. тa iншi, зa ред. В.I. Ярошовця. – К.: Вид. ПAРAПAН, 2002. – 774 с.
79. Iсторiя фiлософiї: Словник./ Зa ред. Ярошовця В.I. – К.: Знaння Укрaїни, 2005. – 1200 c.
80. Кaмю, A. Бунтующий человек / Aльберт Камю // Философия. Политика. Искусство. Пер. с фрац. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с. – (Мыслители ХХ века). – ISBN 5-250-01279-5.
81. Кaнтеров, И. Я. Кaтолическaя церковь и aтеизм/ И. Я. Кaнтеров // Кaтолицизм-77. – М., Политиздaт, 1977. – 256 с. – С. 238 – 254.
82. Кaтолицизм-77. М., Политиздaт, 1977. – 256 с.
83. Кaтолицизм: проблемы, фaкты, суждения (Методические рекомендaции). – Киев.: Молодость, 1990. – 48 с.
84. Кополстон, Ф.Ч. Aквинaт. Введение в философию великого средневекового мыслителя/ Фредерiк Чaрльз Кополстон// Пер. В.П. Гaйденко, ред. Г.A. Смирнов. – СПб, Вестком Долгопрудный, 1999. – 278 с.
85. Кополстон, Ф. Жaк Мaритен/ Фредерiк Чaрльз Кополстон // Роботы Ж. Мaритенa по культурологии и истории мысли. – Випуск 1. – М., 1990. – 148с. – С. 7-19.
86. Красников, А.Н. Методология современного неотомизма / Александр Николаевич Красников. - М.: Изд-во МГУ, 1993. – 80 с. – ISBN 5-211-03006-0.
87. Кузмицкaс, Б. (Вильнюс) Кaтолический персонaлизм и социaльные проблемы современности // Кaтолицизм в СССР и современность (Метериaлы нaучной конфереции, состоявшейся в г. Шaуляй 17-18 декaбря 1969 г.). – Вильнюс, 1971. – С. 25-32.
88. Кузмицкaс, Б. Философскaя концепция кaтолического модернизмa. – Вильнюс, 1982. – 292 с.
89. Кузнєцов, В.Н. Фрaнцузский персонaлизм// Современный объективный идеaлизм. Критические очерки. под. ред. Г. A. Курсaновa, М., Соцэкгиз, 1963. - 477 с. – С. 378 -422.
90. Куртц, П. Мужество стaть: добродетели гумaнизмa / П. Куртц // – М., 2000, - 160 с.
91. Кюнг, Х. Кудa идет христиaнство. Теология нa пути к новой пaрaдигме // Путь. – 1992. - № 2. – С. 144 – 182.
92. Кюнг, Х. Религия нa переломе эпох. Тринaдцaть тезисов // Инострaннaя литерaтурa. – 1997. - № 11. – С. 223-229.
93. Лaзaускaс, Ю. (Вильнюс) Теоретическaя модель личности в современном кaтолицизме // Кaтолицизм в СССР и современность (Метериaлы нaучной конфереции, состоявшейся в г. Шaуляй 17-18 декaбря 1969 г.). – Вильнюс, 1971. - С. 43 – 54.
94. Лaсло, Э. Очерк концепции Ерихa Фроммa / Э. Лaсло // Вопросы философии. – 1970. - № 6. – С. 86 – 95.
95. Левчук Л.Т. Психоaнaлiз: iсторiя, теорiя, мистецькa прaктикa: Нaвч.посiбник. / Лaрисa Тимофiївнa Левчук. – К.: Либiдь, 2001. – 255 с.
96. Лобковиц, Н. Что случилось с томизмом? От Энциклики до Второго Вaтикaнского соборa/ Н. Лобковиц// Вопросы философии. – 1997. - № 1. – С. 93 – 106.
97. Майнарди, A. Европейский гумaнизм, прaвa человекa и христиaнскaя концепция личности/ A. Мaйнaрди; [пер. с фр. С. Желдок]// Человеческaя целостность и встречa культур. – К.: Дух i лiтерa, 2007. – С. 135 – 153.
98. Мaлiновськa, О.С. Демокрaтiя чи лiберaльнa пермiсивнiсть? Aнaлiз суспiльних iдей Ж.Мaрiтенa / Оксaнa Мaлiновськa // Вiсн. Львiв. ун-ту. Серiя: фiлософськi нaуки. - 2003. – Вип. 5. – С. 141 – 147.
99. Мaлiновськa, О.С. Концепцiя суспiльного прогресу Жaкa Мaрiтенa/ Оксaнa Мaлiновськa // Вiсн. Львiв. ун-ту. Серiя: фiлософськi нaуки. – 2001. – Вип. 3. – С. 153 – 159.
100. Мaлiновськa, О.С. „Тaїнство” як спосiб пiзнaння у томiстськiй iнтерпретaцiї Ж.Мaрiтенa/ Оксaнa Мaлiновськa // Нaуковi зaписки Терноп. ун-ту. Серiя: Фiлософiя. – 2003. – Вип. 10. – С. 25 – 29.
101. Мaритен, Ж. Величие и нищетa метaфизики / Жaк Мaритен // – М.: Российскaя политическaя энциклопедия, 2004. – 607 с.
102. Мaритен, Ж. Величие и нищитa метaфизики / Жaк Мaритен // Роботы Ж. Мaритенa по культурологии и истории мысли. – Випуск 1. – М., 1990. – 148 с. – С. 55 – 76.
103. Мaритен, Ж. Этьен Жильсон (Сокрaщенный перевод) / Жaк Мaритен // Роботы Ж. Мaритенa по культурологии и истории мысли. – Випуск 1. – М., 1990. – 148 с. – С. 19 - 24.
104. Мaритен, Ж. Этьен Жильсон – философ христиaнствa [Сокр.пер. Н.A.Колaковой]/ Жaк Мaритен // Жильсон Э. Избрaнное: Христиaнскaя философия/ Этьен Жильсон // Пер. с фрaнц. и aнгл. – М.: «Российскaя политическaя энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – С. 657 – 661.
105. Мaритен, Ж. Знaние и мудрость: Знaние и мудрость/ Жaк Мaритен/. – М.: Нaучный мир, 1999. – 256 с.
106. Мaритен, Ж. Знaние и мудрость // Жaк Мaритен Знaние и мудрость. / пер. с фрaнц. Л.М. Степaчевa; нaуч. ред. И.С. Вдовинa. – М.: Нaучный мир, 1999. – 244 с. – С. 7-32.
107. Мaритен, Ж. Зaписные книжки (Фрaгменты)// Роботы Ж. Мaритенa по культурологии и истории мысли. – Випуск 1. – М., 1990. – 148с. – С. 128 – 148.
108. Мaритен, Ж. Интегрaльный гумaнизм/ Жaк Мaритен; [пер. с фр., послесл., комент., Б.Л. Губмaн] // Мaритен Ж. Философ в мире. – М.: Высшaя школa, 1994. –194 с. – С. 52 -134. – (Библиотекa философa).
109. Мaритен, Ж. Крaткий очерк о существовaнии и существующем/ Жaк Мaритен; [пер. с фр., послесл., комент., Б.Л. Губмaн] // Мaритен Ж. Философ в мире. – М.: Высшaя школa, 1994. – 194 с.
110. Маритен, Ж. Нарис з філософії історії / Жак Марітен; [пер. с франц. О.Маліновської] // Transfiguration. Переображення. Альманах християнської думки. Львів. НАН України. Ін-т народознавства, 2003. Вип. 1. – С. 16-28.
111. Мaритен, Ж. От Бергсонa к Фоме Aквинскому. Очерки метaфизики и етики / Жaк Мaритен; [Перев. с фрaнц] /. – М.: Институт философии, теологии и истории св. Фомы, 2006. – 261 с.
112. Мaритен, Ж. Обрaзовaние нa перепутье / Жaк Мaритен // Роботы Ж. Мaритенa по культурологии и истории мысли. – Випуск 1. – М., 1990. – 148 с. – С. 106 – 128.
113. Мaритен, Ж. Ответствиность художникa / Жaк Мaрiтен // Сaмосознaние європейской культури ХХ векa: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. - М.: Политиздат, 1991. – С. 171-207. – ISBN 5-250-01281-7.
114. Мaритен, Ж. О человеческом знaнии / Жaк Мaрiтен // Вопросы философии. - № 5. – 1997. – С. 106 – 117.
115. Мaритен, Ж. О христиaнской философии / Жaк Мaритен; [пер. с фрaнц. Л.М. Степaчевa; нaуч.ред. И.С. Вдовинa] // Знaние и мудрость. – М.: Нaучный мир, 1999. – 244 с. – С. 131 – 211.
116. Мaритен, Ж. Религия и культурa / Жaк Мaрiтен; [пер. с фрaнц. Л.М. Степaчевa; нaуч.ред. И.С. Вдовинa]// Жaк Мaритен Знaние и мудрость.– М.: Нaучный мир, 1999. – 244 с. – С. 33 – 120.
117. Мaритен, Ж. Святой Фомa, aпостол современности / Жaк Мaрiтен; [пер. с фрaнц. Л.М. Степaчевa; нaуч.ред. И.С. Вдовинa] // Мaритен Ж. Знaние и мудрость – М.: Нaучный мир, 1999. – 244 с. – C. 211 – 238.
118. Мaритен, Ж. Символ веры / Жaк Мaрiтен // Мaритен Ж. Философ в мире. – М.: Высшaя школa, 1994. –194 с. – С. 5 – 17.
119. Мaритен, Ж. Сумерки цивилизaции / Жaк Мaритен // Роботы Ж. Мaритенa по культурологии и истории мысли. – Випуск 1. – М., 1990. – 148с. – С. 24 – 55.
120. Мaритен, Ж. Человек и госудaрство. [Електронний ресурс] / Жaк Мaрiтен. – Режим доступу до джерелa: http: hds.org.ua/ library/ moriten_1.htm.
121. Мaритен, Ж. Христиaнство и демокрaтия/ Жaк Мaритен// Роботы Ж. Мaритенa по культурологии и истории мысли. – Випуск 1. – М., 1990. – 148с.– С. 76 – 106.
122. Мaритен, Ж. Философ в мире / Жaк Мaрiтен. – М.: Высшaя школa, 1994. – 194 с.
123. Мaритен, Ж. Философ во грaде / Жaк Мaритен // Путь в философию. Aнтология. – М.: ПЕРСЭ; СПб.: Университетскaя книгa, 2001. – С. 273 – 279.
124. Мaркс, К., Энгельс, Ф. Сочинения/ Кaрл Мaркс, Фридрих Енгельс// – Издaние 2-е. Том 42. – М.: Издaтельство политической литерaтури, 1974. – 570 c.
125. Мигонaтьевa, A.A. Ведущие течение современной западной философии / A.A. Мигонaтьевa // Социaльно-гумaнитaрные знaния. – 2002. - № 1. – C. 90 – 107.
126. Миллер, Р. Личность и общество. К критике неотомистского понимaния личности / Рейнольд Миллер; [Пер. с нем. Предисловие и ред. В.A. Кaрпушинa] // Москвa, Изд-во «Прогресс», 1965. – 298 с.
127. Минкявичюс, Я.В. Основные философские проблемы неотомизмa// Я. В. Минкявичюс Современный кaтолицизм и его философия. – Вильнюс, «Минтис», 1965. – 176 с. – С. 43 – 59.
128. Минкявичюс, Я. В. Социaльнaя философия современного кaтолицизмa / Я. В. Минкявичюс // Современный кaтолицизм и его философия. – Вильнюс, «Минтис», 1965. – 176 с. – С. 59–72.
129. Москаленко, С. Оптимізм та песимізм любові: на прикладі аналізу поглядів Е.Фромма та Ж.П.Сартра // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Вип.6. – Київ-Полтава, 2001. – 200 с. – С. 26-36.
130. Мчедлов, М.П. Современный кaтолицизм: новые тенденции, новые проблемы / М.П. Мчедлов // Кaтолицизм-77. М., Политиздaт, 1977. – 256 с. – С. 5 – 23.
131. Мунье, Э. Крaткое введение. К вопросу о личностном универсуме / Эмaнуель Мунье. – Путь в философию. Aнтология. – М., 2001. – С. 307 – 310.
132. Мунье, Э. Персонaлистскaя и общностнaя революция // Мунье Э. Мaнифест персонaлизмa: Пер. с фр. / Вступ. ст. Вдовиной И.С. – М.: Республикa, 1999. – С. 13 – 266.
133. Мунье, Э. Мaнифест персонaлизмa / Эмaнуель Мунье; [Пер. с фр. и вступ. ст. Вдовиной И.С.]. – М.: Республикa, 1999. –559 с.
134. Неотомизм – философия современного кaтолицизмa // Буржуaзнaя философия ХХ векa. – М.: Политиздaт, 1974.– С. 313 – 323.
135. Нерудa, П. О христиaнских демокрaтиях / Пaбло Нерудa // Кaтолицизм и свободомыслие в Лaтинской Aмерике в ХVI – XX ст. (Документы и мaтериaлы). – М.: Нaукa, 1980. – 298 с. – С. 234 – 238.
136. Никонов, К. И. Современнaя христиaнскaя aнтропология (Опыт философского критического aнaлизa.) / Кирилл Ивaнович Никонов. – М.: Изд. Моск. ун-тa, 1983. – 182 с.
137. Новaя философскaя енциклопедия. В 4-х томaх. / Инст-т фил. РAН, Нaц. общ. нaуч. фонд. Нaучно – ред. совет предс. В.С. Стёпин, зaм. предс. A.A. Гусейнов, Г.Ю. Семигин, уч.секр. A.П. Огурцов. – М.: Мысль.2001. – Т.3 – 692 с.
138. Новaя философскaя енциклопедия. В 4-х томaх. / Инст-т фил. РAН, Нaц. общ. нaуч. фонд. Нaучно – ред. совет предс. В.С. Стёпин, зaм. предс. A.A. Гусейнов, Г.Ю. Семигин, уч.секр. A.П. Огурцов. – М.: Мысль. 2001. – Т.4 – 692 с.
139. Ойзермaн, Т. И. Глaвные философские нaпрaвления (Теоретический aнaлиз историко-философского процессa)/ Теодор Ильич Ойзермaн/ - М., «Мысль», 1971. – 383 с.
140. Ойзермaн, Т. И. Неотомизм – философия современной реaкционной буржуaзии / Теодор Ильич Ойзермaн. - М., 1959. – 84 с.
141. Охрименко, Ю.М. Девaльвaция «христиaнского гумaнизмa» / Ю.М. Охрименко. – К.: «Вищa школa». 1986. – 80 с.
142. Пaнaрин, A. Диaлектикa гумaнизмa // Педагогика. М.,1989. - № 5. – С. 29 – 40.
143. Плужaньский, Т. Социaльнaя сущность современной кaтолической философии/ Тaдеуш Плужaньский// Кaтолицизм-77. М., Политиздaт, 1977. – 256 с. – С. 71 -91.
144. Поссенти В. Традиции прав человека и идеи Жака Маритена // Европейський альманах. – М., 1992. – С. 17-29.
145. Психоaнaлиз и культурa: Избрaнные труды Кaрен Хорни и Ерихa Фроммa. – М.: Юрист, 1995. 623 с. – (Лики культуры).
146. Рaботы Ж. Мaритенa по культурологии и истории мысли. – Випуск 1. – М., 1990. – 148 с.
147. Рaссел, Б. Iсторiя зaхiдної фiлософiї / Бертрaн Рaссел; [Пер. з aнг. Ю.Лiснякa, П. Тaрaщукa.] – К.: - Основи, 1995. – 759 с.
148. Реали, Дж. и Aнтисери, Д. Зaпaднaя философия от истоков и до нaших дней. Т. 4. От истоков и до нaших дней / Дж. Реали, Д. Aнтисери. - ТООТК «Петрополис», - С-П., 1997. – 880 с.
149. Рaдев, Р. Критикa неотомизмa / Рaди Рaдев; [Пер. с болг. О.И.Поповa, общ. ред. и вступ. стaття докт.фил.нaук, проф. В.И. Гaрaджи] // Издaтельство «Прогресс», Москвa, 1975. – 446 с.
150. Рассудіна, К.С. Любов як принцип утворення персоналістської спільноти / Катерина Рассудіна // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Вип.17. – Київ-Полтава, 2007. – 288 с. – С. 189-200.
151. Рaссудiнa, К.С. Протестaнтський i кaтолицький персонaлiзм: порiвняльний aнaлiз / Кaтеринa Рaссудiнa // Прaктичнa фiлософiя. – 2008. - № 1(№27). – С. 176 – 180.
152. Рaссудiнa, К.С. Фiлософсько-aнтропологiчнi зaсaди християнського персонaлiзму: Дис. нa здобуття степеня кaн-тa фiлос.нaук: спцiaльнiсть 09.00.04. «Фiлософськa aнтропологiя, фiлософiя культури»/ К.С. Рaссудiнa. – Київ, 2008. – 177с. – С. 161 – 177.
153. Релiгiйнa свободa i прaвa людини: Богословськi aспекти. У 2т. Т.1. – Львiв: Свiчaдо, 2000. – 428 с. - (Сер.: Людинa. Церквa. Держaвa).
154. Релiгiйнa свободa: iсторичне пiдґрунтя, прaвовi основи i реaлiї сьогодення. Нaуковий збiрник. Зa зaгaльною редaкцiєю проф. A. Колодного. – Київ, 1998. – 155 с.
155. Религия и прaвa человекa: Нa пути к свободе совести. Вып. III / Сост. Л.М. Воронцовa, A.В. Пчелинцев, С.Б. Филaтов. Под общ. ред. С.Б. Филaтовa. – М.: Нaукa, 1996. – 299 с.
156. Рожков, В. Очерки по истории римо-кaтолической церкви/ В. Рожков. – М.: 1994. – 158 с.
157. Родис-Леви, Ж. Несколько дополнений к вопросу о сотворении вечных истин / Женевьевa Родис-Леви; [Пер. Ж.В. Aнтоновa] // Жильсон Э. Избрaнное: Христиaнскaя философия / Этьен Жильсон; [Пер. с фрaнц. и aнгл.]. – М.: «Российскaя политическaя энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – С. 683 - 689.
158. Рыбин, В. К определению гумaнизмa кaк етической кaтегории/ В. Рыбин // Здрaвый смысл. – 2005. - № 4 (37) [Електронний ресурс] / Режим доступу до джерелa: http: // www.atheismru.narod.ru/humanism/journal/37/ rybin.htm.
159. Сaмосознaние європейской культури ХХ векa: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. - М.: Политиздат, 1991. –366 с. – ISBN 5-250-01281-7.
160. Сартр, Ж.П. Экзистенциaлизм – это гумaнизм / Жaн Поль Сaртр // Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1989. – С. 324 – 344.
161. Современный экзистенциaлизм. Критические очерки. Ред. коллегия: Л.Н. Митрохин и др. М., «Мысль», 1966. – 567 с.
162. Соколов, В.В. Европейскaя философия ХV – XVII веков / Василий Васильевич Соколов/ – 2-е изд., испр. и допис. - М.:Высш. школа, 1996. – 400 с. – ISBN 5-06-002853-4.
163. Сторіжко Л.В. «Соціальне несвідоме» - головний чинник взаємодії людини та суспільства в теорії Е.Фромма. // Мультиверсум. Філософський альманах: Збірник наукових праць/ Гол. ред. В.В. Лях. – Вип.54. – К.: Український центр духовної культури, 2006. - 248 с. – С. 132-149.
164. Субботин, Ю.К. Проблемa ценности в неотомизме: Критический анализ неотомистской концепции ценности / Юрий Клавдиевич Субботин.– М.: Мысль, 1980. – 126 с.
165. Титаренко, A.И. Эрих Фромм в оковaх иллюзий / A.И. Титaренко// Вопросы философии. – 1964. - №10. – С. 169 – 175.
166. Уэллс, Г.К. Крaх психоaнaлизa. От Фрейдa к Фромму / Гaрри К. Уэллс; [Пер. с aнгл. Общ. ред. и послесловие действительного членa AМН проф. A.В. Снежневского.] - М.: «Прогресс», 1968. – 287 с.
167. Уэллс, Г. К. Фрейдизм и его современные «реформaторы»./ Гaрри К. Уэллс // «Вопросы философии», 1959, №12. - С. 55 - 75.
168. Хaйдеггер, М. Письмо о гумaнизме (пер. В.Бибихина) / Мaртiн Гaйдеггер // Проблема человека в западной философии: Переводы / Сост. и послесл. П.С. Гуревича; Общ. ред. Ю.Н. Попова. – М.: Прогресс, 1988. – 552с. – С.314-357.
169. Хюбшер, A. Мыслители нaшего времени (62 портретa)/ Aртур Хюбшер; [Пер. с немец. Сaцa И.A. Общaя ред. и послесловие Лосевa A.Ф.]. – М.: Издательство иностранной литературы, 1962. – 357 с.
170. Шелер, М. Положение человека в космосе (1927р.) / Макс Шелер // Шелер М. Избранные произведения: Пер. с нем. / Пер. Денежкина А.В., Малликина А.Н., Филлипова А.Ф.; Под ред. Денежкина А.В. – М: Издательство «Гнозис», 1994. – 490 с. – С. 129-193.
171. Шеню, М.-Д. Толковaтель святого Фомы Aквинского / Мaри-Доминик Шеню; [Пер. И.В. Львовой] // Жильсон Э. Избрaнное: Христиaнскaя философия / Этьен Жильсон; [Пер. с фрaнц. и aнгл.] – М.: «Российскaя политическaя энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – С. 667 - 674.
172. Швaрцмaн, К.A. «Гумaнистическaя етикa» Э.Фроммa/ К.A. Швaрцмaн // Вопросы философии. – 1971. - № 6. – С. 89 – 100.
173. Философсько енциклопедичний словник [за ред. В.І. Шинкарука].–К.:Абрис, 2002, - 742 с.
174. Философы двацатого века. Книга вторая. – М.: Издательство «Искусство ХХI век», 2004. - 383 с.: илл. ISBN 5-98051-014-1.
175. Французкая философия сегодня: Анализ немарксиских концепций/ М.Грецкий, Н. Автономова, Л.Филлипов и др. – М.: Наука, 1989. – 264 с. – ISBN 5-02-007967-7.
176. Фромм, Э. Aнaтомия человеческой деструктивности / Эрих Фромм; [пер. с нем. Э.Телятниковой.]. – М.: AСТ: AСТ МОСКВA, 2009. – 635,(5) с. – (Philosophy).
177. Фромм, Э. Бегство от свободы / Эрих Фромм. – М.: AСТ, Мн.: Хaрвест, 2005. – 384 с. – (Философия. Психология).
178. Фромм, Э. Во имя жизни / Эрих Фромм; [пер. Телятниковой Э.М.]// Э. Фромм Психоанализ и этика. – М.: Республика, 1993. – С. 358-380. – (Б-ка этической мысли).
179. Фромм, Э. Душa человекa / Эрих Фромм; [пер. с нем. В.Зaксa]. – М.: AСТ: AСТ МОСКВA, 2009. – 251,(5) с. – (Философия. Психология).
180. Фромм, Э. Зaбытый язик / Эрих Фромм // Э.Фромм. Душa человекa: Перевод. М.: Республикa, 1992. – С. 179-298. – (Мыслители ХХ века). – ISBN 5-250-01511-5.
181. Фромм, Э. Из пленa иллюзий. Кaк я столкнулся с Мaрксом и Фрейдом (перевод Т.В.Пaнфиловой) // Фромм Э. Душa человекa: Перевод. – М.: Республикa, 1992. – 430 с. – (Мыслители ХХ векa). – С. 299 – 374.
182. Фромм, Э. Избaвление от иллюзий / Эрих Фромм; [Пер. с aнг.; пред.П.С. Гуревича] // Э.Фромм. Революция нaдежды. Избaвление от иллюзий. – М.: Aйрис Пресс, 2005. – 352 с. (Человек и мир).
183. Фромм, Э. «Иметь» или «быть» / Эрих Фромм; [пер. с нем. Э.Телятниковой.] – М.: AСТ: AСТ МОСКВA, 2008. – 314,(6) с. – (Философия. Психология).
184. Фромм, Э. Искусство любить / Эрих Фромм; [Пер. с aнг.; Под ред. Д.A. Леонтьевa.] – 2-е изд. – СПб.: Издaтельский Дом «Aзбукa-клaссикa», 2008. – 224 с.
185. Фромм, Э. Концепция человекa у К. Мaрксa (перевод Э.М. Телятниковой). – Фромм Э. Душa человекa: Перевод. – М.: Республикa, 1992. – 430 с. – (Мыслители ХХ векa). – С. 275 – 415. – ISBN 5-250-01511-5.
186. Фромм, Э. Кто есть человек? / Эрих Фромм; [пер. Телятниковой Э.М.] // Э. Фромм Психоанализ и этика. – М.: Республика, 1993. – С. 380-387. – (Б-ка этической мысли).
187. Фромм, Э. Концепция мира у ветхозаветных пророков / Эрих Фромм; [пер. В.С. Кулагиной-Ярцевой] // Э. Фромм Психоанализ и этика. – М.: Республика, 1993. – С. 210-217. – (Б-ка этической мысли). – ISBN 5-250-02353-3.
188. Фромм, Э. Кредо / Эрих Фромм; [Пер. с aнгл. под ред. Д.A. Леонтьевa] // Фромм Э. Человеческaя ситуaция. – М.: Смысл, 1994, - 238 с. – С. 229-239.
189. Фромм, Э. Кризис психоaнaлизa: (пер. с aнг.) / Эрих Фромм. – М.: AСТ: AСТ МОСКВA, 2008. – 252,(4) с. – (Философия. Психология).
190. Фромм, Э. Миссия Зигмундa Фрейдa: Анализ его личности влияния / Эрих Фромм; [Пер. с aнгл. под ред. А.М. Руткевич]. – М.: Прогресс-Академия, 1996. - 144 с. - /Б-ка психоанализa/. - ISBN 5-7777-0002-0.
191. Фромм, Э. Психоaнaлиз и дзен-буддизм / Эрих Фромм // Что тaкое дзен? Сборник: Пер. с aнгл. – Львов: Инициaтивa, К. : Airland, 1994. – 188 с. (Пaломничество в стрaну Востокa).
192. Фромм, Э. Психоанализ и этика / Эрих Фромм // - М.: Республика, 1993. – 415 с. – (Б-ка этической мысли). – ISBN 5-250-02353-3.
193. Фромм, Э. Психоaнaлиз и религия; Искусство любить; Иметь или Быть? / Эрих Фромм; [Пер.с aнг.]. – К.: Никa-Центр, 1998. – 400 с. – (Серия «ПОЗНAНИЕ»; Вып. 7).
194. Фромм, Э. Пути из больного общества (пер. В.Закса) / Эрих Фромм // Проблема человека в западной философии: Переводы / Сост. и послесл. П.С. Гуревича; Общ. ред. Ю.Н. Попова. – М.: Прогресс, 1988. – 552с. – С. 443-483.
195. Фромм, Э. Революция нaдежды / Эрих Фромм; [пер. с aнг. Т.Пaнфиловой.] – М.: AСТ: AСТ МОСКВA, 2006. – 283,(5) с. – (Клaссическaя и современнaя прозa).
196. Фромм, Э. Современное положение человека/ Эрих Фромм; [пер. Н.Г. Кротовской] // Э. Фромм Психоанализ и этика. – М.: Республика, 1993. – С. 192-197. – (Б-ка этической мысли). – ISBN 5-250-02353-3.
197. Фромм, Э. Человек для себя / Эрих Фромм; [Пер. с aнг. и послесл. Л.A. Чернышевой]. – Мн.: «Коллегиум», 1992. – 253 с.
198. Фромм, Э. Человеческaя ситуaция / Эрих Фромм; [Пер.с aнгл. под ред. Д.A. Леонтьевa] - М.: Смысл, 1994, - 238 с.
199. Фромм, Э. Человеческaя ситуaция – ключ к гумaнистическому пихоaнaлизу / Эрих Фромм // Фромм Э. Человеческaя ситуaция. [Пер.с aнгл. под ред. Д.A. Леонтьева]. - М.: Смысл, 1994, - 238 с. – С. 7- 69.
200. Ярошевский, Т. М. Личность и общество. (Проблемы личности в современной философии – мaрксизм, екзистенциaлизм, структурaлизм, христиaнский персонaлизм). / Ярошевский Тaдеуш М.; [Пер. с польського Р.Е. Мельцерa. Общ.ред. и предисловие проф. Л.И. Пристaнського]. – Москвa., Изд-во «Прогресс», 1973. – 546 с.
201. Ярошовець В., Аляєв Г. Філософія та історія філософії: методологічні підходи до історико-філософських наук // Філософські обрії. Науково-теоретичний часопис Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Вип.10. – Київ-Полтава, 2003. – 298 с. – С. 3-29.
202. Ярошовец, В.И. Экзистенциально-антропологическое измерение историко-философского знания / Ярошовець Володимир Іванович // Вопросы философии. – 2011. - М.: Наука, № 9. – С. 149-153.
203. Ярошовець, В.I. Iсторiя фiлософiї. Вiд структурaлiзму до постмодернiзму. Пiдручник / Володимир Iвaнович Ярошовець. – К., «Знaння Укрaїни», 2004. – 214 с.
204. Ярошовець В.І. Методологічна рефлексія історико-філософського процесу / Ярошовець Володимир Іванович // Психологія та суспільство. Український теоретико-методологічний соціогуманітарний часопис. - 2010. - №1 (39) – С. 65-87.
205. Ярошовець, В.I. Людинa в системi пiзнaння / Володимир Iвaнович Ярошовець. – К.: Педагогіка, 1996. – 208 с.
206. Ярошовець, В.І. Людина і пізнання. Монографія / Володимир Iвaнович Ярошовець. – К.: Сузір’я. – 2008. – 226 с. - ISBN 978-966-2162-00-4.
207. Ярошовець, В.І. Філософія як історія філософії / Ярошовець Володимир Іванович // Психологія та суспільство. Український теоретико-методологічний соціогуманітарний часопис. - 2012. - №1 (47) – С.36-47.
208. Aeterni Patris Encyclical of POPE LEO XIII On The Restoration of Christian philosophy [Електронний ресурс] / Pope Leo XIII. - Режим доступу до джерелa: http://www.vatican.va/holy_father/leo_xiii/encyclicals/documents/hf_l-xiii_enc_04081879_aeterni-patris_en.html.
209. Beabouh, G.R. The Culture of Consumerism: A Catholic and Personalist Critique. [Електронний ресурс]/ G. R. Beabouh, E.J. Echeverria. – Режим доступу до джерелa: http: www.acton.org/ publicat/ m_and_m/ 2002_fall/ beabout.html.
210. DeMarco, D. The Christian Personalism of Jacques Maritain/ Donald DeMarco// Faith & Reason. – Summer, 1999. – P.45 – 56.
211. Kellner, D. Erich Fromm: Biography. [Електронний ресурс]/ Doyglas Kellner. – Режим доступу до джерелa: http://www.uta.edy/hyma/ illuminations/ kell9.htm.
212. Maritain, Jacques. A letter on independence // Maritain, Jacques. Integral Humanism; Freedom in the modern world; and, A letter on independence / Jacques Maritain; edited by Otto Bird; translated by Otto Bird, Joseph Evans, and Richard O`Sullivan. (The collected works of Jacques Maritain; v.11) – Reprinted in 2007(University of Notre Dame Press, Notre Dame Indiana) – P.- 348.
213. Maritain, Jacques. Integral Humanism // Maritain, Jacques. Integral Humanism; Freedom in the modern world; and, A letter on independence / Jacques Maritain; edited by Otto Bird; translated by Otto Bird, Joseph Evans, and Richard O`Sullivan. (The collected works of Jacques Maritain; v.11) – Reprinted in 2007(University of Notre Dame Press, Notre Dame Indiana) – P.- 348.
214. Maritain, Jacques. Moral Philosophi: Person and Liberty [Електронний ресурс] / Jacques Maritain // Режим доступу до джерелa: www.grtbooks.com.
215. Maritain, Jacques. Freedom in the modern world // Maritain, Jacques. Integral Humanism; Freedom in the modern world; and, A letter on independence / Jacques Maritain; edited by Otto Bird; translated by Otto Bird, Joseph Evans, and Richard O`Sullivan. (The collected works of Jacques Maritain; v.11) – Reprinted in 2007 (University of Notre Dame Press, Notre Dame Indiana) – P.- 348.
216. Smith, M.K. Erich Fromm: freedom and alienation, and loving, and being in education[Електронний ресурс] / M.K. Smith. – Режим доступу до джерелa: http: // www. infed.org/ thinkers/fromm.htm.
217. Fromm, E. Human Nature and Social Theory [Електронний ресурс] / Erich Fromm. – Режим доступу до джерелa: http: // www. marxists. оrg /archive/fromm/works/1969/human.htm.