ЛЕГІТИМАЦІЯ ПРИРОДНОГО ПРАВА В УКРАЇНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКА ЮСНАТУРАЛІСТИЧНА ТРАДИЦІЯ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Хвойницька Христина Михайлівна

УДК 1 : 1 (477)] (091) : 340.12

ЛЕГІТИМАЦІЯ ПРИРОДНОГО ПРАВА В УКРАЇНІ ТА
ЄВРОПЕЙСЬКА ЮСНАТУРАЛІСТИЧНА ТРАДИЦІЯ

Спеціальність 09.00.05 – історія філософії

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Науковий керівник
Мельник Володимир Петрович,
доктор філософських наук, професор

Львів – 2012

Зміст
Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1 Джерела, історіографія та теоретико-методологічні засади дослідження...........................................................................................................10
1.1 Джерела та історіографія проблеми………………………………………..10
1.2 Теоретико-методологічне обґрунтування концепції природного права. Методологія дослідження………………………………………………..……...18
1.3 Принципи концепції природного права……………………………………30
1.3.1 Вічний космічний закон як природне право в Античну епоху……........30
1.3.2 Природне право як вираз Божої справедливості у Середньовіччі……...42
Висновки до розділу 1………………………………………………………..….46

Розділ 2 Європейська юснатуралістична традиція Нового часу………....49
2.1 Ототожнення моралі і права мислителями XVI-XVII ст……………...…..49
2.2 Раціоналізація природного права в епоху Просвітництва………………...71
2.3 Теорія природного права в німецькій класичній філософії………………92
Висновки до розділу 2………………………………………………………….110

Розділ 3 Осмислення природного права в українській філософії………112
3.1 Витоки концепції природного права……………………………...………112
3.2 Проблема природного права у працях діячів Києво-Могилянської академії………………………………………………………………………….130
3.3 Розвиток концепції природного права мислителями XVIII-XIX ст….…150
Висновки до розділу 3……………………………………………………….....180

Висновки………………………..…………………………………………..….183

Список використаних джерел……………………………………………….186

ВСТУП

Актуальність та доцільність дослідження. Процес трансформації українського суспільства є складним і системним явищем, що пронизує та охоплює всі сфери життєдіяльності соціуму – економіку, політику, право, ідеологію, науку і мораль. Проблема формування демократичного врядування, правової соціальної держави нерозривно пов’язана з глибокими змінами соціально-економічного укладу, реформування суспільно-політичних інститутів, з процесом переосмислення багатьох духовних і моральних цінностей, переоцінкою ролі та значення права в житті соціуму і кожної людини. Ефективність здійснення економічних і політичних реформ неможлива без реорганізації правової системи, яка передбачає необхідність зміни теоретичних уявлень про суспільство, про стосунки між державою і людиною, а також з вихованням та формуванням фахівців-правознавців нової генерації, які глибоко усвідомлюють сутність права.
Дотримання принципу верховенства права, законності, правопорядку, встановлення та зміна законодавства у державі забезпечується не лише копіткою працею фахівців-юристів, а й потребує формування правової культури всього суспільства, ознайомлення широкого загалу із традицією розвитку правосвідомості в духовній культурі. Забезпечення основних прав людини, стабільності суспільних відносин повинні стати пріоритетним напрямом діяльності Української держави та її інститутів. Вирішення цих проблем сприятиме входженню України в європейське і світове співтовариство.
Осмислення процесу формування концепції природного права необхідне для подолання стереотипів ототожнення права і закону, які виводять право за межі духовної культури. Теорія природного права мислить права людини як вроджені, природні й невідчужувані, які органічно виростають із логіки буття живої людини, духу народу, ментальності, культури, є втіленням і виразом рівної міри справедливості й свободи, формальної рівності суб’єктів права. Суспільному життю сучасної України бракує гуманістичного виміру, антропоцентричності, уваги до природних прав людини, що може зміцнити засади демократії, обмежити засилля авторитарно-бюрократичного режиму, подолати репресивний тип державного мислення, сформованого тоталітарним минулим і доправовою ідеологією.
Дослідження є спробою представити систематизований процес формування концепції природного права в українській духовній культурі в європейському контексті, що зумовило притаманне філософському способу освоєння дійсності розмаїття теоретичних висновків щодо трактування концепції природного права різними мислителями у різні часи.
Необхідність розробки даної теми актуальна й доцільна ще й тому, що її проблематика пов’язана з розвитком юридичного мислення, формуванням інтелектуальної культури особи на засадах духовності та моралі, особливостями правотворчості. Сучасна ситуація вимагає актуалізації уваги до прав людини, детального осмислення їх важливості для формування громадянського суспільства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дослідження здійснено у контексті науково-дослідної роботи кафедри теорії та історії культури «Людина в сучасному світі: філософсько-культурологічні виміри» (номер державної реєстрації: 0110U003155) та кафедри історії філософії «Основні проблеми становлення та розвитку української філософії» (номер державної реєстрації: 0110U003156) філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є осмислення витоків та джерел формування концепції природного права як органічної складової української духовної культури, реконструкція процесу її становлення та спроба філософського аналізу.
Означена мета дослідження зумовила такі завдання:
 виділити основні джерела, які засвідчують інтерес до теорії
 природного права та її осмислення й інтерпретацію, представити
 рівень розробки цієї проблеми;
 продемонструвати різні підходи до трактування теорії природного права, проаналізувати основні наукові концепції її сприйняття, визначення самого поняття та його інтерпретації;
 розкрити принципи формування концепції природного права як
 вічного космічного закону в античній культурі та зв’язок її з Божою справедливістю в епоху Середньовіччя;
 прослідкувати становлення концепції природного права у філософії Нового часу – від розуміння права як природної справедливості, через трактування природного закону як всезагального принципу рівності й свободи до поєднання права і моралі та визнання універсального всесвітнього розуму як верховного права;
 осмислити витоки концепції природного права в історії політико-правової думки в Україні, прослідкувати зумовленість змістових особливостей природного права перевагою християнських моральних цінностей у Княжу добу та в період Відродження;
 детально проаналізувати трактування природного права в теоретичній спадщині професорів Києво-Могилянської академії та продемонструвати його співвідносність з концепцією природного права у європейській юснатуралістичній традиції,
 вияснити особливості сприйняття концепції природного права українськими мислителями XVIII і XIX ст., продемонструвати їх прагнення поєднати теорію природного та позитивного права.
Об’єктом дослідження є феномен природного права в європейській і українській духовній культурі.
Предмет дослідження – легітимація природного права в Україні та європейська юснатуралістична традиція.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувалися філософські, загальнонаукові та конкретно-наукові методи, зокрема феноменологічний, герменевтичний, діалектичний, метод системного аналізу, структурно-функціональний, історико-порівняльний, логіко-семантичний метод та ін. Герменевтичний та феноменологічний методи застосовані при осмисленні феномена природного права, розкритті його трактування у різні періоди розвитку філософсько-правової культури; діалектичний метод допомагав при пошуку джерела розвитку історико-філософського знання та механізму розвитку знань про природне право при зіставленні різних поглядів і трактувань. Методи системного аналізу та структурно-функціональний застосований при дослідженні системи поглядів на природне право як багатозначних системних феноменів, зумовлених соціальним розвитком та при визначенні їх впливу на суспільство. Історико-порівняльний метод використаний у процесі ретроспективного розгляду концепцій природного права, їх порівняльного аналізу. Логіко-семантичний аналіз дозволив уточнити понятійний апарат дослідження. Теоретичну основу роботи становлять положення і висновки теорії пізнання соціальних, в тому числі й правових явищ, історії та філософії культури. Застосовувались також методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, аналогії та ідеалізації, порівняння та протиставлення при систематизації емпіричного матеріалу для осмислення власних теоретичних висновків та досягнення поставленої мети.
Методологія дослідження заснована на принципах історизму, об’єктивності та ідеологічної незаангажованості.
Теоретичною основою дисертації послужили твердження, рекомендації, аргументи та висновки, що містяться в працях вітчизняних та зарубіжних учених;
– з філософії права (С. Бублика, О. Данільяна, К. Жоля, М. Заінчковського, М. Костицького, В. Малахова, М. Патей-Братасюк, В. Шкоди, С. Сливки, Б. Чміля; І. Ільїна, А. Алєксєєва, В. Бачиніна, В. Казімірчука, В. Нерсесянца, І. Малінова, С. Максимова, Ю. Тихонравова, В. Четверніна, В. Чефранова, О. Хеффе, та ін.)
– з історії української філософії (М. Альчук, А. Бичко, І. Бичка, М. Братасюк, Л. Довгої, В. Горського, М. Кашуби, В. Кондзьолки, С. Кримського, В. Нічик, Я. Стратій, А. Пашука, В. Ярошовця та ін.)
Наукова новизна отриманих результатів зумовлена характером мети і дослідницьких завдань. На основі дослідження в дисертації сформульвані положення, які мають наукову цінність та визначають її новизну:
вперше:
 визначено, що змістове окреслення феномену природного права необхідно здійснювати через рецепцію історико-філософських парадигмальних засад, котрі постають смисловим і концептуальним виявом культурно-історичних традицій та індивідуально-авторських новацій, ґрунтованих на вкоріненості в об’єктивний зміст соціального буття;
 встановлено, що сутнісний вимір феномену природного права необхідно досліджувати в холістичній перспективі; це дає змогу аргументувати зміст природного права як фундаментального світоглядно-філософського поняття, оскільки таке розуміння засвідчує принципову відкритість людського суспільного буття;
 обґрунтовано, що в українській духовній культурі від найдавніших часів природне право інтерпретується як об’єктивний, автономний феномен, котрий має власну іманентну сутність, свою природу, засадничим принципом якої є поняття рівності людей, що й визначало певні тенденції розвитку правосвідомості та теоретичних концепцій юридичного праворозуміння;
 доведено ідейно-теоретичну відповідність трактування феномену природного права європейськими та українськими мислителями як принципу природної справедливості, що випливає із наявного світового порядку і природи самої людини;
удосконалено:
 розуміння феномену природного права в європейській юснатуралістичній традиції. В контексті історико-культурного аналізу зміни філософських парадигм з’ясовано, що природне право постає динамічним, багатовимірним феноменом. Експліковано основні змістові компоненти цього феномену: незалежні від людської згоди розумні й справедливі принципи людської поведінки, закладені у світовому порядку (епоха Античності); справедлива рівність або рівна справедливість як вираз установленого Богом універсального закону світобудови (епоха Середньовіччя); природний закон і принципи здорового глузду, спрямовані на збереження миру та злагоди в суспільстві (Новий час); засади прагнення до справедливості й обґрунтування свободи людини (Новітня епоха);
 трактування феномену природно-правового мислення в українській духовній культурі від Княжої доби, де воно дотримувалося звичаєвого права і християнської ідеї рівності та справедливості Божої для всіх людей, що позначилося на розумінні природного права і в часи Відродження (у представників раннього гуманізму, діячів братського руху); а також через сприйняття природного права як природного закону і чесноти справедливості як запоруки миру й злагоди у суспільстві (професори Києво-Могилянської академії, діячі просвітництва і романтизму) до морального обґрунтування позитивного права у вченні П. Юркевича та Б. Кістяківського;
одержали подальший розвиток:
 уявлення стосовно правової складової української духовної куль-тури, що збагатилася концепцією природного права, яке має свою традицію:
 твердження, що смислове розуміння феномену природного права в європейській та українській юснатуралістичній традиції диференціюється залежно від ступеня самоусвідомлення людини й характеру суспільних відносин.
Практичне значення результатів дослідження виявляється в тому, що отримані результати і вироблені методологічні підходи можуть бути використані:
 для подальшого теоретичного розроблення проблем правової культури в українській науковій практиці, питань антропоцентричної теорії права та гуманітарної політики;
 висновки й обґрунтування сформульованих у дисертації положень, можуть стати основою для майбутніх досліджень особливостей осмислення природного права, антропоцентричної концепції права;
 у навчальному процесі, під час підготовки текстів лекцій, посібників і підручників з теорії та історії держави і права, філософії права, антропо-центричної теорії права, історії філософії, а також при викладанні відповідних навчальних дисциплін.
Апробація результатів дисертації. Окремі положення і висновки дослідження доповідалися на Всеукраїнській науковій конференції «ХХІІІ читання, присвячені пам'яті засновника Львівсько-Варшавської філософської школи К. Твардовського» (Львів, 2011), Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Що чинити, як діяти? Філософські, наукові та релігійні аспекти управлінської діяльності» (Львів, 2011), Міжнародній науковій конференції «ХХIV читання, присвячені пам'яті засновника Львівсько-Варшавської філософської школи К. Твардовського» (Львів, 2012), міжнародній науково-практичній конференції: «Наука і духовність в житті сучасного суспільства» (Львів, 2012). Результати дослідження апробовані на щорічних науково-звітних конференціях кафедри теорії та історії культури філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка і теоретичних семінарах кафедри філософії національного університету «Львівська Політехніка».
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені у одинадцяти доробках, у тому числі, шести статтях, надрукованих у фахових періодичних виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Аналіз феномену природного права в процесі зміни історико-філософських періодів виявив, що поряд із існуванням певних смислових констант у понятті й проблемному полі природного права наявні також суттєві трансформації, зумовлені історичними та соціокультурними змінами парадигми світорозуміння людини і суспільства.
2. Осмислення головних підходів до трактування поняття природного права засвідчило їхній узаємозв’язок, переваги й обмеженості. Це переконує, на наш погляд, у необхідності дослідження феномену природного права у філософській холістичній перспективі з використанням теоретико-методо-логічних здобутків психології, соціології, етики, юриспруденції та релігії.
3. Історично первісні структурні утворення людської свідомості, котрі корелюються з поняттям «природне право», виявляються в античній філософській традиції та передбачають наявність універсального розуму, вічного космічного закону, що забезпечує світопорядок і вкладений у серця людей як логос і справедливість, а життя кожного підкорене космічно-природній необхідності.
4. У середньовічних світоглядних орієнтаціях утверджується теологічна концепція природного права. Феномен природного права корелюється з християнською ідеєю Божої справедливості й рівності всіх людей перед Богом. Спільне для всіх людей природне право Тома Аквінський називав правом народів, яке є виявом «вічного закону», що був утіленням універсального закону світобудови і виражав Божественний розум.
5. Юснатуралістична традиція в європейській філософії Нового часу представлена як взаємозв’язок і поступовий перехід від космічно-теологічних до раціоналістичних і антропологічних концепцій природного права. Систематизував природное право у філософії Нового часу С. Пуфендорф. На його думку, співжиття людей сформоване об’єктивною системою норм, котра формально виокремлює сферу дозволеного і розумного. Для правової оцінки людських дій вирішальною є їхня відповідність наказам розуму. В його системі збігаються ідея права та поняття права, що започатковує відокремлення природного права від моралі, процес якого завершився у німецькій класичній філософії права (І. Кант, Й. Фіхте, Г. Геґель). Необхідність суспільства ґрунтується на спільному для всіх розумному прагненні до співжиття і формально здійснюється завдяки зобов’язуючій силі природного закону (Т. Гоббс, Б. Спіноза, Д. Локк та французькі просвітники).
6. З’ясовано, що трактування феномену природного права в українській філософії від найдавніших часів має в основі християнську ідею рівності й справедливості. Водночас обґрунтовано: духовно-ментальний досвід народу є активним чинником творення правового феномену. Правова ідеологія Княжої доби увібрала тисячолітні традиції звичаєвого права, збагатилася духовними цінностями християнської релігії та ранньою візантійською правовою традицією. Це дає підстави вважати, що в основу розуміння природного права покладено принципи космічної та Божої справедливості, добра, спільного блага, поваги до гідності людини як особистості. Отже, давні русичі розуміли природне право як глибинно-духовний феномен, пов’язаний насамперед із моральними цінностями.
7. Акцентовано, що у період культурно-національного відродження порушується проблема таких природних прав українців: право на свободу совісті, власну предківську віру, освіту, рідну мову, право господарювати на рідній землі, на приватну власність і примноження багатства, право на справедливий суд та ін. У розділах «Етики» філософських курсів професорів Києво-Могилянської академії природне право кожної людини на гідне існування корелюється з моральною чеснотою справедливості.
8. Перехід до раціоналістичних і антропологічних концепцій природного права спостерігається в Україні у ХVІІІ–ХІХ ст. Діячі того періоду стверджують, що природне право як універсальне й об’єктивне явище – це сукупність загальних принципів, закорінених у людській природі, котрі відображають найважливіші життєві цінності, інтереси та потреби людей і є визначальними щодо позитивного (державного) права. Серед найзагальніших принципів, таких як справедливість, спільне благо, повага до людської гідності, індивідуальна свобода, абсолютна цінність людського життя й непорушність приватної власності, виразно постала проблема природного права народу (нації) на культурну ідентичність, власну історію, мову, традиції та звичаї.
9. Антропологічна концепція природного права, осмислена у працях П. Юркевича, а також ідеях Б. Кістяківського стосовно розбудови правової соціально-справедливої держави, реальному утвердженні в житті моральних цінностей та природно-правових норм, пошануванні свободи, гідності та прав людини, соціальних гарантіях задоволення її економічних, політичних, культурно-національних потреб, належать до найактуальніших завдань розбудови нинішньої Української держави.
10. Природно-правова спадщина українських мислителів, органічно вписана у досвід засвоєння цінностей християнського гуманізму та європейської ліберально-демократичної традиції, сформувала потужну гуманістичну світоглядно-філософську платформу, яка стала засадою розвитку української морально-правової культури, що необхідно враховувати у процесі реформування правової системи України на сучасному етапі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С. С. Философия права. / С. С. Алексеев. – М. : Норма, – 1998. – 336 с.
2. Альчук М. П. Філософія права Богдана Кістяківського / М. П.Альчук. – Львів : Вид. Центр ЛНУ ім. І.Франка, 2010. – 300 с.
3. Аннэрс Э. История европейского права / Э. Аннэрс. – М., 1994. – 246 с.
4. Античная философия: специфические черты и современное значение : материалы науч. конф. по ант. фил. – Рига : Зиматне, 1988. – 69 с.
5. Арістотель. Політика / Арістотель ; пер. Кислюк І. – К. : Основи, 2000. – 239 с.
6. Аристотель. Нікомахова етика / Аристотель ; пер. з давньогр. В.Ставнюк. – К. : Аквілон – плюс, 2002. – 479 с.
7. Баскин М.П. Монтескье / М. П. Баскин. – Изд. 2-е, стереотип. – М. : Мысль, 1975. – 165 с. – (Мыслители прошлого).
8. Баумейстер А. Філософія права / А. Баумейстер. – Вінниця : Вид. О. Власюк. – 2007. – 224 с.
9. Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии / А. К. Бергер. – М. : Наука, 1966. – 359 с.
10. Бернадинер Б.М. Социально-политическая философия Ж.-Ж. Руссо / Б. М. Бернадинер – Воронеж, 1940. – 160 с.
11. Берко П. Нова парадигма української філософії / П. Берко. – Львів, 2003. – 300 с.
12. Бичко А. Зародження правових ідей в Україні на початку XVIII ст. / А. Бичко // Філософські обрії. – 2009. – № 21. – С. 172–185.
13. Богуславський В.М. Ламетри / В.М. Богуславский. – М. : Мысль, 1977. – 158 с.
14. Бур М. Фихте / Манфред Бур. – М. : Мысль, 1965. – 166 с. – (Мыслители прошлого).
15. Вейцман Е.М. Великий английский материалист Т.Гоббс / Е. М. Вейцман. – М., 1960. – 186 с.
16. Вирський Д. Станіслав. Оріховський – Роксолан як історик та політичний мислитель. / Д. Вирський. – Київ ; Кременчук : Вид-во Кременчуцького політехнічного університету, 2001. – 215 с.
17. Возняк С. Філософська думка України: імена та ідеї / С. Возняк, Ю. Голянич, Ю. Москаленко. – Івано-Франківськ, 2003. – 135 с.
18. Вольтер. Поэмы. Философские Повести. Памфлеты / Вольтер. – К. : Изд-во политической лит-ры Украины, 1989. – 496 с.
19. Галанза П. П. Учение И. Канта о государстве и праве / М. П. Галанза. – Госюриздат, 1960, – 51 с.
20. Гегель Г. В. Ф. Политические произведения / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Наука 1978, – 438 с.
21. Гегель Г. Философия права / Г. Гегель. – М. : Мысль. 1990, – 524 с.
22. Гегель Г. Философская пропедевтика // История филос. Права / Г. Гегель ; под ред. Д.А. Керимова. – СПб., 1998, – 259 с.
23. Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання / Гельвецій Клод Адріан ; пер. з фр. Вол. Підмогильний. – К. : Основи, 1994. – 415 с.
24. Гізель І. Мир з Богом чоловіку / Гізель Інокентій. – К. 1669. – 430 с.
25. Гоббс Т. Левіафан або суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної / Томас Гоббс ; наук. ред. Т. Польська. – К. : Дух і Літера, 2000. – 606 с.
26. Гоббс Т. Основы философии. Ч.3. О Гражданине // Томас Гоббс. Избранные произведения : в 2 т. / Томас Гоббс ; (сост. В. В. Соколов). – М. : Мысль, 1964. – Т. 1. – С. 279–409.
27. Гольбах П. Система природы или О законах мира физического и мира духовного // П. Гольбах. Избранные произведения : в 2 т. / П. Гольбах. – М. : Мысль.– 1963. – Т. 1. – 695 с.
28. Гольдберг Н. М. Томас Пейн / Н. М. Гольдберг. – М. : Мысль, 1969. – 198 с.
29. Горбач Н. Я. Філософія П. Юркевича / Н. Я. Горбач. – Львів : Каменяр 2007. – 183 с.
30. Графский В.Г. История политических и правовых учений : учебник / В. Г. Графский. – М. 2005. – 278 с.
31. Грищук О. В. Людська гідність у праві: філософські проблеми / О. В. Грищук. – К. : Атіка 2007. – 432 с.
32. Гроцій Г. О праве войны и мира. Три книги / Гуго Гроцій. – М. : Ладомир, 1994. – 868 с.
33. Гуренко М. М. Ідеї гарантій прав та свобод людини у філософсько-правових поглядах Г. Гроція та Т. Гоббса / М. М. Гуренко // Вісник ЛІВС. – Львів, 2000. – № 1. – С. 154–161.
34. Гуренко М. М. Розвиток філософсько-правової думки про гарантії прав і свобод людини і громадянина : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / М. М. Гуренко. – К., 2004. – 38 с.
35. Гуренко М. М. Зародження та становлення ідеї гарантій прав і свобод людини і громадянина у ліберальній теоретико-правовій думці /
М. М. Гуренко. – К., 2000. – 167 с.
36. Десницкий С. Е. Юридическое рассуждение о разных понятиях, какие имеют народы о собственности имения в различных состояниях общежительства / С. Е. Десницкий // Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века. – М. : Госполитиздат, 1952. – Т.1. – С. 268–286.
37. Десницкий С.Е. Слово о прямом и ближайшем способе к научению юриспруденции / С. Е. Десницкий // Избранные произведения русских мыслителей второй половины XVIII века. – М. : Госполитиздат, 1952. – Т.1. – С. 187–235.
38. Длугач Т. Б. Дени Дидро. / Т. Б.Длугач. – 2-е изд., перераб. – М. : Мысль, 1986. – 190 c.
39. Довга Л. Соціальна утопія Іннокентія Гізеля / Лариса Довга // Україна ХVІІ століття. Суспільство. Філософія. Культура. – К. : Критика, 2005. – С. 227–266.
40. Эллинские поэты / пер. с древнегр. В. Вересаева. – М. : Гослитиздат, – 1963. – 408 с.
41. Этика Канта и современность / сост. П. Лайзанс – Рига : «Авотс», 1989. – 228 с.
42. Жеребило І. Проблема сенсу життя людини в Українській середньовічній філософії : монографія, / І. Жеребило – Львів, 2004. – 223 с.
43. Жукова Н. В. Філософсько-світоглядні засади соціально-політичної концепції Б.Кістяківського : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. «Історія філософії» / М.В. Жукова – Львів, 2005. – 20 с.
44. Заиченко Г.А. Джон Локк / Г.Заиченко. – 2-е изд. дораб. – М. : Мысль, 1988. – 199 с. – (Мыслители прошлого)
45. Іларіон (Митрополит). Про закон Мойсеєм даний і про благодать та істину в Ісусі Христі втілених / Іларіон (Митрополит). – К. : МАУП, 2004. – 175 с.
46. Ільїн В. Український гуманізм: тотожність раціонального та ірраціонального / В. Ільїн. – К., 1999 – 412 с.
47. История философии права / под ред. Керимова Д.А. – СПб. : Санкт- Петербургский университет МВД России, 1998. – 259 с.
48. Історія філософії України : навч. посібник / упорядники М. Ф. Та¬расенко, М. Ю. Русин, А. К. Бичко та ін. – К. : Либідь, 1994. – 413 с.
49. Історія української філософії. Хрестоматія. / упор. М. В. Кашуба. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім.. І. Франка, 2004. – 356 с.
50. Калиновський С. Десять книг Аристотеля к Никомаху то есть Этика / С. Калиновский // Памятники этической мысли на Украине ХVП – первой половины ХVШ ст. / сост., перев. с лат., вступ. ст. и прим. М.В.Кашубы. – К. : Наукова думка, 1987. – С.47–270.
51. Кант Іммануїл і сучасність / Іммануїл Кант // Філософські семінари. – Полтава, 2005. – Вип. № 1. – 98 с.
52. Кант І. Критика практичного розуму / І. Кант. – К. : Юніверс 2004. – 238 с.
53. Кант И. Метафизика нравов // Кант И. Сочинения : в 6 т. / И.Кант. – М., 1965. – Т.4. – Ч.1. – С. 107–304.
54. Кант И. Об изначально злом в человеческой природе // Кант И. Сочинения : в 6 т. / И. Кант. – М., 1965. – Т.4. – Ч.2. – С. 5–57.
55. Кант И. Сочинения на немецком и русском языках. Трактаты и статьи (1784–1786) : в 2 т. / И.Кант. – М.,1994. – Т.1. – 457 с.
56. Кант И. Трактаты и письма / И.Кант. – М. : Наука 1980. – 710 с.
57. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях : монографія / Анатолій Карась. – К. ; Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 520 с.
58. Карнаух Б. Взаємодія моралі та права у світлі проблеми ензистенції природного права / Б. Карнаух // Філософські обрії. – 2008. – № 19. – С. 250–260.
59. Кессиди Х. Ф. Сократ / Х. Кессиди. – М. ; СПб. : Алетейя, 2001. – 352 с.
60. Кессиди Х. Ф. Философские и эстетические взгляды Гераклита Эфеского. / Х. Ф. Кессиди. – М. : Изд-во Академии художеств, 1963. – 164 с.
61. Кирик Д. Петро Лодій: життя, діяльність і вчення / Дмитро Кирик, Алла Сініцина. – Івано Франківськ : Місто НВ,2006. – 124 с.
62. Киричок О. «Руська правда» в контексті політично-філософських ідей. / О. Киричок // Філософські обрії. – 2008. – № 19. – С.14–27.
63. Кістяківський Б. Вибране / Б. Кістяківський. – К. : Абрис 1996. – 471 с.
64. Кистяковский Б. В защиту права (интеллигенция и правосознание) / Б. Кистяковский // Вехи. Из глубины. – М. : Правда, 1991. – С. 122–149.
65. Кистяковскій Б.А. Соціальныя науки и право. Очерки по методологіи соціальных наукь и общей теоріи права / Б.А. Кистяковскій. – М. : Издание М. и С. Сабашниковых, 1916. – 704 с.
66. Кистяковский Б.А. Философия и социология права / Б. А. Кистя¬ковский. – СПб. : Рус. Христ. Гуманит. и-т., 1998. – 799 с.
67. Козачинський М. Конспект курсу лекцій «Філософія Арістотеліса», читаних 1743 року в Києво-Могилянській академії / Михайло Козачинський // Політологічні читання. Українсько-канадський щоквартальник. – 1993. – № 3. – С. 90–118.
68. Козельский Я. П. Философические предложения, сочиненные надворным советником / Я. П. Козельский // Из наследия мировой философской мысли: история философии / УРСС, ЛКИ. – Киев, 2010. – 216 с.
69. Кондзьолка В. Платон: філософія добра / В. Кондзьолка. – Львів : Світ, – 1997. – 28 с.
70. Кониський Г. Філософські твори : у 2 т. / Георгій. Кониський ; пер. з лат., упор., передм. та прим. М.В. Кашуби. – К. : Наук. думка, 1990. – Т.1. – 494 с.
71. Кочарян М.Т. Поль Гольбах / М.Т. Кочарян. – М. : Мысль, 1978. – 187 с.
72. Кравець В. М. Співвідношення природного і позитивного права в сучасному філософсько-правовому дискурсі. / В. М. Кравець // Науковий вісник ДДУВС. – 2008. – №4. – С. 41–49.
73. Кравец И. Н. И. Шад – професор философии Харковского университета. / И. Н. Кравец // Философские науки. – 1960. – №4. – С. 46–54.
74. Кримський С. Б. Ідейно-філософські основи творчості М.І.Гулака / С. Кримський, М. Кратко // Філософська думка. – 1984. – № 6. – С. 84–90.
75. Круглашов А.Н. Драма інтелектуала. Політичні ідеї М.Драгоманова / А. Круглашов. – К. : Наук.думка, 1995. – 116 с.
76. Кузнецов В.І. Філософія права: спроба пропедевтики / В.І.Кузнецов // Філософська думка. – 2003. – № 5. – С. 120–128.
77. Кузнецов В.Н. Франсуа Мари Вольтер / В.Н.Кузнецов. – М. : Мысль, 1978. – 220 с. – (Мыслители прошлого).
78. Кузнецов Э.В. Наука о праве и государстве / Э.В. Кузнецов, В.П. Сальников – СПб. : Санкт-Петербургский университет МВД России ; Изд. торг. Дом «Герда», 1999. – 421 с.
79. Кулябка С. Этика // Памятники этической мысли на Украине ХІV – первуй половины ХVІІІ в. / Сильвестр Кулябка ; сост. пер. с лат. М. Кашубы. – К. : Наукова думка. – С. 273–296.
80. Курзенин Э.Б. Политико-правовые учения Самуэля Пуфендорфа : дис. канд. юрид. наук : 12.00.01 / Курзенин Эдуард Борисович. – Нижний Новгород, 1999. – 214 с.
81. Кушаков Ю. Філософія права І. Канта та сучасність / Юрій Кушаков // Філософська думка. – 2005. – № 1 – С. 94–122.
82. Лазарев В. В. Шеллинг / В. В. Лазарев. – М. : Мысль, 1976 – 199 с. – (Мыслители прошлого)
83. Лейст О. Э. Учение Бенедикта Спинозы о государстве и праве / О. Лейст. – М. : Гос. изд. юридической л-ры, 1960. – 56 с.
84. Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні. Ідеї гуманізму епохи Відродження в українській філософії ХV – початку ХVП століття / Володимир Литвинов. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2000. – 472 с.
85. Ллойд Д. Идея права / Д. Ллойд. – М. : Юргона, 2002. – 416 с.
86. Локк Дж. Опыты о законе природы // Локк Дж. Сочинения : в 3 т. ; пер. с лат. и англ., ред и сост., авт. прим. А. Л. Субботин / Дж. Локк. – М. : Мысль, 1988. – Т.3. – С. 3–53. – (Философское наследие).
87. Локк Дж. Два трактата о правлении // Локк Дж. Сочинения : в 3 т. ; пер. с лат. и англ., ред и сост., авт. прим. А. Л. Субботин / Дж. Локк. – М. : Мысль, 1988. – Т.3. – С. 135–405. – (Философское наследие).
88. Лурье С. Я. Демокрит: Тексты, Перевод. Исследования / С. Лурье. – Ленинград : Наука, 1970. – 664 с.
89. Льюги Дж. Античная философия: от Фалеса до Сократа / Дж. Льюги. – М. : Галансас, 1997. – 208 с.
90. Малышева Н. И. Политико-правовое наследие Самуила Пуфендорфа / Н. И. Малышева // Правоведение. – 1999. – № 1. – С. 122–127.
91. Малышева Н. И. Государство и индивид в политико-правовом учении Самуила Пуфендорфа / Н. И. Малышева. – СПб., 2005. – 132 с.
92. Мамут Л.С. Политические и правовые теории немецкого Просвещения / Л. С. Мамут // История политических и правовых учений ХVІІ–XVІІІ вв. – М. : Наука, 1989. – С. 171–191.
93. Маньковский Б.С. Учения Гегеля о государстве и современности / Б.С. Маньковский. – М. : Наука, 1970. – 120 с.
94. Марк Аврелій. Наодинці з собою. Роздуми / Марк Аврелій ; пер. з грец. Р. Паранька. – Львів : Літопис, 2007. – 212 с.
95. Мееровский Б. В. Гоббс / Б. В. Мееровский. – М. : Мысль, 1975. – 208 с.
96. Монтескье Ш. О духе законов // Ш. Монтескье. Избранные произведения / Ш. Монтескье. – М. : Прогресс, 1955. – С. 156–668.
97. Множинська Р. Релігійно-філософські погляди Станіслава Оріховського / Руслана Множинська. – К , 2007. – 150 с.
98. Наливайко Д. Козацька християнська республіка. Запорізька Січ у західноєвропейських літературних пам’ятках / Д. Наливайко – К., 1992. – 287 с.
99. Нарский И.С. Философия Дж. Локка / И. С. Нарский. – М. : Изд. Моск. у-та, 1960. – 63 с.
100. Нерсесянц В. Гегель Из истории политической и правовой мысли / В. Нерсесянц. – М. : Юридическая лит-ра, 1979. – 112 с.
101. Нерсесянц В. Гегелевская философия права : история и современность. / В. Нерсесянц. – М. : Наука, 1974. – 286 с.
102. Нерсесянц В. История идей правовой государственности / В. Нерсе¬сянц. – М. : ИГиП РАН, 1993. – 16 с.
103. Нерсесянц В. Право и Закон. Из истории правовых учений / В. Нерсесянц. – М. : Наука, – 1983. – 366 с.
104. Нерсесянц В. Сократ / В. Нерсесянц. – М. : Изд. группа "ИНФРА-М" ; Норма, – 1996. – 305 с.
105. Нерсесянц В. Философия права: либерально-юридическая концепция / В. Нерсесянц // Вопросы философии. – 2002. – № 3. – С. 3–15.
106. Нерсесянц В. Философия права : уч. для вузов / В. Нерсесянц. – М. : Норма, – 1998. – 648 с.
107. Нічик В. Петро Могила в духовній історії України / В.Нічик. – К. : Укр.Центр дух. культури, 1997. – 328 с.
108. Новгородцев П. И. Введение в философию права. Кризис современного правосознания. / П. И. Новгородцев. – СПб. : Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 2000. – 352 с.
109. Новикова О. Липсий в России первой половины ХVII века / О. Новикова // Философский век. – 1999. – № 10. – С. 146–160.
110. Новикова О. Нидерландский гуманист Юст Липсий о гражданских войнах. / О. Новикова // Культура Возрождения XVI века. – СПб. : Ин-т человека РАН, 2001. – С. 90–96.
111. Овсянников М.Ф. Гегель / М. Ф. Овсянников. – М. : Мысль, 1971. – 223 с. – (Мыслители прошлого).
112. Огородник І. Українська філософія в іменах / І. Огородник, М. Русин ; за ред. М. Ф Тарасенка. – К. : Либідь, 1997. – 327 с.
113. Оріховський С. Твори / Станіслав Оріховський : пер. з лат. та старопол. мов В. Литвинова. – К. : Дніпро, 2004. – 669 с.
114. Орлик П. Вивід прав України / Пилип Орлик // Історія філософії України. Хрестоматія : навч. посіб. ; упор. М.Ф. Тарасенко, М.Ю. Русин, А. К. Бичко та ін. – К. : Либідь, 1993. – 560 с. – С.148–153.
115. Пам’яткии братських шкіл на Україні кінець ХV – початок ХVП ст. : тексти і дослідження АН УРСР. Ін-т суспільних наук / редкол. В.І.Шинкарук та ін. – К. : Наук. думка, 1988. – 568 с.
116. Патей-Братасюк М. Філософія права : навч. посіб. / М. Патей-Братасюк. – Тернопіль, 2002. – 92 с.
117. Патей-Братасюк М. Антропоцентрична теорія права : навч. посіб. / Марія Патей-Братасюк. – К. : 2010. – 394 с.
118. Пашков А. С. Вчення про громадянське суспільне в філософії права Гегеля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.05 «Історія філософії» / А. С. Пашков. – К., 2007. – 20 с.
119. Пашук А. Іван Вишенський – мислитель і борець / А. Пашук. – Львів : Світ, 1990. – 176 с.
120. Пейн Т. Избранные сочинения / Т. Пейн. – М. : Мысль, 1959. – 492 с.
121. Пионтковский А. Уголовно-правове воззрения Канта, А. Фейербаха и Фихте / А. Пионтковский. – М. : Юридическое изд-во МКЮ СССР, – 1940. – 191 с.
122. Пионтковский А.А. Уголовно-правовая теория Гегеля в связи с его учением о праве и государстве / А.А. Пионтковский. – М., 1947. – 367 с.
123. Пионтковский А. Учение Гегеля о праве и государстве / А. Пионт¬ковский. – М. : Госюриздат – 1963. – 468 с.
124. Піч Р. Передмова / Роланд Піч // Юркевич Памфіл. Історія філософії права. Філософія права. Філософський щоденник. – К. : Ред. журн. «Український світ», 2000. – С. 7–12.
125. Платон. Держава / Платон ; пер. з давньогр. Д. Коваль. – К. : Основи. – 2000. – 355 с.
126. Платон. Діалоги : пер. з давньогр. / Платон. – К. : Основи, – 1995. – 394 с.
127. Политико-правовые ценности: история и современность / под. ред. В. С. Нерсесянца. – М., 2000. – 516 с.
128. Пріцак О. Історіософія Михайла Грушевського / Омелян Пріцак // Грушевський М. Історія України Руси : в 11 т., 12 кн. – К. : Наукова думка, – 1991. – Т.1. – С. XL–LXXIII.
129. Рабінович П. М. Основи загальної теорії держави і права / П. М. Рабінович – К. : Атіка. – 2001. – 176 с.
130. Руссо Ж.-Ж . Об общественном договоре: трактаты / Ж.-Ж. Руссо. – М. : Канон-пресс поле, 1998. – 415 с.
131. Скрипнин А.П. Категорический императив Иммануила Канта /
А. П. Скрипнин. – М. : Изд. Московского у-та, 1978. –189 с.
132. Сковорода Г. Начальная дверь ко христианскому доброправію // Григорій Сковорода. Повне зібрання творів : у 2 т. / Григорій Сковорода. – К. : Наук. думка, 1972. – Т. 1. – С. 144–153
133. Сковорода Г. Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни // Григорій Сковорода. Повне зібрання творів : у 2 т. / Григорій Сковорода. – К. : Наук. думка, 1972. – Т. 1. – С. 324–356.
134. Сковорода Г. Разговор называемый алфавит или букварь мира // Григорій Сковорода. Повне зібрання творів : у 2 т. / Григорій Сковорода. – К. : Наук. думка, 1972. – Т. 1. – С. 411–460.
135. Сливка С. С. Позитивістські концепти: філософсько-правовий аналіз : монографія / С. С. Сливка. – Львів : ЛДІВС, 2006. – 159 с.
136. Сливка С. С. Українська національна філософія права: антологічний ракурс / С. С. Сливка. – Львів : Воля, –2001. – 168 с.
137. Слово про закон і благодать // Історія української філософії. Хрестоматія / упор. М.Кашуба. – Львів : Вид. Центр ЛНУ ім. І.Франка, 2004. – С. 10–24.
138. Соколов В. В. Европейская философия XV–XVII веков : уч. пособ. / В. В. Соколов. – М. : Высшая школа, 1984. – 448 с.
139. Соколов В.В. Спиноза / В. В. Соколов. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М. : Мысль, 1977. – 222 с. – (Мыслители прошлого).
140. Соловьев Э. И.Кант: взаимодополнительность морали и права / Э. Соловьев. – М. : Наука, 1992. – 216 с.
141. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова // Збірник наукових праць. Інститут філософії НАНУ. – К. : Наукова Думка –1995. – 120 с.
142. Спиноза Б. Политический трактат // Бенедикт Спіноза. Избранные произведения : в 2 т. / Бенедикт Спиноза. – М. : Госполитиздат, 1957. – Т 2. – 728 с.
143. Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат / Бенедикт Спиноза ; пер. з лат. В. Литвинов. – К. : Основи, – 2003. – 238 с.
144. Стратій Я. Ідеї природного права і суспільного договору на службі петровського абсолютизму («Правда волі монаршої» Теофана Прокоповича) / Я. Стратій // Україна ХVП століття. Суспільство, філософія. Культура. – К. : Критика, – 2005. – С.128–150.
145. Тихонов В. Н. Идеи П.Д. Юркевича о государстве и праве в контексте современности. / В. Н. Тихонов. – Луганск : РИО ЛАВД, 2003. – 304 с.
146. Удальцова З. В. Византийская культура / З. В. Удальцова. – М. : Наука, 1988. – 288 с.
147. Узбек К. М. Научное и философское наследие Эллады / К. М. Узбек, Е. К. Щетинина. – Донецк, 2009. – 433 с.
148. Українські гуманісти епохи Відродження (Антологія) : у 2 ч. – К. : Наук. думка. Основи, 1995. – Ч.1. – 431 с.
149. Утченко С. Л. Политические учения дреунего Рима / С. Л. Утченко. – М. : Наука, 1977. – 256 с.
150. Філософія Відродження на Україні / відп. ред. М. В. Кашуба. – К. : Наук. думка, 1990. – 334 с.
151. Філософія права / за ред. О. Г. Данільяна. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 270 с.
152. Філософія права / за ред. М.В. Костицького, Б.Ф. Чміля. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 336 с.
153. Філософія права / за ред. Д. Фейнберга, Д. Коулмена. – К. : Основи, 2007. – 1256 с.
154. Філософсько-антропологічні студії 2001: філософія Дж.Локка і сучасність. – Дніпропетровськ : Стилос, 2001. – 363 с.
155. Франко І. Свобода і автономія // Іван Франко. Зібрання творів : у 50 т. / Іван Франко. – К : Наук. Думка, 1985. – Т.45. – С.442–448.
156. Ціцерон М. Т. Про державу. Про закони. Про природу богів / М. Т. Ціцерон ; пер. В. Литвинов. – К. : Основи, 1998. – 476 с.
157. Циппеліус Р. Філософія права / Р. Циппеліус. – К. :Тендем, 2000. – 300 с.
158. Чалоян В.К. Восток-Запад (преемственность философии античного и средневекового общества / В. К. Чалоян. – М. : Изд-во «Наука», 1968. – 223 с.
159. Чижевский Д. Філософські твори : у 4 т. / Д. Чижевський. – К. : «Смолоскип», 2000. – Т. 4. – 376 с.
160. Шаповал В. М. Трансцендентальні горизонти свободи / В. М. Шаповал – К. : ПАРАПАН – 2010. – 312 с.
161. Шеллінг Ф. Система трансцендентального идеализма / Ф. Шеллинг. – М. : Мысль, 1987. – 637 с.
162. Шкода В. В. Вступ до правової філософії / В. В. Шкода – Х. : Фоліо, 1997. – 221 с.
163. Юркевич П. Історія філос. Права (1868) // Памфіл Юркевич. Історія філософії права. Філософія права. Філоссофський щоденник / Памфіл Юркевич. – К. : Ред журн. «Український світ», – 2000. – 443 с.
164. Юркевич П. Філософія права // Памфіл Юркевич. Історія філософії права. Філософія права. Філоссофський щоденник / Памфіл Юркевич. – Вид. друге. – К. : Ред. Журн. «Україн. світ», 2000. – С. 162–231.
165. Щипаков И Я. Философия руського Просвещениря. Вторая половина ХVІІІ века / И. Щипачов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1971. – 285 с.
166. Oestreich G. Justus Lipsius als Theoretiker des neuzeitlichen Machtstaates. Zu seinem 350. Todestag / Gerhard Oestreich // Historische Zeitschrift. –1956. – Bd.181. – S. 31–78.