Страшко, Ірина Володимирівна. Соціальні мережеві сервіси в сучасній освітній реальності: філософсько-освітня концептуалізація

Краткое описание

Страшко, Ірина Володимирівна. Соціальні мережеві сервіси в сучасній освітній реальності : філософсько-освітня концептуалізація : дис. ... канд. філос. наук : 09.00.10 - філософія освіти / Страшко Ірина Володимирівна ; [наук. керівник Герасимова Ельвіра Миколаївна] ; М-во освіти і науки України, Нац пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 2016. - 222 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА
На правах рукопису
СТРАШКО Ірина Володимирівна
УДК 141.2: 37.013.73 +372.881.1(043.3)
СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖЕВІ СЕРВІСИ В СУЧАСНІЙ ОСВІТНІЙ РЕАЛЬНОСТІ: ФІЛОСОФСЬКО - ОСВІТНЯ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ
Спеціальність 09.00.10 - філософія освіти
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
Науковий керівник: ГЕРАСИМОВА Ельвіра Миколаївна
доктор філософських наук, професор
Київ - 2016

2
ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖЕВИХ СЕРВІСІВ: ФУНКЦІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ 14
1.1. Ретроспективний аналіз змістовного наповнення понятійно- категоріального апарату дослідження соціальних мережевих сервісів 14
1.2. Антропоцентричний та аксіологічний вимір соціальних мережевих сервісів 38
1.3. Соціокультурна обумовленість соціальних мережевих сервісів .... 56
Висновки до першого розділу 71
РОЗДІЛ 2. ФЕНОМЕН КОМУНІКАТИВНО-ДІЯЛЬНІСНОЇ ПРИРОДИ МОВИ В ЕРУ ВЕБ 2.0 73
2.1. Блог як вимір поліфонії смислів в контексті комунікативних практик 73
2.2. Пізнавально-прагматичні особливості подкастів 87
2.3. Синергетична природа вікі, її комунікативно-епістемологічне
о бґрунтув ання 98
Висновки до другого розділу 122
РОЗДІЛ 3. КОМУНІКАТИВНІ ПРАКТИКИ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖЕВИХ СЕРВІСІВ ЯК ВИМІР СУЧАСНОЇ ОСВІТНЬОЇ РЕАЛЬНОСТІ 124
3.1. Інформаційно-комунікативна сутність соціальних мережевих сервісів: стратегія сучасних освітніх моделей децентралізованого поширення знань 124
3.2. Навчально-виховний потенціал практики використання соціальних мережевих сервісів у сфері мовної освіти 148

3
3.3. Функціонально-освітні аспекти iTunes U у світлі інноваційних
змін сучасного університету 169
Висновки до третього розділу 177
ВИСНОВКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183

Список литературы

ВИСНОВКИ
Концептуалізація інформаційно-комунікативної сутності соціальних мережевих сервісів в сучасній освітній реальності дозволила сформулювати такі висновки:
1. Предметом аналізу в роботі стали: термінологічне словосполучення «соціальні мережеві сервіси», поняття «блог», «подкаст», «подкастинг», «вікі». Соціальні мережеві сервіси - програмні інструменти другого покоління Інтернету, що підтримують групову взаємодію, є комунікативно - орієнтованими, об’єднують користувачів у спільноти, дають можливість організовувати спільний перетворювальний процес для створення нового продукту. Під блогами у роботі розуміються розміщені на Інтернет-сайті (або його розділі) відкриті записи-пости різного характеру одного/декількох авторів, що характеризуються наявністю гіперпосилань, можливістю коментування і регулярно поповнюються новими у зворотному хронологічному порядку. Подкаст визначено як продукт редакційно- видавничої діяльності ЗМІ; створений індивідуальним/колективним авторством твір; цифровий засіб інформації, комунікації, поширення знань; інструмент освіти і виховання; знаряддя політичної і ідеологічної боротьби. Подкастинг - технологія створення і поширення цифрових аудіо- і відео файлів у мережі, що дозволяє відтворювати їх на веб-сайті, переносити на власні пристрої і зберігати для подальшого використання. Вікі є соціально орієнтованим програмним забезпеченням на основі Інтернет-сторінок з можливістю спільного редагування та перерозподілу оригінального контенту.
2. Соціальні сервіси другого покоління Інтернету (зокрема блоги, подкасти, вікі) є максимально антропоцентричними, оскільки є результатом соціальних, комунікативних, інформаційних уподобань людини, де основною фігурою є сама людина, її думки, інтереси, знання. Вільна асинхронна і синхронна комунікація, мультиваріантність та паралельність взаємодій, відсутність просторових меж та миттєвий обмін інформацією, її поширення,

180
самостійне продукування і використання; можливості конструювання ідентичності, у якому знаходить вираз реалізація уявлень про себе, що не завжди можуть бути досягнуті у реальному житті; можливість вибору власного шляху, що є мотивованим особистісними потребами, переконаннями, конкретною ситуацією роблять соціальні сервіси атрактивними засобами для спілкування, характеризують змістовно - діяльнісну сутність перебування індивіда у блогосфері, подкастовому середовищі, просторі різноманітних вікі. Самореалізація особистості у них, як процес прояву і втілення власного креативного потенціалу, зреалізування своїх можливостей, розгортається у різних формах і напрямках під впливом безлічі зовнішніх і внутрішніх факторів, як за допомогою власних зусиль, так і в співтворчості з іншими. Взаємодія у блогах, подкастовому середовищі, різноманітних вікі є місцем «зустрічі» різних ідеологій, що зумовлюють діалогізм і поліфонію «звучання»; вона виражається у виробленні соціокультурно прийнятного стилю спілкування, можливості виступити посередником між представниками різних культур тощо.
3. Показано, що сьогодні блог викристалізовується в особливу форму дискурсивного синтезу світоглядних, комунікативних, антропологічних та психологічних його засад. Він виступає як авторський «проект», існування якого сьогодні висвітлює кілька смислових напластувань: блог як мова, як діяльність (блогерство/блогінг/блоґування), як жанр, навіть, як символ сучасної дигітальної епохи, одночасно акумулюючи в собі комунікативні, аудіально-візуальні, перформативні, інформативні, розважальні характеристики прояву реальності, забезпечуючи при цьому позачасову присутність автора, хоч кожна з них у тому чи іншому плані самовираження не є цілковито атрибутивною.
4. Сьогодні аудіо подкаст як сегмент мережевої комунікації стає однією з найпопулярніших і швидкозростаючих її форм. Своїм існуванням аудіо подкаст робить дійсність «почутою», дозволяє глибше проникнути у її зміст, усвідомити ті чи інші явища. Він передає інформацію, транслює і породжує

181
смисли, що задаються мовним, культурним, соціальним, особистісним, професійним контекстом. Подкаст є своєрідним цифровим «відображенням» суспільства, рівня моральності, особливостей культури, може бути «інструментом» соціально-політичної боротьби; репрезентує людину як суб’єкта, який пізнає, постаючи також «площадкою» для реконструкції його самого.
5. Синергетичний підхід до аналізу феномена спільного навчання, співтворчості у вікі-середовищі, зміщуючи акценти у вивченні становлення мовного буття особистості з феноменологічної, результативної форми у динамічну процесуальну сферу, дав можливість описати сам механізм колективного навчання у просторі вікі, показати поліваріантність, альтернативність шляхів розвитку, в умовах відкритості, ймовірнісного вибору і багатовекторної спрямованості; дозволив, за допомогою теорії фракталів, описати сутність включення індивіда в систему комунікативних і соціальних взаємодій.
6. Відкриті освітні практики, соціально-інтерактивне навчання і коннективізм, що формуються у результаті використання сервісів другого покоління Інтернету, посилюють соціальність всього освітнього процесу; стимулюють перехід до різнорівневого навчання; створюють умови для найбільш повного розкриття особистісного потенціалу кожного; сприяють становленню учнів як активних учасників процесу навчання, передбачають їх взаємодію та спільну участь у вирішенні автентичних і складних завдань реального світу, перетворюючи традиційну структуру освітньої моделі у мережеву, в якій викладач має зайняти позицію фасилітатора, консультанта, координатора навчально-дослідницької групи.
7. Використання блогів, подкастів, вікі у мовній освіті створює пролонговане занурення в іншомовне комунікативне середовище, дозволяє забезпечити суб’єктів освіти продуктивною мовною практикою, є компенсаторним механізмом при існуючому обсязі навчальних годин, ефективним засобом практичної реалізації теоретичних знань, спрямованих

182
на розвиток різних аспектів володіння мовою.
8. Використання fTunes U дозволяє кожному реалізувати особисті освітні потреби, самостійно вибудувати власну траєкторію навчання; дає можливість працювати з навчальним матеріалом у зручний час і зручному темпі. fTunes U є лише «посередником» між учасниками освітнього процесу і виконує додаткові функції, не змінюючи сутнісних підходів в освіті. Використання можливостей цього додатку у вітчизняній системі освіти вимагає створення нових моделей організації і управління процесом навчання. Крім того, набувають актуальності питання, пов’язані не тільки з користуванням представленими освітніми ресурсами, але й з необхідністю створення власних для просування української освіти і науки.
Перспективи подальших розвідок по темі будуть спрямовані на дослідження соціально-інтерактивного навчання у просторі мережі. Більш пильної уваги також потребує специфіка використання блогів і вікі в освітній сфері.