Бондарчук Віта Вікторівна. Кримінально-правова характеристика діяння, вчиненого в умовах виправданого професійного ризику : Бондарчук Вита Викторовна. Уголовно-правовая характеристика деяния, совершенного в условиях оправданного профессионального риска

Краткое описание

Бондарчук Віта Вікторівна. Кримінально-правова характеристика діяння, вчиненого в умовах виправданого професійного ризику.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.08, НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - Київ, 2014.- 202 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

На правах рукопису

БОНДАРЧУК Віта Вікторівна

УДК 343.21

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯННЯ, ВЧИНЕНОГО В УМОВАХ ВИПРАВДАНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РИЗИКУ

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
КВАША Оксана Олександрівна,
доктор юридичних наук, доцент,
старший науковий співробітник
Київ–2014

ЗМІСТ

ВСТУП .......................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. Місце діяння, пов’язаного з ризиком, в системі обставин, що виключають злочинність діяння
1.1 Обставини, що виключають злочинність діяння, як система взаємопов’язаних елементів ........................................................................
13
1.2 Соціально-правова природа діяння, пов’язаного з ризиком…………………………………………...........................................
26
1.3 Сучасний стан розвитку інституту діяння, пов’язаного з ризиком, у кримінальному праві зарубіжних країн ......................................................
49
Висновки до розділу 1 .................................................................................. 59

РОЗДІЛ 2. Поняття, ознаки та умови правомірності діяння, вчиненого в умовах виправданого професійного ризику
2.1 Наукові підходи до визначення поняття та класифікації виправданого ризику у кримінальному праві …...................................
63
2.2 Умови правомірності діяння, пов’язаного з ризиком, у чинному КК України ..........................................................................................................
83
2.3 Перевищення меж діяння, пов’язаного з ризиком, та невиправданий ризик ...................................................................................
106
Висновки до розділу 2 ................................................................................. 124

РОЗДІЛ 3. Види діяння, вчиненого в умовах виправданого професійного ризику
3.1 Медичний ризик як вид виправданого професійного ризику ............ 129
3.2 Умови правомірності ризику у правоохоронній діяльності ............... 147
3.3 Проблеми виокремлення підприємницького (господарського, комерційного) ризику в теорії кримінального права ................................
159
Висновки до розділу 3 .................................................................................. 168

ВИСНОВКИ ................................................................................................. 172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................ 177

ДОДАТКИ .................................................................................................... 200

ВСТУП

Актуальність теми. Еволюційний розвиток суспільства, держави, технологій, науки, запровадження нових ідей, концепцій досить часто супроводжується небезпекою заподіяння шкоди об’єктам, які перебувають під правовою охороною. Право як регулятор суспільних відносин, з огляду на наведене, має забезпечувати існування балансу між створенням належних умов розвитку суспільства та держави у його різноманітних проявах та унеможливленням випадків необґрунтованого створення загрози для найвищих соціальних цінностей. Існування згаданого балансу забезпечується як галузями приватного, так і галузями публічного, зокрема, кримінального права. Це підкреслює важливість належного функціонування спеціальних для кожної галузі права механізмів, які б забезпечували всеохоплюючу регламентацію зазначеного балансу та не суперечили б один одному.
Регламентація діяння, пов’язаного з ризиком, як обставини, що виключає злочинність діяння, унеможливлює існування випадків безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які заподіяли шкоду правоохоронюваним інтересам, однак при цьому бажали досягти суспільно корисної мети. Відносна новизна аналізованої норми у вітчизняній правовій системі, а також непоширеність випадків її застосування у судовій практиці зумовили відсутність належного доктринального аналізу основних положень про виправданий ризик у національній юридичній науці.
З огляду на те, що підстава для ризикованого діяння може виникнути у повсякденному житті при виконанні професійних функцій представників багатьох професій, законодавство про кримінальну відповідальність має містити належні механізми реагування на правові наслідки ризику, спрямованого на забезпечення розвитку суспільства, держави, окремих індивідів, який призводить до заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам. Існування різних сфер такої діяльності зумовлює потребу проведення наукових досліджень підстав виключення кримінальної відповідальності за заподіяну шкоду правоохоронюваним інтересам залежно від виду професійної діяльності, у якій вчиняється ризиковане діяння.
У статті 42 КК закріплено положення про визнання незлочинним діяння (дії або бездіяльності), яким заподіяно шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети. Крім того, у цій статті встановлено умови визнання ризику виправданим, а також умови, за яких ризик не може визнаватися виправданим. Водночас з огляду на специфіку таких сфер людської діяльності як медична чи правоохоронна діяльність, відсутність диференційованого підходу може призвести до того, що передбачені законодавством засоби реагування не будуть повною мірою відповідати потребам розвитку зазначених сфер людської діяльності.
Значний внесок у розробку наукової проблеми кримінально-правової регламентації діяння, пов’язаного з ризиком, здійснили такі вчені як П.П. Андрушко, М.В. Анчукова, В.В. Бабурін, Ю.В. Баулін, А.Я. Билиця, О.М. Гав’яз, В.О. Глушков, М.С. Грінберг, О.О. Дудоров, С.С. Захарова, А.А. Ільюхов, С.Г. Келіна, Н.Ш. Козаєв, О.М. Костенко, Р.А. Крючков, Ю.В. Ляпунов, П.В. Мельник, В.І. Михайлов, А.А. Музика, В.О. Навроцький, А.В. Савченко, А.Б. Сахаров, А.В. Сєрова, І.І. Слуцький, П.Л. Фріс, М.І Хавронюк, О.І. Ющик та інші вчені. Незважаючи на значну кількість наукових досліджень, багато питань залишаються дискусійними та потребують подальшого доктринального аналізу. Зокрема, дисертації О.І. Ющик «Кримінально-правове регулювання діяння, пов’язаного з ризиком, за законодавством України» (2004 р.) та М.В. Анчукової «Виправданий ризик як обставина, що виключає злочинність діяння» (2004 р.) присвячені загальним питанням регламентації виправданого ризику як обставини, що виключає злочинність діяння. Однак, з огляду на тенденції суспільного розвитку, урізноманітнення сфер людської діяльності та особливості їх нормативно-правового регулювання, актуальними є питання законодавчого закріплення правових наслідків за шкоду, заподіяну в умовах виправданого професійного ризику, залежно від сфери, в якій він застосовується.
Таким чином, навіть за наявності значної кількості наукових досліджень, багато проблем, пов’язаних із з’ясуванням сутності виправданого ризику, визначення його різновидів, виокремленням умов правомірності, є невирішеними. Сучасний розвиток суспільних відносин вимагає проведення спеціального наукового дослідження діяння, пов’язаного з ризиком, з акцентуванням уваги на особливостях окремих видів такого діяння залежно від сфери професійної діяльності, в якій воно вчиняється.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Київського університету права НАН України за темами «Доктринальні засади розвитку держави та права: аналіз національних та міжнародних тенденцій» (номер державної реєстрації 0112U00270); «Дослідження основних інститутів держави та суспільства: компаративістичний аналіз сучасних правових доктрин» (номер державної реєстрації 0114U000796).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних засад кримінально-правового регулювання діяння, вчиненого в умовах виправданого професійного ризику.
Відповідно до поставленої мети були сформульовані такі задачі:
- визначити конститутивні ознаки обставин, що виключають злочинність діяння, та вирішити питання про відповідність діяння, пов’язаного з ризиком, таким ознакам;
- з’ясувати соціально-правову природу виправданого ризику, яка зумовлює віднесення цього діяння до інституту обставин, що виключають злочинність діяння;
- узагальнити підходи до закріплення виправданого ризику у кримінальному законодавстві зарубіжних держав;
- встановити конститутивні ознаки поняття «ризик», «виправданий ризик» та виявити основні підходи до з’ясування змісту цих правових категорій;
- визначити критерії класифікації виправданого ризику та особливості видів такого ризику, які мають вплив на регулювання цієї обставини, що виключає злочинність діяння;
- вирішити питання про існування зв’язку між видом ризикованого діяння та умовами правомірності, які виключають злочинність відповідного діяння;
- узагальнити наукові підходи до закріплення легального визначення та ознак поняття «перевищення меж діяння, пов’язаного з ризиком»;
- з’ясувати обґрунтованість законодавчого підходу до формулювання ознак невиправданого ризику.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері професійної діяльності, порядок яких порушено заподіянням шкоди під час вчинення діяння, пов’язаного з ризиком.
Предметом дослідження є кримінально-правова характеристика діяння, вчиненого в умовах виправданого професійного ризику.
Методи дослідження. В ході дослідження було використано ряд загальнонаукових та спеціальних наукових методів пізнання, які дозволили здійснити всебічний та об'єктивний аналіз його предмету. Серед них: догматичний метод використовувався для встановлення змісту кримінально-правових понять, які застосовуються при регламентації діяння, пов’язаного з ризиком, як обставини, що виключає злочинність діяння; метод системно-структурного аналізу дозволив провести аналіз діяння, пов’язаного з ризиком, як невід’ємного елемента системи обставин, що виключають злочинність діяння; формально-логічний слугував виявленню характерних особливостей формулювання норм, які регламентують особливості правових наслідків заподіяння шкоди внаслідок діяння, пов’язаного з ризиком; семантичний дозволив визначити зміст термінів: ризик, виправданий ризик, суспільно корисна мета, тощо; компаративістський метод використано під час порівняння кримінального закону України з відповідними нормами кримінальних законів інших держав, а також іншими нормами, які регулюють правові наслідки виправданого професійного ризику.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є одним із перших в юридичній науці України комплексних досліджень діяння, вчиненого в умовах виправданого професійного ризику. До положень, що становлять наукову новизну, належать зокрема, такі:
Уперше:
1) доведено необґрунтованість віднесення ризику у сфері підприємницької (комерційної, господарської) діяльності до видів виправданого професійного ризику, який виключає злочинність діяння, оскільки відповідне діяння не наділене такою конститутивною умовою правомірності діяння, пов’язаного з ризиком, як наявність значної суспільно корисної мети;
2) встановлено, що ризик може бути визнано виправданим, якщо в результаті вчинення відповідних діянь створюється загроза заподіяння шкоди для життя суб’єкта, який вчиняє ризиковане діяння. Ризик не може визнаватися виправданим у випадку завідомого створення загрози для життя іншої людини, крім суб’єкта вчинення відповідного діяння;
3) з урахуванням особливостей окремих видів професійної діяльності доведена необґрунтованість законодавчого закріплення єдиного підходу до встановлення ознак невиправданого ризику. Зокрема, це стосується медичного ризику, який пов’язується зі створенням загрози заподіяння шкоди для життя людини. Беручи до уваги те, що формулювання ч. 3 ст. 42 КК необґрунтовано обмежує потенціал ризику у сфері медичної діяльності, запропоновано відповідну норму сформулювати у спосіб, який б допускав визнання медичного ризику виправданим навіть у тих випадках, коли суб’єкт ризику завідомо створює загрозу життю іншої людини;
4) сформульовано доктринальне визначення виправданого ризику як виду правомірної поведінки, зумовленої необхідністю досягнення значної суспільно корисної мети, що полягає в усвідомленому виборі особою такого способу її досягнення, реалізація якого, незважаючи на вжиті особою запобіжні заходи, створює загрозу заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам;
Удосконалено:
5) доктринальне визначення поняття «обставини, що виключають злочинність діяння» на основі застосування системно-структурного підходу, що обумовило визнання хибним розуміння цього поняття як простої сукупності елементів. Обставини, що виключають злочинність діяння – це система ознак, яка органічно поєднує усвідомлені і вольові діяння особи, що збігаються за своїми зовнішніми ознаками зі злочином, передбаченим КК України, які є суспільно корисними чи соціально допустимими правомірними діями чи бездіяльністю, що дозволені законодавством України і виключають кримінальну відповідальність;
6) наукові узагальнення способів (шляхів) закріплення виправданого ризику у законодавстві зарубіжних держав. Нормативне закріплення виправданого ризику як обставини, що виключає злочинність діяння, характерне для кримінальних кодексів пострадянських держав та інших держав Східної Європи. Водночас воно не притаманно для кримінального законодавства держав романо-германської і англосаксонської систем права, у яких діяння, вчинене внаслідок виправданого ризику, може оцінюватися на підставі норм, що регламентують невинне заподіяння шкоди, крайню необхідність та здійснення свого права;
Набули подальшого розвитку:
7) вчення щодо соціально-правової природи виправданого ризику. Віднесення виправданого професійного ризику до інституту обставин, що виключають злочинність діяння, насамперед детерміновано спрямованістю застосовуваних діянь на досягнення значної суспільно корисної мети. Ця ознака компенсує заподіяну правоохоронюваним інтересам шкоду, незважаючи на те, що шкідливі наслідки є реальними, а бажані результати можуть бути не досягнутими;
8) класифікація обставин, що виключають злочинність діяння, за критерієм нормативно-правового акту, яким вони регулюються: 1) обставини, що врегульовані тільки в законі про кримінальну відповідальність (необхідна оборона, крайня необхідність, фізичний або психічний примус, затримання особи, що вчинила злочин); 2) обставини, що врегульовані в законі про кримінальну відповідальність, а також нормативно-правовими актами інших галузей права (виправданий ризик, виконання наказу або розпорядження, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації); 3) обставини, що врегульовані лише нормативно-правовими актами інших галузей права (здійснення свого права, згода потерпілого, виконання професійних функцій);
9) положення щодо сутності виправданого ризику як новели чинного КК, що до 2001 року регулювались за нормою про крайню необхідність. Констатовано, що подібним до крайньої необхідності є лише один із видів ризику, а саме той, що викликаний небезпекою, яка також є підставою крайньої необхідності. Відмінність полягає у характері небезпеки: при виправданому ризику – небезпека настання шкоди ймовірна, а при крайній необхідності – реальна;
10) наукові підходи до визначення таких видів виправданого професійного ризику як ризик у сфері медичної діяльності та ризик у сфері правоохоронної діяльності. Обґрунтовано недоцільність законодавчого закріплення особливих умов правомірності кожного з видів професійного ризику, однак доведена необхідність наповнення специфічним змістом законодавчо закріплених умов правомірності аналізованої обставини (зокрема, наявність згоди особи, щодо якої вчиняється ризиковане діяння, наявність спеціальних знань в особи, яка ризикує, відповідність діяння останнім науковим досягненням цієї галузі знань);
11) аргументи щодо недоцільності закріплення у законі про кримінальну відповідальність поняття «перевищення меж виправданого ризику». Зважаючи на істотні відмінності об’єктивних умов вчинення того чи іншого ризикованого діяння, а також відношення суб’єкта ризику до заподіюваної ним шкоди при вчиненні такого діяння, доведено правильність законодавчого підходу щодо відсутності поняття та правових наслідків перевищення меж діяння, пов’язаного з ризиком, у статті 42 КК України.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів роботи полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес. Сформульовані теоретичні положення, пропозиції, рекомендації та висновки можуть бути використані:
– у науково-дослідницькій діяльності як основа для подальшого розвитку доктрини обставин, що виключають злочинність діяння загалом та виправданого ризику, зокрема;
− у правотворчості – запропоновані зміни можуть бути використані в процесі вдосконалення Закону про кримінальну відповідальність (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України №04-20/12-2155 від 20 жовтня 2014 року);
– у правозастосуванні – під час кваліфікації діянь, що призвели до заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам внаслідок вчинення діяння, пов’язаного з ризиком, а також висунуті пропозиції можуть використовуватися під час узагальнення судової практики, а також підготовки відповідних постанов Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
– у навчальному процесі – результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні курсів «Кримінальне право України. Загальна частина» у вищих навчальних закладах України, при проведенні науково-дослідницької роботи студентів та аспірантів (акт впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження у навчальний процес Київського університету права НАН України від 2 вересня 2014 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення й отримані висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях «Правові реформи в Україні: реалії сьогодення» (м. Київ, 11 жовтня 2012); «Актуальні проблеми юридичної науки (м. Київ, 14 грудня 2012); XV Республиканской научно-практической конференции студентов, магистрантов и аспирантов «Актуальные проблемы права и экономики» (Республика Беларусь, Брест, 17 апреля 2014).
Публікації. Основні теоретичні положення, висновки і практичні результати, отримані в процесі роботи над дисертацією, опубліковано в 5 наукових статтях, 4 з яких – це статті у фахових виданнях України та 1 − у іноземному виданні, тезах 2 доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове рішення наукової проблеми, що виявилось у розробці теоретичних засад кримінально-правового регулювання діяння, вчиненого в умовах виправданого професійного ризику. Основні висновки дисертаційного дослідження полягають у такому.
1. Дослідження соціально-правової природи діяння, пов’язаного з ризиком, дозволило дійти висновку, що таке діяння є відносно новою обставиною, що виключає злочинність діяння, яка знайшла своє закріплення у нормах кримінального законодавства. При цьому встановлено, що навіть у період, коли зазначена обставина не була формально закріплена у кримінальному законі, у науці кримінального права обґрунтовувалось, що немає підстав для притягнення до відповідальності особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам в умовах ризику.
2. Виокремлення діяння, пов’язаного з ризиком, в межах інституту обставин, що виключають злочинність діяння, насамперед детерміновано спрямованістю застосовуваних діянь на досягнення значної суспільно корисної мети. Ця ознака компенсує заподіяну правоохоронюваним інтересам шкоду, незважаючи на те, що шкідливі наслідки є реальними, а бажані результати можуть не бути досягнутими. Соціальним підґрунтям діяння, пов’язаного з ризиком є необхідність забезпечення постійного суспільного розвитку, який може бути пов’язаний із заподіянням шкоди правоохоронюваним інтересам. Це соціальне підґрунтя обумовлює закріплення у праві, як регуляторі суспільних відносин, норми про некараність особи за діяння, вчинене з метою досягнення суспільно корисної мети, якщо воно призвело до заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам. Така природа не є характерною для жодної іншої обставини, а тому може бути констатована як унікальна, що підкреслює доцільність її виокремлення як самостійного елементу аналізованого інституту, який не може бути охоплений жодним іншим елементом.
3. За результатами вивчення питання співвідношення діяння, пов’язаного з ризиком, із суміжними правовими поняттями доведено необґрунтованість наукових підходів щодо порівняння виправданого ризику із крайньою необхідністю без урахування особливостей існування різних за своєю правовою природою видів ризику. Зокрема, констатовано, що подібним до крайньої необхідності є ризик, що викликаний небезпекою, яка є підставою і крайньої необхідності. Відмінність полягає у характері небезпеки: при виправданому ризику – небезпека настання шкоди ймовірна, а при крайній необхідності – реальна. Концептуальна відмінність виправданого ризику від виконання професійних функцій полягає у соціальній обумовленості і насамперед мети кожної із таких дій. Регламентація виправданого ризику покликана заохочувати новаторство та унеможливлювати відповідальність за шкоду, що виникла внаслідок діяння, спрямованого на досягнення значної суспільно корисної мети. У свою чергу, некараність заподіяння шкоди внаслідок виконання професійних функцій зумовлена тим, що навіть належне дотримання усіх вимог, які ставляться до кожної конкретної професійної дії не гарантує лише позитивного результату та, відповідно, може призводити до настання шкоди правоохоронюваним законом інтересам. Таким чином, у випадку, якщо певна дія відповідає правилам її вчинення, вона не може бути оцінена як ризиковане діяння, у свою чергу, якщо певна дія суперечить певним правилам вона не може бути оцінена за правилами виконання професійних функцій.
4. Виокремлено такі характерні особливості правового регулювання виправданого ризику у зарубіжних кримінальних законах: 1) ризик регламентовано узагальнено (Республіка Білорусь, Російська Федерація); 2) ризик деталізовано вказівкою на такі його різновиди як професійний чи господарський (Республіка Узбекистан, Литовська Республіка); 3) закріплення відповідності сучасним знанням обов’язковою умовою некараності діяння, вчиненого в умовах виправдного ризику (Республіка Білорусь, Республіка Болгарія); 4) закріплення невичерпного переліку умов недопустимості визнання ризику виправданим (Азербайджанська Республіка, Республіка Казахстан); 5) закріплення ризику із використанням формулювання, яке охоплює як ризик із небезпеки, так і новаторський ризик (Республіка Білорусь, Російська Федерація), а інші – лише новаторський ризик (Республіка Польща).
5. У контексті аналізу підходів до класифікації ризику зроблено висновок про те, що класифікації, які визначають види виправданого ризику відповідно до сфер професійної діяльності, є неповними. Первинним, на наш погляд, є виокремлення ризику з небезпеки та новаторського ризику. Лише після цього можна виокремлювати види виправданого ризику відповідно до сфер професійної діяльності, в яких він застосовується.
6. Доведено, що наукове значення дослідження умов правомірності виправданого ризику зумовлюється необхідністю: встановлення змісту та тлумачення умов, прямо передбачених у ст. 42 КК; з’ясування доцільності використання тих чи інших формулювань при визначенні відповідних умов; з’ясування доцільності закріплення тих чи інших умов при формулюванні норми про діяння, пов’язане з ризиком як обставину, що виключає злочинність діяння. Запропоновано шляхи тлумачення цих умов з урахуванням особливостей виду ризикованого діяння.
7. Наведене тлумачення такої ознаки невиправданого ризику як створення загрози для життя інших людей, за якого визначальним у словосполученні «інших людей» є термін «інших». Виправданим можна визнавати ризик, який несе загрозу для життя однієї людини – суб’єкта, який вчиняє ризиковане діяння. Не є виправданим ризик, за якого виникає загроза життю іншої, крім суб’єкта вчинення ризикованого діяння, людини.
8. На підставі аналізу медичного ризику як виду виправданого професійного ризику встановлено, що аналізований різновид характеризується сутнісними особливостями, які мають бути враховані при вирішенні питання про застосування ст. 42 КК. Це стосується необхідності врахування спеціального законодавства про охорону здоров’я, яке містить окремі вимоги щодо медичного експериментування, а також наявності згоди особи на її лікування. Характерною особливістю цього виду ризику є те, що вчиняти відповідне діяння може лише особа, яка володіє спеціальними знаннями. Така ознака як неможливість досягнення передбачуваної мети в інший, не ризикований, спосіб передбачає необхідність здійснення оцінки цілої сукупності факторів. Зокрема, така неможливість передбачає встановлення як суб’єктивного сприйняття цієї обставини особою, яка допускає ризик, тобто фактично їй невідомо про існування не ризикованих способів досягнення бажаної мети. Однак слід враховувати, що відсутність відповідних знань не може бути зумовлена недбалим ставленням до поглиблення своїх знань лікарем або таким ставленням до вивчення існуючих можливостей для досягнення бажаної мети. Отже, ця ознака матиме місце, якщо особі не було відомо і не могло бути відомо про існування безпечного (не ризикованого) способу досягнення бажаної мети. Також потрібно оцінювати об’єктивні фактори, а саме наявність необхідних засобів для застосування не ризикованого способу. Усвідомлення можливості застосування іншого способу і водночас об’єктивна неможливість його застосування не може бути беззастережно оцінене як порушення аналізованої ознаки.
9. За результатами дослідження ризику у сфері правоохоронної діяльності встановлено, що виправданий ризик як обставина, що виключає злочинність діяння, поширює свою дію і на такий вид професійної діяльності як правоохоронна. Такий висновок стосується різних аспектів зазначеної діяльності: як під час розслідування злочинів, так у службово-бойовій діяльності органів внутрішніх справ, при застосуванні зброї та інших спецзасобів тощо. Окремої уваги заслуговують питання тактичного ризику, наслідки якого можуть полягати в обмеженні конституційних та інших прав осіб, щодо яких здійснюються відповідні процесуальні дії. Ризик у правоохоронній діяльності має оцінюватись на основі відповідності положенням статті 42 КК України з урахуванням специфіки цієї професійної діяльності, у тому числі на підставі спеціальних нормативно-правових актів (зокрема, законів України «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність»). Умови правомірності діяння, пов’язаного з ризиком, у правоохоронній діяльності, можуть бути дотримані винятково при вчиненні такого діяння працівником правоохоронного органу.
10. На підставі дослідження підприємницького (господарського, комерційного) ризику поставлено під сумнів обґрунтованість його віднесення до видів виправданого ризику. У радянський період за умови відсутності підприємницької діяльності, будь-який розвиток господарської діяльності ототожнювався із розвитком держави у цілому, що було фактичною передумовою наукової розробки положень про виправданий виробничо-господарський ризик у науці кримінального права. У свою чергу, зміна підходів до регламентації економічних відносин призвела, у тому числі, до появи підприємницької діяльності, як самостійної діяльності, яка здійснюється на власний ризик, фактично у власних інтересах. Отже, це призвело до нівелювання інтересу держави, суспільства в одержанні прямої вигоди від підприємницької діяльності, а, отже, і до втрати значущості мети, яка досягається шляхом здійснення підприємницького ризику. Тому підприємницький ризик, за відсутності ознак інших видів професійного ризику, не може бути кваліфікований на підставі ст. 42 КК України.
11. Обґрунтовується внесення змін до ч. 3 ст. 42 Кримінального кодексу України та викладення її у такій редакції:
«3. Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя іншої людини (за винятком медичного ризику) або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми кримінального права : [навч. посібник] / В. М. Попович, П. А. Трачук, А. В. Андрушко, С. В. Логін. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 256 с.
2. Альгин А. П. Новаторство. Инициатива. Риск / Альгин А. П. – Ленинград : Лениздат., 1987. – 64 с.
3. Альгин А. П. Риск и его роль в общественной жизни / Альгин А. П. – М. : Мысль, 1989. – 187 с.
4. Амонс М. О. Психолога-правова характеристика діянь, пов’язаних із ризиком, в діяльності працівників міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 19.00.06 «Юридична психологія» / М. О. Амонс. – К., 2012. – 18 с.
5. Андрушко П. П. Про поняття та види обставин, що виключають суспільну небезпеку та протиправність діяння / П. П. Андрушко // Вісник Київського університету. Юридичні науки. – 1985. – Вип. 26. – С. 67–71.
6. Андрушко П. П. Юридическая природа и значение исполнения приказа и выполнения профессиональных функций в советском уголовном праве : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / П. П. Андрушко. – К., 1987. – 24 с.
7. Аніщук В. В. Уявна оборона: кваліфікація та відповідальність : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / В. В. Аніщук. – К., 2011. – 18 с.
8. Антологія української юридичної думки : в 10 т. / [редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.]. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», – 2002 –____.
Т. 7: Кримінальне право. Кримінальний процес / [упорядники: О. М. Костенко, О. О. Кваша ; відп. ред. О. М. Костенко]. – 2004. – 616 с.
9. Антонов В. Ф. Крайняя необходимость в уголовном праве : [монография] / Антонов В. Ф. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 111 с.
10. Анчукова М. В. Виправданий ризик як обставина, що виключає злочинність діяння : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Анчукова М. В. – Харків, 2004. – 187 с.
11. Анчукова М. В. Місце виправданого ризику в системі обставин, що виключають злочинність діяння / М. В. Анчукова // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – Вип. 20. – С. 417–421.
12. Анчукова М. В. Об’єктивні ознаки діяння, пов’язаного з ризиком / М. В. Анчукова // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – Вип. 18. – С. 304–309.
13. Анчукова М. В. Підстави вчинення діяння, пов’язаного з ризиком / М. В. Анчукова // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – Вип. 17. – С. 364–368.
14. Ардашева Н. Понятие эксперимента в медицине и защита прав человека / Н. Ардашева // Государство и право. – 1995. – № 12. – С. 102–107.
15. Ахметшин Х. М. Обстоятельства, исключающие общественную опасность и противоправность деяния / Х. М. Ахметшин ; [ред. В. И. Курляндский]. – М. : Военно-полит. академия им. В. И. Ленина, 1958. – Лекция 1, 2. – 40 с. – (Лекции по юридическим наукам).
16. Бабурин В. В. Крайняя необходимость и обоснованный риск: проблемы разграничения / В. В. Бабурин // Научный вестник Омской академии МВД России. – 2007. – № 1 (25). – С. 14–18.
17. Бабурин В. В. Правомерное причинение вреда при рискованном поведении, направленном на достижение общественно полезной цели: проблемы определения обоснованности / В. В. Бабурин // Научный вестник Омской академии МВД России. – 2010. – № 1 (36). – С. 12–17.
18. Бабурин В. В. Риск и его значение для дифференциации уголовной ответственности и индивидуализации наказания / В. В. Бабурин // Вестник Томского государственного университета. – 2007. – № 297. – С. 207–210.
19. Бабурин В. В. Риск как основание дифференциации уголовной ответственности : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» [Електронний ресурс] / В. В. Бабурин. – Омск, 2009. – Режим доступу до документу :
http://www.dissercat.com/content/risk-kak-osnovanie-differentsiatsii-ugolovnoi-otvetstvennosti#ixzz2fow5JMrk. – Назва з екрану.
20. Баулин Ю. В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния / Баулин Ю. В. – Харьков : Основа, 1991. – 17 с.
21. Баулин Ю. В. К характеристике оснований, исключающих общественную опасность и противоправность деяния / Ю. В. Баулин // Проблемы социалистической законности. – Вып. 21. – № 21. – С. 106–109.
22. Баулин Ю. В. Основания, исключающие преступность деяния / Баулин Ю. В. – К. : УМК ВО, 1989. – 48 с.
23. Баулин Ю. В. Понятие оснований, исключающих общественную опасность и противоправность деяния / Ю. В. Баулин // Проблемы социалистической законности. – 1987. – № 20. – С. 138–142.
24. Баулін Ю. В. Виправданий ризик при впровадженні інновацій у сучасну практику / Ю. В. Баулін // Інноваційний розвиток України: наукове, економічне та правове забезпечення : тези доповідей Всеукр. наук.-практ. конф., 27–28 жовтня 2006 р., Харків / упоряд.: В. О. Петришин, М. О. Кизим. – Харків : ВД «Інжек», 2007. – С. 306–310.
25. Бедняков Д. И. Проблема риска в правоприменительной практике / Д. И. Бедняков // Правовые и специальные средства охраны социалистической собственности: тезисы выступлений на областной научно-практической конференции, 9 октября 1989 г. – Харьков, 1989. – С. 77–82.
26. Беззубов Д. О. Про тлумачення «ризикознавства» в юридичній науці України / Д. О. Беззубов // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 45. – С. 276–277.
27. Беззубов Д. О. Юридичний ризик при застосуванні примусу в службово-бойовій діяльності органів внутрішніх справ України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 21.07.05 «Службово-бойова діяльність сил охорони правопорядку (юридичні науки)» / Д. О. Беззубов. – К., 2010. – 22 с.
28. Белкин Р. С. Курс криминалистики : в 4 т. / Белкин Р. С. – М. : Юристъ, 1997–1997. –
Т. 3. – 1997. – 837 с.
29. Белоконь Г. Г. Применение обстоятельств, исключающих преступность деяния, по аналогии / Г. Г. Белоконь // Вестник Воронежского государственного университета. – 2011. – № 1. – С. 343–355.
30. Бердичевский Ф. Ю. Уголовная ответственность медицинского персонала за нарушение профессиональных обязанностей / Бердичевский Ф. Ю. – М. : Юрид. лит., 1970. – 128 с.
31. Билиця А. Я. Актуальні проблеми виправданого ризику в медицині / А. Я. Билиця // Університетські наукові записки. – 2010. – № 2. – С. 70–80.
32. Билиця А. Я. Деякі питання фактичних підстав діяння, пов’язаного з ризиком / А. Я. Билиця // Університетські наукові записки. – 2009. – № 2. – С. 55–60.
33. Билиця А. Я. Межі виправданого ризику / А. Я. Билиця // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – Вип. 27. – С. 479–484.
34. Билиця А. Я. Основні ознаки поняття виправданого ризику / А. Я. Билиця // Актуальні проблеми вдосконалення кримінального законодавства України : зб. наук. статей. – 2009. – Вип. 21. – С. 164–172.
35. Битеев В. Крайняя необходимость и обоснованный риск в медицинских отношениях / В. Битеев, П. Мазин, Г. Пономарев // Уголовное право. – 2001. – № 3. – С. 22–24.
36. Благов Е. В. Квалификация деяний исключающих уголовную ответственность / Е. В. Благов // Государство и право. – 1992. – № 9. – С. 78–83.
37. Блинников В. А. Система обстоятельств, исключающих преступность деяния, в уголовном праве России : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.08 [Электронный ресурс] / В. А. Блинников // Научная библиотека диссертаций и авторефератов. – Нижний Новгород, 2002. – 403 с. – Режим доступа :
disserCathttp://www.dissercat.com/content/psikhicheskoe-prinuzhdenie-v-sisteme-norm-glavy-8-ugolovnogo-kodeksa-rossiiskoi-federatsii#ixzz3AemaFaw8.
38. Блинська С. Обставини, що виключають злочинність діяння в зарубіжному та українському законодавствах / С. Блинська // Міліція України. – 2003. – № 8. – С. 20–22.
39. Бойко А. И. Римское и современное уголовное право / Бойко А. И. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003. – 259 с.
40. Бражник Ф. С. Некоторые нормы проекта требуют совершенствования / Ф. С. Бражник // Социалистическая законность. – 1989. – № 3. – С. 27–29.
41. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. – 1440 с.
42. Вельтмандер А. Т. Межотраслевая основа обстоятельств, исключающих преступность деяния / А. Т. Вельтмандер // Вестник Томского государственного университета. – 2011. – № 2. – С. 32–37.
43. Веселов Е. Г. Идея псевдопреступления как теоретическая основа обстоятельств, исключающих преступность деяния / Е. Г. Веселов // Юристъ – правоведъ. – 2009. – № 5. – С. 38–41.
44. Власова А. С. Об общенаучных предпосылках формирования правовой категории «предпринимательский риск» / А. С. Власова // Грамота. – 2011. – № 1 (7). – С. 52–57.
45. Волков Б. С. Детерминистическая природа преступного поведения / Волков Б. С. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1975. – 110 с.
46. Гав’яз О. Господарський риск як підстава, що виключає кримінальну відповідальність / О. Гавяз // Радянське право. – 1988. – № 2. – С. 30–31.
47. Гавяз О. Поняття виправданого ризику потребує уточнення / О. Гавяз // Радянське право. – 1989. – № 9. – С. 39–40.
48. Галактионов Е. А. Соучастие и организованная преступная деятельность: теория и практика : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.08 / Галактионов Евгений Александрович. – СПб., 2002. – 453 с.
49. Глушков В. А. К вопросу об обстоятельствах, исключающих общественную опасность и противоправность деяния в медицинской деятельности / В. А. Глушков // Материалы IV Советско-западногерманского симпозиума по криминологии, уголовному праву и процессу : материалы Науч. конф. / Ин-т государства и права АН УССР ; отв. ред. А. Я. Светлов, Г. И. Чангули. – К. : Наук. думка, 1990. – С. 129–131.
50. Глушков В. А. Ответственность за преступления в области здравоохранения / Глушков В. А. – К. : Вища школа, 1987. – 184 с.
51. Глушков В. А. Проблемы уголовной ответственности за общественно опасные деяния в сфере медицинского обслуживания : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / В. А. Глушков. – К., 1990. – 40 с.
52. Головин А. Ю. Криминалистическая систематика : [монография] / Головин А. Ю. – М. : ЛексЭст, 2003. – 305 с.
53. Гражданское право Российской Федерации : учебник : в 2 т. / [Садиков О. Н. и др.] ; под. ред. О. Н. Садикова. – М. : ИНФРА-М; Контракт, 2006–2006. –
Т. 1. – 2006. – 493 с.
54. Гринберг М. С. Значение производственно-хозяйственного риска по советскому уголовному праву : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / М. С. Гринберг. – Ленинград, 1957. – 16 с.
55. Гринберг М. С. Оправданный профессиональный и хозяйственный риск / М. С. Гринберг // Вестник Омского университета. – 2012. – № 1. – С. 386–389.
56. Гринберг М. С. Проблема производственного риска в уголовном праве / Гринберг М. С. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1963. – 132 с.
57. Гринчак С. В. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини: підстави кримінальної відповідальності : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Гринчак С. В. – Харків, 2006. – 218 с.
58. Громов А. П. Права, обязанности и ответственность медицинских работников / Громов А. П. – К. : Медицина, 1976. – 168 с.
59. Дагель П. Об уголовной ответственности врачей / П. Дагель // Советская юстиция. – 1964. – № 19. – С. 12–13.
60. Дагель П. С. Производственный риск и уголовная ответственность / П. С. Дагель // Советское государство и право. – 1965. – № 3. – С. 158–160.
61. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / Владимир Даль. – М. : Рус. яз., 1989–1991. –
Т. 4: Р–v. – 1991. – 672 с.
62. Дегай О. В. «Крайняя необходимость» и «физическое или психическое принуждение» как обстоятельства, исключающие преступность деяния: вопросы соотношения / О. В. Дегай // Современные актуальные вопросы государства, права и юридического образования : материалы Всерос. науч.-практ. Интернет-конференции, 2008 г. / отв. ред. В. М. Пучнин. – Тамбов : Першина, 2008. – С. 135–140.
63. Дмитренко А. П. Институт обстоятельств, исключающих преступность деяния, в уголовном праве России: основы теории, законодательной регламентации и правоприменения : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / А. П. Дмитренко. – М., 2010. – 52 с.
64. Долгий О. Щодо дослідження проблеми професійного ризику працівників підрозділів податкової міліції / О. Долгий, А. Задояний // Право України. – 2002. – № 3. – С. 129–134.
65. Долежан В. Профессиональный или хозяйственный риск / В. Долежан // Социалистическая законность. – 1989. – № 3. – С. 26.
66. Долецкий С. Я. Риск в хирургическом и общем плане (лекция) / С. Я. Долецкий // Хирургия. – 1992. – № 3. – С. 3–11.
67. Донцов С. Е. Возмещение вреда по советскому законодательству / С. Е. Донцов, В. В. Глянцев. – М. : Юрид. лит., 1990. – 257 с.
68. Драпкин Л. Я. Криминалистика : [учебник] / Л. Я. Драпкин, В. Н. Карагодин ; [под. ред. Л. Я. Драпкина]. – М. : ТК Велби; Проспект, 2007. – 766 с.
69. Дргонец Я. Современная медицина и право / Я. Дргонец, П. Холендер. – М. : Юрид. лит., 1991. – 336 с.
70. Дудоров О. О. Кримінальне право : [навч. посібник] / О. О. Дудоров, М. І. Хавронюк ; [за заг. ред. М. І. Хавронюка]. – К. : Ваіте, 2014. – 944 с.
71. Дудоров О. О. Обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання: поняття, правова природа, значення / О. О. Дудоров // Вісник Запорізького національного університету. – 2011. – № 1. – С. 204–211.
72. Егорова Н. А. Тактический риск, тактические и следственные ошибки при расследовании преступлений: криминалистические и уголовно-правовые аспекты / Н. А. Егорова, Н. А. Соловьева // Вестник Волгоградской академии МВД России. – 2012. – № 2. – С. 99–104.
73. Захарова С. С. Обоснованный риск в уголовном праве Российской Федерации : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» [Електронний ресурс] / С. С. Захарова. – Рязань, 2005. – Режим доступу до документу :
http://www.dissercat.com/content/obosnovannyi-risk-v-ugolovnom-prave-rossiiskoi-federatsii#ixzz2fohF93Ef. – Назва з екрану.
74. Захарова С. С. Особенности доказывания ситуации обоснованного риска / С. С. Захарова // Вестник Владимирского юридического института. – 2009. – № 2 (3). – С. 150–153.
75. Зуев В. Л. Необходимая оборона, крайняя необходимость и иные обстоятельства, исключающие преступность деяния: Вопросы квалификации и судебно-следственной практики / В. Л. Зуев // Юридический мир. – 2001. – № 7. – С. 31–37.
76. Ившин И. В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния в сфере профессиональной медицинской деятельности / И. В. Ившин // Медицинское право. – 2006. – № 1. – С. 34–36.
77. Ильюхов А. А. Обоснованный риск как обстоятельство, исключающее преступность деяния : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» [Електронний ресурс] / А. А. Ильюхов. – М., 2001. – Режим доступу до документу :
http://www.dissercat.com/content/obosnovannyi-risk-kak-obstoyatelstvo-isklyuchayushchee-prestupnost-deyaniya-0#ixzz2fomiyqq0. – Назва з екрану.
78. Кабанов П. Риск при расследовании преступлений / П. Кабанов // Социалистическая законность. – 1989. – № 2. – С. 56–58.
79. Кадников Н. Г. Обстоятельства, исключающие преступность деяния : [учеб. пособие] / Кадников Н. Г. – М. : Бизнес Ченел интернешнл Лтд, 1998. – 48 с.
80. Калугин В. В. Физическое или психическое принуждение как обстоятельство, исключающее преступность деяния : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Калугин В. В. – М., 2001. – 151 с.
81. Кант И. Критика практического разума / Иммануил Кант. – СПб. : Мифрил, 2005. – 580 с.
82. Кваша О. О. Свобода волі та інші філософські категорії в обґрунтуванні злочинної поведінки та відповідальності за неї / О. О. Кваша // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – 2012. – Вип. 2 (59). – С. 3–11.
83. Кваша О. О. Співучасть у злочині: структура та відповідальність : [монографія] / Кваша О. О. – Луганськ : РВВЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2013. – 560 с.
84. Кваша О. О. Уявна оборона: кримінально-правова кваліфікація та відповідальність / О. О. Кваша, В. В. Аніщук. – Луцьк : Вежа-Друк, 2012. – 180 с.
85. Келина С. Профессиональный риск как обстоятельство, исключающее преступность деяния / С. Келина // Советская юстиция. – 1988. – № 22. – С. 14–15.
86. Классен А. Н. Проблемные аспекты отграничения необходимой обороны от иных обстоятельств, исключающих преступность деяния / А. Н. Классен, М. А. Якуньков // Вестник ЮУрГУ. – 2006. – № 13. – С. 102–104.
87. Князьков А. С. Тактический риск и тактическая ошибка: проблема соотношения / А. С. Князьков // Вестник Омского университета. Серия «Право». – 2011. – № 3 (28). – С. 169–175.
88. Кобзева Е. В. Законодательная формула обоснованного риска / Е. В. Кобзева // Уголовно-правовой запрет и его эффективность в борьбе с современной преступностью : сб. науч. трудов / [под ред. Н. А. Лопашенко]. – Саратов : Сателлит, 2008. – С. 308–313.
89. Ковалев М. Критерии уголовной ответственности медицинский работников за ненадлежащее лечение / М. Ковалев, И. Вермель // Социалистическая законность. – 1987. – № 4 (630). – С. 57–58.
90. Козаев Н. Ш. Обоснованный риск как обстоятельство, исключающее преступность деяния : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» [Електронний ресурс] / Н. Ш. Козаев. – М., 2000. – Режим доступу до документу :
http://www.dissercat.com/content/obosnovannyi-risk-kak-obstoyatelstvo-isklyuchayushchee-prestupnost-deyaniya#ixzz2fojORGf0. – Назва з екрану.
91. Козак В. Н. Вопросы теории и практики крайней необходимости / Козак В. Н. – Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1981. – 153 с.
92. Колосовский В. В. Правовая природа обстоятельств, исключающих преступность деяния / В. В. Колосовский // Вестник Челябинского государственного университета : Науч. журнал. – 2008. – № 8. – С. 99–104.
93. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации: Общая часть / [под ред. Ю. И. Скуратова, В. М. Лебедева]. – М. : Изд. группа ИНФРА М-Норма, 1996. – 175 с.
94. Косович В. Формально невизначені терміни як засіб правового впливу / В. Косович // Вісник Львівського Університету. Серія юридична. – 2010. – Вип. 50. – С. 25–31.
95. Костенко О. М. Культура і закон – у протидії злу / Костенко О. М. – К. : Атіка, 2008. – 352 с.
96. Костенко О. М. Що є право? Про основи «натуралістичної» юриспруденції у світлі соціального натуралізму / О. М. Костенко // Право України. – 2010. – № 4. – С. 81–84.
97. Красницький І. Поняття і значення обставин, що виключають злочинність діяння у кримінальному праві України і Франції: порівняльний аналіз [Електронний ресурс] / І. Красницький // Юриспруденція on-line. – 2004. – Режим доступу до документу :
http://www.lawyer.org.ua/?w=r&i=13&d=438. – Назва з екрану.
98. Красновский Г. Н. Актуальные вопросы правового регулирования трансплантации органов и тканей в Российской Федерации / Г. Н. Красновский, Д. Н. Иванов // Вестник Московского университета. Серия 11: Право. – 1993. – № 5. – С. 50–54.
99. Краткий психологический словарь / [под ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского]. – М. : Политиздат, 1985. – 431 с.
100. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна: Курс лекцій / [за ред. М. Й. Коржанського]. – К. : Атіка, 2001. – 432 с.
101. Кримінальне право України (загальна частина) : навч. посібник / Галина Жаровська, Олена Ющик. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2013. – 302 с.
102. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / [Баулін Ю. В., Борисов В. І., Тютюгін В. І. та ін.] ; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – [4-е вид., перероб. і доп.]. – Харків : Право, 2010. – 456 с.
103. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / [Бажанов М. І., Баулін Ю. В., Борисов В. І. та ін.] ; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ-Харків : Юрінком Інтер – Право, 2002. – 416 с.
104. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / [Александров Ю. В., Антипов В. І., Володько М. В. та ін.] ; за ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – [3-є вид., перероб. та доп.]. – К. : Юрид. думка, 2004. – 352 с.
105. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар / [відп. ред. Є. Л. Стрельцов]. – [8-е вид., перероб. та доп.]. – Харків : Одіссей, 2012. – 904 с.
106. Крючков Р. А. Правовая презумпция риска / Р. А. Крючков // Современное право. – 2009. – № 12. – С. 56–58.
107. Крючков Р. А. Риск в праве: генезис, понятие и управление : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» [Електронний ресурс] / Р. А. Крючков. – Нижний Новгород, 2011. – Режим доступу до документу :
http://www.dissercat.com/content/risk-v-prave-genezis-ponyatie-i-upravlenie#ixzz2fox7AdyL. – Назва з екрану.
108. Кудрявцев В. Н. Право и поведение / Кудрявцев В. Н. – М. : Юрид. лит., 1978. – 211 с.
109. Курс уголовного права. Общая часть : в 5 т. / [под ред. Н. Ф. Кузнецовой, И. М. Тяжковой]. – М. : Зерцало, 2002–2002. –
Т. 1: Учение о преступлении. – 2002. – 624 с.
110. Курсаев А. В. Развитие уголовного права в свете научно-технической революции / А. В. Курсаев // Вестник ТГУ. – 2011. – Вып. 11 (103). – С. 389–394.
111. Лиховидов К. Риск как условие дифференциации обьема и мер юридической ответственности / К. Лиховидов // Законность. – 2001. – № 12. – С. 33 – 38.
112. Лифиренко С. А. Законность и обоснованность как критерии допустимости тактического риска в деятельности по рассладованию пре ступлений / С. А. Лифиренко // Современное право. – 2009. – № 8. – С. 83–88.
113. Лісова Н. В. Крайня необхідність як обставина, що виключає злочинність діяння : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Лісова Неня Валеріївна – К., 2006. – 198 с.
114. Луценко Е. Г. О признаках обстоятельств, исключающих преступность деяний / Е. Г. Луценко // Вестник Ставропольского государственного университета. Юридические науки. – 2011. – № 76. – С. 234–239.
115. Луценко Е. Г. Об обстоятельствах, исключающих преступность деяния / Е. Г. Луценко // Вестник Ставропольского государственного университета Юридические науки. – 2010. – № 68. – С. 65–69.
116. Ляпунов Ю. Реформа уголовного законодательства и пробелы права / Ю. Ляпунов // Советская юстиция. – 1989. – № 3. – С. 31–32.
117. Ляпунов Ю. И. Общественная опасность деяний как универсальная категория советского уголовного права / Ляпунов Ю. И. – М. : Наука,1989. – 104 с.
118. Мазин П. Обоснованный риск: проблемы толкования и практического применения / П. Мазин, В. Битеев, Г. Пономарев // Уголовное право. – 2002. – № 1. – С. 26–29.
119. Мала енциклопедія кримінального права / [за заг. ред. Ю. Л. Бошицького, З. А. Тростюк]. – К. : Кондор-Видавництво, 2012. – 284 с.
120. Малеин Н. С. Право на медицинский эксперимент / Н. С. Малеин // Советское государство и право. – 1975. – № 11. – С. 35–40.
121. Малек П. Морально-правовые аспекты клинического эксперимента. Медицинская этика и деонтология / П. Малек. – М. : Медицина, 1983. – 83 с.
122. Малиновский А. А. Сравнительное правоведение в сфере уголовного права / Малиновский А. А. – М. : Междунар. отношения, 2002. – 376 с.
123. Мамчун В. В. О понятиях и определениях риска в юридической доктрине и в законодательстве / В. В. Мамчун // Вестник Владимирского юридического института. – 2010. – № 1 (14). – С. 100–109.
124. Медведев А. А. Соотношение необходимой обороны и служебного долга / А. А. Медведев // Социалистическая законность. – 1974. – № 9. – С. 62–64.
125. Медведєв А. М. Дисциплінарна відповідальність осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А. М. Медведєв. – К., 2011. – 22 с.
126. Мелихов С. Ю. Предпринимательский и профессиональный риски в контексте халатности управленческих субъектов / С. Ю. Мелихов // Вестник Томского государственного университета. – 2011. – № 347 (июнь). – С. 106–109.
127. Мельник П. В. Кримінально-правова регламентація діянь, пов’язаних з професійним ризиком / П. В. Мельник // Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). – 2011. – № 1 (52). – С. 283–288.
128. Мельникова В. О профессиональном и хозяйственном риске / В. Мельникова // Советская юстиция. – 1989. – № 22. – С. 22–23.
129. Михайлов В. И. Выполнение профессиональных функций, как обстоятельсво, исключающее преступность деяния / В. И. Михайлов // Уголовное право. – 2002. – № 2. – С. 51–54.
130. Михайлов В. И. О социально-юридическом аспекте содержания обстоятельств, исключающих преступность деяния / В. И. Михайлов // Государство и право. – 1995. – № 12. – С. 59–69.
131. Михайлов В. И. Обоснованный риск в уголовном праве [Електронний ресурс] / В. И. Михайлов. – Режим доступу до документу :
http://www.jurprofs.ru/pages.php?p=677. – Назва з екрану.
132. Михаль О. Профессиональный (обоснованный) риск при освобождении заложников / О. Михаль // Уголовное право. – 2003. – № 1. – С. 39–40.
133. Мокрицька І. Я. Обставини, які виключають злочинність діяння за новим КК України / І. Я. Мокрицька // Наукові записки. Юридичні науки. – 2002. – Т. 20: Спец. випуск. – С. 344–346.
134. Морозов М. В. Профессиональная ошибка медицинского или фармацевтического работника как обстоятельство, исключающее уголовную ответственность / М. В. Морозов // Бизнес в законе. – 2008. – № 3. – С. 76–78.
135. Навроцький В. О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 року та 2001 року) / Навроцький В. О. – К. : Атіка, 2001. – 272 с.
136. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : [навч. посібник] / Навроцький В. О. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
137. Назимко Є. С. Значення ознак суспільно небезпечного діяння для інституту обставин, що виключають злочинність діяння [Електронний ресурс] / Є. С. Назимко // Форум права. – 2010. – № 1. – С. 265–269. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-1/10necvzd.pdf.
138. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка]. – [2-е вид., перероб. та доп.]. – К. : Дакор, 2008. – 1428 с.
139. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / [відп. ред. С. С. Яценко]. – [4-е вид., перероб. та доп.]. – К. : А.С.К., 2006. – 848 с.
140. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року / [за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка]. – К. : Каннон, А.С.К., 2001. – 1104 с.
141. Наумов А. В. Российское уголовное право. Курс лекций : в 2 т. / Наумов А. В. – М. : Спарк, 1997–1997. –
Т. 1: Общая часть. – 1997. – 496 с.
142. Никуленко А. В. Актуальные проблемы разграничения институтов крайней необходимости и причинения вреда при задержании лица, совершившего преступление / А. В. Никуленко // Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России. – 2010. – № 4 (48). – С. 72–77.
143. Никуленко А. В. Об обоснованности включения в УК России новых обстоятельств, исключающих преступность деяния / А. В. Никуленко // Вестник Санкт-Петербургского университета МВД России. – 2012. – № 3 (55). – С. 90–95.
144. Новий тлумачний словник української мови : в 3 т. / [уклад.: В. Яременко, О. Сліпушко]. – [2-е вид., виправ.]. – К. : Вид-во «АКОНІТ», 2008–2008. –
Т. 1: А–К. – 2008. – 928 с.
145. Новокрещенков Д. Н. К вопросу о соотношении риска, вины и гражданско-правовой ответственности / Д. Н. Новокрещенков // Сибирский юридический вестник. – 2010. – № 2 (49). – С. 85–89.
146. Овезов Н. А. К вопросу об обстоятельствах, устраняющих общественную опасность и противоправность деяния в советском уголовном праве / Овезов Н. А. – Ашхабад : Изд-во «Ылым», 1972. – 103 с.
147. Овчинникова Г. В. Виды профессионально-хозяйственного риска / Г. В. Овчинникова // Правоведение. – 1990. – № 4. –