Васілін Микола Миколайович. Кримінальна відповідальність за сприяння вчиненню терористичного акту : Василин Николай Николаевич. Уголовная ответственность за содействие совершению террористического акта

Краткое описание

Васілін Микола Миколайович. Кримінальна відповідальність за сприяння вчиненню терористичного акту.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.08, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2013.- 197 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА

На правах рукопису

ВАСІЛІН МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 343.326

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СПРИЯННЯ
ВЧИНЕННЮ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Болдарь Галина Євгенівна,
кандидат юридичних наук, доцент

Луганськ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.....................................................3

ВСТУП……………………………………………………………………...4

Розділ 1. Об’єктивні ознаки сприяння вчиненню
терористичного акту……………………..….…………………..…………......13
1.1. Об’єкт сприяння вчиненню терористичного акту….........................13
1.2. Об’єктивна сторона сприяння вчиненню терористичного акту…..43
Висновки до розділу 1…………………………………………………….75

Розділ 2. Суб’єктивні ознаки сприяння вчиненню
терористичного акту…………………………………………………………...81
2.1. Суб’єкт сприяння вчиненню терористичного акту………………..81
2.2. Суб’єктивна сторона сприяння вчиненню терористичного акту..101
Висновки до розділу 2…………………………………………………...117

Розділ 3. Кримінально-правові заходи впливу щодо осіб, які здійснили сприяння вчиненню терористичного акту……………………119
3.1. Покарання за сприяння вчиненню терористичного акту...………119
3.2. Звільнення від відповідальності за сприяння вчиненню терористичного акту…………………………………………………………....139
Висновки до розділу 3…………………………………………………...156

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….158

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….167

ДОДАТКИ……………………………………………………………….191

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСУ – Верховний Суд України
ГК України – Господарський кодекс України
КВК України – Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року
КК – Кримінальний кодекс
КК України – Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року
КПК України – Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року
МВС – Міністерство внутрішніх справ
ООН – Організація Об’єднаних Націй
РФ – Російська Федерація
СНД – Співдружність Незалежних Держав
США – Сполучені Штати Америки
ФРН – Федеративна Республіка Німеччини
ЦК України – Цивільний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми. ООН визнає тероризм однією з найбільш серйозних загроз міжнародному миру і безпеці людства. Подальше поширення терористичної загрози зумовлюється процесами світової глобалізації, інтернаціоналізації, що тривають, а також підвищенням рівня міжнародної злочинності. Ескалація проявів тероризму визначається як один з чинників, що загрожує глобальній міжнародній стабільності та негативно позначається на безпековому середовищі будь-якої держави.
На сьогодні проблеми протидії тероризму та сепаратизму в Україні є одними з найбільш гострих, для вирішення яких застосовується цілий комплекс заходів.
Одним із таких заходів є встановлення кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню терористичного акту. На необхідності протидії таким явищам наголошується й в багатьох міжнародних нормативно-правових документах, зокрема: Декларації про заходи з ліквідації міжнародного тероризму (затвердженої Резолюцією 49/60 Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1994 року) [48]; Резолюції 51/210 Генеральної Асамблеї ООН «Декларація, що доповнює Декларацію про заходи щодо ліквідації міжнародного тероризму 1994 року» [49]; Міжнародній конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму [152]; Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму [84]; Сорока Рекомендаціях [168] та Спеціальних рекомендаціях по боротьбі з фінансуванням тероризму [169] Групи з розробки фінансових заходів по боротьбі з відмиванням грошей (FATF) тощо.
З метою захисту особи, держави і суспільства від тероризму, виявлення та усунення причин і умов, які його породжують, ефективного регулювання антитерористичної діяльності був прийнятий Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року [145].
Кримінально-правовим та кримінологічним проблемам тероризму та терористичних злочинів присвятили свої роботи такі вчені, як П.В. Агапов, В.Ф. Антипенко, В.О. Глушков, А.А. Григорьєв, А.О. Данилевський, С.У. Ди¬каєв, А.І. Долгова, С.О. Допилка, В.П. Ємельянов, В.С. Зеленецький, А.Е. Ізетов, М.П. Кірєєв, В.С. Комісаров, В.А. Ліпкан, В.В. Лунєєв, В.В. Мальцев, Г.М. Міньковський, К.В. Михайлов, С.М. Мохончук, В.О. Нав¬роцький, Л.В. Новікова, В.Є. Петрищев, М.В. Семикін, А.В. Сєрєбряков, В.П. Тихий, В.В. Устінов, В.П. Шишов, С.С. Яценко та інші.
Щоправда більшість робіт зазначених правників присвячено дослідженню кримінальної відповідальності за вчинення терористичного акту, створення терористичних груп чи терористичних організацій, втягнення у вчинення терористичного акту, фінансування тероризму. Разом з тим у науковій літературі недостатньо уваги звертається на дослідження злободенних проблем сприяння вчиненню терористичного акту. Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо запобігання тероризму» від 21 вересня 2006 року КК України був доповнений статтею 258-4, у якій вперше в історії українського кримінального законодавства кримінальна відповідальність за сприяння вчиненню терористичного акту була закріплена в окремій статті. Із прийняттям цього закону перед дослідниками та правозастосовними органами постало чимало запитань. Чим зазначені в диспозиції частини 1 статті 258-4 КК України форми (способи) сприяння вчиненню терористичного акту відрізняються від співучасті у вчиненні терористичного акту; чому обрані саме ці форми сприяння; з якого моменту вважати закінченим злочин, що розглядається; як ця новела узгоджується з іншими елементами системи Особливої частини КК України тощо. Незважаючи на очевидну наукову й практичну значущість, ці питання ще не були об’єктом самостійного комплексного кримінально-правового дослідження.
Викладені обставини зумовлюють вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських робіт Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка на 2013 рік та ґрунтується на положеннях Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 1911; Концепції боротьби з тероризмом, схваленої Указом Президента від 25 квітня 2013 року № 230/2013, а також на п. 15 додатку № 17 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010 – 2014 рр. (затверджені наказом МВС України від 29 липня 2010 року № 347).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексна кримінально-правова характеристика складу злочину сприяння вчиненню терористичного акту і формулювання на цій основі пропозицій щодо вдосконалення відповідних положень кримінального законодавства та практики його застосування.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі основні задачі:
– визначити об’єкт сприяння вчиненню терористичного акту;
– з’ясувати зміст понять «вербування», «навчання», «озброєння», «використання», охарактеризувати об’єктивну сторону сприяння вчиненню терористичного акту;
– дослідити суб’єктивні ознаки сприяння вчиненню терористичного акту;
– проаналізувати санкції, передбачені за злочин, що розглядається, підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за нього;
– розкрити дискусійні аспекти співвідношення сприяння вчиненню терористичного акту із співучастю у вчиненні терористичного акту та суміжними складами злочинів;
– на підставі проведеного дослідження розробити пропозиції й рекомендації щодо вдосконалення кримінального законодавства.
Об’єктом дослідження є кримінально-правові аспекти протидії сприянню вчиненню терористичного акту.
Предметом дослідження – кримінальна відповідальність за сприяння вчиненню терористичного акту.
Методи дослідження в дисертації обрано, виходячи із мети і задач дисертаційної роботи, а також з урахуванням об’єкта і предмета дослідження. Вирішуючи поставлені задачі, автор використав у взаємозв’язку такі методи пізнання: порівняльно-правовий – при порівнянні норм кримінального законодавства між собою і відповідними положеннями Закону України «Про боротьбу з тероризмом», нормами кримінального та антитерористичного законодавства інших країн, а також під час аналізу санкцій статті 258-4 КК України (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1); системно-структурний – при визначенні місця сприяння вчиненню терористичного акту в системі Особливої частини кримінального законодавства та в середині терористичної діяльності (підрозділ 1.1); логіко-юридичний – застосовувався при розробленні пропозицій щодо вдосконалення окремих положень КК України (підрозділи 1.2, 2.1, 3.1, 3.2); догматичний – при аналізі відповідних кримінально-правових норм і положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (підрозділи 1.2, 2.1, 3.1, 3.2).
Науково-теоретичну базу дисертації складають роботи із загальної теорії права, кримінального права, кримінології, політології.
Нормативну основу дослідження складають міжнародні нормативно-правові акти, Конституція України, чинне кримінальне, кримінальне процесуальне, цивільне, господарське законодавство, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти України, законодавчі акти зарубіжних держав.
Емпіричну основу роботи складають статистична інформація, надана Департаментом інформаційних технологій МВС України та Державною судовою адміністрацією України, повідомлення засобів масової інформації, матеріали кримінальних проваджень, опубліковані іншими дослідниками.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні спеціальним комплексним монографічним дослідженням проблем кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню терористичного акту. На підставі всебічного аналізу положень, що містяться в міжнародних документах, кримінальному законодавстві України, Законі України «Про боротьбу з тероризмом», у роботі висунуто низку нових концептуальних положень:
уперше:
– обґрунтовано висновок про те, що стаття 258-4 КК України повинна охоплювати всі види сприяння вчиненню терористичного акту; для відмежування цього злочину від співучасті у вчиненні терористичного акту, чіткої вказівки на момент закінчення злочину пропонується визначити об’єктивну сторону складу злочину, що розглядається, як вчинення дій, спрямованих на сприяння вчиненню терористичного акту;
– установлено, що предметом злочину у формі озброєння є зброя в широкому розумінні, тобто предмети, конструктивно призначені і придатні для ураження живої чи іншої цілі, що становлять небезпеку для життя та здоров’я людини в разі їх застосування, а також предмети, не призначені для ураження живої чи іншої сили, які можуть використовуватись як зброя; боєприпаси, вибухові речовини, легкозаймисті речовини; будь-які інші речовини або предмети, які призначені або спеціально пристосовані для спричинення шкоди життю та здоров’ю людини;
– запропоновано під навчанням особи з метою вчинення терористичного акту розуміти умисне протиправне надання іншій особі інформації, необхідної їй для вчинення терористичного акту;
– доведено необхідність закріплення у статті 258-4 КК України відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування терористичного акту без винятку для близьких родичів;
– обґрунтовано необхідність зменшення віку кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню терористичного акту до 14 років, оскільки відповідальність за терористичний акт настає з 14 років, а сприяння його вчиненню є формою підготовчих дій до нього;
– установлено, що незважаючи на використання в диспозиції частини 1 статті 258-4 КК України словосполучення «з метою вчинення терористичного акту» зазначена «мета» не є метою вчинення злочину, що розглядається, а лише вказівкою на наміри іншої особи, яка отримує сприяння. Відповідно, пропонується відмовитись від використання словосполучення «з метою вчинення терористичного акту» у тексті статті 258-4 КК України;
– доведено необхідність доповнення статті 258-4 КК України заохочувальною нормою про звільнення від кримінальної відповідальності в разі припинення чи запобігання особою терористичного акту своєчасним повідомленням відповідних органів державної влади або іншим чином;
удосконалено:
– визначення родового та безпосереднього об’єктів сприяння вчиненню терористичного акту, під якими пропонується розуміти громадську безпеку (стан суспільних відносин, за яких забезпечується захищеність суспільства від загально небезпечних злочинних посягань) та частина громадської безпеки (стан суспільних відносин, за якого забезпечується захист окремої особи, суспільства та держави від терористичних актів) відповідно;
– підхід, за якого момент закінчення злочину, що розглядається, визначається моментом вчинення вказаних у законі дій, незалежно від того, чи був вчинений терористичний акт і чи сприяла об’єктивно поведінка винного його вчиненню;
– положення про зміст вини у злочинах з формальним складом, відповідно до якого зміст вини у випадку скоєння сприяння вчиненню терористичного акту вичерпується інтелектуальним моментом. Інтелектуальний момент у цьому випадку характеризується усвідомленням не тільки суспільної небезпечності власної поведінки винної особи, а й наміру іншої особи вчинити терористичний акт;
дістали подальшого розвитку:
– висновок про необхідність виключення з диспозиції частини 1 статті 258-4 КК України таких форм об’єктивної сторони як вербування особи з метою вчинення терористичного акту та використання особи з тією ж метою;
– наукова ідея про необхідність установлення відповідності між верхньої межею покарання за основний склад злочину та нижньою межею покарання за кваліфікований склад злочину сприяння вчиненню терористичного акту;
– положення про те, що сприяння вчиненню терористичного акту є предикатним злочином, оскільки його правова оцінка залежить від наміру вчинити в майбутньому терористичний акт або від реального вчинення іншою особою такого злочину.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки й рекомендації стосовно кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню терористичного акту можуть бути використані: у науково-дослідній діяльності – як матеріал для подальшого дослідження проблем кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню терористичного акту; у правотворчості – при подальшому вдосконаленні кримінального та антитерористичного законодавства; у правозастосовчій діяльності – для вирішення питань кваліфікації цього злочину та призначення покарання за нього; у навчальному процесі – при викладанні курсів кримінального права та актуальних питань кримінального права курсантам (студентам), які навчаються за спеціальностями «Правознавство» і «Правоохоронна діяльність» у вищих навчальних закладах, а також для підготовки навчальної, науково-практичної та методичної літератури.
Так, напрацьовані в процесі дисертаційного дослідження матеріали використано в діяльності прокуратури (акти впровадження від 1 липня 2013 р. – Додаток А та від 2 липня 2013 р. – Додаток Б) та під час проведення навчальних занять у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (акт впровадження від 28 травня 2013 р. – Додаток В). Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до КК України з питань вдосконалення законодавчої регламентації кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню терористичного акту було направлено до Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України, який дав позитивну оцінку пропозиціям, внесеним автором, і повідомив, що вони враховуватимуться в законодавчій діяльності (лист голови Комітету № 04-20/12-1399 від 2 липня 2013 р. – Додаток Г).
Особистим внеском здобувача в опублікованих у співавторстві працях є результати його власних наукових розробок проблем кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню терористичного акту. Одна публікація підготовлена у співавторстві з Ф.М. Лучинкіним. Особистий внесок дисертанта в ній становить 70 % загального обсягу.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорена на засіданні кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, схвалена і рекомендована до захисту. Основні положення дисертації і теоретичні висновки доповідалися і обговорювалися на Всеукраїнському постійно діючому науково-практичному семінарі (м. Дніпропетровськ, 31 травня 2012 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2012 року» (м. Харків, 13 листопада 2012 року).
Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано 9 наукових праць, 7 з яких – у журналах та збірниках, що входять до переліку фахових наукових видань, 2 тез доповідей – у збірниках матеріалів конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять шість підрозділів, висновків (до кожного розділу та загальних висновків до всієї роботи), списку використаних джерел. Повний обсяг рукопису дисертації становить 197 сторінок, з яких основний текст – 166 сторінок, список використаних джерел – 23 сторінки (215 найменувань) та 4 додатки на 7 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації узагальнено нові науково обґрунтовані результати проведеного здобувачем дослідження, які розв’язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для кримінального права, а саме: систематизовано знання про ознаки складу злочину, передбаченого статтею 258-4 КК України, та розроблено теоретичну модель кримінально-правової норми, спрямованої на вдосконалення практики правозастосування. Основні наукові здобутки дисертанта, окрім тих, що висвітлені вище, відображені, зокрема, у таких положеннях.

1. Терористичні злочини, до яких належить і сприяння вчинення терористичного акту, є багатооб’єктними злочинами, які завдають або ставлять під загрозу завдання шкоди широкому колу суспільних відносин, проте основним родовим об’єктом таких злочинів є громадська безпека як стан суспільних відносин, за яких забезпечується захищеність суспільства від загально небезпечних злочинних посягань.
Сприяння вчиненню терористичного акту є за юридичною природою предикатним злочином, який охоплює як певні прояви співучасті у вчиненні терористичного акту (насамперед, підбурювача та пособника), а також дії з підготовки до співучасті у вчиненні терористичного акту, так і злочинні дії суб’єкта із залучення до вчинення терористичного акту особи, яка не є суб’єктом злочину.
Безпосереднім об’єктом сприяння вчиненню терористичного акту є частина громадської безпеки – такий стан суспільних відносин, за якого забезпечується захист окремої особи, суспільства та держави від терористичних актів.
Обов’язковим додатковим об’єктом сприяння вчиненню терористичного акту у формі озброєння особи виступає ще одна частина громадської безпеки – стан суспільних відносин, за якого забезпечується захист окремої особи, суспільства та держави від незаконного неконтрольованого обігу зброї та наслідків її застосування.
Предметом озброєння як форми сприяння вчиненню терористичного акту слід вважати зброю в широкому розумінні, яка окрім зброї у вузькому розумінні включає боєприпаси, вибухові речовини; легкозаймисті речовини, інші речовини або предмети, які призначені або спеціально пристосовані для спричинення шкоди життю та здоров’ю людини.
Предметом навчання особи з метою вчинення терористичного акту є інформація, яка є необхідною для вчинення терористичного акту і легального доступу до якої інша особа не мала.

Предметом матеріального сприяння є майно, до якого відповідно до цивільного законодавства України відносяться окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

2. Вербування полягає у психологічному впливі на особу або невизначену кількість осіб з метою викликати бажання вчинити терористичний акт. Вербування є закінченим злочином з моменту вчинення зазначених дій, незалежно від того, чи вдалось схилити кого-небудь до вчинення злочину. Пропонується вербування особи з метою вчинення терористичного акту виключити з тексту диспозиції статті 258-4 КК України і кваліфікувати ці дії за ознаками складу злочину, передбаченого у статті 258-1 КК України
Під озброєнням слід розуміти надання іншій особі зброї в широкому розумінні. Злочин повинен вважатись закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на передачу іншій особі (залишення в певному місці, пересилка, відправлення транспортом, передача посереднику тощо) зброї в широкому розумінні, незалежно від того, чи отримала інша особа такий предмет.
Навчання особи як форму сприяння вчиненню терористичного акту можна визначити як умисне протиправне надання іншій особі інформації, необхідної їй для вчинення терористичного акту. Злочин у цій формі вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на передачу іншій особі відповідної інформації, незалежно від того, чи сприйняла особа цю інформацію і чи вчинила вона терористичний акт.
Використання особи з метою вчинення терористичного акту слід розуміти як залучення винною особою до виконання дій, які складають об’єктивну сторону (хоча б її частину) складу злочину, зазначеного в частині 1 статті 258 КК України, особи, котра з тих чи інших причин не є суб’єктом терористичного акту. Оскільки таке діяння не є формою (способом) сприяння вчиненню терористичного акту і породжує колізію із положеннями статті 258 КК України, словосполучення «а так само використання особи з цією метою» пропонується виключити з диспозиції частини 1 статті 258-4 КК України.
Об’єктивна сторона складу злочину, що розглядається, повинна визначатись як вчинення дій, спрямованих на сприяння вчиненню терористичного акту.
Стаття 258-4 КК України має бути доповнена положенням щодо відповідальності за приховування терористичного акту, оскільки відповідальність за статтею 396 КК України не відповідає суспільній небезпечності такого злочину. Норму про відповідальність за вчинення зазначеного діяння доцільно розмістити в частині 2 статті 258-4 КК України.

3. Суб’єктом злочину, що розглядається, є фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Проте, зважаючи на зв’язок досліджуваного злочину з терористичним актом, суспільну небезпечність відповідних дій, вік кримінальної відповідальності за сприяння вчиненню терористичного акту повинен бути зменшений до 14 років і дорівнювати віку кримінальної відповідальності за вчинення терористичного акту.
Ураховуючи, що сприяння вчиненню терористичного акту – це цілеспрямована діяльність, з суб’єктивної сторони досліджуваний злочин може бути вчинений лише з прямим умислом.
Оскільки частина 6 статті 27 містить виключний перелік статей, які передбачають відповідальність за приховування злочину, у тексті частини 6 статті 27 КК України слова «лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу» необхідно замінити на «лише у випадках, передбачених цим Кодексом».
Сприяння вчиненню терористичного акту відноситься до злочинів з формальним складом, тому зміст вини обмежується лише інтелектуальним моментом і полягає в усвідомленні винною особою суспільної небезпечності власних дій, а також наміру іншої особи, якій надається сприяння, вчинити терористичний акт.
Суб’єктивна сторона заздалегідь не обіцяного приховування терористичного акту також характеризується прямим умислом, який

виникає після вчинення іншою особою (особами) терористичного акту. Інтелектуальний момент характеризується усвідомленням факту вчинення іншою особою терористичного акту.
Не дивлячись на використання в диспозиції статті 258-4 КК України формулювання «з метою вчинення терористичного акту», зазначена «мета» не є метою вчинення злочину, що розглядається, а лише вказівкою на наміри іншої особи, яка отримує сприяння. Тому пропонується відмовитись від використання словосполучення «з метою вчинення терористичного акту» у тексті статті 258-4 КК України.

4. Застосування за сприяння вчиненню терористичного акту таких видів покарань як конфіскація майна та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю видається недоцільним та таким, що суперечить положенням Загальної частини КК України.
Мінімальна межа санкції частини 2 статті 258-4 КК України перевищує максимальну межу санкції частини 1 цієї статті. Для взаємоузгодження санкцій частин 1 і 2 статті 258-4 КК України доцільно розмір санкції частини 1 цієї статті знизити до 7 років позбавлення волі, а мінімальну межу санкції частини 2 підвищити до цього розміру.
Для заздалегідь не обіцяного приховування терористичного акту санкція повинна передбачати покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років позбавлення волі.
Чинна редакція статті 258-4 КК України не передбачає спеціального виду звільнення від кримінальної відповідальності. Таке положення не відповідає інтересам держави щодо запобігання терористичним актам і порушує права винної особи.

5. Відмінність сприяння вчиненню терористичного акту від співучасті у вчиненні терористичного акту полягає в тому, що відповідний вплив може здійснюватись на осіб, які не суб’єктами злочину, а суб’єктивна сторона передбачає усвідомлення лише того факту, що планується терористичний акт, без усвідомлення конкретного характеру такого акту. Крім цього, злочин, що розглядається, може бути закінченим на етапі, коли інша особа ще не отримала сприяння, тобто відсутня кількісна ознака співучасті.

6. З огляду на зазначене вище, у КК України пропонується:
1) статтю 258-4 викласти в такій редакції:
Стаття 258-4. Сприяння вчиненню терористичного акту та його приховування
1. Вчинення дій, спрямованих на сприяння вчиненню терористичного акту, –
карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Заздалегідь не обіцяне приховування терористичного акту, –
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
3. Дії, передбачені частиною 1 цієї статті, вчинені щодо кількох осіб або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, –
караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

4. Звільняється від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених частинами 1 чи 3 цієї статті, особа, якщо вона своєчасним повідомленням відповідних органів державної влади або іншим чином сприяла припиненню чи запобіганню терористичного акту.

2) У частині 1 статті 258-5 слова «організації, підготовки або вчинення терористичного акту» виключити.

3) У частині 6 статті 27 слова «передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу» замінити на «передбачених цим Кодексом».

4) Частину 2 статті 22 після слів «терористичний акт (стаття 258)» доповнити словами «сприяння вчиненню терористичного акту та його приховування (частина перша, третя статті 258-4)».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. 3,5 года – за помощь терористам [Электронный ресурс] // Современный сайт города Волжского ahtuba34.ru. – Режим доступа : http://ahtuba34.ru/danger/5978-pomosch_terroristam.html.
2. Агапов П. В. Уголовная ответственность за вовлечение в совершение преступлений террористического характера или иное содействие их совершению : Учебно-практическое пособие / П. В. Агапов. – Саратов : СЮИ МВД России, 2004. – 56 с.
3. Агапов П. В. Уголовная ответственность за содействие террористической деятельности: тенденции современной уголовной политики : Монография / П. В. Агапов, К. В. Михайлов. — Саратов : Саратовский юридический институт МВД России, 2007. – 144 с.
4. Алфьоров С. М. Дискусійні положення щодо суб’єкта злочину за чинним кримінальним законом / С. М. Алфьоров // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 1. – С. 139–143.
5. Альошина О. І. Кримінально-правова характеристика злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку / О. І. Альошина // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 2. – С. 148-152.
6. Антипенко В. Визначення відповідальності за тероризм / В. Антипенко // Право України. – 2003. – № 5. – С. 145–148.
7. Антипенко В. Поняття тероризму (кримінально–правове визначення) / В. Антипенко // Право України. – 1999.– № 2.– С. 92–96.
8. Антонов А. Д. Классификация оснований и принципов криминализации деяний в уголовно-правовой науке / А. Д. Антонов // Российский следователь. – 2001. – № 4. – С. 33-35.
9. Антонов А. Д. Принципы криминализации общественно опасных деяний в уголовно-правовой науке / А. Д. Антонов // Вестник Московского университета. – Серия 11. Право. – 2000. – № 4. – С. 79-90.
10. Ашин Д. А. Виды предикатных преступлений в уголовном праве России / Д. А. Ашин // Актуальные проблемы российского права. – 2010. – № 3. – С. 251-261.
11. Баймурзин Г. И. Ответственность за прикосновенность к преступлению / Г. И. Баймурзин. – Алма-Ата : Наука, 1968. – 189 с.
12. Баулін Ю. В. Звільнення від кримінальної відповідальності : Монографія / Ю. В. Баулін. – К. : Атіка, 2004. – 296 с.
13. Богуш Г. И. К вопросу об уголовной ответственности юридических лиц / Г. И. Богуш // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 2005. – № 4. – С. 19–30.
14. Брайнин Я. М. Уголовный закон и его применение / Я. М. Брайнин. – М. : Юридическая литература, 1967. – 240 с.
15. Бриллиантов А. В. Уголовная ответственность за вовлечение в совершение преступлений террористического характера или иное содействие их совершению / А. В. Бриллиантов // Российский следователь. – 2006. – № 6. – С. 15–18.
16. Бурдін В. До питання про вольову ознаку осудності / В. Бурдін // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2010. – Вип. 51. – С. 323-329.
17. Буткевич С. А. Щодо запобігання та протидії фінансуванню тероризму [Електронний ресурс] / С. А. Буткевич // Право і безпека. – 2009. – № 1. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2009_1/ PB-1/pb-1_9.pdf.
18. Бушуев И. А. Ответственность за укрывательство преступлений и недоносительство / И. А. Бушуев. – М. : Юрид. лит., 1965. – 138 с.
19. В Пятигорске осужден пособник боевиков [Электронный ресурс] // Kavkaz-Antiterror.ru - независимый интернет-ресурс по противодействию терроризму и ваххабизму на Северном Кавказе. Режим доступа : http://antivahhab.com/?p=news&id=291.
20. Васильев И. М. Наказание по советскому уголовному праву / И. М. Васильев. – М. : Управление учебных заведений МВД СССР, 1970. – 90 с.
21. Васильєв А. А. Проблеми осудності у кримінальному праві: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / А. А. Васильєв. – Х., 2005. – 19 с.
22. Васілін М. М. Кримінальна відповідальність за використання особи з метою вчинення терористичного акту / М. М. Васілін // Митна справа. – 2013. – № 2. – Ч. 2. – Книга 2. – С. 133-137.
23. Васілін М. М. Навчання особи з метою вчинення терористичного акту як форма сприяння вчиненню терористичного акту / М. М. Васілін // Вісник прокуратури. – 2013. – № 3. – С. 97-103.
24. Васілін М. М. Озброєння особи з метою вчинення терористичного акту як форма сприяння вчиненню терористичного акту / М. М. Васілін // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2013. – № 1. – С. 402-408.
25. Васілін М. М. Основний родовий об’єкт терористичних злочинів / М. М. Васілін // Актуальні проблеми в діяльності правоохоронних органів : Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – 2013. – Спеціальний випуск № 3. – С. 30-36.
26. Васілін М. М. Покарання за сприяння вчиненню терористичного акту / М. М. Васілін // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». – 2013. – № 21. – Ч. 2. – Т. 3. – С. 12-15.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
28. Вереша Р. В. Мета покарання: теорії (концепції), історія, та сучасний стан / Р. В. Вереша, К. Ю. Лоєнко // Вісник Академії адвокатури України. – 2010. – № 2. – С. 54-61.
29. Вереша Р. В. Поняття вини як елемент змісту кримінального права України / Р. В. Вереша. – К. : Атіка, 2005. – 224 c.
30. Верховным Судом Республики Татарстан осуждены террористы, совершившие серию подрывов объектов топливно-энергетического комплекса [Электронный ресурс] // Информационный сайт Rambler MassMedia 06 августа 2007 года. – Режим доступа : http://www.rambler.ru/news/0/0/10906011.html.
31. Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 25.10.2012 у справі № 1-107/12 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27627908.
32. Вітенко В. До питання про момент закінчення сприяння вчиненню терористичного акту / В. Вітенко // Підприємництво, господарство і право. – 2013. – № 1. – С. 122-125.
33. Волженкин Б. О. Уголовная ответственность юридических лиц / Б. О. Волженкин. – СПб., 1998. – 56 с.
34. Волков Б. С. Мотив и квалификация преступлений / Б. С. Волков. – Казань : Издательство Казанского университета, 1968. – 164 с.
35. Гедз М. В. Мета злочину за кримінальним правом України / М. В. Гедз // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 1. – С. 362-369.
36. Глистин В. К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений) / В. К. Глистин. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1979. – 127 с.
37. Гнєтнєв М. К. Кримінальна відповідальність за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності: Монографія / М. К. Гнєтнєв. – Луганськ : ООО «Виртуальная реальность», 2009. – 310 с.
38. Головко Л. В. Альтернативы уголовному преследованию в современном праве / Л. В. Головко. – СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 544 с.
39. Готін О. М. Випуск або реалізація недоброякісної продукції в умовах ринкової економіки: проблеми кримінальної відповідальності : Монографія / МВС України, Луг. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України ; [наук. ред. А. А. Музика] / О. М. Готін. – Луганськ : РВВ ЛАВС, 2004. – 288 с.
40. Готін О. Підстави криміналізації діянь / О. Готін // Право України. – 2005. – № 2. – С. 95-98.
41. Грек Т. Б. Проблеми кримінальної відповідальності юридичних осіб / Т. Б. Грек, Г. Б. Грек // Адвокат. – 2012. – № 1. – С. 45-47.
42. Григорьев А. А. Уголовно-правовая ответственность за терроризм в современном праве Российской Федерации : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право» / А. А. Григорьев. – Челябинск, 2012. – 30 с.
43. Грищук В. К. Кримінальне право України: Загальна частина : Навч. посіб. для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл. / В. К. Грищук. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2006. – 568 с.
44. Дагель П. С. Субъективная сторона и ее установление / П. С. Дагель, Д. П. Котов. – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1974. – 243 с.
45. Данилевський А. О. Кримінальна відповідальність за матеріальне, організаційне чи інше сприяння створенню або діяльності терористичної групи чи терористичної організації: Монографія / А. О. Данилевський / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка; [Наук. ред. д-р юрид. наук, доц. Є. В. Фесенко]. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2009. – 231 с.
46. Данилюк Т. М. Значення змісту умислу та ступеня його конкретизації для визначення моменту закінчення злочинів з формальним складом / Т. М. Данилюк // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. – 2009. – № 1. – С. 1-10.
47. Дегтярьова І. В. Щодо особливостей діяння, передбаченого ст. 150-1 Кримінального кодексу України [Електронний ресурс] / І. В. Дегтярьова // Право і безпека. – 2011. – № 3. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pib/2011_3/PB-3/PB-3_50.pdf.
48. Декларация о мерах по ликвидации международного терроризма (Резолюция 49/60 Генеральной Ассамблеи ООН от 9 декабря 1994 года) // Международное право и борьба с преступностью : Сборник документов / [cост. А. В. Змеевский, Ю. М Колосов, Н. В. Прокофьев]. – М. : Международные отношения, 2004. – С. 140–146.
49. Декларация, дополняющая Декларацию о мерах по ликвидации международного терроризма 1994 года (Резолюция 51/210 Генеральной Ассамблеи ООН от 17 декабря 1996 года) // Международное право и борьба с преступностью : Сборник документов / [cост. А. В. Змеевский, Ю. М. Колосов, Н. В. Прокофьев]. – М. : Международные отношения, 2004. – С. 147–149.
50. Дементьев С. И. Построение уголовно-правовых санкций в виде лишения свободы / С. И. Дементьев. – Ростов-на-Дону : Изд-во Рост. ун-та, 1986. – 157 с.
51. Денисова Т. А. Поняття кримінально-правової санкції / Т. А. Денисова // Право та державне управління. – 2011. – № 1. – С. 83-89.
52. Денисова Т. Основні тенденції діяльності держави у сфері застосування кримінальних покарань / Т. Денисова // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2010. – Вип. 50. – С. 260-267.
53. Дикаев С. У. Общественная безопасность как основной объект уголовно-правовой охраны при терроризме / С. У. Дикаев // Следователь. – 2003. – № 7. – С. 61–64.
54. Директива 2005/60/ЄС Європейського парламенту та Ради про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму від 26 жовтня 2005 року [Електронний ресурс] // Сайт «Законодавство України». – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=994_774.
55. Дрьомов С. В. Проблемні питання визначення підстави та умов звільнення від кримінальної відповідальності / С. В. Дрьомов // Кримінальний кодекс України 2001 р. : проблеми застосування і перспективи удосконалення : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Львів : ЛДУВС, 2007. – Ч. 1. – С. 166–169.
56. Дудоров О. О. Ухилення від сплати податків: кримінально-правові аспекти / О. О. Дудоров. – К. : Істина, 2006. – 647 с.
57. Егоров В. С. Освобождение от уголовной ответственности : Монография / В. С. Егоров. – М. : МПСИ, 2002. – 191 с.
58. Емельянов В. П. Объекты преступления и состава преступления при совершении террористических действий / В. П. Емельянов, М. Н. Иманлы // Форум права. – 2011. - № 4. – С. 251-252.
59. Емельянов В. П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования / В. П. Емельянов. – СПб. : ЮЦП, 2002.– 291 c.
60. Ендольцева А. В. Институт освобождения от уголовной ответственности: проблемы и пути их решения : Монография / А. В. Ендольцева. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2004. – 231 с.
61. Епель О. В. Об’єктивні ознаки публічних закликів до вчинення терористичного акту / О. В. Епель // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 329-334.
62. Ємельянов В. П. Визначення об’єкта злочину у кримінально-правовій науці: дискусійні питання / В. П. Ємельянов // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 2. – С. 125-135.
63. Ємельянов В. П. Терористичні злочини: кримінально-правова характеристика та питання вдосконалення антитерористичного законодавства : Монографія / В. П. Ємельянов, Л. В. Новікова, М. В. Семикін [за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. В. П. Ємельянова]. – Х. : Видавництво «Кроссроуд», 2007. – 216 с.
64. Єрмак. О. Умови звільнення від кримінальної відповідальності учасника злочинної організації / О. Єрмак // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 9. – С. 88-92.
65. Житний О. О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Житний Олександр Олександрович. – Х., 2003. – 211 с.
66. Журавльов В. П. Кримінально-правове визначення тероризму / В. П. Журавльов, Б. В. Романюк // Тероризм: сучасний стан та міжнарод-ний досвід боротьби : посібник / В. П. Журавльов, Б. В. Романюк, В. В. Коваленко та ін. ; За ред. Я. Ю. Кондратьєва та Б. В. Романюка.— К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – С. 25-26.
67. За пособничество террористам теперь можно получить до 20 лет [Электронный ресурс] // Сайт «Аgentura.ru». – Режим доступа : http://www.agentura.ru/news/26910/.
68. Зубкова В. И. Уголовное наказание и его социальная роль: теория и практика / В. И. Зубкова. – М. : Издательство НОРМА, 2002. – 304 с.
69. Иванов С. А. Понятие вины и ее основные характеристики в уголовном праве России : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Иванов Сергей Анатольевич. – Ростов-на-Дону, 2004. – 163 с.
70. Иванов Э. А. Ответственность международных террористических организаций / Э. А. Иванов. – М. : Юрлитинформ, 2013. – 184 с.
71. Иванченко Е. А. Конструирование уголовно-правовых санкций с учетом новейшей уголовной политики государства / Е. А. Иванченко // Уголовно-правовой запрет и его эффективность в борьбе с современной преступностью / cборник научных трудов под ред. д. ю. н., проф. Н. А. Лопашенко. – Саратов, Саратовский центр по исследованию проблем организованной преступности и коррупции : Сателлит, 2008. – С. 120–122.
72. Иногамова-Хегай Л. В. Конкуренция уголовно-правовых норм при квалификации преступлений: учеб. Пособие / Л. В. Иногамова-Хегай . – М.: ИНФРА-М, 2002. – 169 с.
73. Иногамова-Хегай Л. В. Соучастие и субъект в российском и международном уголовном праве / Л. В. Иногамова-Хегай // Уголовное право: стратегия развития в XXI веке : материалы 4-й Международной научно-практической конференции. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – С. 638–641.
74. Ізетов А. Е. Втягнення у вчинення терористичного акту : кримінально-правове дослідження : монографія / А. Е. Ізетов ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. В. П. Ємельянова. – Х. : Право, 2010. – 174 с.
75. Ізетов А. Е. До питання визначення об’єкта втягнення у вчинення терористичного акту / А. Е. Ізетов // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 1. – С. 194-202.
76. Калмиков Д. О. Кримінальна та адміністративна відповідальність за жорстоке поводження з тваринами / Д. О. Калмиков, А. О. Данилевський. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2013. – 615 с.
77. Кац Е. А. Уголовная ответственность за незаконные приобретение, передачу, сбыт, хранение, перевозку или ношение оружия, его составных частей, боеприпасов, взрывчатых веществ и взрывных устройств : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Кац Елена Александровна. – Красноярск, 2005. – 227 с.
78. Кашепов В. Уголовно-правовое регулирование противодействия терроризму / В. Кашепов // Уголовное право. – 2006. – № 3. – С. 31–36.
79. Келина С. Г. Теоретические основы освобождения от уголовной ответственности / С. Г. Келина. – М. : Наука, 1974. – 232 с.
80. Книженко О. Реалізація принципів законності та справедливості при встановленні санкцій у кримінальному праві / О. Книженко // Наше право. – 2010. – № 4. – Ч. 2. – С. 120-123.
81. Ковальчук В. П. Особливості звільнення від кримінальної відповідальності учасника злочинної організації / В. П. Ковальчук // Митна справа. – 2012. – № 2. – Ч. 2. – Книга 1. – С. 198-207.
82. Козлов А. Н. Понятие преступления / А. Н. Козлов. – СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 819 с.
83. Конвенция об отмывании, выявлении, изъятии и конфискации доходов, от преступной деятельности и финансировании терроризма [Электронный ресурс] / Сайт Совета Европы. – Режим доступа : http://www.conventions.coe.int/Treaty/EN/Treaties/html/198.htm.
84. Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму // Офіційний вісник України. – 2007. – № 65. – С. 124.
85. Коржанский Н. И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны / Н. И. Коржанский. – М. : Академия МВД СССР, 1980. – 248 с.
86. Коржанський М. Й. Предмет і об’єкт злочину : Монографія / М. Й. Коржанський. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ; Ліра ЛТД, 2005. – 252 с.
87. Кримінальне право (Особлива частина) : підручник / за ред. О. О. Дудорова, Є. О. Письменського. Т. 2. – Луганськ : видавництво «Елтон – 2», 2012. – 704 c.
88. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна. Курс лекцій / за ред. М. Й. Коржанського. – К. : Атака, 2001. – 432 с.
89. Кримінальне право України. Особлива частина : Підручник / Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко, М. І. Мельник та ін.; За ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка. – 3-тє вид., переробл. та допов. – К. : Атіка, 2009. – 744 с.
90. Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін.; за ред. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і доповн. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
91. Кримінальне право. Загальна частина : Підручник / За ред. А. С. Беніцького, В. С. Гуславського, О. О. Дудорова, Б. Г. Розовського. – К. : Істина, 2011. – 1112 с.
92. Кримінальний кодекс України : Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І.Борисов, С. Б. Гавриш та ін. [за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. В. Сташиса, В. Я. Тація]. Видання друге, перероблене та доповнене. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2004. – 1152 с.
93. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. – 5-те вид., доповн. – Т. 2 : Особлива частина – Х. : Право, 2013. – 1040 с.
94. Кругликов Л. Л. Дифференциация ответственности в уголовном праве / Л. Л. Кругликов, А. В. Васильевский. – СПб. : Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 300 с.
95. Кудрявцев В. Н. Объективная сторона преступления / В. Н. Кудрявцев. – М. : Государственное издательство юридической литературы, 1960. – 244 с.
96. Кузнецова Н. Ф. Социальная обусловленность уголовного законодательства и научное обеспечение нормотворчества / Н. Ф. Кузнецова, Г. А. Злобин // Советское государство и право. – 1976. – № 8. – С. 76-83.
97. Левин Д. Б. Ответственность государств в современном международном праве / Д. Б. Левин. – М. : Международные отношения, 1966. – 152 с.
98. Лесниевски-Костарева Т. А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика / Т. А. Лесниевски-Костарева. – М. : Издательство НОРМА, 1998. – 296 с.
99. Литвак О. М. Держава і злочинність : Монографія / О. М. Литвак. – К. : Атіка, 2004. – 304 с.
100. Лукашук И. И. Право международной ответственности / И. И Лукашук. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 432 с.
101. Малинин В. Б. Объективная сторона преступления / В. Б. Малинин, А. Ф. Парфенов. – СПб. : Издательство юридического института, 2004. – 301 с.
102. Международная конвенция о борьбе с финансированием терроризма (Нью-Йорк, 9 декабря 1999 года) // Международное право и борьба с преступностью : Сборник документов / [сост. А. В. Змеевский, Ю. М Колосов, Н. В. Прокофьев]. – М. : Международные отношения, 2004. – С. 119–137.
103. Михеев И. Р. Терроризм: понятие, ответственность, предупреж-дение [Электронный ресурс] / И. Р. Михеев // Сайт Владивостокского центра исследования организованной преступности при Юридическом институте ДВГУ. – Режим доступа : http://crime.vl.ru/docs/stats/stat_62.htm.
104. Модельний закон об оружии [Електронний ресурс] // Сайт «Законодавство України». – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_a16.
105. Модельный закон о противодействии финансированию терроризма [Електронний ресурс] // Сайт «Законодавство України». – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_g02.
106. Мохончук С. Юридичний склад найманства та його особливості в системі злочинів проти миру та безпеки людства / С. Мохончук // Вісник академії правових наук. – 2012. – № 2. – С. 230-231.
107. Мохончук С. М. Уголовная ответственность за терроризм : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Мохончук Сергей Михайлович. – Х., 1999. – 187 с.
108. Музика А. А. Покарання за незаконний обіг наркотичних засобів : монографія / А. А. Музика, О. П. Горох. – Хмельницький : Видавництво Хмель¬ницького університету управління та права, 2010. – 224 с.
109. Музика А. А. Постанова Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 р. : думки щодо спірних положень / А. А. Музика // Кримінальний кодекс України 2001 р. : проблеми застосування і перспективи удосконалення : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 7-8 квітня 2006 р. – Львів : ЛДУВС, 2006. – Ч. 1. – С. 78–83.
110. Музика А. А. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання : монографія / А. А. Музика, Є. В. Лащук. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2011. – 192 с.
111. Мычко Н. И. Уголовное право (терминологический словарь) / Н. И. Мычко. – Донецк : Донецкий юридический институт ЛГУВД, 2006. – 284 c.
112. Навроцький В. О. Основи кримінально-правової кваліфікації : Навч. посібник / В. О. Навроцький. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
113. Наден О. В. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Наден Олена Володимирівна . – Х., 2002. – 199 с.
114. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України (2-е вид., перероб. та доп.) / [за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка]. – К. : Дакор, 2008. – 1428 с.
115. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / [відп. ред. С. С. Яценко]. – К. : А.С.К., 2006. – 848 с.
116. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / [за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка]. – 9-те вид., переробл. і допов. – К. : Юридична думка, 2012. – 1316 с.
117. Наумов А. В. Российское уголовное право. Курс лекций. В двух томах. Т. 1. Общая часть. – 3-е изд., перераб. и доп / А. В. Наумов. – М. : Юрид. лит., 2004. – 496 с.
118. Никифоров Б. С. Объект преступления по советскому уголовному праву / Б. С Никифоров. – М. : Государственное издательство юридической литературы, 1960. – 232 с.
119. Никифоров Б. С. Субъективная сторона в «формальных преступлениях» / Б. С. Никифоров // Советское государство и право. – 1971. – № 3. – С. 115–120;
120. Никифоров А. С. Юридическое лицо как субъект преступления и уголовной ответственности / А. С. Никифоров. – М. : АО «Центр ЮрИнфоР», 2002. – 204 с.
121. Новий тлумачний словник української мови: у 3-х т. : 200000 слів : Т. 3: «П-Я» / [укл. : Яременко В. В., Сліпушко О. М]. – 2-ге вид., випр. – К. : Аконіт, 2006. – 864 с.
122. Новікова Л. В. Кримінальна відповідальність за фінансування тероризму : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Новікова Людмила Вікторівна. – Х., 2006. – 199 с.
123. О борьбе с терроризмом : Закон Республики Беларусь от 3 января 2002 года № 73-3 [Электронный ресурс] // Сайт Legislationline.org. – Режим доступа : http://www.legislationline.org/ru/legislation.php?tid=1&lid=7258.
124. О борьбе с терроризмом : Закон Республики Казахстан от 13 июля 1999 года № 416-I ЗРК // Боротьба з тероризмом : Нормативна база / [упорядник В. А. Ліпкан]. – К. : КНТ, 2007. – С. 190–199.
125. О борьбе с терроризмом : Закон Республики Молдова от 12 октября 2001 года № 539-XV [Электронный ресурс] // Сайт «Безопасность для всех». – Режим доступа : http://www.sec4all.net/l_gov_11.html.
126. О борьбе с терроризмом : Закон Туркменистана от 15 августа 2003 года [Электронный ресурс] // Сайт Сапармурата Ниязова (Туркменбаши). – Режим доступа : http://niyazov.sitecity.ru/ltext_1310122033. phtml?p_ident=ltext_1310122033.p_1310122638.
127. О борьбе с терроризмом : Модельный закон СНГ: Принят на двенадцатом пленарном заседании Межпарламентской Ассамблеи стран-участников СНГ (Постановление № 12-7 от 8 декабря 1998 года) // Боротьба з тероризмом : Нормативна база / [упорядник В. А. Ліпкан]. – К. : КНТ, 2007. – С. 230–236.
128. О противодействии терроризму : Федеральный закон Российской Федерации от 6 марта 2006 года № 35 ФЗО [Электронный ресурс] // Гарант. Законодательство с комментариями. – Режим доступа : http://base.garant.ru/ 12145408.htm.
129. О противодействии финансированию терроризма : Модельный закон СНГ от 16 ноября 2006 года [Электронный ресурс] // Сайт Межпарламентской ассамблеи государств-членов СНГ. – Режим доступа : http://www.iacis.ru/data/prdoc/194.rar.
130. Обзор дел о терроризме [Электронный ресурс] // Сайт управления Организации Объединенных Наций по наркотикам и преступности. – Режим доступа : http://www.unodc.org/documents/terrorism/Publications/ Digest_of_Terrorist_Cases/Russian.pdf.
131. Орловская Н. А. Основания и принципы построения уголовно-правовых санкций : Монография / Н. А. Орловская. – Одесса : Юридична література, 2011. – 621 c.
132. Орловська Н. А. Кримінально-правові санкції в контексті впливу міжнародного права та процесів акультурації: актуальні питання вивчення [Електронний ресурс] / Н. А. Орловська // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 748-755. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11onaapv.pdf
133. Осипов П. П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций: Аксиологические аспекты / П. П. Осипов. – Л. : Изд-во Ленинградского университета, 1976. – 135 с.
134. Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация / В. Н. Кудрявцев, П. С. Дагель, Г. А. Злобин и др.; под ред. В. Н. Кудрявцева, А. М. Яковлева. – М. : Наука, 1982. – 304 с.
135. Павлик Л. В. Засоби диференціації кримінальної відповідальності, передбачені в Особливій частині КК України [Електронний ресурс] / Л. В. Павлик // Часопис Академії адвокатури України. – 2012. – № 2. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2012-2/12plvkku.pdf.
136. Павлов В. Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. Монография. Серия «Учебники для вузов. Специальная литература» / В. Г. Павлов. – СПб. : Издательство «Лань», Санкт-Петербургский университет МВД России, 2000. – 192 с.
137. Палюх Л. Щодо питання про модель інститутів вікової неосудності, обмеженої вікової осудності у кримінальному законодавстві України / Л. Палюх // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2008. – Вип. 47. – С. 202-211.
138. Пасєка О. Ф. Розвиток концепції кримінальної відповідальності юридичних осіб у зарубіжних державах / О. Ф. Пасєка // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 4. – С. 188-197.
139. Пионтковский А. А. Курс советского уголовного права : В 6-ти томах / А. А. Пионтковский. – М. : Наука, 1970. – Т. 2. – 516 с.
140. Пионтковский А. А. Уголовное право РСФСР. Часть общая / А. А. Пионтковский. – М. : Гос. изд-во, 1924. – 235 с.
141. Підгородинський В. М. Відповідальність за торгівлю людьми за кримінальним законодавством України : дис. … канд. юрид. наук. : 12.00.08 / Підгородинський Вадим Миколайович. – Одеса, 2005. – 219 с.
142. Плаксина Т. А. Основания уголовно-правовых норм, уголовно-правового запрета, криминализации: понятие и соотношение / Т. А. Плаксина // Государство и право. – 2005. – № 6. – С. 41-47.
143. Полный курс уголовного права: в 5 т. / Под ред. докт. юрид. наук, проф., заслуженного деятеля науки РФ А. И. Коробеева. Т. 4: Преступления против общественной безопасности. – СПб. : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2008. – 680 с.
144. Полубинская С. В. Цели уголовного наказания / С. В. Полубинская. – М. : Наука, 1990. – 142 с.
145. Про боротьбу з тероризмом : Закон України від 20 березня 2003 року № 638-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 25. – Ст. 180.
146. Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо запобігання тероризму : Закон України від 21 вересня 2006 року № 170-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 45. – Ст. 443.
147. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів