Бойда Світлана Василівна. Організаційно-економічний механізм формування стратегічного потенціалу промислових підприємств (на прикладі підприємств деревообробної промисловості Чернівецької області) : Бойда Светлана Васильевна. Организационно-экономический механизм формирования стратегического потенциала промышленных предприятий (на примере деревообрабатывающей промышленности Черновицкой области)

Краткое описание

Бойда Світлана Василівна. Організаційно-економічний механізм формування стратегічного потенціалу промислових підприємств (на прикладі підприємств деревообробної промисловості Чернівецької області).- Дис. канд. екон. наук: 08.00.04, Держ. ВНЗ "Ужгород. нац. ун-т". - Ужгород, 2014.- 192 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

На правах рукопису

БОЙДА СВІТЛАНА ВАСИЛІВНА

УДК 334.716:658(477.85)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
(НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ ДЕРЕВООБРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:
доктор економічних наук, професор
ШКОЛА Ігор Миколайович

Чернівці – 2014

ЗМІСТ

Вступ.........................................................................................................................4
Розділ 1. Теоретико-методичні аспекти формування стратегічного
потенціалу промислових підприємств................................................................12
1.1. Сутнісна характеристика стратегічного потенціалу...........................12
1.2. Концепція побудови організаційно-економічного механізму
створення стратегічного потенціалу підприємств.....................................30
1.3. Принципи формування стратегічного потенціалу підприємств
в епоху економіки знань...............................................................................49
Висновки до Розділу 1..........................................................................................62
Розділ 2. Фактори, особливості та методи оцінки стратегічного
потенціалу промислових підприємств................................................................64
2.1. Стратегічний потенціал регіону як фактор зовнішнього
середовища розвитку промислових підприємств.......................................64
2.2. Особливості формування стратегічного потенціалу
підприємств деревообробної промисловості..............................................75
2.3. Оцінка стратегічного потенціалу підприємств
деревообробної промисловості регіону......................................................88
Висновки до Розділу 2........................................................................................102
Розділ 3. Удосконалення організаційно-економічного механізму
формування стратегічного потенціалу підприємств........................................105
3.1. Організаційно-економічний аналіз формування стратегічного
потенціалу деревообробного підприємства..............................................105
3.2. Напрямки удосконалення структури та ефективності
реалізації стратегічного потенціалу підприємств
деревообробної промисловості..................................................................120
3.3. Концепція оптимізації організаційно-економічного
механізму формування стратегічного потенціалу
підприємств деревообробної промисловості............................................132
Висновки до Розділу 3........................................................................................148
Висновки..............................................................................................................151
Список використаних джерел............................................................................156
Додатки.................................................................................................................177

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Реальне ринкове середовище, в якому доводиться функціонувати вітчизняним господарюючим суб’єктам, характеризується значним ступенем невизначеності, нестабільності, непередбачуваності та динамічності розвитку подій, недостатньо ефективним економічним законодавством, відсутністю розвиненої ринкової інфраструктури. Основною проблемою функціонування більшості українських промислових підприємств залишається низький рівень їхньої конкурентоспроможності. Щоб отримати перевагу в конкурентній боротьбі, сьогодні підприємствам потрібно не просто брати активну участь в ринкових подіях, а й навчитися використовувати принцип превентивної активності, коли система управління підприємством орієнтується на набуття здатності бути причиною цих подій. Основою забезпечення ефективного розвитку промислового підприємства є формування та реалізація його стратегічного потенціалу.
Донедавна різні аспекти потенціалу розглядалися окремо один від одного, що не дозволяло отримати цілісного уявлення про його суть і склад. Сучасний стан розвитку економічної науки характеризується переходом до дослідження потенціалу підприємств з позицій системного підходу. Категорія стратегічного потенціалу промислових підприємств на сьогодні є недостатньо розробленою. Постійно виявляються нові аспекти розуміння стратегічного потенціалу, які зумовлені модифікацією дії низки факторів, у першу чергу, зовнішнього середовища, особливостями науково-технічного прогресу і набуттям економікою нової якості – економіки знань. Специфіка формування стратегічного потенціалу підприємств суттєво відрізняється залежно від сфер економічної діяльності. Отже, поле наукових пошуків щодо дослідження різних аспектів та механізмів формування стратегічного потенціалу підприємств є досить широким, а відповідний науковий напрям у сучасних умовах надзвичайно актуальний і має вагоме практичне значення.
Теоретичні основи наукових уявлень щодо формування, оцінки та активізації використання потенціалу різних економічних систем (країни, регіону, галузі, підприємства) закладено працями зарубіжних та українських вчених, зокрема, Л. І. Абалкіна, В. Н. Авдєєнка, І. Ансоффа, О. І. Анчишкіна, Л. С. Головкової, А. А. Задої, Н. І. Іванова, С. М. Ілляшенко, С. О. Іщук, В. А. Котлова, Н. С. Краснокутської, Н. Ю. Кубіній, В. П. Мікловди, Є. В. Лапіна, О. І. Олексюка, Й. М. Петровича, І. М. Рєпіної, Н. І. Рябикіної, І. М. Школи та ін. Вивченню окремих аспектів стратегічного потенціалу промислових підприємств та оптимізації організаційно-економічного механізму його формування присвячені праці І. Р. Бузько, А. Е. Воронкової, І. А. Ігнатьєвої, Т. В. Калінеску, М. М. Мартиненко, К. І. Оксенюк, Ю. А. Романовської, О. М. Тридіда, П. О. Шаповалова та ін.
Водночас окремі галузі економіки, що мають свою специфіку формування стратегічного потенціалу підприємств, залишаються поза увагою науковців. У той же час у низці регіонів, що не мають вираженої промислової спеціалізації, недостатня увага приділяється розробці стратегії розвитку саме виробничої сфери з урахуванням сучасних вимог стратегічного планування, що зумовлює актуальність обраної теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету в рамках теми «Реформи в глобальній економіці та Україна» (державний реєстраційний номер 0112U002328), в межах якої автором обґрунтовано специфіку формування стратегічного потенціалу підприємств в економіці знань. Дисертація безпосередньо пов’язана також з темами науково-дослідної роботи Буковинського державного фінансово-економічного університету: «Особливості фінансово-економічного та організаційно-правового регулювання відтворювальних процесів за інноваційно-інвестиційною моделлю» (державний реєстраційний номер 0111U009026), в рамках якої автором поглиблено теоретико-методичні підходи до формування стратегічного потенціалу підприємств, та «Особливості управління підприємствами в умовах глобальних викликів» (державний реєстраційний номер 0111U009027), в межах якої автором розроблено пропозиції щодо удосконалення реалізації стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретико-методичних основ і розробка практичних підходів до оптимізації організаційно-економічного механізму формування стратегічного потенціалу промислових підприємств.
Реалізація зазначеної мети зумовила необхідність визначення таких наукових завдань:
– уточнити сутність стратегічного потенціалу підприємств на основі узагальнення й аналізу сучасних підходів до розуміння досліджуваної категорії;
– сформулювати концепцію побудови організаційно-економічного механізму створення стратегічного потенціалу підприємств;
– обґрунтувати принципи формування стратегічного потенціалу підприємств в епоху економіки знань;
– проаналізувати стратегічний потенціал регіону як фактор зовнішнього середовища розвитку промислових підприємств;
– вивчити особливості формування та здійснити оцінку стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості;
– проаналізувати організаційно-економічні особливості конкретного деревообробного підприємства з метою оцінки складових його стратегічного потенціалу;
– окреслити напрямки удосконалення структури та ефективності реалізації стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості;
– обґрунтувати концепцію оптимізації організаційно-економічного механізму формування стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості.
Об’єктом дослідження є процеси формування стратегічного потенціалу промислових підприємств.
Предметом дослідження є теоретико-методичні і практичні основи використання організаційно-економічного механізму формування стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості регіону.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є фундаментальні та прикладні положення економічної теорії, стратегічного планування та менеджменту, економетрії, регіональної економіки.
У процесі дослідження використано низку підходів і методів, серед яких найсуттєвішими є: системний підхід – для дослідження особливостей формування стратегічного потенціалу промислових підприємств, його структурних елементів та зв’язків між ними; методи теоретичного узагальнення, аналізу та синтезу, порівняння – для обґрунтування базових понять досліджуваної проблематики; статистичні методи – для обробки фінансово-економічних показників щодо діяльності підприємств деревообробної промисловості регіону та інші.
Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-правові акти України, статистичні дані Головного управління статистики у Чернівецькій області, фінансова звітність та інша внутрішня документація промислових підприємств, а також власні спостереження і розрахунки автора.
В процесі наукового дослідження отримані результати, що характеризуються науковою новизною:
вперше:
– обґрунтовано концепцію удосконалення організаційно-економічного механізму формування стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості, що базується на ресурсному та функціональному підходах, з наголошенням на ролі сировинного потенціалу та державного регулювання в ефективному розвитку підприємств галузі; розроблено сценарії формування та реалізації стратегічного потенціалу деревообробних підприємств;
удосконалено:
– теоретичні засади оцінки стратегічного потенціалу промислових підприємств, запропонувавши її здійснення у 8 етапів, що охоплюють послідовно усі структурні складові стратегічного потенціалу – від ресурсної до інтелектуальної, а також оптимізовано використання методики SWOT-аналізу для обґрунтування напрямків формування стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості регіону;
– науково-методичний підхід до визначення організаційно-економічного механізму формування стратегічного потенціалу промислових підприємств, зокрема, обґрунтовано принципи, методи, складові та етапи побудови зазначеного механізму, що дозволяє адаптувати його до сучасних умов господарювання, виходячи з необхідності досягнення підприємством стратегічних цілей та довгострокових конкурентних переваг;
набули подальшого розвитку:
– термінологічний апарат дослідження, зокрема, категорія «стратегічний потенціал підприємства» визначена як здатність ефективно використовувати наявні ресурси і можливості для розвитку, що зосереджує увагу на відмінностях між економічним та стратегічним потенціалом підприємства, а також на наявності «стратегічного ноу-хау» як необхідної умови довгострокового розвитку підприємства;
– регіональні та галузеві стратегії розвитку підприємств лісопромислового комплексу, стратегії соціально-економічного розвитку регіонів через доповнення їх положеннями, що стосуються розвитку деревообробної промисловості, відповідно до нових економічних умов;
– підходи до розуміння структури та функціональних особливостей формування стратегічного потенціалу промислових підприємств, зокрема, розроблено структурно-логічну схему, що ілюструє основоположне значення сировинного потенціалу та вирішальне – інтелектуального, без реалізації якого неможливим є ефективне стратегічне планування; обґрунтовано схему механізму формування та реалізації стратегічного потенціалу промислових підприємств з урахуванням специфіки деревообробної промисловості.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці стратегічних напрямків та завдань оптимізації формування стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості Чернівецької області.
Отримані в процесі дослідження висновки та практичні рекомендації щодо створення сприятливих умов для розвитку деревообробних підприємств регіону використано управлінням економіки Путильської районної державної адміністрації (довідка № 01.11/513 від 06.08.2013 р.). Результати дослідження щодо сценаріїв стратегічного розвитку підприємств деревообробної промисловості запроваджено в діяльність Чернівецької торгово-промислової палати (довідка № 147 від 05.08.2013 р.). Вижницьким держспецлісгоспом АПК використано розроблену автором методику системного аналізу стратегічного потенціалу деревообробних підприємств (довідка № 198 від 19.08.2013 р.). ДП «Берегометське ЛМГ» впроваджено концепцію удосконалення організаційно-економічного механізму формування стратегічного потенціалу промислових підприємств (довідка № 610 від 19.08.2013 р.).
Результати наукового дослідження використано у навчальному процесі Чернівецького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету під час викладання навчальних дисциплін: «Потенціал і розвиток підприємства», «Стратегія підприємства», «Стратегічне управління», «Регіональна економіка», «Мікроекономіка», а також у курсовому і дипломному проектуванні студентами спеціальності «Економіка підприємства» (довідка № 1135/01 від 02.08.2013 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій відображено авторський підхід до формування стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості. Наукові результати, що містяться в роботі, належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні теоретичні та практичні результати, висновки і пропозиції були апробовані на 8 наукових конференціях: ІІ Міжнародній (VI Всеукраїнській) науково-практичній конференції для молодих вчених, аспірантів, студентів «Маркетинг у сферах і галузях економіки регіону» (м. Чернівці, 13-14 квітня 2007 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Інтелектуальний потенціал молоді в науці та практиці» (м. Хмельницький, 24 травня 2007 р.); Ювілейній міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 65-річчю БДФА «Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції та світової фінансово-економічної кризи» (м. Чернівці, 22-23 жовтня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції молодих учених та студентів «Організаційно-економічне, фінансово-кредитне і інституційно-правове забезпечення інноваційного розвитку суб’єктів господарювання та територіальних громад» (м. Чернівці, 24-25 березня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Механізми реалізації стратегії розвитку національної економіки» (м. Тернопіль, 20-21 жовтня 2011 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Методологія, методи та інструментарій фінансово-економічного та організаційно-правового регулювання відтворювальних процесів за інноваційно-інвестиційною моделлю» (м. Чернівці, 24-25 листопада 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний стан та тенденція розвитку економіки країни» (м. Одеса, 11-12 травня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Теорія і практика раціонального використання ресурсного потенціалу країни» (м. Чернівці, 15-16 листопада 2012 р.).
Публікації. За результатами проведених досліджень автором опубліковано 20 наукових праць, з них: 1 – монографія у співавторстві, 10 – статті у фахових виданнях, 1 – стаття у зарубіжному науковому журналі, 8 – публікації у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг друкованих праць становить 7,1 др. арк., у тому числі особисто автору дисертації належить 6,77 др. арк.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 187 сторінок комп’ютерного тексту і містить 27 таблиць, 16 рисунків і 5 додатків, які розміщені на 11 сторінках. Список використаних джерел налічує 200 найменувань і розміщений на 21 сторінці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано практичне вирішення наукового завдання, що полягає у подальшому розвиткові теоретико-методичних засад оптимізації організаційно-економічного механізму формування стратегічного потенціалу промислових підприємств та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення структури та ефективності реалізації стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості.
Результати дослідження дали змогу зробити висновки теоретичного й науково-прикладного спрямування, основними з яких є такі:
1. Наголошено на відмінностях між економічним і стратегічним потенціалом підприємства та запропоновано визначення останнього як узагальнюючої характеристики, яка відображає сукупність стратегічних ресурсів та ключових компетенцій підприємства, що забезпечують досягнення стратегічних цілей, враховуючи при цьому зміни умов зовнішнього середовища та здатність адаптації до цих змін. Такий підхід до тлумачення терміна підкреслює, що у випадку промислових підприємств стратегічний потенціал необхідно розглядати не як можливість для розвитку чи наявність ресурсів для нього, а як здатність ефективно використати наявні ресурси і можливості.
2. Обґрунтовано доцільність використання організаційно-економічного механізму як інструменту формування стратегічного потенціалу промислових підприємств. Визначено організаційно-економічний механізм створення стратегічного потенціалу як сукупність певних процесів, послідовностей, дій, спрямованих на формування стратегічного потенціалу підприємств, а також сукупність інструментів, методів організаційно-правового та економічного характеру, що можуть бути використані при формуванні стратегічного потенціалу. Доведено, що головною метою побудови організаційно-економічного механізму є створення такого стратегічного потенціалу, який забезпечував би досягнення підприємством стратегічних цілей та конкурентних переваг.
3. Враховуючи характерні особливості стратегічного потенціалу як складної динамічної системи та основні риси економіки знань, які мають суттєвий вплив на середовище функціонування промислових підприємств, доведено, що основними принципами формування стратегічного потенціалу в економіці знань мають бути: інформатизація; здатність до оновлення знань; урахування клієнтської компоненти; інтелектуалізація; багатовекторність; глобалізація; кластеризація. Визначено специфіку дії названих принципів для підприємств деревообробної промисловості. Виявлено, що в умовах переходу до економіки знань сучасне конкурентне середовище вимагає від підприємств, у першу чергу, розробки та впровадження управлінських інновацій, які створюють базис, у тому числі й мотиваційне середовище, для формування усіх інших типів інновацій. За таких умов формування стратегічного потенціалу як складова частина системи стратегічного управління підприємством також потребує впровадження інноваційного підходу, причому на перше місце виступають інновації у сфері бізнес-процесів, а не технологічні ноу-хау.
4. Встановлено, що факторами впливу на стратегічний потенціал регіону є умови, рушійні сили, сукупність явищ та процесів, які безпосередньо впливають на формування стратегічного потенціалу, визначаючи конкурентоспроможність регіону та його місце в національній економіці. Виходячи з того, що стратегічний потенціал регіону є складною системою, яка, з одного боку, має своє внутрішнє середовище, внутрішню структуру, а з другого – функціонує в зовнішньому середовищі інших систем, розроблено класифікацію факторів впливу на стратегічний потенціал регіону з урахуванням чинників невизначеності та непередбачуваності розвитку подій. Обґрунтовано взаємозв’язок між стратегічним потенціалом регіону і промислових підприємств у ньому.
5. Аналіз статистичних даних дозволив зробити висновок про те, що інноваційний напрям розвитку промислових підприємств як Чернівецької області, так і України в цілому перебуває, на жаль, на досить низькому рівні, а розвиток ринкових відносин та необхідність інтеграції національної економіки у світове господарство вимагають протилежного. У випадку деревообробної промисловості, яка є суттєво ресурсозалежною, ключову роль у формуванні стратегічного потенціалу відіграє ефективне управління ресурсами. Водночас менеджмент підприємств деревообробної промисловості також є важливим напрямком застосування організаційно-економічних механізмів формування стратегічного потенціалу. Особливе значення також має кадрова політика підприємства. У сучасних умовах господарювання формуються два напрями розвитку підприємств деревообробної промисловості: вертикальна інтеграція (монополізація) та горизонтальна інтеграція (кластеризація). Спільним для обох напрямів є те, що зовнішнє середовище поступово «перетікає» у внутрішнє у ході їх реалізації.
6. Встановлено, що сировинний фактор визначає як територіальне розміщення, так і перспективи розвитку підприємств деревообробної промисловості. Відповідно, саме оцінка лісоресурсного потенціалу регіону має бути першим етапом оцінки стратегічного потенціалу підприємств галузі. В результаті дослідження виявлено, що найбільш перспективними з точки зору сировинного потенціалу є Путильський, Вижницький та Сторожинецький райони Чернівецької області. З метою оцінки особливостей формування стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості регіону проаналізовано звітність восьми підприємств галузі, які займають активну позицію на ринку. Підприємства розташовані у різних адміністративних одиницях регіону і можуть бути репрезентативними як у територіальному, так і в галузевому відношенні. За результатами аналізу фінансової звітності досліджуваних підприємств виділено важливу закономірність: потенціал розвитку підприємства деревообробної промисловості безпосередньо залежить від форми господарювання, а також від організаційно-економічних особливостей підприємства. Найбільш вдалою формою організації деревообробного виробництва є його кооперація з іншими видами економічної діяльності, що стосуються лісового господарства.
7. Виявлено наявність позитивних тенденцій формування стратегічного потенціалу ДП «Путильське лісове господарство» та позитивну динаміку більшості фінансово-економічних показників, що свідчить про ефективний характер діяльності цього підприємства, зокрема, пов’язаної із деревообробкою.
8. Здійснено групування досліджуваних підприємств за формами власності, рентабельністю, часткою промислової продукції у загальному обсязі реалізованої продукції. Визначено особливості розвитку деревообробних підприємств у Карпатському регіоні в цілому та у Чернівецькій області зокрема. Здійснено SWOT-аналіз стратегічного потенціалу деревообробних підприємств Чернівецької області. Виявлено, що, незважаючи на загалом відсутність потреби у високотехнологічному обладнанні, деревообробна промисловість усе ж потребує використання інноваційних методів організації виробництва. Насамперед ці методи повинні стосуватися сировинної складової. Зважаючи на те, що лісові ресурси є відновними, власне лісовідтворення є одним із найважливіших завдань діяльності лісогосподарських підприємств.
9. Організаційно-економічний механізм формування стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості повинен базуватися на врахуванні специфіки конкретної галузі економіки, а також на регіональних особливостях. Кожне підприємство має власні особливості внутрішнього середовища, які впливають на напрямки формування та реалізації стратегічного потенціалу, однак на основі проведеного дослідження обґрунтовано сценарії стратегічного розвитку підприємств деревообробної промисловості залежно від форми власності, організаційних особливостей, сировинної бази, територіального розташування виробництва, виробничих потужностей та інших чинників. Виявлено, що перспективи формування стратегічного потенціалу розвитку підприємств деревообробної промисловості Чернівецької області полягають у забезпеченні реалізації наступних напрямків:
– підвищення ефективності використання лісосировинних ресурсів у ході лісозаготівельної діяльності за рахунок впровадження і використання технологій переробки відходів лісозаготівлі;
– ширше впровадження нових технологій і методів первинної обробки деревини на підприємствах лісозаготівельної промисловості;
– поглиблення кооперації та інтеграції підприємств лісопромислового комплексу регіону, у т.ч. кластеризації;
– надання державної підтримки перспективним конкурентоспроможним підприємствам;
– реформування нормативно-правової бази розвитку деревообробної промисловості;
– стимулювання впровадження інновацій у деревообробній промисловості, створення центрів підготовки кваліфікованих кадрів;
– залучення зовнішніх інвестицій у розвиток існуючих та створення нових деревообробних підприємств і виробництв.
10. Розроблено схему організаційно-економічного механізму формування стратегічного потенціалу деревообробних підприємств, що ілюструє основоположне значення сировинного потенціалу та вирішальне – інтелектуального. Обґрунтовано основну ідею, принципи, складові й методи концепції формування та реалізації стратегічного потенціалу підприємств деревообробної промисловості регіону. Встановлено, що виробничий потенціал підприємств деревообробної промисловості є базовим для їх функціонування. Водночас стратегічний потенціал необхідно розглядати як функцію розвитку підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аакер Д. А. Бизнес-стратегия: от изучения рыночной среды до выработки беспроигрышных решений / Д. А. Аакер ; [пер. с англ.]. – М. : Эксмо, 2007. – 464 с.
2. Абалкин Л. И. Диалектика социалистической экономики / Л. И. Абалкин. – М. : Мысль, 1981. – 351 с.
3. Абалкин Л. И. Что такое хозяйственный механизм / Л. И. Абалкин. – М. : Мысль, 1980. – 79 с.
4. Абрютина М. С. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия / М. С. Абрютина. – М. : ДИС, 2009. – 180 с.
5. Авдеенко В. Н. Производственный потенциал предприятия (Нормативное определение и рациональное использование) / В. Н. Авдеенко, В. А. Котлов. – М. : Знание, 1986. – 64 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Экономика и организация производства»; № 2).
6. Авилова Т. В. Конкурентное преимущество в условиях «новой экономики» / Т. В. Авилова // Проблемы современной экономики. – 2009. – № 2 (30) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.m-economy.ru/art.php?nArtId=2613.
7. Адлер Ю. Ограничения в бизнесе – ограничения в мышлении, или Как бороться с тем, что мешает нам в достижении целей / Ю. Адлер, С. Турко [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.iteam.ru/publications/quality/section_57/article_235.
8. Аналіз виробництва та реалізації продукції [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.analizplus.com/2/9_7.php.
9. Ансофф И. Стратегическое управление : [сокр. пер. с англ.] / И. Ансофф, науч. ред. и автор предисл. Л. И. Евенко. – М. : Экономика, 1989. – 519 с.
10. Анчишкин А. И. Прогнозирование роста социалистической экономики / А. И. Анчишкин. – М. : Экономика, 1973. – 294 с.