Тихоненко Олександр Олександрович Механізми профайлінгу у сфері виявлення загроз в державній безпеці : Тихоненко Александр Александрович Механизмы профайлинга в сфере выявления угроз в государственной безопасности Tikhonenko Oleksandr Oleksandrovych Profiling mechanisms in the field of detection of threats to state security

Краткое описание

Тихоненко Олександр Олександрович, викладач Центру, Регіональний центр підвищення кваліфікації Київської області. Назва дисертації: Механізми профайлінгу у сфері виявлення загроз в державній безпеці”. Шифр та назва спеціальності­ ‒ 25.00.05 ­‒ державне управління у сфері державної безпеки та охорони громадського порядку. Спецрада Д64.707.03 Національного університету цивільного захисту України

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ТИХОНЕНКО Олександр Олександрович
УДК 351/354(007.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
МЕХАНІЗМИ ПРОФАЙЛІНГУ У СФЕРІ ВИЯВЛЕННЯ ЗАГРОЗ В ДЕРЖАВНІЙ БЕЗПЕЦІ
Спеціальність 25.00.05 - державне управління у сфері державної безпеки та
охорони громадського порядку
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
О. О. Тихоненко
Науковий керівник: Лукін Сергій Юрійович кандидат економічних наук, доцент
Харків 2021

ЗМІСТ
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСА ДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ПРОФАЙЛІНГУ 17
1.1. Історія виникнення, розвитку та становлення профайлінгу 17
1.2. Теоретичні засади сучасного профайлінгу 43
1.3. Правові підстави профайлінгу в Україні 67
Висновок до розділу 1 95
РОЗДІЛ II. ОЦІНКА МЕХАНІЗМІВ ПРОФАЙЛІНГУ В ПРОЦЕСІ МОНІТОРИНГУ ТА ВИЯВЛЕННЯ ЗАГРОЗ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ 100
2.1. Державна безпека та її взаємозв’язок з профайлінгом 100
2.2. Міжнародний досвід використання профайлінгу у сфері державної безпеки зарубіжних держав 122
2.3. Вітчизняний досвід використання профайлінгу у сфері державної безпеки 142
Висновок до розділу 2 164
РОЗДІЛ III. УДОСОНАЛЕННЯ НАПРЯМІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ ШЛЯХОМ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ПРОФАЙЛІНГУ 168
3.1. Профайлінгова модель виявлення загроз державній безпеці 168
3.2. Механізм якісного оцінювання загроз із застосуванням профайлінгу...193
3.3. Удосконалення механізму виявлення загроз безпеки на прикладі соціально значущих об’єктів 214
Висновок до розділу 3 241
ВИСНОВКИ 247
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 252
ДОДАТКИ 273

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дослідженні запропоновано розв’язання актуальної проблеми, що полягає в обґрунтуванні теоретичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення ефективності механізмів використання профайлінгу у сфері виявлення загроз державної безпеки.
Результати проведених досліджень уможливлюють отримання таких висновків:
1. Визначено теоретичні засади та особливості державного управління профайлінгом, як ефективної технології виявлення загроз державній безпеці. Обгрунтовано, що профайлінг в сфері державної безпеки представляє собою універсальну технологію оцінки особи, як об’єкта спостереження, на предмет її безпеки чи загрози, шляхом оцінювання поведінки особи на відповідність соціальним нормам і правилам, вимогам законів, професійним та особистісним стандартам. Застосування технології профайлінгу спеціалістами в сфері державного управління та безпеки, дозволяє швидко і неупереджено оцінити конкретну особу та її поведінку в певних ситуаціях поза контролем та зрозуміти, яким чином потрібно найбільш ефективно на неї впливати та отримувати необхідний результат. З розвитком технології профайлінгу він набуває поширення в діяльності спеціальних органів та служб, як в державному так і в приватному секторі.
2. Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку законодавчого регулювання здійснення профайлінгової діяльності для забезпечення вирішення завдань державної безпеки. Обґрунтованість, доцільність та ефективність використання профайлінгу в сфері державного управління вимагає законодавчого закріплення використання цієї методики на різних рівня державного управління, з метою забезпечення державної безпеки та охорони громадського порядку, захисту прав та законних інтересів людини і громадянина, в розумінні Європейської конвенції прав людини і громадянина. З цією метою варто прийняти Закон України «Про профайлінг».
3. Розкрито взаємозв’язок та взаємообумовленість профайлінгу та державної безпеки, з точки зору виявлення та попередження загроз та ризиків. Безпека держави в розумінні державного управління є певний процес її захисту від реальних та потенційних загроз та ризиків. Профайлінг, в даному випадку, є одним із ефективних інструментів, що дозволяє виявляти та певною мірою прогнозувати реалізацію загроз та ризиків з антропогенним джерелом їх виникнення. Базовими категоріями, що характеризують систему організації та забезпечення безпеки держави є ризики, виклики та загрози спрямовані на охоронювані об’єкти. Ризики, виклики та загрози в нашому дослідженні розглядаються, як певний рівень ступенів небезпек, де ризик виступає як самий низький ступінь небезпеки, виклик - як середній, а загроза - як найвищий
4. Систематизовано зарубіжний досвід впровадження технології профайлінгу в діяльності спеціальних служб та відомств з метою забезпечення державної безпеки. Досліджуючи світовий досвід, ми встановили чітко виражену тенденцію зростання використання профайлінгу державними установами демократичних держав для забезпечення більш ефективних процедур та заходів з забезпечення безпеки держави, за умови обов’язкового законодавчого закріплення основних процедур технології профайлінгу. Для закритих суспільств характерним є використання технології профайлінгу з метою обмеження прав громадян за релігійними, національними та расовими ознаками, що розцінюється демократичними суспільствами як акти расової дискримінації та обмеження прав громадян відповідно до Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
5. Оцінено доцільність та ефективність використання профайлінгу для виявлення та попередження реальних та потенційних загроз державній безпеці. Здійснене дослідження дозволило зробити висновки про неготовність та несприйняття окремими категоріями представників вітчизняної правоохоронної сфери технології профайлінгу для виявлення та попередження загроз антропогенного характеру, що підтверджується соціологічним дослідженням, здійсненим автором шляхом анкетного опитування представників уповноважених органів. В процесі профайлінгу, що здійснюється з метою забезпечення державної безпеки та охорони громадського порядку, спеціально уповноважені особи (профайлери та оперативні співробітники) мають звертати увагу на ті аспекти, що мають небезпечні ознаки, які ідентифікують можливий ризик виникнення антропогенної загрози державній безпеці, зокрема, мотиви певних деструктивних, негативних дій особи.
6. Встановлено проблеми та тенденції розвитку поширення практики використання державними органами профайлінгу в Україні. Здійснене дослідження дозволило визначити наступні форми профайлінгової діяльності в сфері державної безпеки та забезпечення охорони громадського порядку: первинна профайлінгова перевірка суб’єкта; профайлінговий моніторинг дій об’єкту; цільова профайлінгова перевірка об’єктів; повторна профайлінгова перевірка об’єкту; позапланова профайлінгова перевірка об’єкту. Перевірка може відбуватися в явній або прихованій формі опитувальній бесіди таабо спостереження. В процесі дослідження особистості порушника нами виявлено, що в системі ціннісних орієнтацій провідне місце займають індивідуальні та кланові-егоїстичні, що проявляється в особистому матеріальному збагаченні, благополуччі, гіпертрофованому прояві свого «Я» і як наслідок в створенні для цього комфортних умов або лобіювання кланових, групових, егоїстичних інтересів. Крім того при здійсненні профайлінгу варто враховувати фізіологічні та біологічні фактори, що характеризують окрему особистість. Все вище визначене дозволяє виявити загрозу державній безпеці, що обумовлена антропогенним джерелом ризику - реальним та потенційним порушником на початковій стадії формування та відповідно відреагувати, мінімізувавши негативні наслідки, що обґрунтовує застосування профайлінгу в сфері державної безпеки.
7. Запропоновано профайлінгову модель державного управління з виявлення загроз державній безпеці. Визначено, що модель забезпечення державної безпеки з використанням профайлінгу, представляє собою комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених заходів та процедур, що здійснюються спеціально уповноваженими органами державного управління та їх посадовими особами на різних рівнях державного управління, з метою виявлення і запобігання загрозам (а при підтвердженні протиправних дій - припинення таких дій) та мінімізації негативних наслідків, завдяки використанню технології антропогенного аналізу особистості (профайлінгу) реального або потенційного порушника, які своїми діями чи бездіяльністю створює (може створити) небезпеку охоронюваним законам правам та інтересам громадян, держави та суспільства. Запропонована нами модель, з точки зору забезпечення ефективного процесу державного управління та забезпечення державної безпеки з використанням технології профайлінгу, була сфокусована увага на аналізі важливих умовах та процесів усвідомлення та трансформації загрози у ризик з подальшими заходами по його нейтралізації чи мінімізації наслідків, збитків.
Перевірка ефективності механізмів технології профайлінгу, при виявленні загроз безпеці об’єктів охорони, була здійснена на основі застосування авторської моделі та технології профайлінгу з метою забезпечення безпеки юридичної особи-суб’єкта господарювання, захисту прав та законних інтересів дитини, захисту життя і здоров’я політичного діяча. Вибір об’єктів перевірки та аналізу пояснюється значним поширенням досліджених небезпек та реалізації ідеї людиноцентризму, закріпленого в Конституції України, як основного завдання держави. Отримані результати підтверджують універсальний характер та ефективність розробленої авторської моделі та технології профайлінгу та її готовність до застосування в діяльності спеціальних служб та відомств, як в державному так і в приватному секторі. Одночасно з цим, перевірка ефективності застосування даної технології, в оперативної діяльності співробітників спеціальних служб та відомств без належного законодавчого закріплення не є коректною, законною.