ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ БЕЗНАДІЙНО ХВОРИМ : ГОСУДАРСТВЕННОЕ УПРАВЛЕНИЕ В СФЕРЕ МЕДИКО-СОЦИАЛЬНОЙ ПОМОЩИ безнадежно больных

Краткое описание

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
На правах рукопису

Крюков Сергій Альбертович

УДК 616-036.17-08-089.75:614.2

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ БЕЗНАДІЙНО ХВОРИМ
Спеціальність 25.00.05 - галузеве управління
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Лехан Валерія Микитівна, доктор
медичних наук, професор

Дніпропетровськ - 2002

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................................................................4

Розділ 1.Медико-соціальна допомога безнадійно хворим як об’єкт управління.......13

1.1. Теоретико-методологічні аспекти проблеми медико-соціальної допомог..........13
1.2. Закордонний досвід управління медико-соціальною допомогою та можливості його використання в Україні............................................................................................33
1.3. Конституційно-правові засади державного управління процесами медико-соціальної допомоги в Україні........................................................................................49
Висновки по розділу 1.......................................................................................................87

Розділ 2. Сучасні особливості державного вирішення проблеми медико-соціальної допомоги безнадійно хворим............................................................................................89

2.1. Медико-демографічні фактори впливу на проблему безнадійно хворих.............89
2.2. Безнадійно хворі як об’єкт державної політики...................................................109
2.3. Місцеві ресурси реалізації державної політики медико-соціальної допомоги безнадійно хворим ..........................................................................................................117
2.4. Зворотні зв’язки управління в системі оцінки якості надання медико-соціальної допомоги на місцевому рівні..........................................................................................138
Висновки по розділу 2.....................................................................................................147

Розділ 3. Напрямки оптимізації державного управління у сфері медико-соціальної допомоги безнадійно хворим .........................................................................................150
3.1. Концептуальні основи вдосконалення державного управління у сфері допомоги безнадійно хворим...........................................................................................................150
3.2. Розвиток служби паліативної допомоги на галузевому рівні..............................164
3.3. Медико-соціальний центр для безнадійно хворих як форма реалізації державної політики у сфері медико-соціальної допомоги ............................................................177
Висновки по розділу 3.....................................................................................................185

Висновки...........................................................................................................................188

Список використаних джерел.........................................................................................192

Додатки.............................................................................................................................214

ВСТУП

В умовах формування України як правової, соціальної, демократичної держави, особливої уваги набуває правове регулювання суспільних відносин у галузях медицини та соціального захисту населення, формування гуманістичних відносин суспільства до такої категорії хворих як безнадійні, тобто з несприятливим прогнозом для подальшого життя, та необхідність створення служби паліативної допомоги.
Основними напрямами в реформуванні системи охорони здоров’я є вдосконалення нормативно-правової бази, механізмів фінансування, організації медичної допомоги, реорганізація системи управління, оптимізація діяльності галузі, інноваційна і кадрова політика[4,43,46,57,63,77,176].
Формування в Україні ринкових відносин і реформування системи охорони здоров’я відповідно до Концепції розвитку охорони здоров’я населення України (2000) вимагає, поряд з іншим, здійснення соціальної політики захисту інвалідів і людей похилого віку. Серед заходів концепції метою реформування системи надання стаціонарної та спеціалізованої медичної допомоги є формування мережі лікувально-профілактичних закладів для надання медико-соціальної допомоги хронічним хворим, які потребують тривалого лікування і догляду, інвалідам і людям похилого віку[4].
За останні десятиріччя в більшості країн світу, а також і в Україні, спостерігається старіння населення та зміни у структурі захворювань у бік переваги хронічної дегенеративної патології; як наслідок, збільшується кількість пацієнтів з тяжким хронічним станом, яким потрібна постійна стороння допомога. Ця проблема висвітлюється в роботах В.Боброва, А.Дорогого[32], В.Пономаренко зі співавт. [43,154,155], М. Гаріної зі співавт.[49], А.Іпатова [77], Н.Левчук [94], С.Шалімова [196], у офіційних звітах [100,180].
В Україні більшість безнадійно хворих позбавлена адекватної медичної та соціальної допомоги. Вони не можуть отримувати якісних медичних та соціальних послуг у зв’язку з коротким терміном захворювання або з відсутністю спеціалізованої допомоги. Дуже часто ці хворі потребують не тільки медико-соціальної та психологічної допомоги, а й юридичного вирішення питань взаємовідносин з рідними та розподілу спадщини. Ця категорія хворих доглядається вдома дільничними лікарями, спеціалістами поліклініки, медсестрами. Якщо стан хворих погіршується, то на період загострення їх госпіталізують до стаціонару, а потім відправляють додому, оскільки спеціального лікування вони не потребують, крім знеболювання та кваліфікованого догляду [86,88]. Багатьом хворим з больовим синдромом призначають наркотичні препарати, які випускаються в ампулах, і, щоб зробити ін’єкцію, необхідний виїзд бригади швидкої допомоги”. Це призводить до нераціонального використання значних фінансових витрат із бюджету. Перебуваючи вдома, ця група хворих позбавлена якісних медичних та соціальних послуг, бо, з одного боку, в них не зацікавлені лікувальні заклади, які надають швидку або спеціалізовану допомогу, а, з іншого - дільничні лікарі та фахівці поліклініки, які призначають знеболювальні засоби та симптоматичне лікування, не враховують принципи паліативної допомоги, тому що не мають достатнього досвіду. Паліативне лікування це активна загальна допомога безнадійно хворому, коли загальне лікування неефективне. У такому випадку хворому потрібне адекватне знеболювання, вирішення психологічних, соціальних, духовних проблем, які набувають важливого значення. Мета паліативної медицини досягнення найкращої якості життя для хворих та їх сімей[126].
Спеціальні заклади органів соціального захисту: будинки-інтернати, пансіонати, які функціонують у державі для громадян похилого віку, інвалідів - не зможуть прийняти цю категорію хворих, тому що наявність онкологічного та деяких інших захворювань є загальним протипоказанням до госпіталізації в ці заклади. Іноді цих хворих госпіталізують до відділень лікарень за проханням родини у зв’язку з погіршенням їхнього стану, але спеціальної допомоги їм не надають. Міський бюджет несе необґрунтовані витрати та нераціональне використання ліжка на обслуговування у стаціонарах та надання швидкої медичної допомоги цим хворим[86,87].
Медичний аспект допомоги безнадійно хворим тісно пов’язаний із соціальними проблемами їхніх родин, у першу чергу з розумінням психологічної та духовної турботи про них. В Указі Президента України Про Програму Здоров’я літніх людей” від 10 грудня 1997 року, який прийнято з метою забезпечення соціального захисту, охорони здоров’я людей похилого віку та координації дій , пов’язаних з реалізацією положень Конституції України, йдеться про те, що метою Програми є поліпшення здоров’я та якості життя літніх людей[14]. У переліку основних заходів Програми зазначено: організація в лікарнях відділень сестринського догляду для лікування хронічно хворих похилого віку, а в обласних центрах і містах Києві та Севастополі створення лікарень для хворих термінальної стадії (хоспісів). Проте дана Програма розрахована на літніх людей і не може задовольнити потреби усіх, хто потребує медико-соціальної допомоги.
Сьогодні в Україні існує 276 будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів з кількістю місць у них 53 180, але наявність онкологічних та інших захворювань у пацієнтів є протипоказанням до їхньої госпіталізації в ці заклади[178], у країні не формується система паліативної допомоги[90].
Актуальність теми дослідження визначається збільшенням онкологічних захворювань, у тому числі 4 стадії, високими показниками смертності, збільшенням кількості людей похилого віку з соматичними захворюваннями в їхній кінцевій стадії розвитку, які потребують не стільки медичної, скільки соціальної допомоги, сучасними потребами наближення якісної та доступної медико-соціальної, паліативної допомоги хворим, які знаходяться в безнадійному стані. Однак, незважаючи на очевидну актуальність та науково-практичну значимість медико-соціальної допомоги, джерела вітчизняної літератури містять лише окремі праці, присвячені цій проблемі[31,95], які, при всій їх цінності, висвітлюють тільки деякі їх аспекти. Відсутність в Україні багатопланових комплексних медико-демографічних, соціологічних, економічних, аналітичних досліджень з проблем медико-соціальної допомоги безнадійно хворим, що свідчили б про доцільність якісних перетворень у сфері державного управління такою допомогою, відставання його від міжнародних стандартів, а також необхідність його наукового обґрунтування відповідно до основних напрямків реформування системи охорони здоров’я України та врахування світового досвіду обумовили актуальність дослідження, визначили його мету і завдання.
Дисертаційне дослідження спрямоване на розв’язання важливої, проте мало дослідженої проблеми наукового обгрунтування управління медико-соціальною допомогою безнадійно хворим - паліативної допомоги та її подальшого розвитку в країні. У дисертації досліджуються умови і фактори політико-правового та демографічного характеру, що є визначальним для удосконалення законодавства та нормативної бази у сфері паліативної допомоги. В умовах обмежених фінансових ресурсів, коли значна частка бюджетних коштів, які виділяються на охорону здоров’я, направлена на пріоритетні напрями охорони здоров’я, великого значення з точки зору гуманізму та соціальної справедливості набуває медико - соціальний захист такої категорії хворих, як безнадійні. Виникає потреба в удосконаленні законодавчої бази щодо визначення паліативної допомоги та категорії безнадійно хворих. Розв’язання проблеми потребує створення науково обґрунтованої системи паліативної допомоги в Україні та розробки належних механізмів державного управління на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. На місцевому та регіональному рівнях необхідно визначити форми організації паліативної допомоги, які дозволять раціонально використовувати ті обмежені ресурси, що виділяються на охорону здоров’я. До цього часу не було проведено наукового обгрунтування застосування важелів державного управління та регулювання на державному та регіональному рівнях, дослідження необхідності визнання паліативної допомоги як загальнодержавної, ефективності використання коштів у системі охорони здоров’я на місцевому рівні, витрат, які мають місце при наданні медичної допомоги безнадійно хворим. Дане дослідження покликане допомогти певною мірою усунути правові та нормативні прогалини, що стосуються паліативної допомоги у державі, сприяти підвищенню якості надання послуг такій категорії хворих, як безнадійні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дане дисертаційне дослідження виконувалося в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Української академії державного управління при Президентові України в рамках НДР 0100U003151 Дослідження проблем управління соціально-економічним розвитком Дніпропетровського промислового регіону та розробка науково-методичних рекомендацій з його вдосконалення” та в рамках НДР 0100U000471 Наукове обгрунтування організації та управління первинною медико-санітарною допомогою у сучасних економічних умовах” Дніпропетровської державної медичної академії.
Мета дослідження розробка та впровадження нових організаційно-правових та економічних механізмів державного управління медико-соціальною допомогою безнадійно хворим на державному та місцевому рівнях.
Об’єктом дослідження даної роботи є системи охорони здоров’я та соціальної політики.
Предмет дослідження - державне управління медико-соціальною допомогою безнадійно хворим та їх родинам.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використані наступні методи:
системного підходу, який дав можливість структурувати законодавчу базу медико-соціальної допомоги, механізми державного управління та регулювання паліативної допомоги в Україні та за кордоном;
статистичного аналізу для оцінки динаміки стану здоров’я населення та демографічної ситуації;
економічного аналізу для визначення вартості надання медико-соціальної допомоги (на прикладі міста Дзержинська);
соціологічного опитування для вивчення громадської думки, щодо створення служби та закладів паліативної допомоги;
експертного оцінювання для визначення категорії безнадійності осіб, які потребують паліативної допомоги;
моделювання для розробки моделей служби паліативної допомоги.
Завдання дослідження були визначені шляхом декомпозиції його мети. Це
вивчення на формування системи управління процесами медико-соціальної допомоги в Україні;
аналіз закордонного досвіду надання медико-соціальної допомоги безнадійно хворим;
виявлення демографічної ситуації, стану здоров’я в Україні та на місцевому рівні, тенденцій їх розвитку як основного чинника формування потреб медико-соціальної допомоги;
оцінка ставлення різних груп людей до безнадійно хворих і до паліативної допомоги, джерел фінансування;
дослідження особливостей безнадійно хворих, яким потрібна медико-соціальна допомога;
вивчення ресурсних витрат, які використовуються для допомоги безнадійно хворим;
формування концептуальних підходів до розвитку системи державного управління та регулювання медико-соціальної допомоги для безнадійно хворих;
розробка організаційної моделі паліативної допомоги;
обгрунтування нової, паліативної форми допомоги як складової частини медико-санітарної допомоги.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що категорія безнадійно хворих потребує особливої уваги щодо надання медико-соціальних послуг. Державне управління медико-соціальною допомогою буде значно ефективнішим за умов визначення:
категорії - безнадійно хворих” як споживачів медико-соціальних послуг;
економічного компоненту - найбільш раціонального використання ресурсів охорони здоров’я для надання медико-соціальної допомоги безнадійно хворим та їх родинам;
організаційно-правового компоненту - наукового обґрунтування необхідності створення служби паліативної допомоги в системі охорони здоров’я, офіційного визнання паліативної служби допомоги в галузі охорони здоров’я на державному та місцевому рівнях, створення нормативно-правової бази стосовно цієї допомоги, її фінансування.
На підставі аналізу вітчизняного та світового досвіду, власних досліджень виявлена правова та функціональна міра здатності держави створити необхідні умови правового, нормативного та фінансового характеру для покращення якості медико-соціальної допомоги, створення служби паліативної допомоги в країні з використанням різноманітних форм.
Наукова новизна одержаних результатів.
У результаті дослідження:
встановлено зростання потреб населення в паліативній допомозі в зв’язку з постарінням населення та негативними тенденціями в громадському здоров’ї;
доведено доцільність виділення нової категорії споживачів медико-соціальної допомоги безнадійно хворих” - в системі державного управління;
встановлено відсутність системи державного управління та організаційної структури для надання паліативної допомоги безнадійно хворим;
визначено неефективність ресурсних витрат для надання медико-соціальної допомоги безнадійно хворим у системі охорони здоров’я;
визначено основні закономірності трансформації та розвитку державного управління медико-соціальної допомоги безнадійно хворим за кордоном;
обґрунтовано шляхи та напрямки реформування державного управління системою паліативної допомоги в галузі охорони здоров’я;
виявлено шляхи та засоби оптимізації державного регулювання служби паліативної допомоги в галузі охорони здоров’я;
розроблено концептуальні основи розвитку державного управління паліативної допомоги в Україні;
розроблено управлінські моделі організації регіональної служби паліативної допомоги.
Практичне значення одержаних результатів.
Використані в дисертації підходи та зроблені висновки щодо розвитку паліативної допомоги можуть бути використані як науковими, так і практичними працівниками системи державного управління та організаторами охорони здоров’я. Насамперед, це стосується формування системи паліативної медичної допомоги, подальшої розробки та вдосконалення законодавства в медико-соціальній сфері: нових законодавчих актів (Про безнадійно хворих та гарантії їх соціального захисту”) та доповнень існуючих (визначення паліативної медичної допомоги як офіційно визнаної в Основах законодавства України про охорону здоров’я”); обґрунтування підходів до створення служби паліативної медицини в місті та регіоні, розробки стандартів надання паліативної допомоги, підготовки відомчих нормативних документів з паліативної допомоги, підготовки спеціалістів з паліативної медицини, формування системи навчання та підвищення кваліфікації кадрів, форм залучення до співпраці зацікавлених сторін, механізму фінансування служби паліативної допомоги. Висновки автора щодо розробки механізмів системи паліативної допомоги безнадійно хворим, сформульовані та впроваджені при розробці міських програм соціально-економічного розвитку, Про впровадження принципів паліативної медицини ”, Про створення закладу медико-соціальної допомоги (хоспісу) для безнадійно хворих”, які прийняті на сесіях міської Ради м. Дзержинська. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані органами державного управління та місцевого самоврядування, охорони здоров’я регіонального та місцевого рівнів.
Особистий внесок здобувача.
Робота є самостійним дослідженням. Дисертантом особисто визначена мета і програма досліджень. Самостійно здійснювався аналіз законодавчої та нормативної бази, наукової літератури на основі першоджерел, збір матеріалів офіційної статистики про стан здоров’я населення держави, регіону та міста; самостійно розроблялась анкета для соціологічного опитування та здійснювався процес опитування, а також інтерпретація одержаних результатів та їх оформлення. Безпосередньо, брав участь у розробці програми розвитку охорони здоров’я міста Дзержинська до 2004 року, про­грами по впровадженню принципів паліативної допомоги в місті Дзержинську. Ідеї співавторів наукових праць здобувача в роботі не використовувалися.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення дисертації доповідались на міжнародних науково-практичних семінарах, конференціях. У їх числі: ”Роль та завдання місцевої влади в підвищенні якості та ефективності надання громадських послуг”(V міжнародний науково-практичний семінар, Харків, 2000р.); Розвиток партнерських зв'язків між місцевою владою, неурядовими організаціями та населенням як засіб розв’язання місцевих та регіональних проблем”(міжнародний науково-практичний семінар, Київ, 2000р.); Управління сучасним містом: проблеми, реалії та перспективи” (міжнародний науково-практичний семінар, Київ, 2000р.); Роль соціального менеджменту в інтелектуалізації суспільства” (науково-практична конференція, Слов’яногірськ, 2001г.); Проблеми формування регіональної політики в галузі охорони здоров’я” (науково-практична конференція, Одеса, 2001р.).
Дисертація обговорювалася кафедрою філософії, соціології державного управління Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Української Академії державного управління при Президентові України, кафедрою соціальної медицини, організації та управління охорони здоров’я Дніпропетровської Державної медичної академії.
Публікації.
З теоретичної проблематики дисертації автором опубліковано 8 наукових статей, одна з яких - у співавторстві (загальним обсягом - 3 др. арк.). 5 статей опубліковано у фахових наукових виданнях з проблем державного управління, 3 статті - у збірниках матеріалів міжнародних науково-практичних семінарів.
Структура та обсяг роботи.
Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Повний обсяг дисертації 225 сторінок, містить 33 таблиці (6 сторінок), 10 рисунків (3 сторінки), 7 додатків (11 сторінок), список використаних джерел із 238 найменувань (22 сторінки), текстова частина 191 сторінки.

Бібліографія містить 238 використаних джерел (206 вітчизняних, у тому числі СНД та 32 іноземних) і займає 22 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Аналіз сучасного стану надання медико-соціальної допомоги окремим категоріям громадян, які хворіють на онкологічні захворювання 4 стадії та на інші невиліковні хвороби, яким медицина винесла вирок щодо виліковності і які мають несприятливий прогноз для подальшого життя та потребують постійного кваліфікованого догляду з метою підвищення якості життя, свідчить про те, що ця категорія хворих випала з поля зору медичних працівників, управлінців і законотворців.
У результаті дослідження сформульовані такі висновки.
1. Результати комплексного дослідження державного управління медико -
соціальною допомогою свідчать про його незадовільний стан і відсутність в Україні системи державного управління медико-соціальною допомогою безнадійно хворим та наукового обгрунтування організації служби паліативної допомоги. Створення служби паліативної допомоги, удосконалення діючої медико-соціальної допомоги безнадійно хворим є актуальною проблемою державного управління та потребує подальшого дослідження, розвитку та вдосконалення.
2. Установлено, що демографічна ситуація в Україні характеризується
погіршенням основних показників та набуває негативних тенденцій. Старіння населення і зростання смертності від хронічних дегенеративних захворювань в Україні, де в 1998 році перше місце посідають хвороби системи кровообігу - 60,2% (867,1 на 100 тис. населення), друге новоутворення -13,5% (195,3 на 100 тис. населення), призводить до зростання числа безнадійно хворих. У сучасній медицині поняття безнадійно хворий” має характеризувати людину, яка страждає на онкологічні 4 стадії та інші хронічні захворювання (крім інфекційних та туберкульозу) в останній стадії розвитку, яка не може здійснювати повноцінне життя, не має жодного шансу на одужання, якій медицина винесла вирок щодо вилікування, і подальше лікування не приносить користі хворому, а тільки посилює страждання та з економічної точки зору не є ефективним.
3. Установлено, що відсутність системи державного управління та організаційної структури для надання паліативної допомоги безнадійно хворим спричиняє розпилення” обмежених бюджетних коштів, нераціональне їх використання. Відсутність адекватного управління паліативною допомогою призводить до зростання економічних витрат, що складають 4,4% від загального бюджету охорони здоров’я міста, однак не забезпечують безнадійно хворим достатнього рівня та якості допомоги (тільки 11,8% із них отримує лікування в стаціонарних умовах). Витрати на медичну допомогу безнадійно хворим у різних лікувально-профілактичних закладах та відсутність якісних послуг свідчить про необхідність їхньої концентрації у системі паліативної допомоги.
4. За даними соціологічного дослідження створення служби паліативної
допомоги має широку соціальну підтримку з боку громадськості. Респонденти, серед яких були медичні працівники, онкологічні хворі, родини хворих та інші різні верстви населення міста вважають доцільним створення служби паліативної допомоги. За позитивне рішення щодо подальшого розвитку служби паліативної допомоги та поліпшення медико-соціальної допомоги висловились 93,2% респондентів. На їх думку джерелами фінансування служби та закладу паліативної допомоги в місті повинні бути як кошти місцевого бюджету, так і кошти благодійних громадських організацій та спонсорів, а при необхідності - і кошти родини хворих.
5. Доведено, що концептуальною основою державного управління паліативною допомогою є її розвиток як складової частини медико-соціальної допомоги. Для оптимізації державного управління медико - соціальною допомогою безнадійно хворим потрібно здійснювати її на законодавчому, відомчому та міжвідомчому рівнях. На державному рівні необхідно доповнити законодавчу базу шляхом визначення у понятійному апараті Основ законодавства України про охорону здоров’я такого терміну, як паліативна допомога, визначити поняття служби та закладу паліативної допомоги, вищий керівний орган паліативної допомоги, підготувати та прийняти Закон України Про безнадійно хворих та гарантії їх медико-соціальної захищеності”.
6. Обґрунтовано шляхи та засоби оптимізації державного управління та регулювання діяльності служби паліативної допомоги, підвищення якості медико-соціальних послуг за рахунок таких складових, як ліцензування та акредитація діяльності закладів паліативної допомоги, стандартизація надання допомоги та послуг, розробка та затвердження типового статуту та посадових інструкцій, впровадження бюджетного регулювання та надання податкових пільг суб’єктам, які допомагають у фінансуванні служби, залучення до проходження альтернативної служби осіб в закладах паліативної допомоги.
7. Доведено необхідність розвитку служби паліативної допомоги на галузевому рівні з урахуванням наступних принципів державного управління: офіційного визнання паліативної допомоги, доступності, адекватного управління та кадрового підбору, визначення гарантованого рівня надання медико-соціальних послуг, наступності, взаємодії, комплексного поєднання медичної та соціальної допомоги, міжсекторної співпраці, багатоканального фінансування, ресурсного та інформаційного забезпечення, адекватного моніторингу, підзвітності та планування діяльності служби, що дозволить забезпечити запровадження якісної медико-соціальної допомоги в Україні.
1. Обґрунтовано необхідність на рівні Міністерства охорони здоров’я,
Міністерства праці та соціальної політики розробки функціональних напрямків діяльності та єдиних методологічних підходів у сфері медико-соціальної допомоги безнадійно хворим. Реалізація заходів щодо надання медико-соціальної допомоги на місцевому рівні покладається на органи охорони здоров’я та соціальної політики при підтримці органів виконавчої влади.
2. Розроблена науково обґрунтована модель медико -соціального центру
для безнадійно хворих (хоспісу) з метою підвищення якості надання медико-соціальних послуг на місцевому рівні управління, яка включає структуру організації, обов’язкову нормативну базу, ресурси та джерела фінансування. Практичне упровадження даного управлінського підходу дозволить підвищити якість надання медико-соціальних послуг безнадійно хворим та більш раціональному використанню обмежених ресурсів, які виділяються на охорону здоров’я, оскільки хворі, які потребують паліативного лікування та догляду, будуть отримувати лікування не на високовартісному ліжку у спеціалізованому відділенні, а у хоспісі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України: Офіц. текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навч. посібник / Авт. - упоряд. М.І.Хавронюк.- К.: Парламент.вид-во:1999.- 544с.- (Законодавство: нормат. док. та комент.).
2. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року//Відомості Верховної Ради України.-1993.-№4.-С.19.
3. Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення”: Закон України від 12 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України.-1992.-№11.-С.152.
4. Про Концепцію розвитку охорони здоров’я населення України” : Указ Президента України від 7 грудня 2000 року №1313/2000 //Урядовий кур’єр.-2000.-№237.-С.5-8.
5. ”Про місцеве самоврядування в Україні”: Закон України від 21 травня 1997 року //Відомості Верховної Ради України.-1997.-№24.С.170.
6. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”: Закон України від 21 березня 1991року// Відомості Верховної Ради України.-1991.-№21.-С.252.
7. Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”: Закон України від 16 грудня 1993 року//. Відомості Верховної Ради України -1994.-№4.-С18.
8. Про психіатричну допомогу”: Закон України від 22 лютого 2000 року// Відомості Верховної Ради України .-2000.-№19.-С.143.-С.298-312.
9. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”: Закон України від 22 жовтня 1993 року// Відомості Верховної Ради України.-1993.-№45.-С.425.
10. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”: Закон України //Відомості Верховної Ради України.-1991.-№16.-С.200.
11. Про основні напрями соціальної політики на період до 2004 року”: Указ Президента України від24 травня 2000 року//Урядовий кур’єр.-2000.-№97.
12. Про Положення про Міністерство охорони здоров’я України”: Указ Президента України від 24 липня 2000 року№918/2000//Офіційний вісник України.-2000.-№30.-С.29-34.
13. ”Про Положення про Міністерство праці та соціальної політики України”: Указ Президента України від 30 серпня 2000 року №1035/2000// Офіційний вісник України.-2000.-№35.-С.15-21.
14. Про програму Здоров’я літніх людей”:Указ Президента України від 10 грудня 1997.-№1347/97//Ваше здоров’я.-1998.-№7.-С.5,10-11.
15. Типове положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний будинок-інтернат, пансіонат для ветеранів війни і праці// Наказ М-ва соціального захисту населення від 1 квітня 1997 року №43.
16. Типове Положення про управління охорони здоров’я обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації від 10 грудня 1998 року №1946 //Зб. урядових нормат. актів України.-1999.-№10.-Ст.227.
17. ”Положення про обласне, Київське і Севастопольське міське управління соціального захисту населення, а також Положення про районний, районний у містах Києві та Севастополі відділ соціального захисту”: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1993 року №678// Зібрання постанов Уряду України.-1994.-№1.-С.9.
18. Про затвердження Типового положення про центр професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів: Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства Освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Фонду України соціального захисту інвалідів від 11.06.1999року №96/187/146/55// Офіційний вісник України.-1999.-№26.- С.102.
19. Про затвердження нормативів у стаціонарній медичній допомозі в розрахунку на 10 тисяч населення”: Постанова Кабінету Міністрів №640-97 від 28.06.1997 року// Офіційний вісник України.-1997.-№27.- С.96.
20. Про затвердження переліку закладів охорони здоров’я, переліку лікарських посад і переліку посад фармацевтичних працівників”: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.06.95 року №114 // Нормативно-правова база стандартів акредитації лікувально-профілактичних закладів України (з первинної, вторинної та третинної лікувально-профілактичної допомоги), З. :Поліграф,1998.-Ч.3.-С.250.
21. Абдрахимов Б.Е. Экономические аспекты эффективности противораковой борьбы//Организация противораковой борьбы.-Алма-Ата,1988.-С.192-197.
22. Агамов А.Г., Луппов В.И.,ПоздняковС.К. Ярославская модель службы хоспис.”// Паллиативная медицина и реабилитация.-1997.-№2.-С.8.
23. Александров Н.Н., Шустер Л.А. О специальных стационарах для онкологических больных, подлежащих паллиативному и симптоматическому лечению//Труды ІІІ Белорус. науч. конф. онкологов (2-4 окт. 1968 г.).-Минск: "Полымя",1968.-С.7-11.
24. Ангелуца П. Скільки коштує лікування в Австралії?//Медицина світу.-2000.-Т.9,№2.-С.110-118.
25. АнисинаН.В. Современные тенденции смертности населения от злокачественных новообразований//Материалы изучения состояния здоровья населения и статистического обеспечения учреждений здравоохранения.-М.1987.-С.9-13.
26. Апраксина К.В. Волонтеры в хосписах// Мед. помощь.-1996.-№2.-С.19-22.
27. Атаманчук Г.В.Теория государственного управления: курс лекций.-М.,1997.-400с.
28. Бакуменко В.Теоретичні засади державно-управлінських рішень (базові підходи, концепції, теорії, ідеї)*//Командор.-2000.-№2-3.-С.2-5.
29. Баранов А. Социально-экономические проблемы депопуляции и старения населения//Вопросы экономики.-2000.-№7.-С.111-120.
30. Барановский И.И., Зайдинер Б.М., Коржов В.И. Психический статус и выживаемость в паллиативной онкологии:Тезисы ІІ съезда онкологов стран СНГ, 23-26 мая 2000г.,г.Киев// Эксперим.онкология,-2000.-Май.-С.1324
31. Білинський Б., Москвяк Є. Новий тип медичного закладу - госпіс//Ліки України.-2000.-№11.-С.6-7.
32. Бобров В.О.,Дорогой А.П. Оцінка здоров’я населення України з позицій потенційної демографії та шляхи можливого впливу на його показники//Лікарська справа.-1996.-№3-4.-С.168-170.
33. Богатирьова Р.В.Демографічна ситуація в Україні і проблеми медико-генетичної служби//Педіатрія, акушерство та гінекологія. -1999.-№1.-С.72-74.
34. БойкоА.Т. Проблемы рыночной экономики в Российском здравоохранении//Российский семейный врач.-2000.-№3.-С.38-41.
35. Большая медицинская энциклопедия: В30-ти т./ Гл.ред.Б.В.Петровский.-3-е изд.-М: Сов. Энциклопедия,1985.- Т.25:Теннис-Углекислота.-544с.
36. Больщая советская энциклопедия(В 30 томах). 3-е изд.-М., "Сов.энциклопедия",1972.-Т.9.-С.442.
37. Бреев Б.Д. К вопросу о постарении населения и депопуляции//Социологические исследования.-1998.-№2.-С.61-66.
38. Брюзгин В.В. Качество жизни онкологических больных - проблема сегодняшнего дня:Тезисы ІІ съезда онкологов стран СНГ, 23-26 мая 2000г.,г.Киев// Эксперим.онкология,-2000.-Май.-С.1325.
39. Бура В.М.,Колесин И.Д. Анализ влияния социальных факторов на динамику заболеваемости в период экономической нестабильности//Гигиена и санитария,-1999.-№2.-С.62-63.
40. Васютков В.Я., Асеев А.В., Бала Л.Н. Качество жизни больных раком молочной железы до и после операции//Рос. онкол. журнал.-1997.-№1.-С.30-33.
41. Великолуг А.Н., Панков М.Н. Медико-социальная реабилитация пациентов Архангельского хосписа// Экология человека.-1997.-№1.-С.29-30.
42. Величковская Б.Т. Экологическая патология//Здравоохранение Рос. Федерации.-1994.-№2.-С.6-9.
43. Виконання політики Здоров’я для Всіх” в Україні: (За результатами третьої оцінки здійснення політики ЗДВ в Європі) /ПономаренкоВ.М.,КовешниковаІ.В.,Нагорна та інш. //Вісн. Соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України.-1999.-№2.-С.8-13.
44. Вишняков Н.И. Некоторые сравнительные показатели здоровья населения в динамике и их влияние на современное развитие стационарной медицинской помощи в Санкт-Петербурге и Финляндии(1995-1996гг.)//Пробл. соц. гигиены и история медицины.-1997.-№6.-С.3-6.
45. Войтенко В.П. Здоровье взрослых.-К.:Здоровье,1991.-248с.
46. Галацан О.В., Планування медичних послуг населенню в умовах створення єдиного медичного простору в регіоні//Управління сучасним містом.-К.: УАДУ, 2000.-С.5-9.
47. Галкин Р.А.Проблемы и пути решения реализации концепции развития здравоохранения и медицинской науки в РФ на региональном уровне//Экономика здравоохранения.-1998,1999.-№12-1,(35).-С.19-20.
48. Галкин Р.А.,МальцевВ.Н. Профилактика в формировании региональной модели здравоохранения// Пробл. соц. гигиены и история медицины.-2000.-№6.-С.40-41.
49. Гарина М.Г., ЛобасВ.М., МостипакаЛ.К. Проблемы здоровья населения- важнейшие предпосылки дальнейшего развития системы здравоохранения Донецкого региона//Архив клин. и эксперим. медицины.-1993.-Т.2,№1.-С.109-112.
50. Гвишиани Д.М. Организация и управление.-М.,1998.-332с.
51. ГерасименкоН.Ф. Кризис здоровья и здравоохранения как угроза национальной безопасности страны//Вестн. РАМН.-1998.-№4.-С.58-62.
52. Гнездилов А.В., Леоненкова С.А., Репина М.Т. Некоторые социальные проблемы в хосписной службе среди онкологических больных// Паллиативная медицина и реабилитация.-1997.-№3.-С.41-42.
53. Горбачева А. Врачи и пациенты во Франции//Врач.-1997.-№2.-С.40.
54. Гришин В.В., Семенов В.Ю., Бродская Ю.Б. Медицинское страхование в Японии //Экономика здравоохранения.-1997.-№1.-С.14- 22.
55. Гурвич Э. Здравоохранение в Израиле//Провизор.-1997.-№1.-С.11-12.
56. Дементьева Н.Ф. Концепция социального обслуживания// Мед.-соц. экспертиза и реабилитация.-1998.-№2.-С.12-16.
57. Дейкун М.П.Основні положення концепції функціонально-структурної реорганізації системи охорони здоров’я населення Чернігова//Вісн.соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України.-2000.-№1.-С.111-114.
58. Динамика заболеваемости и некоторые генетические показатели у больных злокачественными новообразованиями женской репродуктивной системы в промышленном регионе Украины// Ганина К.П.,
Войкшнарас Е.Б., ФедоренкоЗ.П. и др. // Довкілля та здоров’я.-1998.-№1.-
С.25-29.
59. ДмитриеваТ.Б.Здоровье населения и национальная безопасность//Рос. мед. вести.-1997.-№3.-С.15-26.
60. Егоров В.В. Организация медико-социальной помощи населению пожилого и старческого возраста// Паллиативная медицина и реабилитация.-1997.-№5.-С.32-45.
61. Егоров В.В., СелеевВ.Н., ЛитвиненкоМ.Ф. Опыт организации паллиативной помощи онкологическим больным в гериатрическом центре// Паллиативная медицина и реабилитация.-1999.-№2.-С.9-10.
62. Жук П. Система соціологічного моніторингу для територій і населених пунктів України//Командор.-1997.-№3-4.
63. ЖуравельВ.И.Концептуальное видение стратегии и тактики реформирования здравоохранения Украины//Український медичний часопис.-1999.-№5(13).-С.38-41.
64. Журавель В. Охорона здоров’я населення як державна і суспільна система//Ліки України.-2000.-№7-8.-С.11-12.
65. Журавель В.І., Дейкун М.П., Деміда Є.П.Проблеми та перспективні напрями організації діяльності системи медичної допомоги населенню// Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України.-2000.-№1.-С.58-63.
66. Задачи по достижению здоровья для всех//Политика здравоохранения для Европы. Европейская серия Здоровье для всех”.№4.-Копенгаген: ВОЗ, 1991.-322с.
67. Задачи по достижению здоровья для всех. Политика здравоохранения для Европы.-Копенгаген, ЕБР ВОЗ,1993.-322с.
68. Захарова О.Д. Демографические процессы в Российской Федерации и странах нового зарубежья//Социс.-1997.-№7.-С.60-69.
69. Здоровье, население и развитие//Здоровье мира.-1994.-Т.47,№3.-С.16-17.
70. Здоровье-21: Основы политики достижения здоровья для всех №6.-Копенгаген, ЕБР ВОЗ,1999.-310с.
71. Зеленская Т.М., Липтуга М.Е. К вопросу организации и планирования работы хосписа// Пробл. соц. гигиены и история медицины.-1999.-№3.-С.40-42.
72. Зеркаль Л.И., Беднарик О.Н., Павленко М.Е. Загрязнители атмосферного воздуха и показатели смертности населения//Лікарська справа.-1994.-№9-12.-С.190-192.
73. Зонирование территорий по риску заболеваемости населения при влиянии комплекса экологических факторов/ НабокаМ.В., ШестопаловВ.М., Мельник И.В. и др. //Довкілля та здоров’я.-1999.-№1.-С.16-20.
74. Зотов П.Б. О суицидальном поведении онкологических больных// Паллиативная медицина и реабилитация.-1997.-№2.-С.41.
75. Зотов П.Б., Новиков Г.А., Уманский С.М. Суицидальное поведение онкологических больных//Паллиативная медицина и реабилитация.-1997.-№4.-С.25-29.
76. Информационное обеспечение нового направления деятельности в области общественного здравоохранения на районном уровне: Докл. Комиссии экспертов ВОЗ.(пер. с англ.).-М.:Медицина, 1995.-45с.-(ВОЗ/Серия техн.докл.:845).
77. Іпатов А.В. Напрямки реформування первинної медико-санітарної допомоги в Україні.-Дніпропетровськ:Пороги,2000.-262с.
78. Итоги 5-летней работы выездной службы хоспис в условиях Астрахани/ Голикова Т.А., Хилова Л.Н., Левина Т.А., Комова О.В. // Паллиативная медицина и реабилитация.-1999.-№2.-С.11.
79. Киселев А.А.,ЕрмаковС.П. Критерии конечного результата в здравоохранении:методология, модели, применение//Терапевт. Архив.-1989.-Т.61,№12.-С.3-11.
80. Коваленко В.Б. Онкологическая служба и отделенческая больница// Паллиативная медицина и реабилитация.-1999.-№2.-С.12.
81. Коваленко В.Б. Психоэмоциональные проблемы хосписного обслуживания// Паллиативная медицина и реабилитация.-1999.-№2.-С.54.
82. Концепция организации специализированных центров паллиативной медицины и реабилитации/ Новиков Г.А.,ПлавуновН.Ф.,СдвижковА.М., ПрохоровБ.М. //Паллиативная медицина и реабилитация.-1997.-№2.-С.8.
83. КорецкийВ.Л.Территориальные службы здравоохранения и управление ими в новых экономических условиях//Проблемы социальной гигиены и история медицины.-1994.-№5.-С.25-26.
84. Корчагин В.П. Экономическая оценка медико-демографической ситуации//Экономика здравоохранения.-1998.-№2.-С.10-14.
85. Краснова О.В. Социально-психологические аспекты старения//Клин. геронтология.-1997.-№3.-С.3-13.
86. Крюков С.А. Роль місцевої влади в підвищенні якості надання медичних послуг//Управління сучасним містом.К.:УАДУ,2000.-С.35-38.
87. Крюков С.А.Роль органів місцевого самоврядування в створенні медико-соціальних центрів для безнадійно хворих//Управління сучасним містом.К.:УАДУ.-2000.-С56-59.
88. Крюков С.А.Сучасні проблеми державного управління у галузі надання медико-соціальної допомоги безнадійно хворим//Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.-2001.-№2,Ч.2.-С.186-192.
89. Крюков С.А.Шляхи удосконалення медико-соціальної допомоги на державному рівні безнадійно хворим// Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.-2001.-№3.-С.219-226.
90. Крюков С.А.Законодавчі аспекти паліативної медицини: зарубіжний та вітчизняний досвід//Вісник Української Академії державного управління при Президентові України.-2001.-№4.-С.214-221.
91.Крюков С. Розвиток служби паліативної допомоги в умовах реформування охорони здоров’я//Актуальні проблеми державного управління: Зб.наук.пр.-Д.:ДФ УАДУ, 2001.-Вип.2(5).-С.232-228.
92. Крюков С.А. Роль органів державної влади у формуванні служби паліативної допомоги//Сборник научных трудов ДонГАУ:”Социальный менеджмент и управление информационными процессами”:серия Государственное управление”, т.ІІ, вып.5.-Донецк: ДонГАУ, 2001.-С.126-127.
93. Лаврова Д.И. Современная концепция инвалидности// Мед.-соц. экспертиза и реабилитация.-1998.-№2.-С.5-8.
94. Левчук.Н. Нас меншає. Що робити, аби було навпаки?//Віче.-2000.-№1.-С.102-114.
95. ЛеханВ.М.,ДячукД.Д.,ЗаковО.Л. Проблемы организации специализированой помощи онкологическим больным с 4 стадией заболевания//Мед. вести.-1997.-№2.-С.37.
96. Лехан В.М.,Крюков С.А. Хоспіс як засіб реалізації державної політики для безнадійно хворих//Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України/ За заг. ред.В.І.Лугового, В.М.Князєва.-К.:Вид-во УАДУ,2001.-Вип.2.-С.97-108.
97. Лисицын Ю.П. Концепция человеческого капитала”: медико-экономический аспект//Экономика здравоохранения.-1998.-№2.-С.5-9.
98. Лисицын Ю.П., Изуткин А.М., Матюшин И.Ф. Медицина и гуманизм.-М.:Медицина,1984.-280с.
99.Литвинова О.Н. Поєднаний вплив соціальних та екологічних чинників на захворюваність мешканців великого міста і управління цими процесами// Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України.-2000.-№1.-С.22-27.
100. Людський розвиток: Звіт 1998. Демографічні тенденції. Україна: ПРООН.-К.,1999.-С.16.
101. Малишев Н.А., Сергеев В.П., Дрынов И.Я. Расчет величины экономического ущерба, причиняемого болезнями//Мед. паразитология.-2000.-№1.-С.15-20.
102. Марилова Т.Ю. Суицидальный риск онкологических больных:Тезисы ІІ съезда онкологов стран СНГ, 23-26 мая 2000г.,г.Киев// Эксперим.онкология,-2000.-Май.-С.1342.
103. Маркович Д.Ж. Общая социология:Учебник.Изд.3-е перераб. и доп./ Пер. с сербского.-М.:Гуманит.изд.центр ВЛАДОС,1998.-432с.
104. Мартыненко А.В. Медико-социальная работа в России: основные положения концепции//Мед.-соц. экспертиза и реабилитация.-1998.-№2.-С.9-12.
105. Марунич В.В. Первинна інвалідність населення України та шляхи її зменшення//Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України.-1999.-№2.-С.25-27.
106. Менеджмент в охороні здоров’я: Структура та поведінка організацій охорони здоров’я: Пер. з англ./За ред.С.Шортела та А.Калюжного;-К.:Основи,1998.-560с.
107. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджмента: Пер. с англ..-М.,1994.-702с.
108. Методические рекомендации по организации и проведению конкретного социологического исследования/Укр. НИИ пробл. молодежи, Донецкий областной центр социальных служб для молодежи.-Киев-Донецк,1994.-74.
109. Миллионщикова В.В. Длительное пребывание в стационаре хосписа перспективного” больного, как фактор психотерапевтической поддержки персонала, больных и их родственников// Паллиативная медицина и реабилитация.-1999.-№3.-С.42-43.
110. Миллионщикова В.В., Бойко Ю.П., Кузнецов В.К. Хоспис - перспективы развития// Рос. Мед. журнал.-1998.-№1.-С.56-59.
111. Миллионщикова В., Плавунов Н. Хоспис - последний приют на земле// Врач.-1997.-№3.-С.30-31.
112. Мірко Н.,Старостенко Г., Тарангул Л. Трансформація демографічних процесів// Україна: аспекти праці.-1998.-№7.-С.31-33.
113. Михновская Н.Д., Барчук А.С. Организация медико-социальной помощи онкологическим больным в поздних стадиях заболевания// Паллиативная медицина и реабилитация.-1997.-№2.-С.13-14
114. Морозов А.И.//Комплексное социально-гигиеническое исследование больных сосудистыми поражениями головного мозга. По материалам ретроспективного анализа умерших на дому в г. Москве:Автореф.дис. канд.мед. наук.-М.,1981.
115. Москаленко В.Ф. Стан та формування нормативно-правової бази охорони здоров’я України(1992-1999рр.)//Пробл. екології та медицини.-2000.-№1.-С.3-11.
116. МоскаленкоВ.Ф. Стан формування нормативно-правової бази з питань охорони здоров’я України та відповідність наказів МОЗ чинному законодавству// Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України.-2000.-№1.-С.26-27.
117. Московкин В.М. Маргиналы//Бизнес Информ.-1996.-№15.-С.46-50.
118. Московкин В.Н. Процессы вырождения общества и формирование элит// Бізнес- Информ.-1994.-№21.- С.6-7.
119. Мостіпан О. Менеджмент гуманості//Аспекти самоврядування.-К.,2000.-число 2(7).-С.56-57.
120. Муравьева В.Н.Механизм реализации концепции реформирования здравоохранения на муниципальном уровне//Здравоохранение.-1999.-№7.-С.45-47.
121. Напалков Н.П., МерабишвилиВ.М., ЦерковныйГ.Ф. Основные закономерности динамики заболеваемости населения СССР злокачественными новообразованиями и смертности от них// Злокачественные новообразования в СССР.-Ленинград. 1983.-С.17-56.
122. Не болейте. Здоровее будете!//Голос Украины”.- 2000.- 28 марта.-(№54).
123. Нестеров А.В. Качество жизни и отдаленные психологические последствия проведенной противоопухолевой терапии :Тезисы ІІ съезда онкологов стран СНГ, 23-26 мая 2000г.,г.Киев// Эксперим.онкология,-2000.-Май.-С.1345.