РОЗВИТОК МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ЧИННИК ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ТА САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ У ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ : РАЗВИТИЕ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ КАК ФАКТОР волеизъявления И САМООРГАНИЗАЦИИ НАСЕЛЕНИЯ В гражданском обществе



  • Название:
  • РОЗВИТОК МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ЧИННИК ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ТА САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ У ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
  • Альтернативное название:
  • РАЗВИТИЕ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ КАК ФАКТОР волеизъявления И САМООРГАНИЗАЦИИ НАСЕЛЕНИЯ В гражданском обществе
  • Кол-во страниц:
  • 256
  • ВУЗ:
  • ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
  • Год защиты:
  • 2010
  • Краткое описание:
  • ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО


    На правах рукопису


    САМОЙЛЕНКО Лариса Яківна

    УДК 352.07:323.2

    РОЗВИТОК МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ЧИННИК ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ТА САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ У ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ



    Спеціальність 25.00.04 – місцеве самоврядування


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата наук з державного управління

    Науковий керівник
    Гаман Петро Ілліч,
    доктор наук з державного управління, доцент

    КИЇВ – 2010

    ЗМІСТ

    ВСТУП 4
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ І САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ 12
    1.1. Розвиток місцевого самоврядування в умовах волевиявлення та самоорганізації населення як головний концепт дослідження 12
    1.2. Сутність, зміст і принципи місцевого самоврядування як чинника волевиявлення та самоорганізації населення в громадянському суспільств 35
    1.3. Досвід європейських країн у реформуванні місцевого самоврядування 64
    Висновки до розділу 1 82
    РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ЧИННИКА БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ТА САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ В ДЕРЖАВІ І ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ 88
    2.1. Державне управління та інститути і форми самоорганізації населення 88
    2.2. Розвиток територіальних громад в системі місцевого самоврядування та становлення безпосереднього волевиявлення і самоорганізації населення в Україні 113
    2.3. Громадянське суспільство форми та органи волевиявлення і самоорганізації населення 126
    Висновки до розділу 2 149
    РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ЧИННИКА ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ТА САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ 153
    3.1. Напрями реформування системи самоорганізації населення у процесі розвитку місцевого самоврядування в Україні 153
    3.2. Основні щляхи реформування системи волевиявлення населення в місцевому самоврядуванні в Україні 175
    3.3. Пріоритети волевиявлення і самоорганізації населення у процесі взаємодії місцевого самоврядування і державного управління в Україні 191
    Висновки до розділу 3 211
    ВИСНОВКИ 216
    ДОДАТКИ 222
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 234












    ВСТУП

    Актуальність теми. Розвиток місцевого самоврядування залежить від форм суспільної свідомості й відображає одну з основних людських ідей – соціальну справедливість. Ця проблема стає найважливішою у розбудові сучасної української державності. Наукове дослідження її у взаємозв’язку з такими категоріями, як влада, право, свобода, мораль, управління дає можливість глибше осмислити сутність і напрями наших соціально-економічних і політичних реформ.
    Сьогодні в Україні активізується процес формування громадянського суспільства, що значно загострює проблему в контексті становлення місцевого самоврядування як чинника волевиявлення та самоорганізації населення, запровадження і зміцнення загальнолюдських, демократичних цінностей. Все це дає підстави науковцям для проведення нових досліджень з метою пошуку шляхів демократизації державного управління і систем волевиявлення та самоорганізації населення.
    Для України ці питання стоять надзвичайно гостро тому, що нова доба, характеризується поширенням інформаційних технологій, мережевими структурними стосунками та глобалізацією і призводить до появи нових суб’єктів місцевого самоврядування, зміни їх змісту, акцентуючи увагу на процесах волевиявлення та самоорганізації населення. Тому і теоретики новітніх перетворень, і практики мають обґрунтувати нові шляхи подальшого розвитку місцевого самоврядування. Аналіз різних аспектів функціонування процесу волевиявлення та самоорганізації населення має посісти провідне місце серед наукових досліджень, оскільки навіть утворені за всіма демократичними правилами інститути та процедури місцевого самоврядування мають не просто працювати в одній площині, в одному просторі та часі, а плідно співпрацювати та взаємодіяти.
    На сучасному етапі актуальною є потреба більш ґрунтовного дослідження розвитку місцевого самоврядування як чинника волевиявлення та самоорганізації населення у громадянському суспільстві на науковому рівні. В цьому аспекті, дослідження місця та ролі самоврядних процесів у становленні демократії в суспільстві набуває першочергового значення і для державно-організаційних процесів, і для сучасної української практики. Саме розвиток місцевого самоврядування як чинника волевиявлення та самоорганізація населення залишається предметом дедалі зростаючого інтересу вчених, політиків, громадян.
    Питання розвитку місцевого самоврядування висвітлені в працях Б. Андресюка, А. Базіра, П. Біленчука, В. Борденюка, В. Григорішена, І. Грицяка, В. Демиденка, Я. Жовнірчика, А. Зайця, Б. Калиновського, В. Кампа, М. Киреченка, А. Кінаха, В. Князєва, О. Лазора, В. Лактіонова, П. Любченка, Р. Плюща, О. Прієшкіної, В. Прусецького, М. Пухтинського, Б. Руснака, А. Ткачука, Я. Павленко та ін.
    Діяльність окремих інститутів демократії у місцевому самоврядуванні досліджували М. Баймуратов, А. Гошко, М. Іщенко, А. Пономарьов, О. Прієшкіна, В. Федоренко та ін. Місцеве самоврядування та особливості його становлення в сучасній Україні досліджували А. Ант, І. Бистряков, А. Борщ, О. Веклич, В. Волощук, О. Головченко, Б. Данилишин, В. Граб, Б. Калиновський, В. Кампо, В. Князєв, А. Колодій, М. Корнієнко, С. Косик, В. Кравченко, В. Куйбіда, Ю. Куц, О. Лазор, М. Пухтинський, П. Радченко та ін. Феномен місцевої територіальної громади як політичного інституту та джерела місцевої демократії вивчали Ю. Наврузов, С. Саханенко, В. Сидоренко та ін. Питання теорії та практики державного управління і місцевого самоврядування на рівні регіонів розглянуті у працях П. Гамана, О. Дація, І. Драгана, М. Корецького та ін.
    Проте, незважаючи на широке коло наукових досліджень з проблем розвитку місцевого самоврядування, питання наукового обґрунтування розвитку місцевого самоврядування як чинника волевиявлення та самоорганізації населення у громадянському суспільстві залишається відкритим. Потребують подальшого вивчення вплив глобалізаційних процесів, становлення організаційних форм в системі місцевого самоврядування, утвердження інституту територіальної громади як політичного суб’єкта, подальше вдосконалення волевиявлення та самоорганізації населення в нових умовах глобального світу та багато інших аспектів адміністративно-управлінського життя. На пошук самоврядного процесу на рівні місцевого самоврядування сучасного стану українського суспільства спрямоване дане дисертаційне дослідження
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького “Механізми державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008273). У її межах автором здійснено аналіз розвитку місцевого самоврядування як чинника волевиявлення та самоорганізації населення у громадянському суспільстві та запропоновано шляхи прискорення реформи місцевого самоврядування в Україні.
    Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій щодо розвитку місцевого самоврядування як чинника волевиявлення та самоорганізації населення у громадянському суспільстві.
    Відповідно до поставленої мети завдання полягають у наступному:
    - провести аналіз концептуальних підходів до місцевого самоврядування як чинника волевиявлення та самоорганізації населення;
    - науково обґрунтувати систему інститутів волевиявлення і органів самоорганізації населення та їх функцій у громадянському суспільстві;
    - науково обґрунтувати шляхи реформи адміністративно-територіального устрою у процесі розвитку місцевого самоврядування в Україні;
    - розкрити принципи діяльності органів самоорганізації населення у громадянському суспільстві;
    - охарактеризувати сучасний етап розвитку місцевого самоврядування в Україні та визначити напрями підвищення рівня участі органів самоорганізації населення щодо прийняття управлінських рішень;
    - визначити демократичні пріоритети взаємовідносин і взаємодії органів місцевого самоврядування і державного управління у процесі становлення громадянського суспільства в Україні.
    Об’єктом дослідження є місцеве самоврядування як чинник волевиявлення та самоорганізації населення у громадянському суспільстві.
    Предметом дослідження є розвиток місцевого самоврядування як чинника волевиявлення та самоорганізації населення в умовах становлення громадянського суспільства в Україні.
    Гіпотеза дослідження полягає в науковому припущенні, про те, що тенденції і закономірності розвитку місцевого самоврядування в розвинених країнах Європи і світу спонукають до формування: нової системи волевиявлення і самоорганізації населення, адекватної сутності сучасного стану громадянського суспільства в Україні; відповідної науково-теоретичної бази і нової парадигми становлення в Україні системи місцевого самоврядування, яка гарантувала б високий рівень функціонування інститутів і форм волевиявлення та самоорганізації населення. У своїй сукупності дані параметри, їх якісне поліпшення складають собою визначальний суспільно-політичний вектор та інтегруючий критерій оптимізації місцевого самоврядування і демократичних форм волевиявлення і самоорганізації населення.
    Методи дослідження. Методологічною основою є як загальнонаукові, так і спеціальні наукові методи: діалектичний, формально-логічний, історико-правовий, компаративний, формально-юридичний, функціонального аналізу та метод абстрагування; які дали можливість отримати найповнішу інформацію про досліджуване явище для обґрунтування нових теоретичних положень і висновків, рекомендацій у сфері вдосконалення практики місцевого самоврядування. Використання цих методів пізнання дозволяє розглянути теоретичні підходи щодо процесу реалізації задекларованих основ місцевого самоврядування. У сучасних умовах також особливого значення набуває конкретно-соціологічний метод дослідження державно-правових проблем. За його допомогою з’ясовано ступінь ефективності функціонування інститутів місцевого самоврядування, правового регулювання, стан законності та правопорядку.
    Інформаційною базою дослідження слугували Конституція України, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Закон України “Про органи самоорганізації населення”, Закон України “Про державну службу України”, інші законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, нормативно-правові документи, аналітичні й статистичні матеріали органів державного управління та місцевого самоврядування, що регулюють вирішення питань, які досліджуються в дисертаційній роботі, звітні дані органів місцевого самоврядування, а також збірники матеріалів наукових конференцій і науково-практичних семінарів.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:
    вперше запропоновані ефективні напрями реформування інститутів громадянського суспільства з урахуванням положень Конституції України, державної регіональної політики, національного і міжнародного досвіду становлення і організації місцевого самоврядування на основі нового концептуального підходу використання теорії активних систем волевиявлення і самоорганізації населення, таких як: законодавче забезпечення рівності форм власності, матеріально-фінансове підтримання самоорганізованих форм діяльності населення; визнання рівності всіх органів і інститутів волевиявлення і самоорганізації населення;
    удосконалено:
    - систему інститутів волевиявлення населення на місцевому рівні шляхом наукового її забезпечення через референдуми, збори громадян, територіальні громади, форми і інститутів самоорганізації населення; об’єднання громадян, спілки, асоціації, групи тиску в структурах місцевого самоврядування, що забезпечується такими функціями, як: соціалізація, залучення громадян до участі в органах самоорганізації, артикуляція і презентація їхніх інтересів, трансформування інтересів, розробка норм і законів, контроль за їх дотриманням;
    - систему місцевого самоврядування в Україні на основі аналізу англосаксонської, континентальної, іберійської і радянської моделей розвитку в європейських та інших країнах світу через реалізацію таких шляхів реформи адміністративно-територіального устрою, як: досягнення оптимального поєднання централізації та децентралізації державного управління; делегування і передачі максимально можливого обсягу функцій управління на якомога нижчий рівень місцевого самоврядування;
    - принципи діяльності органів самоорганізації населення на основі синтезування таких компонентів: теоретичного (закони, закономірності, принципи, категорії), функціонального (функції, завдання, форми, методи, механізми), ресурсного (інституціональне, політичне, кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення), оціночного (критерії, моніторинг, оцінка, коригування дій), зокрема такі як: народовладдя, відкритість для громадян, координація, субсидіарність, збалансування державних, регіональних і місцевих інтересів, колегіальність, багатофункціональність, диференціація та універсалізація, державна підтримка управління територіальними громадами;
    набули подальшого розвитку:
    - напрямки підвищення рівня участі органів самоорганізації населення щодо прийняття управлінських рішень стосовно реформування системи територіального управління, зокрема: орієнтування органів самоорганізації населення на надання соціальної допомоги і соціальних послуг населенню; поширення співробітництва з громадськими організаціями та їх об’єднаннями, органами державного управління та місцевого самоврядування;
    - демократичні пріоритети взаємовідносин і взаємодії органів місцевого самоврядування та державного управління шляхом передачі функцій і повноважень від держави до повноважень органів місцевого самоврядування, під якими пропонується розуміти зміцнення конституційно-правового статусу та надання в межах чинного законодавства прав матеріально-фінансової самостійності районних обласних рад, що відрізняють ці ради від рад базового рівня та визначають специфіку процесу реалізації їх повноважень.
    Практичне значення одержаних результатів. Науково-методичні розобки автора та рекомендації щодо розвитку місцевого самоврядування використані Черкаською обласною державною адміністрацією при реалізації Плану соціально-економічного, культурного та гуманітарного розвитку Черкаської області в 2007-2009 роках. (довідка № 1364/01-7 від 24.11.2009 р.); Кам’янською міською радою Черкаської області, що сприяло підвищенню ефективності діяльності органів волевиявлення та самоорганізації населення (довідка № 1426/02-12 від 25.11.2009 р.).
    Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького при викладанні дисциплін “Державне управління і місцеве самоврядування”, “Правове забезпечення державного управління і місцевого самоврядування”, “Політологічні аспекти державного управління і місцевого самоврядування”, “Політичний менеджмент” (довідка № 2/03 від 13.01.2010 р.).
    Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, в якій дисертантом особисто розроблено наукові положення, методичні підходи та практичні рекомендації щодо розвитку місцевого самоврядування як чинника волевиявлення та самоорганізації населення у громадянському суспільстві. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизований у списку пудлікацій.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації доповідались, обговорювались та отримали позитивну оцінку на всеукраїнських науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: “Вісімнадцята наукова сесія Осередку Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Черкасах” (м. Черкаси, 2008 р.), “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків” (м. Черкаси, 2008 р.), “Викладач і студент суб’єкт-суб’єктивні відносини” (м. Черкаси, 2008 р.), “Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей” (м. Львів, 2009 р.), “Інституційна природа ринкових трансформацій” (м. Чернівці, 2009 р.), “Підготовка державних службовців у контексті адаптації до європейських стандартів” (м. Черкаси, 2009).
    Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 14 публікацій, загальним обсягом 4,5 друк. арк., з них 5 – у наукових фахових виданнях з державного управління.
    Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 256 сторінок, у тому числі основний текст – 221 сторінок. Робота містить 6 додатків – 12 сторінок. Список використаних джерел з 225 найменувань викладено на 22 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертації представлене вирішення конкретного наукове завдання, що полягає в розробленні теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій щодо розвитку місцевого самоврядування як
    чинника волевиявлення та самоорганізації населення у громадянському суспільстві. За результатами дисертаційного дослідження сформульовані такі висновки.
    1. Проведений аналіз концептуальних підходів до місцевого самоврядування як чинника волевиявлення та самоорганізації населення показав, що розвиток України як демократичної правової держави багато в чому визначається тим, наскільки раціональною і ефективною є діяльність органів державного управління та органів місцевого самоврядування. Це дозволило визначити місцеве самоврядування як одну з фундаментальних демократичних основ наукового обґрунтування системи інститутів волевиявлення і органів самоорганізації населення та їх функцій у громадянському суспільстві.
    Наявні публікації вітчизняних вчених показують, що до недержавних організацій, органів місцевого управління і самоврядування можна віднести одну з її форм – демократичну (автономія) децентралізацію, що передбачає делегування, передачу частини державної виконавчої влади на рівень населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць (територіальних громад, колективів) та органам, які обирає населення. На сьогодні зумовлюється необхідність подальших досліджень з виявлення тенденцій трансформації органів місцевого самоврядування їх характеристики як складових елементів механізму (системи) здійснення виконавчої влади.
    Визначено, що в сучасних умовах процеси реформування місцевого самоврядування набувають значення найважливішої тенденції розвитку всієї системи української державності. Виходячи з цього розроблено на основі нового концептуального підходу, основаного на використанні теорії активних систем волевиявлення та самоорганізації населення, напрями реформування інститутів громадянського суспільства та оптимізації системи демократичного місцевого самоврядування в Україні.
    2. Наукове обґрунтування шляхів реформи адміністративно-територіального устрою у процесі розвитку місцевого самоврядування в Україні засвідчило необхідність відповідних шляхів реформування та оновлення функцій самоорганізації населення у процесі розвитку
    місцевого самоврядування в Україні. Зміцнюючи громадянські цінності й ініціативу, реальну участь людей у розв’язанні життєво важливих проблем, зв’язки між громадянами та об’єднаннями громадян, тим самим вони створюють умови для безконфліктної реалізації суспільних і приватних інтересів.
    До основних шляхів реформування системи волевиявлення і самоорганізації населення відносяться, перш за все, пошук
    балансу централізації і децентралізації. Ефективність названих шляхів безпосередньо пов’язана з дієвістю публічної влади, оптимальністю її конструкції, засобів, способів, методів і форм здійснення на різних рівнях публічної влади, з оптимальністю розподілу повноважень і, відповідно, матеріально-фінансових можливостей між державною, регіональною і муніципальною владою.
    3. Розкриття принципів діяльності органів самоорганізації населення у громадянському суспільстві показало детермінованість в інститутах місцевого самоврядування балансу централізації і децентралізації, яке виявляється особливим чином. З одного боку, конституційний принцип самостійності місцевого самоврядування є безумовною вимогою децентралізації публічної влади, що вимагає наближення останньої до населення, створення умов для як найповнішого і оперативного виявлення і задоволення потреб населення; з іншого боку, само по собі місцеве самоврядування, будучи рівнем публічної влади, одночасно є формою територіальної самоорганізації та саморозгортання населення. У цьому плані аргументується теза про наявність системних взаємозв’язків між модернізацією державності, пошуком балансу централізації і децентралізації, політико-правовим прогресом у волевиявленні і самоорганізації населення, конституціалізації місцевого самоврядування.
    За умови оптимізації співвідношення принципів централізації і децентралізації можливе формування демократичної моделі місцевого самоврядування та становлення громадянського суспільства. Механізм взаємодії централізації і децентралізації виступає вихідною передумовою ефективності та конструктивності місцевого самоврядування. У загальному державотворчому процесі, що проходить в Україні, необхідно подолати принципи подвійного підпорядкування.
    4. Характеристика сучасного етапу розвитку місцевого самоврядування в Україні конкретизує визначення таких принципів діяльності
    органів самоорганізації населення як народовладдя, відкритість для громадян, координація, субсидіарність, збалансування державних, регіональних і місцевих інтересів, колегіальність, багатофункціональність, диференціація та універсалізація, державна підтримка управління територіальними громадами, відмінністю яких є запропоноване
    автором синтезування компонентів: теоретичного - закони, закономірності, принципи, категорії, функціонального - функції, завдання, форми,
    методи, механізми, ресурсного - інституціональне, політичне, кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення), оціночного - критерії, моніторинг, оцінка, коригування дій відіграє провідну роль в іституціоналізації та реалізації місцевого самоврядування на рівні територіальних громад. Поряд з цим теорія народного суверенітету вимагає саморозгортання реальних демократичних механізмів формування та здійснення влади. У цьому сенсі важливим є гарантування місцевого самоврядування, чим максимально реалізовується ідея наближення влади до її джерела.
    5. Дослідження таких інститутів волевиявлення населення, як референдуми, збори, сходи громадян, територіальні громади, а також форм та інститутів самоорганізації населення; об’єднання громадян, спілки, асоціації, групи тиску, переконує, що сьогодні необхідно повністю демонтувати систему адміністративного диктату та забезпечити законодавче врегулювання на засадах розподілу повноважень та компетенцій. Органи самоврядування в містах, селищах, районах повинні створити відповідні форми взаємодії з обласною радою, оскільки вона не має автономних важелів реального впливу на виконавчі структури державного управління в області. Саморозгортання демократичних принципів можливе на основі виділення і окреслення чітких правових, фінансових, автономних джерел існування органів місцевого самоврядування.
    6. На основі аналізу сучасного етапу розвитку місцевого самоврядування в Україні доведено, що тільки Конституція України об’єктивно гарантує право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах правового поля. Місцеве самоврядування реалізується владою народу, що здійснюється через систему організації діяльності населення місцевих утворень для самостійного й під свою відповідальність вирішення питань місцевого значення у відповідності з Конституцією та законами. Громади мають право вирішувати питання місцевого значення безпосередньо або через вибраних представників (колегіальні органи місцевого самоуправління, виборних осіб місцевого самоуправління), які наділяються повноваженнями, виходячи безпосередньо з волевиявлення громадян.
    Виходячи з цього визначено напрямки підвищення рівня участі органів самоорганізації населення щодо прийняття управлінських рішень стосовно реформування системи територіального управління, зокрема: орієнтування органів самоорганізації населення на надання соціальної допомоги і соціальних послуг населенню; поширення співробітництва з громадськими організаціями та їх об’єднаннями, органами державного управління та місцевого самоврядування.
    7. Визначення демократичних пріоритетів взаємовідносин і взаємодії органів місцевого самоврядування і державного управління у процесі становлення громадянського суспільства в Україні підтвердило, що процеси розвитку місцевого самоврядування перебувають у такому взаємному зв’язку, який полягає в тому, що демократія є змістом місцевого самоврядування, а місцеве самоврядування є формою, способом існування і здійснення демократії. У цьому сутність зв’язку і взаємодії двох соціальних феноменів - демократії й місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування повинно розвиватися разом з державним управлінням і взаємодіяти з ним. За своєю суттю наявність та забезпечення місцевого самоврядування об’єктивно постає як основоположний принцип демократичного управління. Поряд з демократичним державним управлінням завжди спостерігається наявність такої специфічної ланки, як місцеве самоврядування. Система управління як певна вертикальна структура завжди має діяти як на вищих, так і на нижчих рівних. Існування органів місцевого самоврядування, а також механізмів і органів волевиявлення та місцевої самоорганізації населення є запорукою успішності та ефективності державного управління на його базовому рівні взаємодії з суспільством.
    8. На основі отриманих результатів дисертаційного дослідження запропоновано органам місцевого самоврядування здійснити заходи, спрямовані на використання в практичній діяльності найефективніших напрямів активізації інститутів і механізмів волевиявлення і самоорганізації населення, а саме: організація проведення зборів, громадських слухань, обговорення проектів розвитку, анкетування, опитування тощо в територіальних громадах у контексті зміцнення взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування; керівникам районних, міських та обласних рад активізувати роботу щодо вдосконалення системи розвитку місцевого самоврядування як чинника волевиявлення та самоорганізації населення у громадянському суспільстві та застосування її в управлінській практиці органів місцевого самоврядування на рівні районних, міських та обласних рад при розробці Концептуального підходу використання теорії активних систем волевиявлення і самоорганізації населення.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Авер’янов В. Виконавча влада в Україні та її правове регулювання / В. Авер’янов // Вісник Академії правових наук. – 2003. – № 2 – 3. – С. 238 – 253.
    2. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 38. – 502 ст.
    3. Андреева Г.М. Современная социальная психология на Запад / Г.М. Андреева, И.Н. Богомолова, Л.А. Петровская – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. – 269 с.
    4. Андреева Г.М. Социальная психология: Учебник / Г.М. Андреева – М.: Изд-во Москв. Ун-та, 1988. – 432 с.
    5. Андресюк Б.П. Місцеве самоврядування в сучасній Україні: проблеми і перспективи / Андресюк Б.П. // НАН України, Інститут національних відносин і політології. – К.: Інформаційно видавничий центр, 1997. – 222 с.
    6. Ант А. Чи буде самоврядування в Україні європейським ? Державно-правова реформа / А. Ант // Віче. – 1998. – 3 10. – С. 48 – 60.
    7. Базір А. Сучасні тенденції реформування місцевого самоврядування в Україні / А. Базір // Нова політика. – 2000. – № 6. – С. 44 – 50.
    8. Баймуратов М.А. Европейские стандарты локальной демократии и местное самоуправление в Украине / М.А. Баймуратов. - Х.: Одиссей, 2000. – С. 18-24.
    9. Бандурка О.М. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть / О.М. Бандурка, В.А. Греченко // Університет внутрішніх справ. – Х., 2000. – 304 с.
    10. Баштанник В. Пріоритетні напрями державної політики інтеграції України до Європейського Союзу / В. Баштанник // Вісник Української Академії управління при Президентові України. – 2000. – № 2. – С. 49 – 57.
    11. Безсмертний Р. Самоврядування. Конституційна модель і проблеми повноцінного функціонування: державно-правова реформа / Р. Безсмертний // Віче. – 1997. – № 11. – С. 48 – 56.
    12. Бесталанфи Л. Общая теория систем: обзор проблем и результатов / Л. Бесталанфи // Системные исследования. Ежегодник. – М., Наука, 1969. – С. 3 -25.
    13. Бех В. Імператив концепції національної безпеки у ХХІ столітті. / В. Бех // Політичний менеджмент. – 2003. - № 3. – С. 3 - 13.
    14. Бех В.П. Генезис соціального організму людини / В.П. Бех– Запоріжжя: Просвіта,2000. – 287с.
    15. Быстряков И.К. Пространственный ресурс как основа развития национальной хозяйственной системы Украины / И.К. Быстряков // Стратегія розвитку України: економіка, соціологія, право. – 2008. – № 1–2.– С. 112 – 124.
    16. Біленчук П.Д. Місцеве самоврядування в Україні ( муніципальне право). Навчальний посібник. / Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. – К.: Атіка, 2000 – 304 с.
    17. Блауберг И.В. Становление и сущность системного подхода / И.В. Блауберг, Э.Г. Юдин - М.: Наука, 1973. - 277 с.
    18. Блауберг И.В., Садовський В.Н., Юдин Э.Г. Системный поход: предпосылки, проблемы, трудности / И.В. Блауберг, В.Н. Садовський, Э.Г. Юдин – М.: Знание, 1969. – с.48.
    19. Боголепов В.П. О состоянии и задачах развития общей теории организации / В.П. Боголепов // Организация и управление. Вопросы теории и практики – М.: Наука, 1968. – С. 45-53.
    20. Бойко В.Ф. Судова реформа в Україні: стан і перспективи: Навч. посібник / В.Ф. Бойко. – К.: МАУП, 2004. – 173 с.
    21. Борденюк В. Механізм (апарат) державного управління як система органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування / В. Борденюк // Право України. – 2005. - №6. – С.21.
    22. Борщ Г.А. Оптимізація системи надання послуг зв’язку територіальній громаді / Г.А. Борщ // Упр. сучас. містом. – 2004. – № 10-12 (16). – С. 190-194.
    23. Василенко С. Україна і ЄС: на шляху до спільного європейського дому / С. Василенко // Нова політика. – 1999. – № 4. – С. 16 – 20.
    24. Веклич О. Економічний механізм природокористування: аналіз дієвості / О. Веклич // Вісник НАН України. – № 8. – 2001. – С. 33.
    25. Великий тлумачний словник сучасної української мови. / [уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел.]– К., Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2007. – 1736 с.
    26. Вітер І. Трансформація місця та ролі держави в умовах глобалізації розвитку / І. Вітер // Вісн. Терноп. акад. і нар. госп-ва. 2002. – № 8. – С. 30 - 38.
    27. Волощук В. Політика органів місцевого самоврядування щодо соціально-економічного розвитку / В. Волощук // Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. – 2001. – № 2 (ч.1). – С. 71 – 74.
    28. Гальчинський А.С. Курс на європейську інтеграцію / А.С. Гальчинський, О.О. Чалий // Політика і час. – 2002. – № 11. – С. 3 – 10.
    29. Гаман П. І. Розвиток рекреаційної сфери Карпатського регіону України: теорія та практика державного регулювання: Монографія. // П.І. Гаман – Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2008. – 3006 с.
    30. Головченко В. Конституційні принципи місцевого самоврядування: Державно-правове будівництво / В. Головченко, О. Корпань // Право України. – 1998. – № 3. – С. 14 – 17, 30.
    31. Гончаренко О. Ступаючи на європейський шлях: проблеми та перспективи євроатлантичної інтеграції України / О. Гончаренко // Політика і час. – 2002. – № 11. – С. 33 – 37.
    32. Гошко А. Кардинальний шлях справжньої демократизації самоврядування України / А. Гошко // Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. – 1998. – № 2. – С. 194 – 202.
    33. Граб В. Місцеве самоврядування: Закони і реальність / В. Граб, Ю. Білик // Віче. – 1998. – № 5. – С. 32 – 40.
    34. Гражданское общество: идея, наследие социализма и современная украинская реальность: Коллект. моногр. / Науч. ред. Кононов И.Ф. – Луганск — Женева — Цюрих: “Альма-матер”, 2002. – 284 с.
    35. Григор О.О. Формування інформаційного суспільства в Україні в контексті інтеграції в Європейський Союз (державно-управлінський аспект): автореф. дис. канд. наук з держ. управл.: спец. 25.00.01 / О.О. Григор / Львівський регіональний Інститут управління при Національній академії державного управління при Президенті України. – Львів, 2003. – 20 с.
    36. Григорішен В. Європейська Хартія про місцеве самоврядування і проблеми державної регіональної політики та місцевого самоврядування в Україні / В. Григорішен // Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. – 2001. – № 2 (ч.2.). – С. 9 – 12.
    37. Грицяк І. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні: проблеми і перспективи / І. Грицяк, В. Кампо // Розбудова держави. – 1993. – № 8. – С. 22 – 32.
    38. Грицяк І.А. Право та інституції Європейського Союзу: Навч. пос. / Національна Академія державного управління при Президенті України. Центр правових підприємницьких досліджень. / І.А. Грицяк – К.: К.І.С., 2004. – 260 с.
    39. Гутман Э. Демократія і розбіжності / Э. Гутман, Д. Томпсон // Теорія і практика демократії: Вибрані тексти / Пер. з англ.; Під ред. В.Л. Іноземцева, Б.Г. Капустіна. М., 2006. - С. 20-21.
    40. Данилишин Б. М. Регулювання розвитку інноваційного потенціалу в економіці: Монографія. // Б.М. Данилишин, М.Х. Корецький, О.І. Дацій. – Ніжин: ТОВ “Видавництво “Аспект-Поліграф”, 2007. – 220 с.
    41. Дарендорф Р. Дорога до свободи: демократизація і її проблеми в Східній Європі / Р. Дарендорф // Питання філософії. 1990. N 9. - C. 71.
    42. Дарендорф Р. Современный социальный конфликт. Очерк политики свободы. / Р. Дарендорф / Пер. с нем. Л.Ю. Пантиной. М.: Российская политическая єнциклопедия (РОССПЭН) , 2002. – 288 с.
    43. Дахова І. Поняття виконавчої влади та її місце в державному механізмі України (конституційний аспект) / І. Дахова // Право України. – 2002. – № 2. – С. 23 – 27.
    44. Дацій О.І. Розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві України // О.І. Дацій – К.: ННЦ ІАЕ, 2004. – 428 с.
    45. Декларація „Про державний суверенітет” від 16 липня 1990 р.. – К.: Рад. школа, 1990. – 4 с.
    46. Декларація Лісабонської зустрічі на найвищому рівні: (Зустріч в ОБСЄ) // Політика і час. – 1997. – № 1. – С. 76 – 83.
    47. Демиденко В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні ( у схемах): Посібник. / В.О. Демиденко. - К.: КРТ, 2007. – 440 с.
    48. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / [В.Б. Авер’янов, В.А. Дерець, А.М. Школик та ін.] За заг. ред. Авер’янов В.Б. – К.: Юстініан, 2007. – 288 с.
    49. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / [В.Б. Авер’янов, В.А. Дерець, А.М. Школик та ін.] За заг. ред. Авер’янов В.Б. – К.: Юстініан, 2007. – 288 с.
    50. Дишлевий П. Про зміст категорії соціальне / П. Дишлевий // Філософська думка.- 2002. - № 6. – С. 36-43.
    51. Добрынин В.В. Основы научного управления предприятиями и учреждениями / В.В. Добрынин — Л.: Изд-во Ленинградок, ун-та, 1971. - 127 с.
    52. Договір про Європейський Союз від 2 жовтня 1997 р. // Європейський Союз. – К.: Порт-Рояль, 1999. – С. 13 – 42.
    53. Дорошенко Д. Нарис Історії України / Д. Дорошенко // Том I – до половини XVII століття – Л.: Світ, 1991. – - С. 98-99.
    54. Драган І.О. Аналіз нормативно-правового забезпечення ефективного розвитку житлово-комунального господарства в Україні / І.О. Драган // Економіка та держава. – 2009. – № 9. – С. 83-85.
    55. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда / Э. Дюркгейм – М.: Канон, 1996. – с.432.
    56. Європа. Україна. Львів: Самміт 1999 / Б. Базів, Н. Базів (ред.). – Львів: Світ, 1999. – 191 с.
    57. Європейська Хартія про місцеве самоврядування // Віче. – 1993. – № 6. – С. 33 – 39.
    58. Європейська хартія про місцеве самоврядування від 15 жовтня 1985 р. // Людина і влада. – 2000. – № 5-6. – С.110 – 112.
    59. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин від 5 листопада 1992 р.. – К.: Фенікс, 2004. – 24 с.
    60. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні: монографія / За заг. ред. В.Д. Бакуменка, В.М. Князєва. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 172 с.
    61. Жовнірчик Я.Ф. Розвиток територіальної організації місцевого самоврядування в Україні: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. наук з держ. управління: спец. 25.00.04 ”Місцеве самоврядування” / Я.Ф. Жовнірчик. – Київ, 2005. – 271с.
    62. Заєць А. Організація виконавчої влади на місцях і місцевого самоврядування в Україні на основі нової Конституції України / А. Заєць // Український правовий часопис. – 1998. – №1. – С. 13 – 17.
    63. Закон СРСР „Про загальні засади місцевого самоврядування і місцевого господарства в СРСР” від 9 квітня 1990 р. // www.rada.gov.ua.
    64. Закон України ”Про органи самоорганізації населення“ від 11 липня 2001 р. № 2625-ІІІ //
    65. Закон України „Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 9. – ст.62.
    66. Закон України „Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 14 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 3 – 4. – ст. 15.
    67. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про органи суддівського самоврядування” від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 33. – ст. 181.
    68. Закон України „Про внесення змін до Закону Української РСР „Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування” від 26 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 28. – ст. 387.
    69. Закон України „Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 49. – С. 21 – 27.
    70. Закон України „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 14 травня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. –1992. – № 31. – ст.438.
    71. Закон України „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 5 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 33. – ст.475.
    72. Закон України „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 16 березня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 19. – ст.199.
    73. Закон України „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про формування місцевих органів влади і самоврядування” від 28 червня 1994 р. // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 26. – ст.217.
    74. Закон України „Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) України” від 14 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 20. – ст.271.
    75. Закон України „Про внесення змін і доповнень до статті 52 Закону України „Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 5 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 33. – ст.476.
    76. Закон України „Про державну виконавчу службу” від 24 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 36 – 37. – ст.243.
    77. Закон України „Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 52. – ст.490.
    78. Закон України „Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 29. – ст.367.
    79. Закон України „Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР” від 17 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 46. – ст.619.
    80. Закон України „Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР” від 24 жовтня 1990 р. // Відомості Верховної Ради. – 1990. – № 45. – ст. 606.
    81. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 24. – ст.170.
    82. Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 20 – 21. – ст.190.
    83. Закон України „Про об’єднання громадян” від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 34. – ст.504.
    84. Закон України „Про органи суддівського самоврядування” від 2 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 22. – ст.138.
    85. Закон України „Про приєднання України до Статуту Ради Європи” від 31 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 38. – ст.287.
    86. Закон України „Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування” від 15 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 38. – ст.249.
    87. Закон України „Про статус народного депутата” від 17 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради. – 1993. – № 3. – ст. 17.
    88. Закон України „Про формування місцевих органів влади і самоврядування” від 3 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради. –1994. – № 22. – ст.144.
    89. Закон України „Про формування місцевих органів влади і самоврядування” від 14 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради. –1994. – № 22. – ст.144.
    90. Закон Української РСР „Про зміни і доповнення Конституції Української РСР у зв’язку із вдосконаленням системи державного управління” від 21 травня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. –№ 26. – ст.294.
    91. Закон УРСР „Про заснування поста президента Української РСР” від 5 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 33. – ст.445.
    92. Закон УРСР „Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР” від 7 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 2. – ст. 5.
    93. Ильин И. А. Теория права и государства / И. А. Ильин // под ред. В. А.Томсинова. - М., 2003.- 285 с.
    94. Іщенко М. П. Життя – найвища цінніть у людини / М.П. Іщенко // Вісник Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького, випуск 20, серія: філософія. – 4., 2000, 147 с.
    95. Іщенко М.П. До історії і теорії феномена демократії та його реалізації в розвитку українського суспільства. / М.П. Іщенко , Л.Я. Самойленко // Нова парадигма: [журнал наукових праць] / голов. ред. В.П.Бех.; Нац. Пед.. ун-т імені М.П.Драгоманова; Творче об’єднання “Нова парадигма”. – Вип.74.-К.:вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. – С. 119-132.
    96. Калиниченко Ю.И. Рационализация управления в объединениях. / Ю.И. Калиниченко, Н.М. Мартыненко, В.А. Сокирко, И.И. Сичка - Киев: Техника, 1986. – 176 с.
    97. Калиновський Б. Державні гарантії здійснення конституційних принципів місцевого самоврядування в Україні / Б. Калиновський // Право України. – 2005. - №9. – С.16.
    98. Калиновський Б. Місцеве самоврядування в Україні: інноваційні підходи до розв’язання проблеми у законодавстві / Б. Калиновський // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 8. – С. 97 – 98.
    99. Кампо В. Європейська модель. Дострибнути чи дозріти / В. Кампо // Віче. – 2003. – № 2. – С. 40 – 43.
    100. Кампо В. Український муніципалізм: історія і сучасність / В. Кампо // Хроніка 2000. – 1998. – № 27 – 28. – С. 492 – 504.
    101. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні/ В.М. Кампо - К., 1997. - С. 4.
    102. Караков С.В. Державне регулювання управлінських рішень і інноваційних процесах у промисловості / С.В. Караков // Держава та регіони. Серія: Державне правління. – 2008. - №2. – С. 93-98.
    103. Керімова Д. Сучасна держава: питання теорії / Д. Керімова - М., 2007. - С. 26.
    104. Кириченко М. Місцеве самоврядування в контексті економічних реформ / М. Кириченко, В. Татаренко // Економіка України. – 1993. – № 4. – С. 11 – 19.
    105. Кінах А. Місцеве самоврядування – історична традиція і шлях до демократії / А. Кінах // Демократична Україна. – 2001. – 11 грудня. – С. 2.
    106. Князєв В. Розвиток муніципального управління: визначення завдань, практика роботи і форми організації / В. Князєв, М. Павлов // Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. – 2001. – № 2 (ч.2.). – С. 51 – 62.
    107. Ковальова О. Методологія Європейського Союзу з оцінки демократичності політичних інститутів держав-кандидатів на вступ / О. Ковальова // Людина і політика. – 2003. – № 1. – С. 3 – 9.
    108. Ковальова О. Політико-правові і процедурні питання вступу до Європейського Союзу / О. Ковальова // Право України. – 2003. – № 4. – С. 119 – 122.
    109. Ковальова О. Україна – Європейський Союз: Інтеграційний потенціал проблеми співробітництва / О. Ковальова // Людина і політика. – 2002. – № 6. – С. 22 – 29.
    110. Ковальова О. Хто підтримає інтеграційну політику в Україні / О. Ковальова // Віче. – 2003. – № 8. – С. 28 – 32.
    111. Ковальова О.О. Стратегії євроінтеграції: як реалізувати європейський вибір України / О. Ковальова / Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 2003. – 340 с.
    112. Ковриженко Д. Український парламентаризм у світлі Конституції: аналіз основних проблем / Д. Ковриженко // Парламент. – 2001. – № 4. – С. 7 – 12.
    113. Колодій А.М. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник / [ А.М. Колодій, А.Ю. Олійник ]; за ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.
    114. Колодій А.Ф. Історична еволюція громадянського суспільства та уявлення про нього (формування ідеалу) / А.Ф. Колодій // Електронний незалежний культурологічний часопис “І”. – 2001. - №21. – с.6-9.
    115. Комітети Верховної Ради України // Злагода. – 2002. – Лип.(№ 3). – С. 8 – 9.
    116. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / [В.О. Ріяка, В.С. Семенов, М.В. Цвік та ін.]; за заг ред. В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. - 512 с.
    117. Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України від 8 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 18. – ст.133.
    118. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Із змінами, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 року № 2222-ІV. Станом на 1 січня 2006 року. Офіційне видання // Київ 2006. – С.123.
    119. Корецький М. Х. Стратегічне управління. Навчальний посібник. // М.Х. Корецький, А.О. Дєгтяр, О.І. Дацій. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 240 с.
    120. Корнієнко М. Державна влада і місцеве самоврядування: актуальні питання теорії і практики / М. Корнієнко // Українське право. – 1995. – № 1. – С. 68 – 77.
    121. Корнієнко М. Місцеве самоврядування та урядова вертикаль / М. Корнієнко // Місцеве самоврядування – 1997. – № 3 – 4. – С. 37 – 41.
    122. Корнієнко М. Місцеве самоврядування та урядова вертикаль / М. Корнієнко // Хроніка 2000. – 1998. – № 27 – 28. – С. 508 – 512.
    123. Косик С. Розвиток місцевого самоврядування в Україні / С. Косик // Економіка, фінанси і право. – 2002. – № 4. – С. 32 – 33.
    124. Кравченко В.В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні (основи муніципального права): навч. посіб. / В.В. Кравченко, М.В. Пітцик – К.: “Арарат-центр”, 2001, с. 8; 4, с. 10; 5, с. 23.
    125. Кравченко П. Організоване суспільство, проблеми організації та суспільної самоорганізації в період радикальних трансформацій в Україні на рубежі століть: досвід соціально-філософського аналізу / П. Кравченко, В.Петрушов – Київ: ТОВ “Атлант ЮемСІ”, 2006. – 498с.
    126. Кривенко Л. Конституційна модель Верховної Ради. Повернення до майбутнього / Л. Кривенко // Віче. – 2002. – №10. – С.17-23.
    127. Куйбіда В. Поняття місцевого самоврядування в Україні / В. Куйбіда , В. Чуменко // Право України. – 1998. – № 5. – С. 14 – 21.
    128. Куйбіда В. Україна в Раді Європи / В. Куйбіда // За вільну Україну. – 1997. – 20 лютого – С. 3.
    129. Куц Ю.О. Етнополітичні державотворчі процеси в Україні: управлінський аспект // Ю.О. Куц. – Х.: Вид-во ХРІДУ УАДУ “Магістр”, 2002. – 204 с.
    130. Кучма Л.Д. Уроки і перспективи місцевого самоврядування / Л.Д. Кучма // Урядовий кур’ер. – 2000. – 12 грудня.
    131. Лавренчук А.О. Становлення та розвиток регіональних механізмів інтеграції України до Європейського Союзу: Автореф. дис. канд. наук з держ. управл.: спец. 25.00.02 / А.О. Лавренчук / Національна академія державного управління при Президенті України. – К., 2004. – 20 с.
    132. Лазор О.Д. Місцеве управління: поняття, терміни, визначення: Словник-довідник. / Лазор О.Д., Лазор О.Я. [ 2-ге доповнене навчально-наукове видання ] – К.: Дакор, 2004. – 336 с.
    133. Лазор О.Я. Місцеве самоврядування: вітчизняний та зарабужний досвід: навч. посіб. / Лазор О.Я., Лазор О.Д. - К., Дакор, 2005. – 560 с.
    134. Лактіонов В.О. Взаємовідносини органів місцевого самоврядуваня з органами державної влади в регулюванні соціального захисту населення: автореф. дис. на здобуття науковго ступеня канд. наук з держ. управління: спец. 25.00.04 ”Місцеве самоврядування” / В. О. Лактіонов. – Донецьк, 2007. – 22 с.
    135. Лапин Н.И. Человеческий фактор в нововведениях / Н.И. Лапин, Б.В. Сазонов // Психологический журнал. — 1985. — Т.6. — № 4. - С.64 - 72.
    136. Лебедева Н.М. Основные детерминанты мыслительных стратегий / Н.М. Лебедева // Теоретические и экспериментальные проблемы психологии в современных условиях. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. – С. 91-95.
    137. Лісничий В.В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн. / В.В. Лісничий – Харків: Торнадо, 2001. – 352 с.
    138. Любченко П.М. Компетенція суб’єктів місцевого самоврядування. / П.М. Любченко– Х.: Модель всесвіту, 2001. – 224 с.
    139. Мельников О. Функціональний аналіз в органах державної влади / О. Мельников // Вісник Академії державного управління при Президенту України. – 2001. – № 1. – С. 41 – 50.
    140. Мильнер Б.З. Системный подход к организации управления. / Б.З. Мильнер, Л.И. Евенко, В.С. Рапопорт – М.: Экономика, 1983. – 224 с.
    141. Муніципальне право України: Підручник / [В.Ф.Погорілко, О.Ф. Фрицький, М.О. Баймуратов та ін.]; за ред. В.Ф. Погорілко, О.Ф. Фрицького. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
    142. Наврузов Ю.В. Концептуальні засади розробки статуту територоіальнорї громади міста Дніпропетровська / Ю.В. Неврузов, І.І. Куліченко, Ю.П. Сурмін / Управління сучасним містом. Вип. 5. – Дніпропетровськ: УАДУ, 2000. – с. 42-53.
    143. Надрага В. До проблеми становлення державного управління на регіональному рівні / В. Надрага // Вісник Української Академії державного управління при Президенті України. – 2002. – № 4. – С. 64 – 71.
    144. Няппинен Л.Я. О значении терминов организацыя и самоорганизацыя в современной научной и философской литературе / Л.Я. Няппинен // Ученые записки Тартуск. Ун-та. – Тарту, 1983. – С. 84-104.
    145. Овсиевич Б.Л. Проблемно ориентированные комплексы моделей, алгоритмов и программ для совершенствования управления развитием города / Б.Л. Овсиевич // Социалистический город как объект исследования и управления. – Л.: Наука, 1982. – С. 103 – 112.
    146. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка. / Ожегов С.И. – М.: Оникс, 2008. – 736 с.
    147. Органи державної влади в Україні: структура, функції і тенденції розвитку: навч. пос. / Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, Н.Г. Плахотнюк та ін.; Київський регіональний центр Академії правових наук України та ін. – К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, Івано-Франківськ, 2003. – 284 с.
    148. Органи державної влади України / В.Ф. Погоріло, Л.Т. Кривенко, Н.Г. Григору та ін. // Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2002. – 592 с.
    149. Организационные структуры управления производством / Под общ. ред. Б.З. Мильнера – М.: Экономика, 1975. – 319 с.
    150. Организация управления: проблемы перестройки / Под ред. Д.М.Гвишиани, Б.З. Мильнера. – М.: Экономика, 1987. – 319 с.
    151. Плющ Р.М. Формування структури місцевого самоврядування: Організаціїно-управлінський аспект: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора наук з держ. управління: спец. 25.00.04 ”Місцеве самоврядування” / Р.М. Плющ. – Київ, 2006. – 27 с.
    152. Погорілко В.Ф., Батанов О.В. Місцеве самоврядування // Юридична енциклопедія: в 6 т. / [В.Ф. Погорілко, О.В. Батанов]; Редкол.: Ю.С. Шемшученко та інші. – Т. 3. – К., 2001. – С. 731.
    153. Пономарьов А. Йдемо „своїм” шляхом. Але у глухий кут ?: У Раді Європи незадоволені станом місцевої демократії в Україні / А. Пономарьов // Людина і влада. – 1999. – № 2 – 3. – С. 84 – 87.
    154. Посельський В. Європейський Союз: інституційні основи європейської інтеграції. / В. Посельський – К.: Смолоскип, 2002. – 168с.
    155. Поспелов Г.С. Программно-ролевое планирование и управление: Введение. / Г.С. Поспелов, В.А. Ириков — М: Советское радио, 1976. - 440 с.
    156. Постанова Кабінету Міністрів України “Положення про реєстрацію асоціацій та інших добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування” від 16 лютого 1998 р. № 175 http://www.uazakon.com/document/spart74/inx74430.htm
    157. Постанова Кабінету Міністрів України “Порядок контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади” від 9 березня 1999 р. № 339. http://www.uazakon.com/document/spart55/inx55892.htm
    158. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників, заступників керівників центральних органів виконавчої влади, урядових органів державного управління, державних підприємств та їх об’єднань, а також голів місцевих державних адміністрацій” від 13 грудня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 9 січня. – С. 14 – 16.
    159. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Типового регламенту місцевої державної адміністрації” від 11 грудня 1999 р. // Юридичний вісник України. – 2000. – 3 вересня. – С. 11.
    160. Постанова Кабінету Міністрів України „Про організаційні заходи, пов’язані із забезпеченням представництва України під час розгляду справ у Європейському суді з прав людини” від 29 квітня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 17 – 19. – С. 71 – 73.
    161. Постанова Кабінету Міністрів України „Про розподіл функціональних повноважень керівництва Кабінету Міністрів України” від 11 грудня 1995 р. // www.kmu.gov.ua.
    162. Постанова Кабінету Міністрів України „Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій” від 18 травня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 20. – С. 91 – 98.
    163. Потапов В.Н. Схема проектирования структур организаций / В.Н. Потапов // Механизация и автоматизация управления. – 1986. - № 2. – С. 5 – 7.
    164. Правдин Д.И. Проблемы управления экономическими и социальными процессами / Д.И. Правдин — М: Мысль, 1979. — 197 с.
    165. Президент України та державно-регіональна і муніципальна політика / [О.М. Іщенко та ін. (упоряд.); О.О. Дьомін (заг. ред.)]: Фонд сприяння місцевому самоврядуванню України, Українська асоціація місцевих і
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины