ПОЛІТИКА РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ : ПОЛИТИКА РЕГИОНАЛЬНЫХ ОРГАНОВ ВЛАСТИ В СФЕРЕ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ: УПРАВЛЕНЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Райнін Ігор Львович

УДК 332.14

ПОЛІТИКА РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ
У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
УПРАВЛІНСЬКІ АСПЕКТИ

25.00.04 регіональне управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
Лісничий Василь Васильович,
кандидат філософських наук, доцент

Харків 2002

ЗМІСТ

ВСТУП..

4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ..
1.1. Концепції регіону та поняття економічної політики регіональних органів урядування в науці державного управління
1.2. Світовий досвід регіоналізації систем державного управління
Висновки до розділу 1.

15

15

38
53

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ І МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІВ УРЯДУВАННЯ.
2.1. Міжнародні економічні відносини і сучасний стан зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
2.2. Проблеми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності..
2.3. Механізми стимулювання експорту з боку регіональних органів влади
2.4. Політика регіональних органів урядування у сфері залучення іноземних інвестицій.
Висновки до розділу 2.

56

56

86

103

119
130

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ І СПОСОБИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В ГАЛУЗІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ..
3.1. Методи забезпечення цілісності зовнішньоекономічної політики регіональних органів урядування..
3.2. Проблеми вдосконалення діяльності органів влади регіону в галузі міжурядової взаємодії, зовнішньої торгівлі та іноземного інвестування (на прикладі Харківської області)...
Висновки до розділу 3.

133

133

146
172

ВИСНОВКИ.

175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

181

Додаток А. Інструментарій дослідження секторів економіки Харківської області..
Додаток Б. Структура документу Характеристика сектора економіки Харківської області”.
Додаток В. Зміст основної частини кінцевого звіту за першою фазою проекту стратегічного планування.
Додаток Г. Загальна характеристика економічного комплексу Харківської області..
Додаток Д. Аналіз експорту продукції пріоритетних секторів економіки Харківської області...

208

209

210

211

220

ВСТУП

Актуальність теми обумовлена потребами розвитку вітчизняної науки та практики державного управління у сфері регіонального управління зовнішньоекономічними зносинами. З практичної точки зору вона визначається стрімким зростанням ролі міжнародної господарської діяльності у вирішенні проблем регіональної економічної політики, яке протягом останніх десятиріч спостерігається у переважній більшості країн світу, а починаючи з 90-х рр. ХХ ст. все інтенсивніше відбувається і в Україні. Адекватно реагувати на ці процеси мають передусім регіональні органи врядування, що зумовлює необхідність кардинальних змін у змісті їхньої господарської роботи й, зокрема, у застосовуваних засобах формування та впровадження зовнішньоекономічної управлінської політики. Для регіональних органів влади України важливо знаходити ефективні шляхи запозичення передового зарубіжного й вітчизняного досвіду та власної адаптації до нових потреб і вимог стосовно стимулювання розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення належних структурно-організаційних зрушень.
Останнім часом у вітчизняній науці суттєво пожвавилося дослідження проблем регіональної економічної політики під кутом зору державного управління, якими займаються О. Амосов, В. Андрушко, В. Бакуменко, Н. Боса, С. Вдовенко, В. Головинська, О. Грабовська, Ю. Дехтяренко, С. Дзюбик, М. Долішній, А. Єпіфанов, І. Жадан, О. Жилінська, Л. Зайцева, О. Іваницька, В. Керецман, В. Корженко, О. Крайник, Є. Кушнарьов, Ю. Лебединський, В. Лісничий, І. Лукінов, В. Мамонова, С. Мельник, Н. Мельтюхова, І. Михасюк, Г. Мостовий, Н. Нижник, Г. Одінцова, Н. Парфенцева, І. Поплавський, В. Рубцов, І. Сало, С. Саханенко, В. Симоненко, Л. Снісаренко, В. Соловйов, Д. Стеченко, А. Хоронжий, Ю. Чернецький, М. Чумаченко, В. Шаповал, Ю. Шаров, Л. Штика, В. Янукович та ін. Багато корисного матеріалу щодо цих моментів містять праці таких зарубіжних авторів, як В. Алонсо, П. Аткінс, Л. Бальцерович, Л. Ваутерс, Ф. Вічерн, Р. Гейдж, М. Голдсміт, П. Гувер, Ж.-Ф. Девемі, М. Джоунз, С. Кассезе, Дж. Кінгдом, М. Кукілльо, Р. Маес, С. Мазей, К. Меєрс, Ф. Мората, Дж. Нейгл, К. О’Коннор, Дж. Пауер, Е. Пейдж, А. Петерс, Т. Сейлант, Р. Спенс, Л. Торкья, Дж. Фрідман, М. Хант, Дж. Чандлер, Л. Шарп та ін.
Всебічний аналіз розвитку зовнішньоекономічних зносин України та державних механізмів управління ними здійснюють Л. Бабій, С. Біла, О. Білорус, В. Бодров, В. Будкін, І. Бураковський, О. Вінник, В. Воротін, А. Гальчинський, В. Геєць, С. Довга, В. Єгоров, Я. Жаліло, Л. Ільченко-Сюйва, Т. Ковальчук, Ю. Ковбасюк, В. Кондрачук, А. Кредісов, О. Кужель, В. Литвин, Д. Лук’яненко, В Мартиненко, Н. Метеленко, В. Міщенко (Суми), А. Петрова, Т. Польська, О. Рогач, В. Рокоча, В. Сіденко, О. Сльозко, С. Соколенко, В. Струніна, В. Федосов, О. Фесенко, А. Філіпенко, Т. Фініков, В. Шпачук, В. Ющенко та ін. Проблемами регіональної політики з регулювання цієї сфери спеціально займаються вітчизняні фахівці О. Булик, В. Гриньова, М. Дацишин, О. Затолокін, Т. Кондратюк, М. Лесечко, Н. Магера, А. Мерзляк, В. Міщенко (Харків), Г. Мостовий, О. Олійник, В. Савчук, Т. Степанкова, О. Ступак, А. Чемерис, В. Чередниченко, В. Юрчишин та ін. При розгляді питань регіонального управління зовнішньоекономічними зносинами певний інтерес являють праці таких іноземних науковців, як А. Амін, М. Баетц, К. Вентрісс, С. Гареллі, Дж. Годдард, Д. Грейді, П. Гувер, Дж. Карліно, П. Картрайт, К. Кафлін, Дж. Клайн, А. Клозер, П. Левайн, Дж. Лук, С. Макквіллан, Е. Міллз, Т. Моррісон, С. Паливода, М. Портер, Б. Рід, К. Рід, Дж. Сакс, К. Саломон, В. Стор, Г. Твеллз та ін.
Проте ще недостатньо науково опрацьовано методи формування та реалізації управлінської політики регіональних органів влади у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах, напрямки вдосконалення інструментарію її здійснення, засоби підвищення її результативності й ефективності. Ця обставина вирішальною мірою вплинула на вибір теми. Сутність наукового завдання, розв’язанню якого присвячена дисертація, полягає в комплексному дослідженні проблем формування й реалізації управлінської політики тобто сукупності управлінських аспектів, відповідної підсистеми політики в цілому регіональних органів влади (врядування) у сфері зовнішньоекономічної діяльності для обгрунтування, опрацювання й підготовки рекомендацій щодо впровадження адекватних механізмів, інструментів та інституційних підвалин цієї політики в умовах сучасного етапу посткомуністичної трансформації суспільства та системи державного управління в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з науковим дослідженням, що проводиться кафедрою державної політики Харківського регіонального інституту державного управління Української Академії державного управління при Президентові України, за темою Аналіз політики регіональних владних структур” (номер державної реєстрації теми РК 0102 U 001592 від 28.02.2002 р.). Роль автора у виконанні цієї науково-дослідної роботи полягала в опрацюванні механізмів управлінської політики регіональних органів урядування щодо регулювання розвитку зовнішньоекономічної діяльності на сучасному етапі трансформації економіки та системи державного управління України.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в науковому обгрунтуванні й опрацюванні комплексу механізмів формування та реалізації управлінської політики регіональних органів урядування у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що в кінцевому підсумку дозволило б надати конкретні рекомендації стосовно вдосконалення відповідної галузі політики у практиці регіонального управління в Україні. Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні задачі дослідження:
1) проаналізувати поняття та концепції регіону й економічної політики регіональних органів влади та на цій основі узагальнити світовий досвід регіоналізації систем державного управління;
2) всебічно дослідити напрями, механізми та специфіку державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні на сучасному етапі ринкової трансформації національного господарства;
3) розглянути методи стимулювання експорту з боку регіональних органів влади та проаналізувати інструментарій політики регіональних органів урядування у сфері залучення й утримання іноземних інвестицій;
4) науково опрацювати механізми забезпечення цілісності зовнішньоекономічної політики органів влади регіонів, зокрема засоби використання двосторонньої міжурядової взаємодії з метою вирішення питань регіонального розвитку.
Об’єкт дослідження управлінська діяльність регіональних органів влади щодо забезпечення господарського розвитку регіону.
Предмет дослідження механізми формування та реалізації управлінської політики регіональних органів влади у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Методи дослідження. Для досягнення визначеної мети використано такий комплекс методів дослідження: методи аналізу і синтезу при характеристиці концепцій регіону та економічної політики регіональних органів влади, якими оперує наука державного управління; методологію порівняльного державного управління” при узагальненні світового досвіду регіоналізації державного управління; метод індукції при поглибленому аналізі проблем державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні; метод дедукції при дослідженні механізмів стимулювання місцевого експорту та залучення іноземних інвестицій, що застосовуються регіональними органами врядування; історичний метод при визначенні ролі та місця України в системі міжнародних господарських відносин; системний підхід при аналізі сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності в Україні, механізмів забезпечення цілісності зовнішньоекономічної діяльності регіональних органів влади та шляхів використання двосторонньої міжурядової взаємодії з метою вирішення загальних питань регіонального розвитку і вдосконалення регіонального управління в галузі зовнішньої торгівлі та іноземного інвестування.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше у вітчизняній науковій літературі з державного управління всебічно висвітлено, систематизовано й опрацьовано сукупність напрямів, засобів, механізмів та інструментів регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю.
Ключові моменти дослідження знайшли відображення в наступному комплексі положень і рішень, запропонованих здобувачем особисто.
Удосконалено:
- наукову характеристику регіонального виміру сучасного державного управління. Чітко розмежовано поняття регіону у власному, широкому та вузькому розумінні. Докладно проаналізовано три шляхи поглиблення регіоналізації національних систем державного управління: а) регіоналізацію як упровадження окремих властивостей федеративної організації в унітарній державі, котра відповідно перетворюється на так звану регіональну державу” (англ. regional state”); б) регіоналізацію як утворення нового рівня місцевого управління, або територіальну децентралізацію” (англ. territorial decentralization”); в) функціональну регіоналізацію” (англ. functional regionalism”). З огляду на те, що основним типом власне регіональних елементів держав сучасного світу виступають провінції, чи області (англ. provinces”), спеціально досліджено механізми функціонування провінційних (обласних) органів влади;
- обгрунтування з позицій науки державного управління засобів підвищення ефективності зовнішньоторговельної політики регіональних органів урядування. Його здійснено на основі докладної характеристики розмежованих у дисертації рівнів втручання місцевих органів влади у процес експортної діяльності. Доведено, що головним напрямом розвитку відповідної політики в Україні повинно виступати всебічне опанування трьох груп методів підтримки регіонального експорту товарів і послуг: а) технічної допомоги”; б) фінансової підтримки; в) поширення інформації”. Особливе значення у цій галузі діяльності мають інтенсифікація підготовки та розповсюдження регіональними органами врядування керівництв із експортних продажів і забезпечення їх належної взаємодії з центральними органами влади у сфері управління зовнішньою торгівлею;
- комплекс методів досягнення системності та цілісності політики регіональних органів влади у сфері зовнішньоекономічної діяльності, змістовної єдності та узгодженості ключових її компонентів. Увагу сконцентровано на тому, що при проведенні політики в галузі зовнішньоекономічної діяльності регіональні органи влади та всі інші організації, які діють у цій царині, мають орієнтуватися на інтенсивну співпрацю, сполучення зусиль, спільне формування та реалізацію певної стратегії. Підкреслюється, що в контексті міжнародної інвестиційної діяльності регіональних органів влади вирішальним є завдання забезпечити утримання іноземного бізнесу в регіоні та розширення його виробничих потужностей. Виходячи зі світового досвіду, зовнішньоекономічна політика має спрямовуватися регіональними органами влади України, і в першу чергу обласними державними адміністраціями, на підвищення конкурентоспроможності, рівня та якості диверсифікації, загальної ефективності функціонування господарського комплексу регіону.
Дістало подальший розвиток:
- загальне розуміння економічної політики регіональних органів урядування як певного напряму дій, обраного з-поміж альтернатив, комплексу взаємопов’язаних та узгоджених цілей, планів і правил прийняття рішень, чіткого набору пріоритетів, сформульованих задля того, щоб зробити сукупність майбутніх рішень стосовно зростання регіонального господарства більш передбачуваною та послідовною, тобто як різновиду управлінської політики. Опрацьовано механізми здійснення державної політики регіонального економічного розвитку на основі підходу знизу-вгору”. Підкреслено, що в умовах нинішнього етапу посткомуністичної трансформації регіональні органи влади України, розробляючи та впроваджуючи свою економічну політику, повинні однаково велику увагу приділяти питанням забезпечення належного рівня економічної результативності та соціально-економічної справедливості. Доведено, що під час моделювання господарського розвитку обласних регіонів України треба орієнтуватися на використання наявних переваг диверсифікованості регіонального господарства чи формулювання політики, націленої на створення таких переваг;
- обгрунтування того, що більшість регіонів зацікавлена у впровадженні політичної програми, спрямованої на зростання обсягів іноземних інвестицій. Водночас підкреслено, що може завдавати значної шкоди намагання регіональних органів влади квапитися з реалізацією подібних програм без ретельної оцінки того, чи є відповідні стратегії прийнятними саме для даного господарського комплексу та чи допомагають вони диверсифікувати місцеву економічну базу. Опрацьовано дві основні групи інструментів діяльності підрозділів регіональних органів влади, які займаються питаннями економічного розвитку, у сфері залучення нових суб’єктів господарювання до регіону та маркетингового забезпечення цього процесу: 1) налагодження контактів шляхом проведення торговельних виставок, кампаній з листування, бізнесових візитів, заходів з телемаркетингу, Інтернет-маркетингу та ін.; 2) розробка та розповсюдження цільових” брошур, які містять матеріали порівняльного аналізу з регіонами-конкурентами.
Практичне значення одержаних результатів полягає в наступному:
- дисертаційні матеріали можна використовувати як елементи наукового підгрунтя для подальших досліджень і вдосконалення процесу регіонального управління в частині формування та реалізації політики регіональних органів влади з регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- основні положення та висновки дослідження будуть корисні для Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, міністерств і відомств України (насамперед, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерства закордонних справ, Державної митної служби, Державної служби експортного контролю) з метою підвищення ефективності регіональної складової політики в галузі зовнішньоекономічних зносин;
- опрацьовані в дисертації комплекс методів, інструментарій і методики формування та впровадження зовнішньоекономічної політики як елемента регіонального управління є придатними для використання місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, територіальними підрозділами (відділеннями) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України;
- дисертаційні матеріали можуть використовуватися при вивченні відповідних дисциплін, курсів і питань слухачами магістерської підготовки, аспірантами та докторантами з державного управління, а також у процесі підвищення кваліфікації державних службовців, насамперед в Українській Академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутах.
Основні положення та рекомендації, науково обгрунтовані й опрацьовані в дисертації, були впроваджені в діяльність Головного управління економіки Харківської обласної державної адміністрації протягом 2000-2002 років (довідка про впровадження № 04-15/669 від 24 квітня 2002 р.) та в роботу Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Харківської обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 01-42/57 від 17 квітня 2002 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднено:
на Першому міжнародному науковому конгресі Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 26 лютого 2001 р.);
на Міжнародній науково-практичній конференції Концептуальні засади стратегії розвитку Харківського регіону” (м. Харків, 22-23 листопада 2001 р.);
на Міжнародній конференції Стратегічне планування економічного розвитку регіону” (м. Варшава (Польща), 24 вересня 2001 р.);
на Міжнародній конференції Державне управління інвестиціями для регіонального економічного розвитку” (м. Будапешт (Угорщина), 26-27 листопада 2001 р.);
на Другому міжнародному науковому конгресі Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 26 лютого 2002 р.);
на Міжнародній науково-практичній конференції Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз” (м. Київ, 29 травня 2002 р.).
Матеріали й результати дослідження також неодноразово обговорювалися на засіданнях, науково-методологічних і теоретичних семінарах кафедри державної політики Харківського регіонального інституту державного управління Української Академії державного управління при Президентові України.

Публікації. Основний зміст дисертації відображено в шести публікаціях: 4-х статтях у збірниках наукових праць, що включені до затвердженого ВАК України переліку наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук з державного управління, та 2-х публікаціях у матеріалах науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У процесі дисертаційного дослідження отримано наступні найбільш важливі наукові та практичні результати:
1. Основний одержаний результат полягає в тому, що розв’язано загальне наукове завдання здійснити комплексне дослідження політики регіональних органів влади у сфері зовнішньоекономічної діяльності задля обгрунтування, опрацювання та надання рекомендацій щодо впровадження адекватних механізмів, інструментів та інституційних підвалин цієї політики в умовах нинішнього етапу посткомуністичної трансформації суспільства та системи державного і регіонального управління в Україні.
2. Сукупність методів та інструментів регіональної економічної політики в цілому та її зовнішньоекономічної складової зокрема, що опрацьована в роботі, є придатною для застосування не лише на рівні обласних регіонів, а також і на рівні адміністративних районів і територіальних громад сіл, селищ та міст України. Доведено, що в нашій державі основну частину функцій з регіонального управління зовнішньоекономічною діяльністю покликані у взаємодії реалізовувати місцеві державні адміністрації, які здійснюють виконавчу владу в областях і районах України, та районні й обласні ради, які згідно з Конституцією України є органами місцевого самоврядування.
3. Регіональну політику у сфері зовнішньоекономічної діяльності представлено як організаційну будову цілей та обгрунтувань для програм регіональних органів влади, котрі присвячено вирішенню відповідного кола проблем місцевої спільноти. Цю концепцію розгорнуто на основі положення про те, що політика регіональних органів урядування взагалі має за основну мету забезпечення регіонального розвитку, під яким розуміють економічне, соціальне та громадське зростання в межах відповідних частин держави. Акцентовано увагу на тій обставині, що регіональний розвиток відбиває взаємодію факторів попиту та пропозиції всередині країни.
4. Регіональні органи влади України мають бути наділені не меншим обсягом повноважень, зокрема у сфері зовнішньоекономічної діяльності, ніж той, який реалізують відповідні органи врядування у країнах розвинутої демократії. Також є сенс змінити в цьому напрямку їхню інституційну структуру та фінансову базу функціонування. Це дасть можливість послідовно формулювати та здійснювати політику регіонального господарського розвитку на основі підходу знизу-вгору”, який найкращим чином відображає специфіку нинішнього стану суспільства й фундаментальні потреби вдосконалення процесу роботи системи державного управління в цілому та її регіональної складової, одним із ключових елементів якої повинно виступати регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
5. Налагодження адекватної вимогам поточного моменту системи регіонального управління зовнішньоекономічними зносинами виступає нині одним із вирішальних факторів у боротьбі окремих країн за належне місце у світовому господарстві. Політику регіональних органів влади у сфері зовнішньоекономічної діяльності треба вибудовувати, ретельно враховуючи ту обставину, що світовий економічний розвиток у цілому характеризується все очевиднішим зміщенням центру уваги з питання конкурентоспроможності підприємств до питання конкурентоспроможності суспільств, яка великою мірою визначається ефективністю регіонального управління.
6. Звернення до світового та вітчизняного досвіду переконує, що регіональна стратегія економічного розвитку в Україні повинна все більшою мірою пов’язуватися з формулюванням зовнішньоекономічної політики регіональних органів влади як засобу зміцнення територіальної економічної бази, збереження та збільшення кількості робочих місць, зменшення безробіття, збільшення податкових надходжень. Причому ключовими напрямами політики регіональних органів урядування в зовнішньоекономічній сфері повинні виступати стимулювання експорту товарів і послуг місцевими виробниками й активна діяльність із залучення та (що є принаймні не менш значущим) утримання іноземних інвестицій.
7. Важливе завдання регіональних органів влади полягає в тому, щоб спонукати місцевих підприємців до участі в зовнішньоторговельній діяльності, зорієнтувати їх у напрямку відшукування можливостей у сфері експортування. Основними групами методів підтримки місцевого експорту товарів і послуг з боку регіональних органів влади виступають: а) так звана технічна допомога”; б) всебічна фінансова підтримка; в) заходи з поширення відповідної інформації. Синтетичним інструментом цієї діяльності є підготовка та розповсюдження керівництв з експортних продажів, що готуються під егідою регіональних органів управління з урахуванням місцевих потреб.
8. Аналіз, проведений у межах так званої парадигми порівняльного державного управління”, незаперечно доводить, що найпотужнішими методами залучення нових інвестицій до регіонального господарства є: а) систематизація та презентація розроблених пропозицій, які висвітлюють переваги та сприятливі можливості, наявні в регіоні; б) проведення систематичних поїздок по регіону з метою продемонструвати потенційні будівельні майданчики, джерела постачання, послуги та інвесторів-партнерів; в) фасилітативні” й комунікаційні послуги задля встановлення робочих зв’язків між потенційними зовнішніми інвесторами та місцевими зацікавленими сторонами, допомога у підготовці та проведенні переговорів; г) визначення ключових контактних механізмів і послуг для нових суб’єктів господарювання, включаючи джерела додаткового капіталу.
9. Регіональні органи врядування повинні виходити з того, що політика в галузі зовнішньоекономічної діяльності взаємопов’язана з загальними завданнями економічного розвитку і не може бути відокремлена від інших господарських проблем (формування так званого людського капіталу”, вдосконалення регіональної інфраструктури тощо). Підгрунтям регіональної зовнішньоекономічної політики повинно виступати створення й збереження конкурентоздатного та диверсифікованого економічного комплексу регіону. В Україні значний вклад у цю діяльність спроможне вносити інтенсивне використання двостороннього міжурядового співробітництва, що розгортається на регіональному рівні.
Можна сформулювати наступні рекомендації щодо наукового та практичного використання результатів дисертаційного дослідження:
1. Інститут президентства та Адміністрацію Президента України, Міністерство закордонних справ України, Державну службу експортного контролю України, місцеві ради та їх виконавчі й розпорядчі органи, місцеві державні адміністрації слід розглядати як елементи системи органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.
2. Необхідно забезпечити формування та впровадження єдиної й адекватної сучасним вимогам стратегічної політики всіх ланок комплексу органів державного (включаючи регіональне) управління зовнішньоекономічною діяльністю в Україні.
3. Регіональні органи влади України мають опанувати та інтенсивно застосовувати такий інструмент підтримки місцевого експорту товарів і послуг, як підготовка й розповсюдження спеціальних керівництв із експортних продажів, що всебічно враховують регіональну специфіку.
4. З метою вдосконалення діяльності в сфері залучення іноземних інвестицій регіональні органи врядування повинні налагодити систематичну підготовку, публікацію та постійне оновлення комплексу бізнесових довідників, які зокрема містили б порівняльний аналіз ситуації у конкуруючих регіонах України та інших держав.
5. Політика регіональних органів влади у сфері зовнішньоекономічної діяльності має послідовно спрямовуватися на створення та збереження ефективно диверсифікованого господарського комплексу регіону.
6. Одним із доцільних напрямів використання двосторонньої міжурядової взаємодії органами регіональної влади є спрямовування технічної допомоги почасти на впровадження нових механізмів стратегічного планування регіонального соціально-економічного розвитку шляхом їх творчого запозичення з високорозвинутих у господарському та політичному відношенні країн і адаптації до умов сучасного етапу трансформації економіки та системи державного управління України.
7. Зовнішньоекономічну політику регіональних органів влади України слід підпорядковувати насамперед завданню збереження та примноження інтелектуального потенціалу регіонів, збільшення частки галузей наукоємних послуг у продукції регіональних господарських комплексів, що виступає нині обов’язковою передумовою успішного розвитку, стійкого зростання галузей матеріального виробництва та обігу.
8. Одним із ключових напрямів розвитку регіональної зовнішньоекономічної діяльності повинна виступати комерціалізація наукових і технологічних досягнень обласних регіонів України.
9. Загалом органи регіонального управління України повинні бути активними учасниками міжурядової взаємодії, послідовно висловлювати та обстоювати інтереси вітчизняних регіональних спільнот і територіальних громад, здійснювати жорсткий відбір зарубіжних партнерів і контролювання результативності їх залучення, орієнтуватися на максимальне використання можливостей місцевих спеціалістів, постійно координувати діяльність суб’єктів господарювання регіону задля досягнення належного рівня ефективності всіх форм міжнародного співробітництва, охоплюваних регіональною політикою у зовнішньоекономічній сфері.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрушко В., Стеченко Д. Концептуальні положення реформування і реалізація політики регіонального розвитку // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IІ. С. 3-7.
2. Бабій Л. Міжнародна конкурентоспроможність національної економіки України // Україна у світовому економічному просторі / Ін-т економіки, упр. та госп. права. К.: Таксон, 2000. С. 39-62.
3. Белецький В.Н., Бакуменко В.Д. Моделювання макроекономічних процесів: Монографія. К.: УАДУ при Президентові України, 1998. 320 с.
4. Бєлякова С. Для зміцнення економіки України // Урядовий кур’єр. 2001. 1 грудня. С. 7.
5. Біла С. Державне управління процесами структурного інтегрування України у світовий економічний простір // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2001. Вип. 1. С. 80-95.
6. Бодров В. Державне регулювання економіки регіонів: проблеми теорії і політики // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV. С. 16-21.
7. Бодров В.Г. Економічна трансформація в Україні і політика міжнародних фінансових організацій // Держава та регіони: Науково-виробничий журнал. Серія: Державне управління. 2001. № 1. С. 5-12.
8. Бодров В. Трансформація економічних систем: роль міжнародних фінансових організацій // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 2001. № 4. С. 56-67.
9. Боса Н. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування: взаємодія і протиріччя // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IІ. С. 29-36.
10. Булик О. Побратимські зв’язки як один із заходів покращання економічно-соціального стану промислових міст України // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IІ. С. 36-39.
11. Бураковський І.В. Зовнішні фактори соціально-економічного розвитку України // Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку. Матеріали наукової конференції. К.: НТУУ КПІ, 2001. С. 162-166.
12. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2001. № 7: Правове регулювання зовнішньоекономічних відносин. 416 с.
13. Вдовенко С. Вдосконалення управління регіоном (район-область) в умовах ринкових перетворень // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 1998. № 1. С. 89-98.
14. Вінник О. Товариство з обмеженою відповідальністю як суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2001. № 7: Правове регулювання зовнішньоекономічних відносин. C. 400-406.
15. Ворона В.М. Десять років потому: час збирати каміння і час будувати // Українське суспільство: десять років незалежності (соціологічний моніторинг та коментар науковців) / За ред. В.М. Ворони, М.О. Шульги. К.: Інститут соціології НАН України, 2001. С. 3-18.
16. Воротін В. Забезпечення економічної безпеки в умовах фінансової глобалізації // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2001. Вип. 1. С. 96-103.
17. Воротін В. Державне регулювання інтеграційних процесів в Україні та його вплив на економічне зростання // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 2001. № 4. С. 174-186.
18. Вступ до СОТ є стратегічною метою України // Урядовий кур’єр. 2001. 21 грудня. С. 4.
19. Геєць В.М. Ринкова трансформація в 19912000 роках: здобутки, труднощі, уроки // Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку. Матеріали наукової конференції. К.: НТУУ КПІ, 2001. С. 29-41.
20. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / Білорус О.Г., Лук’яненко Д.Г. та ін. / Наук. ред. О.Г. Білоруса. К.: КНЕУ, 2001. 733 с.
21. Головинська В. Регіональна політика України в контексті європейської інтеграції: досвід Польщі // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IІ. С. 39-46.
22. Господарське законодавство України: Збірник нормативних актів / Уклад. В.С.Щербина, О.В.Щербина. К.: Атіка, 2001. 464 c.
23. Грабовська О. Основні шляхи впровадження принципу децентралізації в Україні в умовах реалізації державної регіональної політики // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IІ. С. 49-53.
24. Гриньова В. Принципи та структура системи управління промисловим виробництвом у регіоні // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV. С. 46-52.
25. Гриньова В.М., Ястремська О.М. Концептуальні засади інвестиційної політики економічних перетворень і розвитку регіону // Вісник Харківського державного економічного університету. 2001. № 4 (спецвипуск). С. 43-45.
26. Гувер П. Роль державних структур у регіональному економічному розвитку в Україні // Вісник Харківського державного економічного університету. 2001. № 4 (спецвипуск). С. 78-79.
27. Девемі Ж.-Ф. Місцеве управління у Франції // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IІ. С. 77-82.
28. Державне регулювання економіки: Підручник / Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З.; За ред. І.Р. Михасюка. К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. 592 с.
29. Державне управління і менеджмент: Навч. посібник у таблицях і схемах / Одінцова Г.С., Мостовий Г.І., Амосов О.Ю. та ін.; За заг. ред. Г.С. Одінцової. Харків: ХарРІ УАДУ, 2002. 492 с.
30. Дехтяренко Ю., Гринчук Н. Прогнозування і розробка програм соціально-економічного розвитку регіонів // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IІ. С. 57-63.
31. Дзюбик С. Стратегія економічного зростання: регіональний аспект // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV. С. 52-57.
32. Довга С. Проблема надходження та ефективності використання іноземних інвестицій в економіці України // Україна у світовому економічному просторі / Ін-т економіки, упр. та госп. права. К.: Таксон, 2000. С. 118-134.
33. Довідка про економічний і соціальний стан Харківської області. Харків: Харківське обласне управління статистики, 2002. 18 с.
34. Долішній М.І. Розвиток регіонів України: політичний, економічний, соціальний та екологічний аспекти // Україна на порозі ХХІ століття: уроки реформ та стратегія розвитку. Матеріали наукової конференції. К.: НТУУ КПІ, 2001. С. 198-203.
35. Економіка зарубіжних країн: Підручник. 2-е вид. / Філіпенко А.С., Вергун В.А., Бураківський І.В. та ін. К.: Либідь, 1998. 416 с.
36. Економіка України у 2001 році / Державний комітет статистики України // Урядовий кур’єр. 2002. 24 січня. С. 6-7.
37. Економіка України у січні 2002 року / Державний комітет статистики України // Урядовий кур’єр. 2002. 22 лютого. С. 1 - 5.
38. Економіка України у січні-червні 2002 року / Державний комітет статистики України // Урядовий кур’єр. 2002. 23 липня. С. 1 - 5.
39. Єгоров В. Чинники зовнішньоекономічної стратегії України в суперечливому контексті глобалізації та внутрішньогосподарського реформування // Україна у світовому економічному просторі / Ін-т економіки, упр. та госп. права. К.: Таксон, 2000. С. 23-38.
40. Єпіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка: Навч. посібник. К.: Наукова думка, 1999. 344 с.
41. Жадан І. Продаж акцій на міжнародних фондових ринках: реалії, перспективи // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV. С. 68-74.
42. Жаліло Я.А. Регулювання ринкової економіки: сучасний досвід розвинених країн. К.: НІСД, 1996. 86 с.
43. Зайцева Л.М. Методологічні основи формування регіональної системи управління: Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.02.03 / Національна академія наук України; Ін-т економіки промисловості. Донецьк, 1998. 48 с.
44. Закон України Про банки і банківську діяльність” // Господарське законодавство України: Зб. нормативних актів. К.: Атіка, 2001. C. 283-341.
45. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” // Господарське законодавство України: Зб. нормативних актів. К.: Атіка, 2001. C. 95-103.
46. Закон України Про власність” // Господарське законодавство України: Зб. нормативних актів. К.: Атіка, 2001. C. 4-18.
47. Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” // Господарське законодавство України: Зб. нормативних актів. К.: Атіка, 2001. C. 141-153.
48. Закон України Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” // Господарське законодавство України: Зб. нормативних актів. К.: Атіка, 2001. C. 389-397.
49. Закон України Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну” // Правовий захист вітчизняного товаровиробника: Зб. нормативних актів. К.: Юринком Інтер, 2000. С. 183-199.
50. Закон України Про захист від недобросовісної конкуренції” // Господарське законодавство України: Зб. нормативних актів. К.: Атіка, 2001. C. 351-359.
51. Закон України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” // Правовий захист вітчизняного товаровиробника: Зб. нормативних актів. К.: Юринком Інтер, 2000. С. 78-126.
52. Закон України Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту” // Правовий захист вітчизняного товаровиробника: Зб. нормативних актів. К.: Юринком Інтер, 2000. С. 126-183.
53. Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність” // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2001. № 7: Правове регулювання зовнішньоекономічних відносин. C. 6-47.
54. Закон України Про інвестиційну діяльність” // Господарське законодавство України: Зб. нормативних актів. К.: Атіка, 2001. C. 373-381.
55. Закон України Про місцеві державні адміністрації” // Урядовий кур’єр. 1999. 15 травня. С. 5-7.
56. Закон України Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” // Господарське законодавство України: Зб. нормативних актів. К.: Атіка, 2001. C. 342-351.
57. Закон України Про підприємництво” // Господарське законодавство України: Зб. нормативних актів. К.: Атіка, 2001. C. 19-27.
58. Закон України Про підприємства в Україні” // Господарське законодавство України: Зб. нормативних актів. К.: Атіка, 2001. C. 47-70.
59. Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2001. № 7: Правове регулювання зовнішньоекономічних відносин. C. 236-238.
60. Закон України Про цінні папери і фондову біржу” // Господарське законодавство України: Зб. нормативних актів. К.: Атіка, 2001. C. 110-126.
61. Законодательство Украины о местном самоуправлении (сб. нормативных актов). Харьков: ООО «Одиссей», 1999. 288 с.
62. Затолокін О. Інвестиційна модель регіонального розвитку: досвід, перспективи // Управління сучасним містом. 2001. № 4-6 (2). С. 143-147.
63. Іваницька О. Фінансування місцевих та регіональних програм розвитку та соціального забезпечення // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV. С. 74-77.
64. Ільченко-Сюйва Л. Конкурентна спроможність на ринку та реальний обмінний курс // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV. С. 78-82.
65. Інвестиційно найпривабливіша країна // Урядовий кур’єр. 2002. 11 січня. С. 3.
66. Керецман В. Регіон як науковий та правовий термін // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2001. Вип. 1. С. 20-27.
67. Коваліско Н.В., Хоронжий А.Г. Регіональна трудова мобільність. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2002. 165 с.
68. Ковальчук Т.Т. Як протидіяти відмиванню брудних коштів // Урядовий кур’єр. 2001. 12 грудня. С. 13.
69. Ковбасюк Ю. Роль міжнародних фінансових організацій у трансформації економіки України // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV. С. 90-94.
70. Кондрачук В., Кондратюк Т. Державна підтримка експорту малих та середніх підприємств в умовах глобалізації ринкового господарства // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 2001. № 3. С. 163-169.
71. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. К.: Урядовий кур’єр, 1996. 16 с.
72. Концептуальні засади стратегії розвитку Харківського регіону / Харківська обласна державна адміністрація; Бондаренко Л.М., Внукова Н.М., Лімонова Л.О., Лисиця Н.М., Лямець В.І., Радченко В.В., Тимонін О.М. Харків: ВАТ Модель Всесвіту”, 2001. 52 с.
73. Корженко В. Роль та можливості місцевого самоврядування в українському суспільстві // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IІ. С. 130-132.
74. Крайник О. Планування регіонального економічного розвитку // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IV. С. 110-115.
75. Кушнарьов Є. Харківщина’2001 перший рік нового століття // Харківщина’2001. Харків: Головне управління економіки Харківської обласної державної адміністрації, 2001. С. 1-12.
76. Кушнарьов Є. Життєздатна стратегія розвитку регіону // Урядовий кур’єр. 2001. 8 грудня. С. 6.
77. Лесечко М., Чемерис А. Методичні підходи до оцінки інвестиційного клімату в регіоні // Управління сучасним містом. 2001. № 4-6 (2). С. 35-45.
78. Литвин В.М. Україна: досвід та проблеми державотворення (90-ті роки ХХ ст.). К.: Наукова думка, 2001. 560 с.
79. Литвин В. Тест на життєздатність України // Урядовий кур’єр. 2002. 17 січня. С. 4-5.
80. Лісничий В.В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн. Харків: Торнадо, 2001. 352 с.
81. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ сторіччя). К.: АТ Книга”, 1997. 456 с.
82. Лукінов І.І. Наукові основи регіонального розвитку і принципи регіональної політики // Єпіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка: Навч. посібник. К.: Наукова думка, 1999. С. 3-14.
83. Магера Н., Юрчишин В. До проблематики стимулювання інвестиційної привабливості регіонів // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IІ. С. 141-146.
84. Майбутнє ГУУАМ за спільним бізнесом // Урядовий кур’єр. 2001. 11 грудня. С. 3.
85. Мамонова В. Особливості місцевого самоврядування в Україні // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. IІ. С. 151-154.
86. Мартиненко В. До питання про визначення інвестиційного потенціалу економіки України // Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України. К.: Вид-во УАДУ, 2000. Вип. 2. В 4 ч. Ч. I