МЕХАНІЗМ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ В СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ : МЕХАНИЗМ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ РЕГИОНАЛЬНОГО УПРАВЛЕНИЯ В СФЕРЕ ЗАНЯТОСТИ НАСЕЛЕНИЯ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

Краснопьорова Світлана Вікторівна

УДК 351.83.

МЕХАНІЗМ УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
В СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

25.00.04 регіональне управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Кім Матвій Миколайович,
д.е.н., професор

Харків 2002

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................

3

РОЗДІЛ1Теоретико-методологічні засади механізму удосконалення регіонального управління в сфері зайнятості населення.....................................

11

1.1.Поняття механізму удосконалення регіонального управління зайнятістю населення..............................................................................................

11

1.2.Чинники забезпечення державного управління................................................................................................................

18

1.3.Концептуальні підходи щодо ринкових відносин та ринку праці..........................................................................................................................

29

Висновки до першого розділу......................................................................

44

РОЗДІЛ2Сучасний механізм удосконалення регіонального управління у сфері зайнятості та реалії українського суспільства............................................

48

2.1.Основні тенденції розвитку сучасного ринку праці...........................

48

2.2.Характерні риси становлення системи регіонального управління сферою зайнятості в Україні (на прикладі Харківської області)........................

65

2.3.Принципи державної політики зайнятості та можливості демократичного впливу..........................................................................................

94

Висновки до другого розділу.......................................................................

110

РОЗДІЛ 3Перспективи запровадження в Україні механізму удосконалення регіонального управління в сфері зайнятості населення.....................................

113

3.1.Ідея людиномірності регіонального управління людськими ресурсами.................................................................................................................

113

3.2.Децентралізація системи управління зайнятістю та механізм удосконалення.........................................................................................................

128

3.3.Модернізація Державної служби зайнятості України з посиленням регіонального компоненту.....................................................................................

138

Висновки до третього розділу.....................................................................

151

ВИСНОВКИ.............................................................................................................

153

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................

161

ДОДАТКИ...............................................................................................................

188

ВСТУП

Актуальність теми. Право на працю справедливо вважається найактуальнішим правом людини і громадянина, що гарантується конституцією будь-якої цивілізованої держави. Відтак, реальні соціальні передумови для його реалізації та засоби упровадження в конкретних соціокультурних середовищах, або соціальних практиках, постійно викликають неабиякий інтерес науковців та владних структур.
Незважаючи на позитивні тенденції в розвитку української економіки, що намітились останнім часом, та деяке пом’якшення у зв’язку з цим ситуації на державному та регіональному ринках праці, проблема працевлаштування громадян не зникає з порядку денного. Причому, йдеться не лише про задоволення звичайних потреб та інтересів громадян стосовно вибору ними видів, форм чи місця трудової діяльності, що їх здатна забезпечити сучасна розвинута країна (соціальні гарантії), а й про більш-менш прийнятні для окремого громадянина види праці за перехідної, трансформаційної економіки (соціальна допомога).
Дослідження сфери зайнятості населення так чи інакше зачіпає як механізми державного (регіонального) управління людськими ресурсами, так і суто людські” проблеми, а саме: особливості гармонійного розвитку людини, формування мотивації людини до праці, з’ясування етики ринкових відносин тощо.
Від вирішення проблем зайнятості та створення необхідних засад розвитку соціально орієнтованої економіки залежить стабільність суспільного життя і здатність людей дотримуватись толерантності, взаємоповаги, взаємодовіри у стосунках між собою.
Стан наукової розробки проблеми. Проблеми, що стосуються сфери зайнятості населення та формування цивілізованого ринку праці, стають об’єктом інтенсивних досліджень вітчизняних фахівців у 80-ті - першій половині 90-х років ХХ ст. Особливої актуальності вони набувають у зв’язку з системною кризою економіки, необхідністю відновлення виробництва на ринкових засадах, розподілом і перерозподілом власності (В.Амбросов, О.Кілієвич, М.Кім, О.Крайник, Є.Кушнарьов, Е.Лібанова, В.Онікієнко, В.Петюх, І.Розпутенко, Л.Шевченко, Н.Шиловцева та ін.).
При цьому, звертається увага науковців і практиків на окремі правові, соціальні та психологічні аспекти відтворення робочої сили на ринку праці (П.Виселенок, В.Полторак, В.Скуратівський, Н.Сокур, Ю.Чернецький, М.Шаленко та ін.), на з’ясування проблем формування сучасного ринку праці (О.Іванілов, Н.Іванова, Л.Котляров, Е.Лортикян, О.Нікіфорова, В.Петюх, А.Рофе, В.Фурса), на соціокультурні та ментальні чинники щодо упровадження трудових відносин (Г.Дмитренко, О.Киричук, Ф.Хміль), на усвідомлення проблем зайнятості в трансформаційному суспільстві (Д.Богиня, О.Башина, В.Вітер, О.Карнаухова, Д.Васале, Т.Кір’ян, Н.Коваленко, С.Кузьмін, К.Кязимов, М.Лукашин, В.Онікієнко, В.Онищенко, С.Пилипенко, І.Соболева, Н.Черніна, М.Шаповал та ін.), на розробку програм стратегії соціально-економічного розвитку регіонів й, відповідно, забезпечення зайнятості населення (В.Афанасьєв, І.Губенко, В.Дехтяренко, О.Кирилова), на організацію соціального партнерства на ринку праці (С.Бакуменко, В.Данюк, О.Зінченко, А.Колот, Н.Мартиненко, Ю.Маршавін та ін.).
Плідні ідеї щодо розв’язання питань державного та регіонального управління зайнятістю населення висловлюються у наукових працях О.Амосова, О.Бандурки, В.Корженка, О.Куценко, Л.Лебединської, Г.Мостового, Н.Нижник, Г.Одінцової, Т.Смоліна та ін.
Обґрунтування сутнісних особливостей ринку праці та ринкових суспільних відносин містять праці Дж.Кейнса, Т.Мальтуса, Д.Рікардо, Ф.Рузвельта, А.Сміта.
Науковому осмисленню механізмів регіонального управління в сфері зайнятості населення сприяє критична переінтерпретація думок сучасних зарубіжних фахівців (Н.Барр, Ц.Ганкова-Іванова, І.Пєтков, К.Плоккер, Д.Рудігер, Д.Сакс, П.Самюелсон, Ф.Стенлі, В.Нордгауз, Г.Холліс).
Необхідність виявлення засобів регулювання політики продуктивної зайнятості, та нових адекватних підходів щодо механізму удосконалення регіонального управління в сфері зайнятості населення зумовила вибір теми дослідження Механізм удосконалення регіонального управління в сфері зайнятості населення”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою науково-дослідних робіт Харківського регіонального інституту державного управління Української Академії державного управління при Президентові України: Удосконалення регіональних владних структур та механізмів їх функціонування шляхом використання та адаптації досвіду провідних демократичних держав світу” (державний реєстраційний номер 0100U001206 від 06.04.2000р.) та Удосконалення діяльності регіональних органів влади і центрів зайнятості щодо розвитку малого підприємництва і самозайнятості” (0100U001394 від 04.05.2001р.).
Мета дослідження полягає у визначенні ефективних важелів механізму удосконалення регіонального управління в сфері зайнятості населення, зосереджуючи увагу на з’ясуванні реальних соціальних передумов його опрацювання і функціонування та виявленні оптимальних форм сучасних взаємовідносин суб’єктів ринку праці.
Здійснення поставленої мети передбачає вирішення низки принципових питань, що становлять задачі дослідження:
-з’ясувати зміст поняття механізму удосконалення та визначити основні чинники забезпечення регіонального управління в сфері зайнятості населення;
-дослідити наявні та можливі концептуальні підходи стосовно ринкових відносин та ринку праці;
-виявити загальні тенденції розвитку сучасного ринку праці у зв’язку з можливістю відпрацювання і функціонування механізму удосконалення регіонального управління в сфері зайнятості;
-з’ясувати й обґрунтувати характерні особливості у становленні регіонального управління сферою зайнятості в Україні;
-прослідкувати кореляцію між загальнолюдськими принципами державної політики зайнятості та демократичними засобами впливу на неї;
-обґрунтувати смислотворчі засади сучасної концепції регіонального управління людськими ресурсами в Україні та засоби її реалізації на регіональному рівні;
-визначити основні напрямки модернізації державної служби зайнятості на регіональному рівні.
Об’єкт дослідження - регіональне управління сферою зайнятості населення.
Предмет дослідження можливість та дійсність запровадження механізму удосконалення щодо регіонального управління зайнятістю населення в трансформаційному суспільстві.
Методи дослідження, їх різновидність та вибір для застосування в дисертації залежать від складності та функціональних особливостей відповідних об’єктів пізнання. Зокрема, для виявлення сутності механізму удосконалення регіонального управління зайнятістю населення використано метод комплексного структурно-функціонального аналізу; для визначення концептуальних підходів щодо відносин та ринку праці - загальнонауковий метод єдності історичного і логічного; для з’ясування загальних тенденцій розвитку сучасного ринку праці - порівняльний метод; для аналізу національного ринку праці - статистико-економічний метод та ін.
Теоретичну й методологічну основу дослідження склали фундаментальні положення класичних і сучасних теорій зайнятості та управління; наукові дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем зайнятості, ринку праці і регіонального управління; висновки і рекомендації Міжнародної організації праці щодо продуктивної зайнятості населення та нормативного регулювання соціально-трудових відносин; чинне законодавство України, яке регламентує трудову і підприємницьку діяльність та соціальну політику.
Емпіричною базою є законодавчі та нормативні документи України, поточні матеріали органів місцевої влади Харківської області, Міністерства праці та соціальної політики України, Державного центру зайнятості населення, Харківського обласного центру зайнятості, статистичні дані Держкомстату України.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена цілісним, системним аналізом механізмів регіонального управління зайнятістю населення; з’ясуванням реальних і специфічних для України напрямків модернізації державного управління людськими ресурсами.
Новизна наукових результатів конкретизується у таких положеннях:
· уперше досліджено механізм удосконалення в широких межах: від повного його заблокування (розвиток регіонального управління у сфері зайнятості абсолютно нездійснений) - до реальних можливостей його утілення (наявність дійсних умов у дійсності для пошуку і запровадження адекватного змістовного навантаження дієвих чинників забезпечення державного управління людськими ресурсами: законодавчо-правового, організаційного, економічного та соціального);
· встановлено, що механізм удосконалення отримує потужні канали впливу” на регіональне управління сферою зайнятості (регуляційний, виховний, стимулюючий та захисний впливи) за наявності розвинутого внутрішнього ринку в державі (у тому числі і ринку праці);
дістало подальшого розвитку:
· осмислення змістовних характеристик поняття механізму удосконалення і як дієвого засобу розв’язання відповідних суперечностей у сфері регіонального управління зайнятістю населення, і як невід’ємного компонента системи управління розвинутим ринком праці;
· обґрунтування того, що механізм удосконалення на сучасному ринку праці стосується піднесення трьох взаємопов’язаних соціокультурних компонентів (об’єктів удосконалення): економіки (матеріально-технічні елементи та структури, фінанси, інвестиції, податки та ін.), людини (загальна та професійна культура, творчі можливості, активність у свободі, моральні якості тощо), виробничих відносин (відносин власності, довіри, зв’язків на засадах права та моралі і т.ін.);
· концептуальний підхід щодо ринкових відносин та державного управління ринком праці на основі нового (синергетичного) усвідомлення суспільства як складної соціальної системи (обов’язковість правової держави, резонансного збудження” соціальної системи, забезпечення соціальних гарантій, в тому числі, і на реалізацію конституційного права людини на працю тощо);
· ідея соціального партнерства у сфері зайнятості населення, що ґрунтується на демократичних принципах організації суспільства та суспільних відносин (децентралізація, політична та економічна свобода, соціальна рівноправність, плюралізм, толерантність та ін.);
· положення щодо укорінення в соціальній практиці (життєдіяльність) країн з розвинутою ринковою економікою принципу людиномірності (людина міра усіх речей”, тобто оцінка усього, що відбувається у змінному, динамічному суспільстві, має випливати з точки зору задоволення зростаючих потреб людини та упровадження гуманістичного світогляду);
· осмислення особливостей регіонального управління у сфері зайнятості в українському трансформаційному суспільстві та усвідомлення дієвих напрямків його модернізації (адміністративно-управлінська, фінансово-економічна та гуманітарна сфери, а також удосконалення системи державної служби).
Практичне значення отриманих результатів полягає в наступному:
- в уточненні й наповненні адекватним змістом категорійно-поняттєвого апарату науки державного управління (механізм удосконалення, управління людськими ресурсами та ін.);
- в можливості запровадження нових прогресивних підходів до процесу формування і функціонування механізму удосконалення регіонального управління в сфері зайнятості населення в Україні (дисертантом розроблено пропозиції до програми розвитку професійно-технічної освіти на 2002-2005 рр. в Харківській області - довідка ХОЦЗ-01-920 від 22.04.2002 р.);
- в налагодженні дієвих відносин соціального партнерства між органами регіонального управління та недержавними структурами (за участі дисертанта підписано угоди щодо співпраці з працевлаштування між Харківським обласним центром зайнятості та деякими недержавними організаціями - довідка ХОЦЗ-01-920 від 22.04.2002 р.);
- в поглибленні теоретико-методологічної бази вдосконалення програм навчальних дисциплін з державного управління, регіонального управління, економіки, соціальної політики для студентів та слухачів магістерської підготовки, а також слухачів курсів підвищення кваліфікації державних службовців (за участі дисертанта розроблено програму проведення практичних тренінгів для спеціалістів Харківського обласного та базових центрів зайнятості з метою впровадження єдиної технології обслуговування незайнятого населення і єдиної інформаційно-аналітичної системи - довідка ХОЦЗ-01-920 від 22.04.2002 р.) та ін;
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення та результати дослідження доповідались і були схвалені на міжнародній науково-практичній конференції Проблеми формування соціальної держави в умовах трансформації українського суспільства” (м.Харків, 12травня 1999р.); міжрегіональній науково-практичній конференції Стратегія розвитку України до 2010 року” (м.Харків, 17-18листопада 1999 р.); міжнародній науково-практичній конференції Регіональна політика в Україні” (м.Харків, 24-25травня 2000р.); науково-практичній конференції Удосконалення механізму державного управління зайнятістю населення та особливості його застосування в депресивних регіонах” (м.Харків, 27грудня 2000р.).
Публікації. Основний зміст дослідження відображено у 8 наукових публікаціях, у тому числі у 4 фахових виданнях ВАК України (загальним обсягом 2,1 др.арк.).
1. Краснопьорова С.В. Деякі нові погляди щодо механізмів вдосконалення зайнятості населення в Україні // Актуальні проблеми державного управління. Наук. зб. - Харків: УАДУ (ХФ), 1999. - №1(3). - С.128 - 135.
2. Краснопьорова С.В. Врегулювання зайнятості населення - важливий напрямок державної політики // Актуальні проблеми державного управління. Наук. зб. - Харків: УАДУ (ХФ), 1999. - №2(4). - С.55 - 58.
3. Краснопьорова С.В. Державне управління зайнятістю: орієнтація на людину // Актуальні проблеми державного управління. Наук. зб. - Харків: УАДУ (ХФ), 2000. - №1(6). - С.191 - 197.
4. Кім М.М., Краснопьорова С.В. Удосконалення структури механізму управління зайнятістю // Актуальні проблеми державного управління. Наук. зб. - Харків: УАДУ (ХФ), 2000. - №3(8). - С.132 - 136.
5. Краснопьорова С.В. Економіко-регіональні аспекти стану ринку праці в Україні // Новые решения в современных технологиях. Вестник Харьк. гос. политехн. ун-та. Харьков, 1999. - №46. - С.5 - 8.
6. Краснопьорова С.В. Про механізм підтримки розвитку малого підприємництва та самозайнятості населення // Регіональна політика в Україні: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 24 - 25 травня 2000р. - Харків: УАДУ (ХФ), 2000. - С.73 - 77.
7. Краснопьорова С.В. Моделювання механізму державного регулювання ринку праці // Удосконалення державного управління зайнятістю населення та особливості його застосування в депресивних регіонах: матеріали науково-практичної конференції, 27 грудня 2000 р. Наук. зб. - Харків: УАДУ (ХФ), 2000. - С.103 - 105.
8. Краснопьорова С.В. Вдосконалення регіонального управління трудовими ресурсами // Стратегія розвитку України до 2010 року. Тези міжрегіональної науково-практичної конференції. Секція №1: Механізми управлінського впливу на соціально-економічний розвиток регіону”. - Харків: УАДУ (ХФ), 1999. - С.76 - 78.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 11 додатків. Повний обсяг дисертації 200сторінок. Загальна кількість ілюстрацій 8, таблиць 3. Список використаних джерел містить 244 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках наводяться основні результати дослідження, що пов’язані з розв’язанням проблеми ефективного запровадження механізмів регіонального управління в сфері зайнятості населення в умовах ринкових відносин. Підсумовуючи викладене в дисертації, можна запропонувати такі узагальнюючі положення:
1.Механізм удосконалення регіонального управління у сфері зайнятості населення є, з одного боку, дієвим засобом розв’язання суперечностей в управлінні людськими ресурсами за ринкових умов, з іншого, - невід’ємним компонентом системи управління ринком праці, завдяки реальному впливу на законодавчо-правовий, організаційний, економічний та соціальний чинники державного управління (законодавче врегулювання ринкових відносин і правовий захист працівників, правовий захист вразливих груп населення, забезпечення відповідних умов для стабільного доходу громадян, правове та соціокультурне урегулювання соціального партнерства і соціальної комунікації, окремих відносин взагалі, запровадження активних” і пасивних” програм зайнятості тощо).
Засадним принципом вирішення суперечностей між людиною і природою свободою і необхідністю, громадянином і суспільством, між окремими людьми в суспільстві має бути принцип людиномірності.
2.Механізм удосконалення регіонального управління у сфері зайнятості населення, як і регіональне управління в цілому, по-перше, залежить безпосередньо, від змістовних особливостей мультикультурного середовища (великі соціальні групи населення, окремі держави і, навіть, певні групи держав), по-друге, обумовлюється європейською ідеєю щодо запровадження цивілізованих суспільних відносин: людина як самоцінність, довіра до людини і громадянина, визнання її права на свободу та вільне володіння власною працею (своєрідний вид власності).
3.Сучасна парадигма зайнятості населення значно відрізняється від відомих світовій практиці: класичної, марксистської та кейнсіанської (хоч і включає їхні вагомі здобутки). Вона ґрунтується на вирішенні складної суперечності порядку” та хаосу” (синергетики) і здатна реалізувати гуманістичний контекст у суспільних змінах, дозволяючи знаходити оптимальні для людини сценарії” соціальних трансформацій, шляхи розгортання подій як на рівні окремих культурних, економічних та політичних середовищ, так і на рівні глобальних світових змін. Основними її ідеями можна вважати:
а)державне управління на місцевому рівні (регіональне управління) набуває стійкості (не опікається хворобливою” проблемою самозбереження), коли соціальна система (держава) виходить на власний шлях розвитку” (атрактор) і головною функцією місцевої влади стає надання послуг громадянам з метою забезпечення їх соціальних гарантій (в тому числі, і в реалізація конституційного права на працю);
б)суспільство, що засноване на цивілізованих ринкових відносинах, є змінним, динамічним, рухливим (складна соціальна система). Його рівновага відносно швидко порушується й воно вимагає вчасних” управлінських рішень і прозорих” (гласність) дій (втрата часу є найважчою із утрат) і прозорих” (гласність) дій по їх упровадженню;
в)ринок праці вимагає укорінення ринкового середовища в соціальній системі (державі) в цілому, тобто потужного розвитку внутрішнього ринку;
г)усяке управлінське рішення викликає збудження” соціальної системи, відтак, має бути максимально резонансним (відповідати очікуванням громадян, культурно-етичним особливостям соціального середовища, бути зрозумілим для більшості, вагомим для соціальних змін і т.ін.);
д)обов’язковою для розвитку соціальної системи (держави) є свобода людини (правова держава), що забезпечує реальну можливість для здійснення різних інтересів, потреб, вольових прагнень і дій окремих особистостей і соціальних груп.
4.Порівняльний аналіз специфічних особливостей щодо сфер зайнятості окремих країн-лідерів дозволяє виділити наступні моделі ринку праці: східну (трудові відносини на засадах довічного найму”, пріоритетність технологічних інновацій, до яких залучається кожний працівник і т.ін.), європейську (найможливіша мінімальна диференціація населення за матеріальним станом, високий рівень задоволення соціальних потреб та забезпечення соціальних гарантій, потужна державна політика регіонального розвитку, в тому числі, і у вирішенні проблем зайнятості, розвиток місцевого самоврядування на основі співпраці інституцій громадянського суспільства тощо), американську (мобільність ринку праці, його соціальна орієнтація, реальні умови для самореалізації та самозабезпечення громадян, соціальне партнерство між органами державної влади, профспілками, політпартіями, громадськими організаціями та ін.).
5.На сучасному ринку праці мають місце загальні тенденції, що пов’язані з пріоритетом державного розвитку людських ресурсів, економічних методів управління (стосується усіх форм власності), впливом науково-технічного прогресу на всі аспекти зайнятості (характер, організацію та зв’язки між різними видами діяльності), залежністю соціальних норм від тенденцій економічного розвитку, підвищенням життєвого рівня населення.
Розвиток сфери зайнятості населення так чи інакше залежить від загальної світової глобалізації, прискорення темпів суспільного розподілу праці, спеціалізації й кооперації, посилення міграційних процесів, погодження міжнародного трудового права та демократизації суспільно-трудових відносин.
6.Упровадження механізму удосконалення вимагає створення реальних передумов для змін або розвитку регіонального управління, зокрема, сферою зайнятості населення, тобто необхідним і достатнім фактором механізму удосконалення є реалізація у суспільстві демократичних принципів суспільних відносин: принципу забезпечення особистої свободи та самовизначення у здійсненні громадянських прав у сфері зайнятості; принципу децентралізації системи управління ринком праці та процесами зайнятості; принципу соціальної рівноправності й партнерства; принципу плюралізму та толерантності; принципу виваженості, обґрунтованості й переконливості управлінських рішень.
Тільки таким чином механізм удосконалення отримує потужні канали впливу” на регіональне управління сферою зайнятості, а саме:
· регуляційний вплив (можливість здійснення організаційних та інформаційно-консультаційних заходів);
· виховний вплив (можливість запровадження адаптаційних заходів щодо укорінення цивілізованих ринкових відносин у суспільстві);
· стимулюючий вплив (можливість для сприяння реалізації продуктивної праці, творчих людських здібностей на основі права, толерантних правових стосунків між працівниками, роботодавцями та управлінцями);
· захисний вплив (безперешкодна можливість для запровадження будь-якого виду контролю за дотриманням законодавчо-правової бази сфери зайнятості та реалізації права людини на безпечні для здоров’я та зручні умови праці тощо).
7.Механізм удосконалення регіонального управління людськими ресурсами потребує запровадження у стосунках держава-роботодавець-працівник” принципу людиномірності, змістом якого є гуманістична політика держави щодо громадянина, переорієнтація кожної людини до активного пошуку (чи створення власними силами) робочого місця або виду зайнятості, збільшення для працюючого вільного часу з метою створення можливостей для його духовного і культурного самовдосконалення, створення у досталі пропозицій високооплачуваної й престижної роботи тощо.
8.Державне управління людськими ресурсами в сучасному суспільстві набуває дійсної ефективності завдяки загальній для розвинутих країн світу політиці регіоналізації, що спрямована на соціальне та економічне вирівнювання” регіонів, максимально можливу (враховуючи особливості мультикультурних суспільств) децентралізацію та деконцентрацію влади, залучення громадянського суспільства на вирішення місцевих соціальних проблем, забезпечення динамічності влади щодо реагування на виникаючу час від часу дисгармонію в ринкових суспільних відносинах тощо.
Зокрема, формування регіонального ринку праці передбачає:
· створення правового підґрунтя для соціального партнерства між різними щодо інтересів і потреб суб’єктами ринку праці (працівник роботодавець);
· запровадження реальної співпраці органів державного управління, місцевого самоврядування, громадських та підприємницьких організацій і структур до розробки і здійснення єдиної стратегії у сфері зайнятості населення;
· створення необхідних умов для інституалізації сфери зайнятості населення, а саме: створення агентства регіонального розвитку зайнятості населення (посилення управлінської та фінансової координації місцевих ініціатив, створення нових робочих місць, підготовка та перепідготовка кадрів, розвиток малого бізнесу та самозайнятості таін.);
· створення адекватних механізмів для відбору та відповідної фахової підготовки кадрового корпусу державних службовців служби зайнятості, здатного забезпечити докорінні соціальні трансформації, запровадити систему адекватного залучення людських ресурсів.
9.В розвитку ідеї та соціальної практики зайнятості населення в Україні історично простежується кілька сутнісних етапів, пов’язаних з пошуками власних шляхів прогресивного поступу та реальних напрямків господарських реформ:
а)до 1861 р. поширення ремісницької й іншої індивідуальної діяльності та запровадження державного підприємництва за певної обмеженості вільної для найму робочої сили (кріпацтво);
б)друга половина ХІХ кінець ХХ ст. політика протекціонізму підприємництва з боку держави, поглиблення суспільного розподілу праці та господарської спеціалізації регіонів, застосування пріоритетів державного регулювання сферою зайнятості, несприйняття (як соціального досвіду) наявних реалій європейського вільного” ринку;
в)початок ХХ ст. друга декада ХХ ст. активізація безпосереднього втручання органів державної влади в систему виробничих відносин, посилення державно-управлінських важелів на ринку праці, неефективність механічного поєднання приватнопідприємницьких стимулів та прямого державного керівництва процесами зайнятості;
г) 1918 р. початок 20-х років ХХ ст. повне витіснення економічних методів управління адміністративними (політика і практика військового комунізму”), запровадження норм натуральної оплати праці (Українська Комісія по використанню матеріальних ресурсів при Укрраднаргоспі), побудова господарських планів зайнятості населення за принципом ударності” (на основі з’ясування потреб ударних підприємств” в робочій силі);
д)20-ті роки ХХ ст. застосування нової економічної політики (НЕП), формування органічної єдності плідної взаємодії планового державного регулювання сферою суспільних відносин та ринкових економічних методів управління, відтак, і забезпечення динамічної рівноваги або оптимальної ситуації на українському ринку праці. Досвід НЕПу показав, що планове державне регулювання соціально-економічними процесами та ринкова економіка є не альтернативними, а природно (звичайно) взаємопов’язаними феноменами;
ж)30-ті середина 50-х років ХХ ст. становлення авторитарної, адміністративно-командної системи управління: жорсткого централізму, директивного планування, детального регламентування усіх форм життєдіяльності людей, в тому числі, людських ресурсів та форм оплати праці;
з)середина 50-х років. середина 60-х років ХХ ст. невдалий пошук шляхів вдосконалення механізмів державного управління соціально-економічним розвитком на основі адміністративних методів, спроба реформування всіх компонентів механізму регулювання зайнятістю (планування, організаційної структури, системи стимулювання праці і т. ін.) з акцентом на економічні методи. Відсутність послідовності та цілеспрямованості при проведенні нових перетворень, неусвідомленість їх радикальності та якісності призводить до поглиблення кризового стану економіки;
к)середина 60-х середина 80-х років. ХХ ст. - економічний застій”, повна відсутність економічних важелів для стимулювання громадян до праці;
л)середина 80-х початок 90-х років ХХ ст. запровадження політики перебудови”, що закінчилася повним розпадом Радянського Союзу та створенням на його теренах незалежних держав;
м)початок 90-х років ХХ ст. сучасний період загальної, затяжної кризи та радикальних соціально-економічних реформ, генезису та розвитку ринкових відносин в українському суспільстві, в тому числі, становлення ринку праці.
10.Формування й функціонування механізму удосконалення регіонального управління у сфері зайнятості в Україні (на прикладі Харківської області) має свої власні особливості, що пов’язані як з трансформаційним станом українського суспільства, так і соціокультурною специфікою соціального середовища. Вони полягають у наступному:
· неусвідомленість в суспільній свідомості ідеї органічного поєднання плану” та ринку” засобами менеджменту та маркетингу (як наслідок, упровадження дикого ринку”, безсистемне, хаотичне управління сферою зайнятості на основі механічного пристосування” зарубіжного досвіду);
· регіональне управління сферою зайнятості є складною, багатогранною, полісуб’єктною системою, яка ще не набула динамічності, змінності, залежності від суспільних зрушень (слабко реагує на певні трансформації від державного” промислового виробництва та колективного” сільського господарства до ринкових відносин; виявляє майже безплідні силкування”, ледь відчутні імпульси щодо розвитку малого та середнього підприємництва; фактично не впливає на запобігання погіршенню ситуації стосовно невідповідності потенціалу робочої сили кількості і якості робочих місць) тощо.
12.Запровадження механізму удосконалення регіонального управління в сфері зайнятості в Україні потребує відповідної, науково обґрунтованої Концепції”, що включає наступні перетворення:
· адміністративну реформу державних і самоврядних органів щодо сфери зайнятості (упорядкування функціональних обов’язків, забезпечення освітнього рівня фахівців, упровадження політики соціального партнерства і т. ін.);
· реформування фінансово-економічної сфери у бік підвищення конкурентоспроможності працівників (політика регіоналізації” бюджетів, стимулювання підприємств, що вирішують проблеми зайнятості; фінансова підтримка малого та середнього підприємництва; створення сприятливого інвестиційного клімату та ін.);
· трансформація в гуманітарній сфері з метою мобілізації творчих можливостей людини (формування позитивної думки громадян стосовно практики самозайнятості, заклади та засоби адаптації населення до ринкових умов, пріоритетність активної молодіжної політики та політики відносно розвитку сім’ї тощо);
· модернізація державної служби зайнятості (правове забезпечення партнерських стосунків в управлінні персоналом, упровадження культу професіоналізму та професійної культури, внесення духу патріотизму” та якісних управлінських послуг громадянам в повсякчасній діяльності і т.ін.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28червня 1996 року. - К.: Преса України, 1997. - 50 с.
2.Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1997. - №11-12. - 1040с.
3.Закон України Про зайнятість населення”. - Відомості Верховної Ради, 1991. - №14. - С. 170.
4.Закон України Про затвердження Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки” // Праця і зарплата. - 2002. - №17 (309). - С. 4 -11.
5.Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. - Відомості Верховної Ради, 2000. - №22. - С. 171.
6.Указ Президента України Про Основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки” // Урядовий кур’єр. - 1997. - 30 жовтня.
7.Указ Президента України Про вдосконалення діяльності державних органів, роботи державних службовців та підвищення ефективності використання бюджетних коштів” // Людина і праця. Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. - К.: ТОВ Інформаційно-консультаційна фірма Праця”. - 2000. -№3. - С. 29-32.
8.Указ Президента України Про підвищення ефективності системи державної служби” // Людина і праця. Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. - К.: ТОВ Інформаційно-консультаційна фірма Праця”. - 2000. -№3. - С. 32 - 33.
9.Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2002р. №253 Про затвердження Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню // Людина і праця. Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. - К.: ТОВ Інформаційно-консультаційна фірма Праця”. - 2002. -№3. - С.18‑26.
10.Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2002 р. № 48-р Про залучення представників молодіжних громадських організацій до роботи на громадських засадах в центральних органах виконавчої влади” // Людина і праця. Інформаційний бюлетень Міністерства праці та соціальної політики України. - К.: ТОВ Інформаційно-консультаційна фірма Праця”. - 202. - №3. - С. 50.
11.Агапова И.И. История экономической мысли. - М.: Ассоциация авторов и издателей ТАНДЕМ”. Издательство ЭКМОС, 1998. - 248с.
12.Адміністративна реформа в Україні: Зб. документів і матеріалів: У 5 т. / С.М.Озірська, В.М.Кампо. - К.: Центр досліджень адміністративної реформи УАДУ, 2000. - Т. 1. - 403с.
13.Активизация человеческого фактора и эффективность труда / Под ред. Д.П.Богини. - К.: Наукова думка, 1990. - 282с.
14.Амбросов В.Я., Макаренич Т.Г. Власність, зайнятість та удосконалення управління в АПК // Матеріали наук.-пр. конф. Удосконалення механізму державного управління зайнятістю населення та особливості його застосування в депресивних регіонах”. - Х.: УАДУ(ХФ). - 2000. - С.122-125.
15.Амосов О.Ю. Безприбуткові організації у громадському суспільстві: регіональний аспект // Актуальні проблеми державного управління: науковий збірник. - Х.:УАДУ ХФ, 2001. - №2(10). - 264 с. - С.157-162.
16.Ананьев А. Новые процессы в занятости населения // Экономист. - 1995. - №1. - С.22-32.
17.Антология мировой философии: В 4-х т. - М.: Мысль, 1971 - Т. 3. - 759 с.
18.Артемов О.Ю. Особливості формування ментальності української нації: Зб. наук. пр. Української Академії державного управління при Президентові України / Державне управління та місцеве самоврядування / За ред. Г.І.Мостового. - Х.: УАДУ ХФ, 2001. - Вип. 2 - 128 с. - С. 99-101.
19.Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. - М.: Юрид. лит-ра, 1997. - 399 с.
20.Афанасьев В., Крылова Е. Малое предпринимательство в решении проблемы занятости // Российский экономический журнал. - 1996. - №10. - С. 40-46.
21.Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Основы психологии управления: Учебник. - Х.: Ун-т внутр.дел, 1999. - 528 с.
22.Барр Р. Политическая экономия: Пер с фр.: В 2 т. - М.: Международные отношения, 1995. - Т. 1. - 608 с.
23.Батурин Л.А., Бутов В.И. Социальная сфера в рыночной экономике. - Ростов-на-Дону: Северо-Кавказская Академия государственной службы, 1997. - 52с.
24.Башина О., Царегородцев Ю. Анализ состояния и перспективы занятости в рыночных условиях // Вопросы статистики. - 1997. - №10. - С. 76-80.
25.Біленчук П.Д., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право): Навчальний посібник. - К.: Атіка. - 2000. - 304 с.
26.Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе: Пер.англ. - М.: ДЕЛО Лтд, 1994. - 687с.
27.Богиня Д. П., Гришнова О. А. Основи економіки праці. - К.: Знання-Прес, 2000. - 313с.
28.Богиня Д. Соціально-економичні аспекти ринку праці в регіонах з підвищеним рівнем безробіття // Україна: аспекти праці. - 1998. - №1. - С. 3-10.
29.Большой экономический словарь / Под ред. А.Н.Азрилияна. - 2-е изд. - М.: Институт новой экономики, 1997. - 864с.
30.Бондар І., Соколенко Н. Концептуальні основи державної політики розвитку трудового потенціалу України // Соціальний захист. - 1998. - №8. - С. 40-46.
31.Бондарчук К. Основні напрями активної державної політики сприяння зайнятості молоді // Україна: аспекти праці. - 1998. - №8. - С. 10.
32.Бреев Б.Д., Костенко Т.Н., Накавян А.М. Особенности политики занятости в переходный период // Проблемы прогнозирования. - 1998. - №5. - С. 52-62.
33.Брюханов Ю.М., Голубков Е.П. Управление развитием регионов. - М.: Знание, 1985. - 63с.
34.Бубенко И.В., Пилипенко С.Н. Занятость: проблемы и перспективы // Вісник ХДЕУ. - 1997. - №1. - С. 23-26.
35.Бутко М., Білокур К. Ринок праці та процеси його регіональної трансформації // Економіка України. - 1998. - №5. - С. 14-22.
36.Василенок П.М., Пастухов В.П., Дехтяренко В.П. Правове регулювання працевлаштуванням громадян. - К.: Юрінформ, 1993. - 75с.
37.Васьков С.Т. Территориальное управление в новых хозяйственных условиях - М.: Экономика, 1990. - 190с.
38.Вдосконалення системи державного управління соціально-економічними та політичними процесами в регіоні (на прикладі півдня України): Зб. наук. пр. - Одеса: ОЦНТЕІ, 1998. - 398с.
39.Вільянуєва П.П. Програма Розвитку ООН в Україні // Україна: аспекти праці. - 1998. - №3. - С. 51-53.
40.Волкова Л., Золотопуп С. О занятости населения // Экспресс анализ. - 1998. - №20. - С. 5-9.
41.Вопросы труда и трудових ресурсов: методические рекомендации по изучению проблем занятости и трудового населения / Под ред. Н.П. Неволина. - М.: Статистика, 1978. - Ч. 4. - 159 с.
42.Врядування у Сполучених Штатах Америки // Інформаційне агентство Сполучених Штатів Америки. - 1989. - 126 с.
43.Гавриш В.П., Гавриш Г.І. Сучасні особливості та тенденції розвитку ринку праці в Україні // Матеріали Міжнар. наук.-пр. конф. Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку” - Хмельницький. - 1997. - С.415-417.
44.Ганкова-Иванова Ц., Петков И. Безработица и политика занятости в Болгарии // Проблемы теории и практики управления. - 2000. - №2. - С. 67-72.
45.Ганслі Т. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки: Пер. з англ. - К.: Основи. - 1995. - 277с.
46.Гаузнер Н. Методы регулирования занятости в странах Запада // Проблемы теории и практики управления. - 1993. - №1. - С. 97-102.
47.Гаузнер Н. Современная ситуация на российском рынке труда и политика занятости // Мировая экономика и международные отношения. - 1993. - №4. - С.30-40.
48.Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та її виховання: Пер. з фр. - К.: Основи, 1994. - 416 с.
49.Генкин Б.М. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. - 2-е изд. - М.: Издательская група НОРМА-ИНФРА М, 2000. - 412 с.
50.Германия. Факты - Бонн: Ведомство печати и информации правительства Федеративной Республики Германии, 1995. - 54с.
51.Гоббс Т. Левиафан или Материя, форма и власть государства церковного и гражданского. - М.: Соцэкгиз, 1936. - 503 с.
52.Голдфингер Ч. Каким будет труд завтра? // Курьер ЮНЕСКО. - 1998. - Декабрь - С.26-28.
53.Государственная служба: теория и организация. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. - 640 с.
54.Гошко А. ССК (система соціального контролю) діяльності органів місцевого самоврядування: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - 216 с.
55.Грачев М. Современные тенденции формирования рынков труда в странах с развитой рыночной экономикой // Вопросы экономики. - 1991. - №9. - С. 80-87.
56.Гурне Б. Державне управління: Пер.з франц. - К.: Основи, 1998. - 165 с.
57.Гурова К.Д. Экономическая реформа (некоторые аспекты реализации). - Х.: Фолио, 2000. - 388с.
58.Дегтярь Л. Новые подходы к политике занятости // Проблемы теории и практики управления. - 1994. - №3. - С. 15-19.
59.Деревянкин Т.И., Толстов Р.Д. Нэп и рыночные отношения: (на материалах Украины). - К.: УкрНИИНТИ, 1991. - 47 с.
60.Державне управління в Україні: Навчальний посібник / Під ред. В.Б.Авер’янова. - К.: Видавництво ТОВ СОМИ”, 1999. - 266 с.
61.Державне управління і менеджмент: Навчальний посібник у таблицях і схемах / За заг. ред Г.С.Одінцової. - Х: ХарРІ УАДУ, 2002. - 492 с.
62.Дмитренко Г.А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организаций. - К.: МАУП, 1998. - 168 с.
63.Дмитренко Г.А. Стратегічний менеджмент: цільове управління освітою на основі кваліметричного підходу. - К.: ІЗМН, 1996. - 140 с.
64.Дмитренко Г.А. Целевой подход к управлению процессом формирования развития и реализации человеческих ресурсов в условиях переходного общества. - К.: МАУП, 1996. - 56 с.
65.Доминный М.И., Злупко С.Н. Целевые комплексные программы совершенствования занятости. - К.: ИЭ АН УССР, 1982. - 47 с.
66.Дорогов Н. Региональная экономика в системе рыночных отношений: методологические аспекты управления // Проблемы теории и практики управления. - 1997. - №4. - С. 66-70.
67.Друкер П. Управление, нацеленное на результаты: Пер. с англ. - М.: Техн. школа бизнеса, 1994. - 316 с.
68.Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України // Державність. - 2002. - 4 червня. - С. 5-12.
69.Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України / За ред. Ю.М. Маршавіна, Л.Є. Ляміної. - К.: Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, 2000. - 300 с.
70.Економіка України за січень-листопад 2001 року // Урядовий кур’єр. - 2001. - 27 грудня. - С. 5.
71.Економіка Харківщини у 2000 році // Слобідський край. - 2001. - 8 лютого. - С. 1-2.
72.Економічна енциклопедія: У 3 томах / С.В. Мочерний - К.: Видавничий центр Академія”, 2000. - Т.1. - 864 с.
73.Економічний розвиток і державна політика: Навчальний посібник / Під ред. Ю.Єханурова, І.Розпутенка. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 480 с.
74.Енгельс Ф. Принципи комунізму / Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - М.: Вид-во Політвидав України, 1959 - Т.4. - 592 с.
75.Енциклопедичний словник бізнесмена. Менеджмент, маркетинг, інформація / Під ред. М.І. Молдованова. - К.: Техніка, 1993. - 856 с.
76.Ехануров Ю., Садовенко А. Социальное партнерство в Украине // Экономика Украины. - 1994. - №2. - С. 3-8.
77.Жуков В., Скуратівський В. Соціальне партнерство в Україні: Навчальний посібник. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 200 с.
78.За последние 10 лет ничего хорошего не произошло? // Зеркало недели. - 2001. - 17-23 февраля. - С.1.
79.Зайцева Л., Братуту О. Класифікація методів проведення державної регіональної економічної політики в індустріально розвинутих країнах світу // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДРІДУ УАДУ, 2001. - Вип. 3(6), - 200 с. - С.114-119.
80.Занятость и рынок труда: новые реалии, национальные приоритеты и перспективы / Л.С. Чижів. - М.: Наука, 1998. - 256 с.
81.Занятость населения в СНГ // Вести профсоюзов. - 1994. - №4. - С. 37-38.
82.Занятость населения: изучение и регулирование / А.Э.Котляр, В.В.Трубин, М.И.Талалай. - М.: Финансы и статистика, 1983. - 84 с.
83.Заплавская М. Концепция и модель экономического развития для Украины // Зеркало недели. - 2001. - 10 февраля. - С. 8.
84.Заславский И. Проблемы занятости: уроки истории // Социология труда. - 1989. - №3. - С. 56-63.
85.Злупко С.Н. Теоретико-управленческие аспекты занятости в развитом социалистическом обществе. - К.: Наукова думка, 1985. - 144 с.
86.Информация // Деловая жизнь. - 1999. - №1. - С. 1.
87.Исследование рынка труда городов Харькова и Изюма. Отчет о результатах исследования. - Х.: Восточноукраинский фонд социальных исследований, 2000. - 55с.
88.Іванілов О., Фурса В. Регіональний ринок праці: класифікація, проблеми формування й управління трудовими ресурсами // Україна: аспекти праці. - 1998. - №7. - С. 3-7.
89.Інститути та інструменти розвитку територій: на шляху до Європейських принципів / Під ред. С.Максименка. - К.: Міленіум, 2001. - 243 с.
90.Карнаухова О.В. Стан та види зайнятості населення України // Матеріали Міжнар. наук.-пр. конф. Управління трудовими ресурсами: проблеми і перспективи розвитку” - Хмельницький. - 1997. - С. 370-373.
91.Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. - М.: Прогресс, 1978. - 494 с.
92.Ким М.Н. Трудовой потенциал и занятость: Учебное пособие. - Х.: ХГУ, 1993. - 132 с.
93.Ким Ю.В. Региональная политика занятости в условиях структурных изменений в экономике. -
http://www.PTPU.ru.
94.Кір’ян Т., Шаповал М., Вітер В. Соціальний захист населення від безробіття // Україна: аспекти праці. - 1998. -№4. - С. 16-21.
95.Козловский А.А. Типы социальной политики - американский вариант // Общество и экономика. - 1997. - №1-2. - С. 5-10.
96.Конвенции и рекомендации, принятие Международной Конференцией Труда. 1957. - Женева: Международное Бюро Труда. - 1991. - Т.2. - 1984 с.
97.Конвенция МОТ // Человек и труд. - 1994. - №10. - С. 37.
98.Конвенция о содействии занятости и защите от безработицы // Человек и труд. -1992. - №2. - С. 31-38.
99.Концепція державної регіональної політики України. - К.: Комісія з розробки концепції державної регіональної політики України, 1999. - 23 с.
100.Корженко В. Філософія виховання: зміна орієнтацій: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 1998. - 302 с.
101.Костюк В.Н. История экономических учений. - М.: ЦЕНТР, 1998. - 224 с.
102.Котляр А. О повышении эффективности занятости // Человек и труд. - 1996. - №7. - С. 26-29.
103.Котурин Ф.Д. Совершенствование регионального управления. - М.: Знание, 1990. - 61 с.
104.Крайник О. Проблеми економічного зростання в Україні // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Львівського філіалу Української академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. ЧемерисаА.О., ЛіпенцеваА.В. - Львів: Вид-во ЛФ УАДУ,1999. - Вип. 1. - 239 с. - С.114-121.
105.Круглов М.И. Стратегическое управление компанией: Учебник. - М.: Русская деловая литература, 1998. - 365 с.
106.Кузнецов Ю. Развитие методологии менеджмента. -