МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ : МЕХАНИЗМЫ ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ РЕГИОНА

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ, ОБГРУНТУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 19
1.1. Поняття «безпека» та «національна безпека» як інтегральні характеристики розвитку соціальних систем 19
1.2. Місце і роль економічної безпеки в системі національної безпеки 32
1.3. Структурно-функціональний аналіз системи економічної безпеки 46
1.4. Механізми державного управління системою забезпечення національної економічної безпеки 58
Висновку до розділу 1 106

РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ ЯК НАСЛІДОК НЕДОСКОНАЛОСТІ ДЕРЖАВНИХ МЕХАНІЗМІВ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ 111
2.1. Система загроз економічній безпеці 111
2.2. Тіньова економіка та економічна злочинність як найнебезпечніші загрози механізмам державного регулювання економічної безпеки 142
2.3. Деформація економічного розвитку регіонів як наслідок недосконалості існуючих механізмів державного регулювання економічної безпеки 164
2.4. Інноваційні засади формування механізмів державного регулювання економічної безпеки і комплексного розвитку регіонів 180
Висновки до розділу 2 197

РОЗДІЛ 3 ОПТИМІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО АНТИКРИЗОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ

204
3.1. Аналіз стану економіки України в контексті функціонування державних механізмів забезпечення її економічної безпеки 204
3.2. Ресурсний потенціал регіонів України: регіональні можливості його формування і використання 235
3.3. Економетричне моделювання складових механізму державного регулювання економічної безпеки 250
3.4. Розробка методики оцінювання ефективності механізмів державного регулювання забезпечення економічної безпеки і захисту національних інтересів 278

Висновки до розділу 3 313

РОЗДІЛ 4. ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА ЯК СКЛАДОВА МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ 318
4.1. Моделювання інноваційної діяльності як складової механізмів державного регулювання економічної безпеки 318
4.2. Урахування інноваційного потенціалу та передумови впровадження інноваційної моделі розвитку регіонів 333
4.3. Організаційно-функціональні основи механізму реалізації державної інноваційно-інвестиційної політики, спрямовані на забезпечення економічної безпеки регіонів 371
4.4. Формування механізмів державного регулювання напрямів інноваційного розвитку регіональної економічної системи 387

Висновки до розділу 4 403

РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДВИЩЕННЯ ДІЄВОСТІ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНІВ 406
5.1. Концептуальні засади та підвищення ефективності механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів 406
5.2. Розробка механізму державного регулювання сталого інноваційного розвитку регіону 426
5.3. Напрями вдосконалення організаційних механізмів регулювання економічної безпеки регіонів 439

Висновки до розділу 5
452

ВИСНОВКИ 457
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 465

ДОДАТКИ 488

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах вирішення проблеми державного регулювання економічної безпеки набуває першочергового значення, стає стрижнем усієї економічної політики, а також найважливішою характеристикою якості життя та стану економіки. Радикальні трансформації в нашій державі стали наслідком тривалих соціально-політичних та економічних змін. Становлення України як незалежної, демократичної, економічно розвинутої країни відбувається в умовах складної геополітичної ситуації, посилення глобальної фінансової кризи. Тому останні роки характеризуються непередбачуваністю, нестабільністю процесів, що відбуваються у сфері безпеки на глобальному, національному та регіональному рівнях. Крім того, особливістю України є сильніший вплив на національну безпеку внутрішніх загроз порівняно із зовнішніми. Найбільш небезпечними слід вважати: політичну нестабільність, соціальну незахищеність основної частини населення, залежність економіки від експортних поставок, нерівномірність економічного розвитку регіонів, екологічну напруженість, низькі темпи впровадження інноваційних технологій і випуску інноваційних продуктів.
Відсутність загальновизнаної теорії національної безпеки, теоретико-методологічних засад регулювання розвитку економічної безпеки регіонів України ускладнює обґрунтування державної політики та знижує ефективність її державного регулювання. Є всі підстави стверджувати, що накопичений потенціал загроз внутрішнього й зовнішнього характеру досяг такого рівня, за якого без розробки та впровадження цілеспрямованої системної політики захисту національних і, насамперед, регіональних економічних інтересів на порядку денному може постати питання про існування України як цілісної, суверенної держави.
Зазначене зумовлює необхідність розробки науково обґрунтованих механізмів державного регулювання безпеки, спрямованих на захист інтересів регіонів та країни. Проте на вітчизняних теренах поки що має місце обґрунтування теоретичних підвалин забезпечення безпеки в окремих її сферах (політичній, економічній та інших), а досліджень, у яких з позицій системного підходу розглядається безпека регіонів як невід’ємна складова національної безпеки, майже немає. Як наслідок – відсутні загальноприйняті погляди щодо понятійно-категорійного апарату в галузі безпеки регіонів, наявні досить суперечливі думки щодо життєво важливих для регіонів інтересів, подальших напрямів державного будівництва, раціональної структури та управління сектором безпеки, а відтак, і методів, засобів, механізмів державного регулювання безпеки регіонів. Підтвердженням цього, зокрема, є значна недосконалість та суперечливість чинного законодавства з питань національної безпеки, повна його відсутність з питань забезпечення безпеки регіонів, періодичні загострення внутрішньоекономічної ситуації в державі.
Все це вимагає пошуку принципово нових ідей, державноуправлінських рішень, удосконалення існуючих та створення нових механізмів щодо забезпечення національної безпеки й економічної безпеки регіонів, подальшого розроблення й доопрацювання теоретико-методологічних основ забезпечення безпеки крізь призму осмислення сучасних поглядів на сутність, шляхи, засоби, способи й методи захисту національних інтересів та інтересів регіонів.
Водночас слід зауважити, що теоретико-методологічні засади національної безпеки, які можна було б використовувати для підвищення рівня формування й реалізації державної політики та державного регулювання в цій сфері, перебувають на стадії активного обговорення.
Особливостями формування та регулювання державних механізмів забезпечення економічної безпеки регіонів є складність процесів, що відбуваються. Для зменшення їх негативного впливу та усунення наслідків у державі створюється система забезпечення національної безпеки, ефективне функціонування якої неможливе без проведення системних досліджень щодо місця й ролі економічної безпеки регіонів у сфері державного управління національною безпекою.
Згідно з поглядами на місце та роль розвитку регіонів відомих учених, а саме: О.І. Амоши, М.П. Бутко, З.С. Варналія, В.Є. Воротіна, Г.К. Губерної, А.Г. Гранберга, М.І. Долішнього, В.В. Дорофієнко, С.Ф. Поважного, А.В. Поповкіна, В.К. Симоненко, С.А. Романюка та інших, неможливо ефективно застосовувати традиційні підходи в умовах зростання регіональних диспропорцій, які перетворюються на гальмівний чинник в умовах мінливості зовнішнього та внутрішнього середовища, копіювати системи регулювання економічного розвитку регіонів (територій) без урахування особливостей об’єкта впровадження.
Дослідженню й розвитку загальної теорії та практики формування й функціонування механізмів державного регулювання безпеки відводилось значне місце в працях багатьох відомих українських та зарубіжних учених, зокрема: В.М. Геєця, В.А. Ільяшенко, В.І. Мунтіяна, О.Ф. Новікової, В.Л. Пілюшенко, О.С. Поважного, Г.П. Ситника, В.Т. Шлемко. Значним внеском у розвиток науки державного регулювання й забезпечення безпеки є праці сучасних українських учених: В.Ю. Богдановича, О.С. Власюка, В.О. Косевцова, В.А. Ліпкана, В.А. Предборського та ін. Однак дослідники розглядали тільки окремі аспекти теорії забезпечення національної безпеки без урахування особливостей регулювання розвитку безпеки регіонів.
Неможливість розробки уніфікованої методології державного регулювання й забезпечення національної та регіональної безпеки для різних умов функціонування зумовила необхідність визначення й упровадження методології дослідження, яка б об’єднувала сильні сторони існуючих підходів; зберігала вже визначені пріоритети регулювання; враховувала передумови, можливості, обмеження, притаманні державному регулюванню безпеки; запроваджувала системний аналіз критеріїв і визначала індикатори національної безпеки та безпеки регіонів, передбачала застосування комплексних механізмів антикризового регулювання у сфері забезпечення безпеки. Усе це визначає актуальність проблематики дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідних робіт кафедри маркетингу Донецького державного університету управління, а саме наукової теми 99.03 “Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України”, підтеми 99.03.04 “Теоретичні та методологічні основи стратегії оцінки інвестиційного потенціалу регіону”, наукової теми 0107U004221 “Тенденції і закономірності маркетингового управління соціально-економічними системами”, підтеми 3 “Теоретичні та методологічні основи стратегії оцінки інвестиційного потенціалу та економічної безпеки регіону”; кафедри економіки і менеджменту Донецького інституту психології і підприємництва в рамках наукової теми 0108U010346 “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення ефективності управління формуванням і використанням підприємницького потенціалу Донбасу”, де автором як науковим керівником і виконавцем удосконалено концептуальні підходи щодо забезпечення національної безпеки й безпеки регіонів, обґрунтовано методологію державного регулювання розвитку економічної безпеки регіону у сфері державного управління національною безпекою, розроблено методичний підхід, який позитивно вливає на формування оптимальних механізмів державного регулювання і прийняття стратегічних рішень у сфері національної та регіональної безпеки.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертації є наукове обґрунтування напрямів впливу інноваційного розвитку регіонів на забезпечення їх економічної безпеки в контексті вдосконалення механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів як складової економічної безпеки країни.
Для досягнення мети дисертаційного дослідження поставлено та вирішено такі наукові та практичні завдання:
– проведено комплексний аналіз теоретичних і методологічних засад державного управління процесами забезпечення економічної безпеки країни та регіонів;
– визначено сутність національної безпеки України та її складових, досліджено структуру й ефективність існуючих механізмів формування та реалізації державної політики щодо забезпечення економічної безпеки регіонів і країни;
– удосконалено теоретико-методологічні засади визначення, класифікації існуючих механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів і країни, оцінювання рівня загроз економічній безпеці та розроблено рекомендації щодо їх уточнення;
– уточнено понятійно-категорійний апарат щодо дослідження механізмів державного управління й державного регулювання національної економічної безпеки, економічної безпеки регіонів, інноваційної безпеки;
– проаналізовано стан економіки України в контексті запобігання ризикам розвитку та визначено ресурсний потенціал регіонів, стан і напрями його зміцнення, рівень допустимих та недопустимих його втрат з метою формування інтегральної оцінки ефективності дії механізмів державного регулювання економічної безпеки;
– конкретизовано причини й наслідки регіональної деформації економічного розвитку як найважливішої складової системи загроз національній економічній безпеці та визначено стратегію інвестиційно-інноваційного розвитку регіонів;
– проведено системно-структурний аналіз економічної безпеки регіонів, розроблено систему критеріїв, індикаторів і методичні рекомендації щодо оцінювання рівня національної безпеки та безпеки регіонів на основі застосування системного підходу;
– оцінено рівень економічної безпеки регіонів і країни з використанням багатокритеріальної оптимізаційної моделі;
– визначено інноваційно-інвестиційний чинник як найбільш вагомий, сформульовано передумови та форми реалізації механізмів прискорення забезпечення економічної безпеки регіонального розвитку;
– запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності системи механізмів державного регулювання соціально-економічної безпеки регіонів;
– розроблено пропозиції щодо вдосконалення існуючих механізмів державного регулювання комплексного розвитку регіонів та управління їх безпекою на обґрунтованих теоретико-методологічних засадах.
Об’єкт дослідження – процеси державного регулювання економічної безпеки України та її регіонів в умовах функціонування ринкової економіки.
Предмет дослідження –механізми державного регулювання економічної безпеки регіонів на засадах їх інноваційного розвитку для забезпечення національної безпеки України.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні про те, що підвищення дієвості існуючих механізмів державного регулювання економічної безпеки та захисту національних інтересів може бути досягнуто шляхом розробки й реалізації інноваційної моделі розвитку економіки на регіональному рівні.
Методи дослідження. Теоретичною й методологічною основою дослідження виступають фундаментальні положення сучасної теорії державного управління, економічної теорії, економічні закони та категорії, закономірності суспільного розвитку, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених.
При вирішенні поставлених завдань було використано як загальнонаукові методи дослідження: аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції, так і спеціальні:
– аналізу фактологічної та емпіричної інформації – для визначення тенденцій, які притаманні економічній ситуації в Україні і її регіонах, складу, характеру прояву, взаємозв’язків загроз та актуальних напрямів підвищення ефективності державного управління;
– порівняльно-ретроспективного аналізу та абстрагування – для встановлення організаційно-функціональних засад механізму реалізації державної інноваційної політики, спрямованої на забезпечення економічної безпеки регіонів і країни;
– ситуаційний метод – для формування альтернативних варіантів стратегічних рішень щодо забезпечення економічної стійкості й життєздатності регіонів і країни в умовах інноваційного розвитку;
– прогнозування, математичного моделювання та прийняття рішень в умовах невизначеності – для розробки моделі визначення рівня безпеки регіонів і країни;
– економіко-статистичний – для визначення стану економічної безпеки регіонів і країни, групування регіонів України за основними техніко-економічними показниками;
– експертного оцінювання та аналізу ієрархій – для оцінки стану правового забезпечення економічної безпеки й визначення соціально-економічного розвитку регіонів у контексті вимог економічної безпеки;
– класифікації – для систематизації загроз національній безпеці та розробки рекомендацій щодо їх усунення.
Емпіричною й фактологічною основою дослідження є інформація Державного комітету статистики України, Донецького обласного управління статистики; офіційні матеріали Донецької обласної адміністрації, програми розвитку регіону (Програма науково-технічного розвитку до 2020 р., Стратегія економічного і соціального розвитку Донецької області на період до 2015 р., Стратегічні напрями соціально-економічного розвитку до 2020 р. та інші програмні документи з соціально-економічного розвитку України та Донецької області), статистична інформація щодо основних соціально-економічних показників зарубіжних країн, опублікована Світовим банком.
Нормативно-правову базу дисертації становлять Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, нормативні документи Міністерства економіки України, Міністерства промислової політики України і Міністерства освіти і науки України, Державний класифікатор “Класифікація видів економічної діяльності” ДК 009:2005.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у вирішенні науково-практичної проблеми визначення напрямів впливу інноваційного розвитку на забезпечення економічної безпеки країни та регіонів, обґрунтування теоретико-методологічних засад механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів як складової економічної безпеки країни, суть яких становить комплекс методів, засобів і прийомів наукового пізнання впливу держави на процес забезпечення безпеки, спрямованих на підвищення ефективності державного регулювання економікою регіонів з урахуванням їх можливостей та існуючих обмежень щодо забезпечення їх сталого розвитку.
Вирішення порушеної в дисертаційному дослідженні наукової проблеми представлено сукупністю нових методологічних та теоретичних положень, підходів, висновків і рекомендацій, наукова новизна яких полягає в такому:
уперше:
– доведено, що ефективність системи державного забезпечення економічної безпеки регіонів безпосередньо залежить від ефективності адекватно створених механізмів регулювання цього процесу. У зв’язку із цим механізм державного регулювання економічної безпеки регіонів визначено як сукупність засобів державного регулювання і способів активізації діяльності органів державної й виконавчої влади регіонів, які розглядаються в сукупності та єдності суб’єктів, об’єктів, системи цілей, завдань, функцій, принципів функціонування та розвитку, методів забезпечення поставлених завдань, сукупності нормативних актів, організаційно-технічних та інших заходів, а також сил і засобів, взаємодія яких забезпечує їх ефективне функціонування;
– сформульовано концепцію системи механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів, спрямовану на запобігання, нейтралізацію й подолан¬ня кризових явищ шляхом забезпечення їх інноваційного розвитку;
– визначено напрями впливу інноваційного розвитку на забезпечення економічної безпеки держави й регіонів; розроблено модель інноваційного розвитку регіонів та механізм формування, оцінки та джерел фінансування регіональної комплексної інноваційно-інвестиційної програми, спрямованої на забезпечення економічної безпеки регіонів і країни;
– запропоновано застосування системного підходу до аналізу економічного потенціалу регіонів та на цій основі розроблено методику розрахунків і визначення критеріїв оцінювання рівня їх економічної безпеки, розроблено багатокритеріальну оптимізаційну модель визначення існуючого рівня регіональної й національної економічної безпеки, запропоновано організаційний механізм регулювання економічної безпеки регіону в обласних державних адміністраціях;
удосконалено:
– елементну структуру національної економічної безпеки, економічної безпеки регіонів, системи загроз національній економічній безпеці, системи забезпечення економічної безпеки регіонів і країни, інноваційної та науково-технічної безпеки як визначальних у механізмі державного регулювання економічної безпеки регіонів;
– зміст основних понять: економічна безпека регіонів, механізми державного управління й державного регулювання економічної безпеки регіонів, регіональна деформація економічного розвитку, структурно-інноваційна модель розвитку регіональної економіки;
– методи аналізу розвитку та оцінювання ефективності реалізації державної інноваційної політики регіональної спрямованості;
– пропозиції щодо основних напрямів забезпечення економічної безпеки, які є основою для розробки та впровадження державних, регіональних програм у відповідних галузях і сферах економіки;
дістало подальший розвиток:
– класифікація факторів впливу на механізми державного регулювання економічної безпеки регіону, в яких серед деструктивних факторів виділено: регіональну деформацію економічного розвитку, зростання впливу тіньової економіки та рівня економічної злочинності, зниження ресурсного потенціалу регіонів;
– пропозиції щодо включення безпеки регіонів в систему національної безпеки як її структурної складової, визначення її змісту та ролі щодо пріоритетного національного інтересу, загроз і напрямів забезпечення регіональної безпеки;
– розуміння того, що всебічно обґрунтована державна політика регіональної безпеки має базуватися на врахуванні та оптимальному поєднанні загальнодержавних, регіональних і місцевих інтересів. Аргументами на користь упровадження державних механізмів регіональної безпеки є різні рівні розвитку регіонів і наявність специфічних регіональних проблем.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретико-методологічні положення дисертації зорієнтовані на формування та реалізацію механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів, а розроблені теоретичні положення логічно доведено до рівня конкретних пропозицій, придатних для впровадження в практику.
Зокрема, доведено, що використання:
– теоретико-методологічних засад упровадження структурно-інноваційної моделі розвитку економіки на регіональному рівні дає можливість підвищити рівень економічної безпеки регіонів і країни в цілому;
– методичних підходів до визначення безпекових порогових значень економічного розвитку регіонів і країни дають змогу коригувати державне управління економічною безпекою;
– отриманих у процесі дослідження теоретичних висновків та практичних рекомендацій, які містять результати аналізу ефективності механізмів держаного регулювання економічної безпеки регіонів, зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на їх формування та реалізацію; рекомендації щодо аналізу загроз регіональній і національній безпеці, врахування фактора регіональної деформації економічного розвитку будуть сприяти подальшому вдосконаленню концептуальних підходів щодо забезпечення економічної безпеки регіонів України, позитивно вплинуть на формування оптимальної структури організаційних механізмів регулювання і прийняття стратегічних рішень у сфері економічної безпеки регіонів.
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки й рекомендації також можуть бути застосовані:
– у процесі реалізації державної політики економічної безпеки при формуванні механізмів державного управління;
– у науково-дослідних роботах, у навчальному процесі відповідних вищих навчальних закладів та інститутів підвищення кваліфікації при формуванні програм освіти, змістового наповнення курсів перепідготовки й підвищення кваліфікації.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в роботу головного управління економіки Донецької облдержадміністрації (методичний підхід до розробки антикризової концепції регіону – довідка № 10–02/3 від 10.02.2009 р.), управління науково-технічного та інноваційного розвитку головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької обласної державної адміністрації (методика оцінювання інноваційної сприйнятливості регіонів в рамках системи державного антикризового управління та пропозиції щодо вдосконалення регіональної інноваційної політики – довідка № 12–02/3 від 12.02.2009 р.), управління комунальних ресурсів Донецької міської ради (напрями з удосконалення державного антикризового управління на основі інноваційного розвитку Донецької області – довідка № 10-03/2 від 10.03.2009 р.), Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (Держенергонагляд), м. Київ (заходи щодо утвердження інноваційної моделі розвитку регіонів, подолання технологічної, сировинної та енергетичної залежності від інших країн; упровадження активної політики енергозбереження та ресурсозаощадження й моделі розрахунку порогових показників-індикаторів, яка описує оптимальний з погляду економічної безпеки стан економіки України, – довідка № 9756807 від 02.04.2009 р.), Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради України (обґрунтування доцільності включення в структуру економічної безпеки питань із забезпечення регіональної безпеки, які потребують скасування диспропорцій в інноваційному й соціально-економічному розвитку регіонів; розробка інтегрального показника оцінки рівня економічної безпеки та запровадження методики оцінювання і моніторингу індикаторів економічної безпеки – довідка № 90-01/65 від 17.06.2009 р.), управління Федерації незалежних профспілок Криму (рекомендації щодо створення комплексної інвестиційно-інноваційної програми розвитку регіонів, спрямованих на підвищення дієвості існуючих механізмів державного регулювання забезпечення економічної безпеки – довідка № 11– 04/1 від 11.04.2009 р.).
Теоретичні положення дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін “Маркетинг”, “Маркетинг інновацій і технологій”, “Маркетингова інноваційна політика” в Донецькому державному університеті управління (довідка № 20/02-02 від 20.02.2009 р.), “Адміністративний та муніципальний менеджмент”, “Інноваційний менеджмент”, “Інвестиційний менеджмент” у Донецькому інституті психології і підприємництва (довідка № 06/02-03 від 06.02.2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до обґрунтування концептуальних засад і розробки науково-методологічних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів. Усі наукові результати, які викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що становлять індивідуальний внесок автора.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки і пропозиції, викладені в дисертаційній роботі, доповідалися й одержали позитивну оцінку на наукових та науково-практичних конференціях: “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень” (м. Донецьк, 2003, 2008 рр.), “Проблемы управления безопасностью сложных систем” (м. Москва, Росія, 2007 р.), “Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави” (м. Бєлгород, Дніпропетровськ, 2004 р.), “Теорія та практика управління у трансформаційний період” (м. Донецьк, 2001 р.), “Управління у державі ІІІ-го тисячоліття” (м. Львів, 2003 р.), “Управління підприємствами: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Донецьк, Ялта, 2003 р.), “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. Донецьк, 2004 р.), “Сучасні проблеми управління” (м. Київ, 2003, 2005 рр.), “Інвестиційна складова сталого розвитку регіону” (м. Харків, 2008 р.), “Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку” (м. Макіївка, 2009 р.) тощо.
Публікації. Основні наукові положення й результати дослідження викладено в 31 публікації, з них: 4 монографії (дві одноосібні та дві у співавторстві), 20 статей у наукових фахових виданнях з державного управління. Загальний обсяг публікацій 212,45 д.а. (із яких особисто автору належить 107,45 д.а.).
Структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’ятьох розділів, висновків, які викладені на 516 сторінці друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 36 рисунків, 46 таблиць, список використаних джерел з 316 найменувань на 25 сторінках, 3 додатки на 29 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми визначення напрямів впливу інноваційного розвитку на обґрунтування теоретико-методологічних засад механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів як складової економічної безпеки країни. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Узагальнено дослідження наукових праць з проблем функціонування механізмів державного регулювання національної безпеки та уточнено, що поняття «безпека» є багатоплановим, тому всі інші поняття щодо її забезпечення є похідними від нього. З’ясовано, що, згідно із Законом України «Про основи національної безпеки України», під «національною безпекою» розуміється захищеність життєво важливих інтересів людини та громадянина, суспільства й держави, за якої забезпечується сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізація реаль¬них і потенційних загроз національним інтересам.
2. Доведено, що сутність національної економічної безпеки можна визначити як стан економіки та інститутів влади, за якого забезпечуються гарантований захист національних інтересів, соціальна спрямованість політики, достатній оборонний потенціал навіть за несприятливих умов розвитку. Іншими словами, економічна безпека – це не тільки захищеність національних інтересів, а й готовність і здатність інститутів влади створювати механізми реалізації та захисту національних інтересів розвитку вітчизняної економіки, підтримки й соціально-політичної стабільності суспільства.
3. За результатами структурно-функціонального аналізу системи економічної безпеки визначено її складові та уточнено, що задоволення потреби в безпеці на всіх її рівнях (індивідуальному, суспільному, регіональному, національному) передбачає застосування системного підходу. Оскільки створення будь-якої системи є актом свідомим, можна говорити, що система забезпечення національної безпеки має власні цілі, завдання, функції, принципи функціонування й розвитку. Економічна безпека може бути забезпечена тільки за умов економічної рівноваги як у самій державі, так і в її економічному становищі щодо зовнішніх обставин. Порушення пропорцій і зв’язків між різними компонентами системи призводить до її дестабілізації і є сигналом переходу економіки від безпечного стану до небезпечного.
4. Досліджено змістовне наповнення поняття «механізм державного управління» та узагальнено підходи до класифікації механізмів державного управління. Визначено склад комплексного механізму управління, до якого можуть належати економічний, мотиваційний, організаційний, політичний та правовий механізми; структуру механізму державного управління, невід’ємними компонентами якої є методи, важелі, інструменти, політика, правове, нормативне та інформаційне забезпечення. Запропоновано поділ механізмів державного управління залежно від суб’єктів державного управління, які їх застосовують.
5. Уточнено поняття «загроза економічній безпеці», яка розглядається як наявні чи потенційні дії, що ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів і створюють небезпеку для соціально-економічної, політичної систем, національних цінностей, сталого розвитку регіонів, життєзабезпечення нації. Подано перелік пріоритетних економічних інтересів: створення самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямованої економіки регіонів і країни; забезпечення альтернативних джерел надходження енергоресурсів, перш за все нафти та газу; збереження й розвиток інтелектуального та науково-технічного потенціалу України; створення надійної системи економічної безпеки регіонів і держави тощо.
6. Доведено, що зниження інвестиційної та інноваційної активності, руйнування наукового-технічного потенціалу – загроза економічній безпеці країни. Кризовий стан економіки виявляється, перш за все, в суттєвому зниженні інвестиційної та інноваційної активності. До основних загроз економічній безпеці можна віднести таке: різке зниження обсягів ресурсів капітального будівництва; руйнування економічних зв’язків між його підсистемами (сировинна база, технічне та технологічне забезпечення; наукова та кадрова база), відсутність стратегічних орієнтирів в інвестиційній сфері; переважання тактичної спрямованості в інвестиційному процесі (підтримка експортно орієнтованих сировинних галузей та ін.) над стратегічною. Визначено, що напрямами державного впливу та подолання інвестиційної й інноваційної кризи можна визначити: активізацію інвестиційної діяльності з оновлення основного капіталу (загальна передумова); виділення пріоритетів та напрямів сучасного економічного зростання; формування фінансово-промислових груп у замкнутих відтворювальних і технологічних структурах; здійснення заходів зі стимулювання приватних інвестицій, розробки системи заходів з залучення в країну іноземних інвестицій, створення умов для трансформації накопичень та заощаджень населення в інвестиції.
7. Узагальнено класифікацію факторів впливу на державні механізми забезпечення економічної безпеки, серед деструктивних факторів визначено зростання впливу тіньової економіки та економічної злочинності. Уточнено, що це така економічна діяльність, яка не враховується й не контролюється офіційними державними органами, а також спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства. Показано наслідки недосконалості (недореформованості) законодавчого поля у сфері податкової, регуляторної, бюджетної, соціальної політики та розроблено механізми державного регулювання, спрямовані на зменшення рівня загроз та забезпечення економічної безпеки.
8. Визначено, що розвиток регіональних господарських систем значною мірою залежить від упровадження ефективних державних механізмів регулювання безпеки, під якими слід розуміти сукупність заходів, що здійснюються державою у сфері комплексного розвитку регіонів відповідно до їх поточних і стратегічних цілей. Ці заходи спрямовуються на стимулювання ефективного розвитку продуктивних сил регіонів, раціональне використання їхнього ресурсного потенціалу, забезпечення екологічної безпеки, вдосконалення територіальної організації суспільства і на цій основі – створення умов для забезпечення економічної безпеки регіонів країни. Регіональна політика щодо забезпечення безпеки регіону є органічною складовою загальнодержавної політики і спрямована як на забезпечення всебічного розвитку регіонів, так і на збереження територіальної цілісності держави. Конкретизовано причини і наслідки регіональної деформації економічного розвитку регіонів. Доведено, що всебічно обґрунтована державна політика безпеки регіонів має базуватися на врахуванні та оптимальному поєднанні загальнодержавних і регіональних інтересів. Причинами й аргументами на користь упровадження державних механізмів безпеки регіонів є різні рівні їх розвитку, наявність специфічних регіональних проблем. Враховуючи масштаби території України, неоднаковий природно-ресурсний потенціал різних регіонів, відмінності в розміщенні їх продуктивних сил, особливості політичних поглядів населення, різницю в рівні зайнятості, потреба в державному регулюванні регіональної безпеки є очевидною. Обґрунтовано, що потреба в надійному та всебічному захисті національних інтересів України зумовлює необхідність дослідження регіональних аспектів забезпечення безпеки. Розроблено заходи щодо включення регіональної без¬пеки як структурної складової національної безпеки та визначено, що під економічною безпекою регіону як підсистеми національної еко¬номіки слід розуміти сукупність властивостей, що забезпечують досяг¬нення максимального внеску регіону в розвиток національної економіки та забезпечення економічної безпеки країни в цілому, а також сукупність поточного стану, умов і факторів, які характеризують його стабільність, стійкість і поступовий розвиток економіки території, певну незалежність і інтеграцію з економікою України, що знаходить відображення в:
– можливості проводити власну економічну політику в межах України;
– спроможності безобвально реагувати на різкі геополітичні зміни в Україні та забезпечувати прогресивний розвиток регіону в умовах дестабілізуючого впливу різних загроз;
– спроможності здійснювати (або принаймні розпочати здійснювати) великі економічні заходи (не очікуючи на допомогу від центру), пов’язані з невідкладними соціально напруженими ситуаціями, які викликані як локальними економічними негараздами, так і економічними помилками на державному рівні;
– спроможності на договірних підставах надавати допомогу суміжним регіонам, де існуюча незбалансована економічна ситуація може негативно вплинути на економічні інтереси території;
– спроможності стабільно підтримувати відповідність чинних на території економічних нормативів загальноприйнятим у світовій практиці або директивно затвердженим для території на конкретний термін, що дає можливість збереження (або створення) гідного рівня життя населення.
9. Здійснено аналіз стану економіки України в контексті запобігання ризикам розвитку та економічної безпеки регіонів на основі застосування системного підходу. Визначено наявний ресурсний потенціал регіонів, стан та напрями його зміцнення, рівень допустимих і недопустимих втрат з метою формування оцінки ефективності дії механізмів державного регулювання економічної безпеки.
Обрана методологія дослідження – синергетичний підхід – дає змогу піднятися на рівень аналізу полісистемних утворень, до яких належить система безпеки. Прикладом динамічної складової стабільності системи безпеки є її розвиток, інтеграція до систем більш високого порядку. Так, система регіональної безпеки включена в загальну систему державної безпеки.
10. Доведено, що механізм державного регулювання забезпечення економічної безпеки включає в себе такі елементи: розробку порогових значень індикаторів загроз та механізмів їх виявлення, опрацювання; проведення постійної аналітико-моніторингової діяльності щодо стану економіки та тенденцій у соціально-економічних процесах, потенціалу загроз; діяльність держави щодо виявлення та запобігання внутрішнім і зовнішнім загрозам економічній безпеці.
11. Запропоновано застосування системного підходу до аналізу економічного потенціалу країни й регіонів та на цій основі розроблено методику розрахунків і визначення критеріїв оцінювання рівня їх економічної безпеки. Визначено, що будь-яка економічна система діє в умовах невизначеності, тобто під впливом багатьох факторів зовнішнього середовища, що не можуть бути пе¬редбачені та спрогнозовані заздалегідь. Вони є збуреннями для цієї системи та викликають її відхилення від стану рівноваги.
Важливою властивістю системи є її здатність повернення до стану рівноваги в результаті дії цих збурень, тобто стійкість системи. У цьому значенні постає проблема визначення області стійкості системи економічної безпеки за умови неперебільшення гранич¬них значень її показників-індикаторів, для чого розроблено оптимізаційну модель системи економічної безпеки та на її основі визначено оптимальні значення показників-індикаторів економічної безпеки. Область стійкого функціонування системи економічної безпеки краї¬ни і регіонів визначається як перетин діапазонів можливих змін показників-індика¬торів за умови виконання всіх функціональних обмежень. Отже, проблема визначення області стійкості системи економічної безпеки зводиться до розробки багатокритеріальної оптимізаційної задачі. Запропоновано методику розрахунку й визначення критеріїв оцінювання рівня їх економічної безпеки, багатокритеріальну оптимізаційну модель визначення існуючого рівня економічної безпеки країни та регіонів. Система зазначених показників-індикаторів описує оптимальний з погляду економічної безпеки стан економіки України. При дотриманні та¬ких значень основних показників механізм державного забезпечення економічної безпеки буде функціонувати стабільно, незважаючи на дію зовнішніх факторів.
12. Інноваційно-інвестиційний чинник визначено як провідний елемент механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів; сформульовано, що регіональна інноваційна безпека – це наявність умов і механізмів розвитку та підтримки інноваційного потенціалу регіону на рівні, який дає змогу збільшити або стабілізувати частку доходів, які отримують від виробництва й реалізації наукоємної продукції в загальному обсязі доходів виробничої та невиробничої сфери регіону. Досліджено стан інноваційно-інвестиційного потенціалів регіонів України; враховано територіальну, галузеву і структурну неоднорідність їх науково-технічних потенціалів; обґрунтовано доцільність упровадження моделей їх інноваційного розвитку.
Як найбільш перспективні визначено: модель централізованого управління інвестиційною діяльністю в інноваційній сфері; модель регіональних пріоритетів інноваційного розвитку; модель ефективного використання локальної концентрації інноваційного потенціалу; модель міжнародної співпраці в інноваційній сфері. Обґрунтовано роль механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів в інноваційній моделі їх розвитку.
13. Доведено, що механізми державного регулювання економічної безпеки регіонів виходять з пріоритетних економічних інтересів, спрямованих на одержання економічних переваг, збагачення та економічну незалежність країни, а також з потреб у подоланні (запобіганні ви¬никненню) загроз національній безпеці в економічній сфері.
Пріоритетні напрями механізмів державного та регіонального регулювання економічної безпеки відповідають за змістом пріоритетним економічним інтересам, зумовлені ними та визначають напрями їх реалізації й досягнення. Узагальнюючи результати дослідження та визначаючи інноваційно-інвестиційний чинник як провідний елемент механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів, запропоновано комплексну інноваційно-інвестиційна програму розвитку регіону, яка враховує взаємозв’язок технічного (технологічного) переозброєння галузей матеріального виробництва з комплексним розв’язанням усіх економічних і соціальних проблем регіону та дає змогу збалансувати ресурсний і виробничий потенціал сусідніх регіонів.
14. Сформульовано концепцію системи механізмів державного регулювання економічної безпеки регіонів, спрямовану на запобігання, нейтралізацію й подолання кризових явищ шляхом забезпечення їх інноваційного розвитку; досліджено етапи регуляторного впливу держави та запропоновано організаційний механізм регулювання економічної безпеки регіону в органах виконавчої влади, а саме в обласних державних адміністраціях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин А. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение / А. Абалкин // Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С. 4–13.
2. Авдокушин П.В. Міжнародні економічні відносини. Система регулювання міжнародних економічних відносин / П.В. Авдокушин. – К. : Либідь, 1997. – 314 с.
3. Актуальные проблемы национальной безопасности России на современном этапе : аналитический вестник / отв. за вып. А.Л. Кочетков. – 2000. – № 5 (117). – 74 с.
4. Алаев Э.Б. Эффективность комплексного развития экономического района / Э.Б. Алаев. – М. : Наука, 1985. – 185 с.
5. Александров І.О. Кластеризація територіальних утворень України за рівнем економічної безпеки / І.О. Александров, О.В. Половян // Економічна кібернетика. – 2000. – № 5–6. – С. 40–47.
6. Алексіна Н. Проблеми і умови формування регіональних виробничо-економічних структур / Н. Алексіна // Економіка України. – 1997. – № 3. – С. 56–63.
7. Амосов О.Ю. Перетворення механізмів державного регулювання економічного розвитку / О.Ю. Амосов // Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. праць : у 2 ч. / за заг. ред. Г.І. Мостового, Г.С. Одінцової. – Х. : ХарРІДУ УАДУ, 2001. – Вип. 2. – С. 10–16.
8. Амоша О.І. Проблеми інтеграції прикордонних регіонів України і Росії / О.І. Амоша, Л.М. Соломатіна, Ю.В. Макогон, В.М. Дегтярьова // Економіка промисловості. – 2001. – № 3. – С. 3–7.
9. Анализ и прогнозирование экономики региона / под ред. В.П. Чи-чканова и П.А. Минакера. – М. : Наука, 1984. – 269 с.
10. Андрійчук В.Г. Розвиток зовнішньої торгівлі України та її економічна безпека / В.Г. Андрійчук, О.С. Власюк, А.І. Мокій, В.П. Титаренко. – К. : НІСД, 1996. – 148 с.
11. Ансофф И. Стратегическое управление : сокр. пер. с англ. / И. Ансофф ; науч. ред. и автор предисл. Л.И. Евенко. – М. : Экономика, 1989. – 519 с.
12. Артемов В.І. Виробничо-фінансові групи територіально-галузевого типу / В.І. Артемов // Регіональна економіка. – 2002. – № 1. – С. 65–75.
13. Астапова Г.В. Организационно-экономический механизм корпоративного управления в современных условиях реформирования экономики Украины / Г.В. Астапова, Е.А. Астапова, Д.П. Лойко. – Донецк, 2001. – С. 279.
14. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления : курс лекцій / Г.В. Атаманчук. – М. : Юридическая литература, 1997. – С. 86.
15. Бандур С.І. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика / С.І. Бандур, Т.А. Заяць, І.В. Терон. – К. : ПРИНТ ЕКСПРЕС, 2002. – 250 с.
16. Бандурка О.М. Основи економічної безпеки : підручник / О.М. Бандурка, В.Є. Духов, К.Я. Петрова, І.М. Червяков. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 236 с.
17. Барановський О.І. Фінансова безпека : монографія / О.І. Барановський ; Ін-т екон. прогнозування. – К. : Фенікс, 1999. – 338 с.
18. Башлай С.В. Необхідність та основні засади формування регіональної мережі банківських установ на сучасному етапі розвитку фінансово-господарських відносин в Україні / С.В. Башлай // Регіональна економіка. – 2002. – № 4. – С. 220–227.
19. Безпека економічних трансформацій : зб. матеріалів “круглого столу” / під ред. Я.А. Жаліла. – К. : НІСД : Альтер-прес, 2000. – 386 с.
20. Берштам Е. Региональное распределение инвестиций в России (материалы к лекциям и семинарам) / Е. Берштам, А. Кузнецов // Российский экономический журнал. – 2002. – № 2. – С. 99–110.
21. Біла С. Структурна політика в системі державного регулювання трансформаційної економіки / С. Біла. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – С. 386–405.
22. Білорус О.Г. Глобалізація і національна стратегія України / О.Г. Білорус. – К. : Батьківщина ; Броди : Просвіта, 2001. – 302 с.
23. Близнюк А.М. Региональные проблемы развития экономики Украины / А.М. Близнюк. – Донецк : ДонГУЭТ, 2001. – 86 с.
24. Блинов Н. Об обеспечении экономической безопасности России / Н. Блинов, М. Кокарев, В. Крашенинников // Экономист. – 1996. – № 4. – С. 47–51.
25. Блищенко И. Экономический суверенитет государства : учеб. пособ. / И. Блищенко, Ж. Дориа. – М. : Изд-во РУДН, 2001. – 150 с.
26. Богданов И.Я. Экономическая безопасность России: теория и практика / И.Я. Богданов. – М. : ИСПИ РАН, 2001. – 348 с.
27. Бодрук О.С. Структура воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти / О.С. Бодрук. – К. : Національний ін-т проблем міжнародної безпеки, 2001. – 299 с.
28. Бойко С.І. Регіональні аспекти інвестиційного забезпечення розвитку промисловості / С.І. Бойко, Ф.А. Важинський // Економіка промисловості. – 2001. – № 2. – С. 94–98.
29. Бубенко П.М. Регіональні аспекти інноваційного розвитку / П.М. Бубенко // Регіональна економіка. – 2002. – № 3. – С. 215–222.
30. Булеев И.П. Формирование организационно-экономического механизма управления предприятием по обработке цветных метал лов / И.П. Бубенко. – Донецк : ИЕП НАН Украины, 1993. – С. 32–34.
31. Буркинський Б.В. Специфічні домінанти стратегії стійкого регіонального розвитку / Б.В. Буркинський, С.К. Харічків // Економіка промисловості. – 2002. – № 3. – С. 24–29.
32. Бурцев В. Основные условия государственной финансовой безопасности / В. Бурцев // Экономист. – 2001. – № 9. – С. 71–72.
33. Бутко М. Реформи і регіон / М. Бутко. – Чернігів : Сіверянська думка, 1999. – 247 с.
34. Бутко М. Розв’язання проблем регіонального розвитку / М. Бутко // Економіка України. – 2000. – № 1. – С. 12–16.
35. Бутко М.П. Фінансові ресурси регіону в умовах ринкової трансформації / М.П. Бутко, К.О. Білокур // Фінанси України. – 1998. – № 10. – С. 23–33.
36. Бутко Н. Проблема реализации инновационной модели развития экономики на региональном уровне / Н. Бутко // Экономика Украины. – 2002. – № 11. – С. 11–18.
37. Бухвальд Е. Макроаспекты экономической безопасности: факторы, критерии и показатели / Е. Бухвальд, Н. Гловацкая, С. Лазуренко // Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С. 25–35.
38. Варналій З.С. Дерегулювання підприємницької діяльності як протидіючий чинник тіньової економіки / З.С. Варналій // Актуальні проблеми міжнародних відносин : зб. наук. праць. – К. : ВПЦ “Київський
ун-т”, Ін-т міжнар. відносин, 2001. – Вип. 26. – С. 331–335.
39. Василенко В.О. Інноваційний менеджмент : навч. посіб. / В.О. Василенко В.Г. Шматько ; за ред. В.О. Василенко. – К. : ЦУЛ : Фенікс, 2003. – 440 с.
40. Власюк О.С. Загрози економічній безпеці України / О.С. Власюк // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К. : ВПЦ “Київський ун-т”,
Ін-т міжнар. відносин, 2001. – Вип. 26. – С. 210–212.
41. Возжеников А.В. Национальная безопасность России: методология исследования и политика обеспечения / А.В. Возжеников. – М. : РАГС, 2002. – 424 с.
42. Возжеников А.В. Общая теория национальной безопасности : учебник / А.В. Возжеников, Н.В. Кривєльская, И.К. Макаренко и др. ; под общ. ред. А.А. Прохожаева. – М. : Изд-во РАГС, 2002. – 320 с.
43. Возжеников А.В. Основные концептуальные положения национальной безопасности России в XXI веке / А.В. Возжеников, И.Н. Глебов, В.А. Золотарев. – М. : Изд-во ЭДАК ПАК, 2000. – 48 с.
44. Волков В.И. Национальная экономика России: потенциалы, комплексы, экономическая безопасность / В.И. Волков и др. ; общ. ред. В.И. Лисова ; Федер. служба налогов, полиции РФ ; Акад. налоговой полиции. – М. : Экономика, 2000. – 477 с.
45. Волошин В.В. Концептуальні засади сталого розвитку регіонів України / В.В. Волошин, В.М. Трегобчук // Регіональна економіка. – 2002. – № 1. – С. 7–22.
46. Воротилов В.А. Эффективность производства в регионе / В.А. Воротилов. – М. : Наука, 1995. – 205 с.
47. Воротніков А. Конкурентоспособность регионов и задачи региональных властей в области эффективной политики / А. Воротников // Российский экономический журнал. – 2001. – № 7. – С. 94–106.
48. Галасюк В.В. Проблемы теории принятия экономических решений / В.В. Галасюк. – Донецк, 2000. – 296 с.
49. Галій І.І. Тенденції інвестування та приватизаційних процесів у регіоні / І.І. Галій // Регіональна економіка. – 2000. – № 3. – С. 61–67.
50. Гальчинський А.С. Україна: поступ в майбутнє / А.С. Гальчинський. – К. : Основи, 1999. – 220 с.
51. Геєць В. Економічні реформи в Україні: моделі, реалії та уроки / В. Геєць // Банківська справа. – 1996. – № 4. – С. 26–34.
52. Геєць В.М. Політична і економічна реформи. Питання синхронізації / В.М. Геєць // Економіка і прогнозування. – 2001. – № 4. – С. 9–24.
53. Геополитика, международная и национальная безопасность : словарь-справочник / сост.: М.М. Абдурахманов, В.А. Баришполец, Д.В. Баришполец, В.Л. Манилов. – М. : Пробел, 1999. – 375 с.
54. Герасимчук З. Класифікація соціально-проблемних регіонів та напрямки формування у них політики сталого розвитку / З. Герасимчук // Регіональна економіка. – 2001. – № 2. – С. 77–84.
55. Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: методологія формування, механізми реалізації / З.В. Герасимчук. – Луцьк : Надстир’я, 2001. – 528 с.
56. Герасимчук З.В. Економічна безпека регіону: діагностика та механізм забезпечення / З.В. Герасимчук, Н.С. Вавдіюк. – Луцьк : Надстир’я, 2006. – 244 с.
57. Глазьев С. Проблемы прогнозирования макроэкономической динамики / С. Глазьев // Российский экономический журнал. – 2001. – № 3. – С. 76–86.
58. Глобалізація і безпека розвитку : монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін. ; кер. авт. колективу і наук. ред. О.Г. Білорус. – К. : КНЕУ, 2001. – 733 с.
59. Гоббс Т. Сочинения : в 2 т. : пер. с англ. / сост. В.В. Соколов. – М. : Мысль, 1982. – Т. 1. – 621 с.; 1991. – Т. 2. – 731 с.
60. Голиков В.І. Україна в вирі світової глобалізації / В.І. Голиков // Економіка і прогнозування. – 2000. – № 2. – С. 5–17.
61. Гончаренко О. Громадянський контроль і система національної безпеки / О. Гончаренко, Р. Джангужин, Е. Лиснцин // Національна безпека України. – 2003. – № 1. – С. 39–46.
62. Городецкий А. Вопросы безопасности экономики России / А. Городецкий // Экономист. – 1995. – № 10. – С. 44–50.
63. Государственная стратегия экономической безопасности Российской Федерации: Основные положення : утв. Указом Президента Российской Федерации от 29.04.1996 г. № 608 // Собрание законодательства РФ. – 1996. – № 18. – Ст. 2117.
64. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики : учеб. пособ. / А.Г. Гранберг. – М., 2000. – 494 с.
65. Гранберг А.Г. Региональное развитие: опыт России и Европейского Союза / А.Г. Гранберг // Российский экономический журнал. – 2001 – № 3. – С. 86–89.
66. Грець В.М. Економічні передумови стабільного соціального розвитку в середньостроковій перспективі / В.М. Грець // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 2. – С. 2–34.
67. Грицай О.В. Центр и периферия в региональном развитии / О.В. Грицай, Г.В. Иоффе, А.И. Трейвиш. – М. : Наука, 1991. – 167 с.
68. Грицай О.В. Длинные волны Кондратьева и региональное развитие / О.В. Грицай, А.И. Трейшвин. – В. : Изд-во ВГО, 1991. – Вып. 123. – № 2. – С. 171–178.
69. Губерная Г.К. Социально-экономические асимметрии как проблема совершенствования государственной региональной политики / Г.К. Губернія, В.Д. Котельников // Вісник економічної науки України. – 2005. – № 1. – С. 30–36.
70. Губерная Г.К. Процес структурної перебудови економіки Украни:регіональний аспект / Г.К. Губерная, В. Ляшенко // Управлiння сучасним мiстом. – 2004; 2003. – № 4–6. – С. 175–181.
71. Губський Б.В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення : монографія / Б.В. Губський. – К. : Укрархбудінформ, 2001. – 122 с.
72. Гусев B.C. Экономика и организация безопасности хозяйствующих субъектов : учебник / В.С. Гусев и др. – СПб. : Очарованный странник, 2001 – 256 с.
73. Данилишин Б.М. Эколого-экономические проблемы обеспечения устойчивого развития производительных сил Украины / Б.М. Данилишин. – К. : СОПС НАН Украины, 1996. – 270 с.
74. Данільян О.Г. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації : навч. посіб. / О.Г. Данільян, О.П. Дзьобань, М.Л. Панов. – Х. : Фоліо, 2002. – 285 с.
75. Данько М. Проблеми прогнозування інноваційно-технологічного розвитку економіки / М. Данько // Економіка України. – 2000. – № 5. –
С. 35–40.
76. Державне управління в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. В.Б. Авер’янова. – К. : СОМИ, 1999. – С. 35–39.
77. Державне управління : словник-довідник / за заг. ред. В.М. Князєва, В.Д. Бакуменка. – К. : УАДУ 2002. – 228 с.
78. Держава та економічне зростання (концепція державного регулювання відтворювальних процесів в економіці України) / за ред. д-ра екон. наук Б.Є. Кваснкжа. – К. : Ін-т економ. прогноз., 2001. – 88 с.
79. Дорофиенко В.В. Инновационный менеджмент и научно-техническая деятельность : учеб. пособ. / В.В. Дорофиенко, В.П. Колосюк. – Донецк : ДонГАУ, 2001. – 409 с.
80. Длугопольський О. Інноваційна діяльність як невід’ємна складова політики структурних перетворень в індустріальному виробництві: світовий досвід та українська специфіка / О. Длугопольський // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2001. – № 6. – С. 75.
81. Дмитриева О.Г. Региональная экономическая діагностика / О.Г. Дмитриева. – СПб. : Изд-во С.-Петербурского университета, 1992. – 272 с.
82. Долан Э.Д. Рынок: макроэкономическая модель / Э.Д. Долан, Д.Е. Линдсей. – СПб. : Наука, 1992. – 496 с.
83. Долішній М. Актуальні проблеми формування регіональної політики в Україні / М. Долішній // Регіональна економіка. – 1999. – № 3. – С. 7–18.
84. Долішній М. Державне регулювання економіки / М. Долішній, С. Галуза // Економіка України. – 2000. – № 2. – С. 87–90.
85. Долішній М. Модель державного регулювання в ринковій економіці / М. Долішній, М. Козоріз // Економіка України. – 1999. – № 6. – С. 13–22.
86. Долішній М.І. Глобалізація і регіональні детермінанти ренаціоналізації / М.І. Долішній, С.Н. Вовкенич // Регіональна економіка. – 2001. – № 3. – С. 7–27.
87. Долішній М.І. Про рівномірність економічного розвитку регіонів України / М.І. Долішній, Я.О. Побурко, В.І. Карпов // Регіональна економіка. – 2002. – № 2. – С. 9–18.
88. Долішній М.І. Глобалізація та її регіональні виміри / М.І. Долішній, У.Я. Садова, Л.К. Семів // Регіональна економіка. – 2002. – № 3. – С. 7–25.
89. Долішній М.І. Проблеми ринку праці: потенціал науки в регіональних інтересах управління / М.І. Долішній, У.Я. Садова, Л.К. Семів // Регіональна економіка. – 2000. – № 1. – С. 76–83.
90. Дорогунцов С. Государственное регулирование техногенно-экологической безопасности в регионах Украины / С. Дорогунцов, А. Федорищева // Экономика Украины. – 2002. – № 4. – С. 70–77.
91. Дорогунцов С.І. Трансформація структури економіки: теорія та практика / С.І. Дорогунцов, О.В. Горська // Економіка України. – 1998. – № 1. – С. 4–12.
92. Дорогунцов С.І. Перспективи економічного розвитку України: Проблеми. Пошук. Впровадження / С.І. Дорогунцов, Б.М. Данилишин, А.С. Лисецький та ін. – К. : РВПС НАН України, 1999. – 179 с.
93. Дорогунцов С.І. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України / С.І. Дорогунцов, Л.Г. Чернюк, П.П. Борщевський, Б.М. Данилишин, М.І. Фащевський. – К. : Нічлава, 2002. – 690 с.
94. Економічна безпека держави : зб. норм.-правов. актів України. – К. : РНБУ, 2001. – 106 с.
95. Економічна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. С.В. Мочерний. – К. : Академія, 2001. – Т. 2. – С. 355–372.
96. Ермошенко Н.Н. Опыт самоуправления территорией за рубежом / Н.Н. Ермошенко. – К. : Укр. ИНТЭИ, 1992. – 56 с.
97. Ефремов К.И. Вопросы оценки экономической безопасности региона / К.И. Ефремов, Е.И. Георгадзе // Вопросы статистики. – 2002. – № 2. – С. 57–59.
98. Європейський вибір: Концептуальні засади стратегій економічного та соціального розвитку України на 2002–2011 роки : Послання Президента України до Верховної Ради України 2002 р. – К. : Інформ.-вид. центр Держкомстату України, 2002. – 74 с.
99. Еременко-Григоренко О.А. Организационно-экономический механизм управления хозяйственной деятельностью предприятия : дис. ... канд. экон. наук : 08.06.01 / О.А. Еременко-Григоренко. – Донецк, 1999. – С. 31.
100. Єрмошенко М.М. Національні економічні інтереси: реалізація і захист / М.М. Єрмошенко // Актуальні проблеми економіки. – 2001. – № 1–2. – С. 18–24.
101. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення / М.М. Єрмошенко. – К. : КНТЕУ, 2001. – 309 с.
102. Єщенко П.С. Нова модель держави / П.С. Єщенко. – Слов’янськ : Печатный двор, 2002. – 142 с.
103. Жаліло Я. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації / Я. Жаліло, Я. Базилюк, Я. Белінська та ін. – К. : ШСД, 2005. – 388 с.
104. Жаліло Я.А. Економічна безпека держави, підприємства, особи в інтегрованому суспільстві / Я.А. Жаліло // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К. : ВПЦ “Київський ун-т” : Ін-т міжнар. відносин, 2001. – Вип. 26. – С. 24–27.
105. Жаліло Я.А. Проблеми визначення економічної безпеки в системі забезпечення національної безпеки України / Я.А. Жаліло // Проблемы обеспечения экономической безопасности : материалы Междунар. науч.-практ. конф. Донецк, 23–24 ноября 2001 г. – Донецк : РИА ДонНТУ. – 2001. – С. 27–28.
106. Жаліло Я.А. Корпоративні інтереси і вибір стратегічних пріоритетів економічної політики / Я.А. Жаліло, В.С. Лупацій, А.Ю. Сменковський. – К. : НІСД, 1999. – 60 с.
107. Жаліло Я.А. Стратегія реалізації інвестиційного потенціалу України / Я.А. Жаліло, А.Ю. Сменковський // Стратегічна панорама. – 2001. – № 3–4. – С. 69–75.
108. Жук М.В. Регіональне управління внутрішньою інтеграцією / М.В. Жук // Регіональна економіка. – 2002. – № 4. – С. 53–58.
109. Жук М.В. Регіональні пріоритети економічного зростання / М.В. Жук // Економіка промисловості. – 2001. – № 2. – С. 67–73.
110. Заблоцький Б.Ф. Методологічний підхід до моделювання регіонального розширеного самовідтворення / Б.Ф. Заблоцький // Регіональна економіка. – 2001. – № 3. – С. 26–35.
111. Заболоцький Б.Ф. Економічна самодостатність регіону / Б.Ф. Заболоцький // Регіональна економіка. – 2001. – № 1. – С. 40–50.
112. Зайцева Л.М. Регіональна система управління (організаційно-методологічний аспект) / Л.М. Зайцева. – Донецк : НЭП HAH Украины, 1997. – 336 с.
113. Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. № 356/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
114. Закон Российской Федерации “О безопасности” от 25 марта 1992 г. № 2446 // Ведомости ВС РСФСР. – 1992. – № 15. – Ст. 762.
115. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 p. № 3125-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 243.
116. Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про Державний бюджет на 2001 рік” від 15 листопада 2001 р. № 2774-111 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 50. – Ст. 2220.
117. Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про Державний бюджет на 2001 рік” від 21 червня 2001 р. № 2554-111 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 41. – Ст. 202.
118. Закон України “Про Державний бюджет України на 2001 рік” від 7 грудня 2000 р. № 2120-111 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 52. – Ст. 2242.
119. Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. № 3723-Х11 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
120. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 p. № 586-XIV // Офіційний вісник України. – 1999. – № 18. – Ст. 774.
121. Закон України “Про Національну програму інформатизації” від 4 лютого 1998 р. № 74/98-вр // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 27–28. – Ст. 181.
122. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 р. № 334 J-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
123. Закон України “Про Раду національної безпеки і оборони України” від 5 березня 1998 р. № 183/98-ВР // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Ст. 482.
124. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 р. № 1201-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 509.
125. Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” № 3067-ХХ від 16.03.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 19. – С. 497–498.
126. Закон України “Про господарські товариства” № 1576-ХП від 19.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – С. 1403–1424.
127. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” № 1602-111 від 23.03.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 25. – С. 442–449.
128. Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” № 2017-111 від 05.10.2000 р.
129. Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” № 2673-ХП від 13.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – С. 1502–1509.
130. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. – К., 1991.
131. Закон України “Про інвестиційну діяльність” № 1560-ХП від 18.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – С. 1351–1359.
132. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – С. 379–429.
133. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” № 586-XIV від 09.03.1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 18. – С. 3–22.
134. Закон України “Про основи національної безпеки” від 19 червня 2003 p. № 964-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 29. – Ст. 1433.
135. Закон України “Про промислово-фінансові групи в Україні” № 437/95-ВР від 21.10.1995 р. // Відомості Верховної Ради України – 1996. – № 23. – С. 301–306.
136. Закон України “Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області” № 356-XW від 24.12.1998 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 2. – С. 9–23.
137. Закон України “Про стимулювання розвитку регіонів” від 8 вересня 2005 p. № 2850-IV // Офіційний вісник України. – 2005. – № 40. – Ст. 2529.
138. Заяць С. Рейтингова оцінка соціальної привабливості регіонів України / С. Заяць // Статистика України. – 1999. – № 3. – С. 22–25.
139. Звіт про реалізацію економічної політики Уряду України у 2001 році. – К. : Мінекономіки, 2002. – 65 с.
140. Землянкін А.І. Проблеми розвитку інноваційної діяльності в регіоні / А.І. Землянкін // Економіка промисловості. – 2001. – № 4. – С. 87–93.
141. Иванов Н. Инновационная сфера: контуры будущего / Н. Иванов // МЭ и МО. – 2000. – № 8. – С. 54.
142. Иванченко В. Общность критериев экономической и государственной безопасности / В. Иванченко // Экономист. – 1996. – № 5. – С. 3–13.
143. Илларионов А. Критерии экономической безопасности / А. Илларионов // Вопросы экономики. – 1998. – № 10. – С. 35–58.
144. Ипполитов К. Экономическая безопасность: стратегия возрождения России / К. Ипполи