УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНОЮ МОБІЛЬНІСТЮ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ : УПРАВЛЕНИЕ профессиональной мобильности ГОСУДАРСТВЕННЫХ СЛУЖАЩИХ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ШПЕКТОРЕНКО Ігор Валентинович

УДК 35.082.4::331.55

УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНОЮ МОБІЛЬНІСТЮ
ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

25.00.03 – державна служба

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
Вікторов Віктор Григорович,
доктор філософських наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ
МОБІЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ……….14
1.1. Проблема професійної мобільності в державно-управлінському дискурсі………………………………………………………………………..14
1.1.1. Наукові результати зарубіжних вчених у дослідженні професійної мобільності ………………………………………………...............................15
1.1.2. Професійна мобільність як об’єкт наукових досліджень
українських вчених………..………………………………….........................34
1.2. Методологія дослідження професійної мобільності
державних службовців…….………………………………………………….45
1.3. Концептуальні засади дослідження професійної мобільності………...60
1.3.1. Професійна мобільність як системне явище………………………….60
1.3.2. Інтерпретація концепту «професійна мобільність»………………….68
1.3.3. Види мобільності та типи професійної мобільності…………………78
Висновки до розділу 1………………………………………………………...93

РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ……………96
2.1. Побудова структури професійної мобільності персоналу…………….96
2.2. Професійне середовище у структурі професійної мобільності...……107
2.3. Ціннісно-орієнтаційні якості структури професійної мобільності….157
Висновки до розділу 2……………………………………………………….185

РОЗДІЛ 3
ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ ТА ПРОФЕСІЙНА ДЕФОРМАЦІЯ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗГІДНО ЗІ СТРУКТУРОЮ ПРОФЕСІЙНОЇ
МОБІЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ..……………………………………………191
3.1. Професійний розвиток, професіоналізація та професійна деформація кадрів як процеси.……………………………………………………………191
3.2. Компетентнісні якості структури професійної мобільності…………215
3.3. Професійні компетентність, досвід як основа професіоналізму…….242
3.4. Професіоналізм як результат професійного розвитку
державного службовця………...…………………………………………….263
Висновки до розділу 3……………………………………………………….279

РОЗДІЛ 4
МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ ПРОФЕСІЙНОЮ МОБІЛЬНІСТЮ
ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ………….………………………………….282
4.1. Теоретичні основи моделювання в управлінні професійною
мобільністю державних службовців….……………………………………282
4.2. Практичні аспекти впровадження моделі управління професійною мобільністю державних службовців……………………………………….327
4.2.1. Типові професійно-кваліфікаційні характеристики посад
державних службовців як основа розвитку професійної мобільності…...327
4.2.2. Інституційні канали управління професійною
мобільністю державних службовців……..…………………………………333
Висновки до розділу 4……………………………………………………….370

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….374
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.…………………..………………378
ДОДАТКИ……………………………………………………………………444

ВСТУП

Актуальність теми. Кадрова політика належить до найважливіших напрямків діяльності сучасної демократичної держави. Вона є складовою стратегії управління процесом відтворення та раціонального використання професійного потенціалу суспільства. Характеризуючи систему управління кадрами, досить часто спостерігають відсутність у ній цілісної системи кадрового забезпечення та професійного розвитку кадрів державного управління, високу плинність, недостатню прогнозованість та керованість роботи з персоналом та інше. При цьому, державна служба набуває ознак масової професії. Відсутність професійно мобільного, компетентного та ефективного корпусу державних службовців є однією з причин сучасної кризи влади. Головне завдання державної служби України полягає у забезпеченні високої результативності процесу професіоналізації кадрового корпусу, розвитку його професійної компетентності та професіоналізму, в поєднанні з одночасним розвитком такої важливої якості кадрів як їхня мобільність.
Теоретичною й методологічною базою дослідження є праці українських та зарубіжних авторів, фундаментальні дослідження в галузі державного управління, менеджменту персоналом, державної служби. Науковцями широко досліджуються:
– теоретико-практичні основи управління, менеджменту персоналом (Ю. Арсеньєв, Г. Атаманчук, В. Бакуменко, Т. Базаров, Т. Веснін, О. Вязігін, Н. Глазунова, Н. Гончарук, А. Єгоршин, П. Журавльов, В. Лук’яніхін, Н. Нижник, Ю. Одєгов, Б. Сербиновський, В. Слиньков, Е. Старобинський, В. Травін, Ф. Хміль, С. Шекшня, Г. Щокін; у тому числі західні дослідники: Дж. Брайсон, Р. Дафт, Г. Десслер, М. Еттвуд, Ф. Каст, Дж. Коттон, Е. МакГрегор, Л. Планкетт, Д. Робі, Дж. Розеншвейг, Б. Тоунлі, Д. Фарнхам);
– проблеми професіоналізації, у т. ч. і державної служби (В. Білоліпецький, Т. Василевська, І. Дробот, В. Ігнатов, Ю. Кальниш, Н. Липовська, В. Луговий, О. Мельников, Ю. Молчанова, Н. Нижник, В. Олуйко, Т. Пахомова, Л. Пашко, Н. Протасова, М. Рудакевич, С. Серьогін, О. Турчинов, С. Хаджирадєва; у тому числі західні науковці – Д. Боссарт, К. Деммке, Дж. Налбандян, Р. Натан, Л. Хілл);
– окремі теоретичні аспекти професіоналізації персоналу на основі розвитку його професійної мобільності (В. Воронкова, С. Хаджирадєва, Ф. Хміль);
– зв’язок різних видів та типів мобільності, роль освіти у підвищенні даного виду мобільності випускників та викладачів вищих навчальних закладів на ринку праці (Н. Василенко, І. Воробйова, Л. Горюнова, С. Кугель, О. Нєдєлько, М. Реутова, Н. Сидорова, Г. Силласте, А. Татарнікова, В. Токарева);
– професійна мобільність як якість персоналу в сучасному суспільстві (І. Вотякова, О. Гусак, Г. Макарова, С. Нужнова, О. Посухова, Р. Пріма, І. Шпакіна) та західними дослідниками (Ч. Бекстром, М. Бессиз, П. і Б. Бергери, С. Блек, В. Блюмберг, Дж. Вандер Зенден, Ф. Девіс, Д. Дресслер, Н. Ейберкромбі).
Відсутність системних наукових знань про сутність, види, типи професійної мобільності, її зв’язок з іншими видами мобільності, з процесом професіоналізації та професійної деформації кадрів, зокрема кадрів державної служби, додатково зумовили вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тем науково-дослідної роботи «Морально-етичні засади розвитку державної служби України» (номер державної реєстрації 0107U002397), де автором було розроблено структуру культурної мобільності, описано її взаємозв’язок з професійним видом мобільності; «Соціокультурні, ментальні і духовні аспекти підготовки управлінської еліти в Україні (з використанням тренінгових технологій)» (номер державної реєстрації 0108U003401), визначивши місце професійної освіти як функції професійного середовища у формуванні професійно мобільного персоналу державної служби; «Створення організаційно-правових засад кадрової ротації як одного із дієвих елементів підготовки кадрів та попередження можливих корупційних проявів в державних органах» (номер державної реєстрації 0108U003404), проаналізувавши ротацію як метод навчання кадрів, що позитивно впливає на розвиток якостей, які визначають професійну мобільність персоналу; «Кадрова політика у сфері державної служби в умовах інтеграційних і глобалізаційних процесів» (номер державної реєстрації 0109U000469), під час роботи над якою розроблені теоретичні напрями впровадження менеджменту знань у професійний розвиток кадрів державних органів.
Мета і задачі дослідження полягають у концептуальному обґрунтуванні феномена професійної мобільності, розробці структури професійної мобільності, визначенні взаємозв’язку у розвитку професійної мобільності, професіоналізму та професійної деформації у процесі професійного розвитку кадрів державної служби України та теоретико-методологічних основ управління професійною мобільністю державних службовців.
Досягнення цієї мети вимагає вирішення наступних дослідницьких задач:
– проаналізувати та розвинути понятійно-категоріальний апарат, розкрити та уточнити зміст висхідних і опорного поняття «професійна мобільність»;
– розробити структуру професійної мобільності персоналу, яка базується на визначенні її об’єктивних та суб’єктивних факторів;
– встановити та охарактеризувати функції професійного середовища, які повинні детермінуватися об’єктивними факторами професійної мобільності;
– визначити й охарактеризувати комплекс ціннісно-орієнтаційних якостей у структурі професійної мобільності персоналу;
– встановити й визначити сутність комплексу компетентнісних якостей у структурі професійної мобільності персоналу;
– розширити системне уявлення про сутність та взаємозв’язок процесів професіоналізації та професійної деформації персоналу;
– сформувати та обґрунтувати модель управління професійною мобільністю державних службовців та розробити рекомендації з її впровадження.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі розвитку професійної мобільності державних службовців.
Предмет дослідження – управління професійною мобільністю державних службовців.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що розуміння процесу професіоналізації, розвитку професійної мобільності кадрів державної служби на основі системної методології сприятиме більш результативному професійно-кваліфікаційному та професійно-посадовому розвитку державних службовців.
Методи дослідження. У процесі дослідження використані методи наукового пізнання явищ та процесів, а саме:
– методи аналізу: системний аналіз (пп. 1.1, 1.3, 2.1); конкретно-історичний метод (пп. 2.1, 3.2-3.4, 4.2); комплексний аналіз (пп. 2.3, 3.2); метод декомпозиції (пп. 2.1, 3.1); метод послідовного зіставлення (п. 2.1); порівняльний аналіз (пп. 1.3, 2.1); динамічний метод (п. 3.1); метод структуризації цілей (пп. 1.1, 1.3); експертно-аналітичний метод (пп. 3.2, 3.4); логічний метод (пп. 1.1, 2.1, 4.2); нормативний метод (п. 2.1); параметричний метод (пп. 4.1, 4.2); метод моделювання явищ і процесів (пп. 4.1, 4.2); структурно-функціональний метод (п. 4.2) – при аналізі законодавчої та нормативно-правової бази по роботі з кадрами державної служби України; для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі розвитку наукових ідей; при систематизації, класифікації, розкритті змісту поняття «професійна мобільність»; під час вивчення об’єктивних факторів та функцій професійного середовища, які забезпечують формування професійно мобільного персоналу;
– методи побудови: системний метод (пп. 2.1, 4.2); метод аналогій (пп. 2.2, 3.4); експертно-аналітичний метод (п. 4.1); параметричний метод (пп. 2.1, 4.2); метод прогнозування та планування процесів (пп. 2.1, 4.2); метод моделювання (з використанням прийому ідеалізації (перфекціонізму) – прагнення до ідеалу) (п. 4.1); структурно-функціональний метод (п. 4.2); метод структуризації цілей (пп. 2.1, 2.2, 3.2); метод експерименту – під час розробки структури професійної мобільності персоналу, моделі управління нею;
– методи обстеження: соціологічний метод (п. 3.2); статистичний метод (пп. 1.3, 3.2); метод тестування (п. 3.2); метод вивчення документів (п. 4.2) – під час оцінювання професійної мобільності у державних службовців;
– абстрактно-логічний метод – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків.
Обробка експериментальних даних проводилася за допомогою пакета прикладних програм SPSS із використанням факторного та кореляційного аналізів; математичних та статистичних методів обробки й аналізу даних, їх систематизації; методів та прийомів верифікації (індукція, дедукція, графічні методи і т. ін.), що дають змогу перевірити отримані результати; методів моделювання, комплексного аналізу тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертаційна робота є першим науковим дослідженням, в якому автором з використанням системного підходу обґрунтовано концепт «професійна мобільність», розроблено теоретико-методологічні основи управління професійною мобільністю персоналу державної служби на основі її структури, що в сукупності розв’язує важливу наукову проблему професіоналізації та запобігання професійній деформації кадрів. З огляду на це наукова новизна одержаних дисертантом результатів полягає в тому, що:
вперше:
– сформульовано побудоване на міждисциплінарному дослідженні концептуальне обґрунтування феномена професійної мобільності, яке полягає у визначенні її структури, формулюванні опорного поняття «професійна мобільність»;
– визначено, що професійна мобільність є поняттям, яке за своєю сутністю відображає визначену сукупність взаємопов’язаних об’єктивних факторів, взаємопов’язаних суб’єктивних факторів процесу професіоналізації персоналу та є вираженням якості, притаманної індивіду, процесом індивідуальної та групової професіоналізації, результатом професійної діяльності, критерієм оцінювання професійної діяльності працівників, ефективності роботи персоналу;
– розроблено структуру професійної мобільності персоналу, сутність якої полягає у визначенні й систематизації об’єктивних та суб’єктивних факторів його професіоналізації як динамічного процесу;
– системно обґрунтовано феномен професійної деформації персоналу, яке базується на визначенні об’єктивних та суб’єктивних факторів професійної мобільності кадрів, що дозволить оцінювати та визначати ті елементи структури професійної мобільності персоналу, які спричиняють професійну деформацію кадрів;
– запропоновано структурно-функціональну модель управління професійною мобільністю державних службовців, що базується на розвитку об’єктивних факторів, які детермінуються функціями професійного середовища, що перебувають у взаємодії з суб’єктивними факторами професійної мобільності або комплексом якостей персоналу, які визначають його індивідуальну професійну мобільність;

удосконалено:
– теоретичні підходи до визначення понять «професійна мобільність», «професійне середовище», «здатність», «здібність», «професійно важливі якості», «професійна культура», «професійна компетентність», «професіоналізм», «професійна деформація», які побудовані на системній методології;
– визначення взаємопов’язаних функцій професійного середовища, які впливають на процес розвитку професіоналізму та професійної мобільності персоналу і системно його визначають, які є критеріями оцінювання професійного середовища;
– комплекс ціннісно-орієнтаційних та компетентнісних якостей персоналу, від яких залежать професіоналізм і професійна мобільність кадрів, які є критеріями оцінювання професійно мобільних якостей кадрів;
– системний підхід до визначення сутності та взаємозалежності процесів професійного розвитку та професійної деформації кадрів державної служби, зміст якого полягає у необхідності одночасного розвитку визначених функцій професійного середовища державного органу та визначеного комплексу професійно мобільних якостей державних службовців;
– функціональне призначення інституційних каналів управління професійною мобільністю державних службовців, які мають спрямовуватися на виконання функцій професійного середовища;
дістали подальший розвиток:
– уточнення сутності понять «соціальна мобільність», «соціокультурна мобільність», «культурна мобільність», «академічна мобільність»;
– зміст понять «вид мобільності» та «тип професійної мобільності»;
– теоретичні основи управління кадрами, шляхом обґрунтування об’єктивних та суб’єктивних факторів процесів професіоналізації та професійної деформації кадрів;
– системний підхід до організаційно-правового регулювання системи професійного розвитку державних службовців, який полягає у необхідності одночасного формування визначених функцій професійного середовища та комплексу професійно мобільних якостей кадрів;
– обґрунтування можливості професіоналізації кадрів державної служби на основі розвитку їх професійної мобільності;
– об’єкт-суб’єктний підхід до процесу професійного розвитку персоналу, який системно відображено у впливі визначених факторів професійного середовища на комплекс професійно мобільних якостей персоналу;
– особистісно-орієнтований підхід до процесу професіоналізації кадрів державної служби, який передбачає формування комплексу визначених ціннісно-орієнтаційних та компетентнісних якостей кадрів залежно від їхньої посадової компетенції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування системних підходів у роботі з кадрами державної служби, заснованих на розвитку та оцінюванні визначених функцій (та критеріїв оцінювання) професійного середовища, визначеного комплексу (та критеріїв оцінювання) ціннісно-орієнтаційних та компетентнісних якостей персоналу, дотримання функціонального навантаження інституційних каналів професіоналізації державних службовців, забезпечить створення передумов для їх результативного професійного розвитку та запобігання професійній деформації кадрів.
Результати даного дослідження впроваджено в роботу Головного управління державної служби України (акт № 375/03-10 від 22 січня 2010 р.) при розробці проектів нормативно-правових документів по роботі з кадрами державної служби; Міністерства з питань житлово-комунального господарства України (акт № 15-2046-10 від 24 листопада 2010 р.) під час проведення щорічної оцінки та чергової атестації державних службовців міністерства; Фонду державного майна України (акт № 10-9-872 від 27 січня 2010 р.), Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (акт № 0606/109 від 18 жовтня 2010 р.), Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (акт № 05/48 від 02 листопада 2010 р.), Державної судової адміністрації (акт № 16-9446/09 від 25 грудня 2009 р.), Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (акт № 03-3574/10 від 15 жовтня 2010 р.) у процесі удосконалення професійного розвитку персоналу; Державної спеціальної служби транспорту України (акт № 38-10-845 від 22 вересня 2009 р.), Головного управління юстиції Дніпропетровської області (акт № 1906-к від 1 листопада 2010 р.) при плануванні посадової ротації та у роботі з кадровим резервом.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Наукові положення, розробки, висновки, рекомендації та пропозиції, які виносяться на захист, одержано дисертантом самостійно. Особистий внесок автора дисертації конкретизовано у списку публікацій за темою дисертації. Ідеї та розробки співавторів, з якими опубліковані статті у співавторстві, у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації пройшли апробацію на міжнародному управлінському форумі «Управління сьогодні та завтра» (Хмельницький, 2008); науково-практичних конференціях за міжнародною участю: «Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування» (Київ, 2007), «Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика» (Львів, 2007), «Демократичне врядування: наука, освіта, практика» (Київ, 2009); «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (Одеса, 2007, 2009); науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України» (Дніпропетровськ, 2007 – 2010), «Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком» (Дніпропетровськ, 2008 – 2010), «Теорія та практика державної служби» (Дніпропетровськ, 2008, 2010) «Менеджмент-орієнтовані підходи до здійснення змін в публічному управлінні» (Дніпропетровськ, 2010); науково-методичних конференціях: «Гуманітарна освіта та виховання у вищому технічному навчальному закладі» (Дніпродзержинськ, 2008); науково-практичному семінарі «Управління навчальними закладами в контексті модернізації системи професійного навчання» (Одеса, 2008), «круглих столах», проведених у ДРІДУ НАДУ в 2008 – 2009 рр.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 60 праць. Основні положення дисертації викладено у двох монографіях (1 – колективна), 35 статтях у наукових фахових виданнях, а також у 23 інших публікаціях у наукових журналах та збірниках, у тому числі 20 тезах доповідей на наукових конференціях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел, двох додатків. Загальний обсяг дисертації – 478 сторінок, у тому числі 376 сторінок основного тексту, 1 рисунок на одній сторінці. Список використаних джерел містить 469 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на підставі дослідження професійної мобільності державного службовця вирішено актуальну наукову проблему – концептуально обґрунтовано феномен професійної мобільності, розроблено структуру професійної мобільності персоналу, визначено взаємозалежність розвитку професійної мобільності, професіоналізму та професійної деформації у процесі професійного розвитку кадрів державної служби України та теоретико-методологічні основи управління професійною мобільністю державних службовців. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити наступні висновки й пропозиції:
1. У результаті проведеного аналізу було розвинуто понятійно-категоріальний апарат та визначено наступні основні опорні значення поняття «професійна мобільність»: якість, властива індивіду; процес індивідуальної та групової професіоналізації кадрів, процес реалізації ними власних якостей, які визначають професійну мобільність індивіда; визначений результат професійної діяльності (реалізований потенціал цього виду мобільності) працівника за певний період; критерій оцінювання діяльності, ефективності роботи персоналу.
2. На основі дослідження феномена професійної мобільності розроблено структуру професійної мобільності персоналу та виділено в ній дві підструктури. Перша підструктура складається з об’єктивних факторів професійного середовища, які впливають на ступінь розвитку професійної мобільності працівника, і яким повинен відповідати комплекс функцій професійного середовища. У цьому середовищі розвивається індивідуальна професійна мобільність персоналу як його якість. Друга підструктура – із суб’єктивних факторів, або комплексу ціннісно-орієнтаційних та компетентнісних якостей особи, які індивідуально визначають професійну мобільність особи та розвиваються під впливом підструктури 1. Ступінь розвитку комплексу якостей, які визначають професійну мобільність особи, залежить як від якості самого середовища, так і від власного потенціалу особи до набуття та розвитку даного виду мобільності. Об’єктивні та суб’єктивні фактори структури професійної мобільності персоналу перебувають у взаємодії, впливаючи не лише на зміст та напрямки професійної мобільності, а й на темпи та якість процесу професіоналізації кадрів.
3. Визначено й охарактеризовано функції професійного середовища, які повинні детермінуватися об’єктивними факторами професійної мобільності: професійна орієнтація; професійний добір (відбір); професійна адаптація; професійна мотивація; професійна активізація; професійне оцінювання персоналу; професійна освіта (навчання); професійне виховання. Доведено, що функції професійного середовища перебувають у тісній взаємодії між собою та комплексом ціннісно-орієнтаційних та компетентнісних якостей персоналу, які визначають його професійну мобільність. Визначені функції (підструктура 1) є критеріями оцінювання професійного середовища.
4. Розкрито зміст комплексу ціннісно-орієнтаційних якостей персоналу у структурі професійної мобільності (підструктура 2): професійні інтереси; професійні наміри; професійні очікування; професійна спрямованість особи; професійна працездатність; професійна придатність; професійна задоволеність.
5. Охарактеризовано комплекс компетентнісних якостей у структурі професійної мобільності (підструктура 2): здатності та здібності; професійно важливі якості; професійна культура (культурна мобільність); професійна компетентність (знання, уміння, навички); професійна научуваність; професійний досвід. Доведено, що ціннісно-орієнтаційні та компетентнісні якості персоналу перебувають у тісній взаємодії між собою, розвиваючись або деформуючись під впливом функцій професійного середовища. Визначені якості (підструктура 2) є критеріями оцінювання професійно мобільних якостей кадрів.
6. Розширено системне уявлення про сутність та взаємозв’язок процесів професіоналізації та професійної деформації персоналу. У професійному середовищі за певних умов розвивається професійна деформація, яка забезпечує не професійний розвиток персоналу, а руйнування його ціннісно-орієнтаційних та компетентнісних якостей більшою або меншою мірою. На прикладі процесів професіоналізації та професійної деформації системно простежується взаємовплив 1 та 2 підструктур структури професійної мобільності персоналу. Професійна деформація вказує на дисбаланс у взаємодії державного службовця з професійним середовищем, що конкретно фокусується на проблемі з добором (відбором), оцінюванням та професійним розвитком кадрів у цілому. Професійну деформацію слід розглядати не стільки з позиції полярності (що характерне для результатів професійного розвитку), а з позицій паралельного професійного розвитку та деформації упродовж усього процесу професіоналізації державного службовця. Фази професійного розвитку та професійної деформації є основними фазами процесу професіоналізації кадрів.
7. Сформовано та обґрунтовано структурно-функціональну модель управління професійною мобільністю державних службовців та теоретико-методологічні основи з її впровадження. Управління цим видом мобільності персоналу передбачає нормативно-правове закріплення функцій професійного середовища на державній службі України шляхом прийняття Примірного положення про державний орган, а також внесення комплексу професійно мобільних якостей державних службовців у нормативно-правову базу з проходження державної служби. Це надасть керівникам державних органів, структурних підрозділів по роботі з персоналом державної служби можливість впливу на процес професійного розвитку, на рух персоналу та на якості, які визначають професійну мобільність кадрів, з метою забезпечення стабільності колективу державного органу і максимальної реалізації професійного потенціалу державних службовців. Структура професійної мобільності персоналу в поєднанні з інституційними каналами розвитку професіоналізму на державній службі утворюють структурно-функціональну модель управління цим видом мобільності.
Структурно-функціональна модель управління професійною мобільністю може виконати також роль системи стратегічного (перспективного) та ситуаційного (оперативного) управління людськими ресурсами державної служби. Вона дозволить здійснювати управління (керівництво) професійною мобільністю державних службовців як їхньою якістю; як процесом індивідуальної та групової професіоналізації кадрів, процесом реалізації ними власних якостей, які визначають їхню професійну мобільність; як результатом їхньої професійної діяльності (реалізованим потенціалом цього виду мобільності) за певний період на основі визначеного комплексу критеріїв.
Структурно-функціональна модель вказує керівникові державного органу на конкретну взаємодію функцій професійного середовища з комплексом ціннісно-орієнтаційних та компетентнісних якостей кадрів, які визначають їхню професійну мобільність. Зазначені функції професійного середовища можуть реалізовуватися керівниками державних органів як особисто, так і шляхом використання існуючих в Україні інституційних каналів професіоналізації кадрів державної служби: добору на службу, щорічної оцінки, атестації, конкурсу для підвищення по посаді, внесення до кадрового резерву, ротації, стажування, відбору персоналу на професійну освіту (навчання) з метою реалізації функцій професійного середовища. Загальна мета структурно-функціональної моделі управління професійною мобільністю державних службовців – підвищення рівня їхнього професіоналізму та професійної мобільності переважно у вузькому розумінні останньої.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамець І. Адміністративна реформа як комплексна соціально-управлінська проблема / І. Адамець // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 2, ч. І. – С. 65-68.
2. Адамов Б. Щодо проблем підготовки та залучення молоді до державної служби (роль регіональних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців / Б. Адамов, В. Ликов // Навчальний процес у закладах системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів: досвід та проблеми : зб. наук. та наук.-метод. пр. / [кол. авт.]. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – Вип. 1. – С. 121-127.
3. Акімов О. Сучасні фактори та тенденції підготовки державних службовців до роботи в інтеграційних умовах / О. Акімов // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2006 р. : у 2 т. / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 1. – С. 379-380.
4. Александров В. Стандарт розумних: До питання про введення єдиного міжнародного стандарту якості навчання / В. Александров // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. Одес. регіон. ін-ту Нац. акад. держ. упр. при Президентові України / ред. кол. : А. М. Пойченко (гол. ред.) [та ін.]. – О. : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 3 (23). – С. 428-442.
5. Ананьев Е. М. Система менеджмента качества образовательной деятельности в соответствии с требованиями международных стандартов серии ИСО 9000 и некоторые особенности их внедрения в вузе с учетом профессионально-психологического аспекта / Е. Ананьєв, С. Смуров // Образование и общество. – 2004. – № 4 (27). – С. 35-38.
6. Анніна І. О. Російсько-український словник / І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк [та ін.]. – К. : Абрис, 2003. – 1424 с.
7. Арсеньев Ю. Н. Управление персоналом. Модели управления : учеб. пособие / Ю. Н. Арсеньев, С. И. Шелобаев, Т. Ю. Давыдова. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 287 с.
8. Артеменко Л. Досвід застосування мотиваційного механізму в державному управлінні розвинутих країн / Л. Артеменко // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України : матеріали регіон. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 17 трав. 2004 р. / за заг. ред. Л. Л. Прокопенка ; Дніпроп. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2004. – С. 82-84.
9. Артеменко О. Проблеми адаптації державної служби України до стандартів ЄС / О. Артеменко // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України : матеріали регіон. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 18 трав. 2006 р. / за заг. ред. Л. Л. Прокопенка ; Дніпроп. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2006. – С. 224-230.
10. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – 2-е изд., доп. – М. : Омега-Л, 2004. – 584 с.
11. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики : монографія / В. Д. Бакуменко. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 328 с.
12. Балабаєва З. В. Формування аналітичних здібностей державних службовців як напрям вдосконалення державного управління / З. В. Балабаєва // Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження : матеріали щоріч. загальноінститут. наук.-практ. конф., Одеса, 31 жовт. 2006 р. / ред. кол. : М. М. Іжа (гол. ред.) [та ін.]. ; Одес. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – О. : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2006. – С. 41-43.
13. Балабанова Л. В. Управління персоналом : навч. посіб. / Л. В. Балабанова, О. В. Сардак. – К. : Професіонал, 2006. – 512 с.
14. Балашов А. Идеальный государственный служащий: как его сформировать / А. Балашов // Персонал. – 2005. – № 2. – С. 76-79.
15. Баранчеев В. П. Управление знаниями в инновационной сфере : учебник / В. П. Баранчеев. – М. : Благовест-В, 2007. – 272 с.
16. Батраченко І. Розвиток кадрових служб органів виконавчої влади в контексті адаптації державної служби України до стандартів ЄС / І. Батраченко, Б. Колєсніков // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України : матеріали регіон. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 17 трав. 2004 р. / за заг. ред. Л. Л. Прокопенка ; Дніпроп. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2004. – С. 86-89.
17. Береговий І. Аналітико-прогностичні засоби концепції «Державне управління» / І. Береговий // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 3. – С. 64-71.
18. Блинов А. О. Управление персоналом : учебник / А. О. Блинов, Х. И. Кайтаева. – М. : Элит, 2007. – 392 с.
19. Бойко В. Організаційно-кадрова робота органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (на прикладі Чернігівської області) / В. Бойко, М. Верес // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 2. – С. 95-103.
20. Боссарт Д. Державна служба у країнах-кандидатах до вступу до ЄС: нові тенденції та вплив інтеграційного процесу / Д. Боссарт, К. Деммке ; пер. з англ. О. М. Шаленко / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Міленіум, 2004. – 128 с.
21. Бутирська Т. О. Концептуальні засади формування перспективного світогляду державних службовців: робота з майбутнім / Т. О. Бутирська // Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи : матеріали наук.-практ. конф., Луцьк, 17-18 трав. 2007 р. / за заг. ред. В. Я. Малиновського ; Волин. обл. держ. адмін. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2007. – С. 94-96.
22. Бухалков М. И. Управление персоналом : учебник / М. И. Бухалков. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 368 с.
23. Василевська Т. Безособовість та особистісні підходи на державній службі (етичні розвідки) / Т. Василевська // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 2. – С. 103-109.
24. Василевська Т. Професійна етика як складова професіоналізму державного службовця / Т. Василевська // Зб. наук. пр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – Вип. 2. – С. 111-120.
25. Василевська Т. Професійно-етичні кодекси в системі державної служби / Т. Василевська // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. Одес. регіон. ін-ту Нац. акад. держ. упр. при Президентові України / ред. кол. : А. М. Пойченко (гол. ред.) [та ін.]. – О. : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2005. – Вип. 3 (23). – С. 211-221.
26. Василевська Т. Ситуація морального вибору в діяльності державних управлінців / Т. Василевська // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2005 р. : у 2 т. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – Т. 1. – С. 59-60.
27. Василенко Н. В. Роль институтов повышения квалификации в повышении профессиональной мобильности населения [Електронний ресурс] / Н. В. Василенко // Взаимодействие личности, образования и общества в изменяющихся социокультурных условиях : межвуз. сб. науч. ст. по материалам VІ ежегод. межунар. науч.-практ. конф. «Личность. Образование. Общество» 14 мая 2003 г. – СПб. : ЛОИРО, 2003. – Режим доступа : www.ipkspo-spb.narod.ru/cafedres/pedagogic/vas4.htm.
28. Васильєва О. Побудова системи професійного навчання державних службовців / О. Васильєва // Упр. сучасним містом. – 2004. – № 10 – 12. – С. 261-265.
29. Веснин В. Р. Управление персоналом. Теория и практика : учебник / В. Р. Веснин. – М. : ТК Велби : Проспект, 2007. – 688 с.
30. Виступ ректора НАДУ при Президентові України В. І. Лугового на розширеному засіданні колегії Головдержслужби України 30 берез. 2006 р. // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 2. – С. 5-7.
31. Вишнякова М. В. Охота на менеджера в кризисный период : книга для эффективных собственников и вменяемых менеджеров / М. В. Вишнякова // Управление персоналом. – 2009. – № 9 (211). – С. 1-367.
32. Візіров Б. Й. Кар’єра державного службовця в Україні: теоретичні засади : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 «Державна служба» / Візіров Борис Йосипович ; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2009. – 20 с.
33. Вікторов В. Г. Самоосвіта державних службовців у навчанні за Професійною програмою підвищення кваліфікації : навч.-метод. посіб. / В. Г. Вікторов, І. В. Шпекторенко ; Дніпроп. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2007. – 38 с.
34. Воробьева И. В. Особенности профессиональной социализации студентов, получающих специальность «Социальная работа» : автореф. дисс. … канд. социол. наук : спец. 22.00.04 «Социальная структура, социальные институты и процессы» / Воробьева Ирина Владимировна ; Моск. гуманит. ун-т. – М., 2007. – 20 с.
35. Воронкова В. Г. Кадровий менеджмент : навч. посіб. / В. Г. Воронкова. – К. : Професіонал, 2004. – 192 с.
36. Воронько О. А. Керівні кадри: державна політика та система управління : навч. посіб. / О. А. Воронько ; наук. ред. Н. Р. Нижник ; Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 152 с.
37. Воронько О. Державна кадрова політика України: її формування та принципи / О. Воронько // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 4. – С. 60-68.
38. Воронько О. Деякі актуальні питання атестації державних службовців / О. Воронько, А. Северин, І. Олійник // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 3. – С. 48-57.
39. Воронько О. Система навчання керівних кадрів України: проблеми її становлення і розвитку / О. Воронько // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 1. – С. 3-10.
40. Вотякова И. В. Компетенции и мобильность персонала в условиях инновационного развития кадрового потенциала организации / И. В. Вотякова // Управление персоналом. – 2008. – № 4 (182). – С. 55-56.
41. Вязигин А. В. Оценка персонала высшего и среднего звена / А. В. Вязигин. – М. : Вершина, 2006. – 256 с.
42. Галтон Р. М. Отборочное собеседование (interviewing (selection)) / Р. М. Галтон // Психологическая энциклопедия ; под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. – 2-е изд. – СПб. : Питер, 2003. – С. 518-519.
43. Гаман Т. Кадрова політика як функція державної служби / Т. Гаман // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2006 р. : у 2 т. / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 1. – С. 261-262.
44. Гансова Е. А. Соціальні послуги як функція державної служби / Е. А. Гансова // Державна служба України: сучасний стан та напрями адаптації до стандартів Європейського Союзу : матеріали щоріч. наук.-практ. конф., Одеса, 28 квіт. 2005 р. / ред. кол. : О. П. Якубовський (гол. ред.) [та ін.] ; Одес. регіон. ін-т держ. упр. НАДУ при Президентові України. – О. : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 49-56.
45. Гбур З. В. Моніторинг як метод забезпечення реалізації цілей і функцій державного управління / З. В. Гбур // Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи : матеріали наук.-практ. конф., Луцьк, 17-18 трав. 2007 р. / за заг. ред. В. Я. Малиновського ; Волин. обл. держ. адмін. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2007. – С. 21-23.
46. Гетман Д. Роль лідерства в державному управлінні / Д. Гетман // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2006 р. : у 2 т. / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 1. – С. 351-352.
47. Глазунова Н. И. Система государственного и муниципального управления : учебник / Н. И. Глазунова. – М. : Проспект, 2009. – 640 с.
48. Глазунова О. С. Підвищення риторичної культури державних службовців як потреба часу / О. С. Глазунова // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. – Серія «Педагогіка і психологія» / ред. кол. : Е. Л. Носенко (відп. ред.) [та ін.]. – 2004. – № 7. – Вип. 10. – С. 107-110.
49. Головне управління державної служби України. Плинність кадрів. – Режим доступу: www.guds.gov.ua/analytics/saw.dll?PortalPages
50. Гончарук Н. Т. Керівний персонал у сфері державної служби України: формування та розвиток : монографія / Н. Т. Гончарук. – Д. : ДРІДУ, 2007. – 239 с.
51. Гордієнко Л. Проблеми мотивації персоналу в трансформаційний період / Л. Гордієнко, В. Гатеж // Ефективність державного управління в контексті та євроінтеграції : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 29 трав. 2003 р. : у 2 т. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2003. – Т. 2. – С. 273-274.
52. Горюнова Л. В. Профессиональная мобильность специалиста как проблема развивающегося образования России : автореф. дис. … д-ра пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / Горюнова Лилия Васильевна ; Ростовский гос. пед. ун-т. – Ростов н/Д., 2006. – 44 с.
53. Горюнова Л. В. Составляющие профессиональной мобильности современного специалиста [Електронний ресурс] / Л. В. Горюнова // Естествознание и гуманизм : сб. науч. трудов / под ред. Н. Н. Ильинских. – 2005. – Т. 2, вып. 5. – Режим доступа: http://tele-conf.ru/aktualnyie-problemyi-gumanitarnyih-distsiplin-i-prepo/sostavlyayuschie-professionalnoy-mobilnosti-sovremennogo-spetsialista.html.
54. Горькова Н. Г. Сучасні особливості пошуку та відбору кадрів державного управління / Н. Г. Горькова // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика : міжнар. наук.-практ. конф., Львів, 22 берез. 2007 р. : у 2 ч. / за наук. ред. П. І. Шевчука ; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; Упр. держ. служби (Головдержслужби України) у Львівській обл.; Гданський ун-т. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 164-167.
55. Горькова Н. Професіограма – ефективний метод відбору управлінських кадрів / Н. Горькова // Актуальні проблеми державного управління в Україні : міжнар. наук.-практ. конф., Львів, 20 січ. 2006 р. : у 2 ч. / за заг. ред. Я. Й. Малика ; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; Католицький ун-т Івана Павла ІІ; Вища державна професійна школа ім. Папи Івана Павла ІІ. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2006. – Ч. 1. – С. 77-80.
56. Государственная служба (комплексный подход) : учеб. пособие ; отв. ред. А. В. Оболонский. – 2-е изд. / Ин-т государства и права Российской Академии наук; Ин-т государственного управления и социальных исследований МГУ им. М. В. Ломоносова. – М. : Дело, 2000. – 440 с.
57. Государственная служба: теория и организация : курс лекций / рук. ред. кол. Е. В. Охотский, В. Г. Игнатов / Российская академия государственной службы при Президенте Российской Федерации; Северо-Кавказская академия государственной службы. – Ростов н/Д. : Феникс, 1998. – 640 с.
58. Грант Д. Л. Отбор персонала (personnel selection) / Д. Л. Грант // Психологическая энциклопедия / под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. – 2-е изд. – СПб. : Питер, 2003. – С. 516-518.
59. Гречко Т. К. Індивідуальне цілепокладання і само-рефлексія державних службовців / Т. К. Гречко // Менеджер. – 2006. – № 1 (35). – С. 46-53.
60. Гречко Т. К. Механізм забезпечення ефективності діяльності державних службовців : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 «Державна служба» / Гречко Тетяна Костянтинівна ; Дніпроп. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Д., 2006. – 20 с.
61. Гриненко В. Проблеми дослідження змісту професійної підготовки вищих керівних кадрів державного управління та місцевого самоврядування / В. Гриненко // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 29 трав. 2003 р. : у 2 т. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2003. – Т. 2. – С. 274-277.
62. Гринчишин І. М. Освітня складова розвитку людського капіталу (теоретичний аспект) / І. М. Гринчишин // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика : міжнар. наук.-практ. конф., Львів, 22 берез. 2007 р. : у 2 ч. / за наук. ред. П. І. Шевчука ; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; Упр. держ. служби (Головдержслужби України) у Львівській обл.; Гданський ун-т. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 167-170.
63. Грицанов А. А. Мобильность [Електронний ресурс] / А. А. Грицанов. – Режим доступа : www.pilic.narod.ru/fils1037/fils1055.htm.
64. Грінівецька Н. Нові підходи до типології державних службовців в Україні / Н. Грінівецька // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 3. – С. 220-225.
65. Грінівецька Н. Формування теоретичної моделі управлінських кадрів державної служби України / Н. Грінівецька // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 4. – С. 195-200.
66. Губа О. П. Удосконалення діяльності керівника в органах державної влади: теоретико-методологічний аналіз : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 «Державна служба» / Губа Олександр Петрович ; Дніпроп. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Д., 2004. – 20 с.
67. Гук О. І. Акмеологічні основи професійного навчання державних службовців / О. І. Гук // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика : міжнар. наук.-практ. конф., Львів, 22 берез. 2007 р. : у 2 ч. / за наук. ред. П. І. Шевчука ; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; Упр. держ. служби (Головдержслужби України) у Львівській обл.; Гданський ун-т. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 171-173.
68. Гусак О. Г. Міжпрофесійна мобільність фахівців у системі державної служби України (на прикладі офіцерів, звільнених в запас) : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 «Державна служба» ; Гусак Олександр Григорович ; Дніпроп. регіон. ін-т держ. упр. при Президентові України. – Д., 2008.– 20 с.
69. Гусак О. Г. Професійна мобільність державних службовців в контексті європейської інтеграції України / О. Г. Гусак // Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження : матеріали щоріч. загальноінститут. наук.-практ. конф., Одеса, 31 жовт. 2006 р. / ред. кол. : М. М. Іжа (гол. ред.) [та ін.] ; Одес. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – О. : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2006. – С. 279-281.
70. Дайджест: кадровая политика и управление персоналом: Проблемы лидерства и кадровые технологии / под общ. ред. В. М. Мартыненко. – Х. : Константа, 2006. – 224 с.
71. Дарли Дж. Измерение профессиональных интересов (vocational interest measurement) / Дж. Дарли // Психологическая энциклопедия / под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. – 2-е изд. – СПб. : Питер, 2003. – С. 233-234.
72. Денни М. Р. Возрастные различия (age differences) / М. Р. Денни // Психологическая энциклопедия / под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. – 2-е изд. – СПб. : Питер, 2003. – С. 88-89.
73. Державна служба в Україні: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / за заг. ред. В. Б. Авер’янова / Академія правових наук; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ. – К. : Ін-Юре, 1999. – 272 с.
74. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко [та ін.] ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 352 с.
75. Деркач А. А. Мониторинг личностно-профессионального развития в системе подготовки и переподготовки государственных служащих / А. А. Деркач, В. Г. Зазыкин, Ю. В. Синягин. – М. : Изд-во РАГС, 1999. – 144 с.
76. Десслер Г. Управление персоналом : пер. с англ. / Г. Десслер. – М. : БИНОМ : Лаборатория знаний, 2004. – 799 с.
77. Дзвінчук Д. Підвищення кваліфікації державного службовця як процес і результат розвитку компетентності / Д. Дзвінчук // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 1. – С. 190-194.
78. Дзюндзюк В. Б. Методологічні засади оцінки та підвищення ефективності діяльності органів влади як публічних організацій : автореф. дис. … д-ра наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Дзюндзюк В’ячеслав Борисович ; Донецьк. держ. ун-т упр. – Донецьк, 2006. – 35 с.
79. Діуліна В. Деякі аспекти модернізації професійного добору на державну службу // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2006 р. : у 2 т. / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 1. – С. 270-272.
80. Дмитренко Г. А. Мотивация и оценка персонала : учеб. пособие / Г. А. Дмитренко, Е. А. Шарапатова, Т. М. Максименко. – К. : МАУП, 2002. – 248 с.
81. Дмитренко Т. До питання методики вивчення мотиваційних потреб працівників органів державної влади і місцевого самоврядування / Т. Дмитренко, В. Тимофієв // Навчальний процес у закладах системи перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів: досвід та проблеми : зб. наук. та наук.-метод. пр. / [кол. авт.]. – К. : Вид-во УАДУ, 2003. – С. 67-71.
82. Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців. – К. : Соцінформ, 1999. – 102 с.
83. Дойч Ф. Выбор карьеры (career choices) // Психологическая энциклопедия / под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. – 2-е изд. – СПб. : Питер, 2003. – С. 103-104.
84. Дробот І. О. Формування моделі професійно-компетентного працівника в контексті гарантування місцевого самоврядування / І. О. Дробот // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика : міжнар. наук.-практ. конф., Львів, 22 берез. 2007 р. : у 2 ч. / за наук. ред. П. І. Шевчука ; Львів. регіон. ін-т держ. упр. НАДУ при Президентові України; Упр. держ. служби (Головдержслужби України) у Львівській обл.; Гданський ун-т. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 224-277.
85. Друкер П. Ф. Эффективный управляющий / П. Ф. Друкер. – М. : Book Chamber International, 1994. – 267 с.
86. Дубенко С. Державна кадрова політика в регіонах / С. Дубенко // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 3. – С. 226-230.
87. Дубенко С. Курс державної служби як складова підготовки державних службовців / С. Дубенко // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 1. – С. 116-124.
88. Дубенко С. Проблеми реформування державної служби в Україні / С. Дубенко // Вісн. держ. служби України. – 1995. – № 3 – 4. – С. 95-99.
89. Дьомін О. Державна кадрова політика: система роботи з кадрами державної служби / О. Дьомін, Г. Леліков, В. Сороко // Вісн. держ. служби України. – 2001. – № 2. – С. 65-84.
90. Егоршин А. П. Управление персоналом / А. П. Егоршин. – 2-е изд. – Н. Новгород : НИМБ, 1999. – 624 с.
91. Ежова Н. Н. Новые тесты для отбора персонала / Н. Н. Ежова. – Ростов н/Д. : Феникс, 2008. – 286 с.
92. Жариков Е. С. Риски в кадровой работе : книга для руководителя и менеджера по персоналу / Е. С. Жариков, А. А. Парамонов. – М. : МЦФЭР, 2005. – 288 с.
93. Желюк Т. Л. Державна служба : навч. посіб. / Т. Л. Желюк / Мін-во освіти і науки України; Тернопільська акад. народ. госп-ва. – К. : Професіонал, 2005. – 576 с.
94. Журавлев П. В. Менеджмент персонала : учеб. пособие / П. В. Журавлев. – М. : Экзамен, 2004. – 448 с.
95. Журавльов А. Проблеми створення та основні завдання інформаційно-технологічної підсистеми дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації державних службовців / А. Журавльов // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 3. – С. 335-339.
96. Загороднюк С. Інноваційний підхід у професійній діяльності державних службовців: методологічно-прикладні аспекти / С. Загороднюк // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 4. – С. 42-54.
97. Зайцева Т. В. Управление персоналом : учебник / Т. В. Зайцева, А. Т. Зуб. – М. : Форум : ИНФРА-М, 2006. – 336 с. – (Профессиональное образование).
98. Зарудін О. Упровадження вимог Болонського процесу – невід’ємна складова європейської інтеграції України / О. Зарудін // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2005 р. : у 2 т. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – Т. 1. – С. 323-324.
99. Зеер Э. Компетентностный подход к модернизации профессионального образования / Э. Зеер, Э. Сыманюк // Высшее образование в России. – 2005. – № 4. – С. 23-30.
100. Зинченко Г. П. От администрирования к менеджменту (Опыт реформирования государственной службы в Великобритании) / Г. П. Зинченко // Полис. – 1996. – № 1. – С. 163-170.
101. Зинченко Г. П. Социология управления / Г. П. Зинченко. – Ростов н/Д. : Феникс, 2004. – 384 с. – (Высшее образование).
102. Зінченко О. До питання професіоналізму в державній службі / О. Зінченко // Вісн. держ. служби України. – 2006. – № 1. – С. 17-20.
103. Зінченко О. Щодо професіоналізму в державній службі / О. Зінченко // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2006 р. : у 2 т. / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 1. – С. 275-277.
104. Знанецька О. М. Про деякі аспекти взаємозв’язку характеристик Я-концепції та психологічного благополуччя особистості / О. М. Знанецька // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. – Серія «Педагогіка і психологія» / ред. кол. : Е. Л. Носенко (відп. ред.) [та ін.]. – 2004. – № 7. – Вип. 10. – С. 3-10.
105. Иванова Л. А. Медиаобразовательное пространство в стратегии инновационного развития высшего профессионального образования в современной России: постановка проблемы / Л. А. Иванова // Педагогическая теория, эксперимент, практика / ред. Т. А. Стефановская. – Иркутск : Изд-во Иркут. ин-та повыш. квалиф. работников образования, 2008. – С. 215-228.
106. Иванова С. В. Искусство подбора персонала: Как оценить человека за час / С. В. Иванова. – 3-е изд. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2006. – 160 с.
107. Иванова С. В. Кандидат, новичок, сотрудник. Инструменты управления персоналом, которые реально работают на практике. – 2-е изд. / С. В. Иванова. – М. : Эксмо, 2005. – 304 с.
108. Игнатов В. Г. Государственный служащий современной России: социально-политический анализ деятельности и ценностных ориентаций: Региональный уровень / В. Г. Игнатов, С. О. Майборода, А. В. Понеделков; Северо-Кавказская академия государственной службы. – Ростов н/Д. : СКНЦ ВШ, 1997. – 320 с.
109. Игнатов В. Г. Профессиональная культура и профессионализм государственной службы: контекст истории и современности : учеб. пособие / В. Г. Игнатов, В. К. Белолипецкий. – Ростов н/Д. : Март, 2000. – 256 с.
110. Івашов М. Деякі назрілі організаційно-економічні проблеми зарубіжних систем освіти та шляхи їх розв’язання / М. Івашов // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 3. – С. 58-72.
111. Івашов М. Сучасні особливості реалізації профорієнтації як складової соціальної технології у промислово розвинутих країнах / М. Івашов // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 3 – 4. – С. 163-175.
112. Кальниш Ю. Бюрократична культура і культура бюрократії: проблеми становлення професійної бюрократії демократичного суспільства в Україні / Ю. Кальниш // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 3. – С. 256-261.
113. Кальниш Ю. Нова парадигма кар’єрного зростання державного службовця в Україні / Ю. Кальниш // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 29 трав. 2003 р. : у 2 т. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2003. – Т. 2. – С. 550-552.
114. Карпенко С. Ефективність управлінської діяльності державних службовців / С. Карпенко // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 31 трав. 2006 р. : у 2 т. / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 1. – С. 277-279.
115. Карпук В. І. Дистанційне навчання у формуванні моделі професійно-компетентного працівника органів державного управління / В. І. Карпук // Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції : матеріали щоріч. наук.-практ. конф., Львів, 23 січ. 2004 р. : у 2 ч. / за заг. ред. А. О. Чемериса ; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2004. – С. 42-45.
116. Квітко Л. Проблеми культури здоров’я працівників сфери управління / Л. Квітко, О. Команєва // Актуальні проблеми реформування державного управління : матеріали щоріч. наук.-практ. конф., Київ, 29 трав. 1997 р. / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 2. – С. 152-156.
117. Китч Д. Л. Выгорание (burnout) / Д. Л. Китч // Психологическая энциклопедия / под ред. Р. Корсини, А. Ауэрбаха. – 2-е изд. – СПб. : Питер, 2003. – С. 106-107.
118. Ківалов С. В. Державна служба в Україні : підручник / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла / Мін-во освіти і науки України; Одес. нац. юр. акад. – О. : Юрид. літ., 2003. – 368 с.
119. Клочко В. М. Інноваційна політика у сфері формування професійної працездатності державного службовця / В. М. Клочко, Д. О. Безкоровайний // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. Харк. регіон. ін-ту Нац. акад. держ. упр. при Президентові України : у 2 ч. / ред. кол. : Г. І. Мостовий (гол. ред.) [та ін.]. – Х. : Магістр, 2005. – № 2 (25), ч. 2. – С. 222-228.
120. Кляйнманн М. Ассессмент-Центр / М. Кляйнманн ; пер. с нем. Н. А. Бондарь. – Х. : Изд-во Гуманит. Центр, 2004. – 128 с.
121. Коваленко Л. В. Шляхи вдосконалення кадрового забезпечення державної служби / Л. В. Коваленко // Державна служба України: сучасний стан та напрями адаптації до стандартів Європейського Союзу : матеріали щоріч. наук.-практ. конф., Одеса, 28 квіт. 2005 р. / ред. кол. : О. П. Якубовський (гол. ред.) [та ін.] / Одес. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – О. : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 223-226.
122. Коваль Р. А. Інформаційно-аналітичний центр як складова електронного уряду / Р. А. Коваль // Держава та регіони. – Серія «Державне управління». – 2006. – № 2. – С. 94-98.
123. Ковальчук В. Ю. Філософія освіти в трансформаційному суспільстві / В. Ю.