ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ УКРАЇНИ У СФЕРІ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ : ОЦЕНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ГОСУДАРСТВЕННЫХ СЛУЖАЩИХ УКРАИНЫ В СФЕРЕ ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ СОЦИАЛЬНЫХ УСЛУГ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ШАПРАН Олена Юріївна

УДК 35.08:005.336.1-047.44

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ УКРАЇНИ У СФЕРІ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

25.00.03 – державна служба

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
ВОРОНЬКО Людмила Олександрівна,
кандидат наук з державного управління

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….
4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ У СФЕРІ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ……………………………...

15
1.1. Огляд основних здобутків вітчизняних і зарубіжних дослідників з питань оцінювання професійної діяльності державних службовців ...........................................................................

15
1.2. Співвідношення термінів “результативність” і “ефективність”, “оцінювання” й “оцінка” ……………………………………………….
34
1.3. Методологія дослідження оцінювання результативності надання державних соціальних послуг ……………………………….
46
Висновки до розділу …………………………………………................
61

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ ЗДІЙСНЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ…......

63
2.1. Соціальні послуги як вид державних послуг і змістовна складова професійної діяльності державних службовців....…………
63
2.2. Аналіз нормативно-правової бази здійснення оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців України ………………………………………………………………….

83
2.3. Модель оцінювання результативності діяльності державного апарату, органів виконавчої влади та державних службовців ………
105
Висновки до розділу …….…………………………………………….
136

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ У СФЕРІ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ СІМ’ЯМ, ДІТЯМ ТА МОЛОДІ ………………………………………………………………...

138
3.1. Диференціація критеріїв результативності у сфері надання соціальних послуг у співвідношенні з об’єктом оцінювання …….
138
3.2. Об’єктивізація оцінювання результативності надання соціальних послуг………………………………………………………

159
3.3. Запровадження специфічних інструментів оцінювання результативності соціального супроводу та соціальних послуг щодо профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі……...…

175
Висновки до розділу …………………………………………………..
187

ВИСНОВКИ………………………………………..……………………
190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………..………………..
196
ДОДАТКИ…………………………….………………………………... 223

ВСТУП
Актуальність теми. Існуюча в Україні на сьогодні процедура щорічної оцінки державних службовців потребує удосконалення, що зумовлено низькою суспільною оцінкою державної служби, відсутністю взаємозв’язку між результатами оцінювання та управлінськими рішеннями, а також новою парадигмою державного управління, яка вимагає перегляду підходів до оцінювання шляхом зміщення акцентів від виконавської дисципліни
до результативності надання громадянам послуг.
Конституційне визначення України як соціальної держави з акцентом на те, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, вказує на те, що оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців є важливою складовою сучасних пріоритетів держави. Разом з тим перегляд підходів до оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців необхідно здійснити також з урахуванням задекларованого Україною наміру наблизитися до євростандартів, у тому числі у сфері державного управління.
Першочергової уваги потребує саме соціальна сфера. Це зумовлено низькою якістю соціальних послуг, незадоволеністю нею отримувачів послуг, складністю пошуку критеріїв результативності у соціальній сфері, неможливістю їх зведення до простих кількісних показників, великою питомою вагою фактора суб’єктивності під час визначення якості соціальних послуг, що вказує на необхідність об’єктивізації цього процесу.
Водночас існують нормативно-правова і теоретико-методологічна прогалини, які унеможливлюють практичне втілення задекларованого у низці програмних документів з питань модернізації державної служби завдання щодо запровадження більш ефективних підходів до оцінювання професійної діяльності державних службовців, зокрема встановлення взаємозв’язку показників оцінювання з метою діяльності державних службовців та наслідками за результатами оцінювання, що і визначає актуальність наукових досліджень у цьому напрямі.
Важливе значення для теоретичного осмислення оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців у сфері надання соціальних послуг мають праці В.Авер’янова [1],
Г.Атаманчука [5], В.Бакуменка [8; 9], П.Надолішнього [77], Н.Нижник [86], І.Розпутенка [44], Ю.Сурміна [179], В.Цвєткова [194] та інших учених, які висвітлюють загальні засади управління державною службою, принципи функціонування державного апарату.
Змісту професійної діяльності державних службовців крізь призму надання державних послуг, розкриттю суті, видів державних послуг та практиці їх надання значну увагу приділяють С.Дубенко [42], С.Загороднюк та А.Краснейчук [47], В.Мельниченко [42], О.Оболенський [84],
Н.Плахотнюк [42], О.Поляк [98], В.Сороко [174–176], В.Тимощук [184], Г.Чміленко [196] та ін.
Моделі оцінювання результативності діяльності організацій досліджують О.Кілієвич [50], І.Коліушко [53], М.Лесечко [87], Д.Сінк [166] та ін.
Окремі питання оцінювання персоналу в системі державної служби висвітлюють Н.Алюшина [3], І.Артим [4], О.Бабич [7], В.Бережний [10], М.Білинська [12, 13], А.Бодалєв [14], І.Бригілевич [15], Т.Василевська [20], Л.Воронько [25; 26; 28; 29], С.Гайдученко [30], Н.Гончарук [34; 35], В.Маршаков [67], М.Набок [76], В.Нікітін [78], Л.Орбан-Лембрик [85], Т.Пахомова [89], Л.Пашко [90; 91], С.Петрусь [93], Л.Приходченко [102; 103], Л.Прудиус [147], Я.Радиш [149], А.Рачинський [150–152], В.Рижих [154], В.Романов [155], М.Рудакевич [156], С.Серьогін [193], А.Сіцінський [167–169],
О.Слюсаренко [173], В.Тертичка [181], О. Тертишна [182; 183],
В.Толкованов [185] та ін. Зокрема, в їхніх працях розглядаються стандарти вимірювання результатів діяльності; практичні прийоми оцінювання результативності на основі досвіду зарубіжної практики впровадження адміністративного аудиту; якість вимірювальних систем; розкрито поняття “результативність”, співвідношення його з іншими, що вживаються на означення суміжних категорій; визначено суб’єкти оцінювання, критерії і показники; висвітлено етичні аспекти оцінювання державних службовців; описано механізм оцінювання державного апарату та політики, яка реалізується державою.
Серед зарубіжних науковців, які досліджують цю проблематику, слід виділити таких, як К.Вайс [18], Е.Ведунг [22], Г.Дерлін [217], Г.Райт [148].
Узагальненню підходів до оцінювання стану соціогуманітарного розвитку українського суспільства, розробці концепції механізму оцінювання соціальної політики, показникам та індикаторам соціального розвитку, проблемам соціального самопочуття як показника результативності державної політики у соціальній сфері, механізмам підвищення якості соціальних послуг та їх оцінювання детальну увагу приділяють Я.Бєлєвцова [11],
В.Вакуленко [19], Е.Гансова [31], Є.Головаха [33], О.Макарова [62], Т.Мотренко [73–75], Н.Паніна [188], М.Панченко [88], О.Петроє [92; 187], М.Пірен [94], В.Скуратівський [36; 171; 172], В.Трощинський [177; 187], О.Яременко [211; 212], Н.Ярош [213] та ін.
Водночас, незважаючи на широкий діапазон наукових розробок щодо цієї тематики, комплексного дослідження оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців України у сфері надання соціальних послуг не проводилося, що і зумовило вибір теми, визначило мету та завдання дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертант брала участь у науково-дослідних роботах у межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” Національної академії державного управління при Президентові України (далі – Національна академія), а саме:
– “Розроблення методики функціонального аналізу діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування з урахуванням особливостей надання державних (управлінських та адміністративних) послуг” (ДР № 0108U002024), у контексті якої автором обґрунтовано доцільність визначення результативності діяльності органів державної влади як ключової складової їх функціонального обстеження та доцільність визначати показники і критерії результативності, виходячи з цілей окремих державних програм;
– “Розробка системи оцінювання результативності та ефективності публічного управління соціальною та економічною сферами”
(ДР № 0110U001492), роль автора у якій полягала в обґрунтуванні підходів до визначення основних складових системи оцінювання результативності й ефективності публічного управління соціальною сферою, зокрема – шляхи об’єктивізації оцінювання його результативності;
– “Соціальне самопочуття населення України: регіональні виміри”
(ДР № 0108U002015), у рамках якої автором обґрунтувано визначення соціального самопочуття населення як критерію результативності державної соціальної політики і функціонування державного апарату в цілому та опосередкованого критерію оцінювання результативності діяльності державних службовців у соціальній сфері.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування засад підвищення ефективності оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців України у сфері надання соціальних послуг та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення процедури оцінювання.
Досягнення визначеної мети передбачає вирішення таких завдань:
– виявити підходи до оцінювання результативності діяльності державних службовців виходячи з аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників та нормативно-правової бази;
– проаналізувати вживання термінів “результативність”, “ефективність”, “оцінювання” та “оцінка” в нормативних актах та наукових джерелах і визначити поняття “результативність надання державних соціальних послуг”;
– уточнити місце соціальних послуг у класифікації публічних послуг, виокремити їх специфічні ознаки;
– розробити модель оцінювання результативності діяльності державного апарату, органів виконавчої влади та державних службовців України з орієнтацією на особливості професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг;
– диференціювати критерії результативності надання соціальних послуг у співвідношенні з об’єктом оцінювання та визначити засади формування індивідуальних критеріїв результативності професійної діяльності державних службовців у сфері надання соціальних послуг;
– удосконалити інструментарій оцінювання результативності надання окремих видів соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді;
– визначити шляхи об’єктивізації оцінювання результативності діяльності державних службовців у сфері надання соціальних послуг.
Об’єкт дослідження – професійна діяльність державних службовців у сфері надання соціальних послуг.
Предмет дослідження – оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців України у сфері надання соціальних послуг.
Методи дослідження. Методологія наукового пошуку для розв’язання поставлених завдань ґрунтувалася на комплексному використанні підходів, принципів і методів наукового пізнання, а саме застосовувалися принципи детермінізму, діалектики, історичний, системний; методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, умовиводу, типізації, порівняльний, герменевтичний метод, анкетування тощо.
Зокрема, на першому етапі дослідження за допомогою системно-аналітичного методу здійснено огляд літератури за темою дисертаційної роботи, теоретичне узагальнення доробку провідних вітчизняних і зарубіжних учених. Ідентифікація підходів до оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців здійснена на основі методів типізації, узагальнення та систематизації. На другому етапі дослідження на основі класифікаційного аналізу – виявлення, оцінювання, групування даних щодо ознак різних видів послуг уточнено місце соціальних послуг у класифікації публічних послуг. За допомогою методу моделювання описано структуру процедури оцінювання діяльності державних службовців, органів виконавчої влади та державного апарату, у результаті чого розроблено відповідну модель оцінювання. На завершальному етапі дослідження особливо широко використано візуальні методи для представлення результатів роботи. Апробацію розробленого інструментарію оцінювання результативності діяльності державних службовців з надання соціальних послуг здійснено шляхом соціального експерименту та анкетування. Аналітичне моделювання застосовано для представлення формули розрахунку оцінки результативності надання соціальних послуг. У цілому дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, ураховуючи дотичність розглянутих питань до різних наукових дисциплін, їх інтегративність.
Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, нормативно-правові акти, що стосуються питань оцінювання результативності діяльності державних службовців, а також статистичні дані та результати опитувань, здійснених у рамках дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробленні теоретичних засад і практичних рекомендацій, що в сукупності вирішують важливе завдання в галузі державного управління у соціальній сфері й сфері управління персоналом у системі державної служби щодо вдосконалення процедури оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців України. У результаті проведеного автором дослідження в дисертаційній роботі:
уперше:
– розроблено модель оцінювання результативності діяльності державного апарату, органів виконавчої влади та державних службовців України з орієнтацією на особливості професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг, яка включає в себе такі складові: об’єкт, предмет та суб’єкт оцінювання, мету діяльності об’єкта, критерії результативності та показники їх досягнення, систему оцінок та шкалу оцінювання, методи і наслідки оцінювання;
– обґрунтовано метод формульного розрахунку оцінки результативності надання соціальних послуг, в основі якого – визначення відносного індикатора розв’язання проблеми / задоволення потреб отримувача послуг порівняно з гостротою проблеми на момент звернення за послугою як один із шляхів об’єктивізації оцінювання результативності діяльності державних службовців у сфері надання соціальних послуг;
удосконалено:
– класифікацію публічних послуг шляхом уточнення в ній місця соціальних послуг як самостійного виду державних послуг нарівні з адміністративними й управлінськими, виокремлення їх специфічних ознак;
– систему оцінок результативності професійної діяльності державних службовців шляхом її розширення до п’яти оцінок та пропозиції їх формулювань, які вказують на рівень досягнення результатів: “Не досягнуто очікуваного”, “Частково досягнуто очікуваного”, “Досягнуто очікуваного з незначними побажаннями”, “Досягнуто очікуваного”, “Перевищено очікування”;
– інструменти оцінювання результативності соціальних послуг шляхом: розроблення анкети, метою якої є визначення рівня задоволеності отримувачів соціальних послуг результатом їх обслуговування; розроблення методики оцінювання результативності соціального супроводу прийомних дітей та дітей-вихованців дитячих будинків сімейного типу; обгрутування застосування моніторингу ставлення отримувачів соціально-медичних послуг до вживання психоактивних речовин чи інших негативних явищ для оцінювання результативності соціально-методичних послуг;
набули подальшого розвитку:
– понятійно-категоріальний апарат сфери державного управління, зокрема запропоновано визначення поняття “результативність надання державних соціальних послуг”, уточнено формат вживання термінів “результативність”, “ефективність”, “оцінювання” та “оцінка”;
– теоретико-методологічні засади підвищення ефективності оцінювання професійної діяльності персоналу в системі державної служби виходячи з аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних дослідників та нормативно-правової бази, який дав змогу виявити два основних підходи до оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців, що відрізняються предметом, покладеним в основу оцінювання. У першому з них предметом оцінювання є показники професійних якостей державних службовців, що фактично є передумовами результативності, а в другому – власне результативність, тобто міра досягнення поставлених завдань. При цьому обгрунтовано недоцільність підміни показників результативності показниками, що є лише її передумовою;
– диференціація критеріїв результативності у сфері надання соціальних послуг у співвідношенні з об’єктом оцінювання, зокрема обґрунтовано, що соціальне самопочуття населення може використовуватись як критерій результативності діяльності державного апарату в цілому та опосередкований критерій результативності індивідуальної діяльності державних службовців;
– методичні основи управління персоналом на державній службі шляхом запропонованої матриці рекомендованих наслідків щодо оплати праці та проходження державної служби відповідно до оцінок, отриманих державними службовцями під час оцінювання результативності їхньої діяльності як складової стимулювання та підвищення ефективності державної служби.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що наукові положення, викладені в дисертації, зокрема які доведені до рівня методичних розробок і практичних пропозицій, є підґрунтям для подальшого розвитку нормативно-правового забезпечення, теорії та практики державного управління і можуть бути цілеспрямовано використані в процесі формування державної політики у соціальній сфері та підвищення ефективності управління персоналом у системі державної служби.
Результати дисертаційного дослідження використані:
– Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді під час підготовки Порядку соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, затвердженого наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 31 жовтня 2006 р. № 3685 (зареєстровано: Міністерство юстиції України від 24 листопада 2006 р. № 1232/13106) (довідка про впровадження від 9 лютого 2007 р. № 5); у процесі розробки проекту Закону України “Про соціальне замовлення у сфері надання соціальних послуг”, зареєстрованого у Верховній Раді України 16 жовтня 2009 р. № 5236, наказу Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді “Про апробацію проекту оцінки потреб дитини та її сім’ї та проекту оцінки потреб і ресурсів сім’ї” від 21 вересня 2009 р. № 54, постанови Кабінету Міністрів України від
11 листопада 2009 р. № 1189 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 р. № 1125 і 1126”, матеріалів з організаційно-методичного забезпечення прийому на роботу, проведення конкурсного відбору спеціалістів на заміщення вакантних посад, щорічної оцінки та атестації державних службовців у системі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді України (акт про впровадження від 16 червня 2010 р.);
– Київським міським центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій для розробки професійних програм підвищення кваліфікації, тематичних короткотермінових семінарів для проведення навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування м. Києва, зокрема на тему “Оцінювання діяльності державних службовців: підвищення ефективності щорічної оцінки” (акт про впровадження від 17 грудня 2009 р.);
– Київським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді під час апробації в процесі експериментальної роботи методики оцінювання результативності діяльності державних службовців щодо соціального супроводу прийомних дітей та дітей-вихованців дитячих будинків сімейного типу та методичного забезпечення соціально-медичних послуг щодо вжиття профілактичних заходів з метою запобігання поширенню соціально небезпечних хвороб серед дітей та молоді у вигляді комплексної програми профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі (акт про впровадження від 11 травня 2011 р.);
– Національним агентством України з питань державної служби під час підготовки контракту Twinning “Підтримка розвитку державної служби в Україні” для Нацдержслужби України в частині розроблення нових підходів до оцінювання результатів діяльності державних службовців та пропозицій до проекту Закону України “Про державну службу” від 25 березня 2011 р.
№ 8306, зокрема щодо закріплення причинно-наслідкової залежності між результатами оцінювання діяльності державних службовців та конкретними видами наслідків щодо оплати праці, проходження державної служби; розширення шкали оцінок для визначення результатів оцінювання
(акт про впровадження від 13 вересня 2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею автора. У ній не використовувалися ідеї та розробки, що належать Л.Воронько, у співавторстві з якою було опубліковано окрему наукову працю, у якій внесок дисертанта полягає в розробці пропозицій щодо оптимізації оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців шляхом урахування підсумків опитування отримувачів послуг [28].
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження та висновки дисертації протягом 2009–2011 рр. обговорювалися на засіданнях кафедри державного управління і менеджменту Національної академії та були апробовані на семінарі “Управління людськими ресурсами та запобігання проявам корупції: запровадження інноваційних практик в органах місцевого самоврядування” (Київ, 2009) за участю керівників кадрових служб секретаріатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Київської і Севастопольської міських рад, виконавчих апаратів обласних рад.
Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені на науково-практичній конференції “Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи” (Луцьк, 2007); науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007); “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008); “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009); “Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження” (Київ, 2010); “Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики” (Київ, 2011).
Публікації. Ключові положення та результати дисертаційного дослідження висвітлені в 11 наукових працях, у тому числі в чотирьох статтях у фахових виданнях з державного управління та в шести публікаціях матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить
245 сторінок, з них 189 – основного тексту. Робота містить чотири рисунки
і 13 таблиць в основному тексті та 3 додатки. Список використаних джерел налічує 223 найменування, у тому числі 10 іноземною мовою.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на теоретичному і практичному рівнях вирішено низку актуальних завдань щодо визначення теоретико-методологічних засад підвищення ефективності оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців України у сфері надання соціальних послуг, що дає можливість зробити низку відповідних висновків і пропозицій.
1. Виходячи з аналізу нормативно-правової бази та наукових джерел з проблем оцінювання професійної діяльності державних службовців виявлено два основних підходи до оцінювання результативності діяльності державних службовців: перший підхід – шляхом визначення міри відповідності фактично досягнутих результатів порівняно із запланованими; другий підхід – оцінювання наявних навичок, знань, особистих характеристик, своєчасності виконання завдань, додержання обмежень, передбачених законодавством про державну службу, що є передумовами результативності, але не є показниками фактичного рівня результативності.
2. Проаналізувавши вживання термінів “результативність”, “ефективність”, “оцінювання” та “оцінка” в нормативних актах та наукових джерелах, установлено, що поняття “ефективність” є більш загальним щодо поняття “результативність” і включає його в себе. Обґрунтовано, що термін “результативність” доречно вживати у словосполученнях, де йдеться про кінцеві результати професійної діяльності державних службовців чи конкретних заходів, програм органів державної влади та державного апарату, тоді як термін “ефективність” – у словосполученнях, де йдеться про доцільність використання ресурсів (людських, фінансових, часових тощо). Термін “оцінка” доречно вживати на означення рівнів результативності, проранжованих та розміщених на шкалі результативності як певну відмітку на ній, а на означення процедури дослідження результативності доречно застосовувати термін “оцінювання”.
Поняття “результативність надання державних соціальних послуг” визначено як ступінь подолання складних життєвих обставин отримувачем послуг, які детерміновані відповідно до законодавства, порівняно із заздалегідь зафіксованими початковим станом, узгодженими з отримувачем послуг метою та показниками різного ступеня наближення до неї.
3. Уточнено місце соціальних послуг у класифікації публічних послуг, зокрема обґрунтовано, що соціальні послуги не однорідні й за об’єктом, підставою, формою, способом надання та змістом поділяються на два види:
1) соціальні послуги як різновид адміністративних у тій частині, у якій вони відповідають вимогам щодо ознак адміністративних послуг (адміністративні соціальні послуги); 2) власне соціальні послуги, що є нарівні з адміністративними й управлінськими самостійним видом державних послуг та відрізняються від них такими специфічними ознаками: спрямовані на обмежену цільову аудиторію, а саме на сім’ї, дітей, молодь, окремі соціальні групи чи індивіди, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги; не передбачають оформлення адміністративного акта як результату надання державної послуги; можуть надаватися як в індивідуальній, так і у груповій формі; можуть надаватися без письмової заяви та навіть анонімно; регулюються спеціальним законом.
4. Розроблено модель оцінювання результативності діяльності державного апарату, органів виконавчої влади та державних службовців України з орієнтацією на особливості професійної діяльності у сфері надання соціальних послуг, яка включає в себе такі складові:
– об’єкт оцінювання (державний службовець, група, відділ, організація, державний апарат у цілому, окрема державна програма, окремий вид соціальних послуг тощо);
– предмет оцінювання (міра відповідності фактично досягнутих результатів порівняно із запланованими);
– суб’єкт оцінювання (для професійної діяльності державних службовців – безпосередній керівник та отримувачі послуг; для державних органів – керівники вищестоящих органів, громадяни та представники юридичних осіб; для державного апарату в цілому – громадяни та представники юридичних осіб);
– мета діяльності об’єкта (у сфері надання соціальних послуг – поліпшення або відтворення умов життєдіяльності отримувачів послуг, їх соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя);
– критерії результативності та показники їх досягнення (пропонуються диференційовані критерії для різних об’єктів оцінювання);
– система оцінок та шкала оцінювання (пропонується п’ять оцінок: “Не досягнуто очікуваного”, “Частково досягнуто очікуваного”, “Досягнуто очікуваного з незначними побажаннями”, “Досягнуто очікуваного”, “Перевищено очікування”, які пов’язані з показниками відносного індикатора розв’язання проблеми / задоволення потреб отримувача послуг порівняно з гостротою проблеми на момент звернення за послугою та рекомендованими наслідками щодо проходження державної служби для прийняття відповідних управлінських рішень);
– методи оцінювання (рейтингового оцінювання, глибинного інтерв’ю, заданого розподілу оцінок, вільного бального оцінювання, 360 градусів, опитування отримувачів послуг тощо);
– наслідки оцінювання (передбачається, що за результатами оцінювання щодо кожного працівника буде прийняте управлінське рішення згідно з матрицею рекомендованих наслідків відповідно до оцінок, отриманих державними службовцями під час оцінювання результативності їхньої професійної діяльності).
5. Обґрунтовано, що різні за масштабом об’єкти оцінювання потребують різних критеріїв результативності діяльності. Отже, критерії результативності у сфері надання соціальних послуг залежно від об’єкта оцінювання можна диференціювати таким чином:
а) для державного апарату – соціальне самопочуття населення;
б) для державного службовця – результативність надання конкретних державних соціальних послуг.
При цьому соціальне самопочуття населення пропонується розглядати як комплексний, інтегральний критерій результативності діяльності державного апарату у соціальній сфері, соціальної політики та як сукупний опосередкований критерій результативності індивідуальної професійної діяльності державних службовців у сфері надання соціальних послуг, що відображає об’єктивний стан людини крізь призму можливостей задоволення її суттєвих потреб, оцінку рівня добробуту, її соціальної захищеності.
Визначено засади формування індивідуальних критеріїв результативності професійної діяльності державних службовців у сфері надання соціальних послуг, основні з них такі: орієнтація на задоволення потреб та очікувань отримувачів послуг; документальна фіксація показників результативності; необхідність врахування можливості необ’єктивності очікувань отримувача послуг та настання результату безвідносно до діяльності державного службовця; визначення підсумкової оцінки як середньоарифметичного оцінок за загальними та специфічними критеріями результативності, а також оцінок керівника та отриму¬вачів послуг; доцільність визначення проміжної та кінцевої мети і критеріїв їх досягнення (результативності) під час розробки довгострокових програм; за умов відсутності стандартів результативності доцільно порівнювати результати конкретної діяльності з результатами аналогічної діяльності іншого об’єкта, або цих же об’єктів, але в інший проміжок часу, порівняння їх діяльності з діяльністю приватного сектора та з очікуваннями отримувачів послуг, думкою експертів.
6. Удосконалено інструментарій оцінювання результативності надання окремих видів соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді, зокрема: розроблено анкету, метою якої є вивчення рівня задоволеності отримувачів соціальних послуг результатом їх обслуговування, як спосіб урахування думки громадян під час оцінювання результативності діяльності державних службовців та відходу від оцінювання процесу на користь оцінювання результату; обгрунтовано застосування моніторингу ставлення користувачів послуг до вживання психоактивних речовин чи інших негативних явищ для оцінювання результативності соціально-медичних послуг щодо профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі шляхом анкетування цільової аудиторії “до” і “після” вжиття профілактичних заходів або порівняння такого ставлення у цільовій аудиторії та у референтній групі.
Крім того, розроблено методику для оцінювання результативності соціального супроводу прийомних дітей та вихованців дитячих будинків сімейного типу, що передбачає формування узгодженої системи фіксування потреб / проблем отримувача послуг, випливаючої з них мети надання соціальних послуг та показників результативності, що визначаються як ступінь наближення до задоволення потреб / подолання проблем отримувача послуг. Складовими названої методики запропоновано бланк оцінювання потреб / проблем отримувачів послуг та шкалу оцінок для визначення результативності саме соціального супроводу, співвіднесену зі шкалою оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців у всіх сферах державного управління для можливості порівняння результатів оцінювання не залежно від галузевої специфіки професійної діяльності.
7. Визначено шляхи об’єктивізації оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців у сфері надання соціальних послуг, серед яких: запровадження опитування отримувачів державних послуг; використання методу формульного розрахунку оцінки результативності надання соціальних послуг, в основі якого – визначення відносного індикатора розв’язання проблеми / задоволення потреб отримувача послуг порівняно з гостротою проблеми на момент звернення за послугою, зафіксованою в договорі про надання соціальних послуг.
Основні наукові результати дисертаційного дослідження дають підстави запропонувати такі практичні рекомендації:
1) державним інституціям – суб’єктам законодавчої ініціативи та уповноваженим на формування політики у соціальній сфері та у сфері управління державною службою:
– під час розроблення Типового порядку оцінювання результатів службової діяльності державних службовців урахувати доцільність нормативно-правового закріплення обов’язкових наслідків щодо оплати праці та проходження державної служби залежно від отриманих оцінок за результатами оцінювання, внесення змін до Положення про проведення атестації державних службовців (постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1922), диференціювавши щорічне оцінювання та атестацію державних службовців за змістом та наслідками, а також розроблення методичних рекомендацій щодо формування показників результативності професійної діяльності державних службовців, за якими здійснюватиметься оцінювання;
– переглянути нормативно-правову базу України щодо приведення її у відповідність з науково обґрунтованим тлумаченням термінів “результативність” і “ефективність”, “оцінювання” й “оцінка”;
– під час розроблення профілів професійної компетентності посад державної служби та вимог до рівня професійної компетентності кандидатів на відпо¬відні посади передбачати необхідність закріплення у них вимоги щодо орієн¬тації державних службовців у професійній діяльності на досягнення результату;
– внести зміни до Порядку соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, затвердженого наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 31 жовтня 2006 р. № 3685,
у частині врахування методики оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців щодо соціального супроводу прийомних дітей та дітей-вихованців дитячих будинків сімейного типу;
2) організаторам соціологічних досліджень під час проведення моніторингу соціального самопочуття населення передбачити в опитуваль-никах фіксацію факту участі респондентів у тих чи інших соціальних програмах з метою оцінювання їх результативності;
3) науковим установам під час визначення переліку тем науково-дослідних робіт передбачити теми щодо наукового обґрунтування формування стандартів результативності соціальних послуг.
Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що в дисертаційній роботі в межах визначених завдань вирішено питання щодо розроблення теоретичних засад і практичних рекомендацій з метою підвищення ефективності оцінювання результативності професійної діяльності державних службовців України у сфері надання соціальних послуг, проте багатоаспектність розглянутої проблематики вказує на необхідність подальших наукових пошуків. Зокрема, перспективними напрямами подальших досліджень мають стати виявлення галузевих особливостей критеріїв результативності професійної діяльності державних службовців, визначення стандартів результативності та формування механізмів розмежування відповідальності за результати соціальної політики між її розробниками і виконавцями тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні / В. Б. Авер’янов. –
К. : Ін Юре, 1997. – 48 с.
2. Адміністративна реформа для людини : наук.-практ. нарис /
І. Б. Коліушко, В. Б. Авер’янов, В. П. Тимощук та ін. – К. : Факт, 2001. – 72 с.
3. Алюшина Н. О. Бенчмаркінг інновацій як метод удосконалення системи мотивації у сфері професійного розвитку державних службовців /
Н. О. Алюшина // Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар.
участю, Київ, 27 трав. 2011 р. : у 2 т. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка,
В. П. Трощинського, С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 1. – С. 79–80.
4. Артим І. І. Оцінка ефективності управління в органах державної виконавчої влади (на прикладі районних державних адміністрацій) : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 “Механізми держ. упр.” / Артим Іванна Іванівна. – Львів, 2004. – 21 с.
5. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекцій /
Г. В. Атаманчук – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
6. Аудит адміністративної діяльності: теорія та практика / пер. з англ.
В. Шульга. – К. : Основи, 2000. – 190 с.
7. Бабич О. Б. Результативність функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження корпоративної культури : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. :
спец. 25.00.02 “Механізми держ. упр.” / Бабич Олександр Борисович. – Х., 2005. – 22 с.
8. Бакуменко В. Аналіз проблемного поля державного управління / Валерій Бакуменко, Сергій Кравченко // Проблеми й тенденції розвитку галузі науки “Державне управління в Україні: від теорії до практики” : матеріали симпозіуму за міжнар. участю, м. Київ, 30 листоп. 2007 р. – К. : НАДУ, 2007. – С. 46–49.
9. Бакуменко В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління : (опор. конспект дистанц. курсу навч. дисципліни) : навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній. – К. : Міленіум, 2003. – 162 с.
10. Бережний В. О. Реформування державного управління у Великобританії / В. О. Бережний. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/Soc_ Gum/Tpdu/2010_2/doc/1/14.pdf.

11. Бєлєвцова Я. С. Механізм підвищення якості соціальних послуг на рівні місцевих органів влади : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 “Механізми держ. упр.” / Бєлєвцова Яна Сергіївна. – Х., 2011. – 20 с.
12. Білинська М. М. Державне управління галузевими стандартами в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні : монографія /
М. М. Білинська. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – 248 с.
13. Білинська М. М. Теоретичні основи державної кадрової політики в Україні: виклики часу / М. М. Білинська // Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 27 трав. 2011 р. : у 2 т. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 1. – С. 61–64.
14. Бодалев А. А. Психология и педагогика / под ред. А. А. Бодалева и др. – М., 2002. – 585 с.
15. Бригілевич І. І. Центри надання адміністративних послуг: створення та організація діяльності : практ. посіб. / Бригілевич І. І., Ванько С. І., Загайний В. А. ; за заг. ред. Тимощука В. П. – К. : СПД
Москаленко О. М., 2010. – 440 с.
16. Булковський Т. О. Система управління якістю як напрям реформування державного управлінні / Т. О. Булковський // Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики : матеріали наук.-практ. конф. за між нар. участю, Київ, 27. трав. 2011 р. : у 2 т. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 1. – С. 121–122.
17. Бюджетний кодекс України від 8 лип. 2010 р. № 2456-VI. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? page=9&nreg=2456-17.
18. Вайс К. Оцінювання: методи дослідження програм та політики / Керол Вайс ; пер. з англ. Р. Ткачука та М. Корчинської ; наук. ред. пер.
О. Кілієвич. – К. : Основи, 2000. – 671 с.
19. Вакуленко В. М. Соціальний захист населення : навч. посіб. / за заг. ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. – К. : Вид-во НАДУ ; Вид-во “Фенікс”, 2010. – 212 с.
20. Василевська Т. Е. Етика державного службовця в Україні: навчальна дисципліна та галузь наукового знання / Т. Е. Василевська // Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 трав. 2010 р. : у 2 т. / за заг. ред.
Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ,
2010. – Т. 1. – С. 18–19.
21. Василевська Т. Етика та консультаційна діяльність в контексті розвитку місцевого самоврядування / Тетяна Василевська. – Режим доступу: http://www.google.com.ua/#sclient=psy-ab&hl=ru&source=hp&q= василевська+тетяна&pbx=1&oq=Василевська&aq=1&aqi=g3&aql=&gs_sm=c&gs_upl=0l0l1l3169l0l0l0l0l0l0l0l0ll0l0&bav=on.2,or.r_gc.r_pw.,cf.osb&fp=e1e8c8e7f4496f4c&biw=1247&bih=644.
22. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм / Еверт Ведунг ; пер. з англ. В. Шульга. – К. : Всеувито, 2003. – 350 с.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод., допов. та CD) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2007. – 1736 с.
24. Вишневська О. А. Індекс людського розвитку як статистичний індикатор ефективності соціальної політики держави / О. А. Вишневська // Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 27 трав. 2011 р. :
у 2 т. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського,
С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 1. – С. 228–291.
25. Воронько Л. О. Актуалізація креативного управління як шлях реформування системи державного управління / Л. О. Воронько // Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 27 трав. 2011 р. : у 2 т. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського,
С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 1. – С. 76–78.
26. Воронько Л. О. Оцінювання діяльності персоналу державної служби: етичний аспект / Л. О. Воронько // Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 трав. 2010 р. : у 2 т. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського,
С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ, 2010. – Т. 1. – С. 106–109.
27. Воронько Л. О. Теоретико-організаційні основи культури праці державних службовців України : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 “Держ. служба” / Воронько Людмила Олександрівна. – К., 2004. – 20 с.
28. Воронько Л. Урахування думки громадян як складова механізму оцінювання ефективності роботи державних службовців / Людмила Воронько, Олена Шапран // Вісн. держ. служби України. – 2010. – № 2. – С. 63–67. – Авт.: с. 65–67.
29. Воронько Л. Розвиток кадрів публічного адміністрування: контури бачення і розв’язання проблеми / Л. Воронько // Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 31 трав. 2007 р.
у 4 т. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – Т. 1. – С. 109–113.
30. Гайдученко С. О. Формування інноваційної технології оцінювання в управлінні персоналом державної служби : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 “Держ. служба” / Гайдученко Світлана Олександрівна. – Дніпропетровськ, 2010. – 20 с.

31. Гансова Е. А. До питання про формування концепції соціально орієнтованої держави / Гансова Е. А. // Актуальні проблеми реформування державного управління : матеріали щоріч. наук.-практ. конф., м. Київ, 29 трав. 1997 р. / за ред. В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 1997. – С. 100–104.
32. Головаха Є. Демократизация общества и развитие личностти: От тоталитаризма к демократии / Є. Головаха, І. Бекешкіна, В. Небоженко – К. : Наук. думка, 1992. – 126 с.
33. Головаха Є. І. Італія за 50 років пережила 56 розпусків парламенту, українці – не гірші / Є. І. Головаха. – Режим доступу: httр://unian.net/ukr/news/news-278555.html.
34. Гончарук Н. Т. Керівний персонал у сфері державної служби України: формування та розвиток : монографія / Н. Т. Гончарук. –
Дніпропетровськ. : ДРІДУ НАДУ, 2007. – 239 с.
35. Гончарук Н.Т. Управління керівним персоналом у сфері державної служби України : автореф. дис. … д-ра наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 “Держ. служба” / Гончарук Наталія Трохимівна. – К., 2007. – 20 с.
36. Державна політика в соціогуманітарній сфері : підручник /
В. А. Скуратівський, В. П. Трощинський, П. К. Ситник та ін. ; за заг. ред. В. А. Скуратівського, В. П. Трощинського. – К. : НАДУ, 2010. – 284 с.
37. Державне управління : навч. посіб. / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с. – (Вища освіта ХХІ ст.).
38. Державне управління : словник-довідник / за заг. ред. В. М. Бакуменка. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
39. Державне управління та державна служба : словник-довідник / уклад.
О. Ю. Оболенський. – К. : Вид-во КНЕУ, 2005. – 480 с.
40. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми : монографія / за заг. ред. В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ : Міленіум, 2003. – 320 с.
41. Дробот І. О. Міжнародні стандарти управління якістю адміністративних послуг – ресурс гарантування місцевого самоврядування в Україні /
І. О. Дробот // Реформування системи державного управління та державної служби: теорія та практика : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участі (8 квіт. 2011 р.) : у 2 ч. / за наук. ред. чл.-кор. НАН України
В. С. Загорського, доц. А. В. Ліпенцева. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2011. –
Ч. 2. – С. 175–178.
42. Дубенко С. Д. Адміністративні послуги органів виконавчої влади: теоретичні підходи до вирішення практичних завдань (на допомогу слухачам системи підвищення кваліфікації державних службовців) / С. Д. Дубенко,
В. І. Мельниченко, Н. Г. Плахотнюк – К. : НАДУ, 2008. – 44 с.
43. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад. :
Ю. П. Сурмін та ін. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка та ін. – К. : НАДУ, 2010. – 820 с.
44. Ефективність державного управління та управлінських кадрів в умовах змін : зб. наук. пр. / за заг. ред. І. Розпутенка. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 168 с.
45. Єдгарова І. В. Функції моніторингу діяльності державних службовців з надання публічних послуг у період проведення реформування /
І. В. Єдгарова // Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 27 трав. 2011 р. : у 2 т. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка,
В. П. Трощинського, С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 1. –
С. 138–139.
46. Загальні методичні рекомендації щодо проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов’язків і завдань : наказ Головного управління державної служби України
від 31 трав. 2002 р. № 39. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.

47. Загороднюк С. В. Консультування як вид послуг органів державного управління / С. В. Загороднюк, А. О. Краснейчук. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/2006-1/txts/TEXNOLOGIYA/06 zsvodu.pdf – Заголовок з екрана.

48. Запровадження нових підходів до щорічного оцінювання результатів діяльності державних службовців. – Режим доступу: www.center.gov.ua/docman/download-document.html?gid =1026.

49. Їжа М. Досвід та перспективи науково-методичного співробітництва Одеського регіонального інституту державного управління з Херсонським обласним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації в умовах модернізації системи професійного навчання державних службовців / Микола Їжа, Сергій Білорусов // Проблеми й тенденції розвитку галузі науки “Державне управління в Україні: від теорії до практики” : матеріали симпозіуму за міжнар. участю, м. Київ, 30 листоп. 2007 р. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – С. 34–37.
50. Кілієвич О. Мікроекономіка для аналізу державної політики : підручник / О. Кілієвич, О. Мертенс – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2005. – 655 с.
51. Кіфлюк Р. Термінологічний дискурс щодо оцінювання в галузі “Державне управління” / Роман Кіфлюк // Проблеми й тенденції розвитку галузі науки “Державне управління в Україні: від теорії до практики” : матеріали симпозіуму за мжнар. участю, м. Київ, 30 листоп. 2007 р. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – С. 43–45.
52. Клієнто-орієнтовані соціальні послуги, з урахуванням оцінки потреб, і подальша розробка напрямів політики та концепцій реформування соціальних послуг в Україні. – Режим доступу: http://www.fiso-inform.com.ua/download.php?m=an&1=ua&id=4.
53. Коліушко І. Управлінські послуги – новий інститут адміністративного права / І. Коліушко, В. Тимощук // Нова влада : зб. аналіт. матеріалів. – К. : Факт, 2000. – Т. 2. – С. 4–17.
54. Колодій А. Методологічне забезпечення науки “Державне управління” / Антоніна Колодій // Проблеми й тенденції розвитку галузі науки “Державне управління” в Україні: від теорії до практики : матеріали симпозіуму за міжнар. участю, м. Київ, 30 листоп. 2007 р. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – С. 9–15.
55. Конституція України / Верхов. Рада України. – К. : Парлам. вид-во,
2006. – 60 с. – (Серія “Закони України”).
56. Концепція адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу : Указ Президента України від 5 берез. 2004 р.
№ 278/2004 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 10. – Ст. 578. – С. 31–34.
57. Про схвалення Концепції реформування системи соціальних послуг : розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 квіт. 2007 р. № 178-р // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 28. – Ст. 1122. – С. 69–73.
58. Концепція розвитку законодавства про державну службу в Україні : Указ Президента України від 20 лют. 2006 р. № 140/2006 // Офіц. вісн.
України. – 2006. – № 8. – Ст. 421. – С. 39–43.
59. Кохановський В. П. Философия и методология науки /
В. П. Кохановский. – Ростов н/Д : Феникс, 1999. – 576 с.
60. Кравчук І. В. Оцінювання як інноваційний інструмент у державному управлінні України / І. В. Кравчук // Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 27 трав. 2011 р. : у 2 т. / за заг. ред.
Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 1. – С. 92–94.
61. Кулачек О. І. Гендерна паритетність у державному управлінні : становлення та тенденції розвитку в Україні : автореф.
дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.01 “Теорія та історія держ. упр.” / Кулачек Ольга Іванівна. – К., 2003. – 20 с.
62. Макарова О. В. Державні соціальні програми: теорія, методика розробки та оцінки : автореф. дис. … д-ра екон. наук : спец. 08.09.01 “Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика” / Макарова Олена Володимирівна. – К., 2004. – Режим доступу: http:www.LIB.UA-RU.NET/DISS/CONT/28119.HTML.
63. Малиновський В. Я. Державна служба: теорія і практика : навч. посіб. /
В. Я. Малиновський. – К. : АТІКА, 2003. – 160 с.
64. Малиновський В. Я. Державне управління : навч. посіб. /
В. Я. Малиновський. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – К. : Атіка,
2003. – 576 с.
65. Малиновський В. Я. Словник термінів і понять з державного управління / В. Я. Малиновський. – К. : Атіка, 2005. – 240 с.
66. Маматова Т. В. Застосування настанов ISO для оцінювання результативності місцевих органів влади / Т. В. Маматова // Реформування системи державного управління та державної служби: теорія та практика : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю
(8 квіт. 2011 р.) : у 2 ч. за наук. ред. чл.-кор. НАН України
В. С. Загорського, доц. А. В. Ліпенцева. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2011. –
Ч. 2. – С. 96–99.
67. Маршаков В. Оценивание политик и измерение результативности: мировой опыт и российские перспективы оценивания эффективности государственного управления. – Режим доступу: http://www.politanaliz. ru/articles_520.html.
68. Махінчук О. М. Використання збалансованої системи показників у оцінці ефективності діяльності публічної адміністрації / О. М. Махінчук // Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 27 трав. 2011 р. : у 2 т. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського,
С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 1. – С. 58–60.
69. Менеджмент : понятійно-термінол. слов. / за ред. Г. В. Щокіна та ін., – К. : МАУП, 2007. – 744 с.
70. Методика підготовки інформації про державні послуги. – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua:8080/18/6/1.doc.
71. Методологія державного управління : словник-довідник / уклад. :
В. Д. Бакуменко (кер. автор. кол.) та ін. ; за заг. ред. В. І. Лугового,
В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2004. – 99 с.

72. Миколюк О. Країна “трієчників”. Але – з перспективою / Оксана Миколюк. – Режим доступу: http://kartina-ua.info/index.phtml?art_id =292675&action=view&sel_date =2008-08-06.

73. Мотренко Т. Запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади / Т. Мотренко // Бюрократ. – 2006. – № 11 – 13. – С. 2–11.
74. Мотренко Т. Основні напрями реформування державної служби
в Україні / Т. В. Мотренко. – К. : Б. в., 2005. – 45 с.
75. Мотренко Т. Хоч би яка коаліція сформувала уряд, кадрові чистки не повинні повторитися / Тимофій Мотренко // Дзеркало тижня. – 2006. –
№ 20 (599). – Режим доступу: http//www.dt.ua/1000/1030/53496/.
76. Набок М. Оцінювання ефективності діяльності державних службовців відділів та управлінь освіти / Микола Набок // Вісн. держ. служби України. – 2009. – № 1. – С. 68–71.
77. Надолішній П. Демократичне врядування: питання теорії, методології і практики / Петро Надолішній // Проблеми й тенденції розвитку галузі науки “Державне управління” в Україні: від теорії до практики : матеріали симпозіуму за міжнар. участю, м. Київ, 30 листоп. 2007 р. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – С. 38–40.
78. Никитин В. Что такое общественная политика и какое место в ней занимает деятельность по ее оцениванию? / В. Никитин. – Режим доступу: http://www.freenet.kg/public/download/what_is_ the_public_politics.doc.
79. Нинюк І. І. Особливості розвитку державного управління у контексті європейського вибору / І. І. Нинюк, М. А. Нинюк // Університетські наукові записки. – 2006. – № 3–4 (19–20). – С. 358–362. – Режим доступу: http://www.univer.km.ua/visnyk/1174.pdf.
80. Новейший философский словарь / сост. А. А. Грицанов. – Мн. : Изд.
В. М. Скакун, 1998. – 896 с.
81. Новий тлумачний словник української мови : у 3 т. / уклад. Василь Яременко, Оксана Сліпушко. – К. : Вид-во “Аконіт”, 2008. – Т. 2. – 926 с.

82. Оболенський О. Професіоналізація державної служби та служби в органах місцевого самоврядування / О. Оболенський, В. Сороко // Вісн. держ. служби України. – 2005. – № 1. – С. 20 – 27.
83. Оболенський О. Ю. Державна служба : навч. посіб. /
О. Ю. Оболенський – К. : КНЕУ, 2003. – 286 с.
84. Оболенський О. Ю. Державне управління та державна служба: сучасні напрями розвитку / О. Ю. Оболенський. – Одеса : АО “БАХВА”, 2003. – 320 с.
85. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління : посібник / Л. Е. Орбан-Лембрик. – К. : Академвидав, 2003. – 568 с.
86. Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, Н. Г. Плахотнюк та ін. ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : ЗАТ “НІЧЛАВА” 2003. – 288 с.
87. Оцінювання роботи органів виконавчої влади : звіт по НДР (заключ.) / ЛРІДУ при Президентові України ; кер. М. Д. Лесечко. –
№ ДР 0110U001481 – К., 2010. – 204 с.
88. Панченко М. М. Удосконалення механізмів державного управління соціальною сферою на регіональному рівні: організаційний аспект : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 “Механізми держ. упр.” / Панченко Микола Миколайович. – Одеса, 2009. – 20 с.
89. Пахомова Т. І. Збалансована система показників як інструмент контролінгу в системі регіонального управління / Пахомова Тетяна Іванівна. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2009-1/zmist/R_2/Pahomova.pdf.

90. Пашко Л. А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико-методологічні засади оцінювання. : дис. ... д-ра наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 “Держ. служба” / Пашко Людмила Андріївна. – К., 2008. – Режим доступу: http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/349332.html.

91. Пашко Л. А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико-методологічні засади оцінювання : монографія / Л. А. Пашко – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 236 с.
92. Петроє О. М. Соціально-психологічні чинники реформування ринку
праці : дис. ... канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 “Механізми держ.
упр.” / Петроє Ольга Михайлівна. – К., 2004. – 205 с.
93. Петрусь С. П. Управління кадровими ресурсами в умовах модернізації державної митної служби України : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 “Держ. служба” / Петрусь Степан Петрович. – Дніпропетровськ, 2007. – 20 с.
94. Пірен М. І. Демократизація етнополітичного розвитку в Україні на сучасному етапі / Пірен Марія Іванівна. – Режим доступу: http://www.democracy.kiev.ua/publications/collections/conference_2005/section_12/Piren.doc.
95. План дій для нового міністра : практ. посіб. // Т. Мотренко,
А. Вишневський, В. Баєв, А. Бондаренко ; за заг. ред. Т. Мотренка. – К. : Центр сприяння інституційному розвитку держ. служби, 2006. – 352 с.
96. План модернізації державного управління : пропозиції щодо приведення державного управління та державної служби України у відповідність із принципами і практиками демократичного урядування / [А. Вишневський (кер. авт. кол.) та ін.; за заг. ред. Т. Мотренка] – К. : Центр адаптації держ. служби до стандартів Європейського Союзу, 2010. – 396 с.
97. Положення про порядок проведення одноразової атестації працівників органів державної виконавчої влади : постанова Кабінету Міністрів України від 20 груд. 1993 р. № 1048. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1048-93%EF.
98. Поляк О. В. Механізм надання управлінських послуг органами влади : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 “Механізми держ. упр.” / Поляк Олександра Василівна. – Львів, 2006. – 20 с.
99. Порядок використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки молодіжних і дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї : постанова Кабінету Міністрів України
від 27 лют. 2008 р. № 123 // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 17. – Ст. 457. – С. 59–61.
100. Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів : постанова Колегії Рахункової палати від 27 груд. 2004 р. № 28-6. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
101. Послання від бізнесу до державної влади України. – Режим доступу: http://www.academia.org.ua.
102. Приходченко Л. Л. Щодо складності застосування показників оцінювання ефективності державного управління: теорія і практика / Приходченко Людмила Леонідівна. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ DeBu/2009-1/doc/1/07.pdf.

103. Приходченко Л. Щодо сутності поняття “ефективність” в системі демократичного врядування / Людмила Приходченко // Актуал. пробл. держ. упр. : зб. наук. пр. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. – Вип. 3 (31). – С. 57–65.
104. Приходченко Л. Л. Проблеми становлення політичного лідерства на регіональному рівні (на прикладі південного регіону) : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.01 “Держ. служба” / Приходченко Людмила Леонідівна. – К., 2001. – 20 с.
105. Про апробацію проектів стандартів соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, кризового втручання для сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, соціальної адаптації для випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, надання соціальних послуг дітям, які зазнали насильства в сім’ї : наказ Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді від 27 серп. 2007 р. № 45. – Режим доступу: http://www.dcssm.gov.ua/ua_base_summary.phtml.
106. Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098 “Про паспорти бюджетних програм” : наказ міністерства фінансів України від 14 січ. 2008 р. № 19 // Офіц. вісн. України. – 2008. – № 5. –
Ст. 137. – С. 250–259.
107. Програма запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади : постанова Кабінету Міністрів України від 11 трав. 2006 р. № 614 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 20. – Ст. 1435. – С. 19–24.
108. Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії : Закон України : прийнятий 5 жовт. 2000 р. № 2017-ІІІ. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2017-14.
109. Про державну службу : Закон України : прийнятий 16 груд. 1993 р.
№ 3723-XII // Вісн. держ. служби України. – 1995. – № 1. – С. 9–28.
110. Про державну службу : Закон України : прийнятий 17 листоп. 2011 р.
№ 4050-VI – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc 4_1?pf3511=39999.

111. Про державну службу в органах виконавчої влади : проект Закону України від 22 груд. 2005 р. – Режим доступу: http://www.center.gov.ua/ua/ news/detail/77.htm.

112. Про запровадження результативних показників, що характеризують виконання бюджетних програм : наказ Міністерства фінансів України
від 8 серп. 2002 р. № 621 (v0