ЛІДЕРСТВО В ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ : ЛИДЕРСТВО В ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЕ УКРАИНЫ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ



  • Название:
  • ЛІДЕРСТВО В ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
  • Альтернативное название:
  • ЛИДЕРСТВО В ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЕ УКРАИНЫ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ
  • Кол-во страниц:
  • 270
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ




    На правах рукопису



    Підлісна Тетяна Віталіївна




    УДК 342.5(477)-057.34



    ЛІДЕРСТВО В ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

    25.00.03 - державна служба

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата наук з державного управління

    Науковий керівник:
    Олуйко Віталій Миколайович
    доктор наук з державного управління, професор, академік Української академії наук з державного управління, Заслужений юрист України


    Київ – 2012







    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………..
    ВСТУП…………………………………………………………………………
    3
    4
    РОЗДІЛ 1. ЛІДЕРСТВО В ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ ЯК НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА ПРОБЛЕМА ………………………………
    11
    1.1. Проблема лідерства у працях зарубіжних та вітчизняних науковців...………………………………………………………………..
    11
    1.2. Зміст поняття «лідерство» в державній службі України.……………... 30
    Висновки до розділу 1…………………………………………………….… 55
    РОЗДІЛ 2. СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛІДЕРСТВА В ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ ……………….……………….…….
    57
    2.1. Соціально-психологічні особливості управлінської діяльності ….…. 57
    2.2. Керівництво та лідерство як соціальні феномени ………...………….. 71
    Висновки до розділу 2……………………………………………………….. 91
    РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ЛІДЕРСТВА В ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ ………………………………….…............................
    95
    3.1. Взаємодія у форматі «суб’єкт управління – об’єкт управління»……. 95
    3.2. Управління мотивацією підлеглих державних службовців ….……… 113
    3.3. Професійна лідерська підготовка керівників…………………………. 139
    Висновки до розділу 3………………………………………………………..
    ВИСНОВКИ………………………………………………….……………… 180
    185
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………. 187
    ДОДАТКИ……………………………………………………………………. 212





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    ГУДС – Головне управління державної служби України
    НАДС - Національне агентство України з питань державної служби
    ІУКК – Індивідуальна управлінська концепція керівника
    ОДВ – орган державної влади
    ОК – організаційна культура
    ОУ – об’єкт управління
    ППЦЛ – парадигма принцип-центричного лідерства
    СУ – суб’єкт управління
    УК – управлінська культура







    ВСТУП

    Актуальність теми. Демократичні процеси в українському суспільстві характеризуються зміною моделей розвитку державної служби, що сприятиме гармонізації інтересів та взаємостосунків людини, суспільства та держави. Ці процеси є дуже складними та суперечливими. Вирішальна роль у цих змінах належить службовцям нової генерації: лідерів в системі державної служби, яскравим особистостям, керівникам, що володіють інноваційними персонал-технологіями, вміють вирішувати соціальні та управлінські протиріччя і конфлікти. Демократичний розвиток суспільства актуалізує питання про тактику як важливу складову державного службовця, особливо керівника на державній службі. Сучасний період функціонування Української держави все більш переконує у тому, що керівнику у сфері державного управління та в системі державної служби недостатньо бути професіоналом. Він зобов’язаний не лише бути талановитим лідером, а майстерно володіти умінням вирощувати талановитих лідерів з числа його підлеглих співробітників.
    Упродовж періоду незалежності України державна служба безперервно зазнає суттєвих змін. Важливого значення, у зв’язку з цим, набуває розуміння та усвідомлення сучасної ролі самої культури управління. Породжені культурою ідеї управління виникають сьогодні як усвідомлення необхідності оновлення самої практики державного управління. Особливе значення в процесі державного управління має колективна взаємодія громадян. Механізми самоорганізації, які вивільняють енергію людської ініціативи, дозволять ефективно реагувати на невизначеність та швидкі зміни навколишнього світу при вирішенні необмежених завдань державного управління.
    У такому контексті лідерство в системі державної служби набуває вагомості та значимості як центральна проблема активізації професійно зайнятих людських ресурсів. У зв’язку з цим, актуальним та важливим завданням державного управління та державної служби постає наповнення лідерства новим змістом сутнісних характеристик.
    Роль лідерства в державній службі обумовлена також осучасненням підходу до органу державної влади як до соціальної мікросистеми, саме такий підхід надає надзвичайної пріоритетності проблемі гуманізації міжособистісної взаємодії у форматі «суб’єкт управління – об’єкт управління».
    Особливого значення проблема лідерства набуває у контексті реформування вітчизняної державної служби, проведення адміністративної реформи та визначення стратегічного курсу Української держави. Це пояснюється тим, що державний службовець, людина що служить державі. По-перше, він професіонал у сфері управління, тобто у тій чи іншій мірі бере участь у підготовці, прийнятті та виконанні управлінських рішень. По-друге, він дотичний до влади, володіє нею, нехай навіть у самому незначному обсязі, а значить він має право вимагати від людей певних вчинків. По-третє, у соціальній структурі суспільства він займає почесне місце, яке привертає увагу людей, його вважають знаючим, розуміючим та здатним вирішувати хвилюючі питання громадян.
    Проведений аналіз засвідчив, що в науковій літературі досліджується досить широкий комплекс проблем, що стосуються лідерства як в цілому, так і в системі державної служби зокрема.
    Особливий інтерес у контексті дисертаційного дослідження становлять наукові розробки вітчизняних та зарубіжних науковців, в яких проблеми лідерства аналізуються та по-сучасному переосмислюються, а саме: М. Армстронга, П. Бендера та Е. Хеллмана, Дж. Бойєтта, М. Бекінгема, Д.А. Ваттена і К.С. Камерона, Д. Гоулмана, В. Зігерта, Т.С. Кабаченка, В.І. Кноррінга, С. Кові, В.Ю. Котельнікова, Б.В. Кудряшової, М.О. Куртікова, Т. Маака та Н. Плесса, І.К. Макарової, Ч.Дж. Маргерісона, В.І. Маслова, М.Х. Мексона, К.Х. Раперсада, В.О. Разанової, Г. Саймона, Д. Торрінгтона, В.В. Травіна, В.М. Чернишева, О. Чіркова, О.С. Яхонтової та ін.
    Висвітлення теоретичних проблем, осмислення розвитку лідерства в державній службі України здійснюється на основі положень теорії та історії державного управління і державної служби, наукових підходів щодо дослідження зазначених проблем таких вітчизняних та зарубіжних учених, як: В.І. Анненкова, Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьєва, В.Д. Бакуменка, І.О. Василенко, Б.Й. Візірова, М.В. Гамана, В.В. Голубь, В.В. Гончарова, Н.Т. Гончарук, П.В. Журавльова, В.М. Іванова, С.М. Князєва, В.С. Куйбіди, О.Л. Копиленка Б.В. Литова, Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка, П.Т. Павленчинка, Т.І. Пахомової, Л.А. Пашко, Л.І. Пономарьова, С.М. Серьогіна, О.І. Турчинова, В.В. Цвєткова, В.В. Черепанова та інші.
    Аналіз наукової літератури засвідчив, що при всій значущості теми розвитку лідерства в державній службі України, вона вивчена ще не у повному обсязі. На сьогодні вітчизняними вченими недостатньо опубліковано наукових праць, що досліджують цю проблематику. Це пояснюється тим, що лідерство як складова науки державної служби та державного управління розглядається не лише у межах зазначеної науки, але й у рамках філософії, соціології, психології, історичної науки тощо.
    Результати аналізу наукової літератури свідчать, що у вітчизняних дослідженнях проблеми розвитку лідерства в державній службі України здебільшого переважає фрагментарний підхід, який не дає змоги проаналізувати багатоаспектність цих питань. У наукових працях відсутні єдині погляди щодо пріоритетів розвитку лідерства в державній службі. Не повною мірою розкрито особливості та сутнісні характеристики лідерства в державній службі.
    Розвиток лідерства в державній службі України як складний так і багатогранний процес потребує комплексного аналізу. Потреба у проведенні дослідження лідерства в державній службі України і зумовила вибір теми дисертації. Важливість вирішення поставленого в дисертації наукового завдання обумовлюються здійсненням адміністративної реформи, проваджуваним стратегічним курсом Української держави, необхідністю забезпечення стабільності функціонування державного апарату.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами темами. Теоретичні засади лідерства в державній службі України досліджувались в межах науково-дослідної роботи кафедри державного управління та місцевого самоврядування Хмельницького університету управління та права за темою: «Управлінські та правові засади забезпечення сталого розвитку України як Європейської держави. Удосконалення механізмів управління соціально-економічним розвитком» (реєстраційний № 0108U008927).
    Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування сутності та пріоритетів розвитку лідерства в державній службі України та надання теоретико-прикладних рекомендацій щодо вдосконалення цих питань, виходячи із міжнародного досвіду та реформ, проголошених і здійснюваних в Україні.
    Відповідно до мети були поставленні такі задачі:
    – дослідити напрацювання сучасної науки з питань лідерства в державній службі;
    – розкрити зміст поняття «лідерство» в державній службі України;
    – здійснити аналіз сутнісних характеристик лідерства в державній службі України;
    – дослідити соціально-психологічні особливості управлінської діяльності лідерів;
    – запропонувати порівняльний аналіз керівництва та лідерства як соціальних феноменів;
    – сформулювати практичні рекомендації щодо розвитку лідерства в державній службі України.
    Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються в умовах становлення та розвитку лідерства в державній службі України.
    Предмет дослідження – теоретичні основи лідерства в державній службі України.
    Методи дослідження. Методологічне підґрунтя роботи становлять загальнонаукові прийоми дослідження і спеціальні методи, що базуються на сучасних наукових засадах державного управління та державної служби.
    В основу роботи покладено діалектичний метод пізнання державно-управлінських явищ, який дозволив проаналізувати сутнісні характеристики лідерства в державній службі України.
    Метод наукової ідентифікації та порівняльного аналізу використано в процесі дослідження наукових праць українських та зарубіжних вчених з метою визначення особистого внеску здобувача у вирішення наукової задачі. Абстрактно-логічний метод дозволив провести теоретичні узагальнення, визначити пріоритети розвитку лідерства в державній службі України і сформулювати висновки.
    За допомогою системно-аналітичного методу проведено аналіз пріоритетних форм розвитку лідерства в державній службі України.
    Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є одним із перших в українській науці державного управління комплексним науковим дослідженням, в якому, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки державного управління досліджуються теоретичні основи лідерства в державні службі України.
    Найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, які місять наукову новизну, полягають у тому, що:
    вперше:
    – з позицій державного управління та державної служби проведено науковий аналіз лідерства в державній службі України і визначено його основні недоліки та переваги;
    – установлено сутнісні характеристики лідерства в державній службі України та розкрито їх зміст;
    – визначено пріоритети розвитку лідерства в державній службі України;
    – запропоновано концептуальні засади взаємодії у форматі «суб’єкт управління – об’єкт управління»;
    удосконалено:
    – наукові підходи щодо характеристики лідерства в державній службі України;
    – зміст основних понять за темою дисертаційного дослідження: «лідерство», «керівництво»;
    дістали подальший розвиток:
    – поняття сутності лідерства в державній службі України;
    – досвід соціального вивчення проблеми лідерства;
    – управління мотивацією підлеглих державних службовців та активізація професійної підготовки керівників як лідерів.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення, висновки й рекомендації роботи становлять науково-теоретичний та практичний інтерес, дає можливість їх широкого застосування у сфері державної служби:
    – у правозастосовній діяльності – одержані результати були використанні під час співпраці з Хмельницькою обласною радою для організації роботи з актуальних питань реалізації кадрової політики (акт впровадження № 594/01-15 від 31 березня 2011 р.);
    – у науково-дослідній роботі – положення та висновки дисертації можуть бути підґрунтям для подальшого розроблення організаційних, управлінських основ розвитку лідерства в органах державної влади та використані у навчальному процесі (акт впровадження № 356/11 від 10 березня 2011 р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на підставі особистих досліджень автора. У дисертації не використовувались ідеї та розробки, що належать співавторам публікації Н.Р. Нижник.
    Апробація результатів дисертації. Теоретичні та практичні висновки і положення, які містяться у дисертаційному дослідженні, розглядалися на засіданнях кафедри державного управління та місцевого самоврядування Хмельницького університету управління та права.
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових праць. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в 1 колективній монографії (у співавторстві), 3 статтях у наукових фахових виданнях, а також 4 інших публікаціях у наукових виданнях та збірниках наукових конференцій.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 272 сторінки, обсяг основного тексту 186 сторінок. Список використаних джерел включає 308 найменувань на 25 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У висновках наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у дослідженні теоретичних основ лідерства в державній службі України.
    На підставі здійсненого дослідження сформульовано такі основні висновки і рекомендації:
    1. Аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел засвідчив, що проблема лідерства в державній службі ще не була предметом окремого дослідження, оскільки у працях фахівців фрагментарно розглядалися різні аспекти цього явища. Разом з тим осмислення значимості лідерства є необхідною умовою реформування як системи державної служби, так і сфери державного управління в цілому. Саме тому актуальною є проблема всебічного дослідження лідерства як соціального феномену та явища.
    2. Результати аналізу наукових праць, нормативно-правових актів підтверджують, що вітчизняна система державної служби поки що перебуває на початковому етапі осмислення розуміння сутності, значимості, ролі та місця сучасного лідерства. У зв’язку з цим, безперечним позитивом необхідно вважати факт офіційного визнання обов’язковості наявності у керівника будь-якого управлінського рівня лідерських якостей.
    Лідерство – це здатність впливати на індивідуумів та групи людей з метою спонукання їх до праці для досягнення цілей.
    3. Процес впливу однієї особи на групу людей з метою спонукання їх до досягнення поставлених цілей традиційно вважається геройським лідерством. Згідно з теоріями такого лідерства, сучасний управлінець виступає героєм, який може і здатний одноосібно здійснювати революційні інновації в очолюваному ним підрозділі. До так званого геройського лідерства доцільно відносити такі його основні моделі: особистісних рис; поведінкові; трансформаційні. Основою сучасної управлінсько-лідерської досконалості керівного складу державної служби доцільно визнати принцип-центричне відповідальне лідерство як органічну характеристику сучасного керівника будь-якого рівня управлінської ієрархії у сфері державного управління та в системі державної служби.
    4. Аналіз спеціальної літератури за тематикою дослідження дозволяє нам стверджувати, що, по-перше, особистісна харизма, єдиноначальство, визнання посадового статусу тощо у найближчій перспективі все ще залишатиметься важливим для управлінської діяльності в сфері державного управління та в системі державної служби; по-друге, формування нових цінностей глобального менеджменту буде відбуватись згідно з цими цінностями незважаючи на суб'єктивні чи об'єктивні труднощі керівної діяльності сучасного управлінця.
    5. Феномен керівництва-лідерства на державній службі має бути визнаний безперервним динамічним процесом. Причому рівень впливу керівника-лідера має бути постійною величиною, оскільки за будь-яких умов та обставин керівник має залишатися лідером для підлеглих державних службовців. Сутність сучасного бачення керівництва-лідерства полягає у тому, що нині мова має йти про досконалого керівника-лідера на державній службі, яким зобов’язаний бути керівник будь-якого рівня управління у сфері державного управління та в системі державної служби.
    6. Необхідно розширити та доповнити регламентацію правового статусу керівників комплексом перш за все етико-нормативних установок, які зобов’яжуть їх усвідомити свою відповідальність перед державою, суспільством та громадянами, виходячи з того, що визнання, дотримання і захист прав та свобод людини і громадянина мають визначати основний зміст й сутність діяльності як органу державної влади, так і державних службовців.






    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абашкина Е.Б. О теориях лидерства в современной политической психологи / Абашкина Е.Б., Косолапова Ю.М. // США: экономика, политика, идеология. – 1993. – №4. – С.13-21.
    2. Абульханова К.А. О субъекте психической деятельности / К.А. Абульханова. – М.: Наука, 1973. – 320 с.
    3. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности / К.А. Абульханова-Славская – М.: Наука, 1980. – 250 с.
    4. Авцинова Г.А. Политическое лидерство /Г. А. Авцинова // Государство и право. – М., 1993. – № 5. – С.138-146.
    5. Акмеология в системе деятельности государственных служащих // Под общ. ред. А.А.Деркача– М.: Изд-во РАГС, 1999. – 223 с.
    6. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. – М., 1976. – 332 с.
    7. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М.: Политиздат, 1981. – 432 с.
    8. Афанасьев В.Г. Системность и общество. – М.: Политиздат, 1980. – 368 с.
    9. Анисимов О.С. Методология: функция, сущность, становление / О.С.Анисимов. – М.: [б.и.], 1996. – 230 с.
    10. Анисимов О.С. Педагогическая акмеология общая и управленческая. – Минск: Технопринт, 2002. – 350 с.
    11. Анненков В.И. Государственная служба: организация управленческой деятельности: Учеб. пособ. /В.И.Анненков, Н.Н.Барчан, А.В.Моисеев, Б.И.Киселев. – М.: КНОРУС, 2010. – 256 с.
    12. Ардешевили А. Стили лидерства менеджеров в странах СНГ /А.Ардишвили, А.Гаспаришвили // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – №2. – с.98 – 105.
    13. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами /М.Армстронг; Пер. с англ. под ред. С.Мордвинова. – 8-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 832 с.

    14. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы): Учеб. пособ. – М.: ОАО «НПО Экономика», 2000. – 302 с.
    15. Атаманчук Г.В. Культура решений менеджмента / Г.В.Атаманчук, Н.М.Кейзеров. – М., 1995. – 265 с.
    16. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – 4-е изд., стер. – М.: Омега – Л., 2006. – 584 с.
    17. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций / Т.В.Атаманчук. – М.: Юр. лит., 1997. – 400 с.
    18. Атаманчук Г.В. Управление – фактор развития (размышления об управленческой деятельности) /Г.В.Атаманчук. – М.: ЗАО Изд-во «Экономика», 2002. – 567 с.
    19. Атаманчук Г.В. Этические принципы управления (о книге и её авторах) // Ионова А.И. Этика и культура государственного управления: Учеб. пособ. /А.Я.Ульянова; под общ. ред. Г.В. Атаманчука – 2-е изд. – М.: Флинта: МПСИ, 2005. – С. 3-5.
    20. Аширов Д.А. Организационное поведение. – М.: ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2006. – 360 с.
    21. Бакуменко В.Д. Теоретико-методологічні засади формування державно-управлінських рішень. Автореф. дис. … д–ра наук з держ. упр. / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2001. – 36 с.
    22. Белозеров С.М. Влияние управленческой концепции руководителя на деятельность руководителя предприятия: Автореф. дис. канд. психол. наук. – М., 1986. – 20 с.
    23. Беляцкий Н.П. Менеджмент: Деловая карьера /Н.П.Беляцкий. – Минск: Высш. шк., 2001. – 302 с.
    24. Бендер П.У. Лидерство изнутри /П.У.Бендер, Э.Хеллман / Пер. с англ. Е.А.Бакушева. – Минск: ООО «Попурри», 2005. – 304 с.
    25. Богатырева Т.Г. Современная культура и общественное развитие /Т.Г. Богатырева. – М.: Изд-во РАГС, 2001. – 385 с.

    26. Бойетт Дж.Г. Путеводитель по царству мудрости: лучшие идеи мастеров управления /Бойетт Дж.Г., Бойетт Дж.Т.; Пер. с англ. – 2-е изд., стер. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2002. – 416 с.
    27. Болмэн Ли Дж. Рефрейминг организации. Артистизм, выбор и лидерство /Ли Дж. Болмэн, Т.Е. Дил. – СПб., 2005. – 491 с.
    28. Бухгольц И.В. Особенности индивидуальной управленческой концепции функциональных и линейных руководителей. – М.: МГУ, 1992. – 158 с.
    29. Бюссинг А. Мотивация и удовлетворенность // Управление человеческими ресурсами /Под ред. М.Пула, М.Уорнера. – СПб.: Питер, 2002. – С. 777-792.
    30. Бэкингем М. Шаг к успеху: успешное руководство, эффективное лидерство и стабильный личный успех: Пер. с англ. – М.: ООО «И.Д.Вильямс», 2007. – 288 с.
    31. Василенко И.А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия: Учеб. пособ. /И.А.Василенко [Изд. 2-е, перераб. и доп.]. – М.: Изд-во Корпорация "Логос", 2001. – 200 с.
    32. Ваттен Д.А. Развитие навыков менеджмента /Дэвид А. Ваттен, Ким С. Камерон /Пер. с англ.; Под ред. В.А.Спивака. – 5-е изд. – СПб.: Издат. дом «Нева», 2004. – 672 с.
    33. Візіров Б.Й. Кар’єра державного службовця в Україні: теоретичні засади. Монограф. – К.: ТОВ "Август Трейд", 2010. – 250 с.
    34. Гончарук Н.Т. Управління керівним персоналом у сфері державної служби України. – Автореф. дис. д-ра н. держ.упр.: 25.00.03. – К., 2008. – 36 с.
    35. Головне управління державної служби в Україні: Звіт про підсумки діяльності у 2009 р./ за заг. ред. Т. Мотренка. – К.: Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2010. – 119 с.
    36. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала: В 2 т. – Т.2. – М.: МНИИПУ, 1996. – 625 с.
    37. Государственная власть и местное самоуправление: эффективность и ответственность (на примере Северо-Кавказского региона): Колл. монограф. – Ростов-н/Д.: Изд-во СКАГС, 1998. – 148 с.
    38. Государственная служба России: анализ становления, развития и кадрового обеспечения. – М.: РАГС, 2002. – 280 с.
    39. Государственная служба: теория и организация: Курс лекций. – Ростов-н/Д.: Феникс, 1998. – 640 с.
    40. Государственная служба: Энциклопед. словарь / Под общ. ред. В.К.Егорова, И.Н.Барцица. – М.: Изд-во РАГС, 2008. – 432 с.
    41. Гоулман Д. Эмоциональное лидерство: Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта. / Гоулман Д., Бояцис Р., Макки Э. – М., 2005. – 578 с.
    42. Громкова М.Т. Педагогические основы образования взрослых / М.Т.Громкова – М., 1998. – 185 с.
    43. Дмитренко Г. Может ли Украина стать великой? /Г.Дмитренко // Персонал. – 1998. – № 4. – С. 9-11.
    44. Долгорукова О.А. Построение карьеры. – СПб.: Питер, 2006. – 96 с.
    45. Голубь В.В. Оптимізація взаємодії політичного керівництва та державного управління в умовах модернізації політико-адміністративної системи України: Автореф. дис. … д–ра наук з держ. упр. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2003. – 36 с.
    46. Егоров В.С. Философия открытого мира. – М.: Московский психолого-социальный институт, Воронеж: Изд-во НПО "МОДЭК", 2002. – 320 с.
    47. Егоршин А. Управление персоналом /А.Егоршин – М., 1994. – 180 с.
    48. Європейський досвід державного управління: курс лекцій / Уклад.: О.Ю. Оржель, О.М.Палій, Ю.Д. Полянський. За заг. ред. О.Ю. Оболенського, С.В. Сьоміна, А.О. Чемериса та ін. – К.: Вид-во НАДУ, 2007. – 76 с.
    49. Жмыриков А.Н. Психологические проблемы политического лидерства: Учеб.пособ. /А.Н.Жмыриков, Г.С.Шляхтин. – Ниж. Новгород, 1991. – 89 с.
    50. Журавлев П.В. Совместная деятельность как объект социально-психологического исследования // Совместная деятельность: методология, теория, практика. – М., 1988. – 368 с.
    51. Журавлев П.В. Менеджмент персонала: Учеб. пособ. – М.: Экзамен, 2004. – 448 с.
    52. Журавлев П.В. Управление человеческими ресурсами: опыт индустриально развитых стран: Учеб. пособ. /Журавлев П.В., Одегов Ю.Г., Волгин Н.А. – М.: Экзамен, 2002. – 448 с.
    53. Задорожний Г.В. Соціальне партнерство – реальний шлях до відкритого суспільства /Задорожний Г.В., Коврига О.В., Смоловик В.В. – Х.: ХІБМ, 2000. – 192 с.
    54. Зазыкин В.Г. Менеджер: психологические секреты профессии /Зазыкин В.Г., Чернышев А.П. – М., 1992. – 168 с.
    55. Зигерт В. Руководитель без конфликтов /В.Зигерт, Л.Ланг. – М., 1990. – 250 с.
    56. Иванов В. Социальные технологии в современном мире. – М.: Славян. диалог, 1996. – 288 с.
    57. Иванов В.Н. Управленческая парадигма ХХІ века: Учеб. пособ. для вузов /Иванов В.Н., Иванов А.В., Доронин А.О. – М.: МГИУ, 2002. – 180 с.
    58. Ильин И.А. Наши задачи /Ильин И.А. Собрание сочинений. – Т.2. – Кн. 1. – М., 1993. – С.110-210.
    59. Ильин И.А. Путь духовного обновления – М., 1993. – 350 с.
    60. Ильин М. В. Личность в политике: кто играет роль короля? /М.В. Ильин, Б. И. Коваль // Полис. – 1991. – № 6. – С. 38-54.
    61. Ионова А.И. Этика и культура государственного управления: учеб. пособие /А.Я. Ульянова, под общ. ред. Г.В. Атаманчука. – 2-е изд. – М.: Флинта: МПСИ, 2005. – 176 с.



    62. Кабаченко Т.С. Психология управления: Учеб. пособ. – М.: Педагогич. общество России, 2001. – 384 с.
    63. Кадровая политика в государственной службе (Социологические аспекты): Информационно-аналитический бюллетень: Социология власти. – № 3. – М.: Изд-во РАГС, 1997. – 102 с.
    64. Кадровый резерв и оценка результативности труда управленческих кадров. – М.: [б.и.], 1995. – 250 с.
    65. Казанцев Н.М. Толковый словарь правового содержания понятий государственной службы. – М., 1996. – 580 с.
    66. Кандыба В.М. Основы гипнологии. – СПб.: Изд-во «Лань», 1999. – 654 с.
    67. Карделл Ф.Д. Психотерапия и лидерство /Ф.Д.Карделл – СПб.: Речь, 2000. – 234 с.
    68. Келлерман Б. Обновленное лидерство: политика и бизнес /Б.Келлерман [Пер. с англ. В.И.Супруна]. – Н.: ФСПИ «Тренды», 2005. – 344 с.
    69. Кикшель Е.Н. Социология и психология управления: Учеб. пособ. – М.: Высш. шк., 2005. – 296 с.
    70. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях. – М., 1995. – 260 с.
    71. Клубов Е.П. Управленческая концепция руководителя как метод изучения профессионального мышления // Методы исследования общения и мышления в производственной деятельности. – Ярославль, 1989. – С. 100-135.
    72. Кнорринг В.И. Основы искусства управления: Учеб. пособ. – М.: Дело, 2003. – 328с.
    73. Князев С.Н. Управление: искусство, наука, практика: Учеб. пособ. /С.Н.Князев. – Минск: Армита-Маркетинг: Менеджмент, 2002. – 512 с.
    74. Ковалев А.Г. Руководителю о работнике: Практ. аспект изучения личности. – М.: Экономика, 1998. – 92 с.
    75. Кови С. Лидерство, основанное на принципах /С. Кови; Пер. с англ., 2-е изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2009. – 302 с.

    76. Колпаков В.М. Управление развитием персонала: Учеб. пособ. для студ. вузов. – К.: МАУП, 2006. – 712 с.
    77. Котельников В.Ю. Предпринимательское лидерство. Инициируй инновации, быстрые перемены и веди за собой людей. – М.: Эксмо, 2007. – 96 с.
    78. Кравченко С.О. Державно-управлінські реформи: теоретико-методологічне обґрунтування та напрями впровадження: Монограф. /С.О.Кравченко. – К.: НАДУ, 2008. – 296 с.
    79. Кудряшова Б.В. Лидер и лидерство. – Архангельськ: Поморский междунар. пед. ун-т, 1996. – 376 с.
    80. Кулиев З.Г. Социальная ответственность и ее роль в регуляции деятельности людей. – Харьков, 1986. – 265.
    81. Куртиков Н.А. Психология и социология управления: учеб. пособ. /Н.А. Куртиков. – М.: Книжный мир, 2007. – 268 с.
    82. Леонтьев Д.А. Человек в мире и мир в человеке /Д.А.Леонтьев // Вопросы психологии. – 1989. – № 3. – С. 20-25.
    83. Лидерство в новую эпоху [ электронный ресурс]. – Pежим доступа: www.piter.com.
    84. Логунова М.М. Соціально-психологічні аспекти управлінської діяльності /М.М.Логунова. – К.: Центр інституційного розвитку державної служби, 2006. – 256 с.
    85. Луговий В.І. Шляхи і засади вдосконалення підготовки керівного персоналу державної служби (аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду) / В.І.Луговий // Підвищення кваліфікації державних службовців: Зб. наук. пр. /Кер. П.С.Назименко. – К.: Вид-во УАДУ, 1999. – С. 108-138.
    86. Лукашевич В.В. Основы управления персоналом: Учеб. пособ. – М.: КНОРУС, 2007. – 232 с.
    87. Лукашевич Н.П. Самоменеджмент. Теория и практика / Учебн. – К.: Ника-Центр, 2007. – 344 с.

    88. Лукичева Л.И. Управление персоналом: Курс лекций; практич. задан. /Л.И.Лукичева; Под ред. Ю.П.Анискина. – М.: Омега-Л, 2004. – 264 с.
    89. Лытов Б.В. Государственная служба: управленческие отношения: Учеб. пособие. – М.: Изд-во РАГС, 2006. – 154 с.
    90. Маак Т. Ответственное лидирство /Т.Маак, Н.Плесс. Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. – 321 с.
    91. Макарова И.К. Управление человеческими ресурсами: пять уроков эффективного HR-менеджмента /И. К.Макарова. – М.: Дело, 2008. – 232 с.
    92. Маргерисон Ч.Дж. "Колесо" командного управления: Путь к успеху через систему управления командой /Пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2004. – 208 с.
    93. Маслов В.И. Стратегическое управление персоналом в условиях эффективной организационной культуры: Учеб. – М.: Финпресс, 2004. – 288 с.
    94. Мескон М.Х. Основы менеджмента /Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. /Пер. с англ. – М.: Дело, 1992. – 850 с.
    95. Мильнер Б.З. Теория организации. – М., 2005. – 295 с.
    96. Модернізація державного управління та державної служби: крок до демократичного управління [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.guds.gov.ua.
    97. Модернізація України: пріоритети реформ // Дзеркало тижня. – 2010. – №14(794) 10–16 апр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zn.ua/3000/3100/69088/.
    98. Мосов С. Системний підхід до керівництва організацією: функція мотивації // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 1. – С. 132–137.
    99. Мотренко Т.В. Управління людськими ресурсами, професійне навчання та доброчесність. Презентація від 29 трав. 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.guds.gov.ua.
    100. Муздыбаев К. Психология ответственности. – Л., 1983. – 380 с.

    101. Музыченко В.В. Управление персоналом. – М.: Академия, 2003. – 528с.
    102. Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд. І.О.Слєпов; Пер. з рос. Л.І.Козій, М.І.Матрохіна, П.Л.Пироженко. – К.: Либідь, 1993. – 304 с.
    103. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обшестве : Монограф. / Н.Р. Нижник – К.: 1995. – 207 с.
    104. Нижник Н.Р. Ділове спілкування у сфері державного управління: Монографія / [Н.Р. Нижник, Л.А. Пашко, В.М. Олуйко, С.А. Кіндзерський]. – Хмельницький : ТОВ "Поліграфіст", 2005. – 195 с.
    105. Нижник Н. Підхід до формування змісту якостей керівника в системі державного управління /Н.Нижник, С.Мосов // Вісн. держ. служби України. – 1999. – №1. – С. 69 – 75.
    106. Нижник Н.Р. Україна – державне управління: шляхи реформування / Н.Р. Нижник. – К.: АТ Миронівська друкарня, 1997. – 72 с.
    107. Нижник Н.Р. Управлінець ХХІ століття: організатор чи термінатор? / Н.Р.Нижник, Л. А.Пашко // Соц. психологія. – 2005. – № 5(13). – С. 28-37.
    108. Нижник Н.Р. Управлінська культура: теоретичне поняття чи управлінська поведінка? /Н. Р.Нижник, Л. А.Пашко // Політ. менеджмент. – 2005. – № 5(14). – С. 103 – 113.
    109. Обозов Н.Н. Интенсивная поднотовка менеджера. – СПб.: БХВ-Петербург, 2011. – 240 с.
    110. Оболонский А.В. Бюрократия ХХІ века? Модели государственной службы: Россия, США, Англия, Австралия. – М.: Дело, 2002. – 168 с.
    111. Олуйко В.М. Кадрові процеси в державному управлінні України: стан і перспективи розвитку: Монографія. – Хмельницький: Вид-во ХУУП, 2005. – 326 с.
    112. Общая схема оценки CAF: совершенствование через самооценку / [Пер. и адаптац. на рус. яз. Д.В.Маслова]. – М.: Центр экспертных программ Всероссийской организации качества, 2008. – 35 с.
    113. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Навч. посіб. /Л. Е.Орбан-Лембрик – К.: Академвидав, 2003. – 568 c.
    114. Образование 21-го века: Проблемы и перспективы. – Рига: Эксперимент, 2002. – 185 с.
    115. Папулов П.А. Кадры управлення производством: деятельность, формирование /П. А.Папулов. – М.: Экономика, 1985. – 160 с.
    116. Павленчик П.Т. Проходження державної служби в Україні: організаційно-правові засади: Автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2001. – 20с.
    117. Пахомова Т.І. Механізми функціонування системи державної служби в період реформ: Автореф. дис. … д–ра наук з держ. упр. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2007. – 32 с.
    118. Пашко Л.А. Ділове спілкування як необхідний та неминучий процес пізнання особистості співрозмовників // Вісн. УАДУ. – 2000. – № 3. – С. 433-440.
    119. Пашко Л.А. До проблеми активізації людини адміністративної у сфері державного управління // Командор. – 2005. – № 1. – С. 33– 37.
    120. Пашко Л.А. Мотиваційна криза держслужбовців: причини і наслідки // Політ. менеджмент. – 2005. – № 1 (10). – С. 44-51.
    121. Пашко Л.А. Управлінські помилки при формуванні комунікативної поведінки оцінюваного державного службовця // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 2. – С. 124–132.
    122. Пашко Л.А. До проблеми усвідомлення сучасної сутності управлінської культури // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління. – 2009. – № 2(40). – Донецьк, 2009. – С. 122-129.
    123. Пашко Л.А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико-методологічні засади оцінювання: Автореф. дис. д-ра н. держ. упр.: 25.00.03 /Л.А.Пашко – К.: 2007. – 36 с.
    124. Пашко Л.А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико-методологічні засади оцінювання: Монограф. /Пашко Л.А. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 236 с.
    125. Пашко Л.А. Управлінське лідерство як запорука ефективності функціонування сфери державного управління // Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи: монографія / за заг. ред. Н.Р.Нижник, Н.Т.Гончарук. – Д.: Монолит, 2009. – С. 255-271.
    126. Пашко Л.А., Кіндзерський С.А. Професійна підготовка менеджерів державного управління – виклик ХХІ століття // Статистика України. – 2004. – № 4(27). – С. 31–34.
    127. Підтримка реформи державної служби в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gouds.gov.ua.
    128. Платонов С.В. Искусство управленческой деятельности /Платонов С.В., Третяк В.И., Черкасов В.В. – К.: ООО «Издательство Либра», 1996. – 250 с.
    129. Подоляк Я. Психология управления: теория и практика менеджмента. -Х., 2004. – 295 с.
    130. Понеделков А.В. Политическая элита: генезис и проблемы ее становления в России. – Ростов-н/Д.: Изд-во СКНЦ ВШ, 1995. – 208 с.
    131. Пономарев Л.И. Компетенция и компетентность персонала государственной службы. – М., 1994. – 230 с.
    132. Портер М. Конкурентные преимущества. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 350 с.
    133. Порядок денний адміністративної реформи // Уряд. кур’єр. – 2010. – 27 бер. – № 57 (42081).
    134. Пригожин А.И. Современная социология организаций. – М., 2001. – 250 с.
    135. Програма розвитку лідерства 2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gouds.gov.ua.
    136. Програма розвитку лідерства: адміністративна реформа 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gouds.gov.ua.

    137. Про державну службу України. Закон України від 16 груд. 1993 р. № 3723-ХІІ // Правове регулювання діяльності державних службовців України. В 2-х т. Т.1 / А.В.Толстоухов, Т.В.Мотренко, В.І.Луговий, Н.Р.Нижник, М.К.Орлатий, В.І.Рибачук та ін. – К.: НАДУ, 2004. – С. 34-44.
    138. Про довідник типових професійних характеристик посад державних службовців. Наказ Головдержслужби України від 1 вер. 1999 р. № 65 // Правове регулювання діяльності державних службовців України. В 2-х т. Т.1 /А.В.Толстоухов, Т.В.Мотренко, В.І.Луговий, Н.Р.Нижник, М.К.Орлатий, В.І.Рибачук та ін. – К.: НАДУ, 2004. – С. 338-368.
    139. Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця: Наказ Головного управління державної служби України від 23 жовт. 2000 р., № 58 // Правове регулювання діяльності державних службовців України. В 2-х т. Т.1 /А.В.Толстоухов, Т.В.Мотренко, В.І.Луговий, Н.Р.Нижник, М.К.Орлатий, В.І.Рибачук та ін. – К.: НАДУ, 2004. – С. 110-113.
    140. Про затвердження Положення про формування кадрового резерву для державної служби: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лют. 2001 р. № 199 // Правове регулювання діяльності державних службовців України. В 2-х т. Т.1 /А.В.Толстоухов, Т.В.Мотренко, В.І.Луговий, Н.Р.Нижник, М.К.Орлатий, В.І.Рибачук та ін. – К.: НАДУ, 2004. – С. 480-482.
    141. Про затвердження Порядку організації і проведення Школою вищого корпусу державної служби тренінгів для державних службовців першої-другої категорії: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серп. 2010 р. № 728 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.gouds.gov.ua.
    142. Про затвердження Порядку проведення конкурсу із зарахуванням до кадрового резерву на посаду державних службовців першої-третьої категорії, призначення на які здійснюються Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лют. 2007 р. № 272 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cginred-272-2007%EF.
    143. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 9 груд. 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cginred-272-2007%EF.
    144. Про проведення щорічного всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець»: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вер. 2003 р. № 1152 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cginred-272-2007%EF.
    145. Про службу в органах місцевого самоврядування: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 черв. 2001 р. № 2493-ІІІ // Правове регулювання діяльності державних службовців України. В 2-х т. Т.1 /А.В.Толстоухов, Т.В.Мотренко, В.І.Луговий, Н.Р.Нижник, М.К.Орлатий, В.І.Рибачук та ін. – К.: НАДУ, 2004. – С. 101-110.
    146. Про організацію та проведення Школою вищого корпусу державної служби тренінгів для державних службовців першої-другої категорій: Постанова КМУ від 25 серп. 2010 р. № 728.
    147. Правове регулювання діяльності державних службовців України. В 2-х т. /А.В.Толстоухов, Т.В.Мотренко, В.І.Луговий, Н.Р.Нижник, М.К.Орлатий, В.І.Рибачук та ін. – К.: НАДУ, 2004. – Т. 1. – 980 с., Т. 2. – 990 с.
    148. Пугачев В.П. Руководство персоналом организации: Учеб. /В.П.Пугачев – М.: 1998. – 280 с.
    149. Рамперсад К.Х. Универсальная система показателей деятельности: Как достигать результатов, сохраняя целостность; Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 352 с.
    150. Роббинс Х. Почему не работают команды? Что идет не так, и как это исправить /Роббинс Х., Финли М.; Пер. с англ. – М.: Добр. кн., 2005. – 304 с.


    151. Робінс Ст.П. Основи менеджменту /Робінс Стефан П., Де Ченцо Девід А. /Пер. з англ. А.Олійник та ін. – К.: Вид-во С.Павличко «Основи», 2002. – 671 с.
    152. Розанова В.А. Человеческий фактор в управлении: Учеб. пособ. – М.: ООО «Журн. «Упр. персоналом», 2004. – 208 с.
    153. Рижих В.М. Державне управління науково-технічним прогресом: економічні аспекти. Автореф. дис. д–ра наук з держ. упр. / Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 1999. – 35 с.
    154. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание /С.Л.Рубинштейн. – М.: [б.и.], 1957. – 325 с.
    155. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии /С.Л.Рубинштейн. – СПб.: Питер КОМ, 1999. – 520 с.
    156. Руководитель без конфликтов /Зигерт В., Ланг Л. – М., 1990. – 250 с.
    157. Румянцев И.Н. Моральный конфликт как форма проявления нравственной свободы /И.Н.Румянцев. – М.: Мысль, 1984. – 190 с.
    158. Савельєва В.С. Психологія управління: Навч. посіб. /В.С.Савельєва. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 320 с.
    159. Саймон Г. Адміністративна поведінка: Дослідження процесів прийняття рішень в організаціях, що виконують адміністративні функції: Пер. з англ. ид. – Вид. переробл. і допов. числен. заув. авт. – К.: АртЕк, 2001. – 392 с.
    160. Саймон Г. Менеджмент в организациях: Сокр. ред. и вступ. ст. А.М.Емельянова, В.В.Петрова. – М.: Экономика, 1995. – 335 с.
    161. Саймон Г.А. Менеджмент в организациях /Г.А.Саймон, Д.У.Смитбург, В.А.Томпсон. – М., 1995. – 450 с.
    162. Серьогін С.М. Державний службовець у відносинах між владою і суспільством: Автореф. дис. … д–ра наук з держ. упр. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2004. – 32 с.
    163. Сенге П. Как научиться изменяться // Искусство управления. – 2000. – № 1. – С. 8-25.

    164. Скворцов В.С. Влияние управленческой концепции руководителя на организацию исполнительной деятельности подчиненных: Автореф. дис. ... канд. психол. наук. – М., 1987. – 20 с.
    165. Сладкевич В.П. Мотивационный потенциал: Курс лекций. – К.: МАУП, 2001. – 168 с.
    166. Словіцька Т.В. Управлінська діяльність у сфері державного управління як одночасний процес керівництва та лідерства / Словіцька Т.В. // Збірник праць «Теорія та практика державної служби матеріали науково-практичної конференції Дніпропетровськ 2009»
    167. Словіцька Т.В. Особливості кар’єрної та посадової моделей проходження державної служби / Т.В. Словіцька // Харківський національний економічний університет Зб. наук. пр. – Управління розвитком. – 2010 №8. – С.65-69.
    168. Словіцька Т.В. Керівництво та лідерство як складові управлінської діяльності / Т.В.Словіцька // Актуальні проблеми державного управління : Зб. наук. пр. –Київ : Вид-во НАДУ, 2010. – № 1 (39). – С. 58-61.
    169. Словіцька Т.В. Сутність феноменів керівництва та лідерства / Т.В. Словіцька //. Часопис Хмельницького університету управління та права Зб. наук. пр.: Вид – № 3. 2009 – С. 306-312.
    170. Словіцька Т.В. Моніторинг управління мотивацією колективу як складової делегуючого лідера // Моніторинг законодавства України: аналіз, проблеми, перспективи: Монографія / За заг. ред. Нижник Н.Р. – Чернівці: Техно. друк, 2010. – С.84-108.
    171. Словіцька Т.В. Лідерство в сучасній Україні / Т.В.Словіцька // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій : Зб. наук. ст. за матеріалами ІІІ Міжнародної наукової конференції – Суми:
    172. Словіцька Т.В. Керівництво та лідерство як складові управлінської діяльності / Т.В.Словіцька // Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади : зб. наук. ст. за матеріалами ІV Всеукраїнської наук.-практ. конф. за міжн. участю, Полтава, 24 листопада 2009 р. /: 2009. – С. 96-98.
    173. Словіцька Т.В. Лідерство – керівництво на державній службі: сучасні підходи/ Т.В.Словіцька // Суспільство Держава Управління Право: науковий журнал № 2/2011. – С.170-180.
    174. Словіцька Т.В. Особливості кар’єрної та посадової моделей проходження державної служби / Т.В.Словіцька // Конституційні засади державного управління та місцевого самоврядування в Україні Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 15-й річниці прийняття Конституції України, Хмельницький 17 червня 2011 р. – С. 182-188
    175. Социальное управление: Словарь /Под ред. В.И.Добренькова, И.М.Слепенкова. – М.: Изд-во МГУ, 1994. – 208 с.
    176. Социальное управление: теория и методология. В 2-х ч. Учеб. пособ. /А.Г.Гладышев, В.Н.Иванов, А.В.Иванов и др. /под ред. В.Н.Иванова. Акад. наук социал. технологий и мест. самоуправления. – Ч. 1. – М.: Муниципальный мир, 2004. – 320 с.
    177. Спивак В.А. Развивающее управление персоналом. – СПб.: Издат. дом «Нева», 2004. – 440 с.
    178. Стратегія державної кадрової політики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: Zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cginred-272-2007%EF.
    179. Теория организации: Учебник / Под общ. ред. Г.В.Атаманчука. – М.: Изд-во РАГС, 2007. – 456 с.
    180. Теория управления: социально-технологический подход: Энциклопед. слов. /Под ред. В.Н.Иванова, В.И.Патрушева; Акад. наук соц. технологий и мест. самоупр. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Муниц. мир, 2004. – 672 с.



    181. Тимошенко В.И. Общественно-политическое лидерство /В.И.Тимошенко // Социально-политические науки. – 1990. – № 11. – С. 36-54.
    182. Тихомиров Ю.А. Теория компетенции. – М., 2001. – 360 с.
    183. Торрингтон Д. Управление инновационными ресурсами. – М., 2001. – 450 с.
    184. Торрингтон Д. Управление человеческими ресурсами: /Торрингтон Д., Холл Л., Тэйлор С. /Пер. 5-го англ. изд. – М., 2004. – 752 с.
    185. Травин В.В. Менеджмент персонала предприятия: Учеб.-практ. пособ. / Травин В.В., Дятлов В.А. – 4-е изд. – М.: Дело, 2002. – 272 с.
    186. Травин В.В. Развитие управленческого потенциала: Модуль І: Учеб.-практич. пособ. /Травин В.В., Магура М.И., Курбатова М.Б. – М.: Дело, 2004. – 128 с.
    187. Турчинов А.И. Государство и кадровый потенциал России: взгляд с позиций предметной области кафедры, или долго ли будет действовать формула Дубельта /А.И.Турчинов // Гос. служба: науч.-практ. журн. – 2004. – Сент. – №4(30). – С. 43-50.
    188. Турчинов А.И. Профессионализация и кадровая политика: проблемы развития теории и практики. – М.: Флинта, 1998. – 272 с.
    189. Турчинов А.И. Профессионализм государственного служащего должен быть конструктивным // Государственная служба. – 2001. – №3. – С. 101-112.
    190. Турчинов А.И. Профессиональная и кадровая политика: проблемы развития теории и практики. – М.: Московский психолого-социальный институт Флинта, 1998. – 272 с.
    191. Фёдорова Н.В. Управление персоналом организации: Учеб.пособ. – 2-е изд., перераб. и доп. /Н.В.Фёдорова, О.Ю.Минченкова.- М.:КНОРУС, 2005. – 416 с.
    192. Холл Х.Р. Организации: структуры, процессы, результаты. – СПб., 2001. – 268 с.

    193. Холмская М.Р. Политическое лидерство и будуще России /М.Р.Холмская // Государство и право. – 1992. – № 8. – С. 25-56.
    194. Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). – Х.: Право, 1996. – 164 с.
    195. Цвєтков В.В. Демократія – Управління – Бюрократія: в контексті модернізації українського суспільства: Монограф. /Цвєтков В.В., Горбатенко В.П. – К.: Ін-т держ. і пр.. ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. – 348 с.
    196. Цвєтков В.В. Демократія і державне управління: теорія, методологія, практика: Монограф. – К.: ТОВ «Вид-во «Юридична думка», 2007. – 336 с.
    197. Черепанов В.В. Основы государственной службы и кадровой политики: Учеб. пособ. для студ. вузов /В.В.Черепанов; В.П.Иванов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, Закон и право, 2007. – 575 с.
    198. Чернышев В.Н. Человек и персонал в управлении /Чернышев В.Н., Двинин А.П. – СПб.: Энергоатомиздат; С.-Петерб. отд-ние, 1997. – 568 с.
    199. Чиркова А. Кризис лидерства и новые ценности глобального менеджмента /А. Чиркова // Персонал – Микс. – 2002. – № 2. – С. 23-38.
    200. Шефер Б. Простое лидерство /Б.Шефер, Б.Грундль [пер. с нем. С.Э.Борич]. – Минск, 2008. – 176 с.
    201. Шикун А.Ф. Управленческая психология: Учеб. пособ. /А.Ф.Шикун, И.М.Филинова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Аспект Пресс, 2005. – 120 с.
    202. Шнайдер Б. Персонал для организации: научный подход к поиску, оценке и удержанию сотрудников /Шнайдер Б., Шмитт Н. /Пер. с англ. под ред. Н.В.Гришиной и М.Б.Курбатовой. – СПб.: Экон. шк., 2004. – 560 с.
    203. Шамрай В.О. Військові формування та військова служба (організаційно-правові та управлінські аспекти): Монографія. – К., 1998. – 226 с.
    204. Эффективность государственного управления: Пер. с англ. / Общ. ред. С.А.Батчикова и С.Ю.Глазьева. – М.: Фонд «За экон. грамотность», Рос. экон. журн., Изд-во АО «Консалтбанкир», 1998. – 848 с.
    205. Эффективность и качество управленческой деятельности (государственно-правовой аспект). – К., 1980. – 302 с.
    206. Яхонтова Е.С. Эффективность управленческого лидерства. / Е.С.Яхонтова – М.: ТЕИС, 2002.
    207. Adair J. The Action-centered leader/ -London: Mc Graw-Hill, 1973. – 386 p.
    208. Bales R. F. The equilibrium problem is small groups // Working Papers in the Theory of Action. – N. Y., 1953. – P. 85-128.
    209. Bass B. M. From transactional to transformational leadership. Organizational dynamic, 1990. –
    210. Becking K. Excellent public leadership: 7 competencies for Europe /K.Becking, N.Norman // ROI – REEKS, Uitgevers, 2005. – 350 p.
    211. Bellows R. Creative leadership // Englewood cliff. – N.Y., 1959. – P. 45-68.
    212. Bennis W. Leadership theory and administrative behavior: The problems of authority// Administrative Science Quarterly. – 1959. – №4. – P.43-65.
    213. Bernard Y. Leadership and propaganda //An Introduction to sociology.-N.Y., 1927. – P. 65-82.
    214. Biackmaz F. Leadership in reform//Amer. Social Journal. -19911.- № 6. – P. 20-42.
    215. Bingham W. Leadership// The psychological foundation of management. – N.Y., 1927. – P. 52-185.
    216. Blake R. R. The managerial grid /R.R.Blake, J.S.Mouton – Houston, Texas: Gulf Publishing, 1964. – 328 p.
    217. Bogardus E. Leadership and attitudes // Sociology and Social Res. – 1929. – № 13. – P. 68 – 109.
    218. Bowden A. A Study of the Personality of Student Leaders in the United States// Journal of Anormal and Social Psychology. – 1926.- № 21. – P. 20-48.
    219. Brown J. Psychology and social order.- N.Y., 1936. – 250 p.
    220. Bruggemann A. Job satisfaction /Bruggemann A., Groskurth P., Ulich E. – Bern: Huber, 1975. – 380 p.
    221. Burns J. M. Leadership /J.M.Burns – N.Y.: Pauli’s Press, 1978. – 285 p.
    222. Bussing A. A dynamic model of work satisfaction. Qualitative approaches /A.Bussing, T.Bissels, V.Fuch // Human Relations. – 1997. – P. 120 – 185.
    223. Bussing A. A dynamic view of job satisfaction /A.Bussing // Work and stress. – 1992. – № 6 (3). – P. 239 – 259.
    224. Carter L. Leadership and small group behavior // Group relations at the crossroads.- N.Y., 1953. – 165 p.
    225. Cartwright D. Influence, Leadership, Control /D.Cartwright // Handbook of organizations. – Chicago, 1965. – P. 38-69.
    226. Cattel R. New concepts for measuring leadership in terms of group centrality /R.Cattel // Human relations. – 1951. – № 4. – P. 45-95.
    227. Choshal S. Bad management theories are destroying good management practices /S.Choshal // Academy of management learning and education. – 2005. – № 4(1). – P. 75-91.
    228. Cooley C. Human nature and the social order.- N.Y., 1902. – 170 p.
    229. Copeland N. Psychology and the soldier. – Harrisburg, 1942. – 258 p.
    230. Cowley W. Three distinctions in the study of leadership /W.Cowley // Journal of anormal and social psychology. – 1929. – № 23. – P. 35-58.
    231. Cuilla J. Leadership ethics: mapping the territory /J.Cilla // Business ethics quarterly. – 1995. – № 5(1) – P. 5-28.
    232. Davis K. Human relations at work. – N.Y., 1962. – 338 p.
    233. Drucker P. The practice of management /P.Drucker – London, 1995. – 450 p.
    234. Fiedler F.A Theory of leadership effectiveness. – N.Y., 1967. – 350 p.
    235. Filley A. Managerial Process and Organizational Behavior. /A.Filley, R.House, C.Kerr. – Glenview, 1976. – 288 p.
    236. Fonda N. Management development: the missing link in sustained business performance /N.Fonda // Personnel management. – 1989. – December. – P. 50-53.

    237. French J. The bases of social power /French J., Raven B. // Studies in social power. – Ann. Arbor: Univ. of Michigan, 1959. – P. 35-49.
    238. Fulop J. Leading and managing /J.Fulop, S.Linstead, R.Dunford// Management. A Critical Text. – South Ybarra: Macmillan Business. – 1999. -P. 120-210.
    239. Gibb C. The Sociometry of leadership in temporary groups /C.Gibb// Sociometry. – 1950. – № 13. – P. 41-75.
    240. Goleman D. Emotional intelligence /D.Goleman – N.Y.: Bantam Books, 1995. – 395 p.
    241. Goleman D. Leadership: that gets results. – 1999. – 380 p.
    242. Goleman D. What makes … a leader ? // Harvard business review. – Nov.-Dec. 1998. – P. 93 – 102.
    243. Gollwitzwe P.M. Action phases and mindsets’ handbook of motivation and cognition. – Vol. 2. – N.Y.: Guilford Press, 1990. – 285 p.
    244. Gordon T. Group-centered leadership – A way of releasing the creative power of groupes. – Boston, 1955. – 410 p.
    245. Gouldner A. Studies in leadership. /A.Gouldner. – N. Y., 1950. – 355 p.
    246. Greenleaf R. K. Servant Leadership: a journey into the nature of legitimate power and greatness, 25-the anniversary ed./ R.K.Greenleaf/ – N.Y.: Palmist Press, 2002. – 350 p.
    247. Hainan F. Group leadership and democratic action. – Boston, 1951. – 268 p.
    248. Handbook of organization. – Chicago, 1965. – 385 p.
    249. Heifetz R., Laurie D. The work of leadership// Harvard business review Jan.-Feb. 1997. – P. 124-134.
    250. Hemphill J. Situational factors in Leadership //Monograph № 32. -Columbus: Ohio State Univ., 1949. – 255 p.
    251. Hemphill J. The leader and his group // Journal of research. – 1949. – № 28. – P. 13-35.
    252. Hersey P. Management of organizational behavior /Hersey P., Blanchard K. – 1995. – 250 p.

    253. Hersey P. Situational selling. – 1985. – 230 p.
    254. Hollander E. P. Emergent leadership and social influence // Leadership and interpersonal behavior. – N. Y., 1961. – 35-65 p.
    255. House R. A theory of charismatic leadership// Leadership: the cutting edge.-Carbondale: Southern Hellions University Press, 1976. – P. 22-39.
    256. Kanfer R. Work motivation: New directions in theory and research /R.Kanfer // International review industrial and organizational psychology. – Chichester: Wiley, 1992. – P. 1 – 53.
    257. Kanter R. M. When giants learn to dance: mastering the challenge of strategy, management, and careers in the 1990s /R. M. Kanter. – Unwind, 1990. – 380 p.
    258. Kats D. The social psychology of organization /Kats D., Kahn R. – N.Y., 1966. – 380 p.
    259. Kilpatrick S. Leadership: do traits matter ? /Kilpatrick S., Jocke E.// Academy of management executive. – Vol. 5 – № 2. – 1991. – P. 48-60.
    260. Knickerbockers J. Leadership: a conception and some implications // J. Soc. Issues. – 1948. – № 4. – P.22 – 39.
    261. Krech D. Theory and problems of social psychology /Krech D., Crutchfield R. – N.Y., 1948. – 368 p.
    262. Lackmar F. Leadership in reform // American journal of sociology. – 1911. – № 16. – P. 135-154.
    263. Lapeer R. Leadership or domination. /R. Lapeer. – N.Y., 1936. – 238 p.
    264. Locke E.A. Work motivation theories /Locke E.A., Henne D. // International review of industrial and organizational psychology. – Vol. 1. – Chichester: Wiley, 1986. – P. 1-35.
    265. Manson E. The management of men.- N.Y., 1921. – 350 p.
    266. Maslow A. H. A theory of human motivation /A.H. Maslow // Psychological review. – 1993. – № 50 – P. 370 – 396.
    267. Mayo E. The problem with an Industrialized civilization / E.Mayo – N. Y: Macmillan, 1953. – 350 p.

    268. McClerimmon M. Goodbye to careers? // Human resources. – 1994. – spring. –P. 215-265.
    269. McClelland D. C. Motivational Friends in society / D.C. McClelland – N.Y.: General Learning Press, 1971. – 250 p.
    270. McGregor D. The human side of enterprise. – 1960. – 250 p.
    271. Merton R. The social nature of leadership // Amer. journal of nature. – 1969. – № 69. – P. 78 -95.
    272. Mintzberg L. The nature of leadership. – 1985. – 254 c.
    273. Miner J. The management process /J. Miner. – N.Y., 1973. – 348 p.
    274. Moore B. The may Conference
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Малахова, Татьяна Николаевна Совершенствование механизма экологизации производственной сферы экономики на основе повышения инвестиционной привлекательности: на примере Саратовской области
Зиньковская, Виктория Юрьевна Совершенствование механизмов обеспечения продовольственной безопасности в условиях кризиса
Искандаров Хофиз Хакимович СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МОТИВАЦИОННОГО МЕХАНИЗМА КАДРОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ (на материалах Республики Таджикистан)
Зудочкина Татьяна Александровна Совершенствование организационно-экономического механизма функционирования рынка зерна (на примере Саратовской области)
Валеева Сабира Валиулловна Совершенствование организационных форм управления инновационной активностью в сфере рекреации и туризма на региональном уровне