ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

КОЛОБОВ Юрій Володимирович

УДК 35.354.008.6 (477)

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
В УКРАЇНІ

25.00.03 – державна служба

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Неліпа Дмитро Васильович,
доктор політичних наук, доцент

Київ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………….................... 3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади дослідження державної служби в контексті реформування виконавчої влади в Україні…………........... 11
1.1. Основні напрями дослідження динамічних характеристик державної служби .............................................................................................................. 11
1.2. Поняття «ефективність державного управління» та його роль у системі поділу влади ....................................................................................... 37
1.3. Специфіка і визначальні параметри функціонування виконавчої гілки влади ................................................................................................................. 63
Висновки до першого розділу ........................................................................ 75

РОЗДІЛ 2. Державна служба в системі виконавчої влади: критерії і механізми використання її перетворюючого потенціалу ….................. 77
2.1. Співвідношення політичної та виконавчої складових в державному управлінні .................................................................................................. 77
2.2. Взаємодія державних службовців та суспільства в процесі підготовки, прийняття та реалізації державно-управлінських рішень ........................... 94
2.3. Розмежування державно-політичних та службових посад в органах виконавчої влади: теорія та практика .......................................................... 112
Висновки до другого розділу ....................................................................... 132

РОЗДІЛ 3. Пріоритетні напрями реформування державної служби в Україні…………………………………………………............... 134
3.1. Політико-правові основи реформування державної служби ............ 134
3.2. Сучасні проблеми, підстави та етапи реформування державної
служби ............................................................................................................ 143
3.3. Державна політика в сфері державної служби .................................... 170
Висновки до третього розділу ...................................................................... 187
ВИСНОВКИ………………………………………….....................……….. 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………..........................…… 198

ВСТУП
Актуальність теми. Постійне збільшення різноманіття форм і методів суспільної діяльності призводить до перегляду місця і ролі держави в суспільстві. Зміни політичних інститутів, обумовлені сучасними демократичними процесами, вимагають пошуку нової ефективної і результативної моделі державного управління. Соціально-політичні реформи актуалізують проблеми становлення ефективної системи державного управління, визначення параметрів, які сприяють підвищенню ефективності діяльності органів державної влади.
Процес формування нових систем державного управління нерозривно пов’язаний із реформуванням і розвитком державної служби як найважливішого механізму реалізації влади, створенням дієвого інструменту її організації, формуванням системи її ефективного функціонування. За останні двадцять років увага зарубіжних та вітчизняних вчених особливо звернена на процес реформування державної служби в контексті формування нової сучасної моделі державного управління. Державна служба забезпечує реалізацію загальнонаціональних інтересів і роботу всіх гілок влади.
Державна служба – це складна система, що постійно розвивається, багатогранний і творчий процес, в якому немає провідних чи другорядних елементів, кожний відіграє свою роль і при цьому несе повну відповідальність за якість та ефективність законодавчої чи виконавчої діяльності. Відповідно можна сказати, що без такої служби жоден орган державної влади не лише не зможе ефективно працювати, але і взагалі існувати. Надійність, стабільність та ефективність влади визначається професіоналізмом, компетентністю службовців, які забезпечують її діяльність, якістю організації і функціонування державної служби. Тому дослідження державної служби як чинника забезпечення ефективності функціонування виконавчої влади в Україні є необхідним та актуальним, адже саме через виконавчу владу реалізовується переважна більшість функцій державного управління.
Питанням функціонування державної служби приділяли увагу такі вчені як Г. Атаманчук, А. Альохін, І. Бачило, В. Власов, О. Воробйов, Л. Коваль, Ю. Козлов, Б. Лазарєв, В. Манохін, І. Пахомов, М. Перфільєв, Ю. Розенбаум, С. Студенікін, М. Студенікіна, Ю. Тихомиров, О. Якуба, Ц. Ямпольська та ін. Механізми функціонування державної служби є предметом досліджень багатьох фахівців з державного управління, зокрема В. Авер’янова, В. Бакуменка, Д. Бахраха, Л. Білої, Ю. Битяка, С. Дубенко, В. Князєва, Г. Лелікова, В. Лугового, Т. Мотренка, В. Мальцева, О. Машкова, П. Надолішнього, Н. Нижник, В. Олуйка, П. Павленчика, В. Рижих, С. Серьогіна, В. Цвєткова, Ю. Шарова, О. Якубовського та ін. На розробці та осмисленні нових підходів до процесів функціонування державної служби позитивно позначилося і прийняття нормативно-правових документів, в яких встановлюються засади і напрями її функціонування та розвитку.
Значний внесок в обґрунтування поняття «ефективність державного управління» зробили: В. Авер’янов, В. Бакуменко, Н. Нижник, Р. Рудніцька, В. Цвєтков та інші. Питання оцінки ефективності державного управління на різних рівнях влади досліджували: Г. Мостовий та Г. Одінцова. Окремі теоретичні аспекти та підходи до формування ефективності державного управління розглядають: В. Воротін, С. Мосов, П. Надолішній, В. Олуйко, І. Розпутенко, О. Сушинський та інші. Серед праць зарубіжних дослідників науковий і практичний інтерес становлять роботи Г. Атаманчука, Т. Бернарда, Г. Бухгарта, К. Вайс, Е. Ведунга, Г. Емерсона, Д. Епштейна, Д. Зеркіна, В. Ігнатова, Й. Кхола, Р. Лайкерта, Б. Мільнера, Г. Райта, Ф. Тейлора, Г. Саймона та інших.
Однак, дослідження державної служби як чинника забезпечення ефективності функціонування виконавчої влади в Україні залишається на сьогоднішній день малодослідженим та актуальним, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Модернізація суспільного розвитку України в умовах світових процесів глобалізації» та науково-дослідної теми філософського факультету 11 БФ 041-01 «Філософсько-світоглядні та політологічні аспекти гуманітарного розвитку сучасного суспільства».
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз державної служби як чинника забезпечення ефективності функціонування виконавчої влади в Україні.
Реалізація поставленої мети зумовила вирішення наступних задач:
 здійснити системний аналіз наукових напрацювань щодо дослідження державної служби та функціонування виконавчої влади; виокремити основні підходи до її розуміння та тенденції розвитку;
 уточнити поняття «ефективність державного управління» з позицій методології науки, систематизувати критерії та підходи до оцінки ефективності діяльності виконавчої влади;
 сформулювати концептуальні положення дослідження функціонування виконавчої гілки державної влади в Україні, розкрити принципи її побудови і діяльності в демократичній державі;
 окреслити специфіку державної служби з урахуванням принципів діяльності та взаємодії політичної та виконавчої складових у державному управлінні;
 проаналізувати взаємодію державної служби та інститутів громадянського суспільства в процесі забезпечення демократизації виконавчої влади;
 обґрунтувати доцільність розмежування політичних та службових посад в органах виконавчої влади, виокремити ознаки, що їх характеризують;
 виявити основні напрями та загальні принципи державної політики у сфері державної служби;
 запропонувати напрями модернізації державної служби та розробити науково-прикладні рекомендації щодо проведення реформування державної служби в Україні.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі функціонування державної служби в органах виконавчої влади в Україні.
Предмет дослідження – державна служба як чинник забезпечення ефективності функціонування виконавчої влади в Україні.
Методи дослідження. У процесі дослідження автором використовувалися такі наукові методи:
 системний метод, який дав можливість представити державну службу як цілісну структуру, що розвивається, а також визначити її вплив на ефективність функціонування органів виконавчої влади;
 історичний метод, за допомогою якого досліджувався розвиток державної служби у виконавчій гілці влади в сучасному суспільстві, та дав змогу реконструювати змістовні зв’язки системи виконавчої влади з історичним процесом розвитку українського суспільства;
 структурно-функціональний метод, який допоміг розкрити системні складові предмета дослідження, визначити специфіку і визначальні параметри функціонування виконавчої гілки влади та проаналізувати роль державної служби в системі виконавчої влади;
 прогностичний метод, завдяки якому вдалося сформувати прогностичні оцінки стосовно пріоритетних напрямів реформування державної служби в контексті підвищення ефективності функціонування виконавчої влади в Україні;
 компаративний метод, через застосування якого було порівняно основні засади діяльності державної служби в розвинених країнах та в Україні, встановлено загальні тенденції її впливу на ефективність функціонування виконавчої влади;
 аналіз нормативно-правових актів та документальної інформації щодо діяльності державної служби та всього механізму виконавчої гілки влади, який дозволив узагальнити чинну нормативно-правову базу та визначити подальші шляхи розвитку державної служби в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуальної науково-теоретичної проблеми в галузі державного управління, яка полягає у комплексному аналізі державної служби як чинника забезпечення ефективності функціонування виконавчої влади в Україні, забезпечуючи розробку науково-прикладних положень для практичного використання одержаних результатів.
У дисертаційні роботі
вперше:
– виявлено, систематизовано та охарактеризовано тенденції розвитку (орієнтація на потреби та інтереси конкретних громадян, пріоритет раціональності та ефективності, чітка відповідність сукупності функцій відомств законодавчо встановленим функціям держави в цілому, гуманізаційна спрямованість, розвиток у напрямі демократичної модернізації) та властивості (сфера професійної діяльності, спрямована на забезпечення виконання повноважень державних органів; захист прав та інтересів громадян; соціальна орієнтація; жорсткий та зобов’язальний тип регламентації; чіткий розподіл функцій, прав і обов’язків учасників інституціоналізованої взаємодії; носій незалежної моралі) інституту державної служби як комплексу, що забезпечує ефективність функціонування виконавчої влади в Україні;
 розглянуто ефективність функціонування виконавчої влади за критеріями (результативності, витратності, громадської підтримки, оперативності) та основними підходами (функціональний, структурний, галузевий – економічний, соціальний, політичний) з використанням механізму неперервного оновлення реєстру функцій державної служби;
 запропоновано принцип включеності державної служби в систему інститутів влади і систему відносин з інститутами громадянського суспільства, що ґрунтується на поділі функцій державної служби на штатні (функції обслуговування керівництва, установ і організацій) та лінійні (функції безпосереднього обслуговування громадян);
удосконалено:
 підходи до формування механізмів взаємодії державних службовців і суспільства в процесі забезпечення демократизації виконавчої влади шляхом визначення наявності функції громадського контролю, який реалізується у формах громадського моніторингу, громадської експертизи, електронного урядування та їх здійснення через інститут представництва інтересів в державному управлінні;
 принцип співвідношення політичної та виконавчої складових у виконавчій владі на основі виявлення їх функціональної приналежності, за якої політична складова є визначальною, виконавча – такою, що визначається; та принцип політичної і адміністративної відповідальності, еквівалентний функціям і повноваженням органів виконавчої влади;
дістало подальший розвиток:
 понятійно-категоріальний апарат дослідження державної служби, зокрема, шляхом уточнення понять: «державна служба», «ефективність державного управління», «ефективність виконавчої влади», «державно-управлінські рішення», «політичні та службові посади»;
 розуміння державної політики у сфері державної служби та основних принципів її формування в аспекті забезпечення ефективності функціонування виконавчої влади в Україні, що повинна ґрунтуватись на визнанні первинності функцій та вторинності структур кожного органу;
 періодизація та етапність реформування державної служби з урахуванням змін у соціальній та економічній сферах, а також перетворення у сфері державно-службових відносин, що передбачає комплексну модернізацію державної служби в Україні.
Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційне дослідження може стати основою для подальших наукових розробок із вдосконалення державної служби й виконавчої влади в Україні, підвищення їх ефективності та результативності, а також джерелом рекомендацій щодо практичного здійснення реформування державної служби в Україні. Викладені в дисертації положення також можуть бути використані у сфері правотворчості – для розробки Кодексу України про державну службу та концептуальних засад вдосконалення законодавства про систему органів виконавчої влади.
Отримані результати представленого дослідження одержали практичне втілення. Так, фахівцями Національного агентства України з питань державної служби було використано рекомендації автора для аналізу поточної ситуації у сфері реформування державної служби в Україні, а також для розробки державної політики в сфері державної служби (Довідка № 99018-18/06 від 18.06.2013 р.). В цьому контексті обґрунтовано необхідність перманентного функціонального аналізу виконавчих органів державної влади та постійне їх удосконалення через запровадження механізму неперервного оновлення реєстру державних функцій.
Результати наукового дослідження, аналітичні висновки та практичні рекомендації можуть знайти застосування у вищих навчальних закладах при підготовці лекцій, спеціальних курсів, навчально-методичних посібників, вивченні державного управління та політології.
Апробація результатів дисертації здійснювалась на засіданнях кафедри державного управління Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також на науково-практичних конференціях: «Шевченківська весна – 2012», (Київ, 19-23 березня 2012 року); «Модернізація державної служби в контексті адміністративної реформи в Україні» (Київ, 3 квітня 2012 року); «Ломоносов-2012» (Москва, 9-13 квітня 2012 року); «Дні науки філософського факультету» (Київ, 18-19 квітня 2012 року), «Дні науки філософського факультету» (Київ, 16-17 квітня 2013 року).
Публікації. Основні наукові результати дисертації опубліковано у п’яти статтях у фахових виданнях та п’яти тезах у матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота загальним обсягом 225 сторінок складається зі вступу, трьох розділів, висновків, довідки про впровадження результатів дослідження і списку використаних джерел. Обсяг основного тексту становить 197 сторінок. Список використаних джерел налічує 256 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв’язано актуальне наукове завдання, що полягає в узагальненні, систематизації та уточненні знання про державну службу як чинника забезпечення ефективності функціонування виконавчої влади в Україні. Зважаючи на масштаби та актуальність цієї проблеми для процесів державотворення, запропоновано практичні засоби підвищення цієї ефективності.
У процесі дисертаційного дослідження отримано такі основні наукові і теоретичні результати:
1. Системний аналіз наукових напрацювань щодо дослідження державної служби та функціонування виконавчої влади свідчить, що значний обсяг невирішених питань у цій сфері становлять проблеми визначення ефективності державного управління з урахуванням оцінки діяльності виконавчої влади, встановлення принципів функціонування та співвідношення її політичної та виконавчої складових, взаємодії державної служби та інститутів громадянського суспільства в процесі забезпечення демократизації виконавчої влади, розмежування політичних та службових посад в органах виконавчої влади та проблеми модернізації державної служби в Україні в цілому.
Виокремлено основні підходи до дослідження державної служби в аспекті її впливу на забезпечення ефективності функціонування виконавчої влади: діяльнісно-функціональний (основна увага приділяється з’ясуванню специфіки державної служби як професійної діяльності); структурно-інституціональний (предметом дослідження виступає процес формування державного апарату у різних гілках та на різних рівнях влади); кадровий (досліджуються моделі колективної чи індивідуальної поведінки державних службовців, відносини керівників та підлеглих в апаратній ієрархії, питання службової кар’єри); адміністративного менеджменту (прагнення адаптувати ефективні управлінські технології підприємницької діяльності до специфіки державної служби) та тенденції розвитку державної служби як соціального інституту (являє собою історично стійку форму організації спільної діяльності осіб, які перебувають на службі держави), як політичного інституту (інструмент управління, упорядкований механізм взаємодії керуючих та керованих, «верхів» та «низів» суспільства, укорінений не лише в писаних, але й в неписаних нормах, зразках поведінки, ціннісних системах), як правового інституту (система юридичних норм, що регулюють становлення, організацію і функціонування державних службовців, їх поведінки та діяльності, а також особистий правовий статус цих службовців), як державно-управлінського інституту (реально існуюча, фактично сформована відносно відокремлена організаційно-функціональна структура в цілісній системі державного управління суспільством). За своєю суттю, особливо це стосується державної служби в системі виконавчої влади, де державна служба виступає поєднанням управління та політики.
2. Уточнено поняття «ефективність державного управління» з позицій методології науки (системний та структурно-функціональний підходи). Доведено, що в рамках державного управління ефективність варто розглядати як комплексну характеристику реальних та потенційних результатів функціонування системи з урахуванням ступеню відповідності отриманих результатів цілям і завданням її розвитку не лише в короткостроковій, але і в середньостроковій, і довгостроковій перспективі. Ефективність виконавчої влади повинна відображати як безпосередні результати, так і опосередковані. Визначено, що оцінка ефективності здійснюється за такими напрямами: оцінка процесу виконання, оцінка результатів, оцінка наслідків, оцінка економічної ефективності. Показано, що ефективність органу виконавчої влади оцінюється за двома підходами: оцінкою досягнення цілей функціонування органу та оцінкою ефективності діяльності органу. Інтегрованим показником ефективності функціонування органу виконавчої влади можуть бути оцінки експертів та опитування громадян з приводу задоволення реалізацією цілей діяльності визначеного органу влади.
Систематизовано критерії (технічна ефективність та економічна ефективність) та основні підходи до оцінки ефективності діяльності виконавчої влади (функціональний, структурний, галузевий – економічний, соціальний, політичний). Обґрунтовано, що побудова структур органів виконавчої влади повинна ґрунтуватись на визнанні первинності функцій та вторинності структур кожного органу. Для вивчення і вдосконалення конкретних органів виконавчої влади варто використовувати функціональний аналіз. Проводячи функціональний аналіз необхідно здійснювати постійний моніторинг даного процесу. Існують два основні типи функціонального обстеження – вертикальне та горизонтальне. Необхідним є постійне удосконалення системи та структури органів виконавчої влади через запровадження механізму неперервного оновлення реєстру державних функцій.
3. Сформульовано концептуальні положення дослідження функціонування виконавчої гілки державної влади в Україні, а саме: запропоновано принцип включеності державної служби в систему інститутів влади і систему відносин з інститутами громадянського суспільства, що ґрунтується на поділі функцій державної служби на штатні (функції обслуговування керівництва, установ і організацій) та лінійні (функції безпосереднього обслуговування громадян); визначено основні підходи до формування механізмів взаємодії державних службовців і суспільства в процесі забезпечення демократизації виконавчої влади шляхом проведення громадського контролю, який реалізується у формах громадського моніторингу, громадської експертизи та електронного урядування.
Розкрито принципи побудови і діяльності виконавчої гілки державної влади в демократичній державі. У сучасних умовах виконавча влада все частіше виступає як виконавчо-розпорядча та організуюча діяльність держави. Специфікою виконавчої влади є: 1) володіння найбільш розгалуженою системою різноманітних державних органів з багаточисельним кадровим складом державних службовців в центрі та на місцях; 2) побудова у відповідності з принципом підпорядкованості; 3) саме у процесі її реалізації відбувається реальне втілення в життя законів та інших нормативних актів держави, практичне застосування всіх важелів державного регулювання й управління важливими процесами суспільного розвитку; 4) тяжіння до відособленості, авторитаризму, прагнення вивільниться від контролю з боку інших гілок влади.
4. Окреслено специфіку державної служби з урахуванням принципів діяльності та взаємодії політичної та виконавчої складових у державному управлінні. Доведено, що специфікою державної служби виступає той факт, що державні службовці майже не приймають самостійно політичних рішень, але вони активно та безпосередньо беруть участь в їх підготовці, прийнятті та, особливо, виконанні. Виконавчу і політичну складові об’єднує феномен влади – організована сила, спрямована на регулювання суспільних відносин. Проте, повне їх розмежування призводить до зниження якості як першої, так і другої. Це зумовлює безвідповідальність політиків і кон’юнктурний тиск на службовців. Окрім того, володіючи значними ресурсами, виконавча влада в умовах слабкого політичного контролю може використовувати їх в приватних інтересах. Практика державного управління переконливо доводить, що не можна провести чітку межу між її політичною та виконавчою складовою. Це різні, але в той же час дуже взаємозалежні та взаємообумовлюючі рівні державної влади. За таких умов для врівноваження взаємовпливу цих двох складових встановлюються політична та адміністративна відповідальність еквівалентна їхнім функціям і повноваженням.
5. Проаналізовано взаємодію державної служби та інститутів громадянського суспільства в процесі забезпечення демократизації виконавчої влади. Доведено, що взаємодія державної служби та суспільства в процесі підготовки, прийняття та реалізації державно-управлінських рішень здійснюється опосередковано – через політичних керівників державних органів та структури громадянського суспільства. Останнє для захисту інтересів конкретних індивідів формує групи інтересів, а вони для ефективного впливу на діяльність держави і державну службу створюють групи тиску. В системі такої взаємодії дуже важливою є позиція органів державної влади, їх відношення до запитів суспільства. Державно-управлінське рішення прийняте з врахуванням інтересу громадянського суспільства, як правило, є більш раціональним і оптимальним. При цьому дуже важливим є те, щоб вплив груп інтересів носив прозорий характер, бо в іншому випадку може порушитися баланс влади: від державних органів вона перейде до олігархічних структур. Важливим інститутом, що забезпечує взаємодію державних службовців та суспільства в процесі підготовки, прийняття та реалізації державно-управлінських рішень є представництво інтересів в державному апараті. Представництво інтересів є механізмом, що дозволяє державі враховувати та узгоджувати інтереси та цілі різноманітних груп населення, проводити на практиці політику залагодження конфліктів і стабілізації суспільства. Важливим механізмом взаємодії державних службовців та суспільства в процесі підготовки, прийняття та реалізації державно-управлінських рішень є громадський контроль, що реалізується у формах громадського моніторингу та громадської експертизи. Окрім того, сприяє покращенню взаємодії державних службовців і суспільства впровадження електронного урядування.
6. Обґрунтовано доцільність розмежування політичних та службових посад в органах виконавчої влади. Показано, що головною метою розмежування політичних та службових посад в органах виконавчої влади є підвищення ефективності діяльності міністра як політичного діяча через підвищення рівня керованості міністерств, забезпечення стабільності і професійної наступності в роботі персоналу державних службовців. Розмежування цих двох категорій посад дає можливість зробити уряд центром формування та реалізації державної політики. Практичною реалізацією даного розмежування є створення інституту державних секретарів. Першим кроком в даному напрямі є введення посади заступника міністра – керівника апарату в структуру міністерств. Виділено ознаки, що дозволять розмежувати посади політичних діячів і посади державних службовців, а саме: порядок призначення та звільнення з посад; характер виконуваних повноважень; види та підстави притягнення до відповідальності осіб, які займають політичні посади, та осіб, які займають службові посади; професійна кваліфікація. Головною вимогою до політичних діячів є не виконання певної трудової функції (це є головною вимогою для державних службовців), а досягнення чи збереження певного стану у державі чи у дорученому секторі управління. Саме за цими результатами й оцінюється діяльність чи бездіяльність політиків. Не зважаючи на відмінність між політичними і службовими посадами, існує сфера їхнього взаємного перетину, а саме – державна політика, яку політики виробляють, а службовці – реалізують. Їх взаємодія утворює політико-виконавчі відносини. Для того, щоб система з розмежованими політичними та службовими посадами діяла, необхідною є наявність самостійних і міцних партій у країні.
Політична складова в державному апараті відповідає за визначення і постановку суспільних проблем, які вимагають втручання органів виконавчої влади та формування відповідного рішення, а виконавча – за його реалізацію. Політики визначають стратегію та пріоритети держави на певний період, а державні службовці забезпечують, здебільшого, технічний процес управління державним механізмом. Політична та виконавча складові диференціюються лише функціонально, але жодним чином не організаційно. Сферою співпраці державних службовців та політиків виступає державна політика, в процесі розробки та реалізації якої вони не лише беруть участь в прийнятті державно-політичних рішень, взаємодіючи з політичною владою, але й виступають в якості певної самостійної політичної сили, реалізують вторинну, але власну політичну лінію, володіючи значними важелями впливу.
7. Виявлено основні напрями та загальні принципи державної політики у сфері державної служби. Встановлено, що державна політика в сфері державної служби повинна носити планомірний характер, необхідно постійно здійснювати моніторинг її здійснення та оцінювання результатів. Важливою складовою державної політики в сфері державної служби є державна кадрова політика. Сутність нової кадрової доктрини полягає в тому, що держава та особа – соціальні партнери в професійно-трудовій та інтелектуальній самореалізації особистості. Досягнення гармонійного сполучення інтересів особи та держави, індивідуальних та загальнонаціональних інтересів – визначальний принцип у сучасній кадровій діяльності. Державна кадрова політика має охоплювати не тільки тих, хто вже працює, а й молоде покоління, студентів, учнів професійних технічних училищ та школярів. Необхідним є створення широкої бази даних кадрового резерву. Основними принципами державної політики в сфері державної служби повинні бути: 1) орієнтація на інтереси і потреби конкретних громадян; 2) при підборі кадрів на державну службу пріоритет віддається таким якостям, як ініціативність, творчість, креативність, новаторство, здатність до виправданого ризику, інтуїція та ін., які зазвичай притаманні управлінцям; 3) стиль діяльності державних службовців спрямований на врахування інтересів і цілей різноманітних соціальних груп, на компроміси, вирішення не стільки процедурних, скільки програмних завдань, застосування інновацій, безперервне підвищення кваліфікації; 4) органи управління державною службою при оцінці підвідомчих структур і державних службовців повинні оцінювати, насамперед, на кінцевий результат, а не на процес; 5) посилення економії та бережливості в діяльності державних органів; 6) встановлення моральних засад в регулюванні діяльності і поведінки державних службовців.
8. Запропоновано напрями модернізації державної служби та розроблено науково-прикладні рекомендації щодо проведення реформування державної служби в Україні. Так, основними напрямами модернізації державної служби є: 1) скорочення обсягу розпорядчих і розподільчих функцій державного апарату, перш за все, в сфері економіки; 2) докладне та чітке регулювання процедур прийняття управлінських рішень, що скорочує сферу самоуправства і значно полегшує суспільний контроль над діями службовців; 3) скорочення чисельності апарату; 4) позбавлення службовців монополії на інформацію; 5) розвиток принципів «merit system», тобто оцінка та просування службовців на основі їх заслуг і професійних якостей; 6) вироблення корпоративної культури інституту державної служби.
Проблема реформування державної служби є комплексною і вона не може бути вирішена лише в рамках державної служби, її модернізація може принести позитивні результати тільки в контексті реформування всієї системи виконавчої влади як складової державного управління, що, в свою чергу, передбачає якісні зміни в соціальній та економічній сферах. До основних проблем реформування державної служби варто віднести: встановлення критеріїв ефективності та раціональності в роботі державної служби; соціальне становище державних службовців, підвищення престижу їхньої роботи через покращення матеріального утримання і надання соціальних гарантій; незацікавленість державних службовців всіх рангів в реалізації інтересів суспільства та держави, підміна цих інтересів особистими та груповими; невідповідність між проголошеними функціями держави і конкретними завданнями її органів; заохочення самореформування та самовдосконалення державної служби; відсутність персональної відповідальності керівників органів виконавчої влади; поєднання корумпованості державних службовців з їх посадовим безправ’ям; зниження професійного, освітнього та культурного рівня управлінського персоналу, навичок діловодства; недоліки діючого механізму правового регулювання державної служби. До основних етапів реформування державної служби варто віднести: 1) розробку і впровадження системи перспективного та поточного планування діяльності, а також її оцінки за допомогою встановлених критеріїв ефективності; 2) надання керівникам виконавчих органів права перерозподіляти ресурси в інтересах забезпечення результативності; 3) розробку та експериментальну апробацію моделей фінансування, що забезпечуватимуть поступову переорієнтацію асигнувань з підтримки функціонування тієї чи іншої ланки державного апарату на ресурсне забезпечення конкретних дій та досягнення результату. Важливою умовою для розгортання реформування державної служби виступає право на експеримент і можливість гнучкого використання ресурсів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов В. І. Методологія системного підходу та наукових досліджень (дослідницькі та інноваційні процеси в державній службі): навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / В. І. Абрамов, В. Х. Арутюнов. – К. : КНЕУ, 2005. – 178 с.
2. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні / В. Б. Авер’янов. – К. : Ін Юре, 1997. – 48 с.
3. Адміністративне право України: [підручник] / Битяк Ю. П., Гаращук В. М., Дьяченко О. В. та ін. ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.
4. Алфьоров С. М. Адміністративне право України. Загальна частина /
С. М. Альфьоров. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 216 с.
5. Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління=English-Ukrainian Lexicon of Terms and Concepts in Public Administration / [уклал. Г. Райт ; пер. В. Івашко]. – К. : Основи, 1996. – 128 с.
6. Армаш Н. О. Керівник органу виконавчої влади: адміністративно-правовий статус / Н. О. Армаш. – Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2006. – 248 с.
7. Архипова Т. Г. История государственной службы в России XVIII-XX века / Т. Г. Архипова, А. С. Сенин, М. Ф. Румянцева. – М. : РГГУ, 2001. – 230 с.
8. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : [учебник] / Атаманчук Г. В. – М. : Изд-во «Омега-Л», 2010. – 525 с.
9. Аудит адміністративної діяльності : [навч. посібник] / А. О. Чемерис,
М. Д. Лесечко, Р. М. Рудніцька, О. М. Чемерис]. – Л. : ЛРІДУ УАДУ, 2003. – 207 с.
10. Аудит адміністративної діяльності: теорія та практика / [пер. В. Шульги]. – К. : Основи, 2000. – 190 с.
11. Балух Д. В. Управління державною службою в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Д. В. Балух. – О., 2009. – 19 с.
12. Бакуменко В. Д. Державне управління: курс лекцій : навч. посіб. / В. Бакуменко, Д. Дзвінчук, О. Поважний. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2011. – 535 с.
13. Баштанник В. В. Особливості професіоналізації державної служби в контексті сучасного адміністративного реформування [Електронний ресурс] / В. В. Баштанник // Публічне адміністрування: теорія та практика. – Випуск 1 (7). – Дніпропетровськ, 2012. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Patp/2012_1/2012-01(7)/12bvvsar.pdf.
14. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади/ Битяк Ю. П. – Х. : Право, 2005. – 304 с.
15. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: проблеми становлення, розвитку та функціонування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Ю. П. Битяк. – Х., 2006. – 40 с.
16. Богуславська К. О. Мережевий підхід у дослідженні зв’язків політичних акторів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.01 «Теорія та історія політичної науки» / К. О. Богуславська. – К., 2008. – 16 с.
17. Бровко Н. В. Административное право: учебник для вузов / Н. В. Бровко, М. Б. Смоленский, Ю. А. Соколова. – М. ; Ростов-на-Дону : МарТ, 2003. – 365 с.
18. Буравлев Ю. М. Виды юридической ответственности в системе государственной службы: [монография] / Буравлев Ю. М. – М. : Юрист, 2008. – 154 с.
19. Бурганова Л. А. Теория управления : [учеб. пособие] / Бурганова Л. А. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ИНФРА-М, 2009. – 153 с.
20. Вайс К. Г. Оцінювання: методи дослідження програм та політики /
К. Г. Вайс ; [пер. Р. Ткачук, М. Корчинської]. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2000. – 672 с.
21. Василенко И. А. Государственное и муниципальное управление : [учебник] / Василенко И. А. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Изд-во «Юрайт», 2010. – 415 с.
22. Ведунг Е. Оцінювання державної політики і програм / Е. Ведунг ; [пер. В. Шульги]. – К. : Всеувито, 2003. – 350 с.
23. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – Ірпінь : ТОФ «Перун», 2009. – 1736 с.
24. Верховна Рада України [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт. – Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua.
25. Виконавча влада в Україні : навч. посібник / [заг. ред. Н. Р. Нижник]. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 127 с.
26. Виконавча влада і адміністративне право / [за заг. ред. В. Б. Авер'янова]. – К. : Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.
27. Власть. Политика. Государственная служба: словарь / [Халипов В. Ф., Халипова Е. В.]. – М. : Луч, 1996. – 271с.
28. Власть. Политика. Государство и государственная служба: аналитический словарь-справочник / [Халипов В. Ф., Халипова Е. В., Исаев И. А., Михайлов В. А.]. – М. : Академический Проект, 2006. – 383с.
29. Война Ю. В. Розмежування політичних та адміністративних посад в органах виконавчої влади в контексті адміністративної реформи [Електронний ресурс] / Ю. В. Война // Публічне адміністрування: теорія та практика. – Випуск 2 (6). – Дніпропетровськ, 2011. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Patp/2011_2/11vyvkar.pdf.
30. Всемирная энциклопедия: Философия / [гл. науч. ред. и сост.
А. А. Грицанов]. – М. : АСТ; Минск : Харвест, Современный литератор, 2001. – 1312 с.
31. Встановлення критеріїв оцінювання, оцінювання і стратегічний менеджмент у державному секторі : доповіді, виголошені на зустрічі Мережі менеджменту діяльності Служби державного менеджменту OECP / [пер. з англ. М. Коваль, Р. Федушинської]. – Л. : Організація економічного співробітництва і розвитку OECD/OCDE, 2000. – 136 с.
32. Гаєвський Б. А. Політичне управління : навч. посібник / Гаєвський Б. А., Ребкало В. А., Туленков М. В. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – 160 с.
33. Гаман П. І. Державна служба: [робоча прогр.] / П. І. Гаман. – Черкаси : вид. від. ЧНУ ім. Б.Хмельницького, 2008. – 45 с.
34. Герменчук В. В. Политика и государственная служба: [монографія] / Герменчук В. В. – Минск, 2008. – 313 с.
35. Гомаль В. П. Державна служба: [курс лекцій] / В. П. Гомаль,
В. О. Чукаєва. – Д. : Наука і освіта, 2002. – 314 с.
36. Горбатенко В. П. Політичне прогнозування: теорія, методологія, практика / Горбатенко В. П. – К. : Генеза, 2006. – 395 с.
37. Горбачев А. И. Теория и организация государственной службы: альбом схем / А. И. Горбачев. – Сыктывкар : Коми республиканская академия госслужбы и управления, 2000. – 70 с.
38. Государственная гражданская служба Российской Федерации. Нормативно-правовые акты: сборник / [сост. В. Д. Граждан]. – М. : Кнорус, 2008. – 616 с.
39. Государственная и муниципальная служба в Белгородской области: [cб. нормативных правовых актов]. – Белгород, 2001. – 185 с.
40. Государственная политика и управление : учебник : в 2 ч. / [под ред. Л. В. Сморгунова]. – М. : «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2006 – Ч. 1. – 2006. – 384 с.
41. Государственная служба в Российской Федерации: cб. нормативных актов / [сост. Ю. Н. Старилов]. – Воронеж, 1995. – 320 с.
42. Государственная служба в странах основных правовых систем мира. Законодательство: сборник / [ред. и вступ. ст. А. А. Демин; сост.
Д. И. Васильев]. – М. : Книгодел, 2008. – 790 с.
43. Государственная служба в Украине и контроль за ее прохождением: cб. нормат. актов о гос. службе / [авт.-сост. В. Н. Гаращук]. – Х. : Одиссей, 1999. – 350 с.
44. Государственная служба Российской Федерации : метод. рекомендации / [сост. С. А. Пучнина]. – Тамбов : Изд-во ГОУ ВПОТГТУ, 2010. – 32 с.
45. Государственная служба Российской Федерации и международные отношения / [Тавадов Г.Т., Калинина К. В., Абдулатипов Р. Г. и др.]; ред.
Р. Г. Абдулатипов. – М. : Луч, 1995. – 265 с.
46. Государственная служба: теория и организация: курс лекций: учеб. пособие для студ. вузов / [Е. В. Охотский, В. Г. Игнатов, Б. В. Лытов и др.]. – Ростов н/Д : Феникс, 1998. – 640 с.
47. Государственная служба: учебник для студ. и слушателей вузов, обуч. по управленческим спец. / [Агапонов А. К., Акопов Л. В., Беклемищев Е. П. и др.] ; ред. В. Г. Игнатов. – М.; Ростов н/Д. : Издательский центр «МарТ», 2004. – 527 с.
48. Государственная служба: энциклопедический словарь / [Абрамова В. Л., Аверченко Д. Г., Адамович А. С., Анисимов В. М., Астафьева О. Н.]; общ. ред. В. К. Егоров; ост., общ. ред. И. Н. Барциц. – М. : Издательство РАГС, 2008. – 432 с.
49. Государственное и муниципальное управление : справочник / [под ред. Н. И. Глазуновой, Ю. М. Забродина, А. Г. Поршнева]. – М. : Изд-во «Магистр», 1997. – 496 с.
50. Государственное управление и государственная служба за рубежом: курс лекций / [под общ. ред. В. В. Чубинского]. – СПб. : издательство Образование-Культура; издательство СЗАГС, 1998. – 272 с.
51. Государственное управление и политика: учеб. пособие / [под ред.
Л. В. Сморгунова]. – СПб. : изд-во С.-Петерб. ун-та, 2002. – 564 с.
52. Государственное управление: учебное пособие / [Васильев В. П.,
Деханова Н. Г., Холоденко Ю. А.] ; под общ. ред. В. П. Васильева. – М. : Дело и Сервис, 2009. – 320 с.
53. Граждан В. Д. Государственная гражданская служба : [учебник] /
В. Д. Граждан. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : КНОРУС, 2007. – 496 с.
54. Григорян О. О. Світовий і вітчизняний досвід забезпечення прозорості та відкритості органів державної влади в реалізації публічної політики (інформаційний аспект) [Електронний ресурс] / О. О. Григорян // Державне управління: теорія та практика. – №1. – К., 2012. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2012_1/txts/12GOOPIA.pdf.
55. Грінівецька Н. М. Державна служба як соціальний інститут: проблеми концептуального аналізу / Н. М. Грінівецька. – К. : ТОВ «ФАДА, ЛТД», 1999. – 31 с.
56. Громадська думка: дослідження, аналіз, висновки / [Купчинська М. Л.,
Комарова Н. М., Артюх О. Р. та ін.]. – Вип. 1. – К. : Держсоцслужба, 2005. – 84 с.
57. Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин / [заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйко]. – Хмельницький : ХУУП, 2007. – 236 c.
58. Гурьева Л. А. Правовые основы государственной службы / Л. А. Гурьева. – Сыктывкар : Коми республиканская академия государственной службы, 2002. – 120 с.
59. Дегтярев А. А. Теория принятия политических решений в структуре социальных и управленческих дисциплин / А. А. Дегтярев // Полис. – 2002. – № 2. – С. 113-125.
60. Демин А. А. Государственная служба / А. А. Демин. – М. : Зерцало-М, 2002. – 124 с.
61. Демократичний розвиток: вищі державні службовці та політико-адміністративні стосунки: ХVІІІ Міжнар. конгрес з підгот. вищих держ. службовців, 15-17 червня 2005 р., Київ, Україна: зб. матеріалів / [уклад.
С. В. Соколик]. – К . : К.І.С., 2005. – 149 с.
62. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування: зб. наук. пр. / [наук. кер. Н. Р. Нижник]. – К . : Вид-во УАДУ, 2000. – 224 с.
63. Державна служба в Україні: актуальні проблеми та шляхи модернізації: наук. розробка / [Науменко Р. А. та ін.]. – К. : НАДУ, 2010. – 43 с.
64. Державна служба в Україні: зб. нормат. актів / [ред. В. С. Ковальський]. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 35 с.
65. Державна служба в Україні: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / [С. В. Ківалов та ін.]. – О. : Фенікс, 2011. – 183 с.
66. Державна служба в Україні: соціально-правовий та організаційний аспекти: навч. посіб. / [Ю. П. Сурмін та ін.]. – К. : НАДУ, 2011. – 202 с.
67. Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов’язків: наук. зб. / [ред. Г. І. Мостовий]. – Х., 2000. – 242 с.
68. Державна служба України в історичному контексті: проблеми становлення та розвитку: зб. текстів виступів на наук.-практ. конф. (Київ,18 листопада 2008 р.) / Головне управління державної служби України / за заг. ред. А. Вишневського – К. : Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2009. – 116 с.
69. Державна служба України: сучасний стан та напрями адаптації до стандартів Європейського Союзу: матеріали щоріч. кафедральної наук.-практ. конф., 28 квітня 2005 р. / Національна академія держ. управління при Президентові України. Одеський регіональний ін-т держ. управління. Кафедра філософських та соціально-політичних наук / голов. ред. О. П. Якубовський. – О. : Видавництво ОРІДУ НАДУ, 2005. – 252 с.
70. Державна служба: навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / [ред.
Г. І. Мостовий, О. Ф. Мельников]. – Х. : Видавництво ХарРІ УАДУ «Магістр», 2003. – 273 с.
71. Державна служба: навч. прогр. / [уклад. П. І. Гаман]. – Черкаси : ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. – 32 с.
72. Державне управління: основи теорії, історія і практика: навч. посіб. /
[В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній, М. М. Іжа, Г. І. Арабаджи]. – О. : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2009. – 393 с.
73. Державне управління: регіональні засади діяльності органів влади: [наук. дослідж.] / [В. І. Бурдяк та ін.] ; за заг. ред.: М. В. Ярмистого, С. М. Гакмана. – Чернівці : Букрек, 2011. – 138 с.
74. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посібник / [заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйко]. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2002. – 352 с.
75. Державне управління та державна служба : навч. посібник /
[Баришніков В. М., Маршавін Ю. М., Туленков М. В., Храмов В. О.] ; заг. ред. М. В. Туленкова, В. О. Храмова. – К. : ІПК ДСЗУ, 2003. – 322 с.
76. Державне управління та державна служба: словник-довідник / [уклад. Оболенський О. Ю.]. – К. : КНЕУ, 2005. – 480 с.
77. Державне управління та європейська інтеграція: еволюція поглядів : [навч. посіб.] / Д. В. Вітер, Л. Л. Прокопенко, О. М. Руденко, Л. М. Усаченко. – К. : ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2013. – 153 с.
78. Державне управління та місцеве самоврядуванн : тези Х Міжнар. наук. конгр., 26 берез. 2010 р. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, Харк. регіон. ін-т держ. упр. / редкол.: В. В. Говоруха (відп. ред.) та ін. – Х. : Магістр, 2010. – 372 с.
79. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування : посібник для навч. закл. системи підгот. та підвищ. кваліфікації держ. службовців, керівників держ. підприємств, установ, організацій / [Андрушко В. К., Баранчук В. М., Бодрухін В. М. та ін.] ; ред. О. Ю. Оболенський. – Хмельницький : Поділля, 1999. – 567 с.
80. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / [Авер’янов В. Б., Дерець В. А., Ославський М. І. та ін.] ; заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юстиніан, 2007. – 288 c.
81. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
82. Державне управління: теорія і практика / [Авер’янов В. Б., Цвєтков В. В., Шаповал В. М. та ін.] ; ред. В. Б. Авер’янов. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 431 с.
83. Дніпренко Н. К. Громадський моніторинг, громадська експертиза та громадський контроль: функціональний аналіз і європейські традиції застосування [Електронний ресурс] / Н. К. Дніпренко // Державне управління: теорія та практика. – К., 2012. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2012_1/txts/12DNKETZ.pdf.
84. Драган І. О. Підходи до удосконалення кадрового менеджменту в системі державної служби: аналіз зарубіжного досвіду [Електронний ресурс] / І. О. Драган // Державне управління: удосконалення та розвиток. – №1. – К., 2013. – Режим доступу http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?operation=1&iid=533.
85. Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні : навч.-метод. посібник / С. Д. Дубенко ; [ред. Н. Р. Нижник]. – К. : Ін Юре, 1999. – 242 с.
86. Енциклопедія державного управління: у 8 т. / [наук.-ред. колегія:
Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін.]. – К.: НАДУ, 2011 –Т. 6: Державна служба / [наук. редкол. 6-го т.: С. М. Серьогін та ін.]. – 2011. – 524 с.
87. Енциклопедія державного управління: у 8 т. / [наук.-ред. колегія:
Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін.]. – К.: НАДУ, 2011 – Т. 7: Державне управління в умовах глобальної та європейської інтеграції / [наук.-ред. колегія : І. А. Грицяк, Ю. П. Сурмін та ін.]. – 2011. – 764 с.
88. Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції : матеріали Наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 29 травня 2003 р., Київ / Національна академія держ. управління при Президентові України / заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2003. – 535 с.
89. Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції : матеріали Щорічної наук.-практ. конф., 23 січня 2004 р. Ч. 1 / Львівський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України / заг. ред. А. О. Чемериса. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2004. – 388 с.
90. Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції: матеріали щорічної наук.-практ. конф., 23 січня 2004 р. Ч. 2 / Львівський регіональний ін-т держ. управління Національної академії держ. управління при Президентові України / заг. ред. А. О. Чемериса. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2004. – 332 с.
91. Ефективність державного управління та управлінських кадрів в умовах змін : зб. наук. праць / [Розпутенко І. В., Пухкал О. Г., Брайченко О. Д. та ін.] ; заг. ред. І. В. Розпутенка. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 168 с.
92. Ефективність державного управління. Практикум / [Бажал Ю. М., Бакуменко В. Д., Буряк С. В. та ін.] ; заг. ред. І. Розпутенка. – К. : К.І.С, 2003 – 334 с.
93. Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 № 3734-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3723-12.
94. Закон України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 № 4050-VІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4050-17.
95. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 7 жовтня 2010 р. № 2591-VI [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2591-17.
96. Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 р. № 3166-VI [Електронний ресурс] // Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3166-17.
97. Западинчук О. П. Оптимізація центральних органів виконавчої влади в контексті проведення адміністративної реформи [Електронний ресурс] /
О. П. Западинчук // Державне управління: теорія та практика. – №1. – К., 2011. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2011_1/txts/Zapadynchuk.pdf.
98. Збірник досліджень з ефективності роботи державних організацій України / [Вашека Г. В., Петрова Н. Г., Джинджириста Л. Я. та ін.]. – К., 2003. – 155 с.
99. Зінь Е. А. Державне управління: [навч. посіб.] / Е. А. Зінь. – Рівне : [НУВГП], 2009. – 234 с.
100. Иванов В. В. Государственное и муниципальное управление с использованием информационных технологий / В. В. Иванов, А. Н. Коробова. – М. : ИНФРА-М, 2010. – 383 с.
101. Игнатов В. Г. Государственное и муниципальное управление: введение в специальность. Основы теории и организации: [учебное пособие] / Игнатов В. Г. – М.: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д: издательский центр «МарТ», 2005. – 448 с.
102. Игнатов В. Г. Профессиональная культура и профессионализм государственной службы: контекст истории и современность: [учеб. пособие для студ. вузов] / В. Г. Игнатов, В. К. Белолипецкий. – Ростов н/Д : Издательский центр «МарТ», 2000. – 253 с.
103. Исполнительная власть в России. История и современность, проблемы и перспективы развития / [отв. ред. Хаманева Н.Ю. ] – М.: Новая Правовая культура, 2004 г. – 568 с.
104. Исполнительная власть: проблемы организации и деятельности : труды кафедры конституционного и административного права. / [отв. ред.
Е. К. Глушко, М. А. Краснов]. – Вып. 1. – М . : ТЕИС, 2006. – 190 с.
105. Ілюстративний матеріал з курсу «Дослідницькі та інноваційні процеси в державній службі» / [уклад. М. С. Дороніна]. –Х. : ХНЕУ, 2006. – 56 с.
106. Інноваційний розвиток України: політико-правові аспекти : монографія / [за ред. В. П. Горбатенка]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2006. – 248 с.
107. Історія державної служби в Україні : у 5 т. / [Аркуша О. Г., Бойко О. В., Бородін Є. І. та ін. ; відп. ред. Т. В. Мотренко, В. А. Смолій ; редкол.:
С. В. Кульчицький (кер. авт. кол.) та ін.]. – К. : Ніка-Центр, 2009. – Т. 1. – 2009. – 544 с.
108. Історія державної служби в Україні : у 5 т. / [відп. ред. Т. В. Мотренко,
В. А. Смолій ; редкол.: С. В. Кульчицький та ін.] ; Голов. упр.держ. служби України, Ін-т історії НАН України. – К. : Ніка-Центр, 2009. – Т. 5 : Документи і матеріали / [упоряд.: А. М. Бега, Г. В. Боряк (кер. кол. упоряд.), Л. Я. Демченко та ін.]. – Книга 2. – 1991–2009. – 636 с.
109. Іщенко М. П. Державна служба: навч.-метод. посібник / Іщенко М. П., Гаман П. І., Шарий В. І. – Черкаси : Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. – 144 с.
110. Іщенко М. П. Політологічні аспекти державного управління і місцевого самоврядування: [робоча прогр.] / Іщенко М. П., Гаман П. І., Іщенко О. М. – Черкаси : Вид. від. ЧНУ ім. Б.Хмельницького, 2008. – 43 с.
111. Кабанець А. Г. Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування: [навч. посіб.] / Кабанець А. Г. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2009. – 130 с.
112. Кабанець А. Г. Державна служба: [конспект лекцій] / А. Г. Кабанець,
Л. Г. Шемаєва. – Х. : ХДЕУ, 2002. – 70 с.
113. Кабанець А.Г. Державна служба: [навч. посібник] / Кабанець А. Г. – Х. : ХНЕУ, 2004. – 176 с.
114. Кайданович Ю. С. Освітні інновації як чинник підвищення управлінської культури державних службовців [Електронний ресурс] / Ю. С. Кайданович // Де