СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗАЙНЯТОСТІ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

МОРОЗОВА НАТАЛІЯ ГЕННАДІЇВНА

УДК 354:331.5

СУЧАСНИЙ СТАН І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗАЙНЯТОСТІ
У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

25.00.03 – державна служба

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
СИТНІК Петро Кононович,
доктор філософських наук, професор

КИЇВ – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ............................................................................................................................4
ВСТУП .................................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1 НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ....................................................................14
1.1 Теоретичні основи дослідження зайнятості у сфері державної cлужби України...............................................................................................................................14
1.2 Зайнятість як основа соціально-трудових відносин суб’єктів ринку праці у сфері державної служби України ....................................................................................36
1.3 Інституційний аналіз державного управління України у сфері зайнятості державних службовців ....................................................................................................52
Висновки до розділу 1.......................................................................................................68
РОЗДІЛ 2 СУЧАСНИЙ СТАН ЗАЙНЯТОСТІ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ............................................................................................................................72
2.1 Державні службовці в українському суспільстві як суб’єкти зайнятості та ринку праці.........................................................................................................................72
2.2 Сучасний стан державної політики зайнятості на державній службі України………………………………………………………………….….......…..…….88
2.3 Аналіз впливу активної державної політики зайнятості на рівень професійного розвитку державних службовців ...........................................................108
2.4 Зарубіжний досвід організації зайнятості державних службовців та його адаптація в державній службі України .........................................................................121
Висновки до розділу 2.....................................................................................................141
РОЗДІЛ 3 ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЗАЙНЯТОСТІ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ........................................................................................................145
3.1 Напрями удосконалення нормативно-правового механізму розвитку зайнятості у сфері державної служби України.............................................................145
3.2 Методичні засади проведення моніторингу якості робочої сили на вітчизняному ринку праці державних службовців ......................................................156
3.3 Концептуальні засади розвитку та вдосконалення державної політики зайнятості у сфері державної служби України.............................................................168
Висновки до розділу 3.....................................................................................................192
ВИСНОВКИ ....................................................................................................................196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..………......…201
ДОДАТКИ …………………………………………………………………..….….…...225

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

НАДУ – Національна академія державного управління при Президентові України
ЄС – Європейське співтовариство
ЗУ – Закон України
ЗМІ – Засоби масової інформації
КМУ – Кабінет Міністрів України
ВРУ _ Верховна Рада України
ОДВ Органи державної влади
ЦОВВ _ Центральний орган виконавчої влади
КЗпПУ – Кодекс законів про працю в Україні
МОП – Міжнародна організація праці
ДПЗ – Державна політика зайнятості
СДНЗ – Спеціалізований державний навчальний заклад
ФОП _ Фонд оплати праці
СТВ _ Соціально-трудові відносини
СТВЗ _ Соціально-трудові відносин зайнятості
ССТВЗ _ Система соціально-трудових відносин зайнятості
ССП _ Соціальна спрямованість праці
АПЗ _ Активна політика зайнятості
ГУАДС _ Головне управління адміністрування та державної служби
ЦБД _ Централізована база даних
ВНЗ _ Вищі навчальні заклади
УЛР _ Управління людськими ресурсами

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Дослідження функціонування і розвитку зайнятості у сфері державної служби України набуває особливої актуальності в сучасних умовах формування професійної та ефективної системи державного управління. На це спрямована програма економічних реформ на 2010–2014 роки, в якій висуваються нові вимоги до державних службовців на всіх рівнях державного управління, оскільки від професійної та ділової компетентності державних службовців, їх уміння по-новому мислити й працювати залежать продуманість, обґрунтованість прийнятих рішень і реалізація їх на практиці.
Сучасний стан і тенденції розвитку зайнятості у сфері державної служби України відображають суперечності між ціною та вартістю робочої сили, між інтересами найманих працівників і роботодавців, а також існуючі деформації трудових цінностей, рівень конфліктності у суспільстві, що виникла внаслідок недосконалої державної політики у сфері соціально-трудового захисту зайнятості, яка понад десятиріччя проводилася за рахунок соціальних втрат. Існує нагальна потреба в усвідомленні нового соціально-трудового змісту взаємодії громадян України і держави, які перебувають з нею у державно-службових відносинах (коли держава та особа виступають як соціальні партнери), обґрунтуванні концептуальних засад державної політики зайнятості, оновленні науково-методологічних, нормативно-правових, організаційних підходів до регулювання відносин зайнятості на державній службі України в умовах сучасного суспільного розвитку.
Загальна тенденція розвитку зайнятості в інституті державної служби України виражається в динамічності та інтенсивності цього суспільного явища. Тому з огляду на вищезазначене проблеми зайнятості як важлива складова соціально-трудових відносин у сфері державної служби справедливо привертають до себе увагу науковців та практиків державного управління.
Важливе значення для дисертаційної роботи мають праці вітчизняних учених, які присвячені дослідженню загальних проблем теорії та практики державного управління, а саме: В.Авер’янова [51], В.Атаманчука [1; 2], В.Бакуменка [50; 67; 68], М.Білинської [17], Т.Василевської [20], В.Голубь [39], Н.Гончарук [38], І.Грицяка [37], Д.Дзвінчука [44], С.Дубенко [58; 59; 60], В.Князєва [68; 97; 104; 105; 242], Ю.Ковбасюка [67], Н.Липовської [103], В.Лугового [104; 106], С.Майбороди [110], І.Надольного [132; 257], Н.Нижник [46; 134; 135; 136; 137; 138; 139], Т. Пахомової [150], О.Петроє [155; 250], Я.Радиша [204], А.Рачинського [205; 206], В.Ребкала [18; 151], В.Рижих [52], С.Серьогіна [217; 218; 219], Н.Синіциної [220], П.Ситніка [221; 222], А.Сіцінського [67], В.Скуратівського [226; 227; 228; 229], І.Сурай [244; 245], Ю.Сурміна [67; 242; 243], С.Телешуна [246], В.Тертички [247; 248], В.Трощинського [228; 249; 250], В.Чмиги [266] та ін. Праці вказаних науковців створили наукове підґрунтя для системного розгляду переважної більшості питань у контексті розвитку інституту державної служби, модернізації кадрової політики, управління людськими ресурсами, системного комплексного аналізу розвитку управлінської діяльності.
Теоретико-методологічною базою дослідження зайнятості в системі ринку праці стали найбільш відомі роботи з економіки Т.Ганслі [28], Д.Кейнса [78], К.Макконелла [109], Н.Менк’ю [116], Р.Сміта [231; 285], та ін. Політекономічні аспекти зайнятості досить широко висвітлюються в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених: В.Бодрова [158], Г.Бекера [276], Н.Бунге [14], В.Горбатенка [159], Ж.Зіллера [73], Дж.Кейнса [78], К.Маркса [113; 114], А Маршала [115], В.Матвієнка [248], С.Мочерного [130; 131], Б.Райзберга [102], О.Уильямсона [191] та ін. Вагому роль в осмисленні структури й інструментів функціонування системи зайнятості відіграють індивідуальні та колективні праці українських і російських економістів, зокрема: Д.Богині [9; 10; 11; 12], Т.Броварної [5], В.Васильченко [19], Ж.Гарбар [27], В.Герасимчука [32; 33; 34], О.Герасименко [66], О.Грішнової [35; 36; 63], Н.Єсінова [69], О.Жадана [71, 72], О.Карпищенка [77], А.Колота [63; 90; 81; 82], Е.Лібанової [103; 227], А.Нікіфорової [140], В.Петюха [152], Л.Червінської [264] та ін.
Водночас сучасний стан і тенденції розвитку зайнятості у сфері державної служби України не стали об’єктом системних досліджень у галузі науки “державне управління”, а тому це питання потребує серйозного осмислення, доопрацювання і подальшого дослідження. Це й зумовлює актуальність досліджуваної проблематики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з науковими розвідками кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України та висвітлює результати наукових досліджень автора, проведених у процесі виконання науково-дослідних робіт у межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР № 0199U002827) за темами “Дослідження концептуальних основ державної політики в соціогуманітарній сфері як напряму для професійної діяльності фахівців публічного управління” (ДР
№ 0109U003004) і “Теоретико-методологічні засади реформування соціальної сфери в Україні” (ДР № 0112U002467). Роль автора як виконавця на громадських засадах полягала в обґрунтуванні та розробленні теоретико-методологічних підходів щодо формування концептуальних засад державної політики зайнятості соціально-гуманістичної спрямованості у сфері державної служби України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування сутнісних характеристик і тенденцій розвитку зайнятості у сфері державної служби України з огляду на досягнутий рівень її організаційно-правового, інформаційного та інституційного регулювання, а також з урахуванням зарубіжного досвіду вирішення аналогічної проблеми.
Відповідно до поставленої мети у дисертаційній роботі визначені такі завдання:
– проаналізувати на основі загальнонаукових та спеціальних методів, що базуються на сучасних наукових засадах державного управління, стан дослідженості проблеми зайнятості у сфері державної служби;
– уточнити концептуально-методологічні засади розуміння зайнятості у сфері державної служби України як соціальної системи і об’єкта державної політики зайнятості, її функціонування та розвитку;
– обґрунтувати роль динамічної політики зайнятості на державній службі як стратегічного напряму розвитку соціально орієнтованого простору у сфері зайнятості;
– дослідити нормативно-правову базу регулювання системи відносин зайнятості у сфері державної служби України та подати пропозиції щодо її вдосконалення;
– здійснити комплексну оцінку сучасного стану і тенденцій розвитку зайнятості у системі соціально-трудових відносин на державній службі та охарактеризувати кількісний і якісний склад державних службовців, які є суб’єктами зайнятості у сфері державної служби в Україні;
– визначити особливості організації відносин зайнятості і актуальні проблеми в системі державної служби на прикладі різних країн світу;
– розробити підходи щодо вибору критеріїв та показників оцінки стану зайнятості для проведення моніторингових досліджень, а саме впровадження на постійній основі обстеження якості робочої сили та конкурентоспроможності працівників, зайнятих на державній службі України;
– теоретично обґрунтувати і визначити пріоритетні напрями формування концептуальних засад державної політики зайнятості у сфері державної служби України.
Об’єктом дослідження – суспільні відносини, що складаються в процесі державного регулювання зайнятості населення.
Предмет дослідження – сучасний стан і тенденції розвитку зайнятості у сфері державної служби України.
Методи дослідження. Поставлені завдання вирішувалися із застосуванням загальнонаукових методів: системного, який сприяв всебічному висвітленню різних аспектів предмета дослідження в їх іманентній цілісності; діалектичного, який уможливив пізнання соціально-трудових явищ на державній службі як складного, суперечливого процесу і дав змогу проаналізувати сучасні сутнісні характеристики відносин зайнятості; історико-структурного – з метою визначення особливостей становлення відносин зайнятості у динаміці розвитку теорій зайнятості у світовій науковій думці та виявлення можливостей використання міжнародного досвіду в сучасних умовах в Україні; структурно-функціонального – для вивчення складових елементів предмета дослідження в єдності їх структури та функціонального навантаження; інституційного – в процесі дослідження формальних і неформальних норм соціальної поведінки і соціальних зв’язків у системі зайнятості в інституті державної служби України. Використання названих та інших методів наукового пізнання гарантувало достовірність та об’єктивність дослідження, а також реалізацію поставлених цілей і завдань.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні науково-теоретичних положень стосовно сутності зайнятості у сфері державної служби України і тенденцій її розвитку, а також у розробці пропозицій та рекомендацій щодо формування концептуальних засад державної політики зайнятості у сфері державної служби України.
Найважливіші наукові положення, що розкривають новизну і зміст дисертаційного дослідження, полягають у тому, що:
уперше:
– виокремлено як самостійну наукову проблему державного управління зайнятість у сфері державної служби України, в результаті чого сформульовано концептуальні засади державної політики зайнятості у цій сфері, які полягають: у досягненні гармонійного балансу інтересів особи та держави, індивідуальних та загальнонаціональних інтересів шляхом ухвалення відповідних нормативних документів; сприянні професійній самореалізації особистості; використанні матричної моделі оцінювання трудового потенціалу у сфері державної служби; забезпеченні соціального захисту відносин зайнятості через формування системи заробітної плати за знаннями і компетенціями та запровадження гнучких форм зайнятості і режимів робочого часу;
– запропоновано й обґрунтовано Державну програму формування стабільної системи поповнення трудового резерву у сфері зайнятості на державній службі, визначальною рисою якої виступає досягнення відповідності між вимогами роботодавця до якісних характеристик індивіда та умовами праці, які максимально задовольняли б потреби потенційного працівника, та визначено принципи її функціонування, зокрема: науковість; орієнтація на споживача робочої сили – роботодавця; системний підхід; спрямованість на запити потенційних працівників, зайнятих на державній службі; орієнтація на довгострокову перспективу;
удосконалено:
– трактування складових нормативно-правового поля з проблем управління динамічною зайнятістю у сфері державної служби з визначенням необхідності розробки законопроектів: “Про зайнятість на державній службі”, “Про відносини державних службовців з роботодавцем” та проектів: Державної програми формування, позиціювання стабільної системи поповнення трудового резерву у сфері відносин зайнятості на державній службі, Системи працевлаштування випускників за спеціальностями галузі знань “Державне управління”;
– визначення змісту методики організації проведення моніторингу якості робочої сили у сфері зайнятості на державній службі України, що передбачає як аналіз окремих складових конкурентоспроможності у сфері зайнятості, так і її інтегральну оцінку, яка супроводжується вивченням системи впливових чинників і важелів підвищення конкурентоспроможних характеристик робочої сили на всіх рівнях державного управління;
– наукові підходи до розробки моделі інституційних елементів формування, збереження та відтворення трудового потенціалу у сфері зайнятості на державній службі України, яка поглиблює засади соціального партнерства між державою та працівником, зайнятим на державній службі, й включає: інформаційну, освітню сфери та сферу соціально-трудового простору в інституті державної служби;
дістали подальшого розвитку:
– окремі складові понятійно-категорійного апарату галузі науки державного управління шляхом його доповнення поняттями: “зайнятість у сфері державної служби”, “державна політика зайнятості у сфері державної служби”, “мета державної політики зайнятості у сфері державної служби”, “соціально-трудові відносини зайнятості у сфері державної служби”, “соціальна спрямованість праці у сфері зайнятості на державній службі”, “активна політика зайнятості у сфері державної служби”;
– пріоритетні напрями врахування світових стандартів у сфері управління соціально орієнтованим трудовим простором у системі відносин зайнятості на державній службі: підвищення попиту на висококваліфікованих спеціалістів-універсалів; гарантування зайнятості на державній службі на користь “гідного кандидата” тобто навченого “під конкретне робоче місце”; утвердження принципу рівності; кар’єрне просування на основі заслуг; формування системи оплати праці за принципами: рівної оплати за рівну працю; врахування впливу ринку праці; простоти, логічності і доступності.
– системна оцінка сучасного стану зайнятості у сфері державної служби, яка включає як аналіз суб’єктів відносин зайнятості у сфері державної служби, так і окреслення тенденцій розвитку державної політики зайнятості на державній службі України (відкрита політика зайнятості стосовно формування кадрового потенціалу; підвищення потреби у висококваліфікованих працівниках і скорочення попиту на середньо- та малокваліфіковану робочу силу; пенсійне забезпечення державного службовця як елемент професійного соціального захисту) та їх стримування (плинність кадрів; низький рівень оплати праці; відсутність трудової мотивації у навчанні; зниження ефективності конкурсної основи при працевлаштуванні на державну службу; формальний характер стажування; фактор політичної нестабільності; протекціонізм);
– аргументування доцільності проведення щоквартального моніторингу якості робочої сили на державній службі з метою виявлення причинно-наслідкових зв’язків між формуванням трудового капіталу та його подальшим “професійним” розвитком.
Практичне значення одержаних результаті. Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення й практичні рекомендації можуть бути використані: в діяльності як центральних, так і місцевих органів виконавчої влади при формуванні динамічної зайнятості державних службовців; у навчальному процесі закладів освіти, які здійснюють підготовку магістрів у галузі знань “Державна служба”. Зокрема, авторські визначення основних категорій дисертаційного дослідження використано Державним центром зайнятості Міністерства соціальної політики України для підготовки пропозицій щодо подальшого вдосконалення українського законодавства у сфері зайнятості з метою адаптації до стандартів директив ЄС та конвенцій МОП (довідка від 11 квітня 2011 року № ДУ.13-32981016.11). Матеріали дисертаційного дослідження були використанні Ірпінським центром зайнятості Київського обласного центру зайнятості Державного центру зайнятості Міністерства соціальної політики України під час проведення тематичних семінарів з проблем соціалізації на ринку праці безробітних (довідка від 29 серпня 2011 року № 432/04/01-13). Основні положення, висновки й рекомендації дисертаційного дослідження використовуються Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією під час проведення атестації державних службовців районної державної адміністрації з метою оцінки їхньої професійної діяльності та фахової компетентності, що дає можливість отримати всебічну, об’єктивну характеристику державних службовців на всіх стадіях їхньої адміністративно-управлінської діяльності (довідка від 17 січня 2011 року № 382/10). Практичне впровадження результатів дослідження знайшло відображення в розробці моніторингу прийняття рішень з соціальних і гуманітарних питань, що дає змогу забезпечити адекватність і підвищити ефективність управлінських рішень в Акціонерній судноплавній компанії “УКРРІЧФЛОТ” (довідка від 24 січня 2011 року № 02-02-12/10). Сформульовані й обґрунтовані автором результати дослідження були використані в навчально-методичній роботі Національним космічним агентством України (довідка від
20 січня 2011 року № 332/9-4).
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки та практичні рекомендації дисертації оприлюднені на науково-практичних конференціях: “Демократичне врядування наука, освіта, практика” (Київ, 2009); “Теорія та практика державної служби” (Дніпропетровськ, 2010); “Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком” (Дніпропетровськ, 2011); “Сучасна регіональна політика: освіта, наука, практика” (Одеса, 2011); “Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики” (Київ, 2011); “Наука як ресурс модернізації стратегії держави” (Київ, 2012); “Стратегія державної кадрової політики – основа модернізації країни” (Київ, 2012).
Публікації. Основні положення і результати дисертації відображені в 17 одноосібних наукових працях, з яких 10 статей опубліковано в наукових фахових виданнях з державного управління, 7 тез – у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 291 сторінку, із них основного тексту – 200 сторінок. Робота містить
18 рисунків і одну таблицю. Список використаних джерел становить
291 найменування, з них 17 іноземною мовою.

Список литературы

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Дослідження функціонування і розвитку зайнятості у сфері державної служби України набуває особливої актуальності в сучасних умовах формування професійної та ефективної системи державного управління. На це спрямована програма економічних реформ на 2010–2014 роки, в якій висуваються нові вимоги до державних службовців на всіх рівнях державного управління, оскільки від професійної та ділової компетентності державних службовців, їх уміння по-новому мислити й працювати залежать продуманість, обґрунтованість прийнятих рішень і реалізація їх на практиці.
Сучасний стан і тенденції розвитку зайнятості у сфері державної служби України відображають суперечності між ціною та вартістю робочої сили, між інтересами найманих працівників і роботодавців, а також існуючі деформації трудових цінностей, рівень конфліктності у суспільстві, що виникла внаслідок недосконалої державної політики у сфері соціально-трудового захисту зайнятості, яка понад десятиріччя проводилася за рахунок соціальних втрат. Існує нагальна потреба в усвідомленні нового соціально-трудового змісту взаємодії громадян України і держави, які перебувають з нею у державно-службових відносинах (коли держава та особа виступають як соціальні партнери), обґрунтуванні концептуальних засад державної політики зайнятості, оновленні науково-методологічних, нормативно-правових, організаційних підходів до регулювання відносин зайнятості на державній службі України в умовах сучасного суспільного розвитку.
Загальна тенденція розвитку зайнятості в інституті державної служби України виражається в динамічності та інтенсивності цього суспільного явища. Тому з огляду на вищезазначене проблеми зайнятості як важлива складова соціально-трудових відносин у сфері державної служби справедливо привертають до себе увагу науковців та практиків державного управління.
Важливе значення для дисертаційної роботи мають праці вітчизняних учених, які присвячені дослідженню загальних проблем теорії та практики державного управління, а саме: В.Авер’янова [51], В.Атаманчука [1; 2], В.Бакуменка [50; 67; 68], М.Білинської [17], Т.Василевської [20], В.Голубь [39], Н.Гончарук [38], І.Грицяка [37], Д.Дзвінчука [44], С.Дубенко [58; 59; 60], В.Князєва [68; 97; 104; 105; 242], Ю.Ковбасюка [67], Н.Липовської [103], В.Лугового [104; 106], С.Майбороди [110], І.Надольного [132; 257], Н.Нижник [46; 134; 135; 136; 137; 138; 139], Т. Пахомової [150], О.Петроє [155; 250], Я.Радиша [204], А.Рачинського [205; 206], В.Ребкала [18; 151], В.Рижих [52], С.Серьогіна [217; 218; 219], Н.Синіциної [220], П.Ситніка [221; 222], А.Сіцінського [67], В.Скуратівського [226; 227; 228; 229], І.Сурай [244; 245], Ю.Сурміна [67; 242; 243], С.Телешуна [246], В.Тертички [247; 248], В.Трощинського [228; 249; 250], В.Чмиги [266] та ін. Праці вказаних науковців створили наукове підґрунтя для системного розгляду переважної більшості питань у контексті розвитку інституту державної служби, модернізації кадрової політики, управління людськими ресурсами, системного комплексного аналізу розвитку управлінської діяльності.
Теоретико-методологічною базою дослідження зайнятості в системі ринку праці стали найбільш відомі роботи з економіки Т.Ганслі [28], Д.Кейнса [78], К.Макконелла [109], Н.Менк’ю [116], Р.Сміта [231; 285], та ін. Політекономічні аспекти зайнятості досить широко висвітлюються в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених: В.Бодрова [158], Г.Бекера [276], Н.Бунге [14], В.Горбатенка [159], Ж.Зіллера [73], Дж.Кейнса [78], К.Маркса [113; 114], А Маршала [115], В.Матвієнка [248], С.Мочерного [130; 131], Б.Райзберга [102], О.Уильямсона [191] та ін. Вагому роль в осмисленні структури й інструментів функціонування системи зайнятості відіграють індивідуальні та колективні праці українських і російських економістів, зокрема: Д.Богині [9; 10; 11; 12], Т.Броварної [5], В.Васильченко [19], Ж.Гарбар [27], В.Герасимчука [32; 33; 34], О.Герасименко [66], О.Грішнової [35; 36; 63], Н.Єсінова [69], О.Жадана [71, 72], О.Карпищенка [77], А.Колота [63; 90; 81; 82], Е.Лібанової [103; 227], А.Нікіфорової [140], В.Петюха [152], Л.Червінської [264] та ін.
Водночас сучасний стан і тенденції розвитку зайнятості у сфері державної служби України не стали об’єктом системних досліджень у галузі науки “державне управління”, а тому це питання потребує серйозного осмислення, доопрацювання і подальшого дослідження. Це й зумовлює актуальність досліджуваної проблематики.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з науковими розвідками кафедри соціальної і гуманітарної політики Національної академії державного управління при Президентові України та висвітлює результати наукових досліджень автора, проведених у процесі виконання науково-дослідних робіт у межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (ДР № 0199U002827) за темами “Дослідження концептуальних основ державної політики в соціогуманітарній сфері як напряму для професійної діяльності фахівців публічного управління” (ДР
№ 0109U003004) і “Теоретико-методологічні засади реформування соціальної сфери в Україні” (ДР № 0112U002467). Роль автора як виконавця на громадських засадах полягала в обґрунтуванні та розробленні теоретико-методологічних підходів щодо формування концептуальних засад державної політики зайнятості соціально-гуманістичної спрямованості у сфері державної служби України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування сутнісних характеристик і тенденцій розвитку зайнятості у сфері державної служби України з огляду на досягнутий рівень її організаційно-правового, інформаційного та інституційного регулювання, а також з урахуванням зарубіжного досвіду вирішення аналогічної проблеми.
Відповідно до поставленої мети у дисертаційній роботі визначені такі завдання:
– проаналізувати на основі загальнонаукових та спеціальних методів, що базуються на сучасних наукових засадах державного управління, стан дослідженості проблеми зайнятості у сфері державної служби;
– уточнити концептуально-методологічні засади розуміння зайнятості у сфері державної служби України як соціальної системи і об’єкта державної політики зайнятості, її функціонування та розвитку;
– обґрунтувати роль динамічної політики зайнятості на державній службі як стратегічного напряму розвитку соціально орієнтованого простору у сфері зайнятості;
– дослідити нормативно-правову базу регулювання системи відносин зайнятості у сфері державної служби України та подати пропозиції щодо її вдосконалення;
– здійснити комплексну оцінку сучасного стану і тенденцій розвитку зайнятості у системі соціально-трудових відносин на державній службі та охарактеризувати кількісний і якісний склад державних службовців, які є суб’єктами зайнятості у сфері державної служби в Україні;
– визначити особливості організації відносин зайнятості і актуальні проблеми в системі державної служби на прикладі різних країн світу;
– розробити підходи щодо вибору критеріїв та показників оцінки стану зайнятості для проведення моніторингових досліджень, а саме впровадження на постійній основі обстеження якості робочої сили та конкурентоспроможності працівників, зайнятих на державній службі України;
– теоретично обґрунтувати і визначити пріоритетні напрями формування концептуальних засад державної політики зайнятості у сфері державної служби України.
Об’єктом дослідження – суспільні відносини, що складаються в процесі державного регулювання зайнятості населення.
Предмет дослідження – сучасний стан і тенденції розвитку зайнятості у сфері державної служби України.
Методи дослідження. Поставлені завдання вирішувалися із застосуванням загальнонаукових методів: системного, який сприяв всебічному висвітленню різних аспектів предмета дослідження в їх іманентній цілісності; діалектичного, який уможливив пізнання соціально-трудових явищ на державній службі як складного, суперечливого процесу і дав змогу проаналізувати сучасні сутнісні характеристики відносин зайнятості; історико-структурного – з метою визначення особливостей становлення відносин зайнятості у динаміці розвитку теорій зайнятості у світовій науковій думці та виявлення можливостей використання міжнародного досвіду в сучасних умовах в Україні; структурно-функціонального – для вивчення складових елементів предмета дослідження в єдності їх структури та функціонального навантаження; інституційного – в процесі дослідження формальних і неформальних норм соціальної поведінки і соціальних зв’язків у системі зайнятості в інституті державної служби України. Використання названих та інших методів наукового пізнання гарантувало достовірність та об’єктивність дослідження, а також реалізацію поставлених цілей і завдань.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні науково-теоретичних положень стосовно сутності зайнятості у сфері державної служби України і тенденцій її розвитку, а також у розробці пропозицій та рекомендацій щодо формування концептуальних засад державної політики зайнятості у сфері державної служби України.
Найважливіші наукові положення, що розкривають новизну і зміст дисертаційного дослідження, полягають у тому, що:
уперше:
– виокремлено як самостійну наукову проблему державного управління зайнятість у сфері державної служби України, в результаті чого сформульовано концептуальні засади державної політики зайнятості у цій сфері, які полягають: у досягненні гармонійного балансу інтересів особи та держави, індивідуальних та загальнонаціональних інтересів шляхом ухвалення відповідних нормативних документів; сприянні професійній самореалізації особистості; використанні матричної моделі оцінювання трудового потенціалу у сфері державної служби; забезпеченні соціального захисту відносин зайнятості через формування системи заробітної плати за знаннями і компетенціями та запровадження гнучких форм зайнятості і режимів робочого часу;
– запропоновано й обґрунтовано Державну програму формування стабільної системи поповнення трудового резерву у сфері зайнятості на державній службі, визначальною рисою якої виступає досягнення відповідності між вимогами роботодавця до якісних характеристик індивіда та умовами праці, які максимально задовольняли б потреби потенційного працівника, та визначено принципи її функціонування, зокрема: науковість; орієнтація на споживача робочої сили – роботодавця; системний підхід; спрямованість на запити потенційних працівників, зайнятих на державній службі; орієнтація на довгострокову перспективу;
удосконалено:
– трактування складових нормативно-правового поля з проблем управління динамічною зайнятістю у сфері державної служби з визначенням необхідності розробки законопроектів: “Про зайнятість на державній службі”, “Про відносини державних службовців з роботодавцем” та проектів: Державної програми формування, позиціювання стабільної системи поповнення трудового резерву у сфері відносин зайнятості на державній службі, Системи працевлаштування випускників за спеціальностями галузі знань “Державне управління”;
– визначення змісту методики організації проведення моніторингу якості робочої сили у сфері зайнятості на державній службі України, що передбачає як аналіз окремих складових конкурентоспроможності у сфері зайнятості, так і її інтегральну оцінку, яка супроводжується вивченням системи впливових чинників і важелів підвищення конкурентоспроможних характеристик робочої сили на всіх рівнях державного управління;
– наукові підходи до розробки моделі інституційних елементів формування, збереження та відтворення трудового потенціалу у сфері зайнятості на державній службі України, яка поглиблює засади соціального партнерства між державою та працівником, зайнятим на державній службі, й включає: інформаційну, освітню сфери та сферу соціально-трудового простору в інституті державної служби;
дістали подальшого розвитку:
– окремі складові понятійно-категорійного апарату галузі науки державного управління шляхом його доповнення поняттями: “зайнятість у сфері державної служби”, “державна політика зайнятості у сфері державної служби”, “мета державної політики зайнятості у сфері державної служби”, “соціально-трудові відносини зайнятості у сфері державної служби”, “соціальна спрямованість праці у сфері зайнятості на державній службі”, “активна політика зайнятості у сфері державної служби”;
– пріоритетні напрями врахування світових стандартів у сфері управління соціально орієнтованим трудовим простором у системі відносин зайнятості на державній службі: підвищення попиту на висококваліфікованих спеціалістів-універсалів; гарантування зайнятості на державній службі на користь “гідного кандидата” тобто навченого “під конкретне робоче місце”; утвердження принципу рівності; кар’єрне просування на основі заслуг; формування системи оплати праці за принципами: рівної оплати за рівну працю; врахування впливу ринку праці; простоти, логічності і доступності.
– системна оцінка сучасного стану зайнятості у сфері державної служби, яка включає як аналіз суб’єктів відносин зайнятості у сфері державної служби, так і окреслення тенденцій розвитку державної політики зайнятості на державній службі України (відкрита політика зайнятості стосовно формування кадрового потенціалу; підвищення потреби у висококваліфікованих працівниках і скорочення попиту на середньо- та малокваліфіковану робочу силу; пенсійне забезпечення державного службовця як елемент професійного соціального захисту) та їх стримування (плинність кадрів; низький рівень оплати праці; відсутність трудової мотивації у навчанні; зниження ефективності конкурсної основи при працевлаштуванні на державну службу; формальний характер стажування; фактор політичної нестабільності; протекціонізм);
– аргументування доцільності проведення щоквартального моніторингу якості робочої сили на державній службі з метою виявлення причинно-наслідкових зв’язків між формуванням трудового капіталу та його подальшим “професійним” розвитком.
Практичне значення одержаних результаті. Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення й практичні рекомендації можуть бути використані: в діяльності як центральних, так і місцевих органів виконавчої влади при формуванні динамічної зайнятості державних службовців; у навчальному процесі закладів освіти, які здійснюють підготовку магістрів у галузі знань “Державна служба”. Зокрема, авторські визначення основних категорій дисертаційного дослідження використано Державним центром зайнятості Міністерства соціальної політики України для підготовки пропозицій щодо подальшого вдосконалення українського законодавства у сфері зайнятості з метою адаптації до стандартів директив ЄС та конвенцій МОП (довідка від 11 квітня 2011 року № ДУ.13-32981016.11). Матеріали дисертаційного дослідження були використанні Ірпінським центром зайнятості Київського обласного центру зайнятості Державного центру зайнятості Міністерства соціальної політики України під час проведення тематичних семінарів з проблем соціалізації на ринку праці безробітних (довідка від 29 серпня 2011 року № 432/04/01-13). Основні положення, висновки й рекомендації дисертаційного дослідження використовуються Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією під час проведення атестації державних службовців районної державної адміністрації з метою оцінки їхньої професійної діяльності та фахової компетентності, що дає можливість отримати всебічну, об’єктивну характеристику державних службовців на всіх стадіях їхньої адміністративно-управлінської діяльності (довідка від 17 січня 2011 року № 382/10). Практичне впровадження результатів дослідження знайшло відображення в розробці моніторингу прийняття рішень з соціальних і гуманітарних питань, що дає змогу забезпечити адекватність і підвищити ефективність управлінських рішень в Акціонерній судноплавній компанії “УКРРІЧФЛОТ” (довідка від 24 січня 2011 року № 02-02-12/10). Сформульовані й обґрунтовані автором результати дослідження були використані в навчально-методичній роботі Національним космічним агентством України (довідка від
20 січня 2011 року № 332/9-4).
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки та практичні рекомендації дисертації оприлюднені на науково-практичних конференціях: “Демократичне врядування наука, освіта, практика” (Київ, 2009); “Теорія та практика державної служби” (Дніпропетровськ, 2010); “Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком” (Дніпропетровськ, 2011); “Сучасна регіональна політика: освіта, наука, практика” (Одеса, 2011); “Інновації в державному управлінні: системна інтеграція освіти, науки, практики” (Київ, 2011); “Наука як ресурс модернізації стратегії держави” (Київ, 2012); “Стратегія державної кадрової політики – основа модернізації країни” (Київ, 2012).
Публікації. Основні положення і результати дисертації відображені в 17 одноосібних наукових працях, з яких 10 статей опубліковано в наукових фахових виданнях з державного управління, 7 тез – у матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 291 сторінку, із них основного тексту – 200 сторінок. Робота містить
18 рисунків і одну таблицю. Список використаних джерел становить
291 найменування, з них 17 іноземною мовою.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальне завдання, що полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні напрямів формування та розвитку зайнятості на принципах соціально-гуманістичної спрямованості праці у сфері державної служби України. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують поставлені мету, завдання та дають можливість зробити такі висновки.
1. Комплексний аналіз наукових праць з державного управління, а також сучасного нормативно-правового поля засвідчив: відсутність ґрунтовного, системного розгляду перспектив розвитку політики зайнятості у сфері державної служби України на принципах соціально-гуманістичної спрямованості праці, неналежний законодавчий та організаційно-інституційний супровід, слабку фінансову підтримку сфери зайнятості на ринку праці державних службовців з боку держави. Сучасною наукою не визначені такі базові поняття, як: “зайнятість у сфері державної служби” та “активна політика зайнятості у сфері державної служби”, положення концептуальних засад державної політики зайнятості у сфері державної служби розглядаються у вітчизняній та зарубіжній літературі як окремі технології управління зайнятістю на державній службі, без конкретизації їх системних властивостей. Крім того, поняття “зайнятість у сфері державної служби” в сучасній науковій літературі визначається переважно через статистичні характеристики робочої сили на ринку праці у сфері державної служби України.
2. У процесі дослідження уточнено концептуально-методологічні засади розуміння зайнятості у сфері державної служби як соціальної системи і об’єкта державної політики зайнятості, її функціонування й розвитку, що розглядається як тріада економічної, соціальної та правової складових. Запропоновано авторське розуміння зайнятості у сфері державної служби як особливого різновиду трудової діяльності певної категорії зайнятого населення України в галузі практичного здійснення завдань і функцій держави, що регламентується встановленими і гарантованими державою правами, обов’язками, обмеженнями, заохоченнями, заходами соціально-трудового характеру. Досліджено соціальну природу державної служби, яка є різновидом трудової діяльності певної категорії зайнятого населення України та характеризується двома найважливішими ознаками, а саме: державна служба має реалізовуватися в контексті завдань й функцій держави; це трудова діяльність, спрямована на організацію взаємозв’язку держави та суспільства з метою захисту прав, свобод і законних інтересів учасників суспільних відносин.
3. Обґрунтовано роль динамічної політики зайнятості у державній службі України як стратегічного напряму розвитку соціально орієнтованого трудового простору у сфері зайнятості, основною метою якої є створення відповідних умов, що базуються на принципах соціально-гуманістичної спрямованості праці шляхом вжиття заходів соціально-економічного, правового, організаційного, інформаційного спрямування. Це передбачає формування, використання, розвиток, збереження трудових ресурсів, удосконалення трудового законодавства та узгодження його із законодавством у сфері державної служби, поліпшення соціальних партнерських відносин між працівником, зайнятим на державній службі, та державою (досягнення гармонійного поєднання інтересів особи та держави, сприяння професійній самореалізації особистості).
4. Дослідження нормативно-правової бази державного регулювання соціально-трудових відносин зайнятості у сфері державної служби в Україні (міжнародно-правові документи, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України) свідчить про необхідність її вдосконалення та введення до понятійно-категорійного апарату низки авторських визначень, зокрема: “соціально-трудові відносини зайнятості у сфері державної служби” – система стійких державно-службових відносин між сукупним працівником у галузі практичного здійснення завдань і функцій держави та державою, що спрямовуються на досягнення гармонійного поєднання інтересів особи та держави, пов’язані з підготовкою, добором, соціальним захистом, розвитком робочої сили, винагородою за працю, використанням трудових ресурсів і координуються формальними інституціями (закони, нормативно-правові акти, органи державного управління, соціальний захист); “соціальна спрямованість праці в інституті зайнятості на державній службі”, яке трактується як цілеспрямовані дії держави в системі відносин зайнятості на державній службі, що спрямовані на професійний розвиток особистості, активізацію процесів розуміння людини як головної цінності у цілісній системі відносин зайнятості у сфері державної служби та наближення соціальних стандартів до європейських; “активна політика зайнятості у сфері державної служби” – сукупність правових, організаційних та соціально-економічних заходів, яких вживає держава з метою впровадження активних методів пошуку і цілеспрямованої підготовки потрібних для державної служби професійно мобільних кваліфікованих фахівців, гарантування соціально-трудової привабливості іміджу державної служби для потенційних працівників і тих, які зайняті на державній службі.
5. На основі аналізу кількісного та якісного складу суб’єктів відносин зайнятості у сфері державної служби визначено, що державні службовці і держава виступають основними суб’єктами згаданих відносин та забезпечують управління в усіх сферах суспільного розвитку. За результатами теоретичного і емпіричного аналізу систематизовано тенденції, які сприяють розвитку державної політики зайнятості в системі державно-управлінської праці (відкрита політика зайнятості стосовно формування трудового потенціалу; підвищення потреби у висококваліфікованих працівниках і зниження попиту на середньо- та малокваліфіковану робочу силу; пенсійне забезпечення державного службовця як елемент професійного соціального захисту) та гальмують його (суттєве збільшення плинності кадрів; низький рівень оплати праці державних службовців; відсутність трудової мотивації в навчанні; зниження ефективності конкурсної основи при працевлаштуванні на державну службу; формальний характер стажування; невикористання в повному обсязі призначення працівників з кадрового резерву; фактор політичної нестабільності, протекціонізм).
Результати соціологічного опитування щодо сприйняття державними службовцями сучасного стану відносин зайнятості на державній службі свідчать про необхідність ужиття організаційних, інформаційних, нормативно-правових заходів щодо посилення загальних гуманістичних та соціальних тенденцій у формуванні трудового потенціалу державної служби України.
6. Доведено, що сучасний стан і тенденції розвитку зайнятості мають певні специфічні особливості у кожній з проаналізованих у дисертації країн світу. Закономірним для зарубіжної практики є такі тенденції: підвищення попиту на висококваліфікованих спеціалістів-універсалів; гарантування зайнятості на державній службі на користь “гідного кандидата”, тобто навченого “під конкретне робоче місце”; впровадження принципу вільного пересування (відкритість державної служби для громадян країн ЄС, взаємне визнання дипломів та координація пенсійних систем, визнання професійного досвіду); утвердження принципу рівності (рівність чоловіків та жінок, рівна оплата праці, узгодження пенсійного віку, уніфікація вимог щодо робочого часу). Спільним для проаналізованих зарубіжних систем зайнятості є те, що державні службовці відчувають потребу в гарантованих соціально-трудових відносин зайнятості. При цьому показано, що зарубіжний досвід організації та функціонування зайнятості має запроваджуватися в Україні лише з урахуванням специфіки вітчизняної державної служби та особливостей системи суспільних відносин у цілому.
7. Розроблено підходи щодо вибору критеріїв та показників оцінки якісних та конкурентоспроможних характеристик робочої сили для проведення на постійній основі моніторингового обстеження як важливого інструменту формування динамічної зайнятості у сфері державної служби. З’ясовано, що методологічні засади розробки цілісної системи моніторингу якості робочої сили мають базуватися на результатах багаторівневої оцінки конкурентоспроможності праці, сприяти радикальним змінам в оплаті праці, соціальним інвестиціям у людський капітал, всебічному заохоченню працівників, зайнятих на державній службі, до безперервного навчання.
8. Теоретично обґрунтовано і визначено пріоритетні завдання формування концептуальних засад державної політики зайнятості у сфері державної служби України, а саме: інституціональне оформлення порядку соціально ефективного функціонування відносин зайнятості у сфері державної служби, яке має включати перегляд чинного законодавства стосовно захисту зайнятості та підготовку пропозицій щодо ухвалення відповідних нормативно-правових документів: “Про зайнятість на державній службі”, “Про відносини державних службовців з роботодавцем”; забезпечення у межах соціальної спрямованості зайнятості у сфері державної служби, що сприятиме створенню та функціонуванню комплексної, ефективної інформаційної системи моніторингу вакансій на ринку праці у сфері відносин зайнятості на державній службі (“Програми формування, позиціювання стабільної системи поповнення трудового резерву у сфері відносин зайнятості на державній службі”), яка має ґрунтуватися на сучасних технологіях, а саме створення в Інтернеті інформаційного ресурсу – сайта “Державний портал кадрів державної служби”; використання матричної моделі оцінювання трудового потенціалу у сфері зайнятості на державній служби; запровадження системи гнучких форм зайнятості і режимів робочого часу на державній службі; створення системи працевлаштування випускників за спеціальностями галузі знань “Державне управління”; формування системи заробітної плати за знаннями та компетенціями в системі відносин зайнятості на державній службі; визначення доцільності використання системного підходу до управління зайнятістю на внутрішньому ринку праці шляхом утворення в органі державної влади відповідної сучасної інтегрованої структури – підрозділу з управління зайнятістю, що посилить функцію управління людськими ресурсами на державній службі; розроблення методики дослідження конкурентоспроможності робочої сили у сфері державної служби, що передбачатиме як аналіз окремих складових конкурентоспроможності у сфері праці, так і її інтегральну оцінку, яка супроводжується вивченням системи чинників і важелів впливу на стан соціально-трудової мотивації працівників, зайнятих на державній службі.
Результати дисертаційного дослідження відкривають перспективи для подальшої розробки наукової проблеми розвитку зайнятості у сфері державної служби України на принципах соціально-гуманістичної спрямованості праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атаманчук Г. В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы): учебное пособие / Г. В. Атаманчук. – М. : ОАО “НПО Экономика”, 2000. – 302 с. – (Энциклопедия управленческих знаний).
2. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: курс лекций /
Г. В. Атаманчук. – М. : Юридическая литература, 1997. – 400 с.
3. Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія: курс лекцій /
В. П. Андрущенко, М. І. Михальченко. – К. : Вид-во «Генеза», 1996. – 368 с.
4. Амстронг М. Практика управления человеческими ресурсами /
М. Амстронг. – 8-е изд. ; [Пер.с англ. под ред.С. К.Мордовина]. – СПб.: Питер, 2004. – с. 312.
5. Броварна Т. І. Становлення ринку праці та формування механізму його перехідній економіці: автореф. дис… канд. економ. наук: спец. 08.01.01. /
Т. І. Броварна. – К. : 2001. – 28 с.
6. Береговий І. Адміністративна реформа і кадрова політика (проблемний аналіз) / І. Береговий, Г. Береговий // Командор, 1999. – № 1. – С. 8–9.
7. Билимович А. Подъем товарных цен в России / А. Билимович – К. : 1992, –287 с.
8. Білинська М. М. Державне управління галузевою стандартизацією в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні : автореф. дис… д. держ. упр. : спец. 25.00.02 / М. М. Білинська. – К. : 2004. – 27 с.
9. Богиня Д. П. Ментальний чинник у сфері праці: проблеми теорії та практики / Д. П.Богиня, М. В.Семикіна. – К.: Шторм, 2003. – 382 с.
10. Богиня Д. П. Основи економіки праці : навчальний посібник / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – 3−тє вид., стер. – К. : Знання – Прес, 2002. – 313 с.
11. Богиня Д. Стимули і антистимули розвитку трудового менталітету в сучасних умовах / Д. Богиня // Україна: аспекти праці. – 2001. – № 3. – С. 3–10.
12. Богиня Д. П. Основи економіки праці : навчальний посібник / Д. П. Богиня, О. А. Грішнова. – 3−тє вид., стер. – К. : Знання – Прес, 2002. – 313 с.
13. Бородіна О. М. Людський капітал на селі: наукові основи, стан, проблеми розвитку / О. М. Бородіна. – К. : ІАЕ УААН, 2003. – 277 с.
14. Бунге Н. Х. О месте, занимаемом политической экономией в системе народного образования, и об отношении ее к практической деятельности /
Н. Х. Бунге. – К. : 1968. – 284 с.
15. Бункин М. К. Єкономика и психология. На перекрестке наук: [Учебное пособие] / М. К. Бункин, В. А. Семенов – М. : Издательство “Дело и сервис”, 1998. – 400 с.
16. Буряк П. Ю. Економіка праці і соціально-економічні відносини /
П. Ю. Буряк, Б. А. Карпінський. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 440 с.
17. Білинська М. М. Правове регулювання моніторингових процедур в системі державного управління охороною здоровя / М. М. Білинська // Статистика України. – 2003. – № 1 – С. 34-45.
18. Валевський О. І. Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні : [Навч. посіб. ] / О. І. Валевський, В. А. Ребкало, М. М. Лагунова ; Українська академія держ. управління при Президентові України. – К. : УАДУ, 2000. – 228 с.
19. Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості / В. С. Васильченко. – К.: КНЕУ, 2003. – 252 с.
20. Особистісні виміри етики державного службовця [Текст] : монографія / Т.Е. Василевська ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : [НАДУ], 2008. – 336 с.
21. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер; [пер. с нем. под науч. ред. Л.Г. Ионина]. – М. : Прогресе, 1990.– 231 с.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2009. – 1736 с.
23. Вернадский И. Критико-историческое исследование об итальянской політико-экономической литературе до начала ХIX века / И.Вернадский. – М., 1983. – 312 с.
24. Веблен Т. Теорія празданого класса/ Т. Веблен; [Пер с анг.]. – М.: Прогресс, 1984. – 254 с.
25. Вернадский И. Проспект политической экономии / И. Вернадский. – СПб, 1984. – 337 с.
26. Волкова О. В. Ринок праці : [Навчальний посібник] / О. В. Волкова. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 624 с.
27. Гарбар Ж. В. Ринок праці: становлення та перспективи розвитку в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук: спец. 08.01.01. – К., 1997. – С. 17–18
28. Ганслі Т. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки / Т. Ганслі; [Пер. з англ. О.Перепадя]. – К. : Основи, 1995. – 237 с.
29. Гвишиани Д. М. Организация и управление / Д. М. Гвишиани. – М. : Наука, 1972. – 321 с.
30. Гегель Г. Ф. Феноменологія духа. Философия духа / Г. Ф. Гегель. Энциклопедия философских наук. – Мысль, 1977.Ч.3. – С.218−250.
31. Генкин Б. М. Экономика и социология труда / Б. М. Генкин. – М. : Изд. Группа НОРМА–ИНФРА, 1999. – 373 с.
32. Герасимчук В. І. Проблеми трансформації зайнятості і розвитку ринку праці в Україні (методологія, аналіз, шляхи вдосконалення) / В. І. Герасимчук. – К. : Вид-во ТОВ “ПРИНТ ЕКСПРЕС”, 2001. – 498 с.
33. Герасимчук В. І. Зайнятість і розвиток ринку праці України /
В. І. Герасимчук. – К. : Вид-во ТОВ “ПРИНТ ЕКСПРЕС”, 2003. – 503 с.
34. Герасимчук В. І. Проблеми розвитку ринку праці України /
В. І. Герасимчук. – К. : Вид-во ТОВ “ПРИНТЕКСПРЕС”, 2002. – 515 с.
35. Грішнова О. А. Економіка праці та соціально-трудові відносини : [підруч.] /О. А. Грішнова. – К. : Знання, 2004. – 536 с.
36. Грішнова О. А. Управління конкурентоспроможністю організації на ринку інтелектуальної праці / О. А. Грішнова // Україна: аспекти праці. – 2009. – №2. –
С. 63–69.
37. Грицяк І. А. Право та інституції Європейського Союзу : [Навч. посібник] / І. А. Грицяк. Національна академія держ. управління при Президентові України; Центр правових підприємницьких досліджень. – К. : К.І.С., 2004. – 260 с.
38. Гончарук Н. Т. Еволюція адміністративної реформи в Україні /
Н. Т. Гончарук // адміністративна реформа в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи: монографія / за заг. ред. Н. Р. Нижник, Н. Т. Гончарук. – Д. : Моноліт, 2009. – 384 с.
39. Голубь В. В. Модернізаційні реформи в контексті ефективності політико-адміністративної взаємодії / В. В. Голубь // Галузь науки “державне управління”: історія, теорія, впровадження : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю,
28 трав. 2010 р., Київ : у 2 т. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, С. В. Загороднюка. – К. : НАДУ, 2010. – Т. 1. – C. 267–269.
40. Государственная служба: теория и организация. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. − 640 с.
41. Даніель Боссарт, Крістоф Демке. Державна служба у країнах-кандидатах до вступу до ЄС / Даніель Боссарт, Крістоф Демке. – К : Міленіум, – 2004 – 128 с.
42. Данюк В. М. Менеджмент персоналу : навч.посібник /[В. М. Данюк,
В. М. Петюх, С. О. Цимбалюк та ін.]; В. М. Данюк [відп.ред.] – 2-ге вид. – К. : КНЕУ, 2006. – 398 с.
43. Дворецька Г. В. Соціологія праці : [Навчальний посібник] /
Г. В. Дворецька. – К. : КНЕУ, 2001. – 244 с.
44. Дзвінчук Д. І. Психологічні основи ефективного управління : [навч. посіб.] /– Д. І. Дзвінчук ; наук. ред. В. А. Козаков. – К. : ЗАТ “Нічлава”, 2000. – 280 с.
45. Державна служба в цифрах статистичний огляд / Національне агентство України з питань державної служби: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nads.gov.ua/control/uk/publishext/article?art_id=363964&cat_id=363852&base_id=247084 – Заголовок з екрана.
46. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування : Зб. наук.пр. / Кол. авт.; Наук. керівник Н. Р. Нижник. – К. : Видавництво УАДУ, 2000. – Ч. І. – 224 с.
47. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
48. Державна політика в соціогуманітарній сфері : [підручник] / [авт. кол.:
В. А. Скуратівський, В. П. Трощинський, П. К. Ситнік та ін.]; за заг. ред.
В. А. Скуратівського, В. П. Трощинського. – К. : НАДУ, 2010. – 284 с.
49. Державне управління і менеджмент : Навч. Посібник у таблицях і схемах / [Г. С. Одінцова, Г. І. Мостовий, О. Ю. Амосов та ін.]; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Г. С. Одінцової. – Х. : ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.
50. Державне управління: основи теорії, історія і практика : [Навчальний посібник] / [В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній, М. М. Іжа, Г. І. Арабаджи / за заг. ред. П. І. Надолішнього, В. Д. Бакуменка. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. – 394 с.
51. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
52. Державна кадрова політика: теоретико-методологічне забезпечення: монографія / авт. кол. : В. М. Олуйко, В. М. Рижих, І. Г. Сурай та ін.; за заг. ред. д-ра наук з держ. упр., проф. В. М. Олуйка. – К. : НАДУ, 2008. – 420 с.
53. Дж. Бьюкенен Конститу