Управління кадровими ресурсами в умовах модернізації Державної митної служби України : Управление кадровыми ресурсами в условиях модернизации Государственной таможенной службы Украины

Краткое описание

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Петрусь Степан Петрович

УДК 35.075:339.543

управління кадровими ресурсами
в умовах модернізації
Державної митної служби України

25.00.03 державна служба

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління

Науковий керівник:
СЕРЬОГІН Сергій Михайлович,
доктор наук з державного управління, професор

Дніпропетровськ - 2006

ЗМІСТ

Вступ ...... 4

Розділ 1
Теоретико−методологічні основи дослідження кадровИХ РЕСУРСІВ митних органів України ............................................................ 11
1.1. Евристичні можливості поняття «кадрові ресурси» та методологічні принципи їх дослідження ........................................................ 11
1.2. Оцінка персоналу державної служби як засіб управління її кадровими ресурсами: теоретична інтерпретація понять ......................................................... 28
1.3. Особливості формування кадрових ресурсів митних органів України ........ 46
Висновки до розділу 1 ....................................................................................... 61

Розділ 2
управління кадровими ресурсами митних Органів ................... 65
2.1. Методи добору та оцінки персоналу митних органів ............................ 65
2.2. Атестація як форма оцінки діяльності державних службовців .................. 102
Висновки до розділу 2 ............................................................................................. 129

Розділ 3
методологічні підходи до проектування ПОСАДОВИХ ОБОВ’ЯЗКІВ (ПОЛОЖЕНЬ) І ІНСТРУКЦІЙ У СИСТЕМІ МИТНИХ ОРГАНІВ .. 133
3.1. Принципи структурування посадової інструкції ................................... 133
3.2. Функціональна класифікація посад у системі митних органів .................... 143
3.3. Нові погляди на структуру посадової інструкції в митній системі . 161
Висновки до розділу 3 ..................... 173

ВИСНОВКИ .................................................................................................... 175

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................ 180

ДОДАТКИ................................................................................................................. 198

ВСТУП
Актуальність теми. Протягом останнього часу в управлінському просторі відбуваються важливі зміни, спричинені політичними, економічними, соціальними й іншими факторами, складні й суперечливі процеси, зумовлені реформуванням системи державного управління. Особливого значення, у тому числі й з погляду перспектив розвитку українського суспільства, набуває ефективна діяльність у системі професіоналізації кадрів. Сучасний процес становлення демократичної, правової, соціально-орієнтованої держави, розвиток засад громадянського суспільства, інтеграція України в європейське та світове співтовариство, проведення адміністративної реформи висувають на перший план проблему кадрового забезпечення реформ, зокрема реформування державної служби, активізації та підвищення професіоналізму державних службовців, нарощування та конструктивного використання кадрових ресурсів. Необхідність удосконалення кадрової політики, кадрового забезпечення всіх напрямів державного управління випливає зі змісту тих завдань, які стоять сьогодні перед державою. Насамперед, слід виробити нові ідеї, принципи та технології вирішення кадрових питань, які б відображали сучасний рівень управлінської науки, практики й вимоги демократичного суспільства, оскільки без професійно підготовлених керівників і фахівців жодна організація не зможе досягти своєї мети. Усі ці питання як прямо, так й опосередковано стосуються діяльності митної служби української держави, її кадрових ресурсів.
Як свідчить аналіз наукової літератури, проблема ефективності використання кадрових ресурсів митних органів на цей час вивчена недостатньо, хоча в інших сферах державної служби кадрові питання досліджуються досить давно. Зокрема, слід згадати праці вчених і практиків, таких як В. С. Агєєв, Т. Ю. Базаров, Х. А. Беков, А. А. Деркач, І. В. Калінін, А. Є. Лук’яненко, В. І. Лук’яненко, В. І. Матирко, А. П. Марченков, В. Н. Менжерес, І. А. Нікітіна, А. В. Новиков, Є. В. Охотський, В. І. Рябуха, Ю. В. Сінягин, Н. С. Слєпцов, В. А. Сулемов, Б. Г. Туренко та ін. [26, 96, 97, 100, 101, 118].
З огляду на проведений аналіз наукових публікацій можна стверджувати, що до цього часу в українській науковій літературі проблематика характеру й специфіки управлінських і кадрових процесів у митних органах є нерозробленою. Проте слід зазначити, що помітний внесок у вивчення цієї актуальної проблеми вносять такі російські вчені, як Н. М. Блінов, Б. Г. Габричидзе, А. Г. Гуринович, П. В. Дзюбенко, В. Н. Іванов, Ю. Г. Кисловський, В. Б. Кухаренко, Н. І. Марков, Д. М. Полежаєв, А. В. Рєзник, С. І. Сьєдін, В. Г. Храбськов [39, 48, 89, 144].
Якщо проаналізувати сучасну вітчизняну наукову та навчальну літературу з проблем митної служби взагалі, то стає очевидним той факт, що до цього часу спостерігається нестача таких наукових розробок. Питанням організації та функціонування митної служби в Україні присвячені окремі розділи в публікаціях, що стосуються загальних питань організації митної справи, митної політики в Україні, які мають переважно описово-оглядовий характер. І лише у 90-х рр. ХХ ст. все більше науковців і практиків почали приділяти увагу аналізу теоретичних проблем організації митної служби. Серед них необхідно назвати А. В. Государського, Н. А. Липовську, В. Я. Настюка, П. В. Пашка, І. В. Письменного, К. К. Сандровського, Ю. П. Соловкова [50, 92, 109, 129, 130, 131, 151, 160]. На особливу увагу також заслуговують публікації, де розглядаються питання кадрового забезпечення Державної митної служби України (ДМСУ), таких авторів, як А. П. Павлов, П. П. Падун, Н. В. Ткаченко, С. Ґ. Христенко та ін. [127, 128, 165, 177].
Теоретичним підгрунтям дисертаційного дослідження стали також праці вітчизняних учених В. Б. Авер’янова, Г. В. Атаманчука, О. О. Воронька, С. Д. Дубенко, Г. І. Лелікова, Н. Р. Нижник, О. Ю. Оболенського, В. М. Олуйка, Ю. А. Розембаума, С. М. Серьогіна, Г. В. Щокіна та ін., які визначили поняття «кадрова політика», «державна кадрова політика», основні принципи кадрової політики, системи кадрової роботи на державній службі, розробили засади теорії державної кадрової політики [24, 25, 31, 32, 45, 46, 47, 62, 91, 111 117, 120, 123, 148, 152, 153, 184].
Практика свідчить, що труднощі та помилки, властиві кадровим процесам, зокрема управлінню кадровими ресурсами митної служби України, зумовлені відсутністю комплексних теоретичних розробок у цій сфері. Тому актуальним є дослідження теоретико-методологічних основ стану та перспектив кадрових ресурсів митних органів.
Сьогодні дослідження з проблем митної служби в Україні виходять на новий рівень. Питання митної справи є предметом досліджень у галузі державного управління, права, економіки, менеджменту, історії, соціальної географії, інших галузей знань, що може бути розглянуто як ресурси вдосконалення управління митною службою, серед яких визначальне на цей час місце займають кадрові ресурси. Необхідно мати на увазі, що в роботі з кадровими ресурсами митних органів є багато недоліків. За умови повної укомплектованості кадрами важливі завдання вирішуються недостатньо успішно й малоефективно. З цієї причини, а також у зв’язку із набуттям чинності нового Митного кодексу, перед митною службою виникла необхідність проведення значної реорганізації у сфері кадрового забезпечення, що вимагає наукового супроводу процесу реформ й визначає актуальність теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна роботи виконана в межах наукової роботи кафедри державного управління та місцевого самоврядування Дніпропетровського регіонального інституту державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України за темою науково-дослідної роботи «Застосування синергетичних підходів до оптимізації системи органів публічної влади» (державний реєстраційний номер 0106U006532), в якій дисертант брав участь як науковий співробітник.
Метою дисертаційного дослідження є визначення шляхів удосконалення управління кадровими ресурсами митних органів України.
Досягнення мети дослідження передбачало вирішення таких дослідницьких завдань:
проаналізувати й узагальнити визначення понять «кадрові ресурси», «оцінювання кадрових ресурсів», «професіограма працівника митних органів»;
установити основні етапи формування кадрових ресурсів Державної митної служби України;
дослідити особливості оцінювання державних службовців, у тому числі працівників митних органів України;
виявити проблемні моменти атестації особового складу митних органів та розробити форми її вдосконалення;
запропонувати працівникам митних органів України технологію моделювання посадових інструкцій;
розробити пропозиції щодо вдосконалення кадрового забезпечення в митних органах України на сучасному етапі.
Об’єктом дисертаційного дослідження є управління кадровими ресурсами митних органів України.
Предметом дослідження є шляхи вдосконалення управління кадровими ресурсами в умовах модернізації митної служби.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що визначення і наукове обгрунтування шляхів удосконалення управління та діагностики кадрових ресурсів митних органів сприятиме забезпеченню ефективної модернізації кадрової політики Державної митної служби відповідно до вимог інтеграції України у світове співтовариство.
Методи дослідження. Серед загальнонаукових методів пізнання, застосованих у роботі, необхідно виділити: історичний, який дозволив системно розглянути історію розвитку митної справи в Україні в контексті професіоналізації кадрів митної служби; аналізу й синтезу, використані для дослідження проблеми оцінювання професіоналізму кадрів митних органів України; діалектичний перехід від абстрактного до конкретного, що було застосовано під час переходу від загального розгляду управлінської діяльності кадрів державних органів як соціальних суб’єктів до специфічного, у сфері управлінської діяльності митної служби України; аналогії та моделювання, які застосовані для конкретизації дослідження соціального механізму формування професіоналізму кадрів митної служби України й визначення перспектив його розвитку, створення моделей посадової інструкції, професійної діяльності, особистісних якостей державних службовців, зокрема працівників митних органів. З огляду на особливості емпіричної бази, а також загальну мету, завдання й характер проведеного автором дослідження, серед емпіричних методів особливе місце займають спостереження, анкетування, аналіз документів, опис, порівняння.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних засад управління кадровими ресурсами митних органів України. У дисертаційній роботі:
уперше:
застосовано метод моделювання посадових інструкцій працівників митних органів, що базується на використанні системної, діяльнісної та предметно-орієнтованої парадигм і може бути використаний під час вивчення кадрових ресурсів ДМСУ як складного і мультикомпонентного об’єкта досліджень;
розроблено технологію критеріального підходу до складових елементів кадрових ресурсів митних органів;
створено механізм оцінювання керівників митних органів, який розкриває професійні, управлінські та особистісні чинники підвищення ефективності їх діяльності;
удосконалено:
підходи до дослідження стану кадрових ресурсів митних органів, зокрема з використанням системи оцінювання кадрів, що може підвищити ефективність процесів формування та реалізації кадрової політики в галузі митної справи;
понятійно-категоріальний апарат досліджень кадрових ресурсів митних органів: на підставі результатів аналізу теоретико-методологічної бази дисертантом запропоновано власні визначення понять «оцінювання кадрових ресурсів», «атестація», «атестування», «професіографія»;

дістали подальшого розвитку:
теоретико-методологічні основи інтерпретації, аналізу стану та динаміки розвитку кадрових ресурсів митної системи України в умовах реформування держави;
підходи до побудови психограм, акмеограм та професіограм державних службовців, зокрема працівників митних органів;
методологія застосування експертного оцінювання працівників під час складання атестаційних характеристик.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності працівників кадрових служб митних органів у реалізації державної кадрової політики, зокрема, під час розробки заходів, спрямованих на забезпечення формування та ефективне використання кадрових ресурсів у системі митної служби України, удосконаленні кадрових процедур оцінювання та атестування особового складу митних органів.
Сформульовані автором пропозиції можуть бути використані під час модернізації митної служби в напрямі вдосконалення її кадрових ресурсів та поліпшення якісного складу працівників. Результати дослідження можуть бути застосовані також у навчальному процесі, зокрема професійному навчанні керівного складу митних органів, під час розробки навчальних посібників та спеціальних курсів.
Здобуті результати дисертаційного дослідження використовуються в процесі кадрової роботи у Львівській та Волинській митницях (довідки про впровадження № 29/48 10877 від 29.09.2006 р. та № 1/73 4871 від 20.09.2006 р.). Матеріали дослідження впроваджені в навчальний процес у вигляді спеціальних курсів, прочитаних автором для слухачів факультету післядипломної освіти АМСУ (довідка про впровадження № 11/1893 від 23.10.2006 р.)
Апробація і впровадження результатів. Основні теоретичні положення і висновки роботи висвітлювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи вирішення» (Дніпропетровськ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства» (Дніпропетровськ, 2005 р.), 6-й Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління» (Харків, 2005 р.), засіданні круглого столу «Світоглядні засади державної політики» (Дніпропетровськ, 2006 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладені в 7 публікаціях автора, 4 з них статті у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 241 сторінку, з них основний зміст 179 сторінок. Робота містить 13 рисунків, 17 таблиць, список використаних джерел з 198 позицій на 17 сторінках, додатки − 46 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, що полягає у визначенні на основі теоретичного дослідження особливостей застосування кадрових технологій та процедур, шляхів оптимізації управління кадровими ресурсами митних органів України. Результати дослідження свідчать про досягнення мети, вирішення завдань, підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, та дозволяють зробити такі висновки.
1. Проведений аналіз наукових публікацій за тематикою дослідження, категоріального апарату продемонстрував, що проблема управління кадровими ресурсами митних органів в умовах модернізації Державної митної служби України ще не була до цього часу предметом спеціального дослідження. Деякі праці стосуються лише окремих аспектів цієї проблеми, й розглядають її переважно крізь призму формування нормативно-правової бази реформування ДМСУ, без глибокого наукового обґрунтування обраних шляхів та напрямів змін. Це дає підстави вважати, що стан наукового опрацювання вказаної проблеми не можна вважати задовільним, а сама тема реформування митної служби потребує комплексного дослідження, зокрема крізь призму оптимізації управління кадровими ресурсами.
2. Виявлено й конкретизовано напрями вдосконалення управління кадровими ресурсами митних органів, що вимагає нових підходів до використання таких кадрових процедур, як оцінка та атестація кадрів ДМСУ, формування й моделювання посадових інструкцій та професіограм керівників і спеціалістів, що дозволить підвищити ефективність реалізації державної кадрової політики в галузі митної служби, під час визначення якої необхідно керуватися певними методологічними принципами. Домінуючими серед них є такі: наступність, інновація, цілісність, верифікація. Спираючись на дані принципи, можна системно підійти до оцінки професійних і духовних якостей кадрового складу митних органів України, об’єктивно вивчити реальну діяльність працівників, проектувати їх психограми, акмеограми та професіограми.
3. Показано, що процес реформування української держави характеризується недостатньою послідовністю у формуванні такого її інституту, як митна служба. Разом з тим успішне функціонування митної служби в процесі змін, що відбуваються у всіх сферах життєдіяльності України, значною мірою визначається професійними якостями її кадрових ресурсів, формування яких відбувалося в чотири етапи. Актуальним питанням сьогодення стає створення об’єктивної системи оцінки всіх категорій митних працівників і контролю за її реалізацією, що може бути зроблено з використанням запропонованої автором технології критеріального підходу до суб’єктів кадрових ресурсів митних органів та механізму оцінки керівників митних органів, який розкриває професійні, управлінські та особистісні чинники ефективності їх діяльності. У такому разі кадрова політика в митній службі має відповідно до змін соціально-політичних і економічних відносин переорієнтуватися насамперед на людський фактор, на людину з її соціальними запитами і потребами, а оцінка рівня підготовленості співробітника митних органів до виконання завдань за найвищими вимогами стає невід’ємною частиною цієї політики.
4. Доведено, що поняття «кадрові ресурси» містить і наявні ресурси, і здатність до реалізації ресурсного комплексу, і соціально значущі обставини, що роблять можливими ці реалізації, і цільову спрямованість у кінцевому підсумку на здійснення внутрішньосистемних і позасистемних процесів. Загальний зміст кадрових ресурсів митної служби складають два компоненти: об’єктивний та суб’єктивний. Перший являє собою сукупність персоналу, залучених і не залучених з якихось причин у кадрові процеси осіб, що мають реальну можливість брати участь у ньому. Другий включає інтелектуальні та фізичні здібності працівників, колективів митних органів щодо використання ресурсів і реалізації митної політики.
5. Наголошено, що оцінка кадрових ресурсів державної служби є одним з інструментів управлінської діяльності, елементом кадрового забезпечення управління, це інтегральна частина всієї кадрової політики державної служби, метою якої є повне використання професійних можливостей державних службовців. Вихідною точкою й основним показником оцінки державного службовця є ефективність функціонування даної державної посади, а для керівних посад комплексний ефект діяльності підрозділу або організації, якою керує оцінюваний. Цілком ствердно можна говорити про стратегію, тактику, оперативне управління під час оцінювання професійної діяльності й особистості співробітників у будь-якій митній організації. До цілей стратегії під час оцінки персоналу можна віднести: підвищення ефективності й результативності роботи організації; підвищення рівня організації й гарантованості всіх технологічних митних процесів; виявлення співробітників, професійний потенціал яких ще не реалізований на досягнення успіху й користі всієї організації; створення системи оцінки потреб і спонукальних мотивів для розкриття й реалізації талановитості; створення системи мотивації активності співробітників митних органів; оцінка керівної команди і її діяльності на користь всієї організації. Головними критеріями оцінювання кадрів виступають: професіональне знання ділянки роботи; якість зробленого; прагнення до досягнення високих результатів; уміння й готовність приймати рішення; здатність працювати з іншими; комунікабельність; оволодіння професійною етикою; наявність політичної і правової культури. Кульмінаційним етапом індивідуальної оцінки рівня професійної придатності працівника є атестація, що як форма оцінювання підлеглих, має державну значущість, і є обов’язком відповідних керівників. З цією метою автор пропонує багаторівневий (п’ятирівневий) варіант побудови атестаційної характеристики.
6. Обов’язковою умовою правильного добору та раціональної розстановки кадрів державних службовців є знання того, що являє собою посада, яку має займати той чи інший працівник, які вимоги вона ставить до нього (якими конкретними особистісними якостями, професійними знаннями, уміннями та навичками він повинен володіти), якою мірою вони виявляються у нього. Загалом модель державного службовця може включати такі компоненти: професіограму як опис психологічних норм і вимог до діяльності й особи спеціаліста; професійно-посадові вимоги; опис конкретного змісту діяльності спеціаліста, тобто опис дій, які він має здійснювати під час вирішення професійних завдань в умовах конкретної посади; кваліфікаційний профіль як поєднання необхідних видів професійної діяльності і ступеня їх кваліфікації.
7. Показано, що документом, який відображає еталон вимог до посади, може бути посадова інструкція. Посадова інструкція це узгоджувальний нормативний документ між роботодавцем і найманим працівником, який має юридичну чинність. У цьому документі визначаються всі умови взаємин у процесі службової діяльності, суворо окреслюються межі вимог наймача до працівника, а найголовніше, взаємопогоджувані параметри, за якими можна визначати ступінь відповідності чи невідповідності кожної зі сторін установленим правилам поведінки. Незважаючи на загальні вимоги до розробки і конструкцій посадових інструкцій (затверджені єдині форми і стандарт), усе-таки цей документ творчий. На основі використання парадигмального підходу, що базується на використанні системної, діяльнісної та предметно орієнтованої парадигм, диссертант запропонував структуру посадової інструкції в такому вигляді: загальні положення, посадові обов’язки, права, ресурсне забезпечення (створення умов, необхідних для виконання покладених обов’язків).
8. Підсумовуючи теоретико-методологічні підходи і сучасний практичний досвід використання кадрових ресурсів в органах державної влади, зокрема в митних органах, необхідно зазначити, що вдосконалення зазначеної системи має відбуватись за таким алгоритмом:
розробка науково обґрунтованої методики комплексної оцінки професійно-важливих якостей та професійної компетентності державних службовців;
підготовка та затвердження нормативно-правової бази, яка б чітко визначила технологію здійснення професійного відбору кандидатів на вакантні посади в системі державної служби;
підготовка бази даних, тестових завдань та системи інформаційно дидактичного супроводження процедури оцінювання рівня професійної компетентності державних службовців;
забезпечення кадрових підрозділів відомчої системи високо-кваліфікованими, спеціально підготовленими фахівцями для здійснення процедур з професійної орієнтації, професійного психологічного відбору, психодіагностики професійно важливих властиво­стей особистості, визначення рівня компетентності претендентів на вакантні посади державних службовців тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. К.: Преса України, 1997. 80 с.
2. Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. // Відом. Верховної Ради України. 2002. № 38 39. С. 288.
3. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовт. 1995 р. № 356 // Відом. Верховної Ради України. 1995. № 34. С. 266.
4. Про державну службу: Закон України від 16 груд. 1993 р. № 3723 // Вісн. держ. служби України. 1995. № 1. С. 9 28.
5. Про митну справу в Україні: Закон України від 25 черв. 1991 р. // Відом. Верховної Ради України. 1991. С. 575.
6. Комплексна програма підготовки державних службовців: Указ Президента України від 9 листоп. 2000 р. № 1212 / 2000 // Урядовий кур’єр: Орієнтир. 2000. 6 груд. С. 6 10.
7. Концепція адаптації державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу: Указ Президента України від 5 берез. 2004 р. № 278 / 2004 // Урядовий кур’єр: Орієнтир. 2004. 10 берез.. № 45. С. 5.
8. Питання Державної митної служби України: Указ Президента України від 24 серп. 2000 р. № 1022 // Офіц. вісн. України. 2000. № 35. С. 1477.
9. Про Державну митну службу України: Указ Президента України від 29 листоп. 1996 р. № 1145 // Офіц. вісн.України. 1998. № 12. С. 446.
10. Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ та організацій: Указ Президента України // Вісн. держ. служби України. 1995. № 3 4.
11. Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності митної служби України: Указ Президента України від 24 жовт. 2003 р. № 1209 // Урядовий кур’єр. 2003. № 2002.
12. Про Положення про Головне управління державної служби України: Указ Президента України від 2 жовт. 1999 р. № 1272 / 99 // Вісн. держ. служби України. 1999. № 4. С. 5 10.
13. Положення про роботу з кадрами в центральних і місцевих органах державної виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 верес. 1995 р. № 747 // Вісн. держ. служби України. 1995. № 2. С. 45 48.
14. Про затвердження Загального порядку проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов’язків і завдань: Постанова Кабінету Міністрів України № 122 // Офіц. вісн. України. 2003. № 48. − С. 2546.
15. Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовт. 2000 р. № 58 // Офіц. вісн. України. 2000. № 45. с. 1971.
16. Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 груд. 2000 р. № 1922 // Офіц. вісн. України. 2001. № 1 2. С. 27.
17. Про затвердження Положення про проведення атестації посадових осіб митної служби: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 груд. 2002 р. № 1984 // Офіц. вісн.України. 2002 . № 52. С. 2401.
18. Про затвердження Положення про спеціальні звання працівників і курсантів навчальних закладів митної служби: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 черв. 2003 р. № 900 // Офіц. вісн. України. 2003. № 25. С. 1190.
19. Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лют. 2002 р. № 169 // Вісн. держ. служби. 2002 р. № 1. С. 62 66.
20. Про Положення про формування кадрового резерву для державної служби: Постанова Кабінету Міністрів України від 28. лют. 2001 р. № 199 (199 2001 п) // www rada ua.
21. Про порядок і умови проходження служби в митних органах України: Постанова Кабінету Міністрів України від 9 лют. 1993 р. № 97 // Основні нормативні акти митної служби України: Зб. нормат. актів. Д.: АМСУ, 1998. 247 с.
22. Про порядок проведення атестації державних службовців органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 28. груд. 2000 р. № 1922 (1922 2000 п) // www. rada. ua .
23. Про програму розроблення та впровадження єдиної державної комп’ютерної системи «Кадри»: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серп. 1997 р. № 918 // Вісн. держ. служби України. 1997. № 3. С.52 55.
24. Авер’янов В. Забезпечення верховенства права у функціонуванні державної служби України // Вісн. держ. служби України. 2000. № 4. С. 71 75.
25. Авер’янов В. Концепція адміністративної реформи як науково-практичне обгрунтування комплексного удосконалення державного управління в Україні // Вісн. держ. служби України. 1996. № 3. С. 64 69.
26. Агеев В. С., Базаров Т. Ю., Скворцов В. С. Методика составления социально-психологической характеристики для аттестации кадров. М.: МГУ, 1966. 366 с.
27. Акофф Р., Рассел П. Планирование в больших экономических системах. М.: Наука, 1992. − 234 с.
28. Актуальные вопросы управления: Темат. сб. науч. тр. / Под ред. А. В. Филиппова. М., 1999. − Вып. 2. 225 с.
29. Андреева В. И. Делопроизводство в кадровой службе. / Практ. пособ. с обр. док. М.: Педагогика, 1998. 126 с.
30. Армстронг М. Основы менеджмента. Как стать лучшим руководителем. Ростов н/ Д.: Феникс, 1998. 512 с.
31. Атаманчук Г. В. Обеспечение рациональности государственного управления. М.: Юрид. лит., 1990. 351 с.
32. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юрид. лит., 1997. 400 с.
33. Афанасьев В. Г. Человек в управлении обществом. М.: Политиздат, 1977. − 376 с.
34. Базаров Т. Ю., Еремин Б. Л. Управление персоналом. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. 422 с.
35. Барамзин С. В. Таможенная политика: проблемы реализа­ции // Актуальные проблемы современной таможенной политики России: Материалы заседания «круглого стола» 14 декабря 1995 г. / Под научной редакцией проф. Н. М. Блинова. М.: РИО РТА. 1996. 256 с.
36. Бережнюк І. Г. Модернізація митних органів України в рамках економічної безпеки держави та рекомендацій всесвітньої митної організації // Вісник Академії митної служби України. 2001. № 2. С. 43 50.
37. Библиотека управляющего персоналом, мировой опыт, профессиональная ориентация, подготовка и оценка персонала: обзорная информация / Сост. В. И. Яровой / Под ред. Г. В. Щекина К.: МАУП, 1995. 120 с.
38. Бибов Л. Ф. Організаційно-правові питання кадрового забезпечення апарату виконавчих органів: Зб. наук. пр. Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. К.: Вид-во Укр.Акад. держ. упр. при Президентові України, 1999. Вип.2. Ч. 2. С. 3 5.
39. Блинов Н. М., Съедин С. И. Таможенный менеджмент: Учеб. пособ. − М.: РИО РТА, 1996. − 493 с.
40. Богданов А. Тектология. Всеобщая организационная наука / Редкол.: В. В. Попков (отв. ред.) и др.; Междунар. ин-т Александра Богданова. М.:Финансы,2003. 496 с.
41. Большая советская энциклопедия: В 30 т. / Гл. ред. А. М. Прохоров. − 3-е изд. М.: Советская энциклопедия, 1971 − 1978. Т. 10 (1972). С. 875.
42. Брэддик У. Менеджмент в организации: Учеб. пособ. М.: Инфра-М, 1997. 344 с.
43. Вебер М. Избранные произведения. М.: Прогресс, 1990. − 804 с.
44. Войтович Р. Культура та стиль діяльності державно-управлінського персоналу в перехідний період // Вісник УАДУ. 1999. № 1. С. 194 201.
45. Воронько О., Северин А., Олійник І. Деякі актуальні питання атестації державних службовців // Вісн. УАДУ. 1998. № 3. С. 48 57.
46. Воронько О. А. Керівні кадри: державна політика та система управління: Навч. посіб. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 156 с.
47. Воронько О. А. Державна кадрова політика України: принципи її формування // Вісн. Укр. Акад. держ. упр. 1999. № 4. С. 60 68.
48. Габричидзе Б.Н., Полежаев Д.М. Становление и развитие таможенной службы в Советском государстве // Государство и право. 1992. № 10. С. 27.
49. Гончаров В. В. В поисках совершенства управления: Руководство для высшего управленческого персонала. М: МП Сувенир, 1993. 267 с.
50. Государський А. В. Митна служба як головний фактор захисту економічної незалежності України // Митна справа. 2002. № 3. С. 27 30.
51. Грачев М. В. Суперкадры: управление персоналом и международные корпорации. М.: Наука, 1993. 187 с.
52. Грушевський М. На порозі нової України (репринтне відтворення видання 1918 року). К: Світ, 1997. 237 с.
53. Грінівецька Н. Нові підходи до типології державних службовців в Україні // Вісн. УАДУ. 2000. № 3. С. 220 225.
54. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. М.: Русский язык, 1994. Т. 4. 779 с.
55. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. В. Б. Авер’янова; Акад. прав. наук України. Київ.регіон. центр. К.: Видавничий Дім Ін Юре, 1999. 273 с.
56. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація / Кол. авторів, відп. ред. проф. Н. Р. Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 1997. 448 с.
57. Державне управління: історія і практика / В. Б. Авер’янов, В. В. Цвєтков, В. М. Шаповал та ін.; під ред. В. Б. Авер’янова. К.: Юрінком − Інтер, 1998. 431 с.
58. Державне управління: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. К.: Видавничий Дім Ін Юре, 1999. 272 с.
59. Державний службовець в Україні (пошук моделі) / Н. Р. Нижник, В. В. Цвєтков, Г. У. Леліков та ін.; під ред. С. Д. Дубенко К.: Ін Юре, 1998. 272 с.
60. Деркач Л. Українська митниця: вчора, сьогодні, завтра. 2 вид., доп. К., 2000. 542 с.
61. Десять років Державної митної служби України / Підготовлено до друку працівниками Державної митної служби України. К.: Велта, 2001. 224 с.
62. Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні: Навч.-метод. посіб. / За заг. ред. Н. Р. Нижник. К.: Ін Юре, 1999. 244 с.
63. Дьомін О., Леліков Г., Сорока В. Державна кадрова політика: система роботи з кадрами державної служби // Вісн. держ. служби України. 2001. № 2. С. 65 83.
64. Дятлов В. А., Кибанов А. Я., Пихало В. Т. Управление персоналом: Учеб. пособ. для студентов эконом. вузов. М.: Педагогика, 1998. 456 с.
65. Евланов Л. Г., Кутузов В. А. Экспертные оценки в управлении. М.: Политиздат, 1978. 253 с.
66. Задольський А. Оцінка роботи керівника підприємства // Економіка України. 1998. № 1. С. 88 90.
67. Зайцев Г. Г. Управление персоналом: Учеб. пособ. СПб.: Северозапад, 1998. С. 27 28.
68. Захарченко А. К. Организационно-экономические измерения в теории и практики управления. СПб: Северозапад, 1994. 243 с.
69. Історія митної справи в Україні / К.М. Колесніков, О.В. Морозов, Г.В. Віноградов та їн.; За ред. П.В. Пашка, В.В. Ченцова. К.: Знання, 2006. 606 с.
70. Информационные и методические документы и материалы конгрессов, симпозиумов, конференций Всемирной таможенной организации по проблемам реформирования и модернизации таможенных служб мира. Брюссель, 1994 1997. М.: РИО РТА, 1998. 64 с.
71. Карташов В.А. Система систем. Очерки общей теории и методологии. М.: Педагогика, 1995. 342 с.
72. Квалификационный справочник должностей руководителей, специалистов и служащих / Под ред. Е. В. Охотского. М.: РАГС, 1998. 345 с.
73. Ківалов С.В., Кормич Б.А. Митна політика України: Підручник. О.: Юридична лра, 2001. 256 с.
74. Книга работника кадровой службы. Учебно-справочное пособие / Под общ. ред. Е. В. Охотского, В. М. Анисимова. М.: РАГС, 1998. 324 с.
75. Князєв В. Кадрове забезпечення регіонального розвитку (співдоповідь) // Вісн. УАДУ. 2001. № 2. Ч.1. С. 25 26.
76. Кодекс державного службовця // Урядовий кур’єр: Орієнтир. 2000. 29 листоп.. С. 14 15.
77. Количева Т. Г. Социологический подход к анализу проблем профессионализма государственных служащих. М.: РАГС, 1997. 252 с.
78. Концепція адміністративної реформи в Україні / Центр політико-правових реформ. К., 1998. 62 с.
79. Концепція державної реформи в Україні. К., 1998. 59 с.
80. Концепція модернізації та розвитку митної служби України до 2011 р. // Проект Постанови Кабінету Міністрів «Про Концепцію модернізації діяльності Державної митної служби України» від 12 трав. 2006 р. / http: // www. customs. gov.ua / article. jsp
81. Корицкий Э. Б., Лавриков Ю. А., Омаров А. М. Советская управленческая мысль 20х годов. М.: Педагогика, 1990. 154 с.
82. Корнєва Т. Проблема визначення понять «посадова особа», «службова особа» і «працівник митного органу» в митному законодавстві // Підприємництво, господарство і право. 2002. - № 5. С.42 44.
83. Корнійчук О. Актуальні питання формування професійної культури у працівників митних органів // Вісник Академії митної служби України. 2003. № 3. С. 75 78.
84. Костюковский Ю. А. О количественной оценке качества работы: Сб. научн. трудов. М.: МГУ, 1984. 234 с.
85. Коханов Е. Ф. Отбор персонала и введение в должность. М.: ИНФРА-М, 1996. 364 с.
86. Краткий философский словарь / Под ред. А. П. Алексеева. М., 1997. 543 с.
87. Крашенинников В. М., Авдонин А. В. Кадровый потенциал основа динамичного развития таможенной системы // Проблемы теории и практики таможенного дела. М.: РИО РТА, 1997. С. 47 61.
88. Кунц Г., Доннел С. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1981. 495 с.
89. Кухаренко В. Б. Качество персонала приоритет модернизации / Форум: метод. сб. М.: РИО РТА, 1997. С. 54 73.
90. Кхол Йозеф. Эффективность управленческих решений. М.: Прогресс, 1975. 154 с.
91. Леліков Г. Державна служба України: концепція побудови і функціонування // Вісн. держ. служби України. 2003. С. 9 17.
92. Липо