Міжпрофесійна мобільність фахівців у системі державної служби України (на прикладі офіцерів, звільнених у запас) : Межпрофессиональная мобильность специалистов в системе государственной службы Украины (на примере офицеров, уволенных в запас)

Краткое описание

Одеський регіональний інститут державного управління
Національної академії державного управління
при Президентові України

На правах рукопису

ГУСАК Олександр Григорович

УДК 35.085:355.25.4(477)

Міжпрофесійна мобільність фахівців
у системі державної служби України
(на прикладі офіцерів, звільнених у запас)

25.00.03 державна служба

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
ХАДЖИРАДЄВА Світлана Костянтинівна,
доктор наук державного управління, доцент

Одеса 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

4

РозділІ. Кадрові процеси в системі державної служби України як об’єкт наукового дослідження

13

1.1.

Історіографія та джерельна база дослідження

13

1.2.

Сучасний стан та перспективи розвитку державної служби України

28

1.3.

Феноменологія міжпрофесійної мобільності фахівців у системі державної служби

40

Висновки з першого розділу

78

РозділІІ. Методологія дослідження міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас, у системі державної служби

82

2.1.

Програма експериментального дослідження

82

2.2.

Характеристика рівнів міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас

89

2.3.

Специфіка працевлаштування і кар’єрного зростання офіцерів, звільнених у запас, в органах державного управління

108

Висновки з другого розділу

116

РозділІІІ. Акмеологічна модель підвищення рівня міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас, у системі державної служби

120

3.1.

Узагальнена характеристика акмеологічної моделі як системи: принципи, компоненти, умови функціонування

122

3.2.

Змістовні і процесуальні компоненти акмеологічної моделі підвищення рівня міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас, у системі державної служби

129

3.3.

Рекомендації щодо підвищення ефективності залучення офіцерів, звільнених у запас, на державну службу

153

Висновки з третього розділу

163

ВИСНОВКИ

168

ДОДАТКИ

173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

204

ВСТУП

Актуальність дослідження. Певна втрата чіткості та завершеної окресленості професій в останні десятиріччя активізувала міжгалузеве, внутрішньогалузеве, територіальне переміщення працівників, сприяла змінам у номенклатурі професій і т.ін. За висновками Д.Мунка, на місце стійкої професії приходить динамічна професіональність, де кваліфікація та компетенції не протиставляються одна одній, а представляють собою різні аспекти особистісно-діяльнісного потенціалу. Тимчасовість і нестійкість професій можуть розглядатися як робоча модель майбутнього.
У цих умовах значні кадрові переміщення в інституті державної служби відбуваються і до теперішнього часу. Узагальнено можна виділити три основні причини таких переміщень: соціально-економічні (порівняно з іншими професіями, низька заробітна плата державних службовців, непрестижність професії і т.ін.), політичні (зміна політичної еліти призводить до зміни персоналу в системі державної служби), адміністративні (неефективність механізмів реалізації кадрової політики держави, кадрового менеджменту в системі державної служби і т. ін.).
Практика свідчить, що пошук персоналу для системи державної служби у більшості випадків проводиться поза неї. Фахівцями не враховуються ресурсні можливості системи державної служби, що призводить до економічно необґрунтованих витрат на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців. Володіння професійними якостями, здібностями, певними знаннями, досвідом, вміннями, навичками переважною більшістю офіцерів, звільнених у запас, є значним резервом, важливою умовою синергічності, здатності до самовдосконалення всієї системи державного управління. Особливо це стосується залучення до державної служби офіцерів, звільнених у запас, більш молодшого віку, що є важливою умовою міжпрофесійної мобільності.
У галузі державного управління проблема мобільності державних службовців здебільшого досліджувалася в контексті аналізу нормативно-правового регулювання переміщень персоналу в системі державної служби (В.Авер’янов, В.Бакуменко, І.Грицяк, С.Дубенко, В.Мотренко, Н.Нижник, В.Олуйко, М.Стрельбицький та ін.) та ефективності професійної діяльності державних службовців (Т.Гречко, Н.Липовська, О.Оболенський, С.Серьогін та ін.). Також здійснюються дослідження структури професійної мобільності державних службовців (І.Шпекторенко), залежності професійної та міжпрофесійної мобільності державних службовців від рівня їх готовності до професійно-комунікативної (Н.Драгомирецька, С.Хаджирадєва) та аналітичної (Ю.Глущук, О.Валевський, В.Ребкало, Ю.Сурмін та ін.) діяльності, діалогової комунікації (Н.Черненко), адаптивності (Н.Рашитова, В.Каширина, З.Демченко та ін), сформованості професійно важливих особистісних якостей (А.Ананьєв, О.Мельников, О.Чебикін та ін.) і т. ін.
Надбанням сучасної науки є дослідження різних аспектів мобільності персоналу: теоретичні основи професійної мобільності (В.Воронкова, І.Дичківська, Є.Іванченко, Е.Зеєр, Н.Кожемякіна, З.Курлянд, та ін.), види професійної мобільності (Л.Бендикс, А.Кібанова, С.Ліпсет, Р.Ривкіна, П.Сорокін, М.Яценко та ін.), предметна сфера соціальної мобільності (С.Макеєв та ін.), трудова мобільність в умовах регіонального ринку праці (Н.Коваліско та ін.), особливості мобільності різних поколінь (Г.Осипова, М.Яценко та ін.) і т. ін.
Окрему групу складають дослідження присвячені проблемам військовослужбовців, звільнених у запас, а саме: стратегії змін державної політики щодо реформування, модернізації, комплектування Збройних Сил України (А.Бірюченко, Ю.Венскович, В.Гречанінов, О.Заскока, О.Затинайко, А.Іваненко, О.Миленний, Т.Стародуб, В.Шкідченко та ін.), підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації (С.Даниленко, А.Коваленко та ін.), соціальної адаптації та соціально-психологічного супроводження офіцерів, звільнених з військової служби (В.Алещенко, О.Андрюшин, Ю.Венскович, М.Корольчук, В.Крайню, В. Лазарєв та ін.).
При цьому науковцями недостатньо висвітлено специфіку міжпрофесійної мобільності в системі державної служби, зокрема, соціально-психологічну готовність фахівця до професійних змін, інформаційно-методичне супроводження міжпрофесійних переміщень, не чітко визначено структуру, критерії, показники оцінювання міжпрофесійної мобільності фахівців у системі державної служби і т.ін. Актуальність дослідження посилюється потребою наукового обґрунтування та розробки стратегії сприяння міжпрофесійній мобільності фахівців у системі державної служби України. Отже, обрана тема дисертації є актуальною, а результати досліджень вчасними і практично значимими для їх комплексного застосування в практиці державного управління.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у межах науково-дослідних робіт Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за темами „Модернізація професійного навчання державних службовців як приоритетний напрям професійної державної служби: регіональний аспект” (державний реєстраційний №0108U001313), а також „Сучасний соціально-політичний та гуманітарний розвиток регіону” (державний реєстраційний №0107U004691).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення теоретико-методологічної бази для забезпечення міжпрофесійної мобільності фахівців у системі державної служби України на прикладі офіцерів, звільнених у запас. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- проаналізувати рівень розробленості проблеми у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі, визначити методологію теоретичного та емпіричного пошуку в контексті предмету дослідження;
- виявити ускладнення функціонування системи державної служби України що обумовлені кадровими та євроінтеграційними процесами;
- уточнити термінологічне визначення сутності понять „кадрові процеси в системі державної служби”, „соціальна мобільність”, „професійна мобільність”, „міжпрофесійна мобільність”, подати авторське визначення поняття „міжпрофесійна мобільність офіцерів, звільнених у запас, у системі державної служби”;
- провести експериментальне дослідження в рамках якого, по-перше, визначити критерії і показники оцінювання рівня міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас, у системі державної служби; по-друге, встановити рівні міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас; по-третє, виявити специфіку працевлаштування та кар’єрного просування офіцерів, звільнених у запас, в органах державної влади;
- науково обґрунтувати доцільність впровадження акмеологічної моделі підвищення рівня міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас, у системі державної служби;
- розробити пропозиції щодо удосконалення механізмів залучення на державну службу офіцерів, звільнених у запас.
Об’єкт дослідження кадрові процеси в системі державної служби.
Предмет дослідження міжпрофесійна мобільність фахівців у системі державної служби (на прикладі офіцерів, звільнених у запас).
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що міжпрофесійна мобільність офіцерів, звільнених у запас, у системі державної служби буде більш високою, якщо запровадити акмеологічну модель підвищення рівня їх міжпрофесійної мобільності, в основу якої покладено акмеологічні технології, які визначаються як сукупність засобів, спрямованих на розкриття внутрішнього потенціалу особистості, розвиток властивостей і якостей, що сприяє досягненню високого рівня особистісно-професійного розвитку та професіоналізму.
Методи дослідження. Реалізація мети та завдань дослідження здійснювалася шляхом комплексного поєднання загальнонаукових і спеціальних методів, насамперед: методів ідентифікації, екстраполяції під час вивчення можливостей і доцільності імплементації зарубіжного досвіду в систему державного управління України; методів порівняльного аналізу та математичної статистики з метою характеристики рівня міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас; системно-аналітичного методу під час визначення сутнісних характеристик ключових понять дослідження, а також під час обґрунтування шляхів підвищення рівня міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас, у системі державної служби України. Методи експерименту й опитування дали можливість визначити критерії і показники оцінювання рівня міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас, а також виявити специфіку їх працевлаштування та кар’єрного просування в органах державної влади. Обробка експериментальних даних проводилася за допомогою пакету прикладних програм SPSS з використанням факторного і кореляційного аналізу; математичних і статистичних методів обробки й аналізу даних, їх си­стематизації, шкалювання; методів і прийомів верифікації (індукція, дедукція, графічні методи і т.ін.), що дають змогу перевірити отримані результати; методів моделювання, комплексного аналізу тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукові положення, які найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, полягають у тому, що в дисертаційній роботі уперше:
­ запропоновано акмеологічну модель підвищення рівня міжпрофесійної мобільності фахівців (на прикладі офіцерів, звільнених у запас) у системі державної служби. Зазначена модель спрямована на успішне проходження офіцерами, звільненими у запас, наступних взаємопов’язаних етапів їх міжпрофесійних переміщень в системі державної служби, зокрема: визнання необхідності професійних змін; внесення змін до конструкту життєвих перспектив; вибір стратегій, методів, форм оволодіння новою професією; нова професійна діяльність, досягнення професіоналізму;
­ визначено та науково обґрунтовано критерії, показники та методи оцінювання рівня міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас, що сприятиме удосконаленню механізмів залучення фахівців на державну службу;
удосконалено:
­ підходи до формування та реалізації державної кадрової політики в галузі державного управління, зокрема, визначено напрями роботи та розроблені пропозиції і рекомендації щодо підвищення ефективності залучення фахівців на державну службу;
­ методи аналізу та оцінки процесу працевлаштування і кар’єрного просування в органах державного управління, визначення життєвих перспектив і морально-ціннісних орієнтації офіцерів, звільнених у запас;
­ змістовне наповнення професійних програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців;
дістали подальшого розвитку:
- понятійний апарат теорії державного управління, зокрема, уточнено сутність понять „державна служба”, „кадрові процеси в системі державної служби”, „соціальна мобільність”, „професійна мобільність”, „міжпрофесійна мобільність” та ін.;
- механізми реалізації на регіональному та місцевому рівнях державних програм соціальної та професійної адаптації звільнених військовослужбовців.
Практичне значення одержаних результатів визначається обґрунтуванням міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас, у системі державної служби України.
Впровадження результатів дисертаційного дослідження в практику діяльності органів державного управління підтверджено відповідними довідками: Одеської обласної державної адміністрації (№01-40-6571 від 10.10.2008р.), про доцільність запровадження у навчальний процес центрів зайнятості, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, військових навчальних закладів акмеологічну модуль підвищення рівня міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас; Управління особового складу штабу командування Збройних Сил України (№154/15/3/3340 від 27.08.2008р.), де розроблені автором рекомендації включені до переліку основних заходів, які обов’язково проводяться з військовослужбовцями перед звільненням у запас; Севастопольського військово-морського ордена Червоної Зірки інституту ім.П.С.Нахімова (№624 від 01.09.2008 р.), включено до активного робочого інструментарію методику дослідження об’єктивних умов та факторів кар’єрного просування молоді в органах державного управління та місцевого самоврядування, що дозволяє оцінювати перспективи використання запланованих до звільнення військовослужбовців на державній службі; Центру підвищення кваліфікації державних службовців Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України (№01/13/938 від 28.09.2008р.), де розроблені автором рекомендації впроваджені під час проведення міжнародного науково-практичного семінару „Управління навчальними закладами в контексті модернізації системи професійного навчання”.
Результати дисертаційного дослідження також можуть бути використані: в діяльності органів державної влади під час підготовки й прийняття законодавчих і нормативно-правових актів щодо соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених у запас; у процесі діагностики рівня міжпрофесійної мобільності інших фахівців; як дидактичний матеріал у навчальному процесі під час підготовки фахівців у галузі державного управління.
Особистий внесок здобувача. Основні положення та результати дисертаційного дослідження отримані автором самостійно. У дисертації не були використані ідеї та розробки, що належать співавторам публікацій. У тезах доповіді, підготовлених спільно з А.Козіком і С.Хаджирадєвою автором охарактеризовано сучасний стан професіоналізації державної служби в Україні відповідно до формування європейських стандартів; у статті в співавторстві з В.Симоненком розкрито сутність правосвідомості як особистісно-професійної якості державних службовців; у статті в співавторстві із М.Барановим запропоновано критерії і показники оцінювання ціннісних орієнтацій офіцерів Збройних Сил України.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї й положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на міжнародному управлінському форумі „Управління сьогодні та завтра” (Хмельницький, 2008), міжнародному науково-практичному семінарі „Управління навчальними закладами в контексті модернізації системи професійного навчання” (Одеса,2008), всеукраїнській науковій конференції „Соціальні та психологічні аспекти суспільних перетворень” (Запоріжжя, 2007), міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційна модель розвитку промислового регіону: проекти, управління, результати” (Донецьк,2007); науково-практичній конференції „Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи” (Луцьк,2007); VIIМіжнародному науковому конгресі „Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків,2007); щорічній загальноінститутській науково-практичній конференції Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження ” (Одеса,2006),
Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри філософських та соціально-політичних наук, а також на міжкафедральному семінарі Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено автором у 10 публікаціях, серед яких 4 статті у наукових фахових виданнях, 5 у матеріалах науково-практичних конференцій, 1 стаття в інших наукових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 233 сторінки, з них 172 сторінки основного тексту. Дисертація містить 11 рисунків, 6 таблиць, 7 додатків. Список використаних літературних джерел складається з 309 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання щодо обґрунтування міжпрофесійної мобільності фахівців у системі державної служби України на прикладі офіцерів, звільнених у запас. Результати, отримані у процесі дослідження, підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки й запропонувати рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення.
1. Аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури показав, що питання міжпрофесійної мобільності фахівців у системі державної служби до цього часу вивчалося лише фрагментарно і не було предметом окремого комплексного наукового дослідження. У результаті дослідження встановлено, що на сьогодні не визначено методологію теоретичного та емпіричного пошуку в контексті предмета дослідження, не розроблені конструктивні моделі міжпрофесійної мобільності фахівців у системі державної служби.
2. Встановлено, що ефективне функціонування системи державної служби України ускладнюється через: а)відсутність чіткої державної кадрової політики та слабкого менеджменту в системі управління персоналом у галузі державного управління; б)недосконалість механізмів професіоналізації державної служби; в)повільне впровадження в органах влади системи управління якістю; г)низький соціальний статус державних службовців та прискорення темпів девальвації моральних цінностей у суспільстві; д)неузгодженість механізмів, зокрема, правових, соціально-економічних, інформаційних і т. ін., щодо впливу на міжпрофесійну мобільність фахівців у системі державної служби та ін.
У такій ситуації необхідне нове розуміння професійної державної служби, що полягає в об’єктивності, справедливості та неупередженості під час підготовки політичних і прийняття адміністративних рішень, під час застосування закону, незалежності професійної позиції державного службовця від впливу політичного чи приватного інтересу, відданості інтересам суспільства, лояльністю до держави та її легітимного політичного керівництва, а також його непідкупності. У даному контексті актуальним є вирішення таких завдань: створення належних умов для повноцінної реалізації громадянами своїх прав і свобод; досягнення цілісності державного механізму і стійкості засад державного управління; забезпечення ефективного функціонування органів влади завдяки вдосконаленню функціонування апарату, впровадженню нових досягнень адміністративно-управлінської науки, сучасних методів державного управління; подальша демократизація діяльності апарату, подолання бюрократизму, корупції, протекціонізму, створення сприятливих соціальних і правових умов для ефективної діяльності державних службовців.
3. У дисертаційній роботі уточнено термінологічне визначення сутності понять „кадрові процеси в системі державної служби”, „соціальна мобільність”, „професійна мобільність”, „міжпрофесійна мобільність”. Подано авторське визначення поняття „міжпрофесійна мобільність офіцерів, звільнених в запас, у системі державної служби” як сукупність конкретних специфічних процесів їх переміщення з професійної групи військовослужбовців до професійної групи державних службовців, що передбачає зміну предмету, методів і мети їх діяльності, вимагає динамічної перекваліфікації і набуття нових спеціальних знань і навичок, необхідних для забезпечення наступного професійного, кар’єрного росту в галузі державного управління. Визначено п’ять основних етапів міжпрофесійних переміщень офіцерів, звільнених у запас, у системі державної служби; 1)визнання необхідності професійних змін; 2)внесення змін до конструкту життєвих перспектив; 3)вибір стратегій, методів, форм оволодіння новою професією; 4)нова професійна діяльність, 5)професіоналізація.
4. На основі проведеного експериментального дослідження науково підтверджено доцільність застосування таких базових критеріїв і показників оцінювання рівня міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас, у системі державної служби як: загально соціальні (універсальні) компетенції показники: інструментальні (когнітивні, методологічні, технологічні та лінгвістичні здібності); міжособистісні (індивідуальні здібності та соціальні навички); системні (здібності, які допомагають системному баченню явищ, виділенню часток цілого, їх зв’язків і єдності); професійно важливі якості показники: готовність до здійснення управлінської, аналітичної, комунікативної та когнітивної діяльностей; готовність до ділового спілкування; морально-ціннісні орієнтації показники: стратегії поведінки на ринку праці (пасивні: рефлексивно-затримуюча, помірно-пристосуванська; активні: позитивно-кар’єрна, позитивно-інструментальна); адаптивність показник: стан організму, який характеризується відносно стійким пристосуванням до умов середовища.
Встановлено рівні міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас, та подано їх змістовну характеристику. Показник індексу міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених в запас, дорівнює 3,18 це відповідає достатньому рівню. Можна констатувати, що більшість офіцерів, звільнених у запас, зможуть достатньо ефективно працювати в системі державної служби. Виявлено, що ефективність залучення офіцерів, звільнених у запас, на державну службу залежить від таких умов: зміна філософії/політики залучення офіцерів, звільнених у запас, на державну службу, запровадження європейських принципів відбору персоналу на державну службу із застосуванням сучасних методів оцінювання персоналу, розвиток кар’єрної моделі державної служби, формування дієвого кадрового резерву, впровадження спеціальних програм перепідготовки, підвищення кваліфікації, стажування для військовослужбовців з різним статусом.
5. Обґрунтовано необхідність впровадження в практику державної служби акмеологічної моделі підвищення рівня міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас. Зазначена модель спрямована на досягнення офіцерами, звільненими в запас, професіоналізму в галузі державного управління. Стрижнем даної моделі є акмеологічні технології, які визначаються як сукупність засобів, спрямованих на розкриття внутрішнього потенціалу особистості, розвиток властивостей і якостей, які сприяють досягненню високого рівня особистісно-професійного розвитку та професіоналізму.
Парадигма, яка може бути основою моделювання програм розвитку та підвищення рівня міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас, у процесі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців полягає в забезпеченні зв’язку таких компонентів освіти і діяльності як: а) відкритість освітнього процесу, що дозволяє офіцерам, звільненим у запас, самостійно формувати освітній шлях у відповідності з особистісними бажаннями і особливостями, який включає рівень і якість вихідної підготовки; б)висока інтелектуальна технологічність навчання на базі нових акмеологічних, андрагогічних, педагогічних інтелектуальних технологій, адаптованих до особливостей дорослих, які навчаються; в)доступність технологій навчання, що досягається застосуванням різних засобів, включаючи персональні ЕОМ, комп’ютерні мережі Інтернет, віртуальні тьюторіали та ін.; г)можливість надавати різні форми навчання: очну (денну, вечірню, вихідного дня і т.п.), очно-заочну, заочну, дистанційну, стажування тощо; д) гнучкість можливість вільно варіювати тривалість і порядок опанування програми; е)модульність цілісне уявлення про кожен розділ професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, з яких можна формувати будь-яку різноманітність освітніх програм, що дозволяє організувати навчальний процес за всіма стадіями навчання.
6. Доведено, що сприяння держави на міжпрофесійну мобільність офіцерів, звільнених у запас, має багатовекторний характер і реалізується через організаційні, правові, соціальні, економічні, інформаційні, освітні та ін. державні механізми. Встановлено, що для ефективного функціонування цих механізмів необхідно посилити роботу органів державної влади та місцевого самоврядування, зокрема Центрів зайнятості, перепідготовки та підвищення кваліфікації, навчальних закладів та ін., з метою полишення умов соціально-психологічної адаптації та міжпрофесійної мобільності офіцерів, звільнених у запас. Розробити та унормувати відповідно до законодавства України та враховуючи досвід провідних країн світу програму залучення (міжпрофесійного переходу) офіцерів, звільнених у запас, на державну службу. У даному контексті потребує значного доопрацювання процедура направлення тапорядок укладання угод з освітніми закладами, в тому числі Національної академії державного управління при Президентові України, щодо професійної перепідготовки запланованих до звільнення військовослужбовців.
Важливою передумовою професіоналізації державної служби є створення регіональних центрів відбору персоналу на державну службу, які здійснюватимуть моніторинг, соціально-психологічну діагностику, консультування, інформаційно-методичне супроводження і т. ін.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у розробці інших моделей міжпрофесійної мобільності фахівців галузі державного управління, зокрема: модель оцінки рівня кореляції професійно важливих якостей державних службовців і фахівців інших галузей, структурно-функціональна модель управління трудовими ресурсами на регіональному рівні та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-СлавскаяК.А. Деятельность и психология личности / К.А.Абульханова-Славская. М.: Наука, 1980. 336 с.
2. Абульханова-СлавскаяК.А. Стратегия жизни / К.А.Абульханова-Славская. М.: Мысль, 1991. 286с.
3. Авер’яновВ. Забезпечення верховенства права у функціонуванні державної служби України / В.Авер’янов // Вісник державної служби України. 2000. №4. С.7175.
4. АдлерА. Практика и теория индивидуальной психологи / А. Адлер. М.: Фонд „За экономическую грамотность”, 1995. 352с.
5. Акмеология / под общ.ред. А.А.Деркача. М.: РАГС, 2002. 650 с.
6. Акмеология профессиональной деятельности педагога: сб. науч. тр. / отв. ред. В.Н.Максимова. СПб.: ЛГУ им.А.С.Пушкина, 2005. 172с.
7. Акмеология развития / под общ.ред. В.Н.Гладковой, С. Д. Пожарского. СПб.: Политехника, 2006. 392 с.
8. АлещенкоВ.І. Євроатлантичні стандарти / В.І.Алещенко // Військо України. 2006. №9. С.69.
9. АлещенкоВ.І. Соціальна адаптація звільнених військовослужбовців: стан, проблеми та напрями її удосконалення / В.І.Алещенко // Наука і оборона. 2006. №3. С.1517.
10. АлещенкоВ.І. Соціальна політика в Збройних Силах України: Проблеми та шляхи їх розв’язання / В.І.Алещенко // Наука і оборона. 2005. №2. С.3842.
11. Альбом статистичних таблиць за даними звітності по формі №9-ДС станом на 31.12.2005 року [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.guds.gov.ua/control/uk/publish/printable. Назва з екрану.
12. АльмодоварЖ.-П. Рассказ о жизни и индивидуальная траектория / Ж.-П.Альмодовар // Вопросы социологии. 1992. Т. 1, №2. С.1119.

13. АнаньєвА. Деякі підходи щодо визначення професійно-важливих якостей державних службовців / Антон Ананьєв // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць. Одеса, 2002. Вип.12. С.325335.
14. АндреєваЛ.М. Засоби діагностики якості підготовки військових фахівців / Л.М.Андреєва // Військова освіта. 2002. №10. С.170178.
15. АндрущенкоБ.П. Соціальна робота / Б.П.Андрущенко, В.І.Астахова, В.П.Бех. К.: Вищ. шк., 2002. 440 с.
16. АндрюшинО. Сто тисяч доларів військовому пенсіонеру, або про систему соціального захисту в Армії США / О.Андрюшин // Народна армія. 2005. №2. С.143145.
17. АрабаджиГ. Запорука успіху реформ зважена кадрова політика / Г.Арабаджи // Віче. 2007. №78. С. 5253.
18. АрсеєнкоА. Сучасні проблеми функціонування державної служби (аналіз зарубіжних матеріалів) / А.Арсеєнко, К.Крищенко, Ю.Привалов // Вісник державної служби України. 1997. №4. С.6570.
19. АртимІ. Оцінка ефективності державного управління / І.Артим // Ефективність державного управління в контексті становлення громадянського суспільства : матеріали щоріч. наук.-практ. конф., 22 січ. 2002 р. Львів, 2002. С. 2427.
20. АсеевВ.Г. Мотивация поведения и формирование личности / В.Г.Асеев. М.: Мысль, 1976. 342 с.
21. АтаманчукГ.В. Теория государственного управления : курс лекций / Г.В.Атаманчук. М.: Юрид. лит., 1997. 400 с.
22. АтаманчукГ.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы) / Г.В.Атаманчук. М.: НПО Экономика, 2000. 301 с.
23. АтаманчукГ.В. Обеспечение рациональности государственного управления / Г.В.Атаманчук. М. : Юрид. лит., 1990. 351 с.
24. АтаманчукГ. Методологічні проблеми сучасного державного управління / Григорій Атаманчук // Вісник УАДУ при Президентові України. 2001. №3. С.912.
25. Аудит адміністративної діяльності: теорія та практика / пер. з англ. В.Шульги. К. : Основи, 2000. 190 с.
26. БакуменкоВ. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку / Валерій Бакуменко, Володимир Князєв, Юрій Сурмін // Вісник УАДУ при Президентові України. 2003. №2. С. 1127.
27. БакуменкоВ. Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методологiї, практики : монографія / В. Д. Бакуменко. К.: Вид-во УАДУ, 2000. 328 с.
28. БакуменкоВ.Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління : навч. посіб. / В.Д.Бакуменко, П.І.Надолішній. К.: Міленіум, 2003. 256 с.
29. БергерП. Социальное конструирование реальности: Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. М. : Мысль, 1995. 322 с..
30. БерегаВ.В. Управленческая деятельность: теория и практика профессио-графического исследования / В.В.Берега. Донецк : ИЭП НАН Украины, 2000. 96 с.
31. БерезинФ.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Ф. Б. Березин. Л.:Наука, 1988. 270 с.
32. БитякЮ.П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади : монографія / Ю. П. Битяк. Х.: Право, 2005. 304 с.
33. БиченкоА. Громадяни України про свою армію / Андрій Биченко // Національна безпека і оборона. 2002. №1. С. 35-41.
34. Біла книга 2005: Оборонна політика України. К.: МО України, 2006. 134 с.
35. БлумГ. Мозг, разум и поведение : пер. с англ. / Г. Блум, А. Лейзерсон, Л.Хофстедтер. М.: Мир, 1988. 248с.
36. БобневаМ.И. Социальные нормы и регуляция поведения / М.И.Бобнева. М. : Наука, 1978. 311 с.
37. БогульовС.О. Підходи до управління кар’єрою офіцерського складу / С.О.Богульов, Ю.М.Герман, О.Ю.Сакун // Військова освіта. 2002. № 10. С. 200211.
38. Большая Советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М.Прохоров. М. : Сов. энцикл., 1972. Т. 8. 592 с.
39. Большой энциклопедический словарь. М. : Сов. энцикл., 1979. 614 с.
40. БоэнБ. Военные в обществе общего риска: Элементы сравнения по девяти странам Западной, Центральной и Восточной Европы / Б. Боэн. М.: Воениздат, 2000. 532 с.
41. Бранский В.П. Социальная синергетика и акмеология / В.П.Бранский, С. Д. Пожарский. СПб. : Политехника, 2002. 476 с.
42. Бхаскар Р. Общества / Р. Бхаскар // Социо-Логос. вып. 1. М., 1991.
43. Быченков В.М. Институты. М.: Наука, 1996. 227 с.
44. ВарламовК.И. Структура и основное содержание курса социальное управление” // Социальная работа и социальное управление: тезисы докладов VI Соловецкого форума. Архангельск, 1994. С. 286-287.
45. ВасиленкоИ.А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия: учеб. пособие / И. А. Василенко. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Логос, 2000. 200 с.
46. Вебер М. Избранное. Образ общества / Макс Вебер. М. : Юрист, 1994. 704 с.
47. Вебер М. Класс, статус, партия / М. Вебер // Социальная стратификация. Вып 1. М., 1992. С. 19397.
48. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. К. ; Ірпінь : ВТФ ”Перун”, 2001. 1440 с.
49. Венскович Ю. Житло від міноборони тільки службове / Ю. Венскович // Народна армія. 2006. № 125. С. 5-8.
50. ВєтровВ.І. Діяльність людина професіоналізм посада / В.І.Вєтров, О.Л.Тракалюк // Військова освіта. 2006. № 2. С. 205-212.
51. ВигдорчикМ.И. Подходы к интерпретации метода портретных выборов Леопольда Сонди / М. И. Вигдорчик // Журнал практического психолога. 1997. № 5. C. 108109.
52. ВигдорчикМ.И. Методическое руководство по применению психодиагностической методики «Hand-test» / М.И.Вигдорчик, М.Е.Вигдорчик, Э. М. Псядло. Кемерово, 1998. 56 с.
53. ВигдорчикМ.И. Методическое пособие по психодиагностике / М.И.Вигдорчик, М.Е.Жданова // Информационно-методический вестник Министерства труда Украины. 1995. № 1. C. 2354.
54. Висновки на проект Закону України „Про Державний бюджет України на 1999 рік” // Комітет Верховної Ради України з питань бюджету. К., 1999. С.1920.
55. Військові Статути ЗС України. К. : Воєнне вид-во України „Варта”, 1999. С. 780.
56. ВодзинскаяВ.В. О социальной обусловленности выбора профессии / В.В.Водзинская // Социальные проблемы труда и производства. М., 1969. С. 6288.
57. ВойновичС.А. Динамика престижа и привлекательности профессий / С.А. Войнович. К.: Вища школа, 1989. 132 с.
58. ВоронковаВ.Г. Кадровий менеджмент / В.Г.Воронкова. К.: ВД „Професіонал”, 2004. 192 с.
59. ВоронковВ. М. Типологические критерии бедности / В.М.Воронков, Э.А. Фомин // Социологический журнал. 1995. №2. С.5769.
60. ВоронькоО. Державна кадрова політика України: її формування та принципи / Олександр Воронько // Вісник УАДУ при Президентові України. 1999. № 4. С.60-68.
61. ВоронькоО.А. Керівні кадри: державна політика та система управління / О. А. Воронько. К. : Вид-во УАДУ, 2000. 156 с.
62. ГабричидзеБ. Н. Принцип профессионализма в государственной службе / Б. Н. Габричидзе, В. М. Коланда // Государство и право. 1995. №12. С. 1926.
63. Гаєвський Б. А. Культура державного управління: організаційний аспект : монографія / Б. А. Гаєвський, В. А. Ребкало. К. : Видво УАДУ, 1998. 144 с.
64. ГерменчукВ.В. Профессионализация государственной службы / В.В.Герменчук // Научные труды Академии управления при Президенте Республики Беларусь. Вып. 3. Минск, 2003. С.3566.
65. ГершунскийБ.С. Философия образования для ХХІ века / Б.С.Гершунский. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Педагогическое общество России, 2002. 512с.
66. ГидденсЭ. Элементы теории структуризации / Э.Гидденс // Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас. Новосибирск, 1995. С. 4073.
67. ГладковаВ.М. Основи акмеології / В. М. Гладкова, С. Д. Пожарський. Львів : Новий Світ2000, 2007. 324 с.
68. ГлушковаТ.Д. Збройні Сили України: проблеми морально-психологічного стану офіцерів (за матеріалами соціологічних досліджень) // Гуманітарний вісник . 2005. - № 1. С. 17-22.
69. Государственная служба (комплексный подход): учеб.пособие / отв. ред. А.В.Оболонский. М. : Дело, 1999. 440 с.
70. ГречаніновВ. З НАТО і без нього / В. Гречанінов, А. Іваненко // Народна армія. 2006. №116. С. 4.
71. ГречкоТ. К. Механізм забезпечення ефективності діяльності державних службовців : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.03 Державна служба” / Т.К.Гречко ; Дніпропетров-ський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України. Дніпропетровськ, 2006. 20 с.
72. ГрінівецькаН. Нові підходи до типології державних службовців в Україні / Н.Грінівецька // Вісник УАДУ при Президентові України. 2000. № 3. С. 220225.
73. ГрушкоИ.М. Основы научных исследований / И.М.Грушко, В.М.Сиденко. Х.: Изд-во „Вища школа” при ХГУ, 1983. 223 с.
74. ГубаО.П. Удосконалення діяльності керівника в органах державної влади: теоретико-методологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.03 „Державна служба” / О.П.Губа; ДРІДУ НАДУ при Президентові України. Дніпропетровськ, 2004. 20 с.
75. Гуменюк В. А. Становлення публічної служби в Україні / В. А. Гуменюк // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць. Х., 2006. Вип. 2 (29). Ч. 2. С. 227233.
76. ГусакО. Г. Професійна мобільність державних службовців в контексті європейської інтеграції України / О. Г. Гусак // Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження : матеріали щоріч. загальноінститут. наук.-практ. конф., 31 жовт. 2006 р. Одеса, 2006. С. 279281.
77. ГусакО.Г. Значимость величины коэффициента конкордации ценностных ориентаций военной службы разных категорий офицеров (по материалам социологических исследований) / О.Г.Гусак, М.О.Баранов // Збірник наукових праць. Севастополь, 2007. Вип. 1 (11). С. 249-254.
78. ГусакО.Г. Сучасний стан професіоналізації державної служби / О.Г.Гусак, А. А. Козік, С. К. Хаджирадєва // Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи: матеріали наук.-практ. конф., 1718 трав. 2007 р., м.Луцьк. Луцьк, 2007. С.92-93.
79. ДальВ. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. : Т. 4 / В. Даль. М. : Рус. яз., 1994. 779 с.
80. ДаниленкоС. Улюбленці принца Уельського / С.Даниленко // Народна армія. 2006. №213. С.59.
81. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: навч. посіб. / за заг. ред. Н.Р.Нижник, В.М.Олуйка. Львів : „Львівська політехніка”, 2002. 352 с.
82. Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. праць Української академії державного управління при Президентові України. Х.: ХарРІ УАДУ, 2001. Вип. 2. Ч. ІІ. 248 с.
83. Державне управління : словник-довідник / [уклад.: В. Д.Бакуменко (кер. творч. кол.), Д.О.Безносенко, І.М.Варвар та ін.; за заг. ред. В.М.Князєва, В. Д. Бакуменка]. К. : Вид-во УАДУ, 2002. 228 с.
84. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. К. : Юрінком Інтер, 1998. 432 с.
85. Державний службовець в Україні (пошук моделі) / авт. кол. Н.Р.Нижник, В.В.Цвєтков, Г.І.Леліков [та ін.]; під заг. ред. Н.Р.Нижник. К. : Вид. Дім „Ін Юре”, 1998. 272 с.
86. ДеркачА. Акмеология / А. Деркач, В. Зазыкин. СПб. : Питер, 2003. 256 с.
87. ДеркачА. А. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности / А. А. Деркач, Л. Э. Орбан. М., 1995. 208 с.
88. ДеркачА. А. Акмеологические основы развития профессионала / А.А.Деркач. М.: Изд-во Моск. психолого-социального ин-та ; Воронеж : НПО „МОДЭК”, 2004. 752 с.
89. ДичківськаІ. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. К. : Академвидав, 2004. 352 с.
90. ДімоваО.В. Підготовка посадових осіб місцевого самоврядування у контексті стратегічних пріоритетів України / О.В.Дімова // Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження : матеріали щоріч. загальноінстит. наук.-практ. конф., 31 жовт. 2006 р. Одеса, 2006. С.276278.
91. ДовбаА.С. Профессия / А.С.Довба // Большая Советская Энциклопедия. [в 30 т.]. М., 1975. Т. 21 : Г-Д. С. 155156.
92. Дослідження ефективності підвищення кваліфікації керівних кадрів : звіт про НДР (заключ.) / НАДУ при Президентові України ; кер. І.С.Кравченко. Державна реєстрація №0101U003344. К., 2003. 223с.
93. ДрагомирецькаН. Категорія діяльності в аспекті комунікацій державного службовця / Наталія Драгомирецька // Вісник НАДУ при Президентові України. 2005. № 2. С. 111117.
94. ДрагомирецькаН.М. Теоретико-методологічні основи вимірювання ефективності комунікативної діяльності державного службовця / Н.М.Драгомирецька. Одеса : „ВидавІнформ” ОНМА, 2006. 181 с.
95. Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні : навч.метод. посіб. / С. Д. Дубенко ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. К. : Ін Юре, 1999. 244 с.
96. ДушковБ.А. Психосоциология менталитета и нооменталитета / Б.А.Душков. Єкатеринбург : Деловая книга, 2002. 448 с.
97. ДьяковаВ.В. Стереотипы восприятия государственных служащих в современном российском обществе : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. психол. наук : спец. 19.00.05 / В.В.Дьякова ; Рос. акад. гос. службы при Президенте РФ. М., 1996. 23 с.
98. ДьяченкоМ.И. Краткий психологический словарь: личность, образование, профессия / М.И.Дьяченко, Л.А.Кандыбович. Минск : Нар. асвета, 1996. 399 с.
99. ДюркгеймЭ. О разделении общественного труда. Метод социологии / Эмиль Дюркгейм. М. : Наука, 1991. 480 с.
100. ДюркгеймЭ. Ценностные и "реальные" суждения / Э.Дюркгейм // Социс. 1991. №2. С. 106115.
101. ЕлинаИ.Е. Компетентность как интегральная характеристика профессиональной деятельности госслужащих / И.Е.Елина // Экономика и управление: проблемы и пути выхода из кризиса. М., 1999. С.35-39.
102. ЕринаН.А. Психологические особенности профессионального менталитета государственных служащих