УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ КЕРІВНОГО СКЛАДУ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ВИДУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ (за матеріалами Державної Прикордонної служби України) : УПРАВЛЕНЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ РУКОВОДЯЩЕГО СОСТАВА СПЕЦИАЛИЗИРОВАННОГО ВИДА ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ: ОРГАНИЗАЦИОННО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ (по материалам Государственной Пограничной службы Украины)

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

УДК 352/354 (477)

СІЦІНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ СТАНІСЛАВОВИЧ

УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ КЕРІВНОГО СКЛАДУ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ВИДУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ:
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
(за матеріалами Державної Прикордонної служби України)

Спеціальність 25.00.03 державна служба

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант
доктор наук з державного управління,
професор В.О. Шамрай

КИЇВ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП ..

5

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНОГО СКЛАДУ У СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ВИДАХ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ.............................

15

1.1. Державна служба як соціальний інститут ..

15

1.2. Аналіз сучасного стану розвитку державної служби в Україні

41

1.3. Генеза наукової думки щодо сутності управлінської діяльності в органах державної влади ..

46

1.4. Особливості функціонування управлінської діяльності державних службовців у сфері охорони державного кордону України.....

59

Висновки до першого розділу.....

72

РОЗДІЛ2.СПЕЦИФІКА УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СПЕЦІАЛІЗОВАНОМУ ВИДІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ........................................

75

2.1.Організаційний аспект управлінської діяльності кадрів у спеціалізованому виді державної служби .

75

2.2.Психолого-акмеологічний інструментарій організації управлінської діяльності керівного складу у спеціалізованих видах державної служби України...............................................................................

89

2.3.Критерії, показники та рівні оптимізації управлінської діяльності керівного складу спеціалізованого виду державної служби..

97

Висновки до другого розділу..............................

110

РОЗДІЛ3.ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ ОФІЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ ПРИ ПРОХОДЖЕННІ СЛУЖБИ В ДЕРЖАВНІЙ ПРИКОРДОННІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ .

111

3.1.Особливості професіоналізації, вибору критеріїв та показників оцінки рівнів професіоналізму керівного складу спеціалізованого виду державної служби.............................................................................................

113

3.2. Методика оцінювання рівня професіоналізму на лінійному згортку критеріїв професіоналізму керівного складу ДПСУ........................

127

3.3.Статистично-ймовірнісні оцінки процесу професіоналізації офіцерського складу ДПСУ

149

3.4.Кореляційно-регресійна та акмеологічна моделі управлінської діяльності керівного складу ДПСУ.

170

3.5Психолого-організаційні принципи створення моделі розвитку професіоналізму керівного складу ДПСУ .....

195

3.6.Основні результати дослідження розвитку професійної компетентності керівного складу ДПСУ ...

214

Висновки до третього розділу................................

256

РОЗДІЛ4.ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНОГО СКЛАДУ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ.....

259

4.1.Психолого-акмеологічне забезпечення діяльності керівного складу регіональних управлінь та Адміністрації Державної прикордонної служби України

259

4.2.Сутність, структура та механізми розвитку мотивації ефективної реалізації управлінських функцій керівним складом ДПСУ....

272

4.3.Критерії удосконалення управлінської культури керівного складу Адміністрації та регіональних управлінь ДПСУ.......

298

4.4. Шляхи вирішення конфліктів в управлінській діяльності керівного складу ДПСУ..........................................................................................

316

Висновки до четвертого розділу.....

324

РОЗДІЛ5. ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ЕФЕКТИВНОГО СТИЛЮ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНОГО СКЛАДУ ДПСУ..................................................................................................................

326

5.1.Відповідність індивідуально-психологічних якостей управлінської діяльності керівного складу загальній стратегії ДПСУ ...

326

5.2.Специфіка організації навчально-методичної роботи з керівним складом регіональних управлінь та Адміністрації ДПСУ ......

335

5.3.Індивідуальний стиль управлінської діяльності керівного складу ДПСУ та організаційно-психологічні фактори його розвитку

343

Висновки до п’ятого розділу.

353

РОЗДІЛ6. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНОГО СКЛАДУ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ..........................................................................................................

355

6.1. Технологія удосконалення кадрової роботи у ДПСУ ..

355

6.2. Особливості удосконалення управління спеціалізованою державною службою в умовах розвитку демократичного суспільства ..

363

6.3. Система самовдосконалення управлінської діяльності керівного складу у сфері охорони державного кордону....

372

Висновки до шостого розділу..............................

381

ВИСНОВКИ .....................

382

ДОДАТКИ:

Додаток А.Список складу членів експертної групи.

387

Додаток Б.Експертиза значущості критеріїв професіоналізму методом парних порівнянь та оцінка узгодженості колективної думки експертів

388

Додаток В.Зразки заповнення оціночних анкет

390

Додаток Г. Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України № 550 від 19 липня 2004 р. «Про затвердження переліку керівних посад у Державній прикордонній службі України» . . . . . . . . . . . .

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

395

ВСТУП

Актуальність теми. Професійна діяльність керівного складу спеціалізованого виду державної служби у структурі органів державної влади, що завжди вважалася однією з найбільш змістовних, цікавих і престижних за рубежем, за останні роки починає одержувати адекватну оцінку й в межах України. Адже роль управлінської діяльності у контексті забезпечення ефективного економічного розвитку української держави та підтримки її високої обороноздатності є очевидним. Особливе значення це має у контексті створені сучасної системи державного управління у сфері охорони державного кордону України.
Як відомо, розвиток української державності і Державної прикордонної служби України характеризуються розгортанням не лише позитивних процесів, але і появою деструктивних тенденцій, одна з яких, виявляється в зниженні продуктивності діяльності державно-управлінських кадрів. Це обумовлено суперечностями соціально-економічного характеру, незатребуваністю сутнісного потенціалу суб’єктів військової праці, складністю переходу від традиційно-авторитарних стереотипів в управлінській діяльності до її оптимальної моделі. Негативну роль при цьому відіграє низка факторів, що стримують відновлення практики ефективного, продуктивного, результативного управління.
По-перше, ситуація у діяльності управлінського персоналу спеціалізованих видів державної служби характеризується певною невідповідністю її реального стану загальній спрямованості діалектики сучасного управління, задачам спеціалізованої служби і тих можливостей керівників, які не затребувані сучасною практикою.
По-друге, аналіз діяльності управлінського персоналу в спеціалізованих органах державної служби свідчить про те, що у багатьох ланках вона здійснюється з порушенням основних принципів управління як одного з основних видів військово-професійної діяльності. Це у свою чергу є свідченням низького відсотку керівників, що мають вищу військову освіту, а отже, знайомих з основами теорії управління.
По-третє, модель управління, сформована ще в умовах авторитарного режиму, виявилася неадекватною складним реальним змінам, демонструючи свою неспроможність, особливо в складних умовах організації служби з охорони державного кордону.
Перехід від авторитарної-бюрократичної системи до нової моделі державного устрою і управління здійснюється в умовах радикального протиборства прогресивних тенденцій з недієздатними стереотипами при втручанні антисоціальних і навіть криміногенних сил. Це створює умови розвитку тенденції суб’єктивування, особливо під впливом психологічних факторів, переоцінки цінностей.
На превеликий жаль, в управлінні персоналом у спеціалізованому виді державної служби на сьогодні не вивчені і не сформовані теоретико-методологічні і науково-практичні підходи, які б оптимально погоджували особистісні інтереси військовослужбовців і інтереси військових інституцій. Явні соціально-психологічні невідповідності обумовлюють зниження зацікавленості особового складу в якісному виконанні службових обов'язків, ефективність використання професійного потенціалу офіцерського корпусу.
Успішне виконання сучасних вимог керівним складом у сфері охорони державного кордону України і досягнення високої продуктивності в управлінській діяльності залежить від їхньої здатності враховувати умови і фактори у цілісному взаємозв’язку, виявляти пріоритетні напрямки керівництва й ефективно реалізовувати свій творчий потенціал. Важливо, щоб кожен керівник мав можливість розкриватися та позиціонувати себе як цілісний феномен - індивід, особистість, суб’єкт управлінської діяльності, творча та неповторна індивідуальність. Саме це слугувало нами методологічним інтересом і умовою розробки принципово нової дослідницької парадигми.
Незважаючи на широку розробленість та велику кількість досліджень, присвячених різним проблемним питанням державного управління, все ще бракує досліджень, в яких організаційно-психологічні засади державного управління у спеціалізованих видах державної служби виступали предметом спеціального аналізу. Різні аспекти цієї проблеми можна знайти в наукових працях таких фахівців з державного управління як: В.Б. Авер'янов, Г.В. Атаманчук, В. Д. Бакуменко, С.О.Білої, І.А. Грицяк, С.Д. Дубенко, В.М.Князєва, О.Л.Копиленко, В.С. Куйбіди, М.Д.Лесечка, В.К.Майбороди, А.Р. Мацюка, П.І.Надолішнього, Н.Р.Нижник, В.М.Олуйка, В.А.Ребкала, С.М.Серьогіна, Г.П.Ситника, В.А.Скуратівського, І.М.Солоненка, В.П.Троня, В.О.Шамрая, а також в працях психологів: Б.Г.Ананьєва, А.О.Бодальова, Н.Ф.Вишнякова, А.О.Деркача, Н.В.Кузьміної, Є.А.Климова, А.К.Маркова, А.Ю.Панасюк, Е.М. Потапчука, І.М.Семенова, О.Д.Сафіна, О.А.Яблокова, Т.С.Яценко та інших. Проте, жодне із досліджень не включало комплексного розроблення зазначеної нами проблеми, а це дає підстави стверджувати, що феномен оптимального державного управління у військовій сфері вивчений недостатньо: не виявлені закономірності, механізми, умови і фактори досягнення високого рівня продуктивності управлінської діяльності керівного складу.
Загалом актуальність дослідження організаційно-психологічних засад управлінської діяльності керівного складу у сфері охорони державного кордону обумовлена: по-перше, об’єктивно існуючою потребою у перегляді сучасного військового будівництва, у здійсненні оптимального управління життєдіяльністю в усіх ланках Державної Прикордонної служби України; по-друге, необхідністю розробки наукової концепції по проблемі раціоналізації професійної діяльності державних управлінців у військовій сфері.
Таким чином, актуальність зазначеної проблеми, відсутність систематизованих теоретичних і методичних розробок з огляду на її соціальну затребуваність, обумовили вибір та визначили структуру аналізу проблематики в межах даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертації покладені результати досліджень і розробок отримані автором за безпосередньою участю у виконанні науково-дослідної роботи Аналіз організаційно-психологічних засад організації державного управління у сфері охорони державного кордону” (шифр 204-0003 К Управління”), затвердженої планом наукової і науково-організаційної діяльності Державної прикордонної служби України на 2004 рік. Водночас окремі положення дисертаційної роботи є складовою частиною заходів по виконанню Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року, затвердженою Указом Президента України від 19 червня 2006 року №546/2006, а також на виконання доручень Президента України від 15.05.03р. №452/16678-02, від 16.07.03р. №1-1/875, від 16.02.04 р. №452/5658-01.
Об’єктом дослідження є державне управління діяльністю керівного складу у спеціалізованому виді державної служби.
Предметом дослідження є організаційно-психологічні засади здійснення управлінської діяльності керівного складу ДПСУ.
Метою дослідження є теоретико-методологічний аналіз організаційно-психологічних засад управлінської діяльності керівного складу спеціалізованого виду державної служби за матеріалами Державної прикордонної служби України.
Досягнення даної мети обумовлює розв’язання таких завдань:
· здійснити теоретико-методологічний аналіз сучасного стану розвитку державної служби і визначити її сутність та особливості функціонування у сфері охорони державного кордону, як спеціалізованого виду державної служби;
· проаналізувати специфіку управлінської діяльності у спеціалізованому виді державної служби
· виявити сутність, інструментарій, організаційно-психологічні засади, критерії, показники та рівні оптимізації управлінської діяльності керівного складу, як спеціалізованого виду державної служби;
· здійснити експериментальне дослідження процесу професіоналізації керівного складу при проходженні служби в ДПСУ;
· дослідити методологію формування професіоналізму керівного складу (основні показники, методику оцінювання, вимірювання) та розробити алгоритм і технологію оптимальної реалізації управлінських функцій керівним складом Державної прикордонної служби України;
· розробити модель та принципи розвитку професіоналізму управлінської діяльності керівного складу ДПСУ;
· розкрити особливості психологічного забезпечення управлінської діяльності керівного складу у сфері охорони державного кордону;
· визначити сутність, структуру та механізми розвитку мотивації ефективної реалізації управлінських функцій керівним складом ДПСУ;
· розробити критерії удосконалення управлінської культури та шляхи вирішення конфліктів в управлінській діяльності керівного складу Адміністрацій та регіональних управлінь ДПСУ;
· охарактеризувати основні шляхи формування та розвитку ефективного стилю управлінської діяльності керівного складу ДПСУ;
· визначити сучасні тенденції удосконалення управлінської діяльності керівного складу у сфері охорони державного кордону;
Основна гіпотеза дослідження полягає у припущенні про детермінованість діяльності керівного складу у спеціалізованих видах державної служби є цілісним комплексом взаємозалежних компонентів теоретико-методологічного, організаційного і соціально-психологічного характеру.
Із загальної гіпотези випливають часткові:
· формування суб’єктності і відповідної їй активності забезпечують державному управлінцю у сфері охорони державного кордону оптимальність управлінської діяльності;
· продуктивність виконання управлінських функцій посадовими особами у спеціалізованому виді державної служби може бути підвищена при відповідному психологічному забезпеченні.
Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення сучасних теорій державного управління та психології управління. На основі застосування системного підходу розкрито специфіку управлінської діяльності у спеціалізованому виді державної служби та визначено організаційно-психологічні засади діяльності керівного складу ДПСУ.
В межах даного підходу використано комплекс взаємодоповнюючих методів, які забезпечили досягнення дослідницької мети:
· порівняльно-історичний, функціонально-структурний аналіз, що передбачав вивчення досліджуваної проблеми і дав змогу простежити причинно-наслідкову та історичну її зумовленість, вивчити закономірності і тенденції її розвитку;
· герменевтично-аналітичний (концептуальний аналіз наукової літератури з використанням інтерпретації, порівняння, систематизації та узагальнення);
· класифікації та структурного аналізу (при розкрити методології формування вимог до функціонально-діяльнісної моделі керівного складу та розробці алгоритму і технології оптимальної реалізації управлінських функцій посадовими особами ДПСУ);
· програмно-цільовий (при визначені сучасних тенденцій удосконалення управління спеціалізованою державною службою у сфері охорони державного кордону);
· математичний (при розробці методологічних принципів кількісного виміру рівня професіоналізму державного службовця).
Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці цілісної концепції науково-теоретичного обґрунтування організаційно-психологічних засад, закономірностей, умов і особливостей що обумовлюють ефективність управлінської діяльності керівного складу у сфері охорони державного кордону. У процесі розв’язання даної проблеми отримано наукові результати, які характеризуються новизною:
уперше:
· здійснено теоретико-методологічний аналіз сучасного стану розвитку державної служби у сфері охорони державного кордону, як спеціалізованого виду державної служби;
· обґрунтовано сутність, зміст та особливості ДПСУ як спеціальний вид державної служби;
· досліджено методологію формування вимог до функціонально-діяльнісної моделі керівного складу та розроблено алгоритм і технологію оптимальної реалізації управлінських функцій керівним складом Державної прикордонної служби України;
· розроблено модель та принципи розвитку професіоналізму управлінської діяльності керівного складу ДПСУ;
· визначено сучасні тенденції удосконалення управлінської діяльності у сфері охорони державного кордону;
· розроблено концептуальні основи психолого-акмеологічного супроводу управлінської діяльності керівного складу у сфері охорони державного кордону;
· здійснено експериментальне дослідження процесу професіоналізації керівного складу при проходженні служби в ДПСУ;
удосконалено:
· шляхи формування та розвитку ефективного стилю управлінської діяльності керівного складу ДПСУ;
· технологію кадрової роботи та особливості управління нею у ДПСУ у сучасних умовах;
· критерії, показники та рівні оптимізації управлінської діяльності керівного складу спеціалізованого виду державної служби ;
· алгоритм і технологію оптимальної реалізації управлінських функцій керівним складом ДПСУ;
подальшого розвитку набули:
· розробка психолого-акмеологічного інструментарію та організаційно-психологічних засад управлінської діяльності керівного складу, як спеціалізованого виду державної служби;
· методичні підходи до визначення сутності, структури та механізмів розвитку мотивації до ефективної реалізації управлінських функцій керівним складом ДПСУ;
· розробка критеріїв удосконалення управлінської культури та шляхи вирішення конфліктів в управлінській діяльності керівного складу Адміністрацій та регіональних управлінь ДПСУ;
· питання самовдосконалення управлінської діяльності керівного складу спеціалізованої державної служби.
Практичне й теоретичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі дослідження теоретичні результати і методологічні підходи знайшли своє безпосереднє впровадження у ДПСУ. Зокрема, на рівні Адміністрації ДПСУ знайшла своє впровадження методологія формування вимог до функціонально-діяльнісної моделі керівного складу та оптимальної реалізації управлінських функцій посадовими особами Державної прикордонної служби України, на рівні регіональних управлінь в розробці шляхів формування та розвитку ефективного стилю управлінської діяльності посадових осіб ДПСУ.
Створений алгоритм оптимальної управлінської діяльності керівного складу у військовій сфері, визначив порядок і правила реалізації ним управлінських функцій, які щонайкраще відповідають завдвнням служби з охорони державного кордону, можливостям суб’єктів військової праці.
Результати дослідження апробовані й успішно використовуються при розробці відповідних документів, створенні науково-методичного і програмного забезпечення підготовки управлінців у сфері діяльності прикордонної служби. Розроблений інструментарій дозволяє здійснювати діагностику і моніторинг управлінської діяльності, а також підвищувати її ефективність з врахуванням впливу різних детермінант.
Матеріали дисертаційного дослідження увійшли у навчальні курси Управління соціальними процесами у військових колективах”, Акмеологічні аспекти педагогічного менеджменту у навчальному процесі”. Основні положення і висновки дисертації апробовані у навчальному процесі, знайшли своє відображення у навчальних, учбово-методичних посібниках, методичних розробках і практичних рекомендаціях.
Результати дослідження використовуються також у процесі підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу ДПСУ.
Загалом, одержані в процесі виконання дисертаційної роботи результати було використано: Адміністрацією ДПСУ (акт реалізації від 29.04.2004р. №141); Національною академією Державної прикордонної служби України (акт реалізації від 19.04. 2004р. №1389); Національною академією Державної податкової служби України (акт реалізації від 11.05. 2004р. №1386/01-12); Національною академією Служби безпеки України (акт реалізації від 12.05. 2004р. №273); Львівським інститутом пожежної безпеки (акт реалізації від 18.04.2004р. №364-2); Науково-дослідним інститутом Державної прикордонної служби України (акт реалізації від 19.04. 2004р. №16).
Результати дослідження можуть використовуватися для подальшого аналізу управлінської діяльності керівного складу у спеціалізованих видах державної служби.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що сформульовані положення і висновки ґрунтуються на його особистих дослідженнях. У співавторстві опубліковано 2 наукові статті, в яких дисертант вивчав питання творчої продуктивності управлінської діяльності військового керівника та особисто дослідив проблеми та перспективи розвитку науки державного управління у мілітаризованій сфері держави. Ідеї та розробки, які належать співавторам, у дисертації не використовував.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, сформульовані автором, доповідались й обговорювались на міжнародних конференція

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено результати розв’язання наукової проблеми науково-теоретичного обґрунтування психологічних закономірностей, принципів, умов і особливостей що детермінують ефективність діяльності керівного складу у сфері охорони державного кордону. На основі здійсненого дослідження зроблено такі основні висновки та сформульовано пропозиції:
1.Державна служба це організаційно-правовий та соціально-політичний інститут, що регулює організацію й діяльність усіх державних службовців і складається з правових норм різних галузей права. Для того щоб стати механізмом реалізації законів державна служба має виконати роль дієвого засобу упорядкування самого державного апарату. Головною сутнісною ознакою сучасної державної служби повинен стати пріоритет прав та інтересів особи, а тому має змінитися співвідношення державного й приватного інтересу.
2.Відповідно до конституційного принципу поділу влади державну службу класифіковано на службу в органах представницької, виконавчої та судової влади. Однак доведено, що такий поділ не охоплює всієї багатоманітності видів державної служби і тому доцільним є поділ державної служби на цивільну і спеціалізовану. Кожна з цих служб можуть включати в себе різні підвиди, які об’єктивно необхідні державі і створені нею для реалізації спеціальних функцій та особливої внутрігалузевої компетенції. Існує потреба у виявленні спільних та специфічних (відмінних) ознак між поняттями державний службовець” і військовослужбовець” у процесуальному, організаційному, структурному, інституціональному та правовому аспектах.
3.Розгляд особливостей державної служби у сфері охорони державного кордону дозволяє зробити висновок про те, що розбудова прикордонного відомства тісно пов’язана з оптимізацією державних інститутів (в тому числі і військових). Змінюється держава, її державна служба, а отже удосконалюється і служба у сфері охорони державного кордону України. Новостворена структура, Державна прикордонна служба, має бути максимально позбавленою колишніх недоліків. Звідси, на нашу думку, серед перспективних напрямків подальших розвідок даної проблеми є розробка теоретичних основ розвитку державної служби у сфері охорони державного кордону, юридичне обґрунтування шляхів поширення державної служби на мілітаризовану сферу держави, а також розробка моделі охорони українського кордону, яка враховувала б як європейські стандарти, так і сучасні вітчизняні надбання. Крім цього потребує розробки системи, яка б дозволяла ефективно координувати на державному рубежі діяльність всіх органів виконавчої влади та організовувати належну взаємодію з співробітниками прикордонної охорони суміжних країн. Ефективність будь-яких перетворень у ДПСУ потребує одночасного реформування всієї її структури - як по вертикалі, так і по горизонталі. Всі ці процеси потрібно проводити у певній мірі комплексно, системно й послідовно причому мається на увазі як внутрішня, так і зовнішня системність.
4.Критеріями оптимальної управлінської діяльності військового керівника є: інтегральний критерій - відповідність результатів роботи вимогам до неї; часткові критерії (професійна компетентність військового керівника як державного управлінця; ефективність управлінської діяльності; результативність праці).
В умовах функціонування ДПСУ інтегральний критерій дозволяє оцінювати всю організацію прикордонної служби - повсякденну діяльність, несення прикордонної служби, стан боєготовності і боєздатності. Як основні показники тут виступають: результати несення прикордонної служби; результати підтримання правопорядку і військової дисципліни серед особового складу; морально-психологічний стан військовослужбовців; статутні взаємини; досконалість в особистісному розвитку військовослужбовців.
5.Акмеологічна модель розвитку військових керівників як професійних управлінців являє собою систему положень, що розкривають її структуру, зміст основних елементів, взаємозв'язку, функції. Все це у сукупності дозволяє керівникові продуктивно реалізовувати свій творчий потенціал в інтересах військової (прикордонної) служби. До складу моделі такої діяльності входять такі компоненти: структурні елементи, функціональні елементи, алгоритм управління, технологія процесу управління на різних стадіях (етапах), результати управлінської діяльності у взаємозв’язку з результатами усієї військової праці, управлінські взаємозв’язки. Акмеологічний характер моделі управлінської діяльності полягає не тільки у тім, що вона забезпечує розкриття творчого потенціалу керівника, а і у тім, що вона дозволяє управлінську діяльність здійснювати по найбільш прийнятному алгоритму і максимально технологічно.
6.Результати дослідження показали, що продуктивна реалізація потенціалу суб’єкта управління у рамках виробленої концепції психолого-акмеологічного супроводу управлінської діяльності керівника можлива відповідно до найбільш прийнятного алгоритму і при найбільш технологічному залученні сил, засобів і управлінського інструментарію. Акмеологічна сутність алгоритму управлінської діяльності виражається в його цілісній і одночасній орієнтованості на регламентацію двоєдиного процесу - самореалізацію керівника в управлінській діяльності і здійснення самої цієї діяльності. Технологія при цьому покликана забезпечити оптимальність цього двоєдиного процесу.
7.Проведене дослідження особливостей психологічного забезпечення державного управління у сфері охорони державного кордону дозволило виявити залежність ефективності управлінської діяльності від багатопланового комплексу факторів. Всеохоплюючий характер таких факторів діє на всіх рівнях взаємодії військового керівника з реальною дійсністю - фізіологічному, психофізіологічному, соціально-психологічному і соціальному. Насамперед звертають на себе увагу такі фактори як акмеологічна культура керівника, його мотивація досягнення як управлінця й психолого-акмеологічне забезпечення його управлінської діяльності. Їхня дія забезпечує приведення у відповідність з потребами сучасного продуктивного управління і військового керівника і навколишню його реальність.
8.Результати дослідження підтвердили висновки багатьох дослідників про те, що мотивація, будучи стрижнем психології особистості, впливає на спрямованість і характер її розвитку і діяльності. Встановлено, що вона відіграє роль визначального фактора в удосконалюванні управлінської діяльності військового керівника. Інтеграція продуктивних складових різних поглядів і підходів вітчизняних і зарубіжних вчених з проблеми мотивації дозволила представити оптимальне співвідношення мотиву і мотивації досягнення військового керівника як важливого фактора оптимізації його управлінської діяльності. Встановлено, що мотивація досягнення військового керівника являє собою специфічний вид психічної регуляції діяльності по власному розвитку і забезпечує виконання загальної регулятивної функції через реалізацію таких часткових функцій як спонукання, спрямованість, регуляція і контроль. Виявлено, що мотивація досягнення військового керівника залежить від індивідуальних особливостей конкретної людини, її віку, стажу перебування в посаді, відносного посадового статусу і інших. Усі отримані дані свідчать про наявність сильних кореляційних зв'язків між мотиваційним профілем військового керівника і рівнем його професійної компетентності. Характер взаємозв'язку полягає у тім, що просування військового керівника до більш високих рівнів професійної компетентності у значній мірі обумовлено зсувом мотиваційного профілю убік росту процесуальних складових самовдосконалення.
9.Управлінська діяльність військового керівника охарактеризована нами як його професійне мистецтво. У ньому розкриваються і здобувають нове звучання головні складові акмеологічної культури, додаючи управлінській діяльності творчий продуктивний характер. Ключовою ланкою акмеологічної культури військового керівника є військово-професійна і безпосередньо управлінська компетентність.
10.Ефективне керівництво передбачає, що керівник здатний сформувати, організувати і мобілізувати соціальну групу, яка при його зусиллях може перетворитися в цілеспрямовану команду однодумців. Нажаль на практиці це виходить не у кожного керівника. Досить важливе місце в процесі вирішення проблемної ситуації в колективі належить керівникові як посередникові. Особливість посередницької функції полягає в тому, щоб надати допомогу конфліктуючим сторонам та вміло зберегти нейтральну функцію.
11.Забезпечення реалізації державної політики з питань кадрової роботи та державної служби в Адміністрації ДПСУ, регіональних управліннях, органах охорони та забезпечення державного кордону, комплексне вирішення питань комплектування ДПСУ висококваліфікованими кадрами, спроможними забезпечити суспільно-економічні перетворення і розбудову специфічної структури держави, можна реалізувати тільки спільними зусиллями керівників усіх органів управління та на основі науково обґрунтованих підходів.
12.Специфіка державної служби така, що від ступеня її ефективності залежить доля людей, їхня безпека, добробут, або як нерідко підкреслюють здоров’я” нації. Поняття ефективності широко використовується наукою для оцінки ступеня корисності (виправданості) витрат порівняно з очікуваним результатом. Досягнуті результати можна назвати ефективними, якщо вони отримані при передбачених витратах або ж при найнижчих витратах.
13.Розгляд актуальних питань самовдосконалення управлінських кадрів спеціалізованої державної служби вказує на те, що нове бачення системи управління, вироблення оптимальних підходів до управлінської діяльності все більше базується на визнанні пріоритету особистості та її ролі в управлінні.

Слід зазначити, що межі нашої роботи не дозволяють вирішити цілу низку питань, які можуть поглибити вивчення проблеми державного управління у сфері охорони державного кордону. Перспективи подальшого дослідження пов'язані з поглибленим концептуальним аналізом специфіки управлінської праці персоналу регіональних управлінь та Адміністрації ДПС України. Тому необхідним представляється пошук адекватних засобів психокорекційного впливу превентивного характеру у контексті цілісного службового й особистісного розвитку керівників і психолого-акмеологічне обґрунтування на теоретичних основах ефективних технологій, що формують образ управлінських кадрів нової генерації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Н.Г. Целостность и управление. М.: Наука, 1974. 247 с.
2. Абрамов В.В., Чугунова Э.С. Коммуникативные особенности руководителя // Комплексная социально-психологическая методика изучения личности инженера. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1991. С. 81-91.
3. Абульханова-Славская К.А. Стратегии жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
4. Адлер Ю.П., Маркова Е.В., Грановский Ю.В. Планирование эксперимента при поиске оптимальных условий. М.: Наука, 1976. 279 с.
5. Алексеев Н.Г. Методологические принципы анализа концептуальных схем деятельности // Эргономика. М., 1979. С. 49-57.
6. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: ЛГУ, 1968. 341 с.
7. Андреева Г.М. Методы исследования межличностного восприятия. М.: МГУ, 1984. 141 с.
8. Андрушкив Б.М., Кузьмин О.Е. Основы менеджмента: Учебное пособие. Львов: Свiт, 1995. 294 с.
9. Анисимов В.М. Философско-социологические основы советской военно-кадровой политики и проблемы ее перестройки: Дисс... канд. философ. наук: 09.00.03. М.: ВПА, 1991. 217 с.
10. Анисимов О.С. Методологическая версия категориального аппарата психологии. ИНО АН СССР Всесоюзный методологический центр. М.: Экономика, 1991. 415 с.
11. Анисимов О.С. Новое управленческое мышление: сущность и пути формирования. М.: Экономика, 1991. 352 с.
12. Анисимов О.С. Акмеологическая концепция самоорганизации педагога: творчество и культура мышления: Автореф. дисс... д-ра психол. наук в форме научного доклада: 19.00.10. М.: РАУ, 1994. 82с.
13. Антонова Е.Г. Государство как целостная система социального управления. М., 1996. 286 с.
14. Анцупов А.Я. Социально-психологические основы преду­преждения и разрешения межличностных конфликтов во взаимоотношениях офицеров: Дисс... д-ра психол. наук: 19.00.05. М.: ГАВС, 1993. 428с.
15. Анцыферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системы / Психология формирования и развития личности. М.: Наука, 1981. С. 3-19.
16. Апанович А.М. Воєнне мистецтво Богдана Хмельницького та його сподвижникiв // Український iсторичний журнал. 1995. № 4. С.33-45.
17. Асеев В.А. Философское значение экстремальных принципов // Диалектический материализм и вопросы естествознания. Пермь, 1970. С.31-94.
18. Атаев А.А. Управленческая деятельность: практика и резервы организации. М.: Экономика, 1988. 252 с.
19. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юрид. лит-ра, 1997. 468 с.
20. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. М.: Юрид. лит, 1997. С. 260-263.
21. Афанасьев В.Г. Человек в системе управления // Вопросы философии. 1972. № 2. С. 39-54.
22. Афанасьев В.Г. Общество, системность, познание и управление. М., 1981. 98 с.
23. Афонін Е.А. Становлення Збройних Сил України: соцiальнi та соцiально-психологiчнi проблеми: Автореф. дис... д-ра соціол. наук: 22.00.03 / ХГУ. Харків, 1996. 40 с.
24. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды. М.: Педагогика, 1989. 560 с.
25. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология: Учебное пособие для вузов. Харьков: Ун-т внутр. дел, 1997. 352 с.
26. Банк психолого-педагогических данных: В 2-х частях. Диссертации (1944-1990). В 2-х частях / Под общей ред. А.В.Барабанщикова. М.: ВПА, 1990. Ч. ІI. 142 с.
27. Бевзюк О.П. Комплектування Державної прикордонної служби України: дійсність та перспективи / Науковий вісник Державної прикордонної служби: Науково-практичний альманах, 2003. № 4. С. 18-20.
28. Беглов В. Органы высшего военного управления ФРГ // Зарубежное военное обозрение. 1980. № 11. С. 11-16.
29. Бех И.Д. Нравственность личности в психологическом ракурсе // Философская и социологическая мысль. 1994. № 4. С. 172-184.
30. Биркенбиль В.Ф. Как добиться успеха в жизни. Практикум делового человека. М.: СП Интерэксперт”, 1992. 112 с.
31. Бодалев А.А. Акмеология как учебная и научная дисциплина. М.: РАУ, 1993. 11 с.
32. Бодалев А.А. О предмете акмеологии // Психологический журнал. 1993. № 5. Т. 14. С. 7379.
33. Божович Л.И. Устойчивость личности, процесс и условия ее формирования // ХVIII Междунар. психол. конгр. Симпоз. 35. М., 1966.
34. Бокарев В.А. Объем и содержание понятия управление” // Вопросы философии. 1966. № 11. С. 17-31.
35. Большая советская энциклопедия. Т. 21. 3-е издание. М.: Сов. энцикл., 1975. 640 с.
36. Братусь Б.С. Первый учебник по психологической антропологии // Вопросы психологии 1997. № 2. С. 134-136.
37. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А. Справочник по математике для инженеров и учащихся вузов. М.: Гос. Изд-во физ.-мат. л-ры, 1959. 608 с.
38. Брюховецький О.Ф. Деякі аспекти організаційної діяльності управлінських структур Державної прикордонної служби України щодо забезпечення охорони державного кордону // Науковий вісник Державної прикордонної служби: Науково-практичний альманах. 2003. № 3. С. 3-15.
39. Букалов А.В. Соционика в управлении научно-техническими коллективами // Соционика, ментология и психология личности. 1997. № 1. С. 31-33.
40. Бурлачук Л.Ф. Справочник по психологической диагностике. К. - М.: Наукова думка, 2003. 197 с.
41. Буякас Т.М. О феномене наслаждения процессом деятельности и условиях его возникновения (по работам М.Чиксентмихайи) // Вестник Московского университета. Сер. 14. Психология. 1995. № 2.
42. Варій М.Й. Управлiння морально-психологiчними станами особового складу вiйськового пiдроздiлу: Дис... канд. психол. наук: 20.02.02. К., 1998. 398 с.
43. Вентцель Е.С., Овчаров Л.А. Теория вероятностей и ее инженерные приложения. М.: Наука, 1988. 480 с.
44. Викулов Г.П., Жуков Г.П. Военно-экономический анализ и исследование операций. М.: Воениздат., 1987. 420 с.
45. Вісник державної служби України № 3. К. АТОПОЛ”, 2003. 96 с.
46. Военная доктрина Украины // Народна Армiя, 26 октября 1993.
47. Войнов К.Н. Прогнозирование надежности механических систем. Л.: Машиностроение, 1978. 208 с.
48. Волков А.Ф. Методологические проблемы оптимизации управления войсками: Учебное пособие. М.: МО, 1975. 212 с.
49. Воронько О.А. Керівні кадри: державна політика та система управління: Навч. посіб. К.: УАДУ, 2000. С. 5-91. Бібліогр.: С.98 100.
50. Выготский Л.С. Собр. соч. в 6 т. Т. 1 / Под ред. А.М.Матюшкина. М.: Педагогика, 1992.
51. Гаєвський Б.А., Ребкало В.А. Культура державного управління: організаційний аспект: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 1998. 144 с.
52. Гарсиа П. Вооруженные силы в условиях перехода от тоталитарного государства к демократическому // Военная мысль. 1992. № 8/9. С. 59-64.
53. Гвишиани Д.М. Организация и управление. М., 1972.
54. Генов Ф. Психология управления. М.: Прогресс, 1982. 422 с.
55. Герасимов Н.В. Работа командира и штаба по организации и руководству службой войск и укреплению воинской дисциплины. М., 1993. 286 с.
56. Гладун З. Поняття і зміст державного управління: адміністративно-правовий аспект. Л., 1996. 22 с.
57. Глурман В.С. Руководство к решению задач по теории вероятностей и математической статистике. М.: Высш. школа, 1979. 400 с.
58. Гмурман В.С. Теория вероятностей и математическая статистика. М.: Высш. школа, 1972. 368 с.
59. Годфруа Ж. Что такое психология: Пер. с фр. В 2-х томах / Под ред. Г.Г.Аракелова. М.: Мир, 1996. Т. 2. 370 с.
60. Гончарук М. Вивчаємо естонський досвід // Кордон. Журнал Прикордонних військ України. № 2. 2003. С. 58-63.
61. Государственная служба: теория и организация: Курс лекций. Под общей ред. Охотского Е.В. и Игнатова В.Г. Ростов-н/Д: Феникс, 1998. С. 442-470.
62. Государственная служба в России: Документы повествуют. Н. Новгород, 1994. 204 с.
63. Гребенюк Г.А., Шмелев А.Г. Диагностика менеджерского стиля с помощью компьютерной игры и теста-опросника // Вестник Московского Университета. Сер. 14. Психология. 1994. № 2. С.59-66.
64. Гребенюк Г.А. Построение и валидизация теста-опросника для диагностики деловых качеств // Психологический журнал. 1996. Т.17. № 1. С. 149-156.
65. Гришина Н.В. Психология конфликта. Спб.: Питер, 2000. 464 с.
66. Гроф С. За пределами мозга. Рождение, смерть и трансценденция в психотерапии. М.: Изд-во Трансперсонального института, 1993. 504 с.
67. Гуленко В. В. Соционика: между наукой и искусством // Соционика, ментология и психология личности. 1997. № 1. С. 25-30.
68. Гурне Б. Державне управління / Пер. з франц. В. Шовкуна. К.: Основи. 165 с.
69. Деак Й. Знайомтеся: Прикордонна охорона Угорщини // Кордон. Журнал Прикордонних військ України. № 2. 2003. С. 19-23.
70. Данчева О.В., Швалб Ю.М. Практична психологія в економіці та бізнесі. К.: Лібра, 1999. 270 с.
71. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування. Част. II: Зб. наук. пр. / Наук. кер. Н.Р.Нижник. К.: УАДУ, 2000. С. 39-61. - К-2 [34С3/Д36].
72. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування: Монографія / За заг. ред. проф. О.Ю.Оболенського. Хмельницький: Поділля, 1999. 570.
73. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посібник / За заг. ред. Н.Р.Нижник, В.М.Олуйка. Львів: Видавництво Національного університету Львівська політехніка”, 2002. 352 с.
74. Державне управління: теорія і практика. За заг. редакцією Авер’янова В.Б. К.: Юрінком Інтер, 1998. С. 175-207.
75. Державне управління: Словник-довідник / Уклад. В.Д.Бакуменко, Д.О.Безносенко, І.М.Варвар, В.М.Князєв, С.О.Кравченко, Л.Г.Штика. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 228 с. - (Наук. розробки). - Бібліогр.: с. 222 - 225 (44 назв.).
76. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб. / Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, В.І.Мельниченко та ін. За заг. ред. проф. Н.Р.Нижник. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 164 c. Бібліогр.: с. 149-155 (104 назви)
77. Державне управління: теорія і практика / За заг. редакцією Авер’янова В.Б. К.: Юрінком Інтер, 1998. С. 175-207.
78. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко / За ред. А.Ф.Мельник. К.: Знання-Прес, 2003. 343 с. (Вища освіта ХХІ століття).
79. Державна служба в Україні: Зб. нормат. актів. К.: Юрінком Інтер, 2002. 352 с.
80. Деркач А.А. Реализация концепции Я” в системе жизненных отношений личности. М.: РАУ, 1993. 156 с.
81. Деркач А.А. Психолого-акмеологическое обеспечение профессиональной деятельности, подготовки и повышения квалификации кадров государственной службы. Ежегодник’97: Государственная служба России: Научные труды РАГС (1997). М.: Изд. РАГС 1998. С. 31-57.
82. Деркач А.А., Кузьмина Н.В. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма. М.: РАУ, 1993. 32 с.
83. Деркач А.А., Ситников А.П. Формирование и развитие профессионального мастерства руководящих кадров: социально-психологический тренинг и прикладные психотехнологии. М.: РАУ, 1993. 75 с.
84. Деркач А.А., Дьячков В.М. Психологические характеристики госслужащих регионального управления и их личностно-профессиональное развитие // Психология профессиональной деятельности кадров государственной службы. М.: РАГС, 1997. С.39-58.
85. Джабелов С.М. Исторический опыт формирования авторитета офицера: Дис... канд. ист. Наук. М.: ГАВС, 1994. 253 с.
86. Джексон Гре Гюон младш., Карла О’делл, 1991.
87. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. М.: Че Ро, изд-во МГУ, 1997. 344 с.
88. Драгомиров М.И. Опыт руководства для подготовки частей к бою. Спб., 1895. С. 43-98.
89. Додонов И.Д. Структура и динамика мотивов деятельности // Вопросы психологии, 1984. № 1.
90. Дружинин В.Н. Психология семьи. М.: КСП, 1996. 158 с.
91. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. проф. Н.Р.Нижник. К.: Ін Юре, 1999. С. 3-98.
92. Дударев В.В. Психологические условия эффективного овладения офицерами управленческой деятельностью. Дисс канд. психол. наук: 19.00.09. М., ГАВС, 1992. 204 с.
93. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А. Краткий психологический словарь: Личность, образование, самообразование, профессия. Минск: Хэлтон, 1998. 399 c.
94. Евланов Л.Г., Кутузов В.А. Экспертные оценки в управлении. М.: Экономика, 1978. 133 с.
95. Еремин В.Н., Капустин В.А., Касаткин В.Н. Психология и педагогика управления. М.: ВВИА им. Н.Е.Жуковского, 1993. 128 с.
96. Ершов А.А. Взгляд психолога на активность человека. М.: Луч, 1991. 157 с.
97. Ефимов В.М., Комаров В.Ф. Введение в управленческие и имитационные игры. М.: Наука, 1980. 175 с.
98. Ефимов Н.В. Краткий курс аналитической геометрии. М.: Наука, 1969. 272 с.
99. Железняк Л.Ф. Военно-профессиональная направленность личности советского офицера, ее функционирование и развитие: Дис... д-ра психол. наук: 19.00.05. М.: ВПА, 1982. 438 с.
100. Журавлев А.В. Еще раз об основах управления войсками // Военная мысль. 1994. № 4. С. 48-54.
101. Журавлев Ю.И. Об алгебраическом подходе к решению задач распознавания или классификации // Проблемы кибернетики. М., 1978. Вып. 33. С. 5-68.
102. Забродин Ю.М. Модель личности” в психодиагностике (для практических психологов). Книга первая. М.: Всероссийский научно-практический центр профориентации и психологической поддержки населения. М., 1994. 182 с.
103. Загороднюк С.В. Розвиток управлінського спілкування в системі підготовки державних службовців. Автореф. дис канд. наук з держ. управління: 25.00.03. Національна академія держ. управління при Президентові України. К., 2003. 20 с. укp.
104. Зазыкин В.Г., Чернышов А.П. Акмеологические проблемы профессионализма. М., 1993. 48 с.
105. Зазыкин В.Г., Чернышов А.П. Менеджер: психологические аспекты профессии. М., 1992. 166 с.
106. Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” // Урядовий кур’єр / Орієнтир, № 8. К., 2004. С. 5-6.
107. Закон України Про державну службу” від 16.12.1993 // Вісн. державної служби. 1995. № 1. С. 9-28.
108. Закон України Про Державну прикордонну службу України” // Урядовий кур’єр. К., 2003. С. 1-6.
109. Занюк С.С. Психологія мотивації: Навчальний посібник. К.: Либідь, 2002. 304 с.
110. Згуровский М.З., Померанцева Т.Н. Методы принятия решений в социальных системах на основе спиновых моделей Изинга // Проблемы управления и информатики. 1995. № 1. С. 89-97.
111. Зыков А. Как и чем управляются люди / Опыт военной психологии. Спб., 1898. 179 с.
112. Зейгарник Б.В. Теория личности Курта Левина. М., 1981. 169 с.
113. Иванов Д.А. Основы управления войсками. М.: Воениздат, 1971. 294 с.
114. Иванов В.М., Минаев В.М. Тенденции развития системы управления войсками // Военная мысль. 1992. № 12. С. 28-37.
115. Иванова Е.М. Опыт построения системы психологического анализа профессиональной деятельности (в рационализации труда): Д