ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЙНИМ ПРОЯВАМ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (організаційно-правовий аспект) : ПРОТИВОДЕЙСТВИЕ КОРРУПЦИОННЫМ ПРОЯВЛЕНИЯМ В СИСТЕМЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ (организационно-правовой аспект)



  • Название:
  • ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЙНИМ ПРОЯВАМ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (організаційно-правовий аспект)
  • Альтернативное название:
  • ПРОТИВОДЕЙСТВИЕ КОРРУПЦИОННЫМ ПРОЯВЛЕНИЯМ В СИСТЕМЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ (организационно-правовой аспект)
  • Кол-во страниц:
  • 206
  • ВУЗ:
  • Національна академія державного управління при президентові України харківський регіональний інститут державного управління
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
    ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ


    На правах рукопису





    ПРОХОРЕНКО Олексій Якимович


    УДК 354;343.41



    ПРОТИДІЯ КОРУПЦІЙНИМ ПРОЯВАМ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
    (організаційно-правовий аспект)



    25.00.03 державна служба



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    наук з державного управління





    Науковий керівник
    Білоус Віктор Тарасович,
    кандидат наук
    з державного управління,
    професор



    КИЇВ 2004

    З М І С Т





    ВСТУП


    3





    Розділ 1
    Теоретикометодологічні засади протидії корупційним проявам у системі державної служби України




    13




    1.1.Поняття та сутність корупційних проявів, причини їх виникнення


    13




    1.2.Стан наукових розробок з протидії корупційним проявам у системі державної служби



    28




    1.3.Історичний розвиток законодавства України щодо протидії
    корупційним проявам



    44




    1.4.Види корупційних проявів та відповідальність за них у системі державної служби



    58




    Висновки до першого розділу


    80





    Розділ 2
    Організаційно-правові засади протидій корупційним проявам у системі державної служби України




    84




    2.1.Система протидії корупційним проявам у державній службі, шляхи
    її вдосконалення



    84




    2.2.Органи державної влади, що протидіють корупційним проявам


    97




    2.3.Функції та методи державного управління у сфері протидії
    корупційним проявам та їх удосконалення



    118




    Висновки до другого розділу


    127





    Розділ 3
    Міжнародний досвід протидії корупційним проявам у системі державної служби




    131




    3.1.Міжнародне співробітництво щодо протидії корупційним проявам
    у країнах СНД



    131




    3.2.Досвід протидії корупційним проявам в окремих країнах
    розвинутої демократії



    149




    Висновки до третього розділу


    173





    ВИСНОВКИ


    176





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    180





    ДОДАТКИ


    203






    ВСТУП

    Актуальність теми. На сучасному етапі актуалізується пошук інноваційних теоретичних і методологічних підходів, державно-управлінських досліджень у галузі розбудови правової держави, використання власного й світового досвіду реформування в соціальній, економічній та політичній сферах. Вихід з кризи залежить від створення сучасної, ефективної системи державного управління.
    На сьогодні державне управління в Україні органічно пов’язане з державною службою, і їх взаємодія залишається неконструктивною. Кадри в сфері державного управління ще слабко підготовлені й недостатньо мотивовані до здійснення ефективної протидії корупційним проявам у системі державної служби. Старі принципи й моделі формування і функціонування державного апарату вже відкинуті, а нові ще не сформовані.
    Виникла об’єктивна суперечність між вимогами до державних службовців, які висуває нова соціально-політична і економічна ситуація, та існуючим, багато в чому деформованим типом державного службовця, який прийшов у державний апарат і реально здійснює суспільно-політичні реформи в Україні.
    Корупційні прояви у будь-якому суспільстві являють собою загрозливий та небезпечний механізм, який підпорядковує собі всі сфери життєдіяльності суспільства. За таких умов не може нормально функціонувати жодна із сфер громадянського соціуму: ні політична, ні правова, ні економічна. І, як наслідок, у державі починають прогресувати неконтрольовані процеси, що призводять до негативних наслідків.
    Відмова від планово-розподільчої системи і побудова соціально орієнтованих ринкових відносин в Україні супроводжуються певними втратами. Це потрібно було передбачити, враховуючи досвід інших держав з самого початку реформування. Але під впливом ейфорії незалежності, утвердження державності, віри у великі природні та інші багатства України оцінки очікуваних труднощів були значно занижені. Всі прогнози будувалися в основному на позитивних перевагах України: вигідному геокліматичному розташуванні, різноманітних та значних запасах природних ресурсів, великому трудовому та інтелектуальному потенціалі, потужній матеріально-технічній базі. А все це сприяло тому, що Україна, її народ можуть легко досягти економічних переваг, притаманних ринковій системі. Через це неналежним чином були враховані слабкі сторони природного та виробничо-технологічного комплексів України: незбалансованість природних ресурсів та міжгалузевої матеріально-технічної бази і виробничого потенціалу, непропорційність базових та споживчих галузей, переважання матеріало- і енергоємких виробничих об’єктів, а відтак низький рівень економічної самоздатності країни.
    Ці обставини зумовлюють низький рівень державного регулювання складних процесів суспільного розвитку, які характерні для перехідного періоду. Останнє призводить до нестабільності органів державної влади та управління, їх непослідовності в проведенні реформ і поглиблює розбалансованість соціального простору.
    Нині проблема корупційних проявів є однією з найважливіших і найактуальніших, пов’язаних з функціонуванням Української держави і розвитком суспільства. З огляду на слабкі демократичні традиції, недосконалість національного законодавства, неефективну діяльність владних інститутів та недостатній рівень політико-правової культури суспільства перехідного періоду вона набула особливої гостроти.
    Корупція загрожує національній безпеці, реально протистоїть конституційному і суспільному ладу, є однією з причин зростання в Україні тіньової” економіки, проникає у владні інституції, залучаючи у свої ряди окремих політичних і громадських діячів. Корупційні прояви уражують всі сфери суспільного життя, призводять до поширення організованої злочинності, створюють соціальне напруження, породжують у населення зневіру у здатності влади здійснити організаційні та практичні заходи щодо подолання системної кризи й відродження України.
    Саме тому на сучасному етапі розвитку Української держави особливого значення набувають наукові дослідження проблем протидії корупції та формування сучасного непідкупного типу державного службовця, визначення принципів його типологізації, оцінки реального стану в цій галузі і пошуку оптимальних шляхів підготовки державних службовців, які відповідають сучасним вимогам. Різноманітні заходи управлінського, організаційного та правового характеру мають призупинити та нейтралізувати корупцію в системі державної служби.
    З метою об’єктивного сприйняття процесів, що відбуваються в соціальному просторі, виявлення як позитивних, так і негативних його тенденцій дослідження орієнтується та спрямовується, спираючись на організаційно-правовий аспект, на з’ясування сутності, об’єктивних і суб’єктивних чинників корупції.
    Необхідність розробки заходів протидії корупційним проявам у системі державної служби зумовлена як політичними факторами, так і сукупністю внутрішніх і зовнішніх факторів функціонування економіки України, таких як: недосконалість цілеспрямованої системи правових і організаційних заходів протидії корупції в системі державної служби; високий рівень розвитку тіньового сектора економіки; посилення в ньому позицій кримінальних угруповань; вивезення капіталу за кордон та загроза проникнення в Україну закордонного тіньового, в тому числі кримінального капіталу тощо.
    Це вимагає вивчення досягнень української науки державного управління, історії та теорії управління, адміністративного, кримінального, фінансового права, узагальнення організаційно-правового досвіду, аналізу та використання зарубіжного законодавства і відповідних міжнародно-правових актів на рівні дисертаційного дослідження.
    Незважаючи на велику кількість досліджень економічних та політичних чинників, що сприяють виникненню корупції, бракує досліджень, в яких би безпосередньо висвітлювався організаційно-правовий аспект протидії корупційним проявам у системі державної служби. Різні аспекти цієї проблеми можна знайти в наукових працях таких українських вчених: М.Я.Азарова[1], О.В.Бандурки[7], В.Т.Білоуса[11], В.О.Глушкова[16], Ю.В.Грошового[19], І.С.Даньшина[22], Є.Б.Дидо­ренка[19], А.П. Закалюка[72], В.Т.Зеленецького[74], М.І.Камлика[77], В.С.Литви­ненка[106], М.І.Мельника[110-114], Є.В.Невмержицького[77], В.М.Поповича[144], В.В.Сташиса[197], В.Г.Тація[202], І.П. Якушика[209] та інших. Проте комплексні дослідження проблеми протидії корупційним проявам у системі державної служби України на сучасному етапі ще не проводилися.
    Указані обставини визначають наукову актуальність і практичну значимість цієї проблеми, що і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, яка є актуальною і має науково-практичне значення.
    Вищезазначене свідчить про необхідність широких узагальнень нагромадженого різними науками теоретичного і емпіричного матеріалу, оцінки існуючих тенденцій і обґрунтування на цій підставі способів вирішення проблем державного управління, пов’язаних з протидією корупційним проявам у системі державної служби.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося автором згідно з планом наукової діяльності кафедри державного управління та менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України та пункту 2 комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України Державне управління та місцеве самоврядування” у межах наукових досліджень за напрямком Виконавча влада в Україні: проблеми формування та функціонування”(державний реєстраційний номер 0101U002898).
    Особливого наукового значення набуває зв’язок дисертаційного дослідження з Концепцією розвитку законодавства України на 1997-2005 роки.
    Обраний у дисертації напрям наукового дослідження дістав підтвердження в Комплексній цільовій програмі боротьби зі злочинністю на 1995-2000 роки, затвердженій Указом Президента України від 17 вересня 1996 року № 837/96; Концепції боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, затвердженій Указом Президента України № 367/98 від 24 квітня 1998 року, та Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України № 1376 від 25 грудня 2000 року.
    Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування організаційно-правових аспектів протидії корупційними проявам у системі державної служби в Україні, формулювання висновків, спрямованих на розвиток теорії державного управління, і розробка на цій основі рекомендацій та пропозицій з удосконалення теоретико-організаційних аспектів щодо організації системної протидії корупційним проявам в Україні.
    Для досягнення такої мети було визначено такі завдання дослідження:
    - проаналізувати стан наукової розробки вказаної проблеми в аспектах правового забезпечення, управління та організації діяльності щодо протидії корупційним проявам у системі державної служби;
    - установити етапи розвитку протидії корупційним проявам у системі державної служби, а також фактори, які сприяють функціонуванню системи протидії корупційним проявам;
    - обґрунтувати роль правового регулювання протидії корупційним проявам у системі державної служби;
    - дослідити організаційно-правові засади протидії корупційним проявам у системі державної служби;
    - вивчити діяльність органів державної влади, що протидіють корупційним проявам;
    - порівняти досвід боротьби та протидії корупційним проявам у системі державної служби України та зарубіжних країн;
    - розкрити функції й методи державного управління в протидії корупційним проявам;
    - підготувати пропозиції з удосконалення чинного законодавства, яке сприятиме забезпеченню протидії корупційним проявам.
    Об’єкт дослідження суспільні відносини, що виникають у процесі протидії корупційним проявам у системі державної служби.
    Предмет дослідження організаційно-правові засади протидії корупцій­ним проявам у системі державної служби в Україні.
    Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що в умовах розвитку системи протидії корупційним проявам, пошуків оптимальних шляхів її вдосконалення протидія корупційним проявам у системі державної служби є механізмом підтримки системи державного управління в стані стабільності та рівноваги.
    Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження слугували фундаментальні положення сучасної теорії державного управління, основоположні законодавчі та нормативні акти України Конституція та закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з питань державного управління і протидії корупційним проявам.
    Для досягнення вказаної мети та вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів, що дало змогу систематизувати емпіричну інформацію, проаналізувати становлення й наявний стан сучасної системи протидії корупційним проявам у державній службі України, а також скласти прогноз розвитку такої системи.
    В основу дослідження покладені принципи й головні категорії діалектичного пізнання соціальних явищ і процесів, а також системний, індуктивний, дедуктивний, функціональний та інші теоретичні методи як філософського, загальнонаукового, так і конкретно-наукового характеру. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат.
    Для висвітлення проблем розвитку законодавства щодо протидії корупції та організаційно-правового аспекту діяльності органів державної влади, що протидіють корупційним проявам, використані історичний та компаративний методи.
    Порівняльно-правовий та історико-правовий методи широко застосову­валися для дослідження змісту державного управління при створенні організаційно-правових засад протидії корупційним проявам та міжнародного досвіду протидії корупції, а системний підхід та статистичний метод - для висвітлення стану наукової розробки з протидії корупції в системі державної служби.
    Нормативною та емпіричною базою дисертації стали законодавчі та інші нормативно-правові акти України, окремих зарубіжних країн, узагальнення практики застосування законодавства щодо протидії корупційним проявам, публікації в періодичних виданнях, довідкова література, статистичні матеріали.
    Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в комплексному дослідженні історико-теоретичних та організаційних аспектів здійснення протидії корупційним проявам у системі державної служби. Це дало змогу обґрунтувати низку теоретичних і практичних положень, висновків, рекомендацій і пропозицій державного управління, що впливають на розв’язання наукової проблеми протидії корупційним проявам у системі державної служби України. У дисертації вперше:
    - досліджено організаційно-правові засади протидії корупційним проявам у системі державної служби в Україні;
    - розкрито функції і методи державного управління у сфері протидії корупційним проявам;
    - сформульовано з позицій системного підходу авторське визначення поняття протидія”, яке передбачає систему спільних попереджувальних заходів, до яких залучається значна кількість суб’єктів, що протидіють корупційним проявам з метою їх недопущення. Поняття протидія” є ширшим, ніж поняття боротьба”, поглинає його. Це зумовлюється тим, що протидія неможлива без контролю за всіма стадіями корупційних проявів;
    - удосконалено наукові підходи щодо визначення правового регулювання протидії корупційним проявам у системі державної служби як складової державного управління;
    - обґрунтовано взаємозв’язок кількості корупційних проявів у системі державної служби України з плинністю керівних кадрів, на яку впливають такі чинники, як низький рівень заробітної плати, відсутність соціальних гарантій і правового захисту, невисокий престиж державної служби в суспільстві, неефективність практичного застосування механізму проходження служби;
    - виявлено, що державну службу залишають найбільш підготовлені державні службовці, які мають сталі професійні навички, вищу освіту й входять до вікової категорії 30-45 років;
    - дістало подальшого розвитку визначення поняття корупції як соціального явища, а не конкретного суспільно небезпечного діяння, що охоплює сукупність взаємопов’язаних кримінальних, адміністративних, дисциплінарних, цивільних правопорушень і потребує чіткого визначення підстав відповідальності за конкретне корупційне діяння.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в розв’язанні теоретичних проблем щодо організації системи протидії корупційним проявам у державній службі України, створенні основи для подальшого поглибленого наукового вивчення зазначеної тематики, що має сприяти підвищенню ефективності вітчизняної системи державного управління.
    Результати дисертаційного дослідження були використані: співробітни­ка­ми Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Координаційному комітеті по боротьбі з коруп­цією і організованою злочинністю при Президентові України; згідно з дору­чен­ням Глави Адміністрації Президента України при підготовці аналітичних дові­док Про результати вивчення міжнародного досвіду боротьби з коруп­цією” (Акт № 154 від 25.07. 2002 р.), Про результати вивчення масштабів коруп­ції в Україні та стану боротьби з нею” (Акт № 279 від 10.12.2002 р.); Теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження використані на засіданнях Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (довідка № 06-18/15-1509 від 03.07.2003 р.).
    На підставі дисертаційного дослідження та відповідних висновків автором дисертації подані пропозиції до Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією про внесення змін до законів України Про боротьбу з корупцією” та Про державну службу” (довідка № 06-18/15-1509 від 03.07.2003 р.).
    Автор дисертаційного дослідження є членом робочої групи з підготовки проекту Національної програми діяльності державних органів у сфері протидії організованій злочинності і корупції до 2010 року. Відповідно до Указу Президента України № 84 від 6 лютого 2003 р. він вніс до проекту програми три пропозиції щодо протидії корупційним проявам і організованій злочинності в Україні.
    Положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження закладають основу для подальшого поглибленого теоретичного вивчення явища корупції та шляхів протидії йому й можуть бути використані в таких напрямах:
    - правотворенні розроблено теоретичне підгрунтя для внесення пропозицій з удосконалення вітчизняного законодавства стосовно організації та здійснення протидії корупційним проявам у системі державної служби;
    - правозастосуванні з метою сприяння підвищенню ефективності протидії корупційним проявам у державному управлінні сучасної України. У висновках дисертаційного дослідження запропоновано детальний комплекс організаційних заходів, що дадуть змогу на належному рівні протидіяти корупційним проявам;
    - науково-дослідницькій сфері окреслено головні напрями перспективних досліджень у галузі протидії корупції в державному управлінні України, зокрема визначено перспективи здійснення протидії корупційним проявам за умов подальшої системної трансформації державного управління України та стратегії європейського демократичного вибору нашої держави;
    - навчальному процесі при підготовці лекційних матеріалів та проведенні семінарських занять, написанні монографій, підручників, навчальних посібників з теорії державного управління.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, висновки та рекомендації обговорювались на розширеному засіданні наукової ради Міжвідомчого науково-дослідного центру з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, на засіданнях кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.
    Крім того, результати дисертаційного дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: Проблеми наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні” (Київ, 1999), Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Cоюз” (Київ, 2002), Боротьба з корупцією: Міжнародний досвід і його актуальність для України” ( Київ, 2002), Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (Київ, 2003), під час робочої зустрічі Оцінка існуючої правової системи та надання допомоги у впровадженні поліцейського етичного кодексу” за участю експертів Ради Європи на тему Боротьба та попередження корупції. Програма GRECO (Група держав проти корупції) як національна стратегія впровадження правил етики для поліції” (Київ, 2002); на ІІ З’їзді Всеукраїнської громадської місії Україна відома” (Київ, 2002); на засіданні круглого столу ЦСЕД Діаматік” Роль ЗМІ в протидії корупції” (Київ, 2003).
    Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені в семи наукових працях, у тому числі в п’яти статтях у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць.

    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і п’яти додатків. Повний обсяг дисертації - 208 сторінок, з них 179 сторінки основного тексту. Список використаних джерел становить 223 найменувань.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Проведене дисертаційне дослідження дає можливість виробити цілісний підхід до організаційно-правової проблеми протидії корупції, що сприятиме вдосконаленню системи запобігання її проявам у cистемі державної служби України. Зроблено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукових завдань, поставлених у дисертаційному дослідженні. Це дало підставу сформулювати висновки, запропонувати рекомендації та пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення.
    1. Одним з найважливіших наукових результатів є обгрунтування того, що шляхи вирішення відповідних завдань є складовою процесу оптимізації та підвищення ефективності механізму державного управління, що становить зміст запропонованої системної протидії проявам корупції у державній службі.
    2. У комплексі досліджено корупційні прояви як складні соціально-політичні, соціально-правові, соціально-економічні, соціально-психологічні явища, що дало змогу найбільш повно охарактеризувати їх системність та чинники, що спричинюють розвиток корупційних проявів у системі державної служби.
    Оцінка корупційних проявів як загрози реалізації національних інтересів зумовила необхідність розробки ефективної організаційно-правової системи протидії, національної тактики і стратегії протидії цьому явищу. Однією з умов здійснення відповідних заходів є модернізація адміністративного механізму, який повною мірою має відповідати особливостям сьогодення, негативним і позитивним тенденціям організації державної служби. Структурно-функціональний аналіз дав змогу виявити окремі невідповідності існуючої системи організації державної служби щодо протидії трансформованим до сучасних умов соціального життя проявам корупції, її консерватизм, неспроможність активно протидіяти відповідному негативному явищу.
    3. Вивчення проблеми поширення корупційних проявів у системі державної служби дало змогу встановити певний зв’язок між організацією державної служби, плинністю кадрів керівного складу державної служби і кількістю корупційних проявів.
    4. Визначена недосконалість інституційних механізмів протидії цьому явищу. У відповідному аспекті переглянуто адміністративно-правові засади організації державної служби, створення системного, ефективного антикорупційного механізму, адміністративних алгоритмів запобігання корупційним правопорушенням з боку державних службовців.
    5. Розроблена класифікація функцій органів державного апарату щодо протидії корупції, визначені якісні та кількісні показники протидії. Це дало змогу розробити комплекс положень, що регламентують порядок прийняття державними службовцями управлінських рішень стосовно боротьби з корупційними проявами. Також у відповідному напрямі досліджено методи державного управління, які включають сукупність прийомів, операцій, процедур здійснення управлінської діяльності, певний порядок взаємодії суб’єкта та об’єкта управління. Наведена система факторів, що безпосередньо впливають на ефективність функціонування відповідної системи.
    Вивчено семирічний досвід реалізації положень Закону України Про боротьбу з корупцією”. В результаті підтверджено необхідність існування системи правових норм, спрямованих на регулювання відповідної групи суспільних відносин.
    6. Обґрунтовано необхідність уніфікації норм, що діють у сфері протидії корупційним проявам, та відповідні внесення змін до чинного законодавства, а також прийняття законів України Про відповідальність за несвоєчасне повернення валютних цінностей, які незаконно знаходяться за межами України”, Про профілактику злочинності”, Про зброю”. З метою спрощення процедури стягнення заборгованості за кредити та підвищення відповідальності позичальників за несвоєчасне повернення кредиту необхідно прийняти закони України Про кредит” та Кредитний кодекс України”, а також суттєво скоригувати закони України Про заставу”, Про підприємництво”, Про господарські товариства”, Про власність”, Про оренду державного майна”, Про зовнішню економічну діяльність”.
    7. Доведено необхідність і визначено шляхи впровадження механізму перевірки достовірності відомостей, поданих у деклараціях про доходи претендентів на посаду державних службовців, а також обгрунтовано необхідність активізації діяльності в структурі місцевих державних адміністрацій координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.
    Розроблено пропозиції для правоохоронних органів та громадських організацій щодо профілактики корупційних проявів, основним змістом яких є реалізація адміністративної функції, використання гласних методів роботи, всебічне поширення інформації про діяльність органів державного управління, розвиток форм громадського контролю.
    8. Проведено структурно-функціональний аналіз ефективності діяльності органу управління щодо реалізації координуючої функції. Це дало змогу розробити та внести пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правової системи протидії цьому негативному явищу.
    Вивчення стану протидії корупції в Україні показало, що на ефективність відповідної діяльності негативно впливає відсутність єдиного органу, для якого боротьба з корупцією була б основною і визначальною, що виконував би триєдине завдання: запобігання корупційним проявам, їх розкриття та розслідування.
    9. Визначено організаційно-правовий механізм роботи державних органів з громадськими інститутами, шляхи і форми впровадження громадського контролю, стимулювання громадянської активності в напрямі протидії корупційним проявам.
    Ураховані роль і значення міжнародного співробітництва у відповідній сфері, вказані основні напрями приведення внутрішнього законодавства України у відповідність з європейськими стандартами.
    10. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавства стосовно розши­рення кола суб’єктів корупційних діянь. Доведено необхідність перегляду базового закону, що регулює проходження державної служби, Закону України Про державну службу”. Передусім це стосується основних понять, таких як державна служба” та державний службовець”, що містять суттєві суперечності, згідно з якими до категорії державного службовця не належать працівники державних установ та організацій цих галузей (Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, прокуратури, митної служби тощо). Таким чином, звужене коло суб’єктів корупційних діянь та державних органів, на які держава покладає функції протидії корупції.
    Одним з перспективних напрямів удосконалення управлінської діяльності у сфері протидії корупційним проявам є вжиття оперативно-технічних заходів при документуванні корупційних діянь, оскільки в основному лише такими засобами можливо довести їх здійснення.
    Внесено пропозиції щодо використання міжнародного досвіду в протидії корупційним проявам у системі державної служби України.
    Значні прорахунки в протидії корупційним проявам у системі державної служби є реальністю сьогодення, а тому потрібне негайне виправлення такого стану. Можливі шляхи цього нами визначені в дисертаційному дослідженні.


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Азаров М.Я. Протидія корупції та організованій злочинності: проблеми та перспективи // Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Т.22. Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. К.,2001.- С. 40-44.
    2. Аввакумов І.Ю. Вплив корупції на розвиток аграрного сектора економіки держави // Боротьба з корупцією: міжнародний досвід і його актуальність для України: Матеріали науково-практичної конференції. Київ, 12 груд. 2002 р. - К., 2003. - С. 113-116.
    3. Авер’янов В.Б. Функції та організаційна структура органу державного управління. - К.: Наук. думка, 1979. - 180 с.
    4. Административное право зарубежных стран: Учебное пособие / Под ред. канд. юрид. наук, проф. А.Н. Козырина. - М.: Изд-во Спарк”, 1996. - 229 с.
    5. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. - М.: Юрид. лит., 1997. - 256 с.
    6. Афанасьев В.Г. Управление: Философский энциклопедический словарь. - М.: Сов. энциклопедия, 1983. - С. 704-706.
    7. Бандурка О.В., Мартиненко О.А. Питання корекції окремих видів деструктивної поведінки//Вісник Університету внутрішніх справ.-Х.,1997.-Вип.2.-С.213-217.
    8. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: Монографія. - К.: МАУП, 2000. - 384 с.
    9. Безчасний В.М. Про деякі питання щодо практики застосування Закону України Про боротьбу з корупцією” // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Суд в Україні: боротьба з корупцією, організованою злочинністю і захист прав людини. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - К., 1999. - Т.12. - С. 278-281.
    10. Бесараб М.І. Криза влади як фактор росту корупції та організованої злочинності // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Суд в Україні: боротьба з корупцією, організованою злочинністю і захист прав людини. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - К., 1999. - Т.12. - С. 255-259.
    11. Білоус В.Т. Роль правового статусу правоохоронних органів у координації боротьби зі злочинністю в Україні // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. праць. Донецьк, 2002.- Вип. 4.-С. 57-68.
    12. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - К.: Ірпінь, ВТФ Перун”, 2002. - 1440 с.
    13. Волженкин Б.В. Коррупция. - СПб.: Санкт-Петербургский юридический ин-т Генеральной прокуратуры РФ, 1998. - 44 с.
    14. Волженкин Б.В. Корыстные злоупотребления по службе (хищения, взяточничество, злоупотребление служебным положением); уголовно-правовая характеристика и проблемы квалификации: Дис. ... докт. юрид. наук в форме научного доклада: 12.00.08 // Всесоюз. науч.-исслед. ин-т проблем укрепления законов и правопорядка Прокуратуры СССР. - М., 1991. - С. 16-17.
    15. Воцеховський О.В. Про результати узагальнення пропозицій на рекомендації експертів Ради Європи щодо організації боротьби з корупцією і організованою злочинністю // Уряд України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Суд в Україні: боротьба з корупцією, організованою злочинністю і захист прав людини. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - К., 1999. - Т. 12. - С. 237-245.
    16. Глушков В.А. Ответственность за преступления в области здравоохранения . -К,: Высшая школа, 1987. 200 с.
    17. Гаєвський Б., Ребкало В. Чи спроможна сучасна наука управління впливати на становлення українського менталітету? // Вісн. УАДУ. - К., 1996. - № 3. - С. 44-57.
    18. Горілик Л.М. Про виконання актів законодавства про боротьбу з органами державної влади і правопорядку в Луганській області // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Суд в Україні: боротьба з корупцією, організованою злочинністю і захист прав людини: Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - К., 1999. - Т.12. - С. 264-270.
    19. Грошевой Ю., Дидоренко Є.. Уголовно-процесуальные аспекты ОРД // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України. Луганськ, 2002.- Вип.3.-С.81-91.
    20. Грищук М.В. Практика застосування законодавства органами виконавчої влади України по подоланню корупції // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Суд в Україні: боротьба з корупцією, організованою злочинністю і захист прав людини: Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - К., 1999. - Т. 12. - С. 259-263.
    21. Гурне Б. Державне управління: Пер. з фр. В. Шовкуна. - К.: Основи, 1993. - 165 с.
    22. Даньшин І.С., До питання про поняття злочинної діяльності // Вісник Академії правових наук України. Х., 1988.- Вип.3.-С.94-99.
    23. Декрет СНК о взяточничестве от 8 мая 1918 г. // Декреты Советской власти. - М.: Госиздат политической литературы, 1959. - Т. 2. - 17 марта - 10 июля 1918 г. - С. 240-242.
    24. Державна програма боротьби із злочинністю: Постанова Верховної Ради України від 25 черв. 1993 р. № 3325-XII // Голос України. - 1993. - 30 лип.
    25. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: Монографія / Кол. авт.; Відп. ред. проф. Н.Р. Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 448 с.
    26. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ Української РСР: Затв. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29 лип. 1991. № 1368-ХІІ // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 45. - Ст. 599.
    27. Дисциплінарний статут прокуратури України: Затв. Постановою Верховної Ради України від 6 листоп. 1991 р. № 1796-ХІІ // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - № 4. - Ст. 15.
    28. Дмитренко Е.С. Корупція у податкових органах - загроза фінансовій безпеці держави // Боротьба з корупцією: міжнародний досвід і його актуальність для України: Матеріали науково-практичної конференції. Київ, 12 груд. 2002 р. - К., 2003. - С. 104-106.
    29. Дмитренко Ю.П. Слабкий соціальний захист співробітників як ризик корупції в правоохоронних органах // Боротьба з корупцією: міжнародний досвід і його актуальність для України: Матеріали науково-практичної конференції. Київ, 12 груд. 2002 р. - К., 2003. - С. 47-48.
    30. Долгова А.И. Определение коррупции и законодательство о борьбе с ней // Коррупция и борьба с ней. - М.: Российская криминологическая ассоциация, 2000. - С. 3-26.
    31. Дубенко С. Державна служба і державні службовці в Україні: Навчально-методичний посібник / За заг. ред. д-ра. юрид. наук. Н.Р. Нижник. - К.: Ін Юре, 1999. - 242с.
    32. Закон Республики Казахстан о борьбе с коррупцией от 2 июля 1998 г. // Ведом. Парламента Республики Казахстан. - 1998. - № 15. - Ст. 209.
    33. Закон РФ про основы государственной службы РФ от 31 июля 1995 г. №119- ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. - 1995. - № 31. - Ст. 2990.
    34. Закон України про міліцію від 20 груд. 1990 р. // Відом. Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 4. - Ст. 20.
    35. Закон України про митну справу в Україні від 25 черв. 1991 р. // Відом. Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 44. - Ст. 575.
    36. Закон України про підприємництво від 7 лют. 1991 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 14. - Ст. 168.
    37. Закон України про Президента України від 5 жовт. 1991 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 33. - Ст. 446.
    38. Закон України про Прикордонні війська України від 4 листоп. 1991 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 51. - Ст. 735.
    39. Закон України про прокуратуру від 5 листоп. 1991 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 53. - Ст. 793.
    40. Закон України про пенсійне забезпечення від 5 листоп. 1991 р. № 1788-ХІІ // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - № 3. - Ст. 10.
    41. Закон України про арбітражний суд від 6 квіт. 1991 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1991. - № 36. - Ст. 469.
    42. Закон України про загальний військовий обов’язок і військову службу від 25 берез. 1992 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - № 27. - Ст. 385.
    43. Закон України про оперативно-розшукову діяльність від 18 лют. 1992 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - № 22. - Ст. 303.
    44. Закон України про пенсійне забезпечення військовослужбовців і осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ від 9 квіт. 1992 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - № 29. - Ст. 399.
    45. Закон України про Службу безпеки України від 25 берез. 1992 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1992. - № 27. - Ст. 382.
    46. Закон України про статус суддів від 15 грудня 1992 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1993. - № 8. - Ст. 56.
    47. Закон України про внесення змін до Закону України Про державну податкову службу в Україні” від 24 груд. 1993 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1994. - № 15. - Ст. 84.
    48. Закон України про внесення змін і доповнень в Закон УРСР Про судоустрій” від 24 лют. 1994 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1994. - № 26. - Ст. 204.
    49. Закон України про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку із змінами в законі УРСР Про судоустрій в Українській РСР” від 24 лют. 1994 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1994. - № 26. - Ст. 206.
    50. Закон України про боротьбу з корупцією від 5 жовтня 1995 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1995. - № 34. - Ст. 266.
    51. Закон України про Конституційний Суд України від 16 жовт. 1996 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1996. - № 49. - Ст. 272.
    52. Закон України про місцеве самоврядування в Україні від 21 трав. 1997 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - Ст. 170.
    53. Закон України про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з утворенням податкової міліції від 5 лют. 1998 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1998. - № 26. - Ст. 149.
    54. Закон України про банки і банківську діяльність від 7 груд. 2000 р. // Відом. Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст. 30.
    55. Закон України про службу в органах місцевого самоврядування від 7 черв. 2001 р. // Офіційний вісник України. - 2001. - № 26. - Ст. 1151.
    56. Закон України Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом: Прийнятий 28.11.2002 р. // Офіц. вісн. України. - 2002. - № 50. - Ст. 2248.
    57. Закон України про статус депутатів місцевих Рад від 11 лип. 2002 р. // Відом. Верховної Ради України. - 2002. - № 31 . - Ст. 1453.
    58. Закон України про внесення змін до Закону України Про боротьбу з корупцією” від 12 верес. 2002 р. № 148-ІV // Офіц. вісн. України. - 2002. - № 30. - Ст. 1410.
    59. Закон України про внесення змін до деяких Законів України з питань запобігання використання банків та інших фінансових установ з метою (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом від 6 лют. 2003 р. // Офіц. вісн. України. - 2003. - № 7. - Ст. 275.
    60. Закон України про доповнення ст. 42 Кодексу законів про працю України від 16 груд. 1993 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1993. - № 51. - Ст. 478.
    61. Закон України про cтатус народного депутата України від 17 листоп. 1992 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1993. - № 3. - Ст. 17.
    62. Закон України про Антимонопольний комітет України від 26 листоп. 1993 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1993. - № 50. - Ст. 472.
    63. Закон України про державну контрольно-ревізійну службу в Україні від 26 січ. 1993 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1993. - № 13. - Ст. 110.
    64. Закон України про державну службу від 16 груд. 1993 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1993. - № 52. - Ст. 490.
    65. Закон України про захист прав споживачів від 15 груд. 1993 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1994. - № 1. - Ст. 1.
    66. Закон України про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю від 30 черв. 1993 р. // Відом. Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - Ст. 358.
    67. Закон Республики Азербайджан о полиции от 6 июня 1992 г. // Сборник законодательства Республики Азербайджан. - Баку. - Юрид. лит. - 2000. - 451 с.
    68. Закон Республики Азербайджан об оперативно-розыскной деятельности от 5 февраля 1992 г. // Сборник законодательства Республики Азербайджан. - Баку. - Юрид. лит. - 2000. - 451 с.
    69. Закон Республики Азербайджан о возмещеннии убытков нанесеных фызическим лицам в резульате незаконных действий органов дознания, решениями прокуратуры и судов от 1 декабря 1996 г. // Сборник законодательства Республики Азербайджан. - Баку. - Юрид. лит. - 2000. - 451 с.
    70. Закон Республики Азербайджан о усилении борьби с економической преступностью от 1 марта 1998 г. // Сборник законодательства Республики Азербайджан. - Баку. - Юрид. лит. - 2000. - 451 с.
    71. Звернення Верховної Ради України до урядів та парламентів Великої Британії, Канади, Кіпру, ФРН, США, Швейцарії // Голос України. - 1997. - 27 січ.
    72. Закалюк А.П. Організована злочинна діяльність: сутність і потреби нормативного визначення // Вісник Академії правових наук України. Х., 2002.-Вип.1.-С.130-131.
    73. Зозуля І.І. Боротьба з корупцією // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення: Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - К., 1998. - Т.10. - С. 115-121.
    74. Зеленецький В.Т. Методологічна функція загальної теорії боротьби зі злочинністю // Вісник Академії правових наук України. Х., 2002.-Вип.4-С.143-157.
    75. Інструкція про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю: Затв. 10 серп. 1994 р. // Організована злочинність і корупція (нормативно-правове забезпечення боротьби): Збірник нормативних актів. - К., 1998. - С. 249-253.
    76. Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів від 26 лют. 1997 р. № 54/1858. // Організована злочинність і корупція (нормативно-правове забезпечення боротьби): Збірник нормативних актів. - К., 1998. - С. 218-248.
    77. Камлик М.І., Невмержицький Є.В. Корупція в Україні. - К.: Т-во Знання”, КОО, 1998. - 187 с.
    78. Кларк Р. Преступность в США: замечания по поводу ёё природы, причины, предупреждения и контроля: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1975. - 421 с.
    79. Кодекс поведінки посадових осіб у підтриманні правопорядку: Прийнято резолюцією 34/169 Генеральної Асамблеї від 17 груд. 1979 р. // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. - Амстердам-К., 1996. - С. 166-169.
    80. Кодекс України про адміністративні правопорушення. - К.: Атіка, 2000. - 176 с.
    81. Козлов Ю.М., Фролов Е.С. Научная организация управления и право. - М.: МГУ, 1986. - 34 с.
    82. Колодкин Л.М. Корупция и деонтологические мери борьбы с продажностью (Брусидо” в Японии) // Коррупция в России: состояние и проблемы: Материалы научно-практической конференции, 26-27 марта 1996 г. - М.: Московский институт МВД России. - 1996. - С. 97-98.
    83. Колотило О.О. Боротьбу з корупцією - на конституційну основу // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Суд в Україні: боротьба з корупцією, організованою злочинністю і захист прав людини: Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - К., 1999. - Т. 12. - С. 270-273.
    84. Комарова А.І. Україна: соціально-економічне, політичне становище і проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю і контрабандою // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення: Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - К., 1998. - Т.10. - С. 12-29.
    85. Коментар до Конституції України. - 2-ге вид. - К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1998. - 380 с.
    86. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 рр.: Затв. Указом Президента України від 25 груд. 2000 р. // Офіц. вісн. - 2000. - № 52. - Ст. 2258.
    87. Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр.: Затв. Указом Президента України від 17 верес. 1996 р. // Деловая Украина. - 1996. - 25 сент.; 1996. - 2 окт.
    88. Конвенція Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом: Рада Європи, 08.11.90 р.: Дата приєднання Україною: 15.09.95 р., дата ратифікації: 17.12.97 р. (Конвенція ратифікована із застереженнями) // Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / Упоряд.: М.І. Камлик, Є.В. Невмержицький, Л.М. Доля, А.О. Мель­ник. - К.: Школяр, 1999. - С. 166-187.
    89. Конвенція про кримінальну відповідальність за корупцію: Прийнята Радою Європи (м. Страсбург) 4 листоп. 1998 р. і відкрита для підписання 27 січ. 1999 р. // Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / Упоряд.: М.І. Камлик та ін. - К.: Школяр, 1999. - 480 с.
    90. Конвенція про корупцію у контексті кримінального права, Страсбург, 27 січ. 1999 р. // База даних ЛІГА: Закон Професіонал 7.4.1. Copyrіght: ІАЦ Ліга” 1991-2002 рр.
    91. Конвенція про цивільно-правову відповідальність за корупцію: Прийнята Радою Європи 9 верес. 1999 р. і відкрита для підписання 4 листоп. 1999 р. // Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / Упоряд.: М.І. Камлик та ін. - К.: Школяр, 1999. - 480 с.
    92. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К.: Просвіта, 1996. - 80 с.
    93. Концепція адміністративної реформи в Україні. - К.: Б.в., 1998. - 59 с.
    94. Концепція боротьби з корупцією на 1998-2005 роки: Указ Президента України від 24 квіт. 1998 р. // Офіц. вісн. України. - 1998. - № 17. - Ст. 621.
    95. Коррупция в России: состояние и проблемы: Материалы научно-практической конференции 26 марта 1996 г.: В 2 вып. - М., 1996. - 136 с.
    96. Корупція у сфері державного управління: Резолюція VІІІ Конгресу Організації Об’єднаних націй з попередження злочинності та поводження за правопорушниками // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. - Амстердам-К., 1996. - С. 160-165.
    97. Корупція в Україні та світі: опитування, дослідження та публікації: Збірник матеріалів на тему корупція Партнерство за прозоре суспільство. - К., 2000. - 134 с.
    98. Кримінальний кодекс України від 5 квіт. 2001 р. // Відом. Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.
    99. Кримінальний Кодекс Франці: Злочини і провина проти відповідальності. Розд. 1.: Обманне заволодіння власністю // Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / Упоряд.: М.І Камлик та ін. - К.: Школяр, 1999. - С. 243-249.
    100. Кримінально-процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар. - К.: Юрінком, 1995. - 640 с.
    101. Кузнецов А.Н. Преодоление коррупции в государственном аппарате (Теоретико-правовой аспект): Автореф. дис... канд. юрид. наук. - СПб., 2000. - 15 с.
    102. Куликов В.А. Організована злочинність і корупція - негативні явища, що заважають розбудові правової держави // Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі. Суд в Україні: боротьба з корупцією, організованою злочинністю і захист прав людини: Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. - К., 1999. - Т. 12. - С. 370-372.
    103. Куракин А.В. Предупреждение и пресечение коррупции в системе государственной службы в России // Закон и право. - 2002. - № 10. - С.11-14.
    104. Кушніненко А.А. Боротьба з корупцією у контексті адміністративно-правової реформи в Україні // Боротьба з організованою злочинністю і корупція (теорія і практика): Науково-практичний журнал. - К., 2002. - Вип. 6. - С. 42-46.
    105. Лобанов В.З. Реформирование государственного аппарата: мировая практика и российские проблемы // Проблемы теории и практики управления. - 1999. - № 1. - С. 26-31.
    106. Литвиненко В. Проблеми вдосконалення статистичної звітності про стан боротьби з організованою злочинністю//Науковий вісник НАВСУ.-К.,2000.-Вип.1.-С.130-134.
    107. Максимов С.В. Коррупция. Закон. Ответственность. - М., 2000. - 9 с.
    108. Мамзин А.С., Рожин В.П. О законах функционирования и законах развития //Вопросы философии. - 1965. - № 4. - С.104.
    109. Мартел Ж.-Ф. Служба чиновника. Управление его карьерой: правовое регули­рование или анархия? // Кадровая работа за рубежом. - М.: ИНПАИ, 1998. - Вып. 4. - С. 34-48.
    110. Мельник М.І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії: Монографія. - К.: Атака, 2001. - 304 с.
    111. Мельник M.I. Наукове забезпе
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины