КАР’ЄРА ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ : КАРЬЕРА ГОСУДАРСТВЕННОГО СЛУЖАЩЕГО В УКРАИНЕ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ВІЗІРОВ Борис Йосипович

УДК 35.08:35.082.4

КАР’ЄРА ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

25.00.03 – державна служба

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
ШАМРАЙ Василь Олександрович,
доктор наук з державного управління,
професор, заслужений діяч
науки і техніки України

КИЇВ 2009

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. КАР’ЄРА ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ ЯК НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНА ПРОБЛЕМА 11
1.1 Наукові підходи до поняття “кар’єра” у вітчизняній та зарубіжній літературі 11
1.2. Зміст поняття “кар’єра державного службовця” 51
Висновки до розділу 1 85
РОЗДІЛ 2. СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ КАР’ЄРИ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ 88
2.1. Кар’єроорієнтований розвиток особистості державного
службовця 88
2.2. Партнерська взаємодія у форматі “керівник-державний службовець-орган державної влади” як основа успішності кар’єри на державній службі 123
2.3. Кар’єрна мотивація державного службовця 143
Висновки до розділу 2 155
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТИ В УДОСКОНАЛЕННІ КАР’ЄРНОГО РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ 157
3.1. Осучаснення змісту поняття “управлінська кар’єра на державній службі” 157
3.2. Актуалізація морально-етичної складової державної служби та службової діяльності державних службовців 168
3.3 Адаптація зарубіжного досвіду підходу до кар’єри державного службовця 177
Висновки до розділу 3 190
ВИСНОВКИ 193
ДОДАТКИ 197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 209

ВСТУП

Актуальність теми. Виклики, що постають нині перед вітчизняним державним управлінням та системою державної служби, свідчать про нагальну потребу в глибоких наукових дослідженнях державного управління як науки та мистецтва. Такі дослідження необхідні як для модернізації держави в цілому, так і для оновлення сучасної управлінської парадигми, оскільки від готовності та якісних характеристик кадрів державної служби безпосередньо залежить ефективність вирішення усіх проблем, що виникають у процесі функціонування Української держави.
Саме тому сучасна державна служба в Україні має стати передусім, соціальним інститутом, у якому особистісно-професійне зростання державного службовця, його професійна мотивація визнаватимуться основним фактором стабілізації політичного, правового та соціального простору життєдіяльності української держави. Крім того, поняття кар’єри, під яким розуміється суб’єктивна оцінка державним службовцем свого професійного шляху, має безпосередньо пов’язуватися з його професійним та особистісним розвитком і визначатися як постійне, безперервне підвищення професіоналізму та накопичення досвіду.
У такому контексті проблема сутнісної трансформації та оновлення поняття «кар’єра державного службовця» стає особливо вагомою та значущою як одна з центральних проблем управління людськими ресурсами у сфері державного управління.
Актуальність та важливість цієї проблеми зумовлена тим, що нині поняття “кар’єра” втрачає традиційну сутнісну одновимірність, перетворюючись у складний, багатогранний соціальний феномен, оскільки за особистістю починає визнаватися право на активну побудову власної кар’єри.
Особливого значення проблематика усвідомлення поняття “кар’єра державного службовця” набуває в процесі реформування державної служби, спрямованого на становлення професійної, ефективної та результативної когорти професіоналів, здатних чесно та неупереджено служити українському народові та державі і давати гідну відповідь на виклики, ризики і небезпеки сьогодення.
З огляду на це планування кар’єри та внутрішньо-організаційні переміщення працівників за умови їх послідовної реалізації мають вважатися, на думку здобувача, обов’язковими для професіоналізації державних службовців, і отже, для розвитку особистості кожного службовця зокрема та організації в цілому.
Дослідження показали, що традиційний статичний погляд на професійну кар’єру стає неприйнятним у сучасних умовах в Україні, оскільки необхідність розробки теорії кар’єрної стратегії важлива, по-перше, для усвідомлення того, що підвищення статусу є не метою, а засобом розширення можливостей державної служби; по-друге, для подолання кар’єризму як відхилення від соціальної норми професійно-особистісного розвитку людини на державній службі. Саме тому під кар’єрою державного службовця має слід розуміти засіб реалізації його особистісно-професійного потенціалу та оптимізації професійної діяльності.
Проведений аналіз засвідчив, що в науковій літературі, особливо в зарубіжній, досліджуються численні проблеми, що стосуються сучасних підходів як до кар’єри загалом, так і до сфери державного управління зокрема.
Важливе значення для вивчення теоретичних проблем сфери державного управління, розвитку інституту державної служби, управління персоналом на державній службі мають праці вітчизняних та зарубіжних вчених: В.Б.Авер’янова [3;4], Е.А.Аксьонова, Т.Ю.Базарова [7, 19], Х.А.Бекова [7], Г.В.Атаманчука [16–18], Д.Боссаерта [23], К.Деммке [23], І.О.Василенко [25], Т.В. Мотренка [144, 194-197; 200-2002], В.Д. Бакуменка [30, 31, 63, 76, 104], О.Л. Копиленка, С.В. Майбороди, В.К. Майбороди [130], С.М. Серьогіна [224-225], В.В. Голубь, В.М. Рижих, Ю.П. Шарова [225, 266], О.І. Турчинова [240-243], Т.І. Пахомової [179], М.П. Стрельбицького, В.В.Вороніна [33], Н.Т. Гончарук [142], В.Старовойтова [40], О.В.Оболенського, Д.Дж.Келлі [97], В.І.Кноррінга [99-100], С.М.Князєва [61, 63, 65, 104], Т.В.Кошової [112], І.С.Крилова [114], Н.Р.Нижник [55-56; 59-60; 149-159], В.М.Олуйка [173], П.Т.Павленчика [177], В.О.Шамрая [263], Л.А.Пашко [180-185], Г.Райта [205], Ю.А.Розенбаума [215], В.В.Цвєткова [208, 227, 256–257], О.П.Якубовського [271], С.Баталя [276-277], Ж.С.Левенталя [305] та ін.
Як соціальний феномен проблему кар’єри досліджували такі зарубіжні вчені, як: М.Армстронг [14], Д.Е.Габрис [37], Г.Десслер [62], Р.Джонс [73], В.М.Іванов [93, 234], О.В.Іванов, А.О.Доронін [93], А.Я.Кібанов [98-99, 226], Г.А.Комісарова [109], В.І.Курбатов [116], М.Х.Мискон [139], М.Альберт [139], Ф.Хедоури [139], С.Д.Резнік [206-207], В.С.Резнік, Г.Саймон [222], В.А.Дятлов [236-237], П.Херріот [300-301] та ін.
Аналіз показав, що у вітчизняних дослідженнях проблеми кар’єри державного службовця переважає фрагментарний підхід, який обмежує багатоаспектне вивчення цього феномена. Тому кар’єра державного службовця як складний і багатогранний процес передбачає комплексне дослідження з орієнтацією на його особистісну самореалізацію. Саме потреба у вивченні теоретичних засад організації та проходження кар’єри на державній службі і зумовила вибір теми дисертації.
Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі висвітлюються результати наукових досліджень, отриманих здобувачем при виконанні науково-дослідної роботи в межах плану Комплексного наукового проекту «Актуальні проблеми організації і функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні» Національного університету біоресурсів і природокористування України, (номер державної реєстрації 0105U002565). А також пріоритетних напрямів наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України у контексті проведення адміністративної реформи.
Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні засад кар’єри державного службовця в Україні як багатовимірного процесу професійного “розгортання” особистості професіонала на державній службі й розробці на цій основі концептуальних засад удосконалення цього процесу.
Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:
– здійснити аналіз наукових підходів до визначення поняття “кар’єра” у вітчизняній та зарубіжній літературі з метою їх виділення, узагальнення і виявлення сутнісних властивостей та напрямів подальшого дослідження цієї проблематики;
– розглянути сутнісні характеристики кар’єри державного службовця, зосередивши увагу на кар’єроорієнтованому розвитку його особистості;
– проаналізувати характерні риси й складові партнерської взаємодії у форматі “керівник – державний службовець – орган державної влади” як запоруки успішності кар’єрного процесу на державній службі;
– дослідити процес кар’єрної мотивації державного службовця;
– розглянути й охарактеризувати пріоритети в удосконаленні кар’єрного розвитку державного службовця, якими визначено: осучаснення змісту поняття “управлінська кар’єра на державній службі”; актуалізацію морально-етичної складової державної служби та професійної діяльності державних службовців; адаптацію зарубіжного досвіду стосовно кар’єри держслужбовця в Україні.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі організації та розвитку кар’єри державного службовця у сфері державного управління України.
Предмет дослідження – теоретичні засади розвитку кар’єри державного службовця в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що обґрунтування теоретичних засад розвитку кар’єри державних службовців стане підґрунтям для сучасного його розуміння не лише як персонального успіху держслужбовця, а і як реального внеску в розвиток і добробут українського суспільства.
Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження використовувався комплекс загальнонаукових методів. Основним з них став діалектичний метод пізнання державно-управлінських явищ, який дав змогу проаналізувати кар’єрний розвиток державного службовця як складне цілісне утворення, в якому тісно переплітаються особистісне й суспільне, інтелектуальне й практичне, повсякчасне й діалектичне. Було використано також методи: і наукової ідентифікації та зіставно-порівняльного аналізу – при вивченні спеціальної наукової літератури; абстрактно-логічний – для теоретичного осмислення та визначення сучасної сутності кар’єрного процесу та формулювання висновків; системно-аналітичний – для загального аналізу кар’єри державного службовця; соціологічний – для дослідження практичної частини дисертації шляхом опрацювання статистичних даних як державних податкових органів України (обласних та центральних), так і Ірпінської об’єднаної державної податкової інспекції. Застосування цих та інших методів наукового пізнання гарантувало достовірність та об’єктивність проведеного дослідження, а також реалізацію поставлених цілей і завдань.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є першою в Україні роботою, в якій проведено комплексний теоретичний аналіз кар’єри державного службовця на державній службі. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у тому, що:
вперше:
– конкретизовано дефініції категорійно-понятійного апарату з теми дослідження й запропоновано використовувати в управлінському обігу сфери державного управління такі поняття: “кар’єрний маршрут”, “кар’єроорієнтований розвиток особистості”, “кар’єрна мотивація”, “кар’єрне розгортання”;
– обґрунтовано поліпарадигмальне бачення сутності кар’єрного розгортання державного службовця в контексті теоретико-методологічних підходів;
– визначено, що партнерська взаємодія у форматі “керівник – державний службовець – орган державної влади” є основою успішності кар’єри на державній службі;
– доведено потребу у визнанні за особистістю державного службовця права на активну розбудову власної кар’єри на основі сучасного підходу до поняття кар’єри;
удосконалено:
– підходи до кар’єри держслужбовця як до механізму професійно-особистісної самореалізації;
– критерії розуміння кар’єри держслужбовця як джерела та фактора розвитку суспільства і важливого засобу вдосконалення сфери державного управління та системи державної служби;
дістали подальшого розвитку:
– наукове обґрунтування необхідності застосування методів акмеологічної оцінки для визначення індивідуального порогу компетентності службовця та формування для нього нових акмеологічних просторів особистісно-професійного розгортання;
– підтвердження необхідності обґрунтування мотиваційно-смислової ніші кадрового переміщення співробітника на державній службі;
– адаптація зарубіжного досвіду стосовно підходу до кар’єри державного службовця в Україні.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні необхідності визначення формулювання й реалізації державним службовцем цілей кар’єри постійним, діалектичним та динамічним процесом, урахуванні фактора задоволеності/незадоволеності держслужбовцем своєю кар’єрою; трактуванні психологічного контракту як обов’язкової умови успішності професійної діяльності та кар’єри на державній службі.
Результати, отримані в процесі виконання дисертаційного дослідження:
– використані в роботі Департаменту розвитку та модернізації державної податкової служби, зокрема, з метою підвищення ефективності робіт за Проектом «Модернізація державної податкової служби України – 1» під час реалізації основних напрямів Стратегічного плану розвитку ДПС України на період до 2013 р. згідно з наказом ДПА України від 24.09.2007 № 548 «Про призначення відповідальних працівників під час реалізації Проекту модернізації» та для оцінювання результатів запровадження системи управління якістю в органах державної податкової служби України відповідно до наказу ДПА України від 21.11.2007 № 647 «Про затвердження складу аудиторів». (довідка про впровадження від 04.06.09 № 507/8/33-0018);
– упроваджено в навчальний процес слухачів кафедри державного управління та менеджменту Інституту післядипломної освіти Національного університету державної податкової служби України (акт про впровадження від 09.06.09 № 1737/01-12);
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення, висновки і рекомендації також можуть бути використані:
– у діяльності центральних органів виконавчої влади в процесі управління людськими ресурсами;
– у процесі організації та проведення методичної підготовки працівників кадрових служб з проблем управління кар’єрою держслужбовців;
– у навчальному процесі вищих навчальних закладів за програмами підготовки магістрів державного управління;
– у науково-дослідній роботі – для подальших перспективних досліджень з проблематики кар’єрного розгортання на державній службі. Особливий інтерес становлять напрями досліджень, щодо аналізу: критеріїв кар’єри та саморозвитку службовця; сутності психологічного контракту на державній службі; негативних наслідків у разі відсутності кар’єрного розвитку особистості тощо.
Особистий внесок дисертанта полягає в комплексному дослідженні кар’єри державного службовця в Україні як основи управління людськими ресурсами у сфері державного управління, у визначенні пріоритетів в удосконаленні кар’єрного розвитку на сучасному етапі функціонування вітчизняної державної служби. Дисертація є самостійною науковою працею. В ній не використовувались ідеї та розробки, що належать співавтору публікації у монографії О.Я.Окісу.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені здобувачем на міжнародній науково-практичній конференції «Спецпроект: аналіз наукових досліджень» (Дніпропетровськ, 2008), науково-практичній конференції за міжнародною участю «Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій» (Львів, 2009). Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Публікації. Результати дисертаційної роботи відображено автором у восьми публікаціях, зокрема в одній монографії (у співавторстві), п’яти наукових фахових виданнях за спеціальністю “Державне управління”, затверджених ВАК України, двох тезах доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження підтвердило вихідну гіпотезу щодо необхідності виділення теоретичних засад кар’єрного розгортання для його розуміння не лише як персонального успіху держслужбовця, а як реального внеску у розвиток і добробут українського суспільства. Розроблені наукові положення та отримані результати дали змогу вирішити важливе наукове завдання щодо розробки цілісної сучасної методології кар’єрного розгортання людських ресурсів у сфері державного управління.
На підставі здійсненого дослідження сформульовано такі основні висновки і рекомендації.
1. Аналіз наукових джерел вітчизняних та зарубіжних вчених засвідчив, що проблема щодо теоретичних засад кар’єрного розгортання державних службовців ще не була предметом окремого наукового дослідження, оскільки в працях фахівців різні аспекти кар’єрного процесу на державній службі розглядаються фрагментарно. Разом з тим сучасне розуміння та оновлення кар’єрного процесу є необхідною умовою реформування як системи державної служби, так і сфери державного управління в цілому. Саме тому актуальною є потреба у всебічному дослідженні проблематики, пов’язаної з кар’єрним розгортанням держслужбовців.
2. Результати аналізу сутнісних характеристик кар’єри державного службовця свідчать, що у вітчизняній сфері державного управління та системі державної служби кар’єра все ще розуміється як просування ієрархічними щаблями та посадове підвищення. При цьому ігнорується особистісна складова, яка передбачає врахування процесу саморозвитку державного службовця. Однією з основних причин цього є відсутність людиноцентристського підходу до розуміння кар’єри на державній службі.
Активізація ролі державного службовця у процесі осмислення власної кар’єри як суспільно значимого явища та управління нею зумовлюватиме потребу в обов’язковому й одночасному врахуванні у ній двох складових, а саме: цільової кар’єри (професійний аспект) та суб’єктивної кар’єри (особистісний аспект).
Розмаїтість підходів до вивчення сутності та значення поняття кар’єри державного службовці свідчить про використання поняття “психологічний контракт” для тлумачення та аналізу кар’єри у форматі “орган державної влади – державний службовець”. “Психологічний контракт” між державним службовцем та керівництвом організації має набути статусу обов’язковості як для кар’єрного зростання кожного службовця, так і для успішної діяльності організації в цілому.
Кар’єроорієнтований розвиток держслужбовця має пов’язуватися, як правило, з його особистісним та суб’єктним самовизначенням. Саме тому службовець набуває готовність до виявлення та утвердження власної життєвої й професійної позиції у процесі проходження «кар’єрного маршруту» протягом усього життя.
Запровадження технологій та процедури акмеологічного оцінювання кар’єрного просування як особистісно-професійного розвитку державного службовця має сприяти започаткуванню проекту “Акмеологічний паспорт розвитку кар’єри”, який доцільно використовувати в практиці індивідуалізації безперервної освіти державних службовців та в процесі їх щорічного оцінювання.
3. Ключовим моментом управління кар’єрою на державній службі має стати її розуміння як партнерської взаємодії, що стосується службовця та організації як системи, а також її представників – безпосередньо керівництва та служби людських ресурсів. При цьому партнерська взаємодія у процесі розгортання кар’єри та управління нею актуалізує, по-перше, проблему обов’язкового збігу інтересів керівництва органу державної влади та підлеглого службовця як суб’єктів управління; по-друге, проблему організації і надання держслужбовця консультативної допомоги з питань “кар’єрного маршруту”. Саме тому завдання керівника має полягати в обов’язковому, причому незаангажованому та об’єктивному, інформуванні підлеглих службовців щодо того, яких рівнів компетентності вони можуть і зобов’язані досягти з метою забезпечення успішності кар’єрного зростання. При цьому необхідно чітко пояснити, як їм слід спланувати свої дії, для побудови кар’єри на державній службі.
4. Складність сучасних викликів та завдань, які стоять перед вітчизняною державною службою та державним управлінням, вимагає оновлення підходів до мотивації державного службовця, особливо щодо його кар’єрного розвитку. Саме тому кар’єрна мотивація на державній службі має бути визнана необхідною передумовою успіху як особистісно-професійного зростання кожного службовця, так і діяльності органу державної влади в цілому.
Кар’єра держслужбовця має бути визнана суспільним публічним явищем, у якому мають максимально реалізуватися сутність особистості професіонала, його здібності та заслуги.
5. Управлінська кар’єра службовця має організуватися й оцінюватися відповідно до його реального внеску в розвиток та добробут українського суспільства. Лише на основі такого реального внеску кар’єру службовця можна визнати його персональним успіхом. Причому механізм аналізу й оцінювання реального внеску кожного держслужбовця у розвиток та добробут суспільства необхідно використовувати не після його виходу на пенсію, а саме в період проходження ним управлінської кар’єри.
6. Сьогодні постає необхідність розроблення методики моніторингу соціальної ефективності управлінської кар’єри кожного службовця незалежно від займаної ним посади. Процес кар’єрного розгортання державних службовців має стати відкритим, гласним, доступним для об’єктивного аналізу й оцінювання як у межах державної служби, так і в суспільстві в цілому.
7. У національних державних службах відбувається відхід від системо-центристського підходу, тобто орієнтація на людину: за межами організації – на клієнта, у межах організації – на державного службовця, що дає підстави стверджувати:
 реально існуючий спектр кар’єрних можливостей держслужбовця має суттєво осучаснитися, оскільки нині слід усвідомлювати, що його кар’єрні можливості означають не лише підвищення в посаді, а й безперервний розвиток особистості. Саме тому відповідальність за планування особистісного розвитку покладається на державного службовця, який зобов’язаний постійно самовдосконалюватися та самореалізуватися шляхом досягнення поставлених цілей;
 головною умовою реалізації принципу служіння державі й суспільству мають стати добросовісна й бездоганна службово-професійна діяльність службовців, об’єктивний і вмотивований розвиток їхньої кар’єри та усвідомлення ними своєї відповідальності як перед державою і суспільством, так і перед кожним громадянином;
 дослідження теоретичних засад кар’єрного розгортання держслужбовців підтвердило необхідність подальших розробок цієї проблематики. Головними серед них є дослідження, орієнтовані на вивчення особистісно-психологічних проявів людського фактора в кар’єрному процесі; вивчення природи й структурних елементів взаємодії керівника та підлеглого державного службовця як партнерів у процесі розгортання “кар’єрної траєкторії”; аналіз способів нейтралізації негативних проявів людського фактора в процесі кар’єрного розгортання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова К. А. О субъекте психической деятельности. / К. А. Альбуханова. – М. : Наука, 1973. – 320 с.
2. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности. / К. А. Абульханова-Славская. – М. : Наука, 1980. – 250 с.
3. Аверьянов В. Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры / В. Б. Аверьянов. – К. : [б. и.], 1990. – 148 с.
4. Аверьянов В. Б. Организация аппарата государственного управления (структурно-функциональный аспект) / В. Б. Аверьянов. – К. : [б.и.], 1985. – 146 с.
5. Адміністративна реформа – історія, очікування та перспективи / упоряд. В. П. Тимощук. – К. : Факт, 2002. – 100 с.
6. Акмеологическая оценка профессиональной компетентности государственных служащих : учеб. пособие / под общ. ред. А. А. Деркача. – Изд. второе, перераб. и доп. – М. : Изд-во РАГС, 2007. – 166 с.
7. Аксенова Е. А. Управление персоналом в системе государственной службы : учеб. пособие. / Е. А. Аксенова, Т. Ю. Базаров, Х.А. Беков – М. : ИПК госслужбы, 1997. – 223 с.
8. Актуальные проблемы государственной службы и кадровой политики в Российской Федерации. – М. : РАГС, 2005. – 260 с.
9. Алиев В. Г. Организационное поведение : учеб. пособие / В. Г. Алиев, С. В. Дахолян. – Махачкала : ИПЦ ДГУ, 1998. – 320 с.
10. Алексеев А. Деловое администрирование на практике: инструментарий руководителя / А. Алексеев, В. Пигалов – М. : Технолог. шк. бизнеса, 1994. – 144 с.
11. Американский менеджмент на пороге ХХІ века / М. Л. Дж. Грейсон, К. О’ Делл. – М. : Экономика, 1991. – 320 с.
12. Андреева И. В. Управление персоналом / И. В. Андреева, С. В. Кошелева, В. А. Спивак. – СПб. : Издат. дом «Нева»; М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2003. – 255 с.
13. Анисимов О. С. Методология: функция, сущность, становление / О. С. Анисимов. – М. : [б. и.], 1996. – 230 с.
14. Армстронг М. Практика управления человеческими ресурсами / М. Армстронг; пер. с англ. под ред. С. Мордвинова. – 8-е изд. – СПб. : Питер, 2004. – 832 с.
15. Арсеньев Ю. Н. Управление персоналом. Модели управления : учеб. пособие для студентов вузов / Ю. Н. Арсеньев. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2005. – 287 с.
16. Атаманчук Г. В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы) : учеб. пособ. / Г. В. Атаманчук – М. : ОАО «НПО Экономика», 2000. – 302 с.
17. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекцій. / Г. В. Атаманчук. – 4-е изд., стер. – М. : Омега – Л, 2006. – 584 с.
18. Атаманчук Г. В. Управление – фактор развития (размышление об управленческой деятельности) / Г. В. Атаманчук. – М. : ЗАО изд-во «Экономика», 2002. – 567 с.
19. Базаров Т. Ю. Управление персоналом : учеб. пособие для студентов проф. учеб. заведений / Т. Ю. Базаров. – 3-е изд., стер. – М. : Издат. центр «Академия», 2005. – 224 с.
20. Беляцкий Н. П. Менеджмент: Деловая карьера / Н. П. Беляцкий. – Минск : Высш. шк., 2001. – 302 с.
21. Бандурка А. М. Психология управления / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. – Х. : Фортуна-пресс, 1998. – 464 с.
22. Боровский А. Б. Система методов профессиональной ориентации : в 2 кн. – Кн. 1: Основы профессиональной ориентации : учеб.-метод. пособие / А. Б. Боровский, Т. М. Потапенко, Г. В. Щекин – К. : МЗУУП, 1993. – 164 с.
23. Боссаерт Д. Державна служба в країнах-кандидатах до вступу до ЄС: нові тенденції та вплив інтеграційного процесу / Д. Боссаерт, К. Демке; пер. з англ. О. М. Шаленко. – К. : Міленіум, 2004. – 128 с.
24. Василевська Г. Соціально-психологічні й морально-етичні джерела невдоволення державних службовців / Т. Василевська // Розвиток людського ресурсу адміністративної реформи в Україні: стан і перспективи / М. І. Мельник (кер. авт. кол.), Ю. В. Бакаєв, Е. Є. Василевська. – К. : [б. в.], 2002. – С. 53–62.
25. Василенко И. А. Административно-государственное управление в странах Запада: США, Великобритания, Франция, Германия : учеб пособие / А. И. Василенко. – изд. 2-е, перераб. и доп. – М. : Издат. Корпорация «Логос», 2001. – 200 с.
26. Верхоглазенко В. Н. Влияние типа самоопределения управленца на уровень его профессионализма : дис. … канд. психол. наук / В. Н. Верхоглазенко. – М. : Изд-во РАГС, 2003. – 200 с.
27. Візіров Б. Й. Наукове висвітлення підходів до поняття кар’єра / В. Й. Візіров // Спецпроект: аналіз наукових досліджень : ІV Міжнар. наук.-практ. конф. : зб. наук. пр. – Дніпропетровськ : ПДАБА, 2008. – С. 5–11.
28. Візіров Б. Й. До проблем вивчення зарубіжного досвіду організації кар’єри державного службовця / Б. Й. Візіров // Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій : матеріали наук.-практ . конф. за міжнар. участю. – Львів: 2009 р.: у 2 ч. Львів. регіон. ін.-т держ. упр. НАДУ, 2009- Ч. 1 – С. 361-364.
29. Візіров Б. Й. Наукові підходи до визначення поняття кар’єра / Б. Й. Візіров // Науково виробничий журнал – 2008 – № 3. – С. 51–54. (Серія: Державне управління).
30. Візіров Б. Й. Управління кар’єрою державного службовця як партнерська взаємодія / Б. Й. Візіров // Науковий вісник Академії муніципального управління. Вип. 3(5). Державне управління та місцеве самоврядування / за заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. – К. : Видавн.-поліграф. центр Акад. муніцип. упр., 2008. – С. 130–152. – (Серія «Управління»).
31. Візіров Б. Й. Кар’єра державного службовця як психологічний контракт / Б. Й. Візіров // Науковий вісник Академії муніципального управління. Вип. 4(6). Державне управління та місцеве самоврядування / за заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. – К. : Видавн.-поліграф. центр Акад. муніцип. упр., 2008. – С. 158–165. – (Серія «Управління»).
32. Візіров Б.Й. Управління кар’єрою державного службовця як взаємодія інтересів / Б.Й. Візіров // Міжнародний науково-практичний журнал Вип. 11(71) Економіка та держава. Серія: Державне управління. – 2008 р. с.84-85.
33. Візіров Б.Й. Окіс О.Я Професійна кар’єра державного службовця як спосіб запобігання ризиків / Б.Й. Візіров О.Я Окіс // Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин : монографія / під заг. Ред.. Н.Р. Нижник та В.Мю Олуйка, 2009. – С. 135 – 143.
34. Водопьянов Н.Е. Синдром «выгорания» в профессиях системы «человек – человек» / Н. Е. Водопьянов // Практикум по психологии профессиональной деятельности в менеджменте : учеб. пособие / под ред. Г. С. Никифорова и др. – СПб. : [б. и.], 2001. – С. 175–180.
35. Воронько О. А. Керівні кадри: державна політика та система управління : навч. посіб. / О. А. Воронько – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 156 с.
36. Воронин В. В. Технологии и процедуры акмеологической оценки личностно-профессионального развития государственных служащих / В. В. Воронин // Акмеологическая оценка профессиональной компетентности государственных служащих : учеб. пособие / под общ. ред. А. А. Деркача. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М. : Изд-во РАГС, 2007. – С. 113–117.
37. Габрис Д. Е. Материальные стимулы, трудовая деятельность и административные цели – можно ли связать их воедино? / Д. Е. Габрис // Эффективность государственного управления : пер. с англ. / общ. ред. С. А. Ботчикова и С. Ю. Глазьева. – М. : Фонд «За эконом. грамотность», Рос. экон. журн., Изд-во АО «Консалт-банкир», 1998. – С. 553–576.
38. Гаєвський Б. А. Культура державного управління: організаційний аспект : монографія. / Б. А. Гаєвський, В. А. Ребкало. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 144 с.
39. Гай М. Е. Управление персоналом / М. Е. Гай // Эффективность государственного управления : пер. с англ. / общ. ред. С. А. Ботчикова и С. Ю. Глазьева. – М. : Фонд «За эконом. грамотность», Рос. экон. журн., Изд-во АО «Консалт-банкир», 1998. – С. 403–418.
40. Гапоненко А. Менеджмент в государственной службе / А. Гапоненко, В. Старовойтов // Гос. служба. – 2001. – № 3(13). – С. 30–38.
41. Гимпельсон В. Е. Российская бюрократия: процедуры найма и организаций карьеры / В. Е. Гимпельсон, В. С. Магун // Управленч. консультирование. – 2005. – № 1. – С. 47–73.
42. Гинзбург М. Р. Личностное самоопределение как психологическая проблема / М. Р. Гинзбург // Вопр. психологии. – 1988. – № 2. – С. 19–32.
43. Генкин Б. М. Экономика и социология труда. / Б. М. Генкин. – М. : Норма, 2001. – 250 с.
44. Головатий М. До проблеми професіоналізації державної служби в сучасній Україні / М. Головатий // Зб. наук. пр. УАДУ. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – Вип. 2. – Ч. 4. ІІІ. – С. 213–217.
45. Головаха Е. Демократизация общества и развитие личности: От тоталитаризма к демократии / Е. Головаха, И. Бекешкина, В. Небоженко – К. : Наук. думка, 1992. – 126 с.
46. Государственная служба (комплексный подход) / отв. ред. А. В. Оболонский. – 2-е изд. – М. : Дело, 2000. – 440 с.
47. Государственная служба: организация, кадры, управление. – М. : Изд-во РАГС, 2001. – 178 с.
48. Государственная служба России: анализ становления, развития и кадрового обеспечения. – М. : РАГС, 2002. – 280 с.
49. Государственная служба Российской Федерации: основы управления персоналом / под. общ. ред. В. П. Иванова. – М. : [б. и.], 2003. – 268 с.
50. Государственная служба: теория и организация : курс лекций. – Ростов н/Д. : Феникс, 1998. – 640 с.
51. Гошко А. О. Контури нового управлінського курсу трансформації України / А. О. Гошко, Г. А. Дмитренко, В. М. Князєв. – К. : [б. и.], 2004. – 176 с.
52. Грінівецька Н. М. Державна служба як соціальний інститут: проблеми концептуального аналізу / Н. М. Грінівецька. – К. : [б. и.], 1999. – 31 с.
53. Громкова М. Т. Педагогические основы образования взрослых / М. Т. Громкова. – М. : 1993. – 185 с.
54. Гурне Б. Введение в науку управления / Б. Гурне. – М. : [б. и.], 1969. – 180 с.
55. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування : зб. наук. пр. / кол. авт.; наук. кер. Н. Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 224 с.
56. Державна служба і державні службовці в Україні : навч.-метод. посіб. / за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Н. Р. Нижник. – К.: Ін-Юре, 1999. – 244 с.
57. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : ін.-юре, 1999. – 272 с.
58. Державна служба. Світовий досвід : інформ. зб. – Л. : ЛЦНТЕІ, 1996. – 92 с.
59. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін.; за заг. ред. проф. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
60. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація : монографія / кол. авт. ; відпов. ред. проф. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 1997. – 448 с.
61. Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз : матеріали наук.-практ. конф., Київ, трав. 2002 р. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 392 с.
62. Десслер Г. Управление персоналом / Г. Десслер : пер. с англ. – М. : БИНОМ; Лаборатория знаний, 2004. – 799 с.
63. Державне управління : словник-довідник / уклад.: В. Д. Бакуменко (кер. творч. кол.), Д. О. Безносенко, І. М. Варзар та ін.; за заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
64. Державне управління та державна служба : словник-довідник / уклад. О. Ю. Оболенський. – К. : КНЕУ, 2005. – 480 с.
65. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми : монографія / кол. авт.; за ред. д-ра філос. наук, проф. В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ; Міленіум, 2003. – 320 с.
66. Деркач А. Психологическое изучение профессионального опыта управленца / А. Деркач, А. Маркова // Гос. служба. – 2001. – № 3 (13). – С. 39–41.
67. Дэвид А. Вэттен. Развитие навыков менеджмента / Вэттен Дэвид А., Камерон Ким С.; пер. с англ.; под ред. В. А. Спивака. – 5-е изд. – СПб. : Издат. дом «Нева», 2004. – 672 с.
68. Дзвінчук Д. І. Психологічні основи ефективного управління : навч. посіб./ Д. І. Дзвінчук.– К. : ЗАТ «НІЧЛАВА», 2000. – 280 с.
69. Дмитренко Г. А. Мотивация и оценка персонала : учеб. пособие / Г. А. Дмитренко, Е. А. Шарапатова, Т. М. Максименко. – К. : МАУП, 2002. – 248 с.
70. Дмитриев М. Реформа государственного управления в России / М. Дмитриев // Гос. служба. – 2002. – № 1. – С. 20–34.
71. Долгорукова О. А. Построение карьеры / О. А. Долгорукова – СПб. : Питер, 2006. – 96 с.
72. Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні : навч.-метод. посіб. / С. Д. Дубенко; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. Н. П. Нижник. – К. : Ін-Юре, 1999. – 244 с.
73. Джонс Р. Как сделать карьеру. Практическое руководство для всех / Р. Джонс. : пер. с англ.– Челябинск : Урал УТД, 1999, – 265 с.
74. Долгорукова О. А. Построение карьеры / О. А. Долгорукова. – СПб. : Питер, 2006. – 96 с.
75. Эвенко Л. И. Системы, стандарты, практика подготовки профессиональных менеджеров в зарубежных странах (программа МВА) / Л. И. Эвенко. – М. : ЗАО «Книж. мир», 1998. – 200 с.
76. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні : монографія / за заг. ред. В. Д. Бакуменка, В. М. Князєва; кол. авт. : В. Д. Бакуменко (кер. авт. кол.), Л. М. Гогіна, І. В. Козюра, та ін. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 172 с.
77. Європейські принципи державного управління / пер. з англ. О. Ю. Куленкова. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 52 с.
78. Эпштейн П. Д. Измерение результатов деятельности в государственном секторе / П. Д. Эпштейн // Эффективность государственного управления : пер. с англ. / общ. ред. С. А. Батчикова и С. Ю. Глазьева. – М. : Фонд «За экон. грамотность», Рос. экон. журн., Изд-во АО «Консалтбанкир», 1998. – С. 221–262.
79. Эпштейн П. Д. Оценка и анализ производительности труда специалистов и руководителей / П. Д. Эпштейн // Эффективность государственного управления : пер. с англ. / общ. ред. С. А. Батчикова и С. Ю. Глазьева. – М. : Фонд «За экон. грамотность», Рос. экон. журн., Изд-во АО «Консалтбанкир», 1998. – С. 435–468.
80. Эффективность государственного управления : пер. с англ. / общ. ред. С. А. Батчикова и С. Ю. Глазьева. – М. : Фонд «За экон. грамотность», Рос. экон. журн., Изд-во АО «Консалтбанкир», 1998. – 848 с.
81. Эффективность и качество управленческой деятельности (государственно-правовой аспект). – К. : [б. и.], 1980. – 302 с.
82. Європейський досвід державного управління: курс лекцій / уклад.: О. Ю. Орель, О. М. Палій, Ю. Д. Полянський; за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна, А. О. Чемериса та ін. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 76 с.
83. Єльченко І. Стиль управління персоналом, оптимізація праці керівника / І. Єльченко // Зб. наук. пр. УАДУ. – К. : Вид-во НАДУ, 2000. – Вип. 2. – Ч. ІІІ.– С. 230–235.
84. Єрмакова О.М. Формирование социального статуса государственных служащих как функция управления государственной службой / О. М. Єрмакова // Управление государственной службой Российской Федерации / под ред. А. И. Турчинова. – М. : РАГС, 2004. – С. 321–337.
85. Журавлев П. В. Менеджмент персонала : учеб. пособие / П. В. Журавлев – М. : Экзамен, 2004. – 448 с.
86. Журавлев П. В. Управление человеческими ресурсами: опыт индустриально развитых стран : учеб. пособие / П. В. Журавлев, Ю. Г. Одегов, Н. А. Волгин – М. : Экзамен, 2002. – 448 с.
87. Задорожний Г. В., О. В. Коврига, В. В. Смоловик. Соціальне партнерство – реальний шлях до відкритого суспільства / Г. В. Задорожний, О. В. Коврига, В. В. Смоловик. – Х. : ХІБМ, 2000. – 192 с.
88. Закон України про державну службу // Вісн. держ. служби України. – 1995. – № 1. С.
89. Застосування механізмів ефективності менеджменту в діяльності державних органів: Теорія і практика : пер. з англ. та фр. / Ресурс. центр розвитку громад. орг. «Гурт». – К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2001. – 178 с.
90. Звіт Головного управління державної служби України про підсумки діяльності у 2004 р. – 64 с. – Режим доступу: www.guds.gov.ua /document/40662;/Final.pdf.
91. Звіт Головного управління державної служби України про підсумки діяльності у 2005 р. – 63 с. – Режим доступу: www.guds.gov.ua /document/42716;/Zvit-all.pdf.
92. Звіт Головного управління державної служби України про підсумки діяльності у 2006 р. – 132 с. – Режим доступу: www.guds.gov.ua /document/70349/Zvit-2006.pdf.
93. Иванов В. Н. Управленческая парадигма ХХІ века : учеб. пособие для вузов / В. Н. Иванов, А. В. Иванов, А. О. Доронин. – М. : МГИУ, 2002. – 180 с.
94. Інтегрування системи менеджменту людських ресурсів у процес реформування державної служби. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – 552 с.
95. Кадровое обеспечение государственной службы / В. Г. Игнатов, В. А. Сулемов, А. И. Радченко и др. – Ростов н/Д. : Изд-во РГУ, 1994. – 238 с.
96. Кадровый резерв и оценка результативности труда управленческих кадров. – М. : [б. и.], 1995. – 250 с.
97. Келлі Д. Дж. Оцінка системи професійної підготовки державних службовців в Україні: Звіт підготовл. на замовл. Світ. банку за підтримки Центру сприяння інституц. розвитку держ. служби при Голов. упр. держ. служби України. Дж. Д. Келлі. – К. : [б. и.], 2005. – 37 с.
98. Кибанов А.Я. Управление персоналом организации: отбор и оценка при найме, аттестация / А. Я. Кибанов, И. Б. Дуракова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Экзамен, 2005. – 416 с.
99. Кибанов А. Я. Основы управления персоналом : учебник / А. Я. Кибанов. М. : ИНФРА – М, 2003. – 304 с.
100. Кикшель Е. Н. Социология и психология управления / Е. Н. Кикшель. – М. : Высш. шк., 2005. – 296 с.
101. Климов Е. А. Психология профессионала / Е. А. Климов. – М. : [б. и.], 1996. – 230 с.
102. Кнорринг В. И. Государственное управление / В. И. Кнорринг. – М. : Дело, 2002. – 315 с.
103. Кнорринг В. И. Основы искусства управления : учеб. пособие / В. И. Кнорринг. – М. : Дело, 2003. – 328 с.
104. Князєв В. Філософсько-методологічні засади державно-управлінських рішень / В. Князєв, В. Бакуменко // Вісн. УАДУ. – 2000. – № 2. – С. 341–358.
105. Князев С. Н. Управление: искусство, наука, практика : учеб. Пособие / С. Н.Князев. – Минск : Армита-Маркетинг: Менеджмент, 2002. – 512 с.
106. Ковалев А. Г. Руководителю о работнике : практ. аспект изучения личности / А. Г. Ковалев. – М. : Экономика, 1998. – 92 с.
107. Колпаков В. М. Управление развитием персонала : учеб. пособие для студентов вузов / В. М. Колпаков. – К. : МАУП, 2006. – 712 с.
108. Комаров Е. Управление карьерой / Е. Комаров // Управление персоналом. – 1999. – № 1. – С. 24–36.
109. Комиссарова Т. А. Управление человеческими ресурсами : учеб. пособие / Т. А. Комиссарова. – М. : Дело, 2002. – 312 с.
110. Концепція адміністративної реформи в Україні / Держ. коміс. з проведення в Україні адм. реформи. – К. : [б. и.], 1998. – 61 с.
111. Коротков Э. М. Концепция менеджмента : учеб. пособие / Э. М. Коротков. – М. : Де Ка, 1996. – 280 с.
112. Кошова Т. В. Професійний розвиток державних службовців на засадах самотренінгу : Автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. / Т. В. Кошова. – Дніпропетровськ, 2004. – 20 с.
113. Кравчук Л. Адміністративна реформа в Україні: стан і перспективи / Л. Кравчук // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 1. – С. 13–25.
114. Крылов И. С. Государственная служба Франции / И. С. Крылов Государственная служба основных капиталистических стран. – М. : [б. и.], 1977. – С. 184–231.
115. Крушельницька О. В. Управління персоналом : навч. посіб. / О. В. Крушельницька, Д. П. Мельничук. – К. : Кондор, 2003. – 296 с.
116. Курбатов В. И. Стратегия делового успеха : учеб. пособие для студентов вузов / В. И. Курбатов. – Ростов н / Д. : Феникс, 1995. – 265 с.
117. Лаверд Р. Поощрение и наказание в интересах повышения производительности / Р. Лаверд // Эффективность государственного управления : пер. с англ. / общ. ред. С. А. Батчикова и С. Ю. Глазьева. – М. : Фонд «За экон. грамотность», Рос. экон. журн., Изд-во АО «Консалтбанкир», 1998. – С. 591–604.
118. Леліков Г. Стратегія реформування державної служби / Г. Леліков // Вісн. УАДУ. – 2000. – № 3. – С. 13–16.
119. Леонов А. И. Внутренняя резигнация / А. И. Леонов // Менеджмент в России и за рубежом. – 2002. – № 4. – С. 71-77.
120. Леонтьев Д. А. Человек в мире и мир в человеке / Д. А. Леонтьев // Вопр. психологи. – 1989. – № 3. – С. 20–25.
121. Лобанов В. Реформирование государственного аппарата : мировая практика и российские проблемы / В. Лабанов // Проблемы теории и практики упр. – 1999. – № 1. – С. 26–30.
122. Лобанов В. США: модели компетентности руководителей государственных учреждений / В. Лабанов // Проблемы теории и практики упр. – 1996. – № 1. – С. 72–77.
123. Луговий В. Адміністративна реформа в Україні: наукове і кадрове забезпечення / В. Луговий, В. Князєв // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 2. – С. 4–8.
124. Луговий В. Державне управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень / В. Луговий, В. Князєв // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 3-4. – С. 9–12.
125. Луговий В. І. Освіта і соціалізація людини / В. І. Луговий // Соціальна педагогіка і адаптивність особистості. – Суми : [б. в.], 1994. – С. 15–24.
126. Луговий В. І. Шляхи і засади вдосконалення підготовки керівного персоналу державної служби (аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду) / В. І. Луговий // Підвищення кваліфікації державних службовців : Зб. наук. пр. / кер. П. С. Назимко. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – С. 108–138.
127. Лукичева Л. И. Управление персоналом : курс лекций; практические задания / Л. И. Лукичева; под ред. Ю. П. Анискина. – М. : Омега-Л, 2004. – 264 с.
128. Лытов Б. В. Государственная служба : управленческие отношения : учеб. пособие / Б. В. Лытов. – М. : Изд-во РАГС, 2006. – 154 с.
129. Лукьяненко В. И. Государственный аппарат России : проблемы организации, управления, контроля / В. И. Лукьяненко. – М. : Изд-во РАГС, 2005. – 88 с.
130. Майборода В. К. Наукові засади підвищення кваліфікації державних службовців в Україні / В. К. Майборода // Актуальні проблеми реформи державного управління : матеріали наук.-практ. конф. (Київ, 29 трав. 1997 р.). – К. : Вид-во УАДУ, 1997. – С. 191–197.
131. Макарова И. К. Управление персоналом / И. К. Макарова. – М. : Юриспруденция, 2004. – 304 с.
132. Маркин В. Н. Мотивационный менеджмент : учеб. пособие / В. Н. Маркин. – М. : ИНФРА – М. : 2003. – 304 с. – (Серия «Высшее образование»).
133. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. – М. : [б.и.], 1996. – 250 с.
134. Маслов В. И. Стратегическое управление персоналом в условиях эффективной организационной культуры : учебник / В. И. Маслов – М. : Финпресс, 2004. – 288 с.
135. Межидова П. С. Социальные аспекты развития профессионализма государственных и муниципальных служащих / П. С. Межидова // Государственная служба: организация, кадры, управление. – М. : Изд-во РАГС, 2002. – С. 106–121.
136. Мельник М. І. Професійна деформація державних службовців : причини виникнення й шляхи подолання / М. І. Мельник // Розвиток людського ресурсу адміністративної реформи в Україні: стан і перспективи / М. І. Мельник (кер. авт. кол.), Ю. В. Бакаєв, Т. Є. Василевська та ін. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 35–41.
137. Мельник М. І. Соціологічний портрет державних службовців / М. І. Мельник // Розвиток людського ресурсу адміністративної реформи в Україні: стан і перспективи / М. І. Мельник (кер. авт. кол.), Ю. В. Бакаєв, Т. Є. Василевська та ін. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 7–23.
138. Менеджмент в державному управлінні : навч. посіб. / В. П. Пєтков, О. О. Соломенчук, С. В. Пєтков; за заг. ред. д-ра юрид. наук В. П. Пєткова. – Запоріжжя : Юрид. ін-т МВС України, 2001. – 303 с.
139. Мескон М. Х. Основы менеджмента : пер. с англ. / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М. : Дело, 1992. – 702 с.
140. Мэннинг Н. Реформа государственного управления: международный опыт / Ник Мэннинг, Нил Парисон; пер. с англ. – М. : Весь Мир, 2003. – 496 с.
141. Миронова Н. Сучасні підходи до оцінки ефективності державного управління // Актуальні проблеми державного управління – Х. : [б.в.], 2000. – № 1. – С. 15–22.
142. Михненко А. Шляхи удосконалення підготовки державних службовців у контексті європейської інтеграції України / А. Михненко, Н. Гончарук, Л. Прокопенко // Командор. – 2005. – № 1. – С. 9–13.
143. Мосов С. Системний підхід до керівництва організацією: функція мотивації / С. Мосов // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 1. – С. 132–137.
144. Мотренко Т. В. Основні напрями реформування державної служби в Україні / Т. В. Моторенко. – К. : [б.в.], 2005. – 45 с.
145. Музыченко В. В. Управление персоналом / В. В Музыченко. – М. : Академия, 2003. – 528 с.
146. Мухаровский М. Персонал – новый объект подтверждения соответствия / М. Мухаровский, Н. Рудовская, О. Глухова // Персонал. – 2002. – № 7. – С. 91–95.
147. Надольний І. Ф. Духовна аура особистості як соціальна детермінанта становлення громадянського суспільства / І.Ф. Надольний // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні : Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю ( Київ, 30 трав. 2001 р.). – К. : [б.в.], 2001. – Т. 2. – С. 409–411.
148. Наука управляти: з історії менеджменту. Хрестоматія : навч. посіб. / упоряд. І. О. Слєпов; пер. з рос. Л. І. Козій, М. І. Матрохіна, П. Л. Пироженко. – К. : Либідь, 1993. – 304 с.
149. Нижник Н. Р. Адміністративна реформа – ключовий важіль посилення дієздатності держави на порозі ХХІ століття / Н. Р. Нижник // Україна: поступ у ХХІ століття : наук.-метод. зб. / І. Ф. Надольний, В. А. Ребкало, Н. Р. Нижник та ін. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – С. 45–65.
150. Нижник Н. Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе : Монография / Н. Р. Нижник. – К. : [б. и.], 1995. – 207 с.
151. Нижник Н. Р. Державне управління в Україні: мета реформування / Н. Р. Нижник // Укр. прав. часоп. – 1999. – Вип. 5. – С. 20–27.
152. Нижник Н. Р. Державне управління в Україні: проблеми і перспективи / Н. Р. Нижник // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 1. – С. 102–115.
153. Нижник Н. Р. Державний службовець в Україні як фактор державотворення / Н. Р. Нижник // Вісн. УАДУ. – 1995. – № 1. – С. 47–53.
154. Нижник Н. Р. Системний підхід в організації державного управління: навч. посіб. / Н. Р. Нижник, О. А. Машков / за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
155. Нижник Н. Механізм порівняльної оцінки та добору кадрів у системі державного управління / Н. Нижник, С. Мосов // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 2. – С. 9–17.
156. Нижник Н. Р. Безперервна підготовка управлінців-менеджерів до управління людськими ресурсами як запорука ефективності державного управління ХХІ століття / Н. Р. Нижник, Л. А. Пашко // Вища освіта України: Безперервна освіта: реалії та перспективи : матеріали ІІ Всеукр. наук.-метод. конф., м. Київ. – 2004. – № 4 (14). – С. 31–34.
157. Нижник Н. Р. Стратегія державного управління в Україні: теоретичні аспекти / Н. Р. Нижник, Л. А. Пашко, В. М. Олуйко // Стратегія розвитку України. – 2004. – № 1-2. Економіка. Соціологія. Право. – К. : Книжк. вид-во НАУ, 2004. – С. 108–121.
158. Нижник Н. Управлінець ХХІ століття: організатор чи термінатор? / Н. Р. Нижник, Л. А. Пашко // Соц. психологія. – 2005. – № 5 (13). – С. 28–37.
159. Нижник Н. Р. Державний службовець в Україні (пошук моделі) / Н. Р. Нижник, В. В. Цвєтков, Г. І. Леліков та ін. – К. : Ін Юре, 1998. – 272 с.
160. Нинюк М. А. Моральна культура державних службовців: сутність, стан та особливості формування : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. / М. А. Нинюк. – К. ; 2000. – 20 с.
161. Новіков Б. В. Основи адміністративного менеджменту / Б. В. Новіков, Г. Ф. Сініок, П. В. Круш. – К. : Центр навч. л–ри, 2004. – 560 с.
162. Оболенський О. Ю. Державна служба : навч. посіб. / О. Ю. Оболенський. – К. : КНЕУ, 2003. – 344 с.
163. Оболенський О. Ю. Державна служба : підручник / О. Ю. Оболенський. – К. : КНЕУ, 2006. – 472 с.
164. Оболенський О. Ю. Державна служба України: реалізація системних підходів щодо організації та функціонування : монографія / О. Ю. Оболенський. – Хмельницький: Поділля, 1998. – 294 с.
165. Оболенський О. Ю. Навчання державного службовця як складова його професійної діяльності / О. Ю. Оболенський. // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 3. – С. 35–41.
166. Оболенський О. Ю. Принцип професіоналізму в державній службі / О. Ю. Оболенський // Вісн. держ. служби України. – 1998. – № 1. – С. 54–61.
167. Оболонский А. В. Бюрократия ХХІ века? Модели государственной службы: Россия, США, Англия, Австралия / А. В. Оболенський. – М.: Дело, 2002. – 168 с.
168. Оболонский А. В. Государственная служба во Франции / А. В. Оболенський // Государство и право. – 2000. – № 1. – С. 60–66.
169. Огарев Г. З. Закон карьерного роста / Г. З. Огарев. – М. : РИПО «КЛАССИК», 2002. – 195 С.
170. Огвоздин В. Ю. Управление качеством. Основы теории и практики : учеб. пособие. / В. Ю. Огвоздин. – М. : Дело и сервис, 1999. – 160 с.
171. Одинцова Г. Управління діловою кар’рою державних службовців / Г. Одинцова // Зб. наук. пр. НАДУ. – К. : Вид-во НАДУ, 2000. – Вип. 2. – Ч. І. – С. 186–192.
172. Озірська С. М. Системи державної служби європейських країн: Велика Британія, Російська Федерація, Україна, Французька Республіка: Наук.-аналіт. дослідж. / С. М.Озірська, Ю. Д. Полянський. – К. : Вид-во УАДУ, 1999. – 168 с.
173. Олуйко В. М. Кадрові процеси в державному управлінні України: стан і перспективи розвитку : монографія / В. М. Олуйко. – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2005. – 326 с.
174. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління / Л. Е. Орбан-Лембрик. – К. : Академвидав, 2003. – 568 с.
175. Основы теории управления / под ред. В. Н. Парахиной, Л. И. Ушвицкого. – М. : Финансы и статистика, 2003. – 560 с.
176. Осовська Г.В. Основи менеджменту : навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. / Г. В. Осовська. – К. : Кондор, 2003. – 556 с.
177. Павленчик П. Т. Проходження державної служби в Україні: організаційно-правові засади : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. / П. Т. Павленчик. – К. ; 2001. – 20 с.
178. Пархоменко-Куцевіл О. І. Механізм формування кадрового потенціалу державної служби в Україні : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. / О. І. Пархоменко-Куцевіл. – Дніпропетровськ, 2005. – 20 с.
179. Пахомова Т. І. Механізми функціонування системи державної служби в період реформ : автореф. дис. … д–ра наук з держ. упр. / Т. І. Пахомова. – К. ; 2007. – 32 с.
180. Пашко Л. Внутрішня втома державних службовців / Л. Пашко // Державне управління в Україні: реалії та перспективи : Зб. наук. пр. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – С. 122–128.
181. Пашко Л. До проблеми активізації людини адміністративної у сфері державного управління / Л. Пашко // Командор. – 2005. – № 1. – С. 33–37.
182. Пашко Л. А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико-методологічні засади оцінювання : дис. … д-ра наук з держ. упр. / Л. А. Пашко. – К. ; 2007. – 477 с.
183. Пашко Л. Мотиваційна криза держслужбовців: причини і наслідки / Л. Пашко // Політ. менеджмент. – 2005. – № 1 (10). – С. 44–51.
184. Пашко Л. Оцінювання службовців у державній службі Франції / Л. Пашко // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 4. – С. 380–385.
185. Пашко Л. Управління людськими ресурсами в державному управлінні як пріоритет та вимога сьогодення / Л. Пашко // Зб. наук. пр. УАДУ. – К. : Вид-во : НАДУ, 2003. – Вип. 1. – С. 258–265.
186. Петришин О. В. Врахування досвіду організації державної служби у демократичних країнах / О. В. Петришин // Державна служба в Україні: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : [б. в.], 1999. – С. 46–78.
187. Петрушин В. И. Психология карьеры / О. В. Петришин – М. : Академ. Проект; Альма Матер, 2004. – 208 с.
188. Петюх В. М. Ринок праці та зайнятість : навч. посіб. / В. М. Петюх. – К. : МАУП, 1997. – 120 с.
189. Пірен М. Формування елітарної особистості управлінця в процесі здійснення адміністративної реформи в Україні / М. Пірен // Підвищення ефективності державного управління: стан, перспективи та світовий досвід : Зб. наук. пр. / за заг. ред. В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2000. – С. 38–44.
190. Плаксій Л. Вивчення реальних потреб у професійній майстерності державних службов