ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ : ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ ГОСУДАРСТВЕННЫХ СЛУЖАЩИХ

Краткое описание

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

СИДОРЕНКО Наталія Сергіївна

УДК 35.083.1

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ
ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

25.00.03 – державна служба

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Примірник дисертації ідентичний за змістом з іншими примірниками, що були подані до спеціалізованої вченої ради.

Виконуючий обов’язки Вченого секретаря
спеціалізованої вченої ради
К 08.866.01
І.І.Хожило
Науковий керівник:
Шпекторенко Ігор Валентинович,
кандидат історичних наук, доцент

Дніпропетровськ – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ……………… 10
1.1. Теоретичні аспекти дослідження професійної культури державних службовців……………….……………………………………………………… 10
1.2. Концептуальні підходи до визначення професійної культури державних службовців………………………………………………………………………... 43
1.3. Нормативно-правові та організаційні умови формування професійної культури державних службовців в Україні……………………………………. 65
Висновки до розділу 1…………………………………………………………… 77
РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ…………………………………………………………………… 81
2.1. Зміст професійної культури державних службовців……………………... 81
2.2. Структурні компоненти професійної культури державних службовців… 92
2.3. Функціональні компоненти професійної культури державних службовців………………………………………………………………………... 109
Висновки до розділу 2…………………………………………………………… 128
РОЗДІЛ 3
НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ………….………………………………………………………. 131
3.1. Діагностика професійної культури державних службовців……………… 131
3.2. Технологія формування професійної культури державних службовців… 149
3.3. Формування професійної культури в системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців………… 162
Висновки до розділу 3…………………………………………………………… 173
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………… 176
ДОДАТКИ………………………………………………………………………... 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….. 238
ВСТУП

Актуальність теми. Недостатній рівень сформованості професійної культури державних службовців залишається невирішеною проблемою державної служби в Україні. Фрагментарність у визначенні професійно-кваліфікаційних вимог до професійної культури державних службовців у нормативно-правовій базі державної служби України призвела до того, що вимоги до професійної культури подано досить узагальнено, без врахування її науково обґрунтованого змісту. Такий підхід не відповідає науковому розумінню професійної культури як складнокомпонентного явища. Відсутність системного підходу щодо формування професійної культури державних службовців призводить до того, що державні органи та їхнє керівництво позбавлені можливості впливати на професійну культуру через систему роботи з кадрами, а також систему підготовки, перепідготовки та підвищення їхньої кваліфікації. Таким чином, формування професійної культури державних службовців – це важливе практичне завдання процесу професіоналізації державних службовців.
Дослідження професійної культури кадрів управління тривають у різних аспектах: розвитку організаційної культури (Г. Зінченко [59], О. Оболенський [126-128], К. Камерон і Р. Куїнн [70], Г. Хофштеде [81], Е. Шейн [215; 235], Р. Стірз, Л. Портер [233]); культури державного управління (Н. Дармограй [38], В. Козаков [76], О. Крутій [88; 89], Н. Нижник [118-119], В. Ребкало [154], В. Шахов [208]); культури владних еліт (М. Пірен [139], Н. Гончарук [28], В. Рубцов [155]); культури державної служби та культури державних органів (Р. Войтович [24], І. Гречкосій [223], П. Киричок [72], Н. Липовська [96-99], С. Серьогін [161; 162], Т. Чмут [121; 213]); загальних аспектів управління професійною культурою (Т. Зайцева [57], Н. Федорова, О. Мінченкова [200], С. Бові, Дж. Зілл [226], Дж. Іванцевич [230]); аналізу державної служби як культурного інституту, напрямів розвитку професійної культури державних службовців (Н. Грінівецька [32; 33], В. Ігнатов [65; 66], Ю. Кальниш [69], М. Логунова [101], С. Яромич [223]); ролі професійної культури у процесі професіоналізації та професійної мобільності кадрів державних органів (С. Хаджирадєва [202], І. Шпекторенко [217; 218]); комунікативних аспектів у професійній діяльності (Н. Драгомирецька [43; 44], Л. Нестеренко [116], K. Локер [232]); етичних аспектів процесу професіоналізації державних службовців (Т. Василевська [20], Л. Ладатко [93], І. Нинюк [120; 121], М. Нинюк [122-125], М. Рудакевич [156; 157]).
Але поза увагою вітчизняних та зарубіжних дослідників залишається проблема безперервності процесу формування професійної культури кадрів державної служби; досліджуються переважно окремі підвиди культур, з яких складається професійна культура (правова, політична, моральна, етична та ін.), а не вся професійна культура державних службовців як інтегративне утворення. Отже, формування професійної культури державних службовців є актуальною науково-практичною проблемою, яка потребує свого розв’язання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тем науково-дослідних робіт Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. У межах НДР за темою «Соціокультурні, ментальні і духовні аспекти підготовки управлінської еліти в Україні (з використанням тренінгових технологій)» (номер державної реєстрації 0108U003401), автором розроблено наукові підходи до запровадження компетентнісного підходу у формуванні професійної культури державних службовців. У межах НДР за темою «Кадрова політика у сфері державної служби в умовах інтеграційних і глобалізаційних процесів» (номер державної реєстрації 0109U000469) обґрунтовано технологію формування професійної культури державних службовців.
Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні змісту, факторів, умов та технології формування професійної культури державних службовців.
Для досягнення поставленої мети були поставлені такі наукові завдання:
 здійснити аналіз теоретичних досліджень процесу формування професійної культури в державному управлінні та уточнити зміст поняття «професійна культура державних службовців», що призвело до його системного розуміння та конкретизації;
 розробити теоретичну модель професійної культури державного службовця, визначити види (підвиди) культур, що входять до її змісту, структурні та функціональні компоненти, що дало можливість сформулювати практичні рекомендації щодо комплексного впливу на них у процесі її формування;
 запропонувати систему критеріїв, яка дає можливість оцінювати рівні сформованості професійної культури державних службовців;
 дослідити сучасний стан професійної культури державних службовців Дніпропетровської області, що дозволило визначити уявлення щодо сприйняття державними службовцями власної професійної культури на підставі самооцінювання та експертної оцінки та виявити найбільш актуальні проблеми у її формуванні;
 визначити фактори та умови формування професійної культури державних службовців в Україні, що сприяло розробці технології її формування;
 на підставі запропонованої теоретичної моделі та емпіричних досліджень розробити технологію формування професійної культури державних службовців, упровадження якої сприятиме підвищенню рівня сформованості останньої.
Об’єктом дослідження є професійна діяльність державних службовців.
Предметом дослідження є формування професійної культури державних службовців.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що процес формування професійної культури державних службовців буде успішним за умов: чіткого теоретичного визначення основних положень та структури категорії «професійна культура державних службовців»; розгляду формування професійної культури державних службовців як складової процесу професіоналізації кадрів державної служби; орієнтованості системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації на цілеспрямоване формування, удосконалення та відтворення відповідних професійно важливих якостей особистості державного службовця; формування у державних службовців цілісного уявлення про сутність та зміст їхньої професійної культури, позитивної мотивації до професійного вдосконалення та саморозвитку; критеріально-рівневого підходу до діагностики сформованості професійної культури державних службовців. Упровадження технології формування професійної культури державних службовців сприятиме підвищенню їхньої професійної компетентності та професіоналізму.
Методи дослідження. У процесі дослідження було використано низку загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема систематизації, узагальнення, синтезу, абстрагування, індукції і дедукції з метою встановлення змісту, компонентів та умов формування професійної культури державних службовців; метод системного аналізу – для обґрунтування професійної культури як системи та визначення надсистем, які обумовлюють її формування; структурно-функціонального аналізу – при визначенні структурних та функціональних компонентів професійної культури державного службовця; абстрактно-логічний – для визначення критеріїв оцінювання професійної культури, теоретичного узагальнення та формулювання висновків; порівняльний – для порівняння існуючої системи формування професійної культури державних службовців з іншими подібними системами; метод моделювання явищ та процесів використовувався в розробці теоретичної моделі професійної культури державного службовця; експертно-аналітичний метод використовувався у розробці технології формування професійної культури державних службовців шляхом експертного опитування державних службовців. У роботі використано соціологічний метод опитування – при проведенні діагностики стану професійної культури державних службовців Дніпропетровської області, методи ранжування та математичної статистики (кореляційний аналіз) – для статистичної обробки і узагальнення емпіричних даних.
Наукова новизна здобутих результатів полягає в розв’язанні важливого для державного управління наукового завдання обґрунтування змісту, факторів, умов та технології формування професійної культури державних службовців. У результаті проведеного дослідження отримано нові наукові і практичні результати.
У дисертаційній роботі
уперше:
– комплексно обґрунтовано зміст професійної культури державних службовців шляхом виокремлення видів (підвидів) культур, що входять до її змісту, структурних (професійні цінності, норми, знання, вміння, навички, досвід державних службовців, мотивація професійної діяльності, професійно важливі якості особистості) та функціональних (управлінський; виконавський; особистісно-творчий; інформаційно-комунікативний; морально-етичний) компонентів; критеріїв визначення рівнів сформованості професійної культури державних службовців (зокрема виділення адаптивного, репродуктивного та креативного рівнів її сформованості), що дало змогу системного розуміння змісту професійної культури;
удосконалено:
 понятійний апарат державного управління, зокрема конкретизовано визначення поняття «професійна культура державних службовців» як системний якісний стан особистості, що характеризує рівень соціально-професійного розвитку державного службовця, міру й спосіб реалізації його сутнісних сил та творчої активності у вигляді цінностей, норм, стилю мислення, професійної та культурної компетентності, мотивації професійної діяльності; особистих якостей, досвіду у процесі професійної діяльності та її результатах;
 наукові підходи щодо визначення факторів та умов формування професійної культури державних службовців, що дало змогу виділити зовнішні та внутрішні фактори, організаційно-правові та соціально-психологічні умови її формування;
 визначення напрямів формування професійної культури державних службовців, зокрема удосконалення нормативно-правового забезпечення якісного, професійного добору і відбору кадрів в органи державної влади; вдосконалення процедури оцінювання державних службовців, системи професійного розвитку державних службовців;
дістали подальшого розвитку:
– наукові підходи щодо удосконалення професійної культури державного службовця, що надало можливість комплексно поєднати оцінювання, мотивацію, активізацію, адаптацію, підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації державних службовців;
 визначення особливостей сприйняття державними службовцями власної професійної культури на підставі самооцінювання та експертної оцінки, що дозволило конкретизувати уявлення щодо сприйняття державними службовцями власної професійної культури.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові й практичні результати можуть використовуватися в роботі з персоналом органів державної влади під час формування професійної культури державних службовців з метою активізації її відтворення та прогнозування бажаного рівня сформованості; у розробці заходів з формування професійної культури кадрів державної служби керівниками.
Результати даного дослідження використано: в роботі Управління державної служби у Дніпропетровській області (акт № 745/10-150 від 3.11. 2010 р.) у підготовці пропозицій до проекту Стратегії державної кадрової політики України на 2011–2020 роки; у навчальному процесі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка № 03/1-3-10-403 від 28.05. 2010 р.) під час удосконалення змісту навчальних дисциплін; у діяльності Кіровоградської райдержадміністрації Кіровоградської області (довідка № 01-32-13/1 від 17.11. 2010 р.) під час проведення щорічного оцінювання працівників.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Основні положення, висновки та пропозиції одержані й сформульовані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень та включені до дисертації висновки було оприлюднено й обговорено в доповідях на 5 наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі за міжнародною участю: «Демократичне врядування: наука, освіта, практика» (м. Київ, 2009); «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 2009); регіональних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України» (м. Дніпропетровськ, 2008, 2010); «Теорія та практика державної служби» (м. Дніпропетровськ, 2008–2009); «Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком» (м. Дніпропетровськ, 2009, 2010), а також на «круглих столах», проведених у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2008–2009).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових робіт, із яких 8 статей у наукових фахових виданнях та 9 тез доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено розв’язання актуального для державного управління наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні змісту, факторів, умов та технології формування професійної культури державних службовців.
Отримані в процесі дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають змогу зробити наступні висновки:
1. Вивчення наукових підходів до інтерпретації сутності та змісту професійної культури (гносеологічного, аксіологічного, праксіологічного) дає можливість зробити висновок, що найбільші евристичні можливості для вивчення професійної культури державних службовців має праксіологічний підхід, який дозволяє розглядати її крізь категорію «діяльність». Згідно з ним професійна культура державного службовця може бути визначена як системний якісний стан особистості, що характеризує рівень соціально-професійного розвитку державного службовця, міру й спосіб реалізації його сутнісних сил та творчої активності у вигляді цінностей, норм, стилю мислення, мотивації, професійної та культурної компетентності, особистих якостей у процесі професійної діяльності та її результатів.
2. Розроблено теоретичну модель професійної культури державних службовців. Підвидами культур, що входять до професійної культури державних службовців, визначено політичну, правову, управлінську, економічну, екологічну, інформаційну, інноваційну, психологічну, комунікативну, культуру мови, культуру праці, морально-етичну та естетичну, які визначаються залежно від посадової компетенції державного службовця. Доведено, що професійна культура містить структурні та функціональні компоненти. До структурних компонентів належать: базові – професійні цінності державних службовців; професійні норми, які регламентують їхню поведінку; мотивація професійної діяльності; професійно важливі якості; компетентнісні – професійні знання; професійні вміння; професійні навички; професійний досвід. До функціональних – управлінський; виконавський; інформаційно-комунікативний; особистісно-творчий; морально-етичний компоненти.
3. Для оцінювання рівня сформованості професійної культури державних службовців використано систему критеріїв, яка містить ціннісне ставлення до професійної діяльності, рівень професійної та культурної компетентності, ступінь прояву творчої активності, домінантний стиль мислення, мотивацію до професійного удосконалення. Визначено три рівні сформованості професійної культури державних службовців: адаптивний, репродуктивний, креативний. Кожен із цих рівнів відрізняється ступенем сформованості основних компонентів професійної культури.
4. За допомогою застосування критеріально-рівневого підходу до оцінювання сформованості професійної культури проведено емпіричне дослідження стану професійної культури державних службовців Дніпропетровської області, яке виявило неоднорідність сформованості основних компонентів професійної культури. Найбільш сформованою є установка на професійні цінності, для якої типові прояви спрямованості на професійну діяльність і професійний розвиток; надання значущості кар’єрному просуванню і самореалізації, нормативно-правовій основі процесу управління і розвитку професійної компетентності працівників. Ціннісний компонент професійної культури державних службовців в основному відповідає креативному рівню. Менш сформованими у державних службовців є професійна та культурна компетентність, ступінь прояву творчої активності, домінантний стиль мислення, професійна мотивація, які відповідають адаптивному і репродуктивному рівням. Як засвідчили результати проведеного нами дослідження, формально високий рівень підготовки і значний досвід роботи державних службовців не забезпечують повною мірою адекватно високий рівень сформованості їхньої професійної культури.
5. Встановлено, що формування професійної культури державного службовця обумовлено впливом кількох надсистем: культури суспільства; культури державного управління; культури державної служби; культури державного органу, які виступають зовнішніми факторами цього процесу. Виявлені внутрішні фактори формування професійної культури, зокрема професійне середовище, система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. Умовами формування професійної культури державних службовців визначено організаційно-правові: моделювання професійної культури та створення нормативно-правових умов її формування, що полягає у виділенні посадових компетенцій, закріпленні нормативно-правових вимог до професійної культури персоналу державного органу, визначенні компетенцій керівника державного органу та структурного підрозділу по роботі з персоналом державної служби у процесі формування професійної культури підлеглих; а також соціально-психологічні умови: соціокультурний простір професії, який створює певні обмеження та можливості, пріоритет здорових стосунків у трудовому колективі, аспекти інформаційно-комунікативної діяльності працівників, стимулювання професійного розвитку та накопичення професійного досвіду персоналом, ефективність професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.
6. Доведено, що в технології формування професійної культури державних службовців доцільно виділити такі основні етапи: прогнозування розвитку професійної культури та її активізацію (стимулювання). У першому етапі – прогнозування розвитку професійної культури – виділено наступні стадії: аналіз професійної культури, оцінювання індивідуального рівня сформованості професійної культури за допомогою методів діагностики, моделювання професійної культури, створення організаційно-правових та соціально-психологічних умов формування професійної культури. Для другого етапу (активізації професійної культури державних службовців) запропоновано наступні напрями: надання та аналіз інформації про випадки високої професійної культури, так і аморальних вчинків; створення гнучкої системи активізації, адаптації; розробка та запровадження системи об’єктивного оцінювання результатів професійної діяльності; організація навчання культурній компетентності всього персоналу та його професійне виховання; залучення працівників до управлінського процесу (делегування повноважень, кадровий резерв, ротація, стажування, надання додаткової посадової компетенції і самоосвіта); мотивація досягнення креативного рівня професійної культури; повторне оцінювання. Формування професійної культури державних службовців повинне містити системну дію, яка має диференційований характер, тобто враховує різні рівні сформованості професійної культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні / В. Б. Авер’янов. – К.: Ін Юре, 1997. – 48 с.
2. Авер’янов В. Як надавати управлінські послуги: Людина і виконавча влада у контексті адміністративної реформи / В. Авер’янов // Людина і влада. – 2000. – № 3 – 4. – С. 28-30.
3. Адамець І. Адміністративна реформа як комплексна соціально-управлінська проблема / І. Адамець // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 2. – Ч. І. – С. 65-68.
4. Андрющук А. Організаційно-економічні питання вдосконалення підготовки державних службовців / А. Андрющук, Л. Матросова // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 3. – С. 128-134.
5. Арнольдов А. И. Культура и современность / А. И. Арнольдов. – М. : Грааль, 1973. – 273 с.
6. Архангельский C. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы : учебно-методич. пособие / С. И. Архангельский. – М : Высшая школа, 1989. ‒ 368 с.
7. Атаманчук А. Г. Государственное управление / А. Г. Атаманчук. – М. : РАГС, 2000. – 432 с.
8. Атаманчук Г. В. Управление – фактор развития. Размышление об управленческой деятельности / Г. В. Атаманчук. – М. : РАГС, 2002. – 327 с.
9. Базаров Т. Ю. Компетенции будущего: Квалификация? Компетентность (критерии качества)? / Т. Ю. Базаров. – Режим доступа: www.tltsu.ru/ publectures/lecture_06.html (Заголовок з екрана).
10. Бакуменко В. Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми теорії, методології, практики : монографія / В. Д. Бакуменко. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 328 с.
11. Бакуменко В. До методології формування словника-довідника з державного управління / В. Бакуменко, Д. Безносенко, С. Кравченко, Л. Штика // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 3. – С. 5-16.
12. Балашов А. Идеальный государственный служащий: как его сформировать / А. Балашов // Персонал. – 2005. – № 2. – С. 76-79.
13. Бачило И. Л. Информационное право. Роль и место в системе права Российской Федерации / И. Л. Бачило // Государство и право. – 2001. – № 1. – С. 27-30.
14. Белолипецкий В. К. Профессионализм и профессиональная культура в системе государственной службы / В. К. Белолипецкий // Политико-административная элита и государственная служба в системе властных отношений. – Р/нД : МарТ, 1996. – Вып. 2. – 251 с.
15. Беляцкий Н. П. Основы лидерства : учебник / Н. П. Беляцкий. – Мн. : БГЭУ, 2006. – 268 с.
16. Блинов А. О. Управление персоналом : учебник / Блинов А. О., Кайтаева Х. И. – М. : Элит, 2007. – 392 с.
17. Богданов А. А. Всеобщая организационная наука (тектология) / А. А. Богданов. – М. : Финансы, 2003. – 496 с.
18. Боссарт Д. Державна служба у країнах-кандидатах до вступу до ЄС: нові тенденції та вплив інтеграційного процесу / Д. Боссарт, К. Деммке ; пер. з англ. О. М. Шаленко / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Міленіум, 2004. – 128 с.
19. Брановский Ю. Работа в информационной среде / Ю. Брановский, А. Беляева // Высшее образование в России. – 2002. – № 1. – С. 81-87.
20. Василевська Т. Е. Особистісні виміри етики державного службовця : монографія / Василевська Т. Е. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : НАДУ, 2008. – 336 с.
21. Василевська Т. Етикет на державній службі як умова особистої гідності / Т. Василевська // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 4. – С. 106-112.
22. Веснин В. Р. Управление персоналом. Теория и практика : учебник / В. Р. Веснин. – М. : ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2007. – 688 с.
23. Виханский О. С. Менеджмент / О. С. Виханский, А. И. Наумов. – М. : Гардарики, 1998. – 528 с.
24. Войтович Р. Культура та стиль діяльності державно-управлінського персоналу в перехідний період / Р. Войтович // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 1. – С. 194-201.
25. Воронько Л. Культура праці державного службовця: спроба понятійного визначення / Л. Воронько // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 3. – С. 306-316.
26. Воспитание // Психология : словарь / под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – М. : Высшая школа, 1990. – 578 с.
27. Вязигин А. В. Оценка персонала высшего и среднего звена / А. В. Вязигин. – М. : Вершина, 2006. – 256 с.
28. Гончарук Н. Т. Керівний персонал у сфері державної служби України: формування та розвиток : монографія / Н. Т. Гончарук. – Д. : ДРІДУ, 2007. – 239 с.
29. Государственная служба: теория и организация : курс лекций / рук. ред. кол. Е. В. Охотский, В. Г. Игнатов / Российская академия государственной службы при Президенте Российской Федерации; Северо-Кавказская академия государственной службы. – Ростов н/Д. : Феникс, 1998. – 640 с.
30. Гриценко О. Культурна політика: концепції й досвід : навч. посібник / О. Гриценко. – К. : Ін-т державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України, 1994. – 60 с.
31. Грицюк Т. В. Система государственного и муниципального управления / Т. В. Грицюк. – М. : Финансы и статистика, 2004. – 237 с.
32. Грінівецька Н. Нові підходи до типології державних службовців в Україні / Н. Грінівецька // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 3. – С. 220-225.
33. Грінівецька Н. Формування теоретичної моделі управлінських кадрів державної служби України / Н. Грінівецька // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 4. – С. 195-200.
34. Губа О. П. Удосконалення діяльності керівника в органах державної влади: теоретико-методологічний аналіз : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 «Державна служба» / Губа Олександр Петрович ; Дніпроп. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Д., 2004. – 20 с.
35. Губина С. Трудовое воспитание студентов: методология, теория, управление / С. Губина. – М. : Наука, 1986. – 184 с.
36. Гугнін О. Етика ділової людини / О. Гугнін. – К. : Ін-т державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України, 1995. – 42 с.
37. Гурней Б. Введение в науку управления / Б. Гурней. – М. : Госполитиздат, 1969. – 234 с.
38. Дармограй Н. Культура становлення державно-владних відносин (вплив еліт) / Н. Дармограй // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 4. – С. 51-60.
39. Джерелиевская М. А. Установки коммуникативного поведения: диагностика и прогноз в конкретных ситуациях / М. А. Джерелиевская. – М. : Логос, 2000. – 185 с.
40. Дзвінчук Д. Підвищення кваліфікації державного службовця як процес і результат розвитку компетентності / Д. Дзвінчук // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 1. – С. 190-194.
41. Диалектика общественного развития / под ред. В. Ж. Келле, Д. А. Гущина. – Л. : Наука, 1988. – 218 с.
42. Довідник професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців. – К., 2004. – Режим доступа: www. guds.ua (Заголовок з екрана).
43. Драгомирецька Н. Комунікативна діяльність державного службовця в контексті контент-аналізу регламентуючих документів / Н. Драгомирецька // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 3. – С. 140-146.
44. Драгомирецька Н. Модель комунікації в державному управлінні / Н. Драгомирецька // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 4. – С. 23 – 30.
45. Дражан Р. В. Историко-педагогическая репрезентация понятия «языковая компетенция» : автореф. дисс. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Дражан Раиса Васильевна ; Южный федеральный ун-т. – Р/нД, 2008. – 21 с.
46. Дробот І. О. Формування моделі професійно-компетентного працівника в контексті гарантування місцевого самоврядування / І. О. Дробот // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика : міжнар. наук.-практ. конф., Львів, 22 берез. 2007 р. : у 2 ч. / за наук. ред. П. І. Шевчука ; Львів. регіон. ін-т держ. упр. НАДУ при Президентові України; Упр. держ. служби (Гол. упр. держ. служби України) у Львівській обл.; Гданський ун-т. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 224-277.
47. Дубенко С. Державна кадрова політика в регіонах / С. Дубенко // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 3. – С. 226-230.
48. Дубенко С. Курс державної служби як складова підготовки державних службовців / С. Дубенко // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 1. – С. 116-124.
49. Дяченко В. Знання міжнародного гуманітарного права в системі адміністративної культури сучасного керівника / В. Дяченко, М. Цюрупа // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 4. – С. 261-265.
50. Евенко Л. И. Государство и управление в США / Л. И. Евенко. – М. : Мир, 1985. – 347 с.
51. Ермаков Д. С. Педагогическая концепция формирования экологической компетентности учащихся : автореф. дисс. … докт. пед. наук: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / Ермаков Дмитрий Сергеевич ; Российский ун-т дружбы народов. – М., 2009. – 39 с.
52. Етика : навч. посібник / В. О. Лозовой, М. І. Панов, О. А. Стасевська та ін.; за ред. В. О. Лозового. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 224 с.
53. Журавлев П. В. Менеджмент персонала : учебное пособие / П. В. Журавлев. – М. : Изд-во «Экзамен», 2004. – 448 с.
54. Загальний порядок проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов’язків і завдань : Затверджено Наказом Головдержслужби України від 31 лист. 2003 р. № 122 // Лазор О. Д. Публічна служба в Україні: Нормативно-правове регулювання : навчальний посібник / О. Д. Лазор, О. Я. Лазор. – К. : Дакор, КНТ, 2006. – С. 416-426.
55. Загороднюк С. Інноваційний підхід у професійній діяльності державних службовців: методологічно-прикладні аспекти / С. Загороднюк // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 4. – С. 42-54.
56. Зазыкин В. К. Менеджер: психологические профессии / В. К. Зазыкин, А. П. Чернышов. – М. : Прогресс, 1992. – 326 с.
57. Зайцева Т. В. Управление персоналом : учебник / Т. В. Зайцева, А. Т. Зуб. – М. : ИД «ФОРУМ», ИНФРА-М, 2006. – 336 с.
58. Зимняя И. А. Общая культура в системе требований государственного образовательного стандарта / И. А. Зимняя. – М. : ИЦ проблем качества подготовки специалистов, 1999. – 246 с.
59. Зинченко Г. П. Социология управления. Серия «Высшее образование» / Г. П. Зинченко. – Р/нД : Феникс, 2004. – 384 с. (Высшее образование).
60. Зінченко С. Зв’язок системи управління персоналом з організаційними цілями та культурою органів державної влади та установ сфери агросервісу в регіонах України / С. Зінченко // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 4. – С. 112-118.
61. Злобіна О. Аналіз прогнозних можливостей слухачів Академії / О. Злобіна // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 2. – С. 245-248.
62. Иванова М. Е. Организационная культура как фактор эффективности деятельности специалистов : дис. … канд. социол. наук : спец. 22.00.08 «Социология управления» / Иванова Мария Евгеньевна ; Уфимский гос. авиац.-техн. ун-т. – Уфа, 2001. – 141 с.
63. Иванова С. В. Кандидат, новичок, сотрудник. Инструменты управления персоналом, которые реально работают на практике. – 2-е изд. / С. В. Иванова. – М. : Изд-во Эксмо, 2005. – 304 с.
64. Иванова Т. В. Компетентностный подход к разработке стандартов для 11-летней школы: анализ, проблемы, выводы / Т. В. Иванова // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2004. – № 1. – С. 16-20. – Режим доступу: http://www.orenipk.ru/seminar/ivanova.htm (Заголовок з екрана).
65. Игнатов В. Г. Государственный служащий современной России: социально-политический анализ деятельности и ценностных ориентаций: Региональный уровень / В. Г. Игнатов, С. О. Майборода, А. В. Понеделков; Северо-Кавказская академия государственной службы. – Ростов н/Д. : СКНЦ ВШ, 1997. – 320 с.
66. Игнатов В. Г. Профессиональная культура и профессионализм государственной службы: контекст истории и современность : учебное пособие / В. Г. Игнатов, В. К. Белолипецкий. – Р/нД : МарТ, 2000. – 256 с.
67. Ильязова М. Д. Преподаватель вуза как субъект процесса формирования компетентности будущего специалиста // М. Д. Ильязова // Фундаментальные исследования. – 2007. – № 12. – С. 149-150.
68. Каган М. С. Человеческая деятельность / М. С. Каган. – Л. : Лениздат, 1974. – 169 с.
69. Кальниш Ю. Бюрократична культура і культура бюрократії: проблеми становлення професійної бюрократії демократичного суспільства в Україні / Ю. Кальниш // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 3. – 256-261.
70. Камерон К. Диагностика и изменение организационной культуры / Ким С. Камерон, Роберт Э. Куинн / пер. с англ. ; под ред. И. В. Андреевой. – СПб. : Питер, 2001. – 320 с.
71. Келле В. Ж. Общественное сознание / В. Ж. Келле, М. Я. Ковальзон. – М. : Госполитиздат, 1996. – 173 с.
72. Киричек П. Культуры никогда не бывает в избытке… / П. Киричек // Государственная служба. – 2009. – № 1. – С. 61-71.
73. Ковалевський В. Українське інформаційне суспільство у свідомості державних службовців / В. Ковалевський // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 4. – С. 301-305.
74. Ковальзон М. Я. Мировоззрение и мораль / М. Я. Ковальзон. – М. : Политиздат, 1996. – 129 с.
75. Кодекс державного службовця. Загальні правила поведінки державного службовця : Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 7 лист. 2000 р. № 783/5004. – Режим доступу: www. guds.ua (Заголовок з екрана).
76. Козаков В. Ціннісні ознаки діяльності державно-владних структур / В. Козаков // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 4. – С. 176-187.
77. Козлачков Д. В. Трансформация политической культуры общества в условиях современной России : дис. ... канд. социол. наук : спец. 23.00.02 «Политические институты, этнополитическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологи» / Козлачков Дмитрий Васильевич ; Саратовский гос. ун-т. – Саратов, 2005. – 121 с.
78. Козлов В. Д. Управление организационной культурой / В. Д. Козлов. – М. : Высшая школа, 1990. – 234 с.
79. Козловський В. Морально-психологічний стан управлінців як критерій ефективності управління / В. Козловський // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 3. – С. 64-70.
80. Колпаков В. М. Стратегический кадровый менеджмент: учеб. пособие / В. М. Колпаков, Г. А. Дмитренко. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : МАУП, 2005. – 752 с.
81. Корпоративна культура : навчальний посібник / Г. Л. Хаєт, О. Л. Єськов, Л. Г. Хаєт, С. В. Ковалевський, О. А. Медведєва, В. І. Кулійчук, Е. В. Яшина. – К. : Центр навчальної літ-ри, 2003. – 403 с.
82. Костюк І. Роль культури мови у професійній підготовці державних службовців / І. Костюк // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 3. – С. 248-253.
83. Коцемир В. Професійно-кваліфікаційна характеристика, посадова інструкція як основа роботи з державними службовцями / В. Коцемир // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 2. – Ч. І. – С. 376-383.
84. Кошова Т. Робоче місце як чинник забезпечення ефективної професіоналізації кадрів органів державної влади / Т. Кошова // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 101-107.
85. Кравченко В. Социалистическая культура и духовный мир человека / В. Кравченко. – М. : Прогресс, 1985. – 157 с.
86. Кравченко М. Задоволення потреб державних службовців як один із чинників успішного впровадження нової управлінської ідеології / М. Кравченко // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 95-101.
87. Кравченко М. Необхідність формування нових цінностей державних службовців / М. Кравченко // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 3. – С. 199-202.
88. Крутій О. М. Сучасні методи діагностики професійної компетентності в системі державного управління / О. М. Крутій // Регіон. політика на суч. етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження: матеріали щорічн. загальноінститут. наук.-практ. конф., м. Одеса, 31 жовт. 2006 р. / Одеськ. регіон. ін.-т держ. упр. НАДУ при Президентові України. – О. : ОРІДУ НАДУ, 2006. – С. 4-7.
89. Крутій О. Риси української ментальності як фактор специфіки діалогу в системі державного управління / О. Крутій // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 4. – С. 346-353.
90. Крушельницька О. В. Управління персоналом : навч. посібник / О. В. Крушельницька, Д. П. Мельничук. – К. : Кондр, 2003. – 296 с.
91. Культурология. ХХ век. Энциклопедия. – Т. 1. – СПб. : Университетская книга; ООО «Алетейя», 1998. – 447 с.
92. Кушнір М. О. Формування та розвиток організаційно-правової культури в діяльності центральних органів виконавчої влади в Україні: методологічний аспект : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / Кушнір Марина Олександрівна ; Харків. регіон. ін.-т держ .упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Х., 2007. – 20 с.
93. Ладатко Л. В. Этика и культура управления : учеб. пособие / Л. В. Ладатко. – Рн/Д : Феникс, 2006. – 317 с.
94. Ландо Е. В. Социологическое понимание уровней коммуникативного пространства / Е. В. Ландо // Акмеология и социальная психология на рубеже XXI века. – М. : Прогресс, 2001. – С. 171-176.
95. Леонова А. Цільовий підхід до розв’язання завдань відродження і розвитку етнокультури України / А. Леонова // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 2. – С. 280-287.
96. Липовська Н. А. Технологія дослідження етосу державної служби України / Н. А. Липовська // Зб. наук. пр. Донецької держ. академії управління. Серія: держ. упр. / ред. кол. : О. С. Поважний (голов. ред.) [та ін.]. – Донецьк : ДДАУ, 2009. –Вип. 4. – С. 190-197.
97. Липовська Н. Організаційна культура як фактор стабілізації державної служби / Н. Липовська // Акт. проб. держ. упр. : зб. наук. пр. / ред. кол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2002. – Вип. 3 (9). – С. 202-215.
98. Липовська Н. Соціальні фактори ефективності професійної діяльності державних службовців / Н. Липовська //Акт. пробл. держ. упр. : зб. наук. пр. / ред. кол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2003. – Вип. 4 (14). – С. 188-197.
99. Липовська Н. Соціокультурні чинники управління суспільством у контексті інституціональних змін / Н. Липовська // Акт. пробл. держ. упр. : зб. наук. пр. / ред. кол. : О. П. Якубовський (голов. ред.) [та ін.]. – О. : ОРІДУ НАДУ, 2003. – Вип. 4 (16). – С. 46-61.
100. Литвинова Л. Сучасні проблеми формування організаційної культури державних службовців / Л. Литвинова // Вісн. НАДУ. – 2008. – № 3. – С. 53-59.
101. Логунова М. Культурно-гуманітарна підготовка державних службовців як чинник підвищення ефективності управлінської діяльності / М. Логунова // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 1. – С. 21-27.
102. Лукашевич В. В. Основы управления персоналом : учебное пособие / В. В. Лукашевич. – М. : КНОРУС, 2007. – 232 с.
103. Малахов В. А. Етика : курс лекцій : навч. посібник / В. А. Малахов. – 3-е вид. – К. : Либідь, 2001. – 384 с.
104. Малімон В. Культурна безпека особистості як мета культурної політики держави / В. Малімон // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 4. – С. 222-228.
105. Маркова А. К. Психология профессионализма / А. К. Маркова. – М. : Знание, 1996. – 312 с.
106. Мартынова Н. В. Структура знаний, представляющих базис профессиональной культуры / Н. В. Мартынова, А. А. Амельченко // Социальные проблемы подготовки и использования кадров. – М. : Прогресс, 1993. – С. 21-31.
107. Методичні рекомендації щодо застосування Положення про проведення атестації державних службовців : затверджені Наказом Головдержслужби від 2 берез. 2001 р. № 16 // Лазор О. Д. Публічна служба в Україні: Нормативно-правове регулювання : навчальний посібник / О. Д. Лазор, О. Я. Лазор. – К. : Дакор, КНТ, 2006. – С. 411-416.
108. Модель И. М. Профессиональная культура муниципального депутата / И. М. Модель. – Екатеринбург : Академкнига, 1993. – 234 с.
109. Модель И. М. Профессиональная культура политика: методологические проблемы : автореф. дис. ... докт. полит. наук : спец. 23.00.01 «Теория политики, история и методология политической науки» / Модель Ирина Михайловна ; Екатеринбургск. гос. ун-т. – Екатеринбург, 1994. – 40 с.
110. Молчанова Ю. Професійна трансформація особистості керівника та її вплив на загальну ефективність управління організацією / Ю. Молчанова // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 4. – С. 362-369.
111. Молчанова Ю. Сутність та основні характеристики соціально-психологічного напряму підвищення ефективності управлінської діяльності в системі державної служби / Ю. Молчанова // Упр. суч. містом. – 2004. – № 10 – 12 (16). – С. 32-39.
112. Муцынов С. С. Модернизация образования в России и профессиональная культура специалиста / С. С. Муцынов // Материалы ежегодной межвуз. научно-практ. конф., г. Москва, 25 апр. 2002 г. / отв. ред. Л. П. Литвиненко / Московский гос. ун-т. – М. : МГУ, 2002. – Вып. 4. – С. 95-100.
113. Мучински П. Психология, профессия, карьера / Пол Мучински. – 7-е изд. – СПб. : Питер, 2004. – 539 с.
114. Недашківська Т. Є. Компетенція та компетентність державного службовця: проблема дефініції / Т. Є. Недашківська // Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи : матеріали наук.-практ. конф., Луцьк, 17-18 трав. 2007 р. / за заг. ред. В. Я. Малиновського ; Волин. обл. держ. адмін. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2007. – С. 102-104.
115. Недашківська Т. Проблема вивчення професійної компетенції державних службовців лінгвальними засобами / Т. Недашківська // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 3. – С. 38-45.
116. Нестеренко Л. Проблема комунікації державних службовців на сторінках вісників та збірників Академії / Л. Нестеренко // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 4. – С. 124-134.
117. Нечаев Н. Н. Формирование коммуникативной компетенции как условие становлення профессионального сознания специалиста / Н. Н. Нечаев, Г. И. Резницкая // Вестн. УРАО. ‒ 2002. ‒ № 1. – С. 3-21.
118. Нижник Н. Механізм розроблення та ухвалення рішень у системі державного управління / Н. Нижник, С. Мосов // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 4. – С. 35-39.
119. Нижник Н. Політична культура державних службовців // Етика поведінки державних службовців / Н. Р. Нижник. – К. : Асоціація державних службовців, 1999. – 39 с.
120. Нинюк І. І. Професіоналізм державних службовців : монографія / І. І. Нинюк / за заг. ред. Н. Р. Нижник. – Луцьк : Надстир’я, 2005. – 162 с.
121. Нинюк І. Професійна культура як єдність професіоналізму і культури в діяльності людини / І. Нинюк // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 91-95.
122. Нинюк М. Державний службовець та етична культура / М. Нинюк // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 2. – С. 156-164.
123. Нинюк М. Особливості формування моральної культури державних службовців як різновиду професійної етики / М. Нинюк // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 4. – С. 395-399.
124. Нинюк М. Формування етичної культури як різновиду професійної етики в процесі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування / М. Нинюк, І. Нинюк // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 2. – С. 307-316.
125. Нинюк М. Шляхи вдосконалення організаційної роботи щодо формування етичної культури державних службовців / М. Нинюк // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 3. – С. 238-248.
126. Оболенський О. Напрями підвищення ефективності державної служби в місцевих органах влади / О. Оболенський // Вісн. НАДУ. – 2001. – № 2. – Ч. І – С. 46-52.
127. Оболенський О. Ю. Державна служба : навч. посібник / О. Ю. Оболенський. – К. : КНЕУ, 2003. – 344 с.
128. Оболенський О. Ю. Державна служба : підручник / О. Ю. Оболенський. – К. : КНЕУ, 2006. – 472 с.
129. Обучение и воспитание: теория и практика // Сб. науч. трудов Липецкого педагогического ин-та. – Липецк : Книга, 1991. – 173 с.
130. Опанасюк Г. Підготовка державних службовців як соціальна проблема / Г. Опанасюк // Вісн. УАДУ. – 1999 – № 1. – С. 251-258.
131. Опанасюк Г. Реалізація конституційних положень у кадровій політиці та державній службі України / Г. Опанасюк // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 4. – С. 153-160.
132. Організаційна культура : навч.-метод. посібник навчальної дисципліни «Філософські засади державного управління» / Уклад.: Т. Е. Василевська, В. М. Князєв, А. В. Ліпенцев; за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна, А. О. Чемериса, С. В. Загороднюка, О. Л. Приходько, Л. О. Воронько / Національна академія державного управління при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 32 с.
133. Офіційний сайт Головного управління державної служби України. – Режим доступу: www.rada.gov.ua (Заголовок з екрану).
134. Палеха Ю. І. Ключі до успіху, або організаційна та управлінська культури / Ю. І. Палеха. – К. : Вид-во Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 2000. – 211 с.
135. Пахомова Т. І. Державна служба: система і особистість : монографія / Пахомова Тетяна Іванівна / Одеськ. регіон. ін-т Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. – О. : Друк, 2002. – 410 с.
136. Пикало В. Г. Культура управления современным производством / В. Г. Пикало. – М. : Педагогика, 1978. – 183 с.
137. Пилавова-Слюсарева Л. Формирование информационной культуры как часть профессиональной подготовки студентов / Л. Пилавова-Слюсарева // Режим доступу: http://experts.in.ua/ (Заголовок з екрана).
138. Писаренко Ж. Фактори впливу на культуру державного управління / Ж. Писаренко. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2008-1/doc/1/16.pdf (Заголовок з екрана).
139. Пірен М. Політико-психологічні чинники формування управлінської культури державних службовців / М. Пірен // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 2. – Ч. 2. – С. 200-207.
140. Плішкін В. М. Етичні аспекти управління органами внутрішніх справ / В. М. Плішкін // Норми етики в управлінні: матеріали укр.-америк. симпоз., м. Київ, 24-25 трав. 1994 р. / Ін-т державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України. – К., 1994. – С. 77-82.
141. Подмарков В. Г. Введение в промышленную социологию / В. Г. Подмарков. – М. : Высшая школа, 1973. – 384 с.
142. Пожалюк В. Організаційна культура державного службовця / В. Пожалюк // Вісн. НАДУ. – 2001. – № 2. – Ч. І. – С. 355-358.
143. Положення про проведення атестації державних службовців : Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28 груд. 2000 р. № 1922 // Лазор О. Д. Публічна служба в Україні: Нормативно-правове регулювання : навч. посібник / О. Д. Лазор, О. Я. Лазор. – К. : Дакор, КНТ, 2006. – С. 400-405.
144. Понеделков А. В. Компетентность востребована (социологический аспект) / А. В. Понеделков. – М. : Прогресс, 1991. – 145 с.
145. Правоторов В. Воспитательный процесс в высшей школе: его эффективность / В. Правотворов. – К. : Наук. думка, 1988. – 181 с.
146. Про державну службу : Закон України від 16 груд. 1993 р. № 3723-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
147. Проблеми розвитку і вдосконалення державної служби (Роб. група V) // Міжнародний симпозіум «Адміністративна реформа в Україні», Київ, 26-28 лист. 1997 р. // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 1. – С. 64-72.
148. Про затвердження Програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки : постанова Кабінету Міністрів України від 8 чер. 2004 р. № 746 // Офіц. вісник України. – 2004. – № 23. – Ст. 1554.
149. Протасова Н. Г. Теоретичні основи навчання державних службовців у системі підготовки та підвищення кваліфікації : навч.-метод. посібник / Н. Г. Протасова / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 160 с.
150. Психология и этика делового общения : учебник для вузов / под ред. В. Н. Лавриненко. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 415 с.
151. Ралдугін Є. Соціальні технології та інформація / Є. Ралдугін // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 3 – 4. – С. 155-163.
152. Рашитова Н. К. Адаптація до професійної діяльності на державній службі: соціально-психологічний аспект : автореф. дис. … канд. наук. з держ. упр.: спец. 25.00.03 «Державна служба» / Рашитова Наталія Каміліївна ; ДРІДУ НАДУ. – Д., 2007. – 20 с.
153. Реан А. А. Социальная педагогическая психология / А. А. Реан, Р. Л. Коломинский. – СПб. : Знание, 1999. – 312 с.
154. Ребкало В. Психологічні чинники розвитку управлінських навиків особистості державного службовця в Україні / В. Ребкало, М. Пірен // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 4. – С. 235-243.
155. Рубцов В. П. Етика політиків і службовців (підходи до кодифікації) / В. П. Рубцов. – К. : Ін-т місцевої демократії, 2001. – 56 с.
156. Рудакевич М. І. Етика державних службовців : монографія / М. І. Рудакевич / Національна академія державного управління при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2003. – 360 с.
157. Рудакевич М. Особливості вивчення професійної етики державними службовцями / М. Рудакевич // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 4. – С. 203-209.
158. Сагач Г. М. Етичні норми спілкування в процесі навчання державних службовців / Г. М. Сагач // Акт. пробл. підвищення кваліфікації державних службовців України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 19-20 верес. 1996 р. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва / Укр. Акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : УАДУ. – С. 111-113.
159. Саймон Г. А. Менеджмент в организациях / Г. А. Саймон, Д. У. Смитбург, В. А. Тапсон. – М. : Мир, 1995. – 365 с.
160. Самыгин С. И. Основы управления персоналом / С. И. Самыгин, М. С. Зайналабидов, З. Г. Макиев, Д. В. Обухов. – Р/нД : Феникс, 2001. – 480 с.
161. Серьогін С. Кадрові проблеми адміністративної реформи / С. Серьогін // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 1. – С. 99-103.
162. Серьогін С. М. Державний службовець у відносинах між владою і суспільством : монографія / С. М. Серьогін. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2003. – 456 с.
163. Сидоренко Н. Компетентісний підхід до оцінювання професійної культури кадрів державного управління / Н. Сидоренко // Акт. пробл. держ. упр. : зб. наук. пр. / ред. кол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 1 (35). – С. 259-267.
164. Сидоренко Н. Культура державного управління в контексті професіоналізації державних службовців / Н. Сидоренко // Державне управління та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. / ред. кол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2010. – Вип. 1 (4). – С. 287-294.
165. Сидоренко Н. Оцінка професійної культури державного службовця: компетентісний підхід / Н. Сидоренко // Держ. упр. та місцеве самоврядування : зб. наук. пр. / ред. кол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 2 (2). – С. 259-267.
166. Сидоренко Н. С. Компетентісний підхід до професійної культури державних службовців / Н. С. Сидоренко // Держава та регіони : наук.-виробн. журнал. – Сер.: Держ. упр. – 2010. – № 1. – С. 110-114.
167. Сидоренко Н. С. Компетентнісний підхід у щорічній оцінці професійної культури державного службовця / Н. С. Сидоренко, І. В. Шпекторенко // Публічне адміністрування: теорія та практика : зб. наук. пр. / ред. кол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – 2009. – Вип. 1 (1). – Режим доступу : www. dridu.dp.ua/zbirnik/index.html (Заголовок з екрана).
168. Сидоренко Н. С. Культура державного управління як вид культури (субкультура): структурний аналіз / Н. С. Сидоренко // Держава та регіони : наук.-виробн. журнал. – Сер.: Держ. упр. – 2009. – № 4. – С. 62-67.
169. Сидоренко Н. С. Структурний підхід до формування професійної культури державних службовців / Н. С. Сидоренко // Університетські наук. записки. – 2009. – № 1 (29). – С. 371-375.
170. Сидоренко Н. С. Технологія формування професійної культури державних службовців [Електронний ресурс] / Н. С. Сидоренко // Публічне адміністрування: Теорія та практика. – 2010. – Вип. 2 (4). / ред. кол. : С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Режим доступа: http://www.dbuapa .dp.ua/ zbirnik/2010-02/10snskds.pdf. (Заголовок з екрана).
171. Сидоренко Н. С. Управління професійною культурою як управління компетенцією (компетентністю) кадрів / Н. С. Сидоренко // Менеджер. – 2010. – № 2 (52). – С. 135-141.
172. Синицина Н. Г. Стандартизація освіти державних службовців в Україні : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 «Державна служба» / Синицина Наталія Георгіївна ; Дніпроп. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Д., 2006. – 20 с.
173. Скуратівський А. Ідеї права та правової культури в українській суспільно-політичній і правовій думці: витоки та еволюція / А. Скуратівський // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 2. – Ч. І. – С. 226-233.
174. Скуратівський А. Правова культура українського суспільства: витоки, становлення та основні етапи розвитку / А. Скуратівський // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 3. – С. 294-306.
175. Скуратівський А. Феномен радянської правової культури та його вплив на суспільно-правовий ро