ВИКОРИСТАННЯ КОНСТРУКТИВНОГО РЕСУРСУ КОНФЛІКТУ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ : ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КОНСТРУКТИВНОГО РЕСУРСА КОНФЛИКТА В СИСТЕМЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ВИКОРИСТАННЯ КОНСТРУКТИВНОГО РЕСУРСУ КОНФЛІКТУ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • ИСПОЛЬЗОВАНИЕ КОНСТРУКТИВНОГО РЕСУРСА КОНФЛИКТА В СИСТЕМЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 230
  • ВУЗ:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2010
  • Краткое описание:
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

    На правах рукопису


    ТЕРТИШНА Олена Анатоліївна


    УДК 35.081:316.482.057.34(477)


    ВИКОРИСТАННЯ КОНСТРУКТИВНОГО РЕСУРСУ КОНФЛІКТУ
    В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ


    25.00.03 – державна служба


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата наук з державного управління


    Науковий керівник:
    СЕРЬОГІН Сергій Михайлович
    доктор наук з державного управління, професор


    ДНІПРОПЕТРОВСЬК–2010

    ЗМІСТ
    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНФЛІКТІВ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
    10
    1.1. Теоретичні засади дослідження соціальних конфліктів 10
    1.2. Причини, чинники та структура соціальних конфліктів 30
    1.3. Методологічні підходи до діагностики й регулювання соціальних конфліктів
    55
    Висновки до розділу 1 70
    РОЗДІЛ 2. ФАКТОРИ, ПРОЯВИ ТА ВИДИ КОНФЛІКТІВ У ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ
    73
    2.1. Конфлікти у державній службі: сутність, класифікація й причини 73
    2.2. Особливості регулювання соціальних конфліктів у державній службі
    90
    2.3. Специфіка конфлікту інтересів у державній службі 104
    Висновки до розділу 2 118
    РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЇ КОНСТРУКТИВНОГО ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
    122
    3.1. Формування конфліктної компетентності державного службовця 122
    3.2. Механізми конструктивізації соціальних конфліктів у сфері державної служби 142
    3.3. Шляхи конструктивного вирішення конфлікту інтересів у державній службі.
    158
    Висновки до розділу 3 171
    ВИСНОВКИ 174
    ДОДАТКИ 179
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 203



    ВСТУП
    Актуальність теми. Суспільно-політичні та соціально-економічні зміни, які відбуваються в нашій державі протягом останніх десятиліть, висувають на перший план необхідність наукового вивчення та практичного використання в усіх сферах суспільного життя проблематики, пов’язаної з технологією запобігання та розв’язання конфліктів.
    Тематика соціального конфлікту має давні традиції, започатковані в роботах Аристотеля, Т. Гоббса, Н. Макіавеллі, Д. Віко, А. Токвіля, К. Маркса, М. Вебера, Г. Зіммеля та інших класиків науки про людину і суспільство [21, 40, 49, 146]. Наукову думку другої половини ХХ століття збагатила конфліктологічна парадигма суспільного розвитку, до розробки якої долучилися Дж. Бертон, К. Боулдинг, Р. Дарендорф, Л. Козер, Л. Крісберг, Дж. Рекс [62, 112, 126, 294]. Загалом, проблема природи конфлікту є міждисциплінарною. Можна виділити ряд напрямів дослідження конфлікту: визначення сутності конфлікту і його основних ознак, розгляд причин і динаміки виникнення конфліктів, типологія конфліктів тощо. Дослідженню цих проблем присвятили свої праці А. Анцупов, Н. Гришина, А. Ішмуратов, Г. Ложкін, О. Малишев, Н. Пов’якель, Б. Хасан, Л. Цой, А. Шипілов, В. Тімофєєв, а також М. Дойч, Л. Козер, Дж. Г. Скотт, Р. Фішер, У. Юрі та ін. [18, 58, 112, 139, 216, 250, 261, 282].
    Проблеми управління конфліктами, стратегії поведінки під час перебігу конфліктів, шляхи їх конструктивного розв’язання досліджували А. Гірник, Н. Вишнякова, Д. Дена, С. Ємельянов, Х. Корнеліус, У. Мастенбрук, Є. Мелібруда, М. Мескон, Б. Уізерс, Ш. Фейр, В. Шейнов та ін. [48, 83, 85, 122, 147, 151, 279].
    У сфері державного управління проблематиці конфліктів присвячені дослідження: Н. Довгань визначено теоретичні засади розгляду конфліктів у сфері державного управління [73]; В. Тимофієвим досліджено професійну компетентність кадрів державної служби [250]; Н. Федчун проведено науково-практичний аналіз безконфліктної взаємодії органів виконавчої влади та місцевого самоврядування [260]; Т. Сенюшкіною запропоновано інноваційну модель конфліктологічного менеджменту у сфері регулювання міжетнічних відносин [210]; Л. Беззубко розроблено комплекс державних механізмів управлінням конфліктами в трудових колективах [31]. Ряд аспектів конфліктної взаємодії в управлінській діяльності державних службовців розглянуто в працях Д. Дзвінчука, Ю. Кальниша, Т. Мотренка, Н. Нижник, М. Пірен, А. Пойченка, С. Серьогіна, С. Хаджирадєвої, С. Яроміч та інших [70, 104, 156, 168, 179, 185, 212, 265]. При цьому особливість, якою характеризуються підходи вітчизняних учених, полягає в тому, що соціальний конфлікт визнається динамічним типом соціальних відносин, пов’язаних з потенційно можливим або реальним зіткненням суб’єктів на ґрунті тих чи інших переваг, інтересів або ресурсів.
    Незважаючи на значну кількість виданих останнім часом публікацій з даної проблеми, слід відзначити, що роботам з дослідження конфліктів у системі державної служби притаманна деяка фрагментарність підходів, розмаїття у виборі теоретичних засад, слабка емпірична база, термінологічні розбіжності, зокрема у визначенні типології конфліктів у сфері державного управління; слабка розробленість технології управління конфліктами в діяльності державних службовців; недостатня увага до конфліктологічної тематики у програмах професійного навчання державних службовців; відсутність практичних методик розв’язання конфліктів з урахуванням особистісних та ситуативних передумов. Актуальність даного дослідження визначають, з одного боку, недостатня розробленість проблеми управління конфліктами у сфері державної служби, а з іншого – необхідність цілеспрямованої підготовки державних службовців до розв’язання конфліктних ситуацій, які постійно виникають у їх професійній діяльності.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукових досліджень кафедри державного управління та місцевого самоврядування Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за темою науково-дослідної роботи «Кадрова політика у сфері державної служби в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів» (державний реєстраційний № 0109U000469), де автором обґрунтовано та розроблено теоретико-методологічні підходи щодо застосування конфліктологічної парадигми при формуванні концептуальних засад кадрової політики органів публічної влади.
    Проблематика дисертаційного дослідження відповідає Цілям розвитку тисячоліття ООН (2000 рік), завданням Державної цільової програми № 321 «Програма розвитку державної служби на 2005 – 2010 роки» (Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 року № 746), Концепції Державної цільової програми розвитку державної служби на 2011 – 2015 роки.
    Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних основ використання конструктивного ресурсу конфлікту в системі державної служби України. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
    - уточнити, ґрунтуючись на результатах аналізу зарубіжних і вітчизняних наукових джерел, сутність термінів «конфлікт в системі державної служби», «конфліктність», «джерело конфлікту», «конструктивний ресурс конфлікту», «конфліктна поведінка», «конфліктологічна компетентність державного службовця»;
    - визначити основні форми та рівні конфліктів, конфліктні поля суперечностей у системі державної служби;
    - виявити причини, фактори, специфічні прояви та наслідки наявних конфліктів у системі державної служби в Україні, здійснити їх класифікацію та визначити конструктивний ресурс;
    - встановити особливості врегулювання конфлікту інтересів у системі державної служби України;
    - розробити методи попередження та конструктивного вирішення конфліктів в системі державної служби; визначити шляхи формування конфліктологічної компетентності державних службовців у системі професійного навчання.
    Об’єкт дослідження – соціальні та державно-управлінські відносини в системі державної служби України.
    Предмет дослідження – використання конструктивного ресурсу конфліктів в системі державної служби України.
    Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що використання конструктивного ресурсу конфліктів у системі державної служби сприятиме удосконаленню методів попередження та конструктивного вирішення конфліктів в системі державної служби України.
    Методи дослідження. Реалізація мети та завдань дослідження здійснювалася шляхом комплексного поєднання загальнонаукових і спеціальних методів, насамперед: методів ідентифікації, екстраполяції – під час вивчення можливостей і доцільності імплементації методологічних засад конфліктологічної парадигми щодо системи державної служби України; методів порівняльного аналізу – з метою характеристики рівня конфліктологічної компетентності державних службовців; системно-аналітичного методу – під час визначення сутнісних характеристик ключових понять дослідження; методу функціонального аналізу – для дослідження конструктивного ресурсу конфлікту; морфологічного – для опису форм і проявів конфліктів у системі державної служби; феноменологічного – для дослідження особистісних конфліктів державних службовців; емпіричних методів (спостереження, опитування, експертне оцінювання, статистичний і контент-аналіз, моделювання тощо) – на різних етапах проведення дослідження при опрацюванні емпіричної й аналітичної інформації.
    Теоретико-методологічною основою дисертації стали фундаментальні положення теорії державного управління, базові концепції українських і зарубіжних науковців і практиків щодо соціальних конфліктів.
    Нормативно-правовою базою дослідження є Конституція та закони України, укази Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; джерельною – аналітичні матеріали та звіти органів державного управління, інші інформаційно-аналітичні матеріали, звіти міжнародних організацій, статистичні дані Головного управління державної служби України, Державного комітету статистики України.
    Наукова новизна здобутих результатів. Наукові положення, які найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, полягають у тому, що:
    уперше:
    - обґрунтовано конфліктні поля суперечностей у системі державної служби, виявлені особливості їх взаємодії;
    - розкрито сутність конструктивного ресурсу конфлікту в системі державної служби;
    - запропоновані шляхи формування конфліктологічної компетентності державних службовців у системі професійного навчання;
    удосконалено:
    - перелік причин і чинників соціальних конфліктів та явищ конфлікту інтересів у системі державної служби;
    - типологію конфліктів у системі державної служби;
    - методику навчання державних службовців практичним умінням запобігати й конструктивно вирішувати конфлікти в професійній діяльності;
    дістали подальшого розвитку:
    - понятійний апарат теорії державного управління, зокрема, уточнено сутність термінів «конфлікт в системі державної служби», «конфліктність», «джерело конфлікту», «конструктивний ресурс конфлікту», «конфліктна поведінка», «конфліктологічна компетентність державного службовця»;
    - підходи щодо визначення специфічних проявів і наслідків поширення конфліктів у системі державної служби, інституціональні та особистісні засади попередження конфліктів в органах публічної влади.
    Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що основні теоретичні положення та висновки дисертації доведено до рівня конкретних пропозицій, які сприятимуть запобіганню та конструктивному вирішенню конфліктів у системі державної служби та можуть бути використані: для вирішення теоретичних і практичних проблем, зокрема в діяльності органів державного управління при здійсненні аналізу рівня конфліктності та реалізації антиконфліктних заходів, а також ухваленні управлінських рішень; у правотворчій діяльності для вдосконалення та подальшої розробки нормативно-правових актів, спрямованих на зниження конфліктної напруги при взаємодії органів державної влади; як методологічна основа оцінювання рівня конфліктологічної компетентності державних службовців; у науково-дослідній діяльності для подальшого узагальнення, аналізу, обґрунтування та розв’язання наукових і практичних проблем державного управління у сфері запобігання та конструктивного вирішення соціальних конфліктів, зокрема під час підготовки підручників, навчальних і методичних посібників, розробки навчальних планів і лекційних матеріалів, програм професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з питань професійної етики, організації управлінської діяльності тощо.
    Упровадження результатів дисертаційного дослідження в практику діяльності органів державного управління підтверджено відповідними довідками: Головного Управління державної служби України (довідка № 2095/03-10 від 26.03.2010 р.), Управління державної служби Головного управління державної служби України в Дніпропетровській області (довідка № 153/10-6 від 19.03.2010 р.); в навчальному процесі при підготовці та підвищенні кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування: у Школі вищого корпусу державної служби (довідка № 19/0/96-10 від 19.03.2010 р.), Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка № 01/13/233 від 19.03.2010 р.), Інституті підвищення кваліфікації кадрів Академії муніципального управління (довідка № 9-3/1-15 від 16.03.2010 р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею автора. Основні ідеї та розробки, здійснені в рамках дисертаційного дослідження, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну, практичне значення та одержані результати, отримані автором особисто.
    У дисертації не були використані ідеї та розробки, що належать співавторам, разом з якими було укладено «Посібник для державного службовця з питань запобігання корупційних діянь» та «Методичні рекомендації щодо застосування норм Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції». До цих видань увійшли авторські розробки щодо сутності корупції як соціально-політичного явища, в основі якого лежить конфлікт інтересів у державній службі.
    Апробація результатів дисертації. Основні ідеї й положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на науково-практичних конференціях: «Державна регіональна політика та місцеве самоврядування» (Київ, 2000 р.), «Нові методи ефективного управління роботою органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні» (Дніпропетровськ, 2001 р.), «Державна служба України: проблеми та перспективи розвитку» (Київ, 2007 р.), «Розвиток спроможності державної служби у сфері європейської інтеграції» (Полтава, 2008 р.), «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (Одеса, 2008 р.), «Теорія та практика державної служби» (Дніпропетровськ, 2009 р.), Всеукраїнських громадських слуханнях з питань політико-правового забезпечення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування (Одеса, 2009 р.).
    Публікації результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 13 наукових публікаціях, із них: 5 – статті у наукових фахових виданнях, 5 – тези доповідей на науково-практичних конференціях, 1 стаття в іншому науковому виданні, 2 навчально-методичних посібника.


    Врегулювання конфлікту інтересів повинне враховувати найважливіші складові, що включають адміністративний, правовий, політичний і культурно-ідеологічний контекст державного управління. Розроблені способи врегулювання конфлікту інтересів повинні застосовуватися з урахуванням трансформації суспільних відносин. Для успішного функціонування державної служби із часом необхідно постійно вдосконалювати й модернізувати механізми регулювання конфлікту інтересів, дотримуватися основних принципів недопущення виникнення конфлікту інтересів.
    Визначення органами державної влади ефективної політики в області регулювання конфлікту інтересів дозволить зміцнити суспільну довіру до діяльності органів державної влади, підвищити імідж державних службовців.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуального науково-практичного завдання, що полягає в розробці теоретико-методологічних основ використання конструктивного ресурсу конфлікту в системі державної служби України.
    Отримані результати свідчать про досягнення мети, вирішення завдань, підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, та дозволяють сформулювати такі висновки, пропозиції та рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення.
    1. Огляд джерел за темою дослідження показав, що поширення масштабів та загострення конфліктів у системі державної служби є чинниками, що істотно впливають на державно-управлінські процеси і розвиток суспільства в цілому. Результати аналізу літератури свідчать про наявність наукових і прикладних досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних учених, що висвітлюють прикладні та теоретико-методологічні аспекти зменшення конфліктності в соціальних організаціях. Проте питання використання конструктивного ресурсу конфлікту в системі державної служби досліджено недостатньо. Ця проблема поки що не стала предметом окремого системного комплексного дослідження в галузі науки «Державне управління».
    Аналіз вживання терміна «конфлікт» у вітчизняній літературі свідчить, що вченими висловлюється надзвичайно багато думок щодо розуміння суті цього явища. При цьому інколи надаються не лише нечіткі, неконкретні формулювання, а й такі, що суперечать одне одному. Інший недолік значної кількості визначень конфлікту в тому, що цей термін має переважно негативне тлумачення й авторами практично не аналізується його конструктивний ресурс. Таким чином, дисертант дійшов висновку про необхідність уточнення терміна «конструктивний ресурс конфлікту» як засобу, що дозволяє за допомогою певних управлінських дій позитивізувати соціальні наслідки конфліктної ситуації.
    Розглядаючи природу, структуру, наслідки соціальних конфліктів у системі державної служби, автор пропонує уточнення таких термінів: «конфлікт в системі державної служби», «конфліктність», «джерело конфлікту», «конструктивний ресурс конфлікту», «конфліктна поведінка», «конфліктологічна компетентність державного службовця».
    2. Установлена закономірність формування конфліктного простору в системі державної служби, яка полягає в існуванні таких типів джерел конфлікту: інтереси, цінності, потреби, – при актуалізації яких у інституційній, організаційній і позиційній зонах конфліктного напруження створюються специфічні види конфліктів, що розгортаються на трьох рівнях системи державної служби: надсистемному (взаємодія державної служби з іншими суспільними утвореннями), системному (взаємодія центральних і місцевих органів влади) і суб’єктному (взаємодія державних службовців). Акцентовано увагу на потребі комплексного розгляду структури конфлікту у професійній діяльності державних службовців.
    Встановлено, що конструктивний ресурс конфлікту утворює сукупність чинників, які дозволяють відновити (встановити) консенсусну соціальну дистанцію або запобігти її порушенню. Запропоновано виміри конструктивного ресурсу конфлікту: інституційний, правовий, соціально-психологічний (емпатія, готовність до конструктивної взаємодії) та морально-етичний.
    Соціальна небезпека виникнення й розвитку соціального конфлікту в системі державної служби може проявлятися в різних формах: порушенні конституційних прав і свобод громадян; зниженні престижу держави, державного органу або посадової особи; прямий майновий збиток, в тому числі із заподіянням збитку третім особам у результаті створення переваг доступу до державних послуг; порушенні рівних умов конкуренції. Виникає необхідність у вивченні основних причин конфліктних ситуацій, серед яких: незадоволеність потреб, суперечливість переконань, інтересів та ідей; обмеження деяких основних потреб соціальних суб’єктів у безпеці, добробуті, самоствердженні, ідентичності; соціальна нерівність, що проявляється в обмеженні доступу до важливих ресурсів і, як наслідок, соціальне розшарування, що провокує прояви корупції в органах державної влади.
    3. Дослідження конфлікту інтересів у державній службі показало, що у вітчизняній законодавчій практиці це соціальне явище виступає якісно новою формою соціального конфлікту, який виникає в процесі соціально-політичної й економічної трансформації суспільства. В українському суспільстві відбулася втрата основних принципів громадянського служіння державі й суспільству, моральних основ поведінки державних службовців, етичних норм виконання ними посадових обов’язків. Як результат – у державній службі, на сучасному етапі її становлення, все частіше виникають конфлікти інтересів, обумовлені недотриманням основних вимог щодо доброчесної службової поведінки.
    Під час розгляду конструктивного ресурсу конфліктів визначено, що до умов і факторів конструктивного вирішення конфліктів у державній службі належать: припинення конфліктної взаємодії; пошук загальних або близьких за змістом точок дотику з інтересами опонентів; зниження рівня негативного ставлення до протилежної сторони; зменшення негативних емоцій; об’єктивне обговорення проблеми, з’ясування суті конфлікту, уміння виділити справжні його причини; вибір оптимальної стратегії вирішення конфлікту.
    4. Доведено, що недостатній рівень професійних знань, умінь і навичок працівників органів влади щодо управління конфліктами може компенсуватися шляхом запровадження в закладах системи підвищення кваліфікації тематичних тренінгів і спеціалізованих короткотермінових семінарів. Органічне включення питань управління конфліктами до системи професійного навчання державних службовців дозволить забезпечити ефективне застосування набутих знань і вмінь у практичній діяльності персоналу органів влади. Визначено зміст і методи формування конфліктологічної компетентності державного службовця, яка виконує функції оптимізації професійних взаємин, збереження ділових відносин співробітників і забезпечення емоційного комфорту суб’єктів управлінської взаємодії. Розроблено рекомендації щодо впровадження до системи професійного навчання державних службовців тренінгів з управління конфліктами на державній службі. Доведено, що для професійного розвитку персоналу органів влади необхідне удосконалення змісту професійного навчання державних службовців, що має включати підготовку з питань управління конфліктами.
    5. Наголошено на необхідності набуття державними службовцями вмінь конструктивного використання конфлікту. Зокрема, залагодження конфліктних ситуацій шляхом переговорів, а також мотивування учасників конфлікту до конструктивного пошуку спільних рішень, компромісу, відкритої розмови та співробітництва. Показано, що процес розв’язання конфлікту здійснюється за допомогою ряду технологій: соціально-психологічного, інформаційного, комунікативного впливу, організаційних методів і підходів. У результаті дослідження встановлено, що оптимальним методом вирішення конфліктів на державній службі є організація співробітництва.
    Як рекомендації щодо конструктивного вирішення конфлікту й управління конфліктом були запропоновані стратегії, які можуть застосовуватися як окремо, так і в сукупності: відмова державного службовця від особистого інтересу або усунення ним цього інтересу; відмова державного службовця від участі в прийнятті рішень, які можуть викликати конфлікт інтересів; переведення державного службовця на посаду, що передбачає виконання функцій, не пов’язаних з конфліктом інтересів; перегляд і зміна кола обов’язків і функцій державного службовця; вирішення конфлікту інтересів на основі домовленості про «повну довіру»; звільнення державного службовця з посади, яка передбачає наявність функцій, виконання яких може призвести до конфліктну інтересів.
    Було встановлено, що відповідальність за передбачення можливого конфлікту інтересів лежить на окремих посадових особах. Державні органи, у свою чергу, відповідають за забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері регулювання конфлікту інтересів.
    6. Проблема управління конфліктними ситуаціями є досить складною. Від її науково-обґрунтованого вирішення залежить ефективне функціонування системи державного управління. Урегулювання й вирішення конфліктних ситуацій у державній службі являє собою сукупність способів, механізмів і технологій вирішення суперечностей.
    Розробка ефективної державної політики у сфері управління конфліктами в державній службі дозволить зміцнити суспільну довіру до органів влади, посадових осіб і механізмів прийняття управлінських рішень. Для більш успішного функціонування державної служби необхідно постійно вдосконалювати й модернізувати сформовані механізми регулювання конфліктів.
    Важливе значення для управління конфліктами у сфері державної служби набуває науково-обґрунтована професійна підготовка державних службовців, культура управлінської діяльності та стиль поведінки яких мають визначальне значення у процесі вирішення соціального конфлікту.
    Дослідження управління соціальними конфліктами як функції державної служби дало можливість представити її як спеціалізований напрямок діяльності органу державної влади щодо завдань удосконалення професійного розвитку персоналу.


    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. : зі змінами згідно закону України від 8 груд. 2004 р.
    № 2222. – К. : Парламентське вид-во, 2005. – 98 с.
    2. Про засади запобігання та протидії корупції : Закон України від 11 червня 2009 року № 1506-VI [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin//aws/main.cgi
    3. Про державну службу : Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII : зі змінами, станом на 28 груд. 2007 р. [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin//aws/main.cgi.
    4. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 03 бер. 1998 р. № 137/98-ВР : зі змінами, станом на 10 лип. 2003 р. [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin//aws/main.cgi
    5. Концепція адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу : Указ Президента України від 5 берез. 2004 р. № 278/2004 // Урядовий кур’єр. – 2004. – 17 берез.
    6. Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками підприємств, установ і організацій : Указ Президента України від 19 травня 1995 р. № 381 [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin//aws/main.cgi
    7. Про Комплексну програму підготовки державних службовців : Указ Президента України від 9 листопада 2000 р. № 1212 [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin//aws/main.cgi
    8. Про стратегію реформування системи державної служби в Україні : Указ Президента України від 9 листопада 2000 р. № 599 [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin//aws/main.cgi
    9. Про вдосконалення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 квіт. 1998 р. № 499 [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin//aws/main.cgi
    10. Аксененко С. Е. Осознание конфликтной ситуации и общение. Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людьми друг друга / С. Е.Аксененко. – Краснодар : Красн. ГУ, 1975. – 154 с.
    11. Актуальные проблемы реформирования государственной службы Российской Федерации / под ред. В. Ф. Яковлева. – М. : РАГС, 2003. – 236 с.
    12. Александер Ф. Человек и его душа: познание и врачевание от древности и до наших дней / Ф. Александер, Ш. Селесник. – М. : Прогресс-Культура; Изд-во агентства «Яхтсмен», 1995. – 543 с.
    13. Александрова Е. В. Социально-трудовые конфликты: пути решения / Е. В. Александрова– М. : Политиздат, 1993. – 186 с.
    14. Амелин В. Г. Социология конфликта / В. Г. Амелин– М. : Высшая школа, 1992. – 234 с.
    15. Амосов Н. М. Биологическое и социальное в человеке / Н. М. Амосов // Литературная газета. – 1990. – 18 июня. – С. 12.
    16. Андреев В. И. Конфликтология: искусство спора, ведения переговоров, разрешения конфликтов / В. И. Андреев– Казань : Изд-во КГУ, 1992. – 256 с.
    17. Антонович И. И. Буржуазная социологическая теория: Критический очерк основных направлений, концепций, категорий / И. И. Антонович– Ч. 2. Диалектика кризиса. – Мн. : Вышейшая школа, 1981. – 432 с.
    18. Анцупов А. Я. Введение в конфликтологию / А. Я.Анцупов, А. А. Малишев– К. : Наук. думка, 1996. – 134 с.
    19. Анцупов А. Я. Конфликтология : учебник для вузов / А. Я. Анцупов, А. И. Шипилов– М. : ЮНИТИ, 1999. – 551с.
    20. Анцупов А. Я. Проблема конфликта. Аналитический обзор, междис¬циплинарный библиографический указатель / А. Я. Анцупов, А. И. Шипилов – М. : Высшая школа, 1992. – 143 с.
    21. Аристотель. Сочинения. – в 4 т. – Т. 4. – М. : Прогрес, 1984. – 421 с.
    22. Армстронг М. Основы менеджмента. Как стать лучшим руководителем / М. Армстронг; пер. с англ. О. Ю. Серой. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 512 с.
    23. Артемова Т. А. Внедрение социальных технологий в практику управления / Т. А. Артемова, С. Е. Гречишников, А. К. Зайцев // Социальное развитие предприятия и работа с кадрами. – М. : Экономика, 1989. – 256 с.
    24. Архипова С. П. Основи андрагогіки : навч. посіб / С. П. Архипова – Черкаси, 2002. – 324 с.
    25. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления / Г. В. Атаманчук. – М. : Юридическая литература, 1997. – 322 с.
    26. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев– М. : Политиздат, 1980. – 383 с.
    27. Бабосов Е. М. Конфликтология / Е. М. Бабосов. – Мн. : Право и экономика, 1997. – 153 с.
    28. Бабосов Е. М. Социология управления / Е. М. Бабосов. – Мн. : Тетра Система, 2002. – 211 с.
    29. Бака В. От конфликта к компромиссу / В. Бака // Новое время. –1988. – № 41. – С. 24 – 36.
    30. Бандурка А. М. Конфликтология / А. М. Бандурка, В. А. Друзь– Х. : Ун-т внутр.дел, 1997. – 350 с.
    31. Беззубко Л. В. Розвиток теорії і практики функціонування механізмів державного управління колективними трудовими конфліктами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02 – механізми державного управління / Л. В. Беззубко; Донец. держ. ун-т упр. – Донецьк, 2006. – 32 с.
    32. Бекешкіна І. Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні / І. Е. Бекешкіна. – К. : АБРИС, 1994. – 48с.
    33. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений / Э. Берн. – М. : Мир, 2002. – 384 с.
    34. Богданов А. А. Вопросы социализма. Работы разных лет / А. А. Богданов. – М. : Полис, 1990. – 654 с.
    35. Бойко В. В. Конфликты в трудовом коллективе и пути их разрешения / В. В. Бойко, А. Г. Ковалев // Психологический журнал. – 1983. – №3. – С. 51–60.
    36. Бородкин Ф. М. Внимание: конфликт / Ф. М. Бородкин, Н. М. Коряк – Новосибирск : НГУ, 1989. – 190 с.
    37. Брежнева А. П. Моральный конфликт в сфере государственной службы (этико-социологический анализ) : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. социол. наук. / А. П. Брежнева; РАГС при Президенте РФ. – М, 2000. – 16 с.
    38. Бэкон Ф. О достоинстве и приумножении наук // Сочинения / Френсис Бэкон. – в 3 т. – Т. 1. – М. ::Мысль, 1971. – 546 с.
    39. Бэкон Ф. Опыты или наставления нравственные и политические // Сочинения / Френсис Бэкон. – в 3 т. – Т. 2. – М. : Мысль, 1972. – 546 с.
    40. Вебер М. Избранное: Образ жизни / Макс Вебер. – М. : Юристъ, 1994. – 702 с.
    41. Ветров А. В. Соперничество или партнерство / А. В. Ветров– М. : Прогресс, 1990. – 212 с.
    42. Волкова А. И. Конфликтология: теория и практика разрешения кризисных ситуаций : учеб. пособ. для студ. вузов / А. И. Волкова– Часть П. Социология конфликта. – Таганрог : Изд-во ТРТУ, 2001. – 329 с.
    43. Волкова В. Н. Теория систем и методы анализа в управлении и связи / В.Н. Волкова, В.А. Воронков, А.А. Денисов– М. : Радио и связь, 1983. – 265 с.
    44. Воронина В. Народ и власть: конфликт интересов / В. Воронина, И. Буров, К. Грищенко // Общество и экономика – № 12. – 2002. – С. 117 – 124.
    45. Гайденко П. П. История и рациональность: Социология М. Вебера и вебберовский ренессанс / П.П. Гайденко, Ю.П. Давыдов. – М. : Политиздат, 1991. – 374 с.
    46. Гегель Г.В.Ф. Политические произведения / Г.В.Ф. Гегель–М. : Прогресс, 1978. – 543 с.
    47. Гірник А. М. Вальвація конфлікту / А. М. Гірник // Теорія і практика запобігання та розв’язання конфліктів в умовах військової діяльності. – К. : КВП, 1996. – С. 31 – 42.
    48. Гірник А. Управління спілкуванням і технологія переговорів / А Гірник, А. Бобро // Командор. Вісник державного службовця України. – 1997. – № 2. – С. 32–33; № 3–4. – С. 23 – 25.
    49. Гоббс Т. Избранные сочинения / Т. Гоббс. – Соч. в 4 т. – Т. 2. – М., 1991. – 823 с.
    50. Головаха Е. Особенности развития й стратегия предотвращения социальных конфликтов в Украине / Е. Головаха // Світ безпеки. – 1994. – № 2. – С. 6–12.
    51. Гордон Л. Суспільство незадоволених (Соціальне незадоволення як властивість масової свідомості в перехідний період) / Л. Гордон // Політична думка. – 1998. – № 2. – С. 45– 69.
    52. Горностай П. Я. Вимірювання параметрів рольового конфлікту: зарубіжний досвід / П. Я. Горностай // Конфліктологічна експертиза: теорія і методика. – 1997. – Вип. 1. – К. : Наук.думка, 1997. – С. 116 – 125.
    53. Горський В. С. На шляхах до утвердження культури миру і толерантності: український досвід / В. С. Горський // Україна – Європа. Назустріч новому тисячоліттю. Права людини, мир, демократія, толерантність, взаєморозуміння між народами. – К. : Стилос, 1999. – С. 21 – 27.
    54. Государственная кадровая политика и механизм ее реализации: кадроведение / под. ред. Г. Атаманчука. – М. : РАГС, 1998. – 322 с.
    55. Государственная служба Российской Федерации: основы управления персоналом / под общ. ред. В.П. Иванова – М. : Известия, 2003. – 272 с.
    56. Граждан В. Д. Государственная гражданская служба : учебн. пособ. / В. Д. Граждан. – М. : Юркнига, 2005. – 290 с.
    57. Граждан В. Д. Теория управления / В. Д. Граждан. – М.: Гардарики, 2004. – 451 с.
    58. Гришина Н. В. Общение в конфликтных ситуациях / Н. В. Гришина. –Л., 1990. – 231 с.
    59. Гришина Н. Психология конфликта / Н. Гришина. – СПб. : Питер, 2000. – 279 с.
    60. Громова О. Н. Конфликтология: учеб. пособ. для студ. / О. Н. Громова. – М. : МГУ, 1993. – 356 с.
    61. Гурков Й. Б. Проблеми теории конфликта в современной научной литературе : аналит. обзор / Й. Б. Гурков // Известия АН СССР. Сер. Экономика. – М., 1991. – № 1. – С. 131 – 137.
    62. Дарендорф Р. Современный социальный конфликт / Р. Дарендорф // Иностранная литература. – 1993. – № 4. – С. 237 – 242.
    63. Дарендорф Р. Элементы социального конфликта / Р. Дарендорф // Социология: классические и современные парадигмы. – М. : АНКИЛ, 1998. – С. 121–132.
    64. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта / Р. Дарендорф // СОЦИС. – 1994. – №5. – С. 32 – 45.
    65. Дедов Д. И. Конфликт интересов / Д. И. Дедов – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 288 с.
    66. Декларація принципів толерантності. – ЮНЕСКО, 1995. – 72 с.
    67. Дейч М. Конфликт: социально-психологическая перспектива / М. Дейч, С. Шикман // Социальный конфликт: Современные исследования. – М. : Прогресс, 1991. – С. 71 – 92.
    68. Демчук П. Ідеологічний фактор в соціальних кон¬фліктах / П. Демчук // Світ безпеки. – 1994. – № 2. – С. 30 – 31.
    69. Джаконини В. Дарендорф: теория конфликта / В. Джаконини // Политология вчера й сегодня. – Вып. 2. – М. : Политиздат, 1990. – 167 с.
    70. Дзвінчук Д. І. Психологічні основи ефективного управління : навч. посіб. / Д. І. Дзвінчук. – К. : Нічлава. – 2000. – 185 с.
    71. Дмитриев А. В. Введение в общую теорию конфликтологии / А.В.Дмитриев, В.Н. Кудрявцев, С.В. Кудрявцев – М. : Прогресс, 1993. – 327 с.
    72. Дмитриев А. Г. О социальной дезинтеграции и конфликте / А. Г. Дмитриев // СОЦИС. – 1992. – № 10. – С. 3 – 9.
    73. Довгань Н. П. Конфлікти в державному управлінні та шляхи їх вирішення : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 – теорія та історія державного управління / Н. П. Довгань; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2006. – 20 с.
    74. Донцов А. И. Проблема конфликта в западной социальной психологии / А. И. Донцов, Т. А. Полозова // Психол. журн. – 1980. – № 6. – С. 17 – 26.
    75. Донченко Е. А. Потребности и развитие личности. Социально-психологический анализ / Е. А. Донченко. – К. : Наук. думка,1982. – 234 с.
    76. Донченко Е. А. Личность, конфликт, гармония / Е. А. Донченко, Титаренко Т. М. – К. : Политиздат Украины, 1989. – 156с.
    77. Дробот Г. А. Куинси Райт о конфликтах и стабильности в международных отношениях / Г. А. Дробот // Социально-политические науки. – 1991. – № 1. – С. 84 – 97.
    78. Дробот Г. А. Региональные конфликты: их истоки и перспективы разблокирования / Г. А. Дробот // Науч. коммунизм. – 1990. – № 2. – С. 12 – 21.
    79. Дружинин В. В. Введение в теорию конфликта / В. В. Дружинин–М. : Прогресс, 1989. – 232 с.
    80. Дубко Е. Л. Природа морального конфликта / Е. Л. Дубко– М. : Прогресс, 1985. – 188 с.
    81. Дуткевич Т. В. Конфліктологія з основами психології управління : навч. посіб. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 456с.
    82. Дьятченко М. И. Краткий психологический словарь: Личность, образование, самообразование, профессия / М. И Дьятченко., Л. А. Кандыбович – Мн. : Хэлтое, 1998. – 399 с.
    83. Дэна Д. Преодоление разногласий / Д. Дэна. – СПб : Институт личности, 1994. – 149с.
    84. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии / Э. Дюркгейм. – М. : Мир, 1991. – 457 с.
    85. Емельянов С. Практикум по конфликтологии / С. Емельянов. – М. : Прогресс, 2000. – 211 с.
    86. Ерина С. И. О роли субъекта в возникновении и развитии конфликта: На примере руководителей с разным уровнем ролевого конфликта / С. И. Ерина //Мышление и общение: Активное взаимодействие с миром. – Ярославль : Изд-во ЯГУ, 1988. – С. 43 – 62.
    87. Ершов А. А. Как избежать конфликта / А. А. Ершов. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1980. – 174 с.
    88. Ємельяненко Л. М. Конфліктологія : навч. посіб. / Л. М. Ємельяненко. – К. : КНЕУ, 2003. – 322 с.
    89. Журавлев В. И. Основы педагогической конфликтологии / В. И. Журавлев– М. : Прогресс, 1995. – 235 с.
    90. Завалкевич Л. Э. Психология эффективного менеджера / Л. Э. Завалкевич. – К. : Ника-Центр, 2003. – 288 с.
    91. Загальні правила поведінки державного службовця // Вісн. державної служби України. – 2000. – № 4. – С. 5 – 9.
    92. Зайцев А. К. Социально-трудовой конфликт – это норма / А. К. Зайцев // СОЦИС. – 1993. – № 8. – С. 21–23.
    93. Зак А М. Попередження і розв’язання виробничих конфліктів / А. М. Зак //Україна: аспекти праці. – 1995. – № 3 – 4. – С. 71 – 74.
    94. Запрудский Ю. Г. Внутри конфликта / Ю. Г. Запрудский // СОЦИС. – 1993. – № 7. – С. 50 – 62.
    95. Запрудский Ю. Г. Социальный конфликт: политологический анализ / Ю. Г. Запрудский. – Ростов-на-Дону : Изд-во РГУ, 1992. – 215 с.
    96. Здравомыслов А. Г. Потребности. Интересы. Ценности. / А. Г. Здравомыслов– М. : Прогресс,1986. – 221с.
    97. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта: Россия на путях преодоления кризиса / А. Г. Здравомыслов– М. : Аспект Пресс, 1995. – 317 с.
    98. Здравомыслов А. Г. Фундаментальные проблемы социологии конфликта и динамика массового сознания / А. Г. Здравомыслов // Социологические исследования. – 1993. – № 8. – С. 12 – 21.
    99. Зигерт В. Руководить без конфликтов / В. Зигерт, Л. Ланг – М. : Экономика, 1990. – 335 с.
    100. Иванов В. Конфликты и конфликтология / В. Иванов, В. Смолянский – М. : Прогресс, 1994. – 241 с.
    101. Ильин М. В. Конфликтное сознание / М. В. Ильин // Современные реальности процессов общения – М. : Аспект Пресс, 1989. – С. 32 – 43.
    102. Ионов М. Д. Психологические аспекты управления противником в антагонистических конфликтах (рефлекси¬вное управление) / М. Д. Ионов // Прикладная эргономика. – 1994. – № 1. – С. 37 – 45.
    103. Кабалина В. И. Мнение о конфликте и конфликт мнений / В. И. Кабалина, А. К. Назимова // ПОЛИС. – 1991. – № 2. – С. 21 – 31.
    104. Кальниш Ю. Г. Особливості професійної орієнтації та ціннісні засади діяльності політичних аналітиків в сучасній Україні / Ю. Г. Кальниш // Вісник НАДУ при Президентові України. – 2007. – № 1. – С. 114 – 123.
    105. Каррас Ч. Л. Искусство ведения переговоров / Ч. Л. Каррас. – М. : ЭКСМО, 1997. – 325 с.
    106. Касалс Дж. Регулирование трудовых конфликтов в странах Центральной и Восточной Европы / Дж. Касалс – Будапешт: МОТ, 1997. – 211 с.
    107. Кинсбурский А. В. Социальная напряженность в зеркале социологического анализа конфликтов / А. В. Кинсбурский //Социальные конфликты: экспертиза, прогнозирование, технологии разрешения. – Вып. 7. –М., 1994. – С. 23 – 43.
    108. Кноринг В. И. Искусство управления / В. И. Кноринг– М. : БЕК, 1997. – 713 с.
    109. Ковалев А. Г. Конфликты в коллективе и пути их преодоления / А. Г. Ковалев // Коллектив и социально-психологические проблемы руководства. – М. : МГУ, 1978. – 211 с.
    110. Ковалев В. Н. Социология управления социальной сферой : учеб. пособ. для вузов / В. Н. Ковалев – М. : Академический проект, 2003. – 197 с.
    111. Ковачек П. Предупреждение и разрешение конфликтов : метод. рекоменд. для руководителей / П. Ковачек, М. Малиева – М., 1994. – 56 с.
    112. Козер Л. А. Завершение конфликта / Л. А. Козер // Социальный конфликт: современные исследования : реферат. сб. – М. : Прогресс, 1989. – С. 28 – 42.
    113. Козырев Г. И. Введение в конфликтологию : учеб. пособие / Г. И. Козырев. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – 176 с.
    114. Коновалов В. В. Конфликт: житейские истории / В. В. Коновалов. – Л. : ЛГУ, 1988. – 165 с.
    115. Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика : матер. 3-ї Міжнар. наук.-практ. конф., 12-20 трав. 1995 р. – К. : Вид.-во КДУ, 1995. – 322 с.
    116. Конфликтология / под ред. А. С. Кармина. – СПб : Лань, 1999. – 234 с.
    117. Конфликтология: проблемы, методы, перспективы. – Симферополь: Изд-во СГУ, 1997. – 187 с.
    118. Конфликтология переходного периода // Світ безпеки. – 1994. – № 2. – С. 4 – 13.
    119. Конфликты и переговоры: Практическое руководст¬во для менеджеров. – Ростов-на Дону : Феникс, 1997. – 432 с.
    120. Кораблева Н. С. Технология разрешения ролевых конфликтов / Н. С. Кораблева // Современные социальные технологии: Сущность, многообразие форм и внедрение : матер. Междунар. науч.-практ. конф. – в 4-х ч. – Ч. 4. –Белгород, 1991. – С. 43 – 51.
    121. Корнєв М. Н. Соціальна психологія / М. Н. Корнєв, А. Б. Коваленко. – К. : Наук.думка, 1995. – 543 с.
    122. Корнелиус X. Выиграть может каждый / Х. Корнелиус, Ш. Фэйр. – М. : Стрингер, 1999. – 211 с.
    123. Коротков Э. М. Концепция менеджмента : учеб. пособие / Э. М. Коротков. – М. : Дека, 1998. – 304 с.
    124. Косовський Г. Вирішення конфліктів у соціально-трудових відносинах / Г. Косовський // Довідник кадровика. – 2005. – № 9 (39). – С. 84 – 86.
    125. Краснов Б. И. Конфликты в обществе / Б. И. Краснов // Социально-политический журнал. – 1992. – № 6–7. – С. 14 – 19.
    126. Крисберг Л. Миросозидание, миросохранение и разрешение конфликта / Л. Крисберг // СОЦИС. – 1990. – № 11. – С. 29 – 36.
    127. Крогиус Н. В. Познание людьми друг друга в конфликтной деятельности : автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра психол. наук / Н. В. Крогиус. – Саратов, 1979. – 40 с.
    128. Кудрявцев С. В. Конфликт и насильственное преступление / С. В. Кудрявцев. – М. : Закон, 1991. – 321 с.
    129. Кудрявцев С. В. Негативные групповые нормы и конфликтное поведение / С. В. Кудрявцев // Правовая культура молодежи и формирование правомерного поведения. – М. : Закон, 1985. – С. 13 – 21.
    130. Кудрявцев В. П. Проблемы и перспективы российской конфликтологии / В. П. Кудрявцев // Социальные конфликты: экспертиза, прогнозирование, технологии разрешения. – Вып. 7. – М. : Прогресс, 1994. – С. 19 – 26.
    131. Лебедев А. Н. Прогнозирование межличностных конфликтов в условиях нововведений / А. Н. Лебедев, И. И. Лаврененко // Социально-психологические резервы повышения эффективности деятельности трудового коллектива. – М., 1989. – С. 43 – 62.
    132. Лебедева М. М. Политическое урегулирование конфликтов / М. М. Лебедева. – М. : Аспект Пресе, 1999.– 178 с.
    133. Леве Б. П. Классовая борьба или социальный конфликт? О теориях “равновесия” и “конфликта” в буржуазной политической социологии / Б. П. Леве. – М. : Прогресс, 1976. – 212 с.
    134. Левин К. Типы конфликтов / К. Левин // Психология личиости. – М. : Изд-во МГУ, 1982. – С. 93 – 96.
    135. Лейбин В. М. Фрейд, психоанализ и современная западная философия / В. М. Лейбин. – М. : Политиздат, 1990. – 397 с.
    136. Ликсон Ч. Конфликт / Ч. Ликсон. – СПб: Питер Паблишинг, 1997. – 160 с.
    137. Липинский В. К. Конфликт в жизни коллектива // В. К. Липинский, В. Н. Князев, А. В. Филиппов // Производственная социология, психология и педагогика. – М. : Педагогика, 1989. – 321 с.
    138. Липсет С. М. Консенсус и конфликт: Очерки по политической социологии / С. М. Липсет. – М. : Прогресс, 1987. – 423 с.
    139. Ложкин Г. Зарождение и развитие идей конфликта / Г. Ложкин // Персонал. – 2001. – № 4. – С. 24 – 28.
    140. Ложкин Г. В. Практическая психология конфликта / Г. Ложкин. – К. : МАУГІ, 2000. – 213 с.
    141. Лупьян С. М. Консенсус и конфликт: Очерки по политической социологии / С. М. Лупьян. – М. : Педагогика, 1987. – 32 с.
    142. Лысенко В. Д. Свобода выбора в технологии разрешения социальных конфликтов / В. Д. Лысенко, В. М. Рамазанов // Современные социальные технологии: Сущность, многообразие форм и внедрение : матер. Междунар. научн.-практич. конф. – в 4-х ч. – Ч. 4. – Белгород, 1991. – С. 23 –29.
    143. Магомедов К. Конфликт интересов в системе государственной гражданской службы: социологический аспект исследования проблемы / К. Магомедов // Государственная служба. – 2005. – № 6. – С. 36 – 43.
    144. Магомедов К. О. Социология государственной службы / К. О. Магомедов.. – М. : РАГС, 2004. – 325 с.
    145. Маецкий З. Социальные конфликты / З. Маецкий.. – М. : Политиздат, 1974. – 322 с.
    130. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс. – СПб : Питер, 2000. – 654 с.
    146. Маркс К. Восемнадцатое брюмера Луи Бонапарта // Социология: классические и современные парадигмы : хрестоматия. – М. : АНКИЛ, 1998. – С. 103 – 104.
    147. Мастенбрук У. Управление конфликтными ситуациями и развитие организации / У. Мастенбрук; пер. с англ. – М. : ИНФРА-М, 1996. – 256 с.
    148. Мацієвський Д. Деякі проблеми теорії конфліктів та насильст¬ва / Д. Мацієвський // Генеза. – 1995. – № 3. – С. 17 – 24.
    149. Межидова П. С. Кадровые процессы как объект регулирования в государственной службе : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. социол. наук / П. С. Межидова; РАГС при Президенте РФ. – М., 2001. – 16 с.
    150. Мельник-Хмарый В. Саморазрушение, или кризис государственнного управления в СССР и СНГ / В. Мельник-Хмарый. – Д. : Днепркнига, 1993. – 322 с.
    151. Мескон М. Основы менеджмента / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М. : Дело, 1992. – 702 с.
    152. Михеев В. А. Государственная служба: регулирование конфликтов и социальное партнерство. учеб. пособие / В. А. Михеев, Б. Т. Пономаренко. – М. : РАГС, 1996. – 293 с.
    153. Моисеев Д. Л. Особенности межличностных конфликтов госслужащих и пути их разрешения : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. психол. наук / Д. Л. Моисеев. – М., 1997. – 16 с.
    154. Модельный кодекс поведения государственных служащих, введенный в действие в соответствие с Рекомендацией № R (2000) 10 Комитета министров Совета Европы (от 11 мая 2000 года). – 36 с.
    155. Морецкий Д. Ф. Общение в конфликтной ситуации / Морецкий Д. Ф. // Формирование потребности личности в общении. – Новосибирск, 1981. – С. 23 – 42.
    156. Мотренко Т. В. Порядок денний адміністративної реформи / Т. В. Мотренко // Уряд. кур’єр. – 2010. – № 57. – 27 березня. – С. 7.
    157. Найденова Л. И. Социологические теории конфликтов и их разрешения / Л. И. Найденова // Социально-политический журнал. – 1994. – №1–2. – С. 82 – 89.
    158. Небоженко В. С. Соцiальна напруженiсть i конфлiкти в українському суспiльств / В. С. Небоженко. – К. : Наук. думка, 1994. – 189 с.
    159. Нечипоренко Л. А. Буржуазная социология конфликта / Л. А. Нечипоренко. – М. : Политиздат, 1982. – 234 с
    160. Нечипоренко Л. А. Принципы понимания социального конфликта в марксистско-ленинской философии / Л. А. Нечипоренко // Вестн. Моск. ун-та. – Сер.7. Философия. – М. : Высшая школа, 1987. – № 6. – С. 11–17.
    161. Новак А. Я. Социобиология и принцип социогенеза с точки зрения биологии и философии / А. Я. Новак // Пути интеграции биологического и социогуманитарного знания. – М. : Наука, 1984. – С.226 – 232.
    162. Нравственные основы государственной службы России : учеб. пособие / под общей ред. В.М. Соколова. – М. : Изд-во РАГС, 2003. – 300 с.
    163. Ньюком Т. М. Социально-психологическая теория: интеграция индивидуального и социального подходов / Т. М. Ньюком. // Современная зарубежная социальная психология. – М. : Изд-во МІУ, 1984. – С. 16 – 31.
    164. Ньюстром Дж. В. Организационное поведение / Дж. В. Ньюстром, К. Дэвис.. – СПб. : Питер, 2000. – 342 с.
    165. Оболенський О. Ю. Державна служба : навч. посібник / О. Ю. Оболенський.. – К. : КНЕУ, 2003. – 344 с.
    166. Овчинников В. С. Политические конфликты и кризисные ситуации / В. С. Овчинников // Социал.- полит. науки. – 1990. – № 10. – С. 56 – 57.
    167. Олуйко В. Державний управлінець. Анфас і профіль / В. Олуйко // Віче. – 2003. – № 12 (141). – С. 34 – 37.
    168. Органи державної влади в Україні: структура, функції та перспективи розвитку : навч. посіб. / кол. авт. : Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, Н. Г. Плахотнюк та ін; за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К.; Івано-Франківськ : Нічлава, 2003. – 288 с.
    169. Орлова Е. А. Кооперация, конфликт и диалог как парадигмы межличностного взаимодействия / Е. А. Орлова // Материалы к ХI Всемирному конгрессу полит. наук. – М. : Прогресс, 1979. – С.23 – 42.
    170. Орлова Е. А. Взаимодействие в конфликтной ситуации. Некоторые факторы, определяющие ход взаимодействия / Е. А. Орлова, Л. Б. Филонов // Психологические проблемы социальной регуляции поведения. – М. : Педагогика, 1976. – С. 32 – 41.
    171. Основы конфликтологии / А. В. Дмитриев, Ю. Г. Запрудский, В. П. Казимирчук и др.; под ред. В. Н. Кудрявцева. – М. : Юристъ, 1997. – 196 с.
    172. Парсонс Т. Социальная система и эволюция теории действия / Т. Парсонс. – М. : Мир, 1993. – 232 с.
    173. Пахарєв А. Д. Державне управління і кадрова політика в сучасній Україні : навч. посібник / А. Д. Пахарєв. – К. : Світогляд, 2005. – 122 с.
    174. Перебенесюк В. П. Соціальні конфлікти в Україні: потенціал, сфери розгортання, проблеми розвязання (громадська думка молоді) / В. П. Перебенесюк. – К. : НІСД, 1994. – 64 с.
    175. Перебенесюк В. П. Соціальні конфлікти і молодь / В. П. Перебенесюк, І. Е. Бекешкина // Український науково-дослідний інститут проблем молоді; відп. ред. О. О. Яременко. – К. : Наук.думка, 1994. – 108 с.
    176. Петришин О. В. Статус службової особи: природа, структура, специфіка / О. В. Петришин. – К. : Наук. думка, 1990. – 53 с.
    177. Петрицкий В. А. Социальный конфликт и толерантность / В. А. Петрицкий // Современные социальные технологии: Сущность, многообразие форм и внедрение : матер. Междунар. научн.-практич. конф. – у 4-х т. – Ч. 4. – Белгород, 1991. – С. 16 – 32.
    178. Петровская Л. А. Теоретические и методологические проблемы социально-психологического тренинга / Л. А. Петровская.. – М. : Изд-во МГУ, 1982. – 168 с.
    179. Пирен М. І. Основи конфліктології / М. І. Пирен. – К. : Наук. думка, 1997. – 430 с.
    180. Питерс Т. В поисках эффективного управления (опыт лучших компаний) / Т. Питерс, Р. Уотерман. – М. : Прогресс, 1986. – 424 с.
    181. Підлуська І. Ескалація кризи: фактори ризику / І. Підлуська // Спостерігач. – І995. – № 19. – С. 20 – 25.
    182. Платон. Держава. – К. : Основи, 2000. – 654 с.
    183. Плюснин Ю. Проблема биосоциальной эволюции: Теоретико-методологический анализ / Ю. Плюснин. – М. : Наука, 1990. – 237 с.
    184. Повседневное сознание в переходном обществе: симптомы кризиса // Социология: теория, методы, маркетинг. – 1999. – №1. – С. 18 – 19.
    185. Пойченко А М. Конфлікти і політична діяльність / А. М. Пойченко. – К. : Наук.думка, 1996. – 276 с.
    186. Політична стабільність i конфлікти // Політологія. – Львів, 1993. –С.356 – 365.
    187. Пономаренко Б. Т. Профессионализм и компетентность государственных служащих: состояние и пути развития / Б. Т. Пономаренко, В. В. Лабекин // Государственная служба в современной России : сб. ст. / отв. ред. Е. В.Алферова, В. В.Черепанов. – М. : ИНИОН, 2003. – 331 с.
    188. Преториус Р. Теория конфликта / Р. Преториус // ПОЛИС. – 1991. – № 5. – С. 139 – 140.
    189. Пригожин А. И. Деловая культура: Сравнительный анализ / А. И. Пригожин // СОЦИС. – 1995. – № 9. – С.74 – 80.
    190. Пригожин А. И. Анатомия организационного конфликта / А. И. Пригожин // Организации: Системы и люди. – М. : Прогресс, 1983. – 176 с.
    191. Проблемы конфликтологии. Дискуссии // СОЦИС. – 1993. – № 9. – С. 43 – 56.
    192. Програма розвитку державної служби на 2005 – 2010 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.04 № 746 [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin//aws/main.cgi
    193. Проценко А. Ф. Проблема конфликта в ее преемственности и изменениями / А. Ф. Проценко // Наука и культура. Гуманистический аспект : тематический сб. науч. трудов. – Харьков, 1991. – С. 43 – 53.
    194. Психология конфликта / сост. и общ. ред. Н. В. Гришиной. – СПб : Питер, 2001. – 432 с.
    195. Психология : словарь / под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. –2-е изд., испр. и доп. – М. : Политиздат, 1990. – 674 с.
    196. П’ять етапів у подоланні конфлікту // Командор. – 1997. – № 3 – 4. – С. 26 – 41.
    197. Рапопорт А. Истоки насилия: Подходы к изучению конфликта / А. Рапопорт // Социальный конфликт: современные исследования : реферативный сб. – М. : МГУ, 1991. – С. 32 – 51.
    198. Рогинский М. Руководителю о конфликте / М. Рогинский, М. Тутушкина / Персонал. – 1991. – № 9. – С. 12 – 21.
    199. Романов В. Л. Прохождение государственной службы: карьерная стратегия и служебная тактика / В. Л. Романов. – М. : Прогресс, 1997. – 344 с.
    200. Романюк А. С. Загальні елементи теорії політичних конфліктів / А. С. Романюк // Основи політології : курс лекцій. – К. : Вища школа, 1992. – Ч. 2. – С. 206 – 209.
    201. Рубин Дж. Социальный конфликт: эскалация, тупик, разрешение / Дж. Рубин, Д. Пруйт, Ким Хе Сунг. – СПб: Пр
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины