ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ» : ФОРМИРОВАНИЕ СОДЕРЖАНИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ ПО СПЕЦИАЛЬНОСТИ «ГОСУДАРСТВЕННОЕ УПРАВЛЕНИЕ»

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ТЕРЕНТЬЄВ Микола Васильович
УДК 35.088.6

ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ»

25.00.03 – державна служба

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Шпекторенко Ігор Валентинович,
кандидат історичних наук, доцент

ДНІПРОПЕТРОВСЬК – 2010

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………5
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ГАЛУЗІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ…………...………………………12
1.1 Проблема рівневої вищої освіти державних службовців у сучасній науковій літературі………………….………….…………………………….12
1.2 Формування і зміст академічних програм з державного управління: зарубіжний досвід……………………..……………………………..………22
1.3 Проблема професійної спрямованості вищої освіти в Україні в умовах Болонського процесу….…..................................................................47
1.4 Вплив Болонського процесу на зміст професійної освіти державних службовців в її багаторівневому вимірі……………..……………………...57
Висновки до розділу 1….……………………………………………………73
РОЗДІЛ 2
ЗМІСТ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ» У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ………………………………….………………76
2.1 Значення професійної освіти для розвитку персоналу державної служби…………………………………………………………………………76
2.2 Вища освіта за спеціальністю «Державне управління» у післядипломній освіті в Україні……………….…………………………….83
2.3 Основні цілі, завдання та принципи післядипломної освіти державних службовців…………………………………………………………………….87
2.3.1 Зміст післядипломної освіти…………………………………………...89
2.3.2 Організаційні форми післядипломної освіти…………........................92
Висновки до розділу 2……..………………………………………...............99

РОЗДІЛ 3
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ БАГАТОРІВНЕВОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ»……………….....101
3.1 Досвід формування змісту однорівневої навчальної програми спеціальності «Державне управління» в Україні………………………….101
3.1.1 Аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики ……………..……115
3.1.2 Аналіз освітньо-професійної програми...…………….........................132
3.2 Модель формування змісту багаторівневої вищої освіти за спеціальністю «Державне управління»………………………...…………..153
3.2.1 Теоретичні основи визначення змісту навчання …………................153
3.2.2 Практичні підходи у створенні навчальних програм……………….159
3.3 Трансформація ролі об’єктів та суб’єктів навчання в умовах впровадження моделі………………………………………………………..176
Висновки до розділу 3………………………………………………………188

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….190
ДОДАТКИ……………………………………………………………………194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...227

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

ВНЗ – вищий навчальний заклад
ГСВОУ – Галузевий стандарт вищої освіти України
ЄС – Європейський союз
КМСОНП – кредитно-модульна система організації навчального процесу
КМУ – Кабінет Міністрів України
МОН – Міністерство освіти і науки України
НАДУ – Національна академія державного управління при Президентові України
ОКР – освітньо-кваліфікаційний рівень
ОКХ – освітньо-кваліфікаційна характеристика
ОПП – освітньо-професійна програма
УАДУ – Українська академія державного управління при Президентові України
НАДУ – Національна академія державного управління при Президентові України
ECTS – європейська кредитно-трансферна та система накопичення
CE – англ. Co-operative Education – «Освіта у співробітництві», «внутрішнє» стажування для студентів

ВСТУП

Актуальність теми. У період швидких глобальних змін, світової інтеграції, загострення конкуренції особливе місце у формуванні людини та її соціального благополуччя належить освіті, компетентності, можливостям працевлаштування, реалізації та нарощування знань у професійній діяльності. Розвиток кар’єри найчастіше пов’язується з освітою, знаннями.
Професійна підготовка, яка в Україні відбувається з наданням освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) магістра з державного управління, є значущим фактором для ефективного виконання державними службовцями своїх посадових обов’язків і завдань. Висока ступінь ієрархічності державної служби об’єктивно вимагає урізноманітнення програм навчання, аби отримані знання найкраще відповідали посадовій компетенції, поточним і перспективним професійним обов’язкам.
В Україні спостерігається низький рівень фахових знань державних службовців на всіх рівнях державного управління, дефіцит компетентності, невідповідність отриманої професійної підготовки реальним потребам, коли спеціальність (спеціалізація) або рівень кваліфікації повністю або частково не відповідають професійно-кваліфікаційним вимогам. Професіоналізм державних службовців залишається невисоким. Сучасна професійна підготовка державних службовців повинна не лише узгоджуватися з тенденціями розвитку інформаційного суспільства, держави, а й бути випереджальною. Більшість державних службовців не мають вищої освіти у галузі державного управління.
Впровадження рівневої освіти (принципу рівневості) у вищу освіту загалом, сприятиме індивідуалізації змісту навчання, зокрема, надасть можливість диференціювати вимоги до вищої освіти державними службовцями різних категорій посад, сприятиме впровадженню особистісно-орієнтованого підходу щодо кар’єрного розвитку державних службовців. Оптимізація змісту освіти за спеціальністю «Державне управління» прискорить насичення державного апарату спеціалістами, які зможуть на базі отриманого ОКР надалі удосконалювати власний професійний рівень, використовуючи при цьому різні види та форми навчання.
Різні аспекти зазначеної проблематики, що останнім часом постійно перебуває в полі зору вчених, досліджувалися в працях українських і закордонних дослідників. Проблеми вищої освіти і Болонського процесу досліджують І. Бабін, Н. Бондарчук, Я. Болюбаш, В. Вікторов, В. Грубінко, Д. Дзвінчук, А. Колот, К. Корсак, В. Кремень, І. Ластовченко, В. Приходько, О. Радченко, М. Степко, А. Тамм, В. Шилова, В. Шинкарук та ін. Актуальним питанням розвитку професійної освіти і навчання державних службовців присвятили наукові дослідження В. Александров, О. Васильєва, О. Воронько, С. Дубенко, М. Івашов, Р. Ільясов, С. Калашнікова, В. Князєв, Н. Колісниченко, Г. Коржевська, В. Луговий, Є. Матвіїшин, О. Мельников, М. Миколайчук, Н. Нижник, О. Оболенський, Г. Опанасюк, Л. Плаксій, Н. Протасова, Н. Синицина, С. Серьогін, О. Слюсаренко, Ю. Сурмін, Ж. Таланова, С. Хаджирадєва, Ю. Шаров, І. Шпекторенко та ін. Серед зарубіжних дослідників освітянської проблематики: Л. Василенко, В. Карпічов, Б. Пономаренко, І. Рибакова, В. Романов та ін.
Однак, наукових праць, у яких системно були б обґрунтовані механізми переходу змісту вищої освіти за спеціальністю «Державне управління» на принципи Болонського процесу, зокрема, принципу її рівневості, в Україні ще немає.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи «Соціокультурні, ментальні та духовні аспекти підготовки управлінської еліти в Україні (з використанням тренінгових технологій)» (номер державної реєстрації 0108U003401) ДРІДУ НАДУ при Президентові України, де автором розроблено модель формування змісту вищої освіти за напрямом і спеціальністю «Державне управління».
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних основ формування змісту вищої освіти за спеціальністю «Державне управління». Для досягнення мети було вирішено такі завдання:
– узагальнити світовий та європейський досвід формування змісту освітньо-професійних програм в освітній галузі «Державне управління»;
– визначити результативність реалізації принципів Болонського процесу в системі підготовки державних службовців в Україні, зокрема, принципу рівневості;
– обґрунтувати доцільність рівневої вищої освіти за спеціальністю «Державне управління» у процесі професіоналізації кадрів державної служби та необхідність формування змісту навчання відповідно до посадової структури державної служби, функцій, компетенцій посад, галузей управління, з урахуванням поточних і перспективних потреб державного управління;
– запропонувати структурно-функціональну модель формування змісту вищої освіти за спеціальністю «Державне управління», в основу якої покладено модернізацію навчальних програм освіти на основі ОКР молодший спеціаліст, бакалавр, магістр в залежності від змісту професійної діяльності державних службовців;
– розробити та обґрунтувати проект Концепції післядипломної освіти державних службовців в Україні.
Об’єкт дослідження – підготовка державних службовців за спеціальністю «Державне управління».
Предмет дослідження – формування змісту вищої освіти за спеціальністю «Державне управління».
Гіпотеза дослідження базується на тому, що перехід освіти за спеціальністю «Державне управління» на рівневу основу сприятиме реалізації положень Болонського процесу у вищій освіті України, позитивно вплине на компетентність, процес професіоналізації кадрів державної служби. Рівневий принцип вищої освіти відповідатиме вимогам посадової структури державної служби, функціям, посадовим компетенціям державних службовців усіх рівнів управління, прискорить реалізацію особистісно-орієнтованого підходу у підвищенні професійної компетентності та професіоналізму кадрів.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є система загальнонаукових і спеціальних методів: системного, правового, історичного, порівняльного, аналізу і синтезу, структурно-функціонального, діяльнісного, системно-аналітичного, ідентифікації, екстраполяції, моделювання, абстрактно-логічного та інших. Системний підхід є методологічною основою всієї дисертаційної роботи й використовується для вирішення більшості завдань дослідження, у тому числі для аналізу системи професійної освіти державних службовців. Метод правового аналізу було використано для аналізу законодавчих актів, нормативних документів у сфері професійної освіти. За допомогою історичного, порівняльного та системного методів проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід організації системи освіти державних службовців. Методи структурно-функціонального аналізу дали можливість дослідити функції, структуру професійної діяльності державних службовців, їх компетентності; методи ідентифікації, екстраполяції використані під час вивчення можливостей і доцільності імплементації зарубіжного досвіду в систему професійної освіти державних службовців України; метод синтезу та системно-аналітичний – під час визначення сутнісних характеристик ключових понять дослідження, обґрунтування Концепції післядипломної освіти державних службовців; метод моделювання – у ході розробки моделі формування змісту програм професійної освіти державних службовців; абстрактно-логічний – під час узагальнення, формулювання висновків і пропозицій. Основою методології визначення змісту освіти у галузі «Державне управління» є діяльнісний підхід. Сукупність використання цих та інших методів забезпечила всебічність вивчення проблеми та достовірність висновків.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
уперше:
– запропоновано структурно-функціональну модель формування змісту багаторівневих програм вищої освіти за спеціальністю «Державне управління»;
– розроблено та обґрунтовано проект Концепції післядипломної освіти державних службовців в Україні;
удосконалено:
– підходи щодо формування змісту вищої освіти України за напрямом навчання та спеціальністю «Державне управління»;
– підходи щодо формування змісту програм вищої освіти за спеціальністю «Державне управління» в залежності від галузі управління, посадової структури, функцій та компетенцій посад державної служби України, поточних і перспективних завдань державного управління;
дістали подальшого розвитку:
– ідеї щодо шляхів підвищення професійної компетентності та професіоналізму державних службовців через індивідуалізацію змісту їх професійних знань, умінь, отриманих під час навчання за програмами спеціальності «Державне управління»;
– розробки щодо поглиблення особистісно-індивідуального спрямування змісту програм професійної освіти.
Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що отримані наукові та практичні результати можуть використовуватися з метою удосконалення системи підготовки державних службовців у процесі складання ГСВОУ та формування навчальних програм у системі професійної освіти державних службовців.
Результати здійсненого дослідження використано в роботі Міністерства освіти і науки України (довідка № 3.1/8-1545 від 18 січня 2010 р.) під час розробки концептуальних засад розвитку та удосконалення системи підготовки кадрів для державної служби та інших сфер життєдіяльності суспільства; Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України (довідка № 3.2/8-1550 від 21 січня 2010 р.) під час формування варіативної частини навчальних програм підготовки магістра, у тому числі за спеціальністю «Державна служба»; Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара (довідка № 86-904-64 від 14 жовтня 2009 р.) під час формування варіативної частини навчальної програми підготовки магістрів за спеціальністю «Державна служба»; Львівського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України (акт № 15/83-21 від 25 листопада 2009 р.) під час формування варіативної частини навчальних програм у магістратурі за спеціальністю «Державне управління»; Національним університетом водного господарства та природокористування (м. Рівне) (акт № 001-18 від 12 січня 2010 р.) під час акредитації спеціальності «Державна служба».
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею автора. Основні ідеї та розробки, здійснені в рамках дисертаційного дослідження, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну, практичне значення та одержані результати, отримані автором особисто.
У практичному посібнику, надрукованому у співавторстві з І. В. Шпекторенком, особистий внесок здобувача полягає в аналізі Галузевого стандарту вищої освіти України за спеціальністю «Державне управління», розробці підходів до формування змісту професійної освіти державних службовців та внесенні пропозицій до проведення поточного та підсумкового контролю, організації індивідуальної роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені у доповідях на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (Одеса, 2007, 2009); «Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України» (Дніпропетровськ, 2006 – 2008); «Теорія та практика державної служби» (Дніпропетровськ, 2008); «Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком» (Дніпропетровськ, 2007, 2008); «круглих столах», проведених у ДРІДУ НАДУ (2008, 2009).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені у 16 публікаціях, із них: 6 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях; 9 публікаціях у матеріалах науково-практичних конференцій; практичному посібнику (у співавторстві).
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, двох додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 246 сторінок, з них – 193 основного тексту. Робота містить 5 таблиць, додатки – на 33 сторінках. Список використаних джерел містить 171 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуального науково-практичного завдання, що полягає в розробці теоретико-методологічних основ формування змісту вищої освіти за спеціальністю «Державне управління».
Отримані результати свідчать про досягнення мети, вирішення завдань, підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, та дозволяють сформулювати такі висновки, пропозиції та рекомендації, що мають теоретичне і практичне значення.
1. Огляд джерел за темою дослідження показав, що система професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців в Україні як і національна система вищої освіти, відчула на собі недоліки стандартизовано-нормативного підходу до планування змісту навчання. Всеосяжність змісту існуючої програми напряму та спеціальності «Державне управління» та принципів підбору кадрів на навчання згідно з категоріями посад державної служби без врахування галузевої специфіки, функціональних, посадових обов’язків, внутрішнього забезпечення якості знижує її спрямованість на професійну діяльність і ефективність. Результати аналізу літератури свідчать, що у світі використовується загальний, інтегральний, міждисциплінарний підходи, комбіновані рівневі й галузеві академічні магістерські програми для інтегрування академічних навичок з практичним досвідом, зі стандартизацією навчальних дисциплін.
2. Доведено, що значний вплив на зміст вищої освіти державних службовців матиме міжнародне визначення бакалавра як ОКР. Сорбонська декларація закріпляє двоступеневу (дворівневу) структуру вищої освіти, використання системи кредитів (ECTS), акумулюючої кредитної системи, міжнародне визначення бакалавра як рівня вищої освіти, що надає особі кваліфікацію та право продовжувати навчання за програмами магістра.
Обґрунтовано, що одну з основ професіоналізації персоналу державного управління повинна складати фундаментальна, диференційована професійна освіта, яка ґрунтується на функціях, загальних і спеціальних компетенціях вищого (ОКР магістра), середнього (ОКР бакалавра, магістра), нижнього (ОКР молодшого спеціаліста) корпусів державної служби. Склад професійних завдань повинен включатися в цілі та зміст навчальної програми з урахуванням класифікації кадрів (посад державної служби різних рівнів) за використання посадового, посадового з елементами функціональної спрямованості професійної діяльності підходах до формування змісту навчання. Функціональний, компетентнісний і галузевий підходи мають бути основними у процесі формування змісту програм професійної освіти. Згідно з вимогами до професійної компетентності державного службовця формується перелік дисциплін загальної та варіативної частин програми, структурно-логічна схема підготовки, стандарти сформованості умінь у розрізі різних ОКР. Запровадження таких підходів зменшить тенденцію до дроблення дисциплін (курсів), сприятиме чіткому визначенню цілей, системної логіки викладання.
3. Визначено, що система професійної освіти кадрів державного управління, повинна стати безперервною та циклічною післядипломною освітою, за своїм змістом – складнокомпонентною, з метою розвитку широкої професійної компетентності, навичок самонавчання. Важливу роль мають відіграти принципи формування навчальних компетенцій. Професійна освіта державних службовців вимагає змістовного оновлення з підвищенням її фундаменталізації, гуманізації, гуманітаризації, поліваріантності, гнучкості як принципів навчання. Зміщення акцентів у змісті навчання з отримання інформації на формування розумових здібностей, інтелектуального потенціалу, досягається збільшенням варіативності академічних програм, індивідуалізації змісту навчання, покращенням наукової розробки стандартизації професійної освіти, формуванням і розвитком навчальних науково-виробничих комплексів рівневої підготовки фахівців; зв’язком між загальною середньою, професійно-технічною, вищою та післядипломною освітою.
4. Запропонована структурно-функціональна модель формування багаторівневої професійної освіти, побудована на ідеї, що академічність, фундаментальність вищої освіти може бути реалізована як через безперервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ОКР з цієї спеціальності. Структура закладів професійної освіти, які здійснюють навчання за напрямом і спеціальністю «Державне управління», можуть мати структуру, що не відрізнятиметься від нинішньої структури вищої освіти в Україні, оскільки ВНЗ відповідного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за ОКР, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації. Неперервна програма підготовки для здобуття найвищого ОКР реалізується, як правило, у вищих закладах освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації, диференційована підготовка може забезпечуватися вищими закладами освіти різних рівнів акредитації шляхом їх об’єднання в навчальні, навчально-наукові комплекси або на інших договірних засадах. З цієї точки зору є формальні підстави здійснювати повний цикл підготовки персоналу для державної служби за всіма існуючими ОКР в межах Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів, як провідних закладів професійної освіти державно-управлінських кадрів в Україні.
Насамперед йдеться про використання прозорих схем і етапів підготовки, які будуть порівнюваними для різних країн-учасниць Болонського процесу. У моделі формування змісту професійної освіти за спеціальністю «Державне управління» пропонується дворівнева система освітньо-кваліфікаційних рівнів за схемою: бакалавр – не менше 3-х років і магістр – два роки навчання. Це може бути й трьорівнева система – враховуючи ОКР молодшого спеціаліста, або чотирирівнева, з урахуванням ступеня доктора філософії (PhD). Перший етап, залежно від кількості рівнів, в академічному плані повинен повністю забезпечити доступ до другого етапу – підготовки бакалавра (магістра). У свою чергу, освіта на магістерському рівні дає право продовжити післядипломну освіту та здобувати ступінь доктора філософії, еквівалентом якого в Україні на цей час є науковий ступінь кандидата наук.
5. Запропоновано Концепцію післядипломної освіти державних службовців в Україні, яка базується на обґрунтуванні відповідності рівневої організації професійної освіти Закону України «Про державну службу», типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, умов добору кадрів, їх оцінювання, а також перепідготовки, підвищення кваліфікації, самоосвіти. Доведено, що поділ всього корпусу державної служби на категорії і ранги, на державних службовців і посадових осіб має відображати їх функції та фокусуватися на стандартах компетенцій, рівнях управління: центральному, регіональному, місцевому, що необхідно закріпити у Законі «Про державну службу». Чіткий функціональний підхід до визначення компетенції діяльності кожного державного органу будь-якого рівня дозволятиме чітко визначати посадову компетенцію державного службовця, зміст навчання, який би сприяв його професійно-посадовому та особистісному розвиткові. Процес навчання повинен поєднуватися з процесом самовдосконалення у вигляді самостійної та індивідуальної роботи й об’єктивними поточними та підсумковими іспитами.
Академічні програми кожного ОКР повинні мати чітку типову структуру, припускати їх модифікацію з урахуванням професійних (функціональних, посадових, компетентністних, галузевих) потреб державних службовців, що відповідно займають посади в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади; місцевих державних адміністраціях; для посад, що мають наскрізний характер; для посад патронатної служби.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про вищу освіту : Закон України від 17 січ. 2002 р. № 2984-ІІІ // Освіта України : нормативно-правові документи. – К. : Міленіум, 2001. – С. 11 – 38.
2. Про професійно-технічну освіту : Закон України від 10 лют. 1998 р. № 103-98-ВР // Урядовий кур’єр (Орієнтир). – 1998. – 12 берез.
3. Про загальну середню освіту : Закон України від 13 трав. 1999 р. № 651-XIV // Голос України. – 1999. – 23 черв.
4. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 9 квіт. 1999 року № 586-XIV // Вісн. Верховної Ради України. – 1999. – № 20 – 21. – Ст. 190.
5. Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про освіту» : Закон України від 26 берез. 1996 р. № 100а/96-ВР // Освіта України : нормативно-правові документи. – К. : Міленіум, 2001. – С. 9 – 10.
6. Про державну службу : Закон України від 16 груд. 1993 р. № 3723-ХІІ // Вісн. держ. служби України. – 1995. – № 1. – С. 9 – 28.
7. Про затвердження Положення про Українську Академію державного управління та її загальної структури : Указ Президента України від 2 вересн. 1995 р. № 682 // Зб. указів Президента України. – К., 1995.
8. Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій : Указ Президента України від 10 лист. 1995 р. № 1035 // Вісн. держ. служби України. – 1995. – № 3 – 4. – С. 7 – 20.
9. Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців : Указ Президента України від 30 трав. 1995 р. № 398 // Вісн. держ. служби України. – 1995. – № 2. – С. 30 – 31.
10. Про створення Львівського, Одеського і Харківського філіалів Української Академії державного управління: Указ Президента України від 11 верес. 1995 р. № 824 // Вісн. держ. служби України. – 1995. – № 3. – 4. – С. 25.
11. Про затвердження Положення про прийом слухачів до Української Академії державного управління при Президентові України : Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квіт. 1996 р. № 446 // Вісн. держ. служби України. – 1996. – № 2. – С. 23 – 28.
12. Про державну програму «Освіта» («Україна ХХІ століття») : Постанова Кабінету Міністрів України від 3 лист. 1993 р. № 896 // Освіта. – 1993. – № 44 – 46. – Грудень. – С. 2 – 11.
13. Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців : Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лют. 1997 р. № 167 // Вісн. держ. служби України. – 1997. – № 1. – С. 41 – 47.
14. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/topic/pdosv/kns
15. Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24 квіт. 2003 р. (прот. № 5/5-4) «Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації» // Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу : (док-ти і мат-ли 2003 – 2004 рр.) / Авт. кол. : М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко, І. І. Бабин / за ред. В. Г. Кременя. – Тернопіль : ВПЦ ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004. – С. 66 – 67.
16. Дорожня карта модернізації загальнонаціональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. – К. : НАДУ, 2006-2007 // Поточний архів ДРІДУ НАДУ при Президентові України (2007 р.).
17. Авер’янов В. Концепція адміністративної реформи як науково-практичне обгрунтування комплексного удосконалення державного управління в Україні / В. Авер’янов // Вісн. держ. служби України. – 1996. – № 3. – С. 64 – 69.
18. Адамець І. Адміністративна реформа як комплексна соціально-управлінська проблема / Іван Адамець // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 2. – Ч. І. – С. 65 – 68.
19. Александров В. Державний службовець : системні аспекти його освітньої підготовки на поточному етапі НТР і умовах розбудови нової української державності / Вадим Александров // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 4. – С. 93 – 97.
20. Александров В. Освітня послуга / В. Александров // Екон. України. – 2006. – № 8. – С. 53 – 60.
21. Андрющук А. Організаційно-економічні питання вдосконалення підготовки державних службовців / Анатолій Андрющук, Людмила Матросова // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 3. – С. 128 – 134.
22. Бабак О. Про деякі аспекти проведення практики та стажування у межах програм підготовки магістрів державного управління : аналітичний огляд / Олександр Бабак, Олександр Коломієць // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 2. – С. 8 – 17.
23. Бакуменко В. Моделювання проблемного поля державно-управлінських реформ / Валерій Бакуменко, Сергій Кравченко // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 2. – С. 13 – 21.
24. Береговий І. Аналітико-прогностичні засоби концепції «Державне управління» / Іван Береговий // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 3. – С. 64 – 71.
25. Болюбаш Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти : навч. посібник для слухачів закладів підвищення кваліфікації системи вищої освіти / Я. Я. Болюбаш. – К. : ВВП «КОМПАС», 1997. – 64 с.
26. Бондарчук Н. Проблеми реформування вищої освіти в контексті реалізації вимог Болонського процесу / Н. Бондарчук // Акт. пробл. держ. упр. на новому етапі державотворення : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (31 трав. 2005 р., Київ). – К. : НАДУ, 2005. – Т. 1. – С. 321 – 322.
27. Бухалков М. И. Управление персоналом : учебник / М. И. Бухалков. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 368 с.
28. Васильєва О. Побудова системи професійного навчання державних службовців / О. Васильєва // Упр. суч. містом. – 2004. – № 10 – 12 (16). – С. 261 – 265.
29. Веснин В. Р. Технология работы с персоналом и деловыми партнерами : учебно-практическое пособие / Владимир Рафаилович Веснин. – М. : ТД Элит-2000, 2003. – 592 с.
30. Веснин В. Р. Управление персоналом. Теория и практика : учебник / Владимир Рафаилович Веснин. – М. : ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2007. – 688 с.
31. Виноградський М. Д. Управління персоналом : навч. посібник / М. Д. Виноградський, С. В. Беляєва, А. М. Виноградська, О. М. Шканова. – К. : Центр навчальної літ-ри, 2006. – 504 с.
32. Виступ ректора НАДУ при Президентові України В. І. Лугового на розширеному засіданні колегії Головдержслужби України 30 берез. 2006 р. // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 2. – С. 5 – 7.
33. Вища освіта України і Болонський процес : навч. посіб. / Авт. кол. : М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко, І. І. Бабін; за ред. В. Г. Кременя. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.
34. Вікторов В. Основні критерії та показники якості освіти / Віктор Вікторов // Вища освіта України. – 2006. – № 1. – С. 54 – 59.
35. Вікторов В. Г. Управління якістю освіти (соціально-філософський аналіз) : монографія / Віктор Григорович Вікторов. – Д. : Пороги, 2005. – С. 38 – 39.
36. Войтович Р. Культура та стиль діяльності державно-управлінського персоналу в перехідний період / Радмила Войтович // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 1. – С. 194 – 201.
37. Воронько Л. Культура праці державного службовця : спроба понятійного визначення / Лариса Воронько // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 3. – С. 306 – 316.
38. Воронько О. Система навчання керівних кадрів України : проблеми її становлення і розвитку / Олександр Воронько // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 1. – С. 3 – 10.
39. Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра за спеціальністю 8.150100 «Державне управління» напряму підготовки 1501 «Державне управління». – К. : МОН України, 2005. – 22 с.
40. Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-професійна програма підготовки магістра за спеціальністю 8.150100 «Державне управління» напряму підготовки 1501 «Державне управління». – Вид. офіційне. – К. : МОН України, 2005. – 32 с.
41. Гилюн О. В. Проблеми і тенденції модернізації вітчизняної освіти / О. В. Гілюн // Вісн. Дніпропетр. університету. Філософія. Соціологія. Політологія. – Вип. 14. – Д. : ДНУ, 2006. – С. 204 – 209.
42. Гірник А. Методичні аспекти дослідження соціальних та навчальних установок методом фокус-груп / А. Гірник // Мат. щорічн. наук.-практ. конф. «Акт. пробл. реформування державного управління» 29 травн. 1997 р. // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 2. – С. 53 – 59.
43. Глазов М. М. Управление персоналом : анализ и диагностика персонал-менеджмента : учебник / М. М. Глазов, И. П. Фирова, О. П. Истомина / под ред. М. М. Глазова. – СПб. : Андреевский издательский дом, 2007. – 251 с.
44. Гриненко В. Аналіз функцій вищих керівних кадрів державного управління як необхідна умова проектування моделей професійної компетентності та підготовки / Валентина Гриненко // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 4. – С. 97 – 106.
45. Гринчишин І. М. Освітня складова розвитку людського капіталу (теоретичний аспект) / І. М. Гринчишин // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців : теорія, практика : міжн. наук.-практ. конф. 22 берез. 2007 р. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 167 – 170.
46. Дзвінчук Д. І. Сучасні тенденції розвитку та управління освітою : автореф. … докт. філос. наук : 09.00.10 / Дзвінчук Дмитро Іванович ; АПН України, ІВО. – К., 2007. – 33 с.
47. Дзвінчук Д. Підвищення кваліфікації державного службовця як процес і результат розвитку компетентності / Дмитро Дзвінчук // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 1. – С. 190 – 194.
48. Дзвінчук Д. Центральні органи управління освітою в законодавстві України / Дмитро Дзвінчук // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 265 – 276.
49. Діуліна В. В. Професійна діяльність викладача ВНЗ як умова модернізації системи професійного навчання публічних службовців / В. В. Діуліна // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців : теорія, практика : міжн. наук.-практ. конф. 22 берез. 2007 р. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 173 – 177.
50. Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців (2004). – Режим доступу: http://www.guds.gov.ua
51. Дубенко С. Державна кадрова політика в регіонах / Світлана Дубенко // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 3. – С. 226 – 230.
52. Дубровка О. Державне управління вищою освітою в системі маркетингових суб’єкт-об’єктних відносин / О. Дубровка // Упр. суч. містом. – 2004. – № 10-12 (16). – С. 63 – 68.
53. Емельянов А. М. Кадры управления в новых исторических условиях / А. М. Емельянов // Руководитель на рубеже ХХI века : мат-лы наук.-практ. конф. 22–23 сент. 1999 г. – М. : Беларусь, 1999. – Ч. 2. – С. 44 – 50.
54. Зайцева Т. В. Управление персоналом : учебник / Т. В. Зайцева, А. Т. Зуб. – М. : ИД «ФОРУМ», ИНФРА-М, 2006. – 336 с.
55. Зарудін О. Упровадження вимог Болонського процесу – невід’ємна складова європейської інтеграції України / О. Зарудін // Акт. пробл. держ. упр. на новому етапі державотворення : матер. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (31 трав. 2005 р., Київ). – К. : НАДУ, 2005. – Т. 1. – С. 323– 324.
56. Івашов М. Про необхідність системно-аналітичної підготовки дослідників з державного управління / М. Івашов, С. Юдіна, О. Коломієць // Мат. щорічн. наук.-практ. конф. «Акт. пробл. реформування державного управління» 29 трав. 1997 р. // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 2. – С. 132 – 136.
57. Івашов М. Деякі назрілі організаційно-економічні проблеми зарубіжних систем освіти та шляхи їх розв’язання / Михайло Івашов // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 3. – С. 58 – 72.
58. Івашов М. Сучасні особливості реалізації профорієнтації як складової соціальної технології у промислово розвинутих країнах / Михайло Івашов // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 3 – 4. – С. 163 – 175.
59. Ільясов Р. Підготовка магістрів державного управління. Резерви удосконалення / Роман Ільясов // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 2. – С. 8 – 17.
60. Інноваційні технології навчання в системі підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців / Кол. авт. : О. М. Біла, О. В. Золіна, О. П. Крайник та ін. / за заг. ред. В. Г. Логвинова, С. К. Хаджирадєвої. – Одеса : Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2002. – 253 с.
61. Іщенко О. Актуальні питання кадрової політики на сучасному етапі / Олексій Іщенко // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 5 – 11.
62. Калашнікова С. Підготовка фахівців з управління освітою у США / С. Калашнікова // Мат. щорічн. наук.-практ. конф. «Акт. пробл. реформування державного управління» 29 трав. 1997 р. // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 2. – С. 149 – 152.
63. Калашнікова С. Роль громадськості в управлінні вищою освітою США / Світлана Калашнікова // Вісн. НАДУ. – 1999. – № 1. – С. 215 – 223.
64. Калашнікова С. Типи систем управління вищою освітою на рівні штату у США / Світлана Калашнікова // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 3. – С. 193 – 198.
65. Кибанов А. Я. Основы управления персоналом : учебник / А. Я. Кибанов. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 304 с.
66. Князєв В. Кадрове забезпечення регіонального розвитку (співдоповідь) / Володимир Князєв // Вісн. НАДУ. – 2001. – № 2. – Ч. І. – С. 25 – 26.
67. Ковальчук В. Ю. Філософія освіти в трансформаційному суспільстві / В. Ю. Ковальчук // Вісн. Дніпропетр. університету : Філософія. Соціологія. Політологія. – Вип. 14. – Д. : ДНУ, 2006. – С. 93 – 97.
68. Колісниченко Н. Альтернативні джерела фінансування вищої освіти: досвід США / Наталія Колісниченко // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 1. – С. 320 – 326.
69. Колісниченко Н. М. Модернізація системи професійного навчання державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування в контексті демократичного державного врядування / Н. Колісниченко // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців : теорія, практика : міжнар. наук.-практ. конф. 22 берез. 2007 р. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 177 – 180.
70. Колот А. Реалізація основних принципів Болонської декларації при підготовці фахівців економічного профілю / А. Колот // Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу : Док-ти і мат-ли. Травень – грудень 2004 р. – Ч. 2. / Упоряд. : М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко, І. І. Бабин. – Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2004. – С. 78 – 83.
71. Колпаков В. М. Стратегический кадровый менеджмент : учеб. пособие / В. М. Колпаков, Г. А. Дмитренко. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : МАУП, 2005. – 752 с.
72. Коржевська Г. М. Забезпечення якості в системі професійної освіти публічних службовців / Г. Коржевська // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців : теорія, практика : міжнар. наук.-практ. конф. 22 берез. 2007 р. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 182 – 186.
73. Корпоративна культура : навч. посіб. / Г. Л. Хаєт, О. Л. Єськов, Л. Г. Хаєт, С. В. Ковалевський, О. А. Медведєва, В. І. Кулійчук, Е. В. Яшина. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 403 с.
74. Корсак К. В. Вища освіта і Болонський процес : навч. посіб. / Костянтин Віталійович Корсак, Ірина Олександрівна Ластовченко. – К. : МАУП, 2007. – 352 с.
75. Кравченко М. Задоволення потреб державних службовців як один із чинників успішного впровадження нової управлінської ідеології / Мілена Кравченко // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 95 – 101.
76. Кравчук Л. Адміністративна реформа в Україні : стан і перспективи / Леонід Кравчук // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 1. – С. 13 – 23.
77. Кучма Р. Теоретичні аспекти функціонування вищої освіти в трансформаційний період / Руслан Кучма // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 204 – 210.
78. Кушнірова Г. П. Напрями вдосконалення системи професійного навчання публічних службовців / Г. Кушнірова // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців : теорія, практика : міжн. наук.-практ. конф. 22 бер. 2007 р. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 191 – 194.
79. Леліков Г. Проблеми та перспективи державної служби / Г. Леліков // Вісн. держ. служби України. – 1996. – № 1. – С. 5 – 10.
80. Липова Л. Управління екологічною освітою й екологічним вихованням у ВНЗ / Людмила Липова, Алла Ясинська // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 2. – С. 148 – 153.
81. Логунова М. Культурно-гуманітарна підготовка державних службовців як чинник підвищення ефективності управлінської діяльності / Марія Логунова // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 1. – С. 21 – 27.
82. Луговий В. Актуальні проблеми підготовки і використання керівних кадрів державної служби (аналіз світового досвіду) / Володимир Луговий, Володимир Яцуба // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 1. – С. 46 – 56.
83. Луговий В. Державне управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень / Володимир Луговий, Володимир Князєв // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 3 – 4. – С. 9 – 12.
84. Луговий В. Кадрове забезпечення регіонального розвитку / Володимир Луговий // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 2. – Ч. І. – С. 21 – 24.
85. Луговий В. Про деякі принципи підготовки керівного персоналу державної служби / Володимир Луговий // Вісн. УАДУ. – 1996. – № 1. – С. 14 – 23.
86. Луговий В. Про пріоритетні завдання розвитку кафедр НАДУ при Президентові України відповідно до вимог суспільних перетворень та вдосконалення освіти (доповідь на семінарі-нараді завідувачів кафедр Академії та її регіональних інститутів державного управління 15 грудн. 2005 р.) / Володимир Луговий // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 2. – С. 8 – 12.
87. Луговий В. Реформування системи підготовки управлінських кадрів / Володимир Луговий // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 1. – С. 25 – 35.
88. Луговий В. Роль і місце Національної академії державного управління при Президентові України у створенні системи підготовки державних службовців в умовах європейської та євроатлантичної інтеграції / Володимир Луговий // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 1. – С. 13 – 18.
89. Лукіна Т. Міжнародні системи індикаторів якості освіти як основа для порівняльного аналізу державного управління освітою / Тетяна Лукіна // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 196 – 203.
90. Малуев П. А. Управление персоналом / П. А. Малуев, Ю. Е. Мелихов. – М. : Альфа-Пресс, 2005. – 184 с.
91. Матвіїшин Є. Г. Підвищення фахового потенціалу публічних службовців через посилення практичної орієнтованості їх підготовки / Є. Матвіїшин // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців : теорія, практика : міжн. наук.-практ. конф. 22 берез. 2007 р. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 197 – 200.
92. Миколайчук М. М. Мотиви перегляду акцентів у системі професійного навчання державних службовців / М. Миколайчук // Державна служба в Україні : сучасний стан та напрями адаптації до стандартів Європейського союзу : мат. щорічн. наук.-практ. конф. 28 квітн. 2005 р. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 179 – 183.
93. Михальська В. В. Державне регулювання механізму формування освітнього середовища для малого та середнього підприємництва : автореф. дис… канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Михальська Владислава Валеріївна ; НАДУ. – К., 2007. – 20 с.
94. Навчальна підготовка державних службовців до інтернаціоналізації : Док-ти міжн. семінару SIGMA, Будапешт, 22-23 трав. 1995 р. / пер. з англ. В. В. Шульги. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 124 с.
95. Нижник Н. Політична культура державних службовців / Ніна Нижник // Етика поведінки державних службовців. – К. : Асоціація державних службовців, 1999. – 39 с.
96. Нижник Н. Проблеми сьогодення державного управління в Україні / Н. Нижник // Акт. пробл. держ. упр. на новому етапі державотворення : мат. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (31 травн. 2005 р., Київ). – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – Т. 1. – С. 23 – 29.
97. Нижник Н. Р. Державна служба в Україні як фактор державотворення / Н. Р. Нижник // Вісн. держ. служби України. – 1995. – № 1. – С. 47 – 53.
98. Нинюк М. Сутність етики державного службовця України та проблеми її формування / Марія Нинюк // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 3 – 4. – С. 44 – 50.
99. Нинюк М. Формування етичної культури як різновиду професійної етики в процесі підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування / Марія Нинюк, Інна Нинюк // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 2. – С. 307 – 316.
100. Оболенський О. Навчання державного службовця як складова його професійної діяльності / Олексій Оболенський // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 3. – С. 35 – 41.
101. Опанасюк Г. Підготовка державних службовців як соціальна проблема / Ганна Опанасюк // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 1. – С. 251 – 258.
102. Опанасюк Г. Розробка програм підготовки державних службовців у Чеській та Словацькій республіках / Ганна Опанасюк // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 3. – С. 183 – 189.
103. Опанасюк Г. Система підготовки державних службовців у Польщі / Ганна Опанасюк // Вісн. НАДУ. – 1999. – № 2. – С. 193 – 199.
104. Осійчук М. С. Розвиток державної (публічної) служби та її вплив на трансформацію державного управління / М. Осійчук // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців : теорія, практика : міжнар. наук.-практ. конф. 22 бер. 2007 р. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 270 – 275.
105. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу : Док-ти і мат-ли. Травень – грудень 2004 р. – Ч. 2. / Упоряд. : Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І. – Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2004. – 202 с.
106. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу : (док-ти і мат-ли 2003 – 2004 рр.) / Авт. кол. : М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко, І. І. Бабин / за ред. В. Г. Кременя. – Тернопіль : ВПЦ ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004. – 146 с.
107. Павленчик П. Функціональне обстеження апаратів місцевих державних адміністрацій – важливий метод підвищення ефективності проходження державної служби в регіонах / Петро Павленчик // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 2. – Ч. І. – С. 328 – 333.
108. Пірен М. Політико-психологічні чинники формування управлінської культури державних службовців / Марія Пірен // Вісн. УАДУ. – 2001. – № 2. – Ч. 2. – С. 200 – 207.
109. Пойченко А. Стратегія впровадження системи управління якістю у вищому навчальному закладі / Анатолій Пойченко, Тетяна Безверхнюк, Тетяна Сивак // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 3. – С. 195 – 200.
110. Полтавський В. Молодь і державне управління : реалії сьогодення у площині кадрового забезпечення державної служби / Володимир Полтавський // Вісн. УАДУ. – 2002. – № 4. – С. 15 – 23.
111. Полтавський В. Шляхи поліпшення кадрового складу державної служби в Україні / Володимир Полтавський // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 1. – С. 80 – 85.
112. Пономаренко Б. Т. Бизнес-образование в России / Б. Т. Пономаренко // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 1. – С. 403 – 418.
113. Приходько В. В. Від системи вищої освіти без освіти до системи з освітою людини / В. Приходько, В. Вікторов // Вісн. Дніпропетровського ун-ту. Філософія. Соціологія. Політологія. – Вип. 14. – Д. : ДНУ, 2006. – С. 19 – 26.
114. Проблеми розвитку і вдосконалення державної служби (Робоча група V) // Міжнар. симпозіум «Адміністративна реформа в Україні». 26-28 листоп. 1997 р. // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 1. – С. 64 – 72.
115. Прокопенко А. Зміна парадигми освіти : від традиційної до особистісно-орієнтованої (соціально-філософський аспект) / А. Прокопенко // Акт. пробл. європейської та євроатлантичної інтеграції України: мат. 3-ї регіон. наук.-практ. конф. / за заг. ред. Л. Л. Прокопенка. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2006. – С. 85 – 94.
116. Прокопенко А. Освіта як чинник соціальних змін / Андрій Прокопенко. – К. : Четверта хвиля, 2008. – 160 с.
117. Проненко Л. Механізми залучення громадських організацій до розвитку освітньої сфери в Україні / Леся Проненко // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 4. – С. 221 – 226.
118. Професійна програма підвищення кваліфікації державних службовців V-VII категорій посад. Рекомендовано Науково-методичною радою при Головдержслужбі, прот. № 1 від 4 берез. 2003 р. – 25 с.
119. Райт Г. Державне управління / Глен Райт / пер. з англ. В. Івашка. – К. : Основи, 1994. – 191 с.
120. Ребкало В. Психологічні чинники розвитку управлінських навиків особистості державного службовця в Україні / Валерій Ребкало, Марія Пірен // Вісн. УАДУ. – 1999. – № 4. – С. 235 – 243.
121. Романов В. Л. Инновационная ориентация государственного управления и подготовки кадров государственно-служебной деятельности / В. Л. Романов // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 1. – С. 419 – 429.
122. Рудік О. План дій Україна – ЄС : «Домашнє завдання» для регіонів / О. Рудік // Акт. пробл. європейської та євроатлантичної інтеграції України: мат. 3-ї регіон. наук.-практ. конф. / за заг. ред. Л. Л. Прокопенка. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2006. – С. 10 – 13.
123. Савченко В. А. Управління розвитком персоналу : навч. посібник / В. А. Савченко. – К. : КНЕУ, 2002. – 351 с.
124. Сватко О. Досвід організації та функціонування муніципальної служби у Франції і Великобританії / О. Сватко // Акт. пробл. європейської та євроатлантичної інтеграції України : мат. 3-ї регіон. наук.-практ. конф. / за заг. ред. Л. Л. Прокопенка. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2006. – С. 264 – 266.
125. Сербиновский Б. Ю. Управление персоналом : учебник / Б. Ю. Сербиновский. – М. : «Дашков и К», 2007. – 464 с.
126. Серьогін С. Система професійної освіти державних службовців у вимірі Болонської декларації як показника європейського вибору / Сергій Серьогін, Віктор Вікторов // Державна служба України : сучасний стан та напрями адаптації до стандартів Європейського Союзу : мат. щорічн. наук.-практ. конф. 28 квітн. 2005 р. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 15 – 19.
127. Серьогін С. Кадрові проблеми адміністративної реформи / Сергій Серьогін // Вісн. УАДУ. – 1998. – № 1. – С. 99 – 103.
128. Серьогін С. М. Державний службовець у відносинах між владою і суспільством : монографія / Сергій Михайлович Серьогін. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2003.– 454 с.
129. Синицина Н. Г. Стандартизація освіти державних службовців в Україні : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : 25.00.03 / Синицина Наталія Георгіївна ; ДРІДУ. – Д., 2006. – 20 с.
130. Системи підготовки державних службовців у зарубіжних країнах / пер. з англ. Ю. Д. Полянського. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 424 с.
131. Системи підготовки державних службовців у країнах ОЕСР / укр. пер. С. В. Соколик. – Д. : ДФ УАДУ, 1998. – 42 с.
132. Слиньков В. Н. Персонал и его менеджмент : практические рекомендации / В. Н. Слиньков. – К. : КНТ, 2007. – 476 с.
133. Слюсаренко О. М. Робота органів державної влади з професійного вдосконалення та кар’єрного розвитку державних службовців (аналіз світового та вітчизняного досвіду) / О. М. Слюсаренко // Держава та регіони : наук.-виробн. журнал («ЗІДМУ»). – Серія : Державне управління. – 2006. – № 3. – С. 175 – 187.
134. Слюсаренко О. Структура та компонентний склад, показники і критерії оцінювання професійної компетентності державного службовця як основи його кар’єрного розвитку / Олена Слюсаренко // Вісн. НАДУ. – 2006. – № 2. – С. 123 – 132.
135. Стасюк О. Про деякі методологічні засади в доборі керівників органів державної влади / Олександр Стасюк // Вісн. УАДУ. – 1997. – № 3 – 4. – С. 50 – 55.
136. Степко М. Виступ на семінарі «Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації» (21-22 лист. 2003 р., м. Львів) / Михайло Степко // Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу : (док-ти і мат-ли 2003 – 2004 рр.) / Авт. кол. : М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко, І. І. Бабин / за ред. В. Г. Кременя. – Тернопіль : ВПЦ ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2004. – С. 76 – 77.
137. Сурмін Ю. Необхідність концептуальних змін професійного навчання державних службовців в Україні / Юрій Сурмін // Вісн. НАДУ. – 2005. – № 4. – С. 84 – 92.
138. Сурмін Ю. П. Проблема стратегічних орієнтирів змін у системі підготовки державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування / Ю. П. Сурмін // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців : теорія, практика : міжн. наук.-практ. конф. 22 берез. 2007 р. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 296 – 300.
139. Таланова Ж. В. Стандартизація фахової підготовки з державного управління в країнах Північної Америки і Європи : автореф. дис. … канд. наук з держ. упр. : 25.00.03 / Таланова Жаннета Василівна ; НАДУ. – К., 2004. – 20 с.
140. Тамм А. Є. Державна політика в галузі освіти : курс лекцій / Анатолій Євгенович Тамм, Олександр Віталійович Радченко. – Харків : Магістр, 2006. – 116 с.
141. Терентьєв М. Рівнева освіта державних службовців в Україні: досвід США і Канади / Микола Терентьєв // Акт. пробл. держ. упр. : зб. наук. пр. – Вип. 2 (32). – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2008. – С. 206 – 212.
142. Терентьєв М. В. Болонський процес і професійна освіта державних службовців в Україні / М. В. Терентьєв // Менеджер. – 2008. – № 3 (45). – С. 55 – 60.
143. Терентьєв М. Аналіз змісту навчання та формування навчальних умінь магістра зі спеціальності «Державне управління» / Микола Терентьєв // Акт. пробл. держ. упр. : зб. наук. пр. – Вип. 1 (35). – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2009. – С. 275 – 282.
144. Терентьєв М. Ступенева освіта державних службовців в Україні: досвід країн ЄС / М. Терентьєв // Акт. проблеми держ. упр. : зб. наук. пр. ОРІДУ. – 2009. – № 2. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2009-1/zmist/R_3/Terentev.pdf
145. Терентьєв М. Теоретико-методологічні підходи до моделі формування змісту професійної освіти за спеціальністю «Державне управління» / Микола Терентьєв // Акт. пробл. держ. упр. : зб. наук. пр. – Вип. 2 (38). – О. : ОРІДУ НАДУ, 2009. – С. 152 – 154.
146. Терентьєв М. В. Післядипломна освіта державних службовців в Україні / М. В. Терентьєв // Менеджер. – 2009. – № 1 (47). – С. 185 – 189.
147. Терентьєв М. В. Формування навчальних умінь у слухачів магістратури за спеціальністю «Державне управління» : практ. посіб. / М. В. Терентьєв, І. В. Шпекторенко. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2008 . – 56 с.
148. Терещенко Д. А. Комунікативна компетентність публічних службовців як фактор розвитку демократизації суспільних відносин / Д. Терещенко // Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців : теорія, практика : міжн. наук.-практ. конф. 22 берез. 2007 р. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2007. – Ч. 1. – С. 304 – 308.
149. Томашенко В. Вплив ринку праці на розвиток стандартів професійно-технічної освіти / Віталій Томашенко // Вісн. УАДУ. – 2003. – № 2. – С. 204 – 212.
150. Турчинов А. И. Профессионализация и кадровая политика: проблемы развития теории и практики / Александр Иванович Турчинов. – М. : МПСИ, Флинта, 1998. – 272 с.
151. Удосконалення підвищення кваліфікації державних службовців / кол. авт. : П. С. Назимко (кер.), Л. М. Гогіна, Л. А. Ліщенюк та ін. – К. : Вид-во НАДУ, 2003. – 112 с.
152. Управл