РОЛЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В МЕХАНІЗМІ РЕФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ : РОЛЬ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ОРГАНОВ УПРАВЛЕНИЯ И МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ В МЕХАНИЗМЕ РЕФОРМИРОВАНИЯ ПЕРВИЧНОЙ МЕДИКО-САНИТАРНОЙ ПОМОЩИ



  • Название:
  • РОЛЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В МЕХАНІЗМІ РЕФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ
  • Альтернативное название:
  • РОЛЬ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ОРГАНОВ УПРАВЛЕНИЯ И МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ В МЕХАНИЗМЕ РЕФОРМИРОВАНИЯ ПЕРВИЧНОЙ МЕДИКО-САНИТАРНОЙ ПОМОЩИ
  • Кол-во страниц:
  • 227
  • ВУЗ:
  • Національної академії державного управління при Президентові України
  • Год защиты:
  • 2010
  • Краткое описание:
  • Львівський регіональний інститут державного управління
    Національної академії державного управління
    при Президентові України



    На правах рукопису


    УДК 614.255.4:342.6.346.232 (477.87)




    ПІТКО ЯРОСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ



    РОЛЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В МЕХАНІЗМІ РЕФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ



    Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління



    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата наук з державного управління



    Науковий керівник –
    кандидат медичних наук,
    доцент Лемішко Борис Богданович




    Львів – 2010

    ЗМІСТ
    стор.
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ НА ЗАСАДАХ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ


    12
    1.1. Розвиток первинної медико-санітарної допомоги на
    засадах сімейної медицини в світі та в Україні
    13
    2.2. Методологічні аспекти дослідження 48
    Висновки до розділу 58
    РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОМПЛЕКСНОГО МЕХАНІЗМУ
    ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

    61
    2.1. Організаційне забезпечення розвитку сімейної
    медицини 61
    2.2. Місцеве самоврядування, територіальна громада і
    сімейна медицина

    87
    Висновки до розділу 114
    РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ НА ЗАСАДАХ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

    117
    3.1. Формування стратегії розвитку сімейної медицини та
    активізація участі громад в розвиткові охорони здоров’я на
    рівні первинної медико-санітарної допомоги


    117
    3.2. Постійне підвищення якості медичної допомоги 133
    Висновки до розділу 151
    ВИСНОВКИ 154
    ДОДАТКИ 160
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 199


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АСМ - амбулаторія сімейної медицини.
    АПЗ - амбулаторно-поліклінічний заклад.
    БПР - безперервний професійний розвиток.
    ВВМД - відділення вторинної медичної допомоги.
    ВМЗО - вищі медичні заклади освіти.
    ВФМО - Всесвітня федерація медичної освіти.
    ВОЗ - відділ охорони здоров’я.
    ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров’я.
    ВПА - внутрішньополіклінічний аудит.
    ВПМСД - відділення первинної медико-санітарної допомоги.
    ВРУ - Верховна Рада України.
    ВСД - відділення стаціонарної допомоги.
    ГУОЗ - головне управління охорони здоров’я.
    ДМА - державна медична академія.
    ДМУ - державний медичний університет.
    ДСП - денний стаціонар поліклініки.
    ЗМІ - засоби масової інформації.
    ЗПСМ - загальна практика – сімейна медицина.
    ІАЦ - інформаційно-аналітичний центр.
    ІП - індивідуальне підприємство.
    КМКП - комунальна 5-а міська клінічна поліклініка м. Львова.
    КМУ - Кабінет Міністрів України.
    КО - кредитна одиниця.
    КП - комунальне підприємство.
    КТУ - коефіцієнт трудової участі.
    ЛНМУ - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького.
    ЛОДА - Львівська обласна державна адміністрація.
    ЛОР - Львівська обласна рада.
    ЛПЗ - лікувально-профілактичний заклад.
    МАПО - медична академія післядипломної освіти.
    МОЗ - Міністерство охорони здоров’я.
    МП - міська поліклініка.
    МСЕК - медико-соціальна експертна комісія.
    МУОЗ - міське управління охорони здоров’я.
    НДІ - науково-дослідний інститут
    НІР - науково-інноваційна рада.
    НМАПО - національна медична академія післядипломної освіти.
    НМУ - національний медичний університет.
    ОДА - обласна державна адміністрація.
    ПЛП - приватне лікарське підприємство.
    ПМСД - первинна медико-санітарна допомога.
    ПНД - пункт невідкладної допомоги.
    РДА - районна державна адміністрація.
    РП - районна поліклініка.
    СЛ - сімейний лікар.
    СЛА - сільська лікарська амбулаторія.
    СМ - сімейна медицина.
    СОЗ - система охорони здоров’я.
    СР - сільська рада.
    ТП - територіальна поліклініка.
    УАСМ - Українська асоціація сімейної медицини.
    ФАП - фельдшерсько-акушерський пункт.
    ХМАПО - Харківська медична академія післядипломної освіти.
    ЦДС - централізований домашній стаціонар.
    ЦРЛ - центральна районна лікарня.
    ЦСД - центр стаціонарної допомоги.
    ШМД - швидка медична допомога.
    ЯМД - якість медичної допомоги.
    ВСТУП

    Актуальність теми. Становлення громадянського суспільства – це багатовимірна проблема, яка стоїть як перед цивілізованим світом, так і перед Україною. Основою громадянського суспільства є здоров’я нації (громадське здоров’я), як стан демографічної структури, фізичного та інтелектуального потенціалу, морально-психологічного клімату, який забезпечує високий рівень життя громади і виконання нею всіх суспільних функцій на певному історичному відтинку часу.
    Виходячи з того, що громадянське суспільство як четвертий ступінь людської історії – це суспільство з високорозвинутими економічними, культурними, правовими, політичними відносинами між індивідами, не опосередкованими державою, громадське здоров’я слід розглядати у контексті соціальної сфери його діяльності (Волос Б.О.[31]).
    Основним аспектом забезпечення громадського здоров’я у будь-якій країні є профілактична концепція стилю і способу життя людей, медицини та охорони здоров’я і соціальної політики держави. Реалізація такої концепції можлива лише за умови співпадіння інтересів у системі «людина-лікар-держава - суспільство» (Гиріна О.М. [39, c.65]; Гойда Н.Г. [43, c.39]; Лемішко Б.Б. [102, c.453-455]; Пасієшвілі Л.М. [143, c.7]; Скляров Є.Я. [155, c.7] та ін.).
    За суспільними оцінками, здоров’я – найважливіший показник соціально-культурного розвитку та якості життя в країні, ефективності державного управління в цілому. Застосуванню комплексного механізму державного управління охороною здоров’я в Україні під час переходу до ринкових відносин присвячені роботи таких провідних вчених як В.М.Лехан [135], Г.І.Лисенко [108, c. 29], Я.Ф.Радиш [171], В.В.Рудень, І.М.Солоненко [185], та ін. При цьому переважно організаційний механізм державного управління вивчали Ю.В.Вороненко [36, с.36-41], В.М.Князевич [87, с.4-35], В.Ф.Моска-ленко [124, с.42-60], О.І.Сердюк [180, с.55], О.М.Хвисюк [199, с.28] та ін. Питання нормативно-правового механізму державного управління висвітлю-вали у своїх наукових працях В.Д.Бакуменко [18], З.С.Гладун [41], Г.О.Слабкий [116], І.В.Яковенко [209] та ін. Взаємодією адміністративних і політичних механізмів у системі управління охороною здоров’я вивчала Т.Д.Чеканова [202], а економічний механізм досліджувала Д.М.Джафарова [51, с. 34; 52, с.15].
    Погіршення стану здоров’я населення Львівщини, про що свідчать несприятливі демографічні показники та скорочення середньої тривалості життя, потребує суттєвого поліпшення організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини з метою ліквідації нерівності у доступності медичної допомоги, підвищення її валеологічної, профілактичної та лікувально-реабілітаційної ефективності. Дослідженню ролі комплексного механізму державного управління і місцевого самоврядування в реформуванні первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) на засадах сімейної медицини (СМ) та її розвитку в регіонах України присвячені лише поодинокі роботи, які не висвітлюють весь комплекс проблем.
    Актуальність проведеного дослідження підвищується у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року» 22 січня 2010р. № 1841-VI. Цією програмою визначені нові відповідальні завдання перед державними органами влади та місцевого самоврядування, а також органами охорони здоров’я країни щодо пришвидшення реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та її розвитку.
    Наукова і практична значимість окреслених проблем зумовила вибір теми дисертації, визначила мету і конкретні завдання, об’єкт і предмет дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота присвячена розв’язанню наукових і прикладних завдань, накреслених в обласній цільовій програмі «Розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на 2008-2011 роки», що затверджена сесією Львівської обласної ради 23.04.2008р., рішення № 552.
    Тема дисертації пов’язана з науково-дослідницькою роботою, яка виконується за участю автора у якості співвиконавця на кафедрі європейської інтеграції та права у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України «Механізми підвищення ефективності державного управління в регіоні» (номер державної реєстрації 0100U002070).
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є опрацювання комплексного механізму державного управління реформуванням первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та її розвитком на Львівщині шляхом міжсекторальної співпраці під керівництвом органів державного управління і місцевого самоврядування, а також подолання проблем недостатньо ефективного функціонування системи первинної медико-санітарної допомони, зумовлених нерівною її доступністю для населення та неналежною якістю медичної допомоги з урахуванням пріоритетних напрямків розвитку охорони здоров’я України.
    Для досягнення мети дисертаційної роботи були визначені такі завдання:
    - з’ясувати значення сімейної медицини у формуванні, збереженні та зміцненні громадського здоров’я;
    - дослідити теоретико-методологічні засади виникнення та розвитку сімейної медицини;
    - опрацювати комплексний механізм державного управління реорганізацією первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та її розвитком на основі політичного, організаційного, мотиваційного, економічного та правового механізмів;
    - проаналізувати ефективність опрацьованого комплексного механізму державного управління реорганізацією первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини;
    - окреслити стратегічні напрямки удосконалення механізму державного управління подальшим розвитком сімейної медицини;
    - розробити організаційно-методичні рекомендації щодо упровадження запропонованої моделі участі органів державного управління, місцевого самоврядування і громад у розвиткові сімейної медицини.
    Об’єктом дослідження є процес становлення сімейної медицини під час реформування первинної медико-санітарної допомоги на Львівщині в умовах формування громадської системи охорони здоров’я України.
    Предметом дослідження є роль державних органів управління і місцевого самоврядування в комплексному механізмі реформування первинної медико-санітарної допомоги на регіональному рівні.
    Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що органи державної влади відіграють визначну роль в удосконаленні комплексного механізму державного управління розвитком сімейної медицини на регіональному рівні шляхом переорієнтації її на засади формування, збереження і зміцнення здоров’я та профілактичної медицини призведе до суттєвого поліпшення стану здоров’я населення Львівщини.
    Методи дослідження. Для вивчення впливу комплексного механізму державного управління щодо реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: абстрактно-логічний – для визначення сутності понять і сфер діяльності різних галузей охорони здоров’я; конкретно-історичний – для дослідження еволюції механізмів державного управління розвитком сімейної медицини з урахуванням причин, умов і чинників, які впливали на виникнення певної динаміки змін, що відбувалися в країнах світу і в Україні; компаративний, який дозволив провести порівняльний аналіз досвіду різних країн світу і України щодо застосування механізмів державного управління розвитком сімейної медицини та проблем нормативно-правового регулювання в галузі первинної медико-санітарної допомоги; статистичні методи, які дозволяють виявити закономірності через випадковості, для вивчення реєстру здоров’я населення; методи експертних оцінок – для суб’єктивного оцінювання експертами індикаторів якості медичної допомоги, коли не можливо оцінити іншими методами їх параметри; соціологічний – для опитування вибірки пацієнтів поліклініки відносно їх задоволеності якістю медичної допомоги; системний – для дослідження методологічних засобів, процедур, прийомів, спрямованих на вивчення первинної медико-санітарної допомоги як соціально керованої системи.
    Наукова новизна результатів роботи полягає в тому, що:
    уперше розроблено:
    - метод формування медико-соціальних завдань і заходів щодо реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та її розвитку у Львівському регіоні з використанням комплексного механізму державного управління закладами сімейної медицини, до якого входять політичний, організаційний, мотиваційний, економічний та правовий механізми державного управління;
    - організаційний механізм державного управління розбудовою первинної медико- санітарної допомоги на засадах сімейної медицини у вигляді перспективної регіональної моделі освітньо-медичних округів та схеми розташування закладів сімейної медицини на Львівщині;
    - реєстр здоров’я територіальної громади, який дозволяє за прямими показниками здоров’я, визначеними фахівцями сімейної медицини, оцінити стан громадського здоров’я і ефективність профілактичних заходів, що проводяться з валеологічною метою і з метою первинної профілактики захворювань;
    удосконалено:
    - модель реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини з використанням комплексного механізму державного управління і міжсекторальної співпраці різних галузей господарства Львівщини з метою вирішення медичних і соціальних проблем стосовно формування, збереження і зміцнення громадського здоров’я;
    - конкретні механізми державного управління стратегією розвитку сімейної медицини з активним залученням до цього не лише медичних працівників і організаторів охорони здоров’я, але й фахівців інших галузей, органів державного управління і місцевого самоврядування;
    дістали подальший розвиток:
    - принципи реформування закладів первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини і темпи їх реструктуризації на основі
    організаційного механізму державного управління;
    - підготовка і безперервний професійний розвиток сімейних лікарів, медичних сестер і менеджерів сімейної медицини з урахуванням потреб населення у цих спеціалістах і сучасних вимог до таких фахівців.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи застосовуються для здійснення заходів щодо активної реорганізації закладів первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини у Львівській області.
    Рекомендації дослідження складають основу комплексного механізму державного управління, спрямованого на участь у реформуванні первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини не лише медичних працівників і організаторів охорони здоров’я, а й органів державного управління та місцевого самоврядування, що сприятиме підвищенню якості та ефективності медичної допомоги.
    Основні положення, висновки і рекомендації дослідження використовуються Львівською обласною радою, Львівською обласною державною адміністрацією у процесі реалізації обласної цільової програми «Розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на 2008-2011 роки», а також у навчальному процесі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, що становлять індивідуальний внесок автора. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, відображається у списку публікацій.
    Апробація результатів дисертації. Результати представлені на науко-
    во-практичній конференції «Клініка сімейної медицини» (Львів, 2006), міжнародних науково-практичних конференціях у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України 22 березня 2007 року, 4 квітня 2008 і 3 квітня
    2009 року.
    Структура і обсяг дисертаційної роботи. Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінок та складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Основний текст дисертації становить 159 сторінок.
    Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано
    14 науково-методичних робіт, з них 2 самостійних і одна у співавторстві з
    Б.Б. Лемішком у фахових виданнях з державного управління.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Результати наукового дослідження підтвердили гіпотезу, що удосконалення комплексного механізму державного управління розвитком сімейної медицини на регіональному рівні шляхом переорієнтації її на засади формування, збереження і зміцнення здоров’я з широким залученням до цього процесу органів державного управління, місцевого самоврядування і громадськості призвело до суттєвого поліпшення стану здоров’я населення Львівщини.
    Опрацювання комплексного механізму державного управління розвитком первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини дозволило розробити завдання і заходи обласної цільової програми «Розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на 2008-2011 роки».
    У дисертаційній роботі зроблені такі висновки та пропозиції теоретичного і практичного характеру.
    1. Доведено, що сімейна медицина зародилась і почала розвиватись в середині сімдесятих років минулого сторіччя, її загальні принципи були вперше сформульовані на Алма-Атинській конференції 134 країн і представників ООН. Подані історичні матеріали підтверджують, що надання первинної медико-санітарної допомоги за сімейним принципом посідає важливе місце і демонструє високу медичну ефективність та економічну доцільність. Саме у системі первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини розвинулась концепція профілактичної медицини, що базується на чинниках ризику виникнення захворювань, формування, збереження і зміцнення здоров’я здорових людей. Відбулось зміщення акцентів зі спеціалізованої індивідуальної медичної допомоги на масову первинну медико-санітарну допомогу на засадах сімейної медицини з використанням значного ресурсу територіальних громад.
    2. Констатовано, що нагальна потреба у формуванні, збереженні, зміцненні та відновленні здоров’я нації вимагала напрацювання механізмів державного управління щодо реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини в Україні. Вперше сімейна медицина в нашій країні започаткована на Львівщині в 1988 році, коли за ініціативою громадськості та наказом Міністерства охорони здоров’я України був започаткований медико-соціальний експеримент щодо реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та опрацювання комплексного механізму державного управління цим процесом. Позитивні результати цього експерименту поширені не лише на інші регіони України, але й в країнах СНД.
    3. Доведено, що результативність та ефективність комплексного механізму державного управління первинною медико-санітарною допомогою на регіональному рівні пов’язана з першочерговим забезпеченням потреб територіальних громад, наближенням до них якісної медичної допомоги шляхом перерозподілу ресурсів з урахуванням пріоритету розвитку сімейної медицини як основної складової первинної медико-санітарної допомоги населенню адміністративної території, заснованої на засадах керованості, профілактичної спрямованості, стандартизації та доказовості, які є підгрунтям її медичної ефективності та економічної доцільності.
    4. З урахуванням економічного механізму державного управління і дефіциту фінансування закладів первинної медико-санітарної допомоги запропоновані зміни у фінансуванні амбулаторно-поліклінічних закладів, що працюють на засадах сімейної медицини, як найменш економічно затратної підсистеми системи охорони здоров’я згідно опрацьованої і затвердженої Львівською обласною радою цільової програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, що визначає моделі кінцевих результатів виконання завдань і заходів комплексного механізму державного управління.
    Органами, які забезпечують активну участь у комплексному механізмі державного управління регіональної державної влади, місцевого самоврядування і територіальних громад в реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини та її розвитку визначені координаційні ради з розвитку сімейної медицини при обласних та районних державних адміністраціях.
    5. Показано, що сімейний лікар на Львівщині став не лише валеологом щодо формування, збереження і зміцнення здоров’я здорових людей, фахівцем у галузі профілактики найпоширеніших захворювань, але й менеджером застосування діагностичних і лікувально-реабілітаційних технологій, які реалізуються у закладах первинної медико-санітарної допомоги, а також у закладах другого і третього рівнів медичної допомоги хворим. Він забезпечує ліпшу інтеграцію медичної допомоги, наступність і спадкоємність між різними лікувально-профілактичними закладами, суттєво поліпшуючи її керованість, доступність і якість.
    6. Продемонстрована роль безперервного професійного розвитку фахівців сімейної медицини, рейтингової оцінки кількості та якості їх професійної роботи, а також внутрішньополіклінічного аудиту в мотиваційному механізмі державного управління якістю медичної допомоги на догоспітальному етапі у закладах первинної медико-санітарної допомоги, які працюють на засадах сімейної медицини.
    7. Запропоновано реєстр здоров’я територіальної громади, який є прямим індикатором рівня громадського здоров’я. Моніторинг реєстру громадського здоров’я дозволить аналізувати й оцінювати рівень і ефективність валеологічної та профілактичної роботи фахівців сімейної медицини та їх вплив на дотримання громадою принципів здорового способу життя, який є переважно керованим чинником, що на 50% формує рівень індивідуального і громадського здоров’я.
    8. Подоланню проблем недостатньо ефективного функціонування системи охорони здоров’я на регіональному рівні, зумовлених нерівною доступністю первинної медико-санітарної допомоги для населення та її незалежною якістю, сприятиме сформована нами перспективна модель первинної медико-санітарної допомоги, яка впроваджується у Львівській області на основі комплексного механізму державного управління. Цей механізм базується на створенні нормативно-правової бази з поетапною перебудовою амбулаторно-поліклінічної ланки медичної допомоги населенню. Він передбачає організаційно-структурне і фінансово-економічне розме-жування ресурсів закладів первинної медико-санітарної допомоги та спеціалізованої госпітальної медичної допомоги, а також створення освітньо-медичних округів у якості моделі активної участі територіальних громад у розбудові первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини.
    На основі дисертаційного дослідження опрацьовані та ефективно реалізуються такі нормативні документи та методичні рекомедації:
    органам обласної влади:
    - обласна цільова програма «Розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на 2008-2011 роки», яка затверджена сесією Львівської обласної ради 23.04.2008р., рішення № 552;
    - методичні рекомендації «Регіональна модель освітньо-медичних округів та схема розташування закладів сімейної медицини у Львівській області», затверджені головою Львівської обласної державної адміністрації.
    районним державним адміністраціям і органам місцевого самоврядування:
    -типові положення про заклади первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини, в яких визначені схеми реорганізації первинної медико-санітарної допомоги та етапи її розбудови;
    -схема фінансово-організаційної структури первинної допомоги та етапи її розбудови;
    -схема надання ПМСД на засадах сімейної медицини в містах обласного підпорядкування;
    -схема надання ПМСД на засадах сімейної медицини населенню сільського району;
    -типове положення про комунальну міську поліклініку;
    -типове положення про центр первинної медико-санітарної допомоги поліклініки;
    -типове положення про консультативний лікувально-діагностичний центр районної (міської) поліклініки;
    -типове положення про центр стаціонарної допомоги поліклініки;
    -типове положення про відділення центру ПМСД;
    -типове положення про районну поліклініку;
    -типове положення про територіальну поліклініку;
    -типове положення про амбулаторію сімейної медицини;
    -типове положення про фельдшерсько-акушерський пункт;
    керівникам закладів охорони здоров’я:
    -функціональна модель сільської амбулаторії сімейної медицини;
    -фунціональна модель фельдшерсько-акушерського пункту сімейної медицини;
    фахівцям сімейної медицини:
    - посадова інструкція завідувача сільської амбулаторії сімейної медицини;
    - посадова інструкція старшої медичної сестри сільської амбулаторії сімейної медицини;
    - посадова інструкція сімейного лікаря сільської амбулаторії сімейної медицини;
    - посадова інструкція медичної сестри сімейного лікаря сільської амбулаторії сімейної медицини;
    -посадова інструкція медичної процедурного кабінету сільської амбулаторії сімейної медицини;
    -посадова інструкція медичної сестри фізіотерапевтичного кабінету сільської амбулаторії сімейної медицини;
    У посадових інструкціях фахівців сільських закладів сімейної медицини до найважливіших функціональних обов’язків вперше віднесені валеологічна і профілактична робота серед населення та їх безперервний професійний розвиток, спрямовані на формування, збереження і зміцнення здоров’я здорових людей та поліпшення якості медичної допомоги населенню у закладах первинної медико-санітарної допомоги, які працюють на засадах сімейної медицини.
    Названі вище нормативні документи та методичні рекомендації створюють моделі сучасних закладів сімейної медицини для сільської місцевості, що можуть слугувати розвиткові цих закладів у майбутньому. Вони є складовими елементами комплексного механізму державного управління розвитком системи охорони здоров’я на засадах сімейної медицини у Львівській області, що сприяють виконанню завдань Закону України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року» від 22 січня 2010р. № 1841-VI [3].



    CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Конституція України. – К.: Просвіта, 1996. – 80 с.
    2. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»
    // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №4. – С. 59-83.
    3. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року» від 22 січня 2010р. № 1841-VI.
    4. Указ Президента України «Про концепцію удосконалення охорони здоров’я населення України» // Офіційний вісник України. – 2000. - № 49.
    5. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення» від 06.12.2005р. № 1694/2005
    // Офіційний вісник України. – 2006. - №1.
    6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я» від 20 червня 2000р. № 989 // Медичний вісник України. – 2000. - № 25. – С. 3.
    7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров’я на період до
    2010 року» від 13.06.2007 р. № 815.
    8. Алма-Атинская конференция по первичной медико-санитарной помощи // Хроника ВООЗ. – 1980. – Т. 33, №3. – С. 123-146.
    9. Апанасенко Г.Л. Медицинская валеология /Г.Л.Апанасенко, Л.А.Попова. - К.: Здоров’я, 1998. – 243 с.
    10. Асмолов О.К. Перспективи розвитку післядипломної освіти лікарів загальної практики-сімейної медицини /О.К.Асмолов, О.Б.Волошина, Т.П.Опаріна, О.Р.Дукова // Сімейна медицина. – 2007. - №3. – С. 31.
    11. Аспекти вдосконалення управління діяльністю лікарів загальної практики /О.Г.Гемба, Л.Я.Судова, Я.П.Базилевич [та ін.] // Сімейний лікар. – Львів, 1989. – С. 16-17.
    12. Бабак О.Я. Сімейна медицина – потреби часу / О.Я.Бабак
    // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.16.
    13. Бабенко В.А. Медицинское страхование в системе финансирования охраны здоровья во Франции: анализ возможности адаптации в Украине /В.А.Бабенко // Медичне страхування. – 1994. - №6. – С. 9-10.
    14. Бабиніна Л.Я. Про деякі проблеми підготовки лікарів загальної практики – сімейної медицини /Л.Я. Бабиніна, Д.І.Головань // Матеріали першого українського з'їзду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С. 85.
    15. Базилевич Я.П. Визначення думки населення про проведення експерименту "Сімейний лікар" / Я.П.Базилевич, А.А.Пірогов // Сімейний лікар. – Львів, 1989. – С. 12-13.
    16. Базилевич Я.П. Інформаційне забезпечення експерименту "Сімейний лікар" / Я.П.Базилевич, А.А.Пірогов // Сімейний лікар. – Львів, 1989. – С. 61-62.
    17. Базилевич Я.П. Сімейний лікар очима лікарської громадськості
    / Я.П.Базилевич, А.А.Пірогов // Сімейний лікар. – Львів, 1989. – С. 19-20.
    18. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики / В.Д.Бакуменко. – К.: УАДУ, 2000. – 326 с.
    19. Балакін О.К. Застосування інформаційних технологій у підвищенні ефективності роботи сімейного лікаря /О.К.Баланкін, Л.М.Шілкіна, Г.М.Дубінська, А.Б.Теребецький // Матеріали першого українського з'їзду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С. 27.
    20. Басистюк І. Стан і перспективи сімейної медицини Київщини
    / І. Басистюк, Л. Матюха // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.60.
    21. Берзенев В.Я. Здравоохранение и медицинское страхование в ФРН /В.Я.Берзенев // Здравоохранение Рос. Фед. – 1992. - №5. – С. 20-25.
    22. Березка М.І. Досвід організації оволодіння практичними навичками діагностичних досліджень середніми медичними працівниками амбулаторій сімейної медицини в тренінговому центрі обласної клінічної лікарні
    / М.І.Береза, М.Г.Сіроштан, Л.Г.Ющенко // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.111.
    23. Беске Ф. Реформа здравоохранения в новых землях Германии
    /Ф. Беске // Пробл. социальной гигиены и история медицины. – 1994. - №2. –
    С. 44-46.
    24. Блага О.С. Проблема психосоматичного статусу хворих на пептичну виразку шлунка у практиці сімейного лікаря / О.С.Блага, І.В.Чопей, П.П.Добра, С.П.Козодаєв// Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.174.
    25. Вдосконалення системи професійної підготовки сімейних лікарів на Україні / Є.Х.Заремба, Ю.Г.Кияк, О.В.Заремба-Федчишин [та ін.] // Сімейна медицина. – 2007. - №3. – С. 8-9.
    26. Вибрані матеріали І з’їзду сімейних лікарів України. – К.; Л., 2001.
    - 92 с.
    27. Від медико-соціального експерименту – до університетської клініки сімейної медицини /Я.М.Пітко, М.П.Павловський, Є.М.Полатайко [та ін.]
    // Практична медицина. – 2006. - №3. – С. 27-31.
    28. Визначення форм та методів управління в підвищенні ефективності та якості медичної допомоги / В.М.Ждан, О.К.Балакін, Л.М.Шілкіна [та ін.]
    // Сімейна медицина. – 2004. - №3(9). – С. 32.
    29. Викладання основ управління для сімейних лікарів. / О.І.Сердюк, Б.А.Рогожин, О.М.Титаренко [та ін.] // Сімейна медицина. – 2004. - №3. –
    С. 65.
    30. Власик Л.Й. Досвід використання системного підходу в роботі відділення профілактики в період реформування первинної медико-санітарної допомоги / Л.Й.Власик // Сімейна медицина. – 2004. - №3. – С. 14.
    31. Волос Б.О. Державна політика і стратегія в СОЗ /Б.О.Волос, О.Є.Вашев. – Х.: Вид-во Хар РІ УАДУ «Магістр», 2002. – 68с.
    32. Волос Б.О. Стратегія формування здорового способу життя та профілактика хронічних неінфекційних захворювань як пріоритетний напрямок діяльності сімейної медицини: від теорії до практики /Б.О.Волос
    // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.161-163.
    33. Волошина О.Б. Удосконалення підготовки лікарів загальної практики – сімейної медицини за умови впровадження Болонського процесу в Україні /О.Б.Волошина, О.Р.Дукова // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.115-116.
    34. Воробйов Є.О. Організація та методичне забезпечення заочної частини навчання при перепідготовці лікарів з фаху "загальна практика-сімейна медицина" /Є.О.Воробйов, Л.Г. Є.О.Воробйов, Л.Г., Л.Г.Павленко, М.Г.Дубинська // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні". – Чернівці, 2005. – С. 87.
    35. Вороненко Ю.В. Окремі аспекти впровадження сімейної медицини в Україні / Ю.В.Вороненко // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.18.
    36. Вороненко Ю.В. Проблеми забезпечення кадрових ресурсів системи охорони здоров'я України / Ю.В.Вороненко // IV з'їзд спеціалістів з соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Програмні доповіді. – Житомир, 2008. – С. 36-41.
    37. Гелескул А.В. Удосконалення освітніх програм сімейних лікарів на додипломному, післядипломному етапах та етапі підвищення кваліфікації й приведення програм у відповідність до вимог Європейського союзу /А.В.Гелескул // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.117.
    38. Гиріна О.М. Яким має бути сімейний лікар /О.М.Гиріна // Матеріали першого українського з'їзду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С. 92.
    39. Гиріна О.М. Профілактика в загальній лікарській практиці з позиції доказової медицини /О.М.Гиріна // Сімейна медицина. – 2004. - №3. – С. 65.
    40. Гладій М.В. Державне управління реформуванням системи охорони здоров'я Львівської області /М,В.Гладій // Шляхи реформування охорони здоров'я на обласному рівні: Матеріали розширеної колегії Міністерства охорони здоров'я України. – Львів, 1998. – С. 7-9.
    41. Гладун З.С. Державне управління в СОЗ /З.С.Гладун. – Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 312 с.
    42. Глушко Л.В. Надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної (сімейної) медицини сільським мешканцям Івано-Франківської області /Л.В.Глушко, М.Д.Галюк, Н.М.Коваль, Е.Й. Лапковський // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.68.
    43. Гойда Н.Г. Роль сімейної медицини в збереженні здоров'я дітей та жінок репродуктивного віку /Н.Г.Гойда // Сімейна медицина. – 2004. - №3. –
    С. 39.
    44. Гойда Н.Г. Організація та фінансові моделі закладів сімейної медицини / Н.Г.Гойда // Сімейна медицина – 2007. - №3. – С. 11-13.
    45. Голуб Ю.В. Розвиток сімейної медицини в умовах сільського регіону (досвід Михайлівського району Запорізької області) /Ю.В.Голуб, В.А.Ординський // Міжнародний медичний журнал. – 2005. – СВ. – С. 69.
    46. Горбачева А. Врачи и пациенты во Франции /А. Горбчева //Врач. – 1997. - №2. – С. 41-42.
    47. Горбенко О.В., Слабкий Г.О. Планування сім'ї в практиці сімейного лікаря / О.В.Горбенко, Г.О.Слабкий // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.83.
    48. Громадське здоров'я і громадське медсестринство / [ Скляров Є.Я., Шегедин М.Б., Лемішко Б.Б. та ін.] за ред. Є.Я Склярова, М.Б.Шегедин, Б.Б.Лемішка – К.: Медицина, 2008.- 223с.
    49. Гузар З.Т. Розвиток сімейної медицини у місті Львові та загальні питання функціонування /З.Т.Гузар // Матеріали першого українського з'зду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С.32.
    50. Гутор Т.Г. Роль профілактичних технологій при запровадженні моніторингу за станом здоров’я в діяльність сімейних лікарів (за результатами проведеної експертної оцінки) / Т.Г.Гутор //Ювілейний Х з’їзд ВУЛТ. – К., 2009. – С. 294-295.
    51. Джафарова Д.М. Економічні аспекти впровадження сімейної медицини / Д.М.Джафарова // Матеріали першого українського з'їзду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С. 34.
    52. Джафарова Д.М. Деякі аспекти розвитку сімейної медицини
    / Д.М.Джафарова // Сімейна медицина. – 2004. - №3. – С. 15.
    53. Державне управління: Словник-довідник /За загальною редакцією В.М.Князєва, В.Д.Бакуменка. – К.: УАДУ, 2002. – 228 с.
    54. Деякі аспекти підготовки сімейних лікарів на додипломному рівні з позицій Болонського процесу / В.Б.Гощинський, С.М.Бутвин, І.О.Боровик
    [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.60.
    55. Деякі висновки та напрямки подальшого наукового обгрунтування розвитку сімейної медицини в адміністративній області / М.І.Хвисюк, В.Г.Марченко, О.К. Попсуйшапка [та ін.] // Сімейна медицина. – 2004. - №3. – С. 34.
    56. Деякі завдання асоціації сімейних лікарів м. Києва та області в реформуванні системи охорони здоров'я на засадах сімейної медицини
    / Т.К.Набухотний, Л.Ф. Матюха, В.П.Замостян [та ін.] // Матеріали першого українського з'їзду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С. 48.
    57. Деякі особливості підготовки сімейних лікарів у США: аналіз Зальцбурзьких Duke семінарів / Л.П.Сидорчук, С.В.Білецький, Т.М.Христич
    [та ін.] // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні". – Чернівці, 2005. – С. 41.
    58. До проблем організації диспансеризації населення / Г.С.Попік, С.О.Пічугіна, С.Ф.Коваленко [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.47.
    59. Досвід реформування стаціонарної допомоги та створення соціально-економічних умов для розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини / О.Г.Процек, Г.С.Черешнюк, М.Б.Тарасюк [та ін.]
    // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.75.
    60. Досвід післядипломної підготовки сімейних лікарів на кафедрі менеджменту та економіки ХМАПО / І.І.Парфьонова, А.В.Кабачна, О.Г.Рогова [та ін.] // Сімейна медицина. – 2007. - №3. – С. 19.
    61. Дудіна О.О. Діяльність закладів сімейної медицини з надання акушерсько-гінекологічної допомоги /О.О.Дудіна, С.Г.Лесовська
    // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.88.
    62. Дудченко М.О. Вплив засобів масової інформації та громадської діяльності на збереження репродуктивного здоров'я і генофонду нації шляхом профілактики захворювань, які передаються переважно статевим шляхом
    / М.О.Дудченко, К.В.Васильєва, А.А.Дудченко, Л.Ю.Левченко // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні". – Чернівці, 2005. – С. 89.
    63. Дудченко А.А. Формування здоров'я майбутнього покоління – одне з головних завдань сімейного лікаря /А.А.Дудченко, А.М.Громова, Н.І.Мітюніна, В.К.Ліхачов // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні". – Чернівці, 2005. – С.90.
    64. Дячишин В.І. Особливості підготовки лікарів-менеджерів сімейної медицини /В.І.Дячишин // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.123.
    65. Економічний розвиток та державна політика: Державна політика та економіка охорони здоров’я в Україні: Практикум /За ред. І. Розпутенка,
    І. Солоненка. – К.: Вид-во «К.І.С.», 2002. – Вип. 11. – 256 с.
    66. Ермакович И.И., Чернышов В.А. Особенности профилактики хронических неинфекционных заболеваний с позиций семейного врача /И.И.Ермакович, В.А.Чернышов // Сімейна медицина. – 2004. - №3. – С. 89.
    67. Етапи розвитку сімейної медицини /Борисевич М.Д., Полатайко Є.М., Мартинюк І.О. – Львів, 1994. – 5с.
    68. Етико-деонтологічні особливості роботи сімейного лікаря
    /М.Г. Телішевська, Л.Д.Бутитер, Е.М.Василюк [та ін.] // Сімейний лікар. – Львів, 1989. – С. 58-60.
    69. Євтушенко О.В. Вплив впровадження засад сімейної медицини на частоту й структуру викликів швидкої медичної допомоги /О.В.Євтушенко, О.А.Ушкевич, І.Г.Бобяк // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.89.
    70. Жадан І.А. Досвід роботи факультету загальної практики-сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти / І.А.Жадан, Н.М.Гріднєва // Сімейна медицина. – 2007. - №3. – С. 17.
    71. Ждан В.М. Зарубіжний досвід післядипломної підготовки лікарів загальної практики /В.М.Ждан, Д.С.Зазикіна, Л.М.Шилкіна, Б.Л. // Сімейна медицина. – 2004. - №3. – С. 9.
    72. Заремба Є.Х. Концепція профілактики захворювань серцево-судинної системи – стратегічне завдання сімейної медицини /Є.Х.Заремба // Сімейна медицина. – 2004. - №3(9). – С. 72.
    73. Заремба Є.Х. Сімейна медицина – основа профілактичного розвитку медицини / Є.Х.Зремба, Л.М.Зачек, І.В.Лозицький, Р.Б.Лозицька // Матеріали першого українського з'їзду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С. 226.
    74. Заремба Є.Х. Освітні медичні програми для населення – невід'ємна частина реалізації стратегії профілактики /Є.Х.Заремба, Т.М.Соломенчук, В.А.Скибчик // Міжнародний медичний журнал - 2005. – СВ. – С.164.
    75. Заремба Є.Х. Роль сімейної медицини у створенні і реалізації освітніх програм для населення /Є.Х.Заремба, Т.М.Соломенчук, В.А.Скибчик
    // Матеріали першого українського з'їзду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С. 229.
    76. Здоровье -21- Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ. – Компенгаген: Европейское региональное бюро ВОЗ, 1998 /Европейская серия №6 "Здоровье для всех"/.
    77. Іващук С.І., Лепкалюк Д.Д. Що ж таке сімейний лікар? (Закордонний практичний досвід як зі сторони, так і за прямої участі) /С.І.Іващук, Д.Д.Лепкалюк // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні". – Чернівці, 2005. – С.15.
    78. Івченко В.К. Організація роботи Луганського регіонального учбово-практичного центру сімейної медицини /В.К.Івченко, Ю.Г.Бурмак, І.Г.Карецька
    // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.125.
    79. Ивченко В.К. Подготовка семейного врача в Луганском государственном медицинском университете /В.К.Ивченко, И.В.Романенко, Т.А.Чуканова // Матеріали першого українського з'їзду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С.100.
    80. Интеграция специализированной психиатрической помощи и общей практики – семейной медицины на модели Харьковского региона
    / Б.В.Михайлов, А.И.Сердюк, Е.В.Кришталь [и др.] // Международный медицинский журнал. - 2005. – СВ. – С.94.
    81. Интернатура по семейной медицине: опыт работы, проблемы и перспективы / Е. В. Лаврова, А.Н.Корж, Ю.П.Снопков [и др.]
    // Международный медицинский журнал. - 2005. – СВ. – С.132.
    82. Каприс Л.А. Первичная медико-санитарная помощь в Европе: отчет и исследования /Л.А.Каприс.– Компенгаген, 1980.
    83. Карецька І.Г. Роль сімейного лікаря в поліпшенні якості профілактичної роботи / І.Г.Карецька // Матеріали першого українського з'їзду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С. 233.
    84. Карецька І.Г. Деякі нагальні питання підготовки спеціалістів загальної практики – сімейної медицини / І.Г.Карецька // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.127.
    85. Кваліфікаційна характеристика лікаря за спеціальністю "загальна практика" / [М.П.Павловський, В.П.Виговський, І.О.Мартинюк та ін.] – Львів, 1993. – 10 с.
    86. Клініка сімейної медицини / Є.Я.Скляров, Б.Б.Лемішко, І.О.Мартинюк [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.57.
    87. Князевич В.М. Розвиток національної системи охорони здоров'я: стан і перспективи / В.М.Князевич // IV з'їзд спеціалістів з соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Програмні доповіді. – Житомир, 2008. – С. 4-35.
    88. Ковпак Ю.В. Досвід організації первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної (сімейної) практики по місту Комсомольську Полтавської області Ю.В.Ковпак, В.О.Дубник, В.О.Соколова // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.70.
    89. Козаков Ю.М., Звягінцева Л.А. Актуальні аспекти підготовки лікарів з фаху "Загальна (сімейна) практика" на додипломному етапі / Ю.М.Козаков, Л.А.Звягінцева // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.126.
    90. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України // Указ Президента України від 7 грудня 2000 року № 1313. – Київ, 2001. – 28 с.
    91. Концепція Державної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2010 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.07.2006р. № 421-р.
    92. Короп А.Ф. Про діяльність обласного спеціаліста за фахом "загальна практика – сімейна медицина" та шляхи вирішення пов'язаних з нею проблем
    /А.Ф.Короп, М.І.Березка, Л.Г.Ющенко, Б.М.Борисенко // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.28.
    93. Косілова С.Є. Роль сімейної медицини у збереженні здоров'я жіночого населення / С.Є. Косілова // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні". – Чернівці, 2005. – С. 91.
    94. Кризина Н.П. Сучасний стан первинної медико-санітарної допомоги в Україні /Н.П.Кризина, Н.Ю.Кондратюк, О.В.Письменна // Ювілейний Х з’їзд ВУЛТ. – К., 2009. – С. 315.
    95. Крючко Т.О. Основні принципи взаємодії сімейного лікаря та сім'ї на шляху виховання здорової дитини /Т.О.Крючко, М.М.Забайрачний, М.М.Пєший, В.П.Бойко // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні". – Чернівці, 2005. – С. 93.
    96. Кузьмін О.Є. Керівництво організацією /О.Є.Кузьмін, Н.Т.Мала, О.Г.Мельник, І.С.Процик. – Львів:Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2008.-
    241 с.
    97. Лазорошинець В.В. Роль громадських організацій в галузі охорони здоров’я /В.В. Лазорошинець, Д.Д.Дячук, Ю.І.Губський // Матеріали Всеукраїнського науково-практичного семінару-наради головних лікарів лікувально-профілактичних закладів «Актуальні проблеми управління галуззю охорони здоров’я в Україні». – Алушта, 2008. – С. 75-81.
    98. Латишев Є.Є. Європейські підходи щодо управління кадровими ресурсами галузі охорони здоров'я в процесі розвитку сімейної медицини
    / Є.Є.Латишев // Сімейна медицина. – 2004. - №3. – С. 24-25.
    99. Латишев Є.Є. Деякі принципи нормування кадрових ресурсів сімейної медицини в Україні /Є.Є.Латишев // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні". – Чернівці, 2005. – С.68.
    100. Латишев Є.Є. Формування кадрових ресурсів сімейної медицини: організаційні та економічні засади / Є.Є.Латишев // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.31.
    101. Латишев Є.Є. Потенціал закладів медичної освіти – один зі стратегічних ресурсів щодо розбудови інституту сімейного лікаря в Україні /Є.Є.Латишев, І.М.Майорова //Сімейна медицина. – 2004. - №3. – С. 18-23.
    102. Лемішко Б.Б. Системний підхід до державного упраління розвитком сімейної медицини на регіональному рівні / Б.Б.Лемішко, Я.М.Пітко // Ефектив-
    ність державного управління: Збірник наукових праць Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України /За заг. ред. проф.
    В.С. Загорського, доц. А.В.Ліпенцева. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2008.-Вик. 14/15.-С.103-110.
    103. Лемішко Б.Б. Модель поліклініки сімейної медицини Б.Б.Лемішко, І.О.Мартинюк, О.Б.Лемішко // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні". – Чернівці, 2005. – С.70.
    104. Лемішко Б.Б. Управління процесом реорганізації первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини / Б.Б.Лемішко, А.Л.Федущак // Матеріали першого українського з'їзду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С.9.
    105. Лемішко Б.Б. Функціональна модель центру ПМСД клініки сімейної медицини /Б.Б.Лемішко. – Львів, 2006. – 91 с.
    106. Лехан В.М. Етапи реформування системи первинної медико-санітарної допомоги / В.М.Лехан, Е.В.Борвінко, Л.В.Крячкова // Матеріали першого українського з'їзду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С.11.
    107. Лехан В.М. Як зменшити прояви конфліктів інтересів, що супроводжують реформування первинної медико-санітарної допомоги на принципах загальної практики-сімейної медицини / В.М.Лехан, К.О.Надутий
    // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.34.
    108. Лисенко Г.І. Досвід підготовки сімейних лікарів на факультеті "загальна практика – сімейна медицина" НМАПО ім. П.Л. Шупика /Г.І.Лисенко, Г.М.Чуприна, О.Б.Ященко, Л.Ф.Матюха //Сімейна медицина. – 2007. - №3. – С. 29.
    109. Лисенко Г.І. Шляхи оптимізації підготовки сімейних лікарів
    /Г.І. Лисенко, О.Б.Ященко, Л.В.Хіміон, С.В.Двнилюк // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції "Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні". – Чернівці., 2005. – С. 24.
    110. Лисенко Е.Ю. Лечение пневмоній с затяжным течением в амбулаторних условиях семейным врачом /Е.Ю.Лисенко, Ю.П.Снопков
    // Семейная медицина. – 2007. - №3. – С.84.
    111. Лисицин Ю.П. О реформе здравоохранения в США /Ю.П. Лисицин, Н.В.Полунина, Е.И.Нестеренко, А.А.Хмель // Рос. Мед. Журнал. – 1996. - №2. – С. 8-10.
    112. Люблянська хартия по реформированию в Европе. – Компенгаген: ВОЗ, 1996.
    113. Малик Я.Й. До питання розвитку вищої освіти в Україні у контексті Болонського процесу /Я.Й.Малик // Ефективність державного управління. – Львів, 2005. – Вип. 9. – С. 68-74.
    114. Мартинюк І.О. Роль кафедри поліклінічної справи у розвитку сімейної медицини / І.О.Мартинюк, В.П.Бевз // Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці. – Львів, 2001. – С. 64.
    115. Марченко В.Г. Організаційні аспекти підготовки лікарів загальної практики-сімейної медицини /В.Г.Марченко, И.А.Жадан // Міжнародний медичний журнал. – 2005. – СВ. – С. 137.
    116. Матеріали всеукраїнського науково-практичного семінару-наради головних лікарів лікувально-профілактичних закладів «Актуальні питання проблеми управління галуззю охорони здоров’я в Україні». – Алушта, 2006. – 116 с.
    117. Медична галузь України в цифрах і фактах. Охорона здоров’я – людям//Народне здоров’я.-2006.-№3(204).-С.3.
    118. Медична освіта в світі та в Україні / [Ю.В.Поляченко, В.Г.Передерій, О.П.Волосовець та ін.]. – Київ: Книга плюс, 2005. – 380 с.
    119. Матюха Л.Ф. Актуальні проблеми на шляху впровадження сімейної медицини /Л.Ф.Матюха, К.О.Надутий // Сімейна медицина. – 2007. - №3. –
    С. 10-11.
    120. Мельник Н.Т. Надання первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини у Львівській області /Н.Т.Мельник // Шляхи реформування охорони здоров'я на обласному рівні: Матеріали розширеної колегії Міністерства охорони здоров'я України. – Львів, 1998. – С. 20-30.
    121. Мельник Н.Т. Сімейний лікар і охорона репродуктивного здоров'я /Н.Т.Мельник, Д.М.Джафарова, Л.В.Луцевич, Р.М.Палюга // Матеріали першого українського з'їзду сімейних лікарів. – Київ, Львів, 2001. – С. 234.
    122. Методичні рекомендації до клінічних тематичних розборів з питань кардіології для лікарів-інтернів за спеціальністю "Лікар загальної практики – сімейний лікар / [В.П.Виговський, І.О.Мартинюк, І.А.Харченко та ін.] – Львів, 1993. – 23 с.
    123. Москаленко В.Ф. Концептуальні основи розвитку та впровадження сімейної медицини в Україні: Доповідь на І з'їзді сімейних лікарів України /В.Ф.Москаленко. – К., Л., 2001. – 32 с.
    124. Москаленко В.Ф. Реформування системи охорони здоров'я: сучасний погляд / В.Ф.Москеаленко // IV з'їзд спеціалістів з соціальної медицини та організації охорони здоров'я. – Житомир, 2008. – С. 42-60.
    125. Москаленко В.Ф. Від профілактики медичної до соціальної профілактики в охороні здоров’я / В.Ф.Москаленко // Ювілейний Х з’їзд ВУЛТ. – К., 2009. – С. 325-326.
    126. Москаленко В.Ф. Сучасні тенденції та проблеми громадського здоров’я в Україні / В.Ф.Москаленко, Т.С.Грузєва, Л.І.Галієнко // Ювілейний
    Х з’їзд ВУЛТ. – К., 2009. – С. 324.
    127. Мультидисциплінарний підхід при підготовці сімейних лікарів на кафедрі сімейної медицини / С.В.Білецький, Т.М.Христич, Л.П.Сидорчук [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. - 2005. – СВ. – С.112.
    128. Мусій О. Шляхи зміни фінансування системи охорони здоров’я України / О. Мусій // Ювілейний Х з’їзд ВУЛТ. – К., 2009. – С. 4-10.
    129. Надутий К.О. Проблеми організації первинної медико-санітарної допомоги в Україні /К.О.Надутий, В.Г.Слабкий, У.В.Волошина // Ювілейний
    Х з’їзд ВУЛТ. – К., 2009. – С. 329-330.
    130. Напрямки подальшої реструктуризації спеціалізованої медичної допомоги в умовах розвитку сімейної медицини в Харківській області
    Хвисюк, А.П.Короп, В.А.Рогожин [та ін.] // Міжнародний медичний журнал.- 2005. – СВ. – С.60.
    131. Новосадова Т.П. Опыт организации первичной медико-санитарной помощи по принципу семейной медицины /Т.П.Новосадова // Міжнародний медичний журнал. – 2005. – СВ. – С. 73-74.
    132. Нормативно-правова база сімейної медицини України /Н.Г.Гойда, В.М.Михальчук, В.В.Коцюбинський [ та ін.] // Матеріали першого українського з’їзду сімейних лікарів. – Львів, Київ, 2001. – С.8.
    133. Опыт подготовки врачей общей практики / М.П.Павловский, Р.И.Орач, И.О.Мартынюк [и др.] // Советское здравоохранение. 1989. - № 9. –
    С. 16-19.
    134. О проблемах подготовки врача общей практики / М.П.Павловский, Б.С.Зименковский, И.О.Мартынюк [и др.] // Врачебное дело. – 1989. - №5. –
    С. 1-5.
    135. Організація роботи лікаря загальної практики (сімейного лікаря) /За ред. В.М.Лехан. – Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2002. – 367 с.
    136. Охорона громадського здоров’я: управлінські аспекти: Навч. посіб.
    / Л. Жаліло, І. Солоненко, Б. Волос та ін. / - К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 144 с.
    137. Охорона здоров’я в регіонах: влада і громада / За ред. М. Тищука. – Одеса, 2007. – 115 с.
    138. Охорона здоров’я в Україні: Нормативно-правові акти /Упоряд. О.С.Киричук, Я.Й.Малик. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004, - 228 с.
    139. Павловський М.П. Від медико-соціального експерименту – до університетської клініки сімейної медицини /М.П.Павловський, Є.М.Полатайко, І.О.Мартинюк // Практична медицина. – 2006. - №3. – С. 27-31.
    140. Павловський М.П. Форми підготовки лікаря загальної практики
    / М.П.Павловський, В.П.Виговський, І.О.Мартинюк // Сімейний лікар. – Львів, 1989. – С. 21-22.
    141. Павловський М.П. Лікарям загальної практики-результат сучасних методів діагностики / М.П.Павловський, О.Я.Ладний, Я.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины