ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ



  • Название:
  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
  • Альтернативное название:
  • ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ВЗАИМООТНОШЕНИЙ ГОСУДАРСТВА И ОБЩЕСТВА В УКРАИНЕ: УПРАВЛЕНЧЕСКИЙ АСПЕКТ
  • Кол-во страниц:
  • 456
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ


    На правах рукопису


    АЛЕКСЄЄВ Валерій Марленович
    УДК 35.075.5(477)



    ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

    25.00.01 – теорія та історія державного управління


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    доктора наук з державного управління



    Науковий консультант:
    доктор юридичних наук,
    професор, член-кореспондент НАПрН України,
    Заслужений юрист України
    Нижник Ніна Романівна


    Київ – 2012




    ЗМІСТ

    ВСТУП 4
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА 19
    1.1. Аналіз взаємовідносин держави та суспільства в управлінні у вітчизняній та зарубіжній літературі 19
    1.2. Поняття і сутність управлінських взаємовідносин держави та суспільства в Україні 55
    Висновки до Розділу 1 79
    РОЗДІЛ 2. СУЧАСНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ 82
    2.1. Основні характеристики Української держави у взаємовідносинах із суспільством 82
    2.2. Громадянське суспільство як елемент державного управління в Україні 100
    2.3. Форми взаємовідносин держави та суспільства в Україні 121
    Висновки до Розділу 2 143
    РОЗДІЛ 3. ЛЮДИНА ЯК ОСНОВА ВЗАЄМОВІДНОСИН ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА 147
    3.1. Еліта України і її роль у взаємовідносинах держави та суспільства в управлінні 147
    3.2. Правовий статус людини та його реалізація у взаємовідносинах держави та суспільства в державному управлінні України 164
    3.3. Самоорганізаційний потенціал українського суспільства – важлива складова розвитку взаємовідносин держави та суспільства в управлінні 182
    Висновки до Розділу 3 206
    РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ І РОЗВИТОК СИСТЕМИ ВЗАЄМОВІДНОСИН ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА В УПРАВЛІННІ 209
    4.1. Система взаємовідносин держави та суспільства в управлінні та її правове забезпечення 209
    4.2. Власність – матеріальна основа системи взаємовідносин держави та суспільства в управлінні 238
    4.3. Кадрове забезпечення організації і розвитку системи взаємовідносин держави та суспільства у державному управлінні 266
    Висновки до Розділу 4 289
    РОЗДІЛ 5. ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ВЗАЄМОВІДНОСИН ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА В УПРАВЛІННІ УКРАЇНИ 291
    5.1. Зарубіжний досвід взаємовідносин держави та суспільства в управлінні і можливості його використання в Україні 291
    5.2. Розвиток організаційної структури взаємовідносин держави та суспільства у процесі модернізації державного управління в Україні 310
    5.3. Державний моніторинг як провідний контроль взаємовідносин суб’єкта та об’єкта державного управління в Україні 346
    Висновки до Розділу 5 366
    ВИСНОВКИ 369
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 373
    ДОДАТКИ 410






    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Протягом тисячоліть вибудовувалося логічне співвідношення «природа – людина – суспільство – держава», завдяки чому існує цивілізований світ і відбувається суспільний розвиток. Водночас, скільки б людство, з метою подальшого розвитку, не намагалося з’ясувати призначення кожного з елементів життєдіяльності на планеті, однак, остаточно так і не спромоглося це зробити через відсутність тісних взаємовідносин між цими елементами.
    Доцільність аналізу сучасного стану взаємовідносин держави та суспільства в Україні підтверджується необхідністю розроблення нових парадигм, концепцій і форм таких взаємовідносин, які б відповідали вимогам сучасної епохи та конструктивним завданням співпраці державної влади з громадянським суспільством. Після розпаду біполярної системи, в умовах зростаючих глобалізаційних процесів, значних інформаційно-комунікативних впливів світ набуває нової реальності. Адаптація людини у цій реальності зазнає певних труднощів. У процесі самовдосконалення, пов’язаного, переважно, з подальшим накопиченням власності замість поглиблення духовності та моральності, людина втратила важливу складову системи державного управління – взаємовідносини, які є необхідною умовою для подальшого цивілізаційного розвитку. Без урахування цієї складової, протягом декількох століть державотворці намагалися створити досконалі форми правління та застосувати різні наукові підходи для того, щоб сформувати ідеально інтегроване суспільство, яке б знаходилося під пильним наглядом держави. Натомість на практиці, на відміну від теорії, формування суспільства, а тим більше – громадянського, виявилося досить складним завданням, яке неможливо реалізувати за допомогою лише ідеологічних підходів. Окрім цього з’ясувалося, що мало налаштувати державних управлінців на необхідність кардинальних змін у сфері суспільних відносин, потрібно також забезпечити практичне втілення запропонованих новацій з урахуванням потреб усього суспільства, а не лише окремих його представників.
    Практика державного управління довела, що після чергового реформування виникає потреба в отриманні зворотного зв’язку від суспільства для того, щоб зорієнтуватися щодо подальших кроків у напрямі державотворення, інакше – це ставало причиною виникнення протистояння на рівні держави, що супроводжувалося страйками, заворушеннями та революціями. У зв’язку з цим, виникає протиставлення: людини – природі, суспільства – державі, а держави – людині, що, тим самим, порушує логічну гармонію ланцюга «природа – людина – суспільство – держава». Така логіка викликає цілком виправдані запитання: чи розуміє людина своє призначення у цьому світі і, чи прагне до консолідації з іншими громадянами для забезпечення життєдіяльності на планеті? Чи здатне суспільство усвідомити, а усвідомивши – розпочати налагоджувати тісні взаємовідносини з державою, чи навпаки, й надалі залишатиметься експериментальним об’єктом?
    Управлінський аспект проблеми взаємовідносин держави та суспільства залишається ключовим, і таким, що переходить у практичну площину його вирішення. Саме тому, мають бути визначені теоретико-методологічні засади взаємовідносин державно-владних інститутів та суспільства у сучасних умовах України, де в центрі – людина, громадянин як джерело, носій, споживач державно-управлінських послуг і суб’єкт громадянського суспільства. Така проблема набуває важливого значення у контексті посилення впливу громадян на результати реформ, які проводяться в Україні.
    Актуальність дослідження обумовлюється потребою об’єктивного аналізу становлення та розвитку управлінських взаємовідносин держави та суспільства. Своє бачення з приводу ідеальної моделі і форми устрою, з урахуванням взаємовідносин між державою та суспільством, знаходимо у роботах видатних вчених Аристотеля, М. Бакуніна, Л. Блана, О. Богданова, М. Богословського, О. Васильчикова, Ібн-Халдуна, Г. Гегеля, О. Градовського, В. Грибовського, Р. Дарендорфа, Г. Джорджа, Г. Еллінека, Ф. Енгельса, І. Канта, М. Костомарова, В. Леніна, Дж. Локка, Н. Макіавеллі, К. Маркса, О. Менгера, П. Новгородцева, Платона, Л. Петражицького, П. Столипіна, І. Фіхте, Ф. Аквінського, Б. Чичеріна.
    Вітчизняні українські класики В. Винниченко, М. Грушевський, М. Драгоманов, Б. Кістяківський, М. Костомаров, В. Липинський, І. Франко обґрунтували власне бачення та запропонували відповідні підходи до формування державного устрою, переважно на федеративних засадах, у якому б гармонійно поєднувалися взаємовідносини між державою та громадами в Україні.
    Вагомий науковий внесок у вивчення проблеми взаємовідносин держави та суспільства в Україні зробили сучасні українські вчені: В. Бакуменко, М. Білинська, В. Борденюк, Р. Войтович, М. Гаман, В. Голубь, Н. Гончарук, В. Гурковський, О. Зайчук, І. Іваницька, Б. Колесник, А. Колодій, О. Копиленко, В. Куйбіда, Ю. Куц, А. Мацюк, О. Мордвінов, М. Недюха, Н. Нижник, В. Олуйко, Л. Пашко, О. Поважний, Л. Прокопенко, А. Савков, А. Селіванов, С. Серьогін, І. Сліденко, Д. Табачник, О. Тодика, Л. Усаченко, В. Цвєтков, І. Черленяк, М. Чечетов, О. Якубовський.
    Серед сучасних російських науковців питання взаємовідносин держави та суспільства висвітлюють у своїх працях: Н. Абрамова, Г. Атаманчук, В. Афанасьєв, І. Бачило, К. Гаджиєв, Д. Гвішиані, С. Глазьєв, Н. Глазунова, С. Зорін, В. Інозємцев, С. Комаров, В. Козбаненко, А. Малько, В. Нерсесянц, О. Орлова, Г. Попов, Ю. Тихоміров, В. Фельдман, В. Халипов, В. Хропанюк, В. Чиркін, Ф. Шамхалов.
    Досить цікавий підхід щодо встановлення попередніх умов, характерних для громадянського суспільства у взаємовідносинах з державою та пошук консенсусу між різними соціальними суб’єктами стосовно суспільних цінностей, запропонували зарубіжні дослідники Т. Болл, Р. Деггер, Р. Джонсон, Т. Жиро, Ф. Каст, Д. Кін, Г. Кунц, П. Козловськи, С. О’Доннел, Т. Парсонс, П. Розанвалон, Д. Розенцвейг, Д. Ролз, Д. Ру, Д. Сульє, Ч. Тіллі, Дж. Циммерман, які аргументують свою позицію з точки зору ліберального, консервативного та демократичного підходів до встановлення тісних взаємовідносин між суб’єктом та об’єктом державного управління, тим самим, формуючи уявлення про характер взаємовідносин держави та суспільства у різних країнах світу.
    Проблеми взаємовідносин держави та суспільства досить активно обговорюються на конференціях і наукових семінарах, але, незважаючи на низку публікацій та рекомендацій з цієї тематики, ще й досі залишаються нерозкритими численні питання, у тому числі – яким чином здійснити відповідні організаційно-правові заходи для того, щоб максимально наблизити суб’єкт та об’єкт державного управління на практиці. Розв’язання цієї проблеми вимагає не лише з’ясування природи взаємовідносин, аргументації, націленої на користь побудови відповідної моделі управління, що стане значним кроком вперед для подальшого цивілізаційного розвитку, а й джерел мотивації для громадян брати безпосередню участь у структурах публічного управління. Це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні засади взаємовідносин держави та суспільства в управлінні досліджувалися у межах науково-дослідної роботи відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України за темою: «Організація моніторингу ефективності законодавства та прогнозування наслідків його застосування» (державний реєстраційний номер 0104U0066941). Автор був співвиконавцем у рамках комплексних наукових проектів Харківського регіонального інституту державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України: «Проблеми взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування» (державний реєстраційний номер 010611012326); «Організаційно-економічний механізм забезпечення сталого розвитку територіальних громад» (державний реєстраційний номер 0106U003926); «Управління розвитком людського потенціалу територіальної громади в інноваційно-знаннєвому суспільстві» (державний реєстраційний номер 010611012326). Автор брав участь як співвиконавець у спільних проектах: «Підтримка впровадження адміністративної реформи, підготовка до реформи територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні», за підтримки Німецького технічного товариства (GTZ); «Технічна підтримка реформ державного сектору в Україні» за підтримки Міністерства закордонних справ Королівства Данії.
    Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування сутності, становлення та поглиблення теоретичних засад і обґрунтування напрямів розвитку взаємовідносин суб’єкта та об’єкта державного управління, а також розробка моделі управлінських взаємовідносин держави та суспільства в Україні.
    Відповідно до мети дослідження було поставлено такі задачі:
    – розкрити сутність та основні форми управлінських взаємовідносин держави та суспільства у вітчизняній і зарубіжній літературі;
    – з’ясувати особливості системи взаємовідносин держави та суспільства в управлінні та її правове забезпечення, а також розробити основні напрямки її функціонування та розвитку;
    – конкретизувати роль еліти, її самоорганізаційний потенціал у розвитку українського суспільства та реалізацію правового статусу людини в управлінських взаємовідносинах;
    – дослідити власність як матеріальну основу системи взаємовідносин держави та суспільства в управлінні;
    – ідентифікувати кадрове забезпечення організації і його роль у розвитку системи взаємовідносин держави та суспільства в управлінні;
    – систематизувати зарубіжний досвід організації управлінських взаємовідносин держави та суспільства, запропонувати шляхи їх розвитку в Україні;
    – обґрунтувати розвиток організаційної структури та запропонувати модель управлінських взаємовідносин держави та суспільства в Україні;
    – охарактеризувати зміст і основні елементи державного моніторингу як провідного контролю взаємовідносин держави та суспільства в управлінні, а також розробити науково-практичні рекомендації щодо удосконалення розвитку управлінських взаємовідносин держави та суспільства в Україні.
    Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають при формуванні і розвитку взаємовідносин держави та суспільства у державному управлінні.
    Предмет дослідження – теоретичні засади взаємовідносин держави та суспільства у державному управлінні в Україні.
    Методи дослідження. Методологічні основи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети і завдань дослідження, його об’єкта та предмета.
    Методологічне підґрунтя дисертації склав діалектичний метод як універсальний філософський метод пізнання і формування наукового світогляду. У процесі дослідження використано сукупність методів наукового пізнання, зокрема: аналіз і синтез, абстрагування й узагальнення, аналогія та моделювання, опис, обстеження, характеристика, порівняння, наукового тлумачення окремих явищ державного управління. Теоретико-методологічну основу дослідження складають фундаментальні наукові праці з теорії та історії державного управління, філософії, державного будівництва. Застосування цих методів зумовлено системним підходом до вирішення поставлених завдань щодо дослідження в єдності державно-управлінської, адміністративної форм, сутності соціальних та державно-управлінських інститутів, притаманних державі та суспільству.
    У дисертації дослідником використані інші загально- та спеціально-управлінські методи наукового пізнання. Зокрема, методи аналізу були використані для проведення класифікації досліджень управлінських категорій (пп. 1.1, 1.2, 2.1). Історичний метод застосовано при визначенні змін у відносинах між державою та суспільством і впливу цих змін на формування та розвиток суспільних відносин (пп. 1.1, 1.2, 3.1). Застосування синергетичного підходу дозволило встановити та обґрунтувати загальні тенденції, особливості самоорганізації при формуванні взаємовідносин держави та громадянського суспільства, а також показати системність цих змін у суспільстві (пп. 2.1, 2.2, 3.3, 4.1). Системно-функціональний метод став основою для визначення форм взаємовідносин держави та суспільства (п. 2.3) і питань позиціонування державного моніторингу (п. 5.3). На основі методу прогнозування та структурно-функціонального підходу розроблено рекомендації щодо вдосконалення системи взаємовідносин держави та суспільства (пп. 4.1, 5.2). Застосування структурного методу дозволило виявити стійкі зв’язки між основними елементами системи взаємовідносин держави та суспільства в управлінні (пп. 3.2, 4.2, 4.3). Феноменологічний метод пізнання дозволив дослідити окремі особливості та загальну множину суспільних явищ, притаманних взаємовідносинам держави та суспільства, що формуються під впливом глобалізації та інформаційно-комунікаційних процесів (пп. 2.3, 3.1). Порівняльний метод дозволив здійснити ґрунтовний аналіз взаємовідносин держави та суспільства у зарубіжних країнах і виявити можливості його застосування в Україні (п. 5.1). Застосування індуктивного методу дозволило отримати висновки на основі наявного фактологічного та статистичного матеріалу моделювання – для формування рекомендацій і пропозицій органам державної влади та органам місцевого самоврядування щодо вдосконалення взаємовідносин з громадянським суспільством (п. 5.2).
    Комплексне застосування цих та інших методів наукового пізнання сприяло достовірності та об’єктивності дослідження розвитку взаємовідносин держави та суспільства в управлінні, а також реалізації поставленої мети та відповідних їй задач.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному теоретико-методологічному аналізі взаємовідносин держави та суспільства, в межах якого
    вперше:
    – системно сформульовано та науково обґрунтовано теоретико-методологічні засади взаємовідносин держави та суспільства в Україні через управлінський процес, зокрема: застосування системи взаємовідносин держави та суспільства в управлінні, основних її напрямів (економічного, політичного, духовного), матеріальної основи (громадівсько-державної власності), організаційної основи (кадрового забезпечення) та комплексу організаційно-правових заходів для їх практичної реалізації;
    – розроблено модель управлінських взаємовідносин держави та суспільства в Україні, яка включає застосування двох основних блоків: «Державні органи управління», «Органи громадівського управління», здатних за допомогою основних підсистем (політичної, економічної, духовної) та запровадження нових елементів: «державні агентства сприяння розвитку громад», «громадівські ради», «Асоціація Громадівських Рад України» – забезпечити паритетні взаємовідносини суб’єкта та об’єкта державного управління;
    – розкрито доцільність застосування структур публічного управління – громадівських рад в Україні – як ключового елементу системи взаємовідносин держави та суспільства в управлінні;
    – доведено необхідність створення організаційно-координуючого і консультативно-дорадчого органу – Асоціації Громадівських Рад України з метою налагодження взаємовідносин між структурами публічного управління територіальних громад та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, судовими, правоохоронними органами, засобами масової інформації, підприємствами, установами та організаціями різних форм власності;
    – запропоновано ввести в управлінський понятійний обіг сфери державного управління такі поняття: «управлінський аспект у взаємовідносинах», «управлінські взаємовідносини держави та суспільства», «взаємовідносини суб’єкта та об’єкта державного управління», «система взаємовідносин держави та суспільства в управлінні», «стійка, нестійка, постійна, не постійна форми взаємовідносин», «пеоеліта», «громадівська рада», «Асоціація Громадівських Рад України»;
    удосконалено:
    – форми взаємовідносин держави та суспільства (стійка дієва, демократична, поширена, продуктивна, домінуюча, залежна, активна, гармонійна, формальна, номінальна, соціальна) і запропоновано партнерську форму взаємовідносин – громадівсько-державну;
    – основні напрями подальшого розвитку управління власністю територіальних громад в Україні (стримуючий, кардинальний, системний);
    – етапи самоорганізації суспільства (олігархічно-корпоративний капіталізм з аморфним суспільством та із вбудованими у механізм державного управління принципами кланово-олігархічного правління; повернення до соборного вічового ідеалу з акцентом на побудову партнерських взаємовідносин держави та суспільства в управлінні) в управлінських взаємовідносинах із державою;
    – напрямки модернізації управлінських взаємовідносин держави та громадянського суспільства в Україні (реальний, природний, ідеальний);
    дістали подальшого розвитку:
    – процеси самовизначення людини у взаємовідносинах держави та суспільства в управлінні (самоусвідомлення, самостійного обрання позиції щодо подальшого суспільного розвитку, прийняття оптимального рішення);
    – етапи формування громадянського суспільства в Україні (ідеологічний, правовий, системний, матеріальний, організаційний, паритетний, визначальний);
    – концепції радикальної модернізації пострадянських суспільств та рівнозначного розподілу матеріальних ресурсів, що характеризують взаємовідносини між державою та особою;
    – зв’язки та взаємодія кадрів і кадрових процесів із соціально-економічними, політичними, культурно-духовними підсистемами суспільства;
    – характеристики негативних ознак безпосередньої демократії та шляхи розв’язання наявних проблем у сфері державного управління;
    – шляхи формування структури взаємовідносин держави та суспільства у процесі модернізації державного управління в Україні (кардинальний, фрагментарний, наявний);
    – етапи проведення правового моніторингу у взаємовідносинах держави та суспільства (сортування і розставлення акцентів необхідності відповідних змін у чинному законодавстві; системного моніторингу основних положень законодавчих актів; врегулювання проблемних питань у сфері суспільних відносин; прогнозування і аналітики забезпечення процесу розробки та впровадження нових технологій проведення моніторингу; перевірки та достовірності отриманих результатів).
    Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні принципів модернізації системи державного управління в Україні, визначенні шляхів та методів цього процесу, а також у впровадженні вивчених та запропонованих автором технологій управління та принципів і форм модернізації публічної влади.
    Результати, отримані у процесі виконання дисертаційного дослідження, використано: Івано-Франківським обласним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій під час проведення занять на тематичних семінарах (довідка про впровадження від 21.12.2007 р. № 29), Інститутом трансформації суспільства під час проведення інтерактивних семінарів (довідка про впровадження від 24 грудня 2007 р. № 848), Хмельницьким університетом управління та права у навчально-методичній та науковій роботі (акт про впровадження від 19.05.2008 р. № 456/87-04-01/08), Хмельницьким Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій при розробці навчально-методичного забезпечення навчального процесу (акт впровадження від 28 квітня 2008 р.), Секретаріатом Президента України під час підготовки проекту Концепції Ради громадськості, консультативно-дорадчого органу при Президентові України (Указ Президента України № 795/2006 «Про Раду громадськості при Президентові України» від 29 вересня 2006 року та Указ Президента України № 139/2007 «Питання Ради громадськості» від 23 лютого 2007 року), а пропозиції щодо форм широкого залучення громадян до управління державними справами були враховані при визначенні завдань та форм функціонування ради громадськості (довідка про впровадження від 29.04.2009 р. № 07-3/97), Львівською обласною державною адміністрацією при підготовці пропозицій щодо моделювання територіальної організації влади у Львівській області та при розробці стандарту надання громадянам адміністративних (державних) послуг (акт про впровадження від 22 лютого 2010 р. № 003784), Секретаріатом Кабінету Міністрів України під час підготовки розділу монографії «Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи». Сформульовані положення та пропозиції у цьому розділі використовувалися Управлінням адміністративної реформи Секретаріату Кабінету Міністрів України, а також під час підготовки проекту Концепції реформування публічної адміністрації в Україні (довідка про впровадження від 25.02.2010 р. № 40-17-10), при створенні, вперше в Україні, громадівської ради у м. Волочиськ Хмельницької області 22 вересня 2009 року за рішенням загальних зборів громадян (протокол № 1 загальних зборів громадян м. Волочиськ від 22.09.2009 р.), при будівництві об’єктів громадівської власності (протокол № 2 загальних зборів громадян – жителів мікрорайону цукрового заводу від 03.12.2009 р.); під час підготовки, розробки та впровадженні відповідних нормативних актів (акт впровадження від 02 березня 2010 р. № 207), при створенні Асоціації Громадівських Рад України (Інформаційно-аналітичний бюлетень Асоціації Громадівських Рад України № 1 від 17.03.2010 р.), Чернівецькою обласною радою при підготовці документів обласної ради, під час підготовки та проведення організаційно-правових заходів, пов’язаних із вирішенням проблем, що стосувалися пошуку компромісів у взаємовідносинах органів державної влади, місцевого самоврядування з територіальними громадами сіл, селищ, міст, підприємствами, установами та організаціями Чернівецької області (акт впровадження від 06 вересня 2010 р. № 08.07/3-950), Миколаївською обласною радою при підготовці документів, що стосувалися взаємовідносин органів державної влади, місцевого самоврядування та громадян, а також при підготовці матеріалів до судових засідань (акт впровадження від 08.07.2010 р. № 729-18/05-10), Івано-Франківською обласною радою при створенні та функціонуванні структурного підрозділу обласної ради – управління майном спільної власності територіальних громад області, підготовці документів обласної ради, при організації та проведенні організаційно-правових заходів, що стосувалися налагодження взаємовідносин органів державної влади, органів місцевого самоврядування з територіальними громадами сіл, селищ, міст, підприємствами, установами та організаціями області (акт впровадження від 14.07.2010 р. № 14-164/779-р/035), Українською школою законотворчості Інституту законодавства Верховної Ради України при проведенні лекцій і практичних занять із законопроектування, а також при здійсненні науково-правової експертизи окремих законодавчих актів (довідка про впровадження від 19.11.2010 р. № 01-11/2010 шк.), Харківським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у рамках комплексного наукового проекту «Проблеми взаємодії місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування» (державний реєстраційний номер 010611012326) та у межах комплексного проекту «Організаційно-економічний механізм забезпечення сталого розвитку територіальних громад» (державний реєстраційний номер 0106U003926), при підготовці магістрів державного управління та магістрів публічного адміністрування (акт впровадження від 30.11.2010 р.), Харківською обласною радою при підготовці та розробці рішень обласної ради, що стосувалися взаємовідносин органів державної влади, місцевого самоврядування та територіальних громад області, під час створення та в процесі діяльності Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області, при підготовці документів, що стосувалися пошуку компромісів у взаємовідносинах органів державної влади, місцевого самоврядування з територіальними громадами сіл, селищ, міст, підприємствами, установами та організаціями області (акт впровадження від 30.11.2010 р. № 01-38/2318), при створенні Громадівської ради у с. Вочківці Хмельницької області 9 січня 2010 року за рішенням загальних зборів громадян (протокол № 1 загальних зборів громадян с. Вочківці від 22.01.2010 р.), практично використано при підготовці та розробці документів, що стосувалися взаємовідносин органів державної влади та громадян, громадівською радою при будівництві об’єкта громадівської власності духовного спрямування, при прийнятті рішення про вступ до Асоціації Громадівських рад України (акт впровадження від 16 грудня 2010 р. № 202), при створенні громадівської ради у смт. Гусятин Тернопільської області, при прийнятті статуту Громадівської ради 26 вересня 2010 р., при прийнятті статуту територіальної громади та відповідних змін до нього, при будівництві об’єкта громадівської власності духовного спрямування, практично використано Громадівською радою при підготовці та розробці документів, що стосувалися взаємовідносин органів державної влади та громадян (акт впровадження від 22 грудня 2010 р. № 798а), Харківським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у рамках комплексного наукового проекту «Управління розвитком людського потенціалу територіальної громади в інноваційно-знаннєвому суспільстві» (державний реєстраційний номер 010611012326), при підготовці магістрів державного управління та магістрів публічного адміністрування (акт впровадження від 13.01.2012 р.).
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Результати дослідження отримані здобувачем особисто. У дисертації не використовувалися ідеї чи розробки, що належать Нижник Н.Р., у співавторстві з якою було опубліковано окремі наукові праці.
    Апробація результатів дисертації. Положення дисертації обговорювалися на засіданнях відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України.
    Основні ідеї, положення і висновки дисертаційного дослідження були апробовані на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: «Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення» (Київ, 2005); «Місцеве самоврядування та самоорганізація населення в м. Києві: стан, проблеми та ризики розвитку» (Київ, 2006); «Інноваційні технології у наукових дослідженнях і навчальному процесі вищого закладу освіти» (Полтава, 2007); «Актуальні питання реформування правової системи України» (Луцьк, 2007); «Реформування системи місцевого самоврядування в Україні: вироблення оптимальної моделі» (Джанкой, 2007); «Актуальні проблеми права» (Полтава, 2007); «Адміністративно-територіальна реформа в Україні: нові можливості для територіальних громад» (Львів, 2007); «Державне управління та місцеве самоврядування» (Харків, 2008); «Громадянське суспільство в Україні: проблеми формування та перспективи розвитку» (Полтава, 2008); «Законодавча регламентація захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина» (Чернігів, 2008); «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (Одеса, 2008); «Актуальні питання реформування правової системи України» (Луцьк, 2009); «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади» (Полтава, 2009); «Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій» (Львів, 2009); «Соціально-правові реформи в незалежній Україні: досягнення, проблеми, перспективи» (Київ, 2009); «Державне управління та місцеве самоврядування» (Харків, 2009); «Удосконалення правового забезпечення державно-службових відносин в Україні: європейський контекст» (Дніпропетровськ, 2010); «Державне управління в Україні: проблеми державотворення, виклики та перспективи» (Одеса, 2010); «Сучасна регіональна політика: формування, реалізація та розвиток публічної служби» (Одеса, 2010); «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади» (Полтава, 2010).
    Публікації. За темою дисертації опубліковано 85 наукових праць. Основні наукові результати дисертаційної роботи опубліковано у 15 монографіях (4 індивідуальних та 11 колективних), 1 навчальному посібнику (у співавторстві), 1 науково-практичному посібнику (у співавторстві), 25 статтях у наукових фахових виданнях України (22 – індивідуальні, 3 – у співавторстві), 1 статті (у співавторстві) у зарубіжному науковому виданні, 28 статтях в інших виданнях та тез доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій (20 індивідуальних, 8 – у співавторстві), 14 науково-методичних та науково-практичних виданнях (14 колективних).
    Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел та двадцяти додатків. Загальний обсяг дисертації – 456 сторінок, у тому числі 372 сторінки основного тексту. Список використаних джерел містить 375 найменувань на 37 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Проведене дисертаційне дослідження підтвердило необхідність виділення теоретико-методологічних засад розвитку управлінських взаємовідносин держави та суспільства в Україні як системно-комплексного підходу до цього процесу. Це дало можливість сформувати висновки й рекомендації, які мають теоретичне, науково-прикладне і практичне значення та в комплексі розв’язують важливу наукову проблему щодо вироблення цілісної сучасної методології управлінських взаємовідносин держави та суспільства в Україні.
    На підставі проведеного дослідження сформульовано такі основні висновки та рекомендації:
    1. Розкрито сутність взаємовідносин держави та суспільства в Україні, тобто сутність взаємовідносин суб’єкта та об’єкта державного управління, як процес в межах якого суспільство в особі територіальних громад за допомогою засобів управління встановлює прямий зв’язок з державою і в результаті спільної партнерської діяльності через економічний, політичний і духовний напрями отримує продукт (матеріальний та нематеріальний) для життєдіяльності суспільства та подальшого розвитку держави; доведено, що проведення організаційних заходів у сфері взаємовідносин дозволить створити відповідні умови для самореалізації людини, а практична діяльність інститутів публічного управління – встановити чіткий зворотний зв’язок з державою за допомогою застосування громадівсько-державного управління.
    2. З’ясовано особливості системи взаємовідносин держави та суспільства в управлінні та її правове забезпечення, розроблено основні напрямки її функціонування та розвитку. Основою становлення та розвитку управлінських взаємовідносин держави та суспільства в Україні мають виступати територіальні громади, які: реалізовуватимуть основний принцип співіснування у населених пунктах на духовних засадах; відстоюватимуть громадівсько-державний спосіб управління територіальним розвитком; виступатимуть ініціаторами створення структур публічного управління; провадитимуть у тісній співпраці з громадівськими радами відповідні організаційно-управлінські заходи, створюючи реальні передумови для налагодження партнерських взаємовідносин між суб’єктом та об’єктом державного управління; дотримуватимуться основного принципу щодо матеріально-фінансових відносин з державою виключно на паритетних засадах.
    Запропоновано понятійний апарат:
    – управлінський аспект у взаємовідносинах (наступництво методів управління у структурах, створених безпосередньо мешканцями населених пунктів, при допомозі яких громадяни беруть участь в управлінні державними справами і, спільно з урядом, виробляють стратегію життєзабезпечення під постійним контролем з боку територіальних громад та їх об’єднань);
    – управлінські взаємовідносини держави та суспільства (форма взаємного уповноваження відповідних структур управління з боку уряду та територіальних громад з метою спільного розв’язання нагальних проблем та отримання користі від їх суспільно-виробничої діяльності для економічно-політично-духовної стабілізації на загальнодержавному рівні);
    – взаємовідносини суб’єкта та об’єкта державного управління (процес, за яким суспільство в особі територіальних громад, при допомозі засобів управління, встановлює прямий зв’язок з державою і в результаті спільної партнерської діяльності через економічний, політичний і духовний напрями сфери взаємовідносин отримує продукт (матеріальний та нематеріальний) для життєдіяльності суспільства та подальшого розвитку держави);
    – система взаємовідносин держави та суспільства в управлінні (взаємозалежність суб’єкта та об’єкта державного управління і прагнення до взаємопроникнення через основні напрями взаємовідносин з метою досягнення її цілісності).
    3. Визначено роль еліти, реалізацію її самоорганізаційного потенціалу в управлінських взаємовідносинах і розвитку українського суспільства. На підставі аналізу основних форм управлінських взаємовідносини держави та суспільства у вітчизняній і зарубіжній літературі показано їх основні проблеми, які обумовлені відповідними складовими: наявністю політико-економічно-олігархічної еліти (пеоеліти), яка в силу матеріальних причин не здатна самостійно подолати рівень відчуженості від народу; відсутністю реального впливу на процеси безпосередньої участі громадян в управлінні державними справами, незважаючи на проголошені державою права та свободи людини і громадянина; відсутністю суспільної самоорганізації, а також доведено необхідність кардинальної зміни місця і ролі еліти у налагодженні взаємовідносин між державою та суспільством.
    4. Досліджено власність як матеріальну основу системи взаємовідносин держави та суспільства в управлінні. Доведено необхідність поєднання громадівської та державної власності, що створить нову форму власності – громадівсько-державну власність на засадах поєднання державного та громадівського управління.
    5. Ідентифіковано кадрове забезпечення організації та його роль у розвитку системи взаємовідносин держави та суспільства в управлінні; обґрунтовано доцільність збереження кадрового потенціалу країни для забезпечення оптимального переходу від однієї системи державного управління до іншої, що дасть можливість запобігти виникненню значної кількості проблем на шляху реалізації нової стратегії суспільного розвитку і сприятиме налагодженню тісних управлінських взаємовідносин між державою та суспільством; доведено необхідність поєднання державного управління з управлінням на рівні територіальних громад, яке має відбуватися за допомогою структур публічного управління, що сприятиме подальшому розвитку взаємовідносин держави та суспільства в Україні.
    Розроблено основні положення щодо однієї з структур публічного управління – громадівських рад; охарактеризовано систему взаємовідносин держави та суспільства в управлінні на принципах прямого народовладдя, що забезпечить створення паритетних взаємовідносини з державою.
    6. Систематизовано зарубіжний досвід організації управлінських взаємовідносин держави та суспільства, запропоновано шляхи їх розвитку в Україні і доведено доцільність створення загальної ідеології суспільного розвитку, яка базується на принципах забезпечення громадянина необхідними послугами з боку держави і проведення дієвого контролю за їх якістю суспільством, а також налагодження ефективного двостороннього діалогу громадян та владних інститутів.
    7. Обґрунтовано розвиток організаційної структури і запропоновано модель управлінських взаємовідносин держави та суспільства в Україні, яка підтверджує можливості суспільства в особі територіальних громад бути залученими до безпосереднього управління державними і місцевими справами через структури публічного управління, при підтримці державою територіальних громад, за рахунок створення нових структур управління – державних агентств сприяння розвитку громад, чим доведено, що ефективні взаємовідносини суспільства та держави мають базуватись на створенні інститутів публічного управління.
    8. Охарактеризовано зміст моніторингу як системного інституту, що спроможний реалізувати чисельні завдання, охопивши стадію законотворчості та державно-управлінської і правової практики. Розроблено основні елементи державного моніторингу як інструменту функціонування державних органів. Запропоновано науково-практичні рекомендації щодо удосконалення розвитку управлінських взаємовідносин держави та суспільства в Україні.
    Застосування запропонованих висновків та пропозицій сприятиме ефективній реалізації сучасних вимог до формування і розвитку взаємовідносин держави та суспільства у системі управлінських процесів в Україні.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абрамова Н. Т. Целостность и управление / Н. Т. Абрамова. – М.: Наука, 1974. – 248 с.
    2. Авраменко С. Л. Новая конституция швейцарской конфедерации: право и современность / С. Л. Авраменко // Государство и право. – 2001. – № 7. – С. 77-83.
    3. Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи: [монографія] / За заг. ред.: Н. Р. Нижник, Н. Т. Гончарук. – Дніпропетровськ : Монолит, 2009. – 384 с.
    4. Акти європейського права з питань регіональної політики та місцевого самоврядування / За заг. ред. В. М. Литвина. – [2-ге вид., випр. і доп.]. – К.: Парламентське вид-во, 2010. – С. 11-19.
    5. Алексєєв В. Громадівські ради: законодавчий аспект / В. Алексєєв // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – 2008. – Вип. 2 (32). – С. 43-50.
    6. Алексєєв В. Держава та суспільство: пошук оптимальної моделі взаємовідносин / В. Алексєєв // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – 2008. – Вип. № 3 (33). – С. 32–40.
    7. Алексєєв В. Деякі аспекти реформування системи державного управління в Україні: аналіз, передумови, напрями / В. Алексєєв // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – 2008. – Вип. 3 (35).– С. 92-99.
    8. Алексєєв В. М. Взаємовідносини держави та суспільства в Україні: управлінський аспект: [монографія] / В. М. Алексєєв. – Чернівці: Технодрук, 2010. – 524 с.
    9. Алексєєв В. М. Власність територіальних громад в Україні: шляхи розвитку / В. М. Алексєєв. – Чернівці: Технодрук, 2007. – 336 с.
    10. Алексєєв В. М. Громадівські ради на захисті інтересів територіальних громад / В. М. Алексєєв // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – 2007. – № 2 (32). – С. 303-309.
    11. Алексєєв В. М. Держава та суспільство: деякі проблеми взаємовідносин / В. М. Алексєєв // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2010. – № 1. – С. 84-88.
    12. Алексєєв В. М. Ефективність системи публічного управління – належні взаємовідносини між державою та суспільством / В. М. Алексєєв // Сучасна регіональна політика: формування, реалізація та розвиток публічної служби: матеріали підсумк. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Одеса, 23 верес. 2010 р.) / НАДУ, ОРІДУ НАДУ. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2010. – С. 240-242.
    13. Алексєєв В. М. На часі державно-громадівська форма ведення місцевого господарства / В. М. Алексєєв // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: пленарне засідання, рекомендації та матеріали підсумкової наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Одеса, 31 жовт. 2008 р.) / НАДУ, ОРІДУ НАДУ. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008. – С. 11-13.
    14. Алексєєв В. М. Напрями розвитку безпосередньої участі громадян в управлінні державними справами / В. М. Алексєєв // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. – 2008. – Вип. 2 (21). – С. 127-133.
    15. Алексєєв В. М. Основні етапи майбутнього розвитку територіальних громад в Україні / В. М. Алексєєв // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. – 2008. – Вип. 1 (20). – С. 160-166.
    16. Алексєєв В. М. Основні напрями розвитку власності територіальних громад в Україні / В. М. Алексєєв // Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2008. – № 1 (25). – С. 316-321.
    17. Алексєєв В. М. Під надійним захистом територіальної громади / В. М. Алексєєв // Держава та регіони. – 2004. – № 1. – С. 4-7.
    18. Алексєєв В. М. Реформування державно-управлінських відносин щодо потреби наукового обґрунтування / В. М. Алексєєв // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – 2008. – № 2 (34). – С. 104-110.
    19. Алексєєв В. М. Самодостатність територіальних громад в Україні / В. М. Алексєєв // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – 2009. – Вип. 1 (35). – С. 90-98.
    20. Алексєєв В. М. Самоорганізаційний потенціал українського суспільства / В. М. Алексєєв // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. – 2008. – Вип. 4 (23). – С. 68-74.
    21. Алексєєв В. М. Суспільство та держава: управлінські взаємовідносини: [монографія] // В. М. Алексєєв. – Чернівці: Технодрук, 2012. – 344 с.
    22. Алексєєв В. М. Удосконалення управління комунальною власністю в Україні: організаційно теоретичні засади / В. М. Алексєєв. – Чернівці: Технодрук, 2005. – 216 с.
    23. Алексєєв В. М. Управління комунальною власністю територіальних громад: Робоча програма з навчальної дисципліни для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Магістр за спеціальністю 8.150101 «Державна служба» (заочної форми навчання) / [Уклад.: В. М. Алексєєв, І. Б. Ковтун, В. В. Романова]. – Хмельницький: ХУУП, 2010. – 26 с.
    24. Алексєєв В. Передумови реформування системи державного управління в Україні / В. Алексєєв // Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. – 2009. – Вип. 2 (2). – С. 35-42.
    25. Алексєєв В. Удосконалення форм взаємодії держави та територіальних громад в Україні / В. Алексєєв // Громадянське суспільство в Україні: проблеми формування та перспективи розвитку: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Полтава, 23-24 трав. 2008 р.) / М-во освіти і науки України, ЦВК, Полтавська облдержадміністрація, Полтавський ун-т споживчої кооперації України. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – С. 72-74.
    26. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: [курс лекций] / Г. В. Атаманчук. – 4-е изд., стереотип. – М.: Омега-Л, 2006. – 584 с. – (Университетский учебник).
    27. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом. (Опыт системного исследования) / В. Г. Афанасьев. – Изд. 2-е, доп. – М.: Политиздат, 1973. – 390 с.
    28. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление / В. Г. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1981. – 432 с.
    29. Афонін Е. А. Громадська участь у творенні та здійсненні державної політики / Е. А. Афонін, Л. В. Гонюкова, Р. В. Войтович. – К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. – 160 с. – (Серія «Бібліотека молодого державного службовця»).
    30. Бакуменко В. Роль державно-управлінських рішень у становленні громадянського суспільства / В. Бакуменко // Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи: зб. наук. пр. Укр. Академії держ. упр. при Президентові України / Кол. авт.; за заг. ред.: В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – С. 234-247.
    31. Бакунин М. А. Анархия и Порядок: Сочинения / М. А. Бакунин. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. – 704 с. – (Серия «Антология мысли»).
    32. Бакунин М. А. Государственность и анархия / М. А. Бакунин. – Петербург: Книгоиздательство «Голос труда», 1919. – Т. 1. – 288 с. – (Бакунин М. А. Избранные сочинения: в 5 т.).
    33. Бакунин М. Кнуто-германская империя и социальная революция / М. Бакунин; пер. с фр. В. Забрежнева. – М.: Книгоиздательство «Голос труда», 1919. – Т. ІІ. – 296 с. – (Бакунин М. А. Избранные сочинения: в 5 т.).
    34. Банчук М. Громадянське суспільство в Україні: поняття і реальність / М. Банчук // Людина і політика. – 2003. – № 1 (25). – С. 42-49.
    35. Баринова В. И. Роль и место гражданского общества в становлении современной российской государственности / В. И. Баринова // Российская государственность: уровни власти. Теория и практика современного государственного строительства: материалы Всероссийской науч.-практ. конф. (Ижевск, 24-26 апреля 2001 г.) / М-во образования РФ, Московский гос. ун-т, Санкт-Петербургский гос. ун-т, Удмуртский гос. ун-т / отв. ред. М. Ю. Малышев. – Ижевск: Издательский дом «Удмуртский университет», 2001. – С. 63-70.
    36. Бердяев Н. А. Судьба России / Н. Бердяев. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 256 с.
    37. Бердяев Н. О рабстве и свободе человека / Н. Бердяев. – М.: АСТ: ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – 316 [4] с. – (Философия. Психология).
    38. Бережна І. Оновлення політичної еліти в Україні: несподіванка обіцяної атаки / І. Бережна // Віче, 2010. – № 7 (268). – С. 4-5.
    39. Білинська М. М. Розвиток інтелектуального та кадрового менеджменту в муніципальному управлінні / М. М. Білинська // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління». – 2007. – Вип. 1. Сучасні проблеми та підходи у муніципальному управлінні. – С. 15-23.
    40. Бобров О. М. Наукові основи організації управління соціалістичним виробництвом / О. М. Бобров, М. І. Бєляков; за ред. члена-кореспондента АН УРСР О. С. Короїда. – К.: Вища школа, 1970. – 196 с.
    41. Богданов А. А. Вопросы социализма: Работы разных лет / А. А. Богданов. – М.: Политиздат, 1990. – 479 с. – (Библиотека социалистической мысли).
    42. Богословскій М. Земское самоуправленіе на русскомъ севере въ XVII в. / М. Богословскій. – М.: Синодальная Типографія, 1912. – Томъ II. Деятельность земскаго міра. Земство и государство. – 311 с.
    43. Бондарь Н. С. Гражданин и публичная власть: Конституционное обеспечение прав и свобод в местном самоуправлении: [учебное пособие] / Н. С. Бондарь. – М.: Городец, 2004. – 352 с.
    44. Бортніков В. Держава та громадянське суспільство у контексті суспільної взаємодії / В. Бортніков // Історико-політичні проблеми сучасного світу: зб. наук. статей. – 2007. – Т. 15-16. – С. 75-79.
    45. Будівничий української державності: Хрестоматія політологічних статей Івана Франка / Упоряд. Д. Павличко. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 640 с.
    46. Бухарин Н. И. Проблемы теории и практики социализма / Н. И. Бухарин. – М.: Политиздат, 1989. – 512 с.
    47. Бюрократия, авторитаризм и будущее демократии в России (материалы круглого стола) // Вопросы философии. – 1993. – № 2. – С. 3-32.
    48. Васильчиков А. О самоуправленіи. Сравнительный обзоръ русскихъ и иностранныхъ земскихъ и общественныхъ учрежденій / А. Васильчиков. – Изд. третье. – С.-Петербургъ, Типографія В. В. Пратцъ, 1872. – Томъ I. – 460 с.
    49. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
    50. Веселов Ю. В. Экономическая социология: история идей / Ю. В. Веселов. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 1995. – 168 с.
    51. Відносини між державою і громадянським суспільством: Матеріали «круглого столу». – К., 2003. – 115 с.
    52. Войтович Р. Модернізація державного управління в умовах глобалізації (філософсько-методологічний аналіз) / Р. Войтович // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2005. – №. 1. – С. 131-140.
    53. Волгин В. П. Французский утопический коммунизм / В. П. Волгин. – М.: Изд-во Академии Наук СССР, 1960. – 376 с.
    54. Вольфсон М. Б. Очерки обществоведения / М. Б. Вольфсон. – М.: Гос. изд-во, 1922. – 196 с.
    55. Воробйов І. Марксистсько-ленінська філософія: [популярний підручник] / І. Воробйов, А. Коган. – Вид. друге, перероб. і доп. – К.: Державне вид-во політ. літератури УРСР, 1962. – 516 с.
    56. Воронов І. Громадянське суспільство і влада / І. Воронов // Людина і політика. – 2003. – № 1 (25). – С. 31-41.
    57. Воронов І. Феномен влади: горизонти людського і політичного виміру: [монографія] / І. Воронов. – К.: Генеза, 2005. – 288 с.
    58. Вступ до теорії правових систем: [монографія] / За заг. ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К.: Вид-во «Юридична думка», 2006. – 432 с.
    59. Гаджиев К. С. Введение в политическую науку: [учебник для высших учебных заведений] / К. С. Гаджиев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Логос, 1997. – 544 с.
    60. Гаджиев К. С. Политическая наука: [учебное пособие] / К. С. Гаджиев. – 2-е изд. – М.: Междунар. отношения, 1995. – 400 с.
    61. Гвишиани Д. М. Организация и управление / Д. М. Гвишиани. – М.: Наука, 1970. – 382 с.
    62. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Г. В. Ф. Гегель; пер. с нем.; Ред. и сост.: Д. А. Керимов и В. С. Нерсесянц; Авт. вступ. ст. и примеч. В. С. Нерсесянц. – М.: Мысль, 1990. – 524 [2] с. – (Филос. наследие).
    63. Гладких В. І. Соціальні права громадян України: Конституційно-правовий аспект: [монографія] / В. І. Гладких. – Х.: Факт, 2005. – 368 с.
    64. Глазунова Н. И. Система государственного управления: [учебник для вузов] / Н. И. Глазунова – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. – 551 с.
    65. Головаха Є. Українське суспільство 1992-2008: Соціологічний моніторинг / Є. Головаха, Н. Паніна. – К., 2008. – 85 с.
    66. Голоса из России: Сборники А. И. Герцена и Н. П. Огарева. – Книжки І-ІХ. – Книжка IX. – [Вип. ІІІ]. – М.: Наука, 1976. – 205 с.
    67. Гончарук Н. Т. Керівний персонал у сфері державної служби України: формування та розвиток: [монографія] / Н. Т. Гончарук. – Дніпропетровськ : ДРІДУ НАДУ, 2007. – 239 с.
    68. Гордієнко М. Творчий потенціал консервативної орієнтації / М. Гордієнко // Віче. – 1998. – № 1 (70). – С. 30-39.
    69. Государственная политика и управление: Учебник в 2 ч. / Под ред. Л. В. Сморгунова. – М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2007. – Часть II. Уровни, технологии, зарубежный опыт государственной политики и управления. – 495 с.
    70. Государственное управление: основы теории и организации: [учебник] в 2 т. / Под ред. В. А. Козбаненко. – [Изд. 2-е, с изм. и доп.]. – М.: «Статут», 2002. – Т. 1. – 366 с.
    71. Государственное управление: основы теории и организации: [учебник] в 2 т. / Под ред. В. А. Козбаненко. – [Изд. 2-е, с изм. и доп.]. – М.: Статут, 2002. – Т. 2. – 592 с.
    72. Градовский А. Д. Собраніе сочиненій: в 9 т. / А. Д. Градовский. – С.-Петербургъ: Типографія М. М. Стасюлевича, 1899. – Томъ первый. – 421 с.
    73. Гражданин, закон и публичная власть. – М.: НОРМА, 2005. – 368 с.
    74. Гражданское общество и правовое государство: предпосылки формирования. – М.: Ин-т государства и права АН СССР, 1991. – 119 с.
    75. Грибовский В. М. Народъ и власть въ Византійскомъ государствъ. Опытъ историко-догматическаго изслъдованія / В. М. Грибовский. – С.-Петербургъ: Типографія М. Меркушева, 1897. – 411 с.
    76. Громадівська рада // Інформаційно-аналітичний бюлетень Асоціації Громадівських Рад України. – 2010. – № 1. – 8 с.
    77. Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин / За заг. ред.: Н. Р. Нижник та В. М. Олуйка. – Хмельницький: Вид-во ХУУП, 2007. – 236 с.
    78. Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин / За заг. ред.: Н. Р. Нижник та В. М. Олуйка. – [Вид. 2-е, розшир. та доп.]. – Черкаси: Вид-во Чабаненко Ю., 2009. – 382 с.
    79. Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку / За заг. ред. Ф. М. Рудича. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 412 с.
    80. Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення: [монографія]. – К.: Логос, 1997. – 124 с.
    81. Громадянське суспільство і держава в Україні: проблеми взаємодії. Матеріали методологічного семінару / Відп. ред.: В. В. Цвєтков, І. О. Кресіна; упорядн. Є. В. Перегуда. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – 84 с.
    82. Грушевський М. Як жив український народ. Коротка історія України / М. Грушевський. – Вид. 2-е., репринтне відтворення. – К.: РОВО «Укрвузполіграф». РВЦ «Орбіта», 1991. – 112 c.
    83. Гуторов В. А. Новый российский либерализм и опыт британского неоконсерватизма / В. А. Гуторов, В. Н. Завражин // Вестник Санкт-Петербургского университета. – 1994. – Вып. 1. (№ 6). – С. 30-32.
    84. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: Т. 1-4 / [автор-уклад. В. Даль]. – М.: Русский язык, 1978. – Т. 1.: А-З. – 699 с., 1 портр.
    85. Данилів В. Ю. Солідарність і солідаризм / В.-Ю. Данилів; з нім. пер. І. Андрущенко і Д. Павлюк. – К.: Вид. дім «КМ Academia», 2000. – 152 с.
    86. Дарендорф Р. У пошуках нового устрою: Лекції на тему політики свободи у ХХІ ст. / Р. Дарендорф; пер. з нім. А. Орган. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. – 109 с.
    87. Демократія: Антологія / Упоряд. О. Проценко. – К.: Смолоскип, 2005. – XXVIII +1108 c. – («Політичні цінності». Вип. 1).
    88. Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії: [монографія] / [І. О. Кресіна, О. В. Скрипнюк, А. А. Коваленко та ін.].; за ред. І. О. Кресіної. – К.: Логос, 2007. – 316 с.
    89. Держава і громадянське суспільство: партнерські комунікації у глобальному світі: [навч.-метод. посіб.] / [В. Бебік, В. Бортніков, Л. Дегтерьова, А. Кудряченко]; за заг. ред. В. Бебіка. – К.: ІКЦ «Леста», 2006. – 248 с.
    90. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація: [монографія] / Кол. авт.; відпов. ред. Н. Р. Нижник. – К.: УАДУ при Президентові України, 1997. – 448 с.
    91. Джонсон Р. Системы и руководство (теория систем и руководство системами) / Р. Джонсон, Ф. Каст, Д. Розенцвейг; пер. с англ. под ред. Ю. В. Гаврилова и Ю. Т. Печатникова. – Изд. 2-е, доп. – М.: «Советское радио», 1971. – 647 с.
    92. Джорджъ Г. Положеніе трудящихся / Джорджъ Г.; пер. съ англ. С. Николаева. – М.: Типо-литография Т-ва И. Н. Кушнеревъ и К, 1906. – 122 с.
    93. Довбня О. М. Взаємовідносини між державною владою та громадськими асоціаціями у формуванні громадянського суспільства в Україні / О. М. Довбня // Питання політології: Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. – 2002. – № 555. – С. 52-58.
    94. Довідник депутата / Упорядники: М. Ф. Верменчук, Л. П. Павлова. – К.: Парламентське вид-во, 2000. – 478 с.
    95. Драгоманов М. П. Вибране («…мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні») / М. П. Драгоманов; упоряд. та авт. іст.-біогр. нарису Р. С. Міщук. – К.: Либідь, 1991. – 685 с. – («Пам’ятки історичної думки України»).
    96. Дьюи Дж. Общество и его проблемы / Дж. Дьюи; пер. с англ. И. И. Мюрберг, А. Б. Толстова, Е. Н. Косиловой. – М.: Идея-Пресс, 2002. – 160 с.
    97. Еллинекъ Г. Общее ученіе о государствъ / Г. Еллинекъ. – Изд. второе, исправл. по второму нъмецкому изданію С. І. Гессеномъ. – С.-Петербургъ: Типографія т-ва «Общественная Польза», 1908. – 599 с.
    98. Жиро Т. Политология / Т. Жиро; пер. с польск. – Х.: Изд-во Гуманитарный Центр, 2006. – 428 с.
    99. Журавський В. Що принесе українській демократії імперативний мандат / В. Журавський // Право України. – 2007. – № 3. – С. 122–123.
    100. Журавський В. Юридична освіта в Україні: сучасний стан та напрями вдосконалення / В. Журавський, О. Копиленко // Право України. – 2004. – № 11. – С. 3.
    101. Заветный С. А. Личность и общество: проблемы и перспективы управления: [монография] / С. А. Заветный. – К.: Изд. ПАРАПАН, 2008. – 256 с.
    102. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду / А. П. Заєць. – К.: Парламентське вид-во, 1999. – 248 с.
    103. Законодавча діяльність Верховної Ради України V та VI скликань: пріоритети, досвід парламентської практики, актуальні проблеми / Заг. ред. В. М. Литвина. – К.: Парламентське вид-во, 2009. – 656 с.
    104. Златопольский Д. Л. Государственное право зарубежных стран: Восточной Европы и Азии: [ученик для вузов] / Д. Л. Златопольский. – М.: Зерцало, 1999. – 320 с.
    105. Зорин С. С. Закон взаимной адаптации в системе государственной власти / С. С. Зорин // Российская государственность: уровни власти. Теория и практика современного государственного строительства: материалы Всероссийской науч.-практ. конф. (Ижевск, 24-26 апреля 2001 г.) / М-во образования РФ, Московский гос. ун-т, Санкт-Петербургский гос. ун-т, Удмуртский гос. ун-т / Отв. ред. М. Ю. Малышев. – Ижевск: Издательский дом «Удмуртский университет», 2001. – С. 248-257.
    106. Зотова З. М. Власть и общество: проблемы взаимодействия / З. М. Зотова; под общей ред. С. А. Попова. – М.: ИКФ «Омега-Л», 2001. – 352 с.
    107. Изъ области науки // Вђстникъ иностранной литературы: Ежемђсячный литературно-историческій журналъ. годъ двђнадцатый. Апрђль 1902 г. – С.-Петербург: Типографія бр. Пантелеевыхъ, 1902. – С. 303-324.
    108. Илюхин В. И. Нация – государство – безопасность: [монография] / В. И. Илюхин – М.: Центркнига, 1999. – 131 с.
    109. Ильин И. А. Путь духовного обновления / И. А. Ильин. – М.: Альта-Принт, 2006. – 448 с.
    110. Ильин И. А. Путь к очевидности / И. А. Ильин. – М.: Республика, 1993. – 431 с. – (Мыслители ХХ века).
    111. Ильин И. А. Собрание сочинений: В 10 т. / И. А. Ильин; [Сост., вступ. ст. и коммент. Ю. Т. Лисицы]. – М.: Русская книга, 1993. – Т. 1. – 400 с.
    112. История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки истории России ІХ – начала ХХ в. / [Сост.: С. В. Мироненко]. – М.: Политиздат, 1991. – 367 с.
    113. Іваницька О. М. Регіональні аспекти діяльності комерційних банків в Україні / О. М. Іваницька // Зб. наук. пр. Укр. Академії держ. упр. при Президентові України. – 2002. – Вип. 2. – С. 130-137.
    114. Іваницька О. М. Фінансові ринки: [навч. посібник] / О. М. Іваницька. – К.: Вид-во УАДУ, 1999. – 96 с.
    115. Іваськів В. Що заважає Україні рухатися до ЄС? / В. Іваськів. – Київська правда. – 2008. – 12 серпня / № 88 (22287) /.
    116. Калініченко М. Влада громадянського суспільства: [монографія] / М. Калініченко. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – 175 с.
    117. Кальной И. Гражданское согласие как предпосылка формирования гражданского общества / И. Кальной // Демократичний розвиток України. Матеріали конференції. Зб. наук. пр. – К.: Вид-во Національного педагогічного ун-ту ім. М. П. Драгоманова. – 2006. – С. 168-172.
    118. Кан С. Б. История социалистических идей / С. Б. Кан. – М.: Высшая школа, 1963. – 280 с.
    119. Кант И. Немецкая классическая философия: Том. 1 / И. Кант, Г. В. Ф. Гегель, Ф. В. И. Шеллинг. – М.: ЭКСМО-Пресс; Х. : Фолио, 2000. – 784 с. – (Серия «Антология мысли»).
    120. Квинтэссенция: Филос. альманах, 1991. – М.: Политиздат, 1992. – 400 с.
    121. Кин Д. Демократия и гражданское общество / Д. Кин; пер. с англ.; послесл. М. А. Абрамова. – М.: Прогресс-Традиция, 2001. – 400 с.
    122. Кириченко С. О. Шляхи формування громадянського суспільства і правової держави / С. О. Кириченко. – К.: Логос, 1999 р. – 88 с.
    123. Кін Д. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення / Дж. Кін; пер. з англ. Олександр Гриценко; літ. ред. О. Гриценко. – К.: К.І.С., 2000. – 192 с.
    124. Кістяківський Б. О. Вибране. / Б. О. Кістяківський; пер. з рос. Л Г. Малишевської; упорядкування, передмова і примітки Л. П. Депенчук. – К.: Абрис, 1996. – 512 с. – (Бібліотека часопису «Філософська і соціологічна думка», серія «Українські мислителі»).
    125. Колодій А. Ф. На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні: [монографія] / А. Ф. Колодій. – Львів: Червона Калина, 2002. – 276 c.
    126. Комаров С. А. Общая теория государства и права: [учебник] / С. А. Комаров. – 6-е изд., доп. – СПб.: Изд-во Юридического ин-та (Санкт-Петербург), 2001. – 352 с.
    127. Комаров С. А. Теория государства и права: [учебно-методическое пособие: краткий учебник для вузов] / С. А. Комаров, А. В. Малько. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1999. – 448 с.
    128. Комунальна власність в Україні: нормативно-правове забезпечення / Уклад.: М. І. Тітов, В. М. Алексєєв. – Х.: Стиль-Издат, 2008. – 432 с.
    129. Кондильяк Э. Сочинения: В 3-х т. / Э. Кондильяк; пер. с фр.; общ. ред. и примеч. В. М. Богуславского. – М.: Мысль, 1982. – Т. 2. – 541 с. – (Филос. наследие). – В надзаг.: АН СССР. Ин-т философии.
    130. Конституційне право України / [В. Ф. Погорілко, О. Ф. Фрицький, О. В. Городецький, М. І. Корнієнко та ін.]; за ред. В. Ф. Погорілка; кол. авт. – [4-те вид.]. – К.: Наукова думка, 2003. – 732 с.
    131. Конституція України // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
    132. Копиленко О. Законотворчий процес в Україні. До проблеми науково-правових засад / О. Копиленко // Ін-т законодавства Верховної Ради України: зб. наук. праць. – К.: Реферат, 2005. – С. 5-19.
    133. Копиленко О. Л. По лінії всеукраїнських інтересів (корені і досвід української державності) / О. Л. Копиленко. – К., 2010. – 232 с.
    134. Корнієвський О. А. Нерозвиненість громадянського суспільства як чинник безвідповідальності влади та неефективності державного управління / О. А. Корнієвський // Державне управління та місцеве самоврядування: тези IX Міжнар. наук. конгресу (Харків, 26-27 бер. 2009 р.) / НАДУ, ХарРІ НАДУ. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. – С. 148-149.
    135. Корнієнко А. С. Новий образ життя і державного устрою / А. С. Корнієнко, С. І. Савчук; Рос. мовою. – К.: Букрек, 2006. – 284 с.
    136. Королева-Борсоди Н. В. Основы конституционного права Швейцарии: [учеб.-метод. пособие] / Н. В. Королева-Борсоди. – К.: Юстиниан, 2009. – 536 c.
    137. Костенко Ю. Праві в Україні проходять той же шлях, що у Польщі / Ю. Костенко // Галичина. – 2007. – 13 лютого / № 21 (3397) /.
    138. Костомаров Н. И. Две русские народности / Н. И. Костомаров; обраб. текста и ред. А. П. Ковалевой; авт. предисл. В. А. Дорошенко. – К., 1991. – 72 с.
    139. Кравченко С. А. Проблема справедливости в сфере политической власти / С. А. Кравченко // Вестник Санкт-Петербургского университета. – 1994. – Вып. 1 (№ 6). – С. 20-23.
    140. Краткий словарь по философии / Под общ. ред.: И. В. Блауберга, П. В. Копнина, И. К. Пантина. – М.: Политиздат, 1966. – 360 с.
    141. Кремень В. Г. Україна: альтернативи поступу (критика історичного досвіду) / В. Г. Кремень, Д. В. Табачник, В. М. Ткаченко. – К.: ARC-UKRAINE, 1996. – 793 с.
    142. Кремень В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації: [монографія] / В. Кремень, В. Ткаченко. – К.: ДрУк, 1998. – 446 с.
    143. Кресіна І. Громадянське суспільство і проблеми народовладдя в Україні / І. Кресіна // Наукові записки. Збірник: Політологія і етнологія. – 2004. – Вип. 25. – С. 36-49.
    144. Крестовська Н. М. Теорія держави і права: Елементарний курс / Н. М. Крестовська, Л. Г. Матвєєва. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. – 432 с.
    145. Крипяткевич І. Історія українського війська: Ч. 1 / І. Крипяткевич, Б.Гнатевич. – Репринтне вид. – К.: Україна, 1993. – 568 с.
    146. Крисюк Ю. Синергетична інтерпретація соціального порядку / Ю. Крисюк // Право України. – 2005. – № 7. – С. 30-33.
    147. Крюков О. Про визначення поняття політико-управлінська еліта / О. Крюков // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2005. – № 1. – С. 374-378.
    148. Куйбіда В. С. Експеримент, що народжений життям / В. С. Куйбіда // Місцеве самоврядування. – 1996. – № 1. – С. 41-46.
    149. Кунц Г. Управление: системный и ситуационный анализ управленческих функций: в 2 т. / Г. Кунц, С. О’Доннел; пер. с англ. В. В. Рославцев, Ю. В. Семенов; общ. ред. и предисл. академика Д. М. Гвишиани. – М.: Прогресс, 1981. – Т. 1. – 496 с.
    150. Ладиченко В. Методологічні аспекти взаємодії держави і громадянського суспільства / В. Ладиченко // Право України. – 2007. – № 10. – С. 9-13.
    151. Ланге К. А. Организация управления научными исследованиями / К. А. Ланге. – Л.: Наука, 1971. – 248 с.
    152. Лахижа М. І. Модернізація публічної адміністрації: теоретичні та практичні аспекти: [монографія] / М. І. Лахижа. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2009. – 289 с.
    153. Левенець Ю. А. Держава у просторі громадянського суспільства / Ю. А. Левенець. – К.: Освітня книга, 2006. – 272 с.
    154. Лейн Д. Подъем и упадок государственного социализма. Индустриальное общество и социалистическое государство / Д. Лейн; пер. с англ.; под ред. О. Куценко. – К.: Ин-т социологии НАНУ; Х.: Харьковский национальный ун-т им. В. Н. Каразина, 2006. – 256 с.
    155. Ленин В. И. МАРКС – ЭНГЕЛЬС – МАРКСИЗМ / В. И. Ленин (на украинском языке). – К.: Изд-во полит. лит. при ЦК КП(б)У, 1941. – 449 с.
    156. Логунова М. Демократична політична культура – важливий чинник становлення громадянського суспільства / М. Логунова // Формування громадянського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи: зб. наук. пр. Укр. Академії держ. упр. при Президентові України / Кол. авт.; за заг. ред.: В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – С. 95-112.
    157. Локк Дж. Два трактати про врядування / Дж. Локк; пер. з англ. О. Терех, Р. Димерець. – К.: Основи, 2001. – 265 с.
    158. Лукъянченко А. А. Трансформация градообслуживающей системы (теория и практика) / А. А. Лукъянченко; НАН Украины; Ин-т экономико-правовых исследований. – Донецк: Юго-Восток, Лтд, 2004. – 238 с.
    159. Любашин В. Я. Теория государства и права / В. Я. Любашин, М. Б. Смоленский, В. И. Шепелев. – Ростов н/Дону: Феникс, 2002. – 512 с. – (Серия «Учебники и учебные пособия»).
    160. Магновський І. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність та обумовленість / І. Магновський // Право України. – 2005. – № 7. – С. 25-29.
    161. Мальковская И. А. Многоликий Янус открытого общества: Опыт критического осмысления ликов общества в эпоху глобализации / И. А. Мальковская. – Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: Изд-во ЛКИ, 2008. – 280 с.
    162. Маркс К. Избранные произведения. В 3-х т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – М.: Политиздат, 1981. – Т. 3. – 643 с. – (В надзаг.: Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС).
    163. Марущак В. П. Планування в умовах ринкової економіки / В. П. Марущак. – Одеса: Пальміра, 2008. – 284 с.
    164. Матвиенков С. Как вы поступаете с предателями? / С. Матвиенков // Дело. – 2007. – 13 февраля / № 25 (315) /.
    165. Матвієнко К. Громадянське суспільство в Україні має добре вкорінені традиції / К. Матвієнко // Громадянське суспільство. – 2008. – № 3 (5). – С. 2-3.
    166. Мельников О. Ф. Парадигми фахової підготовки державних службовців: [монографія] / О. Ф. Мельников. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2007. – 424 с.
    167. Менгеръ А. Новое ученіе о государствъ / А. Менгеръ; переводъ со второго изданія Л. Жбанкова. – С.-Петербургъ: Изд-во О. Н. Поповой, 1905. – 320 с.
    168. Методичні рекомендації для проведення семінарських, практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни «Управління комунальною власністю територіальних громад»: Для підготовки магістрів за спеціальністю 8.150101 «Державна служба» / Уклад.: В. М. Алексєєв, В. В. Романова, І. Б. Ковтун. – Хмельницький: ХУУП, 2008. – 26 с.
    169. Михальченко М. І. Україна як нова історична реальність: запасний гравець Європи / М. І. Михальченко. – Дрогобич: ВФ «Відродження», 2004. – 488 с.
    170. Михальченко М. Методологічні проблеми дослідження взаємодії соціально-правової держави і громадянського суспільства / М. Михальченко // Наукові записки. Збірник: Політологія і етнологія. – 2004. – Вип. 25. – С. 23-35.
    171. Місюра В. Громадська ініціатива в системі місцевого самоврядування в Україні / В. Місюра // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – 2005. – № 1. – С. 288-294.
    172. Моніторинг ефективності законодавства: мета, критерії, реальність / За заг. ред. В. О. Зайчука. – К.: Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2009. – 386 с.
    173. Моніторинг законодавства України: аналіз, проблеми, перспективи: [монографія] / За заг. ред. Н. Р. Нижник. – Чернівці: Технодрук, 2010. – 304 с.
    174. Мордвинов О. Г. Становлення місцевого самоврядування: зарубіжний досвід і українська практика / О. Г. Мордвінов // Держава та регіони. – 2011. – № 2. – С. 45-48.
    175. Муза О. В. Адміністративна юстиція в Україні: стан та перспективи розвитку: [монографія] / О. В. Муза; Ін-т законодавства Верховної Ради України; за заг. ред. Нижник Н. Р. – К.:
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины