ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

КОЗЕНКО Роман Володимирович

УДК 35.071

ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ДЕРЖАВОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ

25.00.01 – теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
КРЮКОВ Олексій Ігорович,
доктор наук з державного управління, професор

ХАРКІВ – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ЯК СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЯВИЩЕ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД 12
1.1. Еволюція науково-теоретичних концепцій політичної модернізації 12
1.2. Поняття, критерії і зміст модернізації системи державної влади 21
1.3. Основні типи і моделі демократичної модернізації 41
Висновки до першого розділу 60
РОЗДІЛ 2. КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СВІТІ 62
2.1. Досвід політичних трансформацій системи державної влади за рубежем 62
2.2. Особливості функціонування авторитарної та демократичної політичних систем: порівняльний аналіз 78
2.3. Політичні наслідки суспільної модернізації 96
Висновки до другого розділу 112
РОЗДІЛ 3. ПОЛІТИЧНИИЙ ДИСКУРС МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ 115
3.1. Політико-правові відносини у процесі трансформації політичної системи України 115
3.2. Моделі модернізації системи державної влади та особливості їх прояву в Україні 123
3.3. Демократичне реформування держави як засіб модернізації системи державної влади 144
Висновки до третього розділу 162
ВИСНОВКИ 166
ДОДАТКИ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 175

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВНП – валовий національний продукт
ВВП – внутрішній валовий прибуток
ЄС – Європейський Союз
КРСР – Казахська Радянська Соціалістична Республіка (до 1991 року, з 1991 року – Казахстан)
НАТО – Північно-Атлантичний Союз
ООН – Організація Об’єднаних Націй
СНД – Співдружність Незалежних Держав
ТНК – транснаціональні корпорації
ЦСЄ – Центральна та Східна Європа

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Однією з найбільш важливих характеристик світового політичного розвитку кінця ХХ – початку ХХІ століття є трансформація державно-владних відносин та державноуправлінських систем. Демократизація сьогодні охоплює не тільки Центральну та Східну Європу, але й Азію, Африку та Латинську Америку. Розглядаючи сучасний суспільно-політичний розвиток українського суспільства, можна констатувати, що на даному історичному етапі система державної влади України як і низки інших колишніх комуністичних країн зазнає кардинальних змін в ході широкомасштабної політичної модернізації.
Складність перехідних процесів у посткомуністичних країнах обумовлює, суперечливий, вкрай неоднозначний характер суспільно-політичного розвитку на стадії переходу від тоталітаризму до демократії. Тенденції розвитку держав останньої чверті ХХ століття свідчать, що політичні системи перехідної доби поєднують окремі демократичні і авторитарні риси, тому їм важко знайти місце в усталеній класифікації форм державного устрою та державних режимів: тоталітаризм, авторитаризм, демократія. Все це викликає зростання інтересу до теорії політичної модернізації, центральна проблема якої – аналіз систем державної влади перехідного періоду. Нарешті, надзвичайної актуальності для посттоталітарних країн є вивчення особливостей державотворчих процесів в умовах демократичних перетворень набуває з огляду на стратегічну мету таких держав – увійти до світового демократичного співтовариства, що неодмінно передбачає апроксимацію світового досвіду демократичного державотворення до вітчизняних умов.
Проблема реформування системи державної влади в Україні впродовж останніх років стала пріоритетним напрямком діяльності як органів влади, так і науковців у галузі державного управління. Першочерговими завданнями є удосконалення відносин на рівні законодавчої, виконавчої та судової гілок влади у напрямку зміцнення демократичних засад їх функціонування та розвитку. Ключовим моментом політичної реформи стає перехід від компілятивних систем і органів влади перших років незалежності до систем і органів демократичної, соціально-правової держави, перерозподіл повноважень між парламентом, президентом та урядом, а також налагодження цивілізованої взаємодії між державою і громадянським суспільством.
Слід зауважити, що дослідження проблем модернізації та переходу (транзиту) країн з авторитарними та тоталітарними режимами до демократії в сучасній науці активно ведуться з 60-х років ХХ ст. В рамках політичних наук сформувався цілий напрямок, що отримав назву порівняльної політології демократичного транзиту або транзитології (Theory of Transition). Аналізуючи дослідження цієї проблематики, слід відзначити значний вклад в теорію демократичного транзиту таких західних вчених, як С. Біро-Золтан, Ю. Габермас [18], Е. Гідденс [20], Р. Даль [26], О’ Донелл [203, 204, 205], А. Круассан [86], Х. Лінц [80], В. Меркель [86], А. Пшеворський [112, 207], Д. Растоу [117, 210], С. Гантінгтон [162, 163, 195], Ш. Ейзенштадт [193, 194], що склали фундаментальну основу дослідження модернізаційних процесів.
Важливий вклад в дослідження процесу модернізації зробили зарубіжні вчені, зокрема Д. Белл [5], З. Бжезинський [7], Т. Карозерс [51], С. Ліпсет [81] тощо. Досить евристичними виявилися погляди та ідеї з боку таких транзитологів, як К. фон Бойме [9], Л. Даймонд [25, 189], Т. Карл [49, 50], Х. Лінц [80, 197, 198, 199], Ф. Шміттер [49, 50, 179, 180].
Наприкінці ХХ століття дана проблема увійшла до кола інтересів українських і російських дослідників, що свідчить про її недостатню вивченість і розробленість. Сьогодні все більше з’являється публікацій, присвячених проблемі модернізаційних перетворень. Зокрема, широко відомі роботи таких науковців як Е. Афонін [2, 104], В. Бакуменко 29, В. Дзюндзюк [31], М. Ільин [41, 42], В. Іноземцев [44, 45], Б. Капустін [47, 48], О. Катего-ренко [52, 53, 54], В. Корженко 62, В. Кремінь [66], П. Кутуєв [74, 75], О. Крюков 67, 68, 69, М. Лахижа 77, В.Мартиненко [83], О. Новакова [91, 92], В. Радченко [113, 114, 115, 116], Ф. Рудич [124, 125], Т. Сенюшкіна [128], В. Скуратівський[130, 131, 132], В. Цвєтков [169, 170, 171] та ін.
Віддаючи належне теоретичному та практичному значенню досліджень вітчизняних та закордонних вчених, не можна не помітити недостатній рівень розробленості питань політичної модернізації державного управління в нашій країні, насамперед, концептуального аналізу як позитивних, так і негативних тенденцій та очікуваних наслідків процесу модернізації, що залишає місце для теоретичних пошуків. Зазначені чинники обумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження та її важливість для розбудови Української держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі політології та філософії Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і пов’язана з науково-дослідними роботами «Політика територіальних органів влади в умовах трансформації українського суспільства» (державний реєстраційний номер 0106U012322) та «Політична модернізація регіональних органів влади» (державний реєстраційний номер 0109U001910). За першою темою дослідження внесок здобувача полягає у визначенні змісту процесів модернізації моделей державної влади, за другою – виокремленні шляхів демократичного реформування держави.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні змісту, сутності та напрямків демократичної політичної модернізації системи державної влади в Україні. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких задач:
– уточнити понятійно-категорійний апарат за напрямом дослідження, дослідити генезис процесів політичної модернізації системи державної влади, ступінь розробки проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі;
– узагальнити основні теоретико-методологічні підходи вітчизняних і зарубіжних фахівців до політичної модернізації системи державної влади та систематизувати її основні типи й моделі;
– виявити тенденції, закономірності, перспективи політичної модернізації системи державної влади в зарубіжних країнах;
– розкрити особливості та виявити основні проблеми у функціонуванні авторитарної та демократичної політичних систем;
– визначити найбільш сприятливу модель політичної модернізації для України;
– виробити рекомендації щодо шляхів та напрямів модернізації системи державної влади в Україні.
Об’єкт дослідження – демократизація державно-владних систем.
Предмет дослідження – процес політичної модернізації як чинник демократичного державотворення в Україні.
Методи дослідження. Попри неоднорідність методологічних підходів та інструментарію аналізу політичних явищ і процесів, їх об’єднує предмет дослідження – перехід від авторитарних чи тоталітарних систем до демократії. Основними методами дослідження є загальнонаукові методи: категоріального аналізу – при уточненні понять «модернізація», «модернізація системи державного управління», аналізу та синтезу – при узагальненні наукових розробок вітчизняних і зарубіжних фахівців; компаративного аналізу – при узагальненні зарубіжного досвіду модернізації системи державної влади, при визначенні особливостей функціонування авторитарної та демократичної політичних систем; структурно-функціонального методу – для аналізу змісту діяльності органів влади в Україні.
В дослідженнях демократичного транзиту виділяються два провідних методологічних підходи: структурний та процедурний по відношенню до чинників, що детермінують незворотність та успішність «демократичного транзиту». Структурний підхід визначає імовірність встановлення і збереження демократії, яку ставить у безпосередню залежність, насамперед, від соціально-економічних та культурно-ціннісних (об’єктивних) характеристик суспільства: національної єдності, достатнього рівня соціально-економічного розвитку і культурно-цивілізаційного формату, який забезпечив би масове визнання демократичних принципів, повагу та довіру до них. При цьому суб’єктивні наміри і дії політичних акторів не виокремлюються в якості визначальних.
Процедурний підхід виходить з положення, що будь-які об’єктивні соціальні, культурні, економічні чинники самі по собі не обумовлюють перебігу і результатів демократизації, для якої значно важливішою є певна послідовність та взаємна обумовленість конкретних політичних рішень і дій, тактики тих суб’єктів державного управління, що ініціюють і форсують демократизацію; взаємодія між ними та опозицією, в процесі якої в результаті політичного компромісу, виробляються нові організаційні форми, інституції а, зрештою, і новий політичний устрій. Суб’єктивний вибір учасників політичної гри, а не «об’єктивні чинники» є визначальним для прибічників процедурного підходу, причому особливо підкреслюється, що дії цих учасників не обумовлені їхнім положенням у соціальній структурі.
У роботі було також використано методи порівняльного аналізу, прогнозування і наукового передбачення, а також, виходячи з напрацювань вітчизняних та російських вчених щодо інституційного аналізу політичних систем пострадянського типу, з одного боку, та теоретико-методологічної парадигми західної транзитології, з другого, було здійснено системний аналіз політичної реформи в Україні як часткового випадку глобального процесу політичної модернізації, яка на сьогодні домінує в світі. Емпіричну базу дослідження становлять нормативно-правові акти, наукові публікації, статистичні матеріали Державної служби статистики України, матеріали соціологічних досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних підходів до обґрунтування сутності та змісту політичної модернізації системи державної влади як провідного чинника демократичного державотворення в Україні, що конкретизується у таких положеннях:
вперше одержано:
– систематизовані фактори, що впливають на процеси демократичного державотворення (на підставі аналізу авторитарної та демократичної моделей політичної модернізації): роль держави; роль політичної еліти; роль ідеології; роль політичних партій; роль бюрократичного апарату; роль законів та політико-правових норм; соціально-політичне управління; розвиток громадянського суспільства; формування політичної культури;
удосконалено:
– визначення поняття «політична модернізація системи державного управління» як процесу розвитку системи державного управління в напрямі від традиційного управління до сучасних суспільно-управлінських відносин, що включають створення представницьких органів влади, розподіл влади між її гілками, введення інституту виборів, зміну системи суспільних цінностей, широку участь громадян в процесах управління державним і місцевим розвитком та перехід державного управління від адміністративно-командної до ідеології партнерства й надання суспільству управлінських послуг;
– теоретичні підходи до визначення тенденцій та перспектив політичної модернізації в зарубіжних країнах, які відрізняються визначенням загальних чин-ників демократичної трансформації, темпів, змісту, форм, масштабів залучення до суспільних перетворень різних соціальних і політичних сил, інституційних передумов, що дають можливість класифікувати країни, що модернізуються;
– теоретичні уявлення про те, що для демократичної модернізації в Україні найбільшим чином відповідає етатистська модель політичної модернізації, яка припускає посилення адміністративного контролю за дотриманням соціальних прав громадянина і соціальних гарантій, жорстке припинення дій, направлених на підрив громадського порядку, певне обмеження свобод і прав людини в обмін на сталий поступовий розвиток суспільства, органічне «врощення» демократичних інституцій в систему державно-владних відносин у відповідності до поступового закріплення провідних цінностей демократії в суспільній свідомості;
дістали подальший розвиток:
– підходи до типологізації суспільно-політичного розвитку шляхом виокремлення його основних форм, а саме: загибелі, регресу, стагнації, еволюції, модернізації, трансформації, перевороту та революції;
– обґрунтування чинників політичної модернізації системи державної влади в Україні, які у сукупності складають необхідні внутрішні структурні передумови цього процесу: національна єдність, достатній рівень соціально-економічного розвитку і культурно-цивілізаційний формат:
– розуміння шляхів та напрямків подальшого вдосконалення процесів демократичного державотворення в ході політичної модернізації української держави.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розширенні уявлень про демократизацію державотворчих процесів в Україні. Результати дослідження допоможуть представникам владних структур у визначенні шляхів трансформації політичної системи та територіальної організації влади в Україні. Результати дослідження можуть бути використані при викладанні курсів у вищих навчальних закладах, пов’язаних з державною політикою, державним управлінням, політичним менеджментом при підготовці спеціалістів, магістрів державного управління, в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Запропоновані в дисертації положення, висновки та рекомендації мають практичне значення та адресну спрямованість. Результати дослідження впроваджено Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України в частині посилення адміністративного контролю за дотриманням соціальних прав громадян (довідка про впровадження від 14.11.2011 р. № 1/3-123/07); Луганською обласною державною адміністрацією в роботі управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю при підготовці та організації комунікативних заходів з політичними партіями та громадськими організаціями (довідка про впровадження від 21.12.2010 р. № 4/30–6677), виконавчим комітетом Жовтневої районної ради у м. Луганську в роботі районної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення (довідка про впровадження від 21.12.2010 р. № 01–11/711 р.), Харківським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в навчальному процесі при розробці навчальних курсів «Державна політика: механізми та аналіз провадження в Україні» і «Концептуальні засади політики та управління» (акт про впровадження від 24.12.2010 р.) та при виконанні науково-дослідних робіт кафедри політології та філософії (акт про впровадження від 15.03.2010 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка містить одержані автором наукові результати, що сприяють розв’язанню актуального наукового завдання щодо вироблення рекомендацій для демократичного реформування держави в процесі модернізації влади.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на ІХ, Х та ХІ міжнародних наукових конгресах «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2009 –2011 рр.), міжнародних науково-практичних конференціях «Демократичне суспільство. Толерантність та соціальна відповідальність» (м. Харків, 2007 р.), «Актуальні проблеми публічного управління в нових суспільно-політичних умовах» (м. Феодосія, 2009 р.), Всеукраїнських науково-теоретичних конференціях «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади» (м. Полтава, 2009 р.) та «Взаємодія між політичними партіями та неурядовими організаціями в Україні» (м. Київ, 2010 р.), Теоретико-методологічний семінар з міжнародною участю «Архетипіка і державне управління» (м. Феодосія, 2010 р.), Другий теоретико-методологічний семінар з міжнародною участю «Архетипіка і державне управління» (м. Шарм-ель-Шейх, 2011 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Суспільні та економічні трансформації країн Центрально-Східної Європи: глобальні виклики та перспективи» (м. Гданськ, 2011 р.), ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Державне регулювання соціального підприємництва та соціально-відповідального бізнесу» (м. Харків, 2011 р.).
Публікації. Основні ідеї та результати дисертаційного дослідження викладені у 10 наукових публікаціях, 5 з яких надруковано у виданнях, включених Департаментом атестації кадрів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України до переліку фахових у галузі науки «Державне управління». Загальний обсяг публікацій становить понад 6 авт. арк.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження розв’язує важливе науково-прикладне завдання теоретичного обґрунтування змісту, сутності та напрямків демократичної політичної модернізації системи державної влади й управління в Україні та на їх основі визначення напрямків демократичного реформування системи державної влади й управління в Україні. Одержані в процесі дослідження результати дозволяють зробити такі основні висновки:
1. Дослідження теоретичних засад модернізації системи державної влади дозволило, завдяки категоріальному аналізу уточнити базові поняття дисертаційного дослідження, а саме: «демократизація», «демократичний транзит», «демократичне державотворення», «модернізація», «модернізація системи державної влади». Політичну модернізацію системи держави та державного управління визначено як процес розвитку системи державного управління в напрямі від традиційного управління до сучасних суспільно-управлінських відносин, що включають створення представницьких органів влади, розподіл влади між гілками влади, введення інституту виборів, зміну системи суспільних цінностей, широку участь громадян в процесах управління державним і місцевим розвитком та перехід державного управління від адміністративно-командної філософії до ідеології партнерства й надання суспільству управлінських послуг.
2. Узагальнення наукових першоджерел щодо проблем здійснення політичної модернізації свідчить про те, що будь-які спроби здійснення демократизації з боку еліт будуть марними, якщо суспільство не несе у собі відповідних внутрішніх структурних передумов. Основними внутрішніми структурними передумови, які необхідно враховувати при проведенні модернізації, є національна єдність, достатній рівень соціально-економічного розвитку і культурно-цивілізаційний формат, який забезпечив би масове визнання демократичних принципів, повагу і довіру до них.
3. За результатами класифікації типів суспільно-політичного розвитку країн, що модернізується, встановлено залежність їх від характеру суспільно-політичного розвитку за основними секторами – державно-інституційним, правовим та суспільно-владних відносин. Серед форм суспільно-політичного розвитку країн розвитку в роботі визначено: загибель, регрес, стагнацію, еволюцію, модернізацію, трансформацію, переворот та революцію.
4. Усі сценарії політичної трансформації у світі мають загальні ознаки, форми, інституційні передумови, близький зміст. Темпи та масштаби залучення до суспільних перетворень різних соціальних і політичних сил дають можливість згрупувати країни, що модернізуються. Зокрема, високі темпи переходу до демократії спостерігалися у Польщі, Чехії, Угорщині і країнах Балтії. Повільніше реформування політичної системи відбувалося в Російській Федерації, Україні, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Грузії, Азербайджані.
5. Компаративний аналіз модернізації систем державної влади у світі демонструє, що попри розмаїтість моделей суспільної трансформації можна визначити спільні тенденції, закономірності та ознаки демократизації суспільно-політичного життя у посткомуністичних країнах. Серед них: утвердження на рівні політичної свідомості ставлення до демократії як до безальтернативної мети суспільного розвитку, делегітимізація тоталітаризму й авторитаризму та масова підтримка демократичного шляху суспільних перетворень, закріплені практично в усіх конституціях демократичні права і свободи людини й громадянина та їх конституційні гарантії, чітка ідентифікація демократії з ринковою економікою, інститутом приватної власності, свободою підприємницької діяльності, структурами громадянського суспільства, становленням середнього класу як основи економічної, соціальної та політичної стабільності.
6. В результаті порівняльного аналізу авторитарної і демократичної моделей політичної модернізації, що проводився шляхом співставлення 9 факторів: роль держави, роль політичної еліти, роль ідеології, роль політичних партій, роль бюрократичного апарату, роль законів та політико-правових норм, соціально-політичне управління, розвиток громадянського суспільства, формування політичної культури, встановлено, що результатом переходів від тоталітарно-авторитарного правління до демократії може бути щонайменше чотири варіанти реалізації модернізаційних процесів: консолідована демократія, неконсолідована демократія, змішаний режим, реванш авторитаризму. На сучасному етапі у суспільних трансформаціях відбувається зміщення акцентів на користь переходу від тоталітарних режимів через авторитарні до демократичних форм правління.
7. Проаналізувавши сутність політичної системи України, основні етапи її реформування і тенденції розвитку, сучасний стан територіальної організації влади, якому притаманна системна криза, визначено, що для демократичної модернізації в Україні найбільшим чином відповідає етатистська модель політичної модернізації, яка припускає посилення адміністративного контролю за дотриманням соціальних прав громадянина і соціальних гарантій, жорстке припинення дій, направлених на підрив громадського порядку, певне обмеження свобод і прав людини.
8. З метою встановлення суспільної злагоди в Україні, утвердження в суспільній свідомості демократичних цінностей, активізацію громадянської волі навколо демократичного державотворення в Україні запропоновано напрям дій нової політичної еліти, що полягає у виробленні ідеології модернізації, оформленні доктрини, за допомогою якої сформується ідейний взаємозв’язок різних верств суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ашин Г. К. Элитология [Текст] : история, теория, современность : монография / Г. К. Ашин ; Московский гос. ин-т междунар. отношений (ун-т) МИД России, Каф. философии. – Москва : МГИМО-университет, 2010. – 598 с.
2. Афонін Е. Всевладдя політичних партій як загроза демократизації держави / Е. Афонін, О. Радченко // Політичний менеджмент. – 2007. – № 4(25) – С. 48 – 54.
3. Бадовский Д. Трансформация политической элиты в России / Д. Бадовский. – М. : ИНИОН РАН, 2004. – 312 с.
4. Безродна В. Особливості становлення громадянського суспільства в Україні у контексті модернізації / В. Безродна // Держава і право. – Вип. 17. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – С. 481–484.
5. Белл Д. Эпоха разобщенности : размышления о мире XXI века / Даниел Белл, Владислав Иноземцев. - Москва : Свободная мысль : Центр исслед. постиндустриального о-ва, 2007. - 303 с.
6. Бєльська Т. В. Демократичний транзит : специфічна риса сучасного суспільно-політичного процесу / Т. В. Бєльська // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008. – № 2 (34). – С.78–83.
7. Бжезинский З. Великая шахматная доска [Текст] : американское превосходство и его геостратегические императивы / Зб. Бжезинский ; [пер. с англ. О. Ю. Уральской]. – М. : Международные отношения, 2010. – 254 с..
8. Бодуен Ж. Вступ до політології / Ж. Бодуен – К. : Основи, 1995. – 174 c.
9. Бойме К., фон. Теория трансформации – новая междисциплинарная отрасль знания? / К. фон Бойме // Государство и право. – 1994. – № 7. – С. 38–46.
10. Большой энциклопедический словар : философия, социология, религия, эзотеризм, политэкономия / [Главн. науч. ред. и сост. С. Ю. Солодовников]. – Мн. : МФЦП, 2002. – 1008 с.
11. Бредіхін А. Особливості трансформації політичної системи в Аргентині / Андрій Бредіхін, Марина Зелінська // Політичний менеджмент : Український науковий журнал. – К. : Український центр політичного менеджменту, – 2009. – № 3. – С. 92–100.
12. Валлерстайн И. Глобализация или переходная эпоха? Взгляд на долгосрочное развитие мир-системы / И. Валлерстайн // Рус. ист. журнал. – 1998. – № 4 – Т. 1 – С. 365–384.
13. Васович В. Переход к демократии в посткоммунистических странах / В. Васович // Вестник МГУ. – 2000. – № 2. – С. 19 – (Серия 18 “Политология”).
14. Виттрок Б. Современность : одна, ни одной или множество? Европейские истоки и современность как всеобщее состояние / Б. Виттрок // Полис. – 2002. – № 1. – С. 155.
15. Волны и циклы политического развития : материалы заочного круглого стола / [В. И. Пантин, В. В. Лапкин, М. В. Ильин, С. Ф. Черняховский, Г. Ю. Ситнянский, Е. И. Мощелков, Б. В. Межуев] // Полис. – 2002. – № 4. – С. 18–59.
16. Володин А. Г. Современные теории модернизации : кризис парадигмы / А. Г. Володин // Политическая наука. – 2003. – № 2. – С. 28–29.
17. Восленский М. Номенклатура / М. Восленский – М. : Захаров, 2005. – 624 с.
18. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості : дослідження категорії громадянське суспільство. – Львів : Вид-во “Літопис”, 2000. – 319 с.
19. Галкин А. А. Глобализация и политические потрясения ХХІ века // Полис. – 2005. – № 4. – С. 53–71.
20. Гидденс Э. Последствия модернити / Э. Гидденс // Новая постиндустриальная волна на Западе : антология. – М. : Academia, 1999. – С. 119.
21. Голубь В. В. Соціальна модернізація в контексті реформ перехідних суспільств [Електронний ресурс] / В. В. Голубь // Державне будівництво : електронне наукове фахове видання. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістрˮ, 2011. – № 1. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2011-1/doc/1/08.pdf.
22. Горбатенко В. П. Стратегія модернізації суспільства : Україна і світ на зламі тисячоліть / В. П. Горбатенко. – К. : Академія, 1999. – 240 с.
23. Горлач М. Політологія : наука про політику : підручник [для студ. вищ.навч.закл.] / М. І. Горлач, В. Г. Кремень – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 840 с.
24. Гринберг Р. С. Итоги и уроки десятилетия системной экономической трансформации в странах ЦВЕ и России / Р. С. Гринберг // Российский экономический журнал. – 2000. – № 1. – С. 67–74.
25. Даймонд Л. Прошла ли “третья волна” демократизации? / Л. Даймонд // Полис. – 1999. – № 5. – С. 12 – 18.
26. Даль Р. А. Демократія та її критики / Р .А. Даль; [пер. з англ. М. та О. Лупішко]. – Х. : Вид. група “РА – Каравела”, 2002. – 440 с.
27. Дегтярёв А. А. Основы политической теории / А. А. Дегтярёв– М. : Высшая школа, 1998. – 239 c.
28. Демократическое правовое государство и гражданское общество в странах Центрально-Восточной Европы / [отв. ред. Н. И. Бухарин]. – М. : Наука, 2005. – 184 с.
29. Державне управління : словник-довідник / уклад. : В. Д. Бакуменко (кер. творч. кол.), Д. О. Безносенко, Л. Г. Штика ; за заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.
30. Джилас Милован. Лицо тоталитаризма / Милован Джилас ; [пер с сербо-хорв. П. А. Щетинин, Е. А. Полак, О. А. Кириллова]. – М. : Новости, 1992. – 541 с.
31. Дзюндзюк В. Б. Модернізація органів влади: перехід від публічного адміністрування до публічного менеджменту / В. Б. Дзюндзюк // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2009 – №2 (36) – С. 9–14.
32. Долженков О. Посткомуністичні трансформації в країнах Центрально-Східної Європи та СНД : порівняльний аналіз / О. Долженков // Нова політика. – 2000. – № 5. – С. 12–17.
33. Друк Ю. Я. Зміст та основні складові модернізації політичної системи України / Ю. Я. Друк // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008 – №2(34) – С. 50–59.
34. Дюверже М. Политические партии [науч.ред. А. Д. Кириллов, пер.с фр. Л. А. Зимина] / М. Дюверже. – М. : Академический Проект, 2002. – 558 с.
35. Елизаров В. От авторитаризма к демократии : две модели / В. Елизаров // Pro et contra. – 1998. – Т. 3. – № 3. – С. 100–101.
36. Елисеев С. М. Выйти из “Бермудского треугольника”. К методологии исследования посткоммунистических трансформаций / С. М. Елисеев // Полис. – 2002. – № 6. – С.71–82.
37. Журавський В. С. Політична арена України : Теорія і практика трансформації / В. С. Журавський, О. Ю. Кучеренко, М. І. Михальченко – К. : Логос, 1999. – 261 с.
38. Задоля Є. Проблеми взаємодії органів державного управління з громадськими організаціями / Є. Задоля // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 31 трав. 2006 р.). – У 2 т. [за заг. ред. О. Ю. Оболенського, В. М. Князєва]. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 1. – C. 119–122.
39. Зворыкин Б. Этатистская модель социальной модернизации: влияние политических режимов и современный опыт реализации / Борис Зворыкин // Власть. – 2009. – № 3 – С. 21–24.
40. Зеленько Г. “Навздогінна модернізація” : досвід Польщі та України / Г. Зеленько – К. : Критика, 2003. – 216 с.
41. Ильин M. B. Перспективы сравнительного изучения политической молернгоации / M. B. Ильин // Политическая наука. – 2003. – № 2. – С. 26–38.
42. Ильин М. В. Очерки хронополитической типологии. Проблемы и возможности типологического анализа эволюционных форм политических систем. Ч. 1: Хронополитическая перспектива / М. В. Ильин. – М.: МГИМО, 1995. – 112 с.
43. Ильин М. В. Укоренять изменения в традиции / М. В. Ильин // Полис. – 1999. – № 4. – С. 80 – 85.
44. Иноземцев В. Л. Демократия и модернизация [Текст] : к дискуссии о вызовах XXI века / В. Л. Иноземцев. – Москва : Центр исслед. постиндустриального о-ва : Европа, 2010. – 318 с.
45. Иноземцев В. Л. Пределы “догоняющего развития” / В. Л. Иноземцев. – М. : Экономика, 2000. – 295 с.
46. Казин Ф. А. Конституционная реформа в Украине. От президентсткой республики к парламентской [Електронний ресурс] : Кореспондент.net – Режим доступу : http://www.politex.info/content/view/175/30/ – 27.09.2011.
47. Капустин Б. Г . Конец “транзитологии”? О теоретическом осмыслении первого посткоммунистического десятилетия / Б. Г. Капустин // Полис. – 2001. – № 4. – С. 3 - 9.
48. Капустин Б. Г. Посткоммумизм как постсовременность. Российский вариант / Б. Г. Капустин // Полис. – 2001. – № 5. – С. 27.
49. Карл Т., Шмиттер Ф. Что есть демократия? [Електронний ресурс] : Библиотека Гумер – Режим доступу : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/Article/karl_dem.php – 27.09.2011.
50. Карл Т., Шмиттер Ф. Демократизация : концепты, постулаты, гипотезы // Полис. – 2004. – № 4. – С. 6–28.
51. Kapoзеpc Т. Конец парадигмы транзита / Т. Kapoзеpc // Политическая наука. – 2003. – № 2. – С. 44.
52. Категоренко О. І. До проблем методології аналізу процесів політичної модернізації / О. І. Категоренко // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2003. – Вип. № 24. – С. 126–137.
53. Категоренко О. І. Політичний вибір суспільства : від авториторизму – до демократії / О. І. Категоренко // Трибуна. – 2003. – № 9–10. – С. 26–28.
54. Категоренко О. І. Модернізація політичної системи як спосіб імплементації європейських цінностей / О. І. Категоренко // Ефективність державного управ. за міжнар. участю (29 травня 2003 р., Київ). – К. : Вид-во УАДУ. – 2003. – С. 452–455.
55. Категории политической науки / [под ред. А. Ю. Мельвиля]. – М. : МГИМО (Университет); РОССПЭН, 2002. – 656 с.
56. Кіндратець О. Модернізація в Україні та її вплив на стабільність суспільства / О. Кіндратець // Людина і політика. – 2004. – № 3. – С. 17.
57. Козенко Р. В. Політична модернізація країн Центральної і Східної Європи : порівняльна характеристика / Р. В. Козенко // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2008. – №4 (23) – С. 402–407.
58. Козенко Р. В. Політична модернізація як чинник демократизації держави: теоретико-методологічний аспект / Р. В. Козенко // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007. – №2 (32) – с. 153–160.
59. Кола Доминик. Политическая соціологія / Кола Доминик [пер. с фр.; предисл. А. Б. Гофмана]. – М. : Издательство “Весь Мир”, “ИНФРА – М”, 2001. – 406 с.
60. Конституции социалистических государств : сборник : у 2 т. : [переводы / под ред. Б. А. Страшун]. – М. : Юрид. лит., 1987. – Т. 1. – 334 с. ; Т. 2. – 382 с.
61. Конституция Российской Федерации // Конституции государств – участников СНГ. – М. : Издательская группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – 439 с.
62. Корженко В. В. Державне управління як суб’єктивний фактор суспільного розвитку / В. В. Корженко // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2009. – №1 (24) – С. 14–21.
63. Короткий оксфордський політичний словник / [пер. з англ.; за ред. І. Макліна, А. Макмілана]. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2005. – 789 с.
64. Крауз-Мозер Б. Теории политики. Методологические принципы / Барбара Крауз-Мозер / Пер. с польск. – Ж. : Изд-во Гуманитарный центр, 2008. – 256 с.
65. Краткий словарь по социологии / [авт-сост. П. Д. Павленок ]; Изд. 3-е доп. и перераб. – М. : Инфра. М., 2007. – 160 с.
66. Кремень В. Україна : альтернативи поступу / В. Кремень, Д. Табачник, В. Ткаченко. – К. : “ARC-UKRAINE”, 1996. – 793 с.
67. Крюков О. І. Демократізація суспільства та розвиток еліти / О. І. Крюков // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. – № 4. – 2004. – С. 470–475.
68. Крюков О. І. Проблеми рекрутування, репродукції та циркуляції еліт / О. І. Крюков // Зб. наук. пр. НАДУ. – 2004. – Вип. 2. – С. 208–213.
69. Крюков О. І. Процес політичної елітарізації та соціальні умови становлення політико-управлінської еліти України / О. І. Крюков // Зб. наук. пр. НАДУ. – 2005. – Вип. 1. – С. 270–275.
70. Крюков О. І. Трансформація суспільства та процес формування політичної еліти: регіональний аспект / О. І. Крюков // Зб. наук. пр. ХарРІ НАДУ. – 2002. – № 20. – С. 65–69.
71. Крюков О. І. Політико-управлінська еліта як чинник державотворення / О. І. Крюков // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2005. – № 1. – Ч. 1. – С. 32–38.
72. Кузнецов Н. Правящие элиты в истории России / Н. Кузнецов // Русская нация : историческое прошлое и проблемы возрождения. – М., 1995. – 220 с.
73. Куколев И. Российские политические элиты в переходный период / И. Куколев // На путях политической трансформации (политические партии и политические элиты постсоветского периода). – М. : МОНФ, 1997. – Вып. 8, ч. 2. – С. 8–14.
74. Кутуєв П. В. Класична парадигма модернізації в соціологічній теорії: критичний аналіз теоретико-методологічних та ідеологічних засад / П. В. Кутуєв // Соціальні виміри суспільства : зб. наук. пр. – К. : Інститут соціології НАН України, 2004. – Вип. 7. – С. 68–80.
75. Кутуєв П. В. Концепції розвитку та модернізації в соціологічному дискурсі : еволюція дослідницьких програм / П. В. Кутуєв. – К. : Сталь, 2005. – 500 с.
76. Кынев А. В. Институт президентства в странах Центральной и Восточной Европы как индикатор процесса политической трансформации / А. В. Кынев // Полис. – 2002. – № 2. – С.126–137.
77. Лахижа М. І. Респонсивність як умова модернізації суспільства / М. І. Лахижа // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2009. – №1(24) – с. 41–45.
78. Лахижа М. І. Методологічні аспекти вивчення феномену модернізації публічної адміністрації посткомуністичних країн / М. І. Лахижа // Публічне управління : теорія та практика : зб. наук. пр. Асоціації докторів наук з державного управління. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2011. – №1(5) – с. 18–25.
79. Лейпгарт А. Мажоритарна та консенсусна модель демократії / А. Лейпгарт // Демократія : антологія [упоряд. О. Проценко]. – К. : Смолоскип, 2005. – С.774–801.
80. Линц Х. Опасности президентской формы правления / Х. Линц // Теория и практика демократии : избранные тексты [пер. с англ. под ред.. В. Л. Иноземцева, Б. Г. Капустина]. – М. : Ладомир, 2006. – С. 216 – 223.
81. Липсет С. Сравнительный анализ социальных условий, необходимых для становления демократии / С. Липсет, С. Кен-Рюн, Д. Торрес // Международный журнал социальных наук. – 1993. – № 3. – C. 3–37.
82. Магомедов А. Локальные элиты и идеология регионализма : сравнительный анализ в России / А. Магомедов // На путях политической трансформации (политические партии и политические элиты постсоветского периода). – М. : МОНФ, 1997. – Вып. 8, ч. 2. – С. 36–66.
83. Мартиненко В. М. Державне управління : шлях до нової парадигми (теорія та методологія) : [монографія] / В. М. Мартиненко. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2003. – 220 с.
84. Мельвиль А. Ю. Демократические транзиты : теоретико-методологические и прикладные аспекты / А. Ю. Мельвиль – М.: МОНФ, 1999. – 175 c.
85. Мельвиль А. Ю. Опыт теоретико-методологического синтеза структурного и процедурного подходов к демократическим транзитам / А. Ю. Мемвиль // Полис. – 1998. – № 2. – С.120 – 137.
86. Меркель В. Формальные и неформальные институты в дефективных демократиях / В. Меркель, А. Круассан // Повороты истории. Постсоциалистические трансформации глазами немецких исследователей: в 2 т. – СПб. –М. –Берлин, 2003. – Т. 1 – C. 276.
87. Михайловська О. Інститути громадянського суспільства і формування ідеології модернізації в Україні // Політичний менеджмент. – 2009. – № 1 (34). – С.
88. Михальченко М. Політична система України : реальність, моделі трансформації / М. Михальченко // Сучасна Українська політика : політики і політологи про неї. – К. : Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – 2003. – Вип. 4. – С. 5–10.
89. Мишин А. А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран / А. А. Мишин. – М. : Юринком, 1996. – 412 с.
90. Никитченко А. Н. Транснационализация демократии : третья волна демократизации в свете теорий международных отношений / А. Н. Никитченко // Полис. – 1996. – № 5. – С. 55.
91. Новакова О. В. Конституційна інженерія в контексті політичної модернізації суспільства / О. В. Новакова // Сучасна Українська політика : політики і політологи про неї. – К. : Інститут політичних и етнонаціональних досліджень НАН України. – 2003. – Вип. 4. – С. 91–100.
92. Новакова О. В. Авторитарна і демократична моделі політичної модернізації / О. В. Новакова // Політичний менеджмент. – Спеціальний випуск. – 2006. – С. 82–90.
93. Новакова О. В. Політичний процес: сутність, зміст та сучасні тенденції розвитку : навч. посібник / О. В. Новакова. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2009. – 240 с.
94. Новакова О. В. Політична модернізація та розвиток демократичних процесів в сучасній Україні : автореф. дис. … док. політ. наук : спец. 23.00.02 – “Політичні інститути та процеси” / О. В. Новакова – К., 2007. – 34 с.
95. Норт Д. Институты, институциональные изменения и экономическое развитие / Д. Норт – М., 1997. – С. 21.
96. Новые демократии и/или новые автократии? : Материалы круглого стола, организованного Российской академией политической науки и Академией политической науки (Москва, 17 декабря 2003) / А. Ю. Мельвиль, В. М. Сергеев, А. И. Никитин, М. В. Ильин // Полис. – 2004. – № 1. – С.169–177.
97. Орлова Э. А. Конфликты и переговоры. Парадигмы социального взаимодействия / Э. А. Орлова. – М. : ИНИОН, 2001. – 135 с.
98. Ортега-и-Гассет X. Восстание масс ; Дегуманизация искусства ; Бесхребетная Испания : [сборник : перевод с испанского] / Хосе Ортега-и-Гассет. - Москва : АСТ, 2008. - 348.
99. Основи демократії : навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / [М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін]; за ред. А. Колодій. К. : Вид-во “Ай Бі”, 2002. – 684 с.
100. Основи демократії. Права людини та їх забезпечення в умовах суспільних змін : Навч. посіб. / О.В. Філонов, В.М. Суботін, В.В. Пашутін, І.Я. Тодоров; 2-ге вид., випр. К. : Знання, 2008. – 215 с.
101. Паламарчук В. Трансформації демократії та пошук стратегії суспільно-політичного розвитку України / В. М. Паламарчук, О. В. Литвиненко, С. О. Янішевський [монографія]. – К. : НІСД, 2003. – Вип. 7. – 120 с.
102. Патнэм Р. Чтобы демократия сработала. Гражданские традиции в современной Италии / Р. Патнэм. – М. : ИНФРА, 2009. – С. 19 – 20.
103. Політична абетка : матеріали для практичного використання [за наук. ред. д. наук держ. упр. О. В. Радченка; Редактор-упорядник А. В. Карташов]; Вид. 8-е, доп. і перероб. – Житомир, ОЦМІ; Х. : Вид-во “ДокНаукДержУпр”, 2011. – 350 с.
104. Політичні партії як суб’єкт формування політико-управлінської еліти в умовах політичної модернізації : [навч. посіб.] / Нац. академія державного управління при Президентові України, Українське товариство сприяння соціальним інноваціям; ред. кол. : Е.А. Афонін (голов.ред.) та ін. – К. : Парламентське вид-во, 2008. – 416 с.
105. Політологія посткомунізму : Політичний аналіз посткомуністичних суспільств / ред. кол. : В. Полохало (кер. авт. кол.), Є. Бистрицький, О. Білий, І. Бураковський, О. Дергачов, Дж. Мейс, М. Томенко та ін. – К. : Політ. думка, 1995. – С.15–16.
106. Політична модернізація : [підручник] / за ред. д.держ.упр., проф. В. Б. Дзюндзюка; д.держ.упр., доц О. В. Радченка; к.соц.н. О.А.Котукова. – Х. : Вид-во Асоціації докторів державного управління, 2011. – 400 с.
107. Політологія : навч. посіб. / [А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космічна]. – К. : Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.
108. Поліщук І. Постмодерні трансформації взаємодії між народом і владою / І. Поліщук // Політичний менеджмент : Український науковий журнал. – К. : Український центр політичного менеджменту, 2010 – № 1 (40) – С. 43–53.
109. Полохало В. Структурування політичних еліт в процесі виборчих кампаній в Україні і Росії : порівняльна характеристика і матеріали українсько-російського експертного семінару / В. Полохало // Політична думка. – 1999. – № 3. – С.44.
110. Політична система сучасної України : особливості становлення, тенденції розвитку : навч. посіб. [для студ. вищ. закл. освіти] / за ред. Ф. М. Рудича. – К. : Парламентське вид-во, 2002. – 327 с.
111. Проблеми модернізації політичних систем сучасності : [монографія] / [за заг. ред. Л. М. Герасіної, О. Г. Данільяна] – X. : Право, – 2008. – 320 с.
112. Пшеворский А. Демократия и рынок. Политические и экономические реформы в Восточной Европе и Латинской Америке / А. Пшеворский // Теория и практика демократии : избранные тексты [пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева, Б. Г. Капустина]. – М. : Ладомир, 2006.– С. 65–79.
113. Радченко О. В. Влада і вибори : інституційна взаємодія в демократичному суспільстві : [монографія] / О. В. Радченко. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2006. – 244 с.
114. Радченко О. В. Демократичний транзит як механізм реформування державного управління : світові моделі та проблеми застосування [Електронний ресурс] / О. В. Радченко // Демократичне врядування : електронне наукове фахове видання. – Львів, 2009. – № 3. – Режим доступу : http://www.lvivacademy.com/visnik3/fail/+Radchenko.pdf
115. Радченко О. В. Ціннісна система суспільства як механізм демократичного державотворення : [монографія] / О. В. Радченко – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2009. – 380 с.
116. Радченко О. В. Ціннісні чинники формування, функціонування та модернізації державного режиму та політичної системи суспільства / О. В. Радченко // Публічне управління : теорія і практика : зб. наук. пр. Асоціації докторів наук з державного управління – Х. : Вид-во “ДокНаукДержУпр”, 2010. – № 1. – С. 73–86.
117. Растоу Д. Переход к демократии: попытка динамической модели / Д. Растоу // Политические исследования. – 1996. – № 5. – С.5–9.
118. Рахманин С. 2004 пишем, 2006 – на ум пошло? / С. Рахманин // Зеркало недели. – № 9 (434). – 8-14 марта 2003 р. – С. 1–2.
119. Розумний М. Розвиток політичної системи України : виклики і загрози / М. Розумний // Політичний менеджмент. – № 1. – 2008 . – с. 9–13.
120. Розенфельд Реймонд А. Лекції з державної політики / Реймонд А. Розенфельд. – К. : Вид-во “К.І.С.”, 2002. – 60 с.
121. Романов В. Є. Вступ до аналізу державної політики : навч. посіб. / В. Романов, О. Рудік, Т. Брус. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2001. – 238 с.
122. Романюк О. І. Суспільно-політичні трансформації в новоутворених посткомуністичних країнах : спроба системного аналізу / О. І. Романюк // Людина і політика. – 2003. – № 5. – С. 3–11.
123. Романюк О. І. Праві та ліві тоталітарні режими : спільне і специфічне / О. І. Романюк // Нова політика. – 2002. – № 1. – С. 55–59.
124. Рудич Ф. М. Много ли власти нужно власти? (Украина в контексте трансформации политических систем в странах СНГ и Балтии, Центральной и Восточной Европы) : учеб. пособие для студ. вузов / Институт политических и этнонациональных исследований НАН Украины; Киевский ин-т туризма, экономики и права. – К. : Довіра, 1999. – 199 с.
125. Рудич Ф. Політичний режим і народовладдя: спроба політологічного аналізу / Ф. Рудич // Політичний менеджмент : Український науковий журнал. – К. : Український центр політичного менеджменту, 2010. –№ 2(41). – С. 3–16.
126. Салмин А. М. Избирательные системы и партии : выбор выборов / А. М. Салмин // Полития. – 2004. – № 1 (32). – С.18–27.
127. Сарторі Дж. Порівняльна конституційна інженерія : дослідження структур, мотивів і результатів / Дж. Сарторі. – К. : АртЕк, 2001. – 224 с.
128. Сенюшкина Т. А. Этничность и власть: новая геополитическая карта Европы и проблемы безопасности в Черноморско-Каспийском регионе : материалы VIII международного семинара 21-23 мая 2009 г., г. Ялта / под ред. Т. А. Сенюшкиной. – Севастополь: ЭКОСИ – Гидрофизика, 2010. – 280 с.
129. Соціальна глобалістика: [підручник]. / Національна академія державного управління при Президентові України; Воронізька філія Російської академії державної служби при Президентові РФ, Українська технологічна академія, Українське товариство сприяння соціальним інноваціям; під наук. ред. Е. А. Афоніна, А. Ю. Мартинова. — К. : Вид-во «ДокНаукДержУпр», 2011. — 416 с.
130. Скуратівський В. Соціальний розвиток і соціальна політика : сучасні реалії, суперечності і тенденції розвитку / В. Скуратівський // Вісник УАДУ. – 1996. – № 1. – С. 137–158.
131. Скуратівський В. Соціальна політика : навчальний посібник / В. Скуратівський, О. Палій, Е. Лібанова. – К. : Вид-во УАДУ, 2003. – 365 с.
132. Скуратівський В. А., Шевченко М. Ф. Соціальні системи та соціологічні методи дослідження : навч. посіб. / В. А. Скуратівський, М. Ф. Шевченко. – К. : УАДУ, 1998. – 188 с.
133. Сморгунов Л. В. Сравнительный анализ политико-административных реформ от нового государственного менеджмента к концепции “Governance” / Л. В. Сморгунов // Полис. – 2003. – №4. – С.54–60.
134. Современная политическая теория / [автор-составитель Д. Хэлд ; пер. с англ. под общ. ред. В. И. Даниленко]. – М. : NOTA BENE, 2001. – 478 с.
135. Солових В. П. Модернізація як засіб демократизації суспільства в умовах кризи / В. П. Солових // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2007 – №4(19). – С. 272–278.
136. Сравнительная политика. Основные политические системы современного мира / [под. общ. ред. В. С. Бакирова, Н. И. Сазонова]. – X. : ХНУ имени В. Н. Каразина, 2005. – С. 437.
137. Срубар И. Варианты трансформационного процесса в Центральной Европе : сравнительная оценка / И. Срубар // Современная немецкая соціологія : 90-е годы [под. ред. В. Козловского, Э. Ланге, Х. Харбаха]. – СПб, 2002. – 714 с.
138. Стонер–Уайс К. Переход к демократии и консолидация – роль элиты / К. Стонер–Уайс // На путях политической трансформации (политические партии и политические элиты постсоветского периода). – М. : МОНФ, 1997. – Вып. 8, ч. 2. – С.
139. Сурмін Ю. Концепція системи взаємодії органів державної влади із суб’єктами громадянського суспільства / Ю. Сурмін // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 31 трав. 2006 р.). У 2 т. ; за заг. ред. О. Ю. Оболенського, В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 1. – C. 346–350.
140. Сухонос В. В. Динаміка сучасного державно-політичного режиму в Україні: антиномія демократизму і авторитаризму : [монографія] / В. В. Сухонос. – Суми : ВДТ “Університетська книга”, 2003. – 336 с.
141. Табачник Д. Западные избирательные системы: мифы, геополитика и права человека / Табачник Д. В, Верник О. И.; худож.-оформ. О. Н. Артеменко. – Х. : Фолио, 2009 – 271 с.
142. Тертичка В. Державна політика : аналіз та здійснення в Україні / В. Тертичка – К. : Основи, 2002. – 750 с.
143. Тищенко Ю. Моделі політичної комунікації: політичні партії та громадянське суспільство / Ю. Тищенко, П. Байор, М. Товт, С. Горобчишина ; Укр. незалеж. центр політ. дослідж. – К. : [Агентство "Україна"], 2010. – 148 с.
144. Ткач Д. І. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій / Д. І Ткач. – К.: МАУП, 2004. – 480 с.
145. Токвиль А. Старый порядок и революция / А. Токвиль. – М. : Тип.Кольчугина, 1996 – 350 c.
146. Трипольський В. О. Демократія і влада / В. О. Трипольський. – К. : Парламентське видавництво, 1999. – 179 с.
147. Троян С. Політична еліта України : земна боротьба за владний олімп / С. Троян // Регіональні та національні еліти : хто формує політику : матеріали Міжнар. наук. конф., 6–7 грудня 2001 р., Чернівці. – Чернівці : Букрен, 2002. – 280 с.
148. Уайт Ст. Еще раз о посткоммунистической транзиции / Ст.Уайт // Социс. – 2003. – № 11. – С. 23–31.
149. Україна: політична історія. ХХ – початок ХХІ ст. / Редрада: В. М. Литвин (голова) та ін. – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 1028 с.
150. Україна на шляху до Європи / [за ред. Лутца Хоффманна, Феліцітас Мьоллерс]. – К. : Вид-во “Фенікс”, 2001. – 342 с.
151. Український вибір: політичні системи ХХ століття і пошук власної моделі суспільного розвитку / В. Ф. Солдатенко (керівник) та ін. – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 576 с.
152. Украинцы называют ситуацию в стране напряженной и конфликтной // [Електоронный ресурс] // Корреспондент.net. – Режим доступу : http://korrespondent.net/ukraine/politics/170612. – 16.11. 2011.
153. Успішний шлях. Демократія, громадянське суспільство, трансформація та інтеграція в Європі / Любомир Копечек, Франтішек Мікш та колектив [пер. з чеської Л. Брзобогата, відп. ред. К. Глоушкова]. – Brno, Česká republika : ČDK, 2009. – 160 с.
154. Фарман И. П. Социально-культурные проекты Юргена Хабермаса / И. П. Фарман – М., 1999. – 240 с.
155. Фаренік С. А. Управління соціальними процессами : побудова та реалізація соціальних моделей : монографія / відп. ред. М. М. Мокляк. – К. : Вид-во УАДУ, 2003. – 368 с.
156. Федотова В. Г. Модернизация “другой” Европы / В. Г. Федотова. – М., 1997. – 320 с.
157. Фейхтвангер Л. Собрание починений : в 6 т. / Предисл. Д. Затонского/ Л. Фейхтвангер // – М. : Худож. лит., 1988–1991.
158. Філософія політики : короткий енцикл. словник [авт.-упоряд. В. П. Андрущенко та ін.] – К.: Знання України, 2002. – 670 с.
159. Фисун А. Демократия, неопартимониализм и глобальные трансформации : [монография] / А. Фисун. – Х. : Константа, 2006. – 352 с .
160. Формування демократичного та ефективного державного управління в Україні : матеріали наук.-практ. семінару (11-12 березня, 2002 р.) / за заг. ред В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 352 с.
161. Фукуяма Ф. Доверие: социальные добродетели / Ф. Фукуяма ; [пер. с англ. Д. Павлова] – М. : ООО “Издательство АСТЗАО НПП “Ермак”, 2004. – 730 с.
162. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций / Самюэль Хантингтон; пер. с англ. Т. Велимеева. – М.: АСТ: АСТ МОСКВА, 2006. – 571 с.
163. Хантінґтон С. Третья волна демократии / С. Хантінґтон // Теория и практика демократии : избранные тексты [пер. с англ. под ред.. В. Л. Иноземцева, Б. Г. Капустина]. – М. : Ладомир, 2006.– С. 79–84.
164. Хмаритонова О. Г. Генезис демократки (Попатака реконструкции логики транзитологических моделей) / О. Г. Хмаритонова // Полис. – 1996. – № 5. – С. 73
165. Хорос В. Авторитаризм и демократия в третьем мире / Хорос В., Чешков М. – М. : МэиМО, 1995. – 352 c.
166. Хоффман–Ланге У. Роль элит в процессе демократизации и демократической консолидации / У. Хоффман–Ланге // Социс. – 1996. – № 4. – С. 50–55.
167. Хуснутдінов О. Залучення громадян і громадських організацій України до активної участі в суспільно-політичному житті на місцевому та регіональному рівні / О. Хуснутдінов // Європейська хартія місцевого самоврядування та розвиток місцевої регіональної демократії в Україні : наук.-практ. посіб. / [упоряд. О. В. Бейко, А. К. Гук, В. М. Князєв ; за ред. М. О. Пухтинського, В. В. Талкованова]. – К. : “Крамар”, 2003. – 396 с.
168. Цивилизационные модели современности / [Ю. Н. Пахомов, С. Б. Крымский, Ю. В. Павленко и др.]. – К. : Наукова думка, 2002. – 632 с.
169. Цвєтков В. В. Суспільна трансформація і державне управління в Україні : політико – правові детермінанти : [монографія] / В. В. Цвєтков, І. О. Кресіна, А. А. Коваленко. – К. : Концерн “Видавничий Дім” “Ін Юре” 2003. – 496 с.
170. Цвєтков В. В., Горбатенко В. П. Демократія – Управління – Бюрократія : в контексті модернізації українського суспільства : [монографія] / В. В. Цвєтков, В. П. Горбатенко. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 248 с.
171. Цвєтков В. В. Державне управління: основні фактори ефективності : політико-правовий аспект / В. В. Цвєтков. – Х. : Вид-во “Право”, 1996. – 164 с.
172. Чарльз Ф. Эндрейн. Сравнительный анализ политических систем. Эффективность осуществления политического курса и социальные преобразования / Чарльз Ф. Эндрейн. – М. : “Весь мир”, 2000. – 185 c.
173. Чи повинні прості громадяни мати реальний вплив на прийняття державних рішень? [Електронний ресурс] : Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова // Соціологічні опитування – Режим доступу: http://www.uceps.org/ukr/poll.php?poll_id=360
174. Шапиро И. Переосмысливая теорию демократии в свете современной политики / И. Шапиро // Полис. – 2001. – № 3. – С. 7.
175. Шейнис В. Политическая интерлюдия / В. Шейнис // Полис. – 2003. – № 3. – С. 23.
176. Шестопал А. В. Политические модели и историческая судьба / А. В. Шестопал // Полис. – 1995. – № 4. – С. 173.
177. Шварцмантель Д. Идеология и политика / Джон Шварцмантель. Пер. с англ. – Х. : Изд-во Гуманитарный Центр. 2009. – 312 с.
178. Швидко Г. К., Романов В. Є. Державне управління і самоврядування в Україні. Історичний нарис : навч. посіб. – К. : Вид-во УАДУ, 1997. – ч. 1. – 140 с.
179. Шмиттер Ф. Политическая телеология / Ф. Шмиттер.– М. : “Канон-Пресс-Ц”, “Каучуково поле”, 2000. – 337 c.
180. Шмиттер Ф. Угрозы и дилеммы демократии / Ф. Шмиттер // Век XX и мир. – 1997. – № 4. – С. 4.
181. Штомпка П. М. Социология социальных изменений / П. М. Штомпка. – К. : Асцект Пресс. – 1996. – 248 с.
182. Шульженко Ф. П. Історія вчень про державу і право : курс лекцій / Ф. П. Шульженко, М. Ю. Наум [за заг. ред. В. Копєйчикова]. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – 192 с.
183. Шутенко О. Проблеми взаємодії органів державного управління та громадянського суспільства / О. Шу