ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ СТРАХУВАННЯМ В УКРАЇНІ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

БОРТНІК СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 35:369.03(477)

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ
СОЦІАЛЬНИМ СТРАХУВАННЯМ В УКРАЇНІ

25.00.01 – теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
НИЖНИК Ніна Романівна
доктор юридичних наук, професор,
член кореспондент Національної
академії правових наук України,
заслужений юрист України

Київ - 2012

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ЯК ОБ’ЄКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ
1.1. Аналіз наукових праць з державного управління соціальним страхуванням в Україні ……………………………………………………..
10
1.2. Поняття та сутність державного управління соціальним страхуванням в Україні ……………………………………………………..
26
Висновки до розділу 1 ……………………………………………………… 42
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ СТРАХУВАННЯМ В УКРАЇНІ
2.1. Становлення та еволюція системи органів державного управління соціальним страхуванням в Україні………………………………………..
44
2.2. Верховна Рада України у системі органів державного управління соціальним страхуванням в Україні …………………………..
61
2.3. Президент України та органи виконавчої влади у системі органів державного управління соціальним страхуванням в Україні ………….....
81
2.4. Фонди соціального страхування як суб’єкти управління соціальним страхуванням в Україні ……………………………………………………..
102
Висновки до розділу 2 ………………………………………………………. 120
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ СТРАХУВАННЯМ В УКРАЇНІ
3.1. Шляхи удосконалення державного управління соціальним страхуванням в Україні ……………………………………………………..
123
3.2. Зарубіжний досвід державного управління соціальним страхуванням та його адаптація для України ……………………………...
137
3.3. Контроль як функція державного управління соціальним страхуванням в Україні ……………………………………………………..
151
Висновки до розділу 3 ………………………………………………………. 173
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………… 183
ДОДАТКИ …………………………………………………………………… 205

ВСТУП
Актуальність теми. Розбудова громадянського суспільства в Україні неможлива без належного гарантування на її території прав і свобод людини і громадянина, особливе місце серед яких займає право на соціальний захист, що за змістом статті 46 Конституції України включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості, та в інших випадках, передбачених законодавством, яке гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Визнання України соціальною державою, а також загострення соціальних проблем у зв’язку з переходом до ринкової економіки зумовили актуальність пошуку оптимальної системи державного управління соціальним страхуванням для забезпечення соціальних прав людини і громадянина в Україні.
Запровадження у 2001 році соціального страхування можна вважати одним із головних елементів проведення реформ у соціальній сфері в Україні та одним із найбільш значних досягнень співпраці Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, фондів соціального страхування та соціальних партнерів.
Нині перед Україною постає досить непросте завдання – побудова соціальної держави, що полягає у забезпеченні кожному громадянину належних цивілізованих умов життєдіяльності. Ідеї солідарної відповідальності у суспільстві повинні реалізовуватися через фінансову підтримку державою найбільш вразливих та незахищених верств населення: дітей, інвалідів і т. д. Оптимальним інститутом соціального захисту, в якому вдало поєднується вказаний вище принцип, є інститут соціального страхування, який на сьогодні знаходиться в стадії реформування та потребує вдосконалення, особливо в частині державного управління.
Питання державного управління були предметом наукових досліджень таких відомих вітчизняних і зарубіжних науковців, як Г. Атаманчука [8], В. Борденюка [19], М. Гамана [39, 40], Л. Гордієнка [43], М. Данількевича [49], О. Копиленка [77], В. Куйбіди [82], Н. Нижник [31, 45, 51, 76, 95, 96, 97], В. Олуйка [45, 51, 97], Л. Пашко [103] та ін.
При цьому слід зазначити, що авторами у цих роботах досліджуються переважно загальні питання державного управління. Питання безпосередньо державного управління соціальним страхуванням в Україні у цих наукових працях висвітлені у загальних рисах, що обумовлює актуальність цієї роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з науковим дослідженням, яке здійснюється у межах науково-дослідної роботи відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України за темою «Організація моніторингу ефективності чинного законодавства та прогнозування наслідків його застосування (реєстраційний № 0104U006941)».
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення державного управління соціальним страхуванням в Україні та вироблення рекомендацій щодо подальших основних напрямів його удосконалення.
Відповідно до мети дослідження було окреслено такі задачі:
- здійснити аналіз наукових праць з теми дослідження;
- розкрити поняття і зміст державного управління соціальним страхуванням в Україні;
- проаналізувати існуючу систему соціального страхування як об’єкта державного управління;
- дослідити становлення та еволюцію системи органів державного управління соціальним страхуванням в Україні;
- розкрити особливості участі органів державного управління у сфері соціального страхування;
- проаналізувати досвід окремих зарубіжних країн стосовно державного управління соціальним страхуванням та розробити пропозиції щодо його адаптації до умов України;
- визначити основні напрями вдосконалення державного управління соціальним страхуванням в Україні.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються у процесі здійснення державного управління соціальним страхуванням в Україні.
Предмет дослідження – державне управління соціальним страхуванням в Україні.
Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційного дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання.
Серед загальнонаукових методів слід виділити метод аналізу і синтезу, який використовувався при обґрунтуванні теоретичних положень дослідження.
Основою дисертаційного дослідження став метод системного підходу, який дозволив шляхом аналізу наукових праць з державного управління та соціального страхування дослідити ґенезу, з’ясувати сутність і особливості державного соціального страхування в Україні і на цій основі розробити та обґрунтувати рекомендації щодо шляхів його розвитку (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1).
У роботі також використовувалися логіко-семантичний і формально-логічний методи, за допомогою яких систематизовано існуючий понятійний апарат «державне управління» і «соціальне страхування», уточнено зміст цих понять та сформульовано власне визначення поняття «державне управління соціальним страхуванням в Україні» (підрозділ 1.2).
Крім того, в процесі дослідження застосовувались спеціальні методи. Зокрема, історичний метод – при розгляді історичних передумов становлення і розвитку державного управління соціальним страхуванням в Україні, створення фондів соціального страхування (підрозділи 2.1, 2.4).
Порівняльний метод застосовувався в процесі здійснення аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду регулювання діяльності органів управління соціальним страхуванням (підрозділ 3.2), а структурно-функціональний – при дослідженні внутрішньої організаційної структури центральних органів виконавчої влади – суб’єктів державного управління соціальним страхуванням (підрозділ 2.3) та фондів соціального страхування (підрозділ 2.4).
Пошуково-бібліографічний метод був застосований при систематизації і класифікації бібліотечних каталогів та друкованих видань з окреслених задач.
Використання зазначених методів наукового пізнання дозволило здійснити комплексний аналіз правового змісту інституту державного управління соціальним страхуванням в Україні, визначити ефективність діяльності фондів соціального страхування та здійснення нагляду і контролю за їх діяльністю, а також висловити конкретні пропозиції щодо шляхів їх удосконалення.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним дослідженням актуальних теоретичних і практичних питань здійснення державного управління соціальним страхуванням в Україні. В результаті проведеного дисертантом наукового аналізу зазначеного питання в дисертаційній роботі
вперше:
- сформульовано власне визначення поняття «державне управління соціальним страхуванням в Україні», під яким розуміється організуючий вплив органів державної влади, що спрямований на попередження втрати працездатності та скорочення безробіття, а також надання громадянам соціальних послуг і матеріального забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості та в інших випадках, передбачених законом, які відповідають міжнародним стандартам;
- запропоновано авторську періодизацію становлення та розвитку державного управління соціальним страхуванням в умовах незалежної України, яка включає п’ять етапів (перший етап – серпень 1991 – листопад 1993 р.р.; другий етап – грудень 1993 – грудень 1997 р.р.; третій етап – січень 1998 – липень 2003 р.р.; четвертий етап – серпень 2003 – грудень 2010 р.р.; п’ятий етап – січень 2011 – по теперішній час), кожен з яких має свою характеристику;
- визначено основні напрями вдосконалення державного управління соціальним страхуванням в Україні шляхом створення окремого органу – наприклад, Національної служби соціального страхування України, яка здійснюватиме загальне управління системою соціального страхування в Україні, здійснення організаційних змін (створення у складі зазначеної служби єдиного правління та наглядової ради, визначення виконавчих дирекцій з окремих видів соціального страхування структурними підрозділами цієї служби), що дозволять підняти рівень управління соціальним страхуванням, суттєво зменшити витрати на адміністративні видатки, оптимізувати фінансові та інформаційні потоки у сфері соціального страхування, посилити нагляд, в тому числі державний, у сфері соціального страхування.
удосконалено:
- понятійний апарат термінів «державне управління» і «соціальне страхування», уточнення яких обумовлено участю держави в управлінні недержавними структурами, зокрема фондів соціального страхування, а також змінами у політичному й соціально-економічному житті та проведенням в Україні реформ у сфері соціального страхування;
дістали подальшого розвитку:
- питання щодо уніфікації законодавства у сфері соціального страхування шляхом консолідації (розроблення єдиного консолідованого акту), який має комплексно узгодити правові, фінансові та організаційні засади соціального страхування, а також визначити на законодавчому рівні суб’єктів державного управління соціальним страхуванням, їх повноваження тощо;
- пропозиції щодо необхідності здійснення структурних змін в Міністерстві соціальної політики України як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості та соціального захисту населення в Україні, в частині створення в його складі окремого Департаменту політики соціального страхування;
- положення щодо необхідності посилення державного нагляду у сфері соціального страхування шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення, висновки та пропозиції, які сформульовані в дисертаційній роботі, можуть бути використані у законотворчому процесі, зокрема при подальшому вдосконаленні законодавства щодо державного управління соціальним страхуванням в Україні, у подальших наукових дослідженнях, а також у правозастосовчий діяльності відповідних центральних органів виконавчої влади і фондів соціального страхування. Результати даного дослідження впроваджено в роботу Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (довідка № 16/3-582-1 від 05.06.2012); Міністерства соціальної політики України (довідка № 387/0/15-12/039 від 18.06.2012); Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (довідка № 01-06-1543 від 19.06.2012); Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці (довідка № 04-35/12-115225 від 18.06.2012).
Апробація результатів дисертації. Положення дисертації обговорювались на засіданнях відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України.
Основні положення та висновки, що викладені в дисертації, були предметом наукових доповідей на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах, зокрема: «Актуальні проблеми юридичної науки – 2010» (м. Київ, 2010); «20 років незалежності України: здобутки, втрати і стратегії майбутнього» (м. Київ, 2011); «Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України» (м. Дніпропетровськ, 2011); «Реформування законодавства про працю, соціального захисту та екології на пострадянському просторі» (м. Мінськ, 2011).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у 4 статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, а також 6 інших публікаціях у наукових журналах та збірниках, у тому числі 4 тезах доповідей на міжнародних й всеукраїнських конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та десяти додатків. Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок друкованого тексту, з них основний текст складає 180 сторінок. Список використаних джерел включає 226 найменувань на 22 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі досліджено теоретико-методологічні та організаційні засади державного управління соціальним страхуванням в Україні та розроблено практичні рекомендації щодо його удосконалення, що відображено в таких наукових та практичних результатах.
1. Результати аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць з державного управління дозволяють стверджувати, що проблема державного управління соціальним страхуванням в Україні ще не була предметом окремого дослідження, оскільки у цих працях науковцями фрагментарно розглядалися різні аспекти цього явища.
2. Визначено, що поняття «державне управління соціальним страхуванням в Україні» є похідним від загальних понять «державне управління» та «соціальне страхування», аналіз яких дало автору можливість здійснити уточнення цих понять і запропонувати розуміти державне управління в Україні як організуючий вплив органів державної влади, які діють у рамках законів і в межах своїх повноважень, на вироблення державної політики у всіх сферах життєдіяльності українського суспільства з метою задоволення його потреб, а соціальне страхування як цілеспрямовану та гарантовану державою систему заходів з попередження втрати працездатності та скорочення безробіття, а також надання громадянам соціальних послуг і матеріального забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, яка відповідає міжнародним стандартам.
Через поєднання термінів «державне управління» і «соціальне страхування» автором дано визначення нового поняття «державне управління соціальним страхуванням в Україні», зміст якого полягає в тому, що це гарантована державою система заходів, сукупна діяльність та взаємодія органів державної влади і соціального страхування, що спрямована на попередження втрати працездатності та скорочення безробіття, а також надання громадянам соціальних послуг і матеріального забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості та в інших випадках, передбачених законом, які відповідають міжнародним стандартам.
3. Сформульовано висновок про те, що соціальне страхування є об’єктом державного управління, а органи соціального страхування виступають суб’єктами управління. Підтвердженням цього є те, що держава здійснює стосовно соціального страхування та утворюваних нею органів соціального страхування функції державного управління (організації, прогнозування, планування, регулювання, координації, контролю тощо), у свою чергу такі ж функції здійснюють органи соціального страхування, зокрема фонди соціального страхування, щодо підзвітних ним робочих органів, страхувальників та застрахованих осіб.
4. На підставі проведеного дослідження визначено, що становлення і еволюція системи органів державного управління соціальним страхуванням в Україні пройшло складний шлях, протягом якого органи праці та соціального забезпечення та об’єднували в одну структуру, то розмежовували їхні функції. За роки незалежності нашої держави відбулося кардинальне реформування державних органів та фінансових і організаційних інститутів соціального страхування. Цей період дисертантом умовно поділено на п’ять етапів (перший етап – серпень 1991 – листопад 1993 р.р.; другий етап – грудень 1993 – грудень 1997 р.р.; третій етап – січень 1998 – липень 2003 р.р.; четвертий етап – серпень 2003 – грудень 2010 р.р.; п’ятий етап – січень 2011 – по теперішній час), кожен з яких відіграв значну роль у становленні державного управління соціальним страхуванням в Україні.
5. Дисертантом визначено систему органів державного управління соціальним страхуванням, в якій першочергове місце відведено Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України та органам виконавчої влади, які відіграють провідну роль у керівництві цією системою. Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в країні шляхом прийняття законів забезпечує законодавчу основу для управління соціальним страхуванням, затверджує загальнодержавні програми економічного і соціального розвитку, основні показники витрат, що включаються до державного бюджету. До компетенції Верховної Ради України відносяться питання подальшого вдосконалення правової бази, що стосується, наприклад, пенсійної реформи, медичного, соціального страхування.
Важливу роль в розробленні і втіленні в життя соціальної політики держави відведена Президенту України, на якого покладено обов’язок затвердження національних програм соціального захисту населення, підписання законів, прийняття Указів з питань соціального захисту, наприклад, з пенсійного забезпечення, попередженню виробничого травматизму і професійних захворювань та інші. До повноважень Президента України віднесено утворення, реорганізація та ліквідація міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, визначення сфери їх діяльності, затвердження Положень про них.
Кабінет Міністрів України, як найвищий орган в системі виконавчої влади, визначає єдину соціальну політику, в тому числі у сфері соціального страхування та впроваджує відповідне законодавство у цій сфері. До його повноважень відносяться питання, пов’язані з реалізацією і дотриманням гарантій та прав громадян, передбачених законодавством про соціальний захист. Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює через систему органів виконавчої влади загальнодержавні програми соціально-економічного розвитку країни, риймо або затверджує нормативні акти, що регламентують діяльність органів соціального страхування.
Досліджено діяльність органів виконавчої влади (Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства юстиції України, Пенсійного фонду України) та їх структурних підрозділів, які безпосередньо займаються питаннями соціального страхування.
Міністерство соціальної політики України визнано головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості та соціального захисту населення в Україні, складовою якого є соціальне страхування.
За результатами аналізу діяльності цього міністерства підтверджена необхідність здійснення структурних змін в ньому в частині створення в його складі окремого Департаменту політики соціального страхування та затвердження Положення про нього, яке має містити конкретні повноваження у сфері соціального страхування з урахуванням здійснення реформ у цій сфері (запровадження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).
6. На підставі аналізу державного управління соціальним страхуванням у Великобританії, Канади, Сполучених Штатах Америки, Франції, Німеччини, Італії та Японії визначено, що питаннями соціального захисту, в тому числі соціального страхування, займаються різноманітні державні органи – Міністерства, Департаменти, Управління, Адміністрації, Фонди, тощо, сфери діяльності яких різні: від адміністративного управління та адміністрування збору страхових внесків до здійснення нагляду. Крім цього встановлено, що соціальне страхування в Україні не відрізняється від більшості країн ні за структурою, ні за організаційними принципами побудови, проте, вітчизняна система страхування перебуває у стані розвитку і поки не охоплює всі основні види соціального страхування, зокрема медичного.
7. За результатами аналізу організаційних структур, діяльності, управління фондів соціального страхування, а також повноважень їх органів управління (правлінь та виконавчих дирекцій) визначено, що важливою умовою реалізації державного управління соціальним страхуванням на сучасному етапі його розвитку в Україні є вдосконалення всієї системи соціального страхування та управління фондами соціального страхування.
Для цього дисертантом запропоновано провести кардинальні зміни в управлінні соціальним страхуванням, а саме, створити окремий орган управління – наприклад, Національну службу соціального страхування України, яка має здійснювати загальне управління соціальним страхуванням в Україні, зокрема, адміністративне управління системою збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, облік надходжень від сплати єдиного внеску та планування надходжень від його сплати, формування та ведення Державного реєстру соціального страхування та здійснюватиме інші функції з управління соціальним страхуванням.
Органом управління Національної служби соціального страхування України має стати правління. Виконавчі дирекції з окремих видів соціального страхування як структурні підрозділи Національної служби соціального страхування України здійснюватимуть роботу із роботодавцями і застрахованими особами по матеріальному забезпеченню і соціальним послугам.
Досліджено систему нагляду у сфері соціального страхування в Україні, яку формують наглядові ради фондів соціального страхування та органи державного нагляду (Рахункова палата України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство фінансів України, Державна фінансова інспекція України та ін.) і виявлено недоліки в законодавчому забезпеченні та діяльності цих органів.
Основними проблемами нагляду у сфері соціального страхування визнано недостатньо урегульованість на законодавчому рівні питань державного нагляду та відсутність за останні роки здійснення наглядовими радами нагляду у деяких фондах соціального страхування. Ці фактори обумовлюють посилення державного нагляду з боку державних органів виконавчої влади за дотриманням і виконанням вимог законодавства у сфері соціального страхування.
Доведена необхідність створення єдиної наглядової ради при Національній службі соціального страхування України, посилення нагляду, в тому числі державного, шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Такі зміни, на наш погляд, дозволять підняти рівень державного управління соціальним страхуванням в Україні, суттєво зменшити витрати на адміністративні видатки, що в свою чергу дозволить підвищити соціальні виплати, оптимізувати фінансові та інформаційні потоки у сфері соціального страхування.
Аналіз законодавства у сфері соціального страхування свідчить про необхідність уніфікації законодавства у зазначеній сфері шляхом консолідації (розроблення єдиного консолідованого акту), який має врегулювати правові, фінансові та організаційні засади соціального страхування, прийняття якого дозволить виробити єдиний уніфікований підхід до управління всією системою соціального страхування, сприятиме ефективній реалізації державної політики у зазначеній сфері.
Врахування наведених вище висновків і пропозицій, на думку автора дисертаційного дослідження, дозволить суттєво покращити функціонування та правове регулювання державного управління і здійснення нагляду, в тому числі державного, соціальним страхуванням в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авер’янов В.Б. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / Авер’янов В.Б., Александрова Н.В., Битяк Ю.П. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
2. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 592 с.
3. Адміністративне право України : підручник / [Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дяченко та ін.]; за редакцією Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
4. Азовкин И.А. Местные советы в системе органов власти. – М.: Юрид. лит., 1971. – 272 с.
5. Андреев В. С. Право социального обеспечения в СССР : учебник / В. С. Андреев. – М. : Юрид. лит., 1987. – 352 с.
6. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. – Львів, «Світ», 1995. – 296с.
7. Антонова Е.Г. Государство как целостная система социального управления. – М., 1996.
8. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций / Атаманчук Г.В. – Изд. 2-е, дополн. - М.: Омега-Л, 2004. – 584 с.
9. Ачаркан В.А., Синицина Т.А. Фонды социального обеспечения в СССР. – М., 1977. – 48 с.
10. Ашмарин С.В. О разработке электронных ресурсов по истории страхования рабочих России в конце XIX – первой четверти XX вв. / Под ред. Л.И. Бородкина / С.В. Ашмарина // Экономическая история. Обозрение. Вып. 9. – М., 2003. – С. 21-25.
11. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. – 5-те вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 351 с.
12. Бандурка О.О. Державне управління проблеми уточнення поняття та визначення меж його використання // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 3. – С. 26-32.
13. Бланкарт Шарль. Державні фінанси в умовах демократії: Вступ до фінансової науки / Бланкарт Шарль; [пер. з нім. С.І. Терещенко та О.О. Терещенко]. – К.: Либідь, 2000. – 654 с.
14. Болотіна Н. Право людини на соціальне забезпечення в Україні: проблема термінів і понять // Право України. – 2000. – №4. – С. 35-39.
15. Болотіна, Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні : монографія / Нінель Борисівна Болотіна – К. : Знання, 2005. – 384 с.
16. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту України: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 615 с. – (Вища освіта XXI століття).
17. Большой энциклопедический словарь / под ред. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских. – М.: ИНФРА – М, 1997. – 828с.
18. Бондаренко Ю.М. Державне управління соціальним захистом населення в умовах європейської інтеграції України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Ю.М. Бондаренко. – Запоріжжя, 2008. – 28 с.
19. Борденюк В.І. Місцеве самоврядування та державне управління: конституційно-правові основи співвідношення та взаємодії : монографія / В. І. Борденюк. – К. : Парламент. вид-во, 2007. – 576 с.
20. Бортнік С. В. Запровадження в Україні єдиного внеску на загально-обов’язкове державне соціальне страхування / С. В. Бортнік // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – № 1(4). – С. 182-188.
21. Бортнік С. В. Запровадження обов’язкового медичного страхування в Україні / С. В. Бортнік // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2010. – № 2. – С. 74-80.
22. Бортнік С. В. Соціальний діалог у сфері соціального страхування як складова державного управління / С. В. Бортнік // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2011. – № 5(8). – С. 172-176.
23. Бортнік С. В. Управління фондами соціального страхування / С. В. Бортнік // Електронне наукове фахове видання «Державне управління: удосконалення та розвиток». – 2011. – № 1 / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/index.php?nomer_data=1&year_data=2011
24. Бурчак Ф.Г. Президент України. – К.: ІнЮре, 1997. – 24 с.
25. Васечко Л.І. Ґенеза нормативно-правової бази системи соціального страхування в Україні // Економіка. Фінанси. Право. – 2006. - №2. – С. 25-30.
26. Васечко Л.І. Система соціального страхування в зарубіжних країнах: корисний досвід для України / Л. І. Васечко // Вісник. – К., 2003. – № 3. – С. 37-43.
27. Василенков П.Т. Органы советского государства и их система на современном этапе. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1967. – 302 с.
28. Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 992 с.
29. Вигдорчик Н.А. Теория и практика социального страхования. Вып. 1. Теоретические основы социального страхования / Вигдорчик Н.А. – Петроград: Книга, 1919. – 144 с.
30. Вигдорчик Н.А. Социальное страхование в общедоступном изложении. Вопросы труда. – М., 1927. – 191 с.
31. Виконавча влада в Україні : навч. посіб. / за заг. ред. Н.Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 128 с.
32. Висновок на проект Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску» (№ 6525 від 15.06.2010 р.) // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=37981
33. Висновок на проект Закону України “Про фінансування охорони здоров’я та медичне страхування” (реєстрац. № 4279 від 30.03.2009 р.) // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/-webproc4_1?id=¬&pf¬¬3511=34871
34. Внукова Н.М., Кузьминчук Н. В. Соціальне страхування: Навч. посібн. – К.: Кондор, 2006. – 352 с.
35. Внукова Н.М. Страхування: теорія та практика: Навчально-методичний посібник/ Н.М. Внукова, В.І. Успаленко, Л.В.Временко; За ред. Н.М. Внукової. –Х.: Бурун Книга, 2004. – 376 с.
36. Вознесенский Э.А. Некоторые аспекты теории социального страхования и социального обеспечения в странах социализма. Доклад на международной конференции. Свиштов, 1973.
37. Волкович О.Ю. Проблеми розмежування понять «організаційно-господарське управління» та «державне управління» у діяльності господарських товариств / О.Ю. Волкович // Форум права. – 2008. – № 2. – С. 38-43.
38. Габричидзе Б.Н. Конституционный статус органов Советского государства. – М.: Юрид. лит., 1982. – 184 с.
39. Гаман М. В. Державне регулювання інноваційного розвитку України : монографія / М.В. Гаман. – НАДУ при Президентові України. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 386 с.
40. Гаман М. В. Державне управління інноваціями: Україна та зарубіжний досвід / М.В. Гаман. – К. : Вікторія, 2004. – 312 с.
41. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управління : дис.. д-ра юрид. наук. : 12.00.07 / Гаращук Володимир Миколайович. – Х., 2003 – 409 с.
42. Герасименко Г.В. Інвестиції в здоров’я населення як напрям підвищення якості робочої сили в Україні // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – №5. – С. 20-23.
43. Гордієнко Л.Ю. Основи теорії державного управління. – Х., 2001. – С.261.
44. Гошовська В.А., Ільчук Л.І. Державне управління соціальною сферою в Україні: навч. посіб. / за заг. ред. В.А. Гошовської. – К.: НАДУ, 2008. – 52 с.
45. Громадські організації та органи державного управління: питання взаємовідносин : монографія / за заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка. – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2007. – 236 с.
46. Грошевой Ю.М., Марочкін І.Є. Органи судової влади в Україні. – К.: ІнЮре, 1997. – 20 с.
47. Губар О.Є. Медичне страхування у фінансовому забезпеченні соціальних гарантій населенню: автореф. дис. … канд. екон. наук : спец. 08.04.01 / О.Є. Губар – Київ, 2004. – 23 с.
48. Губар О.Є. Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробуту //Фінанси України. – 2002. – №8. – С.130-136.
49. Данилькевич Н.И. Административное право Украины. – Днепропетровск. – 2001.
50. Державне регулювання формування та використання соціальних фондів в Україні: автореф. дис. ... канд. економ. наук: спец. 08.01.01 / М.В. Федорова; Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана. – К., 2006. – 19 с.
51. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посібник / За заг. ред. Н.Р. Нижник, В.М. Олуйка. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2002. – 352 с.
52. Державне управління: Словник-довідник / Українська Академія держ. управління при Президентові України; Інститут проблем держ. управління та місцевого самоврядування / В.М. Князєв (заг. ред.), В.Д. Бакуменко (уклад.), В.Д. Бакуменко (заг. ред.). – К.: Видавництво УАДУ, 2002. – 228 с.
53. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи / За ред. Ю.С.Шемшученка: Монографія. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2001. – С.142.
54. Деякі питання забезпечення виплат за соціальним страхуванням працівникам сільськогосподарського виробництва та рибного господарства : постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2000 р. № 1349 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 35. – Стор. 206. – Ст. 1501.
55. Духовні цінності в сучасному інформаційному суспільстві: Матеріали наук.-практ. конф. – К.: Нац. акад. упр. – 2007. – 127 с.
56. Євгеньєва А.М. Німецьке «серце демократії» // Парламент, 2002, - №1-2, С. 74-79.
57. Жадан С.В. Організаційно-правові засади управління державним соціальним страхуванням : автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07. / Жадан Сергій Вікторович; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2008. – 20 с.
58. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. – 10-те вид., стер. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2008. – 255 с.
59. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальний захист та пенсійне забезпечення у цифрах і фактах. Київ, 2009. – 75 с.
60. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальний захист та пенсійне забезпечення у цифрах і фактах - К., 2010. – 66 с.
61. Закревський В. Система загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні. Проблеми та шляхи розвитку / В. Закревський // Україна: аспекти праці. – 2004. – № 5. – С. 27.
62. Збірник узаконень і розпоряджень робітничо-селянського уряду України, 1919, №1.
63. Збірник узаконень і розпоряджень робітничо-селянського уряду України, 1920, № 8.
64. Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України, 1923, № 34.
65. Інститут глави держави в системі вищих органів влади й управління зарубіжних країн. Ю.М. Коломієць. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.pravo.vuzlib.net/book_z692_33.html
66. Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи. В.А. Поліщук, О.І. Янкович. – Курс лекцій / ТДПУ, Тернопіль, 2009. – 256 с.
67. Історія Української РСР, т.2. К., 1969, стор. 71.
68. Караваев В.В. Организационная система социального страхования / В.В. Караваев, Я.Г. Тидеман. – М.-Л.: Государтвенное изд-во экономической лит., 1932. – 24 с.
69. Карамишев Д., Карамишева Л. Соціальне страхування як механізм реалізації соціальної політики держави // Публічне управління: теорія та практика. – 2011. – № 1(5). – С. 128-132.
70. Ківалов С.В. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади в Україні: історія, теорія, перспективи Монографія / С.В. Ківалов, І.К. Залюбковська. – О.: Юрид. л-ра, 204. – 152 с.
71. Козлов Ю.М. Предмет советского административного права / Козлов Ю. – М.: Издательство МГУ, 1967. – 160 с.
72. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических республик. – М.: Известия Советов народных депутатов СССР, 1988. – 64 с.
73. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки // Конституції і конституційні акти України. Історія і сучасність. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С. 156-202.
74. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28. 06. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.
75. Контроль та нагляд у державному управлінні / В. М. Гаращук. – Навч. посібник. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. – 55 с.
76. Контроль у сфері державного управління / Н. Нижник, О. Машков, С. Мосов // Вісник УАДУ при Президентові України. – 1998. – № 2. – С.23-31.
77. Копиленко О.Л., Богачова О.В. Законотворчий процес: стан і шляхи вдосконалення : кол. моногр. У 2-х ч. / О.Л. Копиленко, О.В. Богачова; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К.: Реферат, 2010. – 696 с.
78. Корецький М. Теоретичні засади державного управління [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.personal.in.ua/article.php?ida=498
79. Кривенко Л.Т. Верховна рада України. – К.: ІнЮре, 1997. – 47 с.
80. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади: Моногр. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 132 с.
81. Кузяева М.А. Становление и развитие системы социального страхования в России. Рукопись диссер. на соискание канд. экон. наук. – Саратов, 2006. – 169с.
82. Куйбіда В.С. Принципи і методи діяльності органів місцевого самоврядування : монографія / В.С. Куйбіда. – К. : МАУП, 2004. – 432 с.
83. Лукъянова В.А. Социальное страхование в СССР : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. экон. наук / В.А. Лукъянова. – М., 1963. 16 с.
84. Лунев А.Е. Теоретические проблемы государственного управления. – М., 1974 – С.7-15.
85. Любимов Б. Против извращения основ советского соцстраха / Любимов Б. – М.: Профиздат, 1934. – Стор. 123.
86. Любимов Б. Социальное страхование в прошлом и настоящем / Б. Любимов. – Х.: Главполитпросвет УССР, 1923. – 48 с.
87. Майданник О.О. Парламентський контроль в Україні / О.О. Майданник. – К.: 2004. – 320 с.
88. Машина Н. І. Міжнародне страхування: Навч. посібн. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 504 с.
89. Механізми реалізації державної політики соціальними службами: досвід зарубіжних країн для України: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 / Г.В. Глухова; Львів. регіонал. ін-т держ. упр., Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Л., 2011. – 21 с.
90. Механізми управління системою загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 / О.В. Боков; Класич. приват. ун-т. – Запоріжжя, 2010. – 20 с.
91. Минуле і сьогодення: етапи становлення та завдання. Соціальний захист – 2006 р. №10 (5-7). – 55 с.
92. Міжнародно-правові зобов’язання держав щодо становлення альтернативних форм соціального страхування: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.11 / О.С. Савич; Ін-т законодавства Верхов. Ради України. – К., 2008. – 20 с.
93. Надточій Б. Соціальне страхування чи соціальне забезпечення? Погляд з позицій системи прав, установ та принципів // Україна: аспекти праці. – № 1. – 2003. – С. 31-34.
94. Національна система загальнообов’язкового державного соціального страхування: сучасні проблеми та стратегії розвитку. – К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, 2006. – 180 с.
95. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
96. Нижник Н., Паладій М. Поняття та сутність державного управління сферою інтелектуальної власності в Україні / Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України №1(4) 2011. – с. 188-193.
97. Олуйко В.М. Кадри в регіоні України: становлення та розвиток : монографія / В.М. Олуйко; за ред. Н.Р. Нижник, Г.І. Лелікова. – К. : Наук. світ, 2001. – 236 с.
98. Органи державної влади України: Моногр. / За ред. В.Ф. Погорілка: - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. – 592 с.
99. Організаційно-правові форми соціального захисту людини і громадянина в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / І.С. Ярошенко; Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана. – К., 2006. – 18 с.
100. Осадець С. С. Страхування: Підручн. / Кер. авт. колек. і наук. ред. С. С. Осадець. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 599 с.
101. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування : Закон України від 14.01.1998 р. № 16/98 – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 23. Ст. 121.
102. Павленко Ю. Світовий досвід функціонування систем соціального страхування. Уроки для України // Україна: аспекти праці. – 2002. – № 6. – С. 30-36.
103. Пашко Л.А. Людські ресурси у сфері державного управління: теоретико-методологічні засади оцінювання : монографія / Л.А. Пашко. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 236 с.
104. Питання Міністерства праці УРСР : постанова Ради Міністрів УРСР від 13 вересня 1990 р. № 252. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/252-90-%D0%BF
105. Плиса В. Й. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування в Україні: Навч. посібник. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 160 с.
106. Правові основи становлення соціального страхування в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.05 / І.О. Гуменюк; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2001. – 19 с.
107. Правовий статус централізованих позабюджетних цільових фондів: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / О.Б. Зайчук; Ін-т законодавства Верхов. Ради України. – К., 2008. – 20 с.
108. Про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі : постанова правління Пенсійного фонду України від 27.06.2002 р. № 11-2 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 29. – Стор. 171. – Ст. 1397.
109. Про Державну програму навчання та підвищення рівня знань працівників, населення України з питань охорони праці на 1996 - 2000 роки : постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.1996 року № 443 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/card/443-96-%D0%BF
110. Про Державну програму розвитку законодавства України до 2002 року : постанова Верховної Ради України від 15.07.1999 р. № 976-XIV // Офіційний вісник України. – 1999. – № 29. – Стор. 35.
111. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування : Закон України від 09.07.2003 р. № 1058 – IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 49. – Ст. 376.
112. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності : Закон України від 23.09.1999 р. № 1105 – XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46. – Ст. 403.
113. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття : Закон України від 02.03.2000 р. № 1533 – III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 22. – Ст. 171.
114. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням : Закон України від 18.01.2001 р. № 2240 – III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 14. – Ст. 71.
115. Про зайнятість населення : Закон України від 01.03.1991 р. № 803-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 14. – Ст. 170.
116. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності : Закон України від 11.09.2003 р. № 1160 – IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – Ст. 79.
117. Про затвердження Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки : постанова Кабінету Міністрів України від 10.10. 2001 р. № 1320 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 42. – Стор. 35. – Ст.1884.
118. Про затвердження положень щодо застосування Закону УРСР «Про зайнятість населення» : постанова Кабінету Міністрів УРСР від 24.06.1991 р. № 47. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/rada/-laws/show/47-91-%D0%BF
119. Про затвердження Положення про наглядову раду Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання : постанова Кабінету Міністрів України від 5 травня 2000 р. № 752 // Офіційний вісник України. 2000. – №19. Стор. 44. – Ст. 778.
120. Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби і органів Пенсійного фонду України під час організації та проведення планових перевірок : постанова правління Пенсійного фонду України від 24.01.2011 р. № 3-1, наказ Державної податкової адміністрації України від 24.01.2011 р. №3 // Офіційний вісник України. 2011. – №12. Стор. 169, 170. – Ст. 542.
121. Про затвердження Порядку видачі та зразка свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування : постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2000 р. № 1306 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 34. – Стор. 50. – Ст. 1452.
122. Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання : постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2003 № 1845 // Офіційний вісник України. 2003. – № 48. Стор. 98. – Ст. 2527.
123. Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням : наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2005 № 113 // Офіційний вісник України. 2005. – № 18. Стор. 78. – Ст. 966.
124. Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування : постанова Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 р. № 233 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 18. – Стор. 225. – Ст. 770.
125. Про затвердження примірних положень про центри зайнятості : наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 22.11.2010 № 374 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/rada/card/v0374203-10.
126. Про затвердження Статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України : постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 18.04.2000 р. № 4 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/rada/card/v0004583-00
127. Про затвердження Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності : постанова правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05.06.2001 р. № 9 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/rada/card/v0009598-01
128. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України № 810/98 від 22.07.1998 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – Стор. 32.
129. Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи : Закон України від 08.07.2011 р. № 3668 - VI // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 12-13. – Ст. 82.
130. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування : Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 61. – Стор. 13. – Ст. 2108.
131. Про Кабінет Міністрів України : Закон України від 07.10.2010 р. № 2591-VI // Офіційний вісник України. – 2010. – № 79. – Стор. 8. – Ст. 2792.
132. Про комітети Верховної Ради України : Закон України від 04.04.1995 р. № 116/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 19. – ст. 134.
133. Про Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1994-1995 роки : постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.94 р. № 91 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/91-94-%D0%BF
134. Про Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1996-2000 роки : постанова Кабінету Міністрів України від 02.11.96 р. № 1345 // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1345-96-%D0%BF
135. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 09.12.2010 р. № 1085/2010 // Офіційний вісник України. -2010. – № 95. – Стор. 15. – Ст. 3334.
136. Про організаційні питання діяльності Фонду соціального страхування України : постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.1998 р. № 972 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 26. – Стор. 18.
137. Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : Закон України від 5 квітня 2007 р. № 877-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 29. – Ст.1.
138. Про охорону праці : Закон України від 14.10.1992 р. № 2694 - XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.
139. Про перетворення Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по використанню трудових ресурсів у союзно-республіканський Державний комітет Ради Міністрів Української РСР по праці : Указ Президії Верховної Ради Української РСР №1322 від 12.10.1976 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1976. – № 43. – Стор. 488. – Ст. 391.
140. Про положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України затверджено Указом Президента України від 31.05.2011 р. № 634/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 17. – Стор. 10. – Ст. 789.
141. Про положення про Міністерство соціальної політики України. Указ Президента України від 06.04.2011 р. № 389/2011 // Офіційний вісник України. - 2011. – № 29. – Стор. 66. – Ст. 1227.
142. Про положення про Міністерство фінансів України : Указ Президента України від 8 квітня 2011 р. № 446/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – Стор. 230. – Ст. 1254.
143. Про положення про Міністерство юстиції України : Указ Президента України від 06.04.2011 р. № 395/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 28. – Стор. 45. – Ст. 1162.
144. Про положення про Пенсійний фонд України : Указ Президента України від 06.04.2011 р. №384/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – Стор. 41. – Ст. 1223.
145. Про призначення посадових осіб, які забезпечують взаємодію Кабінету Міністрів з Верховною Радою України : розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.1998 р. № 334–р // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/rada/card/334-98-%D1%80
146. Про проведення парламентських слухань на тему: «Соціальне страхування та соціальне забезпечення в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку» : постанова Верховної Ради України від 13.01.2005 р. № 2334-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – Ст. 152.
147. Про проведення парламентських слухань по проекту Основ законодавства України про соціальне страхування : постанова Президії Верховної Ради України від 18.03.1996 № 191/96-ПВ // [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/191/96-%D0%BF%D0%B2
148. Про проведення парламентських слухань на тему: «Шляхи реформування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні» : постанова Верховної Ради України від 17.02.2009 № 966-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 30. – Ст. 440.
149. Про Програму вивільнення жінок із виробництв, пов'язаних з важкою працею та шкідливими умовами, а також обмеження використання їх праці у нічний час на 1996-1998 роки : постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.96 р. № 381 // [Електро