ВИБОРЧІ СИСТЕМИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА УПРАВЛІННЯ ВИБОРЧИМ ПРОЦЕСОМ

Краткое описание

Національна академія державного управління
при Президентові України
Львівський регіональний інститут державного управління

На правах рукопису

НАХОД МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ

УДК 342.82-042.2 (043)

ВИБОРЧІ СИСТЕМИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА УПРАВЛІННЯ
ВИБОРЧИМ ПРОЦЕСОМ
(ІСТОРИКО-ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ)

25.00.01 – теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Колодій Антоніна Федорівна,
доктор філософських наук, професор

Львів – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................................... 4
ВСТУП......................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИБОРЧИХ СИСТЕМ ТА УПРАВЛІННЯ ВИБОРЧИМ ПРОЦЕСОМ ….................................................. 16
1.1. Дослідження виборчого процесу та виборчих систем у працях вітчизняних та зарубіжних дослідників, визначення базових понять і підходів. 16
1.2. Типологія виборчих систем, чинники і критерії їх вибору та утвердження.. 30
1.3. Управління виборчим процесом як особливий вид державного управління 50
1.4. Структура, повноваження та функції органів управління виборчим процесом…………………………………………………………………………….. 71
Висновки до першого розділу……………………………………………………... 82
РОЗДІЛ 2. ВИБОРЧІ СИСТЕМИ ТА УПРАВЛІННЯ ВИБОРЧИМ ПРОЦЕСОМ В ОКРЕМИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ТА УКРАЇНІ................. 87
2.1. Характеристика найпоширеніших виборчих систем та їх зв’язок з моделями управління виборчим процесом у європейських країнах….………… 87
2.2. Еволюція виборчих систем та управління виборчим процесом в окремих європейських країнах………………………………………………………............ 101
2.2.1. Країни усталеної демократії (Іспанія, Норвегія)……………….
102
2.2.2. Нові демократичні країни (Польща, Естонія)…………………..
109
2.2.3. Країни перехідної демократії (Молдова, Грузія)………………. 117
2.3. Трансформація виборчих систем і становлення управління виборчим процесом для проведення виборів народних депутатів України……….………. 124
Висновки до другого розділу…………………...…………………………………. 146
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ВИБОРЧОЇ СИСТЕМИ І УПРАВЛІННЯ ВИБОРЧИМ ПРОЦЕСОМ В УКРАЇНІ................. 151
3.1. Передумови та перспективи зміни виборчої системи для проведення виборів народних депутатів України........................................................................ 151
3.2. Вдосконалення окремих процедур з управління виборчим процесом в Україні ........................................................................................................................ 168
3.3. Підходи щодо оптимізації роботи органів управління виборчим процесом 181
Висновки до третього розділу……………………………………………………... 190
ВИСНОВКИ................................................................................................................ 194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...... ……………………………………… 201
ДОДАТКИ….……...................................................................................................... 227

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БДІПЛ – Бюро демократичних інститутів і прав людини
ВК – Виборчий кодекс
ВС – виборча система (виборчі системи)
ДВБ – дільничне виборче бюро
ДВК – дільнична виборча комісія (дільничні виборчі комісії)
ЗМІ – засоби масової інформації
КВУ – Комітет виборців України
НВК – Національний виборчий комітет
НРПВ – Національна рада з питань виборів
ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва в Європі
ОВК – окружна виборча комісія (окружні виборчі комісії)
ОВР – окружна виборча рада
ОУВП – органи управління виборчим процесом
УВП – управління виборчим процесом
ЦВК – Центральна виборча комісія
ЦВР – Центральна виборча рада
ТВК – територіальна виборча комісія (територіальні виборчі комісії)

ВСТУП

Актуальність теми. Досвід багатьох держав світу свідчить, що одне з центральних місць в утвердженні демократичних політико-управлінських процесів і процедур займають вибори. Їх якість залежить, з одного боку, від законодавчого запровадження виборчої системи адекватної стану суспільних відносин, а з іншого – від використання ефективних механізмів управління виборчим процесом. Досягнення суспільної злагоди, ефективність діяльності парламенту багато в чому залежать від того, наскільки існуюча виборча система здатна забезпечити справжнє волевиявлення народу, максимально широке представництво інтересів виборців та наскільки міцно вона спирається на певну інституційну модель управління виборчим процесом.
У трансформаційних процесах, що відбуваються в Україні з часів розпаду Радянського Союзу та переходу нашої держави до демократичного режиму, суттєву роль відіграють вибори до Верховної Ради України. Впродовж двох останніх десятиліть виборче законодавство було найдинамічнішою частиною загальнонаціонального законодавства. За двадцять років незалежності України сформувалась система органів управління виборчим процесом, значної еволюції зазнала виборча система, що використовується для обрання українського парламенту. Виборні органи стали реальними рушіями демократичного розвитку держави.
Проблема вдосконалення національного виборчого законодавства постійно обговорюється у середовищі політиків, законодавців, науковців та експертів незалежних громадських організацій і аналітичних центрів. Найбільшу увагу фахівці приділяють надзвичайно політизованому питанню виборчого законодавства: проблемі обрання виборчої системи як способу розподілу мандатів за результатами виборів. Водночас проблема якісного демократичного управління виборчими процесами, формування стабільної системи органів управління займає другорядне місце в дослідженнях фахівців і підходах законодавців.
Проблемам становлення та функціонування різних видів виборчих систем та управлінню виборчим процесом присвячено чимало праць вітчизняних і зарубіжних учених, яких умовно можна розділити на декілька груп в залежності від особливостей та спрямування їхніх досліджень виборчого процесу.
Першу групу складають радянські й українські теоретики і практики, які є фахівцями з конституційного права, серед них М. Баймуратов, Я. Давидович, М. Мельник, В. Основін, В. Погорілко, М. Ставнійчук, М. Рябець, О. Тодика, В. Шаповал. Ними напрацьований значний масив наукового матеріалу, що стосується різноманітних юридичних аспектів і підходів до управління виборчим процесом.
До другої групи належать дослідники, які у своїх дослідженнях наголошують на політичній природі виборчого процесу. Серед них – радянські (Г. Барабашев, К. Шеремет); українські (Р. Балабан, А. Колодій, С. Конончук, О. Мазур, Б. Райковський, А. Романюк, С. Рябов, Ю. Шведа); зарубіжні (Д. Батлер, С. Бірч, А. Блейз, В. Богданор, М. Дюверже, Г. Кокс, А. Лійпхарт, Ш. Мазафар, Л. Мазікот, П. Норріс, Д. Рае, Р. Таагепера, Д. Фаррел, М. Шугарт й інші).
Третю групу вчених, що зробили значний внесок у розвиток теоретико-методологічної бази вивчення виборчого процесу, складають ті, котрі представляють науку державне управління Г. Атаманчук, В. Бакуменко, О. Валевський, А. Денисов, О. Д. Лазор, П. Надолішній, Н. Нижник, О. Пухкал, О. Радченко, М. Росенко, А. Савков, Ю. Сурмін, О. Сушинський, І. Фєтєску, І. Шкурат.
Дослідники-практики, які, окрім наукової роботи у цій сфері, залучені в законодавчий чи нормотворчий процес (депутати парламенту, керівники Центральної виборчої комісії, експерти незалежних аналітичних центрів), утворюють четверту групу фахівців окресленої галузі: Н. Богашева, Н. Бойко, А. Дуда, Ю. Ключковський, І. Коліушко, Д. Ковриженко, В. Ковтунець, В. Кравченко, А. Магера, Є. Радченко, А. Ткачук, В. Фесенко.
Праці зазначених дослідників є значним внеском в історію, теорію, методологію та практику виборчого процесу. Функціонування різних видів виборчих систем, їх вплив на розвиток політичної системи суспільства доволі добре вивчені і висвітлені у вітчизняних та зарубіжних працях, тоді як проблемі управління виборчим процесом, якісному функціонуванню органів, які здійснюють організацію та проведення виборів, приділено значно менше уваги. Тому є потреба глибше дослідити саме цей аспект виборчого процесу. Також ми розглядаємо, як актуальне наукове завдання, аналіз функціонування виборчих систем у різних країнах світу та їх вплив на управління виборчим процесом із метою напрацювання збалансованих підходів для реформування виборчих систем та управління виборчим процесом в Україні.
Актуальність дослідження зумовлена і тим, що проблема функціонування та реформування виборчих систем як в Україні, так і в зарубіжних країнах розглядалась окремо від управління виборчим процесом. Через це управління виборчим процесом не було об’єктом системного та комплексного вивчення як в державному управлінні, так і в суміжних науках.
Нині, коли Україна стоїть на порозі чергових виборів до Верховної Ради України, осмислення напрацювань науки державного управління, політології, права, аналіз досвіду зарубіжних країн у виборчій сфері дають підстави запропонувати комплексне бачення застосування критеріїв вибору виборчих систем і шляхів удосконалення виборчих процедур, виробити рекомендації політичного й управлінського характеру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах комплексного наукового проекту «Державне управління та місцеве самоврядування» Національної академії державного управління при Президентові України як частина науково-дослідної роботи кафедри політичних наук та філософії Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (далі – ЛРІДУ НАДУ) за темами «Демократичне врядування та адміністрування: проблеми вимірювання й аудиту», державний реєстраційний номер 0110U001480 (виконавець, учасник тимчасового творчого колективу з напрацювання пропозицій для методичного посібника) (2010 р.) і «Демократичність та ефективність публічного врядування в Україні: критерії оцінювання», державний реєстраційний номер 0111U002139 (виконавець, автор підготовленого наукового видання «Управління виборчим процесом як складова демократичного врядування (на прикладі виборів народних депутатів України)» ) (2011 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретичному узагальненні та порівнянні виборчих систем, що застосовуються для проведення парламентських виборів у європейських країнах та Україні, у їх зв’язку з моделями управління виборчим процесом, виявлення на цій основі впливу виборчих систем на різні складові виборчого процесу й управління ним, визначення оптимальної для України виборчої системи та вдосконаленні управління виборчим процесом.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
- узагальнити результати дослідження виборчих систем та управління виборчим процесом, з’ясувати сутність базових понять з позиції науки державного управління;
- визначити чинники та критерії, що впливають на вибір та утвердження виборчих систем, проаналізувати позитиви та недоліки основних виборчих систем, що застосовуються на парламентських виборах у європейських країнах;
- розкрити ознаки, принципи та моделі управління виборчим процесом як особливого виду державного управління, проаналізувати структуру, функції та повноваження органів управління виборчим процесом;
- визначити вплив виборчих систем на різні складові виборчого процесу та управління ним;
- здійснити історико-порівняльний аналіз функціонування виборчих систем та управління виборчим процесом у трьох типах зарубіжних країнах (на прикладі Іспанії, Норвегії, Естонії, Польщі, Грузії та Молдови);
- проаналізувати еволюцію виборчого законодавства України в частині функціонування виборчих систем та здійснення управління виборчим процесом при проведенні виборів до Верховної Ради України, на основі вітчизняного та європейського досвідів визначити оптимальну виборчу систему для проведення парламентських виборів в Україні;
- розробити пропозиції щодо вдосконалення окремих процедур та оптимізації роботи органів управління виборчим процесом у нашій державі.
Об’єктом дослідження є виборчі системи, що застосовуються для обрання парламентів, та управління виборчим процесом в зарубіжних країнах і Україні.
Предметом дослідження є особливості впливу виборчих систем на виборчий процес й управління ним при проведенні парламентських виборів.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження є фундаментальні положення теорії державного управління, політичної науки, виборчого права.
Для досягнення мети й завдань дослідження, забезпечення достовірності отриманих результатів у роботі використано чимало загальнонаукових і спеціальних методів дослідження та наукових підходів. Методологічну основу дослідження складають історичний, біхевіористичний, статистичний, соціологічний, порівняльний методи, а також метод кейсів і домінантних альтернатив.
За допомогою історичного методу проаналізовано трансформацію поняття «вибори», становлення виборчих систем в окремих країнах, виявлено можливі тенденції для удосконалення виборчого законодавства з урахуванням історичного досвіду. На основі біхевіористичного методу обґрунтовано рішення політиків, політичних суб’єктів і парламентів загалом щодо мотивації перегляду виборчих систем та вдосконалення управління виборчим процесом в окремих зарубіжних країнах і в Україні. Використовуючи статистичний метод, обґрунтовано та підтверджено тенденції, що мають місце під час проведення виборів, встановлення та оприлюднення їх результатів у різних країнах. При аналізі задоволеності виборців функціонуванням різних видів виборчих систем в Україні ми спираємось на дані соціологічних досліджень, отримані за допомогою соціологічного методу.
При аналізі виборчого процесу використано системний підхід наукового дослідження виборчих правовідносин. За його допомогою розглянуто виборчий процес в сукупності соціальних зв’язків, виявлено його вплив на організацію державної влади загалом. На основі функціонального підходу проаналізовано особливості виборчого процесу через призму функцій і повноважень, якими наділені відповідні органи управління.
Застосування методу порівняльного аналізу дало можливість глибше проаналізувати досвід європейських країн у частині впровадження виборчих систем і здійснення управління виборчим процесом, що дозволило виробити низку рекомендацій для ефективної організації виборчого процесу в Україні. За допомогою порівняльно-правового методу проаналізовано переваги та недоліки законодавства, що регулює проведення виборів у різних країнах світу.
Метод кейсів (case studies) використано при вивченні досвіду управління виборчим процесом та функціонування виборчих систем у шести європейських країнах (Іспанії, Норвегії, Польщі, Естонії, Грузії та Молдові).
Для оцінювання різних видів виборчих систем та доцільності їх застосування в Україні використано метод домінантних альтернатив.
У процесі дослідження здійснено аналіз Конституції та законів України, низки законопроектів, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України, рішень Конституційного Суду України. Також були проаналізовані окремі законодавчі акти зарубіжних країн, висновки, звіти та резолюції міжнародних організацій (Ради Європи, Венеціанської комісії, Організації з безпеки і співробітництва в Європі).
Крім того, джерельну й інформаційну базу дослідження становлять аналітичні документи, постанови Центральної виборчої комісії України, висновки вітчизняних та іноземних експертів, монографії, публікації науковців, відомчі видання, наукові видання Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів, збірники матеріалів конференцій і «круглих столів», присвячені тематиці дослідження, фактичний матеріал з періодичних та інтернет-видань.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі запропонованих автором методологічних підходів, які поєднують досягнення теорії державного управління, політичної науки і права, а також вивчення досвіду зарубіжних країн, пропонується цілісний, обґрунтований підхід до реформування виборчих систем та управління виборчим процесом в Україні у їх взаємозв’язку.
Найсуттєвіші результати, що містять наукову новизну й характеризують відмінність одержаних результатів від існуючих розробок полягають у тому, що:
вперше:
- у науці державного управління обґрунтовано необхідність застосування поняття «управління виборчим процесом» у вузькому та широкому значенні. У вузькому значенні – це комплекс дій, пов’язаних із підготовкою, організацією та проведенням виборів (адміністрування виборчого процесу), які здійснюють органи управління виборчим процесом (найчастіше виборчі комісії). В широкому значенні (виборче врядування) – це набір видів діяльності певних державних органів, що передбачають нормотворчу діяльність (розробка законодавчої бази парламентом), діяльність з реалізації прав (реалізація положень законодавства суб’єктами виборчого процесу), юридичне визнання та трактування норм (через розгляд судових виборчих спорів у адміністративних судах і тлумачення положень законодавства у конституційних судах);
- здійснено оцінювання виборчих систем, що застосовувалися чи в короткостроковій перспективі можуть застосовуватися для проведення виборів народних депутатів України на їх відповідність критеріям розробки та впровадження. Виявлено, що найповніше цим критеріям відповідає пропорційна виборча система з відкритими регіональними виборчими списками;
- на основі аналізу еволюції виборчих систем і моделей управління виборчим процесом у європейських країнах в кінці ХХ-го – на початку ХХІ-го століття виявлено тісний взаємозв’язок цих компонентів, який проявляється в тому, що європейські країни усталеної демократії схиляються переважно до використання пропорційної виборчої системи й урядової моделі управління виборчим процесом, а нові та перехідні демократії (при домінуванні цієї ж пропорційної системи) віддають перевагу незалежній моделі. Визначено, що виборчі системи мають не однаковий рівень впливу на різні складові виборчого процесу та управління ним;
удосконалено:
- понятійний апарат науки державне управління в частині тлумачення термінів, характерних для управління виборчим процесом, як-от: «виборчий процес», «адміністрування виборів», «виборчий менеджмент», «органи управління виборчим процесом», що створює можливість для подальшого використання уніфікованої термінології;
- класифікацію європейських країн за типами виборчих систем, моделями управління виборчим процесом у безпосередньому зв’язку з рівнем розвитку демократії у цих країнах, що дозволяє вибудувати логічну модель для вдосконалення виборчої системи й управління виборчим процесом в Україні на основі пропорційної системи та незалежної моделі управління;
набули подальшого розвитку:
- дослідження впливу вітчизняної виборчої системи на характер політичного процесу в Україні. Підтверджено, що пропорційна система із закритими партійними списками сприяє справедливому (пропорційному) розподілу мандатів на основі отриманих партіями та блоками голосів на виборах і партійно-політичній структуризації суспільства, але позбавляє виборця права впливати на формування виборчих списків кандидатів та порушує зв’язок депутатів з виборцями, а змішана виборча система поєднує позитиви пропорційних і мажоритарних систем, проте веде до спотворення результатів виборів, а тому структурування парламенту часто не відповідає волевиявленню виборців;
- визначення особливостей, якими характеризується управління виборчим процесом, серед яких виокремлено ті, що притаманні держав¬ному управлінню загалом (виконавчо-розпорядчий характер, підзаконність, масштабність, ієрархічність, організовуючий ха¬рактер) та специфічні особливості, які більше характерні для органів управління виборчим процесом (централізація, бюрократизація, незалежність, компетентність, делегування, чіткість і повнота законодавства). А це свідчить про те, що управління виборчим процесом доцільно розглядати як складову частину державного управління;
- підходи, які обґрунтовують необхідність запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними виборчими списками при проведенні виборів народних депутатів України; орієнтують на необхідність кодифікації вітчизняного виборчого законодавства; передбачають врегулювання проблемних питань територіальної організації виборів і сприяють підвищенню професіоналізму осіб задіяних в управлінні виборчим процесом на різних рівнях. Ці підходи базуються на історико-порівняльному аналізі застосування виборчих систем у визначених європейських країнах, еволюції й оцінці вітчизняної виборчої системи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення й висновки дисертаційного дослідження суттєво доповнюють доробок науки державного управління теорією щодо функціонування виборчих систем і здійснення управління виборчим процесом.
Матеріали роботи, висновки і рекомендації можуть бути використані законодавцями та фахівцями з виборчого законодавства при подальшому вдосконаленні законодавчої бази. Також результати дослідження доцільно використати в якості навчально-методичних матеріалів для проведення занять з окремих політологічних, правових та державно-управлінських дисциплін («Теорія та історія державного управління», «Виборче право», «Політичні інститути та процеси», «Політичний та виборчий менеджмент»). Викладені в роботі пропозиції і практичні рекомендації будуть корисними політичним діячам, державним службовцям, членам виборчих комісій, керівникам політичних партій, громадських організацій та іншим учасникам виборчого процесу під час проведення виборів, а також у політичній діяльності в міжвиборчий період.
Одержані в ході дисертаційного дослідження наукові та науково-практичні результати впроваджено у законотворчій роботі Верховної Ради України та щоденній діяльності органів ведення Державного реєстру виборців Волинської області. Зокрема, висновки і положення дисертація були використані Комітетом з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України у роботі над низкою проектів законів, як-от: «Про попередню підготовку членів виборчих комісій» (реєстр. № 2787), «Про вибори народних депутатів України» (реєстр № 3468), проект Виборчого кодексу України (реєстр. № 4234-1), – та при підготовці висновків Комітету щодо декількох законопроектів про внесення змін до виборчих законів України (акт про впровадження № 04-15/17-2790-1 від 20 жовтня 2011 року). Також викладені в роботі теоретичні та практичні напрацювання, у частині налагодження ефективної співпраці суб’єктів виборчого процесу під час місцевих виборів 2010 року, використані в роботі відділу адміністрування Державного реєстру виборців Волинської обласної державної адміністрації (акт про впровадження від 1 червня 2011 року) та відділу ведення Державного реєстру виборців виконавчого комітету Луцької міської ради (акт про впровадження від 16 червня 2011 року). Окрім того результати роботи використані в навчальному процесі, зокрема у розробці курсу лекцій кафедри політичних наук та філософії Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України з дисциплін «Інституціональні особливості та технології сучасних політичних процесів» і «Громадсько-політичні об’єднання як суб’єкти політичного процесу» (акт про впровадження від 15 листопада 2011 року).
Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та практичні розробки, які характеризуються новизною і становлять цінність для розвитку науки державного управління, отримані автором самостійно. Ідеї та розробки, що належать В. Лажніку та М. Шелепу, разом з якими було підготовлено статтю [86] та аналітичний звіт [154], у дисертаційному дослідженні не використовувались.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана на кафедрі політичних наук та філософії Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та обговорена на засіданні кафедри (протокол №2 від 20 червня 2011 р.), міжкафедральному семінарі (протокол № 15/49 від 10 листопада 2011 р.).
Основні положення дослідження пройшли публічне обговорення на «круглих столах», науково-практичних конференціях, семінарах, міжнародних наукових конгресах, окремі з них оприлюднені у друкованих матеріалах за їх результатами.
Науково-практичні конференції та семінари: 1) «Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій» (Львів-Брюховичі, 03.04.2009 р.); 2) Європейська конференція шкіл політичних студій «Демократія та виборчі стандарти: виклики для Європи» (Київ, 16-18.09.2009 р.); 3-4) «Якість виборів, як основа зміцнення демократії» (Львів, 24-25.09.2009 р.; Київ, 20-21.10.2009 р.); 5) «Європейські парламентські традиції та українські реалії» (Київ, 03-04.03.2010 р.); 6) «Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України» (Дніпропетровськ, 14.05.2010 р.); 7-8) «Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика» (Львів-Брюховичі, 22.10.2010 р. та 08.04.2011 р.); 9) «Кодифікація виборчого за¬конодавства України: стан, проб¬леми, перспективи» (Київ, 6.12.2010 р.).
«Круглі столи»: 1) «Вдосконалення діяльності місцевих рад шляхом реформи виборчого законодавства» (Луцьк, 07.04.2009 р.); 2) «Інституційна криза в системі демократичного врядування і альтернативні шляхи виходу з неї» (Львів-Брюховичі, 16.06.2009 р.); 3) «Система виборів до місцевих рад і принцип самоврядування: гармонія чи протиставлення» (Ковель, 16.04.2010 р.); 4) «Громадське обговорення виборчої реформи в Україні» (Луцьк, 17.11.2011 р.).
Форуми: 1) «За майбутнє демократії» на тему «Виборчі системи: зміцнення демократії у ХХІ-му столітті» (Київ, 21-23.10. 2009 р.); 2) Національний консиліум «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ» (Київ, 05-06.03.2010 р.).
Парламентські слухання на тему «Реформування законодавства про місцеві вибори в інтересах територіальних громад» (Київ, 12.05.2010 р.).
Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження висвітлено у 18 публікаціях, чотири з яких – у наукових фахових виданнях з державного управління [72, 75, 81, 84]. Додатково наукові результати дисертації відображені у матеріалах шести науково-практичних семінарів та конференцій [73, 76, 79, 80, 83] та восьми інших наукових і практичних публікаціях на дотичну до дисертації тематику.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 237 сторінок, із яких 194 сторінки основного тексту. Список використаних джерел містить 214 найменувань, з них 58 іноземними мовами. У роботі наведено 2 рисунки, 8 таблиць і 3 додатки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено вирішення актуального наукового завдання, яке полягало в теоретичному узагальненні та порівнянні різних видів виборчих систем, що застосовуються для проведення виборів до парламентів, а також підходів до управління виборчим процесом у європейських країнах та Україні; виявленні впливу виборчих систем на різні складові виборчого процесу; визначенні оптимальної для України виборчої системи й удосконаленні управління виборчим процесом.
Отримані результати показують, що використані методи дослідження довели свою ефективність, поставлені завдання виконані, а мета досягнута. На основі здійсненого дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій, які можуть мати втілення як у подальших теоретичних розробках, так і в практичній (законодавчій) роботі.
1. Узагальнивши напрацювання з дослідження виборчих систем та управління виборчим процесом, виявлено недосліджені аспекти окреслених явищ, з’ясовано зміст (з позиції науки державного управління) й уточнено базові поняття цієї галузі науки.
Запропоновано тлумачити поняття «вибори» як масову демократичну форму участі громадян в управлінні державою або окремою адміністративно-територіальною одиницею, що передбачає наділення владними функціями особи чи групи повноважних представників, визнання за ними відповідної авторитетності і закріплення відповідальності, а «виборчий процес» – як сукупність послідовних дій відповідних органів, які необхідно здійснити для підготовки та проведення виборів.
Термін «управління виборчим процесом» пропонується розглядати у вузькому та широкому значенні. У вузькому розумінні – це комплекс дій, пов’язаних із підготовкою, організацією та проведенням виборів (адміністрування виборчого процесу), які здійснюють органи управління виборчим процесом (найчастіше виборчі комісії). У широкому (як виборче врядування) – це набір видів діяльності певних державних органів, що передбачають нормотворчу роботу (розробка законодавчої бази парламентом і нормативно-правових актів самими органами управління виборчим процесом), діяльність із реалізації прав (реалізація положень законодавства суб’єктами виборчого процесу), юридичне визнання результатів виборів і трактування норм (через розгляд судових виборчих спорів і тлумачення положень законодавства).
2. На основі аналізу підходів різних дослідників щодо типології виборчих систем доведено, що запропонована Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам типологія є найбільш комплексною й обґрунтованою. Вона передбачає умовний поділ виборчих систем на чотири сім’ї: мажоритарні, пропорційні, змішані й інші, серед яких виокремлюють дванадцять підсімей. Голосування за принципом відносної більшості, система голосування у два тури (абсолютної більшості), альтернативне голосування, представницьке або блокове голосування і блокове голосування за партійними списками – це мажоритарні системи; голосування за партійними списками та з правом передачі голосу іншому кандидату – пропорційні; до змішаних відносять паралельні системи та голосування за змішаною (компенсаційною) системою.
Розгляд чинників, що впливають на становлення виборчих систем та управління виборчим процесом у європейських країнах доводить, що найбільше значення мають ті фактори, які ґрунтуються на історичному досвіді та зовнішньому впливові, але особливе місце відводиться інтересам основних політичних гравців, які найчастіше домінують при прийнятті рішень щодо виборчих систем. Загалом для європейських країн нової та перехідної демократії характерною є тенденція, коли менш розвинені держави переймають позитивний досвід запровадження виборчих систем у більш розвинених, таким чином минаючи стадію власних експериментів зі становленням демократичних процесів та інституцій.
Визначено, що серед основних критеріїв розробки й впровадження виборчих систем, на які першочергово варто звертати увагу (особливо в Україні) є забезпечення представництва та віддзеркалення структури суспільства, підзвітності парламенту й обраних представників, сприяння формуванню стабільної та ефективної виконавчої влади, а також задоволення критерію прийнятності витрат на виборчий процес та відповідність міжнародним стандартам.
3. Поступове введення в користування дослідниками з державного управління термінів «публічне адміністрування» (public administration) та «належне врядування» (good governance) значно розширює охоплення відносин та процесів, що відбуваються в суспільстві, у тому числі й під час виборів, на які не завжди поширюються повноваження лише органів виконавчої влади. У контексті цих, порівняно нових тенденцій у науці державного управління варто розглядати і управління виборчим процесом.
Серед ознак управління виборчим процесом виділено дві групи: 1) ті, які характерні для держав¬ного управління загалом (виконавчо-розпорядчий характер, підзаконність, масштабність, ієрархічність, організовуючий вплив); 2) специфічні ознаки, які особливо притаманні органам управління виборчим процесом (централізація, бюрократизація, незалежність, компетентність, делегування, чіткість і повнота законодавства). З’ясовано, що ці особливості тісно переплітаються з принципами управління виборчим процесом: незалежність ОУВП та їх членів; позапартійність (політична неупередженість); чесність і прозорість; відкритість; професіоналізм; належне надання послуг (службова відповідність).
Поділяючи позиції певних дослідників, пропонуємо виокремлювати урядову, незалежну та змішану моделі управління виборчим процесом.
У більшості країн, розглянутих у роботі, функціонує трирівнева структура ОУВП (виборчих комісій): національна чи центральна виборча комісія, регіональні або окружні виборчі комісії та місцеві або дільничні виборчі комісії. Окремі країни (Іспанія, Росія, Хорватія) мають чотириступеневу структуру виборчих комісій, деякі – двоступеневу (Сербія, Чорногорія). Ієрархія структури управління виборчим процесом залежить від форми державного устрою та величини території відповідної держави. Доведено, що триступеневі та чотириступеневі структури ОУВП є найбільш придатними для ефективного управління виборчим процесом.
Визначено, що до базових повноважень і функцій структури органів управління виборчим процесом відносяться: визначення осіб, наділених правом голосу; реєстрація учасників виборчого процесу (партій чи кандидатів) для участі в конкретних виборах; організація та проведення голосування; організація підрахунку голосів і встановлення підсумків виборів. До інших важливих функцій ОУВП належать: встановлення меж виборчих округів, регулювання діяльності учасників виборчого процесу, винесення рішень при розгляді виборчих спорів.
4. У ході дослідження підтверджено, що виборчі системи мають значний вплив на управління виборчим процесом у різних країнах світу. Найбільше цей вплив простежується у країнах Центральної та Східної Європи, де становлення виборчих систем і структури управління виборчим процесом відбувалось одночасно. Разом з впровадженням пропорційних виборчих систем у більшості цих держав виникали незалежні від виконавчої гілки влади виборчі комісії. У країнах усталеної демократії прямий зв’язок між реформуванням виборчих систем та органів управління виборчим процесом відсутній насамперед через те, що функції з управління виборчим процесом покладені на безсторонні та неупереджені підрозділи органів виконавчої влади, які належним чином організовують вибори.
Також доведено, що різний рівень впливу виборчих систем на управління виборчим процесом існує як в Україні, так і в інших проаналізованих у дослідженні країнах. З’ясовано, що різні компоненти управління виборами в різній мірі залежать від типу виборчої системи. Найбільше тип виборчої системи впливає на визначення характеру та меж виборчих округів, організацію підрахунку голосів і встановлення підсумків виборів, планування діяльності ОУВП, пов’язаної з проведенням виборів, інформування та просвіту виборців.
Менший вплив виборчі системи мають на реєстрацію суб’єктів виборчого процесу для участі в конкретних виборах; навчання членів виборчих комісій та іншого персоналу, задіяного у виборчому процесі; фінансове та матеріально-технічне забезпечення виборів; розгляд виборчих спорів. Виборчі системи практично не впливають на визначення осіб, наділених правом голосу, розробку й адміністрування державного реєстру виборців, регулювання діяльності засобів масової інформації та проведення опитувань громадської думки під час виборів, навчання спостерігачів та їх реєстрацію.
5. Із шести європейських країн, що проаналізовані в роботі, всі використовують різні види пропорційних виборчих систем або їх компоненти. Функціонування в Україні пропорційної виборчої системи чи її складової протягом останнього десятиліття відповідало загальноєвропейським тенденціям поширення виборчих систем. Виявлено, що управління виборчим процесом у 4-ох із 6-ти окреслених країн здійснюється відповідно до незалежної моделі управління виборчим процесом (Грузія, Естонія, Молдова та Польща), в одній працює змішана модель (Іспанія), іншій – урядова (Норвегія). Проілюстровані приклади засвідчили, що чим міцніші демократичні традиції в державі, тим більше вона схильна до здійснення управління виборчим процесом відповідно до урядової моделі.
Вплив партій на формування ОУВП присутній як у країнах усталеної демократії, так і в перехідних демократіях. Простежено, що політичний вплив на ОУВП у державах розвиненої демократії сприяє їх відкритості, тоді як у перехідних – він ускладнює управління виборами та часто є деструктивним.
У більшості розглянутих держав (5 із 6) проведення виборів здійснюється на основі виборчих кодексів чи уніфікованого законодавства.
6. На основі аналізу виборчого законодавства України, відображеного у розділі 2, в частині функціонування виборчих систем і вивчення досвіду низки європейських країн виявлено, що пропорційна виборча система із закритими партійними списками та змішана паралельна (пропорційно-мажоритарна) виборча система не відповідають ні домінуючим європейським традиціям, ні очікуванням українських виборців.
Запроваджена у 2004 р. модифікація пропорційної виборчої системи з загальнонаціональними списками для виборів народних депутатів України виконала свою основну функцію – партійно-політичного структурування суспільства – і зараз потребує перегляду.
Попри вади пропорційної виборчої системи змішана виборча система, яка закріплена у діючому законі «Про вибори народних депутатів України», є ще менш справедливою та значно більш уразливою для маніпуляцій і фальсифікацій.
На основі міжнародного досвіду й оцінки виборчих систем, що застосовувались або можуть застосовуватись Україні, із використанням методу домінантних альтернатив визначено, що пропорційна система з відкритими регіональними партійними списками в багатомандатних округах є найбільш оптимальною для проведення виборів народних депутатів України і такою, яка сприятиме більш повній реалізації виборчих прав громадян.
7. Дослідження й аналіз вітчизняної та європейської практики управління виборчим процесом, аналіз законодавчої бази та законопроектів дозволили сформулювати такі пропозиції:
- прийняти Виборчий кодекс України, який би уніфікував усі виборчі процедури з організації всіх видів виборів;
- внести зміни до статті 106 Конституції України в частині закріплення повноважень Президента України на подання до парламенту кандидатур щодо заміщення посад членів ЦВК та їх звільнення з відповідних посад та змінити Закон України «Про Центральну виборчу комісію» в частині скорочення кількості членів ЦВК, що виконують свої функції на постійній основі;
- забезпечити виконання вимог законодавства щодо утворення регіональних представництв Центральної виборчої комісії та передачі їм функцій з координації адміністрування Державного реєстру виборців, наділення їх деякими іншими повноваженнями;
- повернутися до включення в майбутньому до складу дільничних виборчих комісій (в обмеженій кількості – 1-2 члени ДВК) службових осіб органів місцевого самоврядування для підвищення якості роботи ДВК і мінімізації політичного впливу на прийняття рішень;
- передбачити в законодавстві обов’язкове періодичне навчання керівників і членів окружних та дільничних виборчих комісій;
- урегулювати питання територіальної організації виборів: утворення постійних виборчих округів на основі обґрунтованих принципів (неподільність адміністративно-територіальних одиниць, суміжність територій, приблизно рівна кількості виборців) та створення мережі постійних виборчих дільниць.
Як і будь-які наукові розробки, наше дослідження не є завершеним та остаточним. Його основні положення можуть із часом переглядатися та коригуватися відповідно до нових теоретичних і практичних здобутків науки державного управління та зміни політичної ситуації в державі. Управління виборчим процесом як особливий вид державного управління має перспективу для подальшого розвитку, а дослідження науковців у цій сфері збагачуватимуть та вдосконалюватимуть його теоретичну та методологічну базу. Втім, представлена до захисту дисертація, на сьогоднішні має теоретичну і практичну цінність, оскільки пропонує оптимальний варіант виборчої системи та шляхи покращення управління виборчим процесом в Україні.
Матеріали праці, висновки і рекомендації можуть бути використані в практичній роботі, зокрема при подальшому вдосконаленні виборчого законодавства України. Викладені в дослідженні пропозиції та практичні рекомендації будуть корисні також політичним діячам, державним службовцям, членам виборчих комісій, керівникам політичних партій, громадських організацій та іншим учасникам виборчого процесу під час проведення виборів, а також у політичній діяльності в міжвиборчий період.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Ще раз про зміст та співвідношення поняття «державне управління» і «виконавча влада»: полемічні нотатки [Текст] / В. Авер’янов // Право України. – 2004. – № 5. – С. 113-116.
2. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления [Текст] / Г. Атаманчук. – М. : Омега-Л, 2004. – 301 с.
3. Баймуратов М, Сліденко І. Парламентська виборча система: оптимальний вибір для України [Електронний ресурс] / М. Баймуратов, І. Сліденко // Вісник центральної виборчої комісії. – 2009. – № 2-3 (16-17). – Режим доступу : http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2009_2/visnik_st_9.pdf.
4. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми теорії, методології, практики : [монографія] / В. Д. Бакуменко. – К. : Вид-во УАДУ. – 2000. – 328 с.
5. Балабан Р.В. Теорія виборчої системи [Текст] / Р. Балабан. – К. : Либідь, 2007. – 112 с.
6. Барабашев Г.В. Непосредственная демократия в СССР [Текст] / Г.В. Барабашев, К.Ф. Шеремет. – М. : Знание, 1984. – 321 с.
7. Богашева Н.В. Дослідження деяких аспектів еволюції виборчого законодавства України (1989–2006 роки) [Текст] / Богашева Н.В., Ключковський Ю.Б., Колісецька Л.В. – К. : ПЦ «Фоліант», 2006. – 146 с.
8. Бучковський Л. Трансформація виборчого законодавства Польщі (Парламентські вибори 1989-2004 рр.) [Текст] / Л. Бучковський // Вибори та демократія. – 2005. – № 3 (5). – С. 69-77.
9. Валевський О.Л. Держава і реформи в Україні: аналіз державної політики в умовах трансформації суспільства : [монографія] / О.Л. Валевський. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 317 с.
10. Великий енциклопедичний юридичний словник / [За редакцією акад. НАН України Ю. С. Шемшученка]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 992 с.
11. Вибори в Європейському Союзі [Текст] / Ж. Безп’ятчук, А. Євгеньєва, Д. Ковриженко – К. : ФАДА, ЛТД, 2006. – 156 с.
12. Вибори в Україні 1994 року (друге доповнене видання) / [збірник стат. даних]. – К. : Міжнародна Фундація Виборчих Систем (IFES), 1995. – 231 с.
13. Висновок щодо законодавчого забезпечення дострокових виборів в Україні прийнятий Венеціанською Комісією на її 71 пленарній сесії (Венеція 1-2 червня 2007 року) [Текст] // Вибори та демократія. – 2007. – № 2 (12). – С. 95 -98.
14. Волощук О. До питання обговорення проекту Виборчого кодексу України [Електронний ресурс] / О. Волощук // Вісник центральної виборчої комісії. – 2010. – № 2 (19). – Режим доступу : http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2010_2/visnik_st_20.pdf.
15. Гашицький О. Міжнародні виборчі стандарти і проблеми удосконалення виборчого законодавства в Україні [Електронний ресурс] / О. Гашицький // Матеріали конференції «Виборче законодавство, політична реформа в контексті європейської інтеграції України» Київ, 12 вересня 2003 року. – Режим доступу : http://www.vybory.com/ukr/library/Conf_Proceedings.html.
16. Генералюк В.В. Механізми удосконалення виборчої системи України [Електронний ресурс] / В.В. Генералюк // Електронне наукове фахове видання «Державне управління: теорія і практика». – 2010. – № 1. – Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ej11/index.htm.
17. Гошовська В.А. Вибори до органів місцевого самоврядування та їх вплив на систему державного управління [Електронний ресурс] / В.А. Гошовська, О.В Рублюк // Електронне наукове фахове видання «Державне управління: теорія і практика». – 2010. – № 2. – Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ej/ej12/txts/10gvasdu.pdf.
18. Гриськова А.М. Теоретико-методологічні засади вивчення виборчого процесу [Текст] / А.М. Гриськова // Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій : матер. наук.-пр. конф. за міжнар. участю, 3 квітня 2009 р.: тези доповіді. – Л., 2009. – Ч.1. – С. 375 -378.
19. Давидович Я. Досвід застосування пропорційної виборчої системи в Україні [Текст] / Я. Давидович // Шляхи оптимізації виборчої системи для парламентських та місцевих виборів в Україні: доповіді, виступи. Матеріали круглого столу. – К. : ПЦ «Фоліант», 2007. – С. 31 – 39.
20. Дем’янчук О. Державна політика і державне управління: політологічні аспекти [монографія] / О. Дем’янчук. – К. : Факт, 2008. – 272 с.
21. Доповідь про виборче законодавство та виборчу адміністрацію в Європі (CDL-AD (2006) 018) / [переклад з англійської Ю. Ключковський] // Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи: пер. з англ. / Ю. Ключковський. – Вид. 2-е, випр. і доповн. – К., 2009. – C. 142-197.
22. Доповідь про виборчі системи: Огляд можливих розв’язків та критерії вибору (CDL-AD (2004) 003) / [переклад з англійської Ю. Ключковський] // Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи: пер. з англ. / Ю. Ключковський. – Вид. 2-е, випр. і доповн. – К., 2009. – C. 84-130.
23. Дуда А. Запровадження пропорційної виборчої системи на місцевих виборах в контексті комунікативних зв’язків влади і громади в Україні [Електронний ресурс] / А. Дуда // Публікація УНЦПД. – Режим доступу : http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid=60144.
24. Енніс Д., Вайз Г. Огляд та аналіз проекту Закону «Про вибори народних депутатів України» Міжнародної фундації виборчих систем [Електронний ресурс] / Д. Енніс, Г. Вайз. – Режим доступу : https://docs.google.com/document/d/1sXQ-yOiVWB-z2C4W3Lhr2UuYIgBNZThs1zgguuKyrJ8/edit?hl=ru.
25. Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської Комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи / [переклад з англійської Ю. Ключковський] – Вид. 2-е, випр. і доповн. – К., 2009. – 500 с.
26. Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10 липня 2010 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2487-17&p=1301907444202659.
27. Закон України «Про вибори депутатів і голів сільських, селищних, районних, міських, районних у містах, обласних Рад» від 24 лютого 1994 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3996-12.
28. Закон України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»від 14 січня 1998 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=14%2F98-%E2%F0.
29. Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=541%2F97-%E2%F0.
30. Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 18 жовтня 2001 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2766-14.
31. Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1665-15.
32. Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 18 листопада 1993 року / [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3623-12.
33. Закон України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4061-17/print1328601012616487.
34. Закон України «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=474-14.
35. Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2222-15.
36. Закон України «Про Державний реєстр виборців» від 22 лютого 2007 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=698-16.
37. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97-%E2%F0.
38. Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від 17 грудня 1997 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=733%2F97-%E2%F0.
39. Закон України «Про Центральну виборчу комісію» від 30 червня 2004 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1932-15.
40. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про вибори народних депутатів Української РСР» від 27 жовтня 1989 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада Української РСР. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=8304-11.
41. Інформаційні матеріали Лабораторії законодавчих ініціатив до 7-го міжнародного форуму «Київський діалог» на тему «Вибори – Партії – Політичні рухи» [Електронний ресурс] / Лабораторія законодавчих ініціатив. – Режим доступу : http://parlament.org.ua/upload/docs/KD-7%28ALI%29.pdf.
42. Ключковський Ю. Потреба зміни виборчої системи [Текст] / Ю. Ключковський // Вибори та демократія. – 2007. – № 2 (12). – С. 5-10.
43. Ключковський Ю. Пропорційні вибори і розвиток партійної системи в Україні [Текст] / Ю. Ключковський // Вибори та демократія. – 2006. – № 3 (9). – С. 11-19.
44. Ключковський Ю. Виборчий кодекс як засіб оздоровлення політичної системи та оновлення країни [Електронний ресурс] / Ю. Ключковський, В. Король // Вісник центральної виборчої комісії. – 2010. – № 1 (18). – Режим доступу : http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2010_1/visnik_st_18.pdf.
45. Ключковський Ю. Сьогодні виникла суспільно визнана потреба зміни виборчої системи [Текст] / Ю. Ключковський // Шляхи оптимізації виборчої системи для парламентських та місцевих виборів в Україні: доповіді, виступи. Матеріали круглого столу. – К. : ПЦ «Фоліант», 2007. – С. 5-20.
46. Ковриженко Д. Сила і слабкість майбутнього виборчого законодавства [Електронний ресурс] / Д. Ковриженко. – Режим доступу : http://novaukraina.org/news/urn:news:112ED1A.
47. Ковтунець В. Виборче право та формування органів місцевого самоврядування [Електронний ресурс] / В. Ковтунець. – Режим доступу : http://www.vybory.com.
48. Ковтунець В. Створені передумови для згортання демократії [Текст] / В. Ковтунець // Шляхи оптимізації виборчої системи для парламентських та місцевих виборів в Україні: доповіді, виступи. Матеріали круглого столу. – К. : ПЦ «Фоліант», 2007. – С. 109-111.
49. Кого обрали до обласної ради V скликання [Текст] // Волинь. – Луцьк, 2006. – № 41. – 11 квітня – С. 2.
50. Кодекс о выборах Республики Молдова от 21 ноября 1997 г. с изминениями и дополнениями [Електронный ресурс] / Парламент Республики Молдова. – Режим доступа : http://www.cec.md/index.php?pag=legislatie&ids=lege&id=4907&start=&l=ru.
51. Коліушко І. Виборча система повинна забезпечувати еволюційне оновлення політичної еліти [Текст] / І. Коліушко // Шляхи оптимізації виборчої системи для парламентських та місцевих виборів в Україні: доповіді, виступи. Матеріали круглого столу. – К. : ПЦ «Фоліант», 2007. – С. 56-59.
52. Колодій А.Ф. Поняття і концепції демократичного врядування як напряму політичних та управлінських досліджень [Текст] / А. Колоді й // Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій. Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю. ЛРІДУ НАДУ при Президентові України, 3 квітня 2009 р. / За науковою редакцією члена-кор. НАН України В. С. Загорського, доц. А.В.Ліпенцева. – Львів, 2009. – С. 10-25. – Режим доступу : http://political-studies.com/wp-content/uploads/2010/01/2009_LRIDU-conf_Plenarne1.pdf.
53. Коломієць А. Закриті списки – вбивство демократії [Електронний ресурс] / А. Коломієць // Українська правда, 26.01.2007 р. – Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/articles/2007/01/26/3201624/
54. Конончук С. Демократичний потенціал пропорційних виборчих систем [Текст] / С. Конончук, О. Ярош, С. Горобчишина ; Укр. Незал. Центр політ. Дослідж. – К.: [Агентство «Україна»], 2009. – 80 с.
55. Конституційне законодавство України / [упор. С.В. Лінецький, М.І. Мельник, A.M. Ришелюк]. – К.: Атіка, 2000.
56. Конституція України від 28 червня 1996 року [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0.
57. Концепція Кодексу про вибори, референдуми в Україні (Виборчого кодексу України) [Текст] / Комітет виборців України. – К., 2000.
58. Кравченко В. Політико-правові наслідки запровадження пропорційної системи на місцевих виборах в Україні [Текст] / В. Кравченко // Шляхи оптимізації виборчої системи для парламентських та місцевих виборів в Україні: доповіді, виступи. Матеріали круглого столу. – К. : ПЦ «Фоліант», 2007. – С. 40-47.
59. Кравченко В., Мосьондз С. Вибір муніципальної виборчої системи як питання політичної доцільності [Текст] / В. Кравченко, С. Мосьондз // Вибори та демократія. – 2005. – № 2 (4). – С. 11-14.
60. Лейкман Э. Исследования мажоритарной и пропорциональной избирательных систем [Текст] / Э. Лейкман, Дж. Ламберт – М.: ИИЛ, 1958.
61. Магера А. Деякі проблеми застосування законодавства про вибори народних депутатів України та можливі напрями його вдосконалення [Електронний ресурс] / А. Магера, Ю. Мазур // Вісник центральної виборчої комісії. – 2009. – № 1 (15). – Режим доступу : http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2009_1/visnik_st_7.pdf.
62. Максакова Р. Правовий статус та організація роботи членів дільничних виборчих комісій: проблеми реалізації законодавства і пропозиції щодо його вдосконалення Електронний ресурс] / Р. Максакова, О. Яркіна // Вісник центральної виборчої комісії. – 2009. – № 2-3 (16-17). – Режим доступу : http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2009_2/visnik_st_14.pdf.
63. Малиновський В.Я. Державне управління [Текст] / В.Я. Малиновський [навчальний посібник]. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
64. Малиновський В.Я. Словник термінів і понять з державного управління [Текст] / В.Я. Малиновський. – К. : Атіка, 2005. – 240 с.
65. Матеріали круглого столу «Аналіз практики застосування Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, міських селищних та сільських голів» під час виборів 26 березня 2006 року та шляхи його вдосконалення», 3 жовтня 2006 р. [Текст] // Вибори та демократія. – 2006. - № 4 (10). – С. 114-117.
66. Мельник А.Ф. Державне управління: підручник [Текст] / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна ; за ред. А.Ф. Мельник. – К.: Знання, 2009. – 582 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
67. Місцеві вибори в Україні: Проблеми правового регулювання [Текст] / За ред. Д.С. Ковриженка, Лаб. Законодавчих ініціатив, – К. : ФАДА, ЛТД, 2006. – 136 с.
68. Моделі політичної комунікації: політичні партії та громадянське суспільство [Текст] / Ю. Тищенко, П. Байор, М. Товт, С. Горобчишина ; Укр. незал. центр політ. дослідж. – К.: [Агентство «Україна»], 2010. – 148 с.
69. Может ли Молдова перейти к смешанной избирательной системе? [Електронный ресурс] / Все о Молдове. – Режим доступу : http://www.allmoldova.com/experts/308.html
70. Науково-практичний коментар до Закону України «Про вибори Президента України» [Текст] / [Ред. Ю.Б. Ключковський]. – К. : Парламентське вид-во, 2004.
71. Научные основы государственного управления в СССР [Текст]. – М. : Наука, 1968. – 440 с.
72. Наход М. Взаємозв’язок виборчих систем із моделями управління виборчим процесом у європейських країнах [Текст] / М. Наход // Збірник наукових праць ЛРІДУ НАДУ «Ефективність державного управління». – 2011 р. – Випуск 26. – С. 84-92.
73. Наход М. До питання призначення місцевих виборів: європейські принципи та українські реалії [Текст] / М. Наход // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: матеріали 7-ї регіон. наук.-практ. конф. 14 трав. 2010 р., м. Дніпропетровськ / за заг. Ред. Л.Л. Прокопенка. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2010. – С. 345-348.
74. Наход М. Досвід Великої Британії у реформуванні виборчого законодавства для місцевих виборів: уроки для України [Текст] / М.Наход // Вибори та демократія. – 2005. – № 2(4). – Київ. – С. 98-99.
75. Наход М. Досвід країн розвиненої демократії з управління виборчим процесом для України (на прикладі Іспанії та Норвегії) [Текст] / М. Наход // Збірник наукових праць ЛРІДУ НАДУ «Ефективність державного управління». – 2011. – Випуск 27. – С. 152-159.
76. Наход М. Категорії «вибори» та «виборчий процес» в сучасній науці державне управління [Текст] / М. Наход // Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика: матер. наук.-пр. конф. за міжнар. участю (8 квітня 2011 р.) : у 2 ч. Ч.1 / за наук. ред. чл.-кор. НАН України В.С. Загорського, доц. А.В. Ліпінцева. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2011. – С. 49-53.
77. Наход М. Майбутнє пропорційної виборчої системи в Україні: національний та регіональний рівень [Текст] / М. Наход // Політична реформа очима експертів: значення публічних консультацій – К., 2007. – С. 94-107.
78. Наход М. Місцеві вибори – 2010: Волинська область [Текст] / М. Наход // Місцеві вибори – 2010. Пульс країни / Відп. Редактори Когут А., Сідаш К. – К.: Лабораторія законодавчих ініціатив, 2011. – С. 57-65.
79. Наход М. Моделі управління виборчим процесом: загальні теоретичні підходи, європейська та українська практика [Текст] / М. Наход // Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика : матер. наук.-пр. конф. за міжнар. участю (22 жовтня 2010 р.) : у 2 ч. Ч.1 / за наук. ред. чл.-кор. НАН України В.С. Загорського, доц. А.В. Ліпінцева. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2010. – С. 62-68.
80. Наход М. Про окремі аспекти підготовки Виборчого кодексу України та його роль у належній організації виборчого процесу [Текст] / М. Наход // Виборче законодавство України: стан, шляхи та перспективи вдосконалення / Матеріали засідань науково-практичного семінару з проблем виборчого законодавства України. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2011. – С. 64-68.
81. Наход М. Проблеми становлення та реформування виборчої системи для виборів народних депутатів України [Електронний ресурс] / М. Наход // Електронне наукове фахове видання ЛРІДУ НАДУ «Демократичне врядування». – 2001. – № 7. – Режим доступу : http://www.lvivacademy.com/visnik7/fail/nahod.pdf.
82. Наход М. Пропозиції, щодо вдосконалення виборчих систем на місцевих виборах та підвищення рівня відповідальності депутатів місцевих рад [Електронний ресурс] / М. Наход // Парламентські слухання «Реформування законодавства про місцеві вибори в інтересах територіальних громад», м. Київ, Верховна Рада України, 12 травня 2010 р. – Режим доступу : http://www.cpaec.org.ua/uk/news/view/210.
83. Наход М. Реформування виборчих систем в Україні: відповідність критеріям розробки та впровадження [Текст] / М. Наход // Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій»: матер. наук.-пр. конф. за міжнар. участю (3 квітня 2009 р., м. Львів) : у 2 ч. Ч.1 / за наук. ред. чл.-кор. НАН України В.С. Загорського, доц. А.В. Ліпінцева; Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; Державна установа «Інститут економіки та прогнозування» Національної академії наук України; Львівська обласна державна адміністрація. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2009. – С. 112-115.
84. Наход М. Фактори та критерії розробки виборчих систем, їх значення для управління виборчим процесом [Електронний ресурс] / М. Наход // Збірник наукових праць ХарРІДУ НАДУ «Актуальні проблеми державного управління». – 2011. – № 2 (40). – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/apdu/2011-2/doc/4/14.pdf.
85. Наход М. Формування електоральної спрямованості населення у різних регіонах України (за результатами парламентських виборів 1998 року) [Текст] / М.Наход // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції. Випуск XV/ НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів – Луцьк, – 2000. – С. 402-406.
86. Наход М., Лажнік В. Двопалатні парламентські системи країн світу як об’єкт країнознавчих політико-географічних досліджень [Текст] / М.Наход, В.Лажнік // Науковий вісник ВДУ, Серія «Географічні науки» (Економічна і соціальна географія, країнознавство). – 1999. – № 9. –Луцьк. – С. 74-82.
87. Нельга О. Виборчі закони України у контексті деяких сучасних суспільно-політичних практик [Текст] / О. Нельга // Вибори та демократія. – 2006. – № 3 (9). – С. 77-82.
88. Нижник Н. Про державне управління, об’єкт і предмет його теорії [Текст] / Н. Нижник, С. Мосов // Вісник УАДУ. – 2000. – № 3. – С. 56-62.
89. Основи демократії [Текст] / [За заг. ред. А.Ф. Колодій : підручник для студентів вищих навчальних закладів]. – третє видання, оновлене і доповнене – Львів: Астролябія, 2009. – 832 с.
90. Основи конституційного права України [Текст] / [Ред. В.В.Копєйчиков]. – К.: Юрінком, 1998.
91. Парламент України: Вибори-98 [Текст] / [ред. М.М.Рябець та ін. – Інформ.-аналіт. видання у 2-х част. ]. – К. : ЦВК, 1998.
92. Погорілко В.Ф. Виборче право України [Текст] / [Під ред. В.Ф. Погорілко, М.І. Ставнійчук]. – К. : Парламентське вид-во, 2003. – 383 с.
93. Подгорний С. Територіальна організація виборів і референдумів в Україні [Електронний ресурс] / С. Подгорний // Вісник центральної виборчої комісії. – 2009. – № 1 (15). – Режим доступу : http://www.cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2009_1/visnik_st_4.pdf.
94. Політологічний енциклопедичний словник [Текст] / [Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів]. – К.: Генеза, 1997. – 400 с.
95. Проблемні питання законодавства про вибори: парламентські та місцеві вибори 2006 року в Україні / [Аналітичний звіт]. – Харків: ІПГД, 2005 – 87 с.
96. Проект Виборчого кодексу України, № 4234 від 19.03.2009 року, внесений народним депутатом України Крілем І.І. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=34793.
97. Проект Виборчого кодексу України, № 4234-1 від 23.03.2010 року, внесений народними депутатами України Ключковським Ю.Б., Гриневецьким С.Р., Подгорним С.П., Сінченком В.М. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=35014.
98. Проект Закону про вибори до Верховної Ради України, № 3366 від 15.01.2009 року, внесений народними депутатами України Каськівим В.В., Шевченком А.В., Сусловим Є.І. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=33664.
99. Проект Закону про вибори народних депутатів України 9265-4 від 27.10.2011 року, внесений народним депутатом України Ляшком О.В. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=41594.
100. Проект Закону про вибори народних депутатів України № 9265-1 від 10.10.2011 року, внесений народними депутатами України Єфремовим О.С., Шаровим І.Ф., Рибаковим І.О., Олійником В.М., Мартинюком А.І., Козубом О.А. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=41437.
101. Проект Закону про вибори народних депутатів України № 9265-2 від 18.10.2011 року внесений народними депутатами України Ключковським Ю.Б., Томенком М.В., Жебрівським П.І., Подгорним С.П., Катеринчуком М.Д., Задирком Г.О., Стецьківим Т.С., Матчуком В.Й. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=41492.
102. Проект Закону про вибори народних депутатів України № 9265-3 від 18.10.2011 року, внесений народними депутатами України Ключковським Джоджиком Я.І., Костенком Ю.І., Зайцем І.О., Давиденком А.А. [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov