ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВРЯДУВАННЯ ЯК ЧИННИК ЄВРОПЕЇЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

Краткое описание

Національна академія державного управління
при Президентові України
Дніпропетровський регіональний інститут
державного управління

На правах рукопису

РУДІК НАДІЯ МИХАЙЛІВНА

УДК 354(477):061.1

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВРЯДУВАННЯ ЯК ЧИННИК
ЄВРОПЕЇЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

25.00.01 – теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Прокопенко Леонід Львович
д.держ.упр., професор

Дніпропетровськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................ 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВРЯДУВАННЯ ТА ЄВРОПЕЇЗАЦІЇ ............................
11
1.1. Стан та напрями сучасних досліджень процесу європеїзації
та європейського врядування ............................................................................
11
1.2. Понятійно-категоріальний апарат дослідження ...................................... 28
1.3. Теоретичні засади дослідження ................................................................. 42
РОЗДІЛ 2. ЄВРОПЕЙСЬКЕ ВРЯДУВАННЯ ЯК ЧИННИК ЄВРОПЕЇЗАЦІЇ ..................................................................................................
57
2.1. Європеїзація державного управління: сутність
та основні напрями ............................................................................................
57
2.2. Європейське врядування, його основні принципи
та напрями розвитку ..........................................................................................
65
2.3. Врядування внаслідок розширення як інструмент європеїзації державного управління ……………………………………………….............
88
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВРЯДУВАННЯ НА ЄВРОПЕЇЗАЦІЮ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ ...................
116
3.1. Особливості європеїзації на посткомуністичному просторі .................. 116
3.2. Основні етапи європеїзації посткомуністичних країн Центральної
та Східної Європи ..............................................................................................
124
3.3. Вплив європейського врядування на реформування державного управління в Україні…………….. ...................................................................
143
ВИСНОВКИ ....................................................................................................... 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ................................................... 183
ДОДАТКИ .......................................................................................................... 212

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВВП – валовий внутрішній продукт
ДЗЄС – Договір про заснування Європейського Союзу
ЄІСП – Європейський інструмент сусідства та партнерства
ЄПС – Європейська політика сусідства
ЗВТ – зона вільної торгівлі
МВФ – Міжнародний валютний фонд
НАТО – Організація північноатлантичного договору
ПД – План дій Україна – ЄС
ПДА – Порядок денний асоціації Україна – ЄС
СОТ – Світова організація торгівлі
УПС – Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами
ЦСЄ – Центральна та Східна Європа

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах європейської інтеграції, яка є основою зовнішньополітичної ідентичності України, особливої ваги набуває модернізація держави, формування ефективної та дієвої системи державного управління, здатної до впровадження системних і послідовних рішень, підпорядкування усіх завдань зовнішньої та внутрішньої політики держави досягненню умов і критеріїв членства в Європейському Союзі.
Європейська інтеграція України відбувається в умовах розвитку та поширення процесу європеїзації – феномену, який об’єктивно сформувався у ході поглиблення інтеграційних процесів у Європі та збільшення кількості держав-членів ЄС набув виразних обрисів і характерних рис під час розширення ЄС на посткомуністичний простір. Одним з основних чинників європеїзації є сформована у процесі розвитку правової та інституційної системи ЄС система європейського врядування, інститути, принципи і правовий доробок якої стали основою обумовленості ЄС – ключового зовнішнього стимулу для внутрішніх реформ у країнах-кандидатах.
За цих обставин особливо актуальним є формування надійних теоретико-методологічних засад дослідження європейського врядування і процесу європеїзації, адаптації досвіду європейської інтеграції посткомуністичних країн, аналізу умов, за яких вплив обумовленості ЄС сприятиме реформуванню системи державного управління в Україні відповідно до європейських стандартів.
Теоретико-методологічні засади державного управління, які стали основою дослідження впливу європейського врядування на європеїзацію державного управління в Україні, сформовані у працях Г. Атаманчука, В. Бакуменка, Р. Войтович, В. Князєва, Н. Липовської, Я. Малика, П. Петровського, С. Серьогіна, В. Тертички, Ю. Шарова та ін.
Теоретичні засади процесів європейської інтеграції та європеїзації, а також європейського врядування були предметом дослідження вітчизняних – В. Баштанника, В. Стрельцова, І. Грицяка, М. Лахижі, І. Озимок, О. Оржель, А. Колодій, Л. Прокопенка, О. Рудіка, Н. Шаповалової та ін. – і зарубіжних науковців – Л. Андонової, М. Вахудової, Х. Ґраббе, Б. Колєр-Кох, Б. Ліпперт, У. Седелмаєра, Г. Умбах, Ф. Шиммельфенніґа та ін.
Однак, попри зростаючу загальну кількість наукових праць з питань європейської інтеграції України, дослідження процесу європеїзації та його впливу на Україну в цілому й національну систему державного управління зокрема, має спорадичний і ситуативний характер, усе ще знаходиться на периферії наукових інтересів вітчизняних науковців. Саме це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі права та європейської інтеграції Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у межах науково-дослідних робіт за темами: «Адаптація досвіду європейського врядування в Україні у контексті реформування системи публічного управління» (державний реєстраційний номер 0108U003400), «Процес європеїзації та його вплив на публічне адміністрування в Україні» (державний реєстраційний номер 0109U000465), «Адаптація досвіду європеїзації публічного адміністрування посткомуністичних країн Центральної та Східної Європи в контексті європейської інтеграції» (державний реєстраційний номер 0110U002236), в яких автор брала участь як виконавець і відповідальний виконавець.
Внеском автора під час виконання даних наукових досліджень є аналіз і узагальнення досвіду реформування системи врядування в ЄС та європеїзації політичних та адміністративних систем у посткомуністичних країнах Центральної та Східної Європи, дослідження обумовленості ЄС, зокрема адміністративної, та чинників і напрямів її впливу на публічне адміністрування країн-кандидатів.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування впливу європейського врядування на європеїзацію державного управління в Україні.
Для досягнення поставленої мети у дисертаційній роботі були визначені такі завдання:
– проаналізувати сучасні теоретико-методологічні підходи до вивчення європейського врядування та його впливу на європеїзацію системи державного управління;
– уточнити понятійно-категорійний апарат, зокрема такі ключові поняття, як «врядування», «європеїзація», «європеїзація державного управління», «європейське врядування», «обумовленість», у контексті наукової галузі державного управління;
– дослідити сутність та основні напрями реформування системи європейського врядування як ключового зовнішнього чинника європеїзації посткомуністичних країн та їх адміністративних систем;
– визначити шляхи і засоби впровадження основних принципів та інститутів європейського врядування в процесі розширення ЄС на посткомуністичний простір;
– проаналізувати процес європеїзації посткомуністичних країн Центральної та Східної Європи, визначити й охарактеризувати його вплив на реформування державного управління;
– обґрунтувати значення і роль європейського врядування як чинника європеїзації державного управління в Україні шляхом аналізу наявного та потенційного впливів ЄС на Україну в контексті національної стратегії європейської інтеграції.
Об’єкт дослідження – процес європеїзації державного управління в Україні.
Предмет дослідження – європейське врядування як чинник європеїзації державного управління в Україні.
Методи дослідження. Характер дослідницьких завдань і поставлена мета, об’єкт і предмет дослідження обумовили використання комплексного підходу до вивчення європейського врядування та його впливу на європеїзацію системи державного управління України. У дисертаційному дослідженні застосовувалися як загальнонаукові, так і спеціальні методи й підходи. Системний підхід став методологічною основою дисертаційного дослідження й використовувався для вирішення більшості визначених завдань. Логіко-семантичний метод застосовувався під час дослідження понятійно-категоріального апарату роботи. За допомогою методу періодизації досліджувалися якісні зміни, які відбувалися на певних етапах розвитку процесу європеїзації посткомуністичних країн. За допомогою порівняльного аналізу узагальнено досвід реформування системи врядування в ЄС та європеїзації політичних та адміністративних систем у посткомуністичних країнах Центральної та Східної Європи, досліджено еволюцію європеїзації та обумовленості ЄС. Методи ретроспективного та ситуативного аналізу застосовувалися під час визначення особливостей процесу європеїзації посткомуністичних країн, а також дослідження обумовленості ЄС, зокрема адміністративної, чинників і напрямів її впливу на публічне адміністрування країн-кандидатів. Метод узагальнення використовувався під час формулювання висновків на основі опрацьованих джерел і матеріалів дослідження. Зазначені методи та підходи забезпечили всебічність вивчення наукової проблеми та достовірність здобутих результатів.
Дане дисертаційне дослідження має теоретико-методологічний характер, документальними джерелами якого стали факти, дані та матеріали, опубліковані в зарубіжній і вітчизняній науковій літературі, присвяченій дослідженню процесу європеїзації та реформи системи врядування в ЄС.
Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні впливу європейського врядування на європеїзацію державного управління в Україні. У дисертаційній роботі досягнуто таких наукових результатів:
уперше:
 науково обґрунтовано значення і роль європейського врядування як чинника процесу європеїзації державного управління в Україні, основними засобами впливу на який є двосторонні документи та односторонні ініціативи ЄС, які містять елементи обумовленості, що дозволить послідовніше та ефективніше використовувати співробітництво з ЄС для системного реформування державного управління України;
 уведено у вітчизняний науковий обіг поняття «врядування внаслідок розширення», яке означає безпосередній чи опосередкований вплив інститутів ЄС на інституційну розбудову в посткомуністичних країнах-кандидатах, що здійснюється під час процесу розширення Європейського Союзу;
 визначено критерій застосування Європейським Союзом елементів обумовленості у відносинах з Україною, яким є наявність у двосторонніх документах та односторонніх ініціативах ЄС положень, що містять вимогу виконання Україною певних політичних зобов’язань (узгодженість і послідовність трансформаційних змін і реформ, прийняття правил і норм ЄС тощо) як передумови набуття членства в ЄС в цілому або переходу до наступного етапу реалізації національної стратегії європейської інтеграції зокрема;
удосконалено:
 уточнено й конкретизовано понятійно-категорійний апарат, запропоновано дефініції ключових понять досліджуваної проблеми, зокрема «європейське врядування» та «європеїзація державного управління»;
 періодизацію європеїзації посткомуністичних країн Центральної та Східної Європи у частині виділення в ній етапів розвитку адміністративної обумовленості ЄС, що дозволило визначити особливості європеїзації державного управління;
дістали подальшого розвитку:
– дослідження процесу європеїзації національних систем державного управління посткомуністичних країн-кандидатів та нових держав-членів ЄС;
– підходи до аналізу впливу обумовленості ЄС на треті країни, зокрема Україну, за допомогою використання пояснювальної моделі зовнішнього стимулювання, у межах якої рушійними силами європеїзації є зовнішні стимули (винагороди) та санкції ЄС, які країна, що здійснює прийняття правил і норм Європейського Союзу, враховує під час розрахунку вигід і витрат цього процесу;
– концепція європейського врядування як один з інструментів європеїзації державного управління посткомуністичних країн шляхом застосування Європейським Союзом обумовленості, зокрема адміністративної.
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в можливості застосування його наукових положень і висновків у практичній діяльності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо реформування державного управління в Україні на основі стандартів ЄС, реалізації стратегії європейської інтеграції України на національному і регіональному рівнях; у процесі викладання дисциплін з європейської інтеграції у вищих навчальних закладах; під час написання навчальних посібників з теорії та практики європейської інтеграції; під час проведення прикладних досліджень та аналізу розвитку європейського врядування, процесів реформування системи державного управління в Україні, у процесі формування суспільної думки щодо європейського вибору України, змісту та значення сучасних процесів європейської інтеграції.
Окремі положення, наукові результати та висновки дисертаційного дослідження використано: у практичній діяльності управління з питань внутрішньої політики Дніпропетровської облдержадміністрації під час інформаційно-просвітницької роботи з населенням області (акт про впровадження від 17 жовтня 2011 р.) та управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Дніпропетровської облдержадміністрації під час реалізації обласної програми європейської інтеграції (акт про впровадження від 11 жовтня 2011 р.); навчальному процесі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України під час підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з питань європейської інтеграції (акт про впровадження від 28 вересня 2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження, у тому числі ті, що характеризують наукову новизну, отримані та сформульовані автором самостійно. У дисертації не використовуються ідеї і розробки, що належать співавторам, разом з якими були підготовлені окремі наукові публікації. Сформульовані в дисертації висновки і рекомендації відповідають її змісту і випливають з основних результатів дослідження.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методологічні положення і висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на 6 наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі за міжнародною участю: «Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України» (Дніпропетровськ, 2010, 2011 рр.), «Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування» (Київ, 2007 р.), Міжнародний науковий конгрес «Державне управління та місцеве самоврядування» (Харків, 2008, 2009 рр.), «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади» (Полтава, 2009 р.).
Публікації результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження опубліковані в 6 одноосібних статтях у наукових фахових виданнях, 6 тезах доповідей на наукових комунікативних заходах та одній статті в «Енциклопедії державного управління».
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 215 сторінок, з них 182 сторінки основного тексту. Робота містить 9 таблиць в основному тексті (на 6 сторінках), 1 додаток (на 3 сторінках), список використаних джерел налічує 283 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні впливу європейського врядування на європеїзацію державного управління в Україні. Основні результати дисертаційного дослідження свідчать про те, що за допомогою обумовленості ЄС європейське врядування стало довготривалим об’єктивним чинником європеїзації державного управління в Україні, що сприятиме його послідовному та системному реформуванню.
Ці результати характеризуються науковою новизною та дають можливість зробити ряд узагальнюючих висновків, що мають теоретичне і практичне значення.
1. На основі аналізу сучасних теоретико-методологічних підходів до вивчення європейського врядування та його впливу на європеїзацію системи державного управління встановлено, що основний внесок у вивчення процесу європеїзації, а також напрямів і засобів впливу ЄС на країни-кандидати та треті країни зробили зарубіжні вчені, зокрема європейські. Це дозволило зосередити увагу на дослідженні ЄС як системи врядування, принципи та інститути якої поширюються на країни-кандидати в результаті розширення.
Дослідницький інтерес зарубіжних науковців до процесу європеїзації та його впливу обумовлений суто практичною потребою керівництва ЄС та лідерів посткомуністичних країн у розумінні механізмів поширення європейського врядування на треті країни, ефективності дії європейської обумовленості, умов, за яких норми і правили ЄС приймаються і сприймаються національними урядами й громадськістю у найкращий спосіб, а також перспектив розвитку інституційної і правової систем Союзу з огляду на його подальше розширення і поглиблення внутрішніх інтеграційних процесів.
Науковий інтерес вітчизняних науковців поки що зосереджений переважно на аналізі сфери відносин України та ЄС, дослідженні питань і проблем, пов’язаних із зовнішньополітичними зусиллями нашої держави, спрямованими на створення сприятливих умов для успішного завершення переговорів з ЄС щодо прийняття ряду важливих двосторонніх документів. Непослідовність політичного керівництва України у реалізації курсу на європейську інтеграцію, пов’язаний із цим високий рівень невизначеності щодо його кінцевих результатів, а також значна віддаленість у часі моменту набуття Україною статусу країни-кандидата, обумовлюють слабку увагу українських учених до дослідження процесу європеїзації та його впливу, не спонукають їх до глибокого дослідження досвіду європейської інтеграції посткомуністичних країн ЦСЄ.
2. Виявлено проблеми з адекватним науковим перекладом і коректним використанням понятійно-категорійного апарату з проблематики європеїзації та європейського врядування. Уточнено й удосконалення дефініції понять «європейське врядування» як «правила, процеси та норми поведінки, що впливають на спосіб здійснення владних повноважень інститутами ЄС на європейському рівні, особливо щодо забезпечення їх відкритості, підзвітності, ефективності та участі громадськості у прийняті рішень» та «європеїзація державного управління» як «зміни, що відбуваються в системах державного управління держав-членів і країн-кандидатів під впливом процесу європейської інтеграції».
На основі розроблених зарубіжними дослідниками пояснювальних моделей європеїзації, що детально визначають різні механізми європеїзації та умови, за яких треті країни приймають правила і норми ЄС (зовнішнього стимулювання; винесення уроку; соціального навчання) доведено, що саме в межах моделі зовнішнього стимулювання відбувається дія обумовленості ЄС, яка остаточно сформувалася під час процесу європейської інтеграції посткомуністичних країн ЦСЄ. Оскільки рушійними силами даної моделі є зовнішні стимули (винагороди) та санкції, які ЄС застосовує не лише до країн-кандидатів, а й до потенційних вступників, партнерів і сусідів ЄС, то дослідження впливу європейського врядування на Україну та її адміністративну систему має здійснюватися у контексті притаманній цій моделі логіки наслідків.
Модель зовнішнього стимулювання заслуговує на особливу увагу дослідників, оскільки вона охоплює динаміку, що лежить в основі обумовленості ЄС. У межах цієї моделі результат процесу укладення домовленостей залежить від взаємних переговорних позицій гравців, що й відбувається кожного разу, коли країна обирає європейську інтеграцію пріоритетом своєї зовнішньої політики. У межах цієї моделі результат процесу укладення домовленостей залежить від взаємних переговорних позицій гравців, що й відбувається кожного разу, коли країна обирає європейську інтеграцію пріоритетом своєї зовнішньої політики.
3. Досвід розвитку ЄС свідчить про те, що європейський інтеграційний проект виявився надзвичайно привабливим і за історично короткий проміжок часу набув континентального масштабу. Європейський Союз став моделлю регіональної інтеграції та зразком для наслідування по всьому світі, а результати яких він досягнув є невідривними від демократичного ладу, демократичних цінностей та принципів Союзу. Однак, останніми роками європейці відчули певну відчуженість від інститутів ЄС, їх політики та цілей Союзу. Дана тенденція стала відображенням певного рівня невизначеності та існуючих суперечностей щодо сутності та цілей Союзу, його географічних кордонів та повноважень. Могутнім поштовхом до реформування політичної системи та політичного режиму ЄС стало його рішення щодо прийняття нових членів з числа посткомуністичних країн ЦСЄ.
У результаті дослідження сутності та основних напрямків реформування системи європейського врядування встановлено, що теоретичним підґрунтям процесу реформ, стала декларація «Майбутнє Європейського Союзу», яка установила орієнтири змін в устрої ЄС з урахуванням нових геополітичних реалій і очікуваного розширення. Реформування відбувалося шляхом розробки та прийняття нового основоположного документа – договору, а також підготовки та здійснення Європейською Комісією необхідних реформ європейського врядування у межах існуючих договорів. Основою реформи врядування стали зміни у межах інституційного трикутника ЄС (Європейська Комісія, Рада ЄС, Європейський Парламент), ефективніше залучення національних гравців у процес формування, застосування та втілення в життя норм, правил і програм ЄС на основі діалогу, експертизи та консультацій. В основу належного врядування були покладені принципи відкритості, участі, відповідальності, ефективності та узгодженості.
Доведено, що реформи в інституційній і правовій системах нового ЄС сприяли подальшій демократизації політичної системи Європейського Союзу, яка тепер базується на багаторівневому врядуванні та особливих процесах прийняття рішень і вироблення політики в умовах існування в Європі великої кількості зацікавлених сторін і виробників політики – від ЄС і держав-членів до регіональних і місцевих влад, а також приватних гравців. У контексті розширення ЄС на посткомуністичний простір система європейського врядування перетворилася на ключовий зовнішній чинник європеїзації посткомуністичних країн та їх асистем державного управління.
4. Визначення шляхів і засобів поширення основних принципів та інститутів європейського врядування під час розширення ЄС на посткомуністичний простір дозволило встановити, що процес європеїзації посткомуністичних країн Центральної та Східної Європи поставив на порядок денний ЄС питання вироблення зрозумілих й універсальних критеріїв вступу. Закріплені в Маастрихтському договорі загальнодемократичні принципи членства були доповнені більш детальними умовами вступу, прийнятими на Копенгагенському, Мадридському, Люксембурзькому та Канському самітах ЄС. Окремо було наголошено, що вступ в ЄС відбудеться як тільки асоційована держава буде здатна взяти на себе обов’язки членства, виконавши політичні та економічні умови.
Показано, що дослідженню важливого питання посткомуністичної інституційної розбудови, яке власне й робить розширення ЄС на Схід особливим, приділяється все ще недостатньо уваги в науковій літературі з проблематики розширення. Однією з причин цього, стало те, що дослідники процесу розширення та перехідних процесів майже не перетиналися в своїх наукових розвідках.
Виявлено, що визначені свого часу базові принципи класичного способу розширення в основному збереглися, однак з подальшим розвитком процесу розширення ЄС на Схід у ньому стали проявлятися нові характерні риси, що привело до формування нового способу. Основними його рисами є комплексність (збільшення кількості етапів і розширення можливостей Комісії контролювати перехід до кожного з них), диференціація (встановлення відмінностей між країнами-кандидатами та надання на цій основі більшої гнучкості умовам вступу), обумовленість (кількісний та якісний розвиток початкових умов вступу) та асиметричність (відносини між країнами-кандидатами та ЄС, основані на договірних та більш-менш взаємних зобов’язаннях, поступово почали базуватися переважно на односторонніх зобов’язаннях).
Установлено, що ключовим елементом нового способу розширення ЄС є обумовленість, яка, з'явившись у перших європейських угодах, укладених між ЄС та країнами ЦСЄ, була остаточно сформована під час розробки і прийняття Копенгагенських критеріїв. Адміністративна обумовленість ЄС, яка з'явилася під час розширення ЄС на посткомуністичний простір у вигляді вимоги щодо наявності у країни-кандидата адміністративної спроможності до вступу, стала основним засобом європеїзації системи державного управління.
Доведено, що запросивши країни-кандидати ЦСЄ до вступу, та створивши ще більш деталізовану мережу умов та критеріїв для оцінки їхньої готовності стати членами Союзу, ЄС залучився у такий спосіб до посткомуністичних трансформаційних процесів, а також до процесу інституційної розбудови в країнах-кандидатах на різних рівнях. Під час процесу розширення, європейське врядування, яке забезпечує цілісне прийняття країнами-кандидатами acquis ЄС, перетворилося на чинник, що впливав на державне управління посткомуністичних країн.
5. Аналіз процесу європеїзації посткомуністичних країн Центральної та Східної Європи дозволив установити, що процес підготовки посткомуністичних країн-кандидатів ЦСЄ до членства в ЄС та переговори про вступ стали важливим чинником формування нових національних адміністративних структур та трансформації існуючих систем державного управління. Поряд із зовнішніми чинниками адміністративної трансформації, найпотужнішим з яких був вплив ЄС, здійснюваний за допомогою обумовленості, зокрема адміністративної, суттєво вплинули на зміст і спрямування відповідних національних рішень такі внутрішні чинники, як історичні традиції, конституційні передумови, рівень розвитку політичних систем, політичної та адміністративної культур країн-кандидатів.
Визначені характерні риси трансформаційних змін в посткомуністичних країнах ЦСЄ, які сформувалися під час їх демократичних транзитів і процесів європейської інтеграції і обумовили особливості їх європеїзації, якими стали: по-перше, наявність потужного і впливового зовнішнього чинника у особі ряду міжнародних організацій, найвпливовішою серед яких став Європейський Союз, який завдяки політичній волі керівництва посткомуністичних країн до набуття членства в ЄС у поєднанні із значним обсягом та обов’язковим характером критеріїв вступу, отримав можливість безпрецедентного впливу на процес реформування інституційної, правової та адміністративної систем в цих країнах; по-друге, наявність широкої та довгострокової внутрішньої підтримки демократизації і реформ, яка сформувалася на основі єдності політичних еліт і громадян щодо необхідності «повернення в Європу» шляхом інтеграції в ЄС, що надалі значно полегшило сприйняття ними європейської обумовленості; по-третє, безпрецедентна складність передвступного етапу обумовлена значними відмінностями політичних та економічних систем посткомуністичних країн від західноєвропейських, що зумовило необхідність здійснення у перших подвійної трансформації, тобто одночасного здійснення нагальних внутрішніх реформ та підготовки до вступу в ЄС.
Впродовж процесу європеїзації посткомуністичних країн ЦСЄ спостерігалася виразна тенденція до формування та збільшення в них кількості відповідних інститутів з європейських питань (підрозділів з європейських справ, місій, а згодом і постійних представництв в ЄС, виконавчих агентств), розбудови структур для горизонтальної та вертикальної координації роботи зростаючої кількості адміністративних органів та інших зацікавлених гравців, залучених до прийняття рішень у сфері європейської інтеграції на національному рівні, а також запровадження спеціальних тренінгових програм для міністерств з метою зміцнення їх адміністративної спроможності. У цьому контексті європейське врядування перетворилося на впливовий чинник європеїзації систем державного управління посткомуністичних країн ЦСЄ, оскільки принципи та правові засади функціонування політичної системи ЄС лягли в основу обумовленості Союзу.
6. Установлено, що важливим для розуміння відносин України з ЄС та аналізу процесу її європеїзації контекстом є те, що наша держава є посткомуністичною країною, що межує з ЄС, яка прагне вступити в Союз, але поки що не має чіткої перспективи членства. Європейський вибір є важливим чинником формування національної внутрішньої та зовнішньої політики України, оскільки об’єктивно сприяє піднесенню відносини з Європейським Союзом на якісно новий рівень, що суттєво посилює його вплив на Україну, її політичну систему та державне управління. На сучасному етапі двосторонніх відносин вплив ЄС на Україну здійснюється в основному шляхом укладання і реалізації двосторонніх угод, а також інших документів, у тому числі ініційованих лише ЄС, які є зовнішнім стимулом для проведення в країні необхідних внутрішніх реформ, зокрема адміністративної, успішна реалізація яких сприяє поступу нашої держави як у процесі європеїзації, так і європейської інтеграції.
Формалізований вплив ЄС містить елементи обумовленості, кількість яких у міру просування України шляхом європейської інтеграції зростатиме аж до формування певної системи вже на рівні статусу країни-кандидата. Критерієм наявності елементів обумовленості визначено вусі випадки використання Європейським Союзом вимоги виконання Україною наперед обговорених та зафіксованих політичних зобов’язань (узгодженість та послідовність трансформаційних змін і реформ, прийняття правил і норм ЄС тощо) як передумови набуття членства в Союзі в цілому або переходу до наступного етапу реалізації національної стратегії європейської інтеграції зокрема. У цьому контексті рушійними силами європеїзації державного управління України стають зовнішні стимули (винагороди) та санкції ЄС, які країна, що здійснює прийняття правил і норм ЄС, враховує під час розрахунку вигід і витрат цього процесу.
На основі аналізу основних двосторонніх документів Україна – ЄС та односторонніх документів чи ініціатив ЄС щодо наявності в них елементів обумовленості виявлено формування тенденції до поступового посилення впливу ЄС на зміст і спрямованість внутрішньої політики України. З’ясовано, що головною проблемою застосування обумовленості ЄС в умовах України є те, що і політичні еліти, і суспільство сприймають винагороди та стимули, що пропонує ЄС в обмін на реформи, як надто віддалені, незрозумілі та абстрактні, що призводить до «хаотичного прийняття» правил і норм ЄС в Україні. Зміст обумовленості для України не є незмінним через постійне висування Європейським Союзом нових і більш детальних умов, особливо в міру поглиблення двосторонніх відносин і визнання європейської перспективи нашої країни.
Установлено, що ступінь обумовленості ЄС щодо України, значно варіюється від документа до документа, насамперед через непослідовність та високий ступінь непередбачуваності національної політики європейської інтеграції. Хоча вимоги ЄС стосуються переважно сфер, реформи в яких є ключовими для виконання вимог груп політичних та економічних критеріїв вступу, у процесі прийняття рішень щодо України Союзом у будь-якому разі братиметься до уваги і загальний стан двосторонніх відносин, рівень яких безпосередньо пов’язаний із ступенем відповідності європейським цінностям.
З’ясовано, що європейське врядування є важливим чинником європеїзації державного управління в Україні, оскільки слугує підґрунтям для формулювання, уточнення або перегляду вимог ЄС, які, у свою чергу, спонукають до відповідних реформ. Як свідчить досвід посткомуністичних країн ЦСЄ, європеїзація країни-кандидата та її системи державного управління відбувається на умовах ЄС, хоча й має чітко виражену національну специфіку. Однак у жодному з випадків країні-кандидату не вдалося уникнути системної трансформації політичної системи, адміністративної реформи та реформи державної служби, посилаючись на національні особливості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Англійсько-французько-німецько-український словник термінології Європейського Союзу. – К. : К.І.С., 2007. – 226 с.
2. Бакуменко В.Д. Державне управління / В.Д. Бакуменко. // Енциклопедичний словник з державного управління / уклад. : Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуменко [та ін.] ; за ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, Ю.П. Сурміна. – К. : НАДУ, 2010. – 820 с.
3. Бландиньер Жан-Поль. Изменение основополагающих производственных и общественных парадигм. Трансформация общественного сектора в Европе (опыт стран ЕС) / Жан-Поль Бландиньер. – Режим доступа : http://www.recep.ru/ files/documents/ 04_10_10_Blandinieres_paradigms_Ru.pdf
4. Большаков С. Региональные проблемы европейской интеграции / С. Большаков. – Режим доступа : http://www.kreml.org/opinions/111104459
5. Борода М. Виконання Угоди про асоціацію з ЄС: від імітації виконання до роботи на результат / М. Борода, О. Мірошниченко, О. Татаревський, І. Шевляков. – Режим доступу : http://www.icps.com.ua/files/articles/57/51/PB _6_April_2010_UKR.pdf
6. Булик М.В. Поняття «європейська інтеграція» та «європеїзація» у сучасній науковій думці / М.В. Булик. – Режим доступу : http://2011.istfak.org.ua/publ/procesi_regionalizaciji_ta_globalizaciji_jak_dominanta_svitovogo_rozvitku/ponjattja_evropejska_integracija_ta_evropejizacija_u_suchasnij_naukovij_dumci/1-1-0-18
7. Вахудова М. Нерозділена Європа: демократія, важелі впливу та інтеграція після комунізму / М. Вахудова. – К. : Києво-Могилянська академія, 2009. – 379 с.
8. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : Перун, 2003. – 1728 с.
9. Виконання плану дій Україна – ЄС: оцінки експертів // Національна безпека і оборона. – 2007. – № 5. – С. 22 – 31.
10. Виноградова Т.И. «Хорошее политическое управление» (good governance): к вопросу о роли центров публичной политики / Т.И. Виноградова. – Режим доступа : http://www.strategy-spb.ru/index.php?do =biblio&doc=441
11. Висновки Ради Міністрів ЄС щодо України. – Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/19145.htm
12. Гнатюк М. М. Відносини з Європейським Союзом та процес європейської інтеграції України / М. М. Гнатюк, Я. Й. Малик, Л. Л. Прокопенко ; за заг. ред. М. Бойцуна [та ін.]. – К. : Міленіум, 2009. – 782 с.
13. Грицяк I.А. Європеїзація державного управління / І.А. Грицяк // Вісник НАДУ. – 2004. – №4. – С. 38 – 45.
14. Грицяк І.А. Деякі особливості європейського управління / І.А. Грицяк // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – Вип. 1. – С. 25 – 34.
15. Грицяк І.А. Європейське управління: теоретико-методологічні засади / І.А. Грицяк. – К. : К.І.С., 2006. – 398 с.
16. Грицяк І.А. Розвиток європейського управління у контексті впливу на державне управління в Україні / І.А. Грицяк. – Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ej2/txts/philo/05giaduu.pdf
17. Грицяк І.А. Управління в Європейському Союзі: теоретичні засади / І.А. Грицяк. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 236 с.
18. Грицяк І.А. Розвиток європейського управління в контексті впливу на державне управління в Україні : дис... д-ра наук з держ. упр. : 25.00.01 / Грицяк Ігор Андрійович. – К., 2006. – 416 с.
19. Громадський моніторинг виконання Україною Порядку денного асоціації (ПДА) між Україною і ЄС. – Режим доступу : http://www.eu.prostir.ua/themes/rada/pda.html
20. Деркач А. Європейський вибір України / А. Деркач // Дзеркало тижня. – 2002 – № 16 (391) 27 квіт. – 11 трав. – Режим доступу : http://www.dt.ua/1000/1550/34656/
21. Дзяд О.В. Спільні політики Європейського Союзу та їх значення для України / О.В. Дзяд, О.М. Рудік. – К. : Міленіум, 2009. – 668 с.
22. Дибайло В. Врядування, керування, управління... або дещо про переклад терміну «governance» / В. Дибайло // Добра воля. – №2. – 2003. – С. 4 – 5.
23. Дмитренко Г.В. Державне управління процесами адаптації податкової системи України до вимог Європейського Союзу : дис... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Дмитренко Геннадій Васильович. – К., 2004. – 200 с.
24. Євгеньєва А. Чому «Європа» має значення: європеїзація законодавчого процесу та парламентських практик в Україні / А. Євгеньєва, Д. Ковриженко. – К. : Лабораторія законодавчих ініціатив, 2010. – Режим доступу : http://parlament.org.ua/upload/docs/Why_Europe_matters_ukr_.pdf
25. Європеїзація публічного адміністрування: теорія та практика : навч. посіб. / Л.Л. Прокопенко, О.М. Рудік, В.В. Баштанник, Н.М. Рудік. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2011. – 124 с.
26. ЄС висунув до України 60 вимог для безвізового режиму. – Режим доступу : http://www.kyivpost.ua/ukraine/news/s-visunuv-do-ukrayini-60-vimog-dlya-bezvizovogo-rezhimu.html
27. Иванчук Н.В. Governance-парадигма: методологический и практический потенциал / Н.В. Иванчук. – Режим доступа : http://chinovnik.uapa.ru/modern/article.php?id=609
28. Колісниченко Н.М. Європейська державна служба між традицією та реформуванням / Н.М. Колісниченко. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/n_1_2007_2/doc/3/02.pdf
29. Колодій А.Ф. Визначення критеріїв та вимірювання демократичності врядування в Україні / А.Ф. Колодій // Реформування системи державного управління та державної служби: теорія і практика : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 22 жовт. 2010 р. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2010. – С. 29 – 55.
30. Колодій А. Поняття і концепції демократичного врядування як напряму політичних та управлінських досліджень / А. Колодій // Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 3 квіт. 2009 р. / за наук. ред. В. С. Загорського, А. В. Ліпенцева. – Львів, 2009. – С. 10 – 25.
31. Колодій А. Траєкторія демократичного переходу в Україні / А. Колодій // Трансформація в Польщі і в Україні. Вибрані аспекти / за ред. А. Антошевського, А. Колодій, К. Ковальчика. – Wrocław : Uniwersytet Wrocławski and Oficyna Wydawnicza ATUT, 2010. – С. 385 – 401.
32. Колодій А. Процес деліберації як складова демократичного врядування / А. Колодій // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування : матеріали наук.-практ. конф. 4 квіт. 2008 р. – Львів, 2008. – Ч. 2 – С. 106 – 110.
33. Кравчук І.В. Механізми державного управління процесом адаптації національного права до права ЄС: порівняльний аналіз : дис... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Кравчук Ірина Вікторівна. – К., 2006. – 244 с.
34. Куровська І.А. Розв'язання проблем гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу як передумова інтеграції України до європейських співтовариств : автореф. дис... канд. юрид. наук : 12.00.11 / Куровська Ілона Анатолійовна; Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2007. – 18 с.
35. Лахижа М.І. Методологічні аспекти вивчення феномену модернізації публічної адміністрації посткомуністичних країн / М.І. Лахижа // Публічне управління : теорія і практика [Електронний ресурс]. – Х. : ХарРІ НАДУ, 2011 № 1 (5). – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2011-1/doc/1/03.pdf
36. Лахижа М.І. Модернізація публічної адміністрації: теоретичні та практичні аспекти / М.І. Лахижа. – Полтава : РВВ ПУСКУ, 2009. – 289 с.
37. Лахижа М.І. Модернізація публічної адміністрації в Україні в умовах євроінтеграції: теоретичні та практичні аспекти: автореф. дис... д-ра наук з держ. упр. : 25.00.01 / Лахижа Микола Іванович; Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2010. – 36 с.
38. Малик Я. Й. Регіональний розвиток. Міжрегіональна та транскордонна співпраця : навч. посіб. / Я. Й. Малик ; за заг. ред. М. Бойцуна, Я. Мудрого, О. Рудіка. – Л. : ЛРІДУ НАДУ, 2009. – 220 с. – Сер. «Бібліотека державного службовця місцевих органів влади у галузі європейської інтеграції».
39. Меморандум про взаєморозуміння для започаткування Діалогу про регіональну політику та розвиток регіонального співробітництва між Міністерством регіонального розвитку та будівництва України і Європейською Комісією. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.6505.0
40. Модернізація України – наш стратегічний вибір: щорічне послання Президента України до Верховної Ради України. – Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/public/File/2011_Book/Poslannya_2011.pdf
41. Мультитран: система для переводчиков. – Режим доступа : http://www.multitran.ru
42. Озимок І. Європеїзація державного управління: метаморфоза посткомуністичних країн / І. Озимок // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України : матеріали 7-ї регіон. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ 14 трав. 2010 р. / за заг. ред. Л.Л. Прокопенка. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2010. – С. 392 – 394.
43. Оржель О.Ю. Досвід європеїзації систем публічного адміністрування країн Центральної та Східної Європи: уроки для України / О.Ю. Оржель // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України : матеріали 7-ї регіон. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ 14 трав. 2010 р. / за заг. ред. Л.Л. Прокопенка. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2010. – С. 394 – 396.
44. Оржель О.Ю. Особливості європейського врядування / О.Ю. Орель // Стратегічні пріоритети. – 2009. – №3. – С. 217 – 223.
45. Оржель О.Ю. Чинники європеїзації публічного адміністрування в державах-членах та кандидатах на вступ в ЄС / О.Ю. Оржель // Європеїзація публічного адміністрування в Україні в контексті європейської інтеграції: матеріали наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ 17 груд. 2009 р. / за заг. ред. Л.Л. Прокопенка. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2009. – С. 100 – 102.
46. Оцінки виконання плану дій Україна – ЄС протягом 2005 – 2006 рр. // Національна безпека і оборона. – 2007. – № 5. – С. 11 – 29.
47. Переговори щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. – Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2822.htm
48. Петровський П. М. Гуманітарна парадигма як теоретична модель демократичного врядування / П. М. Петровський, О. В. Радченко // Ефективність держ. упр. : зб. наук. пр. Львів. регіон. ін-ту держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України / за заг. ред. В. С. Загорського, А. В. Ліпенцева. – ЛРІДУ НАДУ, 2011. – Вип. 26. – С. 13 – 23.
49. План дій «Україна – Європейський Союз». Європейська політика сусідства (Розпорядження КМУ від 12 лютого 2005 р. № 36 «Про схвалення проекту Плану дій «Україна – ЄС») [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi
50. План дій з безвізового режиму. – Режим доступу : http://novisa.com.ua/ua/action_doc/?action_doc_id=60
51. Порядок денний асоціації Україна – ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію. – Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua/data/upload/publication/mfa/ua/37082/pda_ukr.doc
52. Посольський В. Етапи та засади формування об’єднаної Європи / В. Посольський. – Режим доступу : http://www.soskin.info/ea.php?pokazold= 20040102&n=1&y=2004
53. Постанова Верховної Ради України «Про основні напрями зовнішньої політики України» // Відом. Верховної Ради України. – 1993. – №37. – Ст. 379.
54. Практичний порадник державного службовця з питань європейської інтеграції / Л.Л. Прокопенко, О.М. Рудік, В.В. Баштанник [та ін.]. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 2 : Європеїзація публічного врядування. – 64 с.
55. Практичний порадник державного службовця з питань європейської інтеграції / Л.Л. Прокопенко, О.М. Рудік, В.В. Баштанник, Н.М. Рудік. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2010. – Вип. 3 : Європеїзація публічного адміністрування в посткомуністичних країнах Центральної та Східної Європи. – 68 с.
56. Пріоритетні заходи України у здійсненні реформ та реакція ЄС. – Режим доступу : http://www.euroatlantica.info/index.php?id=924
57. Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) і вдосконалення механізму співробітництва з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) : Указ Президента України від 24 лют. 1998 р. №148. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=148%2F98
58. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 18 берез. 2004 р. № 1629-IV. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=1629-15
59. Про запровадження механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу :Постанова Кабінету Міністрів України від 12 черв. 1998 р. №852. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=852-98-%EF
60. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу : Указ Президента України від 11 черв. 1998 р. № 615/98. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=615%2F98
61. Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади : Указ Президента України від 9 лют. 1999 р. №45. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=145%2F99
62. Про Національну раду з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Указ Президента України від 30 серп. 1999 р. №1033. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1033%2F2000
63. Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу : Указ Президента України від 14 верес. 2000 р. № 1072. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1072%2F2000
64. Про утворення Державного департаменту з питань адаптації законодавства : Постанова Кабінету Міністрів України від 24 груд. 2004 р. №1742. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=1742-2004-%EF
65. Процес європеїзації та його вплив на публічне адміністрування в Україні / Л.Л. Прокопенко, О.М. Рудік, В.В. Баштанник [та ін.]. – К. : НАДУ, 2009. – 44 с.
66. Регіональні механізми інтеграції України до Європейського Союзу : монографія / О.О. Труш, В.Ю. Стрельцов, В.М. Шамраєва [та ін.] ; за заг. ред. О.О. Труша – Х.: Магістр, 2009. – 124 с.
67. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання підготовки та впровадження програми Всеохоплюючої інституційної розбудови» від 10 листоп. 2010 р. №2078. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2078-2010-%F0
68. Рудік О.М. «Матриця співпраці» як новий стимул з боку ЄС до проведення реформ в Україні / О.М. Рудік // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України : матеріали 7-ї регіон. наук.-практ. конф., м. Дніпропетровськ 14 трав. 2010 р. / за заг. ред. Л.Л. Прокопенка. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2010. – С. 3 – 16.
69. Рудік О. М. Вироблення політики та ухвалення рішень в ЄС / О.М. Рудік. – К. : Міленіум, 2009. – 278 с.
70. Рудік О. М. Конституція ЄС: етапи розробки та основні положення / О.М. Рудік. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2005. – С. 84 с.
71. Серьогін С. М. Державний службовець у відносинах між владою і суспільством : монографія / С. М. Серьогін. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2003. – 456 с.
72. Сидорук Т. В. Важелі впливу Європейського Союзу на трансформаційні процеси в Україні / Т.В. Сидорук. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Slv/2011_11/st60.pdf
73. Синергетичні засади державного управління в умовах реформ : монографія / С. М. Серьогін, І. В. Письменний, І. І. Хожило та ін .; за заг. ред. С.М. Серьогіна. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2007. – 194 с.
74. Ситник С. Євроінтеграція та європеїзація: проблеми управління / С. Ситник // Віче. – 2009. – №2. – С. 11 – 12.
75. Стенограма виступу Президента України Віктора Ющенка у Європейському Парламенті. 23 лютого 2005 р. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/news/157.html
76. Стойко О.М. Децентралізація та європеїзація системи державного управління у Східній Європі / О.М. Стойко. – Режим доступу : http://comparativelaw.org.ua/docl/stoyko.doc
77. Стоянович С. Посткоммунизм: противоречия между демократией и капитализмом / С. Стоянович // Полис. – 1996. – № 1. – С. 33 – 50.
78. Стрельцов В.Ю. Інституційні вимоги з впровадження домовленостей переговорного процесу з Європейським Союзом / В.Ю. Стрельцов // Теорія та практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Магістр, 2010. – Вип. 2 (29). – С. 440 – 445.
79. Стрельцов В.Ю. Теоретико-методологічні засади алгоритмізації демократії в ЄС / В.Ю. Стрельцов // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. – О. : ОРІДУ НАДУ, 2010. – Вип. 4(44). – С. 40 – 43.
80. Стрельцов В.Ю. Управління за цінностями в ЄС та його вплив на сусідні країни / В.Ю. Стрельцов // Публічне управління: теорія та практика. – Х. : Магістр, 2011. – Вип. 3 (7). – С. 10 – 18.
81. Стрельцов В.Ю. Формування та розвиток концепції європейського врядування / В.Ю. Стрельцов. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Apdu/2009_1/doc/4/03.pdf
82. Теорія та практика європейського врядування: навч. посіб. / Л.Л. Прокопенко, О.М. Рудік, І.Д. Шумляєва [та ін.]. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2009. – 216 с.
83. Тертичка В. Державна політика: аналіз та здійснення в Україні / В. Тертичка. – К. : Основи, 2002. – 750 с.
84. Топалова Е.Х. Наближення вітчизняної системи врядування до європейських стандартів: регіональний рівень : автореф. дис... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 / Топалова Ельзара Халілівна; Одеський регіон. ін-т держ. упр. Національної академії держ. упр. при Президентові України. – О., 2008. – 20 с.
85. Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_850
86. Угода про політичне співробітництво: Повний текст угоди, підписаної між ЄС та Україною в Люксембурзі 16 червня 1994 р. – К. : Представництво Європ. Комісії в Україні, 1994. – 20 с.
87. Україна – ЄС: до нового етапу співробітництва (стаття Центру Разумкова) // Національна безпека і оборона. – 2007. – № 5. – С. 2 – 10.
88. Україна – Європейський Союз: зовнішньоекономічна діяльність і перспективи співробітництва : матеріали міжнар. конф., м. Київ 22 – 23 листоп. 1995 р. / Київський торг.-екон. ун-т. – К., 1995. – 204 с.
89. Україна в 2005 – 2009 рр.: стратегічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку : монографія / за ред. Ю.Г. Рубана. – Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/book/Zel_book/
90. Федонюк С.В. Європеїзація як явище у контексті інтеграційних процесів України / С.В. Федонюк. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvvnu/istor/2007_1/3/1.pdf
91. Хомайко Є.І. Гармонізація національних монетарних політик у процесі євроінтеграції : дис... канд. екон. наук : 08.00.02 / Хомайко Євген Ігорович. – К., 2007. – 238 с.
92. Центр навчання і досліджень з європейської та євроатлантичної інтеграції України: тематика науково-дослідних робіт. – Режим доступу : http://www.napa-eurostudies.org.ua/2-3-euro.rtf
93. Шаповалова О. Європейський Союз – Україна: межі нормативної сили / О. Шаповалова // Відносини Україна – ЄС: в умовах сучасних викликів. – Режим доступу : http://www.fes.kiev.ua/new/wb/media/publikationen/letzte-Fassung.pdf
94. Шиммельфенніг Ф. Розширення на Схід: стратегічна дія та колективні ідеї / Ф. Шиммельфенніг // Європейська інтеграція / уклад. М. Яхтенфукс, Б. Колєр-Кох. – К.: Києво-Могилянська Академія, 2007. – 394 с.
95. Шморгун О. Європейський досвід розвитку сучасної демократії в Україні / О. Шморгун / Віче. – 2009. – № 16. – С. 5 – 8.
96. Шнирков О.І. Україна – Європейський Союз: економіка, політика, право : монографія / О.І. Шнирков, В.В. Копійка, В.І. Муравйов. – К. : Київський університет, 2006. – 320 с.
97. Янукович В. Двадцять років України: Наш шлях лише починається / В. Янукович // Дзеркало тижня. Україна. – 2011. – №29 19 серп. – Режим доступу : http://dt.ua/articles/86421
98. 7 Demands for Plan D. – Access mode : http://en.euabc.com/upload/ 7demands_en.pdf
99. A framework for target-based tripartite contracts and agreements between the Community, the States and regional and local authorities: Communication from the Commission. – Brussels, 2002, COM(2002) 709. – Access mode : http://ec.europa.eu/governance/docs/comm_contrat_en.pdf
100. Agh A. The Social and Political Actors of Democratic Transition / A. Agh // The Emergence of East Central European Parliaments: The First Step. – Budapest : Hungarian Center of Democracy Studies, 1994. – 304 p.
101. Bache I. Europeanization: A Governance Approach / I. Bache. – Access mode : http://aei.pitt.edu/1722/01/Bache.pdf
102. Back to Europe: Central and Eastern Europe and the European Union / ed. by K. Henderson. – London : UCL Press, 1999. – 338 p.
103. Baldwin R. Understanding Regulation: Theory, Strategy and Practice / R. Baldwin, M. Cave. – Oxford : Oxford University Press, 1999. – 384 p.
104. Börsel T. Caving in or sitting it out? Longitudinal patterns of non-compliance in the European Union / T. Börsel, T. Hofmann, D. Panke // European Public Policy. – 2011. – №7. – P. 1 – 18.
105. Börzel T. Pace-Setting, Foot-Dragging, and Fence-Sitting: Member State Responses to Europeanization / T. Börsel // Journal of Common Market Studies. – 2002. – Vol. 40, № 2. – P. 193 – 214.
106. Börzel T. Towards Convergence in Europe? Institutional Adaptation to Europeanization in German and Spain / T. Börzel // Journal of Common Market Studies. – 1999. – Vol. 37, № 4. – 1999. – P. 573 – 596.
107. Börzel T. Conceptualizing the Domestic Impact of Europe / T. Börzel, T. Risse // The Politics of Europeanization / ed. by K. Featherstone, K. Radaelli. – Oxford : Oxford University Press, 2003. – P. 55 – 78.
108. Börzel T. When Europe Hits Home: Europeanization and Domestic Change / T. Börzel, T. Risse // European Integration Online Papers. – 2000. – Vol. 4, № 15. – Access mode : http://eiop.or.at/eiop/texte/2000-015a.htm
109. Broadening and enriching the public debate on European matters: Report of working group 1a. – Brussels, 2001. – Access mode : http://ec.europa.eu/ governance/governance_eu/index_en.htm
110. Bruszt L. Post Communist Networks: Secret Agents, Mafiosi and Sociologists / L. Bruszt, D. Stark // East European Constitutional Review. – 2000. – Vol. 9, №1/2, Winter-Spring 2000. – Access mode : http:www.law.nyu.edu/ eecr/vol9num_onehalf/reviews/postcommunist.html
111. Bulmer S. New Perspectives on EU-Member State Relationships / S. Bulmer, C. Lequesne // Paper for the ECSA biennial conference, May 31 – June2, 2001, Madison, Wisconsin. – Access mode : http://aei.pitt.edu/10010/
112. CAF – Common Assessment Framework. – Access mode : http://www.eipa.eu/en/topic/show/&tid=191
113. Cannes European Council – 26 and 27 June 1995. Pres