Зв’язки з громадськістю в системі місцевих органів влади (державно-управлінський аспект)

Краткое описание

Львівський регіональний інститут державного управління
Національна академія державного управління при Президентові України

На правах рукопису

УДК 659:352.07:35 (477)

Серант Андрій Йосипович

Зв’язки з громадськістю в системі місцевих органів влади (державно-управлінський аспект)

25.00.01. Теорія та історія державного управління

Дисертація на здобуття
наукового ступеня
кандидата наук з
державного управління

Науковий керівник
Чемерис Анатолій Олексійович
к.е.н., доцент

Львів – 2006

ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ І. Теоретико-методологічні та політико-правові передумови організації місцевими органами влади зв’язків з громадськістю
10
1.1. Проблема зв’язків місцевих органів влади з громадськістю у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі
10
1.2. Правове забезпечення зв’язків місцевих органів влади з громадськістю
23
1.3. Формування моделей зв’язків з громадськістю в місцевих органах влади України
35
Висновок до розділу І 48
Розділ ІІ. Організація зв’язків місцевих органів влади з громадськістю 50
2.1. Форми і методи інформаційного забезпечення зв’язків з громадськістю в діяльності місцевих органів влади за кордоном та в Україні

50
2.2. Принципи налагодження зв’язків з громадськістю в роботі місцевих органів влади
72
2.3. Роль мотивації в залученні громадськості до прийняття важливих рішень місцевими органами влади
107
2.4. Особливості зв’язків місцевих органів влади з громадськістю у надзвичайних ситуаціях
120
Висновок до розділу ІІ 137
Розділ ІІІ. Удосконалення зв’язків місцевих органів влади з громадськістю 139
3.1. Вплив іміджу місцевих органів влади на налагодження зв’язків з громадськістю
139
3.2. Застосування сучасних технологій зв’язків з громадськістю в роботі місцевих органів влади
150
3.3. Оцінювання дієвості місцевих органів влади з розвитку системи зв’язків з громадськістю
156
Висновок до розділу ІІІ 176
Висновки 179
Список використаних джерел 182
Додатки 203

ВСТУП

Актуальність теми. Важливу роль у розвитку українського суспільства відіграє достовірна поінформованість громадськості про ті процеси, які відбуваються в державі. Громадяни України мають право на отримання інформації про діяльність органів влади усіх рівнів. У державах розвинутої демократії органи влади своєчасно забезпечують громадськість такою інформацією. Ефективна комунікація між законодавчою і виконавчою владами усіх рівнів та громадськістю набирає все більшого значення для розвитку громадянського суспільства.
Проблема зв’язків з громадськістю органів державної влади знайшла своє відображення в науковій літературі, передусім за кордоном. Загально відомими є дослідження зв’язків з громадськістю, а також дотичних до них дисциплін, зарубіжних вчених, а саме: І. Альошиної, С. Блека, І. Вікєнт’єва, Д. Дороті, Ф. Джефкінса, П. Джексона, Д. Грунінга, С. Катліпа, У. Юрі та багатьох інших. Роботи наведених авторів стосуються розгляду теоретичних та практичних проблем зв’язків з громадськістю.
В Україні цей напрямок досягнув за останні роки певних успіхів, про що викладено в роботах українських вчених В. Бебика, В. Королька, Н. Нижник, В. Олуйка, Г. Почепцова, І. Слісаренка, М. Свіріна, Є. Тихомирової, С. Чукут, В. Малиновського та інших.
Зв’язкам з громадськістю присвячені дисертації українських дослідників Л. Руіс Медісабаль, С. Колоска та В. Водолазького, однак питання зв’язків місцевих органів влади з громадськістю не досліджувались. Недостатнє дослідження цього питання, яке і досі позбавлене обґрунтованих фундаментальних наукових досліджень, практичних рекомендацій, типових інструкцій, які б враховували як світовий, так і вітчизняний досвід, дає право стверджувати актуальність вибраної тематики з питань зв’язків місцевих органів влади з громадськістю для вирішення проблем державного будівництва на сучасному етапі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження органічно пов’язана з комплексним науковим проектом “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0100CV002070) Національної академії державного управління при Президентові України в рамках науково-дослідної роботи “Механізми підвищення ефективності державного управління і місцевого самоврядування в регіоні”, у виконанні якої автор брав безпосередню участь, зокрема у розробці пропозицій та рекомендацій щодо реформування органів державної влади, які мають практичне значення для налагодження зв’язків з громадськістю в місцевих органах влади.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування сутності зв’язків місцевих органів влади з громадськістю і виявлення на цій основі напрямків практичного використання отриманих наукових результатів.
Для досягнення поставленої мети дослідження були визначені такі завдання:
• проаналізувати стан вивчення проблеми зв’язків місцевих органів влади з громадськістю;
• розкрити нормативно-правові аспекти залучення громадян до управління місцевим соціально-економічним розвитком;
• обґрунтувати сутність та визначити принципи налагодження місцевими органами влади зв’язків з громадськістю;
• виявити форми та методи інформаційного забезпечення діяльності місцевих органів влади у контексті зв’язків з громадськістю;
• визначити вплив мотивації на розвиток зв’язків з громадськістю у системі державного управління;
• встановити роль іміджу місцевих органів влади в налагодженні зв’язків з громадськістю в системі державного управління;
• розкрити особливості комунікативних відносин місцевих органів влади та громадськості у надзвичайних ситуаціях.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності органів державної влади.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні та прикладні аспекти зв’язків місцевих органів влади з громадськістю.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні про те, що діяльність місцевих органів влади стосовно залучення громадян до управління містить значний потенціал щодо застосування комплексу науково-обґрунтованих напрямків, форм, методів та інструментів державно-управлінської діяльності.
Методи дослідження. Для реалізації мети та завдань дослідження використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів:
 етимологічного аналізу, який дозволив окреслити основні наукові підходи до вивчення проблеми;
 системно-інформаційного аналізу, який дав змогу дослідити особливості інформаційного забезпечення діяльності місцевих органів влади у зв’язках з громадськістю і застосування сучасних технологій для їх розвитку;
 структурно-функціонального аналізу, який використовувався для формування моделі зв’язків з громадськістю в місцевих органах влади і розробити методики практичного залучення громадськості до прийняття актуальних рішень місцевими органами влади;
 правового регулювання, що сприяло визначенню прав громадян щодо участі у державному управлінні;
 системно-ситуаційного аналізу, що уможливило розуміння поняття та сутність зв’язків з громадськістю, визначення ролі місцевих органів влади і громадськості в організації робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, засвідчення впливу іміджу місцевих органів влади на налагодження зв’язків з громадськістю;
 статистичного аналізу, що дав можливість оцінити дієвість роботи місцевих органів влади стосовно налагодження зв’язків з громадськістю.
Теоретичною базою дисертаційного дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері зв’язків з громадськістю.
Емпіричною базою дослідження є:
– сукупність підходів, процедур, схем та методів планування розвитку зв’язків з громадськістю в місцевих органах влади, виявлених у результаті аналізу чинної нормативно-правової бази України;
– факти, отримані в результаті аналізу нормативно-правової бази України щодо можливостей і гарантій участі громадян у процесі прийняття управлінських рішень;
– масив даних про сучасний стан зв’язків з громадськістю у місцевих органах влади, отриманий шляхом проведення соціологічних опитувань серед громадян, керівників і працівників місцевих органів влади.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливої наукової проблеми державного управління – формування місцевими органами влади зв’язків з громадськістю як основи підвищення ефективності їх діяльності.
У дисертації вперше:
– обґрунтовано і запропоновано розглядати зв’язки місцевих органів влади з громадськістю як дієвий механізм налагодження, підтримки комунікацій і співпраці між владними інституціями та соціальними групами територіальних громад з метою надання якісних адміністративних послуг населенню на відповідній території;
– з’ясовано сутність зв’язків з громадськістю та сформовано систему принципів, за якими місцевим органам влади доцільно здійснювати зв’язки з громадськістю для забезпечення гласності, відкритості та прозорості у прийнятті управлінських рішень. Ця система складається з принципів системності, цілеспрямування, цілісності, адресності, адекватності, планування та прогнозування, технологічної гнучкості, взаємної доповнюваності, достовірності, двосторонньої системної комунікації, підконтрольності та публічності;
– встановлено особливості налагодження зв’язків місцевих органів влади з громадськістю у надзвичайних ситуаціях, які передбачають отримання громадськістю інформації про можливість виникнення надзвичайних ситуацій, необхідну інформаційну підготовку з ліквідації лиха та відпрацювання необхідних навичок з ліквідації їх наслідків під час тренувальних занять;
• удосконалено:
– модель зв’язків місцевих органів влади з громадськістю, зокрема запропоновано систему цілей, реалізація яких забезпечить відкритість місцевих органів влади, а саме: 1) інформування населення про принципи, за якими працює місцева влада; 2) розвинення у громадян почуття гордості за місто, район, область тощо; 3) вивчення думки громадськості про оцінку діяльності місцевої влади; 4) визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку території; 5) інформування про діяльність влади; 6) звіт про результати діяльності;
– методологічний підхід до оцінювання діяльності місцевих органів влади у сфері налагодження зв’язків з громадськістю (визначення рівня уваги влади до зв’язків з громадськістю; оцінка ефективності роботи державної адміністрації у сфері зв’язків з громадськістю; встановлення рівня довіри до органів влади; оцінка ефективності впливу різних форм комунікації на налагодження зв’язків з громадськістю);
• набуло подальшого розвитку:
– тлумачення мети зв’язків місцевих органів влади з громадськістю, зокрема у частині впливу влади на громадську свідомість та суспільні інтереси;
– функції місцевих органів влади у сфері управління комунікаціями з цільовими аудиторіями.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові висновки й теоретичні розробки дисертаційного дослідження становлять основу удосконалення діяльності місцевих органів влади шляхом побудови ефективної системи зв’язків з громадськістю.
Наукові результати дисертаційного дослідження стали основою для розроблення:
– методичних рекомендацій щодо удосконалення системи зв’язків з громадськістю в місцевих органах влади, які можуть бути використані на усіх рівнях системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, а також безпосередньо в їх практичній діяльності;
– методичних рекомендацій щодо функціонування місцевих органів влади в надзвичайних ситуаціях.
Основні положення дисертаційного дослідження використані в навчальному процесі при підготовці магістрів державного управління, зокрема: в навчальній дисципліні “Зв’язки з громадськістю в державному управлінні” у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (ЛРІДУ НАДУ) і в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування ЛРІДУ НАДУ.
Окремі положення дисертації та рекомендації автора були використані Іваничівською районною державною адміністрацією (РДА) Волинської області при використанні зв’язків РДА з громадськістю, зокрема алгоритм розвитку зв’язків з громадськістю і Миколаївською районною радою Львівської області в частині розробки плану інформування населення щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції та рекомендації, у тому числі, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на міжкафедральному семінарі кафедр менеджменту та управління проектами, політичних наук та філософії, європейської інтеграції та права, державного управління та місцевого самоврядування Львівського регіонального інституту державного управління Національної Академії державного управління при Президентові України.
Основні теоретико-методологічні положення і висновки дисертаційного дослідження були апробовані на науково-практичних конференціях, а саме: “Теорія і практика державотворення в Україні: історія та сучасність” м. Львів, 17 березня 2000 року; “Ефективність державного управління (регіональний аспект)” м. Львів, 22 січня 2001 року; “Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи” м. Львів, 22 листопада 2001 року; “Ефективність державного управління у контексті становлення громадянського суспільства” м. Львів, 22 січня 2002 року; “Кадрове забезпечення регіональних перетворень” м. Одеса, 18 - 19 квітня 2002року; “Співпраця України зі Світовою організацією торгівлі” м. Львів, 9 – 11 лютого 2005 року та в процесі викладання навчального модуля “Зв’язки з громадськістю в місцевих органах влади” для слухачів ЛРІДУ НАДУ.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 18 наукових працях загальним обсягом 20,3 д.а., серед них 13 одноосібних, загальним обсягом 18 д.а., 8 із них надруковані у фахових наукових виданнях, обсягом 5,2 д.а.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (261 позиція), 9 таблиць, 34 рисунків та 5 додатків. Обсяг дисертаційного дослідження 237 с., основного тексту 181 с.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі визначеної мети і програми дослідження викладено теоретичне узагальнення і нове визначення зв’язків з громадськістю як одного з основних критеріїв підвищення ефективності прийняття управлінських рішень і надання адміністративних послуг громадянам. За результатами дослідження сформовані такі висновки:
1. Питання зв’язків органів влади усіх рівнів з громадськістю має велике значення для розвитку громадянського суспільства. Хоча проблема і знайшла відображення в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, однак їхні результати здебільшого стосуються розгляду загальнотеоретичних та частково практичних питань зв’язків з громадськістю. Виявлено, що поза увагою науковців залишається питання організації ефективних зв’язків місцевих органів влади з громадськістю у вирішенні проблем відповідних територій.
2. Незважаючи на велику кількість нормативно-правових документів, які дозволяють громадськості брати участь в управлінні державними справами, вони все ж використовуються недостатньо через необізнаність, байдужість самих громадян і небажання місцевих органів влади задіювати їх для цього. Запропоновано розробити загальні засади формування зв’язків з громадськістю як інституту державного управління, законодавчо внормувати їх діяльність, сформувати загальнодержавну систему зв’язків з громадськістю і оптимізувати структуру її функціонування.
3. Обґрунтовано сутність зв’язків місцевих органів влади з громадськістю, яка полягає у тому, що це – дієвий механізм налагодження підтримки комунікацій і співпраці між владними структурами та соціальними групами територіальних громад з метою надання дієвих адміністративних послуг населенню.
4. Визначено основні принципи налагодження співпраці між місцевими органами влади і громадськістю, а саме – системність, цілеспрямованість, цілісність, адресність, адекватність, планування та прогнозування, технологічна гнучкість, взаємна доповнюваність, достовірність, двостороння системна комунікація, підконтрольність та публічність.
5. Встановлено, що форми і методи інформаційного забезпечення діяльності місцевих органів влади у зв’язках з громадськістю є неефективними. Основними перешкодами щодо інформаційного забезпечення є недостовірність інформації, яка надходить до громадян, що не дає їм можливості позитивно вирішувати їхні проблеми; зворотний зв’язок між місцевими органами влади та населення є досить низьким, інформація, яку отримують громадяни від місцевих органів влади, не завжди є відкритою, конкретною та об’єктивною, соціальні групи населення здебільшого не мають доступу до певних джерел інформування.
6. Обґрунтовано необхідність розвитку місцевими органами влади відповідної мотивації громадськості з метою налагодження тісного співробітництва шляхом визначення потреб останньої.
7. Доведено, що одним із шляхів поліпшення співпраці між місцевими органами влади і громадськістю є зростання іміджу місцевого органу влади, чим він вищий, тим більше бажання громадськості працювати з ним. Управління іміджем місцевих органів влади є важливим завданням їхніх служб зв’язків з громадськістю, тому діяльність у цьому напрямку повинна оцінюватися як якісними, так і кількісними показниками.
8. Запропоновано розробити і запровадити в практику діяльності місцевих органів влади узгоджені та цілеспрямовані комплекси дій, які ґрунтуються на прогнозних передбаченнях та розрахунках, конкретних планах реагування на прояви надзвичайних ситуацій і застосування необхідних ресурсів для їх ліквідації на основі створення єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру. Необхідно також активізувати у критичних регіонах та територіях роботи оперативно-чергових служб, підвищити їх оперативність за рахунок використання інформаційно-аналітичної бази даних, збільшення мобільності та технічного оснащення, створити регіональні інформаційно-аналітичні центри реагування на надзвичайні ситуації з відповідними банками даних, забезпечивши їх необхідною програмною продукцією для систематичного надання достовірних даних місцевим органам влади; звернути особливу увагу місцевих органів влади на покращення системи централізованого оповіщення населення.
Для оперативної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій разом зі штатним підрозділом створити та використовувати органи самоорганізації населення відповідних територій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К.: “Преса України”, 1997. – 80 с.
2. Закон України “Про інформацію” // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1992. – №48. – ст.651
3. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” // Урядовий кур’єр. – 1997. – 14 черв.
4. Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №47. – 256 с.
5. Закон України “Про цивільну оборону України” // Відомості Верховної України. – 1993. – №14. – С. 370-374
6. Закон України “Статус народного депутата України” від 17.11.1992 року №2790-ХІІ // www.rada.gov.ua
7. Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” // Закони України. – К.: Ін-т закон. Верховної Ради України. – 1996. – т.4.
8. Закон України “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1993. – №52. – ст.490
9. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань забезпечення та безперервної реалізації права людини на свободу слова” від 3 квітня 2003 року №676-IV // http://www.rada.gov.ua
10. Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” // Відомості Верховної Ради України – 1997. – №49.
11. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 року №586-XIV // www.rada.gov.ua
12. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” // Відомості Верховної Ради України. –2000. – №23. – С. 175.
13. Закон України “Про державний матеріальний резерв” // Відомості Верховної Ради України. –1997. – №13. – С. 112.
14. Закон України “Про органи самоорганізації населення” // Відомості Верховної Ради України. –2001. – №48. – С. 254.
15. Указ Президента України “Про Концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій” від 26 березня 1999 року №284/99 // Надзвичайна ситуація. – 1999. – №4. – С. 40-47.
16. Указ Президента України “Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення” від 19.03.1997 року №241/97 // www.rada.gov.ua
17. Указ Президента України “Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади” від 17.05.2001 року №325/2001 // www.rada.gov.ua.
18. Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості діяльності органів державної влади” від 01.08.2002 року №683/2002 // www.rada.gov.ua.
19. Указ Президента України “Про забезпечення умов для більш широкої участі у формуванні та реалізації державної політики” від 31.07.2004 року №854/2004 // www.rada.gov.ua.
20. Указ Президента України “Про Секретаріат Президента України” від 24.01.2005 року №108/2005 // www.rada.gov.ua.
21. Указ Президента України “Питання секретаріату Президента України” від 27.01.2005 року №111/2005 // www.rada.gov.ua.
22. Розпорядження Президента України “Положення про Прес-службу Президента України” від 08.02.2005 року №48/2005-рп // www.rada.gov.ua.
23. Розпорядження Президента України “Про координацію роботи прес-служб та інформаційно-аналітичних підрозділів органів державної виконавчої влади” від 23.11.1995 року №419/95-рп // www.rada.gov.ua.
24. Розпорядження Президента України “Про заходи щодо підвищення рівня інформованості населення України про основні напрями державної політики” від 28.03.1996 року №72/96-рп // www.rada.gov.ua.
25. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року №1198 “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру” // Офіційний вісник України. – 1998. – №28. – С. 106-123
26. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1302 “Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади” // Офіційний вісник України. – 2002. – №36. – С. 170
27. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року №208 “Про заходи щодо створення електронної інформаційної системи "Електронний уряд"” // Офіційний вісник України. – 2003. – №9. – С. 378
28. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2002 року №1550 “Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади” // Офіційний вісник України. – 2002. – №42. – С. 1949
29. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 року №1378 “Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” // www.rada.gov.ua
30. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2005 року №356 “Про додаткові заходи щодо залучення громадян до участі в управлінні державними справами ” // www.rada.gov.ua
31. Указ Президента України від 15 вересня 2005 року №1276/2005 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” // www.rada.gov.ua
32. Адміністративні послуги місцевих органів державної виконавчої влади: монографія / За ред. А.О.Чемериса. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. – 152с.
33. Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремлённых системах. – М., 1974 – С. 180.
34. Алёшина И.В. Паблик Рилейшнз для менеджеров и маркетеров. – М.: “ГНОМ-ПРЕСС”, 1997 – 256 с.
35. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология: Учебник. – ЮНИТИ, 1999. – 551 с.
36. Аронсон Р. и др. Психологические законы поведения человека в социуме /А.Эронсон, Т.Уилсон, Р.Эйкерт. – СПб.: Нева: М.: Олма-пресс, 2002. – 560 с.
37. Архипова Н.И., Кульба В.В. Управление в чрезвычайных ситуациях, 2-е издание, переработанное и дополненное. – М: Рос. гос. гуманит. ун-т, 1998. – 316 с.
38. Бабосов Е.М. Социология управления: Учеб. пос. – Минск: Тетра Системс, 2002. – 287 с.
39. Бабич В. Проверка на прочность // Корреспондент – 2005. - №36. – С.46
40. Бабич-Декаль О. Проблема використання політичного Паблік Рілейшнз у системі забезпечення сучасної соціальної політики // Збірник наукових праць УАДУ. – К., 1999. - №1. - С.103-111
41. Бакуменко В.Д. Державне управління і державно-управлінське рішення: вступ до досліджень // Вісник УАДУ. – 1999. – №4. – С. 68-79.
42. Бакуменко В.Д. Загальні та проблемно-орієнтовані підходи до прогнозування і планування у нормотворчій діяльності // Вісник державної служби України. – 1999. – №3. – С. 82-92.
43. Бакуменко В.Д. Методологічна база державно-управлінських рішень // Вісник УАДУ. – 2000. – №1. – С. 5-19.
44. Бакуменко В.Д. Методологічне забезпечення реалізації поширених завдань програмно-цільового управління // Управління сучасним містом. –2002. – №1/3. – С. 3-13.
45. Бакуменко В.Д. Напрями і підходи до розвитку теоретико-методологічних засад формування державно-управлінських рішень // Вісник УАДУ. – 2002. – №1. – С. 5-14.
46. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми, теорії, методології, практики. Монографія. – К.: Вид-во Уаду, 2000. – 328 с.
47. Бакуменко В.Д. Щодо напрямів розвитку досліджень та базової системи принципів формування державно-управлінських рішень // Вісник УАДУ. – 2002. – №2. – С. 5-10.
48. Бандурка А.М., Друзь В.А. Психология власти: Учеб. пособие. – Х.: Ун-т внутр. дел., 1998. – 328 с.
49. Бакеро Кабреро Хосе Даниель. Связи с общественностью в мире финансов. – М.: Дело, 1996. – 80 с.
50. Бебик В. Менеджмент виборчої компанії: ресурси, технології, маркетинг: Навч.-метод. посібник. – К.: МАУП, 2001. – 216 с.
51. Бебик В. Служба зв’язків з громадськістю. // Командор. –1999. – №1. – С. 29-32.
52. Блэк С. PR: международная практика. – М.: “Довгань”, 1997. – 180 с.
53. Блэк С. Паблик Рилейшнз. Что это такое? / Пер. с. англ. – М.: “Новости”, 1990. – 240 с.
54. Борев В.Ю., Коваленко А.В. Культура и массовая коммуникация. – М.: Наука, 1986. – 304 с.
55. Браун Л. Имидж – путь к успеху. – СПб.: Питер, 1996. – 284 с.
56. Венедиктова В.И. Деловая репутация: личность, культура, этика, имидж делового человека. – М.: Институт новой экономики, 1996. – 208 с.
57. Вечер Л.С. Секреты делового общения. – Мн.: Выщ. шк., 1996. – 367 с.
58. Викентьев И.Л. Прийомы рекламы и Паблик Рилейшнз. – СПб.: “Бизнес-Пресса”, 1998. – Ч.1. – 238 с.
59. Вильям Мастенбрук. Переговоры. – Калуга: Калужский институт социологии, 1993. – 176 с.
60. Водолазький В. Експертні методи аналізу ефективності PR-діяльності муніципальних органів місцевого самоврядування // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. – С. 103-116.
61. Водолазький В. Формування системи зв’язків з громадськістю в органах місцевого самоврядування (соціальний аналіз моделей): Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління. - К., 2003. - С.16
62. Виханський О.С., Наумов А.И. Менеджмент: Учебник. – 3-е изд. – М,: Гардарики, 2001, – 528с.
63. Гаман Т. Принципи інформаційної діяльності органів державного управління в регіонах України. // Вісник державної служби України. – 2004. - №4. – С.45-47.
64. Галкина Т.П. Социология управления: от группы к команде. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 222с. (Наука делать деньги).
65. Гірник А., Бобро А. Конфлікти: структура, ескалація, залагодження. – К.: Основи, 2003. – 172 с.
66. Гозман Л.Я., Шестопал Е.Б. Политическая психология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 446 с.
67. Головатий М.Ф. Політична психологія: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2001. – 136 с.
68. Гонціаж Я. та ін. Громадянське суспільство. / Гонціаж Я., Гнидюк Н., Кравченко Б. – К.: УАДУ, 2001. – 28 с.
69. Гоулд Ф. Стратегическое планирование избирательной компании // Полис. – 1993. – №4. – 134 с.
70. Грифін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук.ред.В.Яцура, Д.Олескевич. – Львів: Бак, 2001., - 624с.
71. Грушин Б.А. Массовое сознание. – М.: Политиздат, 1987. – 368 с.
72. Гугнін О. Етика ділової людини: (Проблеми формування) Ін-т державного управління і самоврядування при Кабінеті Міністрів України. (Дніпропетровський філіал). – К., 1995. – 42 с.
73. Гурне Б. Державне управління. / Пер. с. фр. – К.: “Основи”, 1993. – С. 77.
74. Гурьянов С.Т. Социология управления. – М.: Прометей, 1090. – 256 с.
75. Деловой этикет. /Автор-укладач Афанасьев И. 2-е изд. перераб. и доп. – К.: Альтерпрес, 2001. – 352 с. – (Библиотека делового человека).
76. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування / Кол. авт.: Н.Р.Нижник (наук. кер.) та ін. – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – Ч.І. – 224 с. – Ч.ІІ. – 312 с.
77. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посібник / Н.Р.Нижник, С.Д.Дубенко, В.І.Мельниченко та ін.; За заг. ред. Н.Р.Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
78. Державне управління: Навчальний посібник / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; За ред. А.Ф.Мельник, – К,; Знання-Прес, 2003, – 343с.
79. Державне управління: Теорія і практика / Ред. В.Б.Авєр’янов. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 434 с.
80. Джордж Р.Т. Деловая этика. Т. 1. /Пер. с англ. Р.И.Столпера. – СПб. – М.: Экономическая школа; Прогресс, 2001. – 496 с.
81. Джордж Р.Т. Деловая этика. Т. 2. /Пер. с англ. Р.И.Столпера. – СПб. – М.: Экономическая школа; Прогресс, 2001. – 560 с.
82. Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология. – М.: Новая школа, 1996. – 352 с.
83. Оболенський О.Ю. Державна служба: Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2003.–344 с.
84. Дороти Д. Паблисити и паблик рилейшнз / Пер. с англ. – М., 1998. – 288 с.
85. Доценко Е.Л. Технология манипуляции. Феномены, механизмы, защита. – М.: ЧеРо, Изд-во МГУ, 1996. – 344 с.
86. Дубенко С. Державна служба в Україні: Навч. посіб. / Наук. ред. Н.Р.Нижник. – К. Вид-во УАДУ, 1998. – 168 с.
87. Журавський В.С., Серьогін В.О., Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник для студ.вищ.навч.закл. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 672с.
88. Етика поведінки державних службовців під час виборів. – К.: Асоціація державних службовців, 1999. – 39с.
89. Зверинцев А.Б. Коммуникационный менеджмент: Рабочая книга менеджера PR. – М.: ВСП “Союз”, 1997. – 288 с.
90. Здравомыслов А.Г. Социология конфликта. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 318 с.
91. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. – СПб: Питер, 2001. – 448 с.: пл. – (Мастера психологии).
92. Известия 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 2000, 2001.
93. Йонас П. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технічної цивілізації. /Пер. з нім. А.Єрмоленко, В.Єрмоленко. – К.: Лібра, 2001. – 400 с.
94. Кампо В.М. та ін. Становлення нового адміністративного права України / В.М.Кампо, Н.Р.Нижник, Б.Ф.Шльоер. – К.: Юридична школа, 2000. – 59 с.
95. Карлоф Б. Деловая стратегия. – М.:, 1991. – 52 с.
96. Карпов А.В. Психология принятия управленческих решений. / Под ред. В.Д.Шадрикова. – М.: Юристь, 1998. – 434 с.
97. Кисельова О. Бідність в Україні (інформаційно-аналітичний огляд) // Політична думка. – 2001. – № 3. – С. 3-12.
98. Князєв В., Бакуменко В. Філософсько-методологічні засади державно-управлінських рішень // Вісник УАДУ. – 2000. – №2. – С. 341-358.
99. Князєв В., Павлов М. Розвиток муніципального управління в Україні: визначення завдань, практика роботи й форми організації // Вісник УАДУ. – 2001. – №2. – С. 51-63.
100. Комсомольская правда. – 1997, 2000, 2001.
101. Колосок С.В. Зв’язки з громадськістю у формуванні іміджу органів державного управління: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління. - К., 2003. - 20с.
102. Котошок Д. Середній клас // "Експрес". - 2005. – 13-20 січня
103. Конфлікт у політичному житті сучасної України: Теорія і технологія розв’язання. /Пойченко А.М., Ребколо В.А., Хворостяний О.І. – К.: В-во УАДУ, 1997. – 96 с.
104. Конфліктологія: Підручник /За ред. Л.М.Герасінової та М.І.Панова. – Х.: Право, 2002. – 256 с.
105. Коржова Е.Ю. Методика “Психологическая автобиография” в психодиагностике жизненных ситуаций: Методическое пособие. – К.: МАУП, 1994. – 109 с
106. Корнев М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. – К., 1995. – 304с.
107. Королько В. Некрасова О. Менеджмент колсантинговою організацією: особливості маркетингу і PR. // Соціологія: теорія, методи, меркетинг. – 2004. №4. – С127 – 139.
108. Королько В. Некрасова О. Паблік рілейшинз: проблеми освіти (Міжнародний досвід і українські реалії. // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – №2. – С 169-184
109. Королько В.Г. Паблік рілейшнз. Наукові основи, методика, практика: Підручник, 2-ге вид. доп. – К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001. – 400 с.
110. Королько В.Г. У пошуках теорії мультикультурних паблік рілейшнз // Соціологія: Теорія, методи, маркетинг. – 2002. – С. 28-41
111. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.:, 1992. – 149 с.
112. Ладанов И.Д. Психология управления рыночными структурами: Преобразующее лидерство. – М.: Перспектива, 1997. – 228 с.
113. Лебедев А.Н., Боровиков А.К. Экспериментальная психология в российской рекламе. М.: Академия, 1995. – 136 с.
114. Лебон Густав. Психология народов и масс. – СПб.: Манет, 1996. – 316 с.
115. Леонов Н. Информационно-аналитическая работа в загранучреждениях. – М., 1996 – С.6.
116. Лесечко М.Д. Прогностичні методи в інженерно-економічних розрахунках. – Львів: Вид-во ЛСГІ, 1991. – 95 с.
117. Литвин І.С. Інформаційні технології: Навчальний посібник. – Тернопіль: ТАНГ „Екологічна думка”, 2000. – С.29-30.
118. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учебное пособие. – К.: МАУП, 2000.
119. Лозниця В.С. Психологія менеджменту. – К.: Екс Об, 2000. – 510 с.
120. Луговий В.І. Проблеми та пріоритети удосконалення добору, розстановки й підготовки кадрів державного управління в Украіні / Кол. авт.: В.Луговий, В.Князєв, В.Куценко, Г.Литвинов // Вісник УАДУ. – 2001. – №4. –С. 5-19.
121. Луговий В.І. та ін. Роль Української Академії державного управління при Президентові України в кадровому і науковому забезпеченні місцевого самоврядування та регіонального розвитку // Вісник УАДУ. – 2000. – №2. – С. 5-12.
122. Малиновський В. Особливості функції зв’язків з громадськістю в державному управлінні // Вісник УАДУ. – 2000. – №3. – С. 142-147.
123. Мельник Л.П. Психологія управління: Курс лекцій, – 2-ге вид., стереотип. – К.: МАУП, 2002. – 176 с.
124. Мельникова К., Рязанова С. “Паблік рілейшнз” як функція управління в органах державної влади // Актуальні проблеми державного управління. – Х., 1998 – С. 41-42.
125. Мендісабаль Р.-А.М. Зв’язки з громадськістю як комунікативний аспект державного управління: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління - К., 2001. - С.19
126. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.:, 1993. – 584 с.
127. Місцеве самоврядування. Кн.2 Організація роботи міського голови / За заг. ред. А.О.Чемериса. – Львів.: Ліга-Прес, 2004. – С.959-996
128. Михалкович В.И. Изобразительный язык средств массовой коммуникации. – М.: Наука, 1986. – 224 с.
129. Михальская А.К. Русский Сократю Лекции по сравнительно-исторической риторике. – М.: Академия, 1996. – 192 с.
130. Моисеев В.А. Паблик рилейшинз. Теория и практика. – К.:ВИРА-Р, 1999. – 376с.
131. Московичи С. Век толпы. Исторический трактат по психологии масс. – М.: Центр психология и психотерапия, 1998. – 480 с.
132. Наша мета – розбудова громадянського суспільства в Україні: Матеріали ІV Всеукраїнської конференції 15.12.2001. – К.: Загальновоїнська спілка України, 2001. –44 с.
133. Невзлин Л.Б. Паблик рилейшнз. Кому это нужно? – М.: Экономика, 1993. – 222 с.
134. Нємов Р.С. Психологія: Посібник. ВЗх кн.. Кн. 1. Загальні основи психології /Пер. з рос. – Рівне: Вертекс, 2002. – 576 с.
135. Нижник Н.Р. Системний підхід в організації державного управління / Н.Р.Нижник, О.А.Машков. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.
136. Нижник Н.Р., Пашко Л.А., Олуйко В.М., Кіндзерський С.А. Ділове спілкування у сфері державного управління. – Хмельницький: ТОВ “Поліграфіст”, 2005. – 195 с.
137. Норми етики в управлінні (матеріали українсько-американського симпозіуму 24-26 травня 1994 року). – К.: Ін-т державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України, 1994. – 106 с.
138. Огірко І.В., Серант А.Й., Огірко О.І. Концептуальна модель прийняття індивідуального оптимального рішення // Матеріали науково-практичної конференції: “Ефективність державного управління (регіональний аспект)” 22 січня 2001р. – Львів, ЛФ УАДУ, 2001 – С. 116-117.
139. Одайник В. Психология политики. Политические и социальные идеи Карла Густава Юнга. – СПб.: Ювента, 1996. – 384 с.
140. Орбан-Лембрик Л.Є. Психологія управління. – Ів.-Франківськ: Плай, 2001. – 694 с.
141. Оранжевая революция. Народное восстание // Корреспондент. – 2004. №49. - С.64.
142. Основы конфликтологии. Учебное пособие. /Под ред. В.Н.Кудрявцева. – М.: Юристь, 1997. – 199 с.
143. Пархоменко В. Проблеми місцевого самоврядування в Україні 1990-х років. К.: Інститут демократії ім. Пилипа Орлика. 1997. – 256с.
144. Пархоменко В. Історичні корені місцевого самоврядування в Україні // Аспекти самоврядування. Часопис українсько-американської програми "Партнерство громад". – 1999. – №1 – С.73-75
145. Пашков М., Чалий В. Міжнародний імідж України: погляд із Польщі. // УЦЕПД. Національна безпека і оборона – С. 53-59.
146. Петрушин В.И. Психология менеджмента.: Учеб. пос. для колледжей. – М.: Ин-т практической психологии, 1996. – 235 с.
147. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Т. 1. У полоні Платонових чарів. /Пер. з англ. О.Коваленко. – К.: Основи, 1994. – 444 с.
148. Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Т. 2. /Пер. з англ. О.Буценка. – К.: Основи, 1994. – 494 с.
149. Політика Стокгольмського муніципалітету щодо засобів масової інформації // Місцеве самоврядування. – 1998. – №1-2(а) – С.113-114
150. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. – К.: “Основи”, 1997 – С. 66.
151. Потеряхин А.Л. Психология управления: основы межличностного общения. – П.: ВИРА – Р, 1999. – 384 с.
152. Почепцов Г. Имиджелогия: Теория и практика. – К., 1998 – 390 с.
153. Почепцов Г.Г. Имидж: от фараонов до президентов. Строительство воображаемых мифов в мифе, сказке, анекдоте, рекламе, пропаганде и паблик рилейшнз. – К.: АДЕФ-Украина, 1997. – 328 с.
154. Почепцов Г.Г. Как становятся президентами: избирательные технологии ХХ века. – К.: Знання, 1999. – 380 с.
155. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии ХХ века. – М.: Реф-бук, 2001. – 352 с.
156. Почепцов Г.Г. Паблік рилейшнз. – К.: Знання, 2000. – 506 с.
157. Почепцов Г.Г. Профессия: имиджмейкер.-2-е изд., испр. и доп. – К., 1998. – 235 с.
158. Почепцов Г.Г. Символы в политической рекламе. – К., 1997. – 323 с.
159. Почепцов Г.Г., Чукут С.А. Інформаційна політика: Навч. посібник. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – Ч.1. – 88 с.
160. Почепцов Т.Г. Имиджмейкер. Паблик рилейшинз для политиков и бизнесменов. – К.: Рекламное агенство Губерникова, 1995. – 256 с.
161. Пригожин А.И. Организационные управленческие патологии // Общественные науки и современность. – 1998. – №3. – C. 16.
162. Програма “Україна – 2010”: Консолідація українського суспільства: реалії, перспективи (науково-методичні поради лектору). – К.: В-во УАДУ, 1999. – 200 с.
163. Психология менеджмента: Учебник. /Под ред. С.Никифорова. – СПб., 2000. – 571 с.
164. PR в організаціях державної влади та місцевого самоврядування: Монографія / О.В.Бабкіна, В.В.Басанюков, В.М.Бебик та інш.: За заг. ред. В.М.Бебика, С.В.Куніцина. – К.; Сімферополь: МАУП, 2003. – 240с.
165. Психология управления: Курс лекций. /Аверченко Л. и др. – М. – Новосибирск: ИНФРА – М – Сибирское соглашение, 2000.– 147 с.
166. Работа Ю. Проблеми інституалізації зв’язків з громадськістю в державно-управлінській діяльності // Вісник НАДУ – 2004. - №2. – С.35-43
167. Решетніченко А.В, Серьогін С.М. Теорія управління соціальним розвитком: Глосарій. – Дніпропетровськ, ДРІДУ УАДУ, 2002. – 63 с.
168. Роджерс С., Агавара – Роджерс Р. Коммуникация в организиции. – М., 1980. – 60с.
169. Рюттигер Р. Культура предпринимательства. – М.,1992. – 124с.
170. Рощин С.К. Психология и журналистика. – М.: Наука, 1989. – 192 с.
171. Рубцов В.П. Етика політиків і службовців (підходи по кодифікації). – К.: Інститут місцевої демократії, 2001. – 56 с.
172. Рудакевич М.І. Етика державної служби (зарубіжний досвід). – К.: УАДУ, 2002. – 104 с.
173. Рюкле Хорст. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жесты, движения. – М.: Интерэксперт, 1996. – 280 с.
174. Свірін М., Паблік рілейшнз у місцевих органах державної влади: концептуальний аспект. – К.: “Вісник УАДУ”, 1999. – С. 223.
175. Серант А. Взаємовідносини з громадськістю органів місцевого самоврядування: Методичні рекомендації / За заг. ред. Академіка АБУ, д.е.н., професора М.Д.Лесечка. – Львів: ЛФ УАДУ, 2001. – 27 с.
176. Серант А. Зв’язки з громадськістю (ПР) в надзвичайних ситуаціях. // Ефективність державного управління в контексті становлення громадянського суспільства: Матеріали щорічної науково-практичної конференції 22 січня 2002 року. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. – С. 156-158.
177. Серант А.Й. Завдання органів державного управління та місцевого самоврядування в розвитку зв’язків з громадськістю (ПР) в надзвичайних ситуаціях. // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ЛФ УАДУ / За заг.ред. А.О.Чемериса. – Львів: ЛФ УАДУ. Кальварія, 2000. – Вип. №3. – С. 231-241.
178. Серант А.Й. Зв’язки з громадськістю і місцеві органи влади. – К.: Вісник УАДУ, 2000. – №3. – С. 448-457.
179. Серант А.Й. Організація зв’язків з громадськістю в державних установах. – К.: Вісник УАДУ, 2000. – №2. – С. 428-434.
180. Серант А.Й. Особливості формування системи зв’язків з громадськістю органів державного управління та місцевого самоврядування в Україні. – К.: Вісник УАДУ, 2001. – №4. – С. 399-405.
181. Серант А.Й. Рекомендації щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на територіях сільських, селищних громад // „Місцеве самоврядування: Монографія. – Кн.1. Організація роботи сільського, селищного голови. / А.О. Чемерис, П.І. Шевчук, П.Ф. Гураль, А..Й. Серант, А.В. Ліпенцев, І. Ю. Посипанко, Г.В. Смолин / За заг. ред. А.О. Чемериса. – 3-е вид., доп., – Львів: Ліга – Прес, 2002. – С. 250-252.
182. Серант А.Й. Роль індивідуального організаційного рішення керівника місцевих органів влади в налагодженні зв’язків з громадськістю. // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ЛФ УАДУ. За заг.ред. А.О.Чемериса. – Львів: ЛФ УАДУ. Кальварія, 2001. – Вип. №5. –С. 215-224.
183. Серант А.Й. Стандарт сільського, селищного голови: Методичні рекомендації. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. – 30 c.
184. Серант А.Й. Формування іміджу України в очах громадськості. // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ЛФ УАДУ / За заг.ред. А.О.Чемериса. – Львів: ЛФ УАДУ. Кальварія, 2002. – Вип. №6. –С. 193-202.
185. Серант А.Й. Формування іміджу України в очах громадськості. Чинники, які на це впливають // Українське державотворення: уроки, проблеми, перспективи: Матеріали науково-практичної конференції – Львів: ЛФ УАДУ, 2001. – С. 324-328.
186. Серант А.Й. Шляхи удосконалення системи підвищення кваліфікації державних службовців в регіонах. // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць.– Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. – Вип.10. С. 354-358.
187. Серант А.Й., Огірко О.І. Застосування новітніх комп’ютерних технологій та АСУ в державному управлінні та у зв’язках з громадськістю. // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ЛФ УАДУ. За заг.ред. А.О.Чемериса. – Львів: ЛФ УАДУ. Кальварія, 2000. – Вип. №4. –С. 32-38.
188. Сидельников И. Англо-русский словарь рекламных терминов. – М.: Внешторгреклама, 1994. – 290 с.
189. Сопер Поль. Основы искусства речи. Книга о науке убеждать. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. – 448 с.
190. Сорокин Ю.А. Этническая конфликтология. – Самара: Русский лицей, 1994. – 96 с.
191. Сорос Дж. Відкрите суспільство чи національна диктатура ?. – К.: Основи, 1993. – 23 с.
192. Социальная психология и этика делового общения./Под ред. В.Н.Лавриненко. – М.: Культура и спорт, 1995. – 160 с.
193. Социальная психология личности в вопросах и ответах. /Под ред. В.А.Лабунской. – М.: Гардарики, 1999. – 397 с.
194. Спиллейн Мери. Создайте свой имидж. Руководство для женщин. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1996. – 149 с.
195. Стратегія і тактика комунікацій із громадськістю для організацій третього сектору: методичний посібник / За ред. В.Г.Королька. – К: 2003. – 216с.
196. Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні: Матеріали науково-практичної конференції за Міжнародною участю. 30 травня 2001р. Київ. Т. 1. –К.: УАДУ, 2001. – 424 с., Т. 2. –К.: УАДУ, 2001. – 472 с., Т. 3. –К.: УАДУ, 2001. – 380 с.
197. Тихомирова Є.Б. Зв’язки з громадськістю: Навч. Посібник. – К.: НМЦВО, 2001. – 560 с.
198. Удальцова М.В., Аверченко Л.К. Социология и психология управления: Практикум. – М.: ИНФРА–М; Новосибирск: Сибирское соглашение, 1999. – 180 с.
199. Удальцова М.В., Аверченко Л.К. Социология и психология управления: Учеб. пос. – Ростов-на-Дону: Феникс; Новосибирск: Сибирское соглашение, 2001. – 320 с.
200. Уокер Джон Р. Введение в гостеприимство: Учебник. /Пер. с англ. Н.М.Михайлова. – М.: ЮНИТИ, 1999. – 463 с.
201. Управлінська психологія: Модуль. Матеріали до дисципліни: Державне управління та менеджмент. /Укл. П.М.Петровський. – Львів: УАДУ. ЛФ, 2001. – 30с.
202. Програма діяльності Кабінету Міністрів України “Назустріч людям” // Урядовий портал. – 2005. 8 лютого. - С.16.
203. Уткин Э.А. Конфликтология. Теория и практика. – М.: ЭКМОС, 1998. – 264 с.
204. Ушакова Т.Н., Латынов В.В., Павлова А.Л., Павлова Н.Д. Ведение политических дискуссий. Психологический анализ конфликтных выступлений. – М.: Академия, 1995. – 156 с.
205. Фишер Роджер, Юри Уильям. Путь к согласию или переговоры без поражения. – М.: Наука, 1990. – 158 с.
206. Фоли Дж. Энциклопедия знаний и символов. – М.: Вече-АСТ, 1996. – 432с.
207. Формування громадського суспільства в Україні: стан, проблеми, перспективи. – К.: УАДУ, 2001. – 247 с.
208. Хейнс П. Экономический образ мышления. – М., 1993 – С. 215.
209. Хміль М. Помилуйте хоча б високий замок! // Високий замок. – 2005. - №55. - 28 березня.
210. Цуладзе А. Формирование имиджа политика в России. – М.: Книжный дом “Университет”, 1999. – 144 с.
211. Чалдини Р. Психология влияния. – СПб: Питер, 1999. – 272 с.
212. Чемерис А.О, Серант А.Й. Організаційно-правові засади роботи сільського, селищного голови: Методичні рекомендації. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. – 27 c.
213. Чемерис А.О, Серант А.Й. Управління в надзвичайних ситуаціях. Методичні рекомендації. За заг. ред. Академіка АБУ, д.е.н., професора М.Д.Лесечка. – Львів: ЛФ УАДУ, 2001. – 37 с.
214. Чемерис А.О. Теоретичне обґрунтування групової дієвої компетенції органів державного управління та місцевого самоврядування. // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ЛФ УАДУ. За заг.ред. А.О.Чемериса. – Львів: ЛФ УАДУ. Кальварія, 2000. – Вип. №4. – 322 с.
215. Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч. посібник – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Вікар, 2002. – 223 с.
216. Чукут С.А. Генеза духовної культури: Управлінський вимір. – К., 1999.
217. Чукут С.А. Роль сучасних засобів масової інформації в процесах державотворення // Вісник УАДУ. – 1999. – №3. – С. 271-279.
218. Шихирев П. Public relations в России нет и быть не может // Мир PR. – 1995. – №2.
219. Шихирев П.Н. Современная социальная психология: Учеб. пос. – М.: ИПРАН; КСП+; Академический проект, 1999. – 448 с.
220. Шляхи формування громадського суспільства в Україні. Забезпечення права людини на свободу слова та інформацію (за матеріалами “круглого столу” проведеного 11 квітня 2001 року в м. Харкові). – Х.: УАДУ, 2001. – 168 с.
221. Шпигель Дж. Флирт – путь к успеху. – СПб.: Питер, 1996. – 150 с.
222. Щекин Г.В. Как эффективно управлять людьми: психология кадрового менеджмента. – К.: МАУП, 1999. – 400 с.
223. Юри Уильям. Преодолевая “нет” или переговоры с трудными людьми. – М.: Наука, 1993. – 127 с.
224. Як стати і бути лідером: поради психолога. /Автор-упорядник В.Татенко. – К.: Українська перспектива, 1996. – 110 с.
225. Якокки Л. Карьера менеджера. – М.:, 1990. – 75 с.
226. A Special Report // Corporate Public Issues. – 1982. – December 1, vol.7. – №23.
227. Allen H. Center, Patrick Jackson. Public relations practices. Managerial case studies and problems. – Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1990. – 441 p.
228. Anton Weiland. Soziale Kompetenz / Econ Taschenbuch Verland, Dusseldorf – 1993.
229. Arfin F.N. Financial public relations. Lessons from the corporate leaders. – London: Pitman, 1994. – 225 p.
230. Brendan Bruce. Images of power. How the image makers shape our leaders. – London: Kogan Page, 1992. – 192 p.
231. Campaign’92: new frontiers in political communication. // Ed. by J. Gregory Payne. American Behavioral Scientist. – 1993. – vol. 37. – №2. – 336 p.
232. Carbaugh D. (ed) Cultural Communication and Intercultural Contact. – 1990. – S.1. – P. 7.
233. Cheney G. The Corporate Person (Re) Presents Itself // Rhetorical and Critical Approaches to Public Relations / Ed. by E.J.Toth, R.J.Heath. – 1992. – S.1
234. Cutlip S.M., Center A.H., Broom G.M. Effective public relations: 7th edition – Englewood clifts. – 1994. – Р. 6.
235. Decima Marlet-Vearle. Putting on the polish. A quide to image enhancement for men and women. – Calgary: Detselig Enterprises, 1993. – 486 p.
236. Dennis L. Wilcox, Lawrence W. Nolte. Public Relations writing and media techniques. – N.Y.: Harper Collins, 1995. – 514 p.
237. Edward J. Bernays. The later years. Public Relations insights, 1956-1986. – Rhinebeck: H & M Publishers, 1986. – 152 p.
238. Eleri Sampson. The image factor. A guide to effective self-presentation for career enhancement. – London: Kagan Page, 1994. – 143 p.
239. Faix W., Lairel A. Soziale Kompetenz. – Wiesbaden. – 1991. – Р. 37.
240. Frank Jefkins. Public Relations. – London: Pitman, 1992. – 340 p.
241. Glossary of public relations terns in 7 languages Ed. by Margaret Holly [s.l.] [s.a.]. – 84 p.
242. Gruning J. Hunt T. Managing Public Relations. – New York, 1984. – P.6
243. Gruning J.E. Organization, Environments and Models Public Relations // Public Relations Research and Educations. – 1984. – №1. – P. 6-29
244. Gruning J. What Kind of Public Relations do you Practice? New Theory of Public Relations Present Four Models // Pr Reporter: Purview. – 1984, – April 9. – Vol. 27. – P.1.
245. Harlow Rex.F. Building a public relations definition // Public Relations review. – 1976. – №4. – p.36.
246. John Antony Maltese. Spin Control. The Write House Office of Communications and the Management of Presidential News Chapel Hill ets.: University of North Carolina Press, 1992. – 297 p.
247. John White, Laura Mazur. Strategic communications management. // Making Public Relations world. Wokingham ets.: Addison-Wesley, 1995. – 277 p.
248. Lasswel H.D. The uses of content analysis in studying social change // Social science information. – 1968. – №1. – Р. 5-11.
249. Merry Aronson, Don Spetner. The Public Relations writer’s handbook. – N.Y. ets.: Lexington Books, 1993. – 210 p.
250. Newson J.C., Scott A., Turk J.V. This is PR. The Realities of Public Relations: 5th ed. – Belmont, California, 1993.
251. Newsweek. Special edition. – December 1999 – February 2000. – Р. 75.
252. Peter Sheldon Green. Winning PR tactics. Effective techniques to boost you sales. – London: Pitman, 1994. – 185 p.
253. Pimlot J.A.R. Public Relations and American democracy. – Princeton, 1951.
254. Polli Bird. Sell Yourself. Persuasive tactics to boost your image. – London: Pitman, 1994. – 192 p.
255. Preiser. Wunderer / Grunwald, Fuhrungslehre Bd.2 // Berlin / New York, 1980. – Р. 191.
256. Rzecz Pozpolita 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 199, 2000, 2001.
257. Sam Black. The essential of Public Relations. – London: Rogan page, 1993. – 192 p.
258. Scott M. Cutlip, Allen H. Center, Glen M. Broom. Effective Public Relations. – Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1994. – 560 p.
259. Seitel F.P. The practice of public relations // N.Y. ets., 1992. – p.5.
260. Spicer C. Organizational Public Relations: A Political Perspective. – 1997. – S.1. – P. 22.
261. Tedlow R.S. Keeping the corporate image: Public relations and business 1900-1950. – Greenwich, 1979