ЗВ\'ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ



  • Название:
  • ЗВ'ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
  • Кол-во страниц:
  • 187
  • ВУЗ:
  • Українська Академія державного управління при Президентові України
  • Год защиты:
  • 2001
  • Краткое описание:
  • Українська Академія державного управління
    при Президентові України


    На правах рукопису

    Руіс Мендісабаль Ліліана Миколаївна

    УДК 659.44:35.07(043.5)

    ЗВ'ЯЗКИ З ГРОМАДСЬКІСТЮ
    ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ
    ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

    Спеціальність 25. 00.01 - теорія та історія
    державного управління

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата наук з державного управління



    Науковий керівник :
    Бебик Валерій Михайлович,
    доктор політичних наук,
    професор

    Київ - 2001





    ВСТУП


    Актуальність теми дослідження. На рубежі століть інформаційні потоки поширюються на теренах все більшої кількості країн та регіонів. Відкритий і широкий доступ до різноманітних джерел інформації та її активне використання являє собою ту сферу духовного і матеріального виробництва, яка глобально трансформує свідомість суспільства, сприяє перебудові відносин поміж людьми, спільнотами, державами, націями та народами.
    Сьогодні інформація діє в якості геополітичного феномену у взаємовідносинах народів, визначаючи майбутнє державних і суспільних інститутів, ціннісних систем і способу буття і на цій основі формує концепцію інформаційного суспільства, що докорінно відбивається на перегляді його силових ліній розвитку.
    У XXІ столітті світова спільнота стає більш залежною ніж це було раніше від комунікації як інформаційного аспекту спілкування. Сучасна епоха наскрізь технологічна і вона не змогла залишити поза увагою комунікативні потоки, що стрімко пронизують весь зміст нашого повсякденного життя. Характеристики комунікативних потоків стали визначальними факторами у вирішенні багатьох важливих питань.
    Сьогодні статус тієї чи іншої організаційної структури визначається тим місцем, яке вона займає в потоках масової інформації. Саме в нашому столітті виявляється феномен нової ролі громадської думки. Успіх запроваджених реформ в політичній, економічній та духовній сферах життя нашого суспільства прямо пов’язаний з підтримкою їх широкою громадськістю. Урахування впливу громадської думки буде зростати в міру розвитку ринкових відносин, зміцнення демократичних інститутів і становлення громадянського суспільства.
    Однією з вагомих причин системної кризи в Україні є кризовий стан системи державного управління, а також її неспроможність забезпечити ефективний діалог між органами державної влади та управління і структурами громадянського суспільства на всіх рівнях суспільної організації, що, природно, викликає відчуження населення від влади та політики реформ, запроваджуваних нею. Більше того, відсутність ефективної комунікативної взаємодії всередині органів влади, а саме поміж законодавчою та виконавчою гілками, призводить до нестійкості її функціонування, непослідовності в проведенні економічних, політичних та соціальних реформ та, крім того, поглиблює розбалансованість основних сфер життєдіяльності українського суспільства.
    Оптимізація режиму функціонування механізму державного управління сьогодні неможлива без пошуку нових форм, адекватних принципам сучасного рівня демократії. В межах вирішення цього важливого завдання особливої актуальності набуває використання комплексу засобів, методів, операцій, прийомів та процедур системи управління інформацією - інноваційної для України соціально- культурної технології "паблік рілейшнз" (ПР) - зв'язки з громадськістю та її важливого інструменту впливу на громадську думку - пабліситі, що спрямовані на забезпечення діалогових відносин між державою і суспільством, урахування та цілеспрямоване формування громадської думки, стимулювання громадянської активності, підвищення авторитету та довіри до органів державного управління. Актуалізація комунікативного аспекту становить важливий напрям підвищення ефективності державного управління.
    Слід визнати, що в Україні продовжує залишатися невирішеною проблема підготовки спеціалістів-професіоналів у сфері ПР в органах державного управління, відсутні повноцінні навчальні програми та підручники, в яких би глибоко висвітлювались концептуально-категоріальні і технологічні основи ПР як важливої теоретико-прикладної складової процесу державного управління в умовах перехідного суспільства. Тому сьогодні надзвичайно важливо дослідити функціональний статус "паблік рілейшнз" - зв'язки з громадськістю - як комунікативний аспект державного управління в економічній, політичній і духовній сферах українського суспільства, що є корисним та своєчасним в осмисленні глибинних механізмів руху до нового соціального, технологічного і духовно-культурного стану суспільства.
    Ступінь наукової розробленості теми дослідження. Аналіз показує, що тема дисертації мало досліджена в Україні, тому що ПР - зв’язки з громадскістю- як спеціальний і фаховий інститут ще не сформований. Термін "паблік рілейшнз" є, вочевидь, тим терміном, що по своїй множині і багатозначущості тлумачень переважає решту категорій системи маркетингових комунікацій. Дослівний переклад з англійської терміну "public relations" як "зв’язки з громадськістю" відображає лише одну зі сфер його функціонування, не виражаючи суттєвого значення цього поняття.
    На Заході ПР - це розвинута науково-прикладна дисципліна. Фаховою діяльністю там займаються вже декілька десятиліть, тому що наука і мистецтво встановлення контактів і підтримка добрих стосунків з громадськістю набувають сенсу лише в умовах демократичного суспільства. Аналізуючи й узагальнюючи світовий досвід у сфері теорії та практики ПР необхідно звернутися до американського досвіду як найбільш інституціонально розвинутого в цій галузі. Вагомий внесок в розвиток теорії і практики ПР і реклами в США внесли: Е.Бернайз, Д.Груніг, Р.Харлоу, С.Катліб, А.Сентер, Г.Брум, Д.Доті, Дж. Бергер, Л.Кортленд, І.Сендідж, В.Фрайбургер, К.Ротцол, У.Уеллс, Дж.Бернет, С.Маріарті, Ф.Котлер, Е.МакКарті та інші.
    Серед американських спеціалістів немає спільної думки у теоретичному визначенні ПР-діяльності, що свідчить про важливість дослідження цієї проблематики.
    Необхідно визнати, що західні посібники, які з’явились на нашому ринку, були написані понад 10 років тому і базуються на досвіді, який не завжди є актуальним до застосування в нашій дійсності. Проте вивчення сучасного зарубіжного досвіду відіграє, в певній мірі, позитивну роль при використанні з західного інструментарію всього того, що має загальнонаукове значення.
    Слід зазначити, що в СНД тільки з середини 90-років з’являються роботи, в яких в тому чи іншому аспекті торкаються проблем нової прикладної дисципліни паблік рілейшнз, яка виявилася в фокусі відразу багатьох наук: соціології, психології, культурології, політології, теорії комунікації, теорії та історії державного управління, менеджменту, маркетингу та реклами. Нечисельні українські і російські дослідження, що присвячені проблемам нової прикладної комунікативної технології ПР, являють собою або критико-інтерпретуючі роботи зарубіжного досвіду в сфері ПР і реклами (В.Королько, В.Музикант, В.Блажнов, І.Альошина, В.Моісеєв, Є.Ромат та ін.), або розглядають сферу діяльності ПР як експериментально-прикладний аспект масової комунікації (В.Конецька, І.Вікентьєв та ін.), або висвітлюють роль і місце ПР в організації комерційної діяльності (І.Синяєва, І.Яковлєв, О.Яновський та ін.), або виділяється напрямок, пов’язаний з питаннями формування політичного іміджу і технологіями проведення політичних кампаній методами і засобами ПР-діяльності (В.Бебик, Г.Почепцов, С.Файер, О.Феофанов та ін.), або висвітлюється діяльність по зв'язках з громадськістю у правоохоронних органах влади (В.Годованець, В.Серьогін та ін.), або зв’язки з громадськістю розглядаються в системі функцій (допоміжних) в сфері державного управління (В.Малиновський, К.Мельникова, С.Рязанова, М.Свірін та ін.).
    Проте, у відзначених роботах тема зв'язків з громадськістю як комунікативний аспект державного управління спеціально не розглядалась. Проблематика ПР-діяльності, що стосується визначення предметної площини "паблік рілейшнз" - зв'язки з громадськістю-, специфіки пізнавальних та методологічно-операціональних функцій продовжує залишатися гостро дискусійною. Гносеологічний аспект проблемної ситуації визначається тим, що існуючі в Україні дослідження не відображають повністю сучасного контексту вивчення феномену "паблік рілейшнз" з урахуванням специфіки трансформаційних процесів в українському суспільстві. Тому, незважаючи на всі складнощі, дослідницькі зусилля в цьому напрямку в сучасних умовах реформування державного управління становлять особливе теоретичне та практичне значення.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження проводилося згідно з планом комплексного наукового проекту "Державне управління та місцеве самоврядування" (ДР-ОК №200U004103), що розробляється науковцями Української Академії державного управління при Президентові України.
    Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці загальнотеоретичної концепції феномену "зв'язки з громадськістю", виявленні його сутності, змісту та особливостей прояву зв'язків з громадськістю як комунікативного аспекту державного управління в умовах системної трансформації суспільного життя і на основі цього формулювання практичних рекомендацій для органів державної влади щодо оптимізації функціонування механізму державного управління.
    Реалізація цієї мети зумовила постановку і вирішення наступних взаємопов’язаних завдань:
    • проаналізувати традиційні та сучасні підходи в дослідженні феномену "паблік рілейшнз" - зв'язки з громадськістю- в аспекті комунікативного менеджменту, визначити їх переваги, недоліки, характер спадкоємності, а також виявити їх евристичні можливості;
    • сформулювати визначення поняття "зв'язки з громадськістю", узагальнивши сутність всіх його проявів;
    • здійснити аналіз соціально-психологічних особливостей зв'язків з громадськістю в управлінні суспільними процесами;
    • розкрити зміст зв'язків з громадськістю і особливості їх функціонування в державному управлінні на перехідному етапі розвитку суспільства;
    • визначити місце і роль зв'язків з громадськістю (ПР) в cтруктурі органів вищої державної влади України у відповідності до їх функціонального призначення та компетенції;
    • дослідити зв'язки з громадськістю як комунікативний аспект державно-управлінської діяльності в економічній, політичній та духовній сферах суспільного життя;
    • розробити рекомендації для органів державної влади щодо оптимізації функціонування механізму державного управління.
    Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дисертаційного дослідження є інформаційні відносини між органами державної влади та громадянами й інститутами громадянського суспільства.
    Предметом дисертаційного дослідження є зв'язки з громадськістю як комунікативний аспект державного управління суспільством у перехідний період.
    Теоретико-методологічна основа дисертаційного дослідження. Документальні джерела дисертації складають: нормативно-правові акти органів державної влади і управління, а саме: Конституція України від 28 червня 1996 року, Закони України, підзаконні нормативно-правові акти (Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, робочі документи Верховної Ради України та ін.), були використані роботи вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі теорії та практики ПР, а також дослідження в галузі філософії, теорії та історії державного управління, соціології, психології, політології, культурології, теорії комунікації, менеджменту, маркетингу і реклами, а також спеціалізовані вітчизняні і зарубіжні періодичні видання з проблем державного управління та ринкової економіки.
    Методологічну основу дослідження феномену зв'язки з громадськістю як комунікативний аспект державного управління становить діалектичний метод пізнання і комплексний підхід щодо використання системи загально-філософських, загально-наукових та спеціальних методів дослідження, що сприяє забезпеченню єдності соціологічного і гносеологічного аналізу, об’єктивності, єдності загально-історичного і локального.
    При написанні роботи використано досягнення теорії державного управління та теорії організації соціальних систем.
    Методологія аналізу з урахуванням специфіки предмета і завдань дослідження імпліцитно включає всю різноманітність загальнонаукових методів: аналіз і синтез, індукція і дедукція, функціональний підхід та комплексно-історичний аналіз.
    Наукова новизна одержаних результатів обумовлена, насамперед, вибором теми дослідження, яка до цього не мала в Україні цілісного розгляду.
    Складний поліфункціональний характер феномену "паблік рілейшнз" - зв'язки з громадськістю - в сучасних концепціях комунікативного менеджменту і комплексна постановка проблем дисертаційного дослідження обумовили необхідність вивчення, аналізу і синтезу широкого кола концепцій, положень і висновків з філософії, теоріі та історії державного управління, соціології, психології, політології, культурології, теорії комунікації, менеджменту, маркетингу і реклами.
    Це дозволило в межах даного дослідження вперше розробити загальнотеоретичну концепцію функціонування зв'язків з громадськістю в державному управлінні суспільством у перехідний період як нової для України форми оптимізації діяльності органів державної влади. В рамках цієї концепції були отримані результати та висновки, які виносяться на захист:
    • проаналізовано традиційні та сучасні дослідницькі підходи до розгляду феномену "паблік рілейшнз" - зв'язки з громадськістю-, що сформувались у вітчизняних та зарубіжних дослідників проблеми ПР; на основі цього вироблено необхідні методологічні засади дослідження зв'язків з громадськістю в аспекті комунікативного менеджменту;
    • визначено поняття "зв'язки з громадськістю" як науки і мистецтва управління процесом комунікації між організацією та її цільовими групами громадськості з метою формування громадської думки в бажаному для організації напрямку за підтримки засобів масової комунікації;
    • проаналізовано соціально-психологічні особливості зв'язків з громадськістю в управління суспільними процесами; розкрито механізм формування громадської думки, виявлені характерні ознаки громадської думки; методи сегментації громадськості на цільові групи як засіб ефективності впливу в контексті ПР-діяльності;
    • обгрунтовано поняття "імідж" як основний структурний елемент функціональної моделі комунікації з масовою свідомістю; введено і розроблено принцип "позиціювання" як алгоритм формування і управління позитивним іміджем;
    • проаналізовано зміст зв'язків з громадськістю і особливості їх функціонування в державному управлінні суспільством у перехідний період як нової для України форми оптимізації функціонування механізму державного управління, адекватної принципам сучасного рівня демократії; вказано на діалектичний характер паблік рілейшнз, що виявляється, по-перше, як теоретико-аналітична робота з послідовним наданням інформаційних послуг для вищого керівництва, а по-друге, - це практична діяльність з оцінки двостороннього потоку інформації з широким застосуванням фінансових та матеріально-технічних засобів, а також спеціальних форм і методів освітньо-виховного впливу на масову свідомість та поведінку людей; визначено комплекс функцій зв'язків з громадськістю: аналітично-прогностична, інформаційно-комунікативна, організаційно-технологічна, консультативно- методична, що спрямовані на забезпечення двостороннього характеру зв'язків суб'єкта управління (органа державної влади) та громадськості; розроблено функціональну модель формування позитивної репутації суб'єкта державного управління;
    • визначено місце і роль зв'язків з громадськістю в структурі органів вищої державної влади України, зокрема в структурі апарату Адміністрації Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України у відповідності до їх функціонального призначення та компетенції; виявлено недоліки;
    • досліджено зв'язки з громадськістю як комунікативний аспект державно-управлінської діяльності в економічній, політичній та духовній сферах суспільного життя, відповідно до цього актуалізовано такі напрямки ПР-діяльності: формування сприятливої громадської думки щодо ринкових механізмів господарювання і підприємництва як суб'єкта економіки, банківської системи як провідному каналу та стимулятору нової соціально-економічної поведінки в суспільстві, вказано на необхідність розвитку в Україні антикризового менеджменту, розглянуто питання політичного рекламування діяльності депутата як суб'єкта політики, розкрито позитивний аспект поняття "лобіювання" як процесу захисту інтересів громадян, розглянуто питання пропаганди державної мови, національної ідеї, нової парадигми суспільних цінностей;
    • розроблено пропозиції щодо формування в Україні ефективного інституту паблік рілейшнз - зв'язки з громадськістю - в системі органів державного управління.
    У більш конкретному вигляді зміст наукової новизни дисертаційного дослідження й особистий внесок дисертанта в розробці проблеми відображається у висновках дисертації.
    Практичне значення одержаних результатів. Оскільки за своїм змістом дисертаційне дослідження орієнтовано на вивчення фундаментальної теоретико-методологічної проблематики, його теоретична і практична цінність визначається в значній мірі новизною і змістом отриманих результатів.
    По-перше, положення і висновки дисертації можуть бути використані для вирішення подальших науково-дослідницьких завдань в галузі теорії та практики ПР з урахуванням запропонованого в дисертації розуміння поліфункціонального статусу "паблік рілейшнз" - зв'язки з громадськістю.
    По-друге, ідеї і висновки дисертації можуть бути реалізовані безпосередньо на прикладних рівнях комунікативної технології паблік рілейшнз у процесі розробки конкретних ПР-програм і кампаній в економічній, політичній та духовній сферах суспільного життя, спрямованих на удосконалення системи державного управління соціальними процесами в період переходу українського суспільства до демократичного типу організації суспільної життєдіяльності.
    По-третє, дисертаційні матеріали можна використати в навчальному процесі у спеціалізованих навчальних закладах за спеціальностями "Державне управління" та "Державна служба", в інститутах, центрах та на курсах підвищення кваліфікації державних службовців, вони можуть стати інформаційним джерелом для розробки спецкурсу з теоріі та практики ПР для студентів економічних, політологічних і культурологічних спеціальностей.
    По-четверте, положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при подальшому вивченні теорії та історії державного управління в Україні, написанні узагальнюючих праць з цієї галузі наукових знань, а також враховані в процесі удосконалення системи державного управління в Україні та при здійсненні адміністративної реформи.
    Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та розробки в межах дисертаційного дослідження, зокрема ті, які характеризують його наукову новизну і практичне значення результатів, одержані дисертантом особисто.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювались на засіданні кафедри соціальної і гуманітарної політики Української Академії державного управління при Президентові України, кафедрі соціальних технологій і соціальної роботи Міжрегіональної Академії управління персоналом.
    Результати дисертаційного дослідження були представлені на науково-практичних конференціях і круглих столах, а саме: на міжвузовській науково-практичній конференції “Проблеми інвестиційного менеджменту в Україні“ (Київ,1999), Міжнародній конференції “Теоретико-методичні проблеми удосконалення підготовки менеджерів“ (Київ,1999), науково-практичній конференції “Шляхи реформування економіки України на сучасному етапі” (Київ,1999), круглому столі “Соціальна політика в умовах економічних і політичних реформ українського суспільства“ (Київ,1999), науково-практичній конференції за міжнародною участю “Державна регіональна політика та місцеве самоврядування” (Київ,2000), науково-теоретичній конференції “Актуальні проблеми формування духовності українського народу“ (Київ,2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Соціологічна наука і освіта в Україні: шляхи становлення і перспективи розвитку“(Київ,2000 ).
    Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у дев’яти публікаціях: чотирьох статтях у фахових виданнях з державного управління, п’яти статтях, опублікованих в наукових збірниках у додатках до наукового журналу "Персонал".
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Складний поліфункціональний характер феномену паблік рілейшнз - "зв'язки з громадськістю" - і комплексна постановка проблем дисертаційного дослідження обумовили необхідність вивчення, аналізу та синтезу широкого кола концепцій, положень і висновків з філософії, історії та теорії державного управління, соціальної психології, соціології, культурології, політології, теорії масової комунікації, маркетингу, менеджменту та реклами.
    Узагальнення основних результатів дисертаційного дослідження дозволяє зробити такі висновки.
    1.Здійснений джерелознавчий аналіз основних результатів вітчизняних та зарубіжних дослідників феномену зв'язки з громадськістю показав, що розглянуті підходи мають дещо однобокий характер, проте вони визначають інтерес даного дослідження і закладають необхідні передумови для грунтовного аналізу окресленої проблеми.
    2. Сучасний історичний перехід соціального руху України в світовий цивілізований простір на засадах партнерства потребує разом із відродженням та розвитком духовної національної самосвідомості, стрімкого технологічного розвитку, впровадження масованого потоку технологічних інновацій в економічну, політичну та духовну сфери українського суспільства.
    Інноваційно – комунікативна технологія паблік рілейшнз - зв'язки з громадськістю та її важливий інструмент пропаганди та впливу на громадську думку пабліситі, які визріли в надрах культури і потрапили в сферу людських потреб нашого суспільства, повинні бути адаптовані стосовно до менталітету, традицій, цінностей, духу нашої національної української культури.
    Зв'язки з громадськістю - це наука і мистецтво управління процесом комунікації між організацією та її цільовими групами громадськості з метою формування громадської думки в бажаному для організації напрямку за підтримки засобів масової комунікації.
    3. Зміни в соціально-економічному та політичному житті українського суспільства в перехідний період від адміністративно-командних до демократичних форм управління суспільними процесами стали причиною якісного перегляду провідної технології комунікації державної влади. Функція зв’язків з громадськістю є надзвичайно важливою і відповідальною сферою діяльності органів державного управління в процесах проведення державної політики демократичних реформ в українському суспільстві.
    Ідеї демократії співучасті стали розглядатися сьогодні як базові для реалізації державної комунікативної політики та як необхідна умова раціоналізації інформаційної взаємодії саме в процесі прийняття управлінських рішень. Набула особливої актуальності ідея прямої комунікації населення з органами державної влади як механізм доповнення інститутів представницької демократії, що робить можливим широке залучення громадськості в політичні процеси і дозволяє значно прискорити обмін та надання актуальної і різнобічної інформації. З цього й виникає порівняно нова функція державного управління – зв’язки з громадськістю, бо влада діє ефективно в тому випадку, коли вона має підтримку з боку громадськості.
    4. Зв'язки з громадськістю в державному управлінні перехідним суспільством є багатофункціональною системою оптимізації функціонування механізму державного управління, яка має діалектичний характер, що виявляється, по-перше, як теоретична і аналітична робота з послідовним наданням інформаційних послуг для вищого керівництва, а, по-друге - діяльність ПР поєднує в собі і практичну роботу з оцінки двостороннього потоку інформації з широким застосуванням фінансових і матеріально–технічних засобів, а також спеціальних форм та методів освітньо–виховного впливу на масову свідомість та поведінку людей, соціальних груп, об’єднань та інститутів.
    Зв’язки з громадськістю в органах державного управління - це свідоме, планове і довготермінове налагодження стосунків суб’єктів державного управління з їх внутрішнім та зовнішнім оточенням, тобто громадськістю при обов’язковому врахуванні громадської думки і зацікавленні цього оточення поглядами органів державної влади, яке, головним чином, за посередництвом інформаційної системи та зворотного зв’язку від оточення повинно привести до появи зацікавленості до діяльності, позитивного настрою та довіри цього оточення до політики суб’єктів державного управління.
    Багатопланова ПР- діяльність містить в собі комплекс функцій: аналітично–прогностична, інформаційно- комунікативна, організаційно-технологічна, консультативно- методична, необхідних для забезпечення стратегічної мети.
    Основною метою ПР – діяльності органів державного управління є вплив на створення відповідного зовнішнього і внутрішнього соціально- політико – психологічного середовища, яке б сприяло позитивному іміджу органів державної влади, а також забезпечення взаєморозуміння та співпраці між органами державного управління і громадськістю за допомогою чесного, широкого і відкритого інформування громадян через налагоджені канали комунікативного зв’язку.
    Здійснення комунікативної політики засобами та методами ПР в системі державного управління забезпечує консенсус між інтересами держави і суспільства, між органами державної влади та різними групами громадськості, тобто виступає важливим системотворчим компонентом в механізмі державно-управлінської діяльності. Тільки за наявності розвинених та ефективних механізмів соціального зворотного зв'язку, їх пріоритетів можна говорити про становлення громадянського суспільства в Україні.
    5. Аналіз діяльності структурних підрозділів вищих органів державної влади, зокрема в структурі апарату Адміністрації Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України у відповідності до їх функціонального призначення та компетенції, що виконують інформаційно-аналітичні функції та забезпечують зв'язки з засобами масової інформації і комунікації та громадськістю, виявив наступні проблеми в їх діяльності:
    • виключення інформаційних служб з процесу підготовки, обговорення та прийняття управлінських рішень;
    • нечіткість внутрішньої структури інформаційних служб і як наслідок розпорошеність їх функцій;
    • відсутність взаємодії між службами інформації й іншими структурними підрозділами органу вищої державної влади, наслідком чого є обмежений доступ до інформації всередині відомства;
    • правова невизначеність функціонального статусу служб інформації та її керівників спричиняє суміщення функцій керівника прес-служби відомства та прес-секретаря установи, зокрема, це має місце в структурі апарату Кабінету Міністрів України, або суттєва віддаленість інформаційної служби Верховної Ради України від керівництва парламенту призводить до того, що прес-служба парламенту скоріше виконує сервісну роль, тобто обслуговує інформаційні потреби Верховної Ради України як законодавчої гілки влади, ніж несе відповідальність за зв'язки з громадськістю власне парламента;
    • незадовільне кадрове забезпечення інформаційних служб.
    Слід вказати, що насьогодні в діяльності інформаційних служб вищих органів державної влади переважаючими методами комунікації є прес-посередництво, яке має одноцільовий ефект інформування громадськості. Актуальною потребою має бути напрацювання стратегічних методів комунікації та їх пріоритет, що охоплюють вивчення та аналіз стану громадської думки в умовах перехідного суспільства, узагальнення соціологічних, психологічних та економічних досліджень, розробка перспективних програм просвітницько-виховної та пропагандистської роботи серед різних цільових груп громадськості.
    6. Першочерговим завданням у процесах відродження національної духовної культури і в розбудові державності слід вважати формування потреби громадян до володіння українською мовою, бережливе ставлення та повага до неї. Актуальною є потреба в створенні належного державного механізму широкої пропаганди української мови в ЗМІ та комунікації як ефективного засобу впливу на масову свідомість. Необхідно виробити низку конкретних роз’яснювальних та просвітницьких заходів центральних та місцевих органів виконавчої влади, спрямованих передусім в ресурсному й організаційному забезпеченні умов, які б сприяли вживанню української мови в галузях культури, науки, освіти, інформатики, права, судочинства тощо суспільно необхідним.
    7. Зв’язки з громадськістю відображають найголовніші людські прагнення до консолідації всього суспільства, єдності Нації. У зв’язку з цим назріла потреба створити концепцію Національної Ідеї, що має передувати у державотворчих та законотворчих процесах, бо вона закладає морально – етичні підвалини сучасного і майбутнього нашого суспільства. Без цього не можуть формуватися ні політична стратегія, ні управлінська діяльність. У сфері ідейних пошуків великого значення набуває співпраця ПР- служб органів державного управління з засобами масової інформації, що має за мету формування у свідомості наших громадян мобілізуючої ідеї, яка забезпечує поступове подолання відчуження в суспільстві, визнає рівновагу між демократичними інститутами та владою, плануванням і ринком, різними формами власності, економічною ефективністю та соціальною справедливістю.
    8. Радикальні перетворення в українському суспільстві при переході до нової системи суспільних відносин обумовлюють необхідність в розробці, утвердженні та прийнятті громадянами України нової парадигми соціальних цінностей, що повинна грунтуватися на ідеї самодостатньої цінності людської особистості, яка у відповідності до Основного Закону нашої держави – Конституції (стаття 3)- визначена в суспільстві найвищою соціальною цінністю.
    В реалізації нової парадигми соціальних цінностей важливу роль повинні відігравати служби по зв’язках з громадськістю органів державного управління. Їх діяльність має сьогодні суттєво трансформуватися. Нині потрібно відійти від асиметричної моделі комунікації з громадськістю (задоволення споживацьких потреб, розважальних орієнтацій рекламного характеру), що уможливлює маніпуляції свідомістю людей. Вкрай необхідною є потреба у розробленні виховально-просвітницьких заходів в контексті діяльності служб по зв’язках з громадськістю в органах державного управління, що апелюють до соціально активної та творчої людини, яка відкрита для розвитку свого особистісного потенціалу і особистісного утвердження цінностей соціального і духовного буття.
    9. Оскільки в ході демократизації і взаємопов’язаного з нею процесу становлення ринкової економіки надзвичайно важливим є відношення та підтримка цих процесів широкою громадськістю нашої країни, то можливості діяльності ПР можуть бути з успіхом використані для формування сприятливої громадської думки до ринкових механізмів господарювання, до підприємництва як до суб’єкту ринкової економіки, до банківської системи як провідника і стимулятора соціально–економічної поведінки в суспільстві. Ефективними засобами впливу на громадську думку в контексті державних заходів служб по зв'язках з громадськістю, що мають за мету формування розгалуженої інфраструктури підтримки ринкових реформ є організація та висвітлення в ЗМІ та Інтернеті таких важливих форм ділового спілкування, як круглі столи, презентації, конференції; створення і пропаганда в ЗМІ іміджевих рекламних відеороликів, фільмів і телепрограм; випуск пропагандистських плакатів, книг, брошур просвітницько-виховного змісту.
    10. Політична практика сьогодення виявила особливу потребу в Україні в розробленні "політичного маркетингу" і "політичного менеджменту", актуалізувавши дослідження політичного ринка країни, технології управління проведенням виборчих кампаній та організацію їх технічного забезпечення, специфіку формування політичного іміджу того чи іншого суб’єкта політичної діяльності. Виконуючи досить визначене замовлення - формування іміджа політичного лідера з наперед заданими характеристиками і властивостями, який би викликав внутрішній (емоційний) резонанс і зацікавив найбільшу кількість потенційних виборців, паблік рілейшнз в аспекті політичного рекламування стає активним знаряддям маніпуляції людиною та широким загалом. Тому актуальною потребою сьогодення є напрацювання таких механізмів демократичного контролю, які б унеможливлювали маніпулювання вираження народної волі. Необхідною умовою в процесі становлення та розвитку в Україні громадянського суспільства є утвердження в роботі політичних структур механізму зворотного зв’язку, тобто симетричної моделі комунікації між інститутами влади та громадськістю. Інформаційна прозорість в процесах державно-управлінської діяльності забезпечує довіру громадян до владних структур і до держави в цілому, допомагає подолати відчуженість між державою і широким загалом.
    Розвиток системи зв’язків з громадськістю в органах виконавчої влади дасть змогу створити дієвий механізм вирішення багатьох проблем, що виникають на сучасному етапі проведення державної політики реформ в нашій державі.
    Інноваційна соціально – культурна технологія паблік рілейшнз як один із ефективних інструментів взаємодій в роботі з суспільною свідомістю може зіграти одну з головних ролей у створенні гуманітарної аури нації, в розробці та пропаганді стратегічних концепцій світогляду і політичних програм реформування українського суспільства на підгрунті автентичних і неперехідних цінностей української національної культури.
    Тільки тоді, коли буде розроблена стратегія і тактика роботи з громадськістю, коли з’являться в органах державного управління висококваліфіковані кадри в галузі паблік рілейшнз, стане можливим підняття престижу органів влади і поступове повернення довіри громадян до своєї держави, адже влада діє ефективно лише за тієї умови, якщо її підтримує громадськість.
    Отримані висновки дають підстави для висловлення наступних рекомендацій щодо наукового та практичного використання здобутих результатів щодо формування в Україні ефективного інституту паблік рілейшнз - зв'язки з громадськістю - в державному управлінні перехідним суспільством.
    1.З метою поінформованості широкого загалу про суспільні справи, сприяння відкритості діяльності органів державної влади в режимі постійного діалогу з населенням та забезпечення довіри до владних структур з боку громадськості, насьогодні в Україні є нагальна потреба у розробці та прийнятті Закону України " Про службу громадських комунікацій в органах державної влади України", в якому з урахуванням передового зарубіжного досвіду потрібно чітко визначити статус служби громадських комунікацій в апараті органу державної влади, її функції, завдання, компетенцію керівника цього структурного підрозділу, а також відповідальність служби громадських комунікацій та її співробітників за здійснення зв'язків з громадськістю.
    2. Для забезпечення двостороннього характеру зв'язків з громадськістю і подальшого розвитку ефективних механізмів соціального зворотного зв'язку та їх пріоритетів необхідно розробити, винести на публічне обговорення та затвердження Державну Програму вивчення громадської думки, яка б включала проведення соціологічних, психологічних, економічних досліджень з метою вироблення на основі їх результатів стратегічних програм просвітницько-виховного впливу на масову свідомість; роз'яснення та пропаганда урядових заходів в масовій свідомості сприятиме підняттю престижу органів державної влади і поступового повернення довіри громадян до держави.
    3. В Україні продовжує залишатись невирішеними проблеми підготовки спеціалістів-професіоналів високого гатунку в сфері ПР в органах державного управління. Сьогодні надзвичайно важко і відповідально працювати в умовах цивілізованого політичного ринку: робота у сфері зв'язків з громадськістю наповнена зовнішніми складнощами і внутрішнім драматизмом, а тому вимагає від державних службовців, які працюють над проблемою забезпечення органів державного управління довірою громадськості, особливих знань та умінь. Ситуація ускладнюється й майже повною відсутністю навчально-методичної літератури національних авторів, в якій би глибоко висвітлювались концептуально-категоріальні і технологічні основи ПР як важливої теоретико-прикладної складової механізму державного управління. За таких умов професійна підготовка спеціалістів по зв'язках з громадськістю повинна отримати самостійне місце в системі вищої школи України.
    Таким чином, синтезуючи все викладене вище слід відзначити, що дане дисертаційне дослідження певною мірою, наскільки дозволив авторський підхід, розв'язало важливу проблему наукового аналізу зв'язків з громадськістю як комунікативного аспекту державного управління в умовах системної трансформації українського суспільства та вказало на необхідність продовження наукових пошуків нових форм оптимізації режиму функціонування механізму державного управління, адекватних принципам сучасного рівня демократії, що дали б можливість об'єднати всі конструктивні суспільні зусилля та сприятимуть зміцненню та підвищенню дієздатності органів державного управління.











    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1.Абалкин Л. Проблема выбора стратегии на XXI век //Проблемы теории и практики управления.- 1998.- № 2.- С. 13-19.
    2.Авер’янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади: шляхи реформування .-Харків.: Право, 1998.- 294 с.
    3.Авер’янов В.Б. Організація і діяльність апарату державного управління в контексті адміністративної реформи/ Державне управління: теорія і практика // За загальн. ред. В.Б.Авер’янова .-К.:Юрком.Інтер., 1998.- 432с.
    4.Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. К.: Юрком.Інтер., 1997.- 48 с.
    5.Акайомова А. В. Политическая реклама в борьбе за власть // Рекламист. - 1998. - № 8.- С. 2 - 5.
    6.Алешина И. Корпоративный имидж // Маркетинг. - 1998. - № 1.- С. 50 - 53.
    7.Алешина И. Паблик рилейшнз для менеджеров и маркетеров.- М.: Гном –Пресс, 1997. - 256 с.
    8.Аникст М. Реклама - это визуальная культура //Реклама. - 1984. - № 1.- С. 11- 15.
    9.Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління.-К.: Основи, 1996.- 127 с.
    10.Бабич В. Дизайн в рекламе // Маркетинг и реклама.- 1998. - № 7/8.- С. 19 - 21.
    11.Бебик В.М. Державно-політична еліта України: проблеми і перспективи самоорганізації // Командор.–1997.- № -3-4.- С.2-5.
    12.Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія].-К.:МАУП, 2000.- 384с.
    13.Бебик В.М. Основи теоретичної та практичної політології. Підручник.-К.: МАУП, 1994.- 124 с.
    14.Бебик В.М. Полiтичний маркетинг i менеджмент.- К.: МАУП, 1996.- 144 с.
    15.Бебик В.М. Служби зв’язків з громадськістю//Командор.-1999.- №-1.- С 29-32.
    16.Бебик В.М. Полiтологiя: теорiя, методологiя, практика. –К.: МАУП, 1997.- 248 с.
    17.Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах та утриматись на полiтичному Олiмпi.- К.: Абрис,1993.-128 с.
    18.Белл Д.Социальные рамки информационного общества// Новая технократическая влона на Западе.-М.: Прогресс,1986.- С. 330-342.
    19.Біла С. Адміністративна реформа і структурна переорієнтація економіки України // Командор.-2000.- №-1.-С.18-21.
    20.Блажнов Е.А. Паблик рилейшнз.- М.: Маркетинг, 1994.- 152 с.
    21.Березкина О. Слуги народа: имидж и идеология.- М.: Альфа- Лаб, 1998. - 248 с.
    22.Блэк С. Паблик рилейшнз. Что это такое? - М.: Новости, 1990.- 237 с.
    23.Бугрим В. Ментальность и реклама // Рекламист.- 1998.- № 8.- С.6- 11.
    24.Василенко Л. И., Ермолаева В. Е. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности.- М.:Прогресс, 1990.- 495 с.
    25.Вебер Альфред. К вопросу о социологии государства и культуры / Пер. Е.И. Кузнецовой и Л.Т. Мильской //Культурология ХХ век:Антология.-М.: Юрист, 1995.-С. 497-539.
    26.Викентьев И. Несколько гипотез о миссии фирмы //Эффективная реклама.- 1998.-С.15- 16.
    27.Викентьев И. Приемы рекламы: методика для Рекламодателей и Рекламистов, 14 практических советов и 200 примеров. – Новосибирск.: ЦЭРИС, 1993.- 144 с.
    28.Викентьев И. Приемы рекламы и PUBLIС RELATIONS. 4.1. - СПб.: ТОО " ТРИЗ - ШАНС ", Изд. дом. " Бизнес- пресса", 1998. - 238 с.
    29.Витаньи И. Общество, культура, социология. Пер. с венгр.,Общ. редакция С.Н. Плотникова. Вступ. ст. И.С.Нарского.- М.: Прогресс, 1984.- 288 с.
    30.Гаєвський Б.А., Ребкало В.А. Культура державного управління : організаційний аспект.: (Монографія).-К.: Вид-во УАДУ, 1998.- 144 с.
    31.Гаєвський Б.А., Ребкало В.А. Чи спроможна сучасна наука управління впливати на встановлення українського управлінського менталітету?// Вісник УАДУ.-1996.- №-3.-С.44-57.
    32.Годованец В.Ф. Деятельность Коммунистической партии Украины по вовлечению общественности в охрану общественного порядка (1976-1986 гг.): Дис…канд. Ист. наук:-К.,1990.-191 с.
    33.Годованець В.Ф. Конституційне право України: Конспект лекцій.- К.: МАУП, 2000.- 216 с.
    34.Гуревич П.С. Приключение имиджа. Типология телевизионного образа и парадоксы его восприятия.-М.: Искусство. - 1991.- 221 с.
    35.Гурне Б. Державне управліня.- К.: Основи , 1993.- 165с.
    36.Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні: Навч.посіб. / Кол. Авт.: Заг.ред. В.А. Ребкала, В.В. Тертички.- К.: Вид-во УАДУ,2000.-232с.
    37.Державне управління : теорія і практика / заг. Ред. Проф. Авер’янова В.Б.- К.: Юрінком,1998.- 432 с.
    38.Державне управління в Україні: централізація та децентралізація:Монографія/кол.Авт.відп.Ред.-проф.Н.Р.Нижник.-К.: Вид-воУАДУ, 1997.- 448 с.
    39.Дмитренко Г.А. Идеология управления посттоталитарным обществом на пороге ХХІ века //Персонал.1999.- №-4 Приложение.- С. 71-73.
    40.Дмитренко Олексій. Без мови - немає народу // Демократична Україна, 13 квітня 2000 р.-С.3-4.
    41.Деян А. Реклама. Пер. с фр. // Общ.редакция В.С.Загашвили. - М.: Прогресс, 1993.- 176 с.
    42. Дороти Доти. Паблисити и PR.- М.:Филинь, 1996.- 288 с.
    43.Дубенко С.Д. Державна служба в Україні : Навч. Посіб.- К.: Вид-во УАДУ, 1998.- 163 с.
    44.Дьяченко Н.В. Отрицание и преемственность в развитии культуры.- Харьков.: Основа, 1992.- 169 с.
    45.Енгельс Ф. Людвіг Фейербах і кінець німецької класичної філософії // Маркс К., Енгельс Ф.Твори. 2-ге вид. Т.-21.- С. 293-294.
    46.Ерасов Б.С. Социальная культурология.-М.:Аспект-Пресс, 1996.- 591 с.
    47.Жижко С. Про Національну Ідею //Українські проблеми.- 1998.- №-1.- С. 77.
    48.Журавский В., Кучеренко О., Михальченко М. Полiтична елiта України: теорiя i практика трансформацiї.- К: Логос, 1998.- 260 с.
    49.Закон України про розвиток і застосування мов (проект) // Освіта України.-1999.- 17 лют.- ( №-7 ).
    50.Закон України "Про інформацію" від 12.10.92 р.// Відомості Верховної Ради України.-1992.-№48.- ст.650.
    51.Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.96р.//Відомості Верховної Ради України .-1996.-№47.-ст.256.
    52.Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16.11.92 р.// Відомості Верховної Ради України.-1993.-№1.-ст.1.
    53.Закон України "Про інформаційні агенства" від 28.02.95 р.// Відомості Верховної Ради України .-1995.-№13.-ст.83.
    54.Закон України "Про телебачення і радіомовлення" від 21.12.93.р.// Відомості Верховної Ради України.-1994.-№10.-ст.43.
    55.Закон України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" від 23.09.97 р.// Голос України.-1997.-№196 (1696).-17 жовтня.
    56.Зверинцев А. Коммуникационный менеджмент. Рабочая книга менеджера PR .- СПб.:Союз, 1997.- 280 с.
    57.Золота Фортуна, науково-популярний ілюстрований журнал.- К,2000.-№1 .- С.25.
    58.Ильин В. Творческий подход к рекламе //Эко.- 1995.- № 9.- С. 203 - 213.
    59.Ионин Л.Г. Социология культуры.-М.:Логос, 1996.- 280 с.
    60.Каневский Е.М. Эффект рекламы.- М.: Экономика, 1980.- 175 с.
    61.Картер Г. Эффективная реклама //Приложение к журналу "Новости рекламы".-М.-1990.- Часть 1 и 2.- 180с.
    62.Картер Г. Эффективная реклама. Путеводитель для мелких предприятий. Пер. с англ. /Общ. ред. Е.М. Пеньковой.- М: Прогресс,1992. - 279 с.
    63.Костицький М., Годованець В., Ткаченко Т. Державна мова в Україні (політико-правовий огляд) // Політична думка.- 2000.- №3.- С.114-130.
    64.Конституція України.-К.: Преса України, 1996.–80 с.
    65.Концепція адміністративної реформи в Україні.-К.: 1998.- 62 с.
    66.Комплексні заходи щодо всебічного розвиику і функціювання української мови // Затвер. Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року №- 998.- К.: 1997.
    67.Князев В.Н. Человек и технология (социально- философский аспект). - К.: Изд - во "Лыбидь", 1990.-175с.
    68.Князєв В.М. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні.-К.:Нац.інст.-т стратегічних досліджень, 1996.- 32 с.
    69.Конецкая В.П.Социология коммуникации.-М.: Прогресс,1997.- 304 с.
    70.Костенко Л. Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала // Світло.- 2000.- №-4.- С. 4, С.8.
    71.Королько В.Г. Основи паблик рiлейшнз: Посiбник. – Київ.: Iнститут соцiологiї НАН України, 1997.- 334 стр.
    72.Королько В.Г. Феномены политической рекламы: плюсы и минусы //Эффективная реклама. - 1998.- ноябрь.- С.46- 48.
    73.Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз.-М.: Рефл.бук.,К.: Ваклер, 2000.-526 с.
    74.Кортленд Л. Бове, Уильям Ф. Аренс. Современная реклама: пер. с англ.- Тольятти.:"Издательский Дом Довгань", 1995.- 704 с.
    75.Котлер Ф. Основы маркетинга //Приложение к журналу "Новости рекламы". - 1992.- 272 с.
    76.Котлер Ф. Продвижение товаров: реклама, стимулирование сбыта и пропаганды //Основы маркетинга.-СПб.: Питер, 1994.-С. 471 - 508.
    77.Краско Т.И. Реклама как социальная реальность //Маркетинг и реклама. - 1999.- № 3.- С. 29 - 33.
    78.Краско Т.И. Человек и реклама: выиграши и проиграши //Маркетинг и реклама. - 1998.- № 11/12.- С. 46- 52.
    79.Крупнов В.Рекламная терминология //Совместные предприятия. - 1993.- № 2.-С.41- 43.
    80.Кузин Ф.А. Рекламная деятельность // Делайте бизнес красиво.- М.: Логос, 1995.- С.149-160.
    81.Лебедев А.Н. Психология рекламы: методика и опыт прикладных исследований // Прикладная психология.- 1998.-№4.-С. 25-36.
    82.Лотман Ю.М. Культура и взрыв.- М.: Гносис. Изд. Группа "Прогресс", 1992.- 272 с.
    83.Луговий В.І.,Князєв В.М. Державне управління як галузь професійної діяльності, академічної підготовки, наукових досліджень // Вісник УАДУ.-1997.- №-3-4.- С.9.
    84.Матвеева П., Осипов С. Президентов делает телевизор //АиФ.- 1994.- 15 апреля.-С.8.
    85.Малиновський В.Я. Державне управління: Навч. Посіб.- Луцьк.: Ред.-вид « Вежа» ,2000.- 558 с.
    86.Малиновський В.Я. Функція прийняття управлінських рішннь //Вісник УАДУ.- 1999.- №-3.- С. 42-50.
    87.Маркузе Г. Одномерный человек. М.:Прогресс,1994.-360с
    88.Мельникова К.Т..Рязанова С.Є. "Паблік рілейшнз" як функція управління в органах державної влади / Актуальні проблеми державного управління.- Харків.,1998.- С.42.
    89.Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика.- К.: ВИРА - Р, 1999.- 376 стр.
    90.Монсон П. Современная западная социология: теории, традиции, перспективы.Пер. со шв.-СПб.: Нотабене, 1992.- 440 с.
    91.Московичи С. Век толп: Исторический трактат по психологии масс.-М.: Прогресс,1996.- 478 с.
    92.Музыкант В.Л. Реклама: международный опыт и российские традиции.- М.: Право и закон.- 1996.- 220 с.
    93.Музыкант В.Л.Теория и практика современной рекламы.- М.: "Евразийский регион", 1998.- 328 с.
    94.Нижник Н.. Государственно- управленческие отношения в демократическом обществе.-К.: Ист.-т госуд. и права., 1995.- 208 с.
    95.Нижник Н.Р. Проблеми змісту державно-управлінських відносин та фактори його соціальної обумовленості в Україні // Вісник УАДУ.-1996.-№-2.-С.103.
    96.Нижник Н.Р. , Машков О. Системний підхід в організації державного управління.:Навч. Посіб. / За заг. Ред Н.Р. Нижник.-К.: Вид.-во УАДУ, 1998.- 160 с.
    97.Нижник Н.Р., Машков О., Мосов С. Системний підхід до керівництва організацією : функція планування // Вісник УАДУ.- 1997.- №- 3-4.-С.23-25.
    98.Огiєнко I.I. Українська культура. Коротка iсторiя культурного життя українського народу.- К.: Абрис, 1991.- 272с.
    99.Огилви Д. Откровения рекламного агента: Пер с англ.- М.: Финансы - информ., 1994. - 107 с
    100.Ортега –и- Гассет Х. Дегуманизация искусства// Самосознание европейской культуры ХХ века.-М.: Политиздат, 1991.- С. 230-267.
    101.Паблик рилейшнз. Связи с общественностью в сфере бизнеса.-М.:Ассоциация авторов и издателей "ТАНДЕМ". Изд. ЭКМОС, 1999.- 352 с.
    102.Палеха Ю.И. Организация современной деловой коммуникации.- К.: МАУП, 1996.- 200 с.
    103.Пахомов Ю.Н., Крымский С.Б., Павленко Ю.В. Пути и перепутья современной цивилизации.- К.:Основи, 1998.- 432 с.
    104.Плис Р., Курейко В. PUBLIC RELATIONS: неценовая конкуренция в плоскости компьютерного рынка //Эффективная реклама. - 1999.- март.- С.9-11.
    105.Плис Р., Курейко В. ПР не роскошь, а средство. //Эффективная реклама.- 1998.- сентябрь.- С. 33- 37.
    106.Победа Н.А. Социология культуры //Международный фонд "Відродження".- О.:Астропринт, 1997.- 223 с.
    107.Про концентуальні напрями діяльності органів виконавчої влади щодо розвитку культури.(Схвалено постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року №-675)// Орієнтир: Документи ,31 липня 1997 р. №- 138-139.- С. 9-10.
    108.Про координацію роботи прес-служб та інформаційно-політичних підрозділів органів державної виконавчої влади. Розпорядження Президента України від 23.11.95 р. №419/95 рп // Україна: інформація і свобода слова: збірник законодавчих актів, нормативних документів та статей фахівців/ Упоряд.А.М.Задворний.-К.: Молодь, 1997.-С.524.
    109.Положення про Адміністрацію Президента України, затв. Указом Президента України від 19.02.97№ 159/97 // Урядовий кур'єр.-1997.-№36-37.-27 лютого.
    110.Положення про День Уряду України у Верховній Раді України, затв. Пост.Верховної Ради України від 01.02.96 р., із змінами. Внес.пост. Верховної Ради України від 07.02. 97 р.// Комітети - основа діяльності законодавчих органів влади: Посібник.- К.: Заповіт,1997.-С.92-93.
    111.Погребняк А. Паблик рилейшнз в банках // Персонал.-1999.- № 2 .-С. 82- 86.
    112.Політологічний енциклопедичний словник: Навч. Посіб.- К.: Генеза, 1997.- С. 269.
    113.Почепцов Г.Г. Паблік рилейшнз.: Навч. Посібник.К.: Знання, 2000.-506 с.
    114.Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века.- М.: "Рефебук", К.: "Вакслер", 1999.- 352c.
    115.Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика.- К.: Изд.С П "АРСФ - Украина", 1998.- 390 с.
    116.Почепцов Г.Г. Имидж - мейкер. Паблик рилейшнз для политиков и бизнесменов.-К.: РА Губерникова, 1995.- 236с.
    117.Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз.- К.: Киевский университет имени Т. Шевченко, 1996.- 200 с.
    118.Почепцов Г.Г. Теория коммуникации.-К.: Союз рекламистов Украины, 1996.- 176 с.
    119. Почепцов Г.Г. Международные проекты по воздействию на общественное мнение //Маркетинг и реклама. - 1999.- № 1. - С. 9- 11.
    120.Райт Г. Державне управління.-К.: Основи,1994.- 191с.
    121.Разумовский Б.С. Искусство рекламы.- Минск.: Полымя, 1984.- 112с.
    122.Ребкало В.А. Динаміка та умови політико-реформаційного процесу в Україні // Збірник наукових праць УАДУ // За заг. Ред. В.І, Лугового,В.М.Князєва.- К.: Вид.-во УАДУ,1999.-Вип.2.в.2-х ч.-Ч.1.-С. 32- 35.
    123.Ребкало В.А. Державна політика і механізм її реалізації в Укрвїні // Актуальні питання організації навчаня і методики викладання в системі підвищення кваліфікації держваних службовців.Мат.Міжнародної конф.-К.:1998.-С.47-54.
    124.Ребкало В.А., Бебик В.М.,Пойченко А.М. Практична політологія: Навч. Посіб.- К.: Вид.-во УАДУ, 1998.- 140 с.
    125.Рожков И. Реклама как средство коммуникации //Проблемы теории и практики управления. - 1995.- № 4.- С. 56-58.
    126.Ромат Е.В. Реклама в системе маркетинга: Учебное пособие.-Харьков.: "Студцентр", 1995.- 229 с.
    127.Ромат Е.В. Реклама и теория коммуникаций //Маркетинг и реклама. - 1999. -№-3.-С. 32 - 42.
    128.Ромат Е.В. Реклама: Учебник для студентов по специальности "Маркетинг", 3- е изд., перераб. и доп. - Киев, Харьков.: НВФ "Студцентр", 1999.-480 с.
    129.Рубель К.В. Национально-психологические особенности населения Украины как элемент внешней маркетинговой среды //Маркетинг и реклама.- 1998.- № 3.- с.30- 33.
    130.Серьогін В.О. Конституційний принцип гласності у діяльності органів державної влади. Автореферат дис.канд.юрид.наук. Національна юридична академія України ім. Я.Мудрого.-Х.,1999.-20 с.
    131.Синяева И.М. Паблик рилейшнз в коммерческой деятельности: Учебник //Под редакцией проф. Г.А.Васильева.- М.: ЮНИТИ, 1998.- 287 с.
    132.Система інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності / Центр комп'ютеризованих інформаційних систем Секретаріату Верховної Ради України.-К.,1997.- 42 с.
    133.Скуратівський В.А. Соціальний розвиток і соціальна політика: сучасні реалії, суперечності і тенденції розвитку // Вісник УАДУ.- 1996.-№1.-С.137-158.
    134.Скуратівський В.А. Соціальна політика як суспільний феномен і вид практичної діяльності// Вісник УАДУ.- 1997.-№1.-С.130-147.
    135.Скуратівський В.А., Палій О.М., Лібанова Е.М. Соціальна політика. Навч.посібник.- Київ.: Вид-во УАДУ,1997.-360 с.
    136.Сорокин П. А. Человек. Цивилизация. Общество.- М.: Политиздат, 1992.- 544 с.
    137.Старобинский Э. Самоучитель по рекламе.- М.: Бизнес - школа "Интел - Синтез", 1997.- 304 с.
    138.Сурмин Ю.П. Теория общественного мнения.- К.: МАУП, 1999.- 72 с.
    139.Сурмин Ю.П. Кандидаты на украинский Олимп: социально - политические аспекты президентских выборов //Гранi. - 1999.- № 2.- С. 73-74.
    140.Сэндидж Ч., Фрайбургер В., Ротцол К. Реклама: теория и практика. Пер. с англ. //Общ. ред. и всуп. ст. Е.М.Пеньковой.- М.: Прогресс, 1989.- 628 с.
    141.Теплиц A.Т. Все для всех. Массовая культура и современный человек.- М.:Логос, 1996.- 124 с.
    142.Тойнбі Арнольд. Дослідження історії.-К.: Генеза,1995.- Т.1.- 614 с.
    143.Тоффлер Олвін.Третя хвиля // сучасна зарубіжна соціальна філософія .Хрестоматія. Навч. Посіб. / уроряд. В.Лях.-К.: Либідь, 1996.- 384 с.
    144.Ульянич С. "Паблик рилейшнз" в России //Бизнес и политика.- 1995.- № 1.-С. 16 -20.
    145.Указ Президента України "Про щорічні послання Президента України до Верховної Ради України від 09.04.97 р.// Голос України.-1997.-№65 (1565 ).-11 квітня.
    146.Указ Президента України "Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення" від 19.03.97 р. №241/97 // Урядовий кур'єр.-1997.-№54.-25 березня.
    147.Українська душа.- К.: Основи, 1992.-126 с.
    148.Україна : поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України 2000 рік.// Урядовий кур’єр. - 2000.- 23 лют.- С.6.
    149.Україна на зламі тисячоліть: історичний екскурс, проблеми. тенденції та перспективи: (Кол. Моногр. Г.В.Щокін, М.В.Попович, М.С.Карамзіна та інші).- К.:МАУП, 2000.-384 с..
    150.Українська культура: Лекцiї за ред. Д. Антоновича.- К.: Либiдь,1996.- С.23- 29.
    151.Ульяновский А.В. Мифодизайн рекламы.-СПб.: Питер.Ком.,1995.- 300с.
    152.Уэллс У., Бэрнет Дж., Мериарти С. Реклама: принципы и практика.-СПб.: ЗАО "Изд. Питер", 1999.- 736с.
    153.Фаер С. Приемы и тактика предвыборной борьбы.-СПб.: "Стольный град",1998.- 136 с.
    154.Феофанов С. Особенности российской политической рекламы // Реклама.- 1999.- № 2.- С. 3-7.
    155.Фромм Э. Иметь или быть? Пер. с англ., 2 - е изд. доп.- М.: Прогресс, 1990.- 336 с.
    156.Характеристика існуючих тенденцій в роботі укаїнських урядових прес-служб та приклади вирішення проблем у світовій практиці.-К.: Міжнародний центр перспективних досліджень, 1998.-17с.
    157.Черняховский В. Политическая реклама вчера и сегодня //Реклама. - 1991.- № 3.- С.9-10.
    158.Чукут С. Генеза духовної культури (Управлінський вимір ).-К.: Вид.-во УАДУ, 1999.- 254 с.
    159.Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект).- Харків.: Вид-во «Право», 1996.- 164 с.
    160.Цвєтков В.В, Реформування державного управліня в Україні: проблеми іперспективи.- К.: Оріяни, 1998.- 364 с.
    161.Шерковин Ю. Реклама и психология //Проблемы теории и практики управления. - 1993.- № 3.- С.105 - 110.
    162.Шерковин Ю. Психологические проблемы массовых информационных процессов.- М.: Мысль,- 1983.- 215 с.
    163.Шестопал Е.Б. Личность и политика: критический очерк современных концепций политической социологии.- М.: Мысль, 1988.- 203 с.
    164.Шепель В. Имиджелогия: секреты личного обаяния.- М.:Маркетинг, 1997.- 382 с.
    165.Энциклопедический социологический словарь // Под общ. ред. Г.В. Осипова.- М.: Испиран., 1995.- С. 373.
    166.Яковлев И.П. Паблик рилейшнз в организациях.- СПб.:Питер, 1995.- 198 с.
    167.Яновский А. Влияние на потребителей с помощью непрямой рекламы //Маркетинг. - 1998.- № 6.- С.50- 60.
    168.Bernays Edward. Crysrallizing Public Opinion. N.Y.,1961.-P.61.
    169.Buchholz , Rogene A. Essentials of Public Police for Management. – Prentice-Hall.:INC.,1985.- 276 p.
    170.Classics of Public Administration.-Second Edition Revised & Expanded.- The Dorsey Press, Chicago, 1987.-553p.
    171.Cutlip S.C. Effektive public relations.- New Jersey.: Enqlewood Cliffs, 1994.- P.5.
    172.Donald D. The teory of Mass Culture - the popular Arts in Amerika.- New York.: Garland, 1965.- P. 72.
    173.Grunig James E. And Repper Fred C. Strategic Management, Publics, and Issues// Excellence in Public Relations and Communication Management / Ed. by James E. Grunig.- N.J.,1992.-P.135-139.
    174.Guy, Peters B. American Public Policy: Promise and Performance .-3-ed.-New Jersey.: Harvester Wheatsheaf, 1993.-391 p.
    175.James Anderson. Public Policy-making.-Texas.: Houghton Miffin Company, 1994.- 321 p.
    176.James Resyon. The influence of the Press/ National security and American Society/ Theory, Process and Police-. Manhattan.: The University Press of Kansas,1973.- P.235-236..
    177.Koenig, Lovis W. An introduction to Public Policy.-Prentice –Hall.:Englewood Cliffs. N.J., 1986.- 367p.
    178.McCarty E.J., Perrault W.D. Essentials of MarketingA Clobal-Managerial Approach.- Burr Ridge, Illinois.: Irwin,1994.-P.294.
    179.Mencher M. Basic Media Writtinq - Medison.-Wiskonsin.: W.C. Brown Communikations Inq., 1993.- P.347.
    180.Nachmias, David. Public Policy analisis. An introductoin.-Prentice-Hall.: Inglewood Cliffs, N.J., 1981.-
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины