ВПЛИВ ДЕРЖАВИ НА ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СТРАТЕГІЙ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ



  • Название:
  • ВПЛИВ ДЕРЖАВИ НА ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СТРАТЕГІЙ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • ВЛИЯНИЕ ГОСУДАРСТВА НА ВНЕДРЕНИЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ СТРАТЕГИЙ В СФЕРЕ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 495
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
    На правах рукопису
    ЛИННИК СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
    УДК 354.004.14:614.2(477)

    ВПЛИВ ДЕРЖАВИ НА ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СТРАТЕГІЙ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    25.00.01 - теорія та історія державного управління
    Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління

    Науковий консультант
    Копиленко Олександр Любимович
    доктор юридичних наук, професор,
    член-кореспондент Національної
    Академії Наук України

    Київ - 2013











    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
    ВСТУП
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СТРАТЕГІЙ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ
    1.1 Понятійний апарат дослідження проблеми впровадження міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я
    1.2 Стратегічні напрями регулювання сфери охорони здоров’я населення на міжнародному рівні
    1.3 Міжнародна стратегія ВООЗ «Здоров’я для всіх» як засіб прискорення прогресу у сфері охорони здоров'я населення
    1.4 Мета і завдання міжнародних стратегій ВООЗ щодо надання медичної допомоги населенню
    1.5 Вплив стратегій ЄС на формування державної політики у сфері хорони здоров’я в країнах Європейського регіону
    Висновки до розділу 1
    РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ВИКОНАННЯ В УКРАЇНІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ ВООЗ «ЗДОРОВ’Я ДЛЯ ВСІХ В 21 СТОЛІТТІ»
    2.1 Результативність впровадження міжнародної стратегії ВООЗ ЗДВ – 21
    2.2 Регіональні аспекти виконання положень стратегії ВООЗ ЗДВ-21 щодо якості медичної допомоги
    2.3 Нормативно-правове забезпечення реалізації завдання стратегії ВООЗ ЗДВ - 21 щодо стандартизації медичної допомоги
    2.4 Застосування стратегії ВООЗ ЗДВ – 21 у діяльності регіональних органів управління охороною здоров’я в Україні
    2.5 Використання стратегії ВООЗ ЗДВ-21 у навчальному процесі вищих медичних навчальних закладів
    Висновки до розділу 2
    РОЗДІЛ 3. РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ДОТРИМАННІ ПОЛОЖЕНЬ МІЖНАРОДНИХ СТРАТЕГІЙ ЩОДО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ КАДРОВИХ РЕСУРСІВ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ
    3.1 Проблеми впровадження в Україні Європейської стратегії ВООЗ щодо профілактики і боротьби з неінфекційними захворюваннями
    3.2 Державна політика України щодо впровадження міжнародних стратегій у сфері боротьби з ВІЛ/СНІД
    3.3 Виконання в Україні глобальної стратегії ВООЗ щодо профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом, та боротьби з ними
    3.4 Стан дотримання положень глобальної стратегії ВООЗ "Скорочення шкідливого споживання алкоголю"
    3.5 Напрями впровадження в Україні міжнародних стратегій щодо здорового харчування населення
    3.6 Реалізація міжнародних стратегій щодо розвитку кадрових ресурсів у сфері охорони здоров’я
    Висновки до розділу 3
    РОЗДІЛ 4. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ МІЖНАРОДНИХ СТРАТЕГІЙ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я МАТЕРІВ І ДІТЕЙ
    4.1 Реалізація в Україні міжнародних стратегій у сфері репродуктивного здоров’я
    4.2 Пріоритетні державні завдання у сфері впровадження глобальної стратегії ВООЗ щодо годування дітей грудного і раннього віку
    4.3 Застосування в Україні положень міжнародних стратегій щодо удосконалення надання перинатальної допомоги
    4.4 Дотримання в Україні міжнародних стратегій щодо ліквідації вродженого сифілісу
    Висновки до розділу 4
    РОЗДІЛ 5. ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ СТРАТЕГІЙ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    5.1 Пріоритетні напрями впровадження міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я
    5.2 Роль стратегії ВООЗ “Здоров’я-2020” у досягненні максимального потенціалу здоров'я населення
    Висновки до розділу 5
    ВИСНОВКИ
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    ДОДАТКИ








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    CINDI – Countrywide Integrated Noncommunicable Diseases Intervention
    АРТ – антиретровірусна терапія
    ВАОЗ – Всесвітня асамблея охорони здоров’я
    ВІЛ/СНІД – вірус імунодефіциту людини / синдром набутого імунодефіциту людини
    ВМД – вторинна медична допомога
    ВМНЗ – вищі медичні навчальні заклади
    ВООЗ – Всесвітня організації охорони здоров’я
    ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота
    ДТП – дорожньо-транспортні пригоди
    ЄС – Європейський Союз
    ЗДВ – європейська стратегія ВООЗ «Здоров’я для всіх»
    ЗДВ – 21 - європейська стратегія ВООЗ «Здоров’я для всіх в 21 столітті»
    ЗМІ – засоби масової інформації
    ЗОЗ – заклади охорони здоров’я
    ЗП/СМ – загальна практика / сімейна медицина
    ЗСЖ – здоровий спосіб життя
    ІПСШ – інфекції, що передаються статевим шляхом
    КМУ – Кабінет Міністрів України
    КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
    ЛЗП/СЛ – лікар загальної практики / сімейний лікар
    МЛ – міські лікарні
    МОЗ – Міністерство охорони здоров’я
    НІЗ – неінфекційні захворювання
    НУС – неурядові структури
    ОДА – обласна державна адміністрація
    ОЛ – обласна лікарня
    ООН – Організація Об’єднаних Націй
    ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція
    ПМП – протимікробні препарати
    ПМСД – первинна медико-санітарна допомога
    РКБТ – Рамкова конвенція з боротьби проти тютюну
    РЛ – районна лікарня
    СДЛ – сільська дільнична лікарня
    СЕС – санітарно-епідеміологічна служба
    СМП – середні медичні працівники
    СОТЖ – середня очікувана тривалість життя
    США – Сполучені Штати Америки
    ТБ – туберкульоз
    ТМД – третинна медична допомога
    УІСД – ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України»
    ХНІЗ – хронічні неінфекційні захворювання
    ЦРЛ – центральна районна лікарня
    ЦТР – Цілі Тисячоліття Розвитку









    ВСТУП

    Актуальність теми. Сучасний стан системи охорони здоров’я України характеризується значними проблемами, незважаючи на заходи, які вживаються в напрямку її реформування. У Щорічному Посланні до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012 році» Президент України В.Ф. Янукович наголосив на проблемах медичної галузі, зокрема, на нехтуванні профілактичною роботою. На думку Президента України, значним недоліком реалізації медичної реформи є відсутність залучення громадськості, представників медичної спільноти та неурядових медичних організацій (особливо в регіонах) до розробки програми реформ, що може завадити впровадженню нових ідей та планів у практичну діяльність галузі. Цим пояснюється низький рівень поінформованості населення, керівників медичних закладів і самих медичних працівників, державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування про суть реформ у сфері охорони здоров’я.
    Проблеми реформування системи медичного обслуговування актуалізовані в програмі економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». До них належать:
    – відсутність зв’язку між якістю медичних послуг і видатками на їх фінансування, а також мотивації медичних працівників до якісної роботи;
    – низький рівень профілактики та частки первинної медико-санітарної допомоги у структурі медичних послуг;
    – неефективне використання бюджетних коштів на охорону здоров’я;
    – дублювання медичних послуг на різних рівнях надання медичної допомоги, відсутність механізму управління потоками пацієнтів на різних рівнях надання медичних послуг;
    – низька самостійність медичних закладів при використанні фінансових ресурсів.
    Хоча процес децентралізації управління сферою охорони здоров’я в Україні зумовив деякі зміни у системі фінансування, основа української системи охорони здоров’я населення залишається неефективною. Сучасна медична галузь України стикається із серйозними проблемами, зокрема, зростанням рівня захворюваності на неінфекційні та інфекційні захворювання, особливо на соціально значущі та соціально небезпечні, у тому числі вірус імунодефіциту людини / синдром набутого імунодефіциту (ВІЛ/СНІД) і туберкульоз, а також скороченням середньої тривалості життя. Незадовільний стан здоров’я населення поєднується зі складною економічною ситуацією, спричиненою нещодавньою світовою економічною кризою.
    З метою подолання кризової ситуації у системі охорони здоров’я України необхідно активізувати всі можливі шляхи удосконалення діяльності системи. Один із них полягає у забезпеченні впровадження міжнародних стратегій у діяльність системи охорони здоров’я України.
    На сьогодні Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) прийняла і рекомендує країнам-членам Європейського Союзу (ЄС) застосовувати ряд стратегій, спрямованих на вирішення ряду актуальних проблем у сфері охорони здоров’я. Проте в Україні не визначено план дій щодо реалізації міжнародних стратегій у вітчизняну систему охорони здоров’я, не забезпечено належний інституційний та фінансовий супровід з реалізації зазначених стратегій, не проведено моніторинг за ефективністю реалізації міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я, що зумовило необхідність спеціального наукового дослідження.
    Вплив держави на реформування галузі охорони здоров’я як наукова проблема висвітлений у працях вітчизняних учених: Білинської М.М. [18], Грузєвої Т.С. [286], [287], [319], Жаліло Л.І. [19], [64], Карамишева Д.В. [11], [20], Кризиної Н.П. [21], [29], Кульчицької Н.О. [22], Мартинюк О.І. [19], [64], Москаленка В.Ф. [151], [173], [283], Пономаренка В.М. [22], [304], Радиша Я.Ф. [23], [397], Рожкової І.В. [24], Солоненка І. М. [24], Хунова Ю.А. [22], Ярош Н.П. [25], [194], [196] та ін.
    Актуалізація проблеми впливу держави на діяльність сфери охорони здоров’я населення стала можливою завдяки вченим, які дослідили стратегічні напрями державного управління охороною здоров’я населення: вітчизняні вчені Алексєєв В. О. [63], Корнійчук В. П. [65], Никонюк К. О. [67], Шаров Ю. П. [94], Осовська Г. В. [95], російські науковці Сибурина Т. А. [73], [89], [91], [92], [97], Щепин О. П. [81], Фатхутдинов Р. А. [96], Банин А. С. [131], а також вчені країн далекого зарубіжжя Johnsen J. R. [128], R. Busse [134], A. Dixon [76], [134], E. Mossialos [52], [76], [134], Norheim O. F. [129], Mitton C. [110], [127], Jennings M. [124], Emanual E. J. [122], Phillips C. J. [120], Polikowski M. [119], Saltman R. B. [116] та ін.
    Наукові розробки щодо впровадження окремих міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я проведені переважно в медичній площині, тоді як державно-управлінські аспекти цієї проблеми вивчені недостатньо. Зокрема, не здійснено комплексне системне дослідження результативності впливу держави на впровадження міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я населення України. Не проаналізовано і не оцінено діяльність держави щодо впровадження окремих видів стратегій у сфері охорони здоров’я населення. Не досліджено регіональні аспекти державного управління реалізацією міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я України.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукове дослідження виконане в рамках науково-дослідної роботи Інституту законодавства Верховної Ради України за темою «Організація моніторингу ефективності законодавства та прогнозування наслідків його застосування» (ДР № 0104U006941), в розрізі якої автор здійснював розробку пропозицій щодо оптимізації впливу держави на впровадження міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я населення.
    Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження стало науково-теоретичне обґрунтування напрямів, системи заходів і практичних рекомендацій щодо підвищення результативності діяльності держави у сфері впровадження міжнародних стратегій у галузі охорони здоров’я населення України.
    Відповідно до мети дослідження окреслено такі задачі:
    – проаналізувати науково-літературні джерела з теми дослідження крізь призму сучасних тенденцій розвитку сфери охорони здоров’я;
    – уточнити сутність терміну «стратегія»;
    – встановити результативність впровадження Європейської стратегії ВООЗ «Здоров’я для всіх в 21 столітті» (ЗДВ-21) у вітчизняну систему охорони здоров’я;
    – визначити стан забезпечення державою реалізації в Україні положень Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 щодо розвитку стандартизації у сфері охорони здоров’я;
    – вивчити державно-управлінські аспекти виконання в регіонах України шістнадцятого завдання міжнародної стратегії ВООЗ ЗДВ-21 щодо контролю за якістю медичної допомоги;
    – з’ясувати стан використання Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 у діяльності регіональних органів державного управління охороною здоров’я в Україні;
    – дослідити застосування Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 при підготовці медичних кадрів у вищих медичних навчальних закладах України;
    – обґрунтувати державні завдання щодо забезпечення реалізації міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я дорослого населення України;
    – запропонувати державні заходи щодо впровадження міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я матерів і дітей;
    – визначити державні цілі щодо реалізації міжнародних стратегій розвитку кадрових ресурсів у сфері охорони здоров’я.
    Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають у процесі реалізації міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я.
    Предмет дослідження – вплив держави на впровадження міжнародних стратегій у систему охорони здоров’я України.
    Методи дослідження. Вплив держави на реалізацію міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я як об’єкт наукового пізнання досліджено за допомогою комплексу наукових методів та підходів для опрацювання наявного матеріалу і визначення шляхів вирішення проблеми щодо забезпечення ефективного впровадження міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я.
    Методи логічного узагальнення застосовано для аналізу літературних джерел, вивчення рівня розробки проблеми у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі.
    Системний підхід до аналізу такого складного об’єкта державного управління, як галузь охорони здоров’я, дав змогу дослідити стан впровадження окремих міжнародних стратегій у сучасних умовах реформування вітчизняної медичної галузі.
    За допомогою методу соціологічного опитування визначено стан використання Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 у діяльності регіональних органів управління охороною здоров’я в Україні та стан застосування цієї стратегії у навчальному процесі вищих медичних навчальних закладів України.
    Статистичний аналіз дав змогу визначити тенденції захворюваності та смертності населення, що необхідно для виявлення проблем у реалізації міжнародних стратегій.
    За допомогою порівняльного аналізу оперативних даних, отриманих від органів державного управління охороною здоров’я на регіональному рівні, досліджено ефективність впровадження положень міжнародних стратегій на регіональному рівні вітчизняної системи охорони здоров’я.
    Нормативно-правовий підхід забезпечив вивчення стану розробки вітчизняної нормативно-правової бази щодо забезпечення впровадження міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я.
    Сукупність наукових методів і підходів забезпечила комплексність дослідження шляхів вирішення важливої та складної наукової проблеми, якій присвячено дисертаційне дослідження.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що автором вперше проведено комплексне системне дослідження, в якому розроблено положення та отримано нові обґрунтовані результати, що в сукупності вирішують важливу наукову проблему забезпечення ефективного впровадження міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я населення України в умовах реформування вітчизняної медичної галузі.
    У результаті проведених наукових досліджень у дисертації
    вперше:
    – здійснено комплексне системне дослідження впливу держави на впровадження міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я населення України;
    – з’ясовано регіональні аспекти реалізації в Україні положень Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 щодо якості медичної допомоги;
    – установлено стан впровадження Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 у діяльність регіональних органів управління охороною здоров’я в Україні;
    – визначено стан впровадження Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 у навчальний процес вищих медичних навчальних закладів України;
    удосконалено:
    – методологію державного управління шляхом уточнення змісту поняття «стратегічне управління в інтересах охорони здоров’я»;
    – підходи до оцінювання результативності впровадження міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я;
    – індикатори для дослідження регіональних аспектів виконання положень міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я;
    – методологію вивчення реалізації міжнародних стратегій у діяльності регіональних органів державного управління у сфері охорони здоров’я;
    – завдання держави щодо впровадження Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21;
    – напрями забезпечення впровадження Європейської стратегії ВООЗ щодо профілактики і боротьби з неінфекційними захворюваннями;
    – засади державної політики України щодо впровадження міжнародних стратегій у сфері боротьби з ВІЛ/СНІД;
    – напрями щодо забезпечення виконання в Україні глобальної стратегії ВООЗ щодо профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом, та боротьби з ними;
    – завдання держави щодо дотримання положень глобальної стратегії ВООЗ «Скорочення шкідливого споживання алкоголю»;
    – шляхи впровадження в Україні міжнародних стратегій щодо здорового харчування населення;
    – методологію вивчення стану впровадження міжнародних стратегій у навчальний процес вищих медичних навчальних закладів;
    – цілі реалізації в Україні стратегії ВООЗ щодо розвитку кадрових ресурсів у сфері охорони здоров’я;
    – пріоритетні завдання щодо впровадження в Україні міжнародних стратегій у сфері репродуктивного здоров’я;
    – державні завдання у сфері впровадження глобальної стратегії ВООЗ щодо годування дітей грудного і раннього віку;
    – шляхи впровадження в Україні положень міжнародних стратегій щодо удосконалення надання перинатальної допомоги;
    – напрями дотримання в Україні міжнародних стратегій щодо ліквідації вродженого сифілісу;
    набули подальшого розвитку:
    – стратегічні напрями державного регулювання системи охорони здоров’я України в контексті реалізації міжнародних стратегій;
    – пріоритети державної політики стосовно напрямів охорони здоров’я, визначених міжнародними стратегіями;
    – нормативно-правове забезпечення реалізації міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я України;
    – організаційне забезпечення реалізації міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я України;
    – регіональні аспекти державного управління впровадженням міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що її основні теоретичні положення та висновки доведено до рівня конкретних пропозицій, викладено у придатній для застосування в практичній діяльності формі.
    Наведені в дисертації фактичні дані, теоретичні положення, узагальнення й висновки можуть використовуватися у процесі розробки навчальних курсів підготовки та підвищення кваліфікації кадрів системи державного управління і місцевого самоврядування. Матеріали дисертації можуть слугувати підґрунтям для подальших наукових досліджень.
    Основні положення та рекомендації дослідження використано в управлінській сфері та педагогічному процесі, зокрема:
    – Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України при підготовці Концепції Загальнодержавної програми «Здоров’я 2020: український вимір» (довідка, видана МОЗ України 20.03.2013 р. за № 02.01-10/44);
    – Приватним вищим навчальним закладом «Київський медичний університет УАНМ» в навчальному процесі при викладанні дисципліни «Соціальна медицина та організація охорони здоров’я» (довідка, видана приватним вищим навчальним закладом «Київський медичний університет УАНМ» 20.03.2013 р. за № 02/357);
    – Військово-медичним департаментом Міністерства оборони України при впровадженні Програми розвитку системи медичного забезпечення Збройних сил України за територіальним принципом (довідка, видана Військово-медичним департаментом Міністерства оборони України 28.03.2013 р. за № 249/6/1530);
    – Військово-медичною академією Міністерства оборони України (довідка, видана Військово-медичною академією Міністерства оборони України 28.03.2013 р.).
    Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначено мету і програму дослідження, самостійно проведено збір матеріалу, статистичну обробку отриманих даних з використанням електронно-обчислювальної техніки та їх аналіз, інтерпретовано одержані результати, сформульовано висновки.
    Апробація результатів дисертації здійснювалася завдяки оприлюдненню матеріалів дослідження на засіданні відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України, на науково-практичних конференціях: «Рівень ефективності і необхідності впливу медичної науки на розвиток медичної практики» (Київ, 2013); «Наука і сучасність. Випуск 3» (Київ, 2013); «Актуальні проблеми медичного права» (Одеса, 2013); «Захист прав медичних і фармацевтичних працівників як запорука захищеності прав пацієнтів» (Київ, 2013); «Модернізація державного управління та європейська інтеграція України» (Київ, 2013); «Інноваційний потенціал української науки» (Запоріжжя, 2013); «Актуальні проблеми стабілізації соціально-економічного розвитку в сучасних умовах» (Харків, 2013); «Мультинаукові дослідження як тренд розвитку сучасної науки» (Київ, 2013) та ін.
    Публікації. Основні ідеї, положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано в 31 науковій одноосібній публікації, з яких 1 монографія, 20 статей у наукових фахових виданнях, 10 тезах матеріалах науково-практичних конференцій.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота обсягом 495 сторінок складається із вступу, п’яти розділів, висновків, п’ятьох додатків, чотирьох актів про впровадження результатів дисертаційного дослідження, списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації становить 388 сторінок. Дисертація містить 18 рисунків та 38 таблиць в основному тексті. Список використаних джерел налічує 422 найменування.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації теоретично узагальнено та вирішено важливу науково-прикладну проблему, яка полягає в забезпеченні ефективного впровадження міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я населення України в умовах реформування вітчизняної медичної галузі. В процесі дослідження отримано наукові результати, які свідчать про реалізацію поставленої мети і задач та дають змогу сформулювати такі основні висновки:
    1. Результати аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових праць з державного управління дозволяють стверджувати, що проблема державного управління з впровадженням міжнародних стратегій у сфері охорони здоров’я в Україні ще не була предметом окремого дослідження, оскільки у цих працях науковцями фрагментарно розглядалися різні аспекти зазначеного процесу.
    2. За даними аналізу науково-літературних джерел уточнено сутність поняття «стратегія» як форми організації взаємодій між людьми, яка максимально враховує можливості, перспективи, засоби діяльності суб’єктів, проблеми, труднощі, конфлікти, які перешкоджають взаємодіям. Найбільш характерними ознаками стратегії є довгостроковість передбачуваних нею заходів і впровадження інновацій у процесі її реалізації. Також використання стратегії забезпечує мінімізацію витрат і втрат у процесі досягнення встановлених цілей. Застосування стратегії дає змогу забезпечити еволюцію первинної керівної ідеї відповідно до обставин, які постійно змінюються.
    3. Вивчення результативності реалізації положень Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 виявило, що за найважливішими індикаторами такої результативності, які стосуються стану здоров’я населення (середня очікувана тривалість життя, загальна смертність), Україна значно поступається не тільки країнам ЄС, але й багатьом іншим країнам Європейського регіону. Є високим рівень поширеності хронічних неінфекційних захворювань, від яких залежить здоров’я населення. Значна частина населення веде «нездоровий» спосіб життя.
    Встановлено, що існуючий стан здоров’я населення України є складним і зумовлює суттєві проблеми, має багатоаспектний комплексний характер, а це потребує розробки нових підходів до політики у сфері охорони здоров’я, формування і реалізації нових стратегій та програм.
    4. З’ясовано, що державою в цілому забезпечено створення нормативно-правової бази стосовно стандартизації у сфері охорони здоров’я, що відповідає положенням Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21. Доведено, що у вітчизняній системі охорони здоров’я стандартизація розвивається за такими напрямами: надання медичної допомоги; діяльність лабораторної служби; переливання крові; кадровий потенціал у сфері охорони здоров’я; оточуюче середовище; безпека харчових продуктів; безпека лікарських засобів; вироби медичного призначення.
    Найбільш активно розвиваються державні соціальні стандарти у сфері охорони здоров’я, які розробляються на виконання Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ. Відповідно до зазначеного Закону затверджено державні соціальні стандарти за такими напрямами: гарантований рівень медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров’я; надання медичної допомоги; забезпечення населення ліжками для стаціонарного лікування в розрізі регіонів; забезпечення дитячого населення ліжками для стаціонарного лікування за профілями лікарських спеціальностей; санаторно-курортне забезпечення дорослого населення за профілями лікарських спеціальностей (крім туберкульозного профілю); пільгове забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами; забезпечення державних і комунальних закладів охорони здоров’я медикаментами. В той же час не в повній мірі розроблені державні соціальні стандарти санаторно-курортного забезпечення населення.
    Держава має забезпечити розробку та затвердження державних соціальних стандартів забезпечення дорослого населення ліжками для стаціонарного лікування за профілями лікарських спеціальностей; стандартів пільгового забезпечення окремих категорій населення спеціальними засобами; стандартів забезпечення пацієнтів харчуванням у державних і комунальних закладах охорони здоров’я.
    5. При дослідженні державно-управлінських аспектів виконання в регіонах України шістнадцятого завдання Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 щодо контролю за якістю медичної допомоги виявлено, що зазначений напрям належить до числа пріоритетних у діяльності регіональних органів державного управління охороною здоров’я населення. Відповідними наказами регіональних управлінь охорони здоров’я затверджено у сфері державного управління якістю медичної допомоги нормативно-правову базу, яка використовується на місцевому рівні. Доведено активне застосування на регіональному рівні системи державного управління нормативно-правового механізму у процесі державного контролю за якістю медичної допомоги населенню як складової державного управління.
    З’ясовано, що на регіональному рівні системи державного управління охороною здоров’я також застосовується інституційний механізм: функціонують координаційні ради з контролю за якістю медичної допомоги, клініко-експертні комісії за профілями медичної допомоги при регіональних управліннях охороною здоров’я населення.
    Про використання організаційного механізму державного управління у процесі державного контролю за якістю медичної допомоги населенню на регіональному рівні свідчить те, що відповідними наказами регіональних управлінь охорони здоров’я визначено порядок контролю за якістю медичної допомоги у підпорядкованих закладах охорони здоров’я; затверджено методичні рекомендації щодо функціонування системи контролю якості; критерії контролю за якістю медичної допомоги. Проведено як внутрішній (у самих закладах охорони здоров’я), так і зовнішній контроль (органами управління) за якістю медичної допомоги.
    6. Встановлено, що положення Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 використовуються у практичній діяльності органів державного управління охороною здоров’я і закладів охорони здоров’я регіонів. При цьому виявлено ряд недоліків:
    – мережа профілактичних структур закладів галузі, передбачена Європейською стратегією ВООЗ ЗДВ-21, за останні 10 років суттєво скоротилася; це стосується як обласних, так і міських центрів здоров’я;
    – заохочення медичних працівників до ефективного сприяння зміцненню здоров’я населення власним прикладом обмежується заходами морального впливу;
    – фінансування обласних центрів здоров’я у розрахунку на одного жителя є мізерним (здебільшого у межах 10–40 коп.), що впливає на обсяг видавничої діяльності та приводить до нерівномірного розвитку послуг з формування здорового способу життя у регіонах;
    – у регіонах не визначений або суто формально призначений заклад (чи структура) в якості координатора, який має відповідати за реалізацію Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21;
    – впровадження Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 у практичну діяльність закладів охорони здоров’я гальмується через недоліки організаційно-методичного плану, недосконалість нормативно-правових документів.
    7. З’ясовано, що використання Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 в Україні у програмах навчання студентів/курсантів вищих медичних навчальних закладів в умовах реформування системи охорони здоров’я є необхідним і входить до учбового процесу. Про це свідчить застосування матеріалів ВООЗ під час занять; ознайомлення курсантів/студентів з міжнародними документами, орієнтованими на збереження та зміцнення здоров’я; внесення відповідних змін до навчальних програм у 2007–2011 рр. з питань валеологічного виховання, профілактичних програм, стандартів надання медичної допомоги, програм реформування охорони здоров’я тощо; включення в тести для студентів/курсантів питань з різноманітних аспектів Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21.
    Водночас, за результатами соціологічного опитування, в учбовому процесі на окремих кафедрах матеріали Європейської стратегії ВООЗ ЗДВ-21 використовуються обмежено; інколи студентів/курсантів ознайомлюють з проектами, які вже давно втратили свою чинність або ніколи в Україні не мали державного значення. Навчальні програми коригуються переважно з позицій лікувальної парадигми охорони здоров’я, при ознайомленні студентів/курсантів з міжнародними стратегіями увага акцентується на проектах, які мають переважно лікувальну складову, а значно менше уваги приділяється суто профілактичним проектам («Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю», «Рівний – рівному»); практичні навички, необхідні для впровадження профілактичних технологій, обмежуються переважно визначенням індексу маси тіла, а оволодіння методикою мотиваційного інтерв’ю, тестами виміру психосоціальних наслідків вживання інтоксикантів тощо учбовими програмами зазвичай не передбачається.
    8. З метою забезпечення виконання Європейської стратегії ВООЗ щодо профілактики і боротьби з неінфекційними захворюваннями держава має переглянути підходи до:
    – умов та механізмів економічної зацікавленості у збереженні здоров’я з боку індивіду, соціальних інститутів, керівників підприємств та організацій;
    – штатно-організаційної структури перспективної низки профілактичних закладів (центрів, відділень, кабінетів);
    – маркетингових стосунків у профілактичній медичній діяльності.
    Необхідно інтегрувати моніторинг та оцінку неінфекційних захворювань і факторів ризику в загальні системи інформації охорони здоров’я з метою зміцнення зв’язків і стійкості, що дасть змогу проводити довгострокову оцінку та розподіл показників ефективності втручань щодо боротьби з неінфекційними захворюваннями.
    Місцевим органам державної влади та органам місцевого самоврядування потрібно спрямувати свою діяльність на:
    – використання засобів масової інформації для просвітницької роботи серед населення щодо основ здорового способу життя, забезпечення засобів масової інформації необхідною науково обґрунтованою інформацією щодо причин виникнення захворювань, основних методів їх профілактики та основ здорового способу життя;
    – організацію, розробку і реалізацію програм диспансеризації різних цільових груп населення.
    9. З’ясовано, що в сучасних умовах держава має вживати активних заходів щодо боротьби з ВІЛ/СНІД:
    – інтенсифікувати програми та стратегії профілактики ВІЛ з тим, щоб вони мали вплив на епідемію;
    – розширити лікування та догляд за пацієнтами з розвиненою ВІЛ (лікування як профілактика – підвищення взаємозалежності профілактики і лікування);
    – запровадити національну систему управління закупівлями і постачанням товарів і послуг у зв’язку з ВІЛ/СНІД з метою задоволення потреб та економії коштів;
    – запровадити план розвитку людських ресурсів у зв’язку з ВІЛ з метою забезпечення наявних і майбутніх потреб щодо надання послуг;
    – забезпечити виконання законів України, які захищають права людини, щодо представників груп найвищого ризику та людей, які живуть з ВІЛ, з метою зниження рівнів стигми та дискримінації, а також щоб послуги були доступними, дружніми до користувача і викликали довіру клієнтів;
    – посилити загальну систему управління та контролю в урядовому секторі і міжсекторальну координацію з метою ефективного державного управління та стратегічного керівництва.
    10. Для забезпечення виконання глобальної стратегії ВООЗ щодо профілактики ІПСШ та боротьби з ними органам державної влади доцільно включити профілактику і лікування ІПСШ до всіх державних програм з розвитку первинної медичної допомоги, у тому числі у сфері репродуктивного здоров’я та послуг ВІЛ-інфікованим. Необхідно посилити підтримку профілактики ІПСШ та боротьби з ними з боку уряду, національних і міжнародних партнерів з розвитку.
    Обгрунтовано, що перед державою повинні стояти такі завдання:
    – перегляд відповідних політичних заходів, законів і нормативних положень з тим, щоб вони були добровільними і сприяли досягненню мети щодо попередження ІПСШ та боротьби з цими інфекціями;
    – сприяння здоровим формам поведінки: статевої поведінки, зверненню по медичну допомогу тощо;
    – надання медичної допомоги з приводу ІПСШ, включаючи програми допологової діагностики сифілісу, профілактику гонобленореї новонароджених та імунізацію проти гепатиту B;
    – забезпечення надійних поставок безпечних, ефективних, високоякісних та економічних лікарських засобів і виробів медичного призначення для профілактики ІПСШ та боротьби з цими інфекціями, у тому числі презервативів та інших ефективних бар’єрних засобів;
    – подальше зміцнення допоміжних компонентів, включаючи адаптацію нормативних рекомендацій, з метою організації та застосування зазначених основних елементів профілактики і лікування ІПСШ;
    – налагодження міцних зв’язків із засобами масової інформації та залучення людей, здатних організовувати боротьбу з ІПСШ через соціальні мережі;
    – розвиток партнерства між державним і приватним секторами з метою профілактики ІПСШ та боротьби з цими інфекціями.
    11. З метою забезпечення виконання положень глобальної стратегії ВООЗ «Скорочення шкідливого споживання алкоголю» обґрунтовано необхідність розробки та затвердження Державної програми запобігання алкоголізації населення на 2013–2020 рр. Це дасть змогу вирішити проблему алкоголізації населення проблемним методом.
    Органам державної влади необхідно запровадити постійний моніторинг контент-аналізу матеріалів засобів масової інформації (на місцевому, регіональному та центральному рівнях) з проблеми алкоголізації населення та пов’язаних з алкоголем проблем. Результати даного моніторингу слід доводити до відома засобів масової інформації, широких верств населення, враховувати при підвищенні кваліфікації спеціалістів засобів масової інформації тощо. Такий захід значною мірою дасть змогу забезпечити антиалкогольну пропаганду на всіх рівнях.
    На сьогодні робота лікарів у закладах первинної медичної допомоги фактично не розрахована на застосування ними профілактичних технологій. Тому необхідно запровадити систему оплати роботи медичних працівників, насамперед закладів первинної медичної допомоги, залежно від обсягу використаних профілактичних технологій. Це дасть змогу підвищити престиж профілактичної роботи у таких закладах і застосовувати інтервенції з питань вживання інтоксикантів при контакті лікаря і пацієнта.
    12. Показано, що для забезпечення виконання положень міжнародних стратегій щодо удосконалення надання перинатальної допомоги держава повинна забезпечити:
    – створення мережі перинатальних центрів (ІІІ рівня – коштом державного/місцевого бюджету, ІІ рівня – коштом місцевих бюджетів);
    – розробку маршруту вагітних (особливо вагітних групи високого ризику);
    – роботу виїзних реанімаційно-консультативних центрів (інтерактивне консультування), бригад з надання допомоги вагітним, дітям;
    – створення навчальних центрів для підготовки медичних кадрів мережі (на базі перинатальних центрів ІІІ рівня).
    13. Державні заходи щодо реалізації міжнародних стратегій ліквідації вродженого сифілісу мають передбачати:
    – обстеження в рамках скринінгової програми на виявлення сифілісу в жінок вікової групи 15–24 роки при першому зверненні до закладу охорони здоров’я для допологового спостереження (охоплення >90%) та, у разі виявлення позитивних серологічних реакцій, – лікування жінок відповідно до стандарту;
    – обстеження вагітних за скринінговою програмою щодо виявлення сифілісу (охоплення >90%);
    – спостереження за вагітними жінками з терміном вагітності до 12 тижнів (охоплення >90%);
    – лікування відповідно до стандарту всіх (100%) вагітних, які мають позитивний серологічний статус, і спостереження медичним персоналом за ними;
    – виявлення статевого(их) партнеру(ів) вагітної жінки, яка хвора на сифіліс, та призначення їм відповідного лікування (охоплення >90%);
    – обстеження в рамках скринінгової програми на виявлення сифілісу всіх жінок, які народили, але не проходили обстеження на сифіліс під час вагітності (охоплення 100%);
    – відповідно до стандарту, призначення бензатилпеніциліну всім новонародженим, які народжені жінками з позитивною серологічною реакцією на сифіліс (100%).
    14. Визначено, що державні цілі на середньострокову перспективу, пов’язані з необхідністю забезпечення виконання положень міжнародних стратегій щодо розвитку кадрових ресурсів у сфері охорони здоров’я, мають передбачати:
    – розробку механізму державного регулювання і сприяння розвитку закладів недержавного сектору щодо надання медичних послуг;
    – формування концепції оплати та стимулювання праці медичних працівників залежно від якості та обсягів медичної допомоги із забезпеченням міжкваліфікаційних диференціацій і планування мотивації праці в галузі охорони здоров’я;
    – розробку територіальної кадрової політики з урахуванням вимог Конституції щодо забезпечення рівного доступу всіх верств населення до медичного обслуговування, яке повинно супроводжуватись визначенням оптимального співвідношення кількості медичного персоналу і населення;
    – формування ідеології необхідності реформування галузі та обов’язкове планування ефективного використання наявних кадрів.











    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Охорона здоров’я, права людини : ресурсний посібник / ред. Дж. Коен, Т. Езер, П. МакАдамс, М. Мілоф ; пер. з англ. Н. Шевчук ; наук. ред. укр. версії І. Сенбта. – Львів : Медицина і право, 2011. – 600 с.
    2. Копенгагенская декларация по политике здравоохранения, 1994 г. [Электронный ресурс]. – Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 1994. – 5 с. – Режим доступа : http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0009/114939/E93948R.pdf. – Название с экрана.
    3. Нємцов В. Д. Стратегічний менеджмент : навч. пос. / В. Д. Нємцов, Л. Є. Довгаль. – К. : Екс. об., 2001. – 557 с.
    4. Acting on the Evidence / J. Appleby [et al.]. – Birmingham : National Association of Health Authorities and Trusts, 1995. – 248 p.
    5. Murray C. A framework for assessing the performance of health systems [Electronic resource] / Christopher J. L. Murray, Julio Frenk // Bulletin of the WHO. – Geneva : WHO, 2000. – Vol. 78 (6). – P. 717–731. – Аccess mode : http://www.who.int/bulletin/archives/78(6)717.pdf. – Title from screen.
    6. Anand S. Human resources and health outcomes: crosscountry econometric study / S. Anand, T. Bömighausen // The Lancet. – 2004. – Vol. 364, Issue 9445. – P. 1603–1609.
    7. Conceptual frameworks for health systems performance: a quest for effectiveness, quality, and improvement / O. A. Arah [et al.] // International Journal for Quality in HealthCare. – 2003. – Vol. 15, № 5. – P. 377–398.
    8. Bernstein J. Topics in Medical Economics : Health Care Rationing / J. Bernstein // JBJS. – 2006. – Vol. 88. – P. 2527–2532.
    9. Мізюк Б. М. Стратегічне управління підприємством : підручник / Б. М. Мізюк. – Львів : Магнолія плюс, 2006. – 392 с.
    10. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления / Г. В. Атаманчук. – М. : Омега-Л, 2010. – 526 с.
    11. Карамишев Д. В. Стратегічні дослідження у державному управлінні системою охорони здоров’я [Електронний ресурс] / Д. В. Карамишев // Державне управління: теорія і практика. – 2005. – № 2. – С. 5. – Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ ej/ej2/txts/galuz/05kdvsoz.pdf. – Назва з екрана.
    12. Валевський О. Л. Державна політика в Україні: методологія аналізу, стратегія, механізми впровадження [Електронний ресурс] : монографія / О. Л. Валевський. – К. : НІСД, 2001. – 240 с. – Режим доступу : http://rs.gntb.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?LNG=&Z21ID=&I21DBN=IBIS&P21DBN=IBIS&S21STN=1&S21REF=1&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=M=&S21STR. – Назва з екрана. – ISBN 966-554-042-4.
    13. Комаров Ю. М. Стратегия развития здравоохранения в РФ / Ю. М. Комаров // Здравоохранение. – 2008. – № 2. – С. 53–62.
    14. Handbook of political science. – 2-nd edition. – Cambridge, 1995. – 135 p.
    15. Calvert P. Politics, power and revolution: An introduction to comparative politics / P. Calvert. – Brighton, 1983. – 248 p.
    16. Chevillier I. Elements danalyse politique / I. Chevillier. – Dusseldorf, 1987. – 127 p.
    17. Грамши А. Избранные произведения : пер. с ит. / А. Грамши. – М. : Политиздат, 1980. – 422 с.
    18. Білинська М.М. Державне управління галузевими стандартами в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні / М.М.Білинська. – К.: Вид-во НАДУ, 2004. – 248 с.
    19. Жаліло Л.І. Стратегії змін у сфері охорони здоров’я в умовах соціально-економічних реформ в Україні / Л.І.Жаліло, О.І.Мартинюк /[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://apps.who.int/idhl-rils/frame.cfm?language=english.
    www.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/2011_2/txts/Zhalilo.pdf
    20. Карамышев Д.В. Государственная политика и стратегия инновационных преобразований системы здравоохранения в Украине // Междунар. мед. журн. – 2005. – Т. 11. – № 2. – С. 152 – 155.
    21. Кризина Н.П. Державна політика України в галузі охорони здоров’я: механізми формування та реалізації : дис... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02 / Н.П.Кризина/ Національна академія держ. управління при Президентові України. – К., 2008. – 360 арк.
    22. Пономаренко В.М. Комплексне програмно-цільове планування в охороні здоров’я на державному та регіональному рівнях / Пономаренко В.М., Грузєва Т.С., Хунов Ю.А., Кульчицька Н.О. – Київ-Луганськ: ВАТ “ЛОД”. – 2003. – 241 с.
    23. Радиш Я.Ф. Державне управління охороною здоров’я в Україні: генезис та тенденції розвитку: дис... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.01 / Я.Ф. Радиш /Українська Академія державного управління при Президентові України. - Київ, 2003. – 210 арк.
    24. Солоненко І. М. Управління організаційними змінами у сфері охорони здоров’я : монографія / І. М. Солоненко, І. В. Рожкова// Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - К. : Фенікс, 2008. - 275 с.
    25. Ярош Н.П. Державне регулювання розвитку соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я: дис... д-ра наук з держ. упр.: 25.00.02 / Н.П.Ярош/ Національна академія держ. управління при Президентові України. – К., 2009. – 365 арк.
    26. Вялков А. И. Современные проблемы эффективности управления здравоохранением / А. И. Вялков // Материалы науч.-практ. конф. с междунар. участием. – М. : РЦ «Фармединфо», 2012. – 329 с.
    27. Гладун З. С. Адміністративно-правове регулювання охорони здоров’я населення в Україні : монографія / З. С. Гладун. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 720 с.
    28. Гладун З. С. Державне управління в галузі охорони здоров’я / З. С. Гладун. – Тернопіль : Укрмедкнига, 1999. – 312 с.
    29. Кризина Н. П. Аналіз державної політики в галузі охорони здоров’я в працях українських учених [Електронний ресурс] / Н. П. Кризина // Державне управління: теорія і практика. – 2006. – № 1. – Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ej/ej3/txts/GALUZEVE/08-KRIZINA.pdf. – Назва з екрана.
    30. Коротич О. Б. Державне управління регіональним розвитком України : монографія / О. Б. Коротич. – Х. : Магістр, 2006. – 220 с.
    31. Alderslade R., Retus B., Smith S. Health in all policies. The argument for investment in equitable health [Electronic resource] / R. Alderslade. – Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2011. – 29 р. – Аccess mode : http://phoebe.vm.gov.lv/misc_db/web.nsf/626e6035eadbb4cd85256499006b15a6/0d12aafd0b0abe72c22575b0003093b9/$FILE/Richard%20Alderslade_3dala.pdf. – Title from screen.
    32. Alliance school beverage guidelines : final progress report. – Washington : DC, American Beverage Association, 2011. – 256 p.
    33. Ansell C. Collaborative governance in theory and practice / C. Ansell, A. Gash // Journal of Public Administration Research and Theory. – 2007. – Vol. 46. – P. 543–571.
    34. Gash A. Connecting Government: Whole of government responses to Australia's priority challenges [Electronic resource]. – Canberra : Commonwealth of Australia, 2004. – 254 p. – Аccess mode : http://www.apsc.gov.au/__data/assets/ pdf_file/0006/7575/connectinggovernment.pdf. – ISBN 0 97510151X. – Title from screen.
    35. Barabas J. How deliberation affects policy opinions / J. Barabas // American Political Science Review. – 2004. – Vol. 34. – P. 687–701.
    36. Bell S. Rethinking governance: the centrality of the state in modern society / S. Bell, A. Hindmoor. – Cambridge : Cambridge University Press, 2009. – 96 p.
    37. Birkavs V. Policies for shared societies: their contribution to well-being and economic performance / V. Birkavs, C. McCartney // In: Challenge Europe: growth, well-being and social policy in Europe: trade-off or synergy? – Brussels : European Policy Centre, 2011. – P. 20–26.
    38. One nudge forward, two steps back / C. Bonell [et al.] // British Medical Journal. – 2011. – Vol. 29. – P. 342–401.
    39. Braveman P. Defining equity in health / P. Braveman, S. Gruskin // Journal of Epidemiology and Community Health. – 2003. – Vol. 17. – P. 254–258.
    40. Bryson J. M. The design and implementation of cross-sector collaborations: propositions from the literature / J. M. Bryson, B. C. Crosby, M. M. Stone // Public Administration Review. – 2006. – Vol. 32. – P. 44–55.
    41. Development issues in global governance / B. Bull, D. McNeill (eds.). – London : Routledge, 2007. – 234 p.
    42. Burger D. Making sustainable development a reality: the role of social and ecological standards / D. Burger, C. Mayer. – Eschborn : Deutsche Gesellschaft für Technische Zusammenarbeit (GTZ), 2003. – P. 68–91.
    43. Butler-Jones D. The Chief Public Health Officer's Report on the State of Public Health in Canada, 2008 / D. Butler-Jones // Addressing Health Inequalities. – Ottawa : Minister of Health, 2011. – 243 p.
    44. Effects of the Heartbeat Wales programme / S. Capewell [et al.] // British Medical Journal. – 1999. – Vol. 112. – Р. 216–228.
    45. Cashore B. Legitimacy and the privatisation of environmental governance: how non-state market driven (NSMD) governance systems gain rule making authority / B. Cashore // Governance Journal. – 2002. – Vol. 64. – P. 503–529.
    46. Castell-Florit P. Intersectoral Health Strategies: From Discourse to Action / P. Castell-Florit // MEDICC Review. – 2010. – Vol. 12. – Р. 17–29.
    47. Christensen T. The whole of government approach to public sector reform / T. Christensen, P. Laegreid // Public Administration Review. – 2007. – Vol. 32. – P. 1059–1066.
    48. Birch S. To each according to need: a community-based approach to allocating health care resources / S. Birch, S. Chambers // Canadian Medical Association Journal. – 2003. – Vol. 149. – P. 607–612.
    49. Skinny models banned from catwalk, September 13. – CNN World, 2006. – 34 p.
    50. Daniels N. Accountability for reasonableness / N. Daniels // British Medical Journal. – 2000. – Vol. 321. – P. 1300–1311.
    51. Основные документы Всемирной организации здравоохранения. – 45-е изд. – Женева : ВОЗ, 2005. – 267 с.
    52. Health care systems in transition: Denmark / M. Strandberg, Larsen [et al.] ; ed. E. Mossialos. – Copenhagen : WHO European Regional Office, 2007. –162 p.
    53. Our global neighbourhood / Commission on Global Governance. – Oxford : Oxford University Press, 1995. – P. 45–98.
    54. Brandt A. M. The cigarette century: the rise, fall, and deadly persistence of the product that defined America / A. M. Brandt. – New York : Basic Books, 2007. – 127 p.
    55. Fidler D. P. The challenges of global health governance / D. P. Fidler, J. L. Calamaras // Council on Foreign Relations Press. – New York, 2010. – 215 p.
    56. WHO’s role in global health governance : Report by the Director-General, 18 Jan. 2013. – Geneva : WHO, 2013. – 48 p.
    57. Charter for Healthy Living : Report from the World Economic Forum’s Healthy Living Initiative, 24 Jan. 2013. – 115 p.
    58. Human Development : Report 2011 // Sustainability and Equity : A Better Future for All. – Geneva : WHO, 2012. – 214 p.
    59. Johan P. Mackenbach. Socioeconomic Inequalities in Health in 22 European Countries / P. Johan // The New England Journal of Medicine. – 2008. – 18 September. – P. 48–65.
    60. Салтман Р. Б. Реформы системы здравоохранения в Европе. Анализ современных стратегий : пер. с англ. / Р. Б. Салтман, Дж. Фигейрас. – М. : ГЭОТАР Медицина, 2000. – 432 c. – ISВN 5-9231-0023-1.
    61. Первичная медико-санитарная помощь. Сегодня актуальнее, чем когда-либо [Электронный ресурс] : Всемирный доклад о состоянии здравоохранения в мире. – Женева : ВОЗ, 2008. – 152 с. – Режим доступа : http://www.who.int/whr/2008/ whr08_ru.pdf. – Название с экрана.
    62. Финансирование систем здравоохранения. Путь к всеобщему охвату населения медико-санитарной помощью [Электронный ресурс] : доклад о состоянии здравоохранения в мире. – Женева : ВОЗ, 2010. – 106 с. – Режим доступа : http://whqlibdoc.who.int/whr/2010/9789244564028_rus.pdf. – Название с экрана.
    63. Алексєєв В. О. Про підсумки міжнародної практики реформування охорони здоров’я та рекомендації ВООЗ / В. О. Алексєєв, М. Ю. Сафонова // Упр. закл. охорони здоров’я. – 2011. – № 11. – С. 40–45.
    64. Жаліло Л. І. Стратегії змін у сфері охорони здоров’я в умовах соціально-економічних реформ в Україні [Електронний ресурс] / Л. І. Жаліло, О. І. Мартинюк // Державне управління: теорія і практика. – 2011. – № 2. – 8 с. – Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ej/ej14/txts/Zhalilo.pdf. – Назва з екрана.
    65. Корнійчук В. П. Інноваційна здоровоохоронна стратегія / В. П. Корнійчук. – К. : МП «Леся», 2011. – 67 с. – ISBN 966-8126-39-5.
    66. Смит П. Сравнение деятельности систем здравоохранения как инструмент влияния на повестку дня в области политики, информационного обеспечения и научных исследований [Электронный ресурс] / П. Смит, И. Папаниолас. – Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 2012. – 55 с. – Режим доступа : http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0009/170784/e96456R.pdf. – Название с экрана.
    67. Никонюк К. О. Еволюція політики Євросоюзу у сфері медичних послуг / К. О. Никонюк // Стратегія розвитку України. – 2011. – № 2. – С. 132–139.
    68. Подпорина И. В. Методологические подходы к оценке результатов функционирования системы здравоохранения / И. В. Подпорина // Глав. врач. – 2011. – № 9. – С. 60–64.
    69. Capacity planning in health care: a review of the international experience [Electronic resource] / S. Ettelt, E. Nolte, N. Mays, S. Thomson. – Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2009. – 64 p. – Аccess mode : http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0003/108966/E91193.pdf. – Title from screen.
    70. Health 21 – health for all in the 21-st sentury [Electronic resource]. – Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 1998. – 36 p. – Аccess mode : http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0003/88590/EHFA5-E.pdf. – Title from screen. – ISBN 9289013486.
    71. The European health report 2012: charting the way to well-being [Electronic resource]. – Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2013. –163 p. – Аccess mode : http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0003/1841 61/The-European-Health-Report-2012,-FULL-REPORT-w-cover.pdf. – Title from screen.
    72. Milgate K. Pay For Performance: The MedPAC Perspective / K. Milgate, S. B. Cheng // Health Affairs. 2007. – Vol. 25, № 2. – P. 413–421.
    73. Сибурина Т. А. Стратегии развития здравоохранения, реализуемые в мире / Т. А. Сибурина, О. С. Мишина // Глав. врач. – 2011. – № 9. – С. 52–59.
    74. Dahlgren G. Policies and strategies to promote equity in health [Electronic resource] / G. Dahlgren, M. Whitehead. – Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 1992. – 50 p. – Аccess mode : http://whqlibdoc.who.int/euro/-1993/EUR_ICP_RPD414(2).pdf. – Title from screen.
    75. Rehn N. Alcohol in the European Region: Consumption, harm, and policies [Electronic resource] / N. Rehn, R. Room, G. Edwards. – Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2001. – 118 p. – Аccess mode : http://www.iss.it/binary/alcol/cont/alcohol%20in%20european%20region.1185265094.pdf. – Title from screen.
    76. Funding health care: option for Europe [Electronic resource] / E. Mossialos, A. Dixon, J. Figueras, J. Kutzin. – Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2002. – 309 p. – Аccess mode : http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0003/98310/E74485.pdf. – Title from screen.
    77. Здоровье и системы здравоохранения [Электронный ресурс] : доклад о состоянии здравоохранения в Европе. 2009 г. – Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 2009. – 205 с. – Режим доступа : http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0006/117186/E93103R.pdf. – Название с экрана.
    78. Первичная медицинская помощь: пути и перспективы ее реорганизации / А. А. Калининская, И. М. Сон, С. Л. Гусева, А. Ф. Стукалов. – М. : Атлас, 2008. – 31 с.
    79. Health systems, health and wealth [Electronic resource] : Assessing the case for investing in health systems / J. Figueras, M. McKee, S. Lessof [et al.]. – Copenhagen : Regional Office for Europe WHO, 2008. – 65 p. – Аccess mode : http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0017/91430/E93699.pdf. – Title from screen.
    80. Coker R. Health systems and the challenge of communicable diseases. Experiene of Europe and Latin America [Electronic resource] / R. Coker, R. Atun, M. McKee. – Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2008. – 271 p. – Аccess mode : http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0005/98393/E91946.pdf. – Title from screen.
    81. Щепин О. П. Актуальные вопросы развития муниципального здравоохранения / О. П. Щепин, Ю. Г. Трегубов, Э. А. Асланян // Проблемы соц. гигиены, здравоохр. и истории медицины. – 2003. – № 4. – С. 25–27.
    82. Реформы финансирования здравоохранения. Опыт стран с переходной экономикой [Электронный ресурс] / под ред. J. Kutzin, C. Cashin, M. Jakab. – Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 2011. – 442 с. – Режим доступа : http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0012/151023/e94240R.pdf. – Название с экрана.
    83. Measuring medicine prices, availability, affordability and price components. – 2nd ed. – Geneva : WHO, 2008. – 293 p.
    84. Стратегическое руководство в интересах здоровья в XXI веке: исследование, проведенное для Европейского регионального бюро ВОЗ. – Копенгаген : ЕРБ ВОЗ, 2011. – 118 с. – Режим доступа : http:// www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0004/149971/RC61_rInfDoc06.pdf. – Название с экрана.
    85. The Ljubliana Charter on reforming public health [Electronic resource]. – Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 1996. – 8 p. – Аccess mode : http://www.euro.who.int/_data/assets/pdf_file/0010/113302/E55363.pdf. – Title from screen.
    86. Caring for people with chronic conditions: a health system perspective / E. Nolte, M. McKee (eds.). – Maidenhead : Open University Press/McGraw-Hill Education, 2008. – 259 р.
    87. Primary medical sanitation care is more topical now than ever before. – Geneva : WHO, 2008. – 125 p.
    88. Singh D. How can chronic disease management programmers operate across care settings and providers / D. Singh. – Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2008. – 238 p.
    89. Сибурина Т. А. Повышение эффективности управления здравоохранением на основе использования современных персонал-технологий / Т. А. Сибурина, Л. Ж. Аттаева // Кремлевская медицина. Клинический вестник. – 2009. – № 1. – С. 25–29.
    90. Стратегическое руководство в интересах здоровья в ХХІ веке: исследование, проведенное для Европейского регионального бюро ВОЗ // Глав. врач. – 2012. – № 4. – С. 24–33.
    91. Сибурина Т. А. Управление здравоохранением: анализ тенденций и необходимость перехода к инновационно-стратегической модели развития / Т. А. Сибурина // Менеджмент и бизнес-администрирование. – 2007. – № 1. – С. 95–107.
    92. Сибурина Т. А. Управление инновационным развитием системы здравоохранения / Т. А. Сибурина, Е. С. Соболева, Э. Д. Батуев // Новые технологии в современном здравоохранении : cб. науч. трудов ФГУ ЦНИИОИЗ Росздрава. – М., 2007. – С. 290–297.
    93. Стратегическое планирование : учебник / В. И. Зайцев, С. А. Логвинов, Е. Г. Павлова [и др.] ; под ред. Э. А. Уткина ; Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ». – М. : ЭКМОС, 1998. – 438 с. : ил., табл. – ISBN 5-88124-007-3.
    94. Шаров Ю. П. Стратегічне планування та реалізація політики на центральному регіональному та місцевому рівнях (опорний конспект дистанційного курcу навчальної дисципліни) : навч. пос. / Ю. П. Шаров. – К. : Центр навч. літератури, 2004. – 56 с.
    95. Осовська Г. В. Стратегічний менеджмент: навчальний посібник / Г. В. Осовська, О. Л. Фіщук, І. В. Жалінська. – К. : Кондор, 2003. – 196 с.
    96. Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление : учеб. пос. / Р. А. Фатхутдинов. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 312 с. – (Высшее образование). – ISBN 5-16-000313-4.
    97. Организация стратегического управления в системе здравоохранения : учеб.-метод. пос. / Т. А. Сибурина, И. Л. Андреева, В. В. Кожевников [и др.]. – М., 2006. – 68 с.
    98. Harding A. A conceptual framework for organizational reforms of hospitals. Innovations in Health Services / A. Harding, A. S. Preker ; The Corporatization of Public Hospitals. – Baltimore, MD : Johns Hopkins University Press, 2001. – Vol. 1. – 58 p.
    99. Blank R. H. Comparative health policy / R. H. Blank. – Hampshier : Palgrave Macmillan, 2004. – 260 p.
    100. Cassels A. Strengthening health management in district and provinces [Electronic resource] / A. Cassels, K. Janovsky. – Geneva : WHO, 1995. – 74 р. – Аccess mode : http://whqlibdoc.who.int/publications/924154483X.pdf. – Title from screen. – ISBN 92-4-154483-X.
    101. Мартинюк О. І. Міжгалузева взаємодія з охорони суспільного здоров’я на рівні місцевого самоврядування [Електронний ресурс] / О. І. Мартинюк // Державне управління: теорія і практика. – 2005. – № 2. – Режим доступу : http://www.academy.gov.ua/ ej/ej2/txts/galuz/05moirms.pdf. – Назва з екрана.
    102. Muriel R. Medicare Coverage for Technological Innovations. Time for New Criteria? / R. Muriel // The New England Journal of Medicine. – 2004. – Vol. 350, № 21. – P. 2199–2203.
    103. Flood C. M. International Health Care Reform. A Legal, Economic and Political Analysis / C. M. Flood. – London–New York, 2003. – 245 p.
    104. Ham C. Health care reform in the Netherlands, Sweden, and the United Kingdom / C. Ham, M. Brommels // Health Aff. (Millford). – 1994. – Vol. 13. – P. 105–119.
    105. Jacobs P. The Economics of Health and Medical Care / P. Jacobs, J. Rapoport. – Sudbury, Massachusetts : Jones and Bartlett Publishers, 2004. – 438 p.
    106. James B. Consumption, globalization and development / B. James, F. Jeffrey. – Houndmills etc.: Macmillan: St. Martin's press, 2000. – 142 p.
    107. Setting Priorities and managing demand in the NHS / S. Mclver, D. Baines, C. Ham, H. McLeod. – Birmingham : Health Services Management Centre, 2001. – 214 p.
    108. Implementing NICE Guidance: a Practical Handbook for Professionals // NHS: National Prescribing Centre. – London : Radcliffe Medical Press, 2001. – 142 p.
    109. Public sector priority setting using decision support tools / V. Mabin, G. King, M. Menzies, K. Joyce // Australian Journal of Public Administration. – 2001. – Vol. 60 (2). – P. 44–59.
    110. Mitton C. Setting priorities and allocating resources in health regions: lessons from a project evaluating program budgeting and marginal analysis (PBMA) / C. Mitton, C. Donaldson // Flealth Policy. – 2003. – Vol. 64. – P. 335–348.
    111. Diderichsen F. Market reforms in health care sustainability of the welfare state: lessons from Sweden / F. Diderichsen // Health Policy. – 1995. – Vol. 32. – P. 141–153.
    112. Health Care Evaluation / S. Smith, D. Sinclair, R. Raine, B. Reeves. – England : Open University Press, 2005. – 208 p.
    113. Здравоохранение в Центральной Азии : пер. с англ. ; под ред. М. Макки, Дж. Хили, Дж. Фолкингем. – М. : Весь мир, 2002. – 256 с.
    114. Sean R. Why Medicare Has Not Established Criteria for Coverage Decisions / R. Sean // The New England Journal of Medicine. – 2004. – Vol. 350, № 21. – P. 2196–2198.
    115. Hensher M. International trends in the provision and utilisation of hospital care / M. Hensher, N. Edwards, R. Stokes // British Medical Journal. – 1999. – Vol. 15. – Р. 78–92.
    116. Saltman R. B. Decentralization in Health Care. Strategies and outcomes / R. B. Saltman, V. Bankauskaite, K. Vrangbaek. – Oxford : Open University Press, 2007. – 298 p.
    117. A Comprehensive Primary Health Care Delivery Model / C. Pullen, J. B. Edwards [et al.] // Journal of Professional Nursing. – 1994. – Vol. 10, № 4. – P. 201–208.
    118. Health Care Research, Evaluation and Development Strategy. Phase 2 (2006–2009) : Strategic Plan. – Geneva : WHO, 2005. – 10 p.
    119. Polikowski M. How comprehensive are the basic packages of health services? An international comparison of six health insurance systems / M. Polikowski, B. SantosEggimann // Journal Health Serv. Res. Policy. – 2002. – Vol. 7, № 3. – P. 133–142.
    120. Phillips C. J. Health Economics: an introduction for health professionals / C. J. Phillips. – UK : Blackwell Publishing Ltd., 2005. – 151 p.
    121. Policy Options for Health Insurance and Longterm Care Insurance / Y. Iwamoto, T. Fukui [et al.] // ESRI Collaboration Projects 2004 // New British Medical Journal. – 2005. – March, Macroeconomic Issues. – P. 17.
    122. Emanual E. J. Justice and Managed Care. Four Principles for the Just Allocation of Health Care Resources / E. J. Emanual // Hastings Center Report. – 2000. – Vol. 20. – P. 114–135.
    123. Gwatkin D. R. Health Inequalities and the Health of the Poor: What do we know? What can we do? [Electronic resource] / D. R. Gwatkin // Bulletin of the WHO. – 2000. – Vol. 78 (1). – P. 3–18. – Аccess mode : http://www.who.int/bulletin/archives/78(1)3.pdf. – Title from screen.
    124. Jennings M. The role of managed care in integrated delivery networks. Journal of Ambulatory Care Management / M. Jennings // Aspen Publishers. – 1994. – Vol. 17, № 1. – P. 39–47.
    125. Портер М. Международная конкуренция : пер. с англ. / М. Портер. – М. : Изд. дом «Вильямс», 2005. – 608 с.
    126. Health, economic growth and poverty reduction [Electronic resource] // Report of working group 1 of the Commission on macroeconomics and health. – Geneva : WHO, 2002. – 114 p. – Аccess mode : http://apps.who.int/iri s/bitstream/10665/42492/1/9241590092.pdf. – Title from screen. – ISBN 92-4-159009-2.
    127. Mitton C. Tools of the trade: a comparative analysis of approaches to priority setting in health care / C. Mitton, C. Donaldson // Health Services Management Research. – 2003. – Vol. 16. – P. 96–105.
    128. Johnsen J. R. Health care systems in transition : Norway / J. R. Johnsen ; ed. V. Bankauskaite. – Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2002. – 167 p.
    129. Norheim O. F. Norway / O. F. Norheim // Reasonable Rationing : International Experience of Priority Setting in Health Care / Ed. by C. Ham, G. Robert. – Philadelphia : Open University Press, 2003. – P. 214.
    130. Porzsolt F. The value of health care a matter of discussion in Germany / F. Porzsolt, M. Ackermann, V. Amelung // BMC Health Service Research. – 2007. – № 7. – P. 731–741.
    131. Банин А. С. О формировании кластеров в системе здравоохранения региона [Электронный ресурс] / А. С. Банин // Управление общественными и экономическими системами. – 2007. – № 1. – Режим доступа : http://www.bali.ostu.ru/umc/arhiv/2007/1/Banin.doc. – Название с экрана.
    132. Ведунг Еверт. Оцінювання державної політики і програм / Ведунг Еверт ; пер. з англ. В. Шульга. – К. : Всеувито, 2003. – 350 с.
    133. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації : монографія / за ред. д-ра екон. наук, проф. Д. Г. Лук’янченка. – К. : КНЕУ, 2001. – 538 с.
    134. Health care systems in eight countries: trends and challenges / R. Busse, A. Dixon, E. Mossialos [et al.]. – London, 2002. – 122 p.
    135. Assessing financing, education, management and policy context for strategic planning of human resources for health [Electronic resource]. – Geneva : WHO, 2007. – 86 р. – Аccess mode : http://whqlibdoc.who.int/publications/2007/9789241547314_eng. pdf. – Title from screen.
    136. WHO Global Code of Practice on the International Recruitment of Health Personnel [Electronic resource]. – Geneva : WHO, 2010. – 12 р. – Аccess mode : http://www.who.int/hrh/migration/code/code_en.pdf. – Titl
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины