ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНИМ ЗАХИСТОМ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ

Краткое описание

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ
ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

На правах рукопису

ВОЛЯНСЬКИЙ ПЕТРО БОРИСОВИЧ

УДК 351.759.6+614.8(477)

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНИМ ЗАХИСТОМ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ

25.00.01 – теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
ГУР’ЄВ Сергій Омелянович
доктор медичних наук, професор

Київ - 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ...................................................... 5
ВСТУП .................................................................................................. 7
РОЗДІЛ 1 ПРОБЛЕМА ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНИМ ЗАХИСТОМ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ДЖЕРЕЛ НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ……………………….

17
1.1. Аналіз стану дослідження проблеми державного управління медичним захистом населення………………
21
1.2. Характеристика медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру …………………………….……………………..

42
1.3. Порівняльний аналіз системи державного управління медичним захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій в зарубіжній літературі…………………………..

58
1.3.1. Система ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій в Російській Федерації……….
58
1.3.2. Система ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій у Сполучених Штатах Америки………………………………………………….

73
1.3.3. Система ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій у Франції………………………
88
1.3.4. Система ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій у Великобританії……………..
101
1.3.5. Система ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій у Польщі……………………....
108
Висновки до розділу 1 ................................................................................ 111
РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНИМ ЗАХИСТОМ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ В УКРАЇНІ………………..

114
2.1. Програмно-методологічне забезпечення дослідження державного управління медичним захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій ………………………….

115
2.2. Категорійно-понятійний апарат державного управління медичним захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій…………………………………..…

138
2.3. Принципи формування задач кризового менеджменту та управління ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій в державному управлінні……………………….

159
Висновки до розділу 2 ............................................................................... 172
РОЗДІЛ 3

ХАРАКТЕРИСТИКА РИЗИКІВ ВИНИКНЕННЯ МЕДИКО-САНІТАРНИХ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ПРИРОДНОГО І ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ В УКРАЇНІ………………………………………………………...

175
3.1. Нормативно-правове регламентування функціону-вання єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій ……....................................................

175
3.2. Медичний захист як компонента єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій ……...
210
3.3. Комплексний аналіз потреби в медичному захисті населення від наслідків надзвичайних ситуацій …………
217
Висновки до розділу 3 ............................................................................... 231
РОЗДІЛ 4 ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПОДОЛАННЯ МЕДИКО-САНІТАРНИХ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ПРИРОДНОГО І ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ В УКРАЇНІ........................................................

233
4.1. Нормативно-правові основи медичного захисту в умовах надзвичайних ситуацій природного і техногенного о характеру ……………………………….....

233
4.2. Інформаційне обґрунтування прийняття управлінських рішень процесу подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру …………………………………....

249
4.3. Комплексний аналіз заходів медичного захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру…………………………………….....

269
Висновки до розділу 4................................................................................. 284
РОЗДІЛ 5 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНИМ ЗАХИСТОМ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ПРИРОДНОГО І ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ В УКРАЇНІ...................................................................................

286
5.1. Державне управління медичним захистом у зоні надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру……………………………………………………

287
5.2. Професійне навчання керівних кадрів та фахівців у сфері медичного захисту за умов надзвичайних ситуацій…………………………………...............................

315
5.3. Концепція державного управління медичним захистом, у тому числі в зоні надзвичайної ситуації……………………………………………………….

337
Висновки до розділу 5 ................................................................................ 397
ВИСНОВКИ ................................................................................................ 402
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................... 409
ДОДАТКИ ................................................................................................... 441

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

CDRG - Catastrophic Disaster Response Group – група реагування на НС і катастрофи
DMAT - Disaster Medical Assistant Team - бригади медичної допомоги на випадок НС і катастроф
ESF - Emergency Support Function – функція екстреного управління
EST - Emergency Support Team – Національна команда експертного забезпечення
FEMA - Federal Emergency Management Agency - Федеральна Агенція з управління в НС
ВНЗ
ВСМК -
- Вищий навчальний заклад
Всеросійська служба медицини катастроф
ДСМК - Державна служба медицини катастроф України
ДСНС України - Державна служба України з надзвичайних ситуацій
ЕМД - Екстрена медична допомога
ЄДСЦЗ - Єдина державна система цивільного захисту населення і територій
ЄДСНС

ЛЕЗ -

- Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
Лікувально-евакуаційне забезпечення
ЛПЗ - Лікувально-профілактичний заклад
ЛШМД - Лікарня швидкої медичної допомоги
МГ - Мобільний госпіталь
ММЗШР - мобільні медичні загони швидкого реагування
МНС України - Міністерство надзвичайних ситуацій України
МОЗ України - Міністерство охорони здоров’я України
НС - Надзвичайна ситуація
РСНС - Російська служба надзвичайних ситуацій
РтаІНР - Рятувальні та інші невідкладні роботи
РФ - Російська Федерація
СДОР - Сильнодіюча отруйна речовина
ССЗ - Стратегічна ситуаційна зона
СШМД - Станція швидкої медичної допомоги
ТСНС - Державна (територіальна) система запобігання та дій за умов надзвичайних ситуацій
ТУОЗ - Територіальне управління охорони здоров’я
ТЦЕМД та МК - Територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
УНПЦ ЕМД та МК - Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
ФАП - Фельдшерсько-акушерський пункт
ЦРЛ - Центральна районна лікарня
ШМД - Швидка медична допомога

ВСТУП

Актуальність теми. Стан будь-якого суспільства залежить від дієвості державного управління, тому, на думку багатьох політиків, науковців і державних діячів, у ХХІ ст. на перший план виходить його ефективність та адаптованість до реалій сьогодення. Особливої актуальності це питання набуває у тих галузях, від ефективного і злагодженого функціонування яких залежить безпека, життя і здоров’я людей.
Розбудова української держави як члена світової спільноти безпосередньо пов’язана з вирішенням проблем державного управління суспільним генезисом, що потребує наукового обґрунтування напрямів адміністративного та організаційного творення державності, теоретико-методологічного підґрунтя функціонування органів державної влади всіх рівнів, у тому числі у сфері медичного захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій (НС) природного та техногенного характеру.
З інтенсивним розвитком інтеграційних процесів, оптимізації та перерозподілу функціональних повноважень між міністерствами і відомствами це питання є надзвичайно важливим у зв’язку з новими завданнями, що постають, зокрема, перед аварійно-рятувальними формуваннями Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та Державної служби медицини катастроф (ДСМК).
Значущість дослідження підвищується через те, що безпека людини за умов НС будь-якого характеру стає безперечним пріоритетом національної безпеки країни.
Потреба подальшого удосконалення державного управління медичним захистом населення як підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДСЦЗ) населення і територій зумовлена невпинним зростанням ризиків виникнення НС та відсутністю єдиних, загальноприйнятих поглядів щодо механізмів управління у сфері медичного захисту населення.
За часів отримання Україною статусу незалежної держави теоретико-методологічні засади державного управління, його механізми, шляхи формування та розвитку державної політики в умовах трансформаційних суспільно-політичних процесів, що відбувалися у державі, досліджували у своїх працях В. Богданович, В. Воротін, В. Гошовська, В. Князєв, В. Куйбіда, А. Мерзляк, Н. Нижник, В. Олуйко, В. Трощинський, В. Тимцуник та ін.
Проблеми різноманітних аспектів державного регулювання сфери охорони здоров’я перебували у центрі уваги таких науковців, як Т. Бахтєєва, М. Білинська, В. Вороненко, Д. Карамишев, Н. Кризина, І. Кринична, В. Лобас, Я. Радиш, А. Терент’єва, І. Хожило, О. Черниш та ін.
Характеризуючи загальний стан медичного захисту населення за умов НС природного та техногенного характеру, визначено, що здебільшого наукові праці останнього десятиліття з досліджуваної проблеми стосуються організації лікувально-профілактичного (лікувально-евакуаційного) процесу (А. Котуза, І. Кочін, Є. Лопін, В. Пасько, П. Сидоренко, Г. Черняков). Лише поодинокі дослідження присвячено медичному забезпеченню міжнародних миротворчих операцій (М. Бадюк, В. Волошин, А. Галушка, О. Мельник, С. Миронець) та подоланню медико-санітарних наслідків НС (В. Варус, С. Гур’єв, Н. Клименко, О. Шекера).
Удосконалення підходів до державного регулювання у сфері природно-техногенної безпеки досліджував І. Шпильовий. А. Качинський, вивчаючи питання ризиків в Україні, значну увагу приділив такому фактору нестабільності, як НС природного та техногенного характеру. Реформуванню медичної служби цивільного захисту в Державну службу медицини катастроф у різні часи присвячено численні наукові праці: С. Гур’єва, Л. Жукової, С. Іванова, Г. Рощіна, Ю. Скалецького, В. Торбіна та ін.
Актуальність питання медичного захисту населення при НС природного та техногенного характеру та відсутність в Україні загальноприйнятих поглядів щодо науково-теоретичного обґрунтування цільових, функціональних, організаційних та інших складових механізмів державного управління у сфері медичного захисту за умов НС, а саме подолання медико-санітарних наслідків, збереження життя і здоров’я людей обумовило необхідність розгляду цієї проблеми в аспекті державного управління функціональними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту України.
У зв’язку з цим, теоретичної та практичної значущості набуває комплексна наукова розробка функціонально-структурних засад державного управління процесом подолання медико-санітарних наслідків НС, що визначило мету та вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з реалізацією Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 рр., здійснено у рамках науково-дослідних робіт Інституту державного управління у сфері цивільного захисту (ІДУЦЗ) та Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (УНПЦ ЕМД та МК) за темами: „Розроблення навчального посібника „Управління медичним захистом в умовах надзвичайних ситуацій мирного часу“ (державний реєстраційний номер 0113U004499); „Розроблення навчального посібника „Реагування на надзвичайні ситуації“ (державний реєстраційний номер 0111U009319); „Розроблення навчального посібника „Державне управління та державна служба у сфері цивільного захисту“ (державний реєстраційний номер (0113U005618).
В означених науково-дослідних роботах здобувач був керівником і безпосереднім виконавцем відповідних розділів та автором проектів нормативно-правових актів щодо регулювання заходів з медичного захисту населення за умов НС, що стали основою розробки проекту Концепції державного управління медичним захистом, у тому числі в зоні надзвичайної ситуації, на період до 2025 р.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних і практико-прикладних засад та визначення пріоритетних напрямів державного управління медичним захистом за умов НС.
Відповідно до мети дослідження поставлено такі задачі:
системно проаналізувати вітчизняний досвід державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
визначити проблеми державного управління медичним захистом населення безпосередньо в зоні надзвичайних ситуацій з метою обґрунтування теоретико-методологічних підходів до їх розв’язання;
ввести до понятійно-категорійного апарату, за яким визначається сутність державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій, термін „медичний захист постраждалих за умов надзвичайних ситуацій“, а також уточнити з позицій системної методології інші ключові наукові поняття державного управління;
розкрити цілі, завдання, принципи та методологічні підходи до державного управління медичним захистом безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації природного та техногенного характеру;
здійснити історико-теоретичний аналіз процесів створення, розвитку і сучасного стану Державної служби медицини катастроф України;
проаналізувати чинне нормативно-правове забезпечення медичного захисту за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, дати наукову оцінку та проаналізувати стан функціонування системи медичного захисту постраждалих за умов НС, спрогнозувати її розвиток;
дослідити організаційну структуру та функції системи державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
проаналізувати стан та особливості професійного навчання керівних кадрів та фахівців у сфері цивільного захисту, зокрема, медичного захисту;
узагальнити зарубіжний досвід державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру та можливості його використання в Україні;
обґрунтувати та розробити цілісну наукову концепцію та принципи управління мобільними медичними формуваннями як компонентою системи медичного захисту;
визначити пріоритетні напрями та розробити конкретні рекомендації щодо вдосконалення державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у діяльності органів державної влади у сфері медичного захисту, які виникають за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.
Предмет дослідження – теоретичні засади державного управління медичним захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій в Україні.
Методи дослідження. Формуючи методологічну основу дисертаційного дослідження, здобувач виходив з того, що критерієм істинності будь-якої наукової теорії є практика. Це дало змогу підібрати адекватні загальнонаукові прийоми дослідження і спеціальні методи та методики реалізації мети та розв’язання поставлених наукових проблем, що базуються на сучасних наукових засадах державного управління. В їх основу покладено науковий аналіз даних світових та вітчизняних джерел наукової інформації щодо стану природної та техногенної безпеки в сучасному суспільстві, можливих медико-санітарних наслідків у результаті виникнення надзвичайних ситуацій та за їх наслідками формування дієвих механізмів стосовно збереження життя та здоров’я постраждалого населення, особового складу аварійно-рятувальних підрозділів, персоналу ДСМК та інших осіб, які залучаються до ліквідації НС.
У роботі використано: системний підхід – для аналізу рівня висвітлення проблеми щодо вдосконалення організації функціонування єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій та її функціональних підсистем у науковій фаховій літературі; історичний та логічний методи – для дослідження еволюції розвитку та діяльності системи ДСМК; аналітичний метод – для аналізу специфіки і типових проблем трансформації державного управління, зокрема в процесі розбудови єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій (з урахуванням змін, що набули чинності після прийняття Кодексу цивільного захисту України); метод ідеалізації – для формування окремих понять категорійно-понятійного апарату досліджуваної проблеми; метод аналізу ієрархій Т. Сааті – для прогнозних розрахунків ймовірності виникнення НС, моделювання сценаріїв розвитку подій та ефективного вибору моделі реагування на ситуацію; метод контент-аналізу – для визначення концептуальних неузгодженостей законодавства та нормативної бази у сфері державного управління функціональними підсистемами єдиної державної системи цивільного захисту (ЄДСЦЗ), реалізації державної політики у сфері цивільного захисту (ЦЗ), що закріплені в законодавчій базі з метою їх врегулювання; метод аналогії та моделювання – для розроблення моделі та механізмів управління системою медичного захисту з урахуванням змін у законодавстві та структурі державної влади; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення та формування висновків дослідження, статистичний – для порівняльного аналізу сучасного стану природно-техногенної безпеки та емпіричної доказовості результатів дослідження.
Комплексне використання зазначених методів дало змогу вирішити поставлені у дисертаційному дослідженні завдання, що мають відповідну новизну та слугуватимуть для розробки нових теоретико-методологічних підходів і практико-прикладних засад пріоритетних напрямів створення та функціонування мобільних медичних формувань, у тому числі в зоні НС.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є комплексним прикладним науковим дослідженням, в якому розроблено наукові положення та отримано нові науково обґрунтовані результати, що розкривають та встановлюють теоретико-методологічні засади державного управління медичним захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій в Україні, сформульовано пріоритетні напрями його вдосконалення в сучасних умовах.
У результаті проведених наукових досліджень у дисертації
вперше:
розкрито генезис системи державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру та виявлено провідні тенденції його розвитку (демократизація, професіоналізація та децентралізація);
конкретизовано дефініції категорійно-понятійного апарату державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій та введено в науковий обіг поняття „медичний захист постраждалих за умов надзвичайних ситуацій“ – як комплекс організаційних, планувальних, адміністративно-правових та практичних заходів, спрямованих на запобігання або зменшення ступеня ураження людей внаслідок надзвичайних ситуацій, своєчасного надання їм екстреної медичної допомоги та забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя в зоні надзвичайних ситуацій;
розроблено цілісну концепцію державного управління наданням медичної допомоги постраждалим у зоні надзвичайної ситуації на прикладі діяльності мобільних медичних формувань, обґрунтовано концептуальні засади медичного захисту;
удосконалено:
підходи до сутності та місця державного управління з мінімізації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій;
засади державного управління функціонування мобільних медичних формувань в умовах надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
напрями підвищення професійного рівня і застосування новітніх технологій професійного навчання особового складу мобільних медичних формувань та оперативно-рятувальних підрозділів;
підходи до формування, впровадження та практичної реалізації системи лікувально-евакуаційного забезпечення як складової державного управління медичним захистом постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
дістали подальшого розвитку:
уявлення про співвідношення державної політики у сфері охорони здоров’я та державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, яке має ґрунтуватися на нормативно-правовому базисі;
узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру та вивчення можливості його впровадження на сучасному етапі реформування сфери цивільного захисту України;
пріоритетні напрями державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, спрямовані на комплексне розв’язання існуючих у цій сфері проблем;
оптимізація процесів взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у забезпеченні функціонування системи медичного захисту як у повсякденних умовах, так і у період надзвичайного стану, насамперед, у зоні НС;
формування та забезпечення функціонування мобільних медичних формувань в системі медичного захисту в повсякденних умовах і при НС, у тому числі в зоні НС.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені теоретичні положення логічно доведені до рівня конкретних пропозицій, придатних до впровадження Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, науковими та навчальними закладами. Ці положення та пропозиції висвітлюють цілісне уявлення щодо закономірності становлення, тенденцій розвитку та нормативно-правового регулювання діяльності мобільних медичних формувань в умовах зміни режимів функціонування.
Розроблені наукові положення впроваджено у практичну діяльність. З їх використанням створено мобільні медичні формування, які довели свою доцільність під час надання медичної допомоги постраждалим внаслідок НС природного та техногенного характеру як на території України, так і під час міжнародних гуманітарних місій.
Окремі положення дисертаційного дослідження використовувались Міністерством надзвичайних ситуацій України (акт впровадження від 06.02.2013), Державною службою України з надзвичайних ситуацій (акт впровадження від 04.06.2013), Українським науково-практичним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України (акт впровадження від 22.01.2013), Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту (акт впровадження від 13.06.2013).
Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та практичні розробки, які характеризуються новизною і становлять цінність для розвитку галузі науки „Державне управління“, отримано автором одноосібно. У дисертації не використовувалися ідеї чи розробки, що належать іншим співавторам, з якими було опубліковано окремі наукові праці.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження апробовано в інформаційно-методичних вісниках, оприлюднено на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: на І Міжнародній науково-практичній конференції „Державне управління та місцеве самоврядування: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення“ (Рівне, 2013 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Інноваційні підходи та механізми державного та муніципального управління“ (Київ, 2013 р.), 14-й Всеукраїнській науково-практичній конференції рятувальників (Київ, 2012 р.), 12-й Всеукраїнській науково-практичній конференції рятувальників (Київ, 2010 р.), 11-й Всеукраїнській науково-практичній конференції рятувальників (Київ, 2009 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Політравма – сучасна концепція надання медичної допомоги“ (Київ, 2006 р.), Всеукраїнській конференції „Організаційні, медико-фармацевтичні і методичні аспекти медицини катастроф“ (Тернопіль, 2005 р.), а також на вчених радах УНПЦ ЕМД та МК, колегіях МОЗ України та МНС України, засіданнях оперативних штабів МОЗ України з ліквідації наслідків НС природного характеру, зокрема наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27 липня 2008 р. на території Львівської області.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 43 наукові праці, у тому числі 7 монографій (1 індивідуальна та 6 колективних), 1 навчальний посібник (у співавторстві), 21 стаття у наукових фахових виданнях України, 14 статей в інших виданнях та тезах доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій та науково-практичних виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Її загальний обсяг – 489 сторінок, у тому числі 401 сторінка основного тексту. Список використаних джерел включає 322 найменування на 33 сторінках. Робота містить 24 рисунки, 5 таблиць та 10 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми, що полягає в науковому обґрунтуванні концепції державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації, та розробленні на цій основі заходів комплексного впливу держави з покращення системи охорони здоров’я України.
Отримані узагальнюючі положення дали можливість сформулювати відповідні висновки та розробити окремі пропозиції, а саме:
1. Аналітичний огляд наукової фахової літератури свідчить про відсутність спеціальних досліджень проблеми державного управління процесами ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, а також про те, що до цього часу проблема розглядалася лише фрагментарно, а тому її комплексне дослідження дозволило узагальнити результати та визначити основні напрями подальшого вдосконалення державного управління наданням медичної допомоги постраждалим безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації. Проведено комплексний аналіз системи медичного захисту постраждалих за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Здійснено поглиблений аналіз вітчизняних та зарубіжних літературних джерел з питань надання медичної допомоги постраждалим внаслідок НС. Досліджено теоретичні та практичні аспекти досвіду створення і функціонування мобільних медичних формувань у складі вітчизняної служби медицини катастроф та аналогічних служб за кордоном, їх практичної діяльності при подоланні медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.
2. Охарактеризовано та оцінено принципи державного управління системою медичного захисту як компонентою єдиної державної системи цивільного захисту населення і території України. Запропоновано системне вирішення питань щодо державного управління подоланням медико-санітарних наслідків при НС, що становить не тільки безумовний науковий інтерес, а й має важливе медико-соціальне значення – як складової національної безпеки України. Сформовано базові принципи державного управління медичним захистом, а саме:
постійна готовність сил та засобів охорони здоров’я України до дій за умов надзвичайних ситуацій незалежно від форм власності та господарювання;
своєчасність та адекватність надання медичної допомоги постраждалому населенню при НС, у тому числі в зоні НС;
суворе дотримання принципу послідовності у лікуванні постраждалих на етапі медичної евакуації;
комплектність, якою повинні бути охоплені всі сфери кадрової діяльності;
системність, тобто врахування взаємозалежності та взаємозв’язку окремих складових (необхідність врахування як економічного, так і соціального ефекту, як позитивного, так і негативного впливу того чи іншого заходу на кінцевий результат);
ефективність (результат своєчасності та адекватності надання медичної допомоги постраждалим унаслідок НС);
науковість – використання всіх сучасних наукових розробок у сфері медичного захисту, що могли б забезпечити максимальний соціальний ефект.
Доведено, що стан і можливості системи медичного захисту за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру не відповідають завданням Стратегії національної безпеки і потребують удосконалення.
3. За результатами дослідження особливостей сучасного стану державного управління процесами медичного захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, тенденцій його розвитку, аналізу проблеми з позицій державно-управлінського підходу введено поняття „медичний захист постраждалих за умов НС“. Медичний захист постраждалих за умов НС визначено як цілеспрямовану діяльність суб’єктів управління зі збору, переробки та аналізу інформації щодо обстановки в органі управління системи (внутрішній стан системи та чинники зовнішнього середовища), а також вироблення керівних впливів (сигналів, команд, розпоряджень) на керовані підсистеми з метою досягнення максимальної ефективності дій за даних умов обстановки відповідно до отриманого завдання з вищого рівня управління, а управління, в свою чергу, є процесом узгодження дій системи за місцем, часом, виконавцями та ресурсами.
Зважаючи на це, медичний захист постраждалих за умов надзвичайних ситуацій у термінології цивільного захисту визначено як комплекс організаційних, планувальних, адміністративно-правових та практичних заходів, спрямованих на запобігання або зменшення ступеня ураження людей внаслідок НС, своєчасного надання їм екстреної медичної допомоги та забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя.
4. Визначено цілі, завдання, принципи та методологічні підходи до державного управління медичним захистом в умовах надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. Державне управління медичним захистом в умовах НС повинно бути спрямовано на вдосконалення системи медико-соціального забезпечення населення, яке зазнало (зазнає) впливу вражаючих факторів, ліквідації медико-санітарних наслідків та удосконалення управлінської діяльності з акцентом на інтегральні складові національної безпеки: економічні, правові, екологічні, соціальні, медичні, психологічні, демографічні, гендерні.
5. Проведений історико-теоретичний аналіз процесів створення, розвитку, сучасного стану Державної служби медицини катастроф України свідчить, що створення у 1997 р. Державної служби медицини катастроф України було обґрунтованим та відповідало потребам і завданням державного управління у сфері цивільного захисту на той час. Подальший розвиток Державної служби медицини катастроф України довів, що її створення, обґрунтування структури і засад державного управління медичним захистом населення в умовах надзвичайних ситуацій дозволило з використанням мобільних медичних формувань оптимізувати процес державного управління ліквідацією медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру як на території України, так і за її межами.
У той же час система управління медичним захистом залишається неструктурованою, зокрема, у зв’язку з вилученням її зі складу єдиної державної системи цивільного захисту, за яку відповідав центральний орган виконавчої влади у сфері цивільного захисту, та підпорядкування центральному органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. Певна неузгодженість функцій управління призвела до фактичної ліквідації Державної служби медицини катастроф України, що проявляється у розподілі функції медичного захисту між центральними органами виконавчої влади.
6. Аналіз нормативно-правової бази медичного захисту в умовах надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру показав її недосконалість, неузгодженість і суперечність у сфері цивільного захисту та охорони здоров’я. Відсутність належної, конкретної і детально розробленої правової бази, що регулює своєчасність та адекватність надання медичної допомоги постраждалим безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації, призвела у попередні роки до багатьох недоліків при реалізації заходів з організації ліквідації медико-санітарних наслідків НС.
Накопичення нових наукових даних про управління процесом ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, погіршення стану здоров’я рятувальників і постраждалого населення, багато інших факторів потребують подальшої роботи з удосконалення законодавства з питань медичного захисту постраждалих і рятувальників за умов надзвичайних ситуацій. Також у чинному законодавстві в галузі охорони здоров’я відсутні дієві внутрішні механізми адаптації до змін обстановки в зоні надзвичайної ситуації; соціального захисту особового складу мобільних медичних формувань.
7. Характеристика державного управління медичним захистом постраждалих за умов надзвичайних ситуацій визначила необхідність узгодження дій відомств і установ, які реалізують закони й інші правові акти в цій сфері. Так, виплату компенсацій за шкоду здоров’ю, пенсій, допомоги та надання пільг організовують різні державні органи, серед яких: Міністерство фінансів України, Міністерство праці і соціальної політики України, Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування тощо.
Дії зазначених установ часто є неузгодженими, що заважає своєчасному та адресному фінансуванню й не дає змоги ефективно контролювати витрату коштів і ефективно вирішувати проблеми населення, постраждалого від вражаючих факторів надзвичайних ситуацій, а тому вони мають будуватися на принципах демократизації й гуманізації, з врахуванням теоретичних і практичних складових медичного захисту в умовах надзвичайних ситуацій.
8. Дослідження професійного навчання керівних кадрів та фахівців у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру свідчить, що створена в Україні єдина система підготовки осіб керівного складу цивільної оборони діє здебільшого формально. Кадри, які підпорядковуються Державній службі України з надзвичайних ситуацій, мають недостатній рівень підготовки для того, щоб реалізовувати основні завдання державної політики щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, зокрема надання медичної допомоги постраждалим силами мобільних медичних формувань.
Виходячи з жорстких специфічних умов роботи при надзвичайних ситуаціях, вимоги до підбору медичного персоналу базуються на таких принципах: комплектування фахівцями високої професійної кваліфікації та ерудиції; постійна готовність лікарів і медичних сестер до виконання функціональних обов’язків; знання принципів сучасного медичного сортування; психологічна сумісність медичного персоналу; підвищення вимог до психічного і фізичного стану персоналу.
9. Узагальнення зарубіжного досвіду державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру свідчить про те, що землетруси, повені, урагани, масштабні техногенні аварії та катастрофи на промислових об’єктах є державною проблемою.
Кожна із систем щодо подолання медико-санітарних наслідків у будь-якій державі створюється відповідно до державного устрою, соціально-економічного розвитку, традицій, крос-культуральних особливостей регіону тощо. Масштабність і багатогранність завдань щодо протидії сучасним природним і техногенним викликам вимагають створення висококваліфікованої, технічно оснащеної мобільної системи медичного захисту як складової національної безпеки.
10. Аналіз діючої системи державного управління медичним захистом населення в умовах ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру виявив, що недосконалі державно-управлінські підходи, які розроблено за часів радянського адміністрування, продовжують домінувати і сьогодні, підриваючи імідж системи державного управління та створюючи перешкоди для впровадження прогресивних, ефективних управлінських напрямів у сфері медичного захисту в умовах надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.
11. Визначені в дисертаційному дослідженні пріоритетні напрями вдосконалення державного управління медичним захистом за умов надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру дозволили акцентувати увагу на змістовно-сенсовому навантаженні, сутність якого визначена медико-соціальними критеріями, які покладено в основу розробленої авторської Концепції державного управління медичним захистом у зоні надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.
12. Багатоаспектна проблема дослідження не вичерпується питаннями, розглянутими в дисертації. Перспективними напрямами подальшого дослідження, на наш погляд, є правове та організаційне забезпечення Державної служби медицини катастроф в особливий період, організаційно-правове входження ДСМК до єдиного медичного простору держави, організаційно-правові аспекти щодо залучення Державної служби медицини катастроф до участі в міжнародних гуманітарних місіях.
Отримані в контексті дисертаційного дослідження наукові результати знайшли відображення в окремих практичних рекомендаціях для органів державної влади України.
Кабінету Міністрів України:
реформувати єдину державну систему цивільного захисту, у тому числі її компоненту – медичний захист, передбачивши відновлення її основної функції – координуючої;
забезпечити прийняття Концепції державного управління медичним захистом, у тому числі в зоні НС, на період до 2025 р., що дасть змогу створити оптимальну та ефективну державну систему медичного захисту, забезпечити належний рівень надання своєчасної та адекватної медичної допомоги населенню України при НС, у тому числі в зоні НС, що позитивно позначиться на зниженні рівня смертності та інвалідізації постраждалого населення;
внести необхідні зміни в законодавство та підзаконні акти України щодо створення атестованої аварійно-рятувальної служби – Державної служби медицини катастроф державного та регіонального рівнів;
вдосконалити нормативно-правову базу та забезпечити функціонування служби 112, що, в свою чергу, зменшить терміни реагування на НС та покращить координацію сил, що залучаються до ліквідації НС.
Міністерству охорони здоров’я України спільно з Державною службою України з надзвичайних ситуацій:
підготувати проекти нормативних актів для унормування вимог до кандидатів на службу у складі мобільних медичних формувань служби медицини катастроф та процедури підготовки медичних працівників служби медицини катастроф за спеціальними навчальними програмами щодо набуття навичок рятувальників;
забезпечити створення в Україні системи санітарної авіації вцілому та її підсистеми – аеромедичної евакуації постраждалих при НС;
оптимізувати підготовку особового складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій з надання домедичної допомоги постраждалому населенню;
підготувати пропозиції Кабінету Міністрів України щодо перегляду персонального складу Центральної координаційної комісії Державної служби медицини катастроф України, передбачивши створення дієвих механізмів її функціонування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аеромедична евакуація: навч. посіб. / А. І. Єна, І. А. Лурін, В. В. Кравчук та ін. – Тернопіль : ТДМУ, 2010. – 192 с.
2. Альбощій, О. В. До питання забезпечення ефективності управління в надзвичайних ситуаціях / О. В. Абольщій // Мат. 10-ої Міжнар. наук.-практ. конф. „Організація управління в надзвичайних ситуаціях“. – К., 2008. – С. 36-43.
3. Аналіз досвіду роботи мобільного госпіталю при ліквідації медико-санітарних наслідків катастрофічних землетрусів в центрально-азійському регіоні / Я. С. Кукуруз, С. О. Гур’єв, А. В. Терент’єва // Мат. наук.-практ. конф. „Актуальні питання теорії і практики медицини катастроф і медичного забезпечення Збройних сил України на сучасному етапі“. – Тернопіль. – 2006. – С. 29-30.
4. Аналіз і впровадження досвіду взаємодії міжнародних цивільно-військових сил при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / Г. Г. Рощін, Н. І. Іскра, А. В. Терент’єва та ін. // Проблеми військової охорони здоров’я : зб. наук. пр. – К. : Укр. військ.-мед. акад. – 2008. – Вип. 22. – С. 42-47.
5. Аналіз надання медичної допомоги постраждалим внаслідок катастрофічного землетрусу 27 грудня 2003 р. в Ісламській Республіці Іран / Г. Г. Рощін, С. О. Гур’єв, Я. С. Кукуруз та інш. // Укр. журнал екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. – 2004. – Т. 5. – № 3. – С. 6-11.
6. Атаманчук, Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы). – М. : ОАО НПО „Экономика“, 2000. – 302 с.
7. Атаманчук, Г. В. Теория государственного управления: Курс лекций / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
8. Бадюк, М. І. Концепція медичного забезпечення українського миротворчого контингенту / М. І. Бадюк // Військ. медицина України. – 2006. – Т. 6. – № 3. – С. 45-52.
9. Бакуменко, В. Д. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку / В. Бакуменко, В. Князєв, Ю. Сурмін // Вісник УАДУ. – 2003. – № 2. – С. 11-27.
10. Бакуменко, В. Д. Формування державно-управлінських рішень: Проблеми теорії, методології, практики: моногр. / В. Д. Бакуменко – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 328 с.
11. Бакуменко, В. Д. Теоретичні та організаційні засади державного управління: Навч. посіб. / В. Д. Бакуменко, П. І. Надолішній – К. : Міленіум, 2003. – 256 с.
12. Бальна оцінка тяжкості (Навчальний посібник) / Г. Г. Рощін, Ю. В. Поляченко, О. В. Мазуренко та ін. – Тернопіль, 2001. – 71 с.
13. Бахтеєва, Т. Наслідки кризи для охорони здоров’я України незворотні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua.korrespondent.net.
14. Білинська, М. М. Стратегічне управління вищою медичною школою: суть та зміст / М. М. Білинська // Статистика України. – 2003. – № 3. – С. 18-22.
15. Білинська, М. М. Формування системи управління якістю вищої медичної освіти в Україні / М. М. Білинська // Вісник УАДУ. – 2002. – № 3. – С. 141-149.
16. Білинська, М. М. Державне управління забезпеченням національної безпеки та чинники громадського здоров’я / М. Білинська, Н. Рингач // Теорія та практика держ. упр. : зб. наук. пр. – Харків: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр“, 2008. – Вип. 1 (20). – С. 417-425.
17. Білинська, М. М. Корупційні діяння в сфері охорони здоров’я: вітчизняний та зарубіжний досвід протидії [Текст] : навчально-методичні матеріали / М. М. Білинська ; Національна академія державного управління при Президентові України. – К. : НАДУ, 2011. – 120 с.
18. Богданович, В. Ю. Формалізація стратегічного планування у сфері державного управління / В. Богданович, А. Семенченко. // Економіка України. – 2007. – № 2. – С. 13-26.
19. Богданович, В. Ю. Інформаційна безпека України та шляхи її забезпечення [Текст] : навч. посіб. / В. Ю. Богданович; НАДУ при Президентові України. – К. : НАДУ, 2005. – 100 с.
20. Борчук, Н. И. Медицина экстремальных ситуаций. – Минск: „Вышейшая школа“, 1998. – 238 с.
21. Борьба со стихийными бедствиями: роль местного персонала здравохранения и населения // Пособие общинам. ВООЗ. – Женева, 1992. – 180 с.
22. Биченок, М. М. Основи інформатизації управління регіональною безпекою / М. М. Биченок / Інститут проблем національної безпеки. – К., 2005. – С. 52-57.
23. Бугайцов, С. Г. Шляхи вирішення проблеми державного управління правовідносинами в галузі охорони здоров’я за допомогою прийняття Медичного кодексу України / С. Г. Бугайцов // Економіка та держава. – 2007. – № 9. – С. 52-55.
24. Бугайцов, С. Г. Державне управління системою надання онкологічної допомоги населенню України: генезис і тенденції розвитку: монографія / С. Г. Бугайцов. – К.; О. : Друк. дім, 2007. – 352 с.
25. Варус, В. І. Організаційно-методичні проблеми фосфорної аварії у Львівській області / В. І. Варус, С. О. Петрук, О. М. Калінковський // Укр. мед. часопис. – 2008. – № 1 (63). – С. 67-70.
26. Відомості про Національну систему організації медичної допомоги при катастрофах у США. – Вашингтон, 1981. – 200 с.
27. Волошин, В. О. Аналіз досвіду використання сил та засобів медичної служби Збройних Сил для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру / О. В. Волошин, А. М. Галушка // Війс. медицина України. – 2006. – Т. 6. – № 3. – С. 94-101.
28. Волошин, В. О. Автоматизовані системи управління за умов надзвичайних ситуацій / О. В. Волошин, А. В. Терент’єва, Н. Л. Загоруйко // зб. наук. праць Укр. війс.-мед. акад. – К., 2000. – Вип. 7. – С. 300-305.
29. Волошин, В. О. Інформаційне забезпечення Державної служби медицини катастроф / О. В. Волошин, А. В. Терент’єва, І. М. Рогач, Н. Л. Загоруйко // Укр. журнал екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. – 2001. – Т. 5. – № 2. – С. 7-11.
30. Воротін, В. Реалізація напрямів вступу України до СОТ в умовах глобальних ринкових трансформацій // Вісник УАДУ. – 2002. – № 3. – С. 193-200.
31. Воротін, В. Є. Нова якість регіональної економіки як об’єкт державного управління територіальним розвитком в Україні // Україна в 2007 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку / [за заг. ред. Ю.Г. Рубана]. – К. : НІС, 2007. – С. 345-352.
32. Воротін, В. Є. Особливості державної регіональної політики. Зб. наук. праць УАДУ при Президентові України / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. Вип.2. – в 4 ч. 4. IV. – 516 с.
33. Гончаров, С. Ф. Основные направления совершенствования готовности здравоохранения субъектов Российской Федерации к ликвидации медико-санитарных последствий чрезвычайных ситуаций и пути ее повышения // Медицина катастроф. – 2009. – № 1. – С. 6-9.
34. Гончаров, С. Ф. Медицинские последствия землетрясений и организация их ликвидации (сообщение второе) / C. Ф. Гончаров, Г. П. Лобанов, Е. Г. Лобанова // Военно-медицинский журнал. – 2001. – № 1. – С. 19-29.
35. Гончаров, С. Ф. Всероссийская служба медицины катастроф: создание, задачи, организация, режимы функционирования / С. Ф. Гончаров, Г. П. Лобанов, И. И. Сахно, Б. В. Бобий. – М. : ВЦМК „Защита“, 2000. – 70 с.
36. Гончарук, Н. Т. Керівний персонал у сфері державної служби України: формування та розвиток [Текст]: монографія / Н. Т. Гончарук. – Д. : ДРІДУ НАДУ. – 239 с.
37. Государственная кадровая политика: концептуальные основы, приоритеты, технологии реализаций [Текст] / под общ. ред. С. В. Пирогова; руководитель авт. кол. В. А. Сулемов. – М. : Изд-во РАГС, 1996. – 253 с.
38. Гошовська, В. А. Державне управлiння соцiальною сферою в Українi / В. А. Гошовська, Л. І. Ільчук [за заг. ред. В.А. Гошовської]. – К. : НАДУ, 2008. – 52 с.
39. Грицяк, Н. В. Розвиток політичної системи (керівник авторського колективу) // Україна в 2008 році: процеси, результати, перспективи. Біла книга державної політики / За заг. ред. Ю. Г. Рубана. – К. : НІСД, 2008. – С. 9-34.
40. Гур’єв, С. О. Клінічні аспекти медицини катастроф / С. О. Гур’єв, І. Р. Малиш, В. Й. Ночка // мат. наук.-практ. конф. „Актуальні питання теорії і практики медицини катастроф і медичного забезпечення Збройних сил України на сучасному етапі“. – Тернопіль. – 2006. – С. 62-63.
41. Гур’єв, С. О. Задачі кризового менеджменту та управління надзвичайними ситуаціями в державному управлінні [Текст]: / С. О. Гур’єв, Я. Ф. Радиш, А. В. Терент’єва // Університетські наукові записки. – Хмельницький: ХмУПУ. № 2 (30). – 2009. – С. 285-290.
42. Гур’єв, C. O. Основні критерії єдиної концепції надання екстреної медичної допомоги в умовах катастроф та під час особливого періоду / С. О. Гур’єв, Г. Г. Рощін, О. В. Мазуренко, Н. М. Барамія та ін. // Укр. журнал екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. – 2004. – Т. 5. – № 5 (Д). – С. 27-31.
43. Давидюк, Л. К. Історичний розвиток та сучасне значення повітряної евакуації поранених та хворих / Л. К. Давидюк, О. Л. Давидюк // Військова медицина України. – 2003. – № 3-4. – С. 163-167.
44. Данилишин, Б. М. Наукові основи прогнозування природно-техногенної (екологічної) безпеки України / Б. М. Данилишин, В. В. Ковтун, А. В. Степаненко. – К. : Лекс Дім, 2004. – 552 с.
45. Державна служба медицини катастроф України. Правові та нормативні акти (довідковий посібник) / Г. Г. Рощін, В. О. Волошин, С. О. Гур’єв та ін. – К. : МОЗ України, УНПЦ ЕМД та МК, 1998.
46. Державне регулювання розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів України: навч. посіб. / В. М. Вакуленко, О. С. Ігнатенко, О. Ю. Лебединська та ін. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 112 с.
47. Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади : навч. посіб. / за заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйка. – Львів : Вид-во Нац. ун-ту „Львівська політехніка“, 2002. – 352 с.
48. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади / За заг. ред. Н. Г. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
49. Державне управління у сфері охорони здоров’я [Текст] : метод. рек. / І. М. Солоненко, Л. І. Жаліло, О. І. Мартинюк [та ін.]; за заг. ред. І. М. Солоненка; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, упр. орг. фундамент. та приклад. дослідж., каф. упр. охороною суспіл. здоров’я. – К. : НАДУ, 2010. – 53 с.
50. Державне управління: філософські, світоглядні та методологічні проблеми / за ред. д-ра філос. н., проф. В. М. Князєва. – К. : вид-во НАДУ; Міленіум, 2003. – 320 с.
51. Державний класифікатор України. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій. ДК 019-2001 // К. : Держстандарт України. – 2002. – 16 с.
52. Децентралізація управління у сфері охорони здоров’я на місцевому рівні [Текст] : монографія / І. В. Рожкова, І. М. Солоненко ; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К. : Фенікс, 2008. – 156 с.
53. Директива МО США 6010.17. Національна система надання медичної допомоги при катастрофах. – Вашингтон, 1988. – 20 с.
54. Директива Національного банку США 47. – Вашингтон, 1982. – 17 с.
55. Дмитриева, Т. Б. Всероссийская служба медицины катастроф / Т. Б. Дмитриева, С. Ф. Гончаров // Военно-медицинский журнал. – 1998. – № 1. – С. 14-23.
56. Доклад о глобальных катастрофах: роль информации при бедствиях // Междунар. Федерация кр. креста и кр. полумесяца. – Женева, 2005. – 40 с.
57. Доклад о глобальных катастрофах: роль информации при бедствиях // Междунар. Федерация кр. креста и кр. полумесяца. – Женева, 2006. – 40 с.
58. Доклад о глобальных катастрофах: роль информации при бедствиях // Междунар. Федерация кр. креста и кр. полумесяца. – Женева, 2007. – 40 с.
59. Доклад о глобальных катастрофах: роль информации при бедствиях // Междунар. Федерация кр. креста и кр. полумесяца. – Женева, 2008. – 40 с.
60. Долгий, М. Л. Проблема професійності державних службовців у сфері цивільного захисту / М. Л. Долгий, А. В. Терент’єва // Мат. ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. За міжнародною участю „Технології забезпечення якості освіти в державному управлінні: виклики сьогодення“ (30 лист. 2012 р.). – Київ, 2012. – С. 268-270.
61. Домінуючі тенденції в стратегії і тактиці надання медичної допомоги постраждалим від землетрусів / Г. Рощін, Я. Кукуруз, О. Мазуренко, Ф. Новіков // Надзвичайна ситуація. – 2003. – № 11. – С. 37-40.
62. Досвід роботи українського мобільного госпіталю з ліквідації наслідків землетрусу 26 січня 2001 р. в Республіці Індія / А. П. Картиш, Г. Г. Рощін, П. Б. Волянський та ін. // Укр. журнал екстр. медицини ім. Г. О. Можаєва. – 2001. – Т. 2. – № 2. – С. 12-15.
63. Дубенко, С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні // За заг. ред. д.ю.н. Н. Р. Нижник. – К. : Видавн. Дім, 1999. – 242 с.
64. Економіка природокористування і охорони довкілля: зб. наук. праць / за заг. ред. : Б. М. Данилишин; Рада по вивч. продукт. сил України НАН України. – К., 2006. – 375 с.
65. Екстрена медична допомога в країнах ЄС // Офіційний сайт. [Електронний ресурс] – 2007. – Режим доступу: www.euro-emergencymed.com.
66. Жаліло, Л. Охорона громадського здоров’я: управлінські аспекти / Л. Жаліло, І. Солоненко, Б. Волос, О. Конгкрцев та ін. / УАДУ при Президентові України. – Вид-во УАДУ, 2001. – 142 с.
67. Желібо, Є. П. Безпека життєдіяльності. [Навчальний посібник] / Є. П. Желібо, Н. М. Заверуха, Н. М. Зацарний . – К. : Каравела, 2004. – 328 с.
68. Желєзняк, Н. Правове регулювання нормотворчої діяльності // Право України. – 2002. – № 12. – С. 102-107.
69. Жукова, Л. А. Державне управління у сфері цивільного захисту в Україні: функціонально-структурний аспект. : автореф. дис... канд. наук з держ. упр. : 25.00.02. / Лілія Анатоліївна Жукова; НАДУ при Президентові України. – К., 2007. – 20 с.
70. Жукова, Л. А. Науково-практичні аспекти державного управління у сфері цивільного захисту як складової національної безпеки // Мат. Інтеракт. сем. „Науково-практичні аспекти державного управління національною безпекою України“. – К. : Вид-во НАДУ, 2003. – С. 39-42.
71. Жукова, Л. А. Основні стратегічні напрямки державного управління ризиками // Зб. наук. праць УАДУ / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князева – К. : Вид-во УАДУ. – 2002. – Вип. 2. – С. 120-129.
72. Журавлев, А. Л. Образование и конкурентоспособность нации: психологические аспекты / А. Л. Журавлев, Д. В. Ушаков // Психологический журнал. – 2009. – Т. 30. – № 1. – С. 5-13.
73. Закон України „Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві“ від 07.07.2011 р. № 3612-VI // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/.
74. Закон України „Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112“ від 13.03.2012 р. № 4499-VI // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/.
75. Закон України „Про зону надзвичайної екологічної ситуації“ від 13.07.2000 р. № 1908-III // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1908-14.
76. Закон України „Про аварійно-рятувальні служби“ від 14.12.1999 р. № 1281-XIV // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1281–14.
77. Закон України „Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру“ від 08.06.2000 р. № 1809-III // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/.
78. Закон України „Про екстрену медичну допомогу“ від 05.07.2012 р. № 5081-VI // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/.
79. Закон України „Про правові засади цивільного захисту“від 24.06.2004 р. № 1859-IV // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/.
80. Закон України „Про внесення змін до основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги“ від 07.07.2011 р. № 3611-VI // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. – 2012. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/.
81. Згуровський, М. З. Основы устойчивого развития общества. Курс лекций / М. З. Згуровский, Г. А. Статюха. – К. : НТУУ „КПИ“, 2010. – Ч. 1. – С. 15, 17-21.
82. Избранные лекции по медицине катастроф / Под общ. ред. проф. С. В. Трифонова. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. – 304 с.
83. Іванов, С. В. Наукове обґрунтування організації роботи та оснащення підрозділів для надання медичної допомоги при масових ураженнях сильнодіючими речовинами: Автореф. дис…канд. мед. наук. – Київ: Нац. мед. університет, 1999. – 19 с.
84. Інформаційне забезпечення Державної служби медицини катастроф України / Волошин В. О., Терент’єва А. В., Загоруйко Н. Л. // зб. наук. праць Укр. військ. мед. акад. – К., 2001. – Вип. 8. – С. 328-330.
85. Іщенко, Г. Г. Аналіз та прогноз природно-техногенної безпеки великих міст із застосуванням нелінійних методів // Економіка і держава. – 2009. – № 8. – С. 48-53.
86. Іщенко, Г. Г. Механізми державного регулювання природно-техногенної безпеки міст // Упр. сучасн. містом. – 2006. – № 3-4/7-12 (23-24). – С. 93-100.
87. Карамишев, Д. В. Економічні складові державного регулювання процесів ресурсно-інвестиційного забезпечення в системі охорони здоров’я / Д. В. Карамишев, Н. М. Удовіченко // Актуальні проблеми державного управління. – 2009. – № 1 (35). – C. 115-123.
88. Качинський, А. Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні методи. – К., 2003. – 320с.
89. Качинський, А. Б. Розвиток проблеми ризику в Україні: теорія і практика // Стратегічна панорама. – 2002. – № 4. – С. 10-18. [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. – 2008. – Режим доступу: http://www.niisp.gov.ua/.
90. Качинський, А. Б. Екологічна безпека України: системні принципи та методи її формалізації [Текст] / А. Б. Качинський, Ю. В. Єгоров // Національна безпека: український вимір. – 2009. – № 4. – С. 71-79.
91. Качинський, А. Б. Роль і місце екологічної складової у структурі національної безпеки України [Текст] / А. Б. Качинський, Ю. В. Єгоров // Національна безпека: український вимір. – 2009. – № 5. – С. 73-88.
92. Качинський, А. Б. Безпека, загрози і ризик : Наукові концепції та математичні методи / А. Б. Качинський. – К. : Ін-т пробл. нац. безпеки, 2004. – 472 с.
93. Кабанов, А. Я. Основы управления персоналом: учебник / А. Я. Кабанов. – М. : Инфра, 2007. – 332 с.
94. Клименко, Н. Г. Державне управління в умовах надзвичайних ситуацій: організаційно-управлінський аспект (актуальність, особливості, основна проблематика) // Упр. сучас. містом. – 2006. – № 1-2/1-6 (21-22). – С. 3-11.
95. Клименко, Н. Г. Історія становлення та розвитку державного управління в умовах надзвичайних ситуацій / Н. Г. Клименко // Вісн. НАДУ. – 2007. – № 2. – С. 35-45.
96. Клименко, Н. Г. Надзвичайні ситуації як об’єкт управління // Статистика України. – 2006. – № 1. – С. 83-89.
97. Клименко, Н. Г. Особливості державного управління в умовах надзвичайних ситуацій: теоретичний та історичний аспекти: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 / Н. Г. Клименко; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – К., 2008. – 20 с.
98. Клименко, Н. Г. Поняття „надійність“ та „ризик“ в системі державного управління // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Мат. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 31 трав. 2006 р. : У 2 т. / За заг. ред. О. Ю. Оболенського, В. М. Князєва. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – Т. 2. – С. 334-335.
99. Клініко-організаційні засади динаміки структури мобільного госпіталю за етапами подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій / Г. Г. Рощін, Ф. М. Новіков, С. О. Гур’єв, В. Ю. Кузьмін, С. П. Сацик // Мат. симп. „Проблемні питання медицини невідкладних станів“. – К., 2007. – С. 123-125.
100. Князевич, В. М. Наукове обґрунтування оптимізації системи інтенсивної медичної допомоги населенню України: Автореф. дис…д-ра мед. наук: 14.02.03. – К. , 2009. – 36 с.
101. Кодекс цивільного захисту України / Кодекс України від 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI [Електронне видання] / Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5403-17.
102. Корнюшко, И. Г. Организация работы медицинского отряда специального назначения при ликвидации медико-санитарных последствий землетрясения (по материалам учения) / И. Г. Корнюшко, С. В. Яковлев // Военно-медицинский журнал. – 2008. – Т. 329. – № 10. – С. 11-16.
103. Котуза, А. С. Організаційні та методологічні основи управління системою військової охорони здоров’я на засадах ризик-орієнтованого підходу / А. С. Котуза, С. Т. Омельчук. – К., 2005. – 288 с.
104. Котуза, А. Принципи, етапи та методи проведення клініко-економічного аналізу / А. Котуза, І. Цанько // Упр. закладом охорони здоров’я. – 2013. – № 1. – С. 27-29.
105. Кочін, І. В. Організаційні та управлінські проблеми медицини катастроф при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / І. В. Кочін, Г. О. Черняков, Н. В. Баранов // Запорізький мед. журнал. – 2001. – № 4. – С. 54-56.
106. Кочін, І. В. Організація діяльності Державної служби медицини катастроф територіального рівня при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / І. В. Кочін, Г. О. Черняков, Н. В. Баранов // Укр. журнал екстрем. медицини ім. Г. О. Можаєва. – 2000. – № 1. – С. 16-20.
107. Кочін, І. В. Інформаційно-методичне забезпечення підготовки кадрів служби медицини катастроф / І. В. Кочін, Г. О. Черняков, І. П. Сидоренко // Запорізький мед. журнал. – 2001. – № 2. – С. 67-69.
108. Кочін, І. В. Медицина катастроф / І. В. Кочін, Г. О. Черняков, І. П. Сидоренко – К. : Здоров’я, 2008. – 724 с.
109. Кризина, Н. П. Державна політика України в галузі охорони здоров’я : генезис, тенденції та закономірності розвитку : монографія / Н. П. Кризина. – К. : Вид-во НАДУ, 2007. – 368 с.
110. Кризина, Н. П. Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення України / Н. П. Кризина // Зб. наук. пр. НАДУ. – К. : Вид-во НАДУ, 2006. – Вип. 1. – C. 305-313.
111. Кризовий менеджмент та принципи управління ризиками в процесі ліквідації надзвичайних ситуацій : монографія / С. О. Гур’єв, А. В. Терент’єва, П. Б. Волянський. – К. : [б. в.], 2008. – 148 с.
112. Кринична, І. П. Вплив державних управлінських рішень на подолання медичних наслідків Чорнобильської катастрофи [Текст] / І. П. Кринична // Держава та регіони: наук.-вироб. журн. Серія „Державне управління“. – Запоріжжя: Класич. приватний ун-т, 2008. – № 2. – С. 130-134.
113. Кринична, І. П. Державне управління процесами забезпечення радіаційної безпеки в Україні: Монографія. / І. П. Кринична. − Д. : Пороги, 2009. − 304 с.
114. Кринична, І. П. Концептуальні засади управління процесами радіаційно-безпечної життєдіяльності населення на забруднених територіях [Текст] / І. П. Кринична // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – О. : ОРІДУ НАДУ, 2007. – 4 (32). – С. 245-250.
115. Кринична, І. П. Оптимізація медико-соціальної допомоги населення на забруднених територіях: управлінські аспекти [Текст] / І. П. Кринична // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. – К. : НАДУ, 2008. – Вип. 1. – С. 206-214.
116. Кринична, І. П. Професійний кадровий потенціал – основа системи управління процесами радіаційно-безпечної життєдіяльності населення Актуал. пробл. держ. упр. : зб. наук. пр. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2009. – Вип. 3 (3). – С. 122-128.
117. Кринична, І. П. Професіоналізація управлінських кадрів у системі радіаційної безпеки України / Держ. упр. та місцеве самовряд.: зб. наук. пр. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2010. – № 4 (7). – С. 216-224.
118. Кринична, І. П. Управління охороною здоров’я населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС (гендерний аспект) [Текст] / І. П. Кринична // Вісн. НАДУ. – 2008. – № 1. – С. 221-229.
119. Кринична, І. П. Управління процесами правового регулювання соціального захисту населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях [Текст] / І. П. Кринична // Вісн. НАДУ. – 2008. – № 3. – С. 230-237.
120. Кузьменко, В. П. Системный анализ прогноза катастрофического развития // Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. – 2007. – Режим