ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ



  • Название:
  • ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ
  • Альтернативное название:
  • ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ВОПРОСЫ МЕТОДОЛОГИИ ГОСУДАРСТВЕННОГО УПРАВЛЕНИЯ В УКРАИНЕ
  • Кол-во страниц:
  • 181
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2013
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ


    На правах рукопису

    СИДОРЧУК ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА


    УДК 303.01:351 (477)



    ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ
    ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ

    25.00.01 – теорія та історія державного управління


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата наук з державного управління


    Науковий керівник:
    НИЖНИК Ніна Романівна,
    доктор юридичних наук, професор,
    член-кореспондент НАПрН України,
    Заслужений юрист України


    Київ – 2013










    ЗМІСТ

    ВСТУП .......................................................................................................... 3

    РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ МЕТОДОЛОГІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СУЧАСНІЙ НАУЦІ ...................................................
    8
    1.1. Огляд літератури з питань сутності та значення методології у системі наук ...................................................................................................
    8
    1.2. Теоретичні уявлення про методологію державного управління ....... 24
    Висновки до першого розділу ..................................................................... 62

    РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК МЕТОДОЛОГІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ ........................................
    65
    2.1. Етапи та умови становлення методології державного управління в Україні ...........................................................................................................
    65
    2.2. Розвиток методології державного управління у сучасній Україні ... 83
    2.3. Особливості методології в окремих сферах державного управління 100
    Висновки до другого розділу ....................................................................... 112

    РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ .......................................................................
    115
    3.1. Реалізація методології державного управління в умовах реформування публічної адміністрації в Україні ......................................
    115
    3.2. Основні напрями удосконалення методології державного управління в Україні .....................................................................................
    135
    Висновки до третього розділу...................................................................... 155

    ВИСНОВКИ ................................................................................................. 159
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................ 164









    ВСТУП
    Актуальність теми. Сучасний історичний етап побудови в Україні демократичної, правової держави характеризується суперечностями, конфліктами та кризовими явищами в політичній, економічній, соціальній та культурно-духовній сферах. Це свідчить про низьку ефективність здійснюваних протягом останніх років реформ системи державного управління відповідно до нових суспільно-політичних та економічних реалій, які складаються в умовах інтеграційного вибору України та загальносвітових процесів глобалізації.
    У зв'язку з цим особливої уваги набуває наукове осмислення українських суспільно-політичних та державно-управлінських реалій від чого залежить конструктивний вибір стратегії подальшого розвитку основних інститу¬тів державного управління в Україні, вирішення методологічних проблем відбору державно-управлінських засобів, за допомогою яких здійснюється заповнення прогалин у загальній системі державної влади. У даному контексті важливим завданням є створення в Україні такої методології державного управління, яка забезпечувала б істотне підвищення ефективності державно-управлінської діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Основоположне значення має суттєве поглиблення фундаментальних теоретико-методологічних досліджень актуальних проблем теорії і практики державного управління.
    Вагомий науковий внесок у дослідження методології державного управління зроблено такими вітчизняними і зарубіжними вченими як В. Авер’яновим, Г. Атаманчуком, В. Бакуменком, М. Білинською, Р. Войтович, В. Голубь, В. Князєвим, А. Машковим, С. Мосовим, П. Надолішнім, Н. Нижник, П. Петровським, О. Поважним, Ю. Сурміним, В. Цвєтковим, І. Черленяком та ін.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з науковим дослідженням, яке здійснюється у межах науково-дослідної роботи відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України за темою «Організація моніторингу ефективності чинного законодавства та прогнозування наслідків його застосування» (реєстраційний № 0104U006941).
    Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у формуванні концептуальних основ та з’ясуванні теоретичних питань методології державного управління як основи розвитку публічного управління в Україні.
    Відповідно до мети дослідження було поставлено такі задачі:
    – проаналізувати вітчизняну і зарубіжну наукову літературу з теми дослідження й встановити сутність та значення методології у системі наук та галузі знань «Державне управління»;
    – вивчити еволюцію методології державного управління у період становлення України;
    – дослідити розвиток методології державного управління у сучасній Україні;
    – проаналізувати методологічний інструментарій різних сфер державного управління в Україні;
    – охарактеризувати стан реалізації методології державного управління в умовах реформування публічної адміністрації в Україні;
    – сформулювати основні напрями удосконалення методології державного управління в Україні.
    Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються у процесі формування методології державного управління в Україні.
    Предмет дослідження – теоретичні питання методології державного управління в Україні.
    Методи дослідження. Вибір методів дослідження зумовлений поставленою метою та задачами дисертаційного дослідження. Зокрема, було використано такі методи як:
    – метод аналізу – конкретизовано різні підходи щодо розуміння методології та методів державного управління (підрозділ 1.2);
    – метод синтезу – визначено особливості та загальний вплив методології державного управління на розвиток державно-управлінських відносин (підрозділ 1.2);
    – історичний метод – проаналізовано основні етапи становлення і розвитку наукових поглядів та уявлень про методологію державного управління (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2);
    – системний підхід – вивчено концептуальні підходи до процесу розвитку методології у сучасній науці та державному управлінні (підрозділ 2.2);
    – структурно-функціональний метод – наведено особливості реалізації методології державного управління у різних сферах суспільного розвитку та в умовах реформування публічної адміністрації (підрозділи 2.3, 3.1);
    – прогностичний метод – удосконалено напрями розвитку методології державного управління (підрозділ 3.2).
    Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є комплексною науковою працею, в якій автором отримано нові наукові результати і положення, що полягають в обґрунтуванні теоретичних питань методології державного управління в Україні.
    Найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, які містять наукову новизну, полягають у тому, що:
    вперше:
    – запропоновано розглядати методологію державного управління як сукупність філософсько-управлінських підходів, за допомогою яких забезпечується теоретичне обґрунтування та наукове пізнання державно-управлінських явищ і процесів у державі;
    – обґрунтовано такі напрями удосконалення методології державного управління як концептуалізація, проектування, наукове обґрунтування та забезпечення категоріально-понятійним апаратом, моделювання, модернізація;
    удосконалено:
    – критерії, які впливають на зміст сучасної методології державного управління: державний устрій, політичний режим, рівень визнання та захисту основоположних прав та свобод людини і громадянина, ступінь втручання держави у приватні відносини, зміст державної ідеології, поєднання загальносуспільних та державних інтересів, зміст та характер державно-управлінської діяльності, утвердження загальнолюдських цінностей, характер наглядової та контрольної діяльності держави в особі її спеціально створених державних органів, рівень забезпечення участі народу в управлінні загальнодержавними та місцевими справами;
    – періодизацію становлення і розвитку методології державного управління в Україні: виділено радянський період (1918–1990 рр.) та сучасний період (1991 р. – по теперішній час) розвитку методології державного управління;
    – наукові положення щодо сервісного характеру державно-владної діяльності, важливим критерієм якого виступає людиноцентризм сучасної методології державного управління;
    – фактори, які впливають на виникнення ризиків у державному управлінні: політичні, економічні, соціальні, організаційно-правові;
    дістали подальший розвиток:
    – визначення різновидів методології, що сформувались у процесі історичного розвитку;
    – формування системи методів державно-управлінської діяльності, що і складають методологію державного управління;
    – положення щодо розмежування «методології державного управління» та «принципів державного управління»;
    – розгляд інноваційних якостей методології державного управління.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення та висновки, сформульовані у дисертаційній роботі, мають теоретичне і практичне значення.
    Отримані наукові результати можуть бути використані:
    – у науково-дослідній сфері – для подальшого розроблення і вирішення актуальних проблем державного управління в Україні;
    – у сфері правотворчості – при підготовці нормативно-правових актів з питань оптимізації системи органів виконавчої влади;
    – у навчальному процесі – при підготовці тематичних планів, методичних матеріалів для лекційних і семінарських занять з навчальних курсів за програмами підготовки магістрів державного управління.
    Апробація результатів дисертації. Положення дисертації обговорювались на засіданнях відділу моніторингу ефективності законодавства Інституту законодавства Верховної Ради України.
    Основні положення дисертаційного до¬слідження були апробовані на всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми сучасної науки» (Київ, 2011), «Актуальні проблеми державного управління на сучасному етапі державотворення» (Луцьк, 2011), «Актуальні проблеми державного управління» (Івано-Франківськ, 2012).
    Публікації. Матеріали дисертації викладені у восьми наукових працях, із них п’ять наукових статей, опублікованих у фахових виданнях, три у матеріалах науково-практичних конференцій.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 181 сторінку, із них обсяг основного змісту становить 163 сторінки, список використаних джерел викладено на 18 сторінках.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У висновках наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні теоретичних питань методології державного управління в Україні. На цій основі зроблені висновки і пропозиції, які спрямовані на формування системи методології державного управління в Україні.
    1. Дослідження вітчизняних і зарубіжних праць свідчить про те, що, незважаючи на існуючий в колах науковий інтерес до вивчення аспектів методології державного управління, питання теоретичного обґрунтування та практичної реалізації методів державного управління у науковій літературі висвітлюються побіжно та фрагментарно.
    Наукове пізнання державотворчих процесів потребує правильного відбору методологічного інструментарію для пошуку найбільш оптимальних моделей суспільного розвитку держави. Апарат публічної влади послуговується відповідними методами управління, що свідчить про необхідність наукового дослідження питань методології державного управління.
    Методологію державного управління запропоновано розглядати як сукупність філософсько-управлінських підходів, за допомогою яких забезпечується теоретичне обґрунтування та наукове пізнання державно-управлінських явищ і процесів у державі. Систему методології державного управління складають відповідні принципи, методи, програми і концепції.
    Державне управління в Україні є відносно новою системою наукових поглядів на розвиток держави, теоретико-методологічну сутність державно-управлінських процесів та явищ. Ця галузь наукового пізнання виступає одним із основних засобів проведення державно-правових реформ Президентом України, затвердження державних цільових програм Верховною Радою України з питань реформування важливих сфер суспільного розвитку, підготовки проектів підзаконних нормативно-правових актів із актуальних питань життєдіяльності суспільства і держави. Вибір правильної, об’єктивної та своєчасної сучасному розвитку держави методології державного управління має першочергове завдання як у дослідженнях вчених, так і при формуванні моделей розвитку державно-управлінських явищ та процесів у практичній діяльності органів державної влади, розвитку та прогнозуванні державно-управлінських відносин як у межах системи державного управління, так і у системі суспільних відносин в цілому.
    2. Аналіз становлення і розвитку методології державного управління в Україні дає можливість стверджувати про наступну періодизацію:
    Радянський період розвитку методології державного управління (1918–1990 рр.):
    – розвиток системи державного управління у 1920–1930-х рр.;
    – розвиток державного управління від початку Другої світової війни до 1953 року;
    – період «відлиги» (1953–1964 рр.);
    – період «застою» (1960–1970-ті рр. – до середини 1980-х рр.);
    – період «перебудови» (1985–1990 рр.).
    Сучасний період розвитку методології державного управління (1991 р. – по теперішній час):
    – перший етап (1991–1996 рр.) – становлення України як незалежної та самостійної держави;
    – другий етап (1996–2004 рр.) – розбудова конституційних інститутів;
    – третій етап (2005–2009 рр.) – перегляд внутрішньої та зовнішньої політики; поглиблення євроінтеграційного курсу України;
    – четвертий етап (2010 р. – по теперішній час) – оцінка та перегляд основних постулатів державотворення в Україні.
    3. Зміст сучасної методології складають комплекс методів та методологічних зв’язків між різними інститутами державного управління, що виражаються у науковому пошуку та пізнанні здійснюваних державою заходів. Важливу роль у сучасному державному управлінні відіграють загальновизнані ідеї про основоположні права та свободи людини і громадянина. Більшість наукових праць висвітлює порядок організації владно-управлінської діяльності через забезпечення загальносуспільних інтересів над державними з метою досягнення суспільного блага. Публічна адміністрація повинна віднаходити баланс власних інтересів з інтересами громадян, громадських утворень, соціальних спільнот у сфері державного управління.
    Головним завданням на шляху подальшого розвитку державного управління в Україні є перехід від становлення та розвитку державного управління до оптимізації та модернізації владно-управлінської діяльності. У цьому закладені й цілі методології державного управління як наукової основи процесу впровадження державно-управлінських рішень на шляху реформування різних суспільних сфер.
    Опанування методологічних засад державного управління, додержання його основних принципів дасть змогу подолати труднощі та суперечності, які, на жаль, є ще у державно-управлінській дійсності, уникнути помилок, протиріч, колізій, адаптувати до умов України кращий досвід методології державного управління зарубіжних країн.
    4. Методологія різних сфер державного управління неодмінно має ґрунтуватись як на загальних, так і спеціальних підходах формування інструментального, операційного базису з метою вироблення теоретичних понять та категорій із відповідних питань державного управління. Однак у кожному із таких підходів необхідно уміло поєднати організаційні засоби, без яких уявити державне управління неможливо, та індивідуальні засоби, які, як правило, пов’язуються із суспільними запитами та вимогами, що висуваються від соціальних груп, індивідів та інших суб’єктів. Тут варто зазначити й про функціональний характер методології, оскільки кожна сфера державного управління відіграє певну роль у життєзабезпеченні суспільства в цілому.
    5. Методологія державного управління посідає одне із центральних місць у процесі реформування публічної адміністрації, оскільки визначає стан функціонування органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій на кожному із етапів розвитку державного управління. Забезпечення процесу оптимізації державного управління здійснюється за допомогою системного, структурно-функціонального, програмно-цільового методів, моделювання і прогнозу, а також форм (інструментів) управлінської діяльності (управлінські послуги, управлінські процедури, управлінські договори тощо). Така наукова база реформування публічної адміністрації має на меті не лише сформувати майбутню оптимальну модель управлінського середовища, але й запобігати ризикам, які виникатимуть при впровадженні нового державного менеджменту у сферу державного управління.
    6. Перед наукою державного управління постають завдання, які повинні визначити систему наукових, державних, управлінських та правових заходів, що будуть сприяти вдосконаленню методології державного управління. Це у першу чергу розробка Концепції розвитку методології державного управління, на основі якої необхідно підготувати Комплексну програму наукового забезпечення методології державного управління в Україні, яка передбачала б дослідження теоретичних та прикладних проблем, стимулювала б інноваційні державно-управлінські пріоритети, координувала б інституції вітчизняної науки щодо створення узгоджених концептуальних моделей та прогнозів розвитку методології державного управління, досягнення ефективності у реалізації державної політики.
    Удосконалення методології державного управління в Україні запропоновано розглядати через такі напрями як концептуалізація, проектування, наукове обґрунтування та забезпечення категоріально-понятійним апаратом, моделювання, модернізація.
    Визначені напрями удосконалення методології державного управління повинні забезпечити основні складові реалізації елементів інноваційної політики у сфері оптимізації державного управління в Україні: забезпечення пріоритету прав та свобод людини і громадянина у державі; соціальний характер державно-управлінських відносин; упровадження нових видів державної діяльності; зміна державно-управлінських засобів реалізації державної політики; виправдана концентрація державних ресурсів у підвідомчості конкретно визначеного суб’єкта державного управління та їх правильний розподіл; ротація вищих управлінських кадрів держави; поглиблення процесів децентралізації.
    Державно-управлінські інститути потребують значно вищого рівня інтеграції в плані спільного вироблення і узгодження концептуальних моделей та прогнозів розвитку методології державного управління, дієвої координації досліджень, досягнення належної організованості і спрямованості наукового забезпечення державного управління, систематичного проведення наукових заходів тощо.
    З метою досягнення суспільно значимих результатів і підвищення якості державного управління, органи державної влади та місцевого самоврядування повинні розробляти нові програми та запроваджувати нові державні послуги на основі сучасних методів та технологій державного управління.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Проблеми методології сучасної юридичної науки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=69682&pg=0
    2. Бакуменко В. Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку / В. Бакуменко, В. Князєв, Ю. Сурмін // Вісник УАДУ. – 2003. – № 2. – С. 68–81.
    3. Юдин Э. Г. Системный подход и принцип деятельности : методологический проблемы современной науки : [монография] / Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1978. – С. 41–42.
    4. Щерба С. П. Філософія / С. П. Щерба, В. К. Щедрін, О. А. Заглада; За заг. ред. С. П. Щерби. – К. : МАУП, 2004. – С. 67.
    5. Батищев Г. С. Деятельностная сущность человека как философский принцип / Г. С. Батищев // Проблема человека в современной философии. – М. : Наука, 1969. – 430 с.
    6. Сурмін Ю. П. Етика управлінського експерименту / Ю. П. Сурмін [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej2/txts/philo/05sjpeue.pdf
    7. Щерба С. П. Філософія / С. П. Щерба, В. К. Щедрін, О. А. Заглада; За заг. ред. С. П. Щерби. – К. : МАУП, 2004. – С. 150.
    8. Кохановский В. П. Философия и методология науки : [учеб. для высших учебных заведений] / В. П. Кохановский. – Ростов на Дону : Феникс, 1999. – 576 с.
    9. Копейчиков В. В. Загальна теорія держави і права / В. В. Копєйчиков. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – С. 10.
    10. Проблеми методології сучасної юридичної науки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=69682&pg=0
    11. Там само.
    12. Штоф В. А. Современные проблемы методологии научного познания / В. А. Штоф. – Л., 1975. – С. 4.
    13. Веденин В. С. Методология исследования правопонимания : сущность и значение / В. С. Веденин // Вестник Владимирского юридического института. – 2007. – № 2 (3). – С. 255.
    14. Білодід Ю. Філософія : Український світоглядний акцент / Ю. Білодід. – К. : Кондор, 2006. – С. 56–57.
    15. Пилипчук М. І. Основи наукових досліджень : [навч. посіб.] / М. І. Пилипчук, А. С. Григор’єв. – К. : Знання, 2007. – С. 10.
    16. Декарт Р. Рассуждение о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскать истину в науках. Метафизические размышления. Начала философии / Р. Декарт. – М., 1998. – С. 96.
    17. Охріменко І. М. Положення методології у психології оперативно-розшукової діяльності / І. М. Охріменко [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Juptp/2008_2.html
    18. Щерба С. П. Філософія / С. П. Щерба, В. К. Щедрін, О. А. Заглада; За заг. ред. С. П. Щерби. – К. : МАУП, 2004. – С. 188.
    19. Енциклопедія державного управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 2 : Методологія державного управління / наук.-ред. колегія : Ю. П. Сурмін (співголова), П. І. Надолішній (співголова) та ін. – 2011. – С. 344.
    20. Методологія державного управління як галузі науки : наукова розробка / авт. кол. : Ю. П Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. О. Краснейчук. – К. : НАДУ, 2010. – С. 15–16.
    21. Котенко В. П. Парадигма как методология научной деятельности / В. П. Котенко // Библиосфера. – 2006. – № 3. – С. 23.
    22. Щерба С. П. Філософія / С. П. Щерба, В. К. Щедрін, О. А. Заглада; За заг. ред. С. П. Щерби. – К. : МАУП, 2004. – С. 189.
    23. Проблеми методології сучасної юридичної науки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=69682&pg=0
    24. Методика та організація наукових досліджень із психології : [навч. посіб.]. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – С. 24.
    25. Войтович Р. В. Логіка, методологія і методика наукових досліджень: [навч. посіб.] / Р. В. Войтович. – К. : ЦНЛ, 2005. – С. 35–36.
    26. Державне управління : [cловник-довідник] / Укл.: В. Д. Бакуменко, Д. О. Безносенко, І. М. Варзар та ін. ; за заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 87.
    27. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : [підруч.] / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – К. : Знання-Прес, 2002. – С. 190.
    28. Кохановский В. П. Философия и методология науки : [учеб. для высших учеб. заведений] / В. П. Кохановский. – Ростов на Дону : Феникс, 1999. – С. 170.
    29. Краевский В. В. Методология научного исследования / В. В. Краевский. – СПб. : ГУП, 2001. – 368 с.
    30. Філософія : [навч. посіб.] / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін. ; За ред. І. Ф. Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К. : Вікар, 2006. – С. 275.
    31. Там само. – С. 277.
    32. Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : Українська енциклопедія, 1998– .– Т. 3 : К–М. – 2001. – С. 618.
    33. Там само. – С. 618–619.
    34. Гусарєв С. Д. Юридична деонтологія (основи юридичної діяльності) : [навч. посіб.] / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – К. : Знання, 2005. – С. 66.
    35. Там само. – С. 68.
    36. Черданцев А. Ф. Деятельность: теория, методология, проблемы / А. Ф. Черданцев. – М. : Изд-во МГУ, 1994. – С. 56.
    37. Керимов Д. А. О методологи государствоведения / Д. А. Керимов // Право и образование. – 2006. – № 4. – С. 66–68.
    38. Шкурат І. В. Методологічні підходи до аналізу особливостей державного управління в умовах глобалізації / І. В. Шкурат [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/2006-1/txts/FILOSOFIYA/06sivuug.pdf
    39. Буденкова В. Е. О некоторых особенностях современной методологии / В. Е. Буденкова // Известия ТПУ. – 2003. – Т. 6. – С. 130.
    40. Там само. – С. 131–132.
    41. Державне управління : теорія і практика / ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – С. 8.
    42. Там само. – С. 8–9.
    43. Пилипчук М. І. Основи наукових досліджень : [навч. посіб.] / М. І. Пилипчук, А. С. Григор’єв. – К. : Знання, 2007. – 270 с.
    44. Там само. – С. 126.
    45. Там само. – С. 127.
    46. Державне управління : теорія і практика / ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – С. 10–11.
    47. Там само. – С. 10–11.
    48. Петровський П. Філософські основи методології державного управління / П. Петровський // Ефективність державного управління : збірник наукових праць. – 2008. – № 14–15. – С. 118–125.
    49. Новиков А. М. Методология / А. М. Новиков, Д. А. Новиков. – М. : СИНТЕГ, 2005. – С. 14–16.
    50. Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : Українська енциклопедія, 1998– .– Т. 3 : К–М. – 2001. – С. 617–618.
    51. Державне управління : теорія і практика / ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – С. 12.
    52. Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентноспроможна економіка, ефективна держава».
    53. Мельник Р. С. Законність як принцип управління та його роль у діяльності органів державної виконавчої влади / Р. С. Мельник // Вісн. Запорізький юрид. ін-ту. – Запоріжжя, 1999. – № 4 (9). – С. 126–132.
    54. Публічна адміністрація в Україні : становлення та розвиток : [монографія] / За заг. ред. А. В. Толстоухова, Н. Р. Нижник, Н. Т. Гончарук. – Д. : Монолит, 2010. – С. 356–359.
    55. Там само. – С. 359.
    56. Там само. – С. 369.
    57. Там само. – С. 370.
    58. Там само. – С. 370.
    59. Публічна влада та управління: принципи і механізми реалізації : [монографія] / За заг. ред. Н. Р. Нижник. – Чернівці : Технодрук, 2008. – С. 78.
    60. Мельник Р. С. Законність як принцип управління та його роль у діяльності органів державної виконавчої влади / Р. С. Мельник // Вісн. Запорізький юрид. ін-ту. – Запоріжжя, 1999. – № 4 (9). – С. 126–132.
    61. Публічна влада та управління: принципи і механізми реалізації : [монографія] / За заг. ред. Н. Р. Нижник. – Чернівці : Технодрук, 2008. – С. 79.
    62. Там само. – С. 79–80.
    63. Державне управління і менеджмент: [навч. посіб. у таблицях і схемах] / Г. С. Одінцова, Г. І. Мостовий, О. Ю. Амосов О.Ю. та ін., за заг. ред. Г. С. Одінцової. – Х. : ХарРІ УАДУ, 2002. – 492 с.
    64. Федулов И. Н. Научная теория в круге проблем философии и методологии науки / И. Н. Федулов // Известия ВГПУ. – 2008. – № 3. – С. 39–41.
    65. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Перун, 2005. – С. 314.
    66. Семеніхін І. В. Правова доктрина : загальнотеоретичний аналіз / І. В. Семеніхін ; наук. ред. О. В. Петришин. – Х. : Юрайт, 2012. – С. 14.
    67. Зозуля А. А. Доктрина в современном праве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Александр Александрович Зозуля. – СПб., 2006. – С. 27–28.
    68. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України від 22 липня 1998 року № 810/98 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – Ст. 32.
    69. Концепція реформування публічної адміністрації в Україні / Центра політико-правових реформ. – К., 2005.
    70. Там само.
    71. Половцев О. В. Теоретико-методологічне обґрунтування прийняття рішень в державному управління: оцінка якості : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. докт. наук з держ. упр.; спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / О. В. Половцев. – Д., 2011. – С. 1–7.
    72. Там само. – С. 10.
    73. Инновационный менеджмент: [учеб. пособие] / Под ред. Л. Н. Оголевой. – М. : ИНФРА-М, 2003. – С. 8.
    74. Морозов Ю. П. Инновационный менеджмент: [учеб. пособ.] / Ю. П. Морозов, А. И. Гаврилов, А. Г. Городнов. – 2-е изд. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – С. 5.
    75. Винограй Э. Г. Инновационные качества системной методологии / Э. Г. Винограй [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://elibrary.ru
    76. Нижник Н. Р. Виконавча влада в Україні : реформування та перспективи : [монографія] / Н. Р. Нижник, І. О. Кульчій, О. В. Муза. – Полтава, ПУЕТ, 2012. – С. 76.
    77. Штомпка П. Социология социальных изменений / П. Штомпка; пер. с англ.; под ред. В. А. Ядова. – М. : Аспект-Пресс, 1996. – 416 с.
    78. Паладій М. В. Сфера інтелектуальної власності в Україні: проблемні питання державного управління в умовах інтеграції в міжнародні співтовариства : [монографія] / М. В. Паладій. – К., 2011. – С. 142–143.
    79. Там само. – С. 143.
    80. Там само. – С. 149–150.
    81. Там само. – С. 152.
    82. Білинська М. М. Розвиток інтелектуального та кадрового менеджменту в муніципальному управлінні / М. М. Білинська // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління». – 2007. – Вип. 1. Сучасні проблеми та підходи у муніципальному управлінні. – С. 15–23.
    83. Котенко В. П. Парадигма как методология научной деятельности / В. П. Котенко // Библиосфера. – 2006. – № 3. – С. 24.
    84. Бакуменко В. Становление методологии государственного управления / В. Бакуменко, В. Князев, О. Сурмин // Гос. служба. – 2004. – № 5. – С. 11–19.
    85. Петровський П. Гуманітарна парадигма як теоретико-методологічна модель демократичного врядування / П. Петровський, О. Радченко // Ефективність державного управління : збірник наукових праць. – 2011. – № 26. – С. 13–22.
    86. Шкурат І. В. Концептуальні підходи до аналізу структури методології державного управління / І. В. Шкурат //Держава та регіони. –Серія : Державне управління. – 2006. – № 3. – С. 213–219.
    87. Бакуменко В. Пріоритетні напрями реформування місцевого самоврядування в Україні: оцінка ситуації та забезпечення трансформації / В. Бакуменко, Ю. Сурмін, І. Козюра // Акт. проблеми державного упр. (Дніпропетровськ). – 2005. – № 1. – С. 225–235.
    88. Коломыц Д. М. Проблемы методологии мультипарадигмальности в современных гуманитарных исследованиях / Д. М. Коломыц, О. Г. Коломыц // Вестник Казанского государственного университета культуры и искусств. – 2012. – № 4. – С. 57.
    89. Кравець В. М. Типи праворозуміння як методології основних філософсько-правових дискурсів : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.12 / Кравець Віталій Михайлович. – К., 2003. – С. 105–106.
    90. Там само. – С. 106.
    91. Державне управління : теорія і практика / ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – С. 32–33.
    92. Петровський П. М. Цінність гуманітарної методології постмодернізму для демократичного врядування / П. М. Петровський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: fd.snu.edu.ua/info/files_articles/collection_14/article21
    93. Машков А. Проблеми теорії держави і права. Основи : [курс лекцій] / А. Машков. – К. : Четверта хвиля, 2008. – 464 с.
    94. Там само. – С. 91.
    95. Там само. – С. 92–93.
    96. Сурмін Ю. Можливості постмодернізму як методології в сучасному державному управлінні / Ю. Сурмін [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.social-science.com.ua
    97. Модернізм та постмодернізм як сучасні форми буржуазної культури [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vidminno.com/text-57713-2.html
    98. Малиновський В. Я. Державне управління : [навч. посіб.] / В. Я. Малиновський. – К. : Атіка, 2003. – С. 130.
    99. Машков А. Проблеми теорії держави і права. Основи : [курс лекцій] / А. Машков. – К. : Четверта хвиля, 2008. – 464 с.
    100. Петровський П. М. Цінність гуманітарної методології постмодернізму для демократичного врядування / П. М. Петровський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: fd.snu.edu.ua/info/files_articles/collection_14/article21
    101. Петровський П. Гуманітарна парадигма як теоретико-методологічна модель демократичного врядування / П. Петровський, О. Радченко // Ефективність державного управління : збірник наукових праць. – 2011. – № 26. – С. 13–22.
    102. Петровський П. Філософські основи методології державного управління / П. Петровський // Ефективність державного управління : збірник наукових праць. – 2008. – № 14–15. – С. 118–125.
    103. Методологія державного управління як галузі науки : наукова розробка / авт. кол. : Ю. П Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. О. Краснейчук. – К. : НАДУ, 2010. – С. 4.
    104. Основні тенденції державотворення в Україні та їх вплив на систему державного управління [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.jlaw.snu.edu.ua/download/?id=93&type
    105. Там само.
    106. Желябін В. О. Еволюція управління у контексті державного управління / В. О. Желябін // Гуманітарний вісник ЗДІА. – 2009. – № 38. – С. 172
    107. Там само. – С. 169.
    108. Там само. – С. 172–173.
    109. Сурмін Ю. П. Методологічні аспекти реформування державного управління в Україні / Ю. П. Сурмін [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/dutp/2010_1/txts/10sypduu.pdf
    110. Ониськів М. М. Організаційно-правові питання адміністративної реформи в Україні : [монографія] / М. М. Ониськів. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2010. – С. 3.
    111. Там само. – С. 66–67.
    112. Адміністративна реформа в Україні : сучасний стан, проблеми та перспективи : [монографія] / за заг. ред. Н. Р. Нижник, Н. Т. Гончарук. – Д. : Монолит, 2009. – С. 25–26.
    113. Державне управління: Словник-довідник / Укл. : В. Д. Бакуменко, Д. О. Безносенко, І. М. Варзар та ін. ; заг. ред. В. М. Князєва, В. Д. Бакуменка. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – С. 176.
    114. Сурмін Ю. Особливості постреволюційного періоду в Україні / Ю. Сурмін [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/ukrpolituk/1/10.pdf
    115. Про Конституційну Асамблею : Указ Президента України від 17 травня 2012 року № 328/2012 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 39. – Ст. 1449.
    116. Режим доступу : http://www.radiosvoboda.org/content/.../24598156
    117. Про державну службу : Закон України від 17 листопада 2011 року № 4050-VI // Офіційний вісник України. – 2012. – № 4. – Ст. 15.
    118. Про адміністративні послуги : Закон України від 6 вересня 2012 року № 5203-VI // Офіційний вісник України. – 2012. – № 76. – Ст. 3067.
    119. Публічна адміністрація в Україні : становлення та розвиток : [монографія] / За заг. ред. А. В. Толстоухова, Н. Р. Нижник, Н. Т. Гончарук. – Д. : Монолит, 2010. – С. 47–48.
    120. Адміністративна реформа в Україні : сучасний стан, проблеми та перспективи : [монографія] / за заг. ред. Н. Р. Нижник, Н. Т. Гончарук. – Д. : Монолит, 2009. – С. 76–77.
    121. Публічна адміністрація в Україні : становлення та розвиток : [монографія] / За заг. ред. А. В. Толстоухова, Н. Р. Нижник, Н. Т. Гончарук. – Д. : Монолит, 2010. – С. 334–339.
    122. Демократичні засади державного управління та адміністративне право : [монографія] / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2010. – С. 23–26.
    123. Мєзєнцева Н. Деякі теоретичні аспекти державного управління економікою / Н. Мєзєнцева // Віче. – 2008. – № 2. – С. 24–27.
    124. Там само. – С. 25.
    125. Розпутенко І. Ілюзії чи реформи / І. Розпутенко // Віче. – 2006. – № 13. – С. 16–17.
    126. Лашкіна М. Особливості розвитку державного управління в Україні в епоху постмодерна : соціокультурний аспект / М. Лашкіна // Публічне управління [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2010-34/doc/1/09.pdf
    127. Там само.
    128. Методологія державного управління як галузі науки : наукова розробка / авт. кол. : Ю. П Сурмін, В. Д. Бакуменко, А. О. Краснейчук. – К. : НАДУ, 2010. – С. 25.
    129. Дьяченко А. В. Системная методология решения проблемы управления / А. В. Дьяченко // Известия ВолГТУ. – 2011. – № 12. – С. 23–24.
    130. Черленяк І. І. Синергетичні концепції та моделі оптимізації системи державного управління: дис. ... доктора наук з державного управління : 25.00.01 / Черленяк Іван Іванович. – К., 2011. – С. 210–211.
    131. Морозов С. И. Особенности применения институциональной парадигмы к исследованию современного государства / С. И. Морозов // Вестник ВГУ. – 2008. – № 2 (14). – С. 132.
    132. Черленяк І. І. Синергетичні моделі оптимізації системи державного управління : [монографія] / І. І. Черленяк. – Ужгород : «Поліграфцентр «Ліра», 2010. – С. 266–274.
    133. Черленяк І. І. Синергетичні концепції та моделі оптимізації системи державного управління: дис. ... доктора наук з державного управління : 25.00.01 / Черленяк Іван Іванович. – К., 2011. – С. 187–188.
    134. Нижник Н. Р. Виконавча влада в Україні : реформування та перспективи : [монографія] / Н. Р. Нижник, І. О. Кульчій, О. В. Муза. – Полтава, ПУЕТ, 2012. – С. 87.
    135. Коваль К. Г. Методология управления персоналом на промышленных предприятиях / К. Г. Коваль // Вестник Калининградского юридического института МВД России. – 2010. – № 3. – С. 82–83.
    136. Варламова З. Н. Генезис методологии управления развитием организаций / З. Н. Варламова // Економика региона. – 2007. – № 2. – С. 201–206.
    137. Шпекторенко І. В. Управління професійною мобільністю державних службовців : дис . ... доктора наук з державного управління / Шпекторенко Ігор Валентинович. – К., 2012. – С. 46–48.
    138. Алексєєв В. М. Теоретичні засади взаємовідносин держави та суспільства в Україні: управлінський аспект: дис. ... доктора наук з державного управління : 25.00.01 / Алексєєв Валерій Марленович. – К., 2012. – С. 182.
    139. Там само. – С. 188, 192.
    140. Пушкарьова Н. О. Методологія місцевого розвитку / Н. О. Пушкарьова // Економіка будівництва і міського господарства. – 2010. – Том 6. – № 4. – С. 201.
    141. Балашов А. М. Використання методологічного потенціалу теорії стійкого розвитку для оптимізації стратегії політичного та державного управління / А. М. Балашов // Економіка будівництва і міського господарства. – 2009. – Том 5. – № 1. – С. 19.
    142. Там само. – С. 18.
    143. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики : Закон України від 1 липня 2010 року № 2411-IV // Офіційний вісник України. – 2010. – № 55. – Ст. 1840.
    144. Адміністративне право України : [підручник] / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – С. 48.
    145. Голубь В. В. Державно-управлінська взаємодія у контексті розвитку концепцій державного менеджменту / В. В. Голубь // Державне управління та місцеве самоврядування. – 2009. – № 2 (8). – С. 34.
    146. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 94. – Ст. 3334.
    147. Про заходи щодо забезпечення здійснення місцевими державними адміністраціями виконавчої влади на відповідній території : Указ Президента України від 24 травня 2013 року № 307/2013 // Урядовий кур’єр. – 2013. – № 94.
    148. Малиновський В. Я. Державне управління : [навч. посіб.] / В. Я. Малиновський // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://radnuk.info
    149. The Green Book : Appraisal and Evaluation in Central Government. Her Majesty’s Treasury, 2003. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hm-treasury.gov.uk/d/green_book_complete.pdf
    150. Supporting Innovation: Managing Risk in Government Departments / Report by the Comptroller and Auditor General, National Audit Office, 2000. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nao.org.uk/publications/9900/managing_risk_in_ gov_depts.aspx/
    9900864.pdf
    151. The Orange Book: Management of Risk ― Principles and Concepts. Her Majesty’s Treasury, 2004. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hm-treasury.gov.uk/d/orange_book.pdf
    152. Risk : Improving Governments Capability to Handle Risk and Uncertainty. Summary Report of Cabinet Office, 2002. URL: http://www.cabinetoffice.gov.uk/media/cabinetoffice/strategy/assets/su 20risk.pdf
    153. Кулик Г. Ю. Зарубежный опыт внедрения риск-менеджмента в государственное управление / Г. Ю. Кулик // Государственное управление. Электронный выпуск. – 2013. – № 37. – С. 35.
    154. Там само. – С. 36.
    155. Integrated Risk Management: Implementation Guide. Treasury Board of Canada Secretariat, 2004. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tbs-sct.gc.ca/pubs_pol/dcgpubs/Risk Management/guide-eng.asp
    156. Guide to Risk Taxonomies : An approach to articulating key risks. Treasury Board of Canada Secretariat, 2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.tbs-sct.gc.ca/tbs-sct/rm-gr/guides/grt-gtrtb-eng.asp
    157. Risk Management Fundamentals: Homeland Security Risk Management Doctrine. U. S. Department of Homeland Security, 2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dhs.gov/xlibrary/assets/rma-risk-management-fundamentals.pdf
    158. Поважний О. С. Корпоративне управління: [навч. посібник] / О. С. Поважний. – Донецьк : Норд-Прес, 2005. – 337 с.
    159. Ралдугін Є. Державна реформа у Франції : історичний аспект / Є. Ралдугін // Вісник державної служби України. – 2000. – № 2. – С. 26.
    160. Зміна пріоритетів : чи можуть реформи системи демократичного управління зробити Молдову ближчою до ЄС / О. Сушко, В. Горбач, Р. Куйбіда та ін. – К. : Інститут Євро-Атлантичного Співроібтницва, 2010. – С. 53–54.
    161. Соловйов В. М. Запобігання і протидія корупції в державному управлінні України : [монографія] / В. М. Соловйов. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 2012. – С. 395–396.
    162. Кулик Г. Ю. Зарубежный опыт внедрения риск-менеджмента в государственное управление / Г. Ю. Кулик // Государственное управление. Электронный выпуск. – 2013. – № 37. – С. 33.
    163. Нижник Н. Р. Виконавча влада в Україні : реформування та перспективи : [монографія] / Н. Р. Нижник, І. О. Кульчій, О. В. Муза. – Полтава, ПУЕТ, 2012. – С. 90.
    164. Нижник Н. Адміністративна реформа в країнах Центральної Європи: досвід для України / Н. Нижник, В. Лемак // Вісник державної служби України. – 2003. – № 2. – С. 56–59.
    165. Державне управління в Україні: централізація та децентралізація : [монографія] / Кол. авт.; відп. ред. Н. Р. Нижник ; УАДУ при Президентові України. – К. : Вид во УАДУ, 1997. – С. 77–78.
    166. Нижник Н. Р. Виконавча влада в Україні : реформування та перспективи : [монографія] / Н. Р. Нижник, І. О. Кульчій, О. В. Муза. – Полтава, ПУЕТ, 2012. – С. 110.
    167. Гошовський В. С. Реформування системи виконавчої влади в Україні: концептуальні засади і правове регулювання : [монографія] / В. С. Гошовський. – К. : «Хай-Тек Прес», 2012. – С. 85.
    168. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління : [навч. посіб.] / Л. Е. Орбан-Лембрик. – 2-ге вид., доповн. – К. : Академвидав, 2010. – С. 285.
    169. Нижник Н. Р. Виконавча влада в Україні : реформування та перспективи : [монографія] / Н. Р. Нижник, І. О. Кульчій, О. В. Муза. – Полтава, ПУЕТ, 2012. – С. 112–113.
    170. Гошовський В. С. Реформування системи виконавчої влади в Україні: концептуальні засади і правове регулювання : [монографія] / В. С. Гошовський. – К. : «Хай-Тек Прес», 2012. – С. 22.
    171. Там само. – С. 281.
    172. Публічна влада та управління: принципи і механізми реалізації : [монографія] / За заг. ред. Н. Р. Нижник. – Чернівці : Технодрук, 2008. – с. 357–359.
    173. Бакуменко В. Д. Методологія державного управління / В. Д. Бакуменко, Ю. П. Сурмін / Енциклопедія державного управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 2 : Методологія державного управління. – 2011. – С. 349–350.
    174. Кун Т. Структура научных революций / Т. Кун. – 2-е изд. – М. : Прогресс, 1977. – 300 с.
    175. Нижник Н. Р. Теоретичні аспекти державного управління : [монографія] / Н. Р. Нижник, С. П. Мосов. – Чернівці : Технодрук, 2011. – С. 31–32.
    176. Курашвили Б. П. Очерк теории государственного управления / Б. П. Курашвили. – М. : Наука, 1987. – 294 с.
    177. Советское административное право. Государственное управление и административное право. – М. : Юрид. лит., 1978. – 360 с.
    178. Атаманчук Г. В. Теория госудаственного управления / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
    179. Нижник Н. Р. Теоретичні аспекти державного управління : [монографія] / Н. Р. Нижник, С. П. Мосов. – Чернівці : Технодрук, 2011. – С. 33.
    180. Советский энциклопедический словарь. – М. : Сов. энциклопедия, 1985. – 1600 с.
    181. Нижник Н. Р. Теоретичні аспекти державного управління : [монографія] / Н. Р. Нижник, С. П. Мосов. – Чернівці : Технодрук, 2011. – С. 34.
    182. Там само. – С. 34–35.
    183. Там само. ¬– С. 35.
    184. Там само. – С. 35.
    185. Нижник Н. Про державне управління, об’єкт і предмет його теорії / Н. Нижник, С. Мосов // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2000. – № 3. – С. 58.
    186. Петров Г. И. Предмет науки социального управления / Г. И. Петров // Государство и право. – 1968. – № 6. – С. 75–76.
    187. Проблемы государственного управления. – М., 1969. – С. 12.
    188. Основы научного управления социально-экономическими процессами. – М., 1989. – С. 11.
    189. Дружинин В. В. Системотехника / В. В. Дружинин, Д. С. Конторов. – М. : Радио и связь, 1985. – 200 с.
    190. Щедровицкий Г. П. Избранные труды / Г. П. Щедровицкий. – М., 1995. – 800 с.
    191. Альтшуллер Г. С. Алгоритм изобретения / Г. С. Альтшуллер. – М., 1973. – 296 с.
    192. Янч С. Системное управление организацией : пер. с англ. / С. Янч. – М., 1972. – 456 с.
    193. Оптнер С. Л. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем / С. Л. Оптнер. – М., 1969. – 126 с.
    194. Нижник Н. Р. Теоретичні аспекти державного управління : [монографія] / Н. Р. Нижник, С. П. Мосов. – Чернівці : Технодрук, 2011. – С. 93.
    195. Кораблёв М. М. Развитие проектного подхода в государственном управлении / М. М. Кораблёв // Ученые записки Казанского государственного университета. – 2010. – Том 152, кн. 4. – С. 228–235.
    196. Атаманчук Г. В. Теория госудаственного управления / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
    197. Райт Г. Державне управління : пер. з англ. – К. : Основи, 1994. – 191 с.
    198. Курашвили Б. П. Очерк теории государственного управления / Б. П. Курашвили. – М. : Наука, 1987. – 294 с.
    199. Державне управління : теорія і практика / ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – С. 38.
    200. Цвєтков В. В. Державне управління як основний різновид соціального управління / В. В. Цвєтков / Реформування державного управління в Україні : проблеми і перспективи / Колектив авторів; наук. керівн. В. В. Цвєтков. – К. : Оріони, 1998. – С. 17–37.
    201. Нижник Н. Р. Теоретичні аспекти державного управління : [монографія] / Н. Р. Нижник, С. П. Мосов. – Чернівці : Технодрук, 2011. – С. 93.
    202. Нижник Н. Про державне управління, об’єкт і предмет його теорії / Н. Нижник, С. Мосов // Вісник УАДУ при Президентові України. – 2000. – № 3. – С. 56–61.
    203. Ралдугін Є. О. Моделювання / О. Є. Ралдугін / Енциклопедія державного управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. – К. : НАДУ, 2011. – Т. 2 : Методологія державного управління. – 2011. – С. 385.
    204. Там само. – С. 386.
    205. Шестоперов А. М. Аутсорсинг в государственном управлении / А. М. Шестоперов // Менеджмент и бизнес-администрирование. – 2010. – № 4. – С. 36–38.
    206. Там само. – С. 41.
    207. Исупова И. Н. К вопросу об оценке эффективности государственного управления / И. Н. Исупова // Мир. – 2010. – апрель-июнь. – С. 37–39.
    208. Опыт российских модернизаций XVIII-XX векав. – М. : Наука, 2000. – С. 20.
    209. Побережников И. В. Модернизация : определения понятия, параметры и критерии / И. В. Побережников // Историческая наука и историческое образование на рубеже ХХ-ХХI столетия: Четвертые всероссийские историко-педагогические чтения. – Екатеринбург, 2000. – С. 105–121.
    210. Опыт российских модернизаций XVIII-XX векав. – М. : Наука, 2000. – С. 22–23.
    211. Кузнецова О. П. Реформа государственного управления во Франции / О. П. Кузнецова, Е. А. Юмаев // Философия политики и политология. – 2011. – № 1. – С. 48–54.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины