СИСТЕМА ВПЛИВУ НА МАСОВУ ПОЛІТИЧНУ СВІДОМІСТЬ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ




  • скачать файл:
  • Название:
  • СИСТЕМА ВПЛИВУ НА МАСОВУ ПОЛІТИЧНУ СВІДОМІСТЬ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ
  • Альтернативное название:
  • СИСТЕМА влияния на массовое политическое сознание: ГОСУДАРСТВЕННО-УПРАВЛЕНЧЕСКИЙ АСПЕКТ
  • Кол-во страниц:
  • 182
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
    ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
    НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
    ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ




    КАРПА Марта Іванівна

    УДК 32: 316.64: 303.442.23




    СИСТЕМА ВПЛИВУ НА МАСОВУ ПОЛІТИЧНУ СВІДОМІСТЬ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ



    25.00.01 теорія та історія державного управління



    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата наук з державного управління


    Науковий керівник:
    доктор філософських наук, професор
    КАШУБА Марія Василівна









    ЛЬВІВ - 2006








    ЗМІСТ
    ВСТУП 4
    Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ВПЛИВУ НА МАСОВУ ПОЛІТИЧНУ СВІДОМІСТЬ
    1.1. Масова політична свідомість як об’єкт системи впливу 11
    1.2. Історіографія проблеми впливу на масову політичну свідомість 33
    1.3. Методологія дослідження системи впливу
    на масову політичну свідомість 44
    Висновки 55
    Розділ 2. СТРУКТУРА СИСТЕМИ ВПЛИВУ НА МАСОВУ ПОЛІТИЧНУ СВІДОМІСТЬ
    2.1. Система впливу на масову політичну свідомість в контексті державного управління 58
    2.2. Сфера дії системи впливу на масову політичну свідомість:
    державно-управлінський аспект 72
    2.3. Адміністративний фактор впливу та його роль
    у підвищенні ефективності функціонування системи 83
    2.4. Ідеологічно-психологічний вплив 96
    2.5. Інформаційний вплив 111
    Висновки 130
    Розділ 3. МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ВПЛИВУ НА МАСОВУ ПОЛІТИЧНУ СВІДОМІСТЬ
    3.1. Управлінські зв’язки у системі впливу
    на масову політичну свідомість 134
    3.2. Методологічне обґрунтування моделей системи впливу 141
    3.3. Основні методологічні принципи моделювання
    впливу на масову політичну свідомість 159
    Висновки 164
    ВИСНОВКИ 166
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171
    ДОДАТКИ 184








    ВСТУП
    Актуальність дослідження обумовлена відсутністю теоретичних та методологічних розробок і праць, присвячених системі впливу на масову політичну свідомість як цілісному утворенню.
    Проблема управління масовою політичною свідомістю є малодослідженою та вельми актуальною, оскільки дозволяє корегувати масову політичну поведінку, а відтак, впливати на розвиток політичних процесів у суспільстві. Вона потребує системного розгляду, врахування теоретичних здобутків багатьох галузей науки, що дозволить сформувати теоретико-методологічну основу її дослідження. Використання різноманітних методів, технологій, технік з метою впливів на масову політичну свідомість донині є фрагментарним і несистемним. Практичні завдання сьогодення вимагають комплексного теоретичного осмислення системи впливу на масову політичну свідомість, що дозволить систематизувати безліч категорій, понять, ввести їх в єдиний конгломерат системи; змоделювати її причинно-наслідкові зв'язки; прогнозувати політичну поведінку населення.
    Масова політична свідомість - це настрої, уявлення, думки населення, вивчення динаміки яких дозволить здійснювати управлінські впливи, зберігаючи інтереси кожного учасника системи. Пошук та використання наукових методів, їх систематизація у даному контексті забезпечують збільшення рівня ефективності управління, оптимізують владно-управлінські зв'язки системи, вдосконалюють політичні відносини загалом. Науковці зробили вагомий внесок у формування теоретичної та методологічної бази для дослідження системи впливу на масову політичну свідомість. Серед них Г.Лебон, О.Конт, М.Вебер, Б.Рассел, Е.Дюркгайм, К.Юнг, Д.Карнегі, М.Паретті, П.Бурдьє, Г.Блуммер, С.Московічі, Г.Шиллер, Е.Діхтер, Ф.Скіннер, А.Моль, С.Кара-Мурза, Є.Доценко, К.Гаджиєв, А.Цуладзе, В.Амелін; в Україні - В.Бебик, Г.Почепцов, В.Королько та інші.

    Проте досі ще недостатньо вивчені управлінські процеси стосовно масової політичної свідомості, причинно-наслідкові зв'язки; в системі недостатній є теоретико-методологічний рівень дослідження управлінських зв'язків та їх значення для суспільної практики. Не обґрунтована необхідність формування цілісної системи впливів на масову політичну свідомість і підвищення ефективності їх функціонування, розробки та впровадження в практику управління нових моделей системи впливу.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою ЛРІДУ НАДУ при Президентові України. Напрямок дослідження відповідає напрямам дослідження спеціальності 25.00.01 „Теорія та історія державного управління".
    Об'єкт дослідження - процес формування масової політичної свідомості як складової суспільної свідомості, його структура та властивості.
    Предмет дослідження - система впливу на масову політичну свідомість.
    Гіпотеза дослідження побудована на припущенні, що систематизація процесів, пов'язаних з формуванням масової політичної свідомості, здатна підвищити ефективність впливів, оптимізувати стан політичної свідомості у суспільстві, сприяти демократизації політичних процесів у взаємодії влади та соціуму.
    Мета і завдання дослідження.
    Мета дослідження - теоретико-методологічне обґрунтування системи впливу на масову політичну свідомість, особливостей здійснення управлінських впливів на політичну свідомість суспільства.
    Досягнення мети вимагає вирішення таких завдань:
    - узагальнити досвід попередніх теоретико-методологічних досліджень здійснення впливів державно-управлінського та політичного характеру на політичну свідомість суспільства;
    - розкрити сутність та специфіку функціонування системи впливу на масову політичну свідомість;

    - дослідити особливості сфери управління масовою політичною свідомістю;
    - проаналізувати основні види впливу на масову політичну свідомість: адміністративний вплив, ідеологічно-психологічний, інформаційний;
    - розробити моделі управлінських зв'язків у системі впливу на масову політичну свідомість;
    - запропонувати методи моделювання системи впливу на масову політичну свідомість;
    - побудувати теоретичні моделі системи впливу на масову політичну свідомість та продемонструвати на них властивості об'єкта управління. Методологія дослідження.
    Наукове пізнання володіє великою кількістю методів, що використані у даному дослідженні - аналіз, синтез, абстрагування, індукція, дедукція, логічний метод, історичний метод. За допомогою аналітичного підходу структуровано систему управління та систему впливу як її складового елемента, розглянуто їх в контексті багаторівневості системи. Метод синтезу формує цілісність системи управління масовою політичною свідомістю, інтегрує для цього теоретико-методичні досягнення усіх дотичних галузей науки. Системний аналіз як основа теоретико-методологічного дослідження широко використовується для дослідження системи управління масовою політичною свідомістю. Основні методи, що використані у дослідженні: системно-структурний (для вивчення структури системи, виділення її елементів, опису їх властивостей), системно-функціональний (для вивчення функцій елементів системи, причинно-наслідкових зв'язків, проблематики впливів на масову політичну свідомість). Дослідження системи управління масовою політичною свідомістю побудоване на основі інтроспективного аналізу, мета якого - вивчення внутрішніх параметрів системи та їх взаємодій. За допомогою системного підходу сформовано теоретико - методологічну основу дослідження структури системи управління масовою політичною свідомістю, характеристик її основних елементів, управлінських зв'язків.
    Значну роль у дослідженні відіграє міждисциплінарний підхід, що синтезує теоретичні розробки різних галузей науки, таких як політологія, філософія, психологія, державне управління, соціологія, правознавство та ін. Аналіз системи впливу на масову політичну свідомість можна проводити, використовуючи методологічні механізми дослідження різних дисциплін, що дозволить проаналізувати глибинні процеси масової психіки, особливості масової поведінки, специфіку управлінських процесів та відносин між елементами та ін.
    Метод моделювання застосовується для створення і дослідження моделей системи управління масовою політичною свідомістю, для виявлення їх характеристик у конкретних умовах.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у дисертації вперше:
    - розглянуті феномени „система впливу на масову політичну свідомість" та „система управління масовою політичною свідомістю" як цілісні утворення;
    - систематизовано основні управлінські категорії та поняття системи управління масовою політичною свідомістю;
    - запропоновано модель отримання теоретичних та практичних знань про об'єкт дослідження;
    - сформовані теоретичні моделі системи впливу на масову політичну свідомість;
    - прослідковано основні стадії формування масової політичної свідомості;
    - встановлено комплекс внутрішніх та зовнішніх зв'язків (управлінських зв'язків) системи впливу на масову політичну свідомість;
    - удосконалено класифікацію управлінських зв'язків системи впливу на масову політичну свідомість та їх структурний аналіз;
    - удосконалено систематизацію впливів на масову політичну свідомість;
    - набули подальшого розвитку методологічні критерії визначення системи управління масовою політичною свідомістю та методологічні критерії поділу її на елементи;
    - здійснено поділ системи управління масовою політичною свідомістю на рівні: визначення об'єкта управління, функціональний, елементний, технологічний.
    Практичне значення отриманих результатів.
    Дисертаційне дослідження концептуально обґрунтовує систему впливу на масову політичну свідомість, що сприяє вдосконаленню управлінських процесів щодо масової політичної свідомості; дозволяє на базі отриманих теоретичних результатів вдосконалити систему впливу і модель управління; ефективно використовувати наукові методи управління політичною свідомістю масових суб'єктів. Результати провезеного дослідження можуть бути використані для оптимізації вивчення і моделювання політичних процесів; державного управління у сфері зв'язків із громадськістю; при організації виборчих кампаній; для підвищення іміджу держінституцій, політичних партій, лідерів та інших учасників владно-управлінського апарату; для оптимізації комунікацій між політичними партіями, державно-владними інституціями та соціумом. Матеріали дисертації можуть бути використані в лекційних курсах і на семінарських заняттях з соціальної філософії, соціології, політичної психології, політології.
    Апробація результатів дослідження.
    Матеріали дослідження пройшли апробацію на семінарі видання „Partner na wschodzie” (Warszawa) опубліковано статтю „Nowy program rzadu Ukrainy: prognoza 2000” (2000 - №6(77)); на українсько-польській конференції „Громадянське суспільство і політика органів місцевого самоврядування (проблеми теорії та практики)" (4-5 березня 2002 року) - тези „Вивчення громадської думки як внесок в побудову громадянського суспільства" опубліковані; на науково-практичних конференціях ЛРІДУ НАДУ при Президентові України - тези „До питання про роль політичних та суспільних об'єднань у становленні громадянського суспільства" в матеріалах конференції (22.01.2002); тези „Особливості здійснення органами державного управління політичного впливу" (опубліковані в матеріалах конференції „Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції" (23.01.2004); тези „Інформація: благо чи зброя?" опубліковані в матеріалах конференції „Менеджмент у XXI столітті: розвиток організацій та управління персоналом" (16.04.2004); тези „Передумови адміністрування системи управління масовою політичною свідомістю" опубліковані в матеріалах конференції за міжнародною участю „Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія" (27.01.2005); тези „Система управління масовою політичною свідомістю: методологічні принципи дослідження" опубліковані в матеріалах конференції „Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні" (20.01.2006.); на III українсько-польській науково-практичній конференції „Регіональне і місцеве самоврядування в нових умовах: партійна публічна адміністрація і безпосередня демократія" (2-4 березня 2006 року) — тези „Масова політична свідомість: формотворчий та управлінський аспекти" опубліковані; на засіданнях кафедри політичних наук та філософії ЛРІДУ НАДУ при Президентові України.
    Автором здійснено апробацію деяких аспектів роботи під час проходження педагогічної практики з навчальної дисципліни „Соціально-філософський аналіз суспільного розвитку" в ЛРІДУ НАДУ при Президентові України. Основні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження були використані в роботі центру молодіжної політики та центру соціально-психологічного аналізу Державного інституту проблем сім’ї та молоді та Франківської районної адміністрації м.Львова. Зокрема, використано аспекти методологічного забезпечення моделювання управлінських, інформаційних та психологічних впливів на свідомість населення і впроваджено в розробці тем з питань політичного лідерства для молодих кандидатів у депутати всіх рівнів та в розробці консультативних матеріалів для формування органів місцевого самоврядування, для забезпечення розмежування повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
    Публікації.
    Загальна кількість одноосібно підготовлених автором публікацій становить 11.3 них: 3 - у наукових фахових виданнях з державного управління, 7 - тези доповідей на наукових конференціях, 1 - у міжнародному економічно-політологічному виданні.
    Структура дисертації.
    Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 193 сторінки, з них обсяг основної текстової частини дисертації становить 170 сторінок. Список використаної літератури містить 177 назв на 13 сторінках. Дисертація ілюстрована 12 рисунками та доповнена 6 додатками.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Встановлено, що система впливу на масову політичну свідомість і система управління масовою політичною свідомістю як управлінські цілісні утворення ще не були предметом спеціального вивчення. Теоретично-методологічною основою дослідження впливів на масову політичну свідомість стали праці Г.Лебона, О.Конта, М.Вебера, Б.Рассела, Е.Дюркгайма, К.Юнга, Д.Блюмера, Е.Гоффмана та інших авторів, які проаналізували особливості масової поведінки у громадських місцях, чуток, паніки, механізмів поведінки натовпу і великих груп людей.
    2. Численні дослідження, присвячені вивченню окремих елементів системи впливу на масову політичну свідомість: характеристики масового суб'єкта (Г.Андреєва, Г.Дилигентський, А.Уледов), ідеологічного впливу та маніпулювання свідомістю і формування масової культури (В.Ієрусалимський, М.Мусієнко, П.Яковенко, Є.Голуб, С. Кара-Мурза, Є. Доценко, В.Королько, Г.Почепцов, В.Бебик, Є.Макаренко, В.Васютинський, О.Зернецька та ін.), стали методологічною основою опрацювання категоріального апарату для розкриття сутності й особливостей прояву системи впливу на масову політичну свідомість.
    3. Констатовано, що у сучасних дослідженнях розрізняються теоретичний, ідеологічний, емпіричний і буденний рівні масової політичної свідомості. Саме теоретичний рівень масової політичної свідомості, заснований на сукупності ідей, цінностей і поглядів, сформованих в процесі осмислення політичних відносин і процесів, визначає політичні ідеології, доктрини і концепції, відображені в політичних деклараціях і програмах політичних партій.
    4. Визначено особливості прояву масової політичної свідомості як об’єкта управління. Вона існує поряд з іншими формами масової свідомості релігійною, правовою, філософською, моральною, естетичною, економічною, екологічною та ін. Постає як найбільш систематизована форма масової свідомості. Її суб’єктом є великі групи людей основна частина суспільства, що бере участь у політичному житті. Головні функціональні властивості масової політичної свідомості проявляються як вплив на політичні процеси, формування політичних цінностей та ідеалів, вплив на політичну активність суб’єкта, можливість прогнозування і моделювання політичних процесів.
    5. Стверджено, що система впливу на масову політичну свідомість є складовою соціальної та політичної інженерії, передбачає використання певного інструментарію як поділ системи на елементи, аналіз їх динаміки і взаємозв’язків, визначення ознак, цілей та функцій системи, вивчення її поведінки. Дослідження системи впливу на масову політичну свідомість проводиться на основі принципів системності, еволюційності, цілісності, структурування, декомпозиції. Систему впливу на масову політичну свідомість можна окреслити як складну взаємодію керуючої та керовної підсистем з використанням свідомого впливу задля досягнення певних результатів як зміна політичних стереотипів, установок і орієнтацій, утвердження політичних ідеалів і цінностей.
    6. Встановлено, що функціонування системи впливу на масову політичну свідомість відбувається в умовах регулювання процесів соціальної взаємодії, зворотного зв’язку між управлінською структурою і об’єктом управління, проведення постійного аналізу масової політичної поведінки. Державно-управлінський аспект системи впливу на масову політичну свідомість визначається функціями держави, формами та методами їх здійснення. Основні сфери дії системи впливу на масову політичну свідомість це регулювання політичних відносин, реалізація політики держави, прогнозування та контроль розвитку політичної ситуації.
    7. Констатовано, що дія владного впливу на масову політичну свідомість у сфері державного управління має такі особливості: дотримання повноважень (прав та обов’язків), вирішення відомчих проблем, юридична та соціально-політична відповідальність. Межа дії системи визначається способами встановлення компетенції органів державної влади, зокрема: нормативне закріплення відомчих питань, прав і обов’язків; централізація і децентралізація, розподіл функцій управління, узгоджена взаємна передача повноважень та субсидіарність як взаємодоповняльна діяльність різних гілок влади та управління.
    8. Виділено основні види впливу на масову політичну свідомість та їх особливості. Адміністративний вплив розглянуто в сукупності його позитивних та негативних складових, вказано, що при використанні цього впливу важливе підпорядкування діяльності владних структур жорсткому громадському контролю. Головна вимога такої діяльності - це реалізація політичної стратегії держави, що визначена народом як джерелом влади. Ідеологічно-психологічний впливу на масову політичну свідомість здійснюється різними суб’єктами з метою корегування політичної поведінки, цінностей та ідеалів, зміни політичних установок і стереотипів. З цим пов’язаний маніпулятивний вплив, де використовуються новітні технології дезінформації, замовчування, специфічний підбір міфів, чуток, пліток, приховане й вибіркове подання інформації.
    9. Наголошено, що позитивним результатом здійснення ідеологічно-психологічного впливу на масову політичну свідомість може бути формування певних моральних норм, політичних цінностей, які корегують процес сприйняття різних інформацій, їх засвоєння і осмислення. Влада може використовувати не тільки адміністративний, а й морально-психологічний вплив на масову політичну свідомість для створення відповідного морально-етичного середовища і законодавчого захисту від маніпуляції. Здійснення інформаційного впливу на масову політичну свідомість пов’язане не лише з інтересами суб’єктів політичного процесу, а й з інтересами національної безпеки.
    10. Запропонована схема складної структури управлінських зв’язків з врахуванням усіх структурних елементів підсистем як горизонтальні, вертикальні, змішані, їх класифікація та структурний аналіз згідно форми, змістового та функціонального навантаження. Опрацьована схема управлінських зв’язків та їх видів як цілісна система для вирішення конкретного завдання „Збільшення прихильників політичної партії” в рамках обласної парторганізації.
    11. Розглянуті різні моделі підвищення ефективності системи управлінських зв’язків, методологія яких передбачає пошук і розкриття нових управлінських механізмів, реалізацію управлінських технологій, досягнення системою управлінських якісних характеристик. Проаналізовані основні моделі, які сприяють формуванню нових способів комунікацій в суспільстві, нових засобів мотивацій, розробки і сприйняття управлінських рішень. Серед основних типів моделей теоретична, ідеальна, аналогова, синергетична, інформаційна, модель стабільності і комп’ютерно-інформаційна або математична моделі виділено останню як найбільш придатну для практичного використання при прогнозуванні політичних процесів. Популярність такої моделі пов’язана з переважанням технократичного підходу до формування новітніх методів управління.
    12. Розроблена інтегративна модель системи впливу на масову політичну свідомість (базові характеристики) та апробовано основні її положення. Загальну схему системи впливу, а також аспекти методологічного забезпечення управлінських, інформаційних та психологічних впливів на свідомість населення було впроваджено в розробці теми з питань політичного лідерства для молодих кандидатів у депутати всіх рівнів центру молодіжної політики та центру соціально-психологічного аналізу Державного інституту проблем сім’ї та молоді.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Конституція України. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N ЗО, ст. 141.
    2. Закон України Про інформацію. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 48, ст.650.
    3. Закон України Про об'єднання громадян. - Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, №34,ст.504.
    4. Конвенція про захист прав і основних свобод людини // Офіц. вісн. України. - №13. - 16.04.1998. - С. 270-297.
    5. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року.
    6. Указ Президента України "Стратегія реформування системи державної служби в Україні" від 14 квітня 200 року № 599/2000.
    7. Указ Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" від 15 грудня 1999 року № 1572/99.
    8. Указ Президента України "Програма роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій" від 10 листопада 1995 року № 1035/95.
    9. Постанова Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи щодо залучення громадян до участі в управлінні державними справами" від 18.05.2005 року №36.
    10. Постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо виконання у 2005 році Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям" від 6 травня 2005 року № 324.
    11. Постанова Кабінету Міністрів України "Про функціональні повноваження Прем"єр - міністра України, Першого віце - прем"єр- міністра, віце-прем"єр- міністрів України та Міністра Кабінету Міністрів України" від 27 січня 2006 року № 74. - http://zakon.rada.gov.ua.
    12. Рішення Конституційного Суду України у справі про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої, четвертої статті 5 Конституції України (справа про здійснення влади народом).- Справа N 1-5/2005. - N 6-рп/2005 Київ. - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
    13. Агеев В.С. Психологическое исследование социальных стереотипов // Вопросы психологии. - 1986. - № 1. - С. 95 - 102.
    14. Адорно Т. Исследование авторитарной личности / Под общ. ред. В.П. Култыгина. - М.: Серебряные нити, 2001. -416с.
    15. Актуальные проблеми управления / Под общ.ред.В.Г.Шорина. - М.: Знание, 1972.-326с.
    16. Андреева Г.М. Социальная психология. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Изд-во МГУ, 1988. - 489с.
    17. Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Общ. ред. и предисл. П.С. Гуревича. - М.: Изд. группа «Прогресс» - «Политика», 1992. - 608 с.
    18. Аронсон Э., Пратканис Э.Р. Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление. - СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2002. - 384 с.
    19. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
    20. Бажин И.И. Исследование систем управления: Компакт-учебник. -Харьков: Консум, 2004. - 336с.
    21. Бебик В. Політичний маркетинг і менеджмент. - К., 1996. - 447 с.
    22. Беглов С.И. Внешнеполитическая пропаганда. Очерк теории и практики. -2-е изд., доп. - М., 1984. - С.375.
    23. Белл Д. Социальнье рамки информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. - М.: Прогресс, 1986. - 241с.
    24. Бехтерев В.М. Внушение и толпа // Психология толпы: социальные и политические механизмы воздействия на массы. - М.; СПб.: Изд-во ЭКСМО; Теrrа Fantastika, 2003. - 800 с.
    25. Блуммер Г. Коллективное поведение. / Психология масс. Хрестоматия. Райгородский Д.Я. (редактор-составитель). - Самара: Издательский Дом "БАХРАХ - М", 2001. - 592 с.
    26. Бурдье П. Социология политики. - М., 1993. - 548с.
    27. Бурлацький Ф., Галкин А. Социология. Политика. Международные отношения. - М.: «Международные отношения», 1974. - 215с.
    28. Варій М.Й. Політико-психологічні передвиборчі та виборчі технології: Навчально-методичний посібник. - К.: Ельга, Ніка-центр, 2003. - 400с.
    29. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. / Сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова; Предисл. П.П. Гайденко. - М.: Прогресс, 1990.— 808с.
    30. Вебер М. Протестанська етика і дух капіталізму: Пер.з нім. - К.: Основи, 1994.-254с.
    31. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б.Авер'янова. — К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. - 668 с.
    32. Винер Н. Кибернетика и общество. - М.: ДОН, 1968. - 368с.
    33. Вишняк О.І. Електоральна соціологія: історія, теорія, методи. - К., 2000.-341с.
    34. Власов А.И. Политические манипуляции. - М., 1982. - 342с.
    35. Геополитика и национальная безопасность (словарь) // Вестник военной информации, 1998, №10, октябрь.
    36. Глушков В.М. О кибернетике как науке // Кибернетика, мышление, жизнь. М., 1964.
    37. Гонцяж Я., Гнидюк Н. Свобода інформації та виконавча гілка влади: Правові норми. Інституції. Процедури. - К., 2002. - 240 с.
    38. Горшков М.К. Общественное мнение: История и современность. — М., 1988. - 356с.
    39. Грушин Б.А. Массовое сознание: Опыт определения и проблемы
    40. Гуменюк О. Концепції психологічного впливу в сучасній психології // Психологія і суспільство. - 2003. - № 1 (11). - С. 34 - 90.
    41. Дабагян А. В. Теория и модели экономических и социально-политических волн. - М.: Интрехпром, 2000. - 598с.
    42. Демкова М.С. Проблеми доступу до публічної інформації // Recueil des resolutions et recommendations du Comite des Ministres du Conseil de I@Europe relatives au droit administrative avec leurs rapportexplicatifs. Document prepare par la Direction des Affairs Juridiques CJ-DA (94) Info 1, Strasburg 1994.
    43. Деннис Э. Беседы о масс-медиа. - М.: Вагриус, 1997. - 267с.
    44. Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология: Учеб. пособие для высш. учеб.заведений. — М.: Новая шк., 1996. - 254с.
    45. Доценко Е. Манипуляция: феномен, механизм, защита//Контроль сознания и методы подавления личности: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. - Мн.; М.: Харвест; ООО «Издательство АСТ», 2001. -624с.
    46. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита.-М.: "ЧеРо", "Юрайт", 2000. - 344 с.
    47. Дуцик Д. ЗМІ як комунікативний засіб між громадянським суспільством та державою // Нова політика. - №2.- 2001.
    48. Експертна оцінка Проекту Закону України "Про відкритість і прозорість діяльності органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування". - Інститут громадянського суспільства/ Ред.В.Артеменко.-25.02.2006. http://www.csi.org.ua/book/1141207476_Expect-25-02-06.doc.
    49. Єрмоленко А.М. Комунікативна практична філософія. Підручник. - К., 1999. - 425с.
    50. Загальна декларація прав людини. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948.
    51. Зернецька О.В. Глобальний розвиток систем комунікації і міжнародні відносини. - К.: Освіта, 1999. - 458с.
    52. Зимбардо Ф., Ляйпее М. Социальное влияние. - СПб.: Питер, 2000. - 448с.
    53. Знаков В.В. Макиавеллизм, манипулятивное поведение и взаимопонимание в межличностном общении // Вопросы психологии. -2002.-№ 6.-С. 45-55.
    54. Иванов В. Политическая психология. — М., 1990. - 368с.
    55. Иерусалимский В.П. Масссовое сознание и некоторые аспекты борьбы коммунистов за массы // Проблемы коммунистического движения. - М.: Мысль, 1976.
    56. Итоги второй мировой войны (выводы побежденных). - М., С.- Пб.: Полигон, 1998. - 634с.
    57. Канетти Э. Масса и власть / Пер. с нем. Л. Ионина. - М.: «Ad Marginem», 1997.-527с.
    58. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. - М.: Алгоритм, 2000. - 736 с.
    59. Кассирер Э. Политические мифы // Вестн. МГУ. Сер. 7. - М., 1990. - №2. -С. 58-69.
    60. Кашуба М.В. Філософські проблеми управління соціальним та гуманітарним розвитком: Навч.посіб. - 2-е вид. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. - 72с.
    61. Кащавцева С. Політична комунікація: проблеми, очікування, можливості // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2002. - № 1. - С. 101- 109.
    62. Кнорринг В.И. Искусство управления: Учебник. - М.: Издательство БЕК, 1997.-288с.
    63. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. - М.: Наука, 1997.-348с.
    64. Князєв В.М. Соціальна технологія та управління політичними процесами в Україні. - К.: Вид-во Нац. ін-ту стратег. досліджень, 1995. - Вип. 38. -35с.
    65. Козлов Ю.М. Управление народным хозяйством СССР: В 2 ч. - М.: Изд-вл Моск.ун-та, 1969. - 785с.
    66. Кокошин А.А., Зубок В.М. Современная социология и политология США // США: экономика, политика,-идеология. - 1991. - №1.
    67. Комзюк А. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини. Інтернет - видання "Юриспруденція он-лайн". (http://www.lawyer.org.ua/?w=r&і=6&d=455 ).
    68. Корноушенко Е.К., Максимов В.И. Управление процессами в слабоформализованных средах при стабилизации графовых моделей среды // Труды ИПУ, 1998. - вып. 2.
    69. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. - М.: «Рефл-бук»; К.: «Ваклер», 2000. - 528 с.
    70. Крос К., Гакет Р. Політична комунікація і висвітлення новин у демократичних суспільствах: Перспективи конкуренції / Пер.з англ. Р.Ткачук.- К.: «Основи», 2000. - 142 с.
    71. Крук Д.М. Развитие теории и практики управления производством в СССР. -М.: Экономика, 1974. - 204с.
    72. Крысько В.Г. Социальная психология. - М.: Владос - Пресс, 2001. - 208с.
    73. Кузьмен О. В. Социология общественного мнения. - Новосибирск, 1996. -425с.
    74. Кукаркин А.В. Буржуазная массовая культура. - 2-е изд., дораб.и доп. -М.: Политиздат, 1985. - 368с.
    75. Кули Ч. Социальная самость. Первичные группы // Американская социологическая мысль. — М., 1994. — С.316 — 335.
    76. Кургинян С. Е. "Седьмой сценарий". - М., 1992. - Ч. 2. - 249с.
    77. Лебон Г. Психология народов и масс. - СПб.: Макет, 1995. - 345с.
    78. Липинський В. Листи до братів - хліборобів: Про ідею і організація українського монархізму. Писані 1919-1925 рр. - Нью-Йорк: Булава. Видавнича корпорація, 1954. - 470с.
    79. Литвиненко О.В., Бінько І.Ф., Потіха В.М. Інформаційний простір як чинник забезпечення національних інтересів України. - К: «Чорнобильінтерінформ», 1998. - 47с.
    80. Любивый Я.В. Современное массовое сознание: динамика и тенденции развития. — К., 1993. - 383с.
    81. Максимов В. И., Корноушенко Е. К. Аналитические основы применения когнитивного подхода при решении слабоструктурированных задач //Труды ИПУ, 1998. - вьп. 2.
    82. Мангейм Дж. Б., Рич Р. К. Политология. Методы исследования: Пер. с англ. - М.: «Весь мир», 1999. - 544 с.
    83. Мангейм К. Диагноз нашего времени: Пер. с нем. и англ. - М.: Юрист, 1994.-700с.
    84. Маркіна І.А. Методологія сучасного управління: (Монографія). - К.: Вища шк., 2001.-311с.: іл.
    85. Матеріали семінару "Стан та перспективи розвитку адміністративного права: законодавство, наука, освіта" (Львів, 12-13 жовтня 2001 р.). Частина II. Німеччина та Республіка Польща. - Львів, 2001.
    86. Махарадзе М. Письма о грузинской философии. - Тбилиси, 1988. - 410с.
    87. Мерилл Д. Беседы о масс-медиа. - М.: Вагриус, 1997. - С. 155.
    88. Механізми координації європейської політики: практика країн-членів та країн-кандидатів / Н. Гнидюк (ред.), А. Новак-Фар, Я. Гонцяж, І. Родюк -К.: Міленіум, 2003. - 384 с.
    89. Мехлер Г. Власть и магия РR / Перев.с нем. - ПСб.: Питер, 2004. - 173.: ил.
    90. Миллс Р. Властвующая элита. - М.: Иностр.литература, 1959. - 86с.
    91. Мід Дж. Дух, самість, суспільство. З точки зору соціального біхевіориста. - К: Укр. Центр духов.культури, 2000. -416с.
    92. Московичи С. Век толп. - М.: "Центр психологии и психотерапии", 1996. -241с.
    93. Московичи С. Наука о массах. - Психология масс. Хрестоматия. Райгородский Д.Я. (редактор'-составитель). - Самара: Издательский Дом "БАХРАХ - М", 2001. - 592 с.
    94. Мусиенко Н.Б., Яковенко П.Г., Голуб Е.Е. Буржуазная "массовая" культура: новые времена, старые проблемы. - Киев: Мистецтво, 1988. -145с.
    95. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посіб. / За заг. ред. Н.Р. Нижник. - К.: Вид-во УАДУ, 1998.-160с.
    96. Ноель -Нойман Е. Общественное мнение. Открытие спирали молчания. -М., 1996.-С.ЗО-39.
    97. Олигин-Нестеров В.И. Использование экономических законов социализма и управление производством. -М.: Экономика, 1979. - 349с.
    98. Ольшанский Д.В. Массовые настроения в политике. М., 1995. - 345с.
    99. Ольшанский Д.В. Основы политической психологии. - Екатеринбург: Деловая книга, 2001. - 387с.
    100. Ортега-и-Гассет. Восстание масс. - Психология масс. Хрестоматия. Райгородский Д.Я. (редактор-составитель). - Самара: Издательский Дом "БАХРАХ - М", 2001. - 592 с.
    101. Панарин И.Н. Технология информационной войны. - М.: "КСП+", 2003. -320с.
    102. Панкратов В.Н. Манипуляции в общении и их нейтрализация: Практическое руководство. - М.: Изд-во Института психотерапии, 2001. —208с.
    103. Панов В.В. Современное вооружение в войне. М., 1994. 341с.
    104. Пасько І.Т., Пасько Я.І. Громадянське суспільство і національна ідея (Україна на тлі європейських процесів. Компаративні нариси). - Донецьк, 1999.- 184с.
    105. Пейкер С.К. Отношения управления социалистическим производством. -М.: Изд-во Моск.ун-та, 1989.- 452с.
    106. Перспективы метафизики: классическая и неклассическая мета
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Гигиенические особенности формирования и оптимизация физико-химических условий внутренней среды сильвинитовых сооружений Селиванова Светлана Алексеевна
Научное обоснование гигиенических рекомендаций по контролю и снижению загрязнения питьевой воды цианобактериями и цианотоксинами Кузь Надежда Валентиновна
Научно-методическое обоснование совершенствования экспертизы профессиональной пригодности подростков с дисплазией соединительной ткани Плотникова Ольга Владимировна
Научные основы гигиенического анализа закономерностей влияния гаптенов, поступающих с питьевой водой, на иммунную систему у детей Дианова Дина Гумяровна
Обоснование критериев токсиколого-гигиенической оценки и методов управления риском для здоровья, создаваемым металлосодержащими наночастицами Сутункова Марина Петровна

ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)