РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Дрожжин Дмитро Юрійович

УДК 351.824.11

РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ

Спеціальність 25.00.02 механізми державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Яковлєв Анатолій Іванович,
доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Харків 2006

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ1.НАУКОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ.. 10
1.1.Сутнісні особливості монополій. 10
1.2.Концептуальні підходи до державного регулювання діяльності природних монополій. 26
1.3.Специфіка державного управління розвитком електроенергетичної галузі 41
Висновки до першого розділу. 59
РОЗДІЛ2.ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД І УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ 61
2.1.Практика реформування і державного регулювання розвитку галузі за кордоном. 61
2.2.Організаційно-правові засади державного регулювання розвитку електроенергетики в Україні 80
2.3.Сучасний стан електроенергетики в Україні 95
Висновки до другого розділу. 110
РОЗДІЛ3.ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ.. 112
3.1.Державна політика розвитку альтернативних джерел енергопостачання 112
3.2.Основні напрями демонополізації ринку енергії 124
3.3.Механізми державного впливу на реформування електроенергетики та шляхи їх удосконалення. 141
Висновки до третього розділу. 166
ВИСНОВКИ.. 168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 172
ДОДАТКИ.. 189

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Докорінні перетворення в економічних відносинах, що відбуваються в Україні, радикально позначилися на розвитку енергетики, транспорту, комунального господарства та інших галузей, де домінують природні монополії. Процес передачі приватному сектору частини функцій держави протікає тут досить суперечливо, непослідовно і супроводжується підвищенням ризиків для державного управління, бізнесу й громадянського суспільства. Поряд з цим, на тлі євроінтеграційних прагнень державне регулювання функціонування природних монополій, якість надання ними населенню та іншим суб’єктам господарювання послуг мають відповідати чинним європейським стандартам щодо тарифної політики, рівня обслуговування, безпеки праці, охорони навколишнього середовища тощо.
Усе зазначене зумовлює необхідність глибоких структурних змін в українській енергетичній галузі, зокрема, у її найпотужнішому секторі електроенергетиці. З огляду на її стратегічне значення, мета реформування полягає у приведенні галузі у відповідність із загальнонаціональними інтересами, тобто забезпечення стійкого розвитку економіки і соціальної сфери країни.
У цілому електроенергетика сьогодні розвивається в Україні інерційно, не підсилюється необхідними інвестиціями, зберігає успадковані з недалекого минулого принципи управління та тарифоутворення. Прогресивний розвиток галузі гальмується недосконалим законодавством, яке не відповідає вимогам часу.
Питання регулювання та оцінки діяльності природних монополій розробляли чимало відомих фахівців (О.Курно, О.Моргенштерн, Дж.Нейман, Дж.Робінсон, П.М.Суїзі, Е.Чемберлен). Особливості реформування електроенергетичної галузі у країнах з перехідною економікою досліджують вчені: С.Арінін, Г.Асланян, В.Барінов, Е.Волков, М.Воропай, Д.Вольфберг, В.Золотухін, Л.Єрьомін, Дж.Кейт, Г.Ковальов, В.Котлер, Дж.Макензі, Г.Мартиросян, С.Молодцов, а в Україні В.Бар’яхтар, О.Бірюков, О.Біттнер, О.Бондаренко, Є.Борщук, М.Вірченко, В.Кухар, О.Кучеренко, С.Наливайченко, Г.Пальшин, І.Плачков, В.Саприкін, П.Середа, В.Шевченко, А.Шидловський, А.Чемерис та ін.
Опрацюванням нових підходів до розвитку електроенергетики займалися В.Алєксєєв, Я.Гірняк, А.Дейнека, І.Діяк, Л.Дмитриченко, С.Зайцев, С.Кисельова, Г.Люта, Н.Майстренко, Е.Пермінов, М.Рустамов, А.Слободянюк, І.Чукаєва; розв’язанням проблем енергетичної безпеки і енергозбереження О.Гудима, О.Золотарьова, Г.Козоріз, М.Ковалко, А.Криволапова, Б.Кузьменко, Ю.Шишенін; аналізом питань державного управління електроенергетикою В.Бєлов, С.Сляднєв; залучення інвестицій в енергетичну сферу О.Амельницька, В.Бушуєв, С.Влад, Ю.Землянський та ін.
Удосконаленню механізмів державного управління окремими галузями економіки присвячені роботи О.Амосова, Л.Анічина, В.Бабаєва, Б.Данилишина, А.Дєгтяря, В.Бакуменка, М.Долішнього, А.Єпіфанова, І.Коліушко, О.Лебединської, І.Лукінова, А.Лисецького, Е.Лібанової, В.Мартиненка, С.Мельника, О.Машкова, А.Мерзляк, А.Немченко, І.Райніна, Ю.Шарова, А.Яковлєва та інших.
Разом з тим, залишаються недостатньо розробленими питання стратегії реформування енергетичного комплексу України, переведення його в режим стійкого саморозвитку на основі запровадження сучасних технологій, раціонального поєднання ринкових механізмів і державного регулювання та ін., що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах науково-дослідних робіт „Основні напрямки підвищення ефективності діяльності органів державної влади щодо соціально-економічного розвитку регіону” (державний реєстраційний номер 0104U000088) та „Удосконалення механізмів державного впливу на розвиток економіки аграрної сфери і формування продовольчого ринку регіону” (державний реєстраційний номер 0105U002741), що входять до програми наукових досліджень ХарРІ НАДУ. Особисто автор брав участь у розробці системи критеріїв результативності роботи регіональних органів влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення розвитку електроенергетики на засадах удосконалення інвестиційної політики держави.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науковому обґрунтуванні дієвих механізмів державного регулювання розвитку електроенергетики в умовах демонополізації галузі.
Досягнення мети дослідження зумовило вирішення наступних завдань:
виявити особливості функціонування природних монополій як ринкових структур;
визначити основні підходи до удосконалення механізмів державного регулювання діяльності природних монополій взагалі та в електроенергетичній галузі, зокрема;
проаналізувати організаційно-правові засади державного управління розвитком електроенергетики та функціонування суб’єктів даної галузі економіки;
з’ясувати основні суперечності демонополізації електроенергетичної сфери;
узагальнити тенденції розвитку української електроенергетики, закордонний і вітчизняний досвід її структурного реформування.
Об’єкт дослідження процес реалізації державної політики у сфері електроенергетики.
Предмет дослідження удосконалення механізмів державного регулювання розвитку електроенергетичної галузі України.
Методи дослідження і їх вибір залежить від складності конкретних об’єктів пізнання. Зокрема, теоретичне осмислення окремих аспектів дослідження зумовило використання загальнонаукових методів: аналізу і синтезу (застосовування економічної теорії для опису діяльності природних монополій, визначення етапів розвитку електроенергетики в Україні), моделювання (визначення напрямів розвитку державно-приватного партнерства щодо електроенергетичної галузі) і діяльнісно-структурного підходу (реформування органів державного регулювання), абстрагування й узагальнення (вивчення особливостей реформування електроенергетики за кордоном, виокремлення домінантних принципів цього процесу) та ін.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримані результати відрізняються від існуючих доробок комплексним обґрунтуванням сучасних підходів і розробкою реальних пропозицій щодо удосконалення механізмів державного регулювання розвитку електроенергетики в умовах структурної трансформації економіки України. Новизна отриманих наукових результатів конкретизується у таких положеннях:
вперше:
запропоновано можливі варіанти змін в електроенергетичний сфері України у напрямку від превалюючої державної монополії (спадщина минулого) через запровадження інноваційних механізмів сучасної природної монополії до державно-приватного партнерства (доцільне поєднання державного регулювання з ринковою конкуренцією);
розроблено схему реструктуризації електроенергетики з визначенням місця та ролі у цьому процесі органів державного управління;
удосконалено:
організаційно-правовий та фінансово-економічний механізми державного регулювання електроенергетики з уточненням компетенції органів виконавчої влади різних рівнів в умовах демонополізації галузі, загальних принципів законодавчого забезпечення державної політики розвитку електроенергетики, засобів фінансування будівництва генеруючих потужностей, запровадження технологій енергозбереження;
змістовні характеристики природних монополій як вертикально інтегрованих структур з їх перевагами перед приватними монополіями (чутливість до державної соціальної політики, позитивний ефект масштабу виробництва, сприятливий кредитно-інвестиційний клімат тощо) та негативними економічними наслідками функціонування (прагнення до переміщення витрат виробника на кінцевого споживача, блокування науково-технічного прогресу, «байдужість» до якісної продукції (послуг) та ін.);
технологічну структуру енергосистеми з визначенням меж оптового та роздрібного ринків електроенергії, переваг оптового ринку як початкового етапу впровадження окремих елементів конкуренції (можливість доступу для незалежних учасників ринку, реальність залучення технології спотових торгів, торгів за франшизу тощо);
дістало подальший розвиток:
обґрунтування моделей реструктуризації електроенергетики та їх адаптації до ринкових умов, збереження механізмів ефективного державного регулювання (домінуюча вертикально інтегрована компанія, конкуруючі незалежні виробники електроенергії (НВЕ) за право продажу єдиному покупцю (закупівельному агентству), конкуруючі НВЕ за право продажу оптовим покупцям, конкуруючі НВЕ за будь-якого покупця);
оцінка переваг (екологічних, економічних, політичних, соціальних, технологічних) виробництва електроенергії, забезпечення національної енергобезпеки шляхом стимулювання використання альтернативних джерел енергії (сонце, вітер, біомаса, геотермальні джерела, водневе паливо, етанол тощо);
пропозиції щодо запобігання ризикам при впровадженні ринкових механізмів розвитку електроенергетики (ризики енергетичного ринку створення нових генеруючих потужностей, загроза маргіналізації цін, невдалих вкладів приватного інвестора, «перекачування» капіталів в інші галузі економіки; ризики державного регулювання необґрунтовані преференції окремим учасникам ринку, дефіцит коштів, загроза невиконання пріоритетних інвестиційних програм тощо).
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів дослідження визначається поглибленням існуючих уявлень щодо перспектив розвитку електроенергетики в Україні, пропонуванням ефективних методів державного управління її реформуванням. Основні теоретичні положення та висновки можуть бути корисними для обґрунтування переходу до нової моделі функціонування даної природної монополії, забезпечення її конкурентоздатності на світовому ринку, стабільної роботи, високої якості послуг. Викладені в роботі положення і рекомендації можуть використовуватися органами законодавчої та виконавчої влади (зокрема, Міністерством палива та енергетики України, Національною комісією регулювання електроенергетики) як практичний інструментарій розв’язання актуальних соціально-економічних проблем.
Результати дисертаційного дослідження використані при виконанні НДР «Удосконалення механізмів державного впливу на розвиток економіки аграрної сфери і формування продовольчого ринку регіону» (аналіз і оцінка регулюючого впливу органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо забезпечення розвитку електроенергетики на засадах удосконалення інвестиційної політики) акт від 12 жовтня 2006р.; при підготовці програм, лекційних курсів з дисциплін «Економіка підприємства», «Планування галузі», «Стратегічне планування» акт від 5жовтня 2006р.; при підготовці навчального посібника «Корпоративне управління» та «Механізми прийняття управлінських рішень органами державної влади щодо соціального розвитку регіонів» акт від 19 жовтня 2006 р.
Особистий внесок здобувача. Усі основні положення і висновки дисертації розроблялися автором самостійно. Вони в сукупності сприяють розв’язанню науково-прикладного завдання щодо обґрунтування сучасних підходів і розробки реальних пропозицій з удосконалення механізмів державного регулювання розвитку електроенергетики в умовах структурної трансформації економіки України.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження оприлюднено на І, ІІ, VI Міжнародних наукових конгресах «Державне управління і місцеве самоврядування» (м.Харків, 2001 р., 2002 р, 2006 р.), VIІ Міжнародній науково-практичній конференції «Університет і регіон» (м.Луганськ, 2001 р.), регіональній науково-практичній конференції «Розвиток господарського механізму Луганського промислового регіону» (м.Луганськ, 2004 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено в 6 наукових працях, 4 з яких опубліковано у наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України в галузі державного управління.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Виконане дисертаційне дослідження дозволяє запропонувати нове розв’язання науково-прикладного завдання щодо удосконалення механізмів державного регулювання розвитку електроенергетики як стратегічної галузі економіки, природної монополії у ринковому середовищі. Теоретичне та прикладне значення мають наступні висновки та узагальнення:
1.Державне регулювання природних монополій передбачає: забезпечення рівного доступу потенційних покупців до монопольного товару на ринку; запобігання будь-яких форм змови продавця з одним чи групою покупців; гарантування захисту ексклюзивної інформації, здатної поставити частину покупців у привілейоване положення; максимальну демократичність правил організації і проведення аукціонних торгів; законодавче закріплення системи гарантій і відповідальності монополіста за якість товару чи послуги.
2.Ринок електроенергії багато в чому схожий з рештою ринків товарів, але особливості електроенергії як специфічного товару (неможливість накопичення і тривалого зберігання її у великих обсягах, потреба негайної реалізації) зумовлюють формування складних взаємовідносин між виробниками і споживачами. На конкурентному ринку предметом купівлі-продажу можуть бути: електроенергія, права на її транспортування, централізовані послуги Системного оператора щодо збалансування енергосистеми і її безпеки та надійності, послуги окремих учасників ринку Системному оператору, інформаційні та інші послуги.
3.Основними проблемами розвитку електроенергетики в Україні можна вважати: спрацювання устаткування енергомереж та електростанцій; недосконала система ціноутворення, що не стимулює скорочення витрат; неузгодженість державних програм в галузі електроенергетики з іншими програмами соціально-економічного розвитку та відсутність їх повного фінансового забезпечення; недосконала нормативно-правова база функціонування галузі, що ускладнює відносини з боржниками, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування та потребує запровадження активної регуляторної політики держави, програмно-цільового управління та розвиненої системи права і судової гілки влади.
4.До пріоритетних напрямків реформування електроенергетики в Україні доцільно віднести: створення привабливого середовища для приватних інвестицій, посилення впливу держави на стратегічно важливі об’єкти (атомні та гідроелектростанції, мережні компанії, системи управління), запобігання стрімкого зростання цін на електроенергію для споживачів, демонополізація виробництва та розвиток конкуренції на електроенергетичному ринку, забезпечення національної безпеки в енергетичній сфері, освоєння альтернативних джерел енерговиробництва.
5.Реформування електроенергетики є ефективним за умови дотримання таких вимог, як визнання електроенергетики інфраструктурною галуззю, саморозвиток якої є умовою стабільності економіки і соціальної сфери; державний моніторинг реагування економіки та соціальної сфери на зміни в електроенергетиці; раціональне поєднання ринкових механізмів і механізмів державного регулювання з розробкою досконалої правової бази функціонування й розвитку електроенергетики; забезпечення балансу інтересів усіх суб’єктів електроенергетичної сфери (виробників і споживачів, суміжних галузей паливно-енергетичного комплексу та енергомашинобудування, населення, регіонів, акціонерів, власників, інвесторів та ін.); урахування географічних, економічних, регіональних, культурно-історичних та інших особливостей при обранні моделей реформування, визначенні строків і темпів їх впровадження; збереження провідної ролі держави на всіх етапах реформування галузі.
6.Закордонний досвід розвитку електроенергетики свідчить про відсутність єдиних загальних підходів щодо державного управління даною природною монополією, проте, існує певна множина відмінних одна від одної технологій забезпечення, з одного боку, реальної доступності споживачів до товарів та послуг, що реалізуються природними монополіями, а з іншого, ефективного, прибуткового функціонування суб’єктів природних монополій.
7.Формування конкурентного ринку електричної енергії в Україні можливе у декілька етапів:
модернізаційнийсистема ціноутворення, усунення перехресного субсидіювання, диференціація тарифів тощо;
ринково-організаційнийзапровадження конкуренції між виробниками електроенергії, оптимальне завантаження електростанцій, встановлення відповідних правил ціноутворення на електроенергію, створення ефективної системи управління електроенергетичних об’єктів, запровадження тендерів на будівництво нових електростанцій та укладання контрактів на постачання електроенергії;
ринково-конкурентнийоб’єднання державного і регіональних оптових ринків, виведення на спільний оптовий ринок усіх електрогенеруючих компаній на конкурентній основі з метою створення повноцінного ринку електричної енергії й потужностей, де конкурують усі його суб’єкти, у т.ч. споживачі, здатні впливати на виробників і постачальників енергії.
8.Виходячи з того, що держава залишається найбільшим власником в електроенергетиці як стратегічній галузі, необхідним є посилення регуляторної ролі держави у напрямі:
розширення функцій Міністерства палива та енергетики України як центру стратегічного довгострокового планування й прогнозування розвитку галузі, формування державної енергетичної політики;
забезпечення незалежності Національної комісії регулювання електроенергетики України від органів державної виконавчої влади;
збереження державного пакета акцій у регіональних збутових і розподільних компаніях;
удосконалення нормативно-правової бази шляхом розробки базового закону та внесення необхідних змін до чинних законів (зокрема, закону про державне регулювання й саморегулювання ринків електричної й теплової енергії й тарифів; закону про електроенергетику й енергозбереження; закону про розвиток альтеративних джерел енерговиробництва та ін.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Aлeкceeв В.В., Красовская Т.М. Леса топливного назначения // Вестник Московского университета. Сер. География. 1995. № 4. С. 21-26.
2. Алексеев В.В., Киселева С.В. Проблема СО2 и новые подходы к альтернативной энергетике // Глобальные природно-антропогенные процессы и экология среды обитания: Сборник трудов РАЭН. М., 1996. С. 3-15.
3. Амельницкая Е.В. Характеристика состояния инвестиционной сферы в энергетике Украины // Инвестиционное проектирование устойчивого регионального развития: Сб. науч. тр. Донецк, 1998. С. 254256.
4. Анохiна I.О. Правове регулювання дiяльностi суб’єктiв природних монополiй : автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.04. Донецьк, 2005 . - 18 с.
5. Аринин С., Скрябин Д. Электроэнергетика: частная электрификация. М: Финанс-аналитик, 2003. 61 с.
6. Аристотель. Сочинения. Т.4. М.: Политиздат, 1983. 456 с.
7. Асланян Г.С., Вольфберг Д.Б. Состояние и перспективы развития энергетики стран Содружества независимых государств // Энергия: экономика, техника, экология. 1997. № 1. С. 28.
8. Барр Р.. Політична економія. Т.1. М., 1994.
9. Бар’яхтар В., Кухар В., Пальшин Г. Енергетика України у контексті загальносвітових тенденцій // Вісник НАН України. 2000. № 7. С. 1426.
10. Басс А.Б. Рынок ценных бумаг в электроэнергетике // Энергетик. 1998. № 11. С. 57.
11. Белов В.Д., Сляднев С.Л. Новая структура управления электроэнергетикой // Энергетик. 1998. № 1. С. 24.
12. Беляев Л.С., Марченко О.В., Филиппов С.П. Энергетика мира в XXI веке в свете требований устойчивого развития // Энергетика России в XXI веке: проблемы и научные основы устойчивого и безопасного развития: Докл. Всерос. конф., Иркутск, 14-17 сент. 2000г. - Иркутск, 2001. - С.28-39.
13. Бірюков О.О. Деякі аспекти приватизації та акціонування підприємств енергокомплексу // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. ст. К., 1998. Вип. 5. С. 223231.
14. Біттнер О. Енергоринок вимагає правової бази // Урядовий кур’єр. 1999. 28 квіт. С. 10.
15. Бондаренко О.В. Економічні проблеми реформування електроенергетики України // Ринкові важелі та стимули розвитку господарчих систем: Зб. наук. пр. Одеса, 1998. Вип. 2, ч. 2. С. 6771.
16. Борщук Є.М., Скоробогатий Я.П. Глобальна енергетична проблема і економічний розвиток // Торгівля, комерція, підприємництво: Зб. наук. ст. Львів, 1998. Вип. 1. С. 58.
17. Бушуев В.В. Будущий энергетический спрос: Цена и виды энергетических услуг // Энергия. 1998. № 1. С. 2 8.
18. Вирченко М.А., Левченко Е.В., Косяк Ю.Ф. О необходимости структурной перестройки в электроэнергетике Украины в период до 2010 г. // Энергетика и электрификация. 1994. № 3. С. 2729.
19. Влад С. Енергогроші більше, ніж асигнації // Голос України. 2001. 27 верес. С. 6.
20. Влад С. Енергоринок: від гопака до аргентинського танго // Голос України. 2001. 14 черв. С. 3.
21. Волков Э.П., Баринов В.А. Направление развития электроэнергетики России с учетом долгосрочной перспективы // Электрические станции. 1998. № 8. С. 28.
22. Волконский В. А. Оптимальные тарифы на электроэнергию инструмент энергосбережения. М.: Энергоиздат, 1991 . 158 с.
23. Вольфберг Д.Б. Состояние и перспективы развития энергетики мира // Теплоэнергетика. 1998. № 9. С. 2834.
24. Воропай Н.И., Ковалев Г.Ф., Федотова Г. Реформирование электроэнергетики и надежность электроснабжения // Энергия. 1998. № 3. С. 1418.
25. Геблер Й. Макроекономіка: Навч. посібник / За ред. Р.М. Березюка, А.Ф. Мельник; Пер. з нім. К.: НМК ВО, 1993. 400 с.
26. Герасимов В.В. Состояние и перспективы топливноэнергетического комплекса Республики Беларусь // Энергетик. 1998. № 6. С. 1920.
27. Гірняк Я. Проблеми залучення нових іноземних інвестицій в енергорозподіляючі компанії України//Проблемы развития внешне-экономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. Донецк, 1999. С. 424428.
28. Головінов О. Виникнення держави й еволюція поглядів на її економічну роль // Схід: Аналітично-інформаційний журнал. 2004. № 5 (63). С. 32-36.
29. Головінов О. Державна власність: ретроспективний аспект та сучасні концептуальні підходи // Інтернет-ресурс: http:// intellect.org.ua/ index.php?lang= u&page=catalogue&theme_id=7236
30. Гудима О. Енергетична незалежність України в контексті її національної безпеки. Львів: ЛКО НРУ, 1998. 7 с.
31. Гудима О. Треба не сумувати, а дбати про майбутнє: Зараз особливо гостро відчувається брак енергетичної стратегії // Президентський вісник. 2000. 1622 груд. С. 13.
32. Гудима О. Україна Росія: рівномірне партнерство замість енергетичної експансії // Голос України. 2001. 23 трав. С. 4.
33. Гудима О. Чи потрібна нам власна енергетична стратегія? // Голос України. 2001. 3 квіт. С. 45.
34. Гудима О. Як інтегрувати газотранспортну систему в Європу? // Голос України. 2000. 15 листоп. С. 6.
35. Гусак Л. В тенетах марнотратства // Голос України. 2000. 6 черв. С. 8.
36. Дейнека А. Реструктуризація ТЕК України // Бізнес-Інформ. 1999. № 12. С.109118.
37. Дейнека А.Г. Социальноэкономические проблемы ТЭК Украины // Бизнес Информ. 2004 № 1314. С. 3034.
38. Дейнека А.Г. Теоретические и методологические проблемы формирования, управления, и развития топливноэнергетического комплекса. Х.: Бизнес Информ, 1999. 303 с.
39. Демонополизация народного хозяйства: Сб. науч. тр./Тверской ун-т / Петрищев В.А. (отв. ред) и др. Тверь, 1992. 78с.
40. Державне регулювання ринкової економіки: підручник / За ред. З.В.Глухової Омськ, 1999. 86 с.
41. Джиовандо К.Э. Электроэнергетика Индии // Мировая электроэнергетика. 1998. № 4. С. 9 13.
42. Джиовандо К.Э. Электроэнергетика стран Африки // Мировая электроэнергетика. 1999. № 12. С. 811.
43. Діяк І. Європейський транзит: шляхом економічної доцільності чи політики? // Голос України. 2001. 21 лют. С. 7.
44. Діяк І. Під тиском: Політичні та економічні проблеми газотранспортної системи України // Голос України. 2000. 14 листоп. С. 1215.
45. Діяк І. Ресурсна стратегія // Голос України. 2001. 1 лют. С. 4.
46. Діяк І.В. Енергетична безпека України. К.: Б.в., 2000. 103 с.
47. Дмитриченко Л. И. Государственное регулирование экономики: методология и теория: Монография. Донецк.: УкрНТЭК, 2001. 330 с.
48. Долженко Г. Вітер у діряві вітрила // Урядовий кур’єр. 2001. 8 листоп. С. 7.
49. Дудоров О., Сьомик А. Особливості вчинення податкових злочинів у сфері електроенергетики // Вісник прокуратури. 2001. 6. С. 41 49.
50. Дукенбаев К.Д. Формирование рынка электроэнергии в Казахстане: проблемы и решения // Энергетик. 1998. № 10. С. 7 10.
51. Дукенбаев К.Д., Катышев С.И. В русле мирових тенденций: Энергетика Казахстана // Энергия. 1998. № 10. С. 13 17.
52. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 / Редкол.: С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. К.: Видавничий центр "Академія", 2001. 848 с.
53. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. К.: Видавничий центр "Академія", 2001. 848 с.
54. Економічна історія України і світу: підручник / за ред. Б.Д. Лановика - К.: Вікар, 1999.
55. Електроенергетика України / Міжвід. аналіт. консульт. рада з питань розвитку продукт. сил і вироб. відносин; Підгот. Юхновський І.Р. [2е вид.]. К., 1998. 89 с.
56. Енергетика відкрита для іноземних інвесторів: Зустріч 1го віце прем’єр міністра України О. Дубини з послом США в Україні К. Паскуалем // Урядовий кур’єр. 2001. 22 черв. С. 3.
57. Енергетична безпека України: чинники впливу, тенденції розвитку / Ковалко М.П., Кухар В.П., Шидловський А.К. та ін. К., 1998. 159 с.
58. Енергетична стратегія України на період до 2030 року та дальшу перспективу // http://ua.hit.gemius.pl/hitredir/id=ofWQmvOHtyiJPxCXMxRjYb R2DoryZ4NQScu8FAmoRFz..7/url=http://zakon1.rada.gov.ua/signal/kr06145a.doc.
59. Енергоефективність 2004: міжнародна науково-технічна конференція (2004, М. Одеса): Збірник наукових праць/Одеська державна академія холоду. - Одеса: Ветаком, 2004. - 322с.
60. Еремин Л.М. Развитие электроэнергетики России и улучшение ее экологических показателей // Энергетик. 1998. № 12. С. 710.
61. ЕрохинаЕ.А. Прибыль в условиях монополистической конкуренции: на примере США и Японии: Под ред. А.П. Бычкова. - Томск: Изд-во Томского ун-та, 1993. - 113 с.
62. Жесан Р.В. Автоматизація управління автономним енергопостачанням з використанням відновлюваних джерел енергії в умовах селянського (фермерського) господарства: Автореф. дис. канд. техн. наук: Кіровоград. держ. техн. ун-т. — Кіровоград, 2001. 19 с.
63. Зайфред Д. Энергия: веские аргументы / Пер. с нем. Т. В. Терешиной. - К.: Информ. агентство «Эхо-Восток», 1994. 154 с.
64. Закон України Про внесення змін до Закону України Про електроенергетику” // Офіційний вісник України. 2000. № 27. Ст. 1116.
65. Закон України «Про електроенергетику» // Відомості Верховної Ради. 1998. № 1. Ст. 1.
66. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»//Відомості Верховної Ради. 2000. № 36. Ст. 299.
67. Закон України «Про природні монополії» // Відомості Верховної Ради. 2000. № 30. Ст. 238.
68. Закон України «Про обмеження монопольної влади та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» // Відомості Верховної Ради. 1992. № 21. Ст. 296.
69. Землянський Ю. «Ручна робота»: Дії уряду знижують інвестиційну привабливість української електроенергетики: // День. 2000. 18 жовтня С.4.
70. ЗолотарьоваО. Економіка і політика в українській електро-енергетиці // Урядовий кур’єр. 2001. 27 верес. С. 7
71. Золотухин В.Г. О реструктуризации российской электроэнергетики как естественной монополии // Энергия. 1999. № 6. С. 813.
72. Іванін О.Л Алгоритми оптимального використання електроенергії в системах з відновлюваними джерелами: Автореф. дис. канд. техн. наук: Нац. техн. ун-т України "Київ. політехн. ін-т". — К., 2003. — 17 с.:
73. Історія економіки зарубіжних країн: підручник / За ред. В.Голубовіча. Мінськ: Екоперспектива, 2000. 88 с.
74. Канов О. Моделі розвитку державної власності: історичний досвід XX ст. // Економіка України. 2004. № 4. С. 72-79.
75. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. М., 1993. 358 с.
76. Кейт Дж. Проблемы повышения качества электроэнергии // Мировая электроэнергетика. 1998. № 2. С. 45 48.
77. Кириленко В.І. Мікроекономіка: навч. посібник для студентів екон. спец. вузів. К.: Таксон, 1998. 160 с.
78. Кириленко И. Рыночная экономика и государственное регулирование. -Д., 1997. 365 с.
79. Ковалко М.П. Енергозбереження досвід, проблеми, перспективи / НАН України. Держкоменергозбереження України. К., 1997. 162 с.
80. Ковалко М.П., Денисюк С.П. Енергетична безпека складова національної безпеки України / НАН України. Державтогазпром України. К., 1997. 90 с.
81. Ковалко М.П., Денисюк С.П. Енергозбереження пріоритетний напрямок державної політики України / НАН України. К., 1998. 511 с.
82. Козін В.С Підвищення аеродинамічної ефективності роботи вітроустановок: Автореф. дис. канд. техн. наук: Нац. авіац. ун-т. — К., 2001. 16 с.
83. Козоріз Г. Політика енергозбереження і шляхи її реалізації в Україні // Регіон. економіка. 1998. № 2. С. 6167.
84. Конончук М. В. Особенности функционирования естественной монополии в условиях рыночной трансформации: Дис. канд. экон. наук: 08.01.01. Защищена 21.01.05. Х., 2004. - 207 с.
85. Коробко Б. Концепція стратегії довгострокового розвитку паливно-енергетичного комплексу України // Інтернет-ресурс: http://www.kar.net/~res-ua.
86. Косар Н.С. Електроенергетика України: ринок і маркетингова концепція // Львівська політехніка: Вісник: Промисловофінансові групи в Україні: проблеми створення, становлення та розвитку. Львів, 1998. №328. С. 115117.
87. Котлер В.Р. Некоторые особенности развития электроэнергетики в различных регионах мира // Электрические станции. 1998. № 7. С. 6770.
88. Котлер Ф. Основы маркетинга / Пер. с англ. В.Б. Боброва. СПб.: АО Коруна”, АОЗТ Литера Плюс”, 1994. 698 с.
89. Кравченко Ю.М., Слободянюк А.В. Программное решение подготовки энергоменеджеров // Севастопольский гос. техн. унт. Вестник. Севастополь, 2000. № 23: Механика, энергетика, экология. С. 115121.
90. Кравченко Ю.М., Слободянюк А.В. Системный подход как основа в обучении энергоменеджеров // Севастопольский гос. техн. унт. Вестник. Севастополь, 1999. Вып. 22: Педагогика. С.3137.
91. Криволапов А.Н. Энергосбережение и стандартизация как факторы энергетической безопасности. - К.: Логос, 1998. - 75с.
92. Кузьменко Б.В., Шишенин Ю. Б. Государственная политика Украины в области энергосбережения: состояние, проблемы, перспективы // Информация и рынок. 1996. № 5. С. 912.
93. Кураков Л.П. Экономическая теория. М., 1998. 543 с.
94. Кучеренко О. Монополії в електроенергетиці // Урядовий кур’єр. 2001. 11 груд. С. 5.
95. Кучеренко О. ПЕК без керма і вітрил // Дзеркало тижня. 2001. 518 трав. С. 9.
96. Кучеренко О. Ще раз про оптовий ринок електроенергії // Дзеркало тижня. 2001. 1319 жовт. С.12.
97. Кучеренко О. Як нам облаштувати енергетику // Дзеркало тижня. 2000. 1824 листоп. С. 9.
98. ЛомакаС.О. Економiчне регулювання монополiзму в трансформацiйнiй економiцi : Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.01.01. Х., 2005. 19 с.
99. ЛомакаС.О. Экономическое регулирование монополизма в трансформационной экономике: Дис. канд. экон. наук: 08.01.01. Защищена 18.03.05. Х., 2004. 202 с.
100. ЛуцкаяЕ.Е. Государственное регулирование монополии и конкуренции в промышленно развитых странах: Науч.-аналитич. обзор. - М., 1992. - 38с.
101. Люта Г., Маскалевич И. Энергорынок: поиск компромисса // Зеркало недели. 1999. 27 нояб. 3 дек. С. 9.
102. Лямин М.Я., Киселева С.В., Зайцев С.И. и др. Водорослевая гелиоэнергетика //Возобновляемая энергетика. Сб. научных трудов. М.,Изд-во МГУ, 1999. С. 37-114.
103. Майстренко Н.Ю. Стан енергетичного комплексу України і його вплив на енергетичне забезпечення АПК // Суспільногеографічні проблеми розвитку продуктивних сил України: Матеріали Міжнар. наук.практ. конф., 1718 трав. 1999 р. К., 1999. Ч. 4. С. 5254.
104. Макензи Дж. Электроэнергетика стран юга Европы // Мировая электроэнергетика. 1998. № 3. С. 810.
105. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2 т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т.1. М.: Республика, 1992. 399 с.
106. Маркс К. Полн. собр. сочинений. 6-е изд. Т. 10. М.: Политиздат, 1976. 508 с.
107. Мартиросян Г.А. Электороэнергетика Республики Армения // Энергетик. 1998. № 1. С. 1213.
108. Мерзляков А. Бег в мешках по кругу: Приватизационные процессы в электроэнергетике // Регион. 2000. 2229 янв. С. 5.
109. Мешалкин В. Куда бежит ток: Сохраняет ли государство контроль над электроэнергетикой? // Трудовая Украина. 2000. 21 сент. С. 3.
110. Милль Дж. С. Основы политической экономии: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1980. Т.1. 495 с.
111. Мікроекономіка і макроекономіка: підручник /За ред. С.В.Будаговської К.: Основи, 2001. 180 с.
112. Можаева С.В. Экономика энергетического производства: Учеб. пособие изд. доп. и перераб. - Спб., 2003. - 204с.
113. Молодцов С.Д. Электроэнергетика мира в 90х годах // Электрические станции. 1999. № 5. С. 5867.
114. Мочерний С. До питання про постіндустріальне суспільство // Економіка України. 2002. № 9. С. 52-58.
115. Наливайченко С.П. Переваги переходу до державно-корпоративної економіки. Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. 2001. № 5. С. 17-22.
116. Основи економічної теорії: підручник /За ред. С.В. Мочерного Тернопіль: Тарнекс, 1993.
117. П.Самуельсон. Економіка М.: НПО Алгон”, 1994.
118. Паливноенергетичний комплекс України / Шидловський А.К., Удод Є.І., Васько П.Ф. та ін. К.: Всеукр. енерг. ком., 2000. 47 с.
119. Панасовський О. Що лишилося недодуманим: Не руйнувати, а вдосконалювати і зміцнювати оптовий ринок електроенергії // Голос України. 2001. 10 жовт. С.5.
120. Паращук С.А. Конкурентное право (правовое регулирование конкуренции и монополии): Учеб.практ.пособие: МГУ им. М.В. Ломоносова. М. : Городец, 2002 . - 413 с.
121. ПЕК України: шляхи розвитку // Вісн. податкової служби України. 1999. № 12. С. 4144.
122. Перминов Э.М. Нетрадиционная электроэнергетика: состояние и перспективы развития // Энергетик. 1996. № 5. С. 1011.
123. Перспективны