ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЗАПОБІГАННЯ ТЕРОРИЗМУ В УКРАЇНІ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Ляшенко Валерій Михайлович

УДК 316.485.6 (477):35

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЗАПОБІГАННЯ ТЕРОРИЗМУ В УКРАЇНІ

Спеціальність: 25.00.01 теорія та історія державного управління

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник
кандидат історичних наук,
доцент
Каляєв Анатолій Олександрович

Львів 2007

Зміст
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3

Вступ

4

РОЗДІЛ І Теоретико-методологічні та правові засади державної політики запобігання загрозам тероризму

10

1.1. Концептуальні та методологічні засади дослідження проблем протидії тероризму у науковій літературі

10

1.2. Типологія мотивацій, методів та засобів сучасного тероризму

24

1.3. Поступ створення сучасної нормативно-правової бази протистояння загрозам тероризму в Україні

37

Розділ ІІ Державна антитерористична система України: проблеми становлення та функціонування

57

2.1. Передумови та чинники виникнення та зростання загроз тероризму у сучасній Україні

57

2.2. Створення загальнодержавної системи протидії тероризму в Україні: стан та перспективи розвитку.

74

2.3. Основні напрямки реформування системи національної безпеки в контексті протидії тероризму в Україні

95

Розділ ІІІ МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ ТА ГЛОБАЛЬНОМУ РІВНЯХ

104

3.1. Зарубіжний досвід законодавчого забезпечення й функціонування національних систем протидії тероризму та можливості його використання в Україні

104

3.2. Засади співробітництва країн Європейського Союзу в межах правового регулювання боротьби з тероризмом

133

3.3. Участь України в міжнародних інтеграційних структурах у галузі боротьби з тероризмом

145

висновки

166

Список використаних джерел

170

ДОДАТКИ

191

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АТЦ Антитерористичний центр
ГКПНС Головний комітет з планування на випадок надзвичайних ситуацій
ДДУ Державний департамент України
ЄАЦКСЯ Євроатлантичний центр координації реагування на стихійні явища
ЗМУ зброя масового ураження
ІРА Ірландська республіканська армія
МОКП Міжнародна організація кримінальної поліції
НЦБ національне центральне бюро
НЦР національний центр розвідки
ОВС органи внутрішніх справ
ОВТ озброєння і військова техніка
"ПЗМ" „Партнерство заради миру
РЄАП Рада Євроатлантичного партнерства
РХБЗ радіаційна, хімічна, бактеріологічна зброя
СІС Словацька інформаційна служба
УВБ управління внутрішньої безпеки
УДО Управління державної охорони

ВСТУП

Актуальність теми. Активна участь сучасної української держави у міжнародному житті, цілеспрямований зовнішньополітичний курс України на євроатлантичну інтеграцію, її послідовна позиція щодо міжнародного тероризму та участь в антитерористичних інтеграційних структурах на світовому, європейському та регіональному рівнях перетворюють питання формування антитерористичної політики на одне з першочергових завдань державного управління. Це також пов’язано з особливостями внутрішньополітичної ситуації в країні, кризовими явищами в українському політикумі, тривалими економічними негараздами, зумовленими трансформаційними процесами на фоні розпаду СРСР, з транзитним положенням України, що становлять потенційну загрозу терористичних актів на її території. У цьому контексті усвідомлення природи та чинників тероризму, розробка засобів та методів боротьби з ним на державному рівні є одними з важливих завдань органів державної влади та місцевого самоврядування.
Необхідною умовою протидії терористичним загрозам на національному ґрунті є формування ефективної державної політики протидії тероризму, що вимагає вироблення чіткої концепції та стратегії, базових принципів, концептуальних засад і конституційних норм та визначення шляхів їхньої практичної реалізації. Загалом, ця проблематика вимагає особливої уваги науковців до опрацювання питань координації діяльності всіх владних структур, у компетенції яких є протистояння терористичним загрозам на національному рівні, створення у суспільстві умов для консолідації громадськості у розв’язанні тих проблем сучасного українського суспільства, наявність яких може спричинити прояви тероризму.
Вагомий внесок у дослідження теоретично-методологічних засад та вивчення окремих аспектів протидії тероризму здійснили такі українські та зарубіжні вчені, як В. Антипенко, А. Дорошенко, В. Ліпкан, Л. Мошкова, І. Шкурат, Я. Дашкевич, В. Остроухов, В. Крутов, Г. Яворська, С. Телешун, Г. Фердман, Ю.Антонян, Є.Сатановський, А.Ігнатенко, А.Солнцев, Є.Кожушко, В.Ревін та інші.
Віддаючи належне дослідникам, чиї наукові розробки мають наукову та практичну значущість, слід зауважити, що у вітчизняній науці тероризм, зокрема внутрішньодержавний, як суспільний феномен, комплексно досліджений недостатньо. Переважно дослідження тероризму стосуються юридичної оцінки терористичних дій, та завдань нормативно-правового регулювання боротьби з ним.
Недостатньо розробленими залишаються проблеми визначення ролі та завдань органів державного управління та місцевого самоврядування щодо запобігання терористичній діяльності, виявлення загроз тероризму в Україні, питання створення ефективної системи протидії тероризму в умовах розширення демократії та громадянського суспільства, що підтверджує актуальність дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертаційного дослідження є складовою плану науково-дослідницьких робіт Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, зокрема теми „Органи державного управління та місцевого самоврядування в реалізації євроатлантичної інтеграції України” (держаний реєстраційний номер 0106V006389).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування теоретичних основ державної політики щодо запобігання тероризму в Україні та розробка практичних рекомендацій щодо її удосконалення.
Досягнення окресленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:
визначити концептуальні та методологічні засади дослідження проблем боротьби з тероризмом у науковій літературі;
охарактеризувати сучасну нормативно-правову базу протидії загрозам тероризму в Україні у контексті формування та реалізації державної антитерористичної політики;
проаналізувати соціально-економічні, політичні та інші чинники загроз тероризму в Україні;
визначити основні антитерористичні структури в Україні, їхні функції та окреслити напрямки створення загальнодержавної системи протидії тероризму;
проаналізувати зарубіжний досвід створення національних систем протидії тероризму на національному рівні та можливості його використання в Україні;
окреслити засади міжнародного співробітництва України у сфері боротьби з тероризмом та визначити її роль та місце у світовій антитерористичній системі.
Об’єкт дослідження тероризм як суспільно-політичне явище та державноуправлінські аспекти організації боротьби з ним.
Предмет дослідження теоретико-методологічні засади формування та реалізації державної політики у сфері протидії тероризму в Україні.
Гіпотеза дослідження базується на припущені, що основними напрямками державної політики протидії тероризму в Україні є своєчасне виявлення та запобігання терористичних загроз через чітку взаємодію всіх відповідних структур, об’єднаних у загальнодержавну систему, важливими елементами якої є органи державної влади та місцевого самоврядування.
Вихідною теоретичною основою дисертації стали ключові положення теорії державного управління, терології, аналізу державної політики, які викладено у законодавчих актах, а також працях вітчизняних та зарубіжних вчених, політичних та державних діячів.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема використано наукові методи порівняльного та структурного аналізу для характеристики національних систем протидії тероризму, функціонального аналізу для обґрунтування теоретичних засад організації протидії тероризму, соціологічні методи для визначення рівня сприйняття населенням загроз терористичного характеру, методи системного підходу та моделювання для складання прогнозів у розвитку державної політики.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших комплексних наукових досліджень проблем формування та реалізації державної політики у сфері протидії тероризму в Україні, яке містить науково-теоретичні положення, пропозиції та рекомендації щодо практичної реалізації результатів наукового пошуку з метою вдосконалення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. У дисертаційній роботі:
Вперше:
узагальнено методологічні та концептуальні засади дослідження тероризму як суспільного феномену в контексті завдань органів державної влади та місцевого самоврядування щодо протидії проявам тероризму в Україні;
визначено типологію тероризму щодо мотивів, спрямування й засобів терористичних дій, яку викладено в авторській концепції;
окреслено основні напрямки державної політики у сфері протидії тероризму як органічної складової політики національної безпеки України, удосконалення нормативно-правового забезпечення її реалізації; розроблено авторський проект Концепції (основ державної політики) протидії тероризму в Україні;
вивчено через проведене соціологічне дослідження громадську думку щодо оцінки потенційних загроз тероризму в Україні та рівня готовності органів державного управління забезпечити їм належну протидію;
проаналізовано наявні та потенційні елементи національної системи протидії тероризму, до яких віднесено органи державної влади та місцевого самоврядування та визначені їхні завдання щодо реалізації державної антитерористичної політики;
дістало подальшого розвитку:
теоретичне положення про причинно-наслідкові зв’язки між соціально-економічним та політичним розвитком українського суспільства та рівнем його терогенності; сутність яких полягає у прямій залежності можливих терористичних проявів від добробуту населення та розвитку громадянського суспільства;
узагальнено:
зарубіжний досвід щодо змісту антитерористичного законодавства, створення та функціонування національних систем протидії тероризму;
досвід міжнародного співробітництва України у галузі антитерористичної боротьби;
Практичне значення отриманих результатів. Узагальнені теоретичні положення, методичні підходи та практичні рекомендації можуть бути використані на різних рівнях державного управління для підвищення ефективності діяльності щодо забезпечення терористичної безпеки.
Результати дисертаційного дослідження дають змогу удосконалити зміст та напрямки державної антитерористичної політики.
Матеріали використовуються у навчальному процесі Львівського інституту Сухопутних військ відповідно до навчального плану підготовки курсантів під час проведення занять з конфліктології, політології та з командирської підготовки офіцерів Західного територіального командування, військової служби правопорядку.
Особистий внесок здобувача. Основні наукові положення, висновки та методичні підходи, зокрема ті, які характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, соціологічний аналіз в межах дослідження належать особисто автору та є його науковим доробком.
Дисертація є самостійною, завершеною працею автора, виконаною впродовж 2004 2007 рр.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження обговорено на конференціях: Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України: „Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні, 20 січня 2006 р.; „Україна і Європейський Союз: шляхи та напрямки зближення і співпраці, 16 вересня 2006 р.; Львівського інституту Сухопутних військ: „Актуальні питання та шляхи переходу підрозділів Збройних Сил України до євроатлантичних стандартів з урахуванням досвіду участі у міжнародних миротворчих операціях і навчаннях, 27 вересня 2006 р.; Львівського університету внутрішніх справ: „Демократичне управління у секторі безпеки: правоохоронна безпека 30 вересня 2006 р., „Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика 22 березня 2007 р.
Публікації. Основні результати дослідження викладено у шести наукових публікаціях, три з яких опубліковано у фахових виданнях України.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота містить також список уведених умовних скорочень. Загальний обсяг 210 с., основний текст 169 с. Список джерел містить 244 позиції, з яких 36 іноземними мовами. Додатків 10.

Список литературы

висновки

У дисертаційній роботі відповідно до мети та поставлених завдань здійснено наукове обґрунтування теоретичних основ державної політики запобігання тероризму в Україні. На підставі здійсненого дослідження зроблено такі висновки.
1. Визначаючи концептуальні та методологічні засади дослідження проблем боротьби з тероризмом можна стверджувати, що у науковій літературі досліджуються найважливіші проблеми тероризму та боротьби з ним на державному рівні. Однак бракує досліджень присвячених теоретико-методологічному обґрунтуванню завдань органів державного управління щодо запобігання терористичній діяльності на території окремих країн, створення несприятливих умов для формування та розвитку терористичних осередків, зокрема проблеми практичного протистояння суспільства терористичним загрозам.
2. На державному рівні в основному сформовані концептуальні засади та нормативно-правова база державної політики протистояння загрозам тероризму, спрямованої на формування системної протидії цьому небезпечному явищу через консолідовану позицію всіх державних структур та громади. Конституція України, Концепція національної безпеки України та Закон України Про боротьбу з тероризмом” складають засади антитерористичного законодавства, яке регламентує створення спеціально уповноважених структур антитерористичної дії в межах наявної загальнодержавної системи антикризового реагування. Але в умовах, коли загроза тероризму стала глобальною проблемою, існує необхідність розробки нових нормативно-правових актів, які би регламентували діяльність загальнодержавної антитерористичної системи не тільки для ліквідації наслідків терористичних дій, але під час їх загрози.
Відсутність єдиного концептуального документа, який узгоджував би відповідні дії та заходи центральних органів виконавчої влади за часом, зусиллями й використанням фінансово-матеріальних засобів, об’єктивно сповільнює процес реформування структур сектора безпеки, з огляду на потенційні загрози, зокрема терористичні. Такими документами покликані стати Концепція (основи державної політики) протидії тероризму та Стратегія боротьби з тероризмом в Україні, для створення яких в Україні є всі передумови та сформовані правові засади.
3. Аналіз соціально-економічних, політичних та інших чинників існування загроз тероризму в Україні свідчить про те, що абсолютна більшість типів тероризму та мотивів терористичних дій може бути актуальною для нашої держави. Рівень терористичних загроз в Україні, що значно зріс через соціально-економічні негаразди та політичну нестабільність, обумовив формування та посилення опосередкованих факторів терористичних загроз. Як свідчать результати проведеного автором соціологічного дослідження, громадська думка не зовсім адекватно оцінює небезпеку тероризму в Україні. Визначальним напрямком спільних зусиль у цьому контексті має бути своєчасне виявлення та усунення соціальних та політичних детермінант тероризму.
Вироблення та реалізація адекватної державної політики протистояння загрозам тероризму, протидії терористичним зазіханням є важливим і своєчасним завданням держави.
4. На основі критичного аналізу організації антитерористичної діяльності в Україні можна відзначити що в державі існують окремі елементи загальнодержавної системи антитерористичної протидії. Організація і проведення антитерористичних заходів, координація діяльності суб’єктів боротьби з тероризмом відповідно до визначеної законодавством України компетенції здійснюється через Антитерористичний центр при Службі безпеки України . Проте його діяльність переобтяжена іншими завданнями , які виконує уся служба. Необхідно сформувати іншу більш ефективну модель діяльності спецслужб, зміні формату такої діяльності у напрямку посилення оперативної роботи, а також упровадження цивільного контролю над антитерористичними структурами.
На часі створення загальнодержавної системи протидії тероризму, яку доцільно виділити з системи антикризового реагування та яка б мала змогу приділити головну увагу превентивним антитерористичним заходам.
Організація протидії тероризму в Україні на сучасному етапі передбачає необхідність взаємодії підрозділів різної відомчої приналежності, але це не забезпечується належним державним фінансуванням. Кожне силове міністерство на свій розсуд забезпечує спеціальні підрозділи боротьби з тероризмом у межах виділених бюджетних коштів, іноді за залишковим принципом. Відсутність цільового фінансування й оптимального розподілу ресурсів, насамперед організаційних, кваліфікованого персоналу, технологічного досвіду унеможливлює оптимізацію стратегії боротьби з тероризмом.
Особливе значення для безпеки країни має захист великих військових, політичних і народногосподарських об’єктів Важливим завданням органів державного управління та місцевого самоврядування є контроль за державними та приватними охоронними структурами, до компетенції яких належить охорона об’єктів, які забезпечують життєдіяльність населених пунктів і можуть бути використані терористами. Сувора регламентація діяльності недержавної системи безпеки, вжиття необхідних превентивних заходів щодо охорони небезпечних об’єктів значно зменшить ризик можливих терористичних актів.
5. Узагальнення досвіду зарубіжних країн у створенні національних систем протидії тероризму дає підстави стверджувати, що уряди більшості зарубіжних країн розглядають протидію тероризму як одне з найважливіших загальнодержавних завдань. Основні напрямки діяльності держав в цій галузі полягають в удосконаленні правової бази, посилення взаємодії між відповідними владними органами, формування спеціальних підрозділів і збільшення чисельності працівників владних структур, які займаються проблемами тероризму, забезпечення зазначених структур відповідними сучасними технічними засобами. Одним з найбільш дієвих шляхів запобігання та адекватної протидії терористичним загрозам на національному рівні є використання можливостей та досвіду розвідувальних служб. Цей досвід доцільно використовувати і в Україні, враховуючи специфіку національної системи безпеки.
6. Огляд історичних подій останніх десятиліть підтверджує, що Україна бере активну участь у діяльності міжнародних структур у сфері протидії тероризму відповідно до міжнародних угод. Сучасні засади міжнародної співпраці в галузі боротьби з тероризмом мають ґрунтуватися на єдиному розумінні змісту загроз тероризму, спільних цінностях, взаємній довірі, подібності правового регулювання та оперативної культури, а також передбачають мобілізацію всіх ресурсів наявних інтеграційних структур для того, щоб не допустити реалізацію загроз глобального тероризму як на регіональному, так і на міжнародному рівні. Підтримуючи світову антитерористичну коаліцію Україна потенційно може стати об’єктом терористичних атак, що підтверджує необхідність уваги до проблем терористичної безпеки з боку держави та громадськості.
Аналіз державної антитерористичної політики свідчить про існування владної вертикалі, здатної здійснювати організаційну роботу та оперативне керівництво антитерористичною діяльністю в національному масштабі. Для підвищення ефективності цієї діяльності необхідно відпрацювати механізми взаємодії на місцевому рівні, тобто забезпечити дієвість горизонталі місцевих владних структур, до компетенції яких належить здійснення превентивних заходів та безпосередня реакція на можливі терористичні прояви.
Україна не має викликати будь-якої зацікавленості у терористичних осередків як територія можливої терористичної діяльності. Інформування населення у межах розумного про проведення такої роботи, залучення громадськості до антитерористичної діяльності, створення атмосфери засудження терористичної діяльності у всіх її проявах сприятиме недопущенню проявів тероризму в Україні.

Список використаних джерел
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. 28.06.1996 р. №254к/96 ВР - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України/ Конституція України .
2. Закон України „Про державну податкову службу України” від 04.12. 90 № 509-XII, доповнення від 07.07.92 №2555- XII, 24.12.1993 №3813- XII, 05.02.1998 №83/98 ВР.- Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
3. Закон України „Про міліцію” вiд 20.12. 90 № 565-XII. Укр. РСР, доповнення від 19.06.1992 №2484- XII, 28.06.1994 №62/94, 14.03.1995 №101/95-ВР, 06.07.1999 №834- XII. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
4. Закон України „Про прикордонні війська” від 04.11.1991 №1779-XII. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
5. Закон України „Про прокуратуру” від 05.11.1991 № 1789-XII - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
6. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992 № 2135-XII, зі змінами від 18.01.2001 №2246-ІІІ. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
7. Закон України „Про службу безпеки України” вiд 25.03.1992 №2229-XII, остання редакція від 09.07.2007 - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
8. Закон України „Про інформацію” вiд 02.10.1992 № 2657-XII - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
9. Закон України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” вiд 16.11.1992 № 2782-XII- Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
10. Закон України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30.06.1993 № 3341-XII. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
11. Закон України „Про правовий статус іноземців” вiд 04.02.1994 №3929-XII. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
12. Закон України „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними” від 15.02.1995 № 62/95-ВР. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
13. Закон України „Про боротьбу з корупцією” від 05.10.1995 №356/95-ВР. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України.
14. Закон України „Про видавничу справу” вiд 05.06.1997 №318/97-ВРз доповненнями від 08.09.2005 №2855-IV , від 02.11.2006 №317-V. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
15. Закон України Про ратифікацію Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом” від 17.01.2002 р. № 2990-ІІІ. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
16. Закон України „Про боротьбу з тероризмом” вiд 20.03.2003 №638-IV з доповненнями 2005 р. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
17. Закон України „Про основи національної безпеки України” вiд 19.06.2003 № 964-IV. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
18. Закон України „Про реабілітацію осіб, потерпілих від терористичного акту” від 17.03.2006 - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
19. Закон України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо боротьби з ядерним тероризмом у зв’язку з ратифікацією міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму” від 24.05. 2007 №1071-V. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
20. Постанова Верховної Ради України „Про Концепцію національної безпеки України” від 16.01.1997 № 3/97. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Верховна Рада України / Постанови .
21. Постанова Верховної Ради України „Про стан боротьби з організованою злочинністю у 2004-2005 роках” від 03.11.2005 №3070- IV . - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Верховна Рада України / Постанови .
22. Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо усунення порушень законності та правопорядку в Автономній Республіці Крим” від 26.06. 1995 № 487/95. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Президент України / Укази .
23. Указ Президента України „Про додаткові заходи щодо зміцнення законності та правопорядку в Україні” від 05.08.1996 № 628/96/ - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Президент України / Укази .
24. Указ Президента України „Про затвердження комплексної цільової програми боротьби із злочинністю на 1996-2000 рр.” від 17.09.1996 року № 837/96 - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Президент України / Укази .
25. Указ Президента України від 15.04.2005 № 658 „Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 березня 2005 року "Про засади реформування системи центральних органів виконавчої влади". - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Президент України / Укази .
26. Указ Президента України „Про рішення РНБО України” від 24.04.1998 „Про ефективність функціонування системи запобігання злочинним проявам проти особи і суспільства” вiд 08.05.1998 № 449/98. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Президент України / Укази .
27. Указ Президента України „Про антикризовий центр” від 05.11.2002 № 991. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Президент України / Укази .
28. Закон України Про внесення змін до статті 2 Закону України про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України” від 08.02.2007 № 656-V. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
29. Закон України Про ратифікацію Європейської конвенції про правовий статус трудящих- мігрантів” від 16.03.2007 № 755-V. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
30. Закон України Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність” від 07.09.2005 № 2826-ІV. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Законодавство України / Верховна Рада України / Закони України .
31. Постанова Кабінету Міністрів „Про порядок визначення країн (територій), які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму” від 26.04.2003 № 645. - Режим доступу:http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Кабінет Міністрів / Постанови.
32. Постанова Кабінету Міністрів „Про вступ України до Інтерполу” від 30.09.1992 № 555. - Режим доступу:http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Кабінет Міністрів / Постанови.
33. Постанова Кабінету Міністрів „Про національне бюро Інтерполу” вiд 25.03.1993 № 220. - Режим доступу:http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Кабінет Міністрів / Постанови.
34. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвереження Програми забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України на 19952015 роки”, від 28.06.1995 №472 та доповненої постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 №2153. - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Кабінет Міністрів / Постанови .
35. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми реалізації положень Варшавської конференції щодо спільної боротьби проти тероризму" від 14.12.2001 № 1694 - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Кабінет Міністрів / Постанови .
36. Постанова Кабінету Міністрів України Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану” від 29.06.2004 № 812.- Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Кабінет Міністрів / Постанови .
37. Розпорядження Кабінету Міністрів України Про затвердження плану заходів із забезпечення виконання Закону України Про боротьбу з тероризмом” від 06.08.2003 року №494-р. - Режим доступу: http:/ /www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Кабінет Міністрів / Розпорядження .
38. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 625 "Про затвердження порядку визначення рівня фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання відповідно до їх категорії" - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Кабінет Міністрів / Постанови .
39. Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №136 "Про затвердження плану заходів на 2007 рік із запобігання та протидії легалізації (відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом і фінансуванню тероризму" - Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Кабінет Міністрів / Постанови .
40. Міжнародна Конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом 5.12.1997- Режим доступу: http:/ /www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Міжнародні документи.
41. Міжнародна Конвенція про боротьбу з фінансуванням терроризму; 9.12.1999. - Режим доступу: http:/ /www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Міжнародні документи .
42. Шанхайска конвенция про боротьбу зтероризмом, сепаратизмом та екстремизмом від 15.06.2001 - Режим доступу: http:/ /www.rada.gov.ua/ Нормативно правова база / Міжнародні документи .
43. Авчаров И.В. Борьба с киберпреступностью // Информатизация и информационная безопасность:Сборник трудов ХХІ Международной научной конференции. 21 22 мая 2002 г. М.: Академия управления МВД России, 2002. 310 с.